автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Украинско-русские лексические соответствия: семантико-стилистический аспект

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинско-русские лексические соответствия: семантико-стилистический аспект"

РГ0 ОЙ ..

' К111НС1.К1Ш УШВЕРСИТЕТ ¡мсмм ТЛГЛСЛ ШЕВЧЕШСЛ

2 ' Л'1 ' '

БУБЛЕЙНИК Людмила Василшпа

УДК 413.0 (021)

УКРЛШСЬКО-РОСШСЬШ ЛЕ1ССИЧШ В1ДПОВ1ДНИКИ Ссмантшсо-стшпстичиии аспект

10.02.01 — украшська ыова 10.02.0^— росшська мова

4'-С- ц

АВТОРЕФЕРЛТ

дисертаци на здобуття вченого ступени доктора фшолопчних наук

КиУв — 1998

Дисертащею е рукопнс

Робота внкоиаиа на кафедр1 слов'янсыснх мов Волинського державного ушверситету ¡меш Jleci Украшки

Офщшш опонентн:

доктор фшолопчиих наук, професор Национального педагопч-ного ушверситету iweiii М.П.Драгоманова Карпенко Маргарита OjieKcaimpinna

доктор фиюлопчних наук, професор Сологуб Над1Я Миколаш-lia, провщшш иаукошш сшвробшшк 1нституту украшсько! моей HAH Украши

доктор фиюлопчних наук, професор Черторизька Тетяна Куп-¡няшвна, промднпп науковни сшвробшшк 1нституту мово-знавства шеш О.О.Потебш HAH Украши

Пров1дна установи — Черкасьшш державшш ушверентет ¡меш Богдана Хмелыпщького, кафедри украшсько! мови та загального i poeiii-ського мовознавства

Захлст В)дбудеться "Jjt" червня 1998 р. од ¡1 годиш на заседап-ni спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 26.001.19 в Кшвському ушверсите-п iMeui Тараса Шевченка (252033, м. Кшв-33, бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 63).

3 дисертац^ю можна ознаиоммтися у С1блютец1 Кшвського ушвер-ситету ir.ieiü Тараса Шевченка (вул. Володимнрська, 58, кшн. 10).

Авто реферат р ош с ла но ■ISz травня 1998 р.

Учений секретар

доц. ЛЛ.Шахова

Проблематика зктавних досулджень почала визначатися у XIX ст. разом ¡з формуванням 1 утвердженням слов'янознавства. 1де1 Уставного методу було закладено в працях О.Х.Востокова 1 О.О.ПотеГпп; плщ-но використовувалося з^ставлення М.О.Максимовичем. Становлению 31-ставно! лштстики як окремо» галу:» сприяла наукова Д1яльшсть Ш.Бодуена де Куртене, Ф.С.Корша, М.С.Трубецького, О.О.Шахматова, Л.В.Щерби, Л.А.Булаховського та ш.

У зктавнш лшгвктищ було влконано значнил обсяг робп-, у якнх го-ловна увага прлдшялася фонетлц! й граматлщ — р1вням з бшьш >пт-кою системною оргашзац1ею. Але л лексичш сшввщношення, зокрема М1Ж украшською та росшською мовами, теж перебувалн в пол1 зору дослвдниюв.

Вивчення лексикололчно! проблематики в Украли пов'язане з ¡менами таких учених, як 1.К.Бк1од1Д, В.С.Ващенко, СЛ.Головащук, Л.Л.Гу-медька, С.Я.Срмоленко, В.В.Жайворонок, Г.П.Ькакевич, М.О.Карпенко, В.Т.Колог.лець, 1.М.Кириченко, В.1.Кононенко, Л.А.Коробчинська, М.П.Кочерган, С.П.Левченко, В.М.Манакш, О.С.Мельннчук, Л.С.Пала-марчук, Т.1.Панько, М.М.Пилинський, А.М.Поповськпй, В.М.Русашвсь-кий, С.В.Семчинський, В.О.Сиротша, Л.Г.Скрипник, Ж.П.Соколовська, Н.М.Сологуб, О.О.Тараненко, Т.К.Черторизька та ш.

У Ц]лому ж, незважаючи на наявшстъ фундаментальних праць, що сприяють пл!дному розвитков1 теорп 1 стосуються окремлх сторон лек-сичних зв'язгав украшсько! та росшсько] мов, проблема Ыставних лек-сиколопчних дослщжень, сформульована Л.А.Булаховським у cepeдинi нашого столп'тя як злободенна для схвднослов'янських мов, потребуе 1 тепер подальшого спец1ального розгляду 1 багатоаспектних шдход!в.

Окремим аспектом доиидження, який набувае останшм часом особливо! ваги у зв'язку 13 зростанням значущосп нацюнально! проблематики, е з'ясування нацюналмю-специфшного в лекслц1, особливостей вираженого в мов1 национального свггоспршшання, характеру мовно! "картини свггу". Визнання глибоко! своервдноеп нацюнальнлх мов, у кожнш з яких закладено особллву систему свгеобачення í свгеоспрлй-няття, лежало в пщгрунт! л ш гво ф о со ф сь к и х концепцш В.Гумбольдта 1 О.О.Потебш; цей погляд отримав подалыиий розвиток у лшгшстищ XX ст. Явища национально! самобутносэт, особливо вагслп в лексиц], де вони характерлзують склад слстемнлх угруповань 1 функцюнальш оз-

наки, мають бути проанал1зоваш на oencmi узагальнення досягнутих результатов, у св1тл1 нових завдань i на баз! широкого материалу.

Визначеш аспект» обумовлли актуальн icrb до-слщження.

Проблематика заставного лекслкололчного анализу близькоспорщне-них мов визначаеться спецш[мчшстю ïxhîx взаемовщношень. Поглибле-но мають бути впвчеш функцюналыю-семантичш розходження лексич-них корелят!в у росшськш i украшськш мовах, своерщшсть зв'язвдв мЬк формальними характеристиками слова i лого значениям, тим бшь-ше показов! у близькоспорщнених мовах, що вони дозволяють влсвгг-литн на фош загально! сшдыюсп особлив! семантичш ознаки, виявля-ючл там самим д!алектмчннй взаемозв'язок мови й мислення, слова й поняття, слова й предмета, репрезентуючи pi:3iie бачення й осмислення свп-у.

Мета дисертацн полягае у визначенш типолопчних особливос-тей у функщоналъно-семантлчнлх i стилктлчних сп¡ввщнош ешшх ком-лоненив лекслчних систем украшсько! та росШсько! мов. Увага зосе-реджуеться на з'ясуванш м1жмовних розходжень, яш В!ф1зняються на тл1 загально! лод16ност1

1з загальшгм напрямком анализу в дисертацп пов'язуються конкрет-hî завдання:

1) Ыставитл в украшськш та pociiicbKiii мовах корелятивш лексеми за ознакою фономорфолопчного складу, засоб1в номшаци; охарактери-зувати можливий вплнв внутркнньо! форми слова на його семантику, враховуючи сшввщношення в з1ставлюванпх мовах зм1стово1 структури полкемантичних ыпв, iepapxiio ЛСВ у них, пор1вняну 1хшо широту чи вузьккть;

2) з'ясувати кореляцн в демшутивнш лексицг,

3) встановиги семантичш особливосп у випадках частково! екв!ва-лентност1 корелят1в, виявити семантичш ознаки, що продукують роз-GijKiiocTi, 6езекв1валентшсть на лекслко-семантичному р!вш;

4) висвтшти можлив1 взаемозв'язки М1Ж зм1стовою навантажешстю, широтою вживання слова i його деривацшшш потешналом, пор1внюючи склад i характер побудови лексико-словотв)р!шх труп, компонента яких позначають явища певного сегмента дшснос-п;

5) проанал^зуватл корелятивш лексеми в функцюнально-стил!стич-ному аспект!; визначити !хшй еыоцшно-оцшний, асощативний, образ-ний потешпал у ркишх типах мовлення; З1ставити кореляти з огляду на ¡хне мелюратлвне чи пейоративне значения;

6) виявити тенденци в розвитку фрагментов пор^вшованих лексич-Ш1Х систем у конвергентному чи дивергентному напрямках \ роль мов-1шх контакив у цих процесах, яю акпшзуються при бшштзм1.

Як джерело доыйдження використано словники р1зш1Х тишв: одно-мовш (тлумачш, синошъичш)1, двомовш2, для уточнения окремих пи-тань — етимолопчш3, словотворчИ, фразеолопчш5 тощо.

М а т е р 1 а л доындження — близько 2 тис. лексичних одшшць украшсько! 1 росшсько1 мов (картотека автора за лексикогра-ф1чними джереламл) 1 йлыле 2,5 тле. одиниць за украшськими 1 ро-сшськими фольклорними та художшми текстами6; використано також

Словник украшсько! мови: В 11т. — К, 1970-1980 (СУМ) — суцшьна виб]рка проводилася ¡з 1, 2, 4-6, 11 тт., решга токпв впкористовува-лися виб1рково; Гршченко Б.Д. Словарь украшсько! мови: В 4 т. — К., 1958-1959; Караванський С. Практичний словник синошм1в украшсь-ко! мови. — К., 1995; Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. — М., 1978-1982; Словарь современного русского литературного языка: В 17 т. — М.-Л., 1950-1965; Словарь русского языка: В 4 т. — М., 1981-1984; Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка. — М., 1968; Словарь синонимов русского языка: В 2 т. —Л, 1970-1971.

Олшник 1.С., Сидоренко М.М. Украшсько-роешський 1 росшсько-ук-рашський фразеолопчний тлумачннй словник. — К., 1991; Русско-украинский словарь: В 3 т. — К., 1987-1988; Русско-украинский словарь синонимов / Под. ред. Н.Н.Пилинского. — К., 1995; Украшсько-росшський словник: У б т. — К., 1953-1963.

Етимолопчнии словник украшсько! мови / В]'дп. ред. О.С.Мелышчук. — 1-3 тт. — К., 1982-1989; Преображенский А.Г. Этимологический словарь русского языка: В 2 т. — М., 1959; Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. — М., 1964-1973. Сшорська З.С. Украшсько-росшськнй словотворчий словник. — К., 1985; Тихонов А.К. Словообразовательный словарь русского языка: В 2 т. — М., 1985.

Фразеолопчний словник украшсько] мови: У 2 кн. — К., 1993; Фразеологически)! словарь русского языка — М., 1987. Буковинсьш народш шсш. — К., 1963; Думи. — К., 1974; Народи ба-лади Закарпаття. — Льв1в, 1966; Украшсъм народш гнеш. — К, 1989; фольклорш твори у записах М.Костомарова, Ф.Колесси, О.Веселовсь-кого та т.; твори 1.Котляревського, Т.Шевченка, Леа Украшки, 1Франка, М.Коцюбинського, П.Мирного, О.Гончара, Б.Лепкого, О.Дов-женка, Г.Тютюнника, Е.Гуцала, У.Самчука, М.Рильського, М.Бажана, П.Тичшш, ¡.Драча, А.Малишка, Лши Костенко, Б.-1.Антонича, В.Сту-са, Б.Олшника; О.Пушкша, М.Лермонтова, М.Некрасова, С.Аксакова,

2

6

тексти переклад1в, авторсью записи усно-розмовного мовлення, текстов масово! шформацп.

Критерл добору матер1алу визначено загальною семантичною екв1-валентшстю кореля'пв та наявшстю в них специфйних вщтшшв, що в1дГ)11лися в лексичнш сполучуваносп.

Об'ектом дослщження е лексичш одинищ украшсько! та росшсько! мов, що в цшому корелюються за значениям, розркшяючися вщтшко-впми елементами.

У з!ставному анал1з1 особливо! ваги набувае абстрактна лексика, у формуванш значень \ в м!жмовн!й щентифжацн яко! ¡снус менше мож-ливостей спиратися на характер само! предметно! реал!!, гцо дозволяе припускати об'ективно вшшкнення бшьш пом!тних семантичних роз-бикностеН корелягш. Значну частииу тако! лексики, обра но! для анал!-зу в дисертаци, становлять д^еслова, абстрактн!сть значень яких ви-кликана самою !хньою частнномовною лриналежшстю.

Системний шдхщ до розгляду лексичних одиниць цього типу забез-печуеться врахуванням ]хл)х зв'язмв у склад! синон!м!чних ряд!в ! лексико-словотв!рних угруповань.

Частина лексики, що е об'ектом дослщження, розглядаеться у скла-д1 семантико-гематичних труп; здебшьшого це слова конкретного значения: назви рослин, птах1В, назви оаб, а також предметних ("речо-вих") реалш.

Зважаючи на те, що в з!ставленш лексики близькоспор!днених мов важливим е функцкшалышй аспект, який виходить часто на перший план, суттево змшюючи .'шштов! корелаци, конкретна лексика доыпд-жуеться з огляду на и прагматичш властивосп в л!тературному й ет-нокультурному простор}, типов! 5! переноси! вживання та образш коно-тац!!.

Наукова новизна дисертаци визначаеться тим, що в нш уперше на основ! комплексного анал!зу значного за обся-гом матер!алу видшено типи украшсько-росшських лексико-семантич-них кореляц!й, зокрема функцюнальн! в)дггов1Дност! гшо- ! пперошм^ч-них найменувань, спеЦ1ал!зованих та ун!версальних засоб!в номшацп у з!ставлюваних мовах, р!зновиди кореляцш у лейтральнш та стсшстич-но 11 емоцшно маркован!й лексиц1; на м!жмовному р!вн! узагальнено за-кононирност!, ЯК1 розкривають специф!ку взасмообумовленост! форми й зм1сту в слов1, взаемозв'язку м!ж його структурою та семантикою; ви-

Л.Толстого, Ф.Достоевського, ¡.Тургенева, М.Горького, О.Твардовсько-го, Г.Ахматово!, С.Бсенша та ш.

значено лексичш кореляти за характером внутршшьо! форми, у сгпп-вщношешп мотлвацшно! «знаки 1 предметно-лопчних та емоцпшо-екс-пресивнлх компонентов значения, у едпосгп семантичнпх, експреснвннх та дериватолопчнлх властлвостей слова; з'ясовано диференщалыл зна-ченнев1 ознакл, що утворюють зону иемдповщностей I формують бе-зекв1валентшсть, виступаючи показнлком свосрщного членувашш се-мантлчного континууму кожною ¡3 бллзькоспорвднених мов.

Ловим е зштавшш анал!з лекслч1Н1х одлнлць як компонента л]тера-турного и етнокультурного простору, що на сшлыюму тлi дозволяе ви-явитл нацюналыю-специф1чш властлвоеп.

Т е о р е т и ч н е значения дпсертаци зу-мовлюеться тим, що в нш погллблено теоретлчш засади з1ставно! лексикологи бллзькоспорщнених мов. Основш положения й висновки робо-тл € пщГрунтям для подальшого опрацювання прпнцлшв зктавнлх дос-лщжень стосовно всього слов'янського ареалу 1 створення лексично! ти-полош слов'яиських мов. Теоретично значимлм е зктавлення тих фрагменив лексичнлх систем, де представлено суттеш шдмшш риси, що беруть участь у формувашп рклшх "мов1Л1Х картин" св1ту; лшгвк-тична проблематика тут поеднуеться ;з проблематикою фшософп та ет-нопсихологи, репрезентуючл едшсть багатьох Тх аспекпв.

Практичне значения дпсертаци полягае в можливосп влкористання результатов досл5дження у вузовському ви-кладанш украшсько! л росшсько! мов (роздш "Лексиколопя"), стил1с-тики, загального мовознавства, спецкурс1в з типологп схщлослов'янсь-ких мов. На факультет! слов'янсько! фиюлогп Волинського ушверслте-ту було проведено спецкурсл 1 спецсемшари "Мова й нащя", "Пробле-ми двомовносп в Укранп", "Мовт контакта 1 1х впллв на розвнток украшсько! та росшсько! лексики", "Стилктичний аспект актавлення лексики украшсько! та росшсько! мов" та ш. Результат» дослщження можуть бути використаш й у практищ школьного влкладання мов, а та-кож у двомовнш лекслкографи та перекладознавствь

Основш положения й висновки дисертаци а п р о б о в а -н о на стлышх заседаниях мовних кафедр факультету слов'янсько! фшологП та факультету укранистлки у 1994-1997 рр., вони були представлен! в допов1дях на щор1чних наукових конференцшх Луцького пе-дшстлтуту, Волинського ушверслтету в 1979-1997 рр., на 26 конферен-щях м1ясвуз1вськлх обласнлх 1 зоналышх (Орел 1979; Луцьк 1986, 1988, 1990, дв1ч! в 1991 р.; Луганськ 1993), всеукра!нськлх (Ки1в 1971; Ужгород 1982; Вшниця 1988; Н!жин 1990; Кшв-Черкаси 1992; Луцьк 1993; Полтава 1993; Кшв-Харм'в 1993; Херсон 1994), союзних (Мшськ 1975,

Дшпропетровськ 1988, Харюв 1991), м^жнароднлх (Кл5в 1995, 1997, Луцьк 1995, 1997).

Результата дослщження о п у б л 1 к о в а н о в моно-графп "Проблемы контрастивной лексикологии: украинский и русский языки" (Луцк, 1996), поыбнику "Тлпололчш спшвщношення в лексиц! украшсько1 та росшськод мов" (К., 1996), статтях, що виходили в нау-кових журналах та зСнрниках, материалах конференций. Загальна кшь-юсть 11уГ)л1кацНк — 42.

Структура та я м 1 с т дисер-т а ц 1 1 . Дисертащя складаеться з перелйу умовних скорочень, вступу, трьох розд1л1В, висшшкш та списку використанлх джерел; 11 обсяг — 361 е., з них 334 — основного тексту, у списку використаних джерел — 283 найменування.

ВСТУП

Обгрунтовано виб1р темп та п актуалыпеть, зв'язок ¡з науковими планами кафедрл Волинського державного ушверштету та програмами доелдакень 1нетлтуту мош.шаиства ПАН Украшл, з'ясовано мету й завдання днеертацп, и теоретлчне й практичне значения, наукову новизну, вказано види апробацп материалу, дано огляд публжацш автора.

Розд1Л 1. Постановка проблеми. Осповш напрямки

I МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕШ1Я

Розглянуто нацшиалмш-стшчнин аспект л ¡ста в но го шшчешш лексики, загальш методолопчт засади анал1зу национально! своерад-ност] в р13номовних лекелчнлх системах. Лшгвофмософська проблематика, що янайшла виевгглення в працях В.Гумбольдта, О.О.Потебш, Л.В.Щерби та ¡л., охарактеризована в зв'язку ¡з завданнями, як\ поста-ють перед сучасною .'¡¡ставною лексиколопею, зокрема в галуги укра-шсько-роайськлх словникових сшввщношеш,. З'ясовано сустлъне значения проблемл для мовио! ситуацп в У крапп.

Дано огляд стану иивченнм ¡иставно! лексиколопчноК проблематики й обгрунтовано виГйр наирнмкш дослщження.

3]ставна лекелколопя в Украйп мае значш досягнення I в опрацю-вапш теоретичнпх засад, 1 в аналки лексичних взаемозв'язюв украшсь-ко! та рос1Йеы«)1 мов. Об'ектом наукових ношумв стали явища лекепч-но1 номшацп, типолопя синошм1чних ряд1В > антошм1чних об'еднань, ш-ших парадлгматичних угруповань, проблемл двомовноЗ лексикограф!!, взаемодп украшсько! 3 росшсько! лексики в худоленьому стсш, функцЗ-

онування лексики в Снлштстнчному середовшф, в тому чнып в нормативному аспект), питания перекладу та ш.

Попереднш етап розвитку зктавно! лексикологи дозволив, сппраю-чпсь на отрнмаш результат!!, визначити недостатньо дослщлсеш аспек-ти укра1неько-росшських лексико-семантичних 1 лексико-стилктичних кореляцш ¡, отлсе, напрямки анализу матер!алу в дисертацц.

До недостатньо дослщжених належать проблем« лексично! мотиво-ваносчч, семантнчш сшввщношення абстрактно! лексики, зокрема Д1ес-л!в, прагматичш властивосп лексично! системи, а також проблем)! слова як компонента литературного й етнокультурного простору.

Охарактеризовано засади яктавного лексиколопмного дпсл>д:ксп-11Л, одшшф :нстанлсш1Я та ¡¡ого мстоди.

3!ставне доыпдження лексики украшсько! I! рос!йсько! мов вихо-дить !з ви.чнання сдност! основ, на якпх вщображаетьсл в мов! предмет-но-поняттева, лопчна сфера. Водночас шдкреслюеться, що в цьому вн дображенш ¡снують розб^жност!, як! спричпняються своерщшстю нацю-нальних лексикон!в.

У близькоспорщнених украшськш ! росшськш мовах численн! зв'яз-ки, зб!ги й ввдповщносп не призводять до ототолсненля лексичних систем — найГпльш типовою для сшвв!дношень м!ж ними с асиметр!я.

Впечатлено проблему екв!валентност!, яка визнаеться одн!ею з цен-тралышх у зктавному мовознавств!.

Повна екв!валентшсть — деякою м!рою умовна категор!я; в кореля-Шях укра!нських та роайських лексем перевалсае екв1валентшсть час-ткова, що формуеться завдяки функцюнальним вщмшлостям, на!!б!льш типовлм у взаемовщношеннях близькоспорвднених мов. Функц!ональна екв!валентн!сть молсе змщувати прям!, липши семантичш вщповщност!.

Влхадною обрано украшську мову, але мають м!сце також ! зворотш зктавлення, ! паралельний розгляд р!зномовнлх явищ.

Методи досл!дження базуються на семасюлопчному подход!. Водночас застосовуються й елементи ономасЬлопчного н!дходу, що мае на мета пор!вняння набору номшативних одиниць, як! беруть участь в оформленш сп!вв!дносних сегменетв семантичного континууму.

Прийоми розгляду лексичних одшшць у дисертацп обумовлеш спе-циф!кою об'екта досл!дження. Компонентний 1 текстуальний аналкш забезпечують р!зноГичну характеристику значения слова та його фун-кц!онування в текстах р!зно! жанрово-стильово! приналежност!. Лш-гастичшш експеримент з його р!зновидом — "складаиням рюннх кон-текепв ... слова" (Л.В.Щерба) — викорлстовуе також самоспостережен-ня дослщника, спрямовуеться на пор!вняння текст оригиналу й перек-

ладу з огляду на характер слововживання. Згставшш лексиколопчний анал!з оперуе i квантитатишншн характеристикам«, яш в цш галуз! е достатками, якщо вони з'ясовують певну тенденцю, що оцшюеться словами типу "больше", "менше", "часпше", "р]дше" та под.

Методи глставлення базуються на синхронному onnci лексики; до-пускаються й елементи Д1ахрон1чного шдходу, який вмявляеться необ-хадним, коли м1жмов1и кореляти pi:)пяться мЬк собою як "сучасне" та "застарше" слово.

Зштавлення в дисертацп використовуе принцип багатоаспектност!, що визнаеться в сучаснш л1нгв]стиц1 продуктивным, особливо у вивчен-Hi близькоспорщнених мов (О.Ф.Бурбак, В.Г.Гак, М.О.Карпенко,

A.С.Супрун та in.), i враховуе матер^али лшгвофшософи, культурологи, психолшгшстикн, Teopil мовних контакта.

РОЗД1Л 2. Типи ФОРМЛЛЬНИХ I СЕМАНТИЧ1ШХ СШВВГДЫОШЕНЬ У ЛЕКСИЦ1 УКРАШСЬКО! I Р0С1ЙСЬК01 MOB

Розглядаються фонпморфолопчш характеристики корслнтш.

Констатуеться, що значну частину сшвв!дношень формують слова, спшьш або близьш за своши фономорфолопчними ознаками — звуков! оболонки таких ынв е конгруентними або розр1зняються рефлексами кторичних чергувань.

CTyniHb вираженост! формально! (матер!ально!) сшльност1 украшсь-кого та pociiicbKoro лексикошв ще збмьшиться, якщо аалучити д^алек-тний матер1ал. ГПд таким кутом зору розглядаються дклектш pociiicbKi паралел!, що сп!вв!дносяться 3i словами украшсько! лггературно! мови.

B.Г.Даль рееструе багато сл!в цього типу, що побутують у roßipKax з ук-раднською мовною основою або з рельефно вираженими укра!нськими мовними рисами i характеризують перехщну зону мЬк масивами ро-сшських i укра!нських д!алект!в. Корелятивн! лексеми р!зняться час-тковимн розб!жностями в афжсальних морфемах: нзнсвага (знсвага), мзнедужить (зансдужати), каностун (камосник) та ш.

TaKi матер!али цшш для висвгглешш лексичних прошарк!в, що характеризують у Д1ахрон1чному аспект! зв'язки обох пор!внюваних мов.

HoBi rpaHi фономорфолопчно! лод!бност1 виявляються в заставлена! лексем як членш сшввщносних лексико-словотв!рних труп, де вщпнача-ються перехресш зв'язки основ.

У лштстищ досить детально висв!тлено матер!ал, що репрезентуе лшн фономорфолопчно! под!бност! лексики укра!нсько! й росшсько! мов. Але сп!льн!сть не вичерпуе Bcie! повноти i складност! формальних

кореляцш мм украшською та росшською лексичиимп системами. Не менш вагомою шльюсно й виразною функционально в обох мовах е лексика, яка утворюе за матер)алышми ознаками длференщальний фонд.

В анал!31 формальних сшввщношень украшських примпвнишв ¡з !х-шми екв!валентами в росшськш мов! вщзначено такий продуктивний тип, як в1Дпов)дшсть укра1нських ущверб!в росшським сполукам: що-дня — каждый день, щодуху — что есть духу, икнайшвндше — как можно быстрее; донедавиа — до недавнего времени, чимшвидше — как можно быстрее, доа — до сих нор, шеотре — в который раз 1 под

Лексика украшсько! й росшсько! мов демонструе 1 сшльшсть фоно-морфолопчного складу, ! несшввщносшсть у ньому. Структурш розход-ження е найбшьш значними у сшввщношеннях слова в однш мов1 ¡з словосполученням в шшш.

Розглянуто особливоси лексичних кореляцш за ознакою внутр1-шньоН форми. Увага зосереджуеться на характеристик стану вир!-шення проблеми внутр1Шньо! форми, риних шдход1в до визначення цього поняття, влдшення р]знлх тлшв мотивованосп у працях Л.А.Бу-лаховського, Т.В.Гамкрелщзе, В.А.Звегшцева, Е.Косер^у, О.Ф.Лоссва, Т.Р.Кияка, 1.С.Торопцева, В.Г.Варшо!, Д.М.Шмельова та шших учених.

М^жмовш кореляцн за ознакою внутрииньо! форми розглянут! на основ! того II розумшня, яке було запропоноване О.О.Потебнею (образ, що лежить у шдгрунт! найменування) ! виявило свою продуктивность у подалыиих семасюлопчнпх працях.

Заставили анализ, здшенений у цьому напрямку, дозволив внд1литл особллв1 аспекти матер1алу, важлив! для з'ясування зв'язшв зг-лстових та формальних характеристик слова, епшьне й розСшкне у сприйпятт! 11 оемпеленш реалш об'ективно! дшсносТ1 нолями пор1вшованих мов.

Обпраючи предметом .-«ставного анализу мотивацШну ознаку, дослщ-никл зосереджуються на мовних явищах, що мають прюритетне значения для оргашзацп лекелчно! системи, визначаючи формування се-мантпчнлх ! функцюнальних властлвостей слова.

Важллвпми в зктавленш лексичних одинлць з огляду на ]хню внут-ршшю форму е пор!вняння характеру мотлвованоел, вибору мотива-цшно5 ознаки, встановлення можливого зв'язку инж ознакою, що лежить в основ! найменування, \ значениям та вживаниям слова, ступеней розвиненосги шшеемн, !ерарх1его ЛСВ у внутр!шшй структур! по-л!семант!в, обсягом лекелчного значения, ступеней лого абстрактноеи чи конкретност!, "зв'язаност!" чи "свободи", особллвостями емоцллю-

експресивнлх ствзначень, функц^онуванням лексемл та и словотв\р-ним потешцалом.

Охарактеризовано роль фактора бшшгв1зму, що, створюючн грунт для мЗжмовного пор!вняння, наклада с вщбиток на сприйняття внутр1-шньо] форми. Стверджуеться, що зЗткнення рЗзномовнлх, 13 гетероген-ною мотиващею, лексичнлх одиниць спрняе загостренню, оновленню ЗхньоЗ внутрпцнып форми у свЗдомосл ¡ндпвщуума.

НаслЗдком двомовноЗ орЗентацЛ е свосрадне "подвоення" внутрЗшньоЗ форми, тобто одночасне сшввЗдношення П з двома мовними системами.

31ставлення показало, як специфично в близькоспор^днених мовах проходять процеси нейтралЗзацЗЗ мотивацшно! ознаки: в одшй лексич-шй систем! ця ознака бЗльшою мЗрою накладае В1дбиток на лексичне значения, власне дорЗвнюючлсь до нього в своему обсязЗ, в ¡ншЗй — формуе лише частину семантичного потенциалу лексеми. В таких сшв-вщношеннях перебувають рос. хвалиться "говорить с похвальбой, хвастаться" 1 укр. хвалитися, яке, маючи значения, адекватне наведеному роайському, розвивае 'п вщтшки зм1сту, як! пов'язуються ¡з затемнениям або переосмисленням первЗсно! мотпвацЗйно! ознаки: "говорите, розловщатл", "погрожуватл".

РозрЗзняеться в порЗвнюваних мовах 3 "глибина" осмислення внутрЗ-шньо1 форми в п зв'язках Зз лекслчним значениям: рос. смотреть ("смотреть за ребёнком") 1 укр. гляд1ти "доглядати", "берегти", "сум-лЗнно влконувати що-небудь".

В украшськш 3 росЗнськЗй мовах до нейтралЬацп внутрЗшньо! форми б1льше схильна абстрактна лексика; конкретна — чаепше зберЗгае мотиващйну ознаку.

У сферЗ лексем ¡з стильною мотивацЗею, попри всю рЬномалтпсть 1 багатство семантичних взаемовЗдношень, видЗлено деякЗ основнЗ типи кореляцЗй.

1) СпЗльнЗсть внутр1ШньоЗ форми супроводжусться еквЗвалентшстю значень. Цей тлп простежуеться в ьижмовних кореляцЗях лексем, що мотивуються колорлстичною ознакою (жовток — желток, б1лок — белок, чсрисць — застар. чернец, чорнило — чернила, белило — белила, чорнозем — чернозём та под.).

2) Слова ¡3 спЗльною мотивацЗею розрЗзняються своею денотативною сшввщнесешстю, хоч об'еднуються одним напрямком осмислення моти-вацЗйноЗ ознаки (кривий "а пошкодженою або коротшою ногою; кульга-влй", кривой "одноглазьи'З, слепой на одлн глаз").

3) Слова ¡3 спЗльною мотивацЗею мають протилежш значения (уродливий, вродливий "гарпий" — уродливый "безобразный").

4) Слова ¡з сшльною мотиващею сшввщносяться як М1ЖМ0вш омон!-ии. (укр. година "вщтинок часу, якпй дор1внюе 60 хвнлинам" — рос. година "время").

Розглянуто материал, який св!дчнтъ, що характер мотивацшно! оз-накн впливае невною м!рою на формування стилктичних властивостей слова, обумовлюе шляхи розвитку полшемп, р1зновнди переносних значень, ¡ерархпо ЛСВ у внутршшш семантнч1йй структур! слова (цуратися корелюе з рос. розм. чуратьси, а не з кн. чуждаться з його бшьш нейтральною мотиващею; карколомний 1 головоломный дифе-ренцшються переносними значениями; загалом екв!валентн! полкеман-ти зауважити ! заметить розр!зняються ¡срарх1ею окремих ЛСВ).

Уылдомлювашсть образу, який покладено в основу найменування, може спричинюватися до звуження семантичного обсягу слова \ ¿¡ого деривацшного потенщалу (пор. тшь, тшьовий 1 тень, теневой у прямому й переносних значениях, на вщмшу в!д укр. холодок; екв1валент1п допомогти 1 помочь, на вщмшу в!д зарадити "допомогти радою").

Пор]вняш1я тпгпв мотлвацп в украшсъких та росшських семантич-них корелятах частице виявляе в украшськш мов1 використання конкретно! мотивацшно! ознаки вщповщно до бшьш широко! та узагальне-Н01 — в росшськш (ионо'п — рос. темно, зимний — рос. холодный) ! ознаки, пов'язано! з антропоцентричшетю найменування, оркнтовано! на людину та на и найближче життеве середовище (укр. видно — рос. светло, укр. розвиднятисл — рос рассветать; доливка, номешкання — стосовно людшш, так само як забаритися, загалтися, шдвестп "допомогти встати", виглядати, на вщмшу в!д ждати, ждать; кранти — про хл!б, яблуко, землю, на вщмшу вщ ширших за значениям ¡плати, резать тощо).

Зктавлення фрагментов лексичних систем укра!нсько! та росшсько! мов виявлло б!льш повну вщповщшетъ значень сл!в ¡з сшльною мотиващею й Смын помиш семантичн! розходження рюномотивованих лексем. Якщо в основ! найменування лезкить виразно усв!домлювана конкретна мотнвацшна ознака, така лексична одшшця менш схнльна до формування широкого, узагальненого значения, семантлчнил обсяг !! вужчий, а сполучувашсть спецлф!чна. Цел тип м!жмовних кореляцш б!лын властивпл абстрактнш лекепщ, у формуванн! значень яко! мовна евщомкть меншою м!рою залежить вщ характеру само! предметно! реал!!.

Описано р13новиди семантичних кореляцш.

У лексичнш систем! украшсько! мови на розглянутому матер!ал! ви-дЬпено слова з обсягом значения, який дор!внюе частин! семантичного

обсягу pociiicbKoro корелята. Стввщношеяня за типом включения се-мантлчних обсяпв простежено на piBHi окремих ЛСВ i на piBHi полке-матйв.

Лексика о вужчим обсягом значения, ускладненого конкретизуючи-ми семами, е cпeцiaлiзoвaнoю, або консощативною. 3 нею аналопзують-ся слова з р1зш1ми типами зв'язаних значень.

В украшськш мов1 частина тако! лексики сшвв1днослться з синош-мами, ширшими за зг.петом; pociiicbKi кореляти характеризуються "ну-льовими" сшкмшпчшши зв'язками, де "нуль" умовно позначае лакуну в позицп, яка симетрична позици украшсько! консощативно! лексичши

ОДШШЩ.

СпещалЬащя зм!стових характеристик розглянута в основному на матер1ал) дк&шв, в абстрактних значениях i;iei частини мови продук-TiiBHi семи звужуючого характеру, ям виявляють себе в актантнш рам-1д1, що вмщуе позицп суб'екта та об'екта д11. Невипадково дослщники зв'язано! лексично! семантики дшшли висновку, що ця категор!я передуем притаманна непредметнш лексищ (В.М.Тел1я).

Встановлено деяк! типл мЬкмовних сшввадношень вщпов¡дно до ка-тегорп спещалкювано! лексики.

1) У значениях украшських д1еыпв пор1вняно з ¡хшми росшськими вщпов1дниками представлено семи звужуючого характеру стосовно суб'екта дп: точитчся, заточитисн (про людину — втрачаючи р^внова-гу) — рос. шататься (з шлршою семантикою); тшатися (про тшо та йо-го частини), сшатися, смикатися (про конвульсивш рухи этла, шк1ри, губ) — рос. дёргаться, подёргиваться, дрожать, вздрагивать; стовби-чити — торчать (стоять столбом) тощо.

2) Украшсью д¡сслова, на вщмшу вщ росшських ввдповщшшв, ма-ють у склад! значения конкретизукт семи стосовно об'екта дп: цо-KOTiTH (зубами), хрнпати (дверима), стукати (ол1вцем) — стучать (зубами, дверью, карандашом); грюкати (про сильний удар — дверима, кулаком по столу) — стучать; толочити (траву, поави, мор^жок) — топтать, вытаптывать (не тшьки про пошкоджешш nociBie); илсскати (долонялш), ляскати (дверима) — хлопать (в ладоши, дверью) та под.

3) У семантищ украшських дкслЬ комплексно представлено кшька характеризуючих сем, що, як правило, робить qi слова безе^вален-тними: завдавати "допомогти комусь щось покластп на плечГ' — взваливать, класть; сиод1ватися "чекати чогось бажаного, щасливого" — ждать, ожидать; черкнутиен (про легкий рух доторку, спрямованого поздовж по noBepxni) — коснуться i под. PociiicbKi кореляти виступа-

ють у таких вииадках як аналоги украшських спец1ал1зованих ввдпо-веднигав.

4) В украшсько-росшсышх корелящях спостер]гаеться р'кшлй ступень свободи — зв'язаност1 значень. Найвищнм ступеней зв'язаносп е фразеолопзований тип, коли лексична сполучувашсть реал!зуеться "списком", вона вичерпна, минмальна. Водночас ознакн зв'язаносп властив! ! тим лексичним значениям, реал1заци яких притаманна ви-Снркова сполучувашсть. Так, дзсленчати (про високе, мелодшне, безпе-рервне звучания) входить до словосполучень типу: "дзеленчить посуд, дзвшок, дзеленчать остроги", тод1 як його корелят звенеть формуе шнршу сполучувашсть: вш виступае не лише в перекладах наведених сполучень, але й таких, як "звенит голос, песня, смех" ! т.п.

Д!еслово жвяхт1тн "шльопаючи по гряз1 чи вод!, створювати певш звуки (переважно про взуття)", прикметник баский (переважно про коней), характеризуючись вузькою сполучувашстю, не мають прямих в]дп0в1дш1юв у росшськш моек

Нев!д'емна властпвють сл]в ¡з зв'язаними значениями полягае в тому, що вони "прикладаються до св1ту" у вузькш сфер].

У розмежуванш сшв ¡з фразеолопчно зв'язаними значениями 1 кон-сощативно! лексики виникають левш трудношд. Очевидно, тут треба враховувати семантичну природу головного компонента, кшьккш по-казники — коло сл1в-лонять, з якими формуються сполучення, особлл-вост! синтаксичних позлцш. Консоц1ативна лексика, на вщмшу и'щ сл'т 13 фразеолопчно зв'язаними значениями, в!льшша у сво!й синтаксичшй рол! в оргашзаци речения, ширша у формотворчих властивостях, бшь-шою м!рою автосемантична, коло !! сполучуваност1 не звужене до мпн-муму. Однак щ критерн шод1 виявляються недостатн!ми: вони не мо-жуть бути застосоваш для аналшу явлщ у перех!дшп, пром!жпш мов-

ШЙ ЗОШ.

5) Безекв!валентна лексика корелюе в ¡нш!й мов! з комплексом вад-повщнишв, кожипй ¡з яких с досить нриблизним ! на 6 у вас необхщно! м!ри функц!оналыю! вщповщност! на р!вн! контексту: басувати (про коня) — вставать, подниматься на дыбы, скакать; ширяти (про пол!т птаха) — летать стремительно, резко меняя направление; жахнутися — вздрогнуть, судорожно дёрнуться от испуга, со страху.

Необхщне уточнения змктовпх характеристик в аналогах може здшснюватися завдяки компонентам словосполучень.

6) Широко представлено в рюнлх частинах мови тип семантичпих ствввдношень, який полягае у вщиовщнос-п укра!нських лексем р!зним значениям росшського пол!семанта: рос. братство — укр. братерство

(почуття), братство (оргашзац)я); общий — сшлмшй (який на л ежить декшьком або вым), загальннй ("якии лнстить лише головне, суттеве" СУМ); действовать — дЬт> (виявляти Д1ялыпсть), ирацговати (виконувати да, рухи).

Аснметрш кореляцш полкемантично! лексики виявила pi3Hi зв'язки слова и поняття в р1зних мовах, ям неоднаково розчленовують "семан-тичшш континуум": те, що сприймаеться в систем! одшел мови як да-леке i позначасться в акт! номшацп р1зними словами, на Грунт1 inuiol мови аближуеться, утворюючи основу для розвитку гкшсемп.

7) Окремим р1зновидом кореляцш, який виявляеться завдяки залу-ченню д^ахрошчного плану доипдження, е сшввщношення украЗнсько! актуально! лексики, що зберегла давший значения, !з семантичними арха!змами в pociiicbKiii: исдмя "вихщний день" — рос!йське значения "тиждень" шзшшого походження; красний — давне значения "гарний" збереглося в pociiicbKiii mobi в усталених зворотах фольклорного характеру, а в украшськш виступае як в!льне, незв'язане.

Явище семантично! архашацн, що видшене як контрастне в pociiicbKiii MOBi пор^вняно з украшською, пов'язуеться з процесом виходу з ужитку простих основ i збереженням похщних, ускладнених афжсами, Вщтак ni основи набули статусу зв'язаних, тод! як ixni украшсьт ко-реляти позбавлеш ще! ознакм, вживаються в!льно: пор. торотти i оторопеть, гостити i угощать, боронити i оборонять та под.

Кореляцп арха!чного в pociiicbKiii MOBi i3 сучасним в украшськн: за-чшають також i функц!онально-стил!стичну сферу: нейтралы« укра-шсью лексичш одинищ .-¡¡ниц!, чоло, уста (вуста), ropimiiiii, догори, вгору вщповщають pociiicbKiiM застаршим, з урочистою, высокою за-барвлен!стю зеницы, чело, уста, горний, (поднять очи) горе.

Розглянута типолопчна паралель у фрагментах лексико-семантич-них систем, обумовлена зверненням до елемен-пв fliaxpoml, не дае тд-став для висновшв про б!льшу "арха!чшсть" чи "сучасшсть" яко!сь i3 них: yci мови сучасш, осшльки вони волод!ють засобами, необхщними для того, щоб виконувати pisHoMaHirai функцп в житт! сусшльства.

У тдеумках зазначено, що полптне мкце в розглянутих кореллц1Ях пошдае украшська слещал1зована (консоц!ативна) лексика, яка входить до диференфалыюго фонду i е, за висловом В.С.Ващенка, щюмною. Бона меншою Mipoio семантично навантажена, менше схильна до розвитку вторишшх та переносних значень — под16ш риси сприяють форму-ванню явища однозначност! або "пор!вняно! однозначност!" украшсь-ких лексем на м!жмовному piBHi.

Менша семангична навантая«ешсть лексем сполучаеться з певною Зх словотв!рною ¡зольовашстю 1 з граматичною спец1ал!зац1ею.

Семантично спещал^зована лексика часто в!дзначаеться своерщшс-тю фономорфолопчного складу, репрезентуючи таким чином один ¡з аспек'пв взаемоди формалышх та зъйстовпх ознак слова. Найчасткне вона безекв!валентна, сшввщноситься з Гпльш узагальненими, генералЬ-зованимл за значениям пщповщниками в шш!й моги. Вщсутшсть формального мЬкмовного паралел1зму ускладшое, обмежуе дно фактора семантично! аналоги ! сприяе збережешпо специф!чних значенневих в1д-тшк1в нав!ть в умовах близькоспорщненого б1лшгв1зму, який максимально полегшус взаемовпливи, в тому числ! у сфер! лексично! семантики.

Але штерферентш явища все ж мають г.псце у функцюнуванш ук-раЗнсько! лексики, частини диференц!алыюго фонду, — вони виража-ються, зокрема, у в)гл спеши ¡1 на периферйо вживания в термшолопч-них системах, в усному розмовному мовленш. Под!бн! процеси, супутн! мовним контактам, були вщзначеш спец!ал!стами, як! працювали в цш галуз! (Р.О.Будагов, У.Вайнрайх, М.В.Леонова).

Д1я !нтерференц!йних факгор!в за умов украЗнсько-росшського бь лшгв!зму е суперечливою, неоднозначною, непосл!довною: вона стриму-сться на р!вш норми, яка кодпфшувала пр!оритетне становище у вжи-ванш саме щюмно! спещал!зовано! лексики, що вщповщае узагальне-ним росшським корелятам.

РОЗД1Л 3. ПРЛГМЛТИЧШ ЕЛЕМЕНГИ СЛОВА У 31СТЛВЯ0МУ АСПЕКТ!

Проанал!зовано емоцшно-експресинв!, стил!стичш, образш компонента в семантиц! м!жмовних кореляив. Розглянуто оц!нн! компонента значения.

Охарактеризовано р!зн! шдходи до з'ясувашш об'екта прагматики, у вузькому й широкому його розумшш, що простежусться в працях В.А.Звегшцева, Л.О.Новикова, В.М.Телн, ВХШаховського та шших уче-них, ЯК1 стоять на традициншх позициях у вир!шенн! ц!е! проблеми.

У широкому розумшш, за В.А.Звегшцевим, прагматика вьпщуе в со-б! ¡сторичн!, культурш, соц!альн! умови II усю сукупшсть людських знань ! в!рувань, у середовшщ яких вщбуваеться д!яльшсть мови ! як! впливають на и використання ! на сгавлення до не!. Ядро ще! сфери становлять оц!нн! елемен-ги, негативн! або позитивш, як! входять до складу лексичного значения й формують прагматичний аспект у вузькому його розумшш.

М1жмовш сшЕШдношешш в галуз'г елгоцпшо-оцпикп лексики вщр13-няються особливою ускладнешстю й в'щсуттсгю паралелЬму, симет-ричноеп; в'щпов'щпикп мають досить приблизили, аналогшний характер: ¡мов1рно, у сфер;, б¡льш В)дда л енш вщ вираження лопзовано! семантики, аналогшш ввдпошдннкн виявляються достагшми. Зазначено, що в труп! сл1в, особливо коли вони належать до прошарку стллк-тично зниженого, розмовного, афективного, представлено напбшьше сл1В, своерщних за фономорфололчним складом I лише частково семантично екв1валентних або бёзекв1валентних (якщо не враховувати назв нацюнальних реалш). Рос. юркий не те ж саме, що укр. меткий, не збкаються в рамках вщображених фрагметчв дшспосп теребить 1 скубти, спецнфгай огреть, угораздить, взъерошить, з одного боку, I настовбурчити, кортгги, квилити — з другого.

Формування оцшних сем у зктавлюваних мовах е шдивщуальним навггь у межах одше! тематично! групи. Напр., розр1зняються перенос-ш пейоративш значения укр. зграя (стосовно людей) ] рос. стая, яке вщповщну функцда передае ¡ншим, сшюнЬпчно наближеним словам банда, стадо, свора, шайка.

Розглянуто розб1жш оцшш семи, яга oбyмoвлeнi в украшськш I ро-сшськш мовах сощалышми факторами. 3 цього погляду пор1внюються росшськ! слова мужик, баба, деревня I украшськ1 мужик, селянин, баба, село.

11роанал1зор,аио семантично-оцшний потенщал укр. доля 1 рос. судьба (що мае синошм з народнорозмовним забарвленням доля), ям в обох мовах набули значения сво средних ¡деологем, показових для типу нащ-оналыю-мовно! свщомосэт. Укр. доля мае позлтлвт оцшш ознаки, за-кртлеш у вщ-п нку ¡'¡ого значения, на вщмшу В1Д рос. корелята судьба, якому здебмьшого властиве негативне оабарвлешш.

На основ1 розгляду члешв лексико-семантично! групи з базовою оз-накою "краса", "гарний" ! ¡хшх росшських корелята, сшввщнесених з антошмами, простежуеться вщображення в мов1 моральных I естетич-них категорш, рис» сшльного й ввдмшного в оргашзацп вщповщних фрагментов лексичних груп. Проаналкюваний матер!ал шдтвердив справедллвкть думки О.О.Потебш про те, що мова е шлях усвадомлен-ня естетичнлх 1 моральних ¡деал1в, як! ¡снують разом у процеа шзнан-ня.

Зктавлення оцшних елемен-пв значения в украшських I росшських корелятах з'ясувало таке своерщне Iх осмислення й засгосування, яке характеризуе нацюнальну ментальшеть, ув1бравши в себе духовний доевщ народу.

Проанал1зовано способи формального выражения оцшпих елемен-

tïu у лексиц! украшсько! та pociiicbKoï mob. Увага була зосереджена на демшутивних утвореннях, де, попри всю сшльшсть у базових квал1ф1-кативних та квантитативних характеристиках, визначаються типоло-пчно значим! розбхжност!.

ykpaîhcbki демшутиви в1дркшяються в1д cboïx pocii'icbKiix вщиовц;-hiikîb значно бшьшою часгготшстю вживання, внасл1Док чого виникають функцюналып розходження; бшьш продуктивними е в украшськш mobî i способи утворення демшутив1в, ширше використовуються можливосп поеднання афжив здр!бшло-пестливого значения з основами рюних частин мови. Щ явища спричиняються до безекв]валентност1 певши KUibKocTi украшських демшупшв в окремих тематичних трупах (на-звах явищ природи, людей, абстрактних понять тощо), словотв1рннх та частиномовних угрупованнях (шфштшних формах типу снатоньки, cnaTyni, ciiaTyci; чиел1вниках та займенниках типу одненький, кожш-сшький; похщних В1Д основ займенниково! семантики типу осьдечкч, ондечки, тамечки).

Для сфери функцюнальних ввдповщнишв у цьому прошарку лексики характерна асиметр1я. Незважаючи на наявшсть загалышх м1Жмов-них формосемантичних екв1валент1в, у сшввщносних мовних ситуац!ях украшська мова частнле використовуе демшутивш одиниц], що нада-ють висловлюванням оргашчного народного забарвлення; емоцшне значения при цьому реал1зуеться своервдно — воно спещально не наголо-шуеться, але ii не швелюеться. Вщповщають ц! утворення pociiicbKHM безсуфшсшш: так, укр. звертання Жшочко! Людоньки до б pi! Сер-дснько мое! корелюють в аналопчних ситуащях ¡з ЛСетцииа! Люди добрые! Сердце мой!

До функцюнальних м1ЖМовних розб1жностей належить i диференц!-ац1я стилктичних ознак корелят1в: слова ¡з здр!бшлими афшсами в украшськш mobï "ол!тературились", а в pociiicbKiii не виходять за меж! фольклору або ж набули просторечного забарвлення (пор. ранесенько, б!лссснько i ранёшенько, ранёхонько, белёшенько, белёхонько; тчо-riciiibKO i ничегошеньки).

Значно ширше, шж у pociiicbKiii поезп, репрезентоваш демшутиви в украшських поетичних текстах, де вживання ïx мае давню традицш, утворюючи одну з "фольклорних ушверсалш" (термш С.Я.Срмоленко). I хоча ця риса на сучасному еташ виявляеться вже дещо в меншш Mipi, однак лишаеться досить виразною: демшутиви, функцп яких не обме-жуються тшьки фольклорного стил1зац1ею, виступають повноправними компонентами системи художшх засоГлв поетичного мовлення.

У зктавному плаш в груп1 демшутивЗв висв!Тлено лроцеси лексика-Л!зацн, вияви яко! охоплюготь несшввщноеш одиниць

Отже, пнтома вага й особливоеп функцюнування демшутпв1в не аСя-гаються в украшськш I ройисьтй лексичнш системах. У росшськш мо-в1 вщзначаеться бшьша репрезенговашсть таких лексикал!зованих одлниць, як! виразно в1др1зняються в семантлчному плаш, в них наявш в ряд1 випадшв негативш емоцшно-експресивш значения; пошпрюеться невна трупа демшуэтшв у побутовому мовленш мкта як своерщна "етикетна" риса. Украшсыл дем1нутивн, як1 мають Л1ричне, поетичне забарвлешш, функционально екв1валентш росшським безсуфжсшш, нейтральнлм утворенням.

Таким чином, демшутивш утворення, хоч 3 виявляють значну под1б-шсть у 31ставлюваних мовах, маючи багато в чому сшльний швентар афжсальннх морфем, сшвв1дносних за значениям 1 з аналопчними дис-трибутлвними властивосгями, але з функцюнального погляду характеризуются ч1тко вираженими дивергентними особливостями.

Слово в л1тературному I етнокультурному простор!

Висв1тлено образно-символ!чш нашарування, типов1 для зктавлюва-нлх мов, усталеш в творах л!тератури й фольклору 1 вщобралсеш в етнокультурному простор].

Виршення проблеми культурного простору базуеться на положениях, сформульованлх М.С.Трубецьким, М.М.Вахтшлм та шшими вчени-ми: вони, наголошуючи на взаемодп елемешчв р1зних культур, ¡хнш "неперервностГ (М.С.Трубецькой), шдкреслюють водночас "система-тичну едшсть культури" в "певши культурней сфер1" (М.М.Бахтш), яка, поза всяким сумшвом, мае нацюнально окреслеш контури.

Анализ властлвостей слова в литературному й етнокультурному простор} враховуе юоморфкзм категорш мови й культури.

На матер1ал1 твор!в М.В.Гоголя розглянуто мовно-стилктичш явшца на мело двох лексичних систем, двох мовних культур — Ц1 явища утворюють нову худолшю ЯК1СТЬ, породжуючи НОВИЙ образний ЗМ1СТ. Особл!1ва увага придшяеться категорп так званих "прихованих" укра5-шзм1в у росшсъкому текст!, коли вплив лексично! системи шшо] мови викликае змши вщтшкового характеру на тл1 сшлышх для обох мов се-мантичних ознак.

Зктавлення слова як компонента национального лггературного й культурного простору Грунтуетъся на положениях лшгвофшософсько1 концепцп О.О.Потебш, що носить насамперед етноцентричний характер. Тому тако1 велико5 ваги набувають тут фольклорш тексти, де слово ви-являс своерЗдш властивоси як матер1альна основа образу-символу з

його нацюналъж>-специф!чними прирощеннями злйсту I своерщшш асо-щатившш полем.

У розгляд! проблем» слова ¿1 образу в контрастивному плаш об'ек-том ста с конкретна лексика, осшлыш саме вона е основою художнього образу. В субстантившй лексищ, а ¡1 референцшною визначешстю, вдавалось би, менше всього треба чекати мЬкмовиих розходжень. Однак З1ставлення виявило 1 для цього розряду виразш розСшкиосп у зм1сто-вому й емоцшно-образному потенщал!. Особливо помшшми вони ста-ють, набуваючи характеролопчного значения, в тих типах л!тературно! образност!, лк! грунтуються на народшй творчосп й безпосередньо вь дображають нацюнальну ментальшсть.

У слов'янськш м1фолоп! до кола уявлень — персошфшацш, симво-Л1в — широко залучаються назви предмета ¡з рослпнного й тваринного свп'у (М.Г.Костомаров). У роздип дисертацп розглянуто украшсью й ро-сшсьм лексеми, що входять до названих груп 1 шд!грають структуро-творчу роль в етнокультурному й л1тературному простор!, оргашзова-ному засобами пор1внюваних мов. Окрем! групп складаються з назв ошб 1 з побутово! лексики, що являе собою назви предметних ("речо-вих") реалш, лш отримали образно-символ1чне осмислення.

Назви з рослинного свгту

У 31ставленн1 функцюнальних характеристик сл!в групп в украшсь-кш 1 росшськш мовах зазначаеться, що розб1жност1 М1Ж ними наймен-шою г.йрою викликано географ1чними та кл!матлчшши умовами життя обох народ1в. Тому ¡снуе велика под1бшсть образ!в-символ1в в уснш на-роднш творчосэт, у формах народно! обрядноеп. Проте ця под1бшсть не означае тотожност!: досить суттев! розходження простежуються в образному, емоцшному, асоц!ативному потенщал! лексичних корелят!в, незважаючи на те що вони, як формосемантичш екв!валенти, об'едну-ються сшлыюю денотативною стввщнесешстю.

В ономасюлопчному плаш розглянуто назви реалш, у яких уособлю-еться поняття Батьювщшш: для рос!ян це береза, для украшщв — калина.

Пор!внюеться в обох мовах зм!стове наповнення слова-образу калина.

В украшському литературному простор! калина виступае як одна з "фольклорних утверсалш"; на сучасному еташ градпцп широкого вживання образу продовжуються, в поетичн!й творчомч в!н набув шди-в!дуальних вщтшшв, став майже обов'язковою прикметою патрютично! шсш. Ввдтак тривае ускладнення й збагачення образного зм!сту, який, за слушним зауваженням В.М.Русан!вського, поширився далеко за ме-

ж! застосування, характерного для фольклору. Образ увшшов невщ'ем-ною частиною в етнокультурний простор, використовуеться як елемент державно! емблематикн, утверджуючи народи! естетичш ¡деали й нащ-ональну самобутшсть.

У цьому ввдношенн! слово лише частково вщповщае своему формо-семантичному екв!валенту в рос!йськ!й мов!, де калина характеризу-еться набагато меншою частотшстю; хоч уявлення про прекрасне з цим словом також пов'язуються, але воно не мае образно-символ!чнлх та щеолопчних нашарувань, розгалуженого асоц!ативного поля.

Аналопчш розходження вщзначено й мЬк ¡ншими лексичними коре-лятами в межах названо! тематично! групп.

Назви птахгв

Анал!з виходить ¡з випадюв сп!льност! в обох мовах переносних, об-разно-характеризуючих значень ¡меннимв групи (орел, сшил, орёл, сокол — про чоловша, ласт!вка, ласточка — про жшку).

На тл! сшльноеп привертають увагу процеси виникнення у днжмов-них корелятов переносних ! образних значень, яш шод! можуть по-в'язуватися навпъ ¡з протилежними емоц!йно-оц!нними семами. Прикладом можуть бути члени корелятивно! пари кукушка — зозуля.

У росшських народних п!снях кукушка, символ!зуючи саминю "красну девицу", влкликае сп'шчугтя, як 1 в украшському фольклор!. Але лексична система загальнонародно! росшсько! мови усталила в слов! негативш оц!нн! сп!взначення ("Зловещий человек // Беззаботная мать, покидающая детей // Пустое, глупое, неуместное слово, болтовня" Даль, 2). Негативне осмислення супроводжуе й лггературне життя цього слова-образу (О.Пушкш, "Соловей и кукушка").

В украшськш мов], в етнокультурному й л!тературному простор!, образ зозул!, ов'шний поетичним ореолом, належить до найулюблеш-ших. За народними в!руваннями, цей птах н!бито мае ключ! в¡д вирио (О.Завгороднш). Народн! п!сн! р!зних жанр!в побудован! на паралел!: зозуля — ж!нка, д!вчина, мати. Зозуля може ототожнюватися з самим щастям-долею (С.Я.брмоленко).

У поез!! цей образ також мае вы ознаки високо! емоцшно! шднесе-ност1, хоч ампл!туда зм!стових нашарувань тут широка й залежить в!д особистосто автора. У В.Стуса, наприклад, зозуля — не тшьки, ц!лком традицшно, символ згорьовано!, стражденно! матер!, але й зло! дол!, пров!сниця загибел!. Так стародавня м!фопоетична символ!ка, успадко-вана в!д фольклору, видозмшюеться в художнш л!тератур! — слово набувае нових конотацш.

Основними в украшськш лексем! все ж е позитивш емоцшно-оцшш характеристики, сформован! усною народною творчштю.

Ро.-зглянутий матер1ал демонструе тип м1ЖМовних кореляиш, який зустр!чаеться досить редко: саме прагматичш властлвосп конкретних лексем, тогожних у сво!х центральних, ядернпх семантичних ознаках, викликають протнлежш емоцшно-оцшш сшвзначення й образш конота-Ц11-

Я аз в и ос¿6

В утворенш образних нашарувань, властивих назвам оиб, помггну роль вдаграють ¡сторичш й сощально-культурш умови життя сусшль-ства, яю формують особлнвост! народно! психологи.

Для анал!зу обрано росшсько-украшсью паралел! рыцарь — лицар (рицар), показов! в цьому плаш. В росшськш мов! слово, вжите в прямому значенш, пов'язуеться з реал!ями захвдноевропейського свггу, тому не випадково Р.Якобсон говорить про "католицький характер" в1рша О.Пушк!на "/Кил на свете рыцарь бедный..." На це значения спирають-ся ! переносш, оцшш ЛСВ, ! фразеолопчнпй фонд, частково запозиче-ний, в книжним забарвленням.

Украшсъкий екв!валент теж ув!ходить у контекст захщноевропейсь-ко! культури й л!тератури (Лша Костенко, "Аполопя лицарства"), але водночас мае шдивщуальш, специф1чш емоцшно-образш прирощення, як! в!др!зняють його в!д росшського корелята. Слово лпцар, завдяки своему побутуванню в середовищ! запор1зького козацтва, стало елемен-том народно! мови, пристосувавшися до не! ! звуковою оболонкою, переживши процес диспмшяцй початкового приголосного. Для народного мовлешш характерна й похщш лицарство, лицарським, лицарювати, а також застарип лицар!я "рыцарский убор", лицарькуватий "с рыцарскими замашками", як! фщсуються в Словнику Гршченка [2} В козаць-кому середовищ! сформувався ! емоц!йно-оц!нний, образний компонент семантики слова, що вживалося для високого визнання звитяжноеп воша. На цьому образному значешн, розвиваючи його, Грунтуеться оцшне вживання слова в сучасному л!тературному й етнокультурному простор!.

Розглянуто також ядерн! компонента групп термнпв спорщненосп мать, мама — мати, мама, нснька; отец — батько, отсць; ребёнок, дитя — дитина, дитя.

Предметно-лопчш, прям! !хш значения належать до числа ч]тко ок-реслених, що дае можливктъ основну увагу зосередити на переносних ужпваннях, образних, символ]чних ускладненнях.

Символша паралелей мати 1 мать багато в чому зСнгаеться — обидва слова вживаються як уособлення БатькЛвщшш, що е сшлышм не лише для украшсько! та росшсько! мов, але л для шшлх мов св!ту. Розб1ж-носп починаються при викорнстанш ымейних, "штимннх" позначень поняття з метою тако! персошфжацн. Лише украшське слово мама мо-же в1льно, без обмежень, уживатися як високе, урочисте уособлення Батьмвщини — для росшсько] паралел1 це не властиво, слово надаеть-ся лише для "шмнатного" вжитку. Псныса в сучасному мовленш типо-ве не стшьки для домашнього спГлкування, скьльки саме для поетлчно-го в'плешш Укранш, влснваючись як прикладка до власно! назви.

Укр. батько е безекв!валентним у такому переносному значенш слова, коли воно шанобливо адресуеться козацькш старшиш, отаману то-що (СУМ, 11 Де вживання, за данями, що ¡х наводять М.¡.Костомаров, М.С.Грушевський, Б.Онацький та ш., сво!м коршням сягае патр!архаль-но! старовпни. В давнпну слово набуло значения не тшьки старшого в родши чи в род1, але й провщника, старшого свош духовним досвщом 1 розумом у р1зних "братствах" церковного, вшськово-лицарського й еко-ном1чно-добуткового характеру.

Вщповщний оцнший потенщал слова реал1зу£тъся багатогранно в поезп Т.Шевченка, у творчоеп якого Б.Стебельський вбачас втшення в ¡де! роду, им'! любов! до Батьювщини (Про це також у Ю.Лили, О.Оль-жича).

Функцюнальна навантажешсть рос. отец наближае його до укра-шського екв1валента, але слова не повшстю збкаються. Переносне вживання росшського слова, з високим шанобливим пафосом, не стало ви-значальною рисою мовного побуту — навпаки, воно, як 1 слово мать, на вщмшу вщ украшських кореляэтв, звично застосовуеться ¡з знилсеннм розмовним або простор!чним забарвленням у звертаннях до сторошпх лтих люден, причому щ звертання сприймаються як стереотипш.

Ширшим обсягом охоплення денота'пв в1др1знясться В1д свое! росшсько) наралел1 слово днтина: якщо росшська лексема ребёнок озна-чае осШ, ЯК1 не переступили порогу длтячого або п1дл1ткового вжу, сто-совно !хшх батьк!в, то украшський корелят не мае ознаки ц!е! вшово! меж! в свош семангищ. Кр1м того, вш широко вживаеться стосовно сто-роншх людей, звичайно молодого вжу, ! розвинув переносш, образш значения, характеризуючи, зокрема, вщношення духовно! спадкоемнос-Т1, оргашчного зв'язку з епохою, середовищем ("духовна дитина"; "...Украша плаче за своею славною длтиною" Леся Украшка). Функцю-нальним екв!валентом под!бного слововлошання в росшськш мов! е слова сын або дочь.

Отже, терм ¡ни спорщненосто, розглянуто л погляду функцюнування в !хнш головшй, ядершй частшп, виявляють своерщшсть у сфер! пере-носнлх ЛСВ ! образних конотацш, певною м1рою показову для нацю-налыюго життевого устрою, нацюнально! психолог!!.

Назви предметних ( " речових" ) реалШ

Трупу складають назви предметов, як1 входять до найблткчого життевого оточення людини.

Для анал!зу обрано лексеми криниця (колоднзь), рушник, хата 1 !хш росшсьш екв!валента колодец (криница), полотенце (рушник), изба.

Розгляд типового контекстного оточення украшських паралелей показав, що в них сполучаються два типи стил!стичних ознак: нейтралы» в мов! повсякденного стлкування й шднесеш — у фольклорному й пое-тичному мовленш. Стилктичне забарвлення обумовлюеться темою текстов, !хньою комушкативною спрямован!стю, в!дт!нками образного значения ошв.

На формування образно-символ!чних сшвзначень укра!нських коре-лятов значною м1рою вплинув фольклор. Криниця взагал! належить до "фольклорних ун!версал!й". Рушник, невщ'емна частина украшського етнокультурного простору, осшваний у поез!1, де вш символюуе щасли-ву життеву дорогу. Хата, полшемантичне слово, змштовий обсяг якого перетинаеться з обсягом значень рос!йських корелятов дои ! изба, ос-мислюеться в художн!й л!тератур! й публ!цистиц! як символ рщно! земл!.

Росшськ! паралел! або не мають символ!чних сп!взначень (полотенце), або влражають 5х меншою м!рою (колодец). Щодо слова изба, воно в поетичних щюстилях (С.Ссенш, М.Рубцов) утшюе образ художнього простору й символ!зуе нацюнальну ¡дею. Але изба виступае лише частковим екв!валентом укр. хата, якому в образному значенш на р]вш загальнонародно! мовно! системи в!дпов!дають дом або, з урочистим, книжним забарвленням, дещо арха!чне отчий дом.

Таким чином, фактор прагматики змщуе, робить асиметричними м!жмовн! евдповщносп, порушуючи одно-однозначн! кореляц!!, що мо-жуть грунтуватися на ядерних семантичних компонентах лексем конкретного значения.

Розглядаються проблеми мовно'! символ!ки в художнш л1тсратур1 й фольклорг

В анал!з! типолопчних власгивостей усталених образ!в-символ!в ("узагальнено-снмвол!чних значень", за М.О.Карпенко) звернуто увагу на гзасоби !х поеднання в текст!: рисою, важливою для стилистики ук-

рашсько! поези, стае комплексный характер !х уясивання, коли "лан-цюжки" образ1в пронизують собою цш фрагменти твору, досить об'ем-ш, стаючи прпкметою його словесно! архп-ектошки. Под1бш композицш-ш поеднання словесннх образ1В, однонаправлеш зм1стов1 й емоцшш оз-накн якнх ¡рраддають у художньому цшому, взаемно шдсилюючи одна одну, теле успадковаш украшською поез1ею вщ фольклору (П.Житець-кпй).

У под1бному концентрованому вигляд! ця риса не мае аналопв у ро-сшських поетичних творах. Комплексне вжлвання мовних образ1в-иш-вол!в, типове для украшсько! поезп, пщтверджуе думку тих автор1в, ям вважають саму повторювашеть, лейтмотившеть одшею з необхщних передумов символ!чно! номшацп взагал! (Ю.М.Лотман, А.К.Мой«енко).

Звернення в контрастившй лшгастищ до розгляду складових л!те-ратурного й етнокультурного простору дае змогу виевгглити нацюналь-111 особливосэт "культурно! парадигми" в лексиц!.

Висновки

3!ставлення близъкоспорщнених мов спираеться на вщповщност! у предметно-лопчних компонентах лексичного значения, що не виключае нащонально! специф!чност! сфери семантики. Нацюнально-мовна свос-рщшеть пов'язуеться з !ндив!дуальними семантичними вщтшками, функцюнальними ознаками, властивостями прагматики.

Анал1з матер!алу дозволив зробити теоретичш висновки, що уза-гальнюють р!зновиди семантико-стил!стичних вщповщнишв в украшсь-кш та росшськш мовах.

Визначено на м!жмовному р!вн! певну взаемозалежшеть м!ж фор-мальними ! зм!стовими ознаками слова: лексеми, специф!чно мотивова-н!, ¡з живою внутраинъою формою, частше характеризуются розб'т-ними семантичними в!дт!нками в межах екв!валентного в ц!лому значения; лексеми ж !з однаковим типом мотиваци звичайно вщзначають-ся семантичною сп!льн!стю.

Внутр!шня форма р!зномовних корелятш, у раз! розб^жноеп, певним чином пов'язуеться з р!зним набором семантичних ознак, з р!зними способами ) шляхами розвитку гкшеемп; з!ставлення тип!в мотивацп виявляе в украшськш мов! бьльшу репрезентовашеть ознак, як1 чгаше виражають "антропоморф!чнш'!" характер ном!нац!5 (спрямовашсть на на!!ближче жнттеве оточення людини, виокремлення людини !з довкш-ля, активну роль суб'екта-особи \ тлн.).

Слова, конкретно мотивоваш, як! в!др!зняються вщ îhomobhiix пара-лелей Ч1тко усвщомлюваною, рельефного мотивацшною ознакою, часгп-ше характеризуются вужчпм обсягом значения, меншою схнльшстю до розвитку вторинннх, переносних ЛСВ, меншою словотв1рною продуктивною. МЬкмовш кореляцп в цш сфер! в1дзначаються як rino-ri-перошм1чш.

Динамша мовних контактов у ситуаци Сшнгв^зму призводить в ук-paÏHcbKi/i mobî до вл'лсленля здюмно! слещалмовано! лексики на пери-ферло вживання, до звуження 5! словотворчого потенциалу; аналопчш процеси мають мюце ii у терм!нолопчнш пщсистем!, хоча складно взае-модпоть i3 протилежнлми процесами; сила штерферентних вплив1в прл цьому коливаеться залежно вщ форми стилю — ycHoï чи писемно!.

Певш типолопчш законом1рноеп видшено й у прагматичнш сфер!, хоч унаыидок широко! дп суб'ектлвного чинника мЬкмовш сшввдао-шення у прагматлц] особливо складш, вона менше схильна бути струк-турованою.

Зона амшвалентносл, неоднозначних, неч1тклх м1жмовнлх в!дпов!д-hiikîb, що формуються часто як прибллзш й ¡снують у певному комплекс! одиниць, у сполуках, зб!льшуеться при переход! в!д термшолоп-зованих шдсистем, в!д лексичних угруповань з упорядкованою, лопзо-ваною семантикою, до лексики емоцшно-оцшно!, експресивно!, де зрос-тае кшьшсть безекв!валентних одиниць.

Образн! нашарування в розглянутш кореляглвнш лексищ мають pi3He походження: в украшськлх лексемах вони обумовлюються вплл-вом фольклору й народно! мовно! культурл, pociiicbKi ж ввдповвднпки або б!льш в!ддалено пов'язаш з фольклорного епшстикою й позбавлеш екв1валентних образних прирощень, або виражають !х у дещо ослабле-ному влгляд!.

Аналопчно формуються кореляцп й у дем!нутивн!й лексшц: емоцш-но-експресивш ii стил)стлчн! ознаки, частотшсть уживання украшсь-ких сл!в у систем! литературного мовлення злачною MÏpoio виявляють близьшсть до народного ii народнопоетичного мовлення, В1д якого ро-с1Йськ! кореляти дистанцшються.

3!ставн! лексиколопчш досл!дження вщкривають широк! перспекти-ви у шзнанш сп!льного й особливого у зв'язках мови и мислення, мови й нац!онально! ментальност!, збагачують i поглиблюють знания мови ii

ДОЗВОЛЯЮТЬ уВШТИ В ДУХОВНИЙ CBÏT Народу, ÏÎ ТВОрЦЯ il Н0С1Я.

Зктавне вивчення украшсько! ii pociiicbKoï лексикп пакопичус материал для створення лексично! типолог!! схщнослов'янських мов ! готуе шдгрунтя для побудови в майбутньому типолог!! Bcix слов'янськлх мов.

Ochobhí положения дисертацшного дослщження воображено в таких п у R л i к а ц i я х :

1. Проблемы контрасгивноп лексикологии: украинский и русский языки. — Луцк: Изд-во ВДУ, 1996. — 160 с.

2. Типолопчш сшввщношення в лексищ украшсько! та pociiicbKoi мов: Навчальний поыбник. — К.: I3MH, 1996. — 84 с.

3. Робота над лекснчною синошмжою шд час перекладу // Укра-шська мова i лп'ература в школь — 1970. — №2. — С.62-66',

4. BapiaTUBHÍCTb переклад1в з pociiicbKoi мов» на украшську // Ук-рашська мова i лггература в школь — 1970. — №12. — С.53-55.

5. Про м1жмовш лекснко-семантичш сшввщношення // Мовознавс-тво. — 1971. — №6. — С.52-58.

6. Сшввщношення членов д1есл1вних сшюиш1чних рядш // Украшсь-ка мова i лп'ература в школь — 1974. — №4. — С.24-26.

7. До питания про росшсько-украшсько-бшорусьш паралел1 в лек-сичнш citHOHÍMÍ4¡ // Мовознавство. •— 1974. — №6. — С.21-26.

8. Деяк! особливос-п сшввщношення однокореневих ciihohímíb i Bapi-ан-лв слова // Мовозяавстда. — 1979. — №1. — С.32-37.

9. Разноязычные синонимические ряды и роль мотивировочного признака в их соотношении // Язык и речь как объекты комплексного филологического исследования: Сб. научн. трудов. — Калинин: Изд-во Калинин, ун-та, 1980. — С.59-71.

10. Про один in тишв семантпчних сшввщношень у fliecjiiBHin ciuiohí-míuí // Мовознавство. — 1981. — №5. — С.35-41.

11. Семантична характеристика сл1в, сгнлышх для украшсько! та 6i-лорусько! мов // Украшське мовознавство. — 1984. — №12. — С.17-25.

12. До проблеми семантнчних сшввщношень у багатозначнш лекспщ слов'янських мов // Мовознавство. — 1985. — №6. — С.21-27.

13. Про лексико-семантичш кореляцп в схщнослов'янських мовах // Мовознавство. — 1988. — №1. — С.27-32.

14. Сопоставительная методика в школьном изучении русского и украинского языков // Для вас, словесники. Методические рекомендации в помощь учителям русского языка и литературы. — Луцк, 1989. — С.9-14.

15. Лекснко-семантические соответствия и их словообразовательные характеристики в русском, украинском, белорусском языках // Русское языкознание. — 1989. — Вып.19. — С.65-72.

16. О языке украинского перевода повести "Хаджи-Мурат" Л.Н.Толстого // Особенности языка и стиля Л.Н.Толстого: Сб. научн. трудов. — Тула: Тул. гос. пед. ин-г. — 1990. — С.170-179.

17. Про значения способу номшацп в кйжмовних лексико-семантич-них сшввщношеннях // Мовознавство. — 1992. — №2. — С.29-32.

18. 3 досвщу оргашзаци спецкурсу з проблем контрастивно! лексикологи // Педагопчна технолопя у сучасному ву.-п: 36. наук, праць (Материал» мЬкнар. наук.-практ. конф.). — Луцьк: Внд-во ВДУ, 1995. — С.46-47.

19. М1жмовш лексич!Й зктавлення в контексл культури // Пробле-мн слав1стики: 36. наук, праць. — Луцьк: Внд-во Волин, ун-ту, 1996. — Вип.2. — С. 19-24.

20. Стишстичш сшввщношення в лексищ схщнослов'янських мов // Наук, вкник ВДУ. Л1тературознавство. Мовознавство. Фольклористика. — 1996. — Вип.1. — С.227-231.

21. Символика словесних образов в украшськш та росшськш мовах // Сусшльствознавч1 науки та вщроджения наци: 36. наук, праць. — Луцьк: Внд-во ВДУ, 1997. — С.24-26.

22. Деяга особливосй сшввщношень 1пж сишнтичшши рядами ук-рашсько! та росшсько! мов // Тези допов. 1 повщомл. 8-1 укр. славкл', конф. "Украшська культура в II штернацюналышх зв'язках". — К.: Вши. держ. пед. ш-т. — 1971. — С.91-93.

23. К проблеме сопоставительной характеристики лексической синонимии в восточнославянских языках // Всесоюзная научн. конф. по проблемам обучения русскому языку в условиях близкородственного билингвизма. — Минск: НИИП МП БССР. — 1975. — С.81-85.

24. Стилистическая актуализация украинизмов в повести А.П.Довженко "Зачарованная Десна" // Тезисы докл. зонального координ. совещания преподавателей кафедр русск. яз. по проблеме "Системные отношения и сочетаемость единиц на разных уровнях языка". — Орёл: ОГПИ. — 1979. — С.11-12.

25. Семантична характеристика сл!В, сшлышх для украшсъко! та бь лорусько] мов // Тези допов. конф. "Лексика украшсько! мови в и зв'язках з сусщшмп слов'янськими 1 неслов'янськими мовами". — Ужгород: Ужгород. держ. ун-т. — 1982. — С.66-67.

26. Деяю особливосэт сшклпапчного слововживання в росшськнх перекладах Леи Украшки // Тези допов. наук.-практ. семшару, присвя-ченого 115-р1ччю з дня народження Лес1 Украшки "Сшвець мужносэт 1 краен". — Луцьк: Луцьк. держ. пед.. ¡н-т. — 1986. — С.77-79.

27. Взаимодействие лексики русского и украинского языков на Волыни // Тези допов. 1 повщомл. II Волинсько! 1ст.-краезнавчо1 конф. "Минуле 1 сучасне Волнш". — У 2 ч. — Ч.П. — Луцьк: Луцьк. держ. пед. ш-т. — 1988. — С.Ш-181.

28. Роль сопоставительной методики при изучении курса современного русского литературного языка // Тезисы респ. научн. конф. "Двуязычие в советском обществе". — Винница: Вшга. гос. пед. ин-т. — 1988.

— С.407-409.

29. Морфемная членимость в русском и украинском языках и семантическое развитие лексики / / Тезисы докл. II Всесоюзн. конф. "Актуальные проблемы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков". — Днепропетровск: ДГУ. — 1988. — С.35-37.

30. 3!ставна проблематика в на у ковш студентськш робо'Л з сучасно! росшсько! мови // Тези допов. обл. лпжвуз. наук.-метод. конф. "Шляхи посилення практично! спрямованосй у викладанш близькоспорщнених (укратсъко5 1 росшсько!) мов". — Одеса: ОДШ. — 1990. — С..95-96.

31. Работа по изучению лексической синонимики в школах УССР // Тезисы докл. и выступл. на респ. научно-метод. конф. "Актуальные вопросы изучения в вузе курса методики преподавания языка и литературы в школе". — Нежин: Нежин, гос. пед. ин-т. — 1990. — С.49-50.

32. Проблематика контрастивних досл!джень в свтп ¡дей М.В.Кру-шевського (Росшсько-украшсьш вщповщники) // Тези допов. 1 пош-домл. V Волинсько! ¡ст.-краезнавч. конф. "Минуле ! сучасне Волиш. 1с-торнчш постай краю". — Луцьк: Луцьк. держ. пед. щ-т. — 1991. — С.141-143.

33. Внутр!шня форма слова в мЬкмовних лексико-семантпчних сшв-вщношеннях // Тезисы Всесоюзн. научн. конф. "А.А.Потебня — исследователь славянских взаимосвязей": В 2 ч. — 4.1. — Харьков: ХГУ. — 1991. — С.70-72.

34. Сшввщношення в компонентному склад! метафор у росшських перекладах л!рики Лес! Укра!нки // Тези обл. наук.-метод. М1жвуз!всь-ко! конф. "Леся Укра!нка. Особис-псть. Творчкть. Доля". — Луцьк: Луцьк. держ. пед. ш-т. — 1991. — С.144-146.

35. Специф!чшсть у м!жмовних лексико-семантичних сшввщношен-нях // Матер!али респ. наук. конф. "Проблеми а!ставно! семантики". — Кшв-Черкаси: Черк. держ. пед. т-т. — 1992. — С.20-22.

36. Семантико-словотворч! зв'язки в лексичних трупах украшсько! та росшсько! мов // Матер!али XXXVIII наук. конф. професорсько-викладацького складу Луцьк. пед. ш-ту: У 2 ч. — Ч.И. — Луцьк, 1992.

— С.214.

37. 1з спостережень над типолопчними характеристиками у лексичних системах укра!нсько! та росшсько! мов //VI Всеукр. наук. конф. з ¡ст. краезнавства. — Луцьк: ВДУ. — 1993. — С.477-478.

38. Формосемантичш сшввщношення в труп! д1есл]в руху укра!нсь-ко! та росшсько! мов // Материалы I Ганичевских чтений "Взаимодействие украинского и русского языков на территории Украины и актуальные проблемы их исследования и преподавания": В 2 т. — Т.1. — Полтава: Полтав. гос. пед. ин-т. — 1993. — С.64-66.

39. Воображения украшсько-росшських лексичних ведповщниюв у Словнику ВЛ.Даля // Далевско-Гринченковские чтения "Два крыла духовности". — Луганск: Луганск, гос. пед. ин-т. — 1993. — С.42-44.

40. Проблема лексико-стшйстично! екв!валентнос-п в художньому переклад! // Материалы VI научн. конф. по проблемам семантических исследовании "Стилистика русского языка: теоретический и сопоставительный аспекты": В 2 ч. — Ч.П: Проблемы сопоставительной стилистики. — Киев-Харьков: Ин-т языкознания АН Украины, ХГУ. — 1993. — С.8-9.

41. Украшсьм мовн1 риси в росшських оповщаннях О.П.Довженка // Всеукра!нська наук.-практ. конф., присвячена 100-р!ччю вщ дня на-родження О.Довженка. — Херсон: Херсон, держ. пед. ш-т. — 1994. — С.114-115.

42. Прагматические элементы лексического значения в сопоставительном аспекте // Материалы междунар. научно-практич. конф. "Русское образование в Украине в контексте международного опыта". — К.: Укр. общество русск. культуры "Русь". — 1995. — С.100-103.

Бублейник Л.В. Украшсько-росшсью лексичш вщповщники: семан-тико-стил1стичний аспект. Рукопис, — Кшвський ушверситет iMeiii Тараса Шевченка, Kiiïb, 1998.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора фшолопчних наук за спещальностями 10.02.01 — украшська мова, 10.02.02 — pociiicb-ка мова.

Днсертацпо присвячено .'¡¡ставному семантичному i стилштичному аналму елеменпв лекснчних систем украшськоЗ та pociiicbKoï mob. Охарактеризовано типи семантичних м1жмовних кореляцш, що поляга-ють у бшьшш репрезентованоси в украЗнськш mobî епещал1зованих си-hohîmîb, яш сшввщносяться з роайськими генерал1зованими одиницями. Простежусться роль мотивацшно! ознаки, розбЬкноеп у BJi6opi яко! продукують семантичш вздмшноси корелят1в. Емоцшно-оцшна, стилк-тично маркована лексика формуе особливий тип мЬкмовнпх сшввщно-шень: для стшпстпчно знижено! лексики характерш "пучки" вщповщ-ностей в шшш mobï — зона амб1валентносп семантичних м1ЯСмовних зв'язшв збшынуеться при переход! В1д ыив ¡з лопзоьашши значениями до сл1в 1з яскраво вираженою CKcnpecieio.

31ставлення образно-символ1чного потенщалу кореляпв у литературному й етнокультурному простор! виявило бшьшу розвинешсть в укра-тсъкт лексичнш систем! тих ознак, як! беруть початок у фольклорнлх джерелах; для pociiicbKoï мови типов1 образш осмислення, що ноходять ¡з книжно-писемних джерел.

Ключов1 слова: укра1нсько-росшськ1 вщповщники; диференщальна ознака; мотивацшна ознака; екв1валенг; безекв1валентна лексика; спе-щал1зована i генералкювана за значениям лексика.

Бублейник Л.В. Украинско-русские лексические соответствия: се-мантико-стилистический аспект. Рукопись. — Киевский университет имен» Тараса Шевченко, Киев, 1998.

Диссертация на соискание учёной степени доктора филологических наук по специальностям 10.02.01 — украинский язык, 10.02.02 — русский язык.

Защищается рукопись, посвященная сопоставительному семантическому и стилистическому анализу элементов лексических систем украинского и русского языков. Охарактеризованы типы семантических межъязыковых корреляций, заключающиеся в большей представленности в украинском языке специализированных синонимов, соотнося-

щихся с русскими генерализованными обозначениями. Прослеживается роль мотивировочного признака, различия в выборе которого продуцируют семантические расхождения коррелятов. Эмоционально-оценочная, стилистически маркированная лексика формирует особый тип межъязыковых соотношений: для стилистически сниженной лексики характерны "пучки" соответствий в другом языке — зона амбивалентности семантических межъязыковых связей увеличивается при переходе от слов с логизированными значениями к словам с ярко выралсен-ной экспрессией.

Сопоставление образно-символического потенциала коррелятов в литературном и этнокультурном пространстве выявило большую развитость в украинской лексической системе тех признаков, которые берут начало в фольклорных источниках; для русского языка типичны образные осмысления, восходящие к источникам книжно-письменного характера.

Ключевые слова: украинско-русские соответствия; дифференциальный признак; мотивировочный признак; эквивалент; безэквивалентная лексика; специализированная и генерализованная по значению лексика.

Bubleinyk L.V. Ukrainian-Russian lexical correspondences: semantic-stylistic aspect. Manuscript. — Taras Shevchenko Kyiv University, Kyiv, 1998.

Doctor of science in philology thesis. Speciality 10.02.01 — the Ukrainian language, 10.02.02 — the Russian language.

The thesis is devoted to the contrastive semantic and stylistic analysis of some fragments of the system of lexical units in the Ukrainian and Russian languages. The types of semantic interlanguage correlations have been characterized. They lie in the larger representation of specialized synonyms in the Ukrainian language which correlate with Russian generalized lexical units. The role of the motivating feature has been analyzed. The difference in the choice of a motivating feature cause correlates semantic differences. Emotive-evaluative stylistically-marked lexics creates a peculiar type of interlanguage relations: stylistically reduced lexical units are characterized by the "clusters" of correspondences in the other language. The zone of ambivalency of semantic interlanguage connections increases while changing from the words with logicalized meaning to the words with clearly marked expression.

The comparison of figuratively-symbolic potential of correlates in literary and ethno-cultural sphere showed considerable development in the Ukrainian lexical system of those features which originate from folklore; for the Russian language it is typical to have figurative comprehension originating from the bookish style.

Key words: Ukrainian-Russian correspondences; differential sign; moti-vative sign; equivalent; non-equivalent lexics; semantically specialized and generalized lexics.