автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.04
диссертация на тему: Ценность толерантности в молодежной среде (обзор микросоциологического исследования)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Ценность толерантности в молодежной среде (обзор микросоциологического исследования)"



АКАДЕМIЯ НАУК УКРА1НИ

1нстагут С0ЦЮЛ0П1

На правах рукопису

ШВАЧКО Олена Вэлентишвна

Ц1НН1СТЬ ТСИЕРАНТНОСТ1 В МОЛОД1ЖН1Й СВ1ДОМОСТ1 /ДОСВ1Д М1КРОСОЦЮЛОГ1ЧНОГО Д0СЛ1ДНЕННЯ/

Спещальн1стъ 22. 00.04 - сощальнг структури,

соцг альнх шститути та спосгб життя

Автореферат дисертацгI на здобуття няукового ступеня кандидата сощологгчнюс наук

Кшв-ТОЭЗ

Дисертащею е рукопис. Робота виконана в 1нститут1 сощологП' АН Укращи.

Науковий кер1вник

каедидат <54 лософських наук Ч0РН0В0ЛЕШ0 В.Б.

.(Шцгйн! опоненти:

1. доктор А: лосойських наук ГОЛОВАХА ел.

2. кандидат соц1олог-¡чних наук БУКРАБА О.М.

Провгдна установа:

каг^едра сощ ологх I Одеського державного уШверситету 1м. ¡Л.Мечникова

ЯСС&ТНЯ, 1993 року с

Захист в:дбудеться "^ " 10 " годин! на звс1данн1 спещал^зовано! вчено! ради Д ОТ 08 01 по захисту дисертац1й на эдобуття наукового ступени доктора сощ олоп чних наук при Гнститут: социологи ЛНУкрашила адресою: 25202Т, м.Ки'1'в, вул. Шовковична, 12

3 диоертац1 ск) можна ознайомитися в б1бя10тещ 1нституту С0Ц1 олог! I АН Укра пга.

Автореферат роз^еланий 1993

року.

Вчений секретар спзц1эл[ЗОвано1 вчено'1 ради, кандидат <4 лосогських наук

I. Е. БЕКЕ1!]-Ш1а

Т. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АктуэльМсть дпслгджання. Зэпропонований в дисертяц!й-Н1Й робот} темэтичний контекст вважаоться досить традищйним. Рдеться про особливостг соц}ально-культурних ц!нностей молод1. Але здаеться важливим якцентувати актуальнгсть иола конкретних питань, котрг розглядаються в дослгдженни Нзголос робиться, по-перле, на обгрунтуванн* в план! загальнолгдських пр^орите-т!в сусального життя вимоги толерянтност!, яка визнччаетьея розвитком Д1 влог1ЧНост1 та вэаеморозум1Ння у ргзнкх за Нормою соц!альних стосунках. По-друге, в дисартоцгг нлявня спробя спостереження реал1Й терпимости /ЬоЫьап.Ъа. / на м1крор!вН1 соц1ально'1 структури, в малих трупах учшвсько! молодг.

Заувяжимо: Ц1нн{сть толерантностг ттльки в сучасних умо-вах проголошена як така, що мае право на (снуваннл, хоча теза про необх1ДИ1сть терпимост{ здавна займала ч!льне мгсце Г де-кларувалась в ¡сторН' соц1вльно'1 (НлосоФП. Стосовно малих труп: роль цих утворень н1коли не запервчувалась соцголотчер, . але базовими на шляху пошуку початково™ р!вня структури сус-П1льства <И ксувались переважно макросоцгальш вгдмгнност!. Здаеться лринциповим перегляд усталеного пгдходу до малих 'труп як другорядних соцгальних елем'энт!в.

Молодгжне середовище завжди щкавило досл!дник{в. Б сус-п1льних науках важко, мабуть, знайти б1льш популярний об"скт тако! пильноУ увяги. Вивчення специй!ки св1тогляду ввдезгэдп-но'1' категор1 ? нвселення дозволяй здгйснити важливий крон до розгляду питань майбутнього краши в Гг соцг зльно-культурному в1дродженн1. Толерантность Тактично не досл:джувалась в С1Т«р1 ц!нностей молодежно'! субкультури. Тому с свог причини. По-перше, дались взнаки ¡деологгчн! обмеження, коли сусшль-ствознавство в!Дтворювало догми социально'! непримиренност!. По-друге, якщо в мицулому траплялись констатзц!I вузьких, ок-

ремих проблем молод!, з ор1ентац!ею на прояви загально! "без-котШктностГ1, то в сучасних розрйбках, особливо тих, як! Формують громадську думку, с довол! емоц!йш протилежн! засте-реження >цодо бездуховное^ , суц!льного наростання агресивнос-т! соцгально! повед!нки юнак! в та дгвчат. СусШльство звикло вважати молодь здатною до прояв!в в!кового шг!л!зму, крвйно-в оцгнках тощо. Втсм, видаеться яктуальним ксувати у св1домост1 цього поколения соме толерайтн!Сть, яка дозволить зберегти в майбутньому найважлив!ш! принципи гуман1зму в соц1-вльних вэаеминах вэагал!.

Не потребуа докая1в той факт, що в повсякденному житт! важко дотримуватись каношв сажального терпгння, якщо воно Н1 е частиною св1ТОглядних уявлень. До того ж, ясна р|ч, нетерпи м!сть супроводжус кризов} явища економгчного та полгтичного становища в краШ. Тому роль толерантност! у сучасному сус-шльствг здаеться особливо вагомою в систем! тих етичних засад, що забезпочують побудову гармошйних загальнолгдських стосунк!в.

Р1 вень науково! розробки ггроблеми. В Л1 тератург, присвя четй акс1олог1чн!й проблематт^, нас ц!кявила наявнгсть комплексного Шдходу, за допомогою якого можна було б уникнути акцентування лише окремих аспект:в запропоновано! теми. На жаль, лошук такого шдходу висв{тлив - в межах проанэл1зова-ного матер!алу - факти досл!джень або системи щнностей вза-гал1, або етичних уподобань молод! в ц!лому, а толерант^сть Тактично зовс[м не згадувалась. Правде, в деяких працях значив увага прид(лялйсь вузьк!й гнтерпретацИ емлгричних даних в контекст! вивчення симпатН, дружби та !ших можливих ввр1йн-т!в яакр1плекня терпгння до !ншо'1 людини при с^лкуванн! уч-н!в, зокрема, але без урахування соц!ально-культурного вим!ру •Тому довелося звернутис^ до резких ф! лософських, соц!олог!ч-

них та соц!ально-психолог! чних дз«ерел для того, лоб узагаль-нити моменти констатзц! í толерантност! як iiíhhoct: культури та норми С0ЩаЛЬН01 П0ВЭД!НКИ НЭ ПрИКЛаД! комун! кативних яв"лз-ktb в мэлих трупах учновсько!' молодг, на pi bhí mí кроструктури суоп!льства.

3 урахуванням побутових уявлень та стсреотитв, яух по-части зустрхчиються в кэтегор1альн!й схем! наукового досл1джен-ня, толерантность есоцгюеться з терм!нами пасивност! та неви-багливостг, а у В1Д0М1Й ¡деолопчшй iнтерпретащ í ~ л "без-принципов1СТю" та "вгдмовок вгд боротъби", Характеристики Феномену терпимостг завжди набувакть выносного змгету, коли роэглядаються суб"ективН! П!двалини особгстоУ поэиш í лкдини, котра робить висновки подо эгаданого яви^а, та коли энвходят?-ся конкретно напрями Poro об"сктивац!i.

Тенденция до поиуку 3oco6íb гармотэац1 í соц!ЭЛЬНих взае-мин мала мгеце эдебг лылого в межах гумашетичних науьових ви-tokíb, ЯК1 на противагу теоргям насильства, непримиренност! та заперечення компроч^су пропонували |дею терпимост! у стосунках з yciMa "тнаими", чо безумовно выровнялись перел1КОм хндив!-дуальних чи групових ознак. В контекст: лосо^сько! традиц; í толерантность Тактично ототожнювалась за smíctom з проявеми пом: pkobshoctí т,э по1лрливост!, лкУ5ов1 та злэгоди, розумностх та пробачення. Bifloui древш китаЗськл , ¡нд!йсьш, гряцькг доктрини надавали гГункщю социально'! доброчинност; пропаганд! розвитку терп:ми як спрэкогноет! особистос?! да алэсиого об-ыеження у вчинках та пристрастях. Теза щодо зэкояэм! риосте;1 голерантноет! як сво-jpi дьо'! рч bhoctí лхдеГ. - pi илист i по в^д-ьоп.бюш до Dora -• пропса; ¿vyujjiH числите л: сьрадн:х ai - I Тому припуленкя загзльп-Я энлчузос?! иркнщ-.:у терпкг-о-Л, кот^а С. 0. F/Ti ровгм, зокрема, <*f кеу«тся приблизив з nepi оду буржуазна [виол»uiР, потребу^ лесного утотаенкл. Те хрнсп'янськ;

пЪ^ХЛ рс!-Л8УвИТуВЯЛИ ООЦЬиЛ^Ь;» П0асд:ьку ТЕ НаголОГ-УЬ^:.'.,' Л1>,1.

лив!сть толерэнтност1 у вариантах незасудження 4 милосердя. Вгдомо, що Ц( норми були зхбран! у звпов!т8Х, як! значно П13-Н!ше слугували нввичерпним джерелом досл!дницьких ¡нтерпрета-цгй. Наприклад, Феномену любов! до "1ншого", подоланню житте-вого его'('аму, социального в тому числг, придгляли значку ува-гу Г.С.Сковорода, Н.3.Федоров, В.С.Соловйов, С.Л.Фрэнк, П.Те-йяр де Шарден, !нш Фч лософи.

Досл!дження особливостей людських стосунк!в в целому по-требугть комплексного, м!адисциплгнорного ^дходу, насамперед, етики, с0Ц10Л0г1'1 та психолог! I. Зокрема, толерантшсть на б! о-псих1чному рхвн1 набувас елементэрно'! ^орми адоптащ г индивид! в до навколкшнього середовица за допомогою послабления резгування на подразники, котр: можуть визвати Фрустрац!к. В Л1тератур1, присвяченгй рол! етико-культурних щшюстей ь сус-Шлмий свгдомост!, категория толерантностх вживаеться найчас-тше., на жаль, лияе в контекст! авторських роздукпв подо при-роди !нзих соц!альних феномен: в. До того ж, мехашзы терпи-мост! !нод1 подаеться в опис!, але явище констзтусгься опосе-редковано, лереважно засобами деф^шщй-синощкав чи опера-Ц1ЙН0. Парадокс ситувцг I дослгдження умов Формування толерант-ност1 в план! Функф онування соц!альних взасмин узагальнксть-ся дек!лькомл обставкнзми. По-перше, до кедаьнього часу ц!н-кгсть терпимое?! в контекст: розгляду з засад ортодоксально! кзрксистсы:01 соц!олог!1 Тактично не йиал:зувэлась. "о-друге, ¡мзгть виаганкк в**П' ?олвронтн«ст1 л к уш верейного Фу»£5кв»ггу побудсаг контакте р;»но7 Дорми, починами з ;,!::-..-гсобгст!сних I до ¡••¿арг.эьних, не лгдкр!плевалось вгаоЧчй/Г. Бквчеикзм г>к! с ту г гг комплекс! сб'ыоувнкх I ¿"икскььхх Фактор г в.

"га"гньц!я в ссыльному са!т! ыд.чсенэ, хоч.о ¿¿.'г^сть-сг, тс 5 ростом гот?? с?! ту речеГ." иыыиш -да. «Iсс:...-г*пзг в св!^оногт; !к^в::-:з Фунхц!еткчних 34.01 I ¿-с

-е-

ж, родовий ргвень терпшост: Ф}ксуп усв}домл<!ння сдностг представник1в виклсчно людського cbí ту* Сучэснп етолопчна Teopin, яка претендуе на розгляд i соцгальних феномен}в тоцо, трактуе !мов}рн{ засади евангельського заповхту толерантности - про неспроможнгсть в1дп0в}д} "удяром на удар" ¡i обумов-лешстю древнгм, навгть гнстинктивним, комплексом д}й нэ при-пинення насильства. Версгю подо необов"язковост[ внутршньо-групового конФлгкту пропонуе П. 0. Сорокгн, який в:дэначае по-ступове розиирення тих соц}альних кг л, котрг выявились при-миреними, i пгдкреслюс активность толерантности до потребуе серйозного вольового зусилля.

Терпимость сткмулюеться в процес} розкриття в ¡нпнй лю-дин} влвстивостей неявного партнера. 1деь "значуцог лгдсько! повед}нки", яка грунтусться на пор}вняннг позищй суб"зкт}в, об"еднаних загальною метою та ситуящею вчинк}в, припускае в концепщ i "соцгяльно! дП" М.Вебер. Лро моряльний егялгта-ризм писав Е.Дкркгейм. До pe4i, в цьому контекст: эдпеться вяжливкм розвести сутнгсть понять ptbhoctí i ргзномаштност: та вивести умови íx узгодження.

У сучаснгй зврубгжшй согцологП' толерантшсть трядицой-но анал}зують в досл}дженнях регионально! ди<*еренщ ацг í то 'м!гряцг i' / Rze-ol J, ,1983; Тче.1п £/.,Т987/; висновкгв ззодо со-ц}ально1 npaBOMipHocTi &oCtka.r\o\^rt(K f pzaAt

fH.a*iaJCavkvÓ^igss/; можливостеЯ ¡снувэння та реалгзвцП' доктрин расизму, мШтариэму, комушэму /Iv'i'/sí)^ TU., Т985/; нонконФормностг рел(ггйно1, пол1тично1 / Sm¡-fh L.

К, 1980/ i сексуальноí /SiíphAn &>. tfkfTlulli'n Д 1982/. Але важливим с також вивчення навичок планувяння без-конФлхктно'! комунгкэц! í в cfrepi м}жособист}сних стоеунк[в. Спе-циФгка взяемозв"яэк}в на мгкроргвнг сощпльно'1 системи д0сл1д-жувалась, як вгдомо, еколо» ¡нтерпкц10н}зму та на засядях тео-рП ролей. Особливо треба вгдзначити розробку Дж.Морено со-

ц1о«етричних методик. Щ процедури активно використовукться в арсенал! емщричних засоб[В. Для обгрунтування власного варианту С0Ц10метрг '1 нами анялгзувались розряхунки, застосо-ваш в працях ¡.П.Волкова, 0. В. лиричука, О.О.Нрошкя, ВЛ.Пя-. нг отто, 0. В. Рудом! но-ДусяцькоУ.

Соцгальн! взосмини можуть {снувати лише в наукових абстракциях, ятецо не энпрдена конкретна ^орма Ух вияву. Одшею з таких 1^орм в лгтератург розглядах.-ться внутр1шн! контакти комун! кативного простору малих груп. Наявшсть М1жособист1 сноУ злагоди в план} ^¡ксування толерянтност1 вважае Т. Ныс-ком, зокрема, необхгдною умовою життсздатностг социальноУ системи будь-якого р!вня складность 3 позиц1й конствтащУ е<Тект1в взасморозумгння социологами 1 психологами визняча-кться специй чн! кола сп!лкування.

Р[знг аспекти саме акс!ологгчноУ тематики докладно ви-св1тлюсться в працях е. I.Головяхи, В.Л.Оссовського, А.О.^уч-ки, В.О.Дцова, ¿нших досл!дник1В. Проблематика нашо'У роботи зводилпсь до р!вня аналгзу' в основному щнност1 толерантности хоча поб^жно розглядались також I 1НШ1 Ц1НН0ст;. В до-сл1дженнлх динамгки лривабливост! про(*«с1й серед кнакхв та дгвчат в УкраУн! /за материалами публ1кац!Й В1ДЦ1лу досл1д-ження сощальних структур 1нституту социолог! ! АН УкраУни/ виявлене, няприклад, ц}каве поеднання: поряд з зростанням суто прагматичних шдход^в до трудовоУ саморевЛ13вщ У, у 80-х роках, на в!дм[ну в1д 60-х, звАМ ксоване п ос и лення Интересу молодг до щнностей гуман^стичних. В дисертоц! У ци-туються публ! кац[ У 1.М. АвдресвоУ, ЛЛ.Божович, 0.1.Вишняка, С.Л.Катаева, Н.В.Костенко, В.Ф.Сафгна, 1.8.Чяйковського, В.П.ЧудгновоУ, 1гаих автор1Б точо, за материалами розгляду особливостей молод!жноУ субкультури.

Вхдсутн1сть ШЛ1Сного, зм1 стовного вивчення джерел розвитку толерантности в молодгжному середовипц, актуаль-

-В-

н1сть проблеми зумовили ¿'ормулувяння головнох мети та зявдань дисертвгцПно! роботи; слрияли визначенню об"сктп та предмета дослхдження.

Головною метою дисертахц I о инэлхз сощальних умов <*ор-мування в молодежи!!» св!Д0«0ст1 толерянтност! як цгнноет! та ногми за розглядом специ*;ки статусного сприйняття в мялих трупах учн1Всько'1 молод! та на приклад! тих моделей поведхн-ки, що переважэють в субкультург.

Для досягнення поставлено! мети н»обх!дно було вир1ши-ти тяк! зрвданкя:

- д0сл[дити генезис I нтсрпретащй толерантностх як щи-ност! та нор-;и в [сторы культури;

- внзначити конкретней :.'ех;чц зм проявив толерянтносп не мхкрорвш сощ ^лышх гиднэсгк, а малих трупах;

- ВИВЧНТИ ОСОблИВЭСТ! г^уНЭД! онувяння 3 МОЛОД1КШЙ св1-домос'П соцхяльшпс стереэтх'л; з, ;-;отр! блокуить чи яктивгзусть толерантшст!-, эя допочэгов розробленого автором варганту соц! ометрично! процедури, я'кя конструквалвсь но засадах про-екц! I та вестях мгтя^эричного перенесения;

- проянзлгзупзти роль соц1 ндыю-культурних ¿нститутгь у ^ормувянш етичних моделей-1д<залх в молод1 ;

- з"ясуьати можлизост; об'^ктивацх 1 толерантност! в кс.муш к.чт/вно1;у простор: ь'алих учызських труп.

Дя." 2!'р:Т.С!!1!?' Ь1->, як! 5ули Скорму льовйщ з дисер-

'.-ичлгзу^лго!, ¿..¿уб1*и.-х 1 тчкзьяних евтор[в

ал: I в ь с*-¿.4 оэц! '-ино; лосо^х 1, сош ологх I т» с и[: лът': пс;'хо,;->:\ ;'; д:с;:.;лик1в ргзних рспйктхв аксхологх «:х,а; ;> /.„п.* '<-,•: .санкреткого атлхэу спець.-Ч -'.. • .¡^ур/. г.д^ц г:; гнц вкзнйчили папу к огг-,.-:,-х : у ¡:'-и.>к. > обпти.

Г^тпричну бсзу дисертац! I склали матер! али м1 кросоц1 оло- ■ ггчного досл!дження, яке було проведене автором у Т988-Т99Т роках у ргзних учбових закладах м.Киева за власним вариантом соц1ометрично'1 процедур«.

П;едметом доелгдкення с Феномен толерантности, умови та мехпн!зми об''ективяц11 ц(с'1 щнност! нз м1крор1вш соц1ально1 структури сусп1льства, в комун! кативному простор* мвлих труп уЧН!ВСЬКО! мэлод1.

Об"ектом досл!дження стали школяр; тя студент/ м. лиива.

Нчукора новизнч дисертац:£но! робпти може бути узагальке-на нэ таких р!внях:

Огляд теор!?, приезячених Феномену соцгально: терпимсст!, про! лкгструвяв рхзН! вар-анти I нтерпретйцг Т зм!Сту цгсУ цгннос-. Т1 та поярку методов У? зпкргплення у св:домост1 населения. ТякиЯ анал!3 у культурно-историчному вим^р: дозволив С1Тормулю-вэти власну коицетцю <5ачення мехаЩзму д11 толерантное^ на засадах стимуляц! : рефлекс} I та ¿дентин кацх У. А Б>;користаний м!ждисципл(нчрниЯ П1дх!д, який грунтувввея на соц: эльно-^ло-со*ських, соц!ологгчних та сощалько-психолопчнгх джерелах, ризнячив принципову важливгеть едност} д^кчих зв"язк1Б М1 крота макрср!вн1в С01!,!яльн01 стру.тури о з:т;»нтувЕН!л:; перюряд-но! знячуцост1 ^ргвИ^пцг I вег^мин п груп[ доктуял;-

явцИ терпимость

Автором э'лглгтонорйно вг'сний про?хтквн;'Р вяг.Чьт соще-»«•тгичноТ пглгк-луги, зп дэпо.'огог яке-г розглядллис^ осойлк-вост: етичних мод«»л?», -то еГр.-геор^г.тгся худо:?н:ми обрай•;.:»!, когтим мололь надас П!»геьягу. по-герге, - по-друге - зг.д;г-СОВЧИ! ЧЛ^'ЯНТИ об"С!ТИч>>Ег у 41га!СРИХ уподобь!!!-, ТОЛВЬ'-НГ-ност! покгема. р угу.*х статусного спр/Г-н^ття то кс-.-ун; к тг,

ного простору малих груп.■Внясл!док розгляду емп!ричних дя-них за мэтергалэми виконаного досл^дження обгрунтовян: ток! висновки:

- эакргплення толерантностг як ц!нностг тэ норми'за-

' лежить В1Д особливостей статусно!' регламентах! { и!тособчс-тгсних контакт!в ня мхкроргвнг соШяльнэ'! структури, яле мае бути опосередкованим макгоргвнем орган! эвцП' соцгумя, епадков1Стю культурних трэдищй;

- Формально тотожним виявився Фяктичний вплив кхно-те-лепродукц!I та творхв Л[терятури в !н^ормяц!Рному простор! циркулювання.субкультурних референтних моделей, як! випере-дили щодо популярное^ т1 ¡дентиФ! кэцгйШ об"скти, котр! знвходились в межах курс!в учбових програм;

- толерэнтМсть як гщчкгсть оц!нгвання комун! кятивних перспектив в контекст! наявно'! ситуяф Т Фунгад!онуе на Фон: взасмод! V загельногрупових та !вдив!дуальних уподобпнь, ч'о не шдлягэгть ушФ!кацП', але знаходяться п!д впливоч? соц!-альних стереотип:в сприйняття та в!дкриваються в М1нлив!й ! суперечливгй систем! м!фолопчних !дез.мв молод!жно! св^до-мостг;

- передумови нетерпимост! визнячаються разними Фактора-'ми м!крор!вня комушкацм, в тому числ!: !снуванням комплексу розб!жностей ор!ентяц1й мгж !ццив!дуальними тя зягяльно-груповими виборэми, загЧксовяними критер:ями сощ ометр!'! як такими, г;о вгдтворгють специФ!ку толерантност: чи констату-иь явич^а внутр!1гньогрупово1 ¡золяци;

- посилення проективност! досл!дницького завдання для учшв зя рахунок гри та введения тексту кязки як Феномен!в культури, котр! уможливлюють декодування респондентами ме-тзФоричних конструкц!й соц!ометричного мятер!ялу, призво-дить до актуял!зяцП' ззгальногруповоУ та ! вдивтдуально'! рефлекс!'! - провгдного механ!эму фор*ування толерянтност!.

-ТТ-

ТеОССТИЧНО ТЯ ПГПКТИЧНП ЗНЯЧИМГСТЬ ДОСЛ! дусння.

Т. Зяпропоноввний I реялгэовяний в дисертяцо I комплекс- ■ ний шдх!д до дослгдхення шнност! толерритност: в молодежно й св!домоет! виявив новг можливосто попеку теореткчних за-собгв осмислення конкретных приклядгв терпимост! у стосунках сере;д певноо кятегоро о населения.

2. Вих!дн! тези та висновки дисертчцо о можуть використо-вуватись для розробки методолог!о та засобов корскцоТ сопельно о повед1нки. До того к, е+ективность системи социального контролю за девоонтними проявями, в молодожному середови:цо зо-кремя, знечно зросте, як-чо врчховувяти несбходность особист!с-но г Форми самоконтролю. Ця Форма бозуиться на засадох ре^лек-сг I та одентиФокяцо I, явмдчх безумовно сощнльних, яко вод-творхють головн! мехяшзмидоо толеронтност!.

3. Результати досл!дження сприяли лосиленнк еЯ-ек^в Фор-муючого впливу, то вияпився пов"яз8Ним э розвитком навичок толерантности як проФесойно впжливоо властивосто, особливо

в середовшц учнов спецоялозовзних учбових закладов, яко ма-ють прлцввати у с^ерлх "людина-лединв" чи "лкдина-знэкова система". ,

4. У випядку дослодження "невиразних" етичних подвялин свотогляду респондент! в перспективним о використчння проек-

. тивного /у Фогмг гри/ зесобу визначення моряльних оро^нтацой. Зяпропоновянв процедур« умокливлквяла актуалояйцо г мотив!в заохочування учнов в робот! з методикою; вуалюаала справжнк мету д0сл!дження, спробу максимального эближення вербальних та реяльних вароант!в поведонки, особливо при посиленно знз-чущосто переуив.чнь I закропленно нявичок терпнмосто в процесс моделквяння зм!стовного простору буття !нших лгдей за до-помогог репатицойнэго приклрду.

5. Фрпгменти емпоричного мятероалу у виглядо графтчних

схем комуН!кятивного простору групн э пчрялел!ною ¡нтерппе-тяц1сю стятусних досягнень УУ членгв обов"яэково демонстру-вялись дисертантом для педагог!в, кляснгх кер!вник:Е, ргс-поедент!в при фгксвц!У "язоротного зп"язку". Результяти доел! джэння слугувяли г н^ормящ яним джерелоч п!д чпс проведения консультант р та бес:д. На прохяння кер; вництв=> учбояпс зя-клядгв, де эбирався емшричнир матер: пл, склэдчлись ЭВ1ТИ ! пропонувались авторськг рекомеццяц! У.

Структурп дисертяцгУ. Викляд матер:ялу зумозлен^й ло-г!кою побудови теоретичних I прикладних Фрагмент!в досл1дтен-ня, а тякож вимогами ви'цезгадяного м^дисципл! нчрного подходу. Дисертяцгя складаеться |э вступу; двох роздал:в /по три парагрзФи в кожному/; висновкгв, перел!ку використяноУ л:те-рятури та додятку. Обсяг роботи - (20 сторонок тексту. Пе-рел!к л!тератури м!стить 160 няйменувань.

ТТ. 0СН0В№1Й ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступг обгрунтовусться 8ктуальн:сть теми дисертяц!:, визнячаються головн! блоки дослгджувяних проблем, а тякок ■уета тя эявдання досл!дження.

У первому роздгл; запропоновано теоретичний янял!з тенденций вивчення умов толерантност.' в аспект: соц:гтно-^гло-соФських ¡нтерпретацгй тя конкретних няпрямкгп сусп!льство-знявствя, котр! вряховують нэуков! спостережзння зя проявпми молод¡жного св!тогляду.

Переваги терпимости як оди!ех з моральных пгдвялин гяр-мон1йних соцгяльних В1Дносин бентежэть лг.дську думку н* про-тяз[ всгсУ ¡стор!У сусл!льствя. Бтш, зм!ст поняття толерянт-ност! досить часто передаеться за допомогок: синошм!в лкбо-В1, злягоди, покгрливост!, няприклад, чи ня р: вш опосеред-

-ТЗ-

кування крайноц!в партнерських позиций в комутпкативному простор!. Фактично мова йде про пргоритети загальнолкдських щнностей. Але декларация принципу терпимост! у стосунках до "¡ншого" може ээлишитись липе добрим побажанням чи нэста-новою, якщо в коьиретних ситуащях сп!лкування не буде по-долана часто виникаюча неузгоджешсть м!ж запропонованим где-алом та Формою його реалозвцм. I все ж соц!альна терпим!сть залишаеться необх1дною умовок !снув8ння суб"ект!в у простор! взаемод!!'. Зазночеш розбожност! не здякться дивними в сучас-них умовах, оск!лы<и в минулому б!льи!сть населения, звичай-но, також не дотримувалась злегоди в буденному житт!. Тому можливост! корекц!I социальна! повед!нки завжди будуть ц!ка-вити досл!дник!в.

Доелектичшсть толерантност! зумовлена наявМстю в со-ц!альних в!дносинах вих:дного протир!ччя стосовно погляд!в, мети, ц!нностей, становича тогцо суб"ект!в комун!кац! i. Роз-в"язення цього протир!ччя з необх!дш ств залежить в!д прогнозу перспектив р!зних позиций партнер!в. Саме толерантн!сть Ф!ксуе процес опосередкувпння суперечливих взасмин. До того ж, досягнення терпимост! у стосунках не в!дбуваеться семо-пливом, навгть на р!вш лише споглядяння за под!ями соц!вль-но! д!йсност!. Лог!чно досл!джувати Фокус ¡снуввння толерантност! в межах схрецення тевденц!й "его-" чи "альтру 1зму", окрем! напрями яких панують у сусло льн!й св!домоет! у р! э-ний час. Безумовно, суть терпимост! пов"язана з поеднанням рац!онального, смоцгйного та д!свого компонент! в сощально'о повед!нки.

Толерантность мае природу !деялу моральносто, що Ф! к-сус результети ¿сторичного добору життсвих настпнов, як! закр! плххться на р! вн! св!тоглядних уявлень. Тому мехатзм терпимост! може визначатися показником набуття рефлексивного доев оду особийтостей. Глибинн! процеси Функц! онування

толерантностг досить складни Вони пкревяжно пов"яэяш з яви'цами вгдновлення чи встяновленпч cxoxoctí , эле не тотож-hocti позицгй "Я" тя "не-Я". Издания нового зм!сту, переос-мислення гтодгй в проблемно-кохЛйктшй ситуащ1 уможливлюо, як вважають, наприклад, I.M.Семенов тэ С.К. Степанов, ре^лек-ciB, котря е головним механхзчом Д1 ялогм vhoctí отосунк!в, загальноУ конетрукщ í толерянтност1, цо в!ДТворк^ глементи д(ялектики "побутового" тя Vi лосог'ського" вярг ííhtí в бячен-ня життя. За допомогою остэннього верхянту з"являоться Феномен парадоксального "пгднесення" у св!домост1 зя межг неопо-середковвних зв"язкгв, "няд" ситуации:, - констг.ту« С.Л.Ру-6iнтптейн. Такий суб"ективно нясичений cnoci6 гснувгння акту-ял13уй рефлекс!ю, дозволяс няблизитись до адекватного розу-Mi ння характеру в{дносин за рахунок узягальнення чи опосеред-кування pi3HoSi4HHx «Т-nitTi п социально i Д1 Ясности Зиходлчи на дист8нц:ю "огляду", суб"скт нзчебто позбявляьться эалеж-hocti в4д снтуац:í для того, чоб знову "повернутися", але вке з досв1дом уявлення про П особливости Пот;м, шсля ви-никнення нових проблем, з св^домост! повториться те саме коло переход; в то'зо. Цей иДкавий процес някопичення досв;ду рефлекс! i вгдбувисться не т^ьки в межах розвитку еамотз-нання oco6:;ctoctí. 3íh виявипся хвряктериим в цЬтому також i для груп.

'Сонстгтзщя евойрлдного оьтим-зтизму peJvfKcii, без до-Д0ТКОВОГС Д/Г.'3релэ "НЬОГО СГАЧуЛ»^.'!»!«, ОЙ1ДЧ11ТЬ, .чмд-

яо з С. Л. Py6i нштеРнем, про появу ксрядьисстг н.ч нон их зксе-дг<х уев! домлення сукуг.ного 31 дко ::£-нля дч >r i-11 я, э не альк,: окречпс його ;*2KTiB. ни прогрку кгсленья, як| детерг-и ну-кть пов?Д1 кяу т;> лкту?л]зу;-ть толермпшеть, пов"яэ<.н. з косскшек стереотип!в, í.o'rpi, эон*с\г., {.агли^енту*.?!, «при?,™ няг» а ззп'-кин H03i:qi• ''Я" те "h<?-)V гцд чг.п статусного ощ-ж. згчсзг т:. детер>'{ ¡'уяться оистсг'ок. С0ц!.-х1»;их i ими ryí i я.

Толерантность ^ункцоонуе в комун! кэтивному простор: Mi¡K0C06uCTicnra стосунклв в момент в!дтворення у св!домост! cy6"üktib CBOGpiдноУ концептуально'! модел! бачення зв"язк!в партнерських позиц!й. Ця концептуальна модель Mas за основу специ<Мчцу i н^ормащ {"ну модель, яка в!добража наявшсть ке не опссередкованих узагальненням под!Я, особливостеР ситуац1У. Теш.; чином, в i льне стимулювання механ1зк!В рефлекс i í Тактично (Мксуеться <*ормуванням концепц! У "Я" та "1ншого", >до ви-ника^ на (T-oHi 1Н<*-орм8Ц!йного забезпечення дt ск системи побу-тобих стереотип!в, котр! вке знаходились в cfí-epi míkoco6hctíc-лих стосунк! п. Перех!Д "¿н^ормзц;У" в "концепщк" та навпа-ки зд1 йснк'сться зссобом ¡денти^! кац! У. Остення являс собою конкретику процесу соц!ал:зац! У.

Молодь не мае достатнього досв!ду у вир!шенн! складних етичгогх проблем, nKi потребукть толерянтност! у вчинках i яустг!чгкться в особистому житт! кожноУ лгдини. До реч!, те, rio оточенням часом сприймасться як прояви niKOBoro циШзму, насправд! mo7,"í бути -кармою демонстративно! поведпши як "захисноУ" реакцг У. Спроби <Тормуваннл та корекц! У етичних opicHTai'ie молод! noBüiCT:'', звича«но, не виклкчгть в!дхи-лпнь сошальноУ поведпти, котр! о насл!Дком сучг.сноУ сис-т;'?и "нотолерпнтного" виховання та, влэсне, недостатньоУ со-

алгзец! г. Безумовко, лроцес виховпння в ц!лому - лерпс г.^.чядне, яке повинно в:дтворкрети, за ттрдеенням В.Д.Слд-: 0. В. Старовойтенко, rfu лосо^ьт: узггвлшення ¡гиття, гл»?олог!чну сутн!сть под!« та психолог!чцу реял1 сецхк мо-■тгг' «w н^.танав. Ccuifir.i3auieie передг5чча»ться прир^дм ""'ни начальных для молод! критер:Ув ~;одо уподобань t

pr^orv друзíв та к«-друо:в. г.нлкпм i д{вчптзм нсобхгд-Бзгрц! . т.о котуть 3rwti«»<-Trci в :депти-

•*: i'anf Т г. i fe но генукчою лгдинок чи узогсл>ненд«: типом героя. 5 молод; т.н: ?■ субкультур! не л trae колхиотюя вчинки чи риги мс-

-TÜ-

делг-оргентацгУ, але Я реконструкться мотивац!йн: ¡ерярх:: повед:нки етичних еталон!в. Велику колькосгь таких зрязкгв пропонуо мистецтво, за допомогок якого молодь нябувас проективного досвгду розв"язання склодних життзвих проблем.

Конкретному дослгдженню джерел (*ормування тя'механ:з-му закрепления терпгмост! у молодожному середовт: /ня приклад! нявчальних труп/ присвячусться дгугий розд:л дисертэ-щ У. В ньому пропоцуеться аналгз тецценцёй об"ективяц:: тер-пимост! у м!жособист!сних стосунках в малих групях учшвсь-коУ молод! та студентствя.

П1дгг1р ядеквятноУ методики для доел!дження склядних Феноменгв соцгяльно-етичного плану пост:йно еупроводжугть деякг лроцедурн: арте^акти, як1 пов"яэу!сться з: специФпог Ф!ксувяння наявностг толерянтност: в систем: розб!жностей реекц!й-в!дпов:дей респондент!в, вербяльних констлтэц:Я, дгйсних вчинкгв та прихованих мотивация спрявкньоУ повед:'н-ки. Тому, базуючись на заспдях теоретично: схеми (»ункц:ону-вання :н*орляц!йно: та концептуально: моделей комун:кативно-го простору :снувяння субкультурних ог:;нтяц!й, котр: повин-н: стимулювати рефлекс!» та толерянтжсть, в дисертяц:: ви-користовувався метод ^ормусчого експерименту :з зворотним 'зв"язком. ЕФекти такого засобу призводять до корекц:':' :с-нуючих етичних стереотип!в респондент!в об"сктями процедурного впливу. Методика була епрямовпня на культивувяння в контекст! еталон!в соц:яльнэУ поведении групп в:дносно но-вих для У: член: в нзстянов деялектичного спри^няття моря ль-них зрязк!в, ощнквгння яких висв!тлюе д!ю ряшие сФормо-вяних стереотип:в.

П!д час проведения досл:ду враховувались деяк: обме-ження застосувяннх; трядиц!йних процедур перев:рки няд:Рност: та вял!дност: ямп:ричного матер!алу. За допомогою сошомет-р!У, котра ! в класичному своему вар:ант! визнячялясь

ситуацию гри, уявних схем, ф!ксувялась об"сктивна картина !срарх!У статус! в за особливостями Ух оц1ньвання на Фонг комун!кативних стосунк!в в межах мало!' групи. Досл!дити дгю сощальних стереотипов, якг сприяють розвитку толерантност! ■ чи блокують УУ, вделося в непрямках, по-перше - акцентувен-ня I ндив1дуельних етичних моделей досить замкнуто!' сф«ри взасмин, а по-друге - на р!вн! впливу системи соц1ально-куль-турних !нститут!в, що пропонують молод! т! чи гнш! В31рщ соцгально! повед!нки. В дисертац!Пн!й робот! проанал!эоввн! переваги введения до процедури соц!ометр!У специфичного Л1тературного матер!алу як стимулкхчого рефлекс1С та типов! в1дп0в!д!, котр! !люструють нвявн1сть чи в!дсутн!сть толерантност!.

Завдання для респондент!в "эд!йснити виставу" з пред-ставник8ми групи нв звсядах л!тературного сгжету /казки/ та розподМити "рол:" режисера, акторгв, рецензента, критика то'до В1ДП0В1Д8Л0 конструкЦ! I особливих творчих вправ, як! мають елементи розв"язання проблемно!' ситуац!!'. Саме та-ка.ситуац!я актив!зус реФлекси*. У другому розд!л! е опис зрвзк!в-ор!ентир!в - своергдних реФерентних для молод! об"ск-т!в, етичних моделей, котр! теж виводились з соф ометричноУ процедури у в!дпов!дях на запитання стосовно найулсблен!того героя.

В!домо: в мистецтв! метафора кодус компоненти соц!яльноУ д!йсност!* як[ узагальнггться в частинах художнього скжету, вчинках героУв та критериях Ух оц!нювання э позищй морал! * певного историчного пер!оду суспМьства. Модель життя на екран! чи в книз!, звичайно, не тотожня яви^двм д!йс.ного жит-тя. Але за допомогок !дентиФ! кащ У - визнвчального мехян!з-му согцал^эацП - молодь отримуе проективний досв!д можли-вих вар!ант!в виршення життсвих проблем. Взогал!, спочптку юнвки та д!вчата повинн! набувати цей досвгд терпимого

сприйняття людей на прикладах вигядвних моделей, пот!м -на р'гвн! {снугчих конунгкятивних зв"язк!в. Пепний !нтерес викликяють джереля знзчугсих для молодг взгрц{в соШяльног поведгнки.

В ПОДВЛШОМу ЗДЯСТЬСЯ НЯДЗВИЧ0ЙН0 ВЯЖЛИВГМ В!ДЗНЯЧ)!ТИ

методичну кориснгсть посдняння опису та розряхункових п!д-ход!в. Спроба такого поеднпння с в дисертяцГи Вгдомо, р!з-н} няпрями позитив!зму, що до недавнього часу цяргзяв у сус-п!льних науках в ц!лому, -*яхтично вгдкидяють гиннгсть опису як нензуковоУ процедури. Але вивчення етичних .хорч, толсрянт-ностг зокрема, потребуй бглып витончених метод; в, шу. звер-тяння до мгтвметичного апэгяту виклкчно. Ях допомёжн' я робо-т1 зястосовян! коеФчц! снти рянговоУ корелящ Т Стр/ена, !1з-веден; покязники <?чксугть особливостг взяг,>/спв"язк1 в соц!о-метричних дзних зз критериями реФерэнтност;, овторитетчост1, емпатгРноетг та "критичност!", но вгдтворхкть елементи перспектив1/ толерзнтностг в М[ж0с0бист1сних стосунках учнгв.

Стерэотипи терпимост! не ззкладен! до скясету казки, яку на перпому етяп! роботи з методикою повит! були янял!-эувзти респондента П!Д ч?с в!дпо1чд1 ня коло питонь щодо ви-знячення сцгнок ге-роУв - етичних моделей за шкалою ¡денти-*:кацГ; симпет! ; чи онтипат!У. В класичному кнзчовому твор! остановлен! ",р"'Д111и ЙН1 нкг^нти позитивное?! ногятивност1 вчинк! в перлон-.*! в. Але в згядпночу в;>р1 акт! ;•! Гературного "."тгр|*лу, яг, г г.>-.£ористс»усгшся о метод;";!, ~-.fi дихотсч! ; 38эдял5Г!Л» К!ДКИД!-Л»:2Ь. ДО ТОГО .*, ВХД.-'^Ь • ¡-«¡¡'л^-нт!в с!д поверчоього в^зн^чеми лих*'.' чи добр и ч; зсупсреч 'тч-реотипсм окски-лши, ю були : р-н;'":,

демонструьа.'п мояслияост! лрзяву толпрянтн^с?! в п;:пп дЬт-лечти'тост! :г:г;-/ця';"1'.* модел;, л-.;.-« Я рг"[¡-гчл-о". "/•«рглс..! ¿депллз /•> '¿¡д.^сг-.^-л тпгл-

ргки.оо;! ":•>, ;; ч.г.'-сгресизнхт:/ гл1:/.

ден: респондентами у Форм: в!дкрито! в!дпов1д! приклади найулхблешших repo'íB. Одержана таким чином !нФормяц!я спри-яла узагяльненню соц:ально-етичних ор!ентац!й молод:.

Нормально терпимость зумовлена характеристиками контактов в сфер! взасмин "Я" - "1иший" - "Вони". Тому вз!рцем то-леран~ного В1дноиення виступили л!дери, як! р^листь особли-вост: внутр!пньогрупових уподобань. TaKi представники групи Фхксувались за допомогою в!дносно високих та ."piBHmc" оц!~ нок за критер!ями соц!ометр!i. Навпаки, прикладом нетерпи-moctí у стосунках були внтиподи л!дер!в - бан!ти чи !зольо-B8HÍ особи, вилучен! з системи динам!чних взасмин. Щкаво, що в згаданому контекст! йдеться власне про загальногрупов! прояви. 1ндив!дуальн! вибори !нод! можуть бути протилежними за етичною opiентац!ею, коли л!дер, наприклод, об"ективно не претевдуе на роль зразка толерантност! по в!дношенню до iramx членов колективу.

У висновках дисеотпц!Т наводяться tskí п!дсумки досл!д-ження:

Т. ТолерантШсть на протяз! bcíc'í icTopi'i розвктку сус-п! льствв викоцус Функц!ю ¡деально':' модел! Формувзння взасмин лгдського сп!в!снування. Тому каявн!сть розб:жностей м!ж декларовзним та вчинковим вар!антами схвялення ц!с: норми с за коном!рним, як^о не зняходяться значущ! шдстави, тотож-нг умоввм, розп"яз8ння згвданого проткр!ччя. Серед тих би-знач^них умов найвэжливгсп тгк!: яктугльне проплгування то-.rep9kth0cti ня píeh; культурна тггдпц: л суеп!льстзл; ура-■^•грнря осебливлстей сприйняття етичних модел6Г власкз мо-лопгжнда сягедовиз?м; викогистяшк кллвних соц:йльис-пеихо-логгчних мехяигпмгв закр! плети терпи;«::ст! зассбом якц><1г.'у-вякня рефлекс: :.

ТТ. Мал! групи як структурний »pió cycüiль-

ете» «оэвэлягть простзжктн кожргтигу рэзгортяккя д!:' íu/.í-

рантност1 в контекст^ м!жособист1сних стосункгв. Формувян-ня зясад терпимост! звлежить Ч!Д fyHKiji онувяння с'истеми со-цгальиюс 1Нстятут!в, котр} забезпечують спвдковхсть хультург них Шнностей. А зякр{плення толерантностг у свгдомостг молод! пов"язусться э етичним вгдношенням до конкретних-оспб ня piBrtr спглкувэння. Bn6ipKOBiCTb етичних моделей, у тому числг терпимост1, бязуеться ня прикладах iндивгдувльних оргентяцгй серед розма'Уття субкультурних об"ект!В молодежно'! ¡дентинкяц1I та коригуеться зягяльногруповичи уподо-баннями.

171. Використання Mi кросоц!олопчноУ процедури дослгд-ження зп ввторським вар1антом уможливлке (Нксяц!ю особли-востей побудови контакт} в "Я" - 'Чнсий" - "Вони" в мчлих трупах учН1Всько'1 молод! та дозволяс передбячити моменти об"ективяц!У толерантност}, вияняченоУ зя допомогог couio-метртених критер} Ув. Треба заувяжити, до в проведенш до-' слхдження мели м!Сце деяк! прсцедурш обмеження. Ц1 обме-ження стосувэлись в!кового звуження у респондентсько'У яуди-.TOpi i здатностеЯ до проективного перенесения, по-перие, я по-друге - складной в переварки над1Йност! та вял}дност! одержаного мятергалу. Однак вдалося 3aifi ксувяти конкретну картину (^ункц! онування елемент! в терпшост!,

Т. В систем! м!жособист1сних стосунмв мало! групи ня-явниЯ ei*«kt нелШйно'У залежностг тж j вдив!дуялъними тя груповими сощ ометричними показниками ощнки стятус!в. 31Д-■ творен: розбгжност! д! i згяданих орхснтащй демонструггъ' специ*!ку внутр(тньогруповоУ ¡золяцГ: як вар!анту нетерли-

MOCTi.

2. Емпат!я, по видасться головною характеристикою то-лерянтност!, с для молод! вакливим критер!ом продуктивност! сп'льноУ дгяльност! /кореляцгя рянпв шж покязникями ре-г^рентност! та емпвт!йност! - 0,446/. Але ¿снуе тендекцгя

до занижения оцгнки зв"яэку мгж <*ормяльним /"о(*!цгйним"/ авторитетом те емпатойшсть /0,308/, нэ вгдм!ну в!д ровня кореляцо I М1Ж не^ормрльним /"нео^ощйним"/ авторитетом та емпэтгйшстю /0,40Т/,

3. Виэначен! ре^ерентнг об"екти насл^дування, зв<Мк-соваш сощ ометричним эпвданням серед проективних вз1рцов, зеиропонованих мистецтвом та з онших джерел, в!дтвор)С1оть законом! рносТ1 ор!ентацП молод: на типов! одеали субкультури. Щмдеали Аюрмують систему етичних поглядев, зокрема толерантности Виявдяеться в цолому неприпустимою однознач-н!сть оцонивання соц^ельно-етичного зм!сту згаданих моделей, бо вплив I нЯюрмяц! йного матер1алу зесобов мэсовоо комун!ка-щ о не викликае явно ягресивних чи впр!орно толерантних реакций молод!. Серед фаховцов немее сдносто думок з приводу трянс<?ормяц!1 задвних концептуальних схем 1нЛ-орм8ц!йного простору в вер! ант реякцы, що був би до ко ноу* прогнозовв-ним.

я/. Формально тотожними виявилися ¿вктичн! внески к1-но-телепродукц! о та твор!в лотерэтури у конструсванно си-стеми субкультурних моделей: 38, З*. р.еЛ-ерентних об"ект!в у 1^орм! найулюблен!ших героов були зв(*о ксован! у водповодях респондентов як екрянно верег I та 39,5^ - за текстом. По-силвння нэ сценочне джерело, ягсдо не враховувати. роэгляду велико о групи прозвищ популярних серед молод! сп1ввк!в та актор!в, - видветься дуже незначним: 0,98^ верс!й !деалу у 0,48^ водповодей. 14,2^ моделей повед!нки, еле не повною м!-рою узагальнених за вчинкями, у 12,3^ варгантов в1дпов!дей знаходилися в межах курсу учбових програм з лотератури чи Iстор1 I. Тому видветься важливим акцентувоти значуяцеть у |*.ормуввнно ц!нносто толервнтност!, зокремя, саме тих !н^ор-мащйних джерел, як1 можуть бути популярними серед молод!. На жаль, т!льки 2,7* героов з розних твор!в укра'онського ми-

стецтва у 2^ вгдпов[дей ки'Увських учшв належать до скарбниц! нац!онально'У культури г виконусть Функц!У потенцойних вчинкових вЭ!рц!в для молод!.

б/. Зг!дно рейтингу уподобань образ! в-ор!снтир!в вияв-лена щонайменше подв!йшсть м!Фолог!чних конструкфй моде-лей-!девл!в. Ця подв!йн!сть зумовлена оШнгванням дихотом! У припустимост! дом!нування Ф!зичноУ сили чи !нтелекту для юнак!в /"м!Ф Шварценегерз" чи "м!Ф кап!тан!з"/, етичних на-прямк!в в межах соц!яльноУ пасивност! - активност! повед!н-ки для д!вчат /"м!ф Попелюшки" чи "м!Ф Скэрлет"/. Тому терпимость як цонность у св!домоет! молод! проективно Ф<ункц! о-нуе в вар!антах подолання крайнощ!в "дом!нування", з одного боку, чи "непротид!У", з другого.

в/. За фактами наявност! "протилежноУ" Iдентифг кац!У, коли гнаками використовуеться "ж!ночий" персонаж як модель, а д!вчатами - "чолов!чий", вдалося. д!Ференц!ювяти в!дм!ннос-т! онтерпретацоУ молоддю можливоУ сошельноУ повед!нки. Ви-являеться, чо мвкть м!сце певн! ускладнення толерантного сприйняття гнаками особи протилежноУ стят1. Цс зялежнгстъ демонструкть конструсвання реФ^рентних моделей художн!х персонажхв. Т!льки в 4,4* верс!й вз!рц!в у 2,7* водпов!дей юнаки Ф!ксували сб"екти "протилежноУ" !дентиФ! кяцг У, я у д!вчат цей покэзник на порядок витий: 4Т* верс!й у 34,8* вгдпов!дей, Незумсвно, в мплод!жному середови-пг е во коя!, психолог!чн! та соц!ально-культуро» суперсчност!, якг в!д-творюють насл!дки ¡снуючог системи виховяння в план! блоку-вання прояв!в толерантност! нязеденого к?ктексту.

Апробяцгя роботи. Мятергяли дисертятц Рного доелод^нн* допов! дялись на Друг! й Моекззсы'1 й /онтер«\1Ц( У пси! р;>ит1 о-соц! олог!в "Сещтогичестм иееледосон'.'п: теоретические и

практические проблемы" / Москва, 1990 /; Всесоюзна науко-во-практичн!С конФеренц! У асп!рант1в-соц!олог!в / Москва, Т99Т /; були представлен! на конФеренщ I "Молодь тя сус-тльн! науки" / Чернгвцг,Т993 / те "Проблеми розвитку со-Ц[ олог1 V на сучасному еташ /теоретичн! те методичН1 питан-ня/" / КиУв,Т993 /.

Положения дисертацГУ в1дображен1 у публ!К8ц!ях:

Т. Микросоциологическое исследование феномена идентификации у подростков. - Материалы Второй Московской конференции аспирантов-социологов. - М.:Институт социологии АН СССР, 1990. - С. 73-74

2. О микросоциологических аспектах глобальных проблем. -Материалы Всесоюзной нзучно-пректической конференции аспирантов-социологов. - М.: Институт социологии АН СССР.Т99Т. -

С.57-58

3. Досл1Дження процесу сэмош знания при ^ормуввнш толерантних в!дносин у п1дл!ТК1В // Проблеми соц!альноУ психолог! I. Питания теоргУ I практики сучасноУ социально!" психолог! У, - К.: Либ!дь,1992. - Вип.Т. - С.81-85

К.-1Н9- ЮО

-24-