автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему:
Типология мотивированности фразеологических единиц современного немецкого языка (количественные и качественных характеристики)

  • Год: 1993
  • Автор научной работы: Угринюк, Василий Николаевич
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.04
Автореферат по филологии на тему 'Типология мотивированности фразеологических единиц современного немецкого языка (количественные и качественных характеристики)'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Типология мотивированности фразеологических единиц современного немецкого языка (количественные и качественных характеристики)"

’КИЇВСЬКИЙ ДЕШАВНИЙ ІЩАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

УГРИНЮК Василь Миколайович

ТИПОЛОГІЯ ВМОТИВОВАНОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

/кількісні та якісні характеристики/ Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 1993

Робота виконана на кафедрі германських мов Чернівецького державного університету їм. Ю.Федьковича

4 ■ ' ' ь

Науковий керівник - доктор філологІчних

---- наук,професор Т.Р.Кияк

Науковий консультант- кандидат філологічних

наук,професор В.І.Гав-рись

Офіційні опоненти - доктор філологічних

наук„професор С.Н.Де-

• . нисенко . .

кандидат філологічних наук»доцент О.Ф.Кудіна

Провідна установа - Горлівський державний

, педагогічний Інститут Іноземних мов

Захист відбудеться '*>' "1993р. огодині на засіданні спеціалізованої Ради -К ІІЗ.14.01 по присудженню наукового ступеня кандидата наук у Київському державному педагогічному Інституті Іноземних мов /252150,

Київ, вул. Червоноармійська, 73/.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту.

Автореферат розіслано "<• ^І993р.

Вчений секретар //п") /У _ „ „ спеціалізованої Ради *//и Л.П.Смелякова

Дана робота присвячена комплексному дослідженню вмотивованості семантики фразеологізмів сучасної німецької моби. Завдяки насиченій змістовій структурі фразеологізми здатні відобразити ті чи інші явища референційної сфери ємкіше, виступаючи в ролі мовних ресурсів, що задовольняоть потребам комунікації в експре-оивно-оцінному відображанні понять, явищ і ситуацій в різних сферах життя, чого не мажуть відобразити таким же чином звичайні лексичні одиниці.

Актуальність дослідження визначається тим, що проблема вмотивованості фразеологічних одиниць /ю/ ще далеко не розроблена, хоча займав значне місце в системі мови. Правильне тлумачення значення фразеологізму даа змогу ке лише глибша вникнути і зрозуміти зміст мови, але водночас характер та культуру німецького народу. Критерій вмотивованості відіграв також значну роль у вирішенні багатьох теоретичних питань фразеології.

Основної) метоп дослідження в воесторонній аналіз вмотивованості семантики фразеологічних одинипь сучасної німецької мови, вияснити її відношення до значення, ВНУТРІШНЬОЇ форми та етимології фразеологізмів. Такий ракурс дослідження ФО вдається нам найоптимальнішям, оскільки дані параметра на можуть ве накладати свого відбитку на характер, функціонування та можливості передачі фразеологізмів українською мовою. Поставлена мета роботи визначав необхідність вирішення таких завдань:

- підтвердити особливу сутність фразеологічного значення;

- показати характер впливу внутрішньої форми на вмотивованість/невмотивованість семантики ФО; .

- розкрити типологію вмотивованості фразеологізмів;

- розглянути методику побудови бінарних семантичних дерев-

фразеологізмів та визначення точності, повноти та ступеня їх вмотивованості; .

- розробити засади класифікації фразеологізмів за кількісними характеристиками вмотивованості;

-.розглянути методичний аспект передачі значення німецьких ФО українською мовою на основі їх зпотивованості;

- простежити процеси фразеологізації термінології та термінологізації ФО. , .

Методологічною базою роботи е філософське вчення про єдність форми та змісту природних явищ, загальним методом досліджан-няя служить індуктивно-дедуктивний метод, який доповнюється

конкретними методами лінгвістичного аналізу: методом компонентного аналіз?, графічної експлікації семантично! структури та опитування інформантів шляхом анкетування. Крім того, враховуючи кількісні характеристика вмотивованості1, застосовуються елементи статистичного метолу.

Матері а.л о м дослідження служать п’ять тисяч ФО . німецької мови, які вибрані із більше двох десятків фразеологічних, ¿тлумачних та термінологічних словників. Єдиною умовою відбору фразеологізмів була наявність тлумачення їх значення, тобто словникової дефініції, а не пояснення фразеологізму одним словом або еквівалентним, на думку автора, фразеологічним зворотом.

' Наукова новизна пропонованого дослідження полягає в тому, що вперше в німецькій мові комплексно досліджується вмотивованість значення фразеологізмів; робиться спроба розглянута, такі важливі питання дл* теорії фразеології, як вмотивованість ФО за внутрішньою формою, зовнішньою формою, образну, суб'єктивну, мовленнєву та змістову вмотивованість на великому обсязі матеріалу. Вперше використовується метод бінарного семантичного дерева для визначення кількісних характеристик вмотиво- ; вавості фразеологізмів і робиться спроба використати їх для систематизації ФО.

. Теоретична значимість результатів дослідження полягає в тому, що суттєво заповнюється прогалина в теорії Фразеології, .оскільки питання про вмотивованість/невмотивованість слів, як підкреслив відомий семасіолог С.Ульман, уже кілька десятиріч чекав на своє вирішення в лінгвістиці.* Вивчвн-т. ня проблеми вмотивованості фразеологізмів мояе значно уточнити наші уявлення про характеристики та властивості різних типів мовних одиниць, про їх функціонування як у мові, так і в мовленні. Важливе -значення мас вивчення цієї проблеми для усунення розбіжностей у тлумаченні фразеологічних явищ.

Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості застосування фактичного матеріалу в практиці викладання німецької мови у вузі під час роботи над різними текстами та темами. Результати дослідження можуть використовуватися безпосередньо під час читання лекційного курсу з ' лексикології та спецкурсу з фразеології сучасної німецької мо-

* Ульман С. Семантические универсалии //Новое в лингвистике. -М: Прогресс, 1970, внп. 5. - С. 25.

ви, при проведенні семінарських занять з цих спецкурсів, а також для складання спеціальних навчальних та лексикографічних посібників, довідників для бажаичих поглибити свої звання з німецької мови. .

Апробація роботи. Основні теоретичні положення та висновки дисертації відображені У. шістьох публікаціях, а також викладені та обговорені на засіданнях кафедри німецької філології Київського державного педагогічного інституту іноземних мов та на засіданнях кафедри германських мов Чернівецького державного університету, на міжвузівській науковій конференції "Семантика мови і тексту" /Івано-Франківськ, 1990, 1993 ролу/, на міжнародній науковій конференції "Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць*. /Чернівці, жовтень 1991 року/, на республіканському семінарі "Підвищення ефективності навчання іноземних мов на основі вибору альтернативних підручників" /Миколаїв, жовтень 1950 року/.

На захист виносяться такі основні положення:

1. Змістова вмотивованість фразеологічних одиниць — це їх структурно-семантична характеристика, яка виражав засобами' мови лексико-се'лантичний зв'язок між значенням та внутрішньою формою фразеологізму, від її розуміння заданою мірою залежить правильне вгавання цих одиниць у мовленні.-

2. Всебічне дослідження вмотивованості семантики ФО сучасної німецької мовп показує, що у багатьох випадках вони мають однозначне,і спрямоване на певну ситуацію’фразеологічна значення, що зменшує вплив контекстуального оточення на вмотавова- ' ність їхньої семантики.

3. Незначний вплив контекстуального оточення на значення

ФО уможливлює побудову семантичних яарев як внутрішньої форми, так і лексичного значення фразеологізмів та отримання кількісних характеристик їх вмотивованості, які можуть служити критерієм систематизації ФО. С

4. Порівняння вмотивованості фразеологізмів німецької та

української мов в різних аспектах /денотативний аспект, лексичне значення, конотативне забарвлення, синтаксична структура / свідчить про те; що, на перший погляд, однакові »а семантикою фразеологізми не завади можуть бути адекватними у відповідних контекстах німецькою та українською мовами, '

5. За.іб.тяо від вмотивованості значення фразеологізмів німецької мови вони можуть передаватися українською мовою фразеологізмом, фразеологізмом і тлумаченням, нефразеологічним лексичним відповідником і тлумаченням, а також з допомогою дефініції, якщо в українській мові відсутній відповідний фразеологізм.

6. Процес фразеологізації термінології — позитивний процес, який збагачує та урізноманітнює матеріальний склад мови не лине кількісно, але і якісно. Проте, явище ідіоматизації термінологічних словосполучень, особливо науко-технічнах, е негативним і небажаним, оскільки таким шляхом творяться індивідуалізме, порушуючи принципи точності, дефінітивності, системності в термінології, то ускладнює порозуміння між вченими різних країн.

Науково-технічні термінологічні словосполучення за їхніми кількісними характеристиками вмотивованості можна кваліфікувати як фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та ■фразеологічні висіовн /за термінологією В.¿.Виноградова/.

Зміст роботи. У вступі обгрунтовується вибір теми дисертації та її актуальність, визначається мета та , завдання досліддення, методологічна база, розкривається наукова-новизна, теоретична значимість та практична цінність роботи, форму.чюються положення, що виносяться на захист.

Упертій главі "Теоретичні та методологічні засади дослідження вмотивованості фразеологізмів сучасної німецької мови" розглядаються проблеми, що мають безпосереднє відношення до подальшого дослідження: сутність фразеологічного значення, внутрішня форма фразеологізмів та знаковий характер їхньої семантики. .

Локличне значення слова вивчено глибше і всесторонніша ' ніж фразеологічне. Можливо це і дослужило причиною того, що деякі лінгвісти відкидають існування фразеологічного значення як самостійного поняття /Гінзбург 6.Л., Кирилова H.H., Круглікова Л.Є./. Для вияснення специфіки фразеологічного значення необхідно йти шляхом порівняння його зі значенням слова, а не шляхом заперечення чи .ототожнення їх. Тут автор притримується думки . Ф. де Сосаюра про те, що мова є системою, яка виключно грунтується на протиставленні її конкретних одиниць. .

Фразеологічне значення відрізняється від лексичного значення слова насамперед своєю своєрідністю, що проявляється у вторинному відтворенні картини світу, збагаченому досвідом інтелекту-

ально-емоційного освоєння нооіямк мові відповідного "шматочка" дійсності. Через конкретний образ передається абстрактне поняття. Наприклад: an einem Faden hängen /небезпека/; auf einen grünen Zweig komen /успіх/; die Ohren apitzen /увага/; aie Bände in den Schoß legen /бездіяльність/; die Hände Uber dea •Kopf schlagen /жах/} beide Hände -voll su tun haben /заЙНЯ тість/. Значення фразеологізму не дублює хорелятявну лексему.

Так, наприклад, німецька ФО " eich gegenseitig die Bälle *u~ w erf en" має порівняно з кореляти £цич дієсловом * aioh begüaeti-gen * додаткові семантичні ознаки: і/ підігравагя одне одасму;

2/ кидати репліки одна однину. ' .

Учені визначають специфіку фразеологічного значення по-різному: тут і відмінність у семантичному потенціалі, і в компонентній окремооформленості, і в ступені мовної абстракції, і в ступені інтенсивності проявлення ознака. Отже, фразеологічне значення можна'вважати самостійною лінгвістичної) категорією і кваліфікувати як лексичне значення.компонентів фразеологічної одиниці плюс конотативне значення всього звороту. . •

Початкова точка зору людини на оточуючий світ і на окремі реалії закріплюється в мові через те, що зветься внутрішньою ■ формою /Вф/. Під нею розуміється мотивую^ ознака, що лягла в основу назви предмета чи явища. Перспектирташ підходом до ВФ ФО є її розгляд як зв'язуючої ланки між їх ономасіологічними та семасіологічними характеристиками. Саме ВФ робить фразеологізми образними одиницями мови. Так, наприклад, ми говоримо " an eint* dünnen Faden hängen ", але ке можемо в даному випадку сказати " an einem dünnen Schnürehen hängen", ОСКІЛЬКИ 3 заміною 0Д-дного єдиного компоненту, навіть подібного за смяолом, зникав звичний образ, звична експресивність, а разом з цим руйнується і загальний образ та значення фразе логізму. ,

Таким чином, у даному дослідженні під ЕФ ФО розуміються образ, а;>. утворився на* базі квальних значень її компонентів, якай і ліг ¿основу побудови значення фразеологізму.

Важливим для подальшого дослідження в також підхід до мовного знака. Останнім часом есе більшого, поширення отримує розгляд мови як системи знаків, а одиниці мови та їх комбінації вважаються як різного роду знаки. У сучасній лінгвістичній літературі продовжується дискусія навколо питання про двосторояність/

одаосторонніоть мовного знака. Першу точку- зору захищають Б.О. Серебренніков, Ю.С,Степанов, Б.М.Голові'н, В.Г.Гак. Як односторонню сутність мовний знак розглядають В.М.Солнцев, В.З.Панфі-лов, П.В.Чесноков,та ін. Представники концепції односторонності мовного знака виносять значення за Boro межі і власне знаком вважають його,матеріальну сторону, тобто, означаюче.

У даній роботі фразеологічний знак розглядається як двостороння сутність, він не може існувати без значення, оскільки воно і робить його таким. Знакова оболонка ФО невід'ємна від свого смаслового змісту, так як функція у неї одна — виражати зміст /значення/, якай історично закріплений за нею. Якщо відокремиш значення фразеологічного знака від його оболонки, то одержимо л,ішє пустий звук, а оболонка розпадеться до того рівня, на якоцу вона,, а точніше її складові частини, будуть щось означати. Таким чином, значення виступає тим невидимим скріплюючим елементом мовного знака, без якого він розпадеться і ми отримаємо лише той "матеріал" знака, із якого він був збудований — це основа знака, фігура знака, тобто його зовнішня форма.

У главі II "Вмотивованість як лінгвістична універсали" розмежовуються вмотивованість і етимологія ФО та розгляде- -ються різні види вмотивованості фразеологізмів: мовленнєва вмотивованість, вмотивованість за зовнішньою та внутрішньою формою, змістова вмотивованість, образна,' об'єктивна та суб'єктивна вмотивованість. '

Вмотивованість ФО — це кількісна та якісна характеристика ВФ, і її не слід плутати з етимологією фразеологізмів. Вмотивованість та етимологія явища абсолютні при народженні ФО. Обидва вони можуть з часом стиратися, але вони принципово різні за своєю суттю. Етимологія — діахронне явище, раз і назавжди закріплене за ФО і не змінюється з часом. Вмотивованість — суто синхронне явище, пов’язане з переосмисленням та втратою початкового трактування фразеологізму, вона може змінюватися з часом і цим вона насамперед відрізняється від етимології.

.Відзначимо, що ФО можуть вмотивовуватися в двох планах — мовному та мовленнєвому. У мовному плані ми розрізняємо три види вмотивованості фразеологізмів: .

1. Знакову /семіотичну/, яку ми детальніше не розглядаємо, -оскільки ФО вмотивовується уже самим фактом свого існування і вгавання в мові; , . .

2. Формальну /фразотворчу/; , .

3. Зміотову /інтенсіонаяьиу/. .

Виходяча з того, що мовний знак розглядається в роботі як двостороння сутність, формальна вмотивойаність ділиться на:

. 1. Вмотивованість за зовнішньою формою;

2. Вмотивованість ввнутрішньою формою.

На рійні мовлення ми маємо справу з контекстуальною вмотк-вованіотю, яка деякою мірою «адже залежати від багатьох факторів

— як від освіченості комуні кантів, «ак і від мети застосування того чи іншого фразеологізму Мовленнєву вмотивованість ФО слід відрізняти від мовної, де вмотивованість значення фразеологізму обумовлена складом олівяих компонентів та відношеннями між ними

і проявляється незалежно від контекстуального оточення. Кожне нове вживання ФО вмотивовано можливостями контексту аналізувати певні оторонн її семантики. Наприклад:

1. Er sohlen sehr zart uüd erweckte den Eindruck eines vervähn-teä Muttersöhnchens, das man in Stlohe gelassen hat.

- (B.ICellermann, "Totentan*") .

2. "Be gibt für nlch nur eine: Kameradschaft. San ?reund in Stieb lassen oder Ihn gar verraten, lat das allerechlimeate* .

.• (J.R.Becher, "ibeehied")

5.... die Hutter und die Schwester hatten die Köpfe gesenkt und nickten schlaftrunken alt .Ihren Köpfen, denn schon seit їап-krazlus die Schilderung seiner vermutlichen Geliebten begonnen, hatten angefangen schläfrig au werden, ließen ihn Jetst gänzlich In Stich und achliefen wirklich ein. '

' (Q.Ieller, "Die Leute топ Seldwyla")

4. Er war nicht der Mann, eine Saihe im Fit ich« ги lassen, zu der

er einmal ja gesagt hat.

(L.Peuchtwanger, "Erfolg")

5« Ale hStte eie Qeschke wirklich in gtich gelassen, enp/’ng el* ihn nach der Arbeit eit ausgeklügelten Hüben, um dl* erträumte Untreue >wtt*umachen. -

- (A.Seghers, 'Dfe Toten bleiben Jung")

6. Bndlioh gerieten dl? Mttnner auch auf das Würfelspiel, ...

Beatrix, welche den Spiel* vfysnUgt äuge schaut bitte, erbleichte,

und Bit Recht, denn der alBO bald erfolgte Wurf ließ den Übermütigen im Stich und gab den Baron gewonnen,

(ö.Keiler, "Die Jungfrau und die Honne")

Словникове тлумачення фразеологізм; » Jadn. in stieb lassen ' виглядає так: 1) sich um jmdn.. der ln ein« Notlage geraten lat, eich ln einer kritischen Situation befindet, nicht ■ehr kümmern; 2) Jmdn.,' mit dea man verbunden war, verlassen;

3) Jmdm. den Dienst versagen. * . - ,

У наведених прикладах мотивуючий контекст надає даній ФО додаткових відтінків значення, таких як "припинити звертати увагу* /3-й приклад/, "відступитися від чого-небудь" /4-й приклад/, зради /5-й приклад/, "підводити кого-небудь" /6-й приклад/ і лаве в першому та другому прикладах вона використовується згідно зі словниковим тлумаченням. Отже, вгавання фразеологізму * jmdn. in,stich lassen »показує, що прн реалізації у контексті внутрішня форма та граматична структура сприяють деякою мірою в конкретній ситуації нарощуванню і розширенню його семантичної струк-. тури. ' ' ':' ■ ■' ■ ' • ■

Проте, проведений аналіз словникових дефініцій ФО та їх конкретного вжитку.свідчить, що залежність вмотивованості їх семантики від мовленнєвого.ак<у небагато менша, ніж для лексичних одиниць, оскільки у різних мовленнєвих ситуаціях семантична структура більшості фразеологізмів німецької мови не піддасться розширенню в контексті. Аналіз двох тисяч дефініцій ФО показав, що приблизно десять відсоткіл із них мають широке і неоднозначне тлумачення, що моке призвести до більш широкої вмотивованості їх семантики в різних мовленнєвих випадках. Таким чином, дев'яносто відсотків із двох тисяч ФО можуть вважатися мовленнєво однозначно вмотивованими, так як вони мають конкретно спрямоване на певну ситуацію значення, що зводить до мінімуму вплив мовленнєвого /контекстуального/ оточення на вмотивованість їх семантики. Наприклад: alle Minen springen lassen - alle verfügbaren Mittel anwenden; einen Bock haben - trotzig sein; sich.kein Bein eusreißen - sich nicht besondere anstrengen; auf den Hatrazenball geben - schlafen geben, у мовленнєвих актах семантика даних ФО не. виходить за рамка їх словникових дефініцій, тобто практично вони можуть набувати лише незначних семантичних відтінків, які не мають вшшву на їх. загальне значення в мовленні, що підтверджує висновок про те, що у більшості випадків, фразеологія моносе-мантична.

Вмотивованість фразеологізмів за зовнішньою ф о р м о ю. Як відомо, звучання слова немає нічого спільного з

природою предмета-чи явиш» які позначаються нам. Проте, привертав упагу той факт, що дослідники, зокрема H.A.Дементьева, аналізуючи семантичну структуру дієслівних звукопозначень німецької мова встановила деякі зв'язки міх компонентами різних планів: позначуваним предметом — денотатом та поняттям про предмет — сигніфікатом. Як показують дані проведеного нею аналізу, сему голосності звука в німецькій мові мають.такі дієслова: donnern, lärmen, ruaoren, spektakeln, toben, tosen . Дієслова • zischen,

zischeln'♦ мають у своїй матеріальній структурі тихі шиплячі звуки, які видаються деякими тваринами /наприклад, зміями/, а з переносному значенні людиною і викликають негативну емоцію. Соми голосності та негативної емоції вписуються, таким чином, в семантичну структуру цих слів і відіграють певну роль -у вмотивованості їх семантики за зовнішньою формою. Аналіз семантичної будови ряду ФО з компонентом * Bonner ’ (Donner und Doria, Donner und Blitzt — Ausruf des Erstauena; Da soll ein Bonnerwetter dreinschlagen! - Ausruf der Verlängerung; zua Donnerwetter auch! - Ausruf der großen Überraschung І Т.Д. показує,

що вони у своїй семантичній структурі мають семи здивування, сюрпризу, прокляття, роздратованості, люті, страху, які є похідними від гіперсема голосності. Таким чином, сема голосності та.негативної емоції зберігається в німецькій мові за певними звуками, шо дав підставу стверджувати, до ФО, які мають своїми компонентами такі дієслова, як’ • donnern', І&гшеп, rumoren, toben, tosen, zischen, zischeln * можуть також вважатися частково вмотивованими за своєю зовнішньою формою.

Вмотивованість фразеологізмів за внутрішньою формою. Загальне значення фразеологізму часто досить важко або майже неможливо на даному етапі вивести.із сукупності зна- ’ чень слів, які його утворюють. Але воно може бути частково виведено і вмотивовано лексичними значеннями окремих компонентів. Здійснений аналіз ФО німецької мови підтверджує, що вмотивованість їх за В5 мас три мовні реалізації: .

1. Невмотивовані за ВФ ФО, значення яких неможливо на дано-

му етапі вивести із буквального значення компонентів. Наприклад: aie?llnte ins Korn werfen; seinem Affen Zucker geben; Butter auf dem Kopf haben usw. ■ . . .

2. Повністю вмотивовані за ВФ фразеологізми, значення яких виводиться із буквальних значень компонентів. Наприклад :

Jmda. wie ein Schatten folgen;-Jmdm. die Jacke voll lügen; тог Jade. Vase liegen usw. ' ■ . ■

3. Частково вмотивовані за ВЪ ФО, загальне значення, яких деякою мірою виводиться із буквального значення того чи іншого компонента:

а/ Емотивовуотий компонент є семантично стержневим і своїм значенням указує на процес більш конкретно позначений фразеологізмом у ЦІЛОМУ. Наприклад:,. ínin. в Ina auf den Kopf (Deckel, loe*, Hut, Mütze, Haube, Sach) geben;

б/ Вмотивовуючий компонент, який актуалізує в складі вторинне, похідне і переносне значення, формує двнотативно-енгніфі-кативне ядро всього фразеологізму. Наприклад: den letsten Ate* aushauchen; auf den letzten Füssen gehen; seinen letzten Gang auftreten; den letzten Kampf kämpfen; in den letzten Zügen liegen. . •• - •

. . Тут СЛІД підкреслити, ЩО У першоцу випадку компонент » ge-

ben * дійсно виконує центральну вмотивовуючу роль, а в другому випадку на дієслово припадає категоріальна сема, а основна вмотивовуюче навантаження лягав на прикметних * letzt ’• .

' Змістова вмотивованість фразеологізмів. Вмотивованість ФО на змістовому рівні — це властивість клану вираження фразеологізму» який виявляє мимовільне відношення до свого змісту. Якщо співставити ФО '-з їх словниковими тлумаченнями, то ознаки І» /буквальні значення компонентів/ та* фразеологічного значення /словникові дефініції ФО/ не співпадають. Така вмотивованість визначав ступінь відповідності ВФ фразеологізму Його лексичному значении. Слід також сказати, що змістова вмотивова-кість—це така кількість інформації, яка міститься у ВФ і. знаходить відображення у відповідному значенні ФО. Отже, змістова вмотивованість — це структурно-семантична характеристика фразеологізму, яка виражає засо&ии мови раціональний лексико-оемантичний зв'язок між його ВФ та значенням. ■

За змісг^ьою вмотивованістю розрізняються повністю вмотивовані ФО, частково вмотивовані та вевмотивовані.

Повністю вмотивована ФО — це така, у якої компоненти ВФ майже цілком входять в її значення /словникове тлумачення/. Наприклад: ate «weite Rolle spielen “eine untergeordnete Rolle spielen . Компонента ‘zweite * та • untergeordnete ,3a см»глом в даному фразеологізмі дуже близькі. Отже, у повністю

та частково вмотивованих за змістом фразеологізмів компонент '

ВФ та значення певиою міро» співпадаю». 7 невмотивоваких аміс- . товс ФО компоненти BS і значення не співпадають взагалі.

Графічно всі три вади вмотивованості фразеологізмів за вмістом можна зобразити таким чином:

нооті значення ФО німецької та української мов, описуються можливості передачі німецьких фразеологізмів українською мовою.

У фразеографії в немало прикладів, де пояснення знач<ння ФО робиться метафорично та ідіоматично, тобто часто і неоправдано іншою ФО. Taxe пояснення може сприйматися лише за умови, що обидва фразеологізми мають добре відоме значення і в^гакому випадку немає потреби у дефініції, оскільки один знайомив фразеологічний зворот робить більш зрозумілим інший. Наприклад, у деяких словниках зворот * mit unter einer Docke stecken * по-

яснюється фразеологізмом * Bit Jmdm, gemeinsame Sache Machen ’• Пояснення явно недостатнє, відсутня інформація проте, що .’jand, ■it Jmda. gemeinsam €twaa » insgeheim/nicht öffentlich - plant/ tut, d/e aus der Sicht des Sprechers negativ bewertet werden -

soll Недоотатнв пояснення мають також інші ФО, наприклад:

Внутрішня

Внутрішня

Схема повністю вмотивованого фразеологізму ґ \ значення

Схема частково вмотивованого фразеологізму

Внутрішня (бппмя

значення

' ’ Схема змістово невмотивованого фразеологізму

.7 главі III "Проблема гармонізації семантика фразеологізмів" розглядається відповідність ''невідповідність вмотивова-

A

Jïadn. auf den Besen laden, ganz aus dem Häuschen sein; auf Touren können; da bricht dir kein Zacken aus der Krone jmdn. zum Karren haben; außer sich sein; in Schwung kommen; das 1st nicht unter deiner Würde. . ' ■

Фразеологічний матеріал німецької й української мов пока-aye, що тут можна вирізнити — абсолютні семантичні еквіваленти, повні семантичні еквіваленти та часткові семантичні еквіваленти.

- Абсолютними семантичними еквівалентами можна вважати $0, які мають однакову компонентну структуру в обидвох мовах, а та-kos однакову дефініцію значення та легко взаємно вмотивовуються. Наприклад, незважаючи на те, що фразеологізми ' zwei linke Hände haben » в німецькій мові та ’мати дві ліві руки' в українській мові є високоідіоматичними зворотами в змістовому плані, проте •мають образну вмотивованість,.оскітоки в обох мовах лівій руці . приписується сема вайлуватості, л^уїрабності і нам відразу ясно, що йдеться про людину, яка не здатна добре виконувати ту чя іншу роботу. До цієї групи можна віднести також: arm wie eine Kir-chenaaua ' sein - бути 6ІДНИМ ЯК Церковна миша; nach'jmds.

, Pfeife tanzen - танцювати ПІД чию-небудь дудку; aus den Regen indie Traufe kommen -’ попасти з дощу. та під ринву та ін.

Повними семантичними еквівалентами можна вважати фразеоло- -гізми, які мають однакову дефініцію значення, відносно легко взаємно вмотивовуються, але мають відмінності в компонентному ' складі. Проте, компоненти, які не співпадають за формою, співвідносяться між собою семантично. Для передачі значення таких фразеологізмів українською мовою з метою кращого їх розуміння слід подавати також і відповідне тлумачення. Наприклад: sich den Kopf zerbrechen - ламати собі голову /прагнути збаг-. нута, осмислити щось; вирішити

• яке-небудь складне питання/

Третю групу складають взаємно невмотивоваяі фразеологізми, оскільки вони різні за матеріальною структурою, але значення їх частково співпадають. Для передачі семантики цих мовних одиниць українською мовою слід назести відповідник фразеологізм української мови і дати в дузпт тлумачення німецької ЗО. Наприклад, von der Hand in den Muhd - зводити кінці з кінцями Jсяк-так leben • . прожита, ледве-ледве справлятися з

матеріальними труднощами/.

Четверту групу складають ФО, значення яких бачано передава-

ти української) мовою описово, тобто давати лише тлумачення. їх значення, оскільки важко знайти потрібні відповідники. Наприклад: ' '

über aen großen Onkel - загрібати ногами пра ходьбі, ходи-geben ‘ ти клишаво. "

Отже, під час передачі значення фразеологізмів з німецької на українську мову появляється нетяо труднощів і необхідно в першу чергу звернути увагу на те, щоб реконструкція змісту фразеологізму із опису значення не містила більше інформації ніж сама ФО.

Г л а в а 17. "Кількісні характеристики змістової вмотивованості фразеологічних одиниць". Одним із прикладів формалізованого дослідження семантики ФО є її представлення з допомогою деревоподібних структур. Для експліцитного представлення значення та BS ФО використовується семантична мова RI - кодів у її графічному варіанті. Наприклад:

Wohnen

Sitzen / • Stück Eigentums

„ Eigentums '

• Scholle 6

Бінарне семантичне дерево фразеологізму 'auf eigener Scholle sitzen - auf einen eigenen SttlcJc Land wohnen'

Для визначення точності, повноти та ступеня вмотивованості ФО, необхідно спочатку визначити функціональне навантаження "¡аршин семантичного дерева, яке визначає її значиміоть у тому чл іншому дереві. Для цього використаємо формулу: ’

н-Ч-у0, -

де н - функціональна вага вершини дерева, а - кількість

ребер дерева, що відділяють дану вершину від кореня/головної вершини/дерева* Функціональна вага вершин дерева ВФ та значення ФО 'auf eigener Scholle sitzen-auf einem eigenen Stück Laad . wohnen *: Sitzen - 1/2;..Scholle — 1/4; Eigentum» — 1/4;wohnen — 1/2; Stück - 1/8; Land - 1/8; Eigentumm - 1/2.

Точність мотивації ФО залежить від того, наскільки ВФ вкладається в значення. Функції) р визначаємо за формулою:

-М ' .

ур‘= тти^і • ■ ■

. " І = 1 ■ де Кі з - функціональне навантаження вершин дерева ВФ, які співпали з вершнама значення фразеологізму; ^ - кількість вершин

дерева ВФ, що співпала з верзшнами значення.

Для визначення повнота вмотивованості ФО вводиться функція г, яка характеризує сумарне функціональне навантаження вершин дерева значення, що співпали з вершинами дерева В5. Повноту вмо -тивованості вираховуємо за формулою:

*■>

. -<■-------

* « > ^гг

• 3=1 ,

де і ^ ~ кількість вершин дерева значення, що співпали з вершками БФ, и2;] - функціональне навантаження вершини, що співпала в дереві значення.

На основі коефіцієнтів точності та повноти вмотивованості можуть бути виведені похідні в¿личини. Для загальної оцінки вмотивованості вводиться функція, яка називається ступенем вмотивованості і в середнім арифметичним точності та повноти вмотивованості. Формула для її визначення:

2

Отже, ступінь вмотивованості ФО * e«f eigener бсін>лє eit-геп - auf einen eigenen Stück Land wohr.ea » становить 1/4 або 25 відсотків.

У даній главі розглядається також один із можливих способів класифікації ФО зє. кількісним характеристиками вмотивованості. Мета тут одна — перетворити кількісний критерій у зручнин спосіб вивчення та систематизації фразеолсґ: змів. За відомою уже методикою вираховуються ступінь вмотивованості фразеологізмів. Пропонована штодика використана на матеріалі п'яти тисяч ФО, що буди вибрані із лексщф- та фразеографічних джерел німецькі мови методом наскрізьноі вибірки.

•Усі вибрані ФО за кількісними оцінками вмотивованості розмежовуються на три груди. Перша група з нульовою вмотивованістю, тобто фразеологічні зрощення. Решу фразеологізмів мають два піки вмотивованості. Перший припадає на 50 відсотків — фразеологічні єдності; -другий пік — на 75 відсотків - фразеологічні

сполучення. . .

'І процентному та кількісному відношенні п'ять тисяч ФО, для яких були побудовані бінарні семантичні дерева, розподілилися тая: фразеологічні зрощення С auf den Teppich bleiben - aich anständig benehmen; die Würmer aus der Naee liehen - Jmäa. durch geschickte fragen seine Geheimnisse entlocken.; nlt den Strom echwinimen - eich der herrschenden Meinung anschließfen ) -

52,8 відоотка або 2642 фразеологізми від загальної кількості. Фразеологічні адності ( auf dem falseheii Daapfer ait2en - eine falsche Auffassung haben; auf eigener Scholle sitzen - auf eine» eigenen Stück Land wohnen; sein blaues Wunder erleben - eine base Überraschung. erleben ) - 38 відсотків або 1901 фразеоло-

гізм. Фразеологічні сполучення ( Jada..die Freude теУзаІгеп -jBdm. die Jreude verderben; eich um Jeden Dreck kümnern - sich u» jede Kleinigkeit kticaiem; sein Anen.tu etwas geben - sein Segen su etwas geben ) - 9,2 відсотка або 457 фразеоло-

гізмів, що свідчить також про правильну побудову фразеографіч-ітах дзерел, з яках-вибирався матеріал для дослідження.

Підрядні граматичні зв'язки в побудові термінів дають можливість застосувати щодо Н5ЦС також методику бінарного семантичного дерева та вирахувати кількісні характеристика їх вмотивованості. Наприклад: ’

Autoaatische Arbeitsweise - способ функгогонировалия, предпо-

лагагщі! использование система автоматического управлония

Внутрішня форма

m з 40%

Statikkoeffizient

Угол уклона рабочей харахтераО' тики в данной точке

Вяутріаня форма

Значения

Koefflalent в - 0# Характеристика

Кількісна характеристика змістової вмотивованості першого терміну становить 40 відсотків, а другого - 0. Отже, за кількісними характеристиками вмотивованості серед термінологічних ода-ниць можна вирізнити — фразеологічні зрощення, вмотивованість яких дорівнює .нулю, фразеологічні єдності та сполучення, ступінь вмотивованості яких більша нуля, але менша одиниці.

Увасновках підсумовуються основні результати роботи та намічаються перспективи подальшого дослідження.в плані більш поглибленого виаченнл порівняльно! вмотивованості ФО німецько! та української мов, вдосконалення їх класифікації, укладання фразеологічних та термінологічних словників.

Основні положення дисертації знайшли відображення .

. І. Фразеологические единицы в.ролевых играх/УПовышение эффективности обучения иностракнш языкам на основе выбора альтернативных учебников: Тез. докл. респуб.’семинара 15-20 октября 1990 г., - Николаев, 1990. -С.59-60.

2. Семанткчяі аспекти.вмотивованості фразаологізмів/УСеман-тика мови і тексту :Матеріали міжв. наук, конф. 23-25. жовтня 1990 р. - Івано-Франківськ,1990.- Ч. III. - С. - 335-336.

3. Структура Тершна-фразеологизма и его мотивированность

//Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць: Тезі; доповідей міжн. наук, конф. 8-11 жовтня 1991 р. - Чернівці, 1991. - С. 44-45. ,

4. Контентуалька вмотивованість фразеологіамів//Сомантика

мови і тексту: Матер, міжв. наук. конф. 13-15 жовтня 1993 р. -Івано-Франківськ, 1993. -Ч.ІІ. - С. 237-238. (

-5. Суб'єктивна та об'єктивна вмотивованість фразеологізмів //Семантика мова і тексту:Матер, міжв. наук. конф. 13-15 жовтня 1993 р. - Івано-Франківськ, 19S3. - Ч.ІІ. - С. 239-240.

6. Умотивованість фразеологізмів у мові та мовленні //Вісник Харківського університету: 36, наук, праць, 1993 /подано до друку/. '