автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.04
диссертация на тему: Украинская сценография 60-80-х годов XX столетия(Образно-пластические и стилистические поиски художников драматического театра)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинская сценография 60-80-х годов XX столетия(Образно-пластические и стилистические поиски художников драматического театра)"

' \ В У ■ ■> 7 «К?

_______ НАШ ОВАЛЬНА АКАДЗШЯ НАУК УКРАКШГ

IНСТИТУТ МИСТЕЦТБОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОПК 1мен1 М.Т.ШЬСЬКОГО

На правах рукопвоу

КОЙАЛЬЧУК Олена Вадим1вна

УКРАКНСЬКА СЦЕНОГРАФЫ 60-80-х РОК1В XX СТОЛ1ТТЯ

/Образно-плаотичн1 та отил!стичн! пошукя митц1в драматичного театру/

Спец1альн!оть 17.00.04 - оЗразотворче миотецгео

А НТ0РВ4ЕРАТ дисертаи! V на ядопуттн наукового ступаил кандидата мистецтьоэнавства

К* Г в - [УУЬ р.

Дисертап{ею е рукопио.

Робота виконана и Шститут! мистецтвознавства, фолькло-

U < i

риотики та етнолог} í {м.М.Т.Рильського HAH УкраКна.

Науковий кер1вник - кандидат мистецтвознавства ФЕДОРУК Олександр Кас"яношч

0ф{ц1йн1 опоненти - доктор мистецтвознавства

ФОМЕНКО Валентин Миколайович} кандидат мистецтвознавства ВШГОЦЬКА Шна 1ван1вна

Пров1дна орган!зац1я - УкраУнська Академ1я миотвцтва.

Захист в1дбудеться " в " 1995 року об .

годин! на звс!данн1 спец1ал1зовано* Рада Д 016.36.QI яо захисту дисертаШй на здобуття наукового ступени доктора неук при 1н-отитут! мистецтвознавства, фольклористики та отнологГ* ím.M.T.Ph-льського HAH УкраУни за адресов: 252001, м.КиКа - i, ¿ул.М.Гру-шввського,4, 1У поверх.

3 дисертац!ею можна ознайомитися в <51бл1отоц( 1нотитуту мистецтвознавства, фольклористики та етнолог1К 1м.М.Т.Рильсько-го НАН.УкраУни /вул.М.Грушевського,4/«

Автореферат роз!слакий " ff " fípe¿s¿t 1995 po^jr

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТА? СПЕШШЗОВАНОК РАДИ кандидат ф1лолор1чних наук

-vZ'vf о.о.микитшо

ЗЛГАДЬНА- ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТМ .

Актуальн?сть теми. Одним ía важливих за'вдань мистецтво-з«авотш е ндуково-концепц! йне об"ектиане дос^пдження су«асного творчого процесу в УкраКн! поза тенденции! ста усталених стереотип t в. Валыли ц[кавим ! сп1риим в в 1дтииок 60-80-х рок i в uawoi'o о том i ттл, tío eme в ней пер!од п!д вшивом багатьох чинник!в складався як1оно новкй р!взнь художнього ьшеленнл. Парадоксально, але так зван! sacTiiiHi роки ознаменушлися появою мистецьких тво-р!в, сповнених ф!лософського зм!сту i високоК духовность

Сценографи, перзймаши досв!д попередник!в, зокрема над-бання двадцятих рок!в, створили власну художню систему, заклали нов! засади вт!лення пластичного образу та його <5ункц1онувакня у виотав». Театральна двкорааИ них роге (в властина складна пол(-фон!чна структура, оск1льки образний змtст П модиф|кац(й роз-кривае свою сутн!сть лроцесуалыю, у попднаин! з режисурою, грою актор!в, св!тло-звуковою пал!трою, ^зичким рядом тоща. Художник стао щоразу не лише авторш сиек1чноУ пластики, а й сп1врежисе-ром ус) ni театрально* д i У.

Творчий доробок, практична та теоретична дЫлы^сть таких видатних MaaorpiH, як Д.Боровський, Д.Л1дер, М.Френкель, М.Кип-р!ян, Л.Альшиць, М.¡пницький, Д.Нарбут, М.Янковський, М.Кужолев, П.Осначук та 1нших дае йагатий матер1ал для анал1тичних спооте-режень загального процесу розвитку сценограф} У у зазначеному пе-píoflt. Норяд 1з дось1дчвнши фэх1вцями у V0-80-х роках починав прзцюняти молода гчиерац1я, яка не лише тиорчо сприймае загтропо-новану поп рудниками художню програму нового сиенограф1чного мио-лення, a it янгачно ро:<щирюо Vi образн! можливост!,

ОС'Чктчм дисея-чгпг.ного дооИдхзння стала творч1сть ви.»9тиих

укра?нських сценограф!в р!зних покол1нь, як! своею працею I талантом збагатили цей вид дастептва.

Предметом досл!дження е художньо-естетичн! й психолог!чн! аспекта становленяя та еволюдП ново? образно? система театрального офорллення. Розгляд здхйснюетьсл на матер!ал! фонд!в КиУн-оького музею театрального, музичного 1 к!номистецтва Укра'1'ни; всесоюзних та республ!канськгос вяставок художник!в театру, к!но 1 телебаченнл, а такой окремих тематичних ексиозиц!й.' Окр!м того, досл!джувалися арх!вн! материала зас!дань ЛабораторП художшк!в та рекисер!в п!д кар1вкацтвом Д.Л1 дера /фонда державного арх!ву-музею л!тератури та мистецтва 7кра¥ни/, еск!зи й макета у приват-них колекц1ях I сценограф!я ряду вистав театргв Укра!на та за-руб!жжя.

Анал!з матер!аду здШснено 1з шкоркстанюш пор!вшш>но-1сторичного, науково-хронолог!чного та системно-теоретичного метод! в. До розгляду творчих концепций пров!дних сценограф1в за-лучаеться психо-анал!тичний аспект, що сприяв поглиблен!шому ро-8ум1нню !дейних та художньо-стильових ор!ентир!в театрального офорллення.

Досл!дженкя проблема. Значний I р!зноман1тний доробок ук-раТнських митц1в 60-80-х рок!в» що визначив якИсно новий етап аагального розвитку сценограф!К, вимагав комплексного вивчення. Розробц! теми оприяли науков! й дубл!цистичн! мятер!али, дотичн! до визначено! проблематики. Протягш зазначвного пер!оду в Тк-раШ було оцубл!ковано значну к!льк!сть статей, присвячених за-гальним проблемам сучасно? театрально? пластики та анал!зу окремих творчих здобутк!в мистецькоУ практики.

7 80-х роках вкходять монограф! У, що висв!тлюють питания

вгаемоз.в"язк{в рсг-г-уг:* 1.гватральяого-офорллёння, загальних теорвтичтгах"засад формування художньогс образу, психолог!¥ твор-чост!, еглп!ричний та таоретичний матер!ал стосоано мистецького доробку прогНдних укра!'нських митц1в тощо. Цв - "Режисура та сценограф{я: шляхи взвсмодП" В.-ф}алка*, "Сучасна сцеяограф!я. ДеягЛ питания теорП та практики"2, "Пластам сцен!чного простору. Др.як! витания тоорН та практики сценограф!Г Цифзтпсс-ля*1,

А

"Художник ««к«?^ Л^оо" Г.КЭгалокка \ "Даниил Л!дер"

к •

М.Бсрозкша . Окрем! аспекта них праць допомогавть вивченню вэ~

ликого ! складного процесу сучасно* украшсысо! сценограф!

Доол1дженн» театрально! декорацП означеного пер!оду сприя-ло також вивчення статей та матер!ал!в А.Драка, К.ПитоевоК, В.Габелка, О.Саяицько!', О.КрасилышковоУ, 1.Короля, Г.Сзменова, Г.Коваленка та !н.: що 6*лй олублЯшиан! на стоошсах тодШньо* ресггублгчаноъксг проси /"УкраУнсышй театр", "Образотяорче глисте-г утро"/, у яб{рн.'.кп>: 1 ¡цор!чниках /"Театральна культура", "Советские художники театра и кино", "Художник я сиена", "Художник а зрелище" тощо/,

У дисертацП використако ряд суттевих положень фгундамвнталь-них праць рос!йськоУ досл!дниа! А.Михайлово?: "Образ виставя"6

* <йгалко В. Современная сценография; пути взаимодействия. -КиеэД989.

2

Френкель М, Современная сценография. Некоторые вопросы теории и практики. - Киев, 1980. г'

д

Френкель Ц, Пластика сценического пространства. Некото- -рыа вопросы теория и практики сценографии. - киев, 198?.

4 Коваленко Г. Художник театра Даниил Лидер. - М., 1980.

5 Береэкин П. Даниил Лидер. - Киев, 1983,

л

».йхайлояа А, Образ спектакля. - М., 1978.

та "Сценограф!я: TeopiH та досв!д"*, а також теоретачн! отатт1 В.Березк!на.

При вивченн! генези сценограф! 'f врахощувалися матер!али монограф!й А.Драка /"Укра'/нське театра льно-декорац!йне шстецт-во. Короткий нарис". - К., 1961/, 1.Верик!всько'1 /"Художник i сцена. Ochoehi тпнденц!¥ розвитку сучасного укра?нського теат-рально-декоращйного мистецтва". - К., i97if "Становления укра-Унськох радянськог сценограф!- К., 1981/. 7св!домленню не-обх!дност1 перегляду засадничих положень мистецтвознавчоК науки сприяли дублгкац! I Д. Горбач о ва, ВЛфдрак-Чйшкович, В. Марка да, О.Федорука та iH.

До розгляду культуролог!чного аспекту украУнсько? сценогра-ф!Y залучалися прац! та окрем! статт! укра?нськох режясер!в -Л.Варпаховського, М.Резниковича, С.Данчекка, а також зб!рники про творчу маборатор1к> Леся Курбаса.

Для визначення м!сця украшсышх художник!в театру в за-гальноевропейському контекст! вивчалися досл!дкеиня заруб!жних вчених: Д.Бабле, В.Пташково?, В.Диновох-iycsBoY» а також стат-П, що друкувалися у журналах:"'icta ¿слепо^г^р h 1сд/ "/(nasi" » Ь Ivaci Ew* тощо.

Алал!з цйх та багатьох !ншнх праць п!дтг,зр~:з лооб-;!дк!сть систематизаШ I емп!ричного матер!аду та теоретичного осмаслення актуальних проблем украшськоУ сценограф!!' 60-ti0-x рок!в, що й ■ визначило мету досл!даення та його засаднич! завдання:

- виявити {сторичн! та культуролог1чШ передумоая зм!н в образнШ систем! оформления;

- визначити м!ру впливу на сучасну театральну декорац!ю

* Михайлова А. Сценография; теория и опыт. - М., 1990.

миотецтва пореволющ йноУ доби; ____—

- розглянути прсцео створення нотзоУ художньоУ пластики, розширёння УУ зм1сту га виражальних засоб!в;

- окреслити дом!нуюч! риси украУнськоУ сценограф!Y на материал! творчост! пров!дних митц1в;

- простежити художньо-естетичн í та !ндив!дуально-психоло-г1чн{ засади школи Даниила Л1дера;

- досл!дити синтез спецйф!чно над {опального t hobíthíx досягнень р!зних стильових теп'й свропейськоУ театральной пластики XX ст.

У досертац!Y вперше э!брано i узагальнено великий емгпричкпй матер!ал, що дало можлив!сть виявити 1 розгляиути пров!дн! тен-денц!i розвитку театрального оформления в УкраУн! 60-80-х рок tв, осмислити поглиблення його образноУ стил!стики та зростан-ня питомоУ ваги <й'нкц!онуЕання у эагальн!й тканин} вистава. Доел 1джсно становления та еволюц!ю hoboY пластичноУ системи, яка щоразу зм1нюсться п(д впливом 1сторичних та культуролог !чяих фактор}в. Розглянуто апробован1 часом засоби виражальностi та Ухню асим!ляц!ю в контекст! нового ов1тобачення ! новоУ пластики. Висв!тлено стил)стичн1 та психолог!чн! особливост! творчост! пров!дних майстр!в украУнськоУ сценограф!У. Вое цв сприяло визна-ченню науковоУ нопизни дисертацГУ.'

Практичне значения досл!дження полягае у використанн! його

результате у науков!й та педагог!чн!й д!яльност! мистецгвознав-

ц!в, викладач!в вищих учбових эаклад!в, а такок у поточи1й твор-

ч!й сфер! спец!ал!ст)в-практик1в. Спостероження i висновки ди~

сертацИ стануть корксними при Шдготовц! нових видань iCTopiY украУнського мистечтва та !стор!У украУнського театру.

Апробац!я робота. Окрем! положения дисертацН опу<Ш кован! в журналах, вдголошен! на науково-практичних конференц!ях та плейерах в Ужгород! /жовтень 1987 р., жовтень 1990 р./, у Киев! /червень 1987 р., кв!тень 1990 р./. Дисертад1я обговорювалася на зас!даннях в!дцШв образотворчого мистецтва х мистецтва та народно? творчост! зьрубшшх краш 1нституту мистецтвознавства, фольклористики та етнологП !м.М.Т.Рильського НАН УкраУни.

На захкет дисертац!У виносяться так г положешш:

1. Сценограф!я 60-80-х рок!б Н/стол^ття - принципово нове явите в !стори украУпського мистецтва. В окреслений пер}од п!д вплнвом ряду чинник 1 в поглиблюеться зм1ст пластичного мнелення, збагачуеться образна мова сценограф!чного мистецтва.

2. Сценография стае образно-активною нев!д"емною частинов театрального синтезу, що суттево впливае на умови функШонуваи-ня П у вистав!, на режисерський задум та його реал!зац!ю.

3. У аазначений пер!од творять р!зн! поколшнк украУнських митц!в, як! форлують та збагачують художн! можливост! нац!ональ-ноУ школи театрально? декорадП, п!дносять У? до р{вня св!тових досягнень.

СТРУКТУРА ТА ЗШСТ РОБОТИ

Структура доелгдаення та його зм!ст Шдпоряд кован! завдашц все<Нчного розкриття теми, висв1Тленнв загальних тенденц!й роз-витку украУнськоУ сценограф!У 60-80-х рок!в. Дисертац1я скла-давться 1з вступу, трьох розд1л1в, шсновк!в. Додаються альбом фотограф!й та список використаноУ л!тератури.

У вступ! обгрунтовано виб! р теми, визначено актуальн1сть, мету, завдання 1 структуру робота, У? наукову новизну та практична значения.

У розд!л! "Оонопн!-твндена!I розвитку укра!'нсысог сиеногра-р}'{ К1нця 50-х - периюг половини 60-х рок!в. /ТрадицГг та новаторство/" роэглядаютъся проблеми хсторико-культуролог^чних факто-р!в даного пер!оду, його складаI зв"яэки з народною культурою, з традиц!йнимк театральними формами та мистецтвом 20-х рокгв. Досл!джуються досягненяя видатиих укра?нських сценограф!в, простому ються пошуки ново! плаотшш та формуванкя 1ндив!дуального стилю роду маЙ'С'.р»«.

Новаторство в сценограф!1 к!нця 50-х - початку 60-х рок!в зумовлено появою молодого покол!ння митц!в, сусп!льн! й творч! ор!ентири яких генерують нов! естетичн! программ.

Культу рний обшир радянсько! Украши завжди знаходився "п!д оп!кою" посиленого !деолог!чного контролю. 3 !сторико-культу р-но! пам"ят! викреслювалнся не лише видатн! постат!, факти,явища, а й ц!л! пер10ди мистецько! сладщини, Театр ¡снував у прокрусто-воцу лож! пол!тичних настанов стосовно репертуару, кадр!в, стильо-вих спрямуваиь, систем. Наперед визначена оф!ц!йно-театралыш парадигма не допускала збочень або в!дхилень ! нав"язувала сценограф! I усталейI, далек! в!д реал!й стереотипи.

Театр 30-50-х рок!в у сво!Й основ! спирався на традицГ/, що були закладен! в трупах Корифе'/в украхнсько! сцени, зокрема оформления коментувало д!ю, в!дтворювало ¿аТальнопобТичяу атмосферу вистави. Театральна декорац!я фор?тувалася на засадах необх!дност! у влетав! великих живописных полотен, на тл! лких будувалися мальовничI рекисерсько-акторськ! м!зансцени.

1деолог!чн! настанови св!домо культипували лише так званий соцреал1стичний метод, вважаючи його едино нев!дхильнов норлою для украУнсько!' сцени. Стильов! обмеження, нав"язування в!домих !деологем, пост!ин! регламента^* образних пошук!в эначно аниау-

вали загальний р!вень культури театрального оформления. Лише талант 1 профес!йна заангажован!сть окремих митц1в, що розвивали-ся всупереч ус!м кол!з!ям,могли забезпечити в!дпов!дний р!вень оценограф!чноУ образность До таких майстр!в належали В.Меллер, М.Уманоький, Ф.Шрод.

Наприк!нц! 50-х - на початку 60-х рок ¡в критичний стан театрально У справи вимагав негайних рефоря, а саме: оновлення система покартинноУ декорац!У, в!даови в!д зовн!шньоУ Ыюстратив-ност!, л1тера1урноУ поверховост!, забезпечення простор для рознит^ нових виражальних засоб!в, пощу ку адекватно! оценограф!чноУ лексики..

На початку 60-х рок!в п!д впливом загально.чулмурних про-цео1в, новаторських тенденций у драматург!?, режиеур!. акторськсцу виконавств! реал1стично-побутове живописне оформления ятрачае овоУ пан!вн! позиц!У. ЕЯдтепер художники прагнуть до улагальнен-ня задуму, до створення единоУ системи, що мае отати счисловою дом!нанток> вистави. Для оформления спектакл!в Д.Боровський, Л.Альшиць, М.Кипр!ян, М.Янковський та !н. задучають сч!лив! при-йсми, використовуоть новоутворення сум!жних мистецтв, зокрема к!но, фото, телебачення, широко апелюоть до асоц!атиьнах форм, вживають в образн!й канв! к!нокадри, фотофратаенти, розмаУт! ко-лаж!. Однак ц! мистецько-формальн! заходи ще не призвели до ко-р!нноУ зм!ни образних функц!й декорац!У, бо вони мали докальне навантаження, пере важно слутували коякретизац!У м!еця та часу

дуг.

У мистецтв! першо! половини 60-х рок!в спостер!гаеться оновлення пластики, зростае потреба кардинально? зм!ни засад образного оформления. У виступах, статтях, дискус!ях молодих митц!в лунають заклики до створення такоУ орган!чноУ цШсноУ система,

що В1ЛП0В1Д.'.<т"Л';' гкмогам часу. Лхтератори.-режисеркг худотмики, поети-прагнули позбутися нав"язливих штамп!в, подолати схоластич-н! стереотили мислення. Мистецтво шукае Г знаходить нового героя - безкомпрсшсного, дШового, романтичного, його сутн1сть визначають не соц!аиь,ний статус, не класова приналежШсть, а !н-ч-телектуальн!сть, кеординарн!сть натури I /як данина часу/ сус-п I льпо-громадська - эаангажован хоть.

шяння ново\" доби вагомо вшшнули на драматург! ю, рехшсер-ськ! виргшення та акторську гру, позначилися на естетичних ц!н-ностях театру. Загострене почуття правди, утвердження социального у нерозривному зв"язку з моральним характеризували кращ! театральн! твори.

Под!бк! тенденц!I суттево вплинули на характер розв"язання сиенограф!чного образу. Художники вхдаовляються вхд бутафорност!, натуралистичного вхдтворення об"ект!в предметностх, ирост!р зв!ль-ияеться в!д др1б"язкового, другорядного I наповнюсться новою реаль-н!стю, що конструюеться з окремих елементхв, фрагаэмт!в, плошин, Под!0н1 явища в!дпов!дали публ!цистичн!й природ! театру, сприяли поетичним узагальненням, набирали форвд символ, метафори,алего-рП. Театральн: предаети, потрашшючи в умови сцен!чно? гри, ставали самодостатн!ми, розкривали свою сутШсть, посилхжчи емоц!й~ ний вплив на глядача.

Образна умовн!сть театрального оформления 60-х рок!в була орган!чно пов"язаною хз сценограф1чною практикою 20-х рок!!,, зок-рема з теор!ею перетворвння Леся Курбаса, новаШями А.Петрицького, В.Меллера, О.Хвостенка-Хвостова, Ь.Косарева, В.Комарденкова та 1н. 11асл!дуючи попвр»д!шк1в, художники-шестидесятники прагнули створювати ориг!нвльну сцон!чну драматург!ю, активно рефогмувати

простгр, використовуючи для цього найр1зноман1тн}ш1 пластична форми. ОСВОВЗТЬСЯ НО ЙИШ0 глибина СЦ6КИ, а Й уся XX Тр*ЛМ2р!ПСТЬ, залучаються кхнетцщп та статичш конструкцП, розма!тх овхтлов! ефекти.

Для практики першо! половши 60-х рокхв властиве поеднання традицхйного вхдтворення реолхй та умовних форм. Образуй роэ-виязання театрально? декорацх? щоразу визначають стильовх уподо-баиня митця, його розушння проблем 1 знаходження адекватних засобхв ix втхлення.

Оновленням стилхстики сценографхчно! кови, пошуками в!дпо-в!дних мистецьких мотиваций позначена творчгсть Д.Боровського. У дисертащ! наголошено на таких якостях теорчо! манери майстра, як посилене вхдчуття матер!альностх форми, поеднання поетичного та документального. Оформления вистаз художника вирхзнядться пошуком оргагйчного сценографхчного образу, що активно формув д!ю, акуцулюе сенс загального режисерського эадуму, визначае логхку акторських вчинкхв. Якхсно новнм етапом у доробку митця стала праця над п"есо!о "На днх" М.Горького /Ки!вський державний аладемхчшй росхйський драматичний театр 1М. лесл УкраТнки, 1963 р./, да оформлениям не лише пхдкреслено моральна засади * мету твору, а й п!днесено 1х до рхвня актуальних проблем сучасност!, дано розум!ння динашки певних мистецьких закошшрностей.

Духовно спорхдненоя 1з запитами ново! доби стаз творч1сть Д.Л1дера,0собист1сть митця, який у 60-х роках починав праировати в УкраТн1, програмувала líoвi стильовх принципи, була тим орган1зу-шим хмпульсом, який мав забезпечмти згодом кардинальна якхсн! зм!ни украХнсьхо* сценограф!! /пФ1алка Монмартру" 1.Кальмана, 1963 р., Ки!вський державний те ^ оперети; "Стор1нка щоденника"

0,Кори2:йчука, р,; "Патетична соната" М.Кулма, 1966 р., КиТвський дерясавний акаден1чний украХнський драматичний театр хм Д.Франка/.

Кмшрнчн! спостережвння, анализ творчостх ютця даного пв-рЯоду детгь можлиэхеть зробити висновок, що Д.Лгдор завжда х повоякчао аиходить з глабокого проникнення у задум п"аси, буду: художн! форми а що «хЯймавть оиаргт образного роэвктку 1 мають элааний овний п1дтакот.

Значке ьисцэ в укра!ноьк!й сценограф!X початку 60-х рок!в поорав ?иорч1с?ь М.Кипр1яна, Уважне знайомство з нею дозволило зыяоуваи!, що манеру митця вир1эняо конструктивн!сть новатор» сьйнх вир!шень у поеднанн! а гостротою образних асоц!ац!й /""Гауе? 1 смерть" 0.Ловади, 1960 р.{ "Що р»э про йохання" К» Радзинсъкого, 1уС'А р., Лйв1воышй анадемхчниЯ украУнський драматичний театр

Зсльковоцько?/. Окрему увагу придпгено анал!зу оформления художником заетавн "Гайд&чйки" за гнсцзнхзпцгсю Лося Курбаса, да органично переплетено духовний доевзд Т.Шсвченка, конструктив »{здичп! йасоби 20-х рок^а, ы1ру образного бачоння Леся Курбаса. .".вгркення М.Кипрхяна до трэдац1й «азонально! класики стало по-и1?ною под^с» в театральному дат! 1 оумовило нов1 починання у ц*й сфер!.

Пер1од зламу бО-ОО-х рок^з стаз спозр!дням переходник етапом у шетецтв? оценограф!!, що поздкуз традиц1йи! усталой! форми 1 протоновац1йц1 традоформ&ц!!* яя! ¿«шикали лотробу реформ з яошуки нааяскатичних, в*дцалених в!д меж сор-регшвму ¿брея!в театрально* пластики, Художники рЬних поколЫь активно ввэртавтьол до народно! творчоег!, национально? спадаини, светового миетецьхого доробку,

СцвнограМчна практика цього часу раад!зувала опо» творч!

мохяивостх в cnociß, який був передбачений умовами, що давали нядхю на вхдродаення нац!ональнох культури, зокрема театрального мистецтва. Наявний матерхал виструнчив таку лхнш творчих за-ц!кавленъ, що ствердила загалом розумшня переххдно? меж!, де лоПчне конструктивне художне мислення посилювало образно-сце-н!чну умовнiсть i узагальненкя,^ а нац!ональна специфика водночас надала творчост! укра?нських митц!в в!дпов1Дного емоШйного эцу-чання.

У другому роздШ "Украхнська сценограф!я середина 60-70-х poKiB. /Культурологi4Hi, психолог!чнх та стил!стичн! аспекти ново? образно? мови/" аналпзуються як!сн1 3Mimi, що в!дбувались у сце-нiчному оформленнх, простежуеться посилання функц!й ¡етотецько? пластики у синтез! виражальних компонентiB театру.

Пер!од, що досл!дауеться, позначений суттевою змгною !сто-рично? сигуацгУ. Сусяхлып реформи, передчуття яких було таким гострим на початку 60-х рокгв, не здШснклиея. Розпочат! тод! со-ц!окультурн! процеси загальцувалися Шд !деологхчнш тиском. Мистецтву зноду настирливо нав"язувалися соцреалгстачна модель t спроби нормативного зображення людини та ?i' оо:й}"у.

Однак у сценограф!? залишилися працювати хукожигл, лиг явили ряд яскравкх приклад!в неординарного мисленкя. ix. ч!тк! моралью та творчi критерх? вступили у суперечнхсть !з запропоно-ваною офппйною програмою мистецтва. 7 длсертац! i на численних прикладах анал1зуються форми та способи оновлення театрально? де-корац!?, що, незважаючи на оф!ц!йкий таек, в!дмошшлася в!д хлв-стративного вир!шення загальних проблем, {гнорувала прямолШйне, однозначна тлумачення образност!, д&л! заглиблювалася у cyTHioTb духовного життя людини, у ?х складах взасмини а 1стор1сю та сус-

пгльством, часом I простором.-Штер!алш_дой~ цього стала драматург!^" проблематика якох влйшла на р1вень фхлософських розду-м!в, психологхчних анал131в, конфлхктних з1ставлень.

У вхдтворенн! середовища сцени художники насамперед вихо-дять з драма1'ург1чаого п!дтексту п"еси, У У морального сенсу, образно? мотйвашг дгI. Героя на сцен! охочуе реалья!сть, сутнхсть якох визначае конфл}кт драчатургхтаого твору. Подхбн! тендсггд!х ясгсразо шражент у доробку Д.Боропсысого, Д.Л!дера, М.Кипрхяна, МЛвнвдысого, М.Френкеля, й.Алъшкця.

Сцеи1ЧН1 постановки Д.Боровсысого /"Катерина ¡змайлова"

л -

Д.Шостаковича, 1965 р., КиУвський державний академыний театр-опери та балету {м.Т.^евченка; "Насмгикувате мое щастя" Л.!Лат-г!на,1966 р., "Безпридангиця" О.Островського, 1971 р.г КкУвсысттй Державина академхчняй росхйський драматичний театр №.Дес1 Ук-раУнки/ створюють особлиаий образний простер, метафоричний змхсг якого у посднанн1 хз режиоерськкм задумом дозволяе краще вхдчути найтонш вияви психолог!У людсышх вчкнк!в. Наведен: сценограф!ч~ нх твори Д.Боровського служили над Шали ор1бнтирами в освошш! внутршнього св1ту людини мистенькими засобами.

Серед сценографхв даного периоду особлиёо псаатною стае постать Д.Л!дера. Пластичн! !деУ художника виявили свою глибоку життев!сть, миотецьк! передбачення ! П1дтвердили шсоку питому вагу майстра. У творах "Коли мертв! оживагать" 1.Рачади, 1969 р., "Вхрнгсть" М.За рудного, 1970 р., КиУвський державний академ!чний украУнський Драматгишй театр !м.1.Франка; "Дивна м!с!с Сев!дя" Д.Патр!ка, 1969 р., КиУвський деряавний академ!итй'рос!йський драматичний театр !м.Лес| УкраУшш, Д.Лхдер так будуе оцен!чне середовище, що боно допоенюз мистецьк! образи, суттево збага-чуючи д|ю та задум п"вси. "

Подte» в культурному житт! УкраУни дула сценограф!я Д.Л1-дера до вистави "Ярослав М/дрий" I.Кочерги, 1970 р., Юпвськяй державний акадеьЦчний украг'нський драматичний театр !мЛ.Франка. Для оформления 1сторичного матер!аду п"еси художник пропонус особ-ливий образннй ряд, ио базуеться на ehhbî сил руйнагШ ta творения, Цй робота етапка у творч!й бхографП майстра, аавдяки як£й в!н став одним 8 пров|дних сценограф!в сьогодеши.

У дасертац! Ï простереться розмаУ'ття стил1отичних тендонц!й национально'? театрально? пластики, анал1зувться конкретна манер окремих майстр!а, ïx багатогранна.творч1сть, здШснююгься параде льн! э!ставл0ння, а такс« пор!вняльн* характзристеки,

У творчих розробках М.Кипр!яна /"Король Л1р" В.Шексп!ра, i960 р., "Кш"яний господар" Лео! УкраКнки, ISS7 р., Льв!всы«й державний академ!чний украУноький драматичний театр ¡м.М.Занько-вецы'-oï/ ецек1чний прост!р зепошаеться аботрактшми предметам* та конструкШяш, форма i фактура яких зуышлюють багатий есо-ц!ативний ряд, що ур!зноман!тнщ peiuitaaut» задум!в виоташ^ nts~ силюе поихолоПчшШ 3MÎCT гри актор!в» Стил!стика обрзэних перо-ход!в М.КипрЫна в!дзначает£ся пол{вар!антн!стю,- аабазтечуе по-дальший розвиток творчих Шшатив укра?нсько?.омнографН. Ц1~ кавоп е сценограф!я Л.алшшя /"У день вес!лля" В.Розова» IS65 р., • "ГолосНвський л!с" В.Собка, 1969-70 pp., Одеоышй роо1йсышй драматичний театр !м.О. içanosa/, яка акцентуе рзалы-it побутов! предмета, орган!зован! у свозр!дн! композиц! Ï, що ксмйнгувтъ ДÎB 1 поглиблюють психолоПчне розкриття образного зм!оту вйстввй.

Зас^угоцуе на уваху сценограф!чна пластика М.Фрвикеля /"Маленький принц- за твором А.де Сент-Екзюпер!, I96& р., "Дно Msr-кита" I.Франка, 1969 р., "Суета" ЬКарпенка-Карого, 1972 р., , \ КкТвський театр юного глядача/, в як!й ориг!яальн1 образн! МО-

диф!кацН об!грують фактуру сцвн1чкого._предмета,-посилк!еть"пер-_спектщгоц!почнйх~крйтерПв. Такий стальовий прийом пройшов ви-пробування часом. Кодаа виетава цього митця вт!отв у пластпцг роэдуми про складнощ! людсько? дол: та умови,де вона реалхзуе

себе. ...... .

Особливе мхсце в дашй период посхдае прада художник!в у виставах нац1снаяьного репертуару. Незважаючи на утески i обмежен-ня,незм!внш еалпхаетьоя эвернешш ыитцхв до народних даерел, ук-paí'HcbKOY iciopií, культури. Ця традиц!я зазнай творчих метаморфоз, збагачуеться, трансфорлуеться п}д вшшвом стильових розга-лужень сучасного театрального миотецгва» Однак присутн1сть i"í у . р1зних BMtpax t означениях завжди привносила у творч!сть вгдвер-ту емоц!йн{сть, романтичиу наснаху, зумовливала реалхзац!^ тема-тично-образного задугду. -

Театральна декорашя в национальному репертуар! • виходить на р!вень загальнолвдських проблем, а часом подноситься до фхлософ-ського осмислення подН: та реалхй /М.Кипр!ян - "Украдене щастя" Х.Франка, 1972 р., Львхвський державний академ!чюзй укра'/нський драматичннй театр !м.М.Занысовецько?; Д.Л!дер - "В Hi4 ьйсячного затемнения" M.Kapi&ta, 1971 р.,' Ки'1вський деркавний академ!чний ук~ ра?поький дршатичний театр ím.I.Франка; л. Раз соха - "Птахи каио? иолодост!" й.Друце, IS75 р., Одесышй драматнчний театр.tu.Süar-невоi ревалюцН/. •

Поряд з цш сценограф!чне оформления ряду вистав стае за-собсед вияву пац!онального характер у розма'хтих яиттгвих снтуаахях /М.Френкель - "Оуета" I.Карпенка-Карого, 1972 р., Швський театр аного глядача; I.Pascoxa - "СорочинськМ ярмарок" за твором М.Го-голя, 1975 р., Одесыой драматачний'театр 1м.Жовтневоí револвдП; Д.Нарфт - "За двсма зайцами". М.Старицысого, 1978 р., ЧеркаськгЙ

обласнкй ^зично-драмчтичний театр гм.Т.шевченка/.

В оформлегеп сучасних п"сс художники за допомогою сцено-граф!чних образ Iв намагаються в1Дтворити свое розум!ння гострих проблем життя УкраУни /Д. ЛI дер - "Пора жовтого листя" М. За рудного, 1973 р., КиУвський державний акадешчний украУнський драма-тичний театр ШЛ.Франка; М.Ковальчук - "Дикий Апостол" О.Коло-м{йця» 1975 р., Донецький обласний драматичний театр/. У дисер-тац!У в!дзначено оформления вистави "Здрастуй, ПршГять!" О.Ле-вади, 1973 КиУвський державний акадег.пчний украУнський дра-матичний театр !мЛ.Франка, яке здхйскив Д.Д!дер, Митець немовби передчував майбутню Чорнобильську трагед!ю.

Лосялзння д!евостг сценхчного оформления стае можливим за умови творчоУ взаемод! I художника 1 режисера. Прикладом такоУ си$вдружност! може бути сп!льна праця Д.Боровського I М. Резникова-ча, Д.Шдера 1 С.Данчонка. йроте мохутн! можливост! театрально? декорацГУ багатьох видатних матц!в нер!дко створювали самост1й-ний худолсн{й ряд, «о був незалежний в!л режисереъкого вир!шекня. Найповн!ший 1 влаоне завершений ваяв творч1 задуми здобували в експозиц!ях сценограф1чних виставок, що детерщнувало виникнення такого своер!дного явища, як театр художника.

У св!тов!й практиц!, зокрема а творчост! польсышх митц!в /Ю.Шай'на, Т.Кантор/, лод!бне явище набум «амодостатнього вира-же;тя. 1снують, наприклад, театри, де художя!й задум 1 регасуру вистав програмують ! зд1йонюють ууяожники-сценографи.

Досл!джеиню опециф!ки украУнського тоатру :<удожника оприяе сценограф!чна теор!я Д.Л!дера, який пропонуе особисте розум!ння проаесу стаорекня >удожлього образу, Його лоетапну реал!зац!в в образналу вир!венн! аистави.

Поза увагою автора не залишилася ун!кальна творч!сть дьв!в~

___________________________________ 19

, ського-Майстра-е;Лисйка. його д:ялыпсть була пов"язана з роз-витком музичяого театру, але свхй вшшв на сценограф!ю драматичного театр/ вона, без суш!ву, мала, зокрема активно позначив-шись на творчост! льв!вських сценограф!в.

Реальна театральна практика та мистецьк! експозиц!У 60-70-х -рок!в демонстрували значну ампл!туду пластичних пошук!в - в!д конкретной предметност!, що уоеоблювала час та м!сце д!У, до ф1-лосщоъттх образ !в-формул, заглиблень у сутн!сть явиша. Художню режисуру вистав, виходячи з стильових ориентир!в 11 автор!в; виз-; ; начали гармон!йне або драматична сэ!тосприйняття, безпосередньо^- ' емоц!йне чи конструктивно-рац!ональне образне мислення. :

Поряд з в1дсмими сценографами у театр! 70-х рок!в починають працювати молод! художники/П.Осначук, Т.Медв!дь - Харк!в; 1.Н1-род, Я.Н!род - Льв!в/, як! збагачують мистецтво оформления новики творчими знах!дками та ор!ентирами. ,

У третьому роздхл! "Основн! тенденц!I розвитку украУнеько: сценограф!У другоУ половини 70-80-х рок!в" на матер!ал! творчост! р!зних покол!нь митц!в анал!зуеться новий стан еволюцН театраль-ноУ пластики. . - ,

Негативн! сусп!льн! явица ооц!ального, економ!чного та культурного життя УкраУни заст!йного пер!оду, занепад громадсышх та моральних !деал!в приэвели до повного знец!нення оф!ц!йного мио-тецтва, що остаточно втрачало зв"язки з реальн!стй ! об"ектквно зумовило появу ряду ^мен, творч!сть яках не вписувалаоя у вузьк! меж! догм.

У сценограф! У эм!ншгься мистецьк! критер!У. Якщо в по-передньсгду десятил!тт! у театральна декорац! У переважав потлив-лений п!дх!д до вт!лення драматург!чного задуцг 1 насамперед ви-р!щувалися загальноледськ! проблеми, то тегор у вага до реального

життя, до конкретно! людськоУ дол! стае визначальною.

Драматург!я 80-х рок!в пропонуе театрам образ героя, реф-лексуючого, знев!реного, песим!стично налаштованого на д!алог з Д1йск!стю. В!н не вписуеться у запропонован! сусп!льством правила гри ! його конфл!кт з агресивним середовищем вт!лкю предмет-ний св1Т, наповнений побутовими реал!ями. На зм!цу умовно-поетич-ишу оточенню 60-х роклв, концептуальному простору 70-х у 80-т! роки увага концентруеться на реал!ях людського побуту, зростае вага звичаечих, обрядових знак!в людського життя, зб!льшуеться роль аксесуар!в /п!дтекст, метафоризм, поетлка, асоц!ативн!сть/.

На злам} 70-80-х рок!в театр ! сценограф!я, як I рак!ше, горка ються проблем внутр!шнього св!ту людини, У У складних сто-сунк!в з д!йсн1стю. Звернення до класичноУ драматург!-!, !нсце-н!зац!У л!тературних твор!в в!дсмих письменник!в певно» м!рою до-лають 1ктелектуальний вакуум, стаюггь матер!алом для нового "про-читання" реал!й. фнкцГУ декорац!йного оформления в даному раз! можуть <5ути вельми р!зними - в!д суто живописних, що п!дсилюють емоц!йне звучания вистави, до конструктивних, що динам!зують д!ю. Водночас пластика не втрачае ознак витонченост!, розрахо-вуючи на сп!вучасть I тривале сприйняття. Бона не порушуб систему залуаду рекисера ! немовби в!дступае на другий план /Д.Л!дер -"Вишне'вий сад" А.Чехова, 1980 р., КиУвськиЙ державний академ!чний рос1йський дршатичний театр 1м.Лес! УкраУнки; М.Кужелев -"Вашневий сад" А.Чехова, 1984 р., Дн!продзержинський драматичний театр; М.Френкель - "Я прийшов дати вам волю" за твором В.Шукшина, 1979 р., Орловський драматичний театр /Рос!я/ /.

На в!дм!ну в!д традиц1йних п!дход!в митц!в старшого поко-л!ння, молод! сценографи, як! групуються довкола Д.Л!дера, про-понусть "форда, що зб!гаються !з эагальними пошуками активних

виражалышх засоб1в сучасного малярсгва,_чи_скульптури.-------

-----------Е1;пусктп«Гиайотбрн1 д.Лидера при КиУвському державному ху-

дожньоьу 1нстэтут! /Л.Еезпальча, В.Карашевсыдай, С.Коштелянчуя, М.Ловктська,Н.Гомон, Л.Чернова, 1.Нес1-пяног, А.Чечик, А.Александрович/, а такогк учасцики його творчоУ лабораторх? при УТТ Л.Нхрсд, 1,Щулик, Т.Паохчник га хн,/ значно розаирюють миствцькх обрхХ сценограф! омхливо вксперимектують, поеднуячи традирдйн! а но- . ватлт.ськт $ораи«' Вони яхтешо зйдучають до сво*х висяав I ескхзхв тзатральний живопио, колаж, графику, прийоми неоавангарду. Поколения, чий професЗ:онал1эм о досить висоням, оргахично сприймав й п1дтримус запропанований попередниками еценографгп- хй р!вень. ■ Проте у стзореннх свозрхдних шстеньких програм митц! звертають-ся насамперед до влаоного досвхду, хнтелекту, хнту!цхУ, пропонуючи, як правило, оригЬтлып оценографгчнх хде*.

У дисертацН розкрито творчу манеру, стильов! уподобання ба-гатьох виховаяцхв Д.Лхдера, отриыузоть належш оцхнки сценографхч-ш пропозицх*, вирхшенх на рхзних театральних сценах УкраТки та за П маками, проаналхзованх також кращх зразки сценограф1чного втхлення /Л.Безпальча - "Кхшка, яка гуляла Оама по собх" за твором Дж.Р.Кшлхнга, 1981 р., Ки?вський театр юного глядача; М.Левитська-"Три сестри" А.Чехова, 1981 р., Схмферопольсыотй драматичний театр хм. М.Горького та ш./

Завдяки зусилляы учнхв Д.Л£дера в УкраХнх сформувалася спе-циф1чна школа нац1онально1 сценограф!!, яаа вхдзначалася високим профэс!онаяхзмом, 1нтелектуальн1стю потреб, була зсрхентовала на пост1йнх творчх эксперимента, намагашись досягти ев1?ового рхвня. Орган!чно сприйнявши сценографхчну теорхю свого вчителя, вони завжди серйозно ставилися до драматург!чного матер!алу, активно використовуючи задал в!дпов1дно1 образно! тканини вяьснв в!дчут-

тя ритму, кольору, фактури.

Пощуки нових просторових вир!шень у 80-х роках спричинили поя -ву театральних експеримент!в в умовах так зеэних шлих i нетради-Щйних форм. Митц! пристосовуюгь для вистав прим1щення житлових будинк!в, художн!х музе IB, простори м!ських парк1в, !ктер"ери та екстер"ери давнix пам"ягок культу-рх /стара фортедя Кам"янець-По-д!льського, Херсонес, Золот! ворота/. Праця.в нових умовах вима-гае в!д художника орган Иного в1дчуття цього середовища, в як ому зяикають гран! м!ж залом ! сценою, актором ! глядачем. Адекватно наповнюючи npocTip, сценограф максимально використовуе його "природа! зд!бност!" /С.Коштелянчук - "Д!м, в яксму переночував dor" Г.Ф!гейреда, 1983 р., мала сцена КиУвського державного академ!чно-го украУнського драматичного театр/ !м.Ьфранка; В.Карашевсышй -"Моцарт i Сальер!" О.Пушк!на, 1986 р., готичкий зал КиУвського бу-динку органноУ та камерноУ эдузики; 1.Несм!янов - "Настао!я Пилип!в-на" за твором Ф.Достоевського, зал Знатного типу КиУвського державного театру драми 1 комед!У, IS82 р./.

Водночас в означений пер!од значно розширюеться виставочна д!яльн!сть. Нрагнучи до повного творчого розкриття, сценографа використовують не лише еск!зи та макети, а й намагаються театрал!-зувати прост!р, вт!люючи в ньому аласн! фантазГУ.

Р!вень театральноУ декорац!У УкраУни 80-х рок!в Су в досить високим. Однак, як засв!дчила практика, сценограф!я не вичерпала ус!х своУх мояишвостей, залишивши для над!У розиаУття творчих манер, напрям!в, стил!в, а також багатство пошук!в. Бона перебувала напередода! в!дкритт!в, але для цього поступу потр!бн! були т!льки зовн!шн! чинники.

У висяовках п!дкреслшгься осноьн! положения дасертац!У. Сиенограф!я 60-60-х рок!в XX стол!ття - як!сно новий пер!од розвйтку

_________________________________________________________ ~ ~ 23

театрально-декорацШого «истецтва Украйни.

На початку 1960-х рок!в склалися умови, що спричинили эм!-ну театрально! естетики. Пангвне на национальна сцен! побутове живописна оформления зазнало певних транс] ^мацхй. Активно заявило про себе молоде псколхння митцхв, котре прагнуло до в!дновлен-ня театрально? форми.

У ттром!жку 60-70-х рокхв була розроблена нова сцекографхчна. обрарчхсть, що характеризувалася склэдн!шою системою художнього ыислення. Театральна декорация набула фхлософсько! глибини, активно впливала на эагальний образ вистави, режисэрський задуы та вж-торську гру.

У 80~т1 роки розшириються обрИ сценографхчноУ пластики.

Театральна художники вгльно опврують розмаТтими формами, опанову-ють нетрадиц1йн1 сценхчнг простори. Активну роль у дьому процосх починае вхдхгравати молода поколпшя митцхв. Суспхлькх зрушення другоУ полоеини 80-х рокхв щэ не призвели до появи суттево нових концепцхй. Незмшгами атрибутами украКнсько! сценограф:попри ус! зм1ни, залишшоться I надаях, високс* професхйн!сть та належний ртвснь мистецьких эдобуткхв.

Основн! положения дисергацг* отримали своа вхдображення у таких публ!кацхях автора:

; I, Народа! традицхГ в украУнсыий сценографГг// Народна твор-Ч1сть та етнограф!я.-1990.-'?5.-С.44-47.

'¿, Звертаючись до нацхонального репертуару // Образогворче мистецтво.-1989. -М. -С.4-5.

3. Сионсграфхя: художник х театр.// Наука х сусп!льство,-1987.-Ф5.-СЛЗ-15.

4, Роздуми про тему раволюц!! в театрI ! сценограф! 1//0бра-зотворчо мистецтво.-1987.-КЪ.-С. 13-15.

Коваль чук E.B. Украинская сценография 60-80-х годов XX столетия . /Образно-пластические и стилистические поиски художников драматического театра/.

Диссертация /рукопись/ на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.04 - изобразительное искусство. Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им.М.Ф.Рильского HAH Украины, Киев, ISÖ5 г.

Рзбс.х'а посвящена изучению основных тенденций развития украинской сценографии за период 60-80-х годов. Целью научного исследования является рассмотрение социальных, исторических и культурологических тенденций, определивших необходимость появления нового образного мышления в театральной декорации. Проводится анализ основных творческих концепций ведущих мастеров сценографии. 'Затрагиваются проблемы психологии, социологии творчества.

Ключов! слова: образна виразн!сть, оценограф1чна пластика, д*Йова сценограф!я.

2b

Kovalahuk E.V. "Ukrainian «sonography in tha 1960-th - 80-th. Ircagery-plaatl» and fltylistia aearah of drama, theatre artists'.

Sheals /manuscript/ for Fh degroe. Specialty 17.00.04 - Fine Arts, Institute of Art Studies, Polkloryntie and Etnology. National Aaademy of Soianoes, Kier, 1995.

The rark la dediested to the basis trends in Ukrainian scenography in the 60-th - 80-th. The ruthor analyses now aeenographioal conceptions on the 'background of general sosial snd hietoriea.l • processes, The eompatiter auianerices fltylistia peculiarities of the leading masters of acenagraphy and examines tha problems of their «restive psypholcgy and aoeiology.