автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.01
диссертация на тему: Украинская народная картина. Фолькорный и этноисторический' аспекты происхождения и функций образов

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинская народная картина. Фолькорный и этноисторический' аспекты происхождения и функций образов"

Миистерсгво культури I мнсгецтв УкраТни Нашональна музнчна Академ1я Украши ¡м. ПЛ.Чайковського

На правах рукопису

НАЙДЕН Олександр Семенович

украшська народна картина. фольклорний та етн01ст0ричний аспекти походження i функц1й обра31в

Спещалынсть 17.00.01 - теор1я та ¡сгорм культури

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступени доктора мистецтвознавства

Кшв- 1997

Дисертацюо е рукопис

Робота внконана в Incnnyri мнстецтвознавства, фольклористики та етнологи im. М.Т.Рильського HAH Украшн

О ф i ц i й н i Доктор мнстецтвознавства

Доктор фшософських наук, член-кореспондент HAH Укра'ши

Доктор фшософських наук,професор

о п о н е н т и

РУБАН

Валентина Васшивна ПОПОВИЧ

Мирослав Володнмирович СМОРЖ

Леонщ Опанасович

Провщна оргашзашя: Украшська Академ1я, мистецтв

Захнст вщбудеться, " —997 р. о /ь год. на заоданш СпеЦ1ал13овано1 ради Д. 26 00 501 при Нацюнальнш музичнш Академн Украшн ¡м. ПЛ.Чайковського /252001, Khïb, вул. Арх. Городецького, 1/3, II поверх, ауд. 36/.

3 дисертащею можна ознайомитися у 6i6nioTeui Академп.

Автореферат роз1сланнй " V •■ А _1997 р.

Учений секретар CneuianisoBaiioï ради, доктор мнстецтвознавства - 1.М.ЮДК1Н .

Sacasua-xaEiSKEKiEajjQSQm

«AK3aaSbUiSIiuIS!J3i Укра!иська народна картина в силу багатьох причин f обетавин юш! яииаеться не влвченою 1 Тактично но з!брп-ноо., Багато pokib, починэючи в!д часу !! форг.ування, вона поробувас поза увагоо куяьтурно! громадськост1 Укра!ни, вчоипх, аднал1ст!в, популяризатор!!] тжстоцтва, прац!вшп(!в музо!в i карттшях галарсй. Серед багатьох причин байдужого, негативного, нер!дко й войошюто-ворОЕОГО ставлешш до не! назвемо основн!. Це, подперто, П <\lrj-ративно-станковий характер, в!дтак t зовн!шня в!д!рЕан!оть в!д традпцМшого селяпського мистоцтва, заснованого на орнамента лыю-докоративних принципах; По-друге, "базарний" статус дано! картинп та наявн!сть "м!ианських", к1тчевих вяр1с!снь 1 виконань краевид1в, натюрморт 1в,-портрет1в, гапровнх сцен, "як!, особливо у повоснн! роки, потрапллля до холодних t темних/з каганцсм/ с1льськ.их хат сама через базар; по-троте, причетн!сть даноТ картини до пргм1тиру, зоврема народного прпм1тиву, з його поотикою та естетикою р1зко в!да!книш в1д широко пропаговакого, моша сказати, етаткшкогву 1930-1 - 1950—i роки, мистоцтва художнпк1в-породвижник!в.

Щ та ряд 1ших фактор 1 в стали причиною ноприШшття або !гно-рувапня культурно-штегецькоц' громадськ1сто,значною частиноо ху-дожньо! 1нтел1гонц1! укра!ноьно! народно! картшш.

Водночао у б!льшоот! краТн сучасно! Европи, зокрома Полыд!, Чех!!, Словаччиш, РумунН, Угор пин J, Югослав!!, Opairali, Швейца-pii, Аэстр!!, 1тая!!, 1спан1!, Шмеччиш: та !н., народна картина /так званий авторський або аматорсыгий прим!тпв, народний прим!-тив/ у та давно рбзглядасться як вакливий t нев!д"екний чпнник на-ц!онально! худогльо! культуря, збираеться музеями, галереяга, ко-лекц!онерами, досл1дгусться, видаеться, репродукуеться.

Отжо, актуалышм породу с !м с тематично визиачений факт звер-нення у пропонован1й робот! до укра!нсько! масово! народно! картпни, зокрема до найб!пьш поширеного 1 улюбяеного Y! жанру-сюжету "Козак ! д!вчина dim криниц!". як до объекта доол1дкешш. Водночао об"екгом доол!дження отають передв!сники 1 попередники дано-го жанру-сюжету - народна картина "Козак Мамай" та народна 1кона "iOpifl Зм!еборсць".

Варто зазначити, що аналог1й картин! "Б!яя криниц!", як 1 картин! з Мамаем та народн!й !кон! !з св.Юр!ем щодо давност! поход-

копня, тривалост! продуктивного розЕитку, псвн!й каион1чност1 композщ1йного, 1конограф!чного та образного с[актор!в, ступеня поощрения, масовост! в кошпй кра!н!, виключаючи найблиетнх сус!-д1в, немае. В1дтак слхд думати, у данах канрах-осштах, об"една-них-образ а:.я во!на, коня, почасти й д!вчини /царсько! доньки в основ!/ в!дбнт! обо в1добраяен1 найб!лын характера! риои украХн-оького монтал!тетУ, який с^ородвався в особливих умовах 1снуван-ня Укра!ни в !сторичному час1. Ц! особлив! уг.кши загалом отанови-ли певний фопьклорио-!сторичний хррнотоп У крайни, яккй Интенсионально, протягом досить довгого пер!оду виробяяв характер прийнят-тя 1 переглвання укра!нця1.ш явищ природа, пол!тичнпх под!й та еит-■тевих $акт!в,

У зв"язку з цим особливо! актуалыгост! набувае заявлено у назв1 роботи завдання щодо досл!'дження фольклорного та вторичного аопокт!в походкення й ?ункц!й образ!в народно! кар кии. Усп!ш-Н8 зд1йснення цього завдання, вагом!сть аргумент!в 1 переконли-В1сть висновк!в сприятимуть справ! л!гетим!зац!! украпюько! народно! каргини, введения II у сферу укра!нського народного мисте-дтва. ,

Актуальн!сть дано! роботи полягае такок в II причетноот! до укра!ндько! народно! культури та в П опрямованост! на усучення певного зб!дноного, одноб!чного оприйняття та витлумачення ц!е! культури. •

Водночас одним з найб!лын актуальних завдань, зумовпених темою дано! роботи, е доведения законом!рност! виникноння в Укра!н! напрнИк;: XIX - початку XX ст. 1оторичних передумов входгення ф!гуративного. мистоцтва в традщШш сэлянське серо довито, культура якого, духовно-ц1нн!сн! засади до того часу базувалися майже винятково на !ерарх!чно-просторових принципах орнаментальност!.

В результат! цього входкення, подолання певного конфл!«ту ф1-гуративн!сть народно! кар.тиня стае одним !з фактор 1в самовиракен-ня /екстраполяц!! внутршпъого на зовн!шне/ украХнського селянсь-кого.середовища у XX ст. Водночас у сам!й-наролн!й картин! в ре--зультат! "сп!лкування"сеяянським середояишем, конотац!я категории орнамеиташюст! набула нових узагадышочих ознак;

0223К21.Ла531Й2ШЙ- П!дх!д до народного мистецтва, зокрема до народно! картюш, створювано! в Укра!н1 протягом усього XX ст., як до ц!л1сно!, самодостатньо! худошьо! системи 1 водночас як до спотемп розЬшнут»! в галузь загального фольклорного образного, кочун!кагшш о-культурного, семантичного наповнення традицН!-

ного селянського середовиса, зуковлоний насампоред специ.Мкою предмету д0сл1дг.ення. Ним власне е зв"язок образ1в украУнсько! народно! картяип 12 св1том'образ!в усного фольклору .та украУн-ського, так 1 багатьох шиих парод!в, 1з образагли-архотипами стад1алыю давн1х м!с[.1в 1 родових переказ!в, з певнмт 1сторич-тмг /с оц 1а пылил 1 потестарте.тп/ рэал!яга родового устроэ та епохи (|.еодал1зпу.

Укра!нська масова народна картина.остаточно сформувалася та о^орг.тллася як повиа цШсна худоям система, нац1оиальний онтолог1чно-ц1ш11снна фактор та кульирно-кощнпгатилний чпгап® перевакно с1яьського серо довита приблизно у 1910-х - на початку 1920-х рок!з та створшзалася /створоеться й нш!/ протягом г.гайяе усього XX ст. Одцак постульо-вано досл1дг,оння отно1сторлчних та фольклорных аспскт1в походжен-ня 1 <{уннц1й образ!в народно'! картини потрэбуе значного розиирон-ня хронолог1чних рамок, також впходу за мек! 1сторпчнпх, хроно-лоНчно внзначених устроУв 1 формад!й. Семантичш характернотп-ка образу козака-воУна 1з сюжету "Е1ля кринпцГ' дае п!дстэвп для анал1тично-компаратпв1стсы(ого звернсшш до образ!в воУн1в-по-передник1в - св.К£1я з 1кони "Юр1й СМебороць" та козака Мамая. Отже, хронолог!я досл1даення сягае епохп середньов1ччя,час1в ут-вердтення христианства у КиУвсысШ Рус1 до татаро-монголъськоУ навали, такой охоплюе Х1У-ХУ1 ст., коли з"являються пери! пэм"ят-кп, позначен! риса:/я.украУпського народного 1конописаного маляр-ства, та к11юць ХУЛ, ХУШ 1 XIX ст. - час продуктивного розвитяу картини "Козак Мамай". Звернення до обрядово-м{$олог1чних дтарел, використання даних потестарно-пол1.тичноУ отнографП, застосування методу синстад1альнпх пор!внянь для виявлеяня архетяп1в та визна-чення семантичних основ пайб1лыл пошяренпх та найб!лыл значимях образ!в укра!нсько! народно! картини ио б!лыа розширюе хроноло-г!чн1 рамки досл1дкення.

Ццтак хронолог1чний компонент пропоповано! роботи включав у сво! рамки як ч1тко визначен! та окреслен! у часовому в!дно-шенн! пер{оди 1сторН, так 1 так зван1 до1сторичн! часи, часи створошш м1$Дв ! родовлх пороказ1в, образл якпх становлять ар-хСтип1чну основу центральних образ1в украхнсько! народно! картини.

3&5В§333-Д2531ВШШ« Е:.щ{рична д1йсн1стъ принайш! трьох останн!х стол!ть не сприяла виявлешш, збереженш 1 впвчекшо ба-гатьох явтти, .теч!й, шар1в укра!нсько! хУдакньо! культури. Особливо цо стооуетьоя так звано! низово! купьтури, !! с1льськкх та

пров1итд!1'ших форм, сТияьових в1дгалукень. Процео виробництва i спо-иваннл uie'f культура здавна був ш>в"язаний з базаром, ярмаркой та зпачними калоидарнж.га святковими i мемор!альцими датами. Мабуть, сама тогду народна 1граика, народна 1кона, писанка, народ-mifi i!3ctíh!i:;!i розшю, маяьовка, народна картина доспть довгий час по ввакаллся ьгастецтвом. Шдтзк числи лися по в!домству етногра-ф1*.

Доспть п!зне, а подекуди зап!зн!ле, влзнашш у явищах о изограф!! фактору мистецтва завдало значков шкоди укра!нсЕк1й куль-' ТУР». CycnittbCTEO при цьоад, його культурна паг.Гять зазнали пэв-них духошю-моральних збитк!в.

Однак i сам процес впзнаннк, 1 введения у науковий та соц!-ально-культурний об1г того чи шиого виду народного мистецтва у cbÜí час був пов!лышй S суперечливиК.

За властивими для чиновничьио-функц1онерського корпусу принципами форм/вання сусп!лыю! думки, ода! вида мистецтва, форми, шил!, тсчН, школи пизнавалися потр!бнкми, корионими, "правипьними", 1нш1 г. - й:к!дливими, за Евши, неприйшшшми, "шправильними".

В результат! утвердился певний пуризм у погляд! на народно мистецтво, запанувала смакова одновим1рн1оть, широко культивува-вся $ормально-кошаратив!отоький метод оц1нки твор!в шстецтва -за !х схож!отп або несхож!стю на "випробуванР, оф1ц!йно прпйнят! вз1рц!. В цих умовах особливо постравдали народна lrparna, народна картина та народна 1кона. Вони, як у ко зазначалося, фактично на збиралиоя 1 не вивчалися.

Лише приблизно з серодини 1960-х рок!в споотер1гаеться заро-дясонкя тендаицМ! пОиГякшення сусп!яьнэ! думки шодо народно! картп-ни та народно! 1кони. Цьому загапом сприяв фактор розкв!ту народного мистецтва та п!днесення floro рол! в сусп!льноцу житт!. Тонок значною м1рое цьому сприяло мистоцтво К.Б1локур, М.ПриСмачен-ко та 1наих видатних народних майотр!в, як!' у cboYü творчоот! керувалися повними критериями 1 принципами народно! картини /як "базарно!", так i так звано! аматораько!/, своер!дно вякориотоду-вали Í! прийоми, 'здобутки, знах1дки, просторов! характеристики, кояьоров! та докоратлвн! о$«кти; 1нод! /особливо Ы.Приймачснко/ запозичали та творчо переробляди П сюжета, наол1дуваяп дсяк!-, v. композщ!йн! схеми та 1коногра$1чн1 характеристики. Такое чаотко-в!!! роаб1л!тац1! укра!нсько! народно! картини та !крии, !х част-10в1П яег!тпм1зацП сприяли видаиня альбом!в, моногра^!й, комплск-т1в лист!вок, зд!йонен1 у Югослав!!, фцунН, Польш!, Чехословач-

чин!, Угораин!, прясвячон! овоТм нац!онаяьним иконам I напрямпм народно! картани та народного 1конотгау.

В!дтод1, приблизно з початку 1970-х рок¡в, поодгагок! прод-оташшкя украТнсько! худояньо! 1нтел1гс]щ!! почянаоть ззертати УЕ317 па м!сцсву народцу картяну, збкрати 1'/ та колекц!онуватя. Такоя почали збиратя I? окрем! музо! 1 картшш! га лоре!".

Однак ней процес 1 дос! но набрав налеетюго розмаху, розгор-таеться пов!льно 1 ндяво. До останнього часу май-;е не знаходила народна картина вясв!тлотм 1 у спец!альн!й млстецтвознпвчИ! прес!, ио й дос! но стала об"ектом науковях досл!дяень, розро-бок, анал1тячно-пор1ЕШ1Лыпк характеристик1.

От*е, основно завдання досл!д?.ення у даному раз! продиктована фактом в!дсутност! аналог!чнях досл!дйонь на т!лы;л в Укра-!н!, а И, наск'!льки нам в1доко, в !наях-кра!нах, в яких в!дсут-н!й 1 сам об"ект доо л1 дг.ешш - сютазтно-канон!чна народна картина типу "Козака Мамая", "Козака 1 д!вчтга 61 ля кряняц1", "Ангел СТОрвГ.0 д1тсй" тоыо.

Та ко к завдання даного досл!дкення полягавть у тому, поби: довести худотп та 1саорячну значим!сть укра!нсысо! народно! картяни, визначитп II справкне м!сцо, II 1ерарх!чно-ц!нн1снпЦ отатус серед !нших складовях украТнсько! худозшьо! куль туря»

Одним найвакляв1ших завдань такок вбачаеться спростуван-ня дугасп окремях учених подо народно! картшш /"прго.^тягу", "народного npra.itтису"/ яИ фактора паг.Гят! про под!1 шив "позавчо-рапнього дня", м!т. тягл як народно орнаментально мяотецтво м1-стить у соб! пам"ять про далек! до!оторячн1 чаоп. Погодяуочясь 1э другою частшюв даного постулату /про народне орнаментально мяотецтво/, сл!д зазначити, по укра!нська народна картина подо основних П свжетнях ! образнях фактор!в також сягас до!сто-ричнпх обрядово-м!фояог1чншс глябин, мае вятоки у дшгьо:.7 родовому перекаэ1. Цв передуо !м стооустьоя тако! масово! та у люблено! в Укра1и1 народно! картяни, як " Козак 1 д1вчина б!ля кря-нщР, такое значно поширено! у селах та м1отах Укра!нп народно! 1кони ?Юр1й .Зм!еборець" та поширепо! у мянулому народно! карт——

Мова у даному раз! Иде про сучаону народну картину, продуктив-ний розвиток яко! тривае I нин1, а не про "Козака Мамая",який був в!дкритяй як миотецьке явишо та лег1тш!зований ще напри-к!нц! XIX ст.

тшш. "Козак Мамай".

Ус1 три картагаи /"iOptií Бм1еборець" власне ток е картиноо, пад1ленов с[ункц!ямп !кони/ маэть сп!льн! /у 1сторичному в!дда-лвнн!/ сю:кети1 основ«, 1х поедцують сп!льн! образи воКна, uo'ína-козака i копя, подекуди fi д!вчини /цароькоК допыст/. В!днайден-ия виток i в та архетип! в цих образ!в, насачперед; рбразу BoYua, виявлення його с акраиьно-^о кьк парноY загашюлвдсько1 та нац!о-налыго-специф!чно? природи, i в розулътат! - еисв!тлення ща од-hIg'í гран! украТнського монтад!тету, також е одним ts вааливих завдань даного досл!дкення.

Звернешш до фольклорних дкерел та 1сторичних peaniít час1в KniBCbKO'í Рус i й 61 ль□ давн!х, використання полокень потестарно-пол1тпчно'г етнографН, зокрэма розм1ркувань щодо "вождеотва", в!йсы<оеих ватажн1в, кер!вник!в у пер!од родоплем1нних утворень i за час1в феодал!зет, даоть п!дотаву ствердлувати про наявн!сть в УкраУн! у даяековд 1 не досить далекоод шщкому повного культу воТна-сонячного божества, воКна-гороя, багатиря, воТна-вата-кка, BoíHa-кцязя, во1на-сакралышго предка, воКна-козака.

'iSIS^jiggsisKgijHgj. Метою досл!дкення будь-яких куяьтурнв-мистецьких явищ фактично е виявлення 1 витдумачоння прпхованоК /або. наявно!/ в них сутност! лвдоького начала, яке спромоглося надати Ym життя, матер!ал!зувати, визиачити Yx м!сце у систем! !ерарх!чн0-ц!нн!сш1х фактор!в кулыури. Однак сутн!сть людсько-го начала, особливо коли справа стосуетьоя фольклору, народного шетецтва, можв бути, внявланою лито шляхом п1знання нац!о-нально-культурного фактору, як, певноо м!рою, локал!зованого 1 водпочас роз!мкнутого у зовн1шн1й св!т, оередовши. Течи 1нше явище фольклору, народного мистецтва, м!сца якого в культурному простор! позначена координатами худокност! /повноц!нно1, не-повнрц1нно1, частковоУ тощо/, розвинутост! традиц!й форми 1 зм!-сту або д!ездатн!стю основних етногенетичних принцш!в виб!р-ковост! та уподобань, вчдночао е д!очоо складовою системи вев-людських буттево-ц!нн!сннх начал. Нац1онаяьна культура, яка пе-рсбувас поза ц!сю спотеглов. не мае змэги побачити свое обличчя у дзеркал! вселюдськоУ кукьтури, тому не здатна оц!нити cboY сильн! та слабк! прояви, у повн1й м!р!-осмислитп свою 1сторичну значям!сть 1 неповторн!сть.

Однак нин1 сород цив!л!зованих кра!н немае тадно!, чия культура не була б так'чя !накшо 1нтогровапа в загалыюлодську, не в!дчувала б себе одним 1з фактор!в Tí контексту. Проте с культу-

ри, як! !нтегрован! ус!ма сво!ми складовимя, а е так!, як1 липе част:шо:э. Серед останн!х чи но найпом!тн!ие м!сце пос!дае Ухра!-нська куш,тура. Значна частшга худоетьо-культ/рпях багатств Ук-ра'{ип 1 дэо! яииаеться но запитаноо, но вняв покою, науково но розробленоо 1 в результат! духовно но освоеною сусп1льством, набега в ц!лому.

Тому, звалуючп на це, мота даного досл!дг.епия, кр1м виявлеп-!/ ня сутност! людсыгого начала та нац1ональ!Ю-^ольклорн:а чшшик!в украшсько! г.гасово! народно! картини та народно! !кони, по пята с у доведснн! правом1рност! /1сторнчност1/ !х 1снуБаши в укра!н-ському народному мястецтв!, фольклор!, такоя у визначенн! форм 1 характеру !х зв"язку !з ов1товою фольклорной культурою.

Однак говорити щодо правом!рност! /!сторпчност!/ 1снуваннл паоово! народно! картини, як культурного та фопыслорно-мпстець-кого пвлоа, про !! справтае м!сце в систем! нзц!анапько-ц!ии1с-них мистецьких Фактор1в мокна.люте дов!вшп глибтшний обрядово-м!фолог!чний характер !! образних, сюяетнпх та просторов;« основ. Точу в даночу досл!дтанн! б!льпе уЕаги прид!лоно не смаковим, ес-тетичним, кольорово-колористичшм, худогльо-стильовям чинникам народно! картини, не тим !! рисам та ознакам, як! притаманн! пев-н13 м!сцевост!, зон1, залепн! в!д художнього хисту та особпстого досв!ду того чи 1ниого автора, а таким конститутивном факторам, як !! !манентний зв"язок з нац!онально-фольклорнш минулнм, на-явн!сть в !! сюжетах 'га образах рудимент1в давп!х обряд!в 1 ро-дових переказ!в, прихован! у н!й онтолог1чно-ц!нн!си! начала, фактор певного дистанц!юванш1 !! в!д сучасност!, оп!чна диотан-ц!я /М.Бахт!н/, яка стосуеться не т!лькл минулого простору-чаоу, а й нер!дко майбутнього.

Останн!й фактор дистанц!ювання еп1чних образ!в, явлених у р!зних кайрах 1 сожотах народно! картини, е особливо значимий щодо визначення характеру досл1дяуваних твор!в, ступеня !х ка-нон!чност!, м1ри в!дхилення в1д канону. Адже прагненнл наблизи-ти дистапц!йован! еп!чн! образи /козака Мамая, 1Эр!я Зм!сборця, козака 1 д(вчину у сцен! зустр!ч! б!яя криниц!/ до сучасност!, ввести !х у сучаснпй соц1альний I побутовий прост!р, нав!ть поси-литя момент перцептивно! зобракальноат!, приводить до появи у творах елемент!в парод!йност!, травест!!.

Однак, зазначимо, ио знияеши еп1чних образ!в, зведення !х до одновим!рти ¿[актор!в етнограф1зчу, вУльгарпзац!я !до!, за-кладено! в сюг.от! /канон!чно вт!лованому/ народно! картини, -

законом!рн1 фактора культурно-1сторичного розвитку оотанньоУ. 1х тож мокна в!днести до явищ культури, вивчоння яких конче нооб-х!дно. Прото у дан1й робот! Ух наявн!сть лише констатуеться, ос-к1льки вооь досл1дшщько-анал1тичний арсенал спрямований на справу доведения фольклорпоУ та 1сторичноУ давност! образ!в народноУ картшш, Ух семантичноУ глибшш та багатов?сл!рноот!, на утверд-кення законом!рност! Ух 1оцуваюш, як високих образ!в нац!ональ-ного м!$у.

552В<Ш-ВМ21ШйЩЗ* Матер!ал, я кий' становить емп!ричну оо-нову пропонованоУ робота - народна картина та народна !кона /"Юр!й Зм1сбороц$"/ - протягом багйьох рок!в /починаочи з 1967 р./ збирався, заиальовувався, зафотографовувався автором п!д час в!д-в!дання с!д, райцентр!в с!льсько^о типу, районних м!ст ЧоркаськоУ, ПолтавськоУ, КиУвськоУ, Черп!г!вськоУ, Жито;,герськоУ, В1ншщькоУ областей.

Бначний матер!ал було з!брано в результат! зд!йснення екс-подиц!У /1938 р./ по селах КиУвсько?, ПолтавськоУ та ЧоркаськоУ областей. '

Щнний магер!ал був побачений та розщуканий в екопозщ1я* ! -фондах ряду музе У в УкраУни. Зокрема, Нац!онального худоппього музею /КиУв/, Г.^узею украУнського народного декоративного шетоцтва /КиУв/, Музею народноУ арх!тектури та побуту УкраУни /КиУв/, ПолтавськоУ картинноУ галереУ /Полтава/, краезнавчих вдзоУв Черкав, Норнобао, Миргорода, Яготина, седа Золотоношя»й>аб!воького р-ну ЧеркаськоУ обл. /!сторична Полтавпшна/, Б!доУ Церкви, Канава, Уман!, Остра, В1нниц1, Черн!гова.

Плодотворнпм иодо ознакомления а р!зними ссватами, фнрачи, ма тор! а шли та .техн!ками виконання украУнськоУ народноУ картина . було в!дв!дання святкових ! над!льних базар!в та ярмарк1в у м!отах КиУв, Черкаси , См!ла, Чигирин, Звенигородка, Золотоноша, Чорво- . бай, Кан!в, В!нниця, Дуцьк, Черн!г!в, Оотер, Козелець, Б!яа Церк-ва, Житомир. Окро:.<! !з соеень бачених на цих базарах ! ярмарках картин булл заф1ксован! - замапьован!, зафотогра$ован1.

В!домост! про украУпську' шеову народну картину та 1кону, Ух стильов!,' томатичп!, свхетн1, композиц!йн1, !конограф!чн1, пзкоративн!, колордатичн1. та 1ш1 особливост! значно поповнпли-ся ! збагатияися в .результат! ознайомлещш з прпватними зобракен-ня-.ш картин та !кон 1.€р.якова, В.Карася, О.Бородая /КиУв/, П.Ба-бака /Черкаси/.

Нарспт!, и експозпц!лх чнсленттх роспубл!ка!:ськлх тематич-1их I юв! ле.;'.нтк внстовон, в:1Ставок-зв!т!в 1 пррзгллдп!, облпснпх ЕнатаЕОК-зе1т1л тпор!з пародию: майстр1п 1 оа::од1ллыг.1х ху."о-л1п-к1э, як! тага м!сцг> протягом 1970-1990 рр., вдалося 1!1;етаЯп 1 зо^отографугатп понад 200 жнвописних роб!т,<5озпосередг.ьо чп опо-сор^дковзно пов"яза!пк 1з украУнською народною картипоп, П стильогями, ою".отн;г.п! I тсматичпимн ^якторамтт.

йгоро-яакп ознакомления з народнгел приставом, стяорюэан^м в 1наах крагках, поспугллп чистзпн! агсьбоми, тонограф!!, каталоги тшставок, ко?.сляскгл сют1вок , видан! протягом к!лькох остапн!х десятир'ч у Поиыц!, руг.ин!!, Чох1Т, Сяоваччпн!, /горппн!, й-оолп-в1У, ФракцП, Шмоччинп, РосII , СШ, Велико! Бритсн!!.

^В2Х1та1~еШ53-Ж2531552ШШ- Образ л украУнсько! масороУ народно! картини та пгонк.-семаитлчно багагсзпачп! ;; -,Тптстт 1 о?гпяь— ко багатсппанов! - у своУх витоках сягають дамьоУ обрядовоУ субстана! У. У прэцсс! розватку вони просеян стад! о 1 родового переказу, зазнали зогальноиа^онашшх та м!сцев5и ^ольклорнпх вптлумачень. Це пасамперэд образп св. !0р!л-во!на ! Гюго антиподу - зм!я, образ царсько! доньки - яертви, я!^у м!сто приносить зм!св!, такок по образи во!н!в - козака *!амая та козака з карти-пи "Б1ля криниц!образи д! вчини 1 криниц! та д!вчнни-крпша! у ц!й ю картин!, нареат!, образ копя, який, як ! образ воУна, ф!гурус з усЪс трьох с скотах.

Як бачимо, образ во! на - наскр1знга!, па1";б!яья поаирений образ украУнсько! масово! народно! кяртини. Одпак у копгстту св7зт! л!н гас своп специфику, своо пород!стор!ю та почэстл свою мЗ¿10— ,чог!13. Зв"язок цього образу з м!фом, м!(1опог1чна основа ус!х т])ьох розглядупзннх сгтат!в пизпачае характер ! ступ!нь !х ало-горизац!!, я:: 1;}, за '3.1&ля1нгоп, и1ддасться усе, со поэ"лзако з м!фом*. Одна к образ воУка в ус!х розглядуватгх-сюкотэх по-р!?но-му алегоризований та. пов"язаний з р!з.чимл' аспекта:?.! опмвол!кя, з р!знгаи Формами пкявлошш свое! коскояог!чно! природл.

Нэприклад, я !кон! "¡Эр 1 й 3t.il сбороць" космолог!зм заснотнпй на поедниш! та роз"сдпанн1, з!став.1опн1 та протиставяенн! св!ту божественного, оз!ту реального, земного, поз"язаного 1з ев 1тлом 1 теплом, ! св!ту потойб!чного, пов"язаяого 1з темрявою, згубнпм холодом та зтубппм вогнем. I хоч перемога Юр!я-поУна над зм!ем,

Г'

трансцендентального идеализма . Л., Соцэкгиз,

ов!тпа над темрявою мае перманентний характер, !доя сонету - у . космолог!чноцу, в!чно звмкнутоцу кол! двобою.

ih'jjoro характеру на-'ув космолог1зм у картин! "Козак Мамай". Яйцо у розгпядуван!й Ikohí под!л па св!ти зд!йонюеться по гори-, зонтал!, то в дан!й картин! значуи! фактори окоицантрован! у вертикальн!й поотат! самого Мамая, який пануе над простором, п!д-коряе його соб!, над1яяб зм!стои.

У картин! "Б! ля криниц!" прост1р так би мовити горизонталь-но-вертикальний, под!леш1й на просторов! сфери, як! напекать ко-заку-воУнУ 1 д!вчин! /ц'арськШ дэньц! в основ!/. У ц!й картин!-косиолог!зи руднмонтарний? заяишковий, просторова квап1т0тивн!оть . поступаеться м!сцем тонденцП до перцептивного об"ективно-реаль-но в!дтвороння ов!ту. Також у ц!й картин! вже пануе sarao Ihtjmho-людяне начало, в!дтак, за О.Ф.Лосевим, -"суб"ектшша !манентн!оть зображуваного щодо того, хто зобраяуе, а такох того, хто sotípasye, иодо того, хто оприймае це зображэння" .

Отже, просторова*концепц!я совету /канру, твору/, характер його коомолог!зму 1 функц11 його образ 1 в е факторами взаемопо-в"язаними та взаемозалежними. Водночао 1 архетип образу /зокрсма воКна/ з його феноменолог!чною структурою та 1манентними формоут-ворюючи.га законом!рностями^ ток пов"язаний з певними прооторово-носмолог!чними ректорами.

До цього варто додати, ио елемэнти .харизми та сакральност! в образ! воУна мають но т!льки фольклорну, а И !оторичну природу, заонован1 на реал!ях доби княз!вотва та б!льш ранн!х 1 п!зн!х чао!в.

Усе зазначоне виие св!дчить про певноо м!ров складний ! ком-плексний характер даного досл!дщоння, в яковд сюкоти та образи твор1в народного мистецтва, фольклору мають бути не т!льки миоте-цтвозндвчо проанал!зован1, а й квал!ф!кативно !• ©нкц!ональ'но ви-значен!. В1дпов!дао до цього 1 теоретичн!. основи доол1дкенш1 мають бути комплеКснши, такими, що- внлючають у себе результата фундаментальних розробок 1 анал!тичних розв!док, зд!йснсваних у р!зних галузях гумап!тчр1гих зн'ань, оперуоть матер!алаг.ти м!фоло-

* Лосев А.Ф. Началыше стадии неоплатонической эстетики Ренессанса.-У кн. Типология и периодизация культуры Возрождения. И., 1978. -С. 7?..

"* Лив.: Аворинцов С". "Аналитическая пояхология". К.-Г.Инга и закономерности творческой фантазии. У wph.Вопроси литера тури, 1970, К У. - С.125.

г!!, етнологИ, !стор!Т,'подекуди антрополог!! та ф!лософП.

9 О

Особливо ц1нн1 у даноаду вппадку т! пауков! прац!, в якях энал!з заснований на факторах компаратив!отики, також т!, в лких про-глядасться тондонц!я до застосування ст1стад1алыгях аиалог!й та кросжрнрОЕЯХ пор!внянь.

Цодо цього продуктивнями с насанперед прац! О.Потебн!, його теоретичн^ розв1дки в гапуз! фольклору, в яких визиачаеться специфика образно! природа останяього, характер його побутувонпл у простор! ¡1 чао!, взаемов!дносин !з д!йсн!сто; в якях налегай уез-га првд!ляеться естетичним 1 психолог!чшп.! аспектам фольклорно? творчост1.

Кр!м прац§ О.Потебн!, ц!тгаш для нао у теоретично»,у план! е досл!д'(ення 1 розв!дкп О.Веселовського, в яких вчений явила фольклору, зогрема й украТнського /"южнорусского", га в1н його називав/, розглядас в контекст! св!тового фольклору, св!тово! м!фолог!Т. Отж??»;ДеселоЕСЬкпй, як 1 Потебня, у свосцу нпуково-гту надбанн! кеодноразово звертався до кросжанровпх пор!в1шнь 1 с1шстад1альнпх аналог!й. У створен!й нш 1ндукт1шн!й !оторичн!й поетиц1, попри певпу позитив!стську надм1н!сть формальнпх пор1в-нянь 1 з!ставлень, мокла углед!ти перш1, ца не досить вяразн1, ознаки кулмуролпг1чного погяяду на роч1. Водночас у працях О.Потебн! культурология здеб!льшого засновйна на ф!лософ!! та пспхологИ.

М.Сумцов та М.Костомаров у своТх працях подо методу та !нз-трументар!п, ближч! да Восеяовського, одкак чямаяо сп1лького у них !з методами анал!зу та загальнпми концепц!ями О.Потебн!.

Ус! назван! вчен! розглядають фольклор, народна мистецтво як пераооснопу та базиснпй фактор худогшьо! творчост! взагал!. Фольклор, за ними, особлявий "пряродняй" тип худокньаго мисясная 1 худогоьо! д!яльност!.

Щоправда, М.Сумцов,у працях якого найб1яьпе наявна позщ!я моноцентризм, нор1дко вбачае поресп!ви 1 запозичоння там, да, на нащу думку, вошт в!дсутн1. Це зокрег.а стосуеться деяких ссже-т!в украТнсытх колядок. Однак водночас М.Сумцов, один з периях ученях у в!тчпзнян1й науц!, який , досл!д5уочя окрем! сютати та образи украТнського фольклору, широко кориотувавоя методом син-стад!альнях аналог!й. В!н, а також так! вчея!-етнографи ! фодькло-ристл, як П.Куи!п, М.Драгоманов, В.Антонович, П.ЧУблнський, Ф./Хв./ Ворк, В.Гнатск, Ю.Явороький, К.Кв1тка, Ф.Колесса, С.Кияш-

ник, 1.0г!еико /митрополит 1лар!он/ своо ноУкову та науково-практичну д!яльн!сть засновуваля на фактор! колсктивност! та традицПшоот! фольклору, його обрядових витох^б та валкву на до-як! його таори кэнкротних 1стор:1чних под!!: 1 реал!й. Таког. вони в!дкрила ряд законом!рностой, як! стосуються худовдьо-остетнчно! природи народного кистсцтва, внеош: вагомнй /нодо оеого часу/ вклад у розробвд таких питапь, як "пршщгаш е1дносин обрядово! оубстанцП ! явпщ фольклору"; "фольклор ! дН5сн!сть", "характер ополюцП хвор!в /с»жот1в 1 образ!в/ фольклору в !сторэтному час!"; "^олькяорн! уявлашш щодо простору ! часу як стильоутвори-юч! фактори".

Одоак, в1дцаичи наломю цим впдатнпм ечошел, зазначимо, ио до IX паукового надбашш шш1 сл!д п!дходити обачливо, оц!нювати його з ч!тких 1сторико-критичшк позпц!й, викорястоЕувати те ва-кдшю ! продуктивно, що становить його основу.

Розв"язання проблог.та походкення ! $ункц!й образ!внародного г.гастоцтва не моко бути усп!ыним без зворпення до най.цавн!ышс за-галышлвдських та б!яьш п!зн1х етн!чно I нац!онально споцяф!чних м1фолог!чшсс 1 культовпх уявяень, обрядових д!йств, «у яких в!д-' биваеться погляд людини на -природне оередовака, усв!домлешш та в1дчуття свое* злитост! з ним, водночас 1 свое! ешнсипованост! в!д нього, визначення свого м!сця 1 свое! рол! з н!и. При цьог.у лшппсае погреба опорувати такими понятиями, як " тотои1зм", "культ продк1з" у його зооморфшпе та антропоморфних вт!леннях, "Сз!това дерево", "космолог!зм" тоио. В!дтак одним 1з чшшик!з теоротичних основ даного досгЛдження стали прад! Е.Тайлора, Дтх. Ферозора, Л,Лел1-Брюяя, ¿(.Костомарова, Я.Головацького, ¡.Франка, Л.Штернберга, С.Богатирьова, О.Фрейденберг, С.Токарсва.

Хоч характер, призначення, мота, науковий р!вснь досл!дкень цпх ученпх р1зн!, !нод! так!, що опосерздаовано протистоять ! оуперэчагь одно одиоцу, -вт!м 1х иадбатщ в ц!логзу дають ЭМ017 б1льш-мшш повно оелгнути "м!фолог!чний" св!т людини родовоХ да-внпни, торкнутиол його ц1иноотей 1 заборон, яковоь м!рои набли-зитпея до розум!иня особливо! лог!ки мполення ц!еК людини, спри-Шшття ною йавкос;™п,ого, природных 1 ф!э!олог!чпих процос!ц, косм!чгаи глзиш, характер якого впливае на створювану ною 1ерар-х1чно-ц11ш!ону, ко.смогон1чну модоль св!тобудовп та космолог!чну -св1тогля;шо-обра:зну - модоль св1тобачення, св!торозум1ння. I хоч основн! антрополог!чн!, м!(;олог!чн! та культово-семантичн! 1дс'1 1 г!потезп таких вчондх , як Тайлор, Фрезер, Костомаров, Головоньки

6УЛГП! отделяя! р!гисч пауки свого часу, нпи! вго ятротязч ак-туалыпеть, всо одно то;! багатий 1 р5з::а1ти". рглхричн::;: г:зтср!пл, на лког.'у гон;! поЗу,т>гзн1, стаповпть для нас знпчну ц!нн!сть.

До загадьнотооротячпях основ длного доол!дгаикя, :'ра;:ору ч;т лого ко-тплрусний'характер та культуролог!чну спр;згаган1сть, налегать арзц! таких учвхшх-кво лито л 1в-п1;тропо лог 1 в, С 1лоооТ.1в, 1сторл:«1в, фольклорист!:,', мИолог5н, л1торагурознзг!Т11в, '?;орг"?л-

1!УЯЬТ1"рп, ЯК Ц.Бз;<т1н, М.ГруакЭЕОЬКИЙ, 0..чОССВ, В.Пропп, К.Лов1-Стрэсо, П.Ояорегоы'иЛ, Г:Вап.'ор, В.Топоров, С.ЛперЬщов, ' В?Ч.Вз.1ваиов, Г.Срцнкфорт, М.Попович, е."олпгИ!!ськ:!Й, Л.Е,— пззьов» А.Гроймзс, К.Бремэн, Л.Даид1с, Б.Рпбаков, Л.Гуровлч, ¡З.Лотг.-зн, С.КркуськцИ, П.Тояочко, £.Лпгт1яь.

У пртлях них учвип* культура розгдядпетьс.ч здоб!яьпого як ц!д!сио, одиак ¡;оо;;дср!дне та бзгатор1пновс явязд, яз '.актор ловкого гг.пу т.ш»огаи 1 п^шгох повод!икя /'.1.Бзх?1н, Л.Гуровн-;, У.Лтгяц/. Дояк! з цях учонпх походташи сю-.с?1з, еттпЫв 1 обрл-з!в у м!фох, пэрсказох, казнах, сп!члях творя:«, творах л!тор.тгу-ря 1 кястпцтга пов"лзу,с>ть 1з наяри!сто У далск!й давняя! .певши соц1олг.ш1Х !нстиг/т1в, кояоктявпях обрпдоп:£х д!:!ст:з /13.Пропп , Б.Г'ибзкоя, З.'Лояо.типсьяпЯ, К.Брсмок/. розгялдпять як позии" Фактор мполоннл 1 бачонпл позп прпчпнно-наелгдкопт.т осяглмпьт.! св!ту, як семагтпгао-дпскурогашу Морозову одазпп-э 1 ¡г:: нпр.чтчл но-дисх&'рсигну систсги обо структуру /К.Лов!-Стросс, А.Грг Г:;ае/. Зодночао з досл!дт?нь мгла д!зпат::ся про ссмаптячпял характер па.чвност! етвнього прхэтппу 7 фольклорное образ 1/€.Коаотяноькгл, ГЛронкф.орт, С.АверЬщоз, В.Топоров, Лтч.ЗоЛганов/, гокоз про характер П1;рв1сно-родоЕОго лтелегшя, пов"язоняй' 13 елочептарп:.'^! законами ¡пго'Г'Ь'^лльпоХ сфпри поведЬшп, коля злак ао но иабуз значения огатвэла, а,'перебуваачя па р!вн! ¡нд.'Ыдуа.чь:!;1х пкалч-г!й, функц!онус дискретно /О.Лосев, Г.Франкфорт, М.Ба>:т1н/; про образнпй, семантичняй 1 соц1асьн:й зэ"язок м!фу, казки, алчного твору з обрядом, та про спряйпяття 1 вктлумзчошгя роалыгсхх таттсмй под!й у обрддово-т.'ДфолоНтао?»?. фольклорному сс!тл1 /В.Пропп, Л.Руки,и,ов, М.Попович, й.,петез!сдь, Г.Вагнор, Б.Рыбаков/.

. НЬдо 01лыз конкротних питань, як! стосуються бозпосеродльо украУнсьио! куль туря, поенпх !сторячпих под!й в Украхн!, украхи-ського образотворчого мистоцтва, тут до тооретгпгих основ да-кого досл1д?:еш!я увК^лл пауков! здобутки М.Грусовського, ГГ.То-

дочка, С.Кримаького, К.Еероцького, Д.Щзрбак1нзького, П.Б1лоцько-го, 'Л.Шяяево!, Я.2олтоеського, В.0вс1йчука, В.Отковлча, В.Рубан, ГДогЕлна, 0.5одорука, Д.СтепоЕика, В.Афанасьева, О.Дэнчеп-ко, 1.Ляишша, С.Грици.

Ус! ц1 вчен! у. ceoíx працях'торкааться проблом 1оторячшос bhtokís га шяях1в i характеру розвптку украУноькоУ худокиьо! куль тури, в тому числ! П образотворчого чинника. Розглядаючи худоен! трад:щ1'1, вони еид!ляють Yx пац1ональнлй аспект, анал!-зують його спсциф1чк1 риси, Гюго акценти 1 екотрапояяцН. Такоа у працях названых учоних ваклизою подо зд1пспованого у дан!й-ро-6otí доол1дконня racoeo'i народноУ картини та 1кош: е тенденц!я до розгляду украУноькэго образотворчого "вчоного" i народного ш-стсцтва в 1сторячно:.1у контекст!, тендощ!я до розгляду мистецт-ва, його стильових eiitokIb 1 паповнень насамперед як худоккьоГ купьтури, П моей, Н рефлексивних та од!нкових "роагувань" на характер 1 особливост! певно! епохи, певного 1сторичного часу. Щодо цього особливо ц!нниг,ти для пропоновано! роботи отади црац! П.Б1 кецького, Л.ЬПлясвоУ, В.0вс1йчука, Г.Логвина, В.Рубан, П.Еол-товського» В.ОткоЕича.

Отке, теоротичними передамогами даного досл1дяання слуяать як загальн1 закони походаення 1 фуикц!онування куль тури, визна-чен! наукою пршщипи i способи о брядо в о-м 1 фо ло г i чн о го спрпйняття 1 перошшаши св!ту, вчення про наявн1оть архетип1в у основ! най-61 лып значимое сюхет!в !.образ!в фольклору, п1тератури народного 1 профоо1онального образотворчого г.гастецтва, про 1сторичн! та потестарно-пол1тичн1 аспекта походяення i функц1й окремих обра-3íb у фольклор!, так i даоягнення укра!ноькоУ ф!лософсько'У, ет-нолог1чно1 i мистецтвознавчоУ думки иодо специфики нац!онащ>ноУ ¿сторП та кулыурл, П mIcujbiix прояв!в, иодо семантики фольк-лорних обраэ!в 1 ою®ет!в,характеру 1х розвитку.

Qia¡Lii315íOü2ÍJ2222Sí£íLSE252§iS' Проблема тика дано! роботи, зважаючи на П ка\:плокспий характер, мохе бути под!пеною на к!лька проблемних складових. • • .

Насамперед - ук^аУнська худоиш культура, П фольклорна /в тому числ! й образотворчо-фопьклорна/ сфера. ■ •

Ще у працях О.Потебн! та О.Веселог.эького йдеться про почат-ковий обрядовий та м1ф,оцог1чно-фольклорний характер ку ль тури, зокрема худпгльо!О.Потебня розглядав украУноьктй фольклор як ц!л1сну самодостатно систевд,'яка м!стить в соб!, у рудиментар-

почу епгияд1, Фактори 1сторпчпого мтщуяогэ парогу. Гюго обрлд!в, космогэн!чиих I кэсмолог!чних уявяепь, коралыик пр:птц;:л!Е, рс-тетичних погялд!в, Х7Д0П!1Х уподобаиь. Водночзс вченп!: розгялдау украпюький фольклор як сиотег'у роз1мкнуту у сфсри сотового фольклору, вппсану у Кого контекст, зокрема у контекст сз?раз!й-ського фольклорного масиву.

У працях Я.Бахт1на та П.Оаорокоького переконяиво доведено, по елтокп оитолог!чнпх, ф! лософськтк та худогльо-емакоЕлх фактор!п "гаоокого", "вченого", так званого профео!опального мкстсдтва ся-гаить п!дпая::л народно? "низовоК" куль тури, яка зберегла в соб! обрядово-ритуа.тьн! та м!фолог!чн1 оонови, без знания яког та без ор!внтоцП на п специфику велик!, всесв1тньо в!дом1 твори "вчо-ного" мяотецтга мояуть здатпея др1бшг.га, позбавлвптгтл глиб-.ш:! I велич!. Характерней для м!фолог!чно-фояьч1:лорло1 куль ту рп особлн-вш" опое 16 мяолоння, його зв"язки ¡з факторами природного дов-к!лдя та сусп!льного середовпза вясв!тлюють у сво'/х працях Л.Лоз!-Бргаль, Т.Франкфорт, В.Пропп, К.Лев!-Стросс, С.Аверпщо;;, В.Топоров, Вяч.Вс.1ванов.

Про укра?иську худояго культуру в ц'лоцу та окрем! }'I чин-никл Ддеться у пртдях М.Сумцова, М.Драгоманова, В. Антоновича, К.^ороцького, Д.Язорнгадького, М.Групевського, Д.Багал1я,1."ранка, 1.0г1снка, Д.Щербак1вського, В.Сербак!вського, Б.Бутнгша-С!всрського, ¡О.Лаиука, .П.Б1лецького, Г.Логвяна, Л.Шлдсво'Г, В.]^'-бан, Л.Нолтовського, Й.Овс!йчука, О.Данченко, Д.Степовпка, Я.Ся-паока, А.Макарова, В.Шевчука, Д.Наяпвайка, 1.Ляиенка, С.Коямсько-го, ■"■М.Лоскаленка, О.Дея, Д.Горбачовз.

Знайомзтво з цкчя працями, эная1тичто Тх прочиташш дають з!логу мати б1яьа-мека повне у явления про укрпТнську худогня культуру, П характер, про П становиае та суеп1лъцу роль у р!з:п. 4с-торччн 1 ппр1одп, И? певний отнограф.1зм та перевалю фольклорпий характер, ?! м!сце серед худоя[1х культур 1нп:зс народ1в.

Про укра?кську народну картину та (копу як так!, во налпянть до "наТвного" мястецтва, прим!тлвУ або так званого народного лрл-м1тиву написано липе к1лька статей К.Скалацысим, О.Клименко та автором дано? роботи.' М!ж тим у таких 1фа?нах, як Польша, Чех!я, СлОваччина, Румуп1я, Серб ¡я, Хорвэт1л, США, Франп1я, Угор-дина народна картина досл!джена самэ як мистецтво прим!тяЕУ. Ыоправда, у тдих кра?нах немае картин под!бних до "Козака Мамая" та "Козпка 1 лд!вчини б,1ля криниц!", чи? скжети б протягом злачного 1сторично-

го часу за шва лися б попу дярнимн сород народу, а образи спукнли . б своср1днтс1н кац!опашпт атрибутоми-азиволама. В1дсутн1сл> традтгипю-кано^чнпх еодо сошету, композиц!У та !коногра.£!У тсо-р!в Еишгкуяз на характер вивчоння У, названлх краУнах народного пр:г:1т;тг.'У в ц1ло:.<у. Увага в дакому раз! прид1 лплася б!лыае викв-лош» специ-*.1чиих 1ндив!дуалы10-авторських фактор1в, н!ес фольк-яорно-колективних, традлцШтх. Того', з огляду на моту ! завдап-нл пропонованоУ робота, ми далеко но повкою м!роо мокомо скорнета тпся кадбашшм б!льыост! вченчх, як! досл1дг:ують "наУвне" ми-стецтво, найб1лыз в1дом! серод як'.цс К.Ткач /Словаччина/, В.Т1л-ковсьний /Чех!я/, 0.Уде /НЬ:очч:ша/, 2.Кассу, П. Дано /франц!я/, ГС.УУ льямс /Волтеобритан!я/, Л.Ганс /Голланд!я/, М. Горгел!, I .Оехор-!!!хол! /Угорщша/, М.Голалсвська, Я.Макотова /Польца/, В.Про1со£"св, Е.Кузнецов,М.Безсонова, В.Пащоков /Рос!йська Оеде-рац!я/, Д.Мснозд! /1талгя/. У б!лыаост! праць щи учеких /ало по в ус1х працях/ прим1тив розглядаеться як фепоманолог1чнии фактор, як таке худо ян с явите, яке но мае кор!ння в культурах мину лого айо збер!гас в соб! пэм"ять лиие"позаЕчорасшього дня" /В.Прокоф"ев/ Таи! погляди, здаеться, не в!дпов!дають д!йсному стаду речей. . 3 пююго боку, нас не влаштовуе погляд на дано мистецтво, в тому, чис я! й на народлу картину, як на суто психолог!чшш ! фанта-стичнпй с[ономои, як на суб"скт природных "чистих" та елементарних процас!в худо'дньоУ ятворчост1. То:.1у б!льш продуктивними иодо зд!-йснованого дося!джння вкдаються прац!, в явпх "наУнно" миотоцтво, народнпй 1 "автороькпй" прлм!ткв розглядаються ,В контекст! фоль-клорних традиц1й та !еторичшк под!й ! факт1в. Однак ! так;1Х праць надзвичайно мало. Серод крааих з них, на напу думку, назвемо до-слежения Д.Шсрбак!вського, П.Б! лецького, Л.М! ляевоУ , В.^убаи, Г.Вагнера, А.Бакушинського, Е.Кузнецова, В.Свс!йчука, В.Отковича. Ц! вчен! досить широко користуються нросжанровими пор1Еняш1ямн, прагпуть у "паУвному" гаютецтв! в!ддайти.епсмоптп !сторичноУ по-отики, досл!дити. характер епохи 1 середовииа, з яких це мистоцт-во створ'оеться.

Про картину, створювану Ыдомими народнимн майстрами, - К.Белокур, М.Приймачен;:о, Г.Собачко, М.Тимченко, Л.Мироновою,' С. та ЯЛ'оменвк, М.Мухою, 1.Сколоздрою,- писали Б.Бутник-С !ворський,' О.Данченко, В.Данилейко, ¡.Конева, Н.В9л1готська, А.Макаров, В.От-кович, Г.Островський. Дана картина щодо загальних стильових кри-гер1Ув сподучае в соб! орпаментальн! драдиц!У та ф!1уративн! начала при посилоному декоративному фактор!. Сп!в!снуваши орнамгн-

тапыюго I фигуративного елеконт1в у народа 1Я картин! здпб!льзо-го набуЕзе характеру опсзпцН, що нер1дко впллвас на семантику образ!в та визначас опешт^ку IX функцШ. Сомаитичн! та Сункц!о-паяьн! аспекта народно! картини, зокрема твор!в К.Б!ло1с/р, полной 1.:1ро;о виоп1тй>валиол у досл!дшшях Г.Консво! та А.Макарова. 3 цими авторами та 1нзпс.от, нзсамперед з Б.Еутнпно;*-С!перським, ¡подо песнях оц!нок, ногляд!в, коицепц!!!, мокна ко погодяувотпся, оддак 1 при цьому !х прац! е емл!ричноа та почасти теоретичное базою вивчепня украУнсько! народно! картгаш.

Походкеиня 1 функц!! образ!в у р!зних аспектах, п то;ту чис-л! Я фольклорной' та !сторичному, виав!тяапться у працях М. Сухова, В.Проппа, й.Яворського, В.Пгатака, К.Лов!-Стросса, П.Злорон-ського, О.Фрейденберг , С.Колетинського, В.Топорова, А.Грамме:1., Вяч.ВсЛванова, Г.Франкфорта, Л.Штернберга, П.Мзранди, К.Бремона, А.Данд1са, Б.Ркбакова, Е.Дпмез!ля, ¡3.Смирнова, часткозо - Г.Вагнера, М.Поповдча та деяких 1ныих вчених. 3 цга праць для нас в даному раз! ц!:ш! т!, в яких одн! ,1 т! " сам! досл1дгуЕан1 образи мать верба льне та 1какограф1чне зт1лення. Цв - сонцо, м!сяць, олень, птах, к!пь, зм!!5, бид, собака, мина, дерево, море, р!чка, корабель, ко стока, дитина, дитина-богатир, во!1Ь-натаи>;с, царська донька тошо. При цьо!«у в дося!дтаннлх.засноваинх на р1зних /ста-д!ально, географ!чло подо вид!л 1 та!гр1в/ емп!ричних матер!алах, семантика образ!в, як прзЕило, залетать в!д характеру та специфики !до! тотем! зму, косколог!зм тсор!в заснованпЗ на просторовому фактор! подорож1 героя, п!дв1дошш ним 1гглого св1ту - п1дзо;:ного, небесного, того, по за морем, за горами. Ца - св1т прэдк!в-мортд!в. Горо;!-во'1н п1д чао 1н!ц1ац!йло! подорок!, долаочи р!зн! перепоил, змушенпй перптвороватися на тварину або користузатися послугами твариня-тотома.

Висв!тлешш зоогарфмо! !дв! тотем!зму, назначения криторГ/в сп!вв!дноиеянл зооморфяих 1 антропоморфних начал у образах /героях, персонажах/ м!ф!в, казок, переказ!в, легенд, такоя впявпоп-ня принцип 1 п опозицШюст! 'У сп!вв!днопенн1 цпх двох начал, умов сакрально'! ¡едпост! людшга ! тварини в обрядов18 прзпт;тц1 та фоль-клорних дпокурсах - все це, що входить до сфори науков!1х !нтеро-оЬ таких вчених, як В.Пропп, К.Лов1-Стросо, О.Ярейденберг, ¡О.Смирнов, В.'Гопоров та 1н., е одним з найб!лып вамптих фактор!в теоретичттх основ пропоиовано! роботи.

Впвчення таких питань, як родов!, йлем!нн! утворен;ш, фео-дальн1 м!ста ! потестарно-пол!тична та обрядово-сакраяьна роль в

них co'íim-богатиря, во'йт-ватажа, во'пт-князя, принципа насл!-jcyimmm влади, значения 1пституту гашобу в епоху сврсдньов!ччя та у б!лыл ранц1 епохи, мае вашшво значения щодо нааого дос догоняя !сторачних аспект!в походкення t функцН: образу Boina, ociioeho го образу картин "Козак Мамай", "Козак i д!вч1ша 61 ля криниц!", i кони "ф!й Зм!еборець", багатьох г1ф1в, пореказ!в, чар!ЕШ1х ка-зок, колядок, легенд, л!ричних п1сень. Дан! питашш розглядаляся зокрема у працях М.Сумцова, В.Антоновича, М.Драгомапова, М.Грушов-ського, Л.Гуиильова, Б.Рибакова, П.Толочка, Г.Вагнера,- М.Моска-конка, Л.Куй<5оля. Попоконня, узагальнешш t висновки цих праць даать змогу ч1хк!ше уявити специфику взаемодГХ !сторичних peanilí i фольклорних св'!тоглядиих осисв та критерПв миолвння, в!дкри-вають опоративнпй прост!р для кросвидовпх 1 кросканрових пор!в- ■ нянь, з!ставлонь 1сторичнпх факт!в, потестарно-пол!тичних роал!й i факт!в та роал!й фольклорной, о брядо в о-м!фо пог1чно í д!йсноот!.

Отке, практично yei пробломн1 аппекти пропонованоХ роботи базпосередаьо або в опосоридкованому план! розглядалиоя у працях багатьох в!тчизняних та заруб1тд их ф!лолог!в, фольклорной в, ет~ нолог1в, 1сторик!в, антрополог!в, шотсцтвоэнаЕц1в, ф!лософ!в, л1торатурознавц!в, ку льтуролог!в. Це дозволяе в окремих випадках зикорсотовувати певн!.полоеошш, формулпвашш, визначення, зро-' бпон1 вчешми щодо певипх питань 1 проблем, як! набули актуал!за-ц!1 у даному досл!дкоин!. Водночас це дозволяе при розгляд! кон-кротних твор!в образотворчого мпотецтва, уоного, п!сенно-поетично-го фольклору, окремих *у,нрш!х явии .1 соц!ашкмзуоп!льних процо-с!в, вккориотовуючя panino вироблен! методи доол!дження i прпнциаи п!дходу до ,\;атср1алу, вдаватиоя до угочнонь i доповнень цих поло-дань, формулювань i визначень. ■ ^

UülS2üL.SQñllllSSSl,2QüSlSS3MS' Позначен! впщв мета 1 завддн-ня пропоновано! роботи заонован1 на трьох принципах досл!ркення, як! взаемодоповниють один одного 1 зливаоться один з одним у перспектив 1. Це -i I/. мистецтЕОзнавчий принцип, який дозволяе внзка-Читп загальн1 худокньо-естетичп! й ооц!альн! засади данях твор!в шетецтга, в!днайти orjninb вплипу Хх канровоХ, сшетноХ 1 мотив-iioí природа на специф1ку образ!в, визначити залежн!оть семонтич-них критерПв почасти 11 1конограф!Х та нац1онально-худокн!х рис останн!х в!д просторово-кос.молог!чних фактор!в зображалыгаст!, ' образотворчого вт!лешш того чя 1ншого с еле ту, довести "право" на-роддоХ картшш та !кони поо!дати овое законна м!сцо у систем! ук-

раУнського народного образотворчого млстсцтва; 2/ ;?ояьклэр:!з?лч-но-етнолог!чнлй принцип /з певноп часткою уг'оиност! так ¿¡ого на-звомо/, якли шляхом застосування в ряд! вппадк!в кростанровпх по-р!внппь ! сккстад!альнлх аиалог1й, звсрнсннл до обр.пдовлх пори:о-оонов, м!ф!в, родових порекаэ!в, казок, колядок, легенд, дозполяс проникнута у даш1 сомантичн! подвалили образ!в, внзпачитл в них еломентл архет;га!а, простсжити '/х евол>оч!!э, змпгл характеру 1 спряг,7Еань функц!й в!д загальнопвдськпх до спсцлфЛчнгх - отионп-дЮналыисс, виявитл закпаден! в них космолог!чн1 крлтор!! ос.тг-иеши всвсв!ту, як! у поедканн! з украУнсыгая - нац1о:!пльно-спе-цифЛчними засадами влзпачаоть Ух фолькпорно-рочаитичнлй характер; 3/ 1сторлчно-аитрополог!ч!!лй принцип /прлблязно так йэго мопга назвати/, заснований на даних л1топис!в й 1н1'пк дгерел, праць учоних-!сторик!в, етнолог!в, антрополог!в аодо онремих флктхп, явит, под!й, як! стосуються новних образ!в народно! картпнл та 1коия, зокрема - воУна /ватагага, ишзя, просто козака/ та д!згпп;я /в основ! - царсысо! донькп/, як! такон стосуються псвиих рсал:й д!йсноот! далеко!" давняпп, давн!х соц!аяыг.и !нститут'в, по зпа-йшли своер!дно в!дбиття у ряд1 обрядових д!йстн та творах украУн-ського фольклору, стаиовяять коитам!нац1йн! вводгзшш, вкрапления в них !, отяиэ, повнш чином локал!зугать творл фольклору, прив"я-зують Ух до конкретного м!сця, вводить у конкротну ¡сторлчз.'о-яа-сову сферу, що да с змогу погллбити знания со до походт.ешш .1 фукк-ц!й Ух образ 1тз, деилфруватл деян! Ух семантлчн! кодл, в!днайтл давн! витоки Ух рудиментарно! нлн! сакрааьност!.

У такого план! украУнськп народна картина та !кона со но :;о-

СЛ1ДлУВЗЛЛ0Я.

Отжз, до нов!тностей у даноцу раз! мокла в!днести но т!льял об"скт доол1д*!шшя -масову укра!нську народну картину та 1ко!)у, -а й характер пхдхояу до !х розгляду, саму стратег!«) !х наукового анал!зу.

До того я зд!йснон! у дан!й робот! каукол! розв!дкл та екс-пурси у га^зь украУнсько! культури к!кця XIX - початку XX ст., пт-значБШЯ м!сця у ц!й культур! народного /перепаяло солгаюького/ мл-стсцтва, а в останньому - сп1вв!дноас11НЯ орнаментальних 1 ф!хурп-таших члннлк!в, окреслення повних законом!рностей пходг.ення гуратквних принцип!в образотворчого мислоння У !ерарх!чно-сак-ралышй, заснованлй на орнамент!, прост!р свляксько! хатл, селг.н-ського та пров!нц!1!но-м!стечкового середовпща зазначеного часу, тож стаповлять науков! нов!тност! дано! роботи.

Впоршо у дан1й робот! зд!Иснэн1 визначення видових принцип!в, рис та ознак украУнсько! народно! картини та !кони, в1днайден1 критерП 1'х масовост!, проведена !х типолог!чна класиф!кац1я що-до сияетно-мотивних, комшзиц1йних,, 1конограф!чних чинник1в.

• Такон впорше проводиться у дан!й робот! структурування фоль-клорно-образних скпадових ! семантичних фактор!в укра!нсько! ма-сово! народно! картшги та 1кони.

До нов!тностей дано! робота сл!д такок в!днесии застосувашш просторогих та нросторово-космолог1чних криторПа у доол1даенн! масово! укра!ноько! народно! картшш та !кони, зокрема, у справи анал!зу !х скжетио! та образно! семантики, визначенн! !х оптоло-г!чних смислових основ. Щодо цього вперше в укра!нському мистецт-Еознавств! та культурологи у дан1й робот! зд1йснен1 тшолог!чний анал!з форм 1 способ!в художнього вт!ления певних прооторових м!-ф.олог!чно-фояьклорних !дей 1 класиф1кац!я образ1в простору в ук-ра!нськ!й народн!й картин! та 1кон1.

3 метою повн!шого ооягнення та б1льш адекватного шодо фоль-кпорних га 1сторичних реал1й еприйняття образу во!на-козака в народа!!! картин! та во!на-зм!еборця в народа1й 1кон1, визначення обрядово-м1фолог!чних виток1в цих образ1в, виявлоння тих соц!аль-них !нотитут!в родово! давнини та час!в феодал!зцу, як! передували !х виншшешт та окреоленно, у пропонован!й робот! эд1йонено ана-л1з /бпизький до структурного/ ряду укра.!нських колядок, як! лзта-новлять вар!анти сюжету, названого нами "Облога м1ота". В результат! виявпено дуал!стичну природу колядного во'/на, функц! опально засновану на диз"юнкц1! "во!н-зм1бборець - зм!й -во!н", яка закла-дена у глиби1ш!й оонов! картинних та 1конних образ!в во!на. Такого • роду анал!з та з таков метою зд!йсноно вперше. X

Такок вперше у дан1й робот1 зд!йснено анал1з образу-кон"юн-кц!1 "д1вчина-криниця".

Нов!тн1стю та ко ж. е компаратиз!отський нросканровий анал!з просторових сфер чар!вно! .казки 1 колядки, в яких герой ! персонаж е во!нами. Цей анал!з дозволив визначити ряд законом!рностей просторово-образного клз'кового ! колядного осягнення фольклорных фактор1в. 1 життевих, /!сторичних/ рвал1й.

Нов1тн1м е зд!йснений у дан!й робот! анад!з образ!в масовб! укра!нсько! народно! картшш та 1кони з допомогою синстад1алы1их амалог1й - виявлення сп1льних або схожих /близьких, резонуючих/ конструкц!й, охем, согсет!в, готив!в, образ!в, рис, деталей, еле-

мент1в У творах фольклору /м!ф!в, псреказ!в, казок, легенд/ ство-репих у р1зн! опохи народами, як! поребувають на р!зних сгад!ях 1сторичного розвитку.

Нови?.1 щодо доол1д5юш!я мотиву казковоУ та м1фолог1чноУ подо-рож! воУна у потойб1чний св!т, краУну предк!в-мерц!в е виявлсння деякпх фантор1в, як! стосуоться !сторичних та обрядово-семантнч-них породумов ц!еУ 1магашарноУ подороя!. Такому дан1й робот{ впор-шо мотив подороя! воУна, буз з"сднаш!й з мотивом його поверненнл, як ваяливпм семантичням чшшиком казкового, м!фолог!чного та колядного диокуроу, онтояог!чнкм фактором фольклэрноУ зм1стов:юст!.

Акцентац!я мотиву повернення воУна у дан! я робот! дала змогу визначпти 1какинарну мотивну опозиц1п "подороя/поворненкя", пов"л-затя УУ з дави 1мл !дея1ет тотем 1з:ду, одним з чшшином яких буи культ предк1в, 1, отже, вперше довести глибиннкй характер поход-тегаш та пороваиго фольклорн! основа фунхц!й образ!в воУна, д!вчи-ни /царськоУ доньки/. коня, криниц!, дерева, м1ста, зм1я-погликача у масов1й украУнськ!й народн!й картин! та 1кон1.

Та коя уперше у дан!й робот1 зд!йснен! типолог!чна ктасиф!ка-ц!я образ!в, як1 е основнлмл у певних м!фах, переказах, казнах, легендах, еп!чних творах усного фольклору, украУнськ!й масов!й народи 11! картин! й 1кон1 та структурна класиф!кац!я сют.эт1в 1 мотив!в цих твор1в за образнямп принципам:!.

Серед понят!йних нововведень , запронадяених :до паукового об1гу, насамперед сл!'д в!дзначити поняття:

- "видова ¿[ольклорна активн1сть" як 1нтенспвний розвиток /нав1ть сплеск/ та ивидке територ!альне поширення певного виду народного мистоцтва у певний 1сторичнлй пер!од;

- "воУн-зм1й" як функц1ональний синтез образ1в воУна 1 зм!я на диз"шкц1йн!й основ!;

- "д1вчина-криниця" ян фушщ!ональний синтез образ 1в д1вчтга 1 криниц! на .кон"внкц!йн1й основ1;

- "©икц! она льна в!йсько" як пом!чники-кореляти, як! викопу-оть зам!сть воУна р1зн! завдання у потойб!чному св!т1;

- "семантично стратпф1коваппЯ прост1р" як прост1р м1фу, ка-зки, пародноУ лкартпня наявно под1ланий на к!лька семаитичних прооторових сфор;

- "образно персон1ф!коваяий прост1р" як прост!р народноУ ка-ртшш, твор!в народного прим1тиву 1з вкраплениями знак!э-образ!в 1ншоУ просторовост!, як! функц1онуоть диокротно;

- " 1 ерах Iчно-сакральпий прост!р" як пешо культурна соредо-виие 13 традиц!йно усталеним розпод! лом онтолог1чно ц1нн1сних фактор!в.

Теорета-

чн! пояог.ошш 1 висновки даноУ роботи, зокрема т1, ко стосуютьоя укра'УнськоУ худокпьо'у культури к1нця XIX - початку XX ст., характеру взасмодГУ в н!й орнаментального та фигуративного способ!в св1тобачсшш 4 худогтьоУ орган1зац!У серадовпка, такок т1, як! розкриваоть глибинн} основи сюкету масовоУ народноУ картшш та 1коня, внсв!тлювть фолыслорн! та 1сторичн1 аспекта походтення. I функц1й Ух образ1в, насамперед - давнього космолог1чно-оакраль-ного дем1угра-пр'едка воУна-косака, а такок узагальнення результата досл1дження пробломи наявност! рудшент!в, фрагмент1в дав-н!х архет:ш!в-схем у композиц1ёнН1, 1конограф1чн1й та зм!стовно-образшй основах украУпеькоУ масовоУ народноУ картпни та 1кони, монс/ть, впходячн з умови Ух науковоУ нов!тност1, стаповпти пе-нний 1нтерес для досп1даин1в схоисс за характером та спрямуван-ням проблем 1 пптань, бути Kopiicimj.ni тодо вивчешш народного ми-стецтва в <ц1лому. До того ж, дана робота, враховувчи У У мисте-цтвознавчо-ку льтуролог1чний характер, запровадяен! в н!й мотоди апал!гу твор!в шетедтва, худош!х образ1в, егаограф1чншс фактор!в, фольклорних явищ, 1сторичних под1й 1 факт!в на п1дстав1 кроскан-рових пор1енянь та синстад1альних аналог!й моко бути корисноа но т!льки для мпстецтвознавц!в, а й для фольклорист1в, етнолог!в, л1-тературознавц1в, культуролог!в, художник1в, як1 займавтьел станко-впм, монументальним та ирикладним миотецтвом, срх1тектор!в, нау-кових сп1вроб1тник1в, худокн1х 1 краезнавчих чузеу, картжших га-порей, методист!в фольклорних центр!в, будинк!в народноУ таорчо-ст$, викладач!в 1уман1тарних дисципл!н у вузах та училищах разного прр$1ла.

Такок дан! матер1али, увШювш в мистецтвознавчно-культуро-лог!чний, 1нтелектуалью1Й та художньо-творчий об!г, станУть сутте-вим доповпенням до 1стор1У украУнського народного мистоцтва. ■

Тооретичн! полокення, п!д-еумков1 1до! та висновки дисортац1У значков м!роо були висв!тле-п1 в 1ндив1дуальн1й монограф!У "Орнамент украУнського народного розпису. Зитоки, традицГУ, оволюц1я", 50 публ1кац1ях, у тог.у чи-ол1 у заруб1кних ¡журналах 1 зб!ршшах.

Дисертац1я обговорена 1 рекомендована до захисту на зас!даи-н! в1дд1ду отномистедтвозиавства Унституту мистецтвознавства,

фольклористики та етнологП !м. М.Рильсьного 1IAH Укра!нл.

Го лови1 полог-шшя робота апробовано у науковлх допов1дях та в:;ступах,и впголошених, эокрема, на европе^сько-.ту ел:;поз1у-м1 "Фольклор 1 сучаснлй св1т" /Кл!е, 1990/; ЗсесоэзнП; пауков!]! конференц!! У Mockbí та Загорську /1933/; ¡.Нянароднях 1 вссук-ра!нських наукових конферекц!ях t сем1нарах у Клев! /1931, 1937, IS33, IS9I, 1994, 1995, 1996, 1997/; у допов!длх, нпголоиокпх па семинарах методяст!в Ц/дга1к!в народно! творчост!, гдузсГпгпх прац1вник!в, прац!вник1в культосв1тн1х установ, пародиях ма;":отр1в I оямод1яльних гудонняк!в /Кя!в, Чоркаси/» впступах на в!дкряттях та обговореннях внставок твор!в народнтпс иайстр!в 1 самод!яльних худоишк!в /Кп!в, Черкаси, ю!.Ьшола!в/; впступах у рад!оперодачах та телескшгтах, присвячених народному мистецтву, творчост! на-роднпх майстр!в; у повномотраишх науково-популярних ф!льмах "Слов"янсыпШ детектив" /роя. С.Лосев/, "Малевич !'с/етцьняй" /pes. I.Недужно/.

Результата лосл!дташш апробовувалися при_чптшш! лекц!й У Kni'scbicivy hljtper-íohajbhoky 1нстит.тт1 удоеконзлення ьчлтсх1ъ, VÜ— зе! л!торатурк /для учн!в л!це!в/ та написанн1 чотирьох роздШв до навчального поо 1бшп;а "Укра!ноьна художя культура" /Ки!в, "Ли-б!дь", 1995/.

Дисертац!я складасться !з вступу, восы;я_ роздШв, bhchoeiííb ' списку викоркстаних дчюрол та л tropa тури, bocrpnuifl.

OcijogmjÜ__S5JÍ5I_

Í-SSJX31 обгрунтовуеться актуальн!сть теми, доводиться нпзр!- • лa neo6xijiHÍcTb досл!дг;с!шя масово! народно! карттнга та 1конп, розкрлваоться характер досл!д«еннл та його методи, роль t значения у hím 1сторичних i фольклорных екскурс!в та розв!док, розгляда-еться CTyniiib вивченост! проблем;!, i i теоретичн! основи, внзкача-вться науково 1 практпчно значения робота.

чатку XX ст. Орнаментально та фигуративно мистецтво. Поява касо-д^щеожа^жшя*^ " робиться

спроба визначити типолог!чн! риси та основн! папряш розвитку складно! i розма!то! укра!нсько! народно! культуря на злам! сто- . л!та> та у пери!й трепш! XX ст.

Гсторичн! умови, як! склаяися в Укра!и! пащжк!нц! XIX - по-чатет XX ст., значною м!роо сприяли актяв!зац!! в н!й культурно-мистодьких процеоId. Шспя окасувашш кр!пацтва 1 приблпзно до по-

чатку 1930-х рок!в у р!зних гадузях yKpaYncbKoi кудьтури спосте-. р!гоетьоя п1днесеиня так званоУ видово! фольклорно! активност!. Так, наст1иний розпис, який у зазначеннй пер1од пошцрився- майаа на все Под!лля, шедонн! та п1вдонно-сх1дл1 земл! УкраТни, час-тину Слобожантсши, KuYeclkoY та Полтавсько! хуберн1й /пот!м об-лаотой/, ф.актично став масовим худогл1м явищем. Водаочас значних зм1н зазнали зобракапьний, стильовий 1 функц1ональний фактори розпису. Под!бн1 зм1ни в!дбулпся ! в народному 1конопио!, пиоан-карств!, виюшц!, вирэбництв! trpaiüOK. Щодо 1конопису,-то зем-ськоо статистикою ряда ryöeputfi була зафЛксована появ'а значноХ. к!лькост! нових 1копош1сних майстеронь, в яких црацювали 1коно-нисц1-рем1сникп, 'нап1впрофсс1она1ш, здеб!лыиого - самоуки. Статистика такой ф<1ксуе зросташш к!лькост1 1конопясц1в-самоук1в, як! займалися хатн!м одноос1бнпм створениям 1кон. В гацуз1 корам1ка спостор!гаетъся ваникнення промисл1в у тих м!сцавостях, да pauitne Yx но було, насолоння яких займа лося винятково хя!боробством. Водночас явиие biiäodoY фольклорно! активноет! мало як позитивней, тан 1 негативний вплив на як1сний характер окремих вид1в шото-цтва в окремих м!сцовостях. Тут поряд 1з розвитком традац1й, до-даркаиням Yx естетичних та зм!стовно-смакових принцип1в споста-р!гаеться експанс!я еклоктики, наявн1 факти випадкових запозичень, м1щансько-к!тчевого "несмаку". Ц1 в!даосно нагативн! явига, на нащу думку, но повшш! 1гноруватися наукой, оок1лькл ток входчть у систему народно? купьтури, с YY чиннихами та складотс.я. ifx спо-нукали до життя т! ж-, сам! сусп1льн! зрушоння, що й видову фоль-клорну активн!сть. А саме - в!дносна демократизац1я оусп1льства у зазначоний-пер!од, певна л1берал1зац!к виробничо! сфери сояа 1 Mio та, поолаблоння рогламентоваиост! подо повед!нки та д1яяьност1 1ндив1д!в, певна структурал!зац1я комун t ка тивно-ку льтурних фак-' тор1в .життя,

Ц1 зрушоння надаш yKpaYHCbKill народеНй'культурi б1лыпо! шсовост1 та в1дкритост!..Вона стала б1лып роз1мкнутов щодо взае-мод!й з 1 iwr.n; культурами. В не? з"явилися потреби у освоенн!

ТИПОЛОГИЮ нових ХУДО-itlX квищ.

. Отже, як. показано У першоэд- розд!л1, отан та як!сний характер yKpaYncbKoY народно! художньо! культури к!щя XIX - початку XX ст. визначили так! вампгв! худокн! явица, як вплив европайсь-кого стали модерн, а такок проникнення в орнаментально-1ерарх!ч-ний прост!р yKpaYncbKoro селянського китла ф!гуратквного мпотоцтва

Одним з найб!льа актуальних завдэнь першого розд!ду мокла вважати впов1тло1пш, !сторичних псродумов входтонпл ф!гурат:1впо-го миотецтва у традицИ'аю соляпське сорсдовищо, культура яко-го, духовно-ц1!1н1сн1 засади базувться на 1 ерарх 1 чпо-просто рот.1Х принципах орнаментальност!. Дане входкення мало конфл!ктно-ком-пром1сний характер, оск!льки у селянськп'! худзгш!й св!домэст! з!-ставлешш орна ментально го 1 фигуративного начал у той пер1од носило характер диз"шкц!!. Селянська хата з Н 1срарх!аованкми 'лодо сакралыгост! м1сщ1ми - п!ч, сволок, пор!г, в!кка,двер! - на перших порах сприйяала хронотоп ф!1уративпого /сташювого/ гга-стецтва як чуготй, такий, шо по входив до систем! П ,духовно-ц!н-н1сних фактор!в. Однак 1сторичн1 умови, в ян! потрапило у сво!й значн1й чаотин! оелянське середовиве наприк!нц! XIX - перш!й тро-тш11 XX ст. , вимагали частково! духовно! пореор!снтац1! та зм!-ни ц!ш11спих засад.

Отжо, як п!дкреслюеться у первому розд!л!, укра!нська народна картина, разом з окремими канрами 1 сюяотами народно! 1кони, як! ран!шо /подекуди й значно ран!ше/ набули масового поширепня, становить особливо кульхурно-мистецьке явиие, водночас масове 1 ун!кальне щодо глибини виток1в та фольклорно-космолог!чного характеру основних образ!в ! сюкет!в.

Анал!тпчному розгляду ц!е! картини , зокрема гл1фу-сюг.ету "Козак 1 д1в'шна б!ля криниц!", як важливого чинника укра!ноько! народно! культурп ХХ'ст., присвячений другий розд! л

Укра!лоька народа картина, разом з ною мальовиа та станко-впй розпис з елементамл ф!1уративност! У XX ст'. стали одним з найб!льш масових та географ!чно пошпрених вид!в народного мпсте-цтва. Под!бн! явища шли м!сце у Польц!, Б!лорус!, Рос!!, Ру:.ц'-н11, Словаччини й 1нших кра!нах. Однак, здаеться, лттае в Укра!н! виникли 1.набули статусу канон!чнпх /!з ка!фовими ознаками/ к!ль-ка сожет!в народно! картини. Це насамперед "Козак I д!вчина 61 ля криниц!" та подекуди "Ангол стерог.е д!тей".

Особливо! масовост! та вар!ативпост!"шодо композиц!! та !ко-нограф!! набув скжэт з козаком 1. д1вчинов, коном 1 кригаздеп. Про-дуктивний розвиток лкартини "Б!ля кр:шиц1" тривае протягом усього XX ст. У другому розд!л! розглядаються чиоленн! вар!анти картин-

ного вг! лення даного сюжету, вгзначаються ознаки канон!чного /щодо композпц!йних, !конограф! -шнх та зм 1с говно-о бра з них фактор 1 в/ його вт!лення, анал1зуст;.ся стильовий, образний та зм1-стовний характер картин¿.створюваних у 1920-1930-1 роки, у пово-енний час, у 1960-1970—1 роки та пюля 1980-го року. При цьому, зуваяуючи на зм!ни /економ!чн! та соц1ально-пол1т1гчн1/ у народ- . Н01ДУ сородовшц!, переду с 1м на ссп1, еволюц1я народно! картам, зокрема "Б! ля криниц!", розглядавться як посл!довна зм!на У! осЗ— разно-функц!ональних, комун1катЕвних 1 художньо-кулыурних чин-ник1в. Ъакти побутування базарних м1щансько-романтичнпх та к 1т-чевпх вар!ант1в картшга, зверноння. до П сюяету, 1конограф1! та ' образ1в численних худощшк!в-пматор!в та н1дом;1х народних май-стр!в /М.Приймаченко, С. та 1.Гоманюк, А. Рак, 1.Сколоздри, I.Лисенка, Я.КХаеика/, у творах яких заявлен! /у кокного по-своему/ гллбшш! фольклорн! основи /архетипи/ датгх сюжету 1 образ1в, становлять , як показано у другому розд!л1, прояви ц1лком зако-ном1рного природного процссу функц1онування у куль тур них про-оторово-часових сферах маеоного хУДОенього явииа. Однак досл!д-ницькою науково-теоретичною основою даного розд!лу е анал!з . просторово-космолог!чного чшшиг.а картини як такого, до визна-чае застоен! аспекта- образ 1в та характер 1х функц!й.

Во!н - централышй образ картини "Б1ля криниц!" - постать водночао фольклорна та 1сторична. Саш сцена зустр!ч! козака Г д1вчпни, як буно з"ясовано, м1стить у соб! ознаки нзттево! реа-льност! та становить виракення фолькпорно! 1ерарх1чно-просторово! космолог!!. При цьому укра!нський нац!оналыю-!сторичш1й фактор ф1гуруе у вигляд! сшвол1ко-просторово! опозиц!йно! семантеми.' Так, репрезентований козаком-во!ном в1дкритий прост!р /дорога, степ/ утворюе опозиц!йний /з"еднувашго-роз"едцувальнпй/ контекст 1з простором д!вчини, замкдутим /заповнениэд/ хатою, садибою, селом У композицШно канон!чних картинах 1920-х рок!в /Полтавшина, Кувшина, Житомирщина/ зустр|ч козака 1 д!вчтга подана як просторово-семантичний фактор сход;:;ення двох 1файн!х складових основ укра-г !нського ментал1тоту, йираЕоних з одного боку хл!боробською !до-ош>г1ею ос!яост!, пр!пзпязапост1 до певного м1сця на земл1, пра-гненням "онтолог1чного спокою" та войовничо-романтичною 1деолог1-ею козацько! вод!, в!д1рваност1 в1д певного м!сця помешкання, широкого степового розмаху. Звичайно, таке сходження, така зуст-р!ч, далека в1д 1дпл!чност1. В основ! I! певпий кон.Тл!кт, вдало зпф1ксотнпЛ настросво-образним характером картин, створюваних

и основного У 1920-1930-£ роки. Стан "великого космолог!чного су-ад" /З.Розанов/ пов"яэуе дан! твори з канон1чшп "Казаком Метаем".

КзИЙ!льд характерн!, так бп мовити, типэлог!чло вптримлн! твори з"явилися У 1920-х, подекуди у 1950-х роках, Йзрткни повэ-бишис рок!в частково втрачаять спок!Гшу велпч кос-;олог!з:у, натомить набувають яскравост! та духу певноУ лубочност!, нер!дко й ознак зшгаеноУ опобутовяе"оУ яанровост!. Картам 1950-1970-х ро-к!в, створюван1 худоЕнякагта-л-обителями, здеб!яыаого позначен! гороУко-романтпчним пафосом; трапшоться твори, в яких траг!зм спод!вано-неспод!ваноУ зуотр!ч! зам!нений деио театралыгем мелодраматизмом розставашш. Даний сюкет у двох-трьох досить схо-япх 1л1ж собою вар!антах тира^увався друкарським способом /колъо-рова. шовкограф1я/ 1 прцдавався на базарах. Це пор!впяно недавно ц! "друкован!" карттши у син1х /р!дшо брунатних/ рамах мокиа було бачити у хатах багатьох с!л УкраУни. Також на базарах моя-на було бачити нартини художник1в-ром¡сник1в, нап1вирофес1она-л1в. Ц1 картини - на полотн!, скл!, фанер!, клейонц!, дикт! -були р!зн! щодо художн!х якостей. Траплялися серед них безлик!, с!р1, "штампован!" роботи, також твори, позначен! рисами к1тче-вост!, !дпл1чно-1л1щанського замилування, бурлеску. Водночас тра-плплися й справш! перлини народного малярства.

Народи! майстри М.Шабатура, А.Рак, М.Приймаченко, Г.Сколозд-ра /подекуди/ по-своему !нтерпретували дани;! ссяет. Зокрема у тверах М.Прийлаченко' переважае хл!боробська !дея ос!лост! й доб-робуту, образ д!вчиш набувае рел!ктових азнак богли! родочост! -Криниц!; воУн-козак успадковус приеме ти давнього бова-орача.

Якао народну картину загалом можна назвати народним прим!-тивом або просто прим!тивом /як ТУ назпваать в багатьох краУнах Свропи 1 Америки/, то картини, створюваи1 такими майстрами, га: М.Приймаченко, М.Тимченко, С. та 1.Гомент, Н.'Б!лок!нь, М.Она-цько, в яких збереглося досить потужне орнаментально начало та дом!цують елементи декоративного розпису, було б не досить до. речно в!дпосити до розряду прим! тину або народного прим!тиву. Тому в розд!л! за ними липалася назва "Станков! теори декоративного розпису" або "картини, створиван! народним майстрами".

У народн!й картин! "Б!ля криниц!" постать воУна позначена гороУчниг.га , траг!чними, л1ричпими, подекуди й траг!ком!чними /у карнавальних вар!антах/ рисами. В!дпов1дао зазнае зм!н 1 фуик-ц!ональний аспект образу воУна. Про походкенля остагаього, Лого

обрядово-культов1 !конограф!чн! та вербальн! витоки ¡¡деться у третьому р о з д ! л 1

ВоУн-богатир, воУн-козак, як !сторичиа 1 фольклорна поотать, е одним з найулюблен!ших та найб!льш поширених образ 1в в украУн-ськочУ народное мистецгв!. Обрядово-м!фолог!чн! витоки цього образу сягають давн!х родових уявлонь про св!тоустр!й, персон!ф!-кацГУ природпих сия 1 отих!й. Такоа формуючимп образ воУна фак-- торами е родова 1доолог1я кертви та посвячувальн1 обрядово-1н1-ц1ац1йн! д1йства. Зреитоо у слов"янському язичшщьковд пантео-н1 ч!лы1в м1сце пос!дали саме боги-воУни - антро.поморф1зован1 та сакрал1зован! образи сонця, ов1тла, тепла. При цих богах утри-мувалися кон! /б!п1/, боги були озброен1 мечами, сокирами, мали описи, яуки й отр!ли.

Бог-воУн - семантичний прообраз козака-воУпа в сюжет! "Б!ля криниц!". Семантичними, а подекуди й 1кокограф1ч1тми прообразами козака-воУна е 1конн! образи святих воУн1в - Дмит!я Солунсько-го, МихаУла-Архангела 1, насамперед, 10р1я Зм1еборця. М1ф,олог1чно-казковий та логендарний образ св. !Ор1я - звитяжника в украУнськ!й 1конн1й культур! пройшов шлях семантичноУ та 1конограф1чноУ ево-люц!У в(д святого заступника м1ст 1 княз1в до народного, перепаяно селянського покровителя с1льоькогосподарських роб!т, заступника домашкьоУ худоби, сонячного божества - перомокця сил темряви то зла. В результат! так званоУ повторно! фолькяоризацГУ Юр1й . Зм1ебороць,як народний 1конний образ, набув час-тково втрачен!, приглушен! хрпстиянськими притчами м!фолог!чно-казков! рией. "Логендарний" жанр !кони 1з зм!ем у иколодяз!"дарськоо донькоо 1 м!стом у народное 1конному вт!ленн! стаповить один з продуку-ючих фактор1в щодо картшш "Козак 1 лд!вчина б!яя криниц!". Такон своер!дним , але б!льи опосередкованим продукуючим фактором, як показано у розл!л!, е воУн-козак з народноУ картгаш "Кч-зак Мамай". .Однак якио .Юр1й Зм1еборець, маючи дохристиянсысе фоль-кяорне кор!ння, сприймаеться народом як св!й народний сеятий, мойке такий саттей, як св. Млкола та св. Параскева П"ятнпця, то '.¿май, зокрема "класичний", "самотн!й", у своУй сакральн!!! 1ндл;;срент-ност! становить образ значноо м!роо дистанцИЮваний в!д повсяк-денних справ ! хатньо-побутових зурбот. Тут № стикаемось !з са-краяьним образом воУна-первопредка, чий дуал!зм становить кон-юн-

кц!в totoctíx рис 1 якостей cxijjHitx "надгробши" зобракень bq'íhIb-богатир1в га зах!дних "посмертнтк" портрот1в представншс!в в1йськово1 знат!:

Постать козака-бандуриста - космолог!чна. Бона папу о над знэкоеим lepapxÍ30Bainií.i простором картини. Водночаи Мамай, зобра-жуваний у канон!чн!й поз! !з тип!зованш обшгччш.ьмаикарою ста-новлть образ близький до !конного, взагал! культового зобраг.сння.

Отже, якщо можна вказати на наявн! риси спадкоемност! м!ж bo.yitom-BepiimiiKOM Юр!ем зм!еборцем t воКном-воршником, козаком з картшга "Б1ля криниц!", то зв"язок м!ж останн1м i Мамаем не на-явний, прямий, а опосередкований. В даному раз! в!дкриваоться фактора космолог!чно-просторово!, настроено! та подекуди тематично! корэляц!! м!ж двома сюжетами.. Коре лнтами зокрема е "присутн!й" в обох сюжетах "великий космолог!чний сум" та мотив дорога й м!сця при дороз1 як сакрал1зованого фактору. Харизма во!иа-богатиря, ватажка, воядя виявляеться у конкретних д!ях» Щлеспрямован! кон-кретн! д!Y мають в!дбуватися на певному пут!, який "втягуе" го-!-роя у npoOT.lp д!1. прост!р мети. Однак "д!я" як вчиноя, яр адек-ват динам1ки руху - периферШшй фактор. Натом!сть статика при' сутност! у певночу м!сц!,. 1коштй момент явленост! с !нвар!апт-ним вираженням прооторово-космологtчно! образно! д!йовост!.. То- . му м1сце явленост! /прлсушюст!/ сприймаеться як певний знак простору, !дея пут!, певне знамения, як! пов"язан! з певнпм часовни вим!ром та образом"neBHOÍ людини /героя, персонажа/ в його !конограф1чногду вт!ленн!. Цей "локально-темпорально-порсрнапптй"* ■ зв"язок утворюе "поле" смислово! визначеност1,. "в1дзначеност!" -семантично значимий у фольклорному просторовому контекст! проот!р м!сця, м1сця-знака, м!сця-знамення. У картин! "Козак Намай" це м!сце - на пагорб! п!д деревом, можливо й при дороз!, у "легендарного" жанр! 1кони "¡OpÜi Зм!ебороць" - б!ля ctíh м!ста та "зм1-!ного колодязя"; у картин! "Козак 1 д1вчина б!лл криниц!" - 61-ля кршгиц!, за селом, на роздор!жж1. Щодо цього могаа. в!дзначитя арха!чне, зборег.ене в!д давнини розум!гаи м!сця /м!сцоВост1/ но як об"екЛгапо-емп!ричшЯ .даност1, а у його "спльнлх" або "свя- . щоних" точках. Наявн!сть таких точок е нов!лвемнов ознакоо мt'о-лог!зованого або харизматичного персонажа, зокрома воТиа-бэгати-ря, во!.на-ватажка або во!на-предка.

I Топоров В.Н. Эней -.человек судьбы. Часть I. - if.: Fajsccc.

1993. - С.76.

Харизма BOíua, фактор захисту t заступшщтва становлятъ основу народного п!етету до !конного ¡0р1я Зм1еборця, картшших козака Мамая та козака-воУна, який зустр1вся э д!вчинбю б! ля кри-ниц1.

В останн!й карт1щ1 з"чвляеться повною м!рою виракене опози-ц1йне ж!ноче начало.

Звернення до усного, п!сенно-поетичного фольклору, до 1сто-ричних даних добп оодая1зчу, розвитку м!от та княз!вськоУ впади на землях УкраУни дозволяе б!льш 4ítko окреслити та розмеяува-тк фольклори! субстащ!ональн! оонови та !сторичн! риси е образ! boi'na. Цо звернення такоц дозволяе гпибше проникнута в поеги-ку сю оту та образний cbít картини "Eira криниц!". В результат! ara л 1 зу групи колядок,умоъно назЕаних наш "Облога м!ста", який зд1йсн»еться у четвертому розд!л! Ч(о)ЩК2

. вияви-

вся факт дуал!стичноУ природа фольклорного, нотадного воУна, наявн1сть в його особ! диз"юнкц!У власне во!на, богатиря-зм!е-" борця 1 фольклорного зм!я-воУна, який задля здобуття цароькоУ допьки тероризус м!сто. ФункцГУ воУна в даних колядках, можна сказати, дублшть функц!У.д<азкового зм!я-поглинача з його вимогою викупу-кертвч за зняття облоги. Саме цього зм1я ураяае списом св. Bpiü на !кон! ''¡0р1й Зм!еборець". Одаак, якщо за сюжетом 1кони на-падлик-зм!й зазиае поразки, то в колядках воУн-нападник перема-ras. Тут вияйляеться складна фопьклорна структура розгдядуваних колядок. Поряд !з контам1нац!йпоо дизпюнкц1ею "воУн-зм!й" в н!й у фольклорному контам!нац!йному "nosi" з!йшлися симвоп!ко-ало-горичне подання вес!шшх обрядових д!йств, эокрема вос1льноУ по-орогЛ молодого за наречоною.та р9ально-емп!ричн! фактори зоб-ракення облоги м!ста 1 бойових д1й воУна, д1тоиисн! дан! щодо аналоЛчних поход!в киУвсышх княз!в !а матр!мон!альними насл!д-ка'.га, такок !сторичн! в!домост! иодо феодального м!ста з його ооц!альнпм устроем, становим та почаоти й над!оналыгам окладом населения, нав1ть повноо м!роо !з характером його забудови та ар-х!тектури.

. У контам!нац!йну диз"шкц!ю пзм1еборець-зм!й" в образ! воУна ше вплетений фодькдорний аспект малол!тства воУна, який зд1 íIohdg cboí подвиги у в!ц! 3-х, 7-и та 12-и рок!в. Таке явище характерца для казок багатьох народ!в, також для легенд про ки-Увського богатиря Михайлика 1 Золот! ворота. Феномен маяол!тст-

■ ва во!на-зм1еборця, за В.Проппом, - в.його потойб1чно>1у ррдст-в! 1з зм!ем. Фактор чудесного народг.ення казкового воУна /в!д риби, перця, гороху, яблука тощо/ пов"язаний з 1дотш тотем!зцу та вяасне означав появу на св!т предка-морця длл захисту роду, в!дновлення поруиеиого життевого порядку. Однак, кр1м 1дей '."отомкну та 1н1ц!ац1йних обряд!в умирания й в1дродкення, шлюбно-1н!ц!ац!йних !спит!в 1 змагань у пртойб!чному ов!т!, 1ншому царств!, маяол1тн!м во!ном-зм!бборцем !иод! рухають !де! родово!-помети та захисту в1д посягань зм!я-нападника не наречено!, май-бутньоУ друкини, а свосУ сестри або матер!. Тобто метою воУн-оького подвигу не е сшоб 1з донькоо царя. В такому раз! незви-'" чайна' фЛзична сила та розумова зр1л!сть героя-недоя!тка, за нашою г!потезоо, маоть сакральний характер, забезпечений його статевою 1ндиферентн1стю. Зв!дси родовий культ дитячо! чпетоти, як культуротворчоу сиЛи та архетипу в1дновлення порушеного св!-топорядку. •

Скяадний та важливий у своУй фольклорн!й значимоот! образ. воУна утворений, як ! сам! фольклорн1 твори, иляхом прирчеопь 1 нашарувань р!зних рис, властивостей 1 функц1й, а також Ух в!д-няття в!д початково сформовано! ц!л!сност!, забувакня, зм!ни ' статусу, перетворерня прзитиЕНих якостей у негатпвн! й навпаки. . 3"ясУЕаннл його сомантичних основ, обрядово-фольклорпих виток!в потребуе не т!льки вотваних нами у даному розд!л! кросвидовнх та кросжанрових пор!внянь, а й ЗЕернення до 1сторичних даних зокрема епохи феодал!зму1 так звано! в!йськово! демократ!!, та в!йськово-!ерарх1чних структур, утворення при князях в1йсы{ових друган, зм!цнен1ш та послабяефм качз1всько¥ влади, п1днесоюш та зниження рол! Л11ського в!ча у пол!тичному та соц1альному етт-т1 м!ст. Зреатою.. е-потреба звернутися ! до 1нституту "воадост-ва", захоплета 1 ЗЕВоова'нь вяади.'до фактор!в м!фолог!чно-сак?а-льного характеру походвення в'яади та 1нших фактор!в потоотарто-пол!тично! сфери хиття- родових колектив!в, р!знгос оусл!яьних ут-.ворень. ". .

Соц!вльн! реал!! родово! давнини та обрядов! реалН б!ял .. п!зних час!в но т!льки не зб1гаоться, а нер!дко суперечать одна одн1й. Тоод небезпечно проводити прям! паралел! та вдаватгоь до безпосередн!х аналог!й при визначенн! симЯол!чнях, метаферит-них та емп!ричш>-реапьних чиннях1в у фольклор!, В остагагьо!^/ обрядов! д!! родинного значения нер1дао иодаоться у кэсм!чкому масытаб!, ^гурують у планетариях образах. Однак р!зн! чакри со-

льклору по-р!зному"реагують" на д!йсн!сть, на П соц!альн!, пол!-тичн!, культурно-ког.Ш11катиЕн!, побутов! та обрядов! чишгпки-ком- . . поненти. Чар!вна "зм!еборська" казка, наприклад, мае б'!льшо ко-релят!в щодо побутових та обрядових аспект!в д!йсност! давн1х 1 но досить давн!х час1в. Водночас розглядуван! колядки м!стять в соб! обмаль побутових ({акторIв д!йсност!, патом!сть в них збере-яен! певн! потестарно-пол1тичн!, в!йськов!, виробнич! та культур-но-кочун!кативн1 реал!! спохи феодал!аму та б!льш п!зн!х час!в.

Вивчеши 1сторичних даних иодо епохи феодал!зг.сг,поданпх у наукових працях 1сторик1в, дае п!дотаву отвердадвати, шо фольклор-нии /м1({олог!чнпм/ та 1сторичним прообразом воТна в колядках, який зд!йснюе обло1у м!ота, е князь. У цьочу пересв!дчують бага-то факт!в, рио, деталей. М1к тит.! казковий во!н-зм!еборець - б!льш давн!й родоплем!нний во!нгватакок, сакрал!зованпй ноо!й !де! то-' тем1зму, посланець предк!в-заступник!в роду. Якиэ в колядках в!-йськовий пох!д за нарцченою вкладаетьоя в рамки скжоху, то в каз-ц!, сю-отн! рамки яко! значно.ширш!, такий п!дх!д становить мо-тивний фактор. Наратив казки вклочае у оебв под!!, що в!дбулибя до в1йськового шлибного походу та п!оля нього. Однак 1 в казд! значно послаблен! та завуальован! мотивац!йн! аспекта в!йськово! шлюбно! подорок!. Але к в!домо, шо в умовах 1снування родових та родо-плем!нних оп!льностей до числа еш!рично-реальних /соц!аль-них/ норматйв1в входили акзогамний шгахЗ та патрплокальний споо!б розовлення. Казка здеб!льшого ,ф!ксуе ц! норг.штяви. Вони такок за- " ф!ксован! у колядках "Облога м!ста" та систем! укра!нських вео1ль-но-обрядових д!йств. Натом!сть картина "Б!ля криниц!" акцентуе ивидпе матрилокальний споо!б' розселення. Однак тут мабуть мае м1-сце вплив реал!й козацького руху в Укра!н1. Реал!й, зазначкмо, тих садах, як! у народних п!снях заловили романтична 1 водночао сум-не протиставлення забезпеченост! д1вчини, у яко! е батько, мати, "дв!р широкий, х!та б!ла", 1 безталанност! та баздомноот! козака. Щодо цього, перетворення /не пряме, зазначимо, а опосоредковане/ казкового та !вонного во!на-зм1еборця, воТна-предка, заступника роду, зрештою колядного во!на-князя на простого, так би мовити, ' рядового козака у дооп!дкуван!й картин!, такок перетворення ¡конного феодального м!ота-фортец! на село або просто хату з садочком 1 кв!тами е насл!дком владного впливу таттсвих реал!й. Цой вплив насамперед отосуеться тенденцИ зобракення, ж як!й фольклорно-симеол!чн! та алегоричн! фактори зазнали певного поолаблення, на-том!сть посилилися елементи реальност!. В результат! тв!р, збер!-

гаючи глибшш! доетн1чн! та ранньоотн1чн! фольклорп} основи.стае фактором воображения нац1онально-роального, л!рико-романтичного аспекту украУнськоУ д1йсност! принаймн! чотирьох останн1х стол1ть.

Сама сЕсодальний лад зм1цнйв та поен aim пол1тичнпй оломент у шлюбних стосунках м!ж родами i племенами. Зокрема пол!тична мота -розаирення волод1нь та встановлення м!цного соазу - лопала в оо-нов 1 "сшобних" BliiCbKOEnx поход!в Володимира Великого на Полоцьк та В1зант1ю. У пор!од феодально! роздроблоност! та .м!кусобноУ- бо-ротьби шлюбпий фактор був важливим кр::тор!см в1дносин м!к княз1в-ськими родами. Своер1дним в1добраяенням внутр!ш!ьопо$1тичного 1н-ституту ШЛЮбПЙХ 00вз1в був 30EHÍCHb0n0л1тичний 1нститут так зва-них Династичних шлюб1в.

Зуваяуочи на "м!ський" характер зм!еборських казок, розгляду-ваних колядок та "легендарного" яанру 1кони з! св.10р!см 1 змtем, зазначимо, ко фсодальний лад сприяв швядкому формуванню м1ст,.як! бининли !з плсм1!шИх "град1в". Одпак це не означае, шо в!н сприяв формуванно розглядуваного мотиву та сюкетУ "м!сыгах" казок I колядок. Наприклад, наявн!сть в ooTamitx ряду подробпць i прркмот з феодальних i б!льш п!зк1х час!в /назва м!ста - Лье1в, КпУв тощо, стр!льба з гармат, характер зруйнувань, рада мешканц1в м1ста, наязн!сть серед них в1рмен, наймепня воУна - князь Володимир/ не е запоруков того, по дан! мотив 1 cosot еиникли 1 остаточн'о сфор-мувалися само в т! часи. Вяе паяви1сть мотиву шлюбноТ в1"ськэеоУ подорок! в казках р1знкх народ!в значно в!ддалених один з!д одного та за ялики фактору персон1ф1коцН м1ста як гавоУ !стоти поре-вакно ?ЛночоУ стат1, переев!дчують подо б1льи раннього floro похо-дютння. Отг.е, ц1лком ймзв1рно, со за час!в ф€0дал1зму, кпяз1воько! глади посилилася та поновилася /иодо як!сного вираг.еш1я/ д1я по-Е!гих соц1алышх 11!ститут1в, породтанням яких в емп1ричн1й pnass-ноат! б!лыз давн!х час!в була илабка в1Пеькова подорож, облога населеного пункту, здобуття воУногл-ватаяком нареченоУ яд викуну-жертви. Така акц!я в родов!й давкин! мала водно.час соц1аяько-по-' л1тичнлй t обрячово-сакрэльшй, космолог1чний характер. Шдтвор-дшэнням uj.oro fose олуяити шлвбна подорож вП'сысового характеру в украУнсысих вос1тано-обрядових д!йствах. де молодлй ф!гурус ян князь, поУп-ватот.ок 1з сеоУм в1Лсьхом. ТУт наявяий I впллв реал!й доби княз1отаа, княких м1ст. Тод! космояог4чний аспект ськових'илобних подорожай зазнав, як нам видаеться, певного послабления, натом1сть децо посилився аспект со::1ально-поз1т^'пг^;> увШов у силу фактор зовойовництва та лрледпапня эемэяь, роз=г<-

реннл вокод1нь пляхом нападу' та воениях д!й. В1дпов1дно дещо змЬмрся пол1тичшш та культовий статус вН;ськового л1дэра,во¥-на-натам<а.

Само проблема вохка-воетя, або "вовдоства", набула значения ojj'Ici" э HEJiironoEHtcmx проблем в уморах становления деркавно? ор-ган!зацП. Бона була пов"язана 1з спадкоемництвом по кров1,опад-коемноо передачею богатств, а в!дтак - 1з сакрал1зац1ею soiHa-предка та сишол1чною стратпф!кац1ев. Сакрал1зац1я владп та харизма воТпа-ватата спрпяли вид1ленно його з середовиаа iio-ду по-д1бних та над1лешш властивостямп надприродного походження, зв"я-зкамя 1з тотем1чно-продкоЕ1гл сеtтом.

Отао, на заклпчних етапах перв1сно-обаинного ладу спосте-р1гасться амб1валептн1сть влади, в1дд1лення П в1д колективу та посилоння в ittй сакральних начал. Влада вондя-во'ша на етап! переходу общинно-родового устрою у ранньодоржавшш зазнала сакрал!-зацП. Остагаи була пов"язапа з факторами м1фолог!зацН та pinya-л1зац11. Шф як правило надавав ЕоХнам правлячо! верх1нкн, зде-б1яьшого втн i4uo одюр!дко1, значения культурких героТв, якпм ' плем"я було зобов|:язане своей орган1зац!ею, добробутом, перемо-гами, ритуал, як вакливий чинник отн1чно! соц1онормативноХ куль-тури, юв дедал! зростаючий вплив на 1доолог1»ш1 аспекта само-св1домост! та эрештоа сприяв в1дд1лешпо влади в1д колективу.

у п я т о м у р о з д 1 л 1 "Шдйш^йжшаз-мХш-хлаа-

Eiiilb-aaIU3-i-5yiiin во!н "зм!еборських" казок, колядок "Облога м1ста", 1кони "iOpiii Зм1еборець", народних карпш "Козак Гдмай" та "Козак i д1вчкна 6tт криниц!", розгллдаеться як лвдина дороги. Лвдшюп дороги /ма1щр1вют, подорон!, походу/ буи 1 реалыгай во.Тн-козак в укра?нськ1й емп1ричн1й реалыюст! ХУ-ХУЕ! ст. Шетет до цього во? на в народ1 мабуть заснов^в^вся не лише на утил!тар-них ({;Лсторах за хна ту та степово! войовшио-романтичноК воп1. Ш-сн1, думи, наявн!сть в УкраХн! таких поширених, багатовар1антштх "канон!чних" картин, як "Козак Мамай" та "Козак л! д!вчина б1лл крянпц!", дають п1дставу поглянути на воХна-козака як на 1стори-чпу постать з певними рнсамл i властивостяг.ш князя-soYna та ло--гендарного богатяря княз1вських час!в 1 водночас, як на м!фоло-г tчно-фольк гарного героя-персонатш тотемко пов"язаного з потой-б1чним св! том предк1в, зм1ем-драконом, сакрал!зованого культурного героя, д11 якого, спрямован! на в1дновлоння зруйнованого, порушеного ов{тоустрою,' або встановлоння нового налекного св!то-

.порядку, маать космолог!чне та космогон!чно значения. Та ко? i д1пчпна в сюкот! "Б! ля криниц!" - казково-колядна царська донька, а в б!льи давн!х генетичнях субстанц1лх - богиня родючоот!, божество джерел та колодпз!в - Криппця. В1дпов1дно 1 к!ш> воХно -символ сонця, чар!внкй дарунок предк1в-тотем1в, казкопий пом!ч-ник i порадаяк. Цодо цього оемантяка :;устр!ч! воХна з д!вчиноэ станоЕить прооторовпн фактор сходг.зки: двох буттсвих начал. От-т.в, шкпбна зустр!ч - результат певнях просторових д!й воХна, floro подорож! або подорожай, зустр!чой, вяпробувань, подпаг!в. Гли-бинною основою всього цього, насамперод здо.бУття карччопоУ, самого фактору алюбу, е в!дновлення порушено'го св1тоус?рою, досягнен-ня певноУ р!вноваги та гармонП. Да в!добразилося й у вес!льно-обрядовях д!йствах !з складнями просторовнмя порем!коннями, зу-отр!чамя, мандрами.

Сво! просторов! -"контура" та концопцГХ напть р1зн! вяди í жанр и фольк.лорноХ творчост!. Нанриклад, прост!р колядки космоло-г1чш"1Й, набраний з р!знях ц!нн!сно-знпчямпх оломент!в, впливас на характер та почасти на семантику мпйже реал1стпчно подандх д!й 1 оброз1в. Натом!сть у чар1вн!й казц1, де на кожному крон! в!дбу~ ваються фантастичн! зм!ни та перетворення, простip в основ! ро-ал!отячний, об"ективняй з певнкмя мотивнпми каузалыгами акцептами. Коеиолог1ч7шй характер мавть У казц! просторов1 переходя та перенесения з одного св!ту до Imsoro. Одяак 1 на "тсу св!т1", у по-тойб!чному царств! прост!р збер!гас реал!стячн!сть, так бя мовя-' тя, смлолову мезорельефн!сть. . ,

Анал1з колядок "Облога м!ота" показав, ср в них, 3ric¡o !з ф,олъклорно-с(ункц1онэ льнами законом!рностямя, воХп-зм!ебороць * зм!й'/дракон, ящер тоио/ з"сднан! в одн!й .особ!. Зласне, в данях колядках д!с зм!й, якяй мае антропочорфний влгляд, здобяч я кого, цароька донька, е законною здо-бяччю воХна-зм!сборця. Атгчч р казнах багатьох народ!в зм1й /в тому чи 1ншог,у впгляд!/ зл^Гдасс облогу м!ста /населеного пункту/ з мотов здобуття царськоХ донь-' ки у вягляд1 вякупу-жертви, ало в останн!й момепт з'явллсться сэХч-зм!еборец£, перемагас зм!я 1 зрештоо одружуеться з эцарськоо до-нькоо. Це "к"'!снчна" найсНлыя поширена схема казкового сонету, tirso, в колядках зяиття фугагц!й зм!я I воХна щодо нападу, облога то здобич!/царськоХ донькя/ моте мата м!сцо з к!яькох прячпн: а/ колядка е ворбалыгам адекватом того еп1зоду вес!льно-обрядлр;!х д1й, в якому роально-!грово здобуття д!вчшт-наречено1 пов"нз':!гз !з симЕОл!чно-1гровоо 1м1тац1еа в!йоькового походу та облоги •:!-

ота; <5/ б!пьш давн!й казковий мотив, при перетворенн! у коляд-ний сюжет, зазнав спрокення - випад!ння теми зм!еборства, - вна-сл!док чого в!дбулося поеднання функц1й зм!я 1 воУна; в/ во!н у колядках - 1нтегрований образ влаоне воУна 1 зм1я, як! вторично походять з одного образу-архетипу, що в ход! сусп!льного розвитку диференц!ювався.

Яку з трьох поданих верс1й ввакати найб!льш ймов1рною? Ыабуть, частка ймэв!рност! 6 в ус!х трьох 1 в!домий нам колядний сюжет е результатом символ!ко-вербальноУ 1нтерпретац!У обряду, водночас 1 насл1дком низки контам!над1йних опущень 1 прирооеиь, фактор!в диференц!ац!У та 1нтеграц!У. Останн! в даному раз! най-61ль119 нао ц1кавлять.

Зм!й у казках - здеб!льшого хтон!чна !стота. Шсцем його . помешкання е п1дземний св!т. В!н з"являеться з глибини р!чок, колодяз!в,озер, 1з г!рських печер, як! служать входами до п1дзем-ного або потойб1чного св!ту, зв"язують "цей св!т" ! "той св!т". Однак зм1й водночас 1 л!тае, !, отке, мае в!дношення до неба. Синтеткчний образ зм!я становить г!пертрофоване в народн1й уяв! поеднання птеха ! плазуна. ВоУн-зм!ебороць, який у поеднанн! з чар1вним конем предк!в тек л!тае, зустр!чаеться з ним,як правило, ве на своУй земл!, не у своелс царств!, а в !ншоцу царств!, у штойб1чному ов!т1 - п!д землею, за морем, за р!чкоо, л!оом, горами. Отке,- во'Ун для зустр!ч! !з з*1см мае зд!йснити певну про-сторову д!ю, пройти певний плях;. випробувань й перепон, немо уливай для просто! звичайноУ людини, подозати певну в!дстань.

Розгляд багатьох твор!в фольклору, опрацювання роб!т учених /антрополог!в, фольклорист!в, етнограф!в, археопог!в, !сторяк!в/ дозволясть зробити у даному розд1л! висновок, по шлях воУна до зуотр1ч! 1з змхем у потоЖНчкому ов!т1, е, влаоне, шлях поворнен- ' ня до краУни предк!в - колишнього помепкання племен!. В1дстань, яку ДОлае воУн на цьому шляху - !сторична в!дстань. Мета його подарок! - зв'язати то, во було роз!рванв, в1днайти загублене, по-новитя втрачене, пригадати забуте. Зм!й в такому раз! виступае як друге, негативно "я"воУна, його !сторична альтернативна !поотаоь.' Якщо спрошено та схематизовано визначиги мету подороа! у потойб!-чпий ов!т, краУну преда!в, то вона влаоне зд!йонюеться для того, шоб прзбутися цього другого "я", усунути певне космогон!чне неп»-добство, поновити втрачений св!топорядок ! зрештою одержати в на-городу царську доньку. £еред тин як одрукитися з дарськоо донькою,

boiii мае визволитл Yi з-п!д впади зм!я. 0станн1й або краде.П у батьк1в та переносить у потоЙб1чний св!т, або, домагаочись YY, тероризус м1сто, населений пункт . В1домо чимало казок, у яких майбутня дружина героя е донькою потойб!чного царя-зм1я. В таких казках герой позбуваеться функц1й во!на, натом1сть набувае фуп-кц!й маг!чного вт1кача. Також в!н, хоч ! царевич, але а"являеть-ся у св!т звичайним иляхом, а не в результат! чудесного народжен-ня; йти у потойб1чний св!г його 'зцушувть обставили 'I мандри його зуди не s в!йськовим походом. В1дгак 1 зм!й в даних казках як!сно lmnriJ, значно в!др1зняеться в!д того зм1я, якого у двобо! перема-гае зм!еборець. Дутаеться, шо останн!й зм!й генетичко б!льа даэ-н!й, наложить до тих зм11в, як! в обряд! 1н1ц1ац1йяих випробувань, погишаючи п!дл1тка, змушували-його па певний час вмирати 1 пот1м знов оживати, в!дродауватися. При цьсму п!дл!ток.ставав родичом зм1ев1, який, пропустивши його кр!зь себе, пикав у соб! його ■ старо "я" 1 надавав йому ново "я", ио в!дпов1дало новому сусальному та ф!з1олог1чному статусу - мисливця, попп. Отже, описаний обряд св!дчить про спор!днен1сть зм!я 1 во!на-зм1еборця, а у се б1лыа-в1ддалек1й 1с9оричн1й перспектив! - на сп1льне 1х походжен-ня. В усякому раз1, досить чаете у казках народження майбутнього воУна в!д риби В.Пропп вит дума чу с як народження в!д зм!я.

У чар!вних "зм1еборських" казках вир1шення суперечностей м!ж boYhom 1 зм1ем шляхом двобою адекватно усуненно интагон 1стачного дв!йництва, позбуття роздвоення особистост! на два ворогупчих "я". В л!тератур! мотив роздвоення лцдини, в1дчукення YI в1д само! себе, суиерництво двох YY "я"., був багато раз!в эт1ле:!пй, однак най-яскрав1ие у творах Гофлана, Го^-о ,л, Достоевського, у яких тема дв1йництва набупа траг1чного 1 траг1ком!чного характеру.

Ще О.Веселовський висловшовав думку шодо давньоТ генетичИоТ едност1 зм1я-воУна 1 воТна-зк1сборця. Вчений припускав, со у дяв-нин! 1снувапа "прабипина", яка згодом розпалася на окрем! еп1зоди, repoi яких ке п1зн!ше набули або позитивних якостей <Зогатир1в-зм1-еборц1в, або негативнпх якос*ей змНв у р1зких образах - Сояов"я, 1долища. гакож ймов!рноо е теор!я, .1г1дно з якоо зм1й е предком -воТна-зм1еборця. Цей зм1й спочатку був дарувателем р1зтпс благ 1 культурно-ц1нн1сних ректор 1в; жортва зм1ев! шла позитивне значения. Одаак п!зн1ие п!д вплнвом соц1аяьно-сусп1льта зм!н о$орму-вався дуал1спгший погляд на зм!я, який ш п1зн1ше с гас iiIikov нэ-гативним. За В.Проппом,, в нових иттево-виробничих умовах жер?о!'Я° поглинагаи зм!бм лгдшш, яке ран!ие розц1нввалося як благо, топор

ввакастьоя злом. Змхй мае бути покарангсй, вбитий, насакпоред самим вох'ном, який з нього народжуеться. Зм!еборство, за Проппом, бупо започатковане вбкветвом зм!я зеородапп. Отжо, сп!льне позитивно "я" во1на-зм!сборця i зм!н дкференц!юеться ка два всрохую-ч! "я" - позитивно i негативно. Один !з аспект!в мети подорок! во-1на У потойб!чнкй св!т, його двобою 1з зм!ем - позбуткся с во го другого, негативного "я" сам® у tííí просторов!" сфер!, в як!й воно було придбане. 1наий, шлюбний, аспект ц1еУ подорок! такок стосу-сться усунення певних порушекь св!тоустроо - утамуаакня статевого, сексуального голод', такок визволення царськоУ доньки-кертви з потойб!чного полону i сакральний шпиб з нею. Кр!м того, спонукаль-ним аспектом подорок! во'йш у потойб!чний св!т с властивлй м!фо-логП багатьох народ!в фактор тотом!зму, одним 1з виражень якого е застутшицтво преда 1 в-мерц 1 в, в!дв!дання яких пов"язане з подо-ланням фантастичних перепоя, вамотли випробуваннями 1 п!дсумковою винагородою. , i .

Вое це справило певний вплив на фактор 1 характер сакрал1за-ц1У родового воУна-богатиря, плем1нного воУнв-ватакка, давньоруоь-кого князя-воУна, зреытов - загадково-романтичного степового воУна-козака. 0станн1й У картин! "Козак Мамай" постае в космолог!чному образ! сакрального воУна-прэдка, а в картин! "Козак i д!вчина б1ля криниц!" с пос!ем одного з опозиц!йних семантично-просторовлх начал, як!, зведён! разом, в систем! становлять певний !сторичний образ украУнського ов!торозум!ння.

Подальиий анал!з плюбноУ подорок! казкового воУна та- визна-чешш УУ семантичних акцент!в зд!йснюеться у костому ро-3 д ! л 1

давшвдвдз •

Однзрл !э доказ!в того, вд подорок воУна отосуеться саме пото-' йб!чного або загробного св!ту, краУни продк!в-мерц1в, е характер Blftcbtfa, яке його супроводжуе. Цо в!йсько фантастичних пом!чник!в-ум!льц!в, названа нами "функц 1 она лышм в!йськом", оск!лькп кок-кий пом1чник е функц!ональним корелятом шодо умов 1 характеру певного завдання, яке повинен виконати воУи, певноУ перепони; ЯКУ " в1н мае подолати. Чисольн1сть "функц! опального в!йська" заввди в1дпов!дае чиоельноот! тих завдань 1 перепон, як! чекають воУна на шляху здобуття нареченоУ.

Найчаст!ше воУна супроводжують "Ломи-л1с", "Розсунь-гора", "ЗемдеУд", "Перепий-вода", "Перескоч-гору", "Лапекогляд", "Верни-дуб" та !н. Цодо Ух походкення та набуття функц!й пом!чник!в во-

Уна-героя, мояна за аналог!ео до простекеного В.Проппом перетво-рення образу зм!я з позитивного у негативний припустити наяв-н1сть зворотного процеоу - перетворення образ!в негативних у по-зитквн!. У казках р!знпх народ!в, у тому числ! й украУнських, герой, перебуваючи у потойб!чном/ св1т!, зустр!чае людину, при-речену на муки в!чноУ опраги, яка сидить у вод1, п"е 1 н!як не нап"сться, або людину, яка так само страздае в1д голоду. Ц! люди покаран! за те, шо, живучи на"цьому св1т1", ко:.огсь ко дали води, в!дмовили в Уж!. Думаеться, згодом Ух фантастичн! зд!бно-ст1 стали в пркгод! воУну-герою иодо виконання фянтаотичних илю-бних завдань у потойб!чному св!т!. Також могаа припустити, со дан1 образи послужили моделло для створення образ1в пгаих фанта-стичнкх пом1чник!з у тому раз!', коля з"являлася потреба зб1ль-иити к!льк1сть завдань" 1 цим усклагнити справу здобут.тя наречено!. Висунут1 г1потези'у даному раз! маять "робочий" характер. Однак вони вказувть певний напрям майбутн!х досл!ду.ень казки, в результат! яких мо^уть бути п1дтвердяен! або спростован1.

Герою-воУну у илюбн!й подороя! в потойб!чний св!т або у бо-ротьб! !з зм!ем у "цьому ев!!!" допомагають також дик! зв!р1, св!йськ! тварини, миш!, пазюки, плазуни, риби, 1.щ>ашки, комар!, бдколл. Це те* своер!дне "функц!ональне в1йсько" героя, оск!ль- , ки б!льш!сть з даних ¡отот /риби, плазуни, мжз!, пацпки, мурав-кл/ хтон!чн!, налегать п!дземному св!тов!. Хтон!чними можна пва-жати 1 комар1 в та бдя!л, як! за давн!м поз1р"ям походять 1з зата-шк!в убитого зм!я-дракона, мавть ового потойб1чного господаря. Хтон!чн1сть св!йських тварин-пом!чник!в, зокрема коня ! бика, в Ух тотемн!й налегаюст! до пото$б!чного св!ту предк!в. Нер!дко вони сам! е перевт!ленимп предками-заступниками героя, як! ,вря-тувавши його в!д смерт!, допом!гш д!ямл 1 порадами, повянн! ■ вмерти, оск!льки вже' маоть поверн^тися до себе, у св!й св!т.

Досить значний час повинен був минута, соб зооморфн! уяэ-лення про господаря тварин ! людей почали антропоморф!зуватися. Зв!дси - фольклорна сдн!сть йодипи 1 тварини, яка д!йшла до пасу рудиментарному вивляд1. Зв!дси також наявн!сть антропоморфного. 1 зооморфного начал в образ1 воУна - фактор, який мае дуально-опозиц!йпий характер, або моке бути розц!нений як певнкй прола фольклорноУ дихотом!У. Однак у даноь^ раз1 ! опозиц!йн1сть 1 дихотом!чн!сть мае в основ! протиставлоння /або сп1вставлсння, з!ставлення/ реального,лпдського св1т7 1 св!ту потойб!чного. Подороя воУна /з метоп шлхх5у або з 1нпов метод/ у потойй!чклй са!т.

за л!с, за гори, за море це !мажикарна подорож до м!оць давнього помешкання племен!, роду, nennoi лвдвько! сп1льност!. 3 цим пов"язане такок традиц!йне поховання неб!твлик!в з ор!ентад1ею у той 01к , зв!дки плем"я прийало. Тому прошншепня у св!т антро-поморфлих предк!в здШснюсться вяасно як подорож 1 мае здеб!лыво-го горизонтальний характер, натом!сть проникнення у св1т зоомор-фних предк!в мае Öinbio умовпий вортикальний характер I пов"язане 1з символ!чним перетворенням героя в ту тл !ниу тварину. Найча-ст1ие це кертовно вбита тварина - к!нь, б ж, корова, - у шкуру яко'1 герой себе зашивае та оч!куё поки велетекський птах перевесе його на гору; !з шкур вбила тварин зшиваеться шось на зразок труб::, по як!й герой оцускаетьоя у п1дземнкй св!т.

Культ предк!в, як один з.аспект!в тотем!зму, який набув ви-разного социального значения, також е смис ловим чинником акцИ повернен!Ш воУка-героя 1з загробного царства у реальний земний св1т. Сам еп!зод повернення в ряд!. . казок t колядок мае автоно-м!зоване мотивно-сщетне значения.

Повертагачись 1з потойб!чного св!чу, герой-во!к, 1ф!м царсько! доньки, свое! наречено! t майбутньо! друяини, бере з собою ряд практично корисних та 1даолог1чно потр!бних - сакральних, чар!в-них - речей. Найчаст!ше це палац, або терем, де царська доныш мешкала, маг!чн! родов! узори, маг!чна п!сня, родовий переказ. BoYh у такому раз! д1стае функц!й культурного героя, який приносить сп!лышст! /роду, племен!/ досв!д предк!в иодо орган1зац1Т таття, д!м, як певний вид1лений з природи фактор культури.- Однак д1м цей у космолопчному npociopi, маочл зооморфну тотемно-пред-!гову сутн!сть, нбр!дко являе -собою модель птаха, оленя, бика. Мабуть, б!льш п!зньою функц!ею подорож! у потойб!чний св1т е фу-нкц!я очищения, вив!льнення з-п1д ш!ту колиин!х гр!х!в. Адже побувати у потойб1чному св1т! й поверкутися, це фактично нмерти ! в!др<Эдитися.

Подорож у потойб!чний св!т найчаст!ие е оправою во!на, бога-тзфя. В!н, як обрядово-?.!iфолог!чна постать, здатен YY зд!йснити. Соме ця здатн!с}п>, .засновнна на сакральноот! лвоУна, його зв"яз-ках з вишими застугапщькими силами, становить дом!нанту казково-го.сюжету. Бодночао дана подорож, якио розглядати YY у так би мо-вити загальнофольклорному семантичному контекст!, являе собою символ!ко-метафоричне осмислення або переоомислення давн!х йбря-дових та киттево-практичних д!й.

У о ь о м о м у р о 3 д i л !

розглядаоться образи копя, д! вчини, криниц!, як1, зг!дно !з сяатемко-як!сн::\га прящиппмя вербального га 1конограф!чного 2спэкт!з фольклору, здоб1льзого королеять-оя з образом lioi'na. <Jjit?op кореляцП зумовланий сеиаитичнов сле-ц:гф!кою обрэз!з, як пеаних комуиЬсатявшгх типпи 1е. Так, к!нь воТна, якай itrypye i в ii<oht "¡Qptit ом1сборець", t в картинах "Козак !&май" та "Козак !'д1вчина б!лд криниц1", в бага-тьох казках, колядках, бияинах, думах, я1ричнях п!скдх тощо, у CBO'fx сомантпчних п!язая:птх мае зв"язок 1з птпхом за допомо-гою якого герой зд!Яснгаав подорож до потойб!чкоК кряУия ¡тред- ' kJb 1' позертасся назад. Ui фупкцП такох зисакупаяи олонь 1 бкк. Ало. к!ш> зреатоп вклриеся б!л£а фуккц!онаяъно придатлим У практично;,у ггпттi та зП'.ськозгх спрагах. Тому образ коня зем!низ собою образа птаха, оленя, бп::а у багатьох тэорзх фольклору, мя-Егл пр;: цъо;,у ссб! делк! 'ix р;:сл, якост1 й функцИГ. Особтаза неявною ознакоо чар!вного казкопого, подекудл Я епЬгкого коня с його Iia.lSOlOTb до тотс^о-прэдкозого пэтойб!чиого аз!ту.^ Чя-р1вний, богатирськхй к!нь - хтон!чна !стота. Кайчас?!во в1н по~ рсбУтзаз л!д 30МП8В, зэ1дкл герой мае його .видабутя, а пот!м 1г/гт-боркати. Такою маемо метафору кэродгання коня, як повернокнл !з ■ св!ту прздк1п.

Мотсфрпчнк* у эа'яэку з конем у кагц! е фактор, який койка пазвати "!онугання до няродтгогак". "актично - {снугакня того, со не народилось сэ, знания про яка ¡снус 1мзкентпо, а не эдобу-гаеться CMnlpiratr,:.! шляхем - десо з арсеналу снозид!пь, кот.: ня про сось утзорвоть сп!й caractiftisil ряд, який н!т:м но потГя-закяй i но ополучаеться роалытал фактпчнимя знанн.т.я. Но суто казковяй фактор - прлзначен!сть коня героев! со so нородяогаш' самого героя; або - знення гороя про !снувзпи прязначоного дтя нього ко ке народженого коня. В цьому пбачаемо як!сну характер«-, о тику простору казки, я яксму реляън1„. земн1 1 лото'!01чт1 пр^Гг-Koni ciepu входять одна в одну, прониэуать одна одну, ало но злкваотьей 1 не зм!иувтьоя ям1к собой. Лиие в таких умовах у казках здатен 1снугатя конструктивней owtenrefl Доктор прязкпчо-hoctI. HarontoTb, в м!ф!, здасться, такпй фактор з!даутн!П або не так ,ч1тко виявяеннй: народтення нового там результат поротьо-рення, метаморфоза, просторов! cijc-ря св!ту среди!в 1 земного в реального св!ту сяабко. дз».!еренц1йОван1. Фактор пр^значеност! у казках, пэреказах, сказаниях вкяэляеться тако* у синхронно;*?

народкенн! героя-воУка 1 призначеного для нього коня.

У казках к!нь-пом!чнж функц!опально над!ленкй розуыом, знаниями, вм!ннями,здоб;утими в!д зооморфнкх та внтропоморфгапс предкЛв /я1тап, б!гае неймов!рно швидко, розмозляе подсылы голосом, на-д!пений чар1вноа здатн!ств псретворення тош/. Натом!сть дан! яко-от1-функц!" у колядц! !снують вже як за лишки, рудимента. Кояядаий к!нь 1нод1 розмовляе з персонажем, !нод! згадуе, що колись л!тав /переносив через море, через Дунай, "но змочивши копкта"/. У б!льиост! я твор!в це звичайкий, усередноний к!нь «одними кадпра-родними впастквостлми не,над1пений . В1дтак у колядках в ц1пому к!нь, як 1 персонок-вогн, пор!вняно !з казковим конем 1 героем-. во!ном, слабко !ндяв(дуап!зований, б!лыа тип!зовений, ио ц!лкови-то в!дпов!дас його функц!ш у евкет!. Одкак траплясться у колядках к!нь , образ якого зростас до косм!чного р1вня. Такий к!нь золото» гривою попе зстипае, очака "зор1 л!чить", хвостом "шляхи зам!тас", ср!бними копитвки "кам!нь лупае"... Тут власне к1нь над!лений прооторсвов метафорячн!отю, отановнть повну космологии* простороьу юдоль.

1Год1бни2 коомолог!чний к1нь, як фактор певноТ прооторовост!, подаеться в 1кон! "Рр1й Зм!еборець", особливо в вканон!чномУ" Н вар}ант1. В картин! "Козак Мамай" - к!аь один !з значуинх чинни-к!в символ!чного проотору-зм1сту. В карт»ш1 "Козак ! д!вчина б!ля криниц!" к!нь ! козак-воТн постають в ореол! п1сенно-ромвнтичноТ та п!секво-л!рично1 козацькоУ слави. Вони пов"язан! з дорогою -фактором глибйни простору, прибуття ! в!дбуття, - яка '/х привела до д!вчини 1 криниц!. Однак в образ1 цього так бя мовити реалистичного коня елемонт фольклорност! складений !з залиш:!в дави!х ско-в"янських коней-оберег!в, коней-божеств сокячного св!тла та екм-вол{в сонця,ча$!вних казкових та ап1чних богатирськихжоней, "космолог!чних" колядних коней.

Образ д!вчини в основ1 - образ пеаиого божества, богин! ро-дачост!, сакральний образ царсько? доньки, над!лоний чар!внж.ш властивостямя, зрештою - п!сенно-л!ричзщй образ с!льськоУ д!в-чини, яка на свое шаотя та горе полюбила коз'ака.

У фольклор! зв"язок д!вчини з кринице о досить розповоедшкяй, хоч 1 не такой т!ошй 1 широкий, як зв"язок козака з конем. Фольклор, особливо у давн!х своТх шарах, по буту як такого но знав. Ось чому зв"язок д1вчини 1 криниц1 у б!льш п!зк!х за походханням творах фольклору, в тому числ! й у розглядгван1й картин!, зрештою вкходить за мак! побутовост!. У багатьох ддвн!х казаннях, зокро-

ма й у Btâstï, розпов!даеться про священн1 родов! криниц1., Б!ля однШ з таких криниць Христос розмовляв 1з самаритянкою. За в!домостями етногрэф!э, ще наприк!нц! XIX ст. у окремих м!сцс-востях УкраУни криниц! таемно "молитвали", як вт!лення богян! родочост! Криниц!, яка мае сприяти доброе приплоду худоби, каабу тньому врожаю. В цьому маемо залишки язичикцтва. Такок, ма-оуть, i в тому, що в тих селах, в яких не було церкви, молодих ставали б!ля криниц1 ! покривали голови рушником; молода п1сля nepraoï шлсбно! ноч! мала йтя до криниц! по воду. Сункц!У криниц! у фольклор! розмаУт!. Кринкця нер!дко становить в*!д до по-тойб!чного св!ту; також вона с "в!кном", кр!зь яке можна бачитя минула ! майбутне. В цьому коеголог!чно значения криниц1. Однак найчаст1ав функц1ï криниц! указках, легендах, п!снях масть короля тявний, регенеративния та коешкативнна характер, в заяежкоот! в!д потреб сюжету з"являаться криниц! з яивуцою, ц!лодов такот, !з вогняноо згубноо водою; криниця - м!сце зустр!ч! воУка-героя з царськоо донькоо. Зустр!ч б!ля криниц! - значусяй фактор у б г— гатьох казкових сюжетах: з не! под!У розпочинаються або досяго-вть кульм1нац!йноУ фази. Пад!нпя у крянлцю та перебування в н!й е фактором перетпорення, в результат! якого зм!нветься статус го-роя або персонажа фольклорного твору.

Образ д!вчини, царськоУ доныся у фольклор!, як в же за'зкачс-лося, гонетично пов"язанкй з б!лыа давн!м образом богин! родэто-ст1, яка е сакрал!зованк.1 вт!лекням стях!У водя, р1чет, даорола, колодязя. Цей образ иор!дко зляваеться та утворос семантичко nine з образом влаоне криниц! - досить складни'" та багатозначтггч, як ми в же переконаяйся, фольклор'гам, зокрема казково-п!сеннкл образом. Отже, фольклоряий образ д!вчзшя б1ля криниц! в своУЙ основ! - вт!ленкя ! само? кринпц! ! криничноУ води з Г? маПч-hzm життедайними та смертокоснпми властивостямя/згубна вода/; вона також богиня родючост1 Кринкця, ! д!ва -.наречена Сонця. Водночас парубок /воУн, козак/ о!ля криниц!, як зазначалося по- ' переду, тек становить вт!лення ц!лоУ низки фодькяорних а лас тягостей, ст?рол!в ! функц!й, серед яких ваяливе кйсце пос!давть со-нячн! життедайн! та руйн!вн! смертоноон! начала, пов"язан! з вогнем - найб1льш характерное прикмвтоо зм!я. В!дтак ггротилежяо-ст! зб1гавтьоя 1, взашод!юча, утворооть складно ново як1сне ц1-ле. В цьому: оутн!оть космолог1зму, який подекудя m й нлн! збе-р!гаетьоя у фольклорных творах, зокрема у нвродн!й картин! "Козак ! д!вчяна б!ля криниц!".

УкраУксыгай фольклор ц1яко!Л гаконрк!рио збер!г так! риси 1 вяастпвост! образу воУна-богатиря, як! бута приШити! Я зро-зум!л! у певннх !сторичнпх умовах, кош д!ятга певн! соц!акьн1 !нститути, !снувппи поен! куга,турко-ксмуп!катигш норматив:;. В цкх умоззх окром! о!льш давн! мотааэзц!йн! Факторп осрядово--м!фо-лог!чно1' повсдШш воУка-богатиря, ватажка, вакюш! для ы!фу та родового пероказу, вжо здавалися но суттевкми та були забут! або пэп!взабут!. Так, в украУкських /також в рос!;юыкх, польських, Чеченсъких, абхазьких, татарськах, таджицьккх то ею/ чар!внах казнах, як вжо зазначалсая, в!доутня надежна або прнйнятиа мотива-ц!я тлюбноУ подорож! воУнэ у краТну продк1в. Т! поясиекня, як! с у газках /про ни в же йшла шва/ видаютьоя досить еяементарни-мя, спроаешми, нав!ть ваиадковими 1 тому не досить переконяи-вама. М!к там шлюбна подорок у потойб!чний ов!т 1 поверлегаш зв!дти, Я1£ нам.вдаяосл з"ясувати, с одам з кайвакяяв!шкх чинни-к!в казкового сюжету. Цо, власко, той каркас, ка якому останн!й тримаеться. Однак, якщо казка в тому вигляд!, в якому ник! в1 дома, в якому була письмово заф1ксована, ц!лком вгаштовуе читача' або слухача, то у досл!дника казна, або, як у нашому випадку, образу воУка в к!й, питания щодо причин та мотивацН шгабноУ ио-дорок! мають обов"язково виникиути. Спроба в!днайти причини та раконструювати мотивац1йн! архетипа шпазбноУ подорок! воУка, вяа-сне йога д!8 у м!фолог!чно,\у, пераказововд", казковому простор!, робиться у восьмому р о з д ! и ! "1М£й22=5ШШа]аза

ц&до цього,'якщо оомеиитися яиио матер!асом казок, постас законно питания: дня чого воУну-богатлрэ збарати в!йсько або набора та в!йсько ум!яьц!в /пфункц!онатага в1йсько"/ та йти у далек! кра'/ёй У потойб1чнай св!т, кока в!н фэкткчно не знас /за свкекЗм багатьох казок/ або доснть в!ддапено ! прябяизно уяпяяв соб! /тек за сгеетом багатьох казок/ хто ! ко його там чекае. Пояснения тику: "праймов чао одруЕуватлся"або "почув, ко у царя сус!ддьоТ доржа.зи в донька-красуня" тока, Бпдаютьоя п1зн1ияйи привнесениями, вааана ремарками казкаря-порепов!дача, яклй 5н-туУтивно вхдчував в!даутн!сть у какому и!од1 иогноУ !кфврмую-чог ланки опов!д1.

Дяя нас ця кзнка мае ваяливе значения. В!дтак вдала «фоба УУ реконструювати, сп!д думати, надасть образу воУна-богатвря, воУна-козака у казц!,.колядц!, народн!й картин! б!льш ч!ткого

окр ec.iomw, nenio Y фольяяорноУ обсятаост!, подс-куди it вторично Y в!рог!дкост!.

Проанал!эувавии шодо цього значну к!лыс!сть каэок, колядок, бияпн, легенд /украУнських, росíííclkiix та Оагатьох !наглх народ!ц/, мя д!йшял вясновку, то мотзвац'йн! факторя илпбкоУ подороя! воУпа мэууть збер!гатисл у схоких за сюжетом /збирання в!йська, подорож в 1ншэ царство, напад на м!сто, обкога, здобуття наречсноУ/ тво-рах фольклору, якí, одначо, на гота ть до !ииих фольклорных ranpln I впд!в, н!л нами вке розгллнут!. КЬдо цього було б помилкоа оми-нутп, язпити поза увагою таккй потугашй пар слов"янського фольклору, як гаацьк! п1сн!. Однак анал!з останн!х показав, що вон;; в ц1поц/ явяяють собою б!яьш п1знс, н1ж етзки, також почасти й колядки "Облога м!ста", фояьклорно-видове утворения. На характер мотив!в, подекуди й сюзт1в окремих п!сень значно. шлицуяи 1деоЕог1чн! фактора нац!оналы{о-визвольноУ боротьби балкансь-ких слов"ян проти османських поневолювач!в. В!дтак у них творах дом!нув тема ноц!онального J рел!г!йного /християнського, православного/ патр!отпзму, пр;шцип!з шацького побратимства та пока-рання-за Yx порушешм. СункцП казкового зм!я в них зд!Ясное Чорний Лрзп - еп!чний веяетонь - кусуяьманин-поневолявач, ягай тероризус mícto, вимагавчи данину-жертву. його перемагае, зла-сшз, мрець-продок-воУи, який, буду'гз поранений,три або дев"ять рои ta иерухсмо яеяпть у я i уду. Перемагае, захитавзчи р!дпу сестру, як!Я п1д!йаяа чоргэ* йти до Чорного Арапа, сяьозп якоУ його пробудтувть и!д сну-смер?! та спонукаоть до д!У.

б соред юнапьких п!сень ц!кавий для нас сюжет слвбноУ подарок! сербсыаго царя на чол!-,великого в!йська сват!в до "сатян-оького" /кстолпцького/ MicTa. У ц!П nlcni, як 1 у казнах, yot справи Еир1суе чар1вний пом!чник - тотемний предок царя, зове hi вниЗ родич-пастух.

В ряд! lucí» п!оень допомагае зд!йснити'п;жбну подороа, пе-рсмогти трзнеформоюного зм!я богатир-недол!ток, в гиене дитина, до того я гола, яга сиять на берез1 моря. та. граеться п!ском. 6 п!сня, в ЯК1Й вне сама диткиа-богатар зд1йсн1>е шлюбну подо-рох, перемагае Чорного Аратша-зм!я у змаганя1 та двобоУ, со дас Ifcnar праго на одруження з царськоо донькоо, яку впорза зу-стр!п 61 ля криниц!.

Югвдьк! п!сн! чимало успздкуваяя в!д пазки /здаеться не па-впакд/. однак в них, хм в!да1ну в!д казки, досить багато подро-биць побутово-етнограф!чного характеру, також в них е окром!

м!сця, образи, мотиви, як! можна назвати рел!ктовими, як! доносить до наших jxhíb фрагмента родових переказ1в, м1ф1в. Однак у даних п!сьях мотав шлюбно! подорож! або зове 1м в!дсутн!й, або по-даеться досить елементарно.

Нин! важо встановити та вес!льна подорож молодого. 1з-в1йськом сват!в 1 повернення назад до свого двору становить в!д-творення колшкньо! д!йсно! подорож! воКна-ватажка, воТна-князя чи ця подорож е обрядово-!гровим в1дтворенням якогось давнього нев1домого нам родового переказу. Хоч вир!шення цього питания не входить до кола завдань дано! робота, все ж зазначило, що основою розгпядуваного обрядового д!йства мабуть е поеднання факто-р!в aiücho'í подорож: во!на-ватажка в чу ж! краТ за нареченою 1 родового переказу, в якому ця подорож постае у фантастичному св1тл! та набувае сакрально-маг1чного характеру. Думаеться, шо саме вес!лыго-обрядова подорож, облога, здобуття наречено! та по-ворнекня назад е т1ео_ ланкою, яку можна пом!стити м!ж чар!виою казною t колядкою.

Ка в!йськовий характер взс1льно! подорож! молодого за на-реченою вказус багато вчентс. Також нчен! вказують на наявн!сть у вес1льн1й обрядовоет! укра!нц1в спецкф!чно! в!йськово! та ми-оливськоУ терм!нолог!!1 Наявн!сть тако! терм1нолог1!, зокрема в!йоьково1, досл!днпки пояеншть впливом княз!всько! та бояр-сько! вес!льно! практики на формування !деолог!чних та д!йово-прагматичних основ народно!, зокрема селянсько!, вес1льно! обря-довост1. Одаак, думабтьоя, то !дея шлюбно! подорож! во!на-, як подорож! до 1 нага го св!ту.1ншого царства, в!дтак - просторово-космолог!чна 1дея, виникла пе у родовому устро!, ало вко на то-■аду його етап!, коли з маси во!н!в почали вид!лятйся 1 набувати сакрального значения богатир!-ватажки. Не етап м!ф!в 1 родових ■ переказ!в, у яких.висв!тлюеться перед!стор1я шлюбного походу (йо-!на-в5тажка за нареченою до luaioro царства, 1ншого сй1ту. Само за нареченою - визначеною та об!цяною во!нов! вищими силами. Однак в такому раз! ! сам воУн мае бути в1дзначений цими силами, причетний до них за походженням. Так, в ряд! отад1ально давн!х родових переказ!в-м!ф1в обських'угр!в /хант!в/ натравляемо .на мотивац!йну перед!стор!ю шлюбного походу во!и«-богатиря.

Ця перед1стор1я нер!дко е дооить розгорнутою, розлогою. 3 не! ми д!знаемось, наприклад, про кебесне або небеоно-земне по-ходження во!на-богатиря, про ц!лу низку його антропоморфних, зо-оморфних та роошших предк1в-тотем1в, про во! перипет1! його

. кяття. 1 смертей, як! мали м!сце ше так би мовити до його наро-дження.

б досить ц!нний для нао переказ-м1ф, у якому воТна-йогатиря, сина князя I княгин! до илюбного в1йськового походу спонукас сага д!вчина, яка, перетворившись на величезного пугача, прип!тае до нього t пов!домляе, що вона /пугач у мов! хант!в слово ж1ночого роду/, f bíh, тобто богатир, народилися в один 1 той самий день, що YxhI пуповини потрапили в одна м!сце, кров Yx зм!ыалася. В1д-так вин! сяли роблять Yx призначеники одна одному. Та, шоб зд!й-снилася íx золя, треба подолати ряд перепон. Отже, як бачимо, у даному раз! шлюбна подорож, яка е фактором подолання цих пере--пон, мае перед!стор1ю, воТк-богатир знас для чого треба збирати хййсько, кудл t з яков метою йти.

Даний переказ-м1ф б!лыл космолог1чний, н1ж звична для нао чар1вна казка. його npocTÍp по-справжньому квал1таттний I ích-тастичний. В hím земля ! небо -cbít земний i cbít небесний -а!лыго м1ж собою пов"язан1. Космологхчне эначешш мають так1 ор!ентири як теч1я р1чки, напрям В1тру тощо. Наприкпад, рух за теч!$ю р!чкл - на п1вн1ч - рух у потойб!чнкй cbít, краУну морт-еих; п1вденний в!тер, який несе на п!вн!ч поп!л спалених само-Гдських богатир!в, власне несе Yx душ! теж у царство мертвкх. Суттевою в1да1ною в1д казки даного переказу-м!фу е в!дсутн!сть /часткова/ чар!вного пом 1чника, який би супроводвував героя абс' якого герой якимось способом викликав би в раз! виникнення потреби у допомоз!. В даному випадку.шлобний пох!д героя-воТка сан-кц1онують небесн! боги I духи-заступники, герой ними над1лепий чар!втг.я, маг1чними якрстякп^та властивостями.

отже, boYh даного переказу-м!фу це - boYh-6o«sctbo, тод! як казковий герой-воун - майбутн!й цар, колядний boYh-князь. Кос-молог1чн1сть переказу-м!фу - первинна космолог1чн1оть з факторами конкретно! прооторовоу ор1ентац1?, з так би мовити «дальним небесно-земним прооторои£часом, з элементами "виооко! топ!-ки". ml* тим космолог1зм казки, в як1й (" в!дсутн! факторя зм!-ctobho-npootopoboy ор!ентаци, вжв позпачений прикмвтами вто-ринност!. космояог1зм колядки, як уже зазначалося, фактично но зв"язаний з д!ями порсонажа-вотна, як1 на ыають впяину на про-от!р, фактично з ним не сподучаються. тоцу космолог!зы кошщся, в тому чисв! ! колядок "облога м1ста", wo «на сказати, умовняй, або нав1ть формальний, космолог1зм, просторов1сть якого сконстру-

йована у зпч;-;а.

Цв одн!сю суттсвоэ в!до1нн!стю м!к розгяянуткл 'пойно поре-казогл-м!фом ) чар!вн;ми казкамп та колядками "Облога м!ста" с б!лыи наявппй шг!чн::й .та космогон!чнай характер переказу-м!фу, аджо в основ! мюбно! подорож! його героя лекить косно логична !дея вишгх едл, нобеенвх бог! в ¡ладо пдосхопашаш сэ!?оустроа, усунекня повних космогон!чних кеподобств, в!даовленля порушено-го св!топорядку. Бее це входить до з;ола фухжцхй м!ф!чного во!-на-богатиря, та частково !з аначнклхг втратаии переходить у спад-кину кокзБового 1 колядного воШв, водночао посияие та робить б1лыи значимая: образи вэ!н!в~козак!и у народккх картинах "Ко-331, 1/.амай" та "Козак ! д!вчина <51 ля криниц!".

ЗдхйснзниЛ анал1з дае мок,тав!сть зробита в1дпов1дк! в и с н о в к к.

I. Час формування основких сш;ет!в 1 жанр!в укра!нсько! народно! картина /к!ноць ХЦ - початок XX ст./ був позначенкй небувалоо фольклор«» активн!отв, яка охопилз кайжа уси терк- . тор!о Ух^раши.

' 2. Онтояог!чна значкм!сть народно! картпки "Козак 1 д!вчл-ка б! ля криниц!" /в !! чиолоннгос вар!антах 1 воро!ях/ забоэ-печусться наявн!ств в основних !! образах - козака~во!на 1 д!вчкни - найб!льш давн!х та всеосяжних орхотип1в буттевост!.

Як було'показано в робот1, просторова длхотсм!я карпаш та I! образна опозпц1йн1сть заснован! на обрядово-фольклорноглу фактор! з!ставлешш та протистазлення найб!льа вакпивях начал 1снування людини у Всесв!т! ! Всеов1ту в вюдии!.

3. Б!карна опозгд!я "во!н / д!вчхша-кргниая" в!дпов1дас опозицИ'шхй ф11ур! "вогонь/вода". Во!н-зм1сборедь ! зм!й /во-гонь/ маотьчдкн! 1сторичн! витоки. Д!вчкна 1 у «¿ольклор! нер!дко сгслвол1зуе воду, хфинкцв 1 навпакя, хфинкця у багатьох фоЛьйлорних творах не ст!льих м!сце або споруда, ск!льки символ, смисл, значения, образ, до яких "прив"язан!" во!н-козак ! д!вчина.

4. Найб!льз блязьким до образу во!на' з картшга "Б1ля- крк- ■ пиц1" с 1кошшй образ Юр!я Зм!сборня та 1сартиниий образ коза-

ка Мамая. Однак загальним висх1дним образом 1 семантичгам фактором у даному раз! е слов"янський язичницышй бог-во!н, в!домий п!д 1менами Сваротеча, Даждь-Бога, Святовита, Раде-гаста. .

5. Образа ф!я Зм!еборця 1'козака Мамая с н1би дв! !поота-о! единого давньослов"янського язкчницького бога, який становить вт1лення лицарського начала, войовничого з1шеотя св1тла у бо-ротьб! з томрявов, холодом та разом з цим е богом-предком, не-босним переведениям загпблого земного героя-воУна. Образи Юр1я Зм!еборця 1 козака Мамая, будучи улюбленими та досить поширокими 'в народному оередовии! УкраУни, так би мовити п1дготуваяи грунт для формування 1.поширення б!льа земного та реал!стично-го /подо подання/ образу козака-воУна у картин! "Б! ля криниц1".

6. У композиц!йно канон1чнзос картинах 1920-х рок!в /Пов-таваина, КиУвияна, Житомирияна/ зустр!ч козака 1 д!вчини подана як прооторово-семантнчний■ фактор сходження двох крайн!х скла-дових основ украТноького ментая!тету - хл!боробсько-трудово! та воТнсько-козацько!. Пор^а прагне "онтолог1чного Споков", який полягае у цикд!чн1й повторивалост! основних буттевия.лод!й 1 . явиа; д>уга прагно вольового 1мяуяьсивного, поривчастого руху, неповторност! д1й, з!ткнень, зустр!чей.

7. В результат! анал!зу групп колядок, умовно назЕаних нами "Обяога м1ста", виявився факт дуал!сгачноУ природи фольклорного, колядного воТна, налвн!сть в його особ! диз"шхцИ вгаскэ воТна, богатиря-зм1еборвд I фольклорного воТна-зм1я, який, ка- . очи на мен1 здобуття царсько! доньки, тероризуе м1сто. Однак, якпо казковий зм!й-нападпж зазнав поразки, то в кояядках во!н-нападник перемагас.

8. Шлях казкового гсрол-поТпэ у потойб!чному сп!т! до зу-отр!ч1 1з зм!ем с, всасне, швпсом повернення до краХни предк!э -колипньо'го помеикання племен!., В!дстань, яку до лае во!н на цьо-му шляху — !сторична в!дстань. Мета його. подорон! - зв"язатн то, 40 було роз1рване, в!дкайтя загублена, поновити втрачэна, пргь^

г адата забутв. 3?л! А в такому раз1 'шступас як друге, негативка "я" воТна, його !сторачна альтернативна !поотась.

9. В лада воядя-воУ'на на етап! переходу обиинно-родового

ус троп у раниьодеркшшЯ зазнала сакрал1зац!Т. Остання буга повязана > факторами м1фолог!зац1? та ритуая!зац!1. М!ф; як прэ- . вило, надавав воТнам правдячо! верх!вки, здеб1яьаого ете!чно однор!дноУ, значениякультурних героХв, яиим пяем"я бую зобо-в'язано сеосо орган1зац!со, добробутом, перемогамл; уитуая, як вакливий чинник етн1чно! соц!онормативноТ куяьтур'к, кап дедо-а1 зроствочий впдив наш 1део'гог!чн$ аспекта сашосв1до«ост! те зрештои сприяв в!дд1леняо владл в!д колсктяяу..

10. Натяк на матрипокалъшй! спос!б розселення, який вбачае-мо в картин! "Б!дя кршгац!", мабуть, е насл!дком вплкву реал1й козацького руху в УкраУн!. Реал!й, зазначимо, тих самих, як! у народи!!! nicH! зумовили романтично.! водночас сумне протистав-лення забезпеченост! д!вчини ! безталанност1 та бездомност1 ко-зака. Цей вппив такок стосуеться тенденцП зображення, в як!й фольклорно-скмвол1чн1 та алегоричн! фактора зазнали поеного послабления, натом!сть посилиляся елементи реальност!.

11. Феномен малол!тства фольклорного во1'на-зм!еборця полягае у його потойб!чному родатвi !з зм!ем. Водночаа в результат! ана-л!зу багатьох твор!в фольклору 1 культових дкерел р!зних народ!в

1 епох, нами оула висуддута г1потеза шодо культового значения /за певних умов/ статево i !ндиферентност!.

12. Фольклорний потойб!чний св!т е середовишем безособово-го родового часу, з якого фольклорна пам"ять виносить онтолог1-чно значима i., фактора. Обряй, як реальна д!я колективу або пе-bho'í частини його, стае реальн!стю спомину про цю д!ю, яка з часом набувае символ!ко-метафоричного значения 1 вке ф!гуруе,' як певний фольклорний мотив.

13. Щсн! думи, наявн!сть в УкраТн! таких поширених, ба-гатовар!антних "канон!чних" картин,¡, ян "Козак Мамай" та "Козак

1 д1вчина б!ля криниц!", даоть п!дставу поглянути на воша-коза-ка як на !сторичну постать з певними рисами 1 влаотивостями князя-воТна та легендарного богатиря княз!вських час!в 1 водночао; як на м!фолог!чно-фольклорного героя-персонажа,тотемно по-в"язаного з потойб!чним cbItom предк!в, зм!ем-драконом, сакра-л!зованого культурного героя, дН якого,спрямован1 на в!дновлен-ня зруйневаного, порушеного св!тоустрою, або встановлешш нового надежного св!топорядау, мають космолог!чне значения.

14. Прост!р д!У, д!я як просторовий фактор, тобто квал!та-тивний космолог1чш1й проот1р характерний для 1кони "Юр!й Зм1е-борець". Космолог!чний прост!р-зм1ст характерний для картини "Козак Мамай", зо1фема для вар!ант1в "клаоичного" вт!ления сюжету 1з "самотн!м" козаком-бандуриотом. У картин! "Б!ля криниц!" мае м!сце з1ставлення двох просторових сфер - воТна 1 д1-вчши, - яке водночас в з!ставленням двох смислових контекот!в буттевост!.

15. Фольклорн! твори р!знихъ вид!в 1 жанр!в являють собою р!зн! просторово-смислов! модел!. В них нер!дко збер!гаються залишки архаТчних доземлеробських 1 ранньоземлеробських уявлень

щодо 1ерарх1зовано'1 синтетично! просторовост1.

16. У народных картинах та 1конах статика ирисутност! у певному м!сц!, момент явленост! с !нвар!антним вираженням про-сторово-космолог!чно! образно: д!йовост!. Тому м1сцо явленост! сприймаеться як певний знак простору, !дея пут!, певне знамения, як! пов"язан! з певним часов®,I вим!ром та образом поено! яюдини /героя, персонажа/ в його !конограф!чному вт1ленн1.

17. Архетип-шлюбно! подорож! фольклорного во!на за наре-ченов у потойб!чний св!т предк1в с основою !де! зустр!ч! у до-ол1дауван1Й картин! козака-во!на ! д!вчини 61ля криниц!, визна-чальним фактором иодо виток!в цих та !нпях образ!в, характеру !х функций. ■

Основний зм!ст,положения >1 висновки дисертац!! викладено ' в публ!кац!ях:

1. Орнамент, украУнського народного розпису. Витоки, тради-ц!!, еволвд!я. - К.: НаукоЕа думка, 1989. - 13в о.

2. Рясноцв!т МарП Приймаченко /Макаров А.,.Найден 0. Барни ведро! земл!. - К.: Вид-во Т-ва культурних зв"язк!в з укра!нцями за кордоном, 1970. - С.5-18.

3. Св1т Олександра Саенка /Макаров А., Найдон 0. Барвя щедро! земл1. - К.: Вид-во Т-ва культурних зв"язк!в з укра!п-цями за кордоном, 1970. - С.ЬО-63.

4. Про ново 1 традвд!йне в сучасному укра!нському народному миотецтв:. - К.: Знания, 1977. - 23с.

5. Социокультурные и художественно-творческие аспекта взаимодействия самодеятельного, народного и профессионального /на материале изобразительно^ искусства / /Социалистическая культура и художественная активность масс. - К.: Наукова лгк-ка, 1984. - С.128-191.

6. Художественные традиции и йх функции в современном неродном и самодеятельном искусстве /национальные традиция и процесс интернационализации в сфере художественной кулыурн. - К.: Наукова думка, 1987. - 0.115^-154.

7. Мотива походження ! ,функц!й миотецтва в ухра!нськоцу фольклор! /Мистецтво ! етиоо. - К.: Наукова думка, 1991. - С.35-71.

8. Складов! еяементи зм1сту I форма твор'!в Мар1Т Приймаченко у комплексному досл!дженн! // Народна творч!сть та етно-гра$!я /у подашящу НТ&7, 1973, * I. - С.20-28.

9. Наст!нн! розписи Уманпшш початку 1920-х рок!в // НТЕ, 1983, К 4. - С.50-55.

10. 1анров! та отильов! ознаки народного .1 самод!яяьного мистецтва //НТЕ, 1930, № б. - С.71-75.

11. Ооразний св!т народних орнамент!в // НТЕ, 1981, № 5. -С.89—90.

12. Портрет художника в старости //Декоративное искусство СССР. 1982, »5,- С.36-38.

13. Початкова семантика украХноьких народних ляльок та пе-рех!д !х обрядових функц!й у 1гров1 // НТЕ, 1986, * I. - С.32-37.

14. Шовченк!вський цикл гравер 1вана Мат1яиа // НТЕ, 1987, К 5. - С.89-91.

15. Худо я! I традвдП та !ндав1дуаяышй фактор згворчост! майстр!в декоративного розпису // НТЕ, 1987, * I. - С.62-67.

16. С культурна шевченк1ана Вояодимира Луп1йчука // НТЕ, 1989, » I. - С. 16-24. ' ,

17. Деяк! законом1рност1 виникнення та тендеяцП роз витку народних художн1х промпоя!в // НТВ, 1991, Л 4. - С.49-59.

18. Житн!м стеблом // УкраТна, 1984, Л 24. - С.12.

19. Лисенкова веселка // УкраТна, 1984, Л 29. - С.12.

20. Краса оновленого св1ту // Образотворчо мяотецтво, 1974, № 6. — С.18.

21. В1д переповненоот! оерця // УкраТна, 1990, № 13. - С. 1215.

22. Микола ВоробЛов - поет 1 художник // Слово 1 чао, 1992, » 9. - С.73-75.. .

23. Анастас1я Рак - кайотер народно! картини /у оп!вавтор-ств1/ // НТЕ, 1992, » 5-6. - С.54-59.

24. Малевич Мгжицький /у сп!вавторотв!/ /Дрон1ка 2000, 1993, * 3-4. - С.210-249.

' *25. Хввопио 1Ъ>игор!я Штоня // Слово 1 чао, 1998, * 1-2. -С.36-37.

26. Настя Рак // Декоративное иокуоотво, 1993, * 1-2. -С.26-28. •

27. УкраТноька народна картина "Антея отерехв д!тей". В1домоот1 про походження, 1коно1раф1чн1 тили й вар!анти, сти-льов! особяиэост! /УкраТнська народна творч!оть у поняттях ы1£народно! теры1нодог11. - К.: М?зей 1вана Гончара. Родов!д. 1996. - С.22&^39,

28. Макола Бабак. ГГракачий огонь ! полинял! пуотар1 нв-бесн! //Сучасн!сть, 1996, й I. - С.125-130.

29. УкраУнсько народно мистецтво в контекст1 сх1дносло-в"яноького культурного ун!ворсуму. Архетипи та символи в вторичному чао1 /Ук'раУнсыа художня культура /навчальний пос!б-ник/. - К.: Либ1дь, 1996. - С.203-216.

30. Сакральна та космолог1чна символ!ка образ!в в украУн-оькому народному миотоцтв! /УкраУкзька художня культура /на&-чальний пос!бник/ Д.: Либ!дь, 1996. - С.186-203.

31. Традиц1У та Ух ©гакц!У в умовах актявних сусп!льних зм1н /УкраУнська худо тля культура /навчальний поо1бник/. К.: Либ1дь, 1995. - С.203-216.

32. УкраУнськцй авангард европейська художня культура к1нця XIX - початку XX от. /УкраУкська художня культура /наа-чалышй поо1бнго^ - К.: Либ1дь, 1996. - С.258-280.

33. Анастас 1я Рак - живопиб на сКл1. // Слово 1 час, 1997, Й 2. - С.33-34.

34. Анастас1я Рак. Вотупна стаття до каталогу виставки. -К.: Культурно- проов!тницький центр. 199$. - 2 с.

Haiden A.3. The Ukrainian folk picture. The folkloristio and ethnohlstorical atrpeots of the origin and functions of inages. A dissertation for tha competition for the aciontifio decree of dootor of erto, Speciality 17.00,01 - theory end history of culture. Tchaykoveky Rational liusio Academy of Ukraine. KIbt, 1397.

To support la the manuscript.«here on the basin of the analysis of the aoat widespread plots and rariants of Ukrainian folic picture and icon the sources of origins end the charaoter of fun-otlons are determined, the developmental stages of principal Images are traced. The Image of Warrior aa the most stabilised ae-mantically and the aoat al&ilfloant one in many kinds of folk art has ^een investigated. Spatial - temporal factors of Ukrainian folk pictures, tales, Chriatoaa carols, traditions, legend« have been analysed. Ethnohlstorical parallels, synstadlai analogies have been traoed, the comparisons of cross-genre character have been conducted.

Key words'» folk pioture, warrior, cosmology, funotloa, sp«e«.

J3

Найден A.C. Украинская народная картина.Фольклорный и этноисторичес-ки1" аспекты происхождения и функций образов. Диссертация нп соиоканиё ученой степени доктора искусствоведения па специальности 17.OO.CI -теория и история культуры.Национальная музыкальная Академия Украины. Киев. 1997»

К эааите представлена рукопиоь.в которой на основании анализа наиболее распространённых сюжетов и вариантов украинакой народной картины и иконы определяется истоки проиохохдения и характер фуикций.прслеживаются этапы развития основных /"сюжетныхп/обраэов. Исследован образ воина -наиболее семантически стабильный и значимый во многих видах и жанрах украинского фольклора.Анализируются космологические,пространственно-временные факторы укрвинокой народной картины, у край неких народных сказок, колядок, предания, легенд. Прослежены этноисто}шческие параллели,проведены синстадиальные аналогии я оравнения кросо-канрового характера. Клочов! олова:народиа картина,воУн,'коомодагия,фуккц1Г,пр0ст1р.

пщп.до друку /м9? формат 60x84'/i6

пап'ф др.апарат. друк офсетний..обл1к.вид.арк. 3.0 .

умовн.др.арк.з.о. зам. /3<f . тираж /оо .

друкарня шк пк

252605, кшв, вул.очневого швепипш, 21.