автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Участие населения Херсонской губернии в организации деятельности местных органов власти и управления Центральной Рады (март 1917 - апрель 1918 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Участие населения Херсонской губернии в организации деятельности местных органов власти и управления Центральной Рады (март 1917 - апрель 1918 гг.)"

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І. МЕЧНИКОВА

і О V,- . і

” / А;Іік / Вінцковський Тарас Степанович

УДК 947(477.7):342.553

УЧАСТЬ НАСЕЛЕННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (березень 1917 р. - квітень 1918 р.)

Спеціальність 07.00.oJ)- Історія України

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Одеса - 2000

Робота виконана на кафедрі історії України Одеського державного університету ім. 1.1. Мечникова.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Ващенко Віктор Петрович,

Одеський державний університет ім. 1.1. Мечникова, завідувач кафедри історії України.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук,

Кульчицький Станіслав Владиславович,

Інститут історії України НАН України, заступник директора;

кандидат історичних наук, доцент Чумак Володимир Михайлович, декан історико-філологічного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса).

Провідна установа: Київський національний університет ім.

Тараса Шевченка, кафедра новітньої історії України.

Захист відбудеться “Л7-” Т!с^ 2000 р. о -/Ь год. на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К41.051.08 в Одеському державному університеті ім. 1.1. Мечникова (65026, м. Одеса, вул. Щепкі-на, 12).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова ( 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24)

Автореферат розіслано & ” 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук Лозовський А.К.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми обумовлена тим, що розбудова Української держави на сучасному етапі посилила увагу, після довгих років забуття, до питань утворення та діяльності державних органів влади в період національно-визвольних змагань українського народу 1917-1920рр. Велика увага приділяється створенню Центральної Ради, Гетьманської Держави, Директорії УНР, які робили спроби відновити, здавалося б забуту та приспану, Українську державу. Найбільшою увагою серед цієї трійки користується Центральна Рада. Це зрозуміло, адже вона починала справу українського державного відродження в XX столітті. Разом з тим, неможливо собі уявити не лише політичного існування, але й економічної стабільності Центральної Ради без місцевих органів влади -своєрідного фундамент;/ піраміди влади.

Тому вивчення цієї ланки державного управління повинно займати важливе місце серед досліджуваних питань, зв’язаних з історією Української Народної Республіки.

Херсонська губернія відігравала важливу роль у процесі створення Української держави. Значить, не меншої уваги заслуговує питання організації та діяльності органів влади УНР на території Херсонської губернії, їх вплив на події в регіоні, їх вага серед інших політико-адміністративних інституцій, їхня роль у розвитку українського національно-визвольного руху в багатонаціональному краї. Херсонщина на той час за своєю територією була однією з найбільших серед усіх українських губерній, вона характеризувалася високим рівнем економічного розвитку, великою питомою вагою міського населення та заможного селянства. Міське населення в переважній більшості було обрусілим. Серед населення Херсонщини були й громадяни іноземного походження. Губернія мала широкі економічні та культурні зв’язки із закордоном. Херсонська губернія була однією з тих українських територій, на яких розповсюдження влади і права Центральної Ради не визнавав Тимчасовий уряд. Центральна Рада, здійснюючи політику державного будівництва, повинна була враховувати особливості, які впливали і на утворення органів влади на місцях. Тому ці фактори стали визначальними при виборі теми дисертації.

Не можна не сказати й про те, що актуальність роботи полягає в тому, що за радянський період проблеми, які висвітлюються в дисертаційній роботі, були недоступні для вивчення фахівцями і до сьогоднішнього дня не висвітлені в достатній мірі. Без всестороннього ж вивчення питань, що піднімаються в дослідженні, неможливо в повному обсязі зрозуміти ті процеси, які відбувалися у розглядуваний період, а

також, у цілому, за часів національно-визвольних змагань українського народу початку XX століття.

Адже, незважаючи на те, що система місцевих органів влади Української Народної Республіки не мала домінуючого значення в структурі державного управління, без знання цієї сторони історії української революції 1917-1918 років неможливе об’єктивне висвітлення новітньої історії України.

Предметом цього дослідження є історія місцевих органів влади Центральної Ради на території Херсонської губернії. Вони виникли в результаті бурхливих перетворень у Російській імперії та стали одним з чинників національно-визвольної боротьби українського народу.

Об’єктом дисертаційного дослідження є система місцевих органів влади і управління УНР, яка утверджувалася в умовах жорсткого протистояння з органами Тимчасового уряду та пробільшовицькими організаціями. Характерною ознакою того часу була надзвичайна строкатість державних органів та громадських об’єднань. Установи місцевої влади Центральної Ради розглядаються як структурний елемент цілісної системи управління Української держави. Але відповідно розглядаються і неукраїнські органи місцевої влади, які об’єктивно виступали противниками українських та мали значний вплив на території Херсонської губернії. На жаль, до останього часу цій проблемі приділялося явно недостатньо уваги. Пропонована робота є спробою ліквідувати цей недолік і висвітлити картину утворення та діяльності місцевих органів влади Української Народної Республіки на Херсонщині в період 1917-1918 рр.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють І період національно-визвольних змагань українського народу.

На той час територія Херсонської губернії стала ареною запеклої бо-ротьби за владу між різними політичними таборами. Ці роки наповнені полі-тичними подіями, які вплинули на подальший розвиток українського руху.

Географічні межі дисертації охоплюють територію Херсонської губернії. Вибір автором географічних меж дослідження обумовлений тими обставинами, що Херсонщина займала значне місце серед інших українських губерній як за територіальними показниками, так і за економічним, політичним та культурним розвитком, на що в значній мірі впливала строкатість населення губернії. Доцільність вибору цієї території підкреслюється й близькістю до Південно-Західного та Румунського фронтів, що впливало на формування низки “революційних органів” у цьому регіоні.

Основною метою дисертаційної роботи є вивчення і аналіз організації та діяльності місцевих органів влади Української Народної Рес-

з

іубліки доби Центральної Ради як складової частини загально-держав-юго процесу становлення системи української влади. Звідси випливають головні завдання роботи:

- з’ясувати умови, в яких стало можливим утворення українських ірганів місцевої влади на Херсонщині в 1917 році;

- проаналізувати ситуацію, в якій доводилося їм працювати. Вис-іітлити стосунки українських органів влади з тими, що існували за часів Російської імперії, та з новоутвореними під час революційних подій 19171918 рр., які спільні риси та відмінності в них були;

- визначити етапи становлення системи органів влади і управлін-ія Української Народної Республіки на території Херсонської губернії } 1917-1918рр.;

- дослідити, які конкретні дії проводились цими органами, як вони зплинули на становлення влади Центральної Ради на Херсонщині, на зідношення місцевого населення до ідеї створення Української Народ-юї Республіки;

- з’ясувати, які були стосунки між Центральною Радою та місцевими зрганами влади УНР, які наслідки мала німецько-австро-угорська окупація України для утвердження української влади на Херсонщині в 1918р;

- встановити, як діяльність Центральної Ради впливала на зростання чисельності її прихильників у даному регіоні, на активізацію діяльності їх у роботі місцевих органів влади та управління УНР.

У зв’язку з тим, що в системі органів УНР на території Херсонської губернії значну роль відіграла Військова Рада, одним з головних питань дослідження стало з’ясування ролі цього органу в системі влади, вплив його на розгортання подій, особливо, стосунки з іншими військовими організаціями краю. Певна увага приділяється і методам роботи всередині Військової Ради, політичними поглядами її лідерів.

Теоретико-методологічною основою дисертації є загальнонаукові принципи історизму, системності, об’єктивності.

У роботі використано проблемно-хронологічний метод дослідження, який передбачає комплексний підхід до вивчення теми. Автор спирався на досягнення вітчизняної та світової історичної науки, керуючись сучасними підходами історичних досліджень: історико-психологі-чний метод, метод аналогії, методи статистичного аналізу, які сприяли осмисленню та формуванню принципових положень дисертації.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що автором за умови залучення нових джерел і дослідницької літератури зроблено спробу висвітлити процес утворення та діяльності місцевих органів влади Центральної Ради на Херсонщині. Виділяються етапи виникнення та становлення згаданих органів, критерієм чого обрано як політико-органі-

заційну спрямованість цих організацій, так і хронологічні рамки, що дозволяє, на нашу думку, найбільш повно та цілісно дослідити проблему. З нових позицій аналізується діяльність різноманітних державних та громадсько-політичних установ, що здійснюється на основі розгляду їх роботи крізь призму вирішення питань загальнодержавного масштабу. В дослідженні встановлено імена десятків українських політичних і громадських діячів Херсонської губернії та простежується їх активна участь у національно-визвольному русі, визна-чається місце цього регіону в системі влади УНР.

Наукове та практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання його матеріалів та висновків при подальшому науковому дослідженні проблеми, у викладанні курсів з історії України, при написанні краєзнавчих праць окресленого періоду.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку вивчених джерел та літератури. Обсяг дисертації складає 175 сторінок. Список використаних джерел складається з архівних та документальних матеріалів, спогадів, періодики, довідкових видань, літератури - всього 169 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, окреслюються хронологічні та географічні рамки, визначається мета, завдання дослідження, вказується на методологію роботи, розкривається наукова новизна та практичне значення дисертації, а також ступінь її апробації.

У першому розділі дисертації “Історіографічний та джерелознавчий огляд” висвітлюється стан вивчення теми у вітчизняній та зарубіжній історичній літературі. Оскільки в історіографії немає спеціальних праць, присвячених розгляду питань функціонування системи місцевої влади в Херсонській губернії, то автор зупиняється на історіографічному аналізі літератури з близьких проблем історії України та її державності визначеного періоду та узагальнюючих праць.

Перші роботи, в яких розглядалася проблема створення українських органів місцевої влади, з’явилися ще у 20-30-х роках1.

Публікації цих років були в основному присвячені “викриттю” діяльності Центральної Ради та її політики в галузі державного будівництва. Серед іншого в цих роботах знайшли своє відображення й окремі аспекти досліджуваної теми. Праці цього періоду були присвячені 10-й річниці встановлення більшовицької влади в Росії, і тому мали, як правило, пробільшовицький характер. У них досить бідний фактичний матеріал, пов’язаний з даною проблематикою, що пояснюється викори-

станням вузького кола джерел та ідеологічною зашореністю. Незважаючи на це, окремі дослідження все ж містять цінний матеріал, який розкриває деякі сторінки історії краю.

Крім згаданих вище праць, деякі аспекти історії України доби Центральної Ради знайшли відображення в роботах М.Яворського, М.Грушевського, Д.Дорошенка, В.Винниченка2. Незважаючи на те, що в згаданих дослідженнях також не знаходимо широких відомостей про місцеві органи влади Центральної Ради, і тим більше, не дається оцінка їхньої діяльності, все ж таки, вони вигідно відрізняються тим, що вдаючись до логічного викладу матеріалу, в них автори намагаються неупе-реджено підійти до досліджуваної теми.

Активно працювали тривалий час за кордоном Н.Полонська-Ва-силенко, І.Нагаєвський, і невелика частина їх монографій присвячена аналізу питань, пов’язаних з дисертаційною роботою3.

Наукове дослідження даної теми в Радянській Україні розпочалося після Другої світової війни.

Протягом 50-80-х років радянськими істориками, в тому числі й українськими, опубліковано сотні праць, у яких в тій чи іншій мірі розглядалися певні аспекти революційних подій 1917-1918рр. Щоправда, ця проблематика в абсолютній більшості праць досліджувалася в контексті діяльності пробільшовицьких державних утворень. Українська радянська історіографія в 50-60-х роках основну увагу зосередила на вивченні місцевих органів державної влади Української РСР, Радам робітничих, селянських, солдатських депутатів, міським Радам Української РСР тощо4. Вивчення інших, особливо українських національ-

Ачканов Г. Очерки Февральской и Октябрьской революции в Одессе. - Одесса, 1927; Броневой А. Октябрьские дни в Одессе//Летопись революции. - 1927. -№56; Жовтень на Миколаївщині. Нарис з історії класової боротьби 1917-1920рр. на Миколаївщині. - Миколаїв, 1927; Золотарьов А. З історії Української Центральної Ради. - Б.м., Б.р.; Кіров А. Румчерод і Радиарком Одеської області в боротьбі за Жовтень //Летопись революции. - 1927. - №5-6; Рубінштейн С.Л. Одеська періодична преса років революції та громадянської війни (1917-1921рр.). - Одеса, 1929.

2 Винниченко В. Відродження нації.-К.,Відень, 1990; Дорошенко Д.І. Історія України, 1917-1923рр. - Б.м., Б.р.; Яворський М. Історія України в стислому нарисі. -К., 1928. Грушевський М. Новий період історії України за роки від 1914 до 1919.

- К„ 1992.

3 Полонська-Василенко Н. Історія України 1900-1923рр. - К., 1992; Нагасвський І. Історія української держави двадцятого століття. - К., 1993.

4

Алексеенко А.Г. Городские Советы Украинской ССР (1917-1920). - К., 1960; Бабій Б.М. Місцеві органи державної влади Української РСР в 1917-1920рр. - К., 1956; Мельник С.К. Перемога Радянської влади на Півдні України (березень 1917 - березень 1918рр.). - К., 1966.

них органів було відсунуто на задній план. У цих роботах, у кращому випадку, згадувалося про існування таких органів влади і, звісно, лише з негативними оцінками. Тому, в цей період не було створено значних праць з цієї тематики. Упередженість, як вимога часу, стала на заваді дослідження згадуваної теми.

Після Другої світової війни з’являються й загальні праці, присвячені періоду революції та громадянської війни на Україні, де висвітлюються ті чи інші питання стосовно вказаної проблематики. Це, перш за все, монографії М.Супруненка, І.К.Рибалки, А.В.Лихолата, С.М.Коро-лівського, М.А. Рубача, П.І.Гарчева, І.Ф.Кураса, ІО.М.Гамрецького, Ж.П.Тимченка, О.Й.Щуся, які досить докладно зупинялися на характеристиці діяльності Ценральної Ради5. Водночас проблемам організації та діяльності місцевих органів влади і управління Ценральної Ради достатньої уваги не приділялося, бо сама постановка такого питання суперечила ідеологічним принципам побудови радянського суспільства після революції 1917 року. Загальним недоліком названих вище праць, як і взагалі історіографії радянського періоду, є однобокість у підходах до вивчення різних аспектів політичного життя України в окреслений період, що привело до визнання існування двовладдя після Лютневої революції - органи Тимчасового уряду та Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. У той час, як проблема формування місцевої адміністрації Центральної Ради опускається.

Окрім згаданих вище праць, різноманітні аспекти формування системи української влади знайшли відображення на сторінках узагальнюючих робіт з історії Комуністичної партії України, історії держави і права Української РСР, історії міст і сіл Української РСР6. У цих дослідженнях окремі фрагменти та розділи присвячені суті та змісту політики Центральної Ради щодо створення мережі крайової влади.

5 Супруненко М. Велика Жовтнева соціалістична революція на Україні. - К., 1948; Рибалка І.К. Встановлення Радянської влади на Україні. - К., 1959; Лихолат А.В. Розгром націоналістичної контрреволюції на Україні (1917-1922рр.). - К., 1955; Його ж: Жовтень на Україні. - К., 1967; Королівський С.М., Рубач М.А., Супруненко М.І. Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні. - К., 1967; Гарчев П. І. Червона гвардія України у Жовтневій революції. -- Харків, 1969; Ку-рас І.Ф. В.І.Ленін і національно-визвольний рух трудящих України в Жовтневій революції (березень-грудень 1917р.). - К., 1917; Гамрецький Ю.М., Тимченко Ж.П., Щусь О.Й. Ради України в 1917р. (липень-грудень 1917р.). - К., 1974.

6 Нариси історії Комуністичної партії України. - К., 1961; Нариси історії Комуністичної партії України. - 4-е вид., доп. --К., 1977; Історія держави і права Української РСР. - К., 1961; Історія держави і права Української РСР. - К., 1967; История государства и права Украинской ССР. - К., 1976; Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. - К., 1972; Миколаївська область. - К., 1971; Одеська область. - К., 1969; Херсонська область. - К., 1972.

Разом з тим, зазначеним працям притаманні недоліки заідеологізованої радянської історіографії в тій її частині, яка стосується теми дослідження.

Дещо менше праць датується 80-ми роками. Серед небагатьох робіт можна назвати статтю М.К.Юрковського, в якій дослідник торкається проблем діяльності українських організацій на Чорноморському флоті7.

Вивченню різних аспектів української історії сприяло здобуття Україною незалежності. Вже з початку 90-х років з’являється цілий ряд досліджень, які виходять за рамки догм, що існували в радянській історіографії, і стосуються розглядуваної нами проблеми. Спроби побудови Української держави на початку XX століття стали об’єктом ретельного вивчення в постперебудовний період. Вийшло друком декілька статей та монографій, присвячених цій тематиці8. Автори вказаних досліджень намагаються об’єктивно і виважено подати події доби Центральної Ради, залучаючи при цьому невикористану раніше джерельну базу. Науковці ставлять питання про створення губернських, повітових і міських українських рад, зазначаючи, що в цій сфері діяльності Центральної Ради були певні прогалини. На жаль, поряд з глибоким теоретичним аналізом, залишається проблема більш детального дослідження цього питання.

Окремі сторінки регіональної політики Ценральної Ради знайшли своє відображення в спеціальних дослідженнях9.

7

Юрковский М.К. Большевики в борьбе с украинским буржуазным национализмом на Черноморском флоте (1917-1918гг.)//Революционное движение в русской армии в 1917 году. Сборник статей. - М., 1981.

8 Копиленко O.JI. “Сто днів” Центральної Ради. -- К., 1992; Верстюк В.Ф. М.С.Гру-шевський у перший період діяльності Центральної Ради // УІЖ. - 1996. -№5; Його ж: Українська революція і доба Центральної Ради//УІЖ. - 1995. - №6; Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917-1920. - К., 1997; їх же: М.С.Грушевський і деякі проблеми розбудови Української держави//УІЖ. - 1996. -№5; Павленко Ю.В., Храмов Ю.О. Українська державність у 1917-1919рр.: (істо-рико-генетичний аналіз). - К., 1995. Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (травень 1917 - березень 1918). - К., Львів, 1996; Кульчицький B.C., На-стюк М.І., Тищик Б.Й. З історії української державності. - Львів, 1992; їх же: Історія держави і права України. - Львів, 1996; Грицак Я. Нарис історії України і формування модерної української нації ХІХ-ХХст. - К., 1996; Яневський Д.Б. Українська Центральна Рада: перші кроки до національної державності (березень-листо-пад 1917р.). - К., 1990; Кульчицький С.Д. Центральна Рада і утворення УНР // УІЖ. - 1992. - №5-6; Мироненко О.М. Світоч української державності: Політично правовий аналіз діяльності Центральної Ради. - К., 1995.

9

Мироненко О. Національні органи місцевої влади і управління в УНР // Мала енциклопедія етнодержавства. - К., 1996; Дещинський Л., Голубко В. З історії створення збройних сил Української Народної Республіки (березень 1917 - квітень 1918рр.) // Розбудова держави. - 1996. - №6; Грабовськии С. Українське держа-

За останні роки з’явилися й публікації, які безпосередньо стосуються досліджуваної проблеми. Ряд фахівців ставлять питання про органи місцевого самоврядування на Україні ВІ917-1918 роках, про ставлення їх до утвореної Центральною Радою Української Народної Республіки, про співпрацю з іншими органами влади і управління10.

При вивченні історії формування органів місцевого самоврядування на Херсонщині корисним є звернення і до зарубіжної історіографії. Правда, слід сказати, що при досить активному вивченні національно-визвольного руху на Україні в період 1917-1920 років, лише лічені дослідники торкалися проблем утворення органів місцевої влади. Поряд з іншими дослідженнями слід згадати роботу Л.Жуковського, О.Субтельного, де стисло говориться про важкі обставини, в яких доводилося Центральній Раді організовувати владу на території України11. Окремі аспекти теми нашої дисертації досліджуються Р. Млиновецьким. Для нас цікавим є те, що автор звертається до організації влади на місцях, сформулювавши висновки про роль місцевих органів влади в українському русі.

Особливе значення роботи й у тому, що вона повертає нам забуті імена і, хоча й частково, заповнює цю прогалину . Вивченню історії

вотворення революційної доби: виклики часу і відповіді нації // Розбудова держави. - 1997. - №12; Історія держави і права України. Курс лекцій. - К., 1996; Історія держави і права України: Підручник для юридичних вищих навчальних закладів і факультетів: У 2-х частинах. - Частина 2. - К., 1996.

10 Бондарчук Ю.П. Лютнева революція 1917 року і відродження українського національного руху в Єлисаветграді Н Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність. - 4.2. - К., 1995; Гарчева Л.П. Місцеві органи державної влади в УНР (листопад 1917 -квітень 1918рр.)//80-річчя відродження української державності: минуле і сучасне. Доповіді і повідомлення на Всеукраїнській науковій конференції 14-16 листопада 1997 року. - Симферополь, 1997. - С.22-25; Тригуб П.М. Органи місцевого самоврядування в період української народно-демократичної революції 19І7-1918рр. // 80-річчя відродження української державності: минуле і сучасне. Доповіді і повідомлення на Всеукраїнській науковій конференції 14-16 листопада 1997 року. - Симферополь, 1997. - С.31-32; Федуков В.В., Таран П.Е. Правовой статус высших и местных органов государственной власти Украинской Народной Республики в 1917-1918гг. // 80-річчя відродження української державності: минуле і сучасне. Доповіді і повідомлення на Всеукраїнській науковій конференції 14-16листопада 1997 року. - Симферополь, 1997. - С.47-50; Чумак В.М., Платонов С. Г. Формування органів влади і український національний рух на Півдні України після Лютневої революції (березень - червень 1917р.) II Південь України і складання української державності: історія і сучасність. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції 26-27 травня 1994 року. -Одеса, 1994. -Ч.1.-С.56-58.

1 Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. - Львів, 1992.

12 Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань 1917-1918 рр.: Репринтне видання. - Львів, 1904.

становлення Української держави сприяють й праці І. Лисяк-Рудниць-кого, П. Мірчука, інші роботи .

Те, що в історіографії дуже мало приділялося уваги діяльності місцевих органів Центральної Ради, підтверджується і тим, що Л.О.Рад-ченко, яка захищала дисертацію з проблем висвітлення національно-демократичної революції в Україні 1917-1920 років у новітній вітчизняній та зарубіжній літературі, не виділила питання історії формування і діяльності місцевих органів УНР. Це стосується й близьких за змістом і хронологічними межами кандидатських дисертацій Н.М.Барановсь-кої, Т.А.Бевз, О.Є.Гомотюк, О.М.Демянко, Л.В.Зінкевич14.

Наскільки недостатніми є історіографічні дослідження з проблеми утворення та діяльності місцевих органів влади на Херсонщині у розглядуваний період, настільки ж недостатньо широкою є і джерельна база, сформована в радянський період, хоча і вона може бути використана для досліджень. Деякі питання в надрукованих джерелах висвітлені, а деякі - ні, в більшості випадків упорядники свідомо не включали ті чи інші документи до збірників.

Загалом вивчені автором джерела можна розділити на чотири основні групи: мемуарна література, опубліковані документи та матеріали, періодична преса, архівні матеріали. .

Серед залучених матеріалів знаходимо спогади учасників подій 1917-1918 років. До цієї групи відносимо роботи А.Марка, І. Мазепи15.

Важливим джерелом для нашої роботи стали збірники документів та матеріалів. Незважаючи на тенденційність та упередженість усіх збірників, які вийшли в світ у радянський час, є можливість використан-

13 Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2-х томах. - К., 1994; Мірчук П. Українська державність 1917-1920. • Філадельфія, 1967; Велика українська революція. Календар історичних подій за лютий 1917 року - березень 1918 року. - Нью-Йорк, 1967; Визвольна боротьба українського народу 1917-1921рр. - Лондон, 1950.

14

Радченко Л.О. Національно-демократична революція в Україні 1917-1918 років у новітній вітчизняній та зарубіжній літературі: Автореф. дис... к.і.н. - Харків, 1996; Барановська Н.М. Національно-визвольний рух в Україні за відновлення державної незалежності (березень 1917р. - квітень 1918р.): Автореф. дис... к.і.н. -Львів, 1995; Бевз Т.А. Формування Української держави за доби Центральної Ради (березень 1917р. - квітень 1918р.): Автореф. дис... к.і.н. - К., 1995; Гомотюк О.Є. Центральна Рада в українському державотворчорму процесі (березень 1917 -квітень 1918рр.): Автореф. дис... к.і.н. - К., 1997; Демянко О.М. Лютнева революція та становлення української національної державності (лютий 1917 - січень 1918рр.): Автореф. дис... к.і.н. - К., 1995; Зінкевич Л.В. Розпад російської армії та військовий рух в умовах національної революції на Україні (березень 1917 - лютий 1918рр.): Автореф. дис... к.і.н. - Львів, 1995.

15 Марк А. Подготовка Октября в Николаеве //Летопись революции. - 1927 - N0.6; Мазепа І. Україна в огні і бурі революції 1917-1921. - Вид. 2-е, доп. - Б.м., 1950.

ня ряду документів, листівок, статистики і т.ін. Одним з недоліків є те, що основна увага в цих збірниках приділялась радянським органам влади і подіям, пов’язаним з діяльністю більшовицької партії16. Документів, які стосуються досліджуваних нами питань, знаходимо вкрай мало.

Цю білу пляму частково ліквідовують видання “Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах” та “Україна в XX століттті: Збірник документів і матеріалів 1900-1923”17. Спираючись на документи, в основному Київських архівів, та періодичну пресу, упорядники збірників знайомлять широкий загал з невідомою раніше джерельною базою, яка стосується періоду березня 1917-травня 1918років. Багатий матеріал з державного будівництва на місцях вміщують у собі протоколи засідань Центральної Ради, Малої Ради, Генерального Секретаріату, міністерств тощо.

До наукової роботи автором залучені матеріали ряду архівів України, які здебільшого вводяться до наукового обігу вперше. Найбільше архівних джерел, використаних автором, зберігається у фондах Державного архіву Одеської області (ДАОО). Використані фонди, як правило, різних установ: Одеської Ради робітничих депутатів та представників армії і флоту (Ф.р.3829), Одеської міської управи (Ф.16), Клейн-Лібентальсь-кого (Ксенівського) сільського правління (Ф.63), Одеського громадського комітету (Ф.615). Вони містять матеріал про стосунки Рад робітничих, селянських, солдатських депутатів з українськими органами місцевої влади, українськими партійними осередками. Ці документи показують ступінь участі неукраїнських політичних установ у організації та діяльності української влади Херсонщини, їхню роль у розбудові нових форм влади, і що найважливіше, формування українських державних установ краю. Нами опрацьовано матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО). Багатий джерельний масив міститься у фондах Генерального секретаріату УЦР (Ф.1063), Української Центральної Ради (Ф.1115), Центрального виконавчого комітету Рад солдатських, матроських, робітничих і селянських депутатів

16 Боротьба робітників і селян за встановлення й зміцнення Радянської влади на Єлисаветградщині (1917-1920рр.). Збірник документів і матеріалів. - Кіровоград, 1957; Борьба за Великий Октябрь на Николаевщине (февраль 1917г. - март 1918г.). Сборник документов и материалов. - Николаев, 1957; Победа Советской власти на Херсонщине (1917-1920гг.). Сборник документов и материалов. - Херсон, 1957; В огне гражданской войны. Сборник документов и материалов. - Одесса, 1962; Революционное движение в русской армии (27 февраля - 24 октября 1917 года). В 2-х частях. - К., 1982; Революционное движение в военных округах (март 1917г. -март 1918г.). - М., 1988.

17 Українська Центральна Рада. Документа і матеріали у двох томах. - К., 19961997; Україна в XX столітті: Збірник документів і матеріалів (1900-1923). - К., 1997.

Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеського округу (ЦВК Румчероду, Ф.3156). Це - протоколи засідань Генерального Секретаріату УНР, проекти законів, у тому числі про урядування в губерніях і повітах, звіти інструкторів Центральної Ради про становище на місцях, листування Румчероду з Центральною Радою, що проливають світло на події на Херсонщині в окреслений період.

Матеріали Одеського і Центрального архівів доповнюються документами Державного архіву Кіровоградської області (ДАКО): Єли-саветградська повітова земська управа (Ф.78), Державного архіву Миколаївської області (ДАМО): Українське товариство “Просвіта” м.Ми-колаєва (Ф.206), Миколаївська міська дума (Ф.222), Миколаївська Рада робітничих і військових депутатів (Ф.2247), Фонд “Колекція документів українських буржуазно-націоналістичних закладів” (Ф.р.5947), Державного архіву Херсонської області (ДАХО): Херсонський губернський виконавчий комітет Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів (Ф. 1099), Зібрання документів та спогадів про перемогу Радянської влади на Херсонщині (Ф.р.3264). Це важливі для наукових досліджень документи про участь населення в політичному житті Херсонщини.

Одним з основних джерел при вивченні теми стали періодичні видання. Серед них українська та російська преса періоду 1917-1918 років. Важливим джерелом для дослідження організаційної роботи органів влади, методів політичної боротьби, прийняття резолюції стали часописи “Одесские новости”, “Одесский вестник”, “Одесский листок”, “Рідний курінь”, “Вільне життя”, “Солдат и рабочий”, “Нова Рада”. “Одесские новости” та “Одесский листок” були офіційними органами одеського міського самоврядування і видавалися ще за часів Російської імперії. Редакція “Одесского листка” фактично виступала з позиції кадетської партії, що допомагає краще зрозуміти відношення цієї політичної партії до української влади. Близькими були погляди видання “Одесские новости”, яке є також важливим джерелом у відтворенні картини політичного життя краю в досліджуваний період. За часів українських національно-визвольних змагань 1917-1918 років вони займали нейтральну позицію по відношенню до Центральної Ради та її органів на місцях. Газета “Рідний курінь” - це друкований орган українських військових осередків Одеської округи, тому тут знаходимо багато відомостей про внутрішнє життя одеської української Військової Ради. Щоправда ця газета видавалася протягом короткого часу - лише в 1917

- початку 1918 року, що зрештою, фактично співпадає з часом існування самої Військової Ради. Використані також матеріали періодичних видань одеського українського Керівничого Комітету - журналу “Українське слово” та “Просвіти” - газети “Вільне життя”, які стояли на

національних позиціях. Друкованим органом Центральної Ради був часопис “Нова Рада”.

Історіографічний доробок по проблемі, незважаючи на чисельні прогалини, та джерельна база дозволяють дослідити питання, які сформульовані як завдання дисертації.

Другий розділ дисертації “Створення та діяльність губерніальної ради Херсонщини (березень 1917 року - січень 1918 року)”.

В цьому розділі розглядаються передумови, конкретні шляхи і методи формування системи губерніальної влади на Херсонщині. Цей процес розпочався відразу після створення Центральної Ради в Києві. Наступним кроком було створення губерніальної ради Херсонщини, що стало наслідком активної та наполегливої діяльності українських громадських організацій цього регіону. Новий орган влади зіткнувся на перших порах з величезними труднощами, які проявлялися в протистоянні з неукраїнськими органами влади, причому, як лівого, так і правого спрямування, що значно гальмувало процес утворення української влади в губернії.

Але на початок літа 1917 року український національний рух набув такого успіху і поширення, що його досягнення перебільшували найсміливіші мрії місцевих патріотів. Завдяки титанічній агітаційно-пропагандистській роботі вдалося частково змінити відношення членів російських демократичних організацій до українського руху, хоча і не в такій мірі, щоб налагодити співробітництво. Слід відмітити, що на цей період поширили свою діяльність і розрослися українські партії, що не могло не вплинути на укріплення позицій губерніальної ради.

Прискорила згуртування українського національного руху на Херсонщині і деструктивна політика Тимчасового уряду, який не включив ці землі до території, яка підлягала управлінню Генеральним Секретаріатом Центральної Ради. А це, в свою чергу, вимагало більш рішучих дій українських сил краю. Ще 27 червня 1917 року Генеральний Секретаріат задекларував можливість і бажаність перебудови місцевої загальнокрайової влади таким чином, щоб сільські, містечкові та волосні ради, земські управи, повітові комісари, міські думи, губернські комісари і т.д. побудували струнку систему управління регіонами, жорстко підпорядковуючись Центральній Раді та Генеральному Секретаріату. Однак таку систему тоді створити не вдалося.

Лише 18 жовтня 1917 року було зроблено наступний крок, коли Генеральний Секретаріат доручив генеральному секретарству внутрішніх справ виробити законопроект про заміну старих земств так званими народними радами, народними управами. Особливістю Хер-

сонщини було те, що українські органи влади, враховуючи недостатню їх впливовість, змушені були створювати органи влади спільно з іншими політичними силами, часто дискредитуючи тим себе.

Перехід влади до рук більшовиків у столиці імперії в жовтні 1917 року виявився тією подією, яка привела до створення нових органів влади на Півдні України і запеклої боротьби між ними, яка йшла з перемінним успіхом. Врешті-решт, на початку 1918 року в результаті військового протистояння, влада перейшла до більшовицьких органів і в Херсонській губернії.

У третьому розділі “Одеська українська Військова Рада в розбудові крайової влади” розкриваються особливості функціонування української військової організації на Півдні України та її участь в українському національно-визвольному русі.

В цьому розділі розглядаються передумови, загальні засади та конкретні прояви діяльності Військової Ради в умовах накопичення значної кількості військової сили в південно-західній частині України. У час, коли на Херсонщині український національний рух ще не мав масового характеру, створення в квітні 1917 року одеської Військової Ради мало виняткове значення. Вона була створена на зібранні делегатів від усіх військових частин та окремих військових, які були зацікавлені в організації українців-військових. Українська Військова Рада, в якій великий вплив мали представники соціалістів-самостійників, поширювала серед війська заклики до солдат-українців не йти на фронт, а створювати національні військові підрозділи.

Новий пік активності української військової організації краю прийшовся на осінь 1917 року. Вона активно включається до повсякденної роботи, вирішуючи різноманітні питання, серед яких становище полонених українців у Німеччині, про селянський з’їзд у Херсоні, про майбутні фронтові та обласні з’їзди Румчероду та про українські школи у військових частинах. Найбільша увага приділялася двом останнім питанням, зазначаючи, що на з’їзди потрібно посилати якомога більше свідомих українців. Приймав участь Виконавчий Комітет Військової Ради і в обговоренні проблеми реконструкції революційних органів Херсонської губернії.

Велику роботу проводила Військова Рада в напрямі агітаційно-просвітницької роботи. Зокрема, був розроблений загальний план освіти серед українців-військових Одеського гарнізону. Цей план передбачав існування в кожній військовій частині української школи грамоти, засновувались загальнопросвітні курси, читалися лекції на політичні теми, які не обмежувалися вузькими питаннями, а торкалися всього політичного життя України та інших регіонів світу.

Крім пропагандистської роботи українською військовою організацією проводилась робота по збільшенню військової присутності прихильних та надійних частин у регіоні. З допомогою Військової Ради в ряді міст одеського округу формувалися українські військові частини. Ці військові сили, добре організовані та дисципліновані, повинні були стати опорою Центральної Ради та місцевих українських організацій у регіоні. З другої сторони, таким чином йшла підготовка до поступового переходу влади на Херсонщині та інших південних губерніях до українських сил, які на той час ще не обіймали ведучих позицій, хоча досить відчутно посилили вплив.

У грудні 1917 року Військова Рада стала провідною не тільки військовою, але й політичною українською силою губернії, з якою рахувалися всі без винятку органи влади. Але з поваленням української влади в січні 1918 року на Херсонщині вона припинила своє існування.

В четвертому розділі дисертації “Функціонування місцевих органів УНР на Херсонщині навесні 1918 року” досліджується діяльність по реалізації політики Центральної Ради і конкретні заходи цих органів після відновлення влади Української Народної Республіки навесні 1918 року.

На широкому фактичному матеріалі, що його вперше використано, розкрито процес організації та функціонування тих українських установ, діяльність яких мала місце в березні-квітні 1918 року. Автор зробив спробу оцінити ступінь ефективності роботи як української ради, так і Головного Краєвого Комісаріату Херсонської, Катеринославської і Таврійської губерній.

За період панування більшовицької влади в Херсонській губернії цей регіон опинився в полоні великого хаосу. Тому, першочерговим завданням стала організація нової влади. Цим питанням займалася одеська українська рада, створена при активній участі членів усіх українських демократичних організацій і партій, а також членів виконавчого комітету гайдамацьких куренів і виконавчих комітетів військових депутатів.

Набагато складніше йшов процес відновлення діяльності місцевих органів влади УНР в інших частинах губернії, де вони наткнулися на збройний опір пробільшовицько настроєної частини населення.

Тим часом на Півдні України Центральною Радою був створений новий орган влади під назвою - Головний Краєвий Комісаріат Херсонської, Катеринославської і Таврійської губерній. При Краєвому Комісаріаті було створено систему управління з різними відділами. Замість колишніх комісарів української ради розпорядження головного комісара виконували завідуючі відділами. Всього було створено 13 відділів: земельний, освіти, шляхів, фінансів, цивільний, військовий, юстиції,

торгівлі, залізниць, промисловості, продовольства, морський, національних справ. Процес організації нового органу влади продовжувався і в подальшому, хоча ще під час утворення Головного Краєвого Комісаріату мова йшла про тимчасовий характер цієї організації. Фактично реорганізація Краєвого Комісаріату відбувалася постійно.

Серед місцевих громадських і політичних кіл далеко не однозначно сприйняли створення Головного Краєвого Комісаріату. Велика частина політичних діячів губернії взагалі вважала цей орган влади незаконним, називаючи його самочинною організацією, порівнюючи навіть з більшо-вицькою радою народних комісарів. Компетенція Головного Краєвого Комісаріату була близькою, а часто просто співпадала з компетенцією органів одеського міського самоврядування, тому це викликало значне незадо-волення зі сторони останнього.

Велике значення для управління губернією мало вирішення питання стосунків з представниками австро-німецького командування. Часто німецьке командування не рахувалося з українськими законами і владою в різних кутках Херсонщини.

Одним з головних досягнень українських органів влади є те, що вони за короткий час зуміли налагодити систему адміністративного управління по землях Херсонської губернії після спустошення більшовицькою владою.

У висновках зроблені узагальнення з основних проблем роботи, які винесені на захист. Дисертант підкреслює, що події, які мали місце на Херсонщині, в період існування Центральної Ради, стали однією зі складових та невід’ємних частин бурхливого загальнонаціонального процесу створення та будівництва української державності. По мірі розвитку держави виникали ті чи інші питання, які вимагали найскорішо-го вирішення. Одним з таких завдань найперших днів стала організація системи місцевих органів влади й місцевого самоврядування, які повинні були б з часом утворити густу мережу управління краєм.

Практичне вирішення цього питання в Херсонській губернії мало свою специфіку. По-перше, небажання Тимчасового уряду погодитися на підпорядкування південно-східних губерній України юрисдикції Центральної Ради, створювало додаткові труднощі, зв’язані з легітимністю існування органів влади Центральної Ради на цих землях. Це, звісно, гальмувало утворення таких органів та розвиток українського руху в цілому. І лише восени 1917 року, після проголошення III Універсалу, цей процес набув широкого розмаху.

По-друге, багатонаціональний склад населення губернії не завжди та й не відразу сприймав ідеї, які проголошували представники місцевих українських організацій і осередків тих українських партій, які сто-

яли на позиціях утворення української автономії, а згодом і незалежної держави. Визнаючи право українського народу на самовизначення, місцеві неукраїнські політичні лідери, як правило, заперечували можливість утворення незалежної (або навіть автономної) України. А саме органи місцевої влади Центральної Ради і були виразниками цих державницьких тенденцій.

По-третє, існування на території губернії, поряд з органами влади Центральної Ради, цілої низки інституцій місцевого самоврядування, частина з яких існувала ще за часів Російської імперії, а інші були винесені на хвилі революційною течією з початку 1917 року, визначали так звані “органи революційної демократії”. Це, в свою чергу, вело до плутанини та змішування функцій різних органів влади, створювало грунт для протистояння між ними.

По-четверте, довгий час місцева державна адміністрація не мала практично жодних важелів для реального здійснення своїх повноважень та впливу на хід подій у регіоні. Такий стан речей не сприяв росту авторитету українських органів влади і не давав змоги на рівних умовах конкурувати з іншими органами місцевого самоуправління в боротьбі за утвердження в регіоні якнайбільш впливовішої системи влади.

Аналіз діяльності Військової Ради свідчить, що на Півдні України прагнули більш конструктивно і послідовно вирішувати питання про збройні сили нової держави, зокрема, про Чорноморський флот, ніж це робила Центральна Рада.

В цей період зростала чисельність тих, хто підтримував діяльність Центральної Ради та її місцевих органів.

Таким чином, досліджуючи питання організації та діяльності українських органів місцевої влади на Херсонщині за часів Центральної Ради, можна сказати, що вони намагалися стати тією силою, яка повинна була проводити процес побудови Української держави в цьому регіоні.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації:

1. Населення Півдня України в боротьбі за утвердження Української держави (лютий 1917 - січень 1918рр.) // Записки історичного факультету. - Випуск 4. - Одеса, 1997. - С.80-85.

2. ДіяльністьУкраїнської Військової Ради в Одесі // Записки історичного факультету. - Випуск 5. - Одеса, 1997. - С.115-120.

3. Діяльність ОдеськоїУкраїнської Морської Ради // Записки історичного факультету. - Випуск 7. - Одеса, 1998. - С.100-106.

4. Відновлення діяльності Центральної Ради в Одесі в середині березня 1918р. // 80-річчя відродження української державності: минуле і сучасне. Доповіді і повідомлення на Всеукраїнській науковій конференції 14-16 листопада 1997 року. - Симферополь, 1997. - С.50-52.

5. Діяльність місцевих органів влади УНР на Херсонщині навесні 1918 року//Записки історичного факультету. - Випуск 8. - Одеса, 1999. -С.154-159.

АНОТАЦІЯ

Вінцковський Т.С. Участь населення Херсонської губернії в організації та діяльності місцевих органів влади і управління Центральної Ради (березень 1917 - кв ітень 1918рр.) - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01.

- Історія України. - Одеський державний університет. - Одеса. 2000.

Дисертацію присвячено питанням створення та функціонування українських органів влади та управління Ценральної Ради на землях Херсонської губернії в період березень 1917 - квітень 1918 років. У роботі на основі широкого кола архівних джерел, переважна більшість яких вводиться до наукового обігу вперше, висвітлюється комплекс питань, пов’язаних зі створенням української державності на початку XX століття. Вперше зроблено спробу дослідження передумов, конкретних шляхів і методів, результатів організації мережі української влади на Херсонщині за часів Центральної Ради. Розглядаються та оцінюються конкретні кроки українських організацій для створення влади Української Народної Республіки в південно-західному регіоні України в протистоянні з іншими політичними силами. Досліджуються особливості політики Центральної Ради в різних сферах політичного, громадського, культурного, військового життя губернії. Вперше розглядається діяльність органів місцевого самоврядування в площині стосунків центр

- регіон, аналізуються причини та наслідки стрімкого зростання впливу Центральної Ради в Херсонській губернії. Показано зростання чисельності тієї частини населення, що підтримувала діяльність Центральної Ради та її місцевих органів.

Ключові слова: місцеві органи влади, Військова Рада, система української влади, українська рада, українська губернська адміністрація, губерніальна рада, Головний Краєвий Комісаріат.

АННОТАЦИЯ

Винцковский Т.С. Участие населения Херсонской губернии в организации и деятельности местных органов власти и управления Центральной Рады (март 1917 - апрель 1918гг.) - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. - История Украины. - Одесский государственный университет.

- Одесса. 2000.

Диссертация посвящена вопросам создания и функционирования украинских органов власти и управления Центральной Рады на землях Херсонской губернии в период март 1917 - апрель 1918 годов. В работе, на основе обширного круга архивных источников, большая часть которых вводится в научный оборот впервые, освящается комплекс вопросов, связанных с созданием украинской государственности в начале XX века. Впервые сделана попытка исследования предпосылок, конкретных путей и методов, результатов организации сети украинской власти на Херсонщине в период Центральной Рады. Рассматриваются и оцениваются конкретные шаги украинских организаций для утверждения власти Украинской Народной Республики в юго-западном регионе Украины в противостоянии с другими политическими силами. Исследуются особенности политики Центральной Рады в разных сферах политической, общественной, культурной, военной жизни губернии. Впервые рассматривается деятельность органов местного само-управления в плоскости отношения центр - регион, анализируются причины и следствия быстрого роста влияния Центральной Рады в Херсонской губернии.

Основной целью работы является изучение и анализ организации и деятельности органов власти Украинской Народной Республики периода Центральной Рады, как составной части общегосударственного процесса системы украинской власти. Для достижения поставленной цели автор решил следующий ряд задач: выяснены условия, в которых стало возможным создание украинских органов местной власти на Херсонщине в 1917 году; проанализировал ситуацию, в которой приходилось работать, указанной выше администрации, осветил взаимоотношения украинских органов власти с теми, которые существовали во времена Российской империи, и с вновь созданными в ходе революционных событий 1917-1918 гг., какие общие черты и различия в них были; определил этапы становления системы власти Украинской Народной Республики на территории Херсонской губернии в 1917-1918гг.; исследовал, какие конкретные действия проводились органами украинской администрации, как они повлияли на становление власти Центральной Рады на Херсонщине, участие местного населения в создании Украинской Народной Республики; выяснил, какие были взаимоотношения

между Центральной Радой и местными органами власти УНР, какие последствия имела немецко-австро-венгерская оккупация Украины в развитии украинской власти на Херсонщине в 1918 году, показал рост численности той части населения региона, которая поддерживала деятельность Центральной Рады и ее местных органов.

В результате проведенного исследования автор пришел к следующим выводам: многонациональный состав населения губернии не всегда и не сразу воспринял идеи, которые провозглашали представители местных украинских организаций и ячеек тех украинских партий, которые стояли на позициях создания государства. Признавая право украинского народа на самоопределение, местные неукраинские лидеры, как правило, не соглашались с возможным созданием независимой (или даже автономной) Украины. А именно органы власти Центральной Рады были выразителем этих государственных тенденций; нежелание Временного правительства согласиться на подчинение юго-восточных губерний Украины юрисдикции Центральной Рады, создавало дополнительные сложности, связанные с легитимностью существования органов власти Центральной Рады на этих землях. Это тормозило создание таких органов и развитие украинского движения в целом. Только осенью 1917 года, после провозглашения III Универсала, этот процесс приобрел широкий размах; существование на территории губернии, вместе с органами власти Центральной Рады, целого ряда институций местного самоуправления, часть из которых сохранилась еще со времен Российской империи, а другие были вынесены на гребне волны революционным движением с начала 1917 года, определяли так называемые “органы местной демократии”. Это, в свою очередь, привело к путанице и смешиванию функций разных органов власти, создавало почву для противостояния между ними; долгий период времени местная государственная администрация не имела практически никаких рычагов для реального осуществления своих полномочий и влияния на ход событий в регионе. Такое положение вещей не способствовало росту авторитета украинских органов власти, не давало возможности на равных условиях конкурировать с другими органами местного самоуправления в борьбе за утверждение в этой части Украины наиболее влиятельной системы власти. В целом можно сказать, что местные органы украинской власти в Херсонской губернии в 1917 - в начале 1918 годов стремились стать той силой, которая должна была проводить процесс построения Украинского государства в этом регионе.

Ключевые слова: местные органы власти, Военная Рада, система украинской власти, украинская рада, украинская губернская адми-нис-трация, губернская рада, Главный Краевой Комиссариат.

ANNOTATION

VintskovskyiT.S. The participation of Khersonska province’s population in the organization and activity of the local governing bodies and the Tsentralna Rada (March 1917 - April 1918) - Manuscript Vintskovskyi T.S. submits his thesis for a Candidate’s degree. Speciality 07.00.01 - the history of Ukraine. Odessa State University. - 2000.

This Candidate dissertation is dedicated to the problems of creacion and function of the Ukrainian governing bodies and management of the Tsentralna Rada on the lands of Khersonska province in the period of March 1917-April 1918.

This survey, on the base of the vast overview of the archives data, which are introduced in science for the First time, explain the complex of matters which are connected with creation of the Ukrainian statehood at the beginning of the 20th century. For the first time an effort to research premises, ways, methods and results of the organization of the network of the Ukrainian power on the Khersonska province in the period of Tsentralna Rada was made. This work examines and evaluates concrete Steps of the Ukrainian organizatios for affirmation of the Ukrainian Democratic Republic’s power on the South-western region of Ukraine in confrontation with other political powers. The Peculiarities of the Tsentralna Rada’s policy in the different fields of political, social, cultural and military life of his province are researched here. The activity of the local government in relationship centre - region is examined, the reasons and aftermath of the fast growth of influence of the Tsentralna Rada in Khersonska province are analysed in the thesis.

Key words: local government, military Rada, Sistem of the Ukrainian power, Ukrainian Rada, Ukrainian province’s administration, province’s Rada, principal regional commisariat.