автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.07
диссертация на тему: Традиционное скотоводчество Украинских Карпат второй половины XIX - первой половины ХХ ст.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Традиционное скотоводчество Украинских Карпат второй половины XIX - первой половины ХХ ст."



АКАДЕМ1Я НАУК УКРАХНН ■■ 1НСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ЙМШЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОПХ' Г'-В' 0%М.Т. РИЛЬСЬКОГО

На пр&в&х рукопису

ТИВОДАР МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ

ТРАДИЦ1ЙНЕ СКОТАРСТВО УКРАКНСЬКИХ КАРПАТ

ДРУГОЙ ПОЛОВИНИ XIX - ПЕРШОХ половини

XX ст.

СПЕЩАЛЬШСТЬ 07.00.07. - ЕТНОЛОПЯ /ЕТНОГРАФ1Я/

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦЯ НА ЗДОВУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ ДОКТОРА 1СТ0РИЧНИХ НАУК

Ки'Гв - 1994

Дисертац1€ю е цукопис

Робота виконана на кафедр! 1цторП стародавнього св1ту I середшх вШв Ужгородського державного ушверситету. 0ф1Ц1йн1 олоненти:

1. ГОШГО ЮрШ Григорович, доктор гсторичних наук, професор

2. ДШЧЭКО Никола Ащцлйоеич, доктор 1сторичних наук

. 3. КСШЛННКО Георг1й Ностянтинович, доктор ¡стартних наук, професор.

Провхдна орган!зац1я - Дьв1вський державний ушверситет ш.1. Франка.

тецтвознавства, фольклористики та етнологи ам.М.Т.Риль-сыгого АН У1фа1ни, ы.Ки'1в, вул. Ы.Грушевського,4

3 дисертац^ею можна ознайоыитися у б1бл!отец1 1нститу1у, мистецтвознавства, фольклористики та етнологП ¡м.Ы.Т.Йшьського АН УкраУни, ы.КиУв, вул. М.Гртушевського, 4.

ВЧЕНШ СЕКРЕТ АР СШЩ1М130ВАН01 ВЧШО!

: ; . шкитиш 0.0.

березкя 1994 р.

ЗАГМША ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОГЙ

Карпаты - своерхдна господарсько-культурна та хстйр^ко-етко-графхчна тердторгя, зона актового взаеиопронахненвя господарсько-культурзях градаций, простхр етн1чного I полиичного прикордоння, ¡до заселена^ перезаяно укра1нцяш, полякаиа, одова^ш, чзхаш, румунами,в мандий кыькостх угорця:.и, вкраплениями нхмц1в та 1Н-ших- евршейських етносхв. Нвймозхрно складна картина сумхдностх та взаеиопронккнен.ч'я араалхв рхзноатнгадх компонент1в культура, 1х своерхда1 внутрхашх ззаеуозв'язки, ааявнхсть звачно! кхлькостх. локальних зархант1з традшпйнох культура з рхзнямя структуроутво-рювчими елементами, спонукалл доолхдникхв д<? зазначення го ловя о! проблема етнолог1чного вавчанкя Карпат - проблема господарсько! культура, XI впливу на весь кошлеко нультурно-побутового яиття цхсцевого населения.

Актуальвхсть тема. Кордвня господарсько! культура населения Карпат сягае в глабоку давввну. Рхзног.а.чхтнхсть госдодарськшс фор.ч х ¡лсцевх культурно-1сторичн1 традацх1 визначались клхцатачно-еко-логгчна.ми уцоваш та атнскультурниш, егнодемографхчними та етао-падгаичавии процесамл. Фактора ганззи карпатського скотарства зу-мовленх щэ й склададма процесаш хнтеграцхг культур мхсцавого. населения в певн1 етнонультурнх спхльностх. -Вез це евхдчить, що взвченая особливостей скотарства ставить ряд вааливих проблем теоретичного х практичного характеру, зокреиа, пхдншаз питания ло-ходяення карпатського скотарства, складання його фора х таглв, васвхглсе ¡шшха докестикадхх та пошарення дор1д худоби х т.д. Ак-туалыпеть тй.'Л! тхено пов'язана I з особливостяма градацхШох •культура населения Карпат, яка з -одного боку заявляв виняткову цШснхсть, а з другого - особливу рхзномаахтнхегь х! локально-ре-Г1онадьних форм х тияхв. Походаення багатьох особливостей скотарства, зокрема вхвчарства, слад шукати у середньовхчках культурах скотарсько-паст1зницького населения Балханського пхвострову. У за'язку з ции вшзахае питания про-етахчн! спхльностх часхв форцу-вання.карпатського скотарства, про участь в ньому слов'янських I неслов'янськах етнхчнлх елзменггз, про часа становления захально-карпатськшс х видхлення украйсышх, вхдносно саиостхйнях, елеыен-тхз скотарськох культура тощо. Загальнокарпатськх риси скотарськох культура проявляться в усЬс сферах господарського зштя. Але при цьому залашаютьзя вхдкригш.ги питания ролх скотарського наоелення у

заселенна i ocsosirai високотхр'я Украхнсьгок Карпат, з'ясузгвня спецнфхкп скотарсьнох культура оучасякг етвоохв дослздлуванох ?е-pETopií.

Ёлзчання скотарства зв'яэазо s дзтазвяш колаз1зЕЦХ1 ееред-ньогхр'я i виаокогхр'я Карпат, що актавхзуваласъ з Х1У ст. i орган гчио доодаувалась з поширгвням вояоського колохйзахдйного права, тобто з господарськоа пастхЕндцько-снотароъкоэ -колснхзацхею. При цьому заишалось Еезвр&ввшл пихания про роль Закарпатья, зо-крема тех теритсрай колкшнього 1.'арааорооьного коахтату, якг зай-мали ueazprrss Иопурки, Тересвд, Teped-ii i Pike, у роззггку ceo-тарсько-паетиндцъхет: трздицхй ZJY-Jj ст.,- не будо розаековаао проблему егнгчыого складу груд рухяввшс ласгуххв-волоххз агд £рсйгя ма лоходнекия карватського вхдгшюгс вгвчаротва, не угочзазо рслх агов'явськах, з<щ>е«а, ухфах?.ськпх, традацхй у складаязх Кс-.?наг-ського сксгарства.

Огшс, узагальаення i дослвдсення проблем каряагського окотар-сгва s toro господарськхй, етвгтахй i культурней вхдкри-

вають шях до зярхаення -окяадашх вауковнх проблем i дшзтв иоалд-бхсгь: з'ясуватд прпчнна оберелення кулвтурнях ябед р!зкого поход-ження i часу; везчдтн хсторичвх пляде розватду господароьккх ско-тароьках традыцЁ; впзначити роль сощазкю-зно'ноыхнз^с, культур-но-побутовдх, паотачшэ: i екологхчнкх факторis кого розвдтду; уточните роль сдоз'янського, особливо украхвсхатого. зе^еробсько-скотарсъкого i скотарсько-зецдеробського населения з ocboehbí гхр~ ських ра£онхв -Карпат; просладкувагк деяги шшхв i дрсцесд r.iz~ -етахчкох ¿нтеграгцх пастхЕНЕЦвгазс традацх!! в зонах ckjí^sjk яон-гаетхв; вияопитн, -яь:х слементи пасгхзкгцькох культур* ¡.гаать цеэе яоходаеная, а якх з'явшшоь в результата míscehí^hs: ковгах?--sis; зрозумхтг роль градгцгйаого скотарсгза, «саблнзо iioro bístíh-во-долонен оького ssny, у Üop-Vy веян i eíEoipa§Í43ox спещ-фхка яуяь-турд украпщхз Карпат i т.д.

Кауковдй issepec до дастхзквдького скотаратга зв'язакд£ s розробков ваалавих культу |шо-готортлчЕИх проблем, лоз'язекях з по-ходженкяи карпатського снотарстза, складанняа 1:ого осковндд форм i тип íb, сгундгйонуванкяы господарсько-х'улвтурн^ традщхй з полх-еткхчк-о;гу i ионозтн1чно;«¡y середовЕцах, з ¿шшшш i аоргвняльзо-

хсторнтаии ЕДЗЧейНЯМ 0клздн2х, це ВЗ ЗЗ'РХЕЕНЯК пктань ЗБГаЛЬВО! eTHorpasii, етнх-хнох xcTopií та icTopii культури Украхнськлх Карпат. ВкБчення 15к питань виявляе шляхн-теыези скотарства, уточкюз

його залеля1с:;в aifl конкретная гоаподарсько-культурваг, ооцхально-економгешх i. цодстачниг npoùsoiB, що проходила з Kapnaïax i на Балканах" у сгргднь-сшччя та s добу нового i новхтнього' часу. 1сто~ рачна регроспамшза розвятку скотарства сгасрда передумози для зхд-тзорелня сдяххз форцувааня карпатськох хсторшго-етноградлчнох сб-ластх. Цз стало'мо:глазаы» б о з центр досипдявння каш покладено зхдггане полонгаськв зхзчарство; э яко.му достатньо повно зберег-лхгоь дазнх елемаата катерхальнох культура, грсиадського i ciitea-ного жшйг, ойрядхз i шругазь, фольклору та aasisb шввах д^аяак-?хв шсцевого населения.-

^ронслоггаг тмкя. Досладаанна ахошгов перход другой полозз-ш ХГС - дврзо! волозинн XX ст., чао лроникаання i розаитку товар-но-гроиовах вадносая э карпатскюцу селх. Рзволвдхя 1848 р. в Аз-cTpiï i Угоривнх прискорада процес госпсдароько-куяьгурного прогре-су Bcieï тзритори Украхнськах Карпат, а водночас сардчинмась до ломка Eoisx састеад традвдйного i побитового укладу яиття мхсце-вого населения. На 6i.xbinoc?x територхй карпатського саредньогхр'я i васокогхр'я до кхнвд nepaoï овхтовох зхйна традащйнай господар-сько-аобутоваЁ уклад вастояа перед ватаоком товарно-грошозяя вхд-носан, у багатьох гхрськах районах традаийне вхдгхвне скотарство зберхгалооь не як peaiKT, а йункцхонувало as госаодарська система. Пхоля першо! cbîtosoî ахйна товарво-гровдвх вхдносина проникла практично a yci села васокогхр'я, вози злашля традлцхЗадй госао-дарсько-побутовяй уклад села, посалила Зого еконоахчнх- зв'язка з ыхсто.м, в1Дкрило шлях до пронакаеяня мхськох иультури в селянська серздовдще-.

Окре слан i хронолог Î4HÏ райки вгзначалдсь це а тиаг"що впро-доез вказаного часу етнограшк зела значну роботу по збору i .публх-кацхх етнограф1чнах матерхаяхз, з'явилась r.epui серйознх >зауков1 • розробка з проблематики карпатського скотарства. Середдною XX ст. ма обмехилися тому, що са«е до цього часу традяц1йне в1дгхнне скотарство на тераторйУ Украхнсыак Карпат йункцхокувало в умовах норыалвного господарського ыехаахзыу^ Повна насальна колектнзхза-Ц1я. завершилась з 1Э49-1Э50 pp. i лише тод1 караатськз традацхйне скотарство зазнало велачезних деформаций, Водночас автор ваходав' ще й з того, що практично впродовх 50-80-х рокхв XX ст. щв >тунк-цхонували окрегл улаыки традяцхйнох господарськс>-побутоЕ01 культура у вагляД1 перахаткхз, мояна було зустрхти ще дивах hocxïb традк-aiaaoï куяьгури. Все це дало ысеишвхсть згбрати значнай аольовий

»датерхал, що був необххднай для реконсгрукц11 система традшййвого карпатського скотарства. •

ТивологхчшЗ: niíccifl до скотаротва, ¡до функцхонувало е рамках комплексного землеробсько-скотарсъкого чк скотарсько-землеробсько-го госг.одарогва, водагаэ вкйтв за означенх хронологхчв! рамки. Прагкучи о^еслитг шляхи формування i розвитку названого госцодар-сько-кулътурного гиду (ЮТ), автор винорвстав археологхчний ште-рхал добн веолхту, бронза, раннього залхза i перзого тисячолхтгя нашох ери, хоторичьх данi lacia раннього i пхзнього саредвьовхччя. В реконструктивной честенi робота, & охгоеких вариоах га екокурсах дгсертанг ввйаов далеко за ыежх npyroí половине XIX - першох лало-веви XX ст.

Мета i завдання доод1двевня. 3 iepapxii завдань вхдаляемо ' пптанач вовного етнограф1чиого ошсу х визначевня спещярчних рио i ознак традшийного скотарства другох половина XIX - першох поло-влн2 XX ст. При цьому враховуеыо, ¡до toaíeihííí образ карпатського скотарства був результатом стодхгтяш вагрокадкуванкх i нгяшрову-вавих одних на однх господарсько-кулвтурвих знань, тргдаыдй, обрл-дхв та вхрувань. Дуге вазишвш було виявлти i спясати локадьнi особдквостх карпатського скотарстЕа, а потiu на Ц1й ооновх дати тидологхчну кяасифхкацхь.. хсторично уоталених ¿opu -i типхв скотар-ства, вкзначитя ареала -íx пощрення, уточните вшшв господароько-географйвого, природаьо-економ1чкого, 1сторкко~куяьтурвого та ет-носоцхального середоваща на торцування його локальних особяивостей.

Вгвченвя господарсвко-культурних аспект iu карлатського скотарства надало вежливого значения патанвяы выявления i уточнения шля-ххв íioro територхалького поощрения в ¡¿снах природно-господароьких зов. Особливох у ваги заслуговуе уточнения територхальвого поширен-вя вхдгхввого i BüriHKoro скотарства, вдвченвя впливу природио-гео-графЬша ресурсíb на сп1ВВ1дношення скотарства хз землеробством. При цьому була мета вкявити,- огшсати i терЕгор1адьнс локайзуваги основе i i CS30BHÍ господарськх базв, уточняй характер i особли-boctí ГОСПОДарСЬКО-ПОбуТОВИХ 3b*h3kíb lixs befih.

лосдхдгення со'дхалызо-економхчних аспектхЕ скотарства впуага-ло заявления господарсько-органхзадхЁВЕх та еконоихчних оторхн його функцхонузання. А це потребувадо вставовЕТи основнх характерах особдивостх колективних та 1ндвв1дуальиях форм оргавхзацх! працх, уточните роль орган хзацх&ю-еконошчнгх агрукгур градицхЁвих това-рксгв, об'сдаоиь i свхлок, uso склгшоь на ооноах пршгдшхв равноправное^ i аайманох працх. -

Значения схотарства Украхнських Карпат ставать ряд теорвтич-нюс проблем егно1сторитлого I этнокультурного характеру. Тому ввазаеио за необххдва •. вяявленх загальах карпато-Залкаяськх риса скотарства вавчати в контекстх загашзослов'янських, слов'яно-романських, слоз'яно-угорськнх, сяов'яно-германських та хншах ет-нокультурних зв'яэкхв. Цз вимагало ретроспективного пхдходу до нивчзння господарсько-культураих традацхй. Таки! пхдхгд ставить завдання вяявяти корхывя сксяарських традвдхй украгядга Карпат, . уточнитн продеси становления' х розватку рхзноцаншшх -¿орм скотарства по господарсько-гзографхчних зонах, встановити як подхтач-нх факт ори вшивали ва становления коры 1 талхз мхсцевого скотарства.

Наукова иовизва. 7 дисертацхх "Градацпиа скотарство Украхнських Карпат другох подовиня'ХЦ - першох половмни XX ст."'вперше в украхяськгй атнограф11 проведено узагальн&оче аивчення традацхй-ного скотарства ва основх науково обгрунтовавях кратерПв, назначено його ввда, форша х тшш, онресдвно шляха та етапн хх складан-ня. 0сновв1 особяавостх 1 тенденцхх розватку етнхчнях х культурно-хсторичних процесхв та поставленх мзта х завдання, назначила необ-ххдн1СТ1. новях пхдходхв при виршеннх невивчаяях ча нвдостатньо вавченгх проблем традацхйного скотарства дооодауванох територхх. Сама цгы була продиктована необх1янхсгь: .

- виявита тенделцх г розвктку х фу'нкцхонування в сданного х вагхн-аого скотарства, становления ввдхв,-фора х талхв мхсцевого скотарства та хх локально-регхональне розмхщення; •

- уточнкти особливостх 1нтеграц11 скотарських традацхй р1знпх ча-схв £ етнос!в у особливий господарсько-культуркхгЛ тал вхдгхниого пастхвнидького скотарства; . . - •

- узагалышти I опясати основах особливостх соцхальнох органхзадх!, озвахд'I риса карпатського скотарства, встановити його господар-

■ ську х культурно-побутозу залежн1сть вхд.розватку етно-йторич-нлх, соцхально-еконоухчвях х даржавно-долхткчних процесхв,-

- з'ясувати роль зайня'тих у скотараько-зегллеробськоыу господарствх груп украхнсько-руського населения з освооннх та екояомхчно.му розвитку середньогхр'я та зисокогхр'я;

провести порхвняльне вивченвя навдавнших традиций скотарства Украхнських Карпат хз загадьнокарпатськими х загальнобалкансьхиш традац!ями скотарства, виявита в скотарськхй иатерхальнхй х духов-

нхй культур! ыхсцевого веселения украхнсысо-словацыа, украхЕсько-польськх, украгнсько-чес&кх, украйсько-пхвденнослов'лнськх, ухдра-хнсько-сххднорошнсъкх, укра1нсько-угорськ1 шралелх.

В ухфахвськхй 1 загадок европейськха егнологп достатньо повного опису ± характеристики трададхйного скотарства Украхнськах Кардат те не буяо, навиь не робилось -спроби вивчення Кого геяези на м1сцев1й слов'яно-руоьгий та русъко-укра1нськх£ освовх, а тни бхльие не велось ретроспективно! хсторичжй та етвокультурно1 ре-ковструхцх! шшх1в його складання.- Наше дослхдженвя - це перша ссроба розглянуга традицШе окотарство в ыеяах тернторхх Украхн-сьхих Кардах, в статид! другох половине XIX - першох половине XX ст. I в динашцг етнокультурних, етносод1адьних, етнопол1Тичнах процес!в I тис. до н.е. - П тис. н.е. - •

Метода досл1дяевня. Дослхддення рхзних аспект1В традицхйно! культура населения Карпат не. лише нагромадило ыагерхал, а й дало шштхсть прийти до цхдого ряду таких висновкхв, якх стала за-гадьвопраЁнягими прл вявченнх карпатського скотарства. Воно засвад-чило складву картину сумшзост1 I взасмопроняквення рхзнюс компонент хе культури, вячяенувадю з -них так1 риси культурл,• якх стшш сп1двнике для населения всхх Карпат. Очевидно, окрегл елементи такох загальнокгрдатсько1 хультури склались дуже давво. Бататочи-селыи дослхдаевня останках десятирхч подтвердили зхвуваныя з най-давнтвх часхв мха Карпатши 1 Дунаем певних егнокультурних £ ыобеих спхльностей, що залшшги слхди г вайдаввххаих, елементах тради- . цхйвох культури И1сцеввх етносхв. Такиш спхльностяш буди пхвн1Ч-но$рак1йська (XI ст. до н.е. - П ст. н.е.), •слов'яно-фрал12сыса (И1-1У ст. н.е.), павнонська хсторико-кудьтурна спхльвхсть (I тис. н.е.) та русько-украхнськх етио-псштичвх сдхпьвостх (Х-ИУ ст.}.

Для састематизацхх, авадхзу х узатальневвя, ддя. вивчення за-гального I сдецкф1чного в трададхйному скотарствх Украхнськха: Карпат ыи корнстувалнсь црйВнятою в етнсшогхх хшншэгхвшиею культур-них спхльностей: господарсько-нультуршши тшаш (ЮТ) та хсторк-ко-етнографхчнгии областями. Ыи вЪсодилн з того, цо господарсыто-культурн1 спхдьност1 - намб1дьш ранвх вида сдхльиостей, якх ыайже завяда охошшюгь кхлька етнгчних одениць. Розыежовуються вонза перевалено за тшзами господарстза, образом аиття (осхлого,.налхвоеI-лого чи кочового) та особливостями матерхальнох х духовно! культури. Такою спхдьуЛсгз е ГКТ паотхвнвцького скотарсгва, що верозрив-но зв'язане з хцлорхчним вшаоом х перегонами худоби з л!?н1х да-

совищ иа зимовг, а з нях - знову на дгтнх. Таке скотарство почало проникатк в Карпати в часа, ко парадували колон1зацх! на волоськс-му лравг i поступово трансфорыувалось у вхдгхнно-пастхвняцькз скотарство. Останне в Украхнських Карпатах функцхонувало -дива а махах ззмлеробсько-скотарського чи скотарсько-зеыяеробського гооподарства.

Етнологами вставоатеко, ¡до карпатоька долхетнхчна хсторико-етнографхчна спхльнхсгь скормувалась у результат! гривалого cnis-життя р1зних етноохв на оуцшшх територхях, генетичнох спор1дна-ностх окремих з них, спхльносгх хсторнчнох долх в меках пззнах дерясавних утворень та постхйих кудьтурно-побутових взаеиовплив&. Особливо вааливу роль у ¿ормуваннх карпатськох хоторико-етногра-<xi4Hoï сгпльностх зхграло вхдгхнне пастхвнипьке -скотарство, яке i визначало специфхчнг риси народно! культура мхсдевого населения. '

Значения регхональних господарсько-культурвпх тшпв (саме таким аваясаеться традицхйне скотарство Украйськах Карпат) в етно-rpaçiï заЗыае особливе мхсца. Таке аивчення ашагало заявления 1сторично сформозаних господарсьхях i культурна* кошлексхв этносу, його субетноо1В та локальних етнотрафхчних груп, давало аоаии-вхсть просладкуватя окремi закономхрноотх i локальнх особливостх ' форыування певнях.хсторико-етнографхчнах областей. Саые тому однх-зю з найваалЕвхсшх яроблем ëTHorpacJiï Карпат о проблема скотарсь-■ ких господарсько-культурних традицхй, форму зання яких йаяо в мелсах кхлькох етнхчнах св1шьностей, в тому числх i в середовипц yxpaïH-цхв. Таке скотарство у час свого розквхту шло визначальний куль-' турно-еконоыхчшШ вшшв, ^оруувало культурну слхльнхсть населения дослхджуваног Tepuropiï.

Tet;a нашого дослхдяення потребувала чхткого розграничення основных .¿':ого донять на теоретичному рхвнх. Йтнографи звачно пишуть про карпатська вхдгхнне пастхвницьке (пасовищне) скотарство. &де це не зовсха точно. Поняття "тваринництво" охоплез bcï форыи роз-ведення худоба i s основою для рхзних ШТ. Поняття "скотарство" пов'язане з екстексквни.м викорястанням природних ре суре хв, а поняття ."паст хвницьке скотарство" передбачае круглор1чне утримання худоба на внпасах. 3 ушвах вхдеутноетх круглерг-гаого утримання худоби на випасах, очевидно, слхд говорити не про "пастхвницьке скотарство", а про каряатське скотарство з пасовищноа i ст1йловоз системами корнозабезпечення. Поняття "скотарство" передбачае втру-чання лвдшш в систему кормозабезпечення на лаше органхзацхею ва-пасу, але i заготхвлею кормхв на заду.. Воно охоплюз весь ргчний цикл догляду худоба,.тобто - весняко-лхтньо-ociHHia Еипас та зимову

стШову годхвлв.

Р1зно«анхл,н1Сть знвдань I наукова окладнхсть проблема!. градиц1йного скотарства Угфахаськах Карпат ваыагало викордстання р1зноманхтша методхв доолхджешш, як:

- метод переашткхв, що дав зыогу провеет 1: реконструкцию окремвх особлавостай карпатського скотарства часхв середньовхччя;

- метод тапешогхчвого доолзщдевня, що приеду жився при ретроспективой рековструкцхх та систеыатпзацп х дав мохяавхсть.провести херарххчну типодогхзацхю карпатського скотарства;

- метод компонентного' анализу, но дав ыождавхсть ваявитп нанбхльз суттев1 внутрхшнх х зоввхаш соц1ально-економхчк1, етнонультурпх, хсторико-декографхтах, держазно-пол;стЕчк1 аспекта функвдонування карпатського скотарства;

- метод пор хвняльно- хс?оричн ого дослхдаення. що охопаз .вех основах компонента скотарськох культура карпато-балкёкського простору, дав зыогу виявлта в них тааологхчво близьк1 &орг.и господарства I • культура, окресдити ареали пошрекня окремях господарсько-кулъ-турнах типхв, хх еволюцхв з час1в ваникненкя до етнографхчко! оучасност1;

- метод стат'астично! обробки етногра#1чних матерхалхв зробнв мок-ливаи уточните ареала аоширання того чл хшеого явища карпатського скотарства, з'ясувата - вхдносяться тх чи хшх .традвцхх карпатського скотарства до культура кхлькох етносхв, одного, етносу чи субвтносу, або я - невеликих етнограрчних груп;

- метод трасалогхчних дослхджень' у повднаннх з ретроспективною реконструкцхек» дав зыогу провести аоетаану реконструкцию знаклвх господарсько-кулътурзих традицхй.

Назван! метода дослхдження дали мсшвавхсть оаасатг карпатське скотарство, проаналхзувати його з урахуванвяи всекарпатських та етнхчно украхнськшс особдивостей "матер1альнох х духовно! культури, розжига £ого господарсько-культурнI х соцхальвх фуикцхх, ваявити г всталозатл заганьвх х частковх тендеацхх розватку, вадхлата тх спе-цифхчнх риса, якх оклалась- на основх локальная, внутрхшньокарлат-ських чи загальнокарпатськнх традаахЯ.'

Джерела х отан наукового вдвчешш проблема, Традагайзе карпатське скотарство, материальна х духовна культура окотароького населения, його роль в освосннх А эаоелеянх карпатського високог!р»я х

середньогхр'я привертало увагу досл1дняк:ш з першах десятархч XIX ст. Найбхльш ранн! дослхдження - це ггереванно <$рагментарйх описи 1 характеристики тих та хншх явш складного комплексу пас-тхвницько1 культури Карпат у рхзноманхтнях публ1кад!ях етнографхч-ного га 1сторпко-краезназчого характеру. 3 кхнвд ИХ ст. починаюсь з'являтись пооданок1 пубдхкацхх, в яках окреах питания традацхйного карпатського скотарства стала предметом специального досладаеняя. Першами з дослхдаякхв, якг висвилюэади окремх з гштань карпатського скотарства були польськх вчезх 1.1юбач-Червхн'ськяй та З.Подь, азстрхГкькх хсторикя Г.рхдерыая 1 Р.Кайндль, укра!нськх народознав-ц! 1.3агид&зич, Я.Головацький, А.Дешко, и'.Витвнцькиа, З.Охримович, 3.1Еухеаич, М. Зубрицысий.

У «Ьсвоенне двадцяткрхччя (1913-1939 рр.) на сториках часель-них наукових , кадково-популярнах часописхв-х каландархв та-сториках газет эроола кхльк1сть аублхкац1й з питань украхнського наро-дознавства. Бтнограй1чн1 статтх х нариси ццх ввдань - цэ переваяно описи народних звачагв, обрядхв х вхрувань з рхзних ыхсцевостей, короткх нараси з хсторхх I етнографп окреыих си, нёвелши 1н$ор-мацхх про певнх особливостх господарства. Серед них з читало пуб-лхкахий, якх вяов1тлювали окреых з питань скотарства. У ц1 роки з'явилось ряд праць про£«ох£них етногргйхв та хсторикхв, в яках пхдн1ыалась як загальнх так х частковх патааня етнографх'х, в тому часлг х карпатського скотарства. Сзред них заслуговують на увагу публгкад11 1.Фальковського, А.Кояыпюаог, О.Ыицюка, П.Г.Богатирьо-ва, I.Кондратовича 1 т.д. Дра щьому.наду увагу привернули прац1 Ь.г^,'б1;:онлча х I. Крала та !х послхдовникхв'Д.Бишнюка, Я.Бхлдксь-кох'о, :,ч.Кулииького, як! карпатськег скотарство вивчали з позицхй антропогеохрафх!. Тодх а ?.Гарасиычук £ В.Табор дали доволх повнай опис полонинського скотарства гупул хв .верххв*!я Бхлого х Чорного Череыопа. Пхсля 1959 р, 'з'явилось ряд публгкацхй 1.Си;.:оненка, Я.Подолака, -У.^андибура, Х.ыогитича, в яках окреьи питания скотарства Украхнських Карпат васвхтлвзвалась на достагньо вясокому науко-всмлу. рхвнх.

. Вех цх публхкацхх ешпрачного, систематкзацхйного та узагаль-наючого характеру описували 1 характеризували лише окремх з питань ■господарсько-культурних хлобутових традиций карпатського скотарства. Вони не давали шжлгвостх вхдтворкти шляххв складання скотарства як. ГКТ, локалхзувати його форми 1 тили, зизначити роль слов'янських, зокрема ущзахнськюс, зтнхчних елемент1в у форму ванн I х пошреян! традацхй зхдг иного скотарства в Карпатах. А тому го- ■

ловнш даерелоы для воебхчяого вивчення традшцйного карпагсышго скотарства булл польовх материала, зхбранх шляхом етнографхчних експедиц15 та наукових вхдряджень Х9&7-1991 рокхв. СпецЕф1Чн1 со-цхально-вхономхчнх, волхтичн1 та етнокультурвх уыош Украхнськшс Карпат спраяли -зберехекнв ряду архахчних явад скотарськох традац1й-нох культури (релхкга г перекатки) рхзного походаення х часу. Ок-ремх матерхали соц1аяьно-економхчного та 1сторичного характеру нами почерпнуто в арххвах. На хх основх вдалося вхдгворкти окреих з сторхвок заселения внсокогхр'я, встаношти характер сп1Ввхдношевня мхл зешгеробствон х скотарствоы по Ыфвмих рхчкових долинах та грудах ей. Зрхдка серед них тралляяись.цатерхали про оренду подонки, найм I оплату прац1 пастух 1В, оплату податк1в натурою, форма вдпасу худоби та торгхвлю нев х т.д....

Згаданх та цшЗ! ряд хкшас праць, польовх 1 арх1вн1 «атерхалн стали основой для реконструкцп етадхв роэзитду скотарства хсторк-ко-етнографхчнох облает х Карпат, зокреиа гх украхнсько! частдни. На основа влсвилеко питания 1сторичних шлях1в :1ого йормування, особливостей форй х типхв, падгДги до виршення хсторихо-теоретич-них проблем кардатського скотарства.

Практично значения робота полягас в тому, що зроблен1 науковх узагальнення дшгь шроку основу для виршекня пигань етнхчнох 1сторХ1, динаихки етнокульгурних 1 етнодемографхчних продес1з, розкривають роль слов'янських, зо!феыа ухфа1нськдх, старояиткостей у форауваннх нардатськох 1сторико-етнограф1чвох обдаетх. Водночас резульгати дослхдження кокуть бути широко використан1 пра пвдго-тозцх спец1алхст'хв-1уман1гарххв з вждао осви-ою, в роботх етногра-фхчних г краезяавчих ыузехв. •

Певну нДш-лсть дослхдаення складае це £ тому, сю скремх його результата ыскугь бути використахи в сучасяоку с1льському господар-ствх. 3 цього погляду ваадавимк е текх елекентд традйцхйнох скотар-сько-паот1внидько1 культури як: полонавськх.господарськх спору де; знаряддя х предмета працх та способа користувашш нимг; способа приготування традпцхйних молочних продуктхв та хх викорастання в харчуваннх; орган1зацххшх форш колективного та мдивхдуального виаасу худоба 1 т.д. Без егвограф1чних знань не шана зкробати регионального ставленая до тосцодарсько-культурнЕХ доеягвень, трада-Ц1£нкх навдкхв х стереотипхв трудозох поведхвка попаредк!х п'околхвь. Традацхя завзда зв'язувала с'1льське госаодаретво з характером при-роднього середоваца, з можхивхсг» врахуЕа22 егаахричний господар- . ськаЛ доеввд окрешгх хндивхдуихв, родин, родияних груп, схльсьннх

громад, груп охд х т.д.

" ¿rroodaai.q робота проводилась на ааохданнях кафедра icTopii отароданнього свхту i середаix вхкхв та хнституту карпатозназства »Уягородсьхого даряавного ун1версатету, на регхональнах, всзукра-хнськах та ыкшароднах конференцхях. Результат дослдаення вакла-деях в 34 пубяхкагйях, вядрукованях украхнськои, росгйськов i . угорськоа ыоваш. •

ОСНОВЕ! РДЗУДШТИ ДОСЯЩЕШЯ

Дасертацхя скяалаеться хз ватупу, восьми роздхлхв, висновххв, списку Л1тература, рисункхв г карт. • ■

Роз д ¡их I. Природа о—•гзогра^хчпх у ыова йункцхонуванкя одотарстая ■а Украхасьхих Карпатах. 3 роздхлх дазться загальяа характеристик тераторхх Укра!нськах Карпат,-, простеяуються особлавостх структура земелышх угадь високог1р'я, середньогхр'я, рхЕ&аяи i передгхр'я, . опасуються ripcbKi полониноьх1, лхсовх,- р¿виднаi i огльськх виваса.

Украхнськх Карпати з прклеглнма до нкх тереторхягли аередгхр'я i рхвнана заЯшить 37 тао. км кв. За сучасним ахшихстративао-те-рктор1альваы под мои до нах налегать повлхста Закарпагська, част-ково Львхвська, частково 1вано-$раяк1воька та частково Чернхвецъ-ка область У 20-30-тх рока XX ст. на цхЯ тервторхх проаивало блазько 2 дан. чоловхк, тобто по 54 -та дин к на одному квадратному кхдо.метр1. Але густота населения рхзко коливалась по окремих гос-подароько-географхчнах поясах i рхчиових долинах вхд 7 чолоахк в доллях.р.Бхлох Тиса до 280 чолозхк в поквззх р.Латорицх..

Зелика висотна i експозахйГиа рхзяоышйтнхсть клхмату i рос-линного" иокраву пояс¿в васокогхр'я, середньогхр'я та рхвнини з передгхр'ям позвачалнсь на хх господарськоыу рйэватку. IIa глвнхч В1д вододхдзпого хребта ripcbKi масиви разом з передгхр'яма i пхд-ващенняин утворила Передкарпаття,' а на пхвдень вхд вододхльного • ■ хребта - Закарсатгя. В менах обох назвашх TepaTopiii чхтко вндх-лялась" своерхднх екологхчнх нхшх i пояса, що вхдрхзяялись мЬс собой перепадами васот i температур,- особлавостями с1Лвв1даошення jtxcib, . лукхз х випас is з -ораницяаи. • •

• У Передкарпаттх видхлялась: передкарпатське лередгхр'я•(42-70^ його тераторх! займаяи оранацх, а близько 20% - лука i запаса); . Покутсько-Букованськ1 Карпата з Гринявоысими i Чачванськааа гора-

(2-5% плоии зайлали оранацх, 20-45,5^ - виласа i луки); riiBHi4Hi Горгана (76/» - тераторх! займала лхси; 19,J - полошша i схнокосд);

Горганоьке нагхр'я (4?,5> площх заЕмади видаси i луки, 17,5$ -оранащ); Сколхзсыи Бескида (37,5^ гериторх! зайыалв лукк х ваяа-ск, 35,5^ - дхсй, 23,55? - оранацх); Саясъко-лЗтрайсъка верховина (47,загальнох плсщх зайаала оракдц!, 16,5$ - напаси 1 луки, 33$ - лхси)•

Закарпагтя - це вереваяно горя х передгхр'я, то тягауться вздовж гхрсьмх хребтов. Це створило виразну аональнхсть врирод-во-географхчншс умов, а тому туг чхтко ввдЬсяюгься три господар-сько-географхчнх поясе: вдсокогхрзЕй, середаьогхрзий та рхвиинно-передгхрський. У закарпатсько^ високоир'х блкзько 25% терлторхй займали луки г видаси х лше 0,03% - приходилось на орашщх. У за-карватському середвьогхр'х луки зай,:али 23,5^, л1са - 42,5,5, ора-ницх - 12-14, Ь% во хх площ. Рхввлнво-передгхрськи!: пояс Закаркаття характеразувався такою структурой зеиельнкх угвдь: ораницх задали 44>, лхса - 23%, вапасд 1 луки - 31;1 всхх плоа;.

Загадок територ1я Украёнськах Карпат сзоиш зриродно-геогра-фхчникв умовши, ваявнхсгв понад 100 тдс. га полонив, 210 тис. га рхввниних васоващ, взлякх плони лхо1в (у впоокогхр'! вонм зайиата 70-75>, у середаьог1р*1 - 42-50£, на рхвшнх х в передгхр'х -24-40;* всхх площ) та значь-1 -простора ткычасовйх Ехшасхв -(лукхв х полхв, що э весни до св.К^рхя I восени п1сля завершения с1нокос1в х збору врожав) отворшала добр1 передушзи для зберекенвя д <1унк-цхонувавня традвдхйних §ори карпатського вхдгхвного х вигхнкого скотаратва в кеасах комплексного скотарсько-з еклероб ського че зеы-леробсько-скотарського господарства.

Роздхл П. Стар. 1 мхсце скотаротва в систем! с!лъського гооподарства. Ъ роздхлх розхфквадться спхввхдвоаення ыхж зешхероб-ством i скотарством по господарсько-геохра? 1"чнех зовах, подаються загальв1 в1дошст1 про розведеввя худоби та характеризувться хх . основах породи. Уточнения схиввхдаошевня мхн зешшробствоы х ско-тарством дао кошшвхсгь уточните ^ункцхонуванкя схльоькнх господар-ських колективхв у конкретному соахадьво-ековомхчному х природному середовищах, розкрити характер взагаовхдносив Ш". землеробсько-скотарськик поясом р!внийи, передг1р'я х середвь-огхр'я з одного боку, х скотароько-зедаеробськиы поясом васбкогхр'я - з другого, вдяеити зародкення новащй х провпкнення хнновацха в с1льське гос-подарство. - - •

Територ1я Укра'хвських Карпат свохки .природао-геограйхчавш умова;-да слрияла госпсдарськхк спец1ал1зацхх по поясах та господар-сышх зонах. 1сторичыо така -спец1ал1зад1я зв'язана з спхБзвдюшек-

ням мха зеклеробсгвом х скотарствоы в часи хх занакнення х вання,- э рхвнем соцхально-аконогачного розватку мхсцевого населен-ня х отасЗмьнхстю гсгсподарства козшого конкретного- хсторичного л ер году, з- характером I особливостялш середовида прсшшання, з стхйкхстю господарськшс х культурно-побутових традацхй тощо. Уточнения спхввхдношення мн зелшероботзом х скотарствоы де уточнения господарсьнах взаемовадносан поясхв високогхр'я, Середньогхр'я, передг1р»я х рхвнана иха собою. ' ■ '

Часельнх факти свгдчать, що у друг:гй половйнх XIX ст. високо-г1р*я було батате на луки, запаси- х иродукти скотарства, але було б1дняц на оранацх х продукта зегляеробства. Це вхдбивало характер конкретного природно-геогра$1чного середозаща, конкретну структуру земельнкх угхдь, а водночас було результатом прямого продовження явад середньовхчного соцгально-економхчного саредовища, яке знач-нсю мхроа вплявало на.збереяення господарсько-побутових традацхй в матерхальнхй культурх, в громадськоцу х схмейноиу аиттх. Пронак-ненкя говзрно-грошовах вхдносан у схяьське господарство 1 втягнен-ня 5ого у сферу товарного зиробнацгва змхнило характер спхввхдно-шення- шз зеылеробством х скотарством як в окремих селах, так х в госаодарс'ько-географхчнлх поясах. В умовах високоггр'я, да Л1са займали вод 70 до 76,5 всхх плоц,' перелагало ааст1вницько-стЬ5лове скотарство. -

Зтяна р1внхв соцхально-еконошчного розвитку в Украхнських Карпатах вхдбувалась дуже поэхльно, а тому ма2хе все матер1альне х'.тт-я 1 господарськх традицхх населенна друго! половина XIX - пер-адх десятидхть XX ст. булн нгбг пряикгл продоааенням ХУШ ст. х бхльш раннхх часхв. Хоча в цей час у всхй повнотх етногра|ячко1 специфх-ки проявились субетн1чн1 груан украхнц1в {гуиул1в, бойиз, лемкхз, Д0ланян-укра1нцхз), але вони не визначали господарсько1 дхядьносп названах груп населенна, а тому важко говорили про гуцульське, бой-кхвськё, лемкхвське, закарпато-долинянське, угорське ,чи руыунське землеробстзо г окотарство. Вне у ХУЫ от» майяа повсюдно а Украхн-ськах- Карпатах землеробстзо визначало характер господарськох дхяль-ностх населения, але конкретне природне х соц1аяьно-еконо!.ичнз сере-довище вплавали на реальна спхвахдношення «¿з землеробство;.: I ско-. тарством в ког-шому з господарсько-геограшхчних поясхв. Зхдпов1сти на патання, землеробство ча скотарство було провхдним у господар-ствх кокно! окремох група схл, дуле складно, майже немставо; Тому в Карпатах ал завади говоримо про кошлексне з емлеробсько-скотар-ське чи скотарсько-зеклеробське госаодарстЕО.

Украхясыи Карпам другсн полозиня XIX - перзо! половинк IX ст. дали дуже складву картину сп1вв1дио2ення мш зеьихеробетвой I окотарствоы. 1>цульадана характеризовалась перева&анняы скотар-сько-землеробського господарства 1 розвикутими $ормаии пастхвниць-кого полонинського скотарства. Оссбдавост: соадально-еконоихчвого х природно-географхчвого саредовица Бойкхвздни -1 Лемк1вддащ возна-чились на сдхввхдношеннх зешхеробства зх -скотарством. Тут повсюд-но, вавхть високо в горах, екстевсивне з-ешхероботво переважало над скотарством, оставне навхть розвивалось в хнтересах за«леробства. -' Децо скдадашиы було спхввхдвошевня мхж землеробствон х ско-тарствоа ва бхльшостх гериторхй Закарпаття,- де чхтко видыявся пояс зисокогхр'я, середньогхр'я х рхвшош з передгхр'як. -Уже в перихй воловин1 XIX ст. землеробство тут було провхдноЬ галуззк схльського господарства поясу рхЕниви х середньогхр'я. Зешеробст-во розвивалось х в прсышх районах, де постхйно зростела плосй ораниць. Пояснозвднхсть нриродио-геограпсхчнйх умов I господарська зона1ы;хсть разок з 1нашии факторами обуйовили рхзне слхвахдношен-ня Ш2'зеыяеробством х скотарством не лише у господарсько-природнхх поясах, аяе х з окрешх Групах си. Р1внинно-передг1рсыиш .пояс складав основыу землеробсъку зону Закарваття. ивоерхдниы було спхввхдвотення ;.:хж землеробствоы х скотарством б поясх закарпат-ського середньогхр'я. Тут господарство Аисцавого украгнського населения мало вирадеки!; 8ешеробоько-скотарськ'иЁ характер. Структура земельных угхдь середньогхр'я створювала ыай$е рхгах укова для . розвдтку землеробсгва х скотарства, але практично всвди основнви занятгяы ьисцевого населения було екстенсивне землеробство навхть тод1, коли •ораниць було мало. Пояс закараатсъко! частили високогхр'я харакхеризуваася рхзними слхввхднощенняАШ мЬх земяеробством I -скотарством. У ыежах Раххвсыюго високогхр'я були сприятлизх уыо-ви для функгцонування комплексного скотарсько-земяеробського господарства, в Мхкгхрськоыу, Всшвецькоиу х Великоберезнявському високогхр'1 - для фунюцонувашя комплексного скотарсько-зеилероб-ського чи землеробсько-скотарського господарства з дриблизно рхв-ни.ч звачевняы скотарства х. зевдеробства.

Сйхввадотещщ мха землеробствоы х скотарством задевало не лише -зад особлнвостей соцхйльво-економхчного х природао-геограсхчвого середовища, вхд колизань температур х реазду опадхв, але £ вхд оеоблизостей торичного розватку та' культурно-побзтовнх традиц1и населения коквого з гослодарсько-географхчних поясхв. В Укра'хкськкх Карпатах дозолх чхтко зздхлялись охфеш зови ош>сккого господар-

ства: а) зона ззмлеробсько-скотарського господарства рхвнанно-пе-радгчрського поясу, територхй широких рхчкових долин серздньог1р'я, окрекнх рхчкових долин вясокогхр'я, в яких плужна землеробство -перввазалог пастхзняцькз скотарство; б) зона зеылеробсько-скотар-ського господарства' поясу сербдньогхр'я I значних територЬЧ бой-кхвсько-леьшвсысого гпсогогхр'я, в яних склалось приблизво рхвне . сдхзвхдношення -мха зеылвробством х вхдгхнним скотарством; в) зона скотарсько-землеробського поясу гуцульсыкого ниоокогхр'я та високо-Г1р'я витокгв р!чок Тересвя х Теребя!, в яких пастхвницькх форма ахдгхнного скотарства переваналя над Г1рсьня;л зегллеробствсм.

•Реал« природно-географхчннх умов,' загальний характер структура земельках угхдь, розмхри- постхйних х тимчасових зяпасхв, кон-кретнх сп1ввхдношеиня мха землеробством 1 скотарством в кожному з господарсько-географхчних поясхв, створювала сприятливх умова для функщонування комплексного звьшеробсвко-скотарського ча скотар-■ сько-землеробського господарства. Населения,'взаемодняи з кояним хонкретним ландшафтом, створювало такз соцхально-еконоыхчне сере-довдще, в якому звайшга вхдбиток рхвань соцхально-вкояошчного роз-витку, стабхльшсть гссподарськох систами х мхцн1сть зберенення господарсько-побутовдх традиций. -

Впродовк другоI-половина XIX - першох половини XX ст. паст1в--ницьке скотарство залишалось вачслшво-о галуззю с хльського господарства. Важдиву роль вено грало там, да для цього -хснували'-сприятли-вх ориродно-географхчнх, господарськх та хсгоричнх передумоаи. Роз-. битку вхдгхнкого скотарства сдрияла наявнхсть рхэноманхтних аипа-С1в, зокрена -полонян; що слоз'янами експлуатувались вне в 1У-У1 ст. 3 Хш ст. полошжн широко експлуатувались мхсцевиыи русько-украхн-сыаилд пастухагли. Скотарське населения зхграло ванятково ватдпву роль в освоеши х господарськхй розбудовх середньогхр'я 1 високо-гхр'я Украхнських Карпат. Чисельнх штерхали'засвадчують безперер-вний процес скорочення кхлькосг1 худоба, -структурву зыиу поголх-в'я, наростання значения зеылеробства. Основниш причинами цього процесу було постхёнэ змениення шгощ вапасхв х схнокос!в, зростаг-ча конкуренцхя з боку ст1йдового твараннЕцгаа,- полгайка деряавнах уставов.

Традицхйне скотарство. другох полоейни XIX - першох половдни XX ст. орхзвтувадось на задоводення власних потреб селян у молочних продуктах, еовн1, у'яох, '¿пирах, тягловхй сил1 та гной У 20-30-Т1 роки XX ст.- карпагське скотарство набрало вхе достатньо варазних рис тонарностх. Цей продео охопив пвревачно помедицькх х

велик! селяноьк! гооподарства, в яках нароотадо значения стхйлобого тваринницгва. Цьоуу також сприяло .досилення ролх землеробства, зросташш площ посхвндх трав. Але на ^уцулыцинх,- Боймвщивх, Лам-кхвщшх та в середньогхр'х х виооког1р'х Закардаття продоедувало перевакаги пастхввицьке утрлаання худоби. Населения них територхй розводило корхв для одержання ыолока х приплоду, волхв - як тягло-ву силу, бичкхв х теличок - идя продажу. Кри того ВЕХ забезпечу-вала гооподарства гноем. Ка Х^одлыданх перевалило розведення овець, але водночас широко розводшги корхв. На Бойкхвецшх,Лешивщиих i в крайних захвдких районах Закарпаття пастхвнкцьке утримання ВЕХ иайае повнхстю витховило лолондвський видас овець.

ВажлЕвуроль у карпагськовд. скотарств1 вШхравало вхвчарство. Впродовк вхкхв Боно функцгонувало ва основ! пояонивського,- лхсово-го, луковохю-х польового вадасу. Вхвчарство для слов'якських етно-схв Карпат I Балкан - давне традицгкне занятая. Воно продоваувало грати вагливу роль у спотеых схльського госаодарстЕа друго! половина XIX - першох полоеени XX.ст. На досшдзуванхй терктор11 вхвчарство мало иолочно—вовняиий налряы х забезпечувало селянськ1 ро-дени ыолочвиыи продуктами, воввою та овчиною. Втягуванкя карпатського скотарства у сферу товарного виробництва негативно позначи-лось ва вхвчарствх, вдкликало кого занепад, а' в окреыих районах х повне звикнення. Але при цьому традицхх вхдгхнного х вигхввого пас-тхвнацького скотарства не втратили свого значения, а розвавалось у вхдаовадностх з потребами селянських гослодарств 1 кон'юктури ринку. •

Населения-Ухфахноькшс Карпат здавна розводило ¡Лсцзвх породи худоби. Але вже з 30-х рокхв XX ст. давнх порода худоби зустрхча-ЛЯСЬ Р1ДКО; Старх породи лягли в. ОСВОВИ ВСIX тих лорад, якх були виведен1 на протязх XIX першох половави XX ст. Найпгввдде' шня-лиоь породи ВЕХ. У результат! часельних схрещувань р1зних порад тут було виведено буру карпатську породу ВЕХ. Цей пронес праско-рввався втягувавням мхсцевого скотарства у ринковх -вхдносини. У вхвчарствх а продовжували перевакати траднцхх молочного гооподарства. Спроби надати карпатському вхвчарсгву и'ясо-шерстяного на-пряму шляхом лоширення нових лор5:д овець не ьгалн уыиху.

Реал11 природно-гвографхчного, соцхшхьно-економхчного, госпо-дарсько-побутового та етнокультурного с.ередовзда друге I половини XIX - першох половина XX от. були такими, при яких скотарство ■ зазкда наступало разом хз землеробством У систеы1 комплексного зек. леробсько-скотарського чи скот ар оъко-з г г,!Л";р об оькохо тосаодарства.

Це зумовало своерхдвхсть спхвзхдаошення мЬс зешгеробствои х скотар-ством в конному з господарскко-географёчних пояс1в, з окремих р1ч-кових долинах га навхть в кьдькох сусшпх селах.' Наростання товарности схльського господарства. вихишкало певн1 зыхпа в традицхй-нону пастхвницькоиу господарствх. Найповнше вовх тенденцхI прояЕй-лись у зигаах структура погол1В'Я, наростахш розведення ДРХ х а'ясо-молотного скотарства. Ала вех цх зипш проходили позыьно. Вони не вяеоли .значнжх перетворень у традицхЗне карпатське скотар-ство, в якоиу продовдували збер1гатись господарсько-побутовё тра-дицхх ХУЦ-ХУШ етолхття г навхть бхлвш раняхх часхв.

' Роздвл Ш. Соцхатьяо-економхчнх умови функцхонування традицхй-ного скотарства в другхй половив! ХК - перзхй половши XX ст. Ско-' тарство другог половшш ПХ - першох половина XI ст. функцхонувало у скяадних х постхйно аволэдхонхзувчше соцхаяьно-еконо'-ачвих I по' Л1тичвих умовах. Окасування кршосного права в .Авагрх! супроводау-валось таким "вдорядкуванйям" зеыельних в1дносан, цо селяни втра-тили зватах плоий сп1льних випасхв, лук1в -I Л1С1В. Особливхстю ' ихсцевих аграрних вхдносин було те, що тут у другхй половаяI XIX -перахй половивх XX ст. було тало великих земяеволодгаь, як1 зтя-гувались у сферу товарво-гродавах вхдносин. Овгдченням цього про-цесу було доволх широке розповсюдаення яриватнох влаоностх на луки, вапаси х л1си, всеохошювче попареная орендних вхцносин в пас-тхвнкцькому скотарств!. Дв ставило селянсьх1 господарства у повну заяеаяхеть вхд дернаанах доцШг, помхщшв,- пхдприемцхв, лихва-рхЕ та багаткх селян. Кестачу вдпаехз селяни прагкули компенсува-та випасо« худоби в лхсах, на полях у рамках.толоко-царинно! система земеробстЕа, традацхЗ в¿явного весняного 1 осхннього випасу всхх груят1в.в межах сшьських кадастрхв. Зое .це сприяло Сбережении траддд1й вхдгхнвого половинського х вигхнного скотарства майже у веха його повнотх.

■У 20-30-тх роки XX ст. ситуация в селах Украхнських Карпат практично не змхнилась. Аграрнг реформ 20-х рокхз XX ст. не заче-пила старих порядив, не лхквхдували усталенох тут систвми лихвар-ства, не В1ф1пшш проблема шлоземелля. Особливо вхдчутнов була недостатнхсть площ'випаои^ Наявнёсть великих помщицьких х. великих селянськиж господарств, даржавних маоткхв, лихвархв х п1дпркз;,:ц1э ("депутатхв"), якх володхли чи контролшали бЬтьшгсть випасха, лу-кхв i лхсгв, впливала на функпдонування х роззетох традицёйгого вхдггнного скотарства, давата поштовх'вгшикненнв нозац12, створв-вгяа сприятливх умови для спри!1няття хкновацхй, що.з'явились у ва-

глядх заяозичень. Але новацхх та ¿Евовацхх «a£se не зачешгла дрхб-воселянсый i оередаяцьк1 госводарства, якаы найбйшае не вастача-ло Bi-jiaciB,- тобто tí господарства, як i задалась скотарством для задоволевня власнвх потреб. Gaue в систем i цах гослодарств зберх-гались i сункцхснувели традицхх карпатського скотарства as до середина 22 ст.-

Роздй ЗУ. ОрганхзащхгШ ¿рории пастхвницького •господарства. У роздЬп-васвхтлвзться комплекс патанъ» иов'язанах а традацхяиа opraKisaxiix випасу худоба. Протязнхсть пастхеаацького сезону залежала як вгд особливостей прародно-географхчвого середоваща, кола-вавь температур i реяизд осадкхв так' i вхд ковгсретнах сахввхдво-шевь землеробства 3i скотарством, вхд -напрямку. самого скотарства, видового складу стада, вхд госаодарсько-побутовах i культурно-icTo-. рачних традицй koxhoí з труп мхсцевого населения. •

Даст-хвницькай сезон в Украхнсь^их Карпатах доволх протяжна!!. У середньому bíh травав 8-9 мхсящв, а за саркятлиЕах согоднах умов - 10 мхсяцхв. Починався вхв'ранньою весною i продовжувався до пхзньо! осевх. Ка2довле вшасали овець i kí3, навхгь взимку по лхсах, не так довго вадасали коргв i молодняк ВРХ, це коротаам був . сезон валасавня тягловох худобп (золíb i коней). У Карпатах склав-ся навиь поеташшй веснянка, лхтнг;'--х ocíhhíü запас ¡худоби. Вес-нявеё випас лочанався s появоа .першах трав i тривав до 6-го ¡травля (релхгхйного свята св.Юрхя— "йря"). Яхтйхй випас травав з 6-го травня i до kíhuh серпня ча зервсня. У середвьогхр'i i васокогхр'х toro починали в лхсах i на лхсових галявивах, a noria сродоваузали на полонянах. У бхдних «а долонеея часгавах високогхр'я i середньо-rip'H лхтвхй випас худоби вели i на схльських шоовидах - °тедоках", а з передгхр»5 i. на рхвншх - на степовах пасоващах. í ехдь-ських вапасах ("толоках") в жлех кадастр ib cíe- Ocíhhíh випас починався 13 закхнченвяа cíhokocíb на' однопокосних схилових.луках, початком збору врожаю зполхв (серпень-вересень) i травав до ва- . падавяя csiriB ча перших сальних заморозив.

Бпродовж bxkíb у селян склались певнг вимоги до пасоващ, хх прадатноегх для запасу того ча хншого ваду худоба. Коней вшасали перевагво ва иочгрях, .надмхру зволожевих луках з грубака васокама травами. Свиней.вапасала у багнищах, мочаристих луках та лхсах. Для вкпасання Kopis вхдвода-чись cyxi вапаса з солодит тразаиаСна полях, сухах луках, полозанах, степенях сухих пасовиськах, лхсових • галявкнах, у лхсах, до' врубах, схяьськвх'вапасах - "толоках" i т.д.). Волхв та молодняк ВНХ такоа-вшасали ва сухих, але децо

. ripmax пасовлщах. Для дхйних озець вхдбодшшсь такса cyii запаса. . Окрхи того ix вапасалн у лícobhx заростях ("чегхрях"), по вирубах та на окрахнах лхсхз. Найгхршх ваааси выводилась для ялових овець i iris, якшс запасали на важкодоступнах скелястих пасоаиськах, М1сцях затор шк лхохв, заростях i т.д.

Багаго уваги, cpaui та зяачних трудових навакхз вамагала охо-рона худоба вхд нацасяах вападахз та хазак1в. Особлазо странно охороняла овець на полонднах. Отара пра вanací охоронялась прак-тачно з ycix бокхв. Як-до овець запасала у лхсах, заростях та на л1сових гадязянах, то зикорлстовувались «дах дзвхнка. Справжнпщ помхчндкамя пастуххв пра зипасаан i i охорон i худоби були карааг-ськг вхвчароькх пса ("золок", "волоський вхвчарський пас"). Ця порода собак потрапала в Карпата э Кавказу ще в часа нелаках пере-сзлень народхв. У передггр'ях- i в районах Притисянсько! рхвнини * Закарпаття використовувалась порода маленьких собак Скучав", "угорськи2 пес").

Початок лхтнього запасу i пхдготовка худоба до ввдгону на половина ча степовi виласа була зв'язанх з багатьма пхдготовчиш роботами та господарськама традиц1я«а. До початку линього випасу '■ господар! готузаяа худобу, оргахпзовували пастхвницьк1 спхлки, про. водили контрольна заихрн молока та облхкуза^а 2ого, встановлюзали чергов1сть ("ряд") .вадачх молока тощо. Пхдготовка овець- до лхтньо-го випаоу починалось з стриження, яке злаштовувалось на початку кзхтня, або niara 6-го травня. Здруге овець стригли в червкх у кхоцях вшасу,- Ягнят звачайно стригла-в черни, а вдруге - as на-сгупно! весна. Закараатсый гуцула перевалнО овець стригли лише один раз У роцх - иапередоднг свята ов.Петра i Павла (12 лапня). Настражеву з ода¿sí В1зцх вовну назавали "руно". Ця назза походить вхд того, що 31вця niедя третього стриаення дае одинакову кхлькхсть возни ("руно тулько як тапир").

У зв'язку з лхтнхи запасом значнох уваги надавалось значку-ванню озець, що. проводилось вхвчарями чи власних&ча овець. Кожей господар i паст1внацька громада «ала свою систему значив, а тому - а керхзвак ("депутат", "половинник") слщкував за там, щоб госпо-дарг дотрамувадись усталенох у селх система. Серед найпотиренших способхв нанесення знакхв: надрхзування вуха з одного чи двох тЗо-кхз, вгдрхзування частин вуха, пробивания у вухах Д1рок. Комбхну-зання цжс знакхв на.одному чи двох вухах давало велачезне число за-рхантхв. Зелику рогату- худобу i коней перед линхм колектавним ва- • пасом таврувала ("цехували"). У селах зерххв'я р.Уд тавруванням ху-

доби керував голове пастхвницько1 громадя. На бЬхьтостх територхй Укра1йських Карпат келен власкик сам тавруваз свои худобу, подеку-ди :и задались пастухи чи навхть ковал i. Серед знак1Е, що В1Ш-кались на mnipi i карбувались на рогах, найчастше зустрхчалисъ числа, букви, посдааввя чисел i букв.

До господарських традацхй,- що передували колективно«у випасу овець, налезав звичай з.мхсування овець до ojuiiei отари i проведения контрольного дохнкя (дохнкя "на ихру"). На основх контрольного дохнкя зпродокг всього лхткього сезону випасу вхвся.розподм «оло-ка чи колочних продуктов ига власнахаш овець. Надозне «олоко шд~ лягало старанноед вимхрвванкк), обл1ку, У Карпатах були воширенх-рхзкх BapimiTE iioro зимхрввання. Найпопшрен1шм був BapiaHT вшл-ривання i -облхку на вхдра ("гелети"), на вагз ("ваг", "дат"), на ' удоi ("на молоко") тощо. Господарськх ззичах дохння "на wipy" та '"ихвавня" 3b'ñ3£hí спхльееи кхсдек i час о:.-, хх проведения, а току вон;: кайчастхсе об'едцуоться спхльное наззою i подекуди внступають пхд единою назвою звпчаю дохння "на wipy" чи "м1вання".

К1льк1сть надоеного "на мхру" молока, чнеелыпеть овець у 3Mi¡aaHÍü отарх та хх знаки вхвчарх разом з кер1ВЕИка«и пастхвннцьюх громад заносила спецхадьнима -карбами на naraai рхзно! довгщни. TaKÍ карбованх звакаки палицх повевдно в Карпатах виступали пхд назвою • "роваш". Вони виконували фуккцхю документа, на хх основ! вибиралИ . адолоко i колочвх продукте, "роваш" можна було продати, обыхняти, дати пхд sacraBy. Ким як документом корисгувались при эбираннх по-■датк1в,- як розрахукковою книккою при -лхсових роботах, як вридичвиы документом ник корисгувались у галицьких судах. Загалоа "роваш" виконував наирхзноманхтахшх функци. lloro широке побутування у пас-ТÍEBEHbKOMy скстарствх заевхдчило як мслочно-вовияний напрямок ихсцевого скотарства так i хндиввдальни£ характер ведения молочного господарства. ■ -

Дохння "на tiipy" i- "роваш" виконували функцхю подготовки до ведения молочного господарства на лпшхх випасах, Ka ix ochobí велось вшхрювання i обливания колока чи молочвих продуктхв, а хх вздавання регулювалось звачаеы, що шдошй пхд назвою "ряд",' "рядування". Скотарська-2 звичай. "рядування" не лише назначав чергу ("ряд") вибиранкя молока чи колочних продукт1в, а £ виконував роль колектизнох угоди-договору. Звичай "рядування" «ir скластися лише на ранньосдов'янсыий ochoeí традайй землеробсько-скотарськох об-цини, бо семе колективкий випас ввмагаэ встановлення i певного порядку розподхлу ыолочнях продуктíb. У кочоеих i рухлизих скотархв

потребы в розподхл1 ыолочвих продуктхв через "ряд" не було, бо вони вели перевалено идавхдуальний аипас.

-Пастхвницьке скотарство Украхнськах Карпат характеризовалось рхзноманхтниии а.орыачи видасу. У. сусп1льно-економ!чнсму жаттх дру-го! половши XIX - першох половини XX -ст. зберхгалось чхиало перекатав попередн1х час1в, тобто пере:штк1в сьльсъко! обдани, яка колись колективво волод1ла зегшею I була ооновною сармой соцхадьно-го селянського колектяву. Зона продоздувала хенувата х П1сля ска-суванкя криосного права у виглядх теригорхаяьно-адмхнхстратизно! одиницх мхецевого саыоуправлгння. У досл1ддуваний перход бхльшхеть обданах земель, якх були в хндаз1 дуальному корастуваннх, вщчуяу-ватось, а тому громадськима ввачсалися лише т1, якима спхльно корис-тувалися вс£ дител1 села. Зодночас хенувалн ще'л так1 пер&катки общинного землеволодхння х зеглекористуванкя, як: сп1льне користу-вання громадськаыа пасоввдами, лхсамя, пустицама; пршаусозх с1во-зыхнл в менах двопЪгьнох I тршЬгьно? систем землеробства; назначения строк1в початку 1 закхнчення польоеих роб1т та необмажешШ запас худоба по вехх грунтах з 14 жовтня (свято Покрова) до 6 трав-ня (сачто св.Юрхя).'

Двопхльна г трипхльна система землеробства та примусов! охво-змхни з чхткам вазначенняы термхнхв початку 1 закшчення польовах робхт лягли в основу складання так званно! толоко-дарйнно! система землеробства, цо в .ухрахнськха частин1 Карпат про1снуваяа до 40-х р0к1в XX ст.

- Крхм перенитк1в общинного зеылеволодхння х зеылекористування на Закарлаттх функцхонувалл х так званнх урбархатьнх обцанн. 1х виникнення поз'язане з фхкеацхею грамота.»« поаанносгеИ яокного-з селян х села загалом на корысть поахщякхв та права селян користу-вання. яевнииз надхлаш. 3 ходх реформ 1764-1772 рр. частика вяпа-С1в була загашена у користуваннх схльсыта: общин. Яри скасуванн1 крхпосного права до селянського надхлу включалась 1 певна плоша -вппасхв, яки ми селяни користувались спхльно. 3 середина XIX ст. г вж до насильнидько! колективхзацхх членами урбархальних общин зва-яалися нащадки колишнхх кр1пак1в.- Ета наприк.хн1Д XIX ст. урбар1-альн1 общини не охоплюваяи. во1х член1в схльськог гроыади, бо села поповнйлися новими пооеленцяма, а тх не ыали права на "урбархатыи зег.'л1". У 1937 р. на Закарпатт1 в 314 селах хенували урбар1гльнх обвдш, члени яких охфемама вадхлама ("кличами") володхли на правах приватно! Еласносз?1_, але користувались нами колективно. Ню особливхсть йдивхдуального зеылеволодганя г колективного земле-

корисгування враховуеыо щв li тому, що впродова друге! полови. XIX - середина XX ст. урЗархальнх обдан вхдакреалювелась вхд схльсько! громада i фунхцхоаувалг саыостхйво. '

йункцхонуЕанвя урбар1альнох община, -едахвхстрЕтавно-господар-ська дхяяыйсть схдьськид тромад, абереяення ^тслоко-царкннох сис-теш: землеробства i традкцхй вгльного Еесняного i осхыкього випасу Bcix грунтis стели "основой для окладавЕЯ бахатьох органхзац1йних форм колективного та зндавхдуальвого випасу худоби.-Достатньо по-Ешрениы на Закарпаттх Зуз видас. худоби урбар1адьшша обедаааш, що. проходов у ыеяах кадасгрхв села, Згхдно закону а 10 з 1913 р. ур-бархальн1 обдан для иолективного випасу худоби орган1зозували ' "пастхвнидькх слхлхи". йгуннхцх raxoi сдхлки бхшо на себе правления ypfiapiasbHoi обадаи. Колектизвий зипас худоби урбархальяиш общинами був пешйрений в укр&хнськнх, угорських тауврахнсько-угор-ських селах Притисяяськох низовини, закарпатського передrip*я та середньогхр'я.

У межах ^увкцхонуванвя охльськох громади органisauia Л1тнього колективного випасу худоби входила в пряк1 обев'язхи xi зиборнах органхв. Орган¿зад хю випасу худоби на "толоках" починали рааньою весною чи пхзно восени is скликалня зборхв громада. На них вирхщу-вали Bci питания лхтвього випасу в межах -схлъськях кадастр is. Ця ' органхзгцхй-:а форма внпаоу оходлювадй збилеробсько-скогароккх района закарпагоького i передкарпатського передгхр'я х рхвнини.'а у пхввхчно-заххдйих районах Украхн'ських Карпат згн зустргчався i у високогхр'яг.- У заххдних районах Закарпаття (заххднхве р.Зхчх) ко-лектазний вшас волхв, ялхвок, «олодняк HEX i коней на пачоншах також органхзовувавея схл&сьхшми громадам. У 20-30-ri роки XX от.. фунхцы "полониньоиа" на вех половши Бшшкоберезшзкщпни була зосе-редженх в руках особи, щопрязначалась дергавшш! остановами. Вхв не займазся органхзадхею випасу, а лише аонтролшаз Еедення гсспо-дарства на солонинах. Органхзац}я випасу була зосерердека в руках 'старост схльсыаас громад, якх збирала з селян воплаткл та домовяя-лись з ..пастухаш ("волоряаг">.

Спхлвний внпао худоби схльсысиын громадам хсторячно пов'яза-ний з традидхя.»^ кодектизного земяезслодхЕкя i зеилекористуЕвкня ще з феодально!'вдохи. В часа раннього феодалйод тераторхальна сб-щива сама займалась кслеютжгам вдпасог.; худоба в.межах надпив села. Феодали назггь заохочували i нав'язували общинам ксдектизнгй гип&с худоби иайнятил:д пастухами в кегах схяьсъках. обцив, бо вхн.сгворь-вав кращх могливост! для оподаткуванвя сейян, охорони полхв В1Д

нотраз. -

У землеробеько-скотарських районах досят'ь часто зустрхчалась почергова органхзацхйна дорма спиьного запасу вс1х вадгз худоби. Такай випао ("на очерхдь", "на ряд") вхдбуаався у медах кадастрхв села, тобто наваснх г зосена по всхх полях, а влхтку - в пенсах то-локо-цариннох система землеробства чи на грунтах,- зидёлених госпо-даряии пхд вшаси. У гхрських районах Закарпаття та на рхвнинх ця органхзацхйна йср;.:а зрхдка зустрёчалась х при випас г худоби на гро-шдських та урбархальних пасоващах, а в селах ¿оржхвського поло-нинського масиву х при половин сько;.;у запасх овець. Дочерговий ва-пас худоби дхяв у -межах схльсысо! громада, родинио-сёмейнпх чи су-сщських груп. Лого складання зв'язанз з господарськими традициями сгмеЦнох I оусхдськох обцина.

У'20-30-тх роки XX от. в Карпатах набула значного пошареныя срганхзацёя пастхенлцьяих спглон, якх вели сдёльний "салат" на ко-лекгивно орендовааих полонянах. Ця ».¿орма пшддко поширзшатася з кхн-ця XIX ст. х набула сильного поширеннл на Закарпаттх в 20-30-тх роки XX ст., коли влас?г Чехословаччаки видачи ряд розпорядгхень, якх рагулювали фуншцонуваиня таких спхлок. Ними ж визначалося госпо-дароьке та фхнансове функцёонування пастхвницьках спхлок. Практично такё спхлка органхзовували перева-хно лхтнха випас овзць. Лдя Л1тнього полониясьного- вшасу волхв та молодняка зрхдаа такоя орган ёзовувалися аналогхчнх спшш. У XIX ст. колектавно на полояи-нах випасали корхв лише гуцули, украхнцх верхёв'я р.Тересвн та нх-■мйцькх поселендх ей Усть-Чорна х Кхмецька Мокра. цр £орму не слхд ототохшзвати з архахчною, чи шукати в нёй залипок первёсного колек-тивёзму. 1х (¡ормування визначалося особливостяыи соцёально-еконо-мёчвого та пояхтичного-розвитку, а не перахиткши^ градацхл.

- У мелсах пооирення двопхльног системи зе:-и1ероботва мав нхсае випас худоби I без догляду пастуха. Громада сёл (Рёчка, Тшка, Буковець, Келечин) ёнколл домовлялась мён собою, щоб в ме;гах толо-ко-цариынох систегли зеатеробства перелоги-пасовшда 2-3 роки знаходились по один бхк рхчки, а в наступи х - по хнший. Такх вшаси ("толоку") зхдгорохувалн вхд оранхгаь г сёнокосхв. У вёдповхдностё з рхшенням схльських громад кожей господар мав зробити кхлька десят1-ухв метрхв загоронё ("дгльниих"). На таке пасовице заганяли ТЕарин, де вони випасались протягон дня без догляду. Традицёх такого випасу несуть в собё виразнх слхди пркаедйцного'(придо;люго) скотарства, цо вiдоне ею ранньослов'янськоцу зегшеройсько-скотарськолу населенна. Очевидно окремх елемевти такого Ехадасу сформувались пёд вплаво;.!

переходу до система вхдкритих исийв. Огороаевня паоовищ, як а запас худобв пастухом, нала захистита доля од потрав. Дана орган1-защмна форма запасу веввдоиа в скохареько-зешгеробсышх районах Гуиуяыдиаи, аде хх залкшш вхдомх там, де эешшробськх традидх! ваоелення духе давн1.

У другх2 половаяI XIX. - першхй половин! XX от. скр1зь в Укра-хкськах Карпатах зусхрхчавоя хвдивздуальвиа аааас охфемоа отарою. Яйцо селяван мав значну кхлъкхсть худоби, то навесн1 х восени ви-аасав IX окремоь отарою на грунтах схльського кадастру в межах то-локо-царайно1 састеш чи традицхй вхльного весняного та осхвнього видасу зсхх грунтхв. За пастуха був хтось з чяекхв роду, або вай-нятаа слуга. Яйцо -у господарствх налхчувалось понад 50 овець, то IX випасали отароь ("марадиком"). Такай вапас часто зустрхчався в галицьких х букозинсышх гуцулхв.

Хз застосуванням хнтеисавного удобрения землх на Боййвщши та в п1вн1чн0-зах1дн01;у Закарааттх пов'язаний випас овець вхд аазвсяо "зганяга оалад". Госаодарх заздалегхдь оголощували, цо будуть наби-рати отара. III сля дня св.Края два-три са1аьнака об'еднували набра-вх отари в одан "саша", когось з близьккх призначала за в1вчаря, або його наЗыали. До закриття "царинз" овець випасали на всхх грунтах, а пота: на грунтах, ввдхлеша спальниками для запасу 1 почер-гового кошарузшня.

У другхй половив! XIX - першхй половши XX ст. б1льш1сть галицьких х Суковинськах полонин налегали великим зеылевласникам, §хрмаи, лахваряы та бататам селянам, а закарпатсьних - державх. 1н-кояи кхлька госаодархв разои купляли половину, укяадаяи цхн собою угоду г вхддавала хоадусь одаоуу на рхк у користуванвя. Свою худобу вони випасали за домовлеяу плату. Кастулного року господарство ва : полонинх вхв 1нший сп1льник, потхм трегхй I т.д. Ь хнших вивадках хтось з -бататах селян чи 2-3 господарх разом орендували половину х оргавхзовувалн ва вхй ведения хндивхдуального полонанського "сала-пу". Цра цьому звачного дсшаревня набирало одаоосхбне ведения гос-подаротва.

У верххв'ях Уаа, Зга, РЬси та в ухрахшда Сххднох Олозаччини • був пошренк2 видас "ва задавак". Рааньов весною впзчар ("вгас") набирав невелик? отару ("фовт"). Основною ванагородос керхвнаковх "салату" було право коаарувати власкх грунта. У зерххв'ях Ужа за системой "на видавок" навхть органхзовували осхннхй випас волхв.

В Украхнських Карпатах був поаирениИ це .2 хндивхдуальнйй запас худоба в ыеаах кадастр1в схл членами с1у" I. Пого 1снувавня було обу-

мовлено (¿ормами влаекостх на видаса, хх розмхрами та вхддаленхетв В1д схл, наявнхоад в госггодарстзх худоба I т.д. Ьчдавадуальний вя-пао а хвоя тодх,- коли в господарствх було всього 2-3 голсви худоба, або к, коли воно мало значку -х! кЪхькхсть. Особливо поашреним хн-давхдуальний вилас був у дрхбноселянських госаодарствах,- якх через В1дсутнхсть доотатнхх плоц' вшасхв .х лук випасали худобу на пусти-щах» берегах р1чск г погокхв, ценах, з дхсах та зароотях. до запасу худоби залучала дхге2, пхдл1гкхв х лхгн1х ладей.

0рган1задхЗнг. (|орыл-паст1ЕНИцького государства Укра!нськах Карпат зберегли'елемента р1знях хсторичнах епох. Однх з них хсну-вали як пережитка обвднного колективхзму, а тай - мають вхдносяо недавне походяення. 3с1 органхзацШг форма вяпасу склались дхд вплавой багатьох чянникхв, але вдзяачальшши для хх гормування буди соц1ально-економхчн1,- господарсько-культурнI, традицх^о-побуто-вх, етн1чн1, прародньо-гаограф1чн1 та державно-полмачнг фактора.

Роз'дхл Г. Колектиз пастух!в та його о.ункцхонування. 7 роздх-лх васвхтдшться ва-гяив1 питания функцюнуванн* катектаву пастуххв I оплати IX пращ, розпорядок дня колективу пастухIв та рхзнх способи заготовления -молочвих продукт хз. ...

Бачишву роль у розвлтку, збереаеянх й дередачх традицхй кар-патського скотарства, ваявленнх оссблдвостей 2ого функцхонування з умозах ринку вхдхгравали а такт ыал1 тимчасовх соцхальнг груди, як колектява пастуххв. Саме вони буди тями осередкачи,- якх эабезпэчу-вали успхшне завершения сезону вшасу худоби, зберхгала I передавали скотарськх господарськх традицхх, вхдхграваш ва&диву ро.ть в усхй систенх догляду'за худобой, обробцх-молока х эиготовленнг «о-дочних продуктхв. -

диття х праця пастуххв буди досить складники, вимагали спехи-алздих знань х трудових навичок, значних фхзачних зусиль, а чисель-.нхсть такого колективу вазначалась кхлькхстю I видоа виласувано! худоба. Наприкяад,. кывкхсть зхвчархв вязяачалася розихрама отарн та характером виконуваних робхт на стощах. Звичайно на ко~ш х 80-100 дг2нах овець начали одного вхвчаря. На. мшаких стохцах у середньому на зхвчаря приходилось 50 дх:'?них овецв та 6-10 корхв. Звакалося, що одан вхвчар спроможнай доглядати 120-150 овеиь. Ко-лектив вхвчархв очолюваз найбхльа досвхдченяй пастух ("ватаг", "за-татко", "-бача") зпдам вхд 40 до 50 рок1в. Б його обов'язкп входило не же керувата колективом пастуххв, а й готувати на сто'гдх вех необххднх китловх х господарськх побудози, лхкувати худобу х пасту-х!в, давати порада при виготовленнх модочнах продуктхв х т.д.

Велику рогату худобу випасали пастухи, якнх звичайно назива^ "скотарями", "чередаряки", "бовгарями", "гайдеяш" чи "гуляшами". Пастухов розр iзияла такоя за видами Енпасувавох худоби. Волхв ви- ■ пасали •"воларг", £ехят - агеличар1", корхв - "ксроварх", коней -"с г ад api" чи "коняр1п, свиней - "кокдаш!'1, "свинаре, в KopiB на полонинах дохли "скотарки" ("пастирки", "цаерки"). Пастух для ьипа-сакня ВЕХ на половинах мав мати не ыенше 24 роки, а на одного "пастиря" приходилось не менше 50 голхв. Колектив пастуххв ВК на-Гадував вхвчарський. В украЛнщЕ пастухи ЗРХ вважались за дещо нихчу Kareropiîj.Hia вхвчарх. Лзаше в угорцхв Верхкього Потисся пастухи BRC Еважалися кайвицою категорию, ïx наГгкраде оплачували, а тоыу кояен з пастуххв «рхяз стати "гуляаеы". В украхнцхв навпака, kossh пастух ирхяз стати -вхвчарем, особливо ватагой.

Вкняткова бхльихоть пастух1в-профес1оналхв були еих1дцяш; з б1дняцьких родин. У них батько передавав трудовi навачки chhobî i roi: у двадцятол!Тньо!.!у bîuî ставав про$есхйша пастухом. 3 Карпатах эустрхчалиоь укра!нськ1 родиии, в яккх даступе ремесло передавалось з яокоивня в поколения. Але ей, якх б слецхагпзувалися на пас-тхвництв1 як pet,!eo.îi, тут не було зерксовано. Як правило, в укра-хктпв колектквниИ вкпас вели пасгухи-професионаян, якх нагромадилк певнх знания та трудовх вавичка. У роки екононхчндх криз, коли рхз-ко падали заробхгы:, зростало безробхття, серед пастух хв зростало число ыолодах люде il у Biui 20-25 рокгв, гобто - Henpo$ecifaiax пас-туххв.

• На£м i оплата npaixi Bcix пастуххв р е глам е к ту в али ся норнами традицхйного звичаевого права. Домовлендсть про найм носила ycaaii характер i лише в поодиноких випадках скрншюзалася договорами. Зви-чайно nacryxiB наймали керхввики паст хн.чицьких гроыад, села чи ур-6apia.ibKi обцини. Р1зЕоианхтнов була оплата враги пастуххв, зокре- ■ ыа BiB4apiB. Б осташпхвова кала вгра&енви натурально-грошогип характер. -Таке оплата -працх в Карпатах була загаяьвоприйкятою. У заххдних районах Закарпаття, у ряд1 си галицькох Бойсхвцини та в украхнських селах Сххднох Словаччини досить поаиренов формое оплауи працх вхвчархв було кошаруванкя, тобто право пастуха угноювати отарою cboï грунта. Часто за сбое нрацв вони не одерживали жодкох гро-aoBoï чи натурально! оплати. HithiS випас овець за кошаруванкя на;:пош2реншик був у селах верххв'я р.Уж. Тут в1вчаряц оплатою за ЕЕпао овець було угкоене в1вцяш поле та привласнена ними частина молочвих продуктхв. ,

Пастухи рогатох худоби, коней i сЕИне!*, як i вхвчарх, одергсу-

Еаян перевеяно грсшово-натуральну оплату. Найчастизе практику ва-лась оплата працх вхд голова худоби. Крхм натуралй "воларь" мав ■ право безплатяо вшасати певну кигьнхсть- власвох худоби, а яюдо ix не мав, то брав на випас чужу за пегну.винагороду. На Закарпат-тi воларь мав право викорастати випасуваних волёв на н!лька днхв для робхт у влаоному господарств1. При кхнцевому розрахувку вико-ристання волёв у господарствх пастуха враховувалооь в його оплату. Boi загальнё та локально форма оплата npayi пастухis склалась пхд вшивом господарськях, хсторичнях та культурно-побутових градшйй мхсцевого ваоелення. Новадхх початку. "П. ст. не зламали отаро? тра-диц1йно1 основе скотарства,- а тому в оплатi працх i функцхонуваши колекгаву паотуххв продовжували пааувати норда народного звичае- -вого права.

Випао худоби починався ранньоо весною i занхвчувався пхзньо! ' ооенё, а де позначилссь на окладанвх паввих особливостей в розпо-рядку дня паотуххв у pisHi пори року. Зодкочао розпорядок дня пастух хв залежав од-виду запасуванох худоби, вхадаленостё випасхв вхд постхйних поселень та вхд господарсько-культурних традиций Micue-вого населения. Найокладнхпшм i напруженим був розпорядок дня у вхвчархв на лига ix полонинських стохщах ("салашах") дШих овець, на яких крхм вапаоу велось ще й полонинське молочне го-сподарство. Розпорядок дня вхвчархв був познхстю пристосований до потреб ведения молочного господаротва, вшгаоу i охорона овець. Загалои ро-бочай день на сто1щах був вапруяеним. -Вхвчарё вставали о 5 годинi рааку, лягали сцати о 24 годинi, тобто сдали всього 5 годин х иаш одну годину вхдпочинку в об1д. KpiM того по ночах часто доводилось вставати i захиидати овець ввд хяяакёв, а день.був зайнятий напружено» працею. Такий розпорядок був визяачении традицхею, складався впродова вхкхв i 2ого безумовно дотримувались. Не таким напруженим як у вхвчарёв був розпорядок дня в пастухёв BFX та коней, ix обо-в'язкя зводаашсь до виласу i нхчнох охорона худоби, приготування coöi £зй. Пастухи корхв на сто1щах гупульських полонив починала ро-ботай день П1знхше за вхвчархв.

Загалом на всхх стощах основним обов'язком пастухib було ви-пасати х охороняти худобу, а на оввчих салаиах ще й успшно вести молочае тосподарство. Водночао розпорядок дня засвёдчуе,- що в районах переваяанвя окотаротга над землеробством кожей господар овець ("рядовик") мав достатньо знань i навикхв, щоб оам чи з допоногою ватага виготовлята молочнх продукта. У районах традацхкного перева-яання зеылеробства над скотарством молочнх продукта виготовляли

- га -

вхвчарх, бо тут селяви-зешхероба не мала для цьсго достатнхх энань Ведению ыолочного господарства издавалось велике значения. молоко I молочк 1 продукта задали валливе мхсце в харчузанн1 шсцевого населения. У домашнхх ушвах споаивалось сире, варене та кисле молоко, з нього збирали сиегаву, виготовляли сир х иасло. На стоадах овець х корхв вироблялись специй1чн1 иодочнх продукта, якх в до-иашн1х ушвах виготовдялись рвдко 1 в везначнхй К1лькостх.- Оскыьки карпатские вхвчарстззо мало заражений иолочно-иерстяний наарям, то обробцх овечого молока заводилось багато увагл, На полонанах з овечого молока ваготовяяли такх продукта як грудкозий сир" ("будэ"), УРДУ, густе кисле молоко ("гуслянку"), аентшдо. Вс1 вони, крхм "гуоляшш" заготовлялись ¿з заквашеного ("закляганого") сячуакиа ферментом ("клягом") ыолока. "Кдяг" виготозляли хз шлунка молодих ягнят, телят, козенят, поросят, як1 годузалиоь лише молоком. На£-цхнншш Езаяазся кляг, заготовлена^ з-рандза козеняти, теляти ча ягнята. Крхм того молоко закладывали ро слил а га х гриба!,;л, цо свохы походкенням належать до дазкхх хндоевропейсъких традицхй.

1з заквашеного аолока заготошшли грудкови;} сир. Виоушену х вистояну 7-8 кг грудку сиру гуцули назизала "будзои". На 1! заготовления йшло блкзько 35 лхтрхв аолока. Побхчни.м продуктов ваготов-лення грудхового сиру була -сароватка ("неварка"). 3 не1 виготозляли солодкуватк! сир ("урду", "зурду"). Але головни:.; продуктом поло-нинського 31вчарства була бринза, яку виготовлялп з грудкового сиру. На б1лыиост1 тераторхй Украшсышх Карпат хх виготозляли в домашние умовах, а з окрегахх селах Кос1вщани х зерххв'я рхчки Бораа-ви бринзу виготовляли вхвчарх пряыо на вдпасах. Виготовлення бринза включало такх послхдознх дхх: краяння будзхв, солшня I скла-дання до путкни;- биття.при допомозх товкача з аутинх,- доквдузання накрал них шаткхв будзу х'куснакхв грудковох-урди; набирания брин-зи I складання до бербенвдх. Ьаприкхнцх XIX - 30-х роках XX ст. брнззу зберхгали в дерев'яних судинах (-"берйеницях", "гелетах", "коновлях")Крхм наззаних продуктов на.полонинах х в докаднхх уио-вах з овечого.х коров1 яч ого молока тотувалд густе кисле молоко ("гуслянку"), сиетану, масло. На полонанах 1вано-&ранкхвцинй та Буковини короз'яче молоко пёрезаяно зыпцувалв з овечии -х заготовляла з нього грудкозай сир, урду, гуслякку.

Загалои етно1раф1чна Д1йснхсть середина XIX - дершох половинк XX ст. зайхксувала донол! складн1 переплетхння традицхй I нозадхй з колективах пастуххв га при хх фувкцховувавн^ Такх колективи, ■ будучи оснознеи ооередкоы ведения ластхзницького скотарства, вод-

- '¿а -

ночас града яровхдну роль у збвреженнI скотарських традицхй та х:с передач! вгд поколхння до поколйшя. Найповнше передача таких традшцй зд1йонввалаоь в тих родинах" пастуХ1В, в яких пастуша ремесло передавалось з поколхння в поколшш. Через функцхонування колективхв пастух ¿в було збережено на]Ьге вех давнх традиц!! оплати 1хньо! працх, розпорядок робочого дня та виготовлення традицхйних молочнах продукт¿в.

РоздЬх У1. .лате^адьна культура.

Ведения даст1вницького скотарства вимагало досить тривалого. проживания пастух¿з на значнпх в!деталях в1д пост1йних посалень. Вони проаивали на вхддалених полонинах чз степових пасовиськах, або к - на схльських випасах з аеаах кадастр хв сЪх. На випасах влаштовувались стопца, ЯК1' ставали центром лсиття I господарськох дхяльностх пастуххв на час сезону зипасу. Таке стопдз, як I весь комплекс ведения В1дг1нного I вкгхнного скотарства, виотупав П1д назвою "салат". Циц слозом позначала комплекс господарсьгшх х аит-дових побудов, фхлхал селяноького сяотарсько-землеробського чи ско-тарсьяого господарства з комплексом господарськях х житловах побудов у менах кадастр 1В села та поза "ого ые.-камя, комплекс господар-сько-житлових побудов на в1ддалених грунтах чи глецях зимування худобя, господарськ1 х литловх побудови на вхддатених луках' чи ора-ницях, систему ведения з!дг1шюго дастхвницького скотарства.

У залежностх в ад видхв пасовяц, перева:г.авчих форм випасу, орга-нхзацхГаих аору ведения пастхвницького скотарства та цЪшго ряду 1кяшх фактор хв видшшгься полонинськх, приселищнх та степовх сто-гда. Особливостх забудоаи вхвчарського стохща х яхлькхсниЛ 'набхр господарсько-китлових побудов на них зале:?.ав вх-д Ч1сця випасу овець х традиц!*: мхецзвого вхвчарства. На вхвчарських стощах згича^йо будувались так1 будхвлх: стая чи колиба, застаГо®, кошара, окдл з стрункою , ял1вник, -ягнятник, хнкола кучх для свилей тощо. Якщо за стохцах виласали лиие ялхвник, то.число господарських побудов об-межувалось однхзю кошарой, а яитлом була невелика кодиба. Лише на полонинах Гуцулыцщш на Ехвчарсысих стощах будувалась едина стационарна будхвля ("стая"),- яку розбирали I переносили на нова м!сде тьдьки в кранхх вппадках. Зох господарськх будхвл1 часто переносились з мхеця на ахоце в меаах одного стоща, рхдше - на хниу поло- . кину. Найчастше переносились кошари, бо хх основа швддко заболочу-' валась В1Вцяш. •

Говорити про усталену забудоЕу в!вчарських стощ ваико, бо ка гуцульських полонинах стая - стационарна побудова, коыари- перено-

сяться часто, а окхл - значво родте. При перенос! кошара ок1л'в1д-ривався вхд ста?. На хнших карпатських солонинах з переносом кошар часто' переносилась 1 ватазька колиба та ¿них побудова. Степовх стох-ца дхйвих овець шли незначну кхлькхсть господарсышх побудов.- --При полонивському вал ас х корхв -часто влаатовувшгось окреме стохще, 1до вхдоае пвд назвою •"стхло". Такх гуцульски стхла ставали справашми половинсышиа селама, вони складалнсь г хилого кок'л-лексу побудов. Ведения гндиз1 дуального ыолочного гооподарства вима-гало спорудденвя значнох ххлькостх хндаввдальних гштлових х гос~ подароьккх побудов.

Отацхонарн1 х переноса: катловх скотарськх побудова на пасо-вщах зд арххтектурою х призкаченням не вхдзначались рхзномши-Н1стю. ''Скреых вхдшнност!, що проявлялась .в тих чи ¿вшах районах, дослхдяувано! територи, -обумовлеш особливостяма господарського розвитку, вядом напасуванох худоба, ковкретнима прародао-клхкатич-ними умоваыи та традиц1ягл'. етнхчних груп кхсцевого.населения. Вс1 поширенх на теркторхх Угдзахвських Карпат стацхонарн1 х переносах ■ пастхвницькх иитловх побудова за останвх 100-150 ро«в не зазнала хстотшх зыгн I збереглись в маИзе незайыаног^у ваглядх аз до середина XX: ст. " •

Бплив господарськах, етвограохчнах та етнхчних традицхй знай- • иов вараз в тому, ¡до в скотареько-Егемлеробського населения давнх • пастхзнацькх традицх! проявлялись у спорудкеннх досить капхтальнах ча летках катлових побудов (стая, колиба, застайка чи заватра). У землеробсько-скотарського населення традацп паст1вницьхого скотар-отва булл слабше розвкнутх, а еитловх побудова ва запасах гхдзна-чались прии1тивнхс1'в г одноыан1тн1отв ковструктивних форм. -

Багалом в Украхнських Карпатах розрхзнялись два вади таычасо-вих яител пастух!в на вапасах: а) непереноснх, досать капхтадыи стац1онарнх побудова, цо вадомх п1д назвоэ "стая", "колиба"; б) легкх переноси житла пастуххв,- що вхдо^г пхд назвов "колзба". •Першх пояшренх на-тераторхх буковинськох, галпцько1 г закгрпатсько! Гудулыдини, другх - в'ус 1х областях Оххдиих Карпат вхд пхвденно-сх1Дно1 Букозаш -до Спхиа 1 Горегрону в Сххднз:£ Оюваччан1.

- Найюииренхшою китлово» побудовор на вхвчарськах х скотарсько-вхЕчарськах етохцах була яитлова ча гштлово-тссподарська,зрубна по-будова-стая. Вена була головною ва стоках, э дхйнаш i яловвми вхв-цяма, на вмхшанах саяашах 1^хс?лыяш:а. У друтхй. иохованх XIX - пер-шхй половаах XX ст. будуваяись переваяно двокакернх стах з даосхи-лам дехом, в гущмив Буковина зустрхчалиеь однокаыернх, а подекуда -

трикамервх ста!. Стая своею будозоя нагадувала двокамерве датло без вёвон -i стел!, цо глада вигляд ватягаутого пряыокутвика, або ж ваблияувалась до квадрата. Дерне праьащенвя - "ватарник", друге -комора. Головне ыхсде у ватарнвку займало вхдкрвта вогнище ("ват-ра"). На ньому готували хяу, внготовляли молочвё продукта. Вогонь розпалюзали прямо ва зешп, а над ним р1знньш способами пвдвхщу-вали котли для варлыня. Але при цьому стах не внявляли локаяьвих ввдяякостей арххтектурних i конструктивних $орм.

Зристро! для пёдвхшувавня котлхв влаштовувалиоь б1ля одвёе! з ctih, або у центрi Еатарника. Такий пристрхй повседно в Карпатах васгупаз пхд наэвозо "бер^ела". Зхв складався -з трьох частив: верк-люга, розсохи та кужби. Влаштувания рухливох бер&елв для nixcaimy-вання котла в сгах, зрубнх.3 колибГчи поруч з стривювши колиба-!.зи - це, очевидно, новацхг кхнця ХУШ - верао! подоэнна.ХХ ст. Дав-ниаккл буди пхдвхщуваяня котла над вогнвде« при допомозх ланцвга, дрвчка, до одникчшщем опиравая в стхву, а другие - пхдгрииувався на ланцюгу чи на дрючку, що тримався на двох розсохах. -

Повскдяо в Укра1нсышх Карпатах пояиреною яитловою побудок® пастуххв була колиба. .Зексеио» "яояаба" лозвачалось як одиокамерне зрубне зштло пастух is на половинах так одво-деоохши п сделки д ля вхдпочлнку пастуххв,- курхвь пастуххз i лхсорубхв ча-стороя1в. Олово ■ кояиба £хксуеться в документах 71 от. -3 них вздзначалось, що китло раннёх слов'ян називаяась колибо». На половинах Гуцульщани зустрх-чалась однокааерн! зрубнё чотиристхннх колнби ("бовгарки", "скогар-ки") з двоохилям дахом. На закарпатськхй частинх Гуцулыдини для доярок будувались досить 'иасивнё колиби-снотарки, отхни яких вивода-лись з хфуглякхв ча теоавих плах.

Ка хидивёдуальвих салашгх з великою рогатою худобою будували колибк-сгах, що за конструкцхею i внутрганхы плануванням' були такх ж як i звнча&й згмарки (хижки) ва нджнхх окрахвах сиокоснпх половив, ва луках i даринках, по садах та вгддалених нивах. Крхм них па хндавхдуальних яолоненоькйх стохщах зустрхчались звмаркя-стах i зи-иарки/ якх за конструкцхею i внутршш плануванкям була TaKi к як i' эвичайвх- зшарки на нижнхх окрахвах «хнохоснах полонан, луках 1 царинках. ■ ■

У ХЖ ст. в села верхis*я р.Тересзи були привнесеах традиодх альпхЛського скотарства. Hiaeubxi лоселеяц! тут корногугались кхль-;:о:.:а -дерггазнкм! подовппаш*- На початку XX ст. ва положиi Лрпбуй було спорудкено кау'янх стайях дяя зптелхв с.Нхмегська Мокра. _Ка- . м'янх литловх i нятлово-хосбодарськi прбудови (-салгшх) зустрхчзлнсь

також г на половинах Чорногорп ха на рядх випасхв Воряавського поло-нинського дасаву. Кам'янх-салат - це двокамернг спору да, стхнн яках виводшшсь з грубо обтесан их камзнхз.

Крхм опасаних зрубних г калгяша побудов у ¿0-30-тх рока XX от. пастухи на окрешг' половинах викорисговувади -пхд ялтло за-лишш каа'яних салдахв, до переобладаувались в лхсорубоы& багато-, граняГ. дерев'янх-: лхсорубоькг. колиби.

Ка зинятковхй.бхльшостх тер.дорхй Ущшнських Карпат китлово-господарсысими праахщенвями для пастуххв на пасовищах були прбстх за конструкцхев однодшковх х дводашкозх колдби та примхтавнх куре-Н1, ¡до споруджу вались з кхлькох жердок, колхв, дощок, драначного даху, кори дерев, хмазу, трава, С1на тощо.. У залеяност1 вщ конст-руктивних особливосте;!, приэначення, господарськях йункцхй та кате-рхалу такх побудози наступали п1д назвав "заста£ки", "колиби", "заватрл" х т.д. ¿они були розрахованх на одного-двох пастуххв. За принципом йункцхонального призначення розрхзняагьоя стацхонарнх', зереноонх х первсувн1 заста:йса. •

Лацхонарнх заогайка - цэ пршхтивнх односхилх дахи, цо спиралась на два вбитх в земли к1лка. Переносн1 х пересувнх полонинськх застайка складаються з каркасу, оббитого дошками. На виаятковхй • бхлыщетI тераторхх Карпат одноохяла Дашкова (однодашкова) колкба буда.основною гоегюдароько-катловов побудовою на половинах х вила-сах. На територхх Украхнських Карпат зустрхчадись кхлька вархант!в таких легких тиичасовах кител пастуххв. Якво колиба <5ула основною побудовою на стощх, то в нхИ велось виготовлення молочних продук-тхв, приготуванкя х приилання 1жг тощо. Таку побудову називали "ва-тазькос колибов" ча просто колибего. Ватаэыи колиби вошренх в бой-кхвсько-гуцульському та долинявсько-гуцульському пограниччх,' ТОбТО-в -Тячхвоьковд, Хустоькому, Мхагхрськоод, Болхвецькоэд та Хршавсько-му районах Закарпаття. На означенхй територхг односхиловх ватазьк1 колаба выявляли лише незвачвх вхдмхнноотх в розмхрах, ыатерхаи по-криття, величин! передвьог стрижа тощо. На рядх полонии гатацькох Бойкхвоини га у верххв'ях рхчок Голятлнки х Вхка ватазькх стацхонар-нх ксглиби робили хз природно вигнутих дрючкхв,' до набрала- вигляду полоз к 1В ("сенатора", "санатори", "хфавулх*, "корси"). 1х товсткш кхнцями вкопували в зеияю на В1дстан1 2,0-2,5 ы один вхд одного. На .Ехдстан1 2,0-4,0 .'.( вад вкопаних "сенатор" у землю вбивали дв1 сохи. УЬс сохаыи перекидували подеречану, тоншх кхнцх сенатор нагинали I прав'язували' до сох. ЗверхУ на сенатора клади кхлька поперечок, при-в'язувади хх гулсв'аш, а потхы накривали корою чи дошками. На рядх

стощ гатапъко 1 i закарпатськох Бойкхвщина звнчайно будувата дб1 сташонарнх скотарськ! житлов1 побудови: зкще кошар - ватазьку ¡талибу; ненцу - вхвчарську, то сдавалась нижче кошар 1 вакористову-валась лише для з1дпочинку х захисту пастух 1В у вегоду. Такх коли-би будувались так сацо як 1 ватазьнх колиба на сиветорах. •

до неперевосних (стацгонарвих) аалеяать такск квадрат« 1 у пла-Н1 колиби ("кругл: колиби"}, що споруджувалась на скотарськгас поло-нанських отощах зерххз'я: Ргки I Голотяаки. Основу кругло! колиби складали аасивн1, в'язен1 у заиок балкн. Така колиба мала двоохилнй (дводашковий) драиичний дах, неведике вогнаще розпалюввлось у самому центр1 кругло! колиба; а по боках зхд нього влаштовузались мхсцк для спанкя I вхдпочикку.

Переносн1 зхвчарсыа (вгтазыа) колиби на запасах були подшре-нх у пхвнхано-заххднах районах Закарпаття (села басзй?у р.Уж) та в тих селах талапрько! ¿ойххвщнд, в яквх в 1вчерство велось перезанно в межах грунт1в села з иетоп кошарування ораниць х лукхв. Така за-тазька ("бачхвська колиба") прилягала прямо до одахе! з стхнок кошара. Бона за розмхрами, конотрукцхею.х гасцеи свого розтащузання дуже нагадувала гуцульськх.застайш, изидао збирались, розбиралиоь 1 переносились на нове нхсце. Дах однодаиково1 колиби крала дранаця-ми, коров дерев ("лубом"), дерев'яними жолобкаш ("фалом").

У багатьох селах галацько! Воикхваини овець запасала в околи-цях села з ыетою кошарування грунтхв.- Тут власнак зёши, яки2 набирав овець з метою кошарування полхв, майже щодня переносив кошару на нове мхсце. Разом з нею обов'язково переносилась колиба ("буда"). У селах дукотан 1 Головеска робили х! на двох обручах. ОбадЗа обру-чх кр1пились дозгиии жердками, а каркас накрапала лубом. При перено-с1 на нове ыхсце кодибу розбираяи. 3 80-90-х рокхв XII ст. з Тур-кхвському районх Ц1 колаби були ыодернхзованх так, що обндва обручх не укрхплюзалисв у зешш, а у седх !х з'едвувгла поперечника балка-пи I оббивали старанно пхдхгнанаж дошками чи лубом. Виготозлену в селх колибу весною вивозила на випаса, а восени - звоэнли в село. Такх колиби ставилась поруч з котараш х переносились разок з няма.* Деревоон1 колиби ("буда") дещо вхдахннох конотрукци почали пошраватись з 80-х рокхв XIX ст. у Старосамбхрськоад повхт1. У с.иЬанцх "буди" будувались у вдглядх скринх ва чотарьох нхаках. У селах аегшрхччя Тересви-Рхки з 20-30-х рок13 XX ст. хнколи :гатлогл для пастуххв слунила невелика дощата хатчака з зхковцем, дзерима х постхллю-нарама на санях чи полозах. Такх колаби подеколи використо-вували як пересуввх зхшарка.

Вох житловг окотароькх побудозя спорудаувадась на старанно пх-дхбраних I добре влаазсованих.стохщах, ио- стали центром каття па-сгуххв. Жимов! побудови на таких' стовдах не заявляли значних вхд-ихннастай, а тсыухх досить важко локал1зувати територхально. Лине гуцульськг ста! та скотарки бгша-ыанш.чино поашрювалиоь у межах • ХУдульщдяя та на окрашж дсаозавах верххв'я р.Тереови. На бхльвостх тераторхй загальноаопшренш'жатлом пастухгй були однососил£ чи дао- . схилх стац1ояарн1' I переносах колиба. Датсов1 колаба за конструкцх-• .ею х -гсоподароьктаг фунгсцхящ е цхлкои тотожнхьи з аналогхчниаи по-будовами хнаих район хз Карпато-Балканського проотору. •*

Господарськх побудова ва паоовщах Украхвських Карпат не назначались рхзноиан1тнхстю х багатствоц форм. До таких вобудов налезали вхдкритх переносах х непереноснх загоре®! (кошари) рхзного виду 1 призначеная, струнки-пхддаики для дохння' овець, наихзвздяритх I закрит1 побудови для худоби, побудови для збереження молока х ыо-лочних продуктов X т.д.

Найпотиренхшы видом господарсышх побудов на зипасах були В1дкригх загорода ("кошари") для утримання худоби просто неба. У залезшоотх вхд призначення стохща та худобя, яку утримузали в загородах, кошара наступали пхд рхзниии назваш: кошара, ялхвзик, ягнятник, хромарка, бовгарка. телятник, стадарка гоцо. Загорода влаш-товувались на вохх половинах, за вияятком стохщ э утриманням кор1в у эакритих пригибаниях. На овачих ото!щах звичайно будувалось илька кошар рхзного господароького призначення. При хх спорудхеннх ви-биралооь стохща ("кошриско") так, щоб воно повнхетю вадповадало призначення кошари. -

Ыайдавншиш загородами для худоба були непереноенх кошари. Вони ад у 20-30-т1 роки И ст. ставились в рхзних районах Гуцулыяини, в селах веркхв'я р.Тересви, в закарпатськхй чаотинх БоЗкхвщини, в окремкх оелах верх1а'я р,Уа та в украгнських г словацькнх селах Оххдног Слозаччиви. У 60-?0-тх роки XX ст. такх кошари зустрхчалася на гуцульськнх паленинах закараатськох частини Чорногори.

Непереноенх кошара - 'ломи {"заруби") - загороди з поваланих смерех. Щз у 20-30-тх рока XX ст. вони ще зустрхчалась у Бойкхвських селах Мх&гхрщини та на полонянах Гуцулыциня. Такх ломи давали вхв-цяы добрий захисток вхд хижакхв. У верххв'ях р.Лютянка та на полонян х Лютянсыай Голицх напереноску кошару з вбитих у землю колхв х густо дрщрхплених до .них горизонтальних жердин ("воринок") для утримання.ЗЕХ такон називали "зарубом".

Загальнопоширеняыи на полонинах Украхнських Карпат XIX - на по-

чатку XX ст. бул." непереносн! кошара, цо будувались з вбвтих у землю иол¿в х горизонталвно пршдйяленах до них аердин. 1нколи вол1в, бакхв та телиць на охрешгх закарпатських полонинах зачквяли вночх до загород, цо будувались навкодо 2-3 густ их дерев. Де робилось -для того, щоб в часа негода худоба могла захозатись пхд деревами. Так1, загорода (кошари) для ¿РХ «аГж повнхстю схсисх до варивлнок.

3 середини ИХ ст. в украхноькхй частивх Карпат почали пошир»-ватись рхз;п взди переноснйх кошар, якх склад&чись з специально приготовления стхнок. НаХбмьш поширени«и вони були там, де активно велось "коаарування" ораниць 1 лукхв. У прикардатськхй Бойкхвщинх такх кошара, як правило, ставились у мезах грунтхв оела. Тх з госао-дархв, якх трикали "салал", налагались поставим. кошари на свое:® лолх, 1чоб 1:ого чпм краце егнохти, То«? тут бхльшхсть кошар були розбхрнх (переноснх), IX легко кожна було переставити з мхсця на шсце. Поширення переноснйх коаар зв'язано з поступовою лЬсвхдацхею звичаю Е1ЛЬного. випасу, з«1на.та у формах паст1вняцького скотарства, яке все бхлыаэ ставало залекщм вхд зеилеробства. Почався цей про- ■ цес це в ¿>'11 ст., коли хошарування грунтхв у «еаах систешз трип1иля практикувалось не лише в низинних районах, а й поширились у г1роъкх района, де еоно велось на луках, а зтодоц I на ораницях. 3 К1нця XIX ст. рхзнх влдя переноснйх кошар дхстали загальне лооирення, а в 20-30-тх роки XX ст. вони стали перевааати х на лолонинських пасови-. шах. У залекностх вхд иатер1алу та теххйки виготовлевня, переносн1 кошари наступали лхд назваш ."жирдянка",- "прутянка", "ткнянке", "пал1сатва 1 т.д. Основу всхх переноснйх кошар скяадала стхнка ("полотно", "лхса",-"прясло", "прясыо"), яку еиготовляли з лат,- втахв-ток, колотех дощечок чи тонких жердин, ко вертикатано крншлись до 2-3 повздовгойх лат ("ворин").

ьа есхх полонинах Украхнських Карпат спорудасувадась загороди, до яких зачя^ялк овець перед догнняч. У одн11: хз стгаок такси кошар;: нладтовувалось мхсце для дохння' овець ("струнку"). У гуцулхв лрямокутну, овальну чи конусоподхбну кошару для дохякя овець вазз-Еалв словом "окхл", а в ыших разгонах Карпат I ¿алкав - "окул", "окув", "ок1в" х т.д. Дхев лексемою-позначатасъ як В1дкритх коиари ярямокутно! чи овальвох с.ормя ддя оЕвць, ЬН х коней,- так х вадйри-тх загорозсх .для худоби, над якики влаитовувались даха. Олово "окул", "окал" в письиових адерелах эгадуються у 108в , 1193, 1291 та наступ-нах роках.. Окхя ЕлаштовуЕали як окрему побудову, або у яосднанн1 з кошарою для нхчного I денного вхдпочинку озець. У пхвденно-сххдних районах ЗакЕрпаття кошари для допшя овець звичаГшо злаштовувались

окреыо.'На яойкшвдш научает хше ставала одну велику кошару,.яка поперечною стхнкою дхлиласьна дв1 ча стана. ¡.¡енша частина ваконувала роль "окодуа, а 0Ъшш - роль "заруби" (коаари). Там, де аереваяав подьовий вяаас з шларуванняы грунтхв, колша переносна кошара з влаштованим ихоцем дай дохквя овзць, ваконувала роль "околу".

На стохщах а дхйааын вхводда в однхй з стхнок кошара влакггову-валось п1дцаша чи спецхально влаштованв гйсце - "струнку", "струвгу". У бхльиостх запада хз над стрункою аяашговувалось невеликий дашок, що на Мхжгхрщинх називазся "стиною" ча "станицей", а в оелах Вашкгв, Сенечхв, ¡даогвка Хзано-^ранкхвщаяи - "тоанатикои". Лрунки були обо-в'язксвим елементоы вохх стохщ, на яках випасалясь дЬшх вхвцх. На-зхть якщо на стохщг влаштовувалаоь лише одна кошара, то х год х- з однхй 13 стхнок роб ала струнку з дашжом або без нього. Дгддашоя струнок е одним хз пракладхв вирхыення примитивного даху -на стозпах. 1х легко розбиравть та переносить на нове мхсце разом з перенесениям окол!в. Отрунка з датами - давне явице скотарськог.культура, але х ниш в с .та продовхуюгь широко використовуватись без аодних кон-структивних зыхн.

У 20-30-Т1 роки XX от. на полонянах пхвденно-оххдного Закарпаття будувалц, для ВРХ спецхаши яавхса, якх вхдош пхд назвою "шопа" чи "дах". Побудову спорудаували так, що в землю вкопувагш тра ряда мхдаих стовпхв. Вверху кожного ряду стовпхв укрхпдювадиоь балки. Вхд балка вшдого ряду опускались кроква, на вах кртшш дата, а по них -прибивала драницх чл наотеляла кору дерев, сокових стхн так1 будови не ыади. 1х загоняли 2-3 ряди мхцннх дрючкхв ("воранп>, що горизонтально крхпиласв до вертикальних стовпхв. до таких даххв на йхч та в час нагоди зачаняли молодняк ВРХ. корхз та зрхдка волхв.

, На половинах вдхтку запасала эначну кхлькхсть корхв, ялхвок х телят. Для хх денного I нхчного вхдпочанку та захисту вхд хрсакхв х негода будувала р1зномаахтнх гооподарськх побудови. Серед них зуотрхчалиоь побудови з односхялим х двоохяяим дахом та рхзноданхт-ноо конструквдею стхн. У одному виаадку ст1иа цах побудов -вводилась з. теоаних колод, що вертикально вкопувались у землю, в другому -тесалх чи кругах колода горизонтально настелили,одну на одну, а з. зовншнього I внутрхшнього' бокхн хх укр1плювали вбитами у землю кмкаик, у третьему вападку - заводились зрубн! стши з колод чи тесаних плах. Серед' цах побудов зуотр1чались шопа - пршлтивнх 1нди-вх.дуа1ьнх хлхвц1 (корхвники) з жердин, що використовувались як гиы-часове прмшщення на одну-двх корови. Кожен господар спорудкував на стогдх свою власну добудозу. -У бхльтостх випадкхв зона служили не

бхлыие одного сезону. Отхни шоп ейводались з вертикально вбятих у зегшо дрючкхв, з колод чи плах, що затиокувались ыга вбитвми у землю кхлкаыи, э горизонтально вабитах жердин до вкопаних у землю вер-тикальнях стовпхв I т.д.

Для полонинського утришння норхв, ялхеок i телят -часто спсзруд-жувались чотирастхши однокамервх чи даокамерн1 корхвника. Огхна них побудов ваводили з .колод або -протес, що в'язались а лишком "в угли". У зрубх влаатовувались прорхзи для дверей, хнколи - прорхзи для невеликих вхков. Зрхдка стхнн корхвника - це вкопанх у землю або задовбанх на чопах у дадвалини стовпи. Дахн корхвникхв - одно-схил1 на стовпах, двосхалх на отводах, одно- I двосетлх накотовх. У середин! кор1Е»ик1в настеляли дерев'янх пхдлогв, зрхдка влаэто-вувалк ясла. ' - -

дня зберхгання молоке х малочнях продуктов на полонянах споруд-жували окреад -добудову, що вхдома пхд назвою "дарок". Лексема "парок" попирена в мовах х дхаяехтах всього карпато-балканського простору.. ХУпульськх скотарх -царками н аз авали чотиристхннх будхвл1 без вхкон х повалу з одаосхилиа дахоы та одни« входом у причхлксшхй стх-нг, в яках дереробляли I зберхгала иолоко х нолочвх продукти.

Скотарськх господарськ! побудова не вхдэначались рхзноыавхтнхо-та горн х арх1тектурних особливостей. Так, ношарн не виявлялн етно-гра$1чнах локаяьнах особлавостей, а лише засвхдчили .хх поступовий розвиток вхд в1дкрагнх $ори утрвмазня худоби до Н утрныання в рхз-рж видах, загород. Господарськх побудова для ЬРХ мала бишну рхзно-манхтнхсть. Бонн таотж пройми розвиток нхд вхдяритих ¿ори ^тркмав-ня худоби на сийбпщах до дерев'яних кошар ("вораяянок"), а вхд них-до даххв та стйочних побудов. Але не манеыо говорити про гупульсыа, бо2к1всьн1, леккхвськх чи захарпатсько-долинянсьхх арххтектурнх особ-лавостх господарськхн побудов.

Довседно в Украхнськнх Карпатах у другх!; псловинх ллл - середа-нх 2л ст. було розповсюдхене осхнньо-здиове утриаання худоби на сх-нокоснах' половинах, лхсових полянах, гхрськах х рхвнивних луках. Тане утращшня худоби вхдоые пхд назвою "зшларка" ("скотарка", "зйио-вн!г садаа"). Дам еловой позкачалась не лиие господарсько-житлов1 побудова поза ¿зеками села, а й допоихзнх комплекса побудов з свое-рхднои системов веданвя господаротва, що переросли у фхдхала основ-нах господарств чи нав£ть своерхдний тал гхрськах окотарсько-земле-робських поселен*. У звячвому розуьиннх зимарка - це будхвля.дяя ■ тимчасового прояивання людей х утриманря худоби в перход заготхвлх схна га ос1нньо~зяыово1 годхвлх худоби. ¿хля зкмарок отавились ко-

дец1, оборота, хдхвцх, з.агороях для худоба, ¿¡одяочас зимарки гуцу-,л!в мозга трактувати як своерхднай тип гхрськах лоселень, розваток яках був обуыовлений свозрхднхста господароышх умов. Биняткова бхльш1сть гаках побудов сзорудхувалась у .мехах грунтхв'села, тобто на aiдетаяi 2-5 км вхд поотхёного яатла. На ^уцулыденх, де практа- , кувалось зимуванвя худоба на схнокоснах полонанах, зимарки леяали ввд схл на вхдетанх 5-24, а в пооданоках аипадках - .25-50 км.

Найбхльше запарок було в галацьнхй. i буковиноькхй 1^цульщш . та з пхвденно-еххдних районах Закарпатья, эначно меше - на Бо:ахв-ыинх i Деикхвщивх i зовом рхдко вона зустрхчались в закарпатськах . селах, що лежать на заххд вхд рхгки Вхчх. Виняткова бхльшеть зима-рок опорудкувалась на празатних грунтах, до nepmoï cbîtoboï bï2hh зрхдка зустрхчалось спорудження запарок на орендозандх схнокоснах луках. Ьа бхльшостх теряторхй Украхнськах Карпат зимарки кала вира-яени£ землеробсько-скотароьхий характер. 3 весна на них вшасали худобу i сброблядя землю, алхтку - заготовляла оiho i обробляла землеробськх культури, восени - збарала вроаа:: та виласала худобу, а взишеу - вела стхйловз утрииаввя худоба. ТрадищШ энмарка 1У-цулыуша мала заражений скотарський характер, тобто ноал будувалась на схнокоснах солонинах i гхрськах луках, на якмх не було оранаць ("копаниод"). îia них весною i восеви вапасали худобу, влхтку - заготовляли схно, а взамку - годувала худобу. Внродогх другох половина XIX - ЭО-х pokîe XX от. майзе поесвдно девкола назчих гуцульськах зиыарок з'явалксь низа ораниць ча копанаць i вона з чисто скотар-. ськах перетворхушсь у скотарсько-зиллеробаькх.

Утржшня худоби поза меяамл села маз в Карпатах дазны традицию i очевадао izoro поховдення сяхд пов'язугати з дазгим звачаеи •круглорхчного утрикання худоба, зокрема овець, на пхднхннах корыах. ¡ife- навхть у 60-TC-tï рока XIX ст. на Закарпаттi зустрхчались зимар- -ка, на яках ставилась лише кошара з галуззя, овець годували схном прямо на.ватодтанону cHirosi, а крш того хх.взиаку вшасали по лхсах та пхдгодовувала гхлкозим кормом i сухим ластям. Такх способа заг.!ування вхдог.а в гуцулхв, да ще на початку XX ст. овець щодня з села гнали до заготовленого в стоги х'обороги с хна. Тут худобу.пхд-годоЕувала це й гхлкоЕак кораом.

За конструктивней! особлиЕостяни розрхзняютьоя: зимарки - ctoï-'да, зимарки - стах та зимарка - лаза. На^давнхшок Сордаа утрашння худоба поза меаами села вважаз.чо зинарка-стоща без побудов або з йрачхтавнию побудовама на cîhokochhx половинах, Л1Созах галявинах та луках, lia глецх таких зама-рок будузались прим1тнвн1 односхилх

кри?i корою i хчизом- колвбя та загород (кошара) дай овець. Гакх зе— марки biäoux в рядх eis 1Уцулыцана, в селах верххв'я Pirna та Реплика на ¡¿isripwi, у звсояогхр'ях Зршавщиви i Вшйвеччика. Bei зимарки-отохща буж населен1 лише в чааи заготхвлх. схна та зшуван-ня худоби. -

Бхльш П1знхма 'х розванутиыя були зимарки-стах ("хилки"), що переваззо будувалась ва схнокосвих пслониках j луках Гуцульдои. Вони «али внра»ений скотароьяо-паот^вницькаи характер, а тому бхль-шхеть робхт на них була зв'язана хз заготхвлек схна та доглядом за худобою. Зкмарки-стах були населен! hscsod, кати довкола вхвая вхльний .випас, елхтку вяпасглж кхлька голхв молодняка та заготовляли ехко, восека i ззиаку на зииарках звову лрояизали тхдьки пастухи. Лише у 20-30-Ti роки XX ст. бхля зпигрох-cTaä (хижок) з'явшшсь ве-велакх клаптикн полхе (копаниць). йшш-зшарки пройшли скяадний шлях розвятку вхд двокамервох стах до дгокамернох хивки, а в!д них -до хияок з пркбудовшж та цвояамарних хпяок з хлхвцями. Отхшт хияок виводались з протес у зруб з лишком, дах крили дранинуша. Такх за-карха - це звичайа стая або хаяка без печх, з якхй проживала при заготхвлх схна, авзикку тут проливали пастухи, якх доглядали худобу. - -

Зиыарки-лази маяк вяраневнй скогарсько-землеробськай вадряи. Ка Гуцульаиах воыи часто виступали тд назвоа "itropi" , а на хвших територхях Украхнських-.Харпат - "лаз"-. Характерною ознакою лазовах .зимарок V начвнхеть з ix поясх клаптикхв полз ("копаницх"). Б1гхь-шеть зкшрок-лаз1в зваходилась на.вхдетакх 2-5 юл вхд лостхйних отель, а в. поодивстах випадках i на вхдетазп 5-15 км.- Такх згмарки були скотарсько-зеклеробськими ахлхалами освовнях господарстз, а ак-тивне господарсьве якггя на них практично велось впродовквсього року. Зхдсутнхсть norpiöHOi sbibKOCTi ораяиць в долинах гхрських рхчок i потоков з/лущували перетворювати rdpcbxi Луки на оравицх. 2х плеяда nocTiüHo зростала, особливо з кхнця XIX ст., ноли значка кхльк!сть зимарок перетвормвалась в постхйнх оселх лазового типу. Очевидно бхльшхеть схл i присхлкХЕ i3 лексемою "лаз" виникла на основi скотар-сь-ко-звклеробських зимарок. Осхальки значзих вхдкгнностей. Mis побу-довами на скотарськах зааарках-стаях i скотарсько-земгзробсышз: зи-¡ларкях-лазах ие спостер1галось, io i конструхстЕзво-арххтектурн1 вхд-MiHKocTi мха яйла незначкх. Bei цх зимаркя з ксяструктивво-арххтек-турного согляду складам едини:: тип, вони з1др1зкялась дню деталями та розмхрзкл. _ • - ■ , • '

, Ведения В1дг1нного пастхвнвцького.скотарства обумовило-складавня

своерхдаого посуду i начання, цо в ycix слов'яаських i неслов'янських етносгв Карпат ваявляшть дивовизау схокхсть йори та виконують одна- -hobs' господарскке ариэначенвя. ¿хлыахств цього посуду i начинвя була зв'язана з ведениям молочного господарства'на випасах г в.постханих -поседениях, üäaüze повнхсгв ёого виготовляла з смерековкх, р1дше- бу-SOBEX клепок, а в давнтах часа переЕа^аз довбаки;: посуд, Здебхльаого посуд виготовляли с1льськх. ремхсники i лише накроет im i принадаек-jiocri начиння виготовляли -сau i пастухи. Характерною ознакою полонин-еького посуду було те, цо вхн -не оэ;«облввався рхзьблэни;.; чи-випалз-няы орнаыенто:.;, або прикрааався духе мало, üe робилось, щоб його було зручкше митя. Посуд i начиння в украхнських евнхчвах територхях Карпат майка не.виявляв якихооь значнах вхдмхнностей. прояви локаль-них зхдихнноате;; проявлялись лише в назвах, розцхрах та госдодарсько-му використанах посуду.

Зе'даробсько-скотарський чи скотарсько-землеробськил кадря;.? господарства так чи хнакае назначав переважання в харчуваннх продукта зе.-.жробства чи скотарства. це сдхЕвхдношення значило вхдбиток у харчуваннх пастуххв, бо isa на половинах та хкших випасах зааадя була значно одноыан тентов i бхдншою, His. у селх. У zkí пастух1в деревааали страви з гюлочних продуктхз, uto доповаивались 'страваыи, приготовлениш з донасеного ва стоща борошна. üa вхвчарськоыу ctoí-цх страви готував ватаг, спузар або господар.яний приходив вкбирати ыаяочнх продукта, а э середани XIX ст. вхвчарх готували codi щу почергово. Полованськх ахвчарх споживали в хзу. б агат о молока, урди, бринза та готувала кулешу ("токан", "мааалигу"), рхзнх вици чиру, кукурудзяну кулешу, на cbleííí сметавi Сбануш") i т.д. Bot-rapi i ско-тарки, як i BÍE4api, спахивали в хяу кулешу, чар, ыолоко, брпнзу, урду, банущ тощо. Пастухи, якх випасали худоба в ¡.;е:«ах грунтíe села isy codi дайке на готували. Бона харчувалися принесенный з села отравами. Загалом isa пастуххв друго! половши XIX - nepmoi половдни XÜ'ст. зберхгала чапало традшцйних рас, досить довно передавала характер i найря.м розвитку зеылеробсько-скотарського ча скотарсько-зем-леробського господарства.

Щодеяний i святковий одяг пастуххв i екотарок не вхдр1знявся вхд одягу реати населения даного краю. Bia звичайного bíh в£дрхзняв-ся лише тим, що'був просшлених; чи проверенна в жирах та просяквутий даыом. У другхй половинх XIX - nepiaiii половин i Л. ст. пастухи одяга-ла власнал одяг, або, згадно до уиов договору про вайи, i:oro почергово давали господарх. Овоерхдний комплекс одягу пастух1Е, особливо 2ÍB4apis, скяадаяи ЕИЕарен! в топленому лох чи маслх сорочка, штани

i капелвхи, що допознквелась широким поясом (чересоы), постолами та пастушим спорядаенняи. ложен з nacryxiB, перебуваючи з худобою на випасах, користувалися рядои особистих речей, ио допо«агалк до-глядати худобу, коротати час та забавлятись. ¡¿аляе хожен з пастуххв користувазся шцнов дерев*явою палицею ("поштвавикп, "бота", "кос-тур" , "насхка"), батогом, р косами та р1зноыанхтниьш муздчними хн'ст-руцентами. Одяг i спорядяевня паотуххв не вхдзначались р1звоканхт-нхстю i локгльнимн в i данностями, якдо а вони зустргчались, то лише в дхелектнвх вхд!.инвостях хх назв.

Однин з неадавнхпях i найпочеснхших обов'язкхв ватага, як ке-р1вника колективу nacryxis i вхзчархв, було добуванвя i розпалюзан-ня нершого вогнк, якоиу приписувалась магхчна сила. Народна традицхя серея дих вогнхв вядхляз тх, цо добывались тертям чи вшфз-оувавняи. У традицх1Я1й культур! пастуххв особливо ванлиза роль В1д-водилас£ вогны добутого тертя« дерева об дерево. Гакий воговь у слов'янськах народхв назлвали: "новий", яеиви£п, "дерев'яннй", "сухи?.", "балЕГ:", "святи;:", "днгниЛ" i т.д. Bis ввааався священная, ¡:оиу прнписузалась'чудодхЛна сила. У другха полозинх XIX - 50-х роках XX ст. в Карпатах були пошренх дзх тахнхки добування зогню тертяи: а) пилениям; б) свердлхнняи. Нагбхльш поощрено» була друга TsxHixa. 3 кхнця XIX ст.' "нива!:" зогонь все чаатше- добували при допомозх кресала i губки.

¡.¡атерхальна культура скотарсько-ласпцницького -господарства сзхдчагь- про давнхсть i стхйасть традицхй заданного полошшського, BariHHoro та равнинного (стенового) скотарства в Украхнських Карпатах. Ле дивлячись на багатстзо i рхзнокаштнхсть фор«, пастхгяицька матерх&чьна культура виязляла дизовижну еднхсть в yci£ хсторвхо-ет-Borpa<Ji4Biii областх Карпат, лезначнх вхд'ивкостх, що прояачяоться в тих чи.хнших ЯЕИцах материально! культура s наслздаом специфхки господарства о»фемах paiioiUB. ui задлнностх не складали етногра&хчзох спеццфхки тих чи 1ниах етноз^рафхчних груп украхзського населения, а то!<зу не мозяа гозорити про гуцульськх, бойкхвськх, леикхвськх чи закарпатсько-додинянсыа особлавоот1 матерхальнох культур« пастуххв.

Роздхл УЛ. Традиц1йнх знания да'огуххз та sipузання х обряди, зв'язазх si окотарствон. Знания i навияа, що вироблялиоь впродовж "столхть, зберхгались в народа i:l ют'яTi i передавались з поколхнвя в поколхеня. Чимало з них, ян народна практика, аузвдхонувата as до kihuh 30-х poiiis XX ст. Особливо стеракно i узажзо докидали худобу в час окотхв i отелхз. ' *

а,о другох лоловкни XIX ст. седякн'иаЗне не звартаяи увагг на

добхр поголхв'я худоба, а точу покркття саьюк йшло вхльно, природы . i без контроля ледзнй. Такз покркття було здавна характерце для окотарства всхх слов'янських земель. Лише з кхнця XIX ст. та в 20-30-ri роки -XX ст. в Карпатах1 робилзсь першх спроби вест-а-бхяьа-ыавз регульованай добхр поголхз'я, почала пошараватиоь порода пле-ыхввох худоба. Покриття самок,-хх плодовит1сть закликала постхйну турботу господархв. Саяяви заЗезпечувала шгодозатхсть не лише ра-цхонашзими знаниями, а й прагнула зпланути на нег р1зккми каг1чна ма дхяки та обрядами.

•ьаляни i пастухи занвда налагались запобхгта хворобi .тзаран, i тому траыали Ii в частотi. запасали на якхсних зипасах, добре году-вала. Особливо турбувалпсь про адетит тваркн, бо до слабох тваранл легко брались pi3Hi хвороба. Однии з голознах обов'язкхв nacryxis буз догляд за здоров*ям худоби та ix лхкузан'вя вхд рхзиах хвороб. Прачинов хвороб в народi ввахашся насланх чара, «икуваля худобу -пастуха та Ti з селян, якх набували певких навак1в ветеринарвох' практики. Народна ветеринархя збзрхгала нимало равдональних зкань, як! нагромадаяись у процесх отор1Чних спостерекевь та народно! прш ' тика. Bei Ц1 знания х практика несли в coöi-багато кагхчних cnöco-öib i дхй лгкузання. 3iB4api завзди уваяно спостериалл поаедхнку овець- i кола тх вграчала яваэхеть, опускались в' них вуха, то вке в аьоиу вбачада верил ознаки хзороби. Вхвчарх та поодинокх селяни доволх успешно яхкували рхзнх хкйекгйййх, шлунковх та простудиi хзс роби, укуса зМ1й,- хвороба очей, 'переложи та iiiui травма ТЕарнн.- Др: лхкуваннх теарин пастуха звачайно корястувались уолоком i «олочнв«! ■ продуктами, олхямл, корхкням та цвхтои росли, корою дерев, около», глшзааа, камвняаи тоао; йрайошг лхкуванкя сзхдчат'ь, но в результат] постхйних спостерегень було нагроыаджено ряд рацхональних звань, т при сшоочаскоку i Емхдоыу користуваша давала позитизнх.результата.

Поряд з рацговальноэ.практикою i -знаниями в народах! ветеринарах використовузалась рхзнх магхчн! прайоии лхкузання тварин. Знахг .pir лхкували тварин. зашщанвями-i аагхчнаж дхяиа, але . при цьому користувались р1знкма напоями i вхдварами, яка?.; прахшсувалась ui-лща сила. ЗвачаЗно рац1ональнг прййома. лхкування переплетались з. рядом ыаггчних дзй, a Bei разом - з системою народная в1рувань i поглядхв на будозу евхту,-. Bipos в.злх i-добрх'сали, духи i душх.-

. У траднцхйнхй слстемг госнодарстза друго! половини ХЕ{ - перше половина XX ст. тзаряннщгзо граяо ваяливу роль, але в Украхнських Карпатах не зустрхчались села, в яках скотарство було б единою формою госнодарстза. ТрадяцШа система клттезабезпечення ахдзодпла

вашшву роль продуктам скотарства, а це познавалось на вохй народ-exii культур! ьисцевого Еаселёння, зокрема на 2ого святах, обрядах та вхруваннях. Обрядовиш.д1ями ншагалпся збхльсдтв поголхв'я,. ио-дочнгсть i вгодованхсть тваран. Щоб дооягти цього,■вакористовувели не'лише рац1ональнх -звания, а ё на:!рхзноыгз1тахау иагхчну практику. Не. давлячись на хррацхоналхзи, така практика мала ковхфетну господар-ську мету: збхлшгти похадга'я, зберегтя худобу та добру ix «олоч-EicTb. Bei нона зв*язувались з ковкретнишз цгкдаш робхт, неели реальна практичне навантгження, ставили ковнретну господарську ыету.

3 прийняттям христаявства. частина поганських свят, обрядгв i вхрувань злилась з перкозними i за яшщ закрепились певвх дата кален даря, святкування хнших залезало вхд протяжномi посТгв. Вхдгхн-ве скотарство стало ва&янзою/ галузз» госдодарства сяов'явського населения Карпат з чаохв освоенвя ним цах територМ. 3 того часу пао-тхЕНИцька культура включала в сабе всю оистеиу обрядiB i вхрувань, зв'язанах з'весняням внгонок-худоби на паооваща, хх лхгахм -внпасоа та охороЕою, з початкои лхтнього дохння овець, ыодоком i нолочваии продуктами. .■.'•. ... :

Для вивчення окотарськах овят, обрядхв та вхрувань найбхльа .вдали« ввагаеио вщиення: а) весняних'овят, обрядхв i вхрувань пераого вагону худоби ва випаои ä полоннни; б) лйньо-осхннхх овят, обрядхв i вхрувань, пов'язаних з доглядом за худобе® i закхвченняи -вапасу; з) заиовах скотарських звячахв обрядхв i ахрувавь; г) зви-ча!в, обрядхв ! вхрувань, пов'язаних 8 худобоь, -дхёвхстю i молоком. Зстаяовита точнх ¿.горстях мен! uiz веснянима, лхтаьо-осхннхал i зииовиме скотгрсыш.ми свягаии, -обрядами i вхруваннями дужа екладао, ■каЗзе. немошшво.

Bei скотарсый звичах, обряда i Ехрування та свята народного ■календаря е продуктов р1зних хсторичнах епох. Однх з них макать ко-рхння у сйвхй давнинх. другх - е залаикаш ранньослов•якськоi чи дазньоукра1Нськох епох, третх - привнесен! храсткявстзоы. Ьажлаву роль вхдхгоавала веснян1 свяга, обряди i вхрування, якх ыайхе завж-ди пов'язувались з першим вагоном худоба на випаои. Bei вони впле-. дись у систему християнських свят. ВираяеняЗ скотароыаай хараетер кали тх з них, якх пов'язан! з першим вагоном худоба на випаса. На£-бхльшим з них свят будо свято св.йр1я. ЗвичаЗво кого пов'язувала з тахамн звачаягд», обрядам* i вхрувавняыа,. якх «ала забезпечитп yenia-1 не ведения всього дастхвнацького гссподарства, приплхд i схороннхсэь • худоби, надващЕта.надо? кор1г. j овець ?ощо. Годувакня худоби кв1та-iui ("юрочкаии"), посапавкя схллю, поделом, обкуривания граням::, ла-

даном 1 димом, переганяняя худоби через вогнх х "шву затру" та хеш ыагхчах дхх г обряди мади забезпечити успшна ведения всього скотарсъко-пастхвяицькога гослодарства.

Мтнх I осгннх свята церковного календаряперевалено зв'язан! з турботаыи землероба про вронай, а тому скотарськх мотива в них ■ вирахенх слабо. 1&б захистати тварш вхд вападхв хшшкхв, хвороб, в1дьм, вороток та хвших злах сил у днх свят обкуршала двори,. випа-са, господарськх 'будхвлх, Елаштовувала обрядовв прагощакня пастухи у день св.Петра х Павла г т.д. Практично у всхх Л1тн1х окотарськлх обрядах перевакали ыотида забезпечакяя молочном?! корхв I овець, охорони худоба зад хвороб х вецаснах випадкхв, а в оохших - мотив! поетадного иовернення :да?оби з лхтнхх випасхв I закхнчення пастхв-ницького сезону.

У всхх святах заыового цаклу перенажали обряда, звичах 1 вхру-вання з з.эдеробсько-скотарськох маги. пайажяаышши з них були сзятки (святковх двх вхд Рхздва до Хордача), що у ранни слов'яа зв'язувалась з зимахм совцестоянням. дйии ряд звичахв, вхрувань I :.{аг1чних. дхй святок був направлений на забезпечення добробуту селян плодозитхсть, мслочзхсть х здоров'я тварин впродовг року, папередод ах Рхздва, п!сля заходу Оонця, госаодар з обрядовим калачем, иадоы х кутею обходив.хлхви, ыолився за худобу, пхд пороги ставив зубцх час'ниед х сокиру тощо. Загалоы у всхх них обрядах х вхруваннях важ-ливу роль вхдхгравали рхэдв'яв! вогнх та поххднх вхд вього - вуглив ки, головах, попы, диа I наз1ть засв1чекх вхд аього свхчки та роз-палеах вогнх, Зрхдка такай воговь розпалквала способами тертя чи вякрешування, що П1ДН1ыало кого статус-до священного.

Чимало скотароьких звичахв, обрядхв ! вхрувань зииового циклу зв'язанх з, обрядовим калачем ("крачуном"), що стояв у кокнхй хатх на отол1 вхд Рхздва до Васидя (Нового року), драчун граз важливу обрядово-магхчну роль у.скотароьких обрядах та вхруваннях. лому при-писувалась ыагхчна оала х лхкувадьнх властивостх. Затаю:.: вех ско-.тарсыа звича?, обряда х вхрування зиыового циклу мали пхдготовчиЗ характер, були направлен! у наступаачий новик господарсышУ р!к. Вони мата забезпечити успхянхсть всього господарстаа, здоров'я, плодовит хсть х молочнхеть худоба.

У во 1х районах Укра!нських Карпат складовоа частиною комплексного садьзького государства було тана вхдгхнне та вагине скотар-отьо, в яко!.:у духе'ваышве ыхеце зайыало виробвицгво молока х виго-товленкя колочких продуктхв. Оаме цх обставини сприяли збереяеакю в г обут х :.;хсцезого насмааня цхло! система заборон х магхчних дх::,

зв'язаних з розведенняы i запасания« худоби, з молоком i молочнимк . продуктами. Одвх з них прив'язувались до певних свят i паы'ятних днхз народного календаря, хнш - до девнах днхв тшшя, трет: -зв'язанх з цоденниш заборонаиа,^ четзертх - з пенники роботами. Селяни за худобу шлшгись, посгили i зшовлялн церковку службу, ново-народжене теля чяягвя догладали як малу дитяну. Kpiu того в Карпатах bîaovo кхлька загальних окотарських заборов: у дн1 похорон не. горевала стада, не витанялн овець на полояинн, не проводили контрольного дохння; у bhî £ормузання стад i отар, проведення контрольного дохння,. полонянського ходу селяни з двору i хати Н1чого не позичаля, ве давала вин ест.™ за usxi садабя; у святковх i пак'ятнх днх народного календаря заборонялссь стригти о вещ,, зхдпускати стрижену В1здю, не кинувши не нех зеленогтрави, вхддавати з рук в руки нолшицх, якичя стригли овець i т.д.; щоб захистити худобу i ото-ща вхд нещастя заборонядось тут свистхта, прикати на ночхвлв ai-нок, -дхвчат, дхтей, п'яниць, злодххв, вбивць', щоб вхвц1 не хзорхли, не худли, не дохли, не ьграчали даяочностх, заборовялооь при визасан-Hi поцьобузати ïx .сухою хворостиною чи об лупленою, палицеп тощо,

Селяни багато уваги придавала збереаенню молочностх худоба. За народншж в1руванняии молоко В1дбирати вхдьки i угшрх, mi дюснли при собх спецхальнх .¡лхтки для вхдбирання молока. В народх ззаяали, що вхдьиам i упарям було досгатньо подивитись на корону г зона зге вхд вех зхдбирали молоко. Якдо вхвцх починали слабо до1Тись, то селяни були -перекопан i, що це результат чародхйства пастуха - вхдьма-ка ï3 сусхдньох нолонинн. Щоб захистити дхёних оведь i корхв селяни ïx кропили сзячевов водов, обкурявали, рисували вуглинками здрести та солярнх круги, до1яа через обручальний перстень, а на полонинах пастухи'ще-ворожили з айвою ватрою, схллю, попелом, чаевиком, соки-ров, сирок i т.д.

Bci обряди, вхрування,. заборони i «агхчн1 дЛ, зв'язанх з худобой, дхйнхетю i молоком ыали забезпечгаи -здоров'я i плодовитхеть тзарин, добру молочнхеть корхв i овець, високу жирнхеть молока'i т.д. Дя ïx магхчна направленхеть i значимость особливо чггко проявлялась у'високогхр*1, де В1дгхнне скотарстзо далочво-иерстяного напрягу здазна грало провхдзу роль у cacTetii комплексного скотарсько-зеже-робського господарства глецгзого ухрахнсьного населенна.

Загатом скотарсыа свята,'обряди, вхрування i .чагхчнх дхх вад-зничай^о рхзнакавши i складах, маэть pisse хсторичне i етнхчне лоходаення.- Вони зикояузались зпродовж всього року i несли в собх . багато pi3Hor.«aHÎTBKx маг1чних i обрядовях Д1й та рхзвоканхтяох сямзо-

лнш. Кайхстотнхшаа проявом дав!пх скотарських традицх! в украхнц1в Карпат вваяаеио -свята, обряди х ззичах початку (свято-св.Юрхя) х эакхнчзвня (день ов.Дматрхя) вапасу худоба, вагону худоба на гхр-ськг вапаса ("полонияський ххд"), розпалювання еивого еогню на воловинах I 1ого"широке використання у р1зноиаитенях магхчшзх дхйствах, обрадове кропления овець сароватков, принесения в жертву, вхвцх, ча-сельнх обряди захасту дошших тварин, ыолока х колочнах продуктхв, що в Девтральнхй д СЬсхднхй бвропх стали ваглиаими харчовака продуктами вжв у 1У—Ш тис. до н.е. ■

Роздхл У1Д. Культурно-хсторичнх та теоретачнх проблема скотарства Украгаських Карпат. "За с во хм хгаходяенням скотарстЕо Украхнсь-ках Карпат е духе складням.господарським утворенням. Коренх скотар-сько1 господарськох-культура сягасть у глибоку давниау. Реконструк-цхя пляххв становления х розвятку скотарства дав пхдстави говорати про те, цо мхсцеве традацХд-не скотарство склаяось на основх госпо-дарськах х побутовах традиц1й попереднхх 1сторачнах епох. Не будемо ствердзуватя, ¡до :Дсцеве скотарство спаразться на традицП епоха наолтеу, анеолхту, бронза ча раннього залхза. йаязнвк археологхчний матер1ал засв!дчуе, що ранне неолхтичае .скотарство характеразува-лооь незначнрю кхлыастю худоби х майке аовсюдкаи вхльнам хх вала-сом. У ходх рознитку неолхтнчного комплексного земдгробсько-скотар-ськрго гооподарства скдадались прадоына х приселяцна вагхнна ссорма вапасу худоби пхд доглядом паотуххв, зароддувалооь х погаиразалось. дохння. х ведения молочного господарства. Ьжз тодх почаэ ёормуватась вхльвий випас худоби довкола поседень,. пхддявленяя П .гьтеаш, лкс-гдав» а зрхдка х заготовленная кормами. Дг форки стали традацхйнима. вае-в тх далекх часа. У чаев енеолхту все частое драктакувався вхдгхн худоби вхд постх:шах поседень х посхехв на гхрсыи напаси. Уае тодх в Карпатах' склались такх оснозн1 риса приселацного, эигхн-ного х вхдгхнного дастхвнацького,скотарства як; вхлъний випас худоби по -воп: полях поселения весною.! восевд; вхдгородяузанкя пол1в в1д Ешасхв х навпака; вхдведення певвох частини обдано: тераторхх пгд лхтнг запаса; вхдгхн худоба вхд поседень х посхвха та.ахаштувая-ря на випасах стохщ -13 -затонами для худоби х тиычасовиаи яатлама для пастуххв; зимове -пхдааЕлешш худоби; яагляд за худобов звхльие-идх вхд хншо1 працх пастуххв; дохння овець, К13 х корхв та зиготов-денкя -иолочних продуктхв; поширення вовнастих порхд овець та навхть говняного одягу. . - . •

¿1дтворити детальну картину £ункцхонуванвя землеробсько-скотар-ськи 1- екотарсько-зеялеробсьхих коыплексхв неолхту х ензол1ту до-

иь ваздо. Тим не менше мояемо допускати, ¡до саые з часхв пхзньсго аеолхту - початкхв бронзз Кило скдадавня окреиих традиагй карпат-ького вхдг1нкого скотарства. Блоха брояза в Украхнсьних -ларпатах на прилеглих теркторхях. эв'язуеться з племенами, якх мзнхше взя-а участь у формуваннх культура 4ракхйського галыптату. У епоху ее-гдньо! х пхзньох бронзи досйть хнтенсавно Уало освоения поясу се-гдньогхр'я, а багаточиоельнх знаххдаи бронзоних скарб12 в горах ЗЕорять про яронккнення населения у високогхрнх рхчковх долина, ро иоэяшзе гх господарськё гикористання. У це2 час поесюдко в зе-здг!р'ях Карпат головну роль грало кошлексне землеробсько-скотар-ьке господарство. Хоча орне землеробстзо 1 ведения молочного гос-одарства стимулывали розваток стхйлоеого скотарства, але- тодх аере-ажали фор!.;?; пастхеницького утриманкя худобл. В часа ранвьох бронза ут з'явились групи рухлиздх скотархв, якх згодок поннзстю вхдокремк-ись.в1д зек'леробсько-скотарського наоелекня. Очевидно з епохи се-едньох х пхзньох бронзи актдако скдадалиеь традицхх карпатськох аст1еницькО! культура-у йормх вхдгхнно-полонинського господарства, •явдяеться особливх орган хзацхйнх й-срш волоканського нипасу.

•3 епоху раннього залхза в населення середньогхр'я х високогхр'я крахнських Карпат пришЕидшено 2шло складання пастхЕницького скотар-тва у вхдгхнно-половинсышх формах. Цьо'/у сприяло ироннквенвя. в арпатську хсторико-етнографхчну область войовничих кельтхв, якх ризнесли сюдий яовх §орми рухливого скотарства, зокрема скотарст-а вхдгхкного типу. 3 цв.хсторичну епоху Украхвсыа Карпати вкрились ,овол! густою емкою землеробсько-скотарськах поселень, а в серед-ьог1р'1 I високогхр'х - поселениями, зител! яких задались скотар-твом х землеробстгои. 1андшафгно-топотра$хчне розташуваная посе-:ень та розкопки городищ, засв1дчила, ¡до у населення передгхр'я I дсокогхр'к Карпат вааяиву роль грата вхдгхнне половинське скотар-:тво з розвинуток систеио» ремесел, зв'язаних з обробкоы продукт 'варинкицтва (молока, вовни, овчина, шкхри).

У першх столхття нашо'1 ери Украхнсьнх х^рпати були втягнутх у . |£ишднх етнокультурнх х етнополйичнх процеси, якх на хсторичну аре-:у нагели гето~дак1в га змшане дако-слов'янське населення. У грспо-;арствх м1сцевого населения провхдну роль грало приселивде I вхдгхн-¡е волонянське скотарство з зикориетавня« загороя жпа худоба ("стя-, цо сво1м в иг ля до?/ охонх з традициями скотароькжш кошарами 1ля худ оби на половинах Карпат. Градицхйяе скотарство украхицхв К^р-¡ат зберегло схокх загорох! у виглядх переноснах кошар ("заруб", 'стхна"). У цх часа та в наступих У1-1Х ст. склалась етоз'янс.ькх тра-

дац!1 виг явного i вхдгхнно-полонакського окотарства з кошаруванням грун-riB х видиення прошарэд охльських пастуххв. Очевидно цам nepic дом слхд датувати початки £орауваяня скотарсько;:. тер-лнологи сло-в'янськах народia i тях-традицхй ххньох icropiï скотарськоï культура, якх моаэло вюшчата в поняття "олов'янськг етарожатностх".. Ъо:-ш форыувались.i развивались на оонозх мхсцевах традяцхй осiлого i при садищного вигхнного, i вхдгхнного половинсьяого окотарства псперед-яхх 1сторичних епох.

Наявнхсгь емки 'звмлеробсько-скотарських та скотарсько-зеиле-робських псселень дае пхдстави допускати, ¡¡»о -в /крахнськах Карпатах вке хснували усталеях традкцхх приданного пастхвнпцького с:;отарства pïehhhi i е передг!р'ях та традкц12 ввдгхняого полоняноького ско-тарства е горах. Це дае пхдстава говорют про вродоазення i дазызий розвяток TpaftHuiii приселадного еегхнкого та половинського вигхкногс окотарства впродоаа всхех другаï патована I гас. н.в. Оаае в цей час склалась девна господарська спецхалхзацхя прлродно-геогра^хчних поясхв Укргхнсьних Карпат, сфоргуватась русьно-украхнськх традиц11 елгхняого i вхдгхнко-полониноького окотарства з кошарувавням .грун-îifl, Еидхленням общанних nacTyxiB та бататочисальнмк дохристаян-ськящ обрядами i вхруванняыц поклонхння, шануванкя та оберхгання домашнхх твардн, -У вастуонх Х-Дц ст. у мхсцевого давньоукра!вського населения практично с^орыувались тх основах озяаки нриселвдного ви-гхнного i половинського вхдгхнного окотарства, якх .широко побутували в традицШому скотарсгвх. Украхнськах Карпат ще i a nepaia половинх 21,ст. ■ . ■

Е&е в LWC ст. в Украхнських Карпатах фхксуЕ&дась двх груда давньоукрахнського населения: а) у землвробсько-скотарських поселениях воно аиогупало над казною русани; б) у скотарсько-землероб-ських поселениях воно ai доме nip. назвою волохо-русани, тобто руса-ии-ûKorapi, пастухи. Годх лексема волох у слов'янських Карпатах стала загатьнопраииятов назвоа для пастуххв-вхвчархв х лише дузе рхдко взизався да егконхм сххднах роианцхв.

Проблема аиввхднощення слов'яноьккх х сххднороманаьких тради-окотарства зв'язана з колонхзацхси Карпат на засадах волоського права. При цьому враховуемо, що на час початкхв uisî колон 13ацхх в Украхкських Кгрпатах вне окладяоь иа:!ле вех слов'янсысх отароаатноо-. ?i В1дгхнно~полош;нського окотарства. Активне розеелення волоххв у землях Угорського корелхветва Гало пхоля татаро-шнгольського на-иестя. Градгоги 1238, 1291 i 1293 рокхв фхксували хх на землях сеш-градських cacia. Очевидно з К1нш Ш ст.' групи волоххв (скотархв-

тов'ян I сьотар1в-романд1э) починають з'являтись I на територп крахнськнх Карпат, точнхцге - в Хустсько-Солотвинськхй коглоеннх акарпаття.

У ХШ ст. новацхх содхально-еконоихчного 1 лолхтичного характе-у були настхлькн незначнакл, що не лорущувала постхйного в!дтво-зння старах -етнокультурндх траднцхй ¡асцевого русько-ухфахнського котарсько-зе(.иеробського та земяеробскко-скотарського населения. эгочасне скотаротво русшхз-украхнцхз п1зденно-сххдного Заксрпатт.<:, з входило до складу иарал:оросысого ко:лггту, сдираюсь на лгах*: шас всхх пасозвд (приселаишх, пол1В, -лхс1в, лукхв х полонак) -х ¿ыозу годную та зашвий л1Совий виаас в околицчх осель. Боки не 1али перегхнного скотарства I не перегааяли худобу з лхтнхх вапа-св на зи'.-;ов1 х навпаки. Групи цього скотарського русько-украхясько-> населення у верххз'ях дхло! х Чорнох Тиса згадуоться вже у ХШ от. ;т -вони кшш хз скотарства, на -сво1х стощах будували пршхтязнх 1тл0еi побудози.

11а початку ХГУ ст. в Украхноьких Карпатах, особливо .яздовя шышх украхнсько-румунськах етн!чнах кордон, почали з'являтись >уаа ггоселендхв, ¡до заюхадади поселения чи осгдала у вне .'хонув-IX селах на основ! волоського права. Досл1днаки розрхзкяють дех >упя цих посёлендхв: а) паотуххв-русанхв; б) пастуххв-ромаядхв.-рзг сдиралась на -осхле скотарозко-зедыхёробське гооводарство/ а |угг - вхддавали лерегагу рухлинш формам скотарства. Оаме скота--ромаацг, очевидно, принесла нов1 елементи Пачонинського вхзчар-ва. У районах ^рааоровдни дх новх поселенцх контактували з ыхсае-ы русько-укра!нським населениям. Дегке освоения козах традлцхй лканського 31Бчарства було обумоздено там, що шедеве руське ско-роько-зеалеробське населения кало ш глабокх традидхх 'зхдгхвного лонинського окотарства. ыироке закорастакня полонии для випасу ець, як I система полонанського вхвчарства, на Закарпатт1 поширк>-лась ¡трупами цах трансхльванськлх аолох1В-русин1з та волоххв-ро-, кц1в. '-

Дерах доотовхрн! пасьмовх в1домостх про волоххз в Украхноьких рпатах, тобто в закарпатськхй хх частивх, датуються початком . У ст. Хоча вперше невелик! 1$упа вояоххе вад Тисоа згадуоться у 54 р., але иова тодх не ¡йзла про постхйвах поседендхв. Очевидно здувалиоь рухлазх хрупа волоххв-пастуххв. Конкретна зз1отка про гоххз ^¡граыоропу датуеться граиогама 1317 х 1325 рокхв. Нова хз»-. волоських переселенцев до ¡.¡аракорошу. послхдували у 1334-1335 рр. гнота Б0-70-х рок1в ХГУ ст. з ¡¿ар&чороського комхтату доволх поено

фхкоукгь соахальзий i правовнЗ статус як сашх волоххв, так i схл. цс фуккц-хонувади за вормаш зслоського права. Сама тут в долинах р1чок Тереави-Тереблх-Рхки-Тиси доволх чхтко вид1ляеться обыежени: простip, на тердторхг. якого склаяиоь ооновнх ряси мараыороського < таретва, caiis тут хрупа прийалих рухлдвих скотарха, носив в!дг1н-кого полонвнського вхзчаротва, зустрхчачись з доволосьюиш горцам; вхдгхнного х.приселищного скотарства.- Обадвх форма довол1 ешдко злились, а залишки рухливих скотархв-валоххв перевили до ooLiocTi до комплексного скотароько-землеробського господарства. На uif. те-pETopi'i' з центром у вхйськовоыу замку м.Хуст склатасъ "Хуська кра; на", но була органхзована за зразком сеииградсько! марки в принор-доннах землях Фогарашу.

^отарх-зеалеробв Зерхяьотисько! {¡Лараноросько!) котловини п< а если дан ва заххд i швнхч не лише оковлене вхдгияе полонинсь» с.-татарстяо, а 1 традицхг заскування чи господарського озивлення в; хскузсчих схл на засадах волоського права. Урупи иих русько-украхв-сь.-cix о.-:отар1в-зе::лероб1в переходил:! дерлшвнх кордона i осхдате в землях гуауяьсьхого Передкарпаття, .-ала на захи у Олсваччину.

Особлиэостх соцхально-полхтачного розвитку балкано-карпатськс sposiauii ХУТ-ХУй ст. сврняли дзльлому ьоаиренав-рухливах ¿ору скс тарстЕа. На Балканах турецьха дернавна ад<)хн1страц1я всыяко cnpju ла скотарям, особливо в1вчаря;1. Останкi, на рахуючясь з дерхавнаи; кордонами, э'являлась вавхть на територх1 Гранехльванх! i Швгичш Карпат. Иояза цих груи рухливих вхвчархв сприяла новому поваренка утвердаепяв традицхД балканського в1вчарства серед караатсыскх скс Tapis. Але це оживления не иогло зуяинити процесу .наростання госпс дарського значения зе;,!леробства, яке пробивало собх дорогу в /краЗ ськех Карпатах повсадяо.

Вх£оьково-полт!чн1 подП кхнця ХУЦ. - початку ХУй ст. з великими розрфкЗЁГу * едхдеахх, craxiSai двха i част! неврозах зввдш великоi шкоди господаротву населения /крахнських Карпат. Зруйнова* з!2нами грсподарство на початку ХУ!И ст. давало дуге складну картщ опхввхдношеняя mix зеилеробством i скотарствон. Але при цьоау на sciä дослхдауванха тератсрх.! Еяе у першх десятир1ччя ХУЫ ст. giKcs вались ораниц1 навхть з поясх високог1р*я. Bij-üava схльсьхе госпо-дарстЕо було зруаяовано настхльки, и\о пхдсхчно-вогнеае землеробст* схл долини.р.7;ка ¡¿ало вираяени:': мотачнк:: характер, ле длвлячись не бхльау ру^нацЬ трэдащино'х система зе:,'леробсько-скотарського та скотарсько-землеробського господарства, шродовх есього /Ж ст. ос новнам заняття.м населения було. зе;.аеробство, в якому павував дво-

зхльнай толоко-иарикна:: обробхток грунтis.

Друга половина ХУы от. - перша половина XII ст. характеразува-гась пенники зонами у структурх погол1В'я, постхйшм наростанняк значения роззедення оРХ. це позначалось на скороченнх Л1сового ви-пасу, пшршому вакористаннх випасхв i полонии nin охнокосн, розши-peHHi польового запасу з метою угноенкя оранаць, зиеншенкх погол1~ в'я KÎ3 i озець в середЕьогхр*! га рядх схл зисоногхр'я. Але при цьому продоЕзувала побутувати бшшсть традац1й карпатського ско-гарства попереднхх х.с?оричвпх епох.

Кошлексне зизченкя традацхз&ого скотарстваУкрайських Карпат другох половина XIX - першох половина XX ст. подтвердило необххд-нхсть провести його.кяаск^кащю.. Дрк ïï проведенн1 дослхдники звич-но говорить про пасг1зк!'.цьке ("паоозиане") скотарство. Иршйште в еткологи розграначекня понять "твараннаитЕо", "скотарство" i "пас-riEHatybKe скотарство" св1дчать, ço постановка питания про пастхв-вяцьке скотарство Украхвськах Карпат е неточною. Понятая "тваранг ництео" охохишз bcivopni утрш;ання худоби i е основою для багатьох господарсько-культурнхв: танхв. Поняття я "скотарство" зе'яэане з гако» господарськов д1яльнхс№, при котрх.': розведення тзарак трама-зться на екстенсивному вякорноганнх природних ресурсов, с визначаль-ною чи дузе ваитазою ознаксю господарсько-кудьтурного типу, формою господарства, ¡до хснуе в соцхальноцу органхэ-чх поруч хз нши/л занята яки. Поняття г "паст1вяицьке скотарство" передбачае круглор1чне утримання вакяткозо1 бхльшостх худоби на падншшх корках. Поняття "скотарство" передбачае втручання лзэдина в систем коршзабезлечен-ая не лише органхзацхев запасу, aie i заготхвлес kopmîb, тобто охоп-œe круглорхчна:" цикл догляду за худобоь.

Лрозодяча кзаспС'1кацш карпатоького скотарства ми уточнпзао ряд тих понять, як! стаЕико в основу призналi? uieï класафхкацхх. Эдна:; з. таких понять s £ор:.<а скотарства. Лхд WJ розуихоь:о сукупнхсть дгй i орган1зац1йно-гослодарських форм круглорхчкого утрикання худоби в конкретная господарсько-геограйачннх поясах i проявах культур-но-побутових традицхЁ населения. У кеяах зенлеробсьно-скотарсвкого i скотарсько-землеробського господарсько-культурякх Tznis Украхв-съких Карпат впдхаяеио стацхонарнх (оахл!) i рухливх с.орш» скотарства. Стацхонарн1 з актавну зону окотарства вгягували вех схль-ськогосподарськ1 угвддя. Вони, i сну вата з таких традициях формах, ski складалксь'на основх переанткхз колектиЕ13цу ciabcbKoï i cii.îei:— ь:ох обогни, двопхльнох г тргшхльнох састеи землероботва з npaiyco-бз:.:и с1воз:.'.хнаии, регл&чентахичс початку i закхнченкя подвозах ро-

бхт, звичаяыи вхдьного веснявого г оспннього випасу всхх угхдь. У стацмнарвих видхяяемо вигхнний, сгхпловий. I хутхрський (лазо-вкй) вида скотарства. У рхвшшво-передгхрськоыу х саредньогхрсько^ господарсько-географхчвих поясах переважав вигшшй вид скотарства. Хугхрськай (лазовий) вид скотарства був поширешШ у передгхр'х га середньогхр'х. Взшдку худобу года вали в сгШх заготовления кормами.

Рухливх ФО под'язують з усяким перегоном худоби пхд доглядом пастуххв за иехх схльських кадастрхв. При цьому скотарство в основ-ним чи таким допоыхзошм завяттям окремих груп осхдого населения,' при якому воно стало важдивим дзерелом одаржання засобхв хснування. цри чьему ыоаливе первЕаяання зеылеробства над окотарстаои,приблизив р1вкз сп1вв«ношения ми ниш чи навхть переваканая скотарства над зе^леробством.. Саш я охотарх входили у соцхааьну структуру осхлого населенна, а деяка господарсько-цобутова самостх;шхсть пacтyxíв обуновливалась овоераднхстю ихсцевих. природао-гаографхч-них умов, особливостяаи господарства, 1сторичного та культурно-по-бутового розвитку кожного хз районхв доелвдауванах теритари. Особ-ливостх рухливих ¿С обуиовлшались конкретшши «иввадношенвяии мхя землеробствоа х скотарством, мха пастхвшиз.киш -i стхйдовимз системами. кормозабезпечежш. Враховуючи цег» в рухлявих <¿0 Украхн-ських.Карпат, ш вадхдшш види гхрського, внутршнього гхрського (внутрханьоальихйськохо) х рхвншного скотарства х локалхзували хх. Гхрське скотарство поаирано у високогхр'х х частково середньогхр'х. Бнутршньогхроька скотарство було поширдне в пхвнхчно-заххднха час-тинх Ухфахнських Карпат заххднхиз р.Бхчх (на Закарпаттх) I р. Опору . з притоков Головчанкоа, (на Львхввднх).- Ргенанне скотарство.частково поииране В Передкарпатт.х в районах злиття рхчок Отрия х Дн1стра, а в Закараатгх - на задавшее частинах рхчкових долин Тиса,, ¿оркави, Яагорацх х Уза. '.

У меяах названях $ори х ввдхв скотарства пастхвницька х стхй-лова система кормозабезпечення на виступала в чистому вигзддх. Вони переплелась як ыхя собою, так х з конкретнида формат посезонного утрамання худоби. Рхзноыанхтнх позднання цих (Хоры х еидхв з певнями особлавостями органхзацхх прац1 х побуту пастуххв, рхвнеы участ1 основнох маса населения в доглядх за худобою, уходе;.; хх утра-мання по вадношенню до села х корыових.уг1дь,береыо до уваги пра видхлешй тип!в скотарства (ТО). При цьоыу ще враховуемо склад стада тварин, наявнхеть ча вадсутнхсть 1х рухливост1, розмах розватку, вхдгону, -наявнхеть чи вхдсутн1сть господарських х китлових побудов

аа пасовицах, орханхзадхивх 4®рии утрикання худоби, характер гоо-аодарського вакорастання тваран х утилхзаци продуйтхв твариннипт-ва. ■ • .

Загалом для рхвнини, дередгхр'я х частково середвьогхр'я Укра-Гнськях Карпат вязначальняы був вягхнно-ст12ловай ТС, в якому аере-важало розведевия ВЕХ. При цьому скотарство було подорядковае погребай зешгеробства. дудобу я за сезов випасу угрвдували ва схль-сэьких вагонах х тимчасових вшасах, а взилшу, п1зньох осенх х рав-ньо1 весви - в стхйлах у садиб1. В районах пошреввя вагхнно-ст1й-лового ТС не видхлялось оооблавох седги пасовищ з господарсьшши х аштловами побудоваыя. Тзльки отара овець зрхдка утриыувалась на пасовищах круглодобово. Вся ця система випасу худоби фувкщонувала в иежах схльськох гроиади та залишкхв урбархальнох общини. ■

Вигшно-хутхрськяЗ (лазовяй) ТО угвсршався переплет ганям вигхвного, хут1рського I стЬагавого вадхв скотарства з таким формами посезонного утршаняя: зипас всгх видхв худоби в ыеяах схлъ-ських кадастров; вапас овець гЬРХ по довколашзхх лхсах х маяих половинах; зимова годхвля. худоби в хлхвах х на зшлвках. Цеп К поширений в ыежирхччх. Боржава-Рхкя-Середньох течхх Тереблх х Те-ресви, в середньогхр'х Буковини I в галацьках Горганах, тобто охоп-ливав територхх бхднх на полоншт, але багам на лхси г гхрсый ду-ки. Худобу ввласади переВажво в иегах схльських кадастров, на охао-косних луках та хх огфахнах, влхсах х аа половинах. Дри цвоцу вся система догляду за худобов $увидонувала в цехах схльськох громади, залилшхв традйцхй.урбархашзох обвдвя, схмейно-родиннях хруп чи таычасових пастхвницьких об'еднавь. 4 •

В хдгхнн о-полокинськии ТС саирався на пастхвницько-стхйяову систему коркозабезпеченвя. Вхв утворизався переилетхнняи ирського 1 стШового видк скотарства з такими дориаыи посезонного утриман-ня худоба як л1тн1й випас всхх видхв тварив на половинах за мезгаш схльських кадастров, вес1ннхй, осхввхй напас на луках х зимове ут-римання худоби на зимарках та в стайвях схльських садаб. Зхдгхнно-полонинськай ТО функдхонузав у туцуяьськоыу х бойнхвськоыу зисоко-гхр'х» у верххз'ях р1к Тереова а Теребл1, тобто таи, де у комплексному скотарсько-зеилеробськоед ча землеробсько-скотарському госпо-дарствх лереваяало скотарство, або ж грало рхвяу хз землеробствои . роль. При цьому населения вело осхлий спосхб ашття, але впродова ровд ¿'ззов рух паотуххв з худобой в£д поселень I зямхвок до вкпаохв^ х у ззоротньому калрямку. Ця рухлавхсть назначалась наявнхств лхт-я1х оезонних гссиодарських баз на пасовииах х луках за мехами схльських кадастрхв. Яри- вхлг1няо-п6лоааноькоь!У Га вою органхзацхв ая-

пасу вела тшчасовг пастхвияцькх об'еднання (сдхлки) власнакхв худоба та охфеых господарстаа. Догляд за худобоа на-половинах здхк-сназвавоя вайняхшш прсйаохйнтш пастуха.'«:.

BariHHO-naKOEEBObKBiS ТС утворсеться переплет1нкям внутрхшьо-гхрського i отхйдового видхв скотаротва з рхзнаш 4орыама посезонного утршання твардн в межах i за мезаш смьських кадастрib. Вес риний пдкз: годхвдх худоба прохода безпосередньо у поселениях та на хх околицах, а розведення тварин було тхсно пов'язане з погре-6aiia зеь'леробства. Дяизькхсть поселень i пасовищ Maiise не влыага-ла руху худоби за меях сиьсышх кадастрхв. Зигхнно-полонияськай TJ у. Закарпаттх оходлював села верххв'я рхчок латорацх i Ужа з притоками, на .Хьвхвщинх - села рх-чковах долин Оряви, Поточани, вер ххз'я Отрая, Зазадка,. Рабзадх, верххв'я днхстра i Ояну. На половинах тут напасали дереваано аКС х коней. Випас овець на полонилах вхвся найнятаыа пастухами-дра1еа10налаш, почергово членами nacTiB яацьких слхлок чи хндивхдуально власндкаца худоба. При.цьоуу видг-лялась незначна сцуга пасовнд з такчасозими лобудовани для пасту-;схз х кошарами для худоби. Бхльшоть худоби випасадась в «ежах oix. сьхих кадастрхв хндавхдуаяьно, почергово чл найнятама пастухами. Татоко-цариана система земдеробства, що вашгала угноезня, спонука-ла селян утриыувати худобу в махах rpysTis седа, сприяла загально-му поширеннв коиарувавня ораваць отарами овець та назхть стадами Hi При вагхнно-половинськочу ТС вря система напасу йувкцхонувада в ые-аах традиций схдьськох громада, охыейно-родинних груп, пастхвяаць-ках спхлок.-

Рханинно-вхдгхннай; ТО утворизся переглет1нняы рХЕнанного i стхйдового видia скотаротва з лхтнхм вкпасом ЬРл i коне;':, зрхдка ыавхть овець, на вхддаланах пасовицах за ыежаыа схяьськах кадастрхв.- У другхй половинх ¿П. - середпях 40-х poKiB 5QC ст. вхн £унк-цхонував перзванно в поихвдацьках господарстзах, якх стали великими постачадьнЕкаци ы'яса i вовни.

Ретроспеативна раковструкцхя шляххв становления i розвитку скс тарства хсторико-етнографхчно! облаетi.7крахнськах Карпат заевхдчл-, ла, що ¿ого корганя одхд шукати в глябоххй давнанх. fee початковх та раннх етавд становления i розвитку скотаротва засвадчила скла-давня таких традицхй раннього пастхзвицького скотаротва як: в!льно-го вшасу худоба довкола поселень; прадоынах i приселаедоис £ора запасу; полгу груп рухливих скстархв, якх в1докремилнсь В1Д землеро сько-скотарського населения; зародаення раших сори карпатського' вхдгхнно-полонинського скотаротва; аочаткд окладання ранньослов'яв-ськах i давньоукра-хнсышх староздтностей виггняого i В1дг1нного по-

лонинського скотарства. Вве в 1Х-Х ст. в Украхвськтс Карпатах фхк-сувались двх груди даввьоукрахиського населення: а) у зешеробсько-скотарських поселениях воно висту пало ахд назвою руоини; б) у ско-тарсько-землеробськах поселениях воно вхдоме ахд назвою волохо-ру-сини, тобто русинн-скотар1, пастухи. У рхвниннах х перадгхрськах звмлеробсько-скотароькшс поселениях в Х1-ХШ ст. склались вех оо-нознх риси приселвдного вшивого пастхввииького скотарства, а в скотарсько-землеробсышх поседениях середвьогхр'я г виоокогхр'я сфоркувалясь бхльшеть з особливостей вхдгхнного аояонивського господарства. У першх десятирхччя Х1У ст. в Украхнських Карпатах з'явилось ряд скотарсько-земяеробсышх пооелевь, шо фувшиовували на засадах волрського права. Складах господарсько-культурвх, етво-деыограф!чн1 та етнопол1тичнх процеса ХУ1 - першох половили И ст. звачною шрои виз начали особлив остх х територх» псяшрвння стацхо-нарвох 1 рухливох (¡.ори скотарства, того гхрсышх, внутрхшньогхр-сышх х рхзнинних видхв та вигхнно-стхйловий, вагхнно-хут¿ревка;:, вигхнно-полоншськид, вхдгхнно-полонииськиё 1 рхенинно-вxдгхиней типхв. ' "

Висновки. Карпатське скотарство - дуае складне явище як в хсторичноцу, так в етнокультурному плавь Воно вклечае в себе господарство х ыатер1альну культуру та всю систему т1сно пов'язаних з ними традацхй, органхзац12во~лравозах норы хх йункцховувавня, рац1ональнх звания, обрядово-ритуадьву та кагхчно-культову дракти- • ку._ Традицхйне карпатсысе скотарство наклало глибоки! вхдбиток на всю народну культуру мходевого населення, вдлияуло на складання ряду загальвокарпатоьких рис у господарств1, иатер1&пъвх1> культур1, гроыадському 1 схиейноыу життх,. обрядах, вхруваннях та фольклор!. Вивченвя соц1ально-еконоыхчних та господарсько-культурних аспектхв традицхйного скотарства не лшае заевхдчило умовв його природао-гео-графхчвого, соцхально-еконоьичного та етно-культурного функцхонуван-вя, а й розкрило складахсть г багатофакторнхеть аляххв його складан-вя х розвитку.

Уточнения спхввхдношевь ихн землеробством х скотарствок дало" козохавхсть окреслити так* господарсько-географхчнх повей Украхвських Карпат: виоокогхрський, середвьогхроышй.та рхввинно-передгхрськай. У названих пбяоах вшЗилаеь як зональвхсть поверхнх х особливостх структура зекедьних угхдь, гак 8 хсторично сформована гооподарська спецхалхзащя р1зних хруп наоелення. Остання хсторичво зв'язана хз • спхввхдношенняк -мЪ-с землеробствоы г скотарство« в часа хх виникнев-вя,- ¿орцувалкя I доступу, з рхввем соцхально-еконоыхчного розвитку г

стаб¿шпата кожного конкретного хсторичяого пэр ходу, з стхйкхстю господароьких х культурво-добутових традицхй I т.д. Це даа падста--ва говората, що окотарство 1 зашшробство друго! половина XIX -вершох половина. XX ст. е результатом прямого продовхення яаац ое-редньовхчзого аоцхальво-еконоихчвого середовища кожного з гоопо-дарсько-гаографхчвах пояогв. Ыовацхх була аоыхтн1 у великих господ дарствах, аде шйх8 поввхотю вхдсугнх в дрхбнооелявськдх. х серед-няцьках. Тому вся, оистеыа скотаротва продоваувала функцхонувати в • резших традиц1й ХУН-ХУЫ ст. Це сприяло збереження господарсько-пр-бутових традяцхй, закрилювало стабхльнхоть фуякцховуЕавня соцхадь-но-економхчного I природного саредоаищ на традицхйнхи основх.

Розваток риакових вхдносин праскорило £орь5уваяня господарськш зон, що скяададись за природно-гаографхчнаш поясами. Таги полей н< спхвпадали з х^раницяш етноохв та субетносхв, а тоцу з ними на ыоа-на •зв'язувати етнхчн1 чи етнографхчнх господароькх традицхх. Гоыу не говоримо про гуцульське, бойкхвоьке, леикхвське чи закарпато-до-ланянське зешх^робство х скотарагво. Традицх&исть карпатського, схотаратва ыайвиразнхшз проявлялась у посезоннях органхзацхйних мах еис§су худоба, у перезазаннх пастхввиаьких горы скотарстза вад стхиловам, пану ваши традацхйнох ыатерхально! культура, звичахв, обрядхв та вхрувань. Глибока традицхйнхсть проявлялась у звичаях стрияевня х значкувавня худоба, контрольного дохння I облхкувавня його результатхв, вябирааая ыолочних продукт1в згхдно вотановлево! черта тощо. Глибока градшцйнхстъ подготовки лхтаього вхшасу значила вадбиток х в звачаях Д01ння "на мхру", "ровазх", "ряд!1*. Така г глибока традицхкнхсть характерна х для орган хзацхйшс' Форм випасу худоби, звичаях наГхму I оплат х правд та розпорядку дня пастуххв, виготовленнЕ ыолочних продукт1в тоцо.

Ыатерхальна культура с;;отароько-пастхвнацького господарства також свгдчигь про давнЬзть х стх1!кхсть традиций вхдгхнного та ви-гхнного окотаротва. Не дивлячись на багатство х рхзноианхтнхсть форм, матерхальна культура виявляа дивовяяну еднхсть конотруктйвно-■архкевдрнах сХоры витлових х господарських побудов. Вони не.зазна-, ли хстотних зшн влродова другого тясячолхття н.е., а тому до нас дхйшш ма!ле у гарвкэду шпаядх^хльахсть житлових долонинських ско-тарськах. побудоз - це одйоохалх х двосхилх колиба з вхдкрити.м вог-. нвдем, а найдавншх господароькх добудови - це непереносв1 коаари-локи х кошари-ворднянки,. переносах стшочнг коаари ("аирдянки", "ткнянки"^ "острохщи") та спецхальнх кошари для дохння овець ("а-± дох вена були вхдоьй з давкхх час ¿в. це пхдтвердкуеться ти«, -до си о

тема кошарування полёг з перестановкою кошар зхдома в Карпатах з дослоз'янськкх часхв.

Не мена давнхг пласт культура традицхйного скотарства зберег-ли народна ветеринары, чвсельн1 свята, обряди 1 вхрування. Ветеринария донесла до нас чимало рацхональвих знань, якх часто' пере-плхтались з рядом кагхчнах дхй та системою народнах- вхруваль х по-глядхз про'будозу свхту, зл1 х добрх сила, духи х душх. Ьо1 вона вплхтались у систему.народного календаря, якай е продуктом рхзних хсторичнах епох. Особливо ваяливша були обряда, свята та в1рузан-ня, пов'язан1 $ першим вагоном худоба на видаса, коли в ритуалах 1 ыагхчнах д1ях захисту худоба шроко вакорастовувалась чаонак, якам на дверях хивхз, ваыен1 корхв х овець та мЪк рогами зо1и тварияа« робали хрести. У цх; дай садибу сбкурвзали вогнями, що розпалюва-лась вхд кивого чи рхздв'яних вогнхв. Бсх Ц1 обряда, В1рузання, ритуала та маг ¿чах дхх зз'язанх з дней св.ш!я, якого в народ1 вваяала покровителем худоба, -стад х пастух1з.- Цш вхн буз дуае схозай до дазвьослов'янського бога Белеса (Волоса), функцп якого до нього-передала з прийняттям християнства. У лх:тн1х оаятах, обрядах та з1руваннях переванала аграрнх «отава, а'-в осхннхх - нере-вааала мотива поетапного позернення худоба з лхтнхх зипаохз х за-кёнченкя пастхзницького сезону. Зныозх а скотарськх свята, обряда х ритуала направлен! з наступаачай вовий гооподароыгий рис, вона кали забезбечити здоров'я, плодозатхсть х молошпсть худобу в на-ступавчоьзу роцх. ' -

Авалхз агяххв'складання х функц1онувалвя традицхйного караат-ського скотарства засвадчиз, що: несштичне скотарство характери-зувелось иайхе повсаднни вхльвим, придошш х приселившим запасом худоби та веденняи молочного господарзтва, складанняи онреких рис вхдгхнного полонанського скотарства; з епоху бронзи 2шо шароке розселення рухяязих груп скотархз в гори х цая прдскоразся процес складання карпатськох пастхЕнацькох культура у вдохнно-волонан-оьках с:ср.чах; У часа ранимого залхза ¿¡¿сцезе скотарство сформува-лось у систему вхдгхнного полонанського пастхзницького госаодарст'ва з.широкою обробкоз продуктов тваразвицгва. Все це дас авдстава го-зората, що ряд особлавостей традицхйного карпатського скотарства, в точу часлх полонанського, складаяись з вайдаЕппих'часхз. Ала ца не говорзть яро безпёрерзнхсть роззнтку господарськпх х втвоцудь-турнах традгдц?. з найдазнхпих час!з до'перлах стсдхть а, е. Очевад- . но в пезнх хсторачгп перходи розразалася зз'язка ии поколхнняии та хх гооподарсько-куямурнимл традацхями. У таких шшадках вгдрод-

ейшш скотарсъкзх' традиций попередвхх чаохв огшаулавагось нзобххд-нхств ьгапсишяьного прастосуванвя до шсценах природа скгаографхч-шас ушз-. ■ . •

Господарсько-нультурнх -га еткса.одхтичзх вродаои першие croáis» ваа>! ерд за^каувеаа зааллау роль приошшщного i заданного пооюзгноького скотарства в ekoaoüiui шецевого населения.- На хх

0 снов i у ст. йзхо скяадааня слоз'енськзх староззггностеи зхд-гйшо-аодонннського скотарства, а в 7I-IX ст.- с^орцувалиоь сяов'ян-ськх традкцхх вшйвного-пояонднського сногарсгва i з коваруваяняы-грунтíb i ввдхяення прогарку охаьськях пастуххв. У наступи! • Х-ХШ ст. у мгецзвого русько-украхнського населения скяалиса ыайхе Boi tí ознаки пояонинського скотарства, якi зафхксованх в тради-цхЕноау скотаротвх другох половина XIX - першох половина XX ст.

S Х1У ст. у високогхр'я, середньогхр'я i передгхр'я Карпат ¿ада колонизация на засадах волооького права. Зорадваяня осяознпх рис русько-украхнського трададхйного скотарства проходило зпро.цовз XD'-Xjü ст., що даз пхдетави говората про сзпвздасаеяня uis ело- . в'янськшлн.х сххдноромансысааи трададхяыа скотарства, виаагаз уточнения часу лоява в Карпатах сххдворокансьЕих етяхчнах елеиентхв та ахсця хх розеедення. Вез на початку Х1У ст. русько-украхнсьи пастуха заселяли середньогхр'я- i впеокогхр'я, засновувадл постхйнх oes лх i оехдалн в гхрськях -долинах, а груш ноиадЁв-волоххз (роман-цхв)- продоваували вести рухлива скотарство. Традощ« цах рухгхдзих CEorapiB, hooíib кори бадкаиського номадного х вхдггнного полонян-оького зхвчарства, в пХвденво-сххдаах районах-Закарпаття"переплелись з фуЕхцховуючща тут даввхьш до'водоськшй формами ввдгЬгкого

1 приселишого скогарстза. Перешхетхвня ьйсцевих традицш вхдгхн-ного скотарства з' привнесена,® традициями балкалського кочового i neperiHHoro вхвчарегза стало основою карпатського скотарства. Тра-дацхх цього скотарства русько-ухгоахнське населения, саарагзчиоь на водоськз поселенсвке право, впродовн Х1У-ХУ1 ст. попшрило в Галичя-ну, Шдгалля, Словаччшзу i Моравха. . •.

Окотарськх траддцхх угошнцхв Карпат свохы коршши сягають гдибокох давяани, вони розвивались пхд вшшвом привнесения госпо-дарських хнновад1й, етнхчних;та етнокулвтурких традицхй, скяадних пол1тичнж процемз. Кайповнхше «i чгшншш проявлялась в карпатсь-кому вхдгшшау полонинськоыу вхвчарстзх, яка склалось на ocbobí перешхетхння mícusbhx. слов'яноьких старааитностей вигхнвого i ввд-гхнного скотарства з привнесенный традац1яии балканського вхдгхн-иого i номадного, вхвчарства, на стад! господарсько-адльтурних i ет-

aiчзлх традицией рхзннх ел ох i етнос13. Boi вона узханян в народцу культуру ихсцегях етвосхв, а це дае лхдотава гозорати, що тради-uiiïEe скотарство, зокрема вхдгхняо-пас^вьчщьке гослодаретвс, в часа сзого розхвхту не лшэ вазначало господарсько-ку.тьтурву i до-бутсву едахсть украхшив-русянш, а й назначало гослодарзько-кулъ-турну спшьакть всхх етноохв i субетвссхз ¿сторако-етвозгрзфхчзох обяасгх Карпат.

Оововпх полояевря дасартащ? внкладен1 в ластудвкх apassx:

Ï. Ве casai окотарськх свята, обряда та з1рузання яасзлення Украхз-ськях Карпат (друга половина ИХ - серэдяна 40-х рокхв XX ст.)// Народна тгорчхсть та eî'horpa3.iri.-I9S0.-.!i 5.-5.32-33. (

2. Везчонкя народаох культура: сучаснай стан х завдаЕая/Д&терхата уотаяозчо! кон^еренцх! по вхдродкзккз за ScKspsasri гдэаЯового тозарлсгва "Просвхта".-Уатород,19Э2.-С.51-60.

3. Злйякае соотношения кгэду. зеазеделгеы д скотоводством за îgp:«:-роганпе отгонного пастушеского хозяйства Украинских Карлат//Зтно-культурнне и зтносоцазльнке процессы б конце I тыс. до н.э."-лерзой половине I тис. н.э. на юго-западе УСС? и сопредельных регионах (Тезисн докладов П-ой oeccsa Всесоюзной пкоян-оенаяара). 10-13 ноября I8SS хода.-Львов, 1983.-0.49-51.

4. Господарстзо х иагерхальна культура населения гхрськах paiïonls 5акардаття//Досл1да;енкя стародазвьох icTopîï Захйрааття.-Уяго-рсд, 1972. -С. 148-164.

5. Громадськай лобут//В кя.: 1Уцульцяна. Исторзко—етпографхчне доо— дхдззвкя.-К.,138?.-С.224-230 (у спхзазторотзх з Геткоа ¡¿Г.).

6. Дазвгй одяг хараатоькжх пастух 1з//йароднна калевдар на 1ЭЭ1 рис.-Врат1атаз2-Дряш1з-У;ггород, 1930.-С.159-160.

7. Закарпатский музей народно* арххгеетури та побуту.-Ужгород, Г371.-52 с.

8. ЗакарпегсхагЗ : музей народной архитектуры и быта. -Ужгород,

. I93I.-64 с. (у спхвавторстзх з П.-М.^едаксю та М.АЛаазюгоз). ¿'. Зэяепки велико! oiw'x на За1сарпаттх//Народаа тзорчхсть та етзо-ipaSia.-I9S7.-S 2.-С.67-58. •

10. Значзаня слова "зсяох" в трактовцх Т.Легоцького//Теза наукозо! практачаох пародоз'навчох конференци, прасвяченхй I60~pi4~a зхд для народаення Таводара Легоцького. 26-27 ,т.овтня 1990 р.-^каче-во, I3SQ. -C.66-S7.

11. Лучение пастушеского хозяйства населения Карпат этнографами ЧОСР//Узловна вопроса советского славяноведения (Тезисы докладов

и сообщений IX вое сошной научной конференции исторахов-славис-тов).-Ужгород,1Э82.-С.263-265.

12. Хсторичпх та господарсько-культурнх передумова фориування тра-двдхШюго окотарсгва в Украйаських Карпатах з найдавн1шх ча~ eis до початкхв Ix колон хзацх I на "волоськоыу- npaBi"//Karpa- ' и-еа-карпатика. Актуальн1 проблема хсторх! i культура Закарпат< гя.^дазрадД9Э2.-Вип.1.-С!. 47-74.

13. («арен, марен,_сдай як половина...//Народней календар на 1991 р.-Вратхслава-Пряшхв-Уагород,ШО.-ОД15-11&» .

14. ¿1арада радянськнх карпаголог1в//Народка творчхеть та етногра-фхя.-1971.-й 3.-C.IG3-IIG.

15. Народнкатрадиция в полонянскоы пастушестве украинцев Раховвд-нн/Дарпатский сборник.-'а. Д372.-й.20-27.

16. аовацхх хтрадацх1 у в!дзначенн1 сзяса нового року на Закар-паттх/Деза доповхде,- кауковЬ-практичнох кощзренцП "Роль па-ы'яток етнограахх та фольклору в комунхетичному вихованн1 .тру-дядах", присвяченох Ш з'1зду ШРС.-УягоррдД&».-С.22-25.

17. Обов'язки та оплата пастуххв Украхнських Карпат (кднець III -середина 40-х рокie XI ст.)//Народна творчхеть га етнограф1я.-

' 1Э08.-Й 3.-С.23-23. ■

18. Один ц1кавий народник звачаД/УНародна творчхеть та етнографхя.-1364.-й З.-СДЮ. - ■

13. Основнх етагш етногенезу укра!нцхв Карпат: питания Teopii, ет-восоц1ально1 та етнокультурнох хсторИ/Дарахнськх Карпам. «¡атер1аяи ашнароднох наукоаох кощереадх! "Украхнськх Карпатк: етнос, хсторхя, культура" .-Ужгород,19ЭЗ.-0.471-482.

20. Основнi порода худоби в трададаиюму скотарствх Украхнських Карпат (2-а половина XIX середина,40-х poKiB XX ст. )//studie. Caipiatica-KapnaT03Ha34i студii.-УагорадД 9 32, -¿Jan. 2. -О. 194-203,

21. Особлавосгх паотхяницгка у населения заххдних,районхв Закарпат-. тя у ХУШ - nepoiü половин! XX ст./Дультура та побут населения

Украхнських Карпат (¡Датерхали ресдубл1кансько1 конаеренцп. Теза доповхдей та поа1до!.ихень).-Ужгород,1372.-0.14-15.

22. О соотношений славянских и восточнороканских традиций в пасгу-аеско!,! скотоводстве Украинских Карпат НУ-ХУП веков//Всесошная сессия по итогам полевых этнографических и антропологических исследований 1982-1983 годов.-Черновцы,Ш4.-ЧД.-0.64-67.

23. Про актуальнхеть отворення музеа полонинського скотарства Укра-■1нських Карпат/Дези допозхдей науково-практачно! конссерзнцхх

з пктань охорони та викрристання паы'яток народного мастецтва.-

Хуст, 1988.- С.74-76.

24. Проблеми етнографН Захарпаття в працях р&дянських досл1д-ншав // Закарпаття: минуле I сучасяе.- Ужгород, 19Ьо.- С.21С-

25. Етнографгчка карта //Закарпатська область. Атлас. - М.,-1991.-С.26 Ту спхвавторствх з Авенчаяом 1.1.).

26. Скстарськ! обряди та в¿рування в лхтшх календврних святах населения УкраУнсысих Карпат Друго У половини XIX - середин и 40-х рок!в Хл ст. //Тези допов1дей 1-1 народоэнавчох науко-во-практичнох хонференцгУ, присвяченоУ 200 р1ччю в:д дня на-тюдаення йихайла Лучкая 17-18 листопада 1989 року. - Ужгород,

27. Тваринництво // В кн.: Гущль'дина. 1сторико-етнограф1чне до-сл?дження.~ К., 19В7. - С.У7-10ъ ( у сшвавторств! з Манди-бурою й.д.).

28. Традиц1йна народна ветеринар ¿я УкраУнсысих- Карпат друго I половини XIX - середини 40-х рок^в XX ст. //Тези ш народо-энавчоУ науково-практичноГ конберенц!х, тоисвяченог 10С-р1ччп в1Д дня наоодження Олексаддра Нарктаа ¿5-26 яовтня 1991 р.-Хуст, 199Г.- С.63-66. .

29. Традиц1йне "петрикування" в Украшських Карпатах (х1нець XIX-пер;за половина XX ст.) //Матергали науковоУ кснференшI, поисвяченоУ пам"ятх 1вана Ланькевича 123-24 жсвтня ¡992 роту).-Ужгород, 1992.- С.311-313.,

30. Трацицхйн! Форми випасу худоби в УкраУнських Кашатах другоУ половини XIX - сеоедини 40-х рр. Хл ст. //Народна творчхсть та етнограф1я,- 1%о.- # 6. - С.26-32.

31. Трацищйне скотарство Украшських Карпат.другог половини XIX -перж>У половини XX ст. Шередушви функшонування та органI-защйнх форми побутування).- Ужгооод, 1994.- 2Ь7 с. фко.пис депоновада в ЖШэУкра'/ни 1994, > ______

32. Традищйне скотарство Укоа'шських Каппат друго! половини

XIX - перин половини XX" ст. 1сторико-етнограф1Чне дослхдження. Ужгород; Карпати, 1994,- 32 др. аря. (здано до друну).

33. Нееу1ак6 Зй^агок "в1о" «1г (Добування пастудаго 'живого" вогню). Ка1епдаг1шп.- игаЬогой, 1987.- с. 107

34. Иоу&зоа за&тЗегуек (Рахувалып роваш)// Ка1епааг1иш.- Навагой, 1982.-с.97.