автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Типология фонологических систем западнополесских говоров

Полный текст автореферата диссертации по теме "Типология фонологических систем западнополесских говоров"

НЛШОНЛЛЬНА АКАДЕМ {Я НАУК УКРА1НИ р р g ^НСТИТУТ МОВОЗНАВСГВА IM. O.OJlOTEBHt

~ 2 OKI

На правах рухопнсу 4EMEPKÍH СергШ Григорович

ТШ10Л0Г1Я ФОНОЛОГ1ЧНИХ СИСТЕМ ЗАХ*ДНОПОЛ1СЬКИХ rOBiPOK

¿a о¿ ^

Спец1альшсть 10.02.01 - украТнська нова

АВТОРЕФЕРАТ дисертацина здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчних наук

Кшв 1995

Робота виконана у в1дд!л1 д1адектодог11 Хкстктуту укра-1нсько1 иови HAH УкраШ».. .

Науковии ксрЬзник - доктор ф1лолог1чних наук професор Гриценко П.Ю.

ОЯЩйк! опои&нти - доктор ф1лмог1адш наук ■

Пров1дка орган!зад1я - Каи'янецо-Под1дьський дерлавний

Захист в!дбудеться "18" ховтня 1995 року о 10 годик! на зас1данн1 спец1ал1говано.1 ради '(шифр Д 01.92.01) для аахиоту диоертаЩй на гдоОуття наукового ступеня доктора ф1дсшог1чних наук при 1нститут1 ыовознавства 1и.0.0.Потебн1 HAH Укра1нл (252001, Шв - 1, вул.Груаевсъкого, 4).

3 дисертаЩею ысжна оанайоиитись у 010л1отец1 1вституту ыовоэнавства 1м.0.0.Потебн1 HAH Укра1ни.

Автореферат роз!слано "10" вересня 1995 реку.

- Учении сехрегар опец1ал1зовано1 ради доктор ф1лалог1щда наук

професор

Закревська Я.В.,

кандидат ф1лолог1чних наук

професор

Ковачук Г.О.

педагоПчний 1нститут

профеоор

' Опис д!алектно1 мови як ц1лост! эавлди спирався на досл!-дження окремих д1алекгкик систем. Проте сукупн1стъ значь про р13н1 р!вн! окремих гов1рок не заОеэпечуе поеного кадастру д!а-лекту; для цього нео0х1дне поеднання описф окремих репреэента-тиених для досл1джуваного дхалекту гов!рок г наступим виявом типових ознак цих гоа1рок 1 д!алекту в цАлому. Тому викиказ ке-обх1дн1ск> створення докладних опис!в гов!рок нз р!энкх струк-турних р1екях.

Зах1дкопол1ський говхр, якому притаманн! риси, ко спор!д-нгаоть його як з п1вн1чними, так 1 з п1вденн0-гах1дн:з<и дгалек-тами, на фонетичному 1 фокодог1чному р!знях у науков!й л1 Герату р1 представлений переважно роэрхзненими даними, ко на даг ц1-л1сного уявлення про системи та типолог1чн! ознаки цих гсз1рок 1 диалекту в ц:лому. Тому постала необх!дн1сть створення повита фонетичних 1 фонолог1чних опис! в гов!рок, як1 репрезентують ядро 1 периферт цього д!алекту.

Актуальн1сть досл1ддення эумозлена тш, ер фонетика й фонология эах1днопол1сьгаго Д1алекту дос! вивчен1 недостатньо, до того ж увага дос! була зосередхека на досл1дазнн1 окремих рис фонетико-фонолог!чних систем (В.О.Покальчук, Ф.Д.Климчук, М.Я.Лес1в, Г.О.Козачук, П.М..Ткзанець). Повяих опио1в фонолог!ч-них систем у вс!х 5х вкявах це не було, а без них не можна виз-начити типолог1чн! особливост! цих систем.

Недостатн1сть вивчення эвуково! та фонемно! систем аах1д-копшиськкх гов'рок, нео5х!дн!сть Шдготовки бази данях для синтетично! прад! "Украшська д1алектолог1я" аумовили виб1р тега дослхдження: опис 1 тгатолог1я фонетичних 1 фонолог1чних систем зах1днопод1ських гов!рок.

- г -

Мета дисертадП - -гд1йсниги поении опис фонетико-фоноло-г1чних систем репреэентативних г ах i д но по л i ськкх roaipoK, вияви-ти вал2ив1ш! типолаПчн1 сп!льн1 риси цих -roBipoK, встановити Ix типи.

Предметом досупдження е фонетнчШ 1 фонолог i4Hi системи ва\1Лкопод1ських гов!рок у Bcix ix виявах: репертуар одиниць, синтагматика, парадигматика та к1льк1сн1 характеристики цих одиниць.

Джередани досдддиення в записи, диалектного мовлення, эд1йснен1 за спеЩадьнов програмов впродовж 1992 - 1995 p.p. (21 год. евучання), матерхали Загальнослов'янського д1нгв1стичного •атласу, Атласу украшсько! мови, дгааекто.чог1чн1 досл1дження, д1адектк1 словники.

У робот! використан! описовий i тшгалоПчний методи.

У слав!стичн1й та укра!нськ1й мовоэнавчих традиц!ях вико-ристовувались р!эноыан1тн1 методики вияву та опису фонетично! та фонодог1чно! систем, ycix 1х об'бднуе прагнедня до' максимально ловкого вхдтворення об'екта досл!д*ення. Найб1льш повн! описи украшських roBipoK эдхйснеко О.Вроком, 0'.Лешкою, Т. В. Назаровой, А.М.Залесьюш, Л.Е.Калнинь, Л.¡.Масленниковою, Т.В.Поповою. Частина фонолог1чних опис1в спрямована на вияв складу, одиниць, звуковоХ i фонемно! синтагматики та парадигматики. Дана робота продовж/в традицию таких опио!в; у к!й уперше эасто-сована методика повного фонетичного i фонолог1чного опису щэдо зах1днопод1ського д1алекту.

Новизна роботи пслягае у тому, кр в н!й уперше ад1йснюеть-ся системний опис фонетики та фонолог! 5 зах1днопол1ських roei-рок, вианачаються Ix типолог1чч1 особливост1. Повднання зазна-

чено! методики фонолоПчного опису э виэначенням тип1в фоноло-г1чних систем эд1йсню5ться в украЧнськлй д1алекто,чог11 вперсе.

Практично значения дисертацП полягае в тому, ар у науко-еий oOir вводиться новий великий аз обсягом фонетичний i фоно-лог!чний матер!ал; результата досл1Дження та додана до ройоти Хрестомат1я д1алектннх текмчв мсжуть бути Еикоркстан: при вив-чен-ü фонетичного й фонолог1чного piBHiB зах1днолол1съких гова-рок, CTBopeHHi курсу украЗнсько! д1алектолог11, в л1нгводидак-

тиц1.

Из захист вкиосятъся та«1 положения:

1) репертуар одиниць, cjo склэдають фонетичн! i фонолог1чн1 системи дослгджуванкх гов1рск, вклочзг Haöip эвуко- та фонемо-вияв1в, спхльних для ycix rosipoK, та одиниц1, як! притамзня1 лише окремим говгркзм; остзнн! в погиц!йно вумовленкми;

2) фонологХчну систему кожиоЗ досл1Длувано'1 гов!рки форму-ють опозицП фонем та ix нейтраЛгзхдя, а також дакуни у дист-рибуцП фонем; компонентами фонолог1,чних систем е фояеми та ар-ххфонеми;

3) максимальн!'набори голосних фонем не виявлен1 а *одн!й поэицП, а макскмальн! нзбори приголоснкх фонем реал!эуються у вс1х досл1джуваних гоахрках лише у позицП перед с'еЗ, СеЗ; з!ставлення HafiopiB фонем дослхджуваних гов1рок у тих самих по-зтДях эасв1дчуе 1х Езр1атган1сть;

4) позиЩйнх набори приголосних фонем формуються а арх1фо-нем частаие, нгл поэиц1ки1 набори голосних фонем;

5) ус1м досл1джувзним гов!ркап властивий шестифокемнки на-голошений вокал1гм; консонантизм у ur.sui репертуару виякляе ва-р1ативн1сть;

- 4 - .

6) опогкцП голосник, фонем нейтрал1зуються т!льки у нёна-голошених складах; у всix raBipwax нейтралхзуються опЬзицп го-лосних переднього ряду, а нейтрал1зац1я- опозицхи голосних зэднього ряду виявдяехься лише у частинх roBipoK;- частгап доел хдлуваних roBipoK властиве укання; '

7) у rpyni приголосних фонем нзйчаст1ше нейтрал1зуються опогицП передньолзикових свисгячих приголосних, найменше п!д-даютъея нейтрал!гздИ опозицП 31мкнено-прох1дних' приголосних.

. Оснойнх положения дисертацП Сули апробован! на заеданиях в!дд1лу дхалектологП Знституту ук-paiнськш мови HAH Укра'i-ки, ка Науковкх читаннях пам'ят1 Т.В.Назарово! (м.Кшв, -1933 р.), на Всеукра1нсьюй науковхй конференцП "Укра'хнська мо-ва на БуковииЛ" (м.Черн1Ец1, 1994 р. ), на ы1жнародн1й науков1й кокференцп "Пол1сся: iCTopia, мова, материальна та духовна культура" (м.Кшв, 19&5). Положения дисертацП знашпли в1д0иття у трьох иубл1кац1ях.

Структура роботи: дисертащя складавться вегупу, двох рогдь-пв, висновк1в, додаткхв, списку джерел i лгтератури.

У Bcryni розглядаються предмет доелдаення", актуалькють i новизна, визначаються принципа та методика роботи; обГрунтову-егься положения про те, що опис фонетично! i фонолог1чно1 систем гов1рки Сазуеться на вияв! синтагматичних i парадигматичних в1дношень елемент1в. Аналхз синтагматики (сполучення звука з паузою, з сус1дн!ш1 голосними та приголосними) е 1нструментом вияву сполуки авук1в у roBipai, як! реально хенують, якл е по-тс-нц1йно можлиаши, як-i - неможливими; компонентом опису е з'я-сувакяя позиц1йних чергувань звукхв;'опис фонолог1чно'1 системи гов1рки вкшочае аизначення набору фонем, 'ix дистрибуЩю, чергу-

вання фоне« 1 арх!фонем. У вступ! тагах розгдядавться стан до-сл!дження фонетики 1 фонологП зах!днопол1ських пев 1 рок.

У першоиу роздШ "«онепгни 1 фонолог1чнI систем» заж1д-нопал1ськ»я гов1рок" подзеться описи фонергшкх 1 фонолог1чних систем говорок. У леря!й глзз! "Фонегична 1 фаншюг1чка сястемм говорки с. Шдгайц!" дсхупдкуеться склад 1 функц!онування фоне-тично! й фонолог!чно! систем окремо! гов!рки.

Система вокэл1гму дамиджувано! гоа!рки характеризуется наявн!стю звуковиявав переднього, середньо-заднього ! ааднъого ряд1в, високого, середнього та ниэького п!дниття. Лзб!адьн!'сть вияндяеться лише у голосних заднього ряду високого та середнього тдняття.

За правилами скнтагматично! сполучуваност! з попередньос 1 наступною паузою поеднуються голоска с4з, СИ, С'и], Си], С !еЗ, СеЗ, С'уз. Суз, С ;оЗ, СоЗ, с'аЗ, СаЗ (1! сГтим,

ляд' бу.'ло, а_пироу 'г' !_$?); не в1дзначено и!ж паузами звуки ['13, (ГЗ, с'53, С53, бо вони виявлдються лгав а середин! такту в алегроЕому темп! (¿т^Ткк--у!тгр'11, й'к 'як", _'код'?р_); СоуЗ не виявленкй'у поз ми! з яопередньою 1 наступною паузами одночзсно, бо залежить в:д мгсця у такт!, яке не гумовлене позицию 'початку 1 к!нця такту одночзсно. Лете з таердими попе-редн!ми приголоснкми побднуютгся' с'иЗ, СиЗ, Сие3 С&а1$ЩЙ> пи'р'!^, у1л'!аиед), лиге з палатальнкми - С!!Э, Ш (?5ди|1?_'!-ло, двду|йур'!д'к'Ш, !нза частина голосних повднуетгся як з твердини, так ! з падзтздьними приголосними (наяр.-, СаЗ, СеЗ: ' |по-"г . л'.ет'ричн.и? 'електричнкй'). Як1сть на-стулного приголосного не нплква? на характер самого вокала, тому п!сля будь-якого голосного коже стояти Судь-який приголосний

(иаЧГоу|л'1с'1, га^'Ш, т, ирв.'итеЙ). Шж собою го-

лоси I поеднуються бег обмежекъ. 'по' вгкна',

Поэиц1йн1 чергувания голосних гвук!в, як правило, в!дбува-югься эавдяки гм!н1 наголошення ввука у морфем 1 ио^ н'аку, " • КР*И того, у гов!рц1 в!дбу-

ваетъся чергування [у] - Су], зумовлене позищйним впливом нз звук п1сля паузи чи голосного перед приголосним' звуком (на, Фонематична реал1зац!я голосит 1 приголосних у певних по-зиц!ях подаеться у вигляд: схем. '

Ыаксшалький ка01р фонем характеризуемся 6-тифонемним на-голошеним вокал1гмом при эзгалыий кхлькост! 12-ти фонем.*

передай ряд ' задн1Й ряд

Iii <1>

високе .п1дняття 1и1 <и> lyl <у>

середне п!дняття lel <е> lol <о>

низьке п!дняття lal <а>

У ненаголошених поаиц!ях в1дбуваеться нейтрад1эаЩя опознай за способом творения, яка представлена арх1фонемами <0у>, <ив> - г<Оу>'бок. р<Ий>б'рина. арх!фонеми виявлен! лише пЮля.

*Ддя представления поэивдйних одиниць фонолог1чно1 системи використовувмо додатков! знаки фонематично! транскрипцП: а)фо-неми наголошеного вокал1зму наводимо в прямих дужках, ненаголо-шеного - в ламаних - Iii, <i>; б) голоснх архлфонеми подаються э малою л1теров внизу справа - <иа>; в) приголосн! арх!фонеми, у яких в1дсутня диференцхйна ознака за палатальн1стю, подаються 1з знаком "м!нус" перед позначенням палатальност1 - 1м~*1; г) приголосн! арх!фонеми, у яких Ыдсутня диференц^йна ознака за участи голосу, м1сцем чи способом творения, . подаються э малою л1терою внизу оправа - 1тд1.

твердих приголосних, напр., погиц!я п!сля СдЗ:

передай ряд ЭЯДН1Й ряд

високе л:дняття 1И1 1V' <ч>

<и8>

середне п!дкятгя 1е1 (01 <0>

ниэьке п1днятгя (31 < а>

У погкцП п1сля протетичного Сг5 -нейтрал! зуеться опозтЦя [£>3 : Су], напр.:

перегний ряд эалн!й ряд

високе лдд.чяття

<0у>

середнв падняття |?| <е> 101

якэьке П2ЛНЯТТЯ ■ 1Я1 <а>

У поэицП п1сля твердкх задньсязикозих приголосних голосн! ггереднього ряду не виявляються, напр., погиц!я п!сля СкЗ:

передни; ряд эадн!й ряд

висок.е п!лняття . 1У1 <У>

с&рвднв П1дняття Ю1 <0>

НКЭЬКЭ П1ДНЯТТЯ 1Э| (Ч>

У погицп пхсля палзтгюких губннх, гадньоязигавкх та Ср*Э виявлен'1 т1льки голос к 1 переднього ряду, напр.,' поаищя пюля СО'З:

передней ряд эадн1й р

ВИСОК© п1дняття 11) < 1 >

середнв пхдняття ' <е>

низьке П1дняття

Найменша к1льк1сть фонем виявляеться у позицП п!сля пала-таланих п!днеб1нних приголосних, напр., позиция л Юля Си']:

. - е - .

передн1й ряд эадн!й ряд

високе пхдняття Iii <!>

сеperне п;:няття

кизъке п!дняття

У наголопен1й í некаголошен1й позиц!ях- вхдбувэеться чергу-ваяня фонем 1 арх!фонеы (напр.: lei - <иа> - .'jjeíópa-

¡сторячн1 чергувзння голооних йонем представлен! аЦльнос-лов'яксъкиш та власнеукра!нськими амгнами: lei - lal - ,ли^'жала - д'а'гайе, 1и1 - lyl - ]дкхати_-_зду'шшю, 1и1 - lei - ви-_ беи1.рати_ - 5íífÍ2101 " lsl " стоу|й!т' - с.'таУл'ейут*, 1и1 -■ I i I - си! дит* - c'i 'дай.е, г 'jptgrne^ - rgliîi' loi - Iii -- lel - Iii - ,m?C¿h6 - m'II.

Мохлив1сгб сполучення голосних с'иЗ, £и] Т1лъки з незадньо-язиковши ггриголосними тдтвердлуеться реал!защ-ею пол. *у п!сля задкьоягикоЕих притолосних звуком Ш (пду|к'!сло{ JüocJÜT-лок, ал© '.риба, _си£).

■ Система консонантизму характеризуемся наявн!стю губних, передньо-, середньо- .i задньаязикових, П1днеб!нних та фарин-гальких звуковияв!в - за м!сцем творения, проривьих, фрикатив-них та африкативних притолосних - за способом творения, сонор-них та шумних - за участю голосу, твердих та ы'яких - за пала-тальн!стп.

3 попередньою чи наступною паузою приголосн! звуки поедну-ються.без обмелень, не заф1ксовано сполучення палатальних губних, переднъояэикового Ср'З, задньоязикових, п!дкеб1нних та фа-рингадьного г наступною паузою. М!ж паузами приголосн! не за-

OBÍfl4SHO.

У сподуках приголосних авук:в э приголоснкми в1дэначено поеднаиня тумних приголосних 1а сонорнкми та тендеяцЮ до поед-нання глухих э глухими, а дзв!нккх - з дгвхнгсгми притолосними -■П^'^а'ва^. ДПт^т^гщт:, ходУ- 'заутра. Приголосний СнЗ не поедиуеться э попередн!ми палатальними передньояэиковкми приго-лосними, Будь-який тЕердяй приголоснии не сполучзвться в нао-тупним лриголосним, який е його корелятом за пагаталья1ст». Па-латальн! гуСн!, Ср'З, задньояг?1тов1, тднвйшнХ та Гг'З не ен-являюгься у сполученнях э наступим лриголосним, кр1м такого я наступного гвукл - об/б'1 'лктд (губн1 поедкуються ще й з Наступили СиЗ - габ'1йе).

Значка частина поэшЦйних чергувань приголосних представлена прикладами зм!ни дав1нкий / глукий, яка вШуваеться у п.о-зиц! 1 перед наступнкм иумним г е у том (зби'райе - с'ходила), тз твердий / м'який, яка в^дбувзеться у поэкцП перед с'13, £13 та перед палат&дьним тих самих артикулящйккх характеристик(¡¡¡¿щ^, 'ж.'^нка, с£си_|ла_- с'^с'еркд'ра).

У фонолог1чн1й систем! консонантизму мзксимаяьний най1р фонем караховуе 38 йдинкць. В1и резл!зуегься в псаиц!I перед с'еЗ, СеЗ:

1ГЛ. губн! 1перелньояэ. п!днеб1нн1 эаднъояэ. 1

ТВ. пл. ТВ. пл. тв. 1 пл.

1п1 1п* 1 !Т1 1т* 1 1ч!

проривн1 1дэ. ¡61 16" 1 |Д'| 11*1

1ГЛ. 1ц| |Ц'1 1ч1

африкатив. 1дэ. !Д?1 | да' 1 Шж1

1гл. 1 1 1С I 1И1 1X1

1ДЗ. | !?' | 13' 1 |Ж1 1Г1 1Г'1

фрикативн11 - )В1 IB'I 1Й!

1л1 1Л'1

э1мкнено- J. ipl ip'l -

ПРОХ1ДН1 1 1 M1 IM' 1 IHI IH'I

ОпогицП аа г.адатадьн1стю губних приголосних та Ср] : [р'З, tri s tr'l нейтрал1гуютъся перед yciMa голосними, кр!м с1®), сез --iuCLlstía. xaluCLLsssí. .aalitüli!¿aaC. напр., по-гиц1я перед c'a], СаЗ:

губн1 переднъояа. п1днеб1нн! за^ньояэ.

ТВ. пл.

1гд. 1п"Ч 1т1 1т' 1 iKl

ПРОРИВН1 1дэ. Ю~* 1 »Я » •Д'1 i i\

1ГЛ. Uli |Ц'| 141

африкатив:1дэ. » líftl

1гл. lif'l Ici ICI 1ш1 Ixl

leí la' 1 1ж1 lr"'l

фрикативн11 1В~' 1 Й1

х з1ккнеко~ J, прох1дн! 1 >М— I 1Л1 il IHI U'l Г'1 IH'I

Перед С113, С i Э нейтраНаувться опоэицП за палатальн1стю у Boix падатадьних 1 твердих фонем, напр.:

rvöKi передяьояз. niflHeOiHHi вадкьояз.

1ГЛ. ' In-'t 1т"'1 1 Kl

проривн! ISS. 16"'1 1Л" Ifl

1ГЛ. 141

африиатив.1дэ.

1гл. 1с"' 1 1и1" 1X1

1ДЭ. 1з"'1 1X1 1г"'!

фрикативн11 1 ¡И

1

з1мкнено- 1 •

ПРОХ1ДН1 1 1м"' )

Те ж стосуетъся 1 позицП перед с'иЗ, СиЗ, аде а даному випадку, кр!ы нейтрал1зац11 опознай, для задкьоягихових фонем та 1й1 - дистрибутивна лакуна, тобто у задаи!й позицП фонеми не эустр1чаються у гов!рц!, напр,:

(гл. гуйи1 пёреднъояз. п1дяеб1нн1 задтояз.

проривн1 1дэ. 16"' 1 |д"'|

1гл. ¡ц-'| • 141

африкатив.1дэ. 1/0Г-1

1гл. 1ф~'1 1 с"* 1 (и)

1ДЗ. 1э"' 1 1*1 • 1г"'1

фрикативй!1 |В~'1

1 1л"'1

э1мкнено- X |р-'|

ПООХ1ДН1 1 1м"' 1

Нейтрал1эац1я олоэшйй шумниу. приголосних за учассто голосу в1дбуваеться у позиц1я:: перед шумним чи перед паузе«, за я коп перебувае шумний приголосний - _1с?'Си'райе, '.од'£ 1ХГ1 Т.З'д'ДI■ напр., позиц!я перед СпЗ:

гу0н1 лер~лнъояэ. щднебхнн! заякьояз.

ТВ. пл.

1 прорив.ч 1 1 1П/Г'( 1Т-1 1КИ

1 афригатив, ( | «-V |

.

1 _ 1Са1 1са'1 1ш*1 ' 1ХГ1

фрккатиен11 . <Й1

(Л1 1Л'1 1

э!мкнено- 1 1Р~Ч

прох1дн! 1 ¡М~Ч 1н( !К'(

Позиция перед Сд'З:

ГУбЯ1 передньояэ. П1дне01нн1 гадньояз.

тв. ПЛ.

, проривн! I 1т--'1 1кг1

африкатив.1 'ЦгГ'"1 ' 1

1 _ Тф-'|

1 1Са1 1са' 1 1Шж1 ' )ХР1

фрикативнП 1в~ч 1Й1

)л1 1л'1

з1мкнено- ^ 1Р"' 1

ПРОХ1ДЯ1 1 1м"' 1 !н1 ||И'1

Опозиц1я за м'якЮтю нейтрал1зуеться у парах, то репреген-тупть передкьоязиков! притолосн1 в позицП перед СнЗ -

губя1 передньояз. п1днеб!нн1 задньояэ.

тв. 1 пл.

1гд. 1п"Ч 1т"'1 1К1

ПР0РИВН1 1дэ. 16"'1 1я~' 1 m

1гл. tu-' I 1ч1

африкатив. 1дз. ljfô-'l ijfxl

1ГЛ. |ф"'| lc"*f Iml Ixl

!Э~"1 |Ж| lr"'l

фрикативн11 1в~*1 1Й1

х |Д| I 1л'1

з!мкнено- J_ |р~ч

ПРОХ1ДН1 1 IM"'1 • 1н"'1

В1дэначено чергування фонем i арххфонем, надриклад: lui -lM '' ~ 1м1ене -. в и"11м~' 1нойу.-

1сторичн1 чергування приголосних фонем а фонемами i фоне-мосполукаыи представлено гм1нами губних, передньо- 1 аадньоязи-кобйх: ICI - 1бл'1 - 1вобит1 - роу|бд'у,IвI - 1вл'I - поуо|та-wc. - Sdag&ÇgÇ. IbI - 1вй1 - 'девто - дирив'йани, |д| -1ДЖ1 - о_'ходиц'а - рп'хо^жуйе, 1т1 - 1ч1 - скоу|тила - ка^чаке. Irl - la' I 1ж1 - asillxa.- надкоу|аЧ - 'ношка, 1э1 - 1ж1 --iSâiSâââ." 'к' " 1ч1 - поу 1 кликали - к'дичут', за"р' 1 *ку

- 'р^чка, Ixl - 1ш1 - cy'x'ii - суди'на, 'мух'! - ^мщса.

Виявлено рефлекси приголосних эвук!в праслов'янсько! мови. За ц1ею ж схемсю подано описи гов1рок о. Розниц! Мзневиць-кого р-ну Волинсько! обл., с.Баландич1 1ван1вського р-яу EpecTCbKOï обл., о.Озеро К1верц1вського р-ну Волкнсько! обл. у друг1й, трет1й та четверт1й главах. Фонетичн! та фонолог.1чи1 системи цих roBipoK i говарки с.Шдгайцх мають Сагато сШльних

рио 1 таких, шр дифврвнц1юогъ кожну roplp ку чи час тину гов!рок.

У другому роздШ "Типолог1я фонетпчккж I фонолог1чннх аиотеи" роэглядаютьоя оообливооП -проведекня гипалоПчного до-сл!дження та проводиться типолоПя гов!рок на. сюков1 вияву: 1) сп!льного ДЛЯ BClX гов1рок; 2) спШного для частили TOBipOK; 3) опвциф1чних особливоотей.

1.Вэаем0В1ДН0шеяня фонетичних 1 фонолог!чних факт!в вах1д-

ИОПОЛ1СЬКИХ TOBipOK.

Вокал1ви. .

1.Досл1Джен1 эах1днопол1ськ1 гов!рки репрезентован! голос-ними переднього, середньо-ваднього 1 ваднього ряд1в. Вокали ваднь'ого ряду представлен! на yolx п1дняттях, передкьорядн! голоси! - в1д високого до середнього п!дкяття. ЛаД1альн1сть вияв-лено лише у голосних ваднього ряду из п1днятт! в1д виоокого до ниэькооереднього.

Голосиi Г113, С13, С'иЗ, ГиЗ, С'еЗ.' СеЗ, Г'уЗ, СуЗ, с'оЗ, СоЗ, C'a], СаЗ функц1онуютъ в yclx гов1рках.

Специф!чними ос обливоотями гов!рок шжка виэнати наявн1сть ввук!в: С'а°3, Са°3, СаЗ - в 0.*, с'ТЗ, CÎ3, С!«3, m - у П., с'и'з, Си13 - у Р. .

2. У сполученн1 голосних ввук1в г паузами, пригалоеними та годосними виявдвно ряд особливоотей.

2.1. М!ж паузами, .як правило, на зустр1частася звуки, як! вумовлен! позиц!йно. У Б. у погицП м!ж паузами наявн1 вс1 голоси!. НайбШше гвук1в, реал!зад1я яких эагежют в!д поэицН у Tarai, в1дзначено у П.

лумовн! скорочення: гов!рка о.Баландич! - В., гов1рка о.Озеро - О., гов1рка о.Шдгайц! - П., гов!рка c.Postnwi - Р.

П1сля паузи у Б. та Р. можуть знаходитись 0удь-як1 голосн1 (í¿th, оганейд".1го.- В., Уншму - Р.). Деяк1 голося!, 1сну-вання яких вумовленв позщЦйио, в О, та П. у позицП п!сля паузи не виявлен1 (напр.,С а) в О. виявлявгься т!льки м1ж палаталь-ними передньоязиковими приголосними - JSñiiSBílás^) • '

Перед паузою можуть отояти yol голосн1 В. (моло'ко, mob^t¿), в 1ниих гов1'рках голосн1 мають позиц1йн! обмежепня (напр., у Р. Си"] не анаходиться у к!нц1 такту).

2.2. У сполученн1 голосних э попередшм приголосиш вияв-дено риси, притамаши ус 1м гоа!ркам:

. а)попередн1й приголосний перед t'il, С i 3 в палатальикм кр1м випадк1в, коли приголосний входить до складу проклитики (Ot- В., 0., Ja'le/Дм - П., але ~

0)п1сля голосник С1П, til, с'и1, Си], t'el, te], t'yl, Су], С'о], Col, С'al, Cal зяаходяться будь-як1 приголосн1 (тк-.

ls§&r~ Б-1 О., ¿eassst,- п., кдл'а'дуйут'. - Р.).

0знаки,як1 властив1 лише окремим гов1ркам: .

а)голосний ti] не сполучавться з попередн!ми п!днеб!нними приголосними; голосн! с'е], Се] не сподучаються з попереднхми твердими задньоязиковими та п1дне01нними приголосними - О.;

б)голосн! t'eí, Се] поеднуються а попередн!ми палаталгними П1днеб1нними приголосними у Б. (ли^ж^ела, ду'ш'е 'душа').

2.3. Голосн! поеднуються а голосними э неаначними обмежен-нями. Не побднувться з голосними частика вокалгв, як! зумовлен1 позиц!ею (напр., голоси! С'а°], ta0] в 0. обмежуються позиц!ею п1оля твердих губних i сонорних та Сй1 перед Су] - вист^па^у, ^ачи'на^у:, на 'с' 1йа°у.) "

3. Поатдйним чергуванням, ир в!дбуваеться в ycix roaiprauc

- te -

e С'еЗ - Си] (напр., с*1 тебе - прсГти'_бе_- EV, jgepirao -рив'кани - О. ). KpiM того, визначено позиц!йн! зм!ни, характер-Hi лише к!лъком гов1ркам: с'оЗ - СоуЗ - 0., П., Р, ('роОит' -на^оу|бот'1 - О.), C'i3 - СиЗ - В., 0. ( 'б.' ip, ни - б идо1 вали -Б. ), СуЗ - Су] - О., П. (Й1х_у"8а|пас'1 - доуч'ка у^Клубо^и'н'! - О.). Лише в о. виявлен! чергування С!еЗ - Сеи3, 1.ие3; c'a] -t'a0]; СаЗ - ta0]; СаЗ - СаЗ (напр., нч^а'найу - зна°у. Tj>oyc'_-ц'а'нец' - у^Троуо'ц'1н;'ц'р.

4. Ус1 досл!джуван! гов!рки характеризуются шестифонемним наголошениц вокал!змом.

5. Для зах1днопол1съких гов1рок характерно укачня, яке ви-являбться у нейтралазац11 опозицП СоЗ : СуЗ, однак умови нейтрал 1вацП у гов1рках pi3Hi. В 0. нейтрал1зад1я в1дбува8ться то-д1, коли СоЗ энаходиться в переднагодошешй поаицП в наотупним с'уЗ. Результатом ц!е! нейтрал1зац!1 в голооний СуЗ (ку'жух). У П. олозиц1я руйнуеться тод!, коли ненаголошений СоЗ вживаеться на початку олова з консонантким прикриттям. Реал!зац!я кейтра-л!зац11 виявляеться звуком СуЗ, чим, однак, не обмежуеться яви-ще укання у зах1дкопол1сысих гов!рках, - в О., П., Р. ненаголошений голосний СоЗ в 1нших позиц!ях реал!зубться Соу] (kov-povl Baï - О., .'гол.оуву - Р. ). Укання в!дсутнб у Б.

Характерним явшцем для гов1рок б нейтрал1эащя опозицП СеЗ : Си]. У Р. нейтрал!зац!я в!дбуваеться у будь-як!й ненаго-лошен1й позицП, однак регудярнЮть нейтралiaauiï не засв!дче-на. У П. нейтрал!ауеться опозшця в ycix яенаголопених складах у позицП п!сля твердих i незадньояэикових приголосних. У Б. нейтрал1зац!я опозицП в!дбуваеться лише в переднаголошених складах. В 0. нейтрал!зац!я в!дбуваеться в другому, третьому 1

т.д. переднаголошених складах. Вус1х цих говгрках нейтрал!эа-ц1я реал1ауеться звуком СиЗ (ож<и9> 1 нивсз - Б., в_< и$>_си_! дидис' - 0., т<и5> 'пер - П.. пкр<и9>|пиде - Р.).

У Б. нейтрал!зац1я опоэицП [13 : СиЗ виявляеться звуком СиЗ в переднагодошених 1 эр!дка в пЮлянзголошених поэиц!ях (а<и4>в.|ч,.ета).

Консонантизм.

1. За участю голосу 1 шуму приголосн! звуки гов1рок под1-ляються на сонорн1, шумн! дэв1нк! та шумн1 глух1; за м!сцем творения - на губи!, передньоязиков! (з групи яких видгляються свистяч! приголосн!), тднебанн!, середньоязиков!, задньоязико-В1 та фарингальн! приголосн!; за способом творения - на прорив-н!, фрикативн! та"африкативн1.Кр!м того, приголосн!, що функц!-он',ють у гов1рка.ч, це под!ляютъся на тверд1 1 палатальнг.

2. Приголосн! звуки можуть сполучатися э голосними, паузами та приголосними.

2.1. Сполуки консонант!в э вокалами подано в опис! вока-л!зму (див. 2.2.).

2.2. 3 попередньою паузою во! приголосн! доол!джуваних гс-в1рок сподучаються з такими обмеженнями, як неможлив!сть вико-ристання у кгнц! слова падатальних губних, задньоязикових, п1д-неб1нних, фарингального та Ср'З (Б., 0., П., Р.),. СйЗ, СвЗ (О.), неможлив1сть сполучення приголосного а наступною паузою в залежност! в!д якост1 постпаузального звука: дзв!нкий та глухий приголосний поеднуеться э наступною паузою в ус!х гов!рках лише тод!, коли п!сля паузи стоить в1дпов!дно неглухий та недзв1нкий звук (ги^х.дди^^.'паробрк - ли'ходил' а да1 л'ока - Б., ЖЖЩ 'рок/! у - ш'_!а'г@' душ - О.) М!ж паузами приголосн! нэ в1дзна-

- 18 -

чено. . .

2.3. Загалышми правилами слолучення приголосних з приго-лосиши е:

а) будь-який твердий приголосний, який входить у кореля-тивну пару за твердхсгю / м'якЮпо, нгколи не . сполучзвтъся г наступниы свош лалатальним Б1дпов1дником;

б) СйЗ не псзцкуегься э жодним наступним приголосним.

2.3.1. Пор1вняно э 1ншйми приголосними, сонорн1 характеризуются б1льш широкими можливостями повднання з наступними консонантами. СЮмеженням у сполученна з наступними пригсосними в уо!х гов!рках е: неможлив1сть повднання палатальних губних со-норних з наступними приголосними, крхм сполученкя а СйЗ у П., Р. 1 £13 у П. До поодиноких явиц належать: наявн1сть сполуки Ер'] э наступним СйЗ у П., Р. (мат,1р.'.|йап. - Р.), в1дсутн1сть сполук ЕвЗ з наступним приголосним, кр!м СйЗ, у О. (ни'приг'йа-зана). В О. тверд! сонорн! передньоязиков! приголосн! поедну-ються з твердими передньояэиковими приголосними, 1 в1дпов!дно палатальн1 сонорн! переднюязиков! - а передньояэиковими пала-тальними приголосними, кргм сполуки а Ср'З (анти'л'ерииа, тан''ц'уйе).

2.3.2. У груп1 губних приголосних у вс1х гов1рках виявля-еться поеднання дзвхнких приголосних а дзв!нкими, а глухих - а глухими та ус1х приголосних э сонорними, кр1м СуЗ, Ер у Б.,, О., Р. (пооппа'дало,- Б., 'ОЗД^0., обзи!вала_- П., коп'по-вир'нув - Р.). Корелятом звука СфЗ за дзв!нк1стю у Б. може бути оонорний СвЗ.

Будь-який палатальний губний приголосний поеднуеться лише э таким же губним палатал1>ним у ВС1Х гов1рках та 6 наступним

СйЗ у П., Р. -

2.3.3. Як 1 в груШ губних пригаюсних, у труп! передньоя-зикових дзв1кк1 повднуються з дзв1нкиш, а глух! - а глухими приголосними (ни"да1 йуд/Лже - Б., 1 туд'г.е - 0., рт^1 самого - П., с"'хати - Р.).

У П. проривн! та свистяч! передньоязиков! сполучаються з приголосними ус!х локальних ряд!в; у Р. проривнх не повднуються з Су], С5ГЗ; у Б. проривн 1 не повднуються з наступними Су], С13, африкативними, а свистяч1 - э Су], С1] та п!днеб1нними приголосними, кр!м того, СэЗ не поеднуеться з СДЬ'З, Сс] - э Сц'З 1 Сс'].- з Ст'З; в 0. проривн! не повднуються з Су],. [Гз, свистя-чими, п1днеб!нними, африкативними та передньояэиковими пала-таяьними, кр!м Ср'З; тверд! свистяч! не поеднуються з СуЗ, С13, насгупними палатальними губними 1 передньоязиковими, ус1ма пгд-небхнними, палзтальнг свистяч! - з СуЗ, С1з, проривними Сд'З ! Ст'З 1 п!днеб1нними приголосними.

2.3.4. В ус!х гов!рках тверд! п!днеб1нн1 даа1нк! приголос-н! поеднуються а дзв1нкими та соиорними, а глух1 - з глухими та сонорними ('каждому - В., '.дошка, - Р., хофс'да? - П., итан_ии- Р.). Тверд! п1днеб1нн! не стикаються з СуЗ, СгЗ у Б., 0., Р., ! э1 свистячими приголосними у Б., 0.

Палатальний п1днеб!нний поеднуеться лише з таким'самим па-латальним п1днеб!нним у 0., з таким самим палатальним п1днеб!н-ним ! СйЗ у П., Р., з тим самим палатальним 1 твердим в1дпов1д-ником у Б.

2.3.5. Тверд! дзв!нк1 задньоязиков1 приголосн! сполучаються а неглухими, а глух1 - з недгв!нкими звуками в ус!х гЬвар-ках, кр!м СуЗ, йз (йеГ"1 1ти - Б., ,й_ег'|би - О., с'мокче - П.,

ХТО - Р.).

Будь-який палатальний задньоязиковий приголосний поедну-егься а таким самим лалатальним эадньояэиковим у вс1х говгрках, ауР. в Ш.

2.3.6. При поеднанн! СуЗ, С1з з приголосними обмежень не-мае, кр1м сполученъ э СуЗ, £13 у Б., 0., Р. (у"-!дол? - В., ^¿Г. 1ра,- 0.,. д;1у'чата - П., Са'ми^ло - Р.).

3. ПозщЦйн! чергування пригслосних в1дбуваються на основ г змхни кансонантносг! звука, наявност1 палатальност! та зм1ни артикуляц1кних оэнак.

3.1. Умовами чергування дзв!нкий / глухий приголосний у к1нц1 такту в наявн1сть на початку нэступного-такту протилежно-го звука за ознакою голосу; чергування дзв1нкий / глухий в середин! такту в1дбувает1ся за умови, коли наступний приголосний теж протилежний за ознакою голосу. Це чергування в1дбуваеться в ус1Х досл1дхуваних гов!рках (су'сЧд - су'стка - Б., т?лу' >"•■••.

0., буд'^з'в'гт.к'! ~ _0ут.*".1ШО - П., од'лемзти - по-_ от1 ходили - Р.). Якщо пауза м!ж тактами довготривала, то чергування не в1дбуваеться в жодшй з гсв1рок (напр., у.гч '.ррОл'я?:. - йак .хд^у ■До^'.казуйе. [баб'1 .шГ-'дзм-- о.).

3.6. Эагальним правилом чергування твердий / м'який у вс1х гов1рках е зм!на твердого на палатальний перед £' П, Ш та перед палатальними приголосними тих самих артикуляц!йних характеристик. У чергування за твердости у м'яклстю вступають лине ко-реляти в., ^ногу^- !ногд -

- П., .'.ноччу- - Р.). Окремими правилами чергування твер-

дий / м'який б: а)эм!на СсЗ на палатальний у позицП перед Сц'З

- напр., стоила,— о*ц'!л - О., Б.-, (прикладгв чергування СэЗ -[э'З перед [дз'З не виявдено); б)зм!на твердого передньоязикао-вого (кр1м Ср]) на палатальний у позицП перед палатаяьним пе-редньоязиковим (кр!м Ср'3)'-> 0. (поулоут1 но - поулоут\|н*адкЗ; в)зм1на твердого овистячого на палатальний у позиц!! перед палатальним губ ним приголосним у 0. (з"му'к'1- д"~!м'1ста).

3.3. 1нш1 типи чёргувань приголосних представлен! зм!нами передньояаикових проривних приголосних африкатами в позиц!1 перед африкатзми Б., 0., у Р. - нерегулярно (су'с'хтка - су'о*1ц-ни^' Б.) та перед п1днеб!нними в 0. - моу1лочшиГ);

свидтячих з п!днеб1нними перед п!дне01нними у Б., 0., у Р. -нерегулярно (¿Панова, - ш^ширс.цЧ - В.); п1дне01нних 31 свистячими перед свистячими приголосними у Б., О.. (чи[кушк^. -по'-'^чи1 кус_*.1х' I); твердого проривного СтЗ з Сц'З у позицП • п!с-ля Сс'З вО., П. (!шестгоо -пГЦ'!^' - 0.).

4. Набори приголосних фонем гов1рок в1др1знягться наявн1с-тю / В1дсутн1стю певно! групи твердих 1 палатальних фонем.

В ус!х гов1рках е тверд! й палатальн1 губн! фонеми. Пе-редньоязиков! фонеми в гов!рках мзють у сво'1х характеристиках диференщйну ознаку за палаталыйстю. У Б., Р. наявн1 тверд! ! палатальн! п1днеб!нк! фонеми, в 0., П. - диференцайна означа за палатальтстю у п!днеб!нних - в1дсутня. Лише у Р. в диферещца-щя задньоязикових фонем за твердости / м*як1стю. Т1льки у П., Р. в тверда ! палатальна фарингальн! фонеми. .

5. В ус!х говгрках найчаст!ше нейтрал1зуеться опозшдя за палаталья!стю та участю голосу. Нейтрал^аадхя за палататьнхста вддбуваеться у позиц11 перед С1 аЭ, Ш.в ус!х гов!рках 0>_л~' Ц? ~'Б>» ка'ря1о~' I! - О., пла11 т~' 11те - П., ''виЧиГ' И - Р.).

ОпоэицП за участю-голосу нейтрала эуюпся перед приголосним та паузою. Умовами нейтрал1зац!1 6 вияв дзв1нкого чи глухого проголосного в поеицп в1дпов1дно перед наступним глухим чи дзв!н-ким приголосним у такт! або перед невеликою паузою, за якою стоить в!дпов1дно глухий чи дзвхнкий приголосний - Б., н.ап'рикла)тА' тоуЛб'_1 - О., бу1г;'ГзУ_гткЧ - П., " Р-)-

Р1дше у гов1рках виявляетьея нейтралхзащя опоэицхй за м!сцем творения: нейтрал!эувться опозищя, коли П1днеб1нний член потрапляе в позшцю перед свистячим приголосним, упод1бню-ючиаь до наступного, 1 нзвг.акп, свистячий у позицП перед п1д-небгнним приголосним, уподабнювться йому у Б., 0. (поу~чи_!_ку 1_ор1ц'Д, до^дд^хи'витис'а - 0.). Нейтрал1защя опознай за способом творения, вгдбуваеться тод1, коли передньоязи-ковий проривний зм1кюбться на африкативний приголосний у Б., П. (за1ТцЧ!'чемд,- Б.).

д. Чергування приголосних фонем виявлено в ус!х гов1рках. Це зм1ни задньоязикових на П1днеб1нна та переднъоязиков!, чергування передньоязикових з п!дне01нними, губних приголосних з фонемосполуками губна * IйI.

II. К1льк1сть 1 сп1вв1днашення фонетичних 1 фонолопчних елемент1в у говарках подано у схем*.

Гов. Звуки Фонеми Арх1ф. X арххф. Всього

С V во. С (Ж) С V во. С(Х) С V С V ф.о. П. 50 19 69 72,5 38 12 50 76 31 3 61,6 25 84 Р. 49 .16 65 75,4 45- 12 57 78,6 38 1 84,4 8,3 96 Б. . 47 12 59 79,56 45 12 57 78,9 40 2 88,8 16,6 99 О. 52 18 70 74,28 36 12 48 75 33 3 91,6 25 84

У Висновкаг подаються основн! регультати роботи: важлив!-шими з них в так!:дослхджуван1 говгрки характеризуются рисами, сгпльними з 1ншими гов1рками.эах1днопол1ського диалекту, у во- . кал!зм1 це, зокрема, явище укаяня; змгна голосного С'е) на Си] у ненаголошеких складах,- шестифонемна система наголоиеного во-кал!зму; у консонантизм! - обмеження у сполученн1 палатальних губних, Ср'], й1днеб1нних, эадньоязикових 1 фарингального при-голосних авук!в у сполученн1 з голосними заднього ряду; наяв-н1сть протетичних приголосних. Виявлено риси, як! вир1зняють ус! доел!джуван! гов1рки, частину чи окрему гов1рку вхд хгапих зах1днопол1ських: можлив1сть ¿получения Соу] т!льки з поперед-Н1ми твердими п'риголосними, в1дсутн1сть палатальних п1днеб1нних приголосних звуков перед С1Э, неможливЮть поеднаяня усЛх приголосних а настуг I Си].

Положения дисертацП викдадено у таких публикациях:

1. Рефлекси у буковинських гов1рках // Украшська мова на Буковтп. Материала Всеукра1нськ01 науково! конференцП, присвячено! в!д дня народження Юр1я Федьковича (Чер-Н1Вц1, 13-15 жовтня 1994 р.). - Черн1вц1, 1994. - 0,2 д.а.

2. Укання в полЮьких гов1рках // Пол1сся: 1стор1я, мова, матер1альна та духовна культура. Матер1али м1жнародно! науково! конференцП. - К., 1995. - 0,6 д.а.,

3. Карпатоукра!нськ1 дгалекти в колх проблем. рос1йсько"1 лхнгвхстики / Рец. на Исследования по славянской диалектологи^. 1. Карпатоукраинские диалекты: Сб. ст. - М., Институт Славяноведения й балканистики РАН. 1992.- 195 с.-+ 48 кар? // В1снкк: МАУ. Вип. 1. - К., 1995. - 0,3 д.а.

Чемеркин С. Г: Типология фонологических'систем западноло-лесских гоЕоров.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык, Институт языковедения им.А.А.Потебни НАН Украины, Киев, 1995.

В работе представлено описание фонетических 'г. фонологических систем, определены типы четырех говоров вападнополесского диалекта, выявлены черты, свойственные всем исследуемым су.оте-. мам, а также черты, присущие части из них или только одной системе.

Chemerkin Sergiy. -The Tlpology of Phonology Systems of West Poiissya Lokal Languages.

Dissertacion for the degree Candidate of Philological Sciences by speciality 10.02.01 - the Ukrainian language, the Ukraine NAS O.Potebnya Institute of Linguistics, Kylv, 1995.

This paper contains the description of the phonetic and phonology systems; the types of four West Poiissya local languages are determined; the features of all explored systems and the distinguishing features of some of them or oniy one are exposed.

Ключов! слова: захаднополЮьк! гов!рки, укання, протеткч-в1 приголосн1, фонетична система. фонолоПчна система, нейтра-л1зац1Я опозицП, типолог