автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Теория и практика левого радикализма в студенческой Руси и Великобритании во второй половине 60-х годов ХХ в.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Теория и практика левого радикализма в студенческой Руси и Великобритании во второй половине 60-х годов ХХ в."

ЗАП0Р13ЫШЛ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

РГя

0 0/1

На правах рукопису

Тем1ров Юр1й Тешабайович

ТЕ0Р1Я I ПРАКТИКА Л1В0П) РАДИКАЛИЗМУ В СТУДЕНТСЪКОМУ РУС1 У ВЕЛИКОЕРИТАНП У ДРУГШ ПОЛОВИН 1 6О-Х.Р0К1В XX СТ.

Сцец1альн1сть 07.00.03 - Всесв1тня ¿стор1я

АВТОРЕФЕРАТ дцсертацИ на здобуття паукового ступеня кандидата хсторичних наук

Запор1жкя - 1993

Дисертац!ею е рукопис

Робота вшсонана в Донецькоыу державному уя1верситет1

Науковий кер1вник - доктор 1сторичних наук, професор Тур1вненко Мякола 1вановнч

0сЬщ1йн1 опоненти:

1. Доктор ¡сторичшк наук, професор Урсу Дмитро Павлович

2. Кандидат 1сторичних наук, доцент Бочарова Натал1я Васшпвна. •-•--.

Пров1дна орган!зац!я - Харк1вський деркавний уп!верситет Шя1стерства осв1ти~Укра'1ни. ~ "

Захист глдбудеться 'ЦИцЪ*^-* 1993 р. о ¡1/ год,

на зао1данн1 спец1ал1зовано1*вчено1 ради К.068.52.03 в Запор1зькому державному ушверситет1 /адреса: 330600 МСП, н. Запор1жжя, вул. Яуковського, 66, корпус У, актовий зал/.

3 дисертад!ею можна ознайомятися в пауков!н б1бл1отец1 Запор'1зького державного ун1верситету /адреса: м. Запор1кжя, вул. 2уковського, 66/

Автореферат роз!сланий "23 " р.

Вчений сскретар спец1ал1зовано! ^ вчено! ради »

Тимченко С.М.

I. ЗАГАЛЬНА XAPAKTlüPilCTilKA РОШТЛ

Актуальность теми. У 60-tí роки XX столта студеитськх заворушення si схожими гаслами, ьшогами, формами боротьби охо~ пили багато розвинутих кап1тал!стичнкх крахи, в тому числ! Великобритании 1нтернац1ональний характер под1н дае гидстави для узагальнення, пошуку зв'язку з основоположными тенденциями роз- . витку зах1дного сусп1льства. Студенти е тими громадянами, як! в найближчому майбутньому зд1йснюБатшуть ключовх функцП - в тому чисд1 i на самому виеокоыу piBHi - в оновленн1 та удоскона-лмванн1 соцхально'1 системк. Ця обставит робить вельми актуаль-ним вивчешш i'x настро'1в, поведшш, св!тогляду, политично! ак-

ГИВН0СТ1.

Важливу роль в студептському pyci £С-х рок! в грали Л1в1 ра-цикали, як1 виступили Í3 закликами до насильницького повалення шп1тал1зму, до замi ни floro соц1ал1змом. Великий ¡лтерес викли-íae розповсвдження революцШни:: 1дьй у Великобриташ х, Kpa'ini, оса практично не мае революц!Иних традищй, Kpin того, доол1джен-ш л1вого студентського радикал! зму сприяе вивчешш питания про 1сторичне сп1вв!даошення революц1г та реформа як citoco6íb соц1-ального прогресу.

Студеитськ! виотупи були виливоеии [Лжнароднкм фактором. 3 >дяого боку, вони опишшюя на "пере,цов1й" 1днолопчного сроти-;тояння кап!тал1зму i сощалхзму. 3 ináoro - ьиявилися мсгупйм (жерелом гуман1стичних принципi в сусшльшгх вхднослн, в тому шел! мгкнародних. Ведома роль студентов в антивоенному pyci в iHiviii, в компаниях солхдарносп з нащоналыю-внзвслышы со-ютьбою, в прстидГ1 втягуванню cnoei крнхнн до конЦмЫту в 1ндо~ :ита1.

Багато з тих х1роблем, з котрими з1ткнулаея к>елхшооритлн1я 60-tí роки /а саме: мета i змхст ocbíth, ¿loro вхдг.огЛдшсть отребам держави та ¡нтересам ocoOiictoctí , р.( ünicxb в oTpnuamit kíohoí ирофес1Й1Ю1 .п1дготовки/, мо.жуть наЛбличчим часом статл лободенними в Укршп. Вже зараз пильноТ ушп: до ссбз потребуй оц1алыю-пол1ТИЧка актипн!сть молод!, №№имш>г«Д шудентгпвл,

3 врахувашим ycl< цих составам штаеться ;v>ní.'ií-bK.v ияуко-е вивчоння теми "Теория i практика лИюго jvimu-í.-i.vi ;-5му п сту-елтсысому pyci у ВеликоПр итаи! í у друг i й поло^шИ и)-х pokíb

3

XX от."

Od' ег.том доелtд.ч8ння e л1ворадикальна Tenia в британському студонтськоиу pyei. Íí вхдшнна риса - тотальяий революц!она-ркзм. FeBCUEniüHicTb в цьому вшшдку виявляеться не просто у ра-дикалыгозт! мсти та метод!в боротьби, а у ц!л1сяому в1дношеня1 до сусгЛльяого буття, коли кожний акт, що чиниться в ньому, П1Д-гюрядковуеться централы»ü 1дех - поваленню кап1тал1зму, 3míhí iíoro б1льа справедливим соц1альнгал ладом. Невипадково Л1вих- ра-дпгал1в 1менують також революцхйнимк лхвими.

Хтюнологхчн! тики дослхдження охоплюють другу половину 60-х pokíb XX стол1ття - пер1од студентських завор;, лонь. У 1966 роц! конфл1ктом у Лондонськ!й школ1 ек о ном ixen почалися масов! вистуни англ1йськах студенг!в. На початок 70-х хвиля радикалхз-му спадае, ситуац!я в студентському pyet переходить п!д контроль

peJopuicTÍB.

CTyniüb науково! вивчднос-Ti проблема. Подхí у студентських mí стечках викликали великий ÍHTepec як заруб!жних, так i радян-ськкх досл!днш:1в. Цо до осташих, то насамперед вхдзначимо Фудцамеягалъну працго колекгиву автор!в nfд кер1вництвом С.С.Са-личева "Jübüií студентський рух у кра'1'нах_ кап i талу" Стосовно Англi i не явите вивчав О.К.Гливаковськкй^. Але л i ним радикалам в!н придгляе небагато уваги, до того ж 'ix дхялыисть отряде ви-клотно HeraTHBiii ошнки. Почасти питания вшшву радккал1в на со-ц1ально-пол!тичну активнхеть британських студентов висе1тлюють-ся в працях Л.З.Бондарэнко, Н.Д.Слобжно!, С.3,Фоменко.

Позитивною hkíctkj рздянсько!" концепц!i с прагнення розгля-дати студонтськ! заворушення як евхтовик феномен, у зв'язку Í3 з-эгальяою трансу ормшх! бй капшшетичного суспхльства. Однак догматична вяхорлстсвуванкн 1дей марксизму, нео<Зх!дн1сть додержу-ватися застарллих иоложень lipo поглиблення загальнох крнзи капх-талхзму обумовплп оерпозni недолп:и ираць радянських icTopuKÍB. В русл i загостр'лшя класових прзтир!ч трактувалися соцгмлыа на-пл1.1'.л íí-uyKOiíO-Ti;xii¡41101 революшX. Не рЦпов'дав д1Нсност1 то-

-1* Лобов студенческое двга&ияе п странах капитален. - К.,

IV7C.

Гллсакогг.кий А.К. Некоторые проблемы .левого студенческого дшотгням в лш-лии /IM07-Iíí% гг./. - Дксс... канд. ист. тук: 07.ÜÜ.L--J. - ;.:., j'jv.j.

за про зв'язок пол1тично'1 активносй англ1йських студентов is зростанням серед них частки вих!дц1в з с it.: ей прац!вншив фхзич-Hoi npaui, яка в^дстоювалася радянськимн авторами. Крайньою тен-дешЦйшстю в1дзначаеться оценка Teopii й практики л1вого ради-кал1зму. Усп:хи студентського руху пов'язують перевачшо з д1пль-HtcTW В ньоыу KOMyHiCTiB.

Концептуально до радянськох icTopiorpa$ii приеднуються до-сл1дження, як1 проводилися в KpaiHax "соц1ал*стично1 сшвдружнос-Ti", перш за все в европейсышх. 3 uie'i причини назвав прац! спец1ально анал1зуватися не будуть.

При клаеифхкацП' зарубадю'* icTopiorpa$ii автор грунтував-ся на св!тоглядному принцип!, використовуючи який мояша вид!лити TaKi напряшси: консервативний, л!берально-реформ1стський, ради-кально-реформ1стський, революц! Шшй /л i вора дика ль ни и/.

Представники першого розглядають б1льшу частину англпЧсъко-го студентства як шуитично нейтральну, апатичну масу, поклада-ють в!дпов1дальн1сть за безладдя на анарх1чну меннйсть. Консерватора. роблять акцент на випадковост1 под!й, заперечують ixiilil зв'язок з загальним розвитксм оританського сусигльсгва. В якос-Ti причин називаються провокащйна тактика екстрем!ст1в та американский вплив. Класичним прикладом носл^довного консервативного пгдходу е книга М.Рук "Анархия й апат1я. Студентськ! заьо-рушення I9C8-I970"1.

Автори, як1 належать до консервативного табору, як правило,

переб1льшують /нав1ть абсолитйзують/ значения исихолого-в1кового

фактора у боротьб1 студент1в. Особливо наочно названий недол1к

2

простежуеться у статтч американського психолога Б.Беттолхейма .

Незважаючи на назначен! вкще недоллси, j.ortoTii консерватлв-них доел1дник1в - М.Рук, а тако.ж близысих до цього напряыку Дж. Маунфорда^ та Г.Мдца4 - у найб1льш!н wipi в1диов1дають ви-значенню 1сторичного дослдаешш в традшиошдастбькому розум1н-

Rooke М.А. Anarchy nnd Apathy. Student unrest 1963 -1070. - L., 19^1. ■

<i Bettelheirn B. Obsolete iouth. Towards p. psychogrsph öf nrtolescent rebellion // Encounter. - •- Vol. 33. ~ N 3. -

p. PO-'l^,

Mountford J. Koele. An Historien! CritjoiNi. - L. , 197".

KS-'M П. Thn TronM e .it. I..o.K. insp.mr,". - Tj. , 1961.

!)

Hi завдаяь ¿вторично! науки. 1х в1др!зняе яац1лешсть на в!дтво-рення ИОД1 ;ino'i повноти явшца, яке вивчаеться. Останне свхдчить не т1льки про св!тогледну, а й про методолог!чну належн1сть до TopiflcbKoi традиц1i.

На в (дайну вгд консервативно! л! берально-реформ! стська !с-тор!ограф1я MicTiiTb в и ступи студент1в у контекст щроцес1в, iHi-щйовааих {нформацШю-коып'ютерною революц!ею. Не випадково велика к1льк1сгь праць, як1 в!днбсяться до ць'ого напрямку, при-г свячена анал1зу становища учн1в вшцо! школи в умовах класово* структура суапльства, яка зы!нюеться. Радикальна ¡т>еолог1я -предмет досл1дкень Д.Баучера* та Н.Янга2. Лiберально-реформiст-ський напрямок не обманув увагою нитання конфл1кту покол!нь та иолсдожлох контркультури, як1 б!льш гармонШно - пор!вняно з консервативною концепц!ею - сп1вв!днесен1 з iHiiiHMU, в тому чис-л1 й економ!чними.

Лицо "AHapxifl й апат1я" М.Рук - зразок консервативного и!д-ходу, то в л!берально-реформ1стськ1й i cTopiorpa$iI таким е робота активного учасиика заворушень у Лондонськ!й школ! економ!ки К.Крауча "Студентський заколот"3.

Догматизашя реформ1зму, еволюцш^зму, ноза^сторичний nifl-Х1д до розумшм IX сп1вв1дношення з радикал!змом i революцхею створгаоть основне протирлччя л1берально'1 кснцепцП - тж визнан-няы законом 1рносте2 стосовно розвитку сусшльства в до лому i не-бажашшм у повн!й м!р! вязнати законом!piinii характер розповсю-даення реьолюцИших настро1в у студентському середовиц1, дати об'ектизну oniiiF.y рол! лхвих радикалов у змальовуваних подиях.

У протилежн1сть л1бералам радикальш реформ!сти впевнен! у иеобх!дност1 KopiiiHoi' перебудови суснЬтьства. Але зд!йснено вона мояе бути на думку останн!х без пол!тичних переворотов i .насиль-"'{шцького захонлення влади. Намповнше уявлешш про радикалъно-реформ1стсысу точку зору дають npaui 1сторик!в-комушст1в. Погляди liiiUHx представяик!в цього напрямку не одеркали ц!л.ыюго концептуального оформления.

Bouchier В. ItlefilisB and revolution: Hew ideologies of liberation in Britain snct the United States. - IT.Y., 1Э7Б.'

^ Young И. An infantile disorder?: The crisis nnrt decline of thjs nen left. - L., Henley, l?77.

" Crouch C. The Student Ke/olt. - L. , 197^.

■i,

Св1тоглядно й методолйГ1чяо дослхджешш ашшиськнх ¿стори-к1в-комул1ст1в практично не BUpi зняыться в!д радянських. При-чому nepiui вЦзначаються солхдншою джерелыюю базою, ретелый-шим обгруитуванням cboix иозиц1и, що иояннюеться ."короткою науко-всю й 1деолог1чною конкурентен). 31дзнач;;мо також те, що най-б1льш авторитетн! досл!д1шкп-комун1сти - Д.Джеке, д.Кук, O.Hi-колсон - мали безносереднс в!дношешгя до студентського руху.1

РеволюцЬший напрямок представлении не академ1чними досл1-дтеннями, а црацяки иолхтико-прикладного характеру. У них звер-нення до Teopi'i мае на мет! оогрунтування стратег!i й тактики пол1тичних д1й. СБ1тоглядна основа л1ворадикально1 icTopiorpa-ф!"£ - марксизм в иого неортодоксальных штерпретащях, найвпли-r.oBiuii з яких - лхбертирши: марксизм та неотрощизм. У досить noBjiiii Mipi суть револющнно!' концепцП розкрита в зб1рках "Вла-да студент! в. ароблеми, д1агноз, д^я"^ та "Нов! револющонери"^. У неролй пом!тн1ше висту па с .пбертарна тевдеш^я в марксизм!, у друг1й - неотрощистська. досить ц1нша:и с численн1 публ1кац1'1 з разглядывало!" проблема в журнал! британських "нових Л1вих" "пью лефт рев'ю".

Ьа думку л!вих радикалiв студентсыа заворушекня мали рево-люцЫний характер. 1хня причина полагала в загостреши нероз-в'яэних в умовах кап!тал1зму соцКалышх нротир1ч. Значения бо-ротьби британських студент!в розг.мдаетвся в плотин! перспектив революциейзування сушйльсг.а, прориву система тотального екогюлйчиого, пол!тичного, ¡деолоИчлого та культурного ллпукчн-ня буржуази.

I ево./шц! .aii Л1в1 зрибилк и.^кливнй вно.:ок у розумпшя зм1н, як1 в1дбуваються у друпй половши XX ст. у змНт! та взаемодП pi3HHX структур розвинених iидустрдальних сусн!льств. 1фоте пра-гнення переосмисллти сзаемод1ю сощальлих п!дсистем призвело до надм!рно1' anTonoiviiзац! I !деологГ! Л культури. ¿ллышетъ недол1-icin праць Л1вих радикалin зумошюы роволыщйною ортодоксальности i'xiiix аптерлв, у жертву як1й приноситься принцип об'кктив-(юст1. Так, фокусуючи утгу на крилогешшх сторонах ос^альних

Cook D. Students. Л Cotnnnni st party pamphlet. - L. , I'1"? J ЛпсЧ.ч D. Kt.-.j'lfint pontics nnd Hipper ftiucntion. - 1,., 197S.

r.turient T'tivor: Гго1. ачи, riinpnmi*, rct.ion. - Unrm., "cfi9.

"Иг? Np»' FpvoI 'itionori "Я. - Toronto, Con t r»-il , 1

насулдаив науково-технлчшн революци, революции! л1в! недо-оц1нюють породжувании нею потенциал для подолання кризи, подаль-шог» прогресу суспхльства.

Незважаючи на досить велику коыисть досшдяень з ¡сторП студентських висту 1Пв у розвинених кагитал1стичних кра'хнах у 60-т1 роки XX. ст., мо.чяа кокстатувати необгрунтовано низький ¡н-терес до под!й у ВеликобриташI. тактично вхдсутш спец!альн! прац1, присвячен: теори й практицд лIвого радикализму в британ-ському студентському рус!, його пор1вняльному анал!зу. Радпнська концепщя проблем», яка склалася ще в 7С-т1 роки, потребуе грун-тоеного перегляду, переосмислення.

Нета дисертац!йн01 робота - вивченкя фактор!в, як! снрияли радикал!зац11 англ1йського студентства, теорП й практики л1во-го радихал1зму в студентському рус!, ролх радикал!о у заворушен-нях друго'1 половини 60-х рок1в. Досл1дженпя не мае за мету в1д-. будуьання хронолог1чно1 посшдовноет! под1й, тому розгляд практики л!вогв радикал! зглу обмежений колом питань, як! на думку автора е найб1льш важливими для розум^ння рол1 революц! йиих лхвих у студентських заворушекнях. Виходячи ¡з сказаного ставляться наступи! завдашш:

- встановкти причини радикал!зац1I британських студент!в, зв,язок цього процесу з трансформацию сусгпльства п!д виливом. науков*-техн!чно1 революц!I;

- досл1дити м!сце видо!' освхти у зм!нах, як1 в1дбувалися;

- вивчити роль кризи спадкоемност! та контркультури у зм1-з! пол1тичних настроив I поведпки англ!йських студенпв;

-з'ясувати основний зм!ст !деолог!! лгього радикализму в студентському рус1 у вказаний период;

- виявити характер та насл1дки борогьби студент¡и у друг!И половинI СО-х рок!в у Беликобритан!!;

- виечити роль л!вих радикалхв у назван:» под1ях, млсштаби й мехашзм шшого впливу на розвиток протесту, кого результата.

Головними методолог!чними принципами досл1дя№ННя е системно-структурний та хстсризм. Лоеднашщ 1х особливо актуально з огля-ду на перех!дний стан британського су зглльстга у доследований пер!од.

Наукова новизна дисертац!йнс"1 роооти поля гае в тому, пю вперше об'ектом вивчения ииступач л!лорлдикальиа тп-пя в англ1й~

(>

ському студентському рус!. Факт розповевдження радикалъних настроив серед студентов осмислюеться у зв'язку з загальною сош-альною трансформацию. Автор викладае теоретичш основк л1вого радикалхзму, пхддае 1Х 1делш»: ¡дентифгкац!I. У дисертацП зроб-лена сироба встановити характер 1 масштаба вилиеу револвдшшх л1вих на студентський протест друго'1 половили 60-х рокхв.

На захист виносяться так! положения:'

1. Радикал1зац1я студенев вгдбувалася в умовах загально! кризи БританП, викликано! переходом з:д колошально!' ноделх щцустрхального сусшльства до 1нформац1иного. Бона була одним з 1сторично обумовлених ,елемент!в кризи. Важливою передумовою розповсюдяиння револндошшх настрогв була криза спадкоемност1

у розвитку сусп1лхства. Конфл1кт поколпш, автоном1зац1я сус-шльного життя молод1 в рамках численних субкультур сприяли спрл-Йняттю нею нетрадищйних для краIни (радикалыых 1дей.

2. Студенти виступили як основний носхй революц!йних настроив з огладу ка настуши обставини. В умовах становления хнформа-ц!йного суспЬшства р1зко зростае значгластъ вищо'! освхти. Кр1м того, воно являло собою вузол соцхальних протир1ч. 0кр1м власти--В01 молод1 активно!" реакц1"1 на змпш, студентстьс мало 1нтелек-туальну зд1бн!сть надати своему протесту розвинвнх ¡деолопчнх

й 1Г0Л1тичн1 форми. Безподередньою причиною студенгських завору-шен|> стало незадовслення бдгатьма аспектами "учбово! ситуац1'х", в першу чергу в1дсу.тн1стю лелчтимних можливостей впливати на не'*. Л!ворадикальних погляди дотримувалася незначна мениисть англ1й-ських студент1в - близьно 5 %. Масштаб виливу радикал1в на роз-вит.ок протесту не може бути ототожиений з ххиьою питомою вагою в заиалщ!й шс1 студентов, чогяу 1сиуютЬ'рац!оналыи пояснения.

3. Запропонована л1вими радикалами альтернатива каштал13-му - це гюбудодана на помилковому, революц1йно упередженому анализ! 1ндустр!ального сусп^льства револмц1йиа соц:ал1стична уто-п!я. 3 огдяду на номилконе пояснения диалектичного взаемозв'яз-ку свободы й рЛвност! вона потенцУно тоталгтарна. Недивлячи-ся на 1дейну иеоднорЪцисть, соцшлыш теср!я лгвих радиклл1в

с орипнальним 1деолог1чним феноменом, який виник у в!дпошдь на 1сторично унпсальн! проблеми.

4. Поди друго! полотши СО-х рок!в не були решлмгисю. Ншсиристання нигшачения "реиолыцШ)!" стоеотго них пищавдано

У

т1льки у тому розум!нн1, що вони - складова частина револга!Иного за характером переходу в!д !ндустр1ального сусп!льства до 1н-формац!йного.

5. Участь революцШшх л!вих посилила радякальн!сть форм 1 ц!лей боротьби, п1двищила 11 ефективн1сть /зокрема, значно при-скорила реформування ввде1 осв1ти й сусп1льства в ц!лому/. П анти!мпер1ал1стична та антивоенна спрямован!сть сприяла покра-щенню м!жяародяих в!дносин. До негативних насл!дк1в д!яльност! радикал!в можна в!днести: розпсвсвдження насилля й вандал1зму, розкол демократичного крила студентського руху, штучяе загострен-ня конфл!кту у деяких вузах 1з-за неконструктивно! позиц!I сту-дентських л1дер!в.

Д<ерельну базу роботи становлять документа й матер!али п'я-тк груп. Перша з них - документа орган!в влади, державних уста-нов. До не'1 в!днесен1 эаконодавч! акти, парламентськ! матер!али, щор1чн! зв!ти Департаменту з осв!ти й науки, Ком1тету по субси-д1ях ун!верситегам, документи д!яльност1 адмШстрацП учбових захлад!в, а також оф!ц1йн! дов!дхов1 влдання з вишо! осв1ти. Означен! джерела в!дзначае ,висока сгуп!яь достов!рност1. Вони дають досить повяу картину розвитку вито! есв!ти, ссц!ального становища студент!в. Поза ц!ею картиною важко зрозум!ти витоки Д зм!ст кризи, а отже й правильно оц1няти д1яльн!сть тих чи 1н-ямх пол1тичйих сил. 3 документ!в орган!в влади ми д!знаЕмось про реакц!г на вямоги молод!, яка навчаеться.

За походженням до перло! групи близько сто'1'ть друга - мате-р!али статистики й соц!олог1чяих опитувлнь. Особливий 1нтерес викликае нац!ональна "Статистика осв!ти", ио видаеться цор!чно. 3 м!жнародних статистичяих матер!ал!в в!дзначимо огляд "Розви-ток вищо! осв1ти 1950-1967", опубл!кованяй ШЕСКО у 1970 р.

1нформац!я про динам1ху пол!тичяях с1»!пат1й англ!йц1в, про фаятори, як! И обумовули, м!ститься у катер!алах опитувань ви-борц1в. Проте найб1лыпу ц!яя!сть у ц1й груп! дхерел мактгь опиту-зання, ио проводилися серед британських студснт!е. 1к'»;и!дом!ш! зд'йснен! Т.Елекстоун та Р.Хедл1, Дж.Остергсйердом, Н/ш!онал1.ним 1нститутом громадськоТ дум^и. У робот! з матер!алами сон1олог!ч-нлх досл!джень }снунтгь певн! труднощ!, пов'язан! з ркшицею ые-?одик 1 кола респондент!в.

Наступил групп д*ерел - документи й матер!али г'.л!п:чш:х

10

napTift та громадських орган!зац!й. Проблематика дисертацп' ро-бить особливо щнними документи Иац1ональло'1 сп!лки студентЬз Сполученого Корол!вства /НСС СК/, радикальних ух'рупувань - Сл1-лки радикальних студент! в /ОРС/, Революц!iïi<oï соц!ал1стично1 федерацИ студент!в /РСФС/, Соц!ал!стично1 сц!лки Лондонсько!' школи економ!ки, а також орган!зац1й, як1 об'еднували студент!в, що симпатизують т1й чи !шай пол!тичн!й napriï. При робоп з документами пол1тичлих парт1й та громадських орган!зац1й необ-xiдно врахоЕувати наявн!сть у них пропагандистских елемен'пв, 1деолоГ1чно1 упередаеност!.

Чотверту трупу джерел з розглядувано!' проблема становлять твори л1дер1в студентського руху - Д.Е&слстейна, Я.Шдаиптерл, Т.Фотроиа, И.Хейна та imuix. Вщилення дано! групп обумовлено тим, шо ватажки студентства, пиенсивно вплкваючи на стратег1ю й тактику протесту, далеко не завжди висловлювали офп;!йну точку зору Tieï чи 1ншо1 орган!.зацП.

Сиециф!ка проблеыи, яка нами вивчаетьея, робить духе важли-вим таке джерело, як пер!одичн! виданг,я. Практично во! авторитет^ англ!йськ1 газети та журнали ирид!ляли багато уваги бо-ротьб! студент!в. Нроте в першу чергу сказане стосуеться сту-дентсько'! преси, видань радикального нанрямку - "Пью лефт рев'и", "Блек двоф", "1д!от !нтернеш11л*'.

Цер!одична печать значною м1рою створюе eunt ричну оонову вивчення студентських заворушень. Никористовуючи П, необх!дно враховувати характер видання, його пол!тичну ор!ситац!ю. Специфика б!льшост! газет - неминучий слемент сенсацЫиост!, що такс» сл1д мати на уваз!. Робота з пер1одиксю вимагае клоп1ткого зоо-ру факт!в, ïxiiboro критичного аиал!зу й системагизац!Ï.

Anpo6auin рнботи. Дисертац!я обговорена й схвалена на suci-даши кафздри hoboï та нсв!тньо! icropiï донецького держанного ушвсрситету. Основн! положения роооти викладен! в публ!кац!ях, доповхдалися на и'яти наукопих конференциях. i Ï матер!али покла-Д'.'н! в основу спецкурсу, який читаться студентам Историчного факультету.

н. 'ji!укгурл j а;и;т гсшгп

Струггур-. дй««г-~ч{ np'in! i>(ич»т ия'дм'пом дог,-!»- ■

дчкмхня, а такс;?, св1тоглдцишш та методолог чаши познцииш автора. Дисертац!я "складаеться 13 вступу, трьох роздШв, заюшчешы, списку вихористлшх джерел та лхтератури.

У петуха обгрунтована темч дисертацП, дана характеристика джерел та Л1тератури, стугпнь науково!" розробки проблеми, викла-ден1 мета I завдання досшджешш. Вотушш частит також розкри-вае методолог1чн1 основи роботи, "11 предает, хро!Юло1ЧЧ!и рамки, наукову новизну й практичне значения.

У первому роздШ "Хеторичн1 умови радикал!зац1х оритансь-ких студенев" розглядангься фактори, як! сирияли розиоБСКднен-ню роволкц1йних настро'1'в у вищих навчальних закладах крапш.

Починаючи з 50-х рошв Великобритания, як 1 ишл розвинен! к,ап1тал1стич1и крапш, переживала пилив науково-теххично! рево-люци. Иоряд з автоматизац!ею, кЬма,кл,еризац1 ею ви;-обшщтва, застосуванням нових технологхй, вхдбуваеться зшна галузевох та регшнально! структур господарства. Проте краша п. змогла норною м! рою скористатися иеревагами, як1 надавав • лхични^ про-грес х традшцйно силыи сторони II еконоы1ки - р.^:. крупного финансового центру, могутшй науковий нотенц1ал. а хльиш того, позицхХ .Ьригинх I у сштх поштхю слаб1ют.ь. Модель орхентованого на колони господарства, що склалася !сторично, перешкоджила сфективному використанню наукового потеуцхалу Великобритан1I уповхльнювала процес технологхчного пер^озброення економхки.

Револющя в технхко-економ1чн1й офер1, перетворення основного предмета й форми власностх створили аередумови докорхнного оновлення соцхально-класово!' структуру, всього комплексу сус-ньчьних в!дносин. Змхна рсал1й буття призвала до транеформацх I сощально! психолог!I, св1домост! та поведении людей, що, в свою чергу, викликало дестаб1л1зац1ю пол!тичнох системи, тра-дицШшго державно-правового мисленья. Остлщщ в1дбилася у деяк1й деформацП балансу виконавчо! та законодавчо! влад, в ерозП двопарпйност!, в оновленн! Мейно-полхтичного обрису !епуючнх иар/пй 1 створснн! нових, в еволюцП ставлення громадин до пштитуту монарх! I.

Ьияьом пол!тично1 нестаб!лыюст! стало характерне для 60-х - початку 70-х рохив зростання популлрност1 крайнхх л1вих, икс вхдбухтося ххерш за все за рахунок зллцненхш ортахизац!й л11Г)[[|дш:алыюго напрнму. У ЮоС р. британськ! иартП цього на-

12

пряму об'еднували близько 33 тис. член1в, тодх як у 11)75 р. -• ле менш ¡30 тис."' 3 гйнця 5С^х роглв впливовпм (¡актором iдеЛно— политичного життя Бри rani I стас "ново .iiBe" - хнтелектуальши! рух, теоретичним та органiзац1йним центром лкого буп журнал "Нью лефт рев'ю".

Зшнюьться роль Англ11 у сиетегЛ мшшродпИх ыдноеин. Крахна остаточно втрачас статус "великоi держави", лереглядають-ся зм1ст i основлх напрямки зошишлыл иолиикл, ключовими еле-ментами яко! стають атлантизм i "особлшм" взносили з США. 3 розпадом колошально! системи, постунуьою в1дмовою в1д хмнерсь-ких основ зовншпьох полтжи в головний i'i напрямок перетверю-еться европейський, хоча ;:нглп!сый пггерсси "на сх1д в1д Суепу" як i ранше мають нолике значения.

Таким чином, розиопсюдження xsenwuonhiiisuc 1дой у студонтсь-кому середовиии вхдбув^лось в умоиах - i л наслхдок - загалыюх кризи британеького сусмпльстяа. За гшетом це - шя^ормацмш криза, i'i деструктивна частила зв'язана з руйнуванпнм коло'йалъ-hoi модел1 хндустрхального суснхльства, а конструктивна - is становлениям iнформащ иного.

Черзз започатковане у t)U-t(j-Ti роки лХ стилхття знччне оно-влення Bcix умов життя вхдбуг,а(.ться иорушення оптимального cuixi-вхдно'иення власного та успадконаного досв1ду в сц1домост1, породили англ1 iicbKoi молод1 на косисть нершого. Цо норупопнч «причинило трудпоил в функцхолуваша Moxani:<riy соц{ал(зацП нових поколхнь. Таким чином, к| иза '-'риталхх ниявлясться також у якостх кризи спадкосмност! розчптку суснхльства. Паиб1лыл очевидном до-казом кризи снадкосклосг i с нроцес автонодЛзччП (уенхлыюге життя молс.дх, в:о iнт'лгепгл > розх'ортм.'ся у i.-0-l-O-Ti роки. 0дл1ек> з .]орм цьоро процоеу були г,:олодг?.п1 оуо.:ультури, я«:1 разом с клал и феномен молод i лис i контркупьтурп. Liu .одним дежазом с зментння шмиву бат'л'Лн на полтину орпл!тац:ю англИицв.'' li i.tj—тi роки г>гeyeni лллх и) птнрiч, суб'октом

1 Thip^.y V. fievol lit. i 'mot') OS in modem Britain. - L. , - I1.

'' Ггрпк-Иг. М.ГГ. HO-/' t'ic ПосНпч оГ Gin.«;,". Votinf- Opened the '.Учу to Rn'Mоя1 С'к-П'Ч in iiritinh PnliUrr. // ПН tl г-Ъ .Ъсгпп! of I'')', rcicnc;. - ''''"i. - V'il. - I'-'T't 'I. - Г. RoVpvtson

Пи-. CI p n «n<! briti"'i Kloct.o» ."♦.»>. - I.., - Г. 'V?-'".".

лкшс t- схудоитстш, становить сооою вища осв1та. Ыатер1альш трудноии не вичерпували зшст крпзи ocbïtii. НеБ1дпов1дн1сгь мети, пм1сту, оргашзацп вищо! ocbîtii потребам аншйського сус-п!льсгва, опосередковане у внутршпх цротир1ччих системи мало наслгдк.оы незидовол^нил студентов багатьма компонентами ïx "уч-бово'1 ситуацП" - 3MÎOT0M диецпшпи, hkî вивчалися, принципами оцЬ:КЕашш зпань, характером в!дносин з викладачами, збереженняы соц1ллы;о'1 nepiaiiocTÎ в итриканш îikîchoi ocbîth, над\арно регламент ованими порядками у гуртожитках, але насаыпоред в!дсут-hîctio можливост! впливати на резвиток "учсЗово'! ситуаци".

У другому po3.ni.ui "Теоретичн! основа /Лвого радикализму в Зританеькому студентському pyci" охарактеризован! ставленая радикал! в до 1снуючого cyonijibivria та заиропонована ними социальна альтернатива.

lia думку лП'их радикал!в »шуково-те:ш!чна революция цоши-рила !'1дчуження на hobî сфери, надала йому нових форм, загост-рила сунеречност! буржуазного сусшльст-уа. Екеплуататорська, тотал1тарна оутшеть каштан зму, яка иор.оджус сетиальну HepiB-нють, е церешкодою утверцжешно справжньо! свободи, не змншла-ся. Кон(рл1кт иокол1нь розглядасться революц1йними Л1вими як одна з граней шдчуяення. Розвинут1 крахни, Ах1глхн перш за все, вважають вони, не лише створили свое оагатствс експлуата1иею народ!в "третього CBiTy", а К продовжугть 1101'рабування лзП, Лирики та Латипськсн Амер1а<и неоколош алышми засобамн - шд взглядом надашш фЬшпсоьох, економ1чни'! допомоги.

У вищ1й ocBiTi радикали бачать сласГу ланку в ланцюгу ори-танського 1мпор1ал1 зму, вузол протир!ч неокашталхзму. Разом з (ншими сферами eyeniльства boiio пронизано шдчукенням, характеризуемся iiepiBiiicTw та авторитаризмом. причина кризи ocbîth -нев1дцовшпсть його застарело! л1берально'1 модо/и новим стандартам "фабрик з щ искореног;. виппсашш фах1вц!н".

Бдгца оевгга при капгга.и змх, ввижають л1в1 радикали, вико-иуе iHi/niituy функцхп. о одного боку, вона зд1йснюв хдеологхчну охорину та, готуючи кадри "tiiKenopin cyciiijibc-rm", вЦновлюо l'.aniï'i/itсти ii;y сиси;',:;/. 3 Ьшилч» - к tiiii ирис^тня потенц!йна загроза т.л- .».« х:'.и1г.-ыу. Сгу^-си икммуптукхься йур:хуааЬ:ю, и.п | -дагь tь. ьилнкнп обе,!/ 1и.;>.]лшц1 i, 'замоет iiinioTi ».аслоп-и;: i :».TMt:i ! и.!"й i -иЦ iï ^'-им.чЧ'иг .гс коптролю. Upin

! i

ого, в вузах перехрещуються дек!лька иотокхв анти!мпер1ал1с-ичного руху.

liBi радикали, привернувши увагу до змхл , що сгалися в уржуазному суоп!льств! п1д впллвом технолог1чно! революцП, не чогли повною м!рою оц!нити масштаб та як1сну новизну цих зм!л. эловна причина хибност1 радикально! концепцх! кап!тал1зму - П эгматичний революц!онаризм, при якому принцип об'ективност? (дмхяюеться пошуком рево.шоц!Иного потенц1алу, обгрунтуванням эволюц!йних перспектив.

Фундаментальними принципами альтернативно! социально! ор-1н1зац1'1 л!в! радикали вважали свободу i piBHicTb. Найважлив!-1 умова ix вт!лення в Д1йсн1сть - контроль трудящих за уе!ма £ераш життя сусп!льства. Новий лад не може бути експлуататор-ьким, через те що сусшльство, засноване на ексилуаташ !, не зже бути справд1 в!льним та егал!тарним. Гарантом справжнього хродовладдя, а також антибюрократичним засобом, е пряма демо-зат!я, за допомогою яко! маси зможуть взяти участь в управл1н- • I, у прийнятт! сусшлыюважливих р!шень.

В уявленн! радикал!в свобода виборюеться, а тому передба-ie не лише свободу слова, думки, але й свободу д!й. Соц!алгзм )же бути досягнутий т!льки револяцШшм шляхом. Не виключае-.ся насильство, якщо воно використовуеться у в!дпов!дь па роп-icli з боку державно! машини нридушення. Реформи прийнятн-i як [ктична зброя. Г! використання повинно бути н!д[юрядковапим •ратегхч^й мет! - поваленню капхтал!зму.

3 точки зору л1вих радикал1в, pymiiini сили революцП ста^-1влять Ti, чи! iHTepecu вступають в невир^уване протир!ччя з 1п!тал!стичною системою - робтшчий клас розвинутих крахи, роди "третьего свхту", соц!ал1стичн! кра!ни /яезважаючи на !х иоритарно-бюрократичне виродження/, стуцентство. Об'ективно ;ти!мпер!ол1стичну снрямован!сть маыть рух прихилышк!в миру, ш! демократичн1 рухи. будучи тимчасово ¿нтегропаним до !сну-o'i системи, пролетар!ат золишаитьоя провхдною реполгапйисй лою. Студеяти новинн! стати детонатором роволюмП, внести ре-лющйну св!домхсть у робхтничий клас. 1'адикал!з«цП шутр!и-ого становища розвинутих г.ашталхстпчппх Ktaiii буде також рияти Hani она льпо-в:1зеолыги:5 рух.

Вузи Н"кл!и:;ш! :ш'р,тги роль "ч'.'П-О'пг/ бия" рст'олши -

Ifl

дкорел оьозицПшох свiдомоетi та кудьтури, визволиних вхд капх-талхстичиого ианування тариторхй. Через исевдодемократичнхсть держащих Н!ститут1в, рефоры!стське переродження роб1тНйчих пар-тхй та нрофмплок антикапхталхстична онозиц!я мояе бути лише по-запарламантськош, грунтуватися на кових масових революц!йних ор-ranisanÍHX.

Соцхалхстична альтернатива, яка цропонувалася л1вими радикалами, утохпчна за smíctom та за способом здпшненля. Бона до того ж нотенцхйяо тотал1тариа. Хдеолоия студентського радика-лхзму склалася ni,u вилпвом ц!лого ряду сощал1стичних вчень, ключову роль серед яких вхдхх^авав марксизм. Ироте, вона не зво-дкться hi до одл!сх з CBoi'x иопередниць, не е еклектичною сумхш-шю. Теоретична самобутн!сть студентського радикал i зму. обумовле-на орцгхкальнхстк) сощальшн проблем, реакцхею на якх bíh був.

У третьему роздх.н! "Участь лхвих радикал i в у студентських заворушеннях у другхй половинх 60-х роыв у Великобритан!i" до-слы-куеться характер та значения студентських вистушв друго! ноловини СС-х poiiiB, виляв револадхйних л1вих на Х1д, форми й результат« боротьби анхл/ййських студент!в.

Хснують HaiipiüHOMaHiTiiiiiii точки зору на характер та значения студентських зашрушень у Великобриташ i. На наш ногляд, ключ до розумпшя ххлхого характеру - в урахуваннх 3Kiiffl меха-лхзму сод1алыглх неритворень, яка вЦбуваеться п!д вшшвом тех-нслогхчно'! революдХ1. Василля, полхтичн1 революци в!д1граыть гсо ыеншу роль в цьому мехгнпзмов!.

•лодП друго i половшш СО-х рокхв не сули реьолюцхею. Рево-лмхйшими 1х мокна и и. з ват и лише Е тому розумхнн!, що вони були складовою частиною докеришо! пиреоудови бриталського суспхльст-ва. юротьба студент!в нрнскорила реформуетння gcbítii, ícpaiim в цглоцу, димократнзушла нацхолальлу сп!лку студ«ш1в, зробила хшалишй вносок в антявовшшй рух, у протид1ю ?отал!таризму у licix йохЪ 'ирояхшх, сиркяла всхановлешш справедлив!uioro cbíto-

вого порядку. .

СТУДСНТСХ-КИЙ рух В Áill'Jlix в!др!ЗЛЛЕ0Я Ml'hlilUM - lIOpinilHHO 3 аморл1Шнс!»ким або фрам'цуэьКнмрадикал! зь-мли, tíciííiümm зв'язком г- еироиейскоь сонЬг/Нсм-шою традицию. ПсьЛтне мхсцо у ньому !К-о!яали лр'Люми деизму. Значили шлии на |>ол1тичну актшииоть а'.1Гл1 ЙСЬКИЧ С17Л.!;'НПЯ l.lai: ШП ИЯДО]1НИи '¡-a .-IW-WOGMIIUil рух.

if-

Радикалья! актив!стц становили близько п'яти в^дсотк'в л-:/; ус1х британських студенг!в. Найб!лыпе до радикал!зму схилллиел вих!дц! з с!мей роб!тник!в розумово! прац!, п, що належали до середнього й вищого клао!в, вивчали сусп!льш яауки, в!ком до 26 рок!в. Найактивн1шими п!д час виступ!в були студента уп1нер-ситет!в.

3 огляду на ц1лий ряд обставин ступ!ль впливу револвдйнпх л!вих на розвиток студентського протесту перевищував- 1'хню питому вагу серед учн!в вящих учбових заклад!в. Радикали сприяли розповсюдженню актизних форм боротьби - окупецШ, сидячих стр.чй-к!в, бойкот1в занять, п!кет!в, демонстрац!й. В умовах кризи либерал! зму й реформ!зму радикалхзы революц!йних л!вих в!д!грав вир1шальну роль у задовольненн! основних вимог студент!в. Нега-тивн! насл1дки д!яльност1 радикал1в зростали по м1р! реал!зацГ{ загальнодемократично'1 програми студентського руху.

У закличенн! п!дбит! п!дсумки досл1дження, сформульован! загальн! висновки, дан! рекомендац!I по практичному використан-ню матер!ал!в дисертац!йно! роботи.

0сновн1 положения дисертац!! Еикладен! в таких публ!кашяг автора:

1. Новый этап в развитии студенческого движения Великобритании. - Донецк, ун-т, 1У66Г- Деп. в Ш1И0П ЛИ СССР, № Ш 18. -26 с. /в соавторстве/.

2. Студенческое движение Великобритании 70-80-е годи: проблемы единства левых сил // Партия. Класс. Личность. Классовое интересы и демократическая традиция в политической истории Западной Европы Х1Х-ХХ веков: Тезисы научной конференции. -- Уфч, 1990. - С. 58-60.

3. К критике революционной концепции британских декора.1: и-кальных студентов /7 Человек в современном мире /Дилосе! е;:с-социологические и медико-биологические проблемы/': Тезисы д<:-',.лад?н I Межрегионального научно-практического семинара. - Ч. -Мооквэ-донецк, 1У91. - С. 13-14. ■ :

4. Некоторые аспекты распространения радя^пльисЗ ср'*ди английских студ'иччда в СО-е года XX столетия // г /

т>п' ♦.п^сг: Актуальные проблемы содмлыю-шюнииичсскоК л п.;л I-тичоекой история Великобритании в ногоз и нопей,;',е рр?«»: 7.т»и • сы научно;) конференции. - II. - У « 1УУ1. - •!:>-!:•.

17

5. Изучение в курсе новейшей истории проблем студенческого лыкеная а различных капиталистических странах во второй половине (Ь-х годов // Проблемы обучения в вузе и школе: Тезисы докладов и выступлений региональной научно-методической конференции. - тиицк, 1992. - С. 133-134.

С.. Информационные общества в преподавании новейшей истории /методологический аспект/ // Тезисы докладов вузовской научной конференции. - Донецк, 1У93. - С. 8-9.

1Ь