автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.08
диссертация на тему:
Управление инновационными процессами в промышленности (социологический анализ)

  • Год: 1994
  • Автор научной работы: Нагорный, Борис Григорьевич
  • Ученая cтепень: доктора социологических наук
  • Место защиты диссертации: Харьков
  • Код cпециальности ВАК: 22.00.08
Автореферат по социологии на тему 'Управление инновационными процессами в промышленности (социологический анализ)'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Управление инновационными процессами в промышленности (социологический анализ)"

од

XñPKIDCbKHn ДЕРЗАВШИ ШИВЕРСМТЕТ

з :

IIa правах рукописи НпГОРНИЙ Борис Григорович

УПРАВ/111Ш 1Н0ВЙЦ1ИНИ)1И ПРОЦЕСАНИ S ПРОННСЛОВОСТ1 /соц1олог1чний анал1э/

Спец1альн1сть 22.00.08 - соц!олог1я управлШш

АВТОРЕФЕРАТ

днсвртацП на эдобуття наукапого сгупенэ доктора соцЮлпг1мних наук

XapKis - 1994

Дмсертац1ев е рукопис

Робота виконана у Харк1вськону дераавиоиц ун1верситет1.

0$1Щйн1 опонентн: доктор соЩолог1чннх каик, професор

СОБОЛЕВ Василь Олександровнч доктор ф1лософських наук, професор СШМЕНКО Свген 1ванович доктор соц1ояог1чних наук. професор ПОДОЛЬСЬКП €л1завета АнанПвна

Пров 1дна орган!зац1а - Одеський дервавний ушверситет.

Закист в1дбудеться року о

годин1 на эас1данн1 Спец1ал1зованноХ вченоГ ради Д 02.02.06 Карк1вського дервавного уШверситету (3100??, и.Харк1в, вил. Шроносицька. 1. .ауд. 2-2?).

3 дисертац1еа новна оэнайоаитися у Центральна пауков 1а б1Сл1отец1 Харк1вського дераасного ун1верситету за адресов: 31007?, и.Харк1в, пл. Свобод». 4.

Автореферат 1994 року.

Вчений секретар спеЩалиованоК вчено! ради к. фиософськнк наци, доцент.

шС и-Е8реи"

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТйШ

Актуальн1г.ть теми досл!ржсння обуковлена скллдниан, су-перечливиыи процесаии. чо в1дбувааться в соц1адьн1й та еко-ном1чн1й сферах сусгильства та 1'х динл«1з«ом.

Зм1на парадигии упраал1ння, в перюд переходу до ринко-вик 81дносни, прочее соц1альноК д1Ференц1ацП", суттев! зру-аеиня в «отивац1йноку иехаи1зи1 виробничоТ д1ядьност1, - ц1 та 1нв1 процеси аииагаптьвть в1д соц1олог!» управл1шш вив-чення Хх з кетоп оптии1зац1Х цправл1кськнх р1зень. Перех1д до нових Форм господарпвання, суттев! зи!ни орган1зац1ймоТ та управл1нсы?о!' структур потребуить ново* ф1лоссф1Х управляя. де значно зро<;тае значения управл1нсьних стратег^, як! ферукпть ваяливу складову ново* управя1нськоТ па-радигин - 1новац1йни& иенодяыант.

, Энвчеаня 1новац1Р.них процес1з як соц1олог1чно1" проблей« суттеао погляблве иетододог1чну та «етодичну базу соц1ологП ипр-1вл1ння, сприйе б1льв ретелья1й розробц1 понят1йного агта-рату цIсV г<1луз1 соц1олог11\ Теоретнчний та К1т1рнчш<й анал1з пройлййи сприяе доробц! норматнвних акт1о, цо регулн-ить 1новацШ:у я1яльи1сть пропнедових п1дприенста, аабезпе-чуе стинуякмння 1нойа!ШноХ активносп р1зан.ч сощаяьшис груп у вкробиич!х орган1зац1ях.

Сучлсне станопищв сусШльспза вшшгае з1д саЩологП' управлИнш дпсл1д2внь >?приуоаннз иозого кехгШс.'у упоавлШня 1новац1йниш! прпцееамн у пр«шнслопаст!. акал!зу гадиоенн, по скяадааться м!а р!зишм впраал1нсьгшЕа грщт?: грахцааишг псобливостей управл1ння 1новац1я$ш у пярггЛднйЗ час.

ЙктуллыПсп. дос.я1дшшя полагав в'тоау, ?;о •; ил.

ака с предметов анал1эу, пов'аэана з розвитком сацоврядуван-1Ш та виробничо! денокраШ, радикальною зм1ноо метод1в управляемо! д1яльност1, эростанням 1новац1йноУ активност1 промислового персонала.

Проблема 1новац1й торкаеться таких концептуальних кате-гор1й як влада, еласнють та соц1альний статут р1зннх соц-1альннх труп 1 тону переростае ранки теоретично!' проблеаи,

61д ступено розробки проблеми управл1ння 1новац1йниии процесаии, в1д якост! анал1зу механ1зму управл1ння ними, в1д точност1 соц1альних характеристик груп та 1'х взаемодП' залепить як1сть цправл1нських рШень, Тх обгрунтоваШсть.

СтуШнь розробки проблеми. Проблема 1новац1йних процесс привертала увагу представник1в багатьох наукових дисциплин: ф1лософ11. соц1олог11, еконои1ки, психологи, ме-недЕыенту, педагог1ки. Завдаки цьому, незвававчи на трудноц1 м1вдисципл1нарного пЦходу, йаов продуктивний процес накопи-чення энань, цо створило необх1дн1 умови. для подальвоТ комплексно! розробки проблеми.

Економ1чн1 аспекти 1новацШш процес1в найвли в1добра-нення о працях Н.Г.Чуиаченко, АЛ.Йыов1, В.У.Гончарова. Б.Д. Прокопенко, С.Г.Гребньова, Ф.С.Поклонського, В.Н.Баб1ча. В осташИй час активно використовувались елеыенти економ1чноТ соц1ологП при внвч8нн1 1новац1йних процес1в в працях Т.1. Заслаасько!, Р,В,Ривк1ноУ, Л.Я.Косалса, И.П.Ворони.

Досл1двешш, ш<1 эд1йснили О.Г.Здравоыислов, В Л.Волошин, I.М.Попова. В.Г.Подчерков, В.0.Ядов, ПЛ.Лап1н, ВЛ. Пан1о7о, Ш.Л. Иеймер, ЬС.Кон, О.Ручка, В.Л.Оссовський, I, В.Бвстцзев-Лада, О.Чур1яов, В.Оубк1н. 6.1 .Пригон 1н дали зногц аробитн теоретяко-иетодолоМчне та загальносоц1о-

лог1чне обгрунтовання багатьох категорШ, необх1дних для анол1зу 1новац1йних процес1в як соцЮлоПчноГ проблеии.

Для досл1дяення 1новац1йно1 повед1нки велике значения мквть прац!, пов'язан! з соц1олог1чниа анал!зом проблем эм1ии ц1нностноГ св1домост1, ц!нностних ор1снтац1й. авторами яких с А.С.Ручка, В.С.Бак1ров, О.О.Януба, ОЛ.Вивняк, С,А. Подольська, В,Е,Хмельно, В.0.Бачкн1н, С.О,Войтович.

В своему ракурс 1 дослЦиували проблему 1новац1йних процесс психологи та соц1альн1 психологи. Психолог1чн1 аспекти нововведень анал1зуоть у сво1'х працях Г.Н.Андреева, И.О.Наумова. О.Г.Асмолов, Л.В.Сохань, 0.0.Ф1л1пов, В.Н.Иепель, В.Г. Зазик1н, 0.П.Чернигов, 0.0,Крон1к. Л.П.Буева, О.К.Ковальов.

В працях I.К.Попово!', В.Л.Оссовського, В.Ф.Черноволен-ко, М.О.Сокади, С.1.СуиГменко, В.0.Соболева. В.Г.Городянен-ко, К.К.Гриценко, В.1.Патруиева, С.И.Вовканича. ЕЛ.Голова-хн, В.А.Полтарка, Н.В.Яндр1екково1', В.Л.Нейиера, Н.О.Победи, ВЛ .Герч1кова, В.Б.МоТна. В.О.Тихоновича, Г.В.вокииа проа-нал!зован1 окрен! аспекти д1яльност1 виробничих колектив1в у взаеиозв'язку з 1новац1йними процесами, проблемами уп-разл1ния та сткмулввання.

Значний крок у вивченн1 1новац1йних процес1в було зроб-леио у зв'азку эпрагненням окремих дослЦник1в (А.К.Зайцев» В.О.Уааков, В;С.Дудченко, В.Н.Макаревич, АЛ. Пригоним. В.В. Цербина, В.И.Вепель) використати сощальн1 технологи' для Шдвицення ефективност1 впровадиення нововведень на вироб-ництв!.

Проблема 1новац1йних процес1в эайыае значке м1сце в працях заруб!«них досл1дник1а П.Друквра, Р.Нотермена, Р. Фалмера, К. Лез1 на. В.Мастенбрука, , А.Таненбауаа, Й.Тяямана. Е. Романол!. И. йумпетера,,П.Хакена. Н.Тич!Й.Леванна.: Н.

Стефанова, I.Перлак 1, Н.Иаркова, г,Куна, О'Донеда, Ы. йеско-на, М. Альберта, Ф.Хедуор1, Д. Нейтл1, Р.Такера, С.Иейна, Л. Водачака, О.БодачековоТ.

Разом з тим, не звамавч! на великий 1нтерес науковц1в до ц1е! проблем«, вЦчуваеться гостра потреба у спец1льноиу досл1д>енн1 1новац1йних процес1в як соЩолоПчно? проблеми, соц1олог1чноыу анал1з1 управл1ння 1новац1йними процесани у промисловост1.

Актуальн1сть, складн1сть, практичн! потреби промисло-вост!, недостатня роэробленность методолог1чних та теоретич-них питань, зумовили виб1р теми. Вивчення праць вказаних ав-тор1в, дан1 соц1олог1чних досл!дяень дозволявть визначити т1 аспекти проблеми, як1 це не маить достатнього висв!тлення, напрямок 1 мету наукового повуку, конкретн1 досл1дницьк1 завдання.

Ц1л 1 та завдання досл!даення. Основна мета досл1двення полягае у розробц1 теорбтико-иетодолог1чного обгрунтування концепцП управл1ння 1новац1Янини процесами як соц!олог1чно1' проблем, в анал1з1 соц1ального механ1зыу управл1ння ними в прошюловост 1.

Досягнення цIе! мети передбачало постановку та вир1вен-ня сл1дуючих досл1дннцьких эавдань:

- обгрунтувати концепц1в 1новац1Лних процес1в у промис-дояост1 як комплексно!' соц1олог1чно1' проблеми;

- обгрунтувати вплив ново* парадигыи управл1лня на характер розвитку 1новац1йиих прицес1в на прояислових п1дпрнеиствах та управд1ння шши;

- розкрити зи1ст поняття механ1зм управл1ння 1но-ваЩйними процесами у прошсловосп як к^тегорП' сиц1о-

- ? -

логичного анал!эу;

- вивчити стлвлення р1зних соЩзльних грип до 1но >ап!йних процес1в на п1дприеиств1;

- пивчити р1векь 1нонац1йноГ активное?! управл1нських гадр1в в орган1зац1Г;

- проанал1зувати фактори. як! обумовлввть особливост! юзвитку 1новлц1йних процес1в у перех1дний час;

- розробити метосичн1 пЦходи для побудови соц1альиоТ ехнологп' упрасл1ння 1новац1йнкии процесаии у лромисло-ост!.

Иетодояогшна основа дослЦкення. Методолог1чнов оско-оя досд1д«еиия е теорП соц!ального управл!ння, соцЮлогИ рган1эацП. оргэ^затйного роэвитку, економ!чноТ соц1о-огП. соЩального моделгвання та 1новэц1йного кенедменту, рац1, чо узагальнввть досв1д управл1ння.

ЕиШричну базу досл!дяення складаить соцЮлоИчн! эсл1д*ення, як1 були проведен! в 1979-1393 роках науковцяни »бораторп' еконок1ки. та соц1олог1чних досл1д*ень 1нституту срНД1вуглвэбагачення п1д кор1вництвом та за участи автора, I млтер)алк соц1олог!чиих досл!д«енъ 1н«их наукових дрозд!л1в Укра1Гни та СНЛ. •

Основн! резцльтати та новизна роботи., 3 дисертацП еться кпнцепЩя {!правл1ння 1новац1йнимн процесаии в про-слоаост!, яка сприяе б1льв ефективноиу викорисганнп соц-льиих фактор1в; в улравл1нн1 виробннчиыи орган1зац1я*и» введено дося1д«еиня социального тан I зму цправл! пня 1 носи йнимипроцосани.

КонкрепЦ на\)«ов1 резцлыати, ик! розкривавть творе-тичн! та практнчн1 аспекти проблеии полягавть у сл!дувчому:

- розроблема система категор1й, як1 доэволявть розгля-нцти 1новац1йний процес як соц1олог1чну проблему, взаеыод!в суб'ект1в та об'ект1в пого:

- проанал1зований соц!альний ыехаШзы управл1ння 1но-вац1йниын процесаыи на проиислових п1дприецствах;

- запропонований иетод вин1р»ваМ1я спроиоаност! ор-ган1зац11 подо 1новац1й;

- проанал1эована взаеиод1я ишвацШтго процесу та 1нних соЩальннх процес1в, як1 в1дбуваються в орагн1зацП;

- роглянут1 тендёнцП зм!ни д1лових якостей управляемого персоналу;

дослЦаеннй ыехан1зы форыування психолог 1чних бар'ер1а у впровадаенЩ 1новац1й та иляхк Хх переооренна;

- обгрунтовано вплив ЛновацШшх процес1в на р1вень сощалоно!" напрут на промислових Шдприеиствах;

- вивчено ставлення р1зних соц1альних груп до 1но-вац1ник процес1в на п!дприеиствах;

- досл1даен! факторн, як1 обуиовлавть особливост! роз-витку 1новац1йиих процес 1в у перехЦний час.

- розрпОлен! основи соц1альио! технологи управлШня ШвацШшии лроцесани на пронислазоиу л1дприентсв1;

Теоретпчне га практично значения робоги. Теоретичне значения роботн полагав в обгрунтуваин! пл!дност1 соц1о-дог1чного подходу до анал1эу проблеии, розгляду 1новац1йного прецесу ак соцЮлоПчно! иатегорП, роэробц1 оригшальноК концепцП, цо оСцйовияо необх1дн!сть уточнения щлою ряду понять. Теоретико-иетодо.юг1чн1 розробки дозволили автору

запропонувати методику вивчення 1новац1йних прицес1в на про-иислових п1дприемствах, визначити критерП вим1рювання по-тенц!йного ядра колективу то«о. Йатер1али нояуть сприятн розвитку теорИ' сои1олог11 упрапл1ння, поглибленна дослЦяень 1новац1йноУ повед1нки управл1нського персоналу. Кер1пн1 спец1ал1сти виробництва ноауть використати соц1адьну технолог1и з кетой оптим1эацП' 1новац!йноУ д1яльност1,

Окрем1 полояення дисертац1йноУ роботи були використан! у п1дготовлйних за участя автора "Рекокпндац1ях по анал1зу вплнву соц1альних фактор1в на п1двицення продуктивное^ прац1 та ефективност! виробництва на збагачувальних Фабриках М1н1стерства вуг1льноУ промисловост1 УкраУни" (1980р.), у нетодичиих рйкоиендац1ях по розробц! плану соц1ального розвитку колектив1в та орган1зац1й вуг1льно1" промисловост! (1905р.), у ход1 роботи над плановиии галузевимн темами, як1 виконувались лаборатории економ1ки та соц1олог1ч:шх дослЦяень ¡нституту йкрШПауглеэбагачешш э 1976 по 1993 роки.

йпробац1я роботи. П1д час написания днсертацЦ окрем! УУ розд1ли обгоаорювались на зас1даннях ВченоУ Ради Iнституту ЙкрНДТвуглезбагачення, кафедр соц1олог!У, соц1олог1Х прац! та упрлвл1ння Харк1вського дераавного уи1верситету. на эас!даннях техШчннх рад виробкичих об'еднакь "Доиецькецго-лезбогачення". "Луганськвуглезбагачешш", "йитрацитвуглеэба-гачоння", на и1ськону иетодолог1чноку ссц!олпг1чнону сем1нар1, ко в!двувся в н.ХаокЮ, на парад1 вугдезбагачцва-трл1в на ВДНГ Ь'кра1гш.

3 пов1донленнями та допов1дяни, по розкриваэть з.ч!ст концепту. дисерт,эц1Г, автор виступаа на наукови:; конфе-

ренц!ях, симпоз1ииах, сои!нарах. Зокрема. на республ1кансь-к!А науково-практичн1й нонференцП "Соц1алыю-еконои1чн1 проблеин присиорення науково-техн1чного прогреси" (Донецьк, 1970). рвспубл1кансък1й конференцН "Соц1ально-економ1чн1 проблеми Шдвичення якостГ (КиХв. 19??), Всесоюзна кощт-ренцП' "Використшшя математичних метод1в та Е0И у гоцЮ-лоПчних досл1даеннях (Москва, Звешгород. 1970). рес-публ1кансък1й нонференцП "Проблеми п1дви*ення продуктив-ност! працГ (КиХв, 1979), Всесоюзн1й нонференцП з проблей соЩолоШ (Рига, 1981), Всесовзн1й науково-практичн1й кон-ОеренцИ з проблей соЩального планування (Иосква, 1983), Всесопэн1й нарад1 э литань промисловоУ соц1олог!Х (Дн1про-петровськ. 1986). на радянсы<о-ф1нськоиу сем1нзр1 з соц1о-логП лрац1 (Москва, 1988). Всесоюзна кауково-практичн1й конференцП "Проблеии виробничоГ демократ!!" (Лен1нград,

1991). на зас1даннях науковц1в ШжнародноТ лабораторП э пи-тань виробничоГ демократП та 1новац!йного ыенедяменту (Лая1нград, 1991), республ1канськ1й конфвренцП з проблей становления саиоврядування (Льв1в, 1991), на заняттях Й1вна-родноГ соц1олог1чиоХ вколи (Иосква, 1891), Шгнародиого сеы!иару "Конфл1кти та орган1зац1йний розвнтик" (Калуга,

1992). на зас1данШ и1анародноХ нонференцП. "Шцверсите.т-.та рвг1он" (Луганськ. 1994).

3 порЛдоылвнниш!, цо вйсловлшвали окреп! поливення дк-сертацШно! роботи автор вкстцпав таков на 1ншяк конференций та сем1нарах у Лцганськи. Донецьку, КиУв1, За-яор!кя1, Яьеов1, Вслодииир1, Уаскв!. Основн! половення ди-сортацП в1добрааен1 у ионогра®1як "Нпра"вл1ннз 1новац1йиииц Ороцесани у проиисловостГ (соц1олог1чниП аи<»я1э .1, "Соц-1аль2Ш-екоиок1чи1 проблвш 1иовац1йних процес1в у проиисло-востГ та ц 32 1нзнх друкованих працях.

ОСНОВНИЯ ЗН1СТ ДИСЕРТЙЦП

а вступ! обгрунтовуеться актуальн1сть обрано! таии, охарактеризовано стан, ступ1нь П кауково* розробки, фориу-лввться Щль та завдання досл1д§ення, розкриванться нацкова новизна, теоретична та практична значин1сть.

Перна глава "НетодолоПчн! основи анал!зу 1новац1йного процесу як соцЮлоПчноУ проблеии" прясвячеиа анал1зу 1но-вацШного процесу як соц1олог1чно1' категорИ, уточнений по-НЯТ1ЙНОГО апарату та вивченно соц!ального нехан!зну управляя 1новац1янн.

И роэдШ 1.1. "Основн! категорИ, внкористан! для анал!зу 1новац1йного процесу, соц!алышй нехан!зи управл!ння 1новац1ями" розглядапться поняття: Пюэатика; ШовацШшй процес як сощальне явице, сащалышй аехан1зи управл1ння ции процесоы, фпрнування товацШшк (антн1новац1й1Шх) уста-новлень у основних соц!альних груп„ цо беруть участь о 1но-вац1йних прочесах.

Прискореннй розонток Ьюаатнки як ново! галуз! знань, як пауки про нововведения, пояснветься насаиперед II практичной спрямован1ств. Це дозволяс пояснитн причину цсп1ху. Счи невдачП при эд1йсненн1 новооаедень, зрозук1ти цехан!зм зд1йснення р1з'них зн1н у колектязах та окреикх галузях, зро-5нтн анал1з ¡ирк узгодвеност! 1нтерес1в рШонанПннх соц-1альних грцп на р1зних етапах 1новац1йного процесу, виробитп трактичн! рекомендацП, як1 мозуть бути врахован1 при ре-ШэацЦ нозовведень.

Суттев! зи1ни, цо в1дбувавться у сусп1яьств1, структур! 1правл1ння, на думку автора, безпосередн1н чаноавпливапть >а соЩальн! 1нстйтути, сйстеми 8пр^1и1Му-'^:1вйврк1в вп

раил1нсъких груи, 1'х склад та стан.

Зм1ни в стуктцр! управл!ння привели до перероспод1лу реально! гослодарсько! влади и1я р1зними суб'ектами уп-ра8л1нно, управл1нськими трупами.

Йнал1зуючи поняттевий апарат, цо описуе 1новац1ний про-цес, автор вид1ляе вузлов! категорП': соц1альний механ1зи управл1ння цим процесоы, нововведения; 1новац1ний потенция та 1новац1не ядро; 1новац1йна повед1нка; стратиФ1кац1я уп-равл1нських труп; управл1нська взаеиод1я; розпод1л ФункцШ управл1ння ы1в його суб'ектами та 1ни1. На думку автора, при анал1з1 1новац1йного процесу як соц1олог1чно! проблема вав-ливе к1сце повинен займати анал1з соц!ального иекан1зиу управляя ними,

3 ц1еш нетов було проведено вивчення суб'екту управляя, характеру впливу управлИшя на соц1альн1 процеси та соц1альн1 1нститути, цо дало ыовлив1ст1 проанал!зувати дв1 групи законоы1рностей (Функц1онуиання та розвитку суб'екта управл1ння; суттев1 зв'язки м1в суб'ектои та об'ектои уиравл1ннп).

ДослЦзеиня тако! складноУ проблеии як 1новац1йний прочее потребуй ы1аднсципл1нарного п1дходу. Використан! положения сцчасно! теорИ орган1зац11, дозволили вид1лити IV го-лоьн! функЩоналыИ оэнаки: Функц1Т досягнення ц!л1; присто-сування систвын до оточення; 1нтегра[[1я ус1х частин сисгеми та регуливаиня внутр1вньо!' напругн у систеы!.

На дуаку автора, пл1дниы при розробц1 нетодолоПчноТ основа 1ноеац1них процес1в е винорнстання теорн творчост1. г-рапшшй розгланути нововведения як багатор1вневий об'ект гМэнання, для чого доШльно використати сиитезуючу д'яс-И'шл1ну - синергетику.

Синергетика, активно роэробляеться в остошМ рпки. в 1 nodpasrye синтез природознавчих, сусп1лышх та техШчния н^ук I с подлее н!«дисципл1нарний п1дх1д та иовлив1сть внко-ристання иових методичиих засоб!в. Такий п1дх!д дозволяе ви-явити даерел^ зародаення 1новац1йного пронесу, розглянути floro ociiophI елемснтн та етапи у Псному зк'язку э ?:оц-(лльно-культуршш середовиаен. соц1альноо орган1зац!ев. п1дприенства.

В иьому випадку иопливо оргагйчно взаенопов'язувати 1новац1АниА працес з проблевайи внробнкчоги сяковрядувакка, соц1ально!' напругн, б1льа обгрунтовано пояснит« 1нэрцШн1сть управл1нських структур та Tí окремих ланок, дзерела зарод-яоння нонфл i кт i в та психолог1чних блр'ер1в при впровздяенн1 нововведень.

Суттевими рисани, ко прктаиакн! ковоапечеинан - е ц1лвспрэнована зи1на систем», парех1д П з одного стану в ПюиЯ, удосконалення засоС1в та результата х1яльност1 лвдей (Д.1.Пригохни. Н.1.Лап1н>.

Зараз один з наПбиыа повирвних п1дход1а до кла-сиФШацИ' нововведень на проаислопояц п1дприенств1, а основ! яко* лсямть зм1ст та характер IhodouIA, полагав а внд1яеш!1 таких оенпвних груп, як: I) нововвдення, в насл!док . яких створпеться новяп вид проыисловоУ продукт Ь 2) техн!чи1 нововведения та 3) упра»л1нсы?1 нововведения.

Такий п1дход у ц!доцу акэначас ochoímií аааряики Шлеспрямованих зн!н на проипгловоку Щдприенсто!. хоч íieal ala трупами досить уиовн!. Так, як правило, нововведения по стпорелнп ногого виду продукцП Tlctm поз'язаи! з тахно лог!чняип та упрдвяШсъктш зиИш'и. УправлШсьй! Ч'эсзвс-Л«иня''пврсдбйчаить рЮония Шьз внрокого кола проблей, як!

торкапться якIсних зм!н систеии, VI снутр1он1х та зовн1вн1х зв'язк1в, зокреиа системоутворвлчих фактор1в.

1новац1йний процес эвичайно роэглядаеться як утворення, ловирення та реал1зац1я нововведень,

3 назоК точки зору, доц1льно застосувати бIльв иирокий п 1 дх 1 д до трактовки ц!еК категорП. Як р1эновидн1сть соц-1ального процесу, 1новац1йний процес эд1йснюеться п!д Впли-вои зовШыних уыов та внутр!ин1х фактори, со викликають структура! зиНш його елемент1в. Суттево зи1нюаться характеристики субЧкт1в 1новац1ноУ д!яльност1 (особи, соц1альн1 групи колективу тоцо), цо знаходить в1добранення в 1'х потребах, 1нтересах, установлениях.

На в1ди!ну в!д технократичного п1дходу соц1олог!чний анал1э передбачае розгляд 1новац1й з точки зиру потреб, 1цтерес1в окремо! особи. соц1альних груп та р1эних верств.ио езйемод1оть в процес! реал1зацГ1 нововведень, Тоиу уп-расл1нна 1повацШшии процесанн правоы1рно роэглядати як проблему управл1иня орган1зац1яни в ц1лопу.

Прийнятс розглядати соц1альний иехан1зв управл1ння як ст1йку систему вэаеиодП вертикально упорядкованих груп уп-расл1ыц1о р!зиого р1вня, котр1 реал1зувть певн1 Функц11'.

Соц1альнкй иехан1зц управл!ння 1нйвац1йниии процесанн розглядаеться як система взаеиодП груп, слряиована на впро-вадмння нововведень. Стосовно проиислового п1дприеиства ¡¡овна каэати про основн1 етапи Орази) 1новац1йного процесу йпровадвення новик вироб1в та пов'язаних э ними ноьих технолог! Л; дося1даення, розробка, еислериивнтальне вироб-ншво, ссновне еиробництво, эбут,

Але у цьоыу випадку треба зробити уточнения, Анал1зувчи д!в цього ехаШэми в конкретних уловах, треба в!дэначити, во

ефектипн1сть його дП здеб!львого зллевить в1д пол1тичних 1нститут1в та еконои1чних фактор1в сусШльства у циону. Значний 1нтерес викликае вивчення Фактор1в, як1 впливавть на характер вэаеков1днссич основних соц!альних труп, що берутъ участь у 1новац1йних процесах.

Усп1?зна рсал1зац1я 1новац1й досягаеться ефективн1ств взаеиодП' основних груп праи1вник1в, цо беруть участь у цьому процес!. Вид1ляатьсл так1 основн! групп серед учас-нкк1в 1новац1йного процесу: створввач! 1новац1йних проскт1в. орган1затори 1новац1но? д1яльност1, кер1вники 1нисацПших проект!в або прогрей, виконавц1.

Для соЩаяъного иехан1зиу упраол1ння виробиичов зр-ган!зац1ев пританака певна подвШМсть, визначена ор-ган1зац1йно-управл1нськоз взаеаод1еа формально! та реальной структур орган1зац1Г,представшим яких розр1зияоться своУм соц1альниа статутом, обсягоа фактично! алади, ступеней вллк-ву на д1яльн1сть колективу. Иправл1нська стратиф1кац1я (на в1д«1ну в1д 1ерарх1Х вдадк) - це сукупн1сть управлШсышх груп, по здШснэать р!зн1 види пзаемодП', реал1зупть регламентам! (упраол1нська д1яльн1сть) та нереглацентовак! Суп-равлШська паведШка) види активности

Це сп1во1днов8ння насаперед впливае на реальиий стан юэпод1лу алади в орган1зацП, ©орауе управл!иську по-юдШку, суттево коррегуе дю сатальиого кзканюу уп->авл1ния 1новац1ями.

11а п1дстао1 даних соЩалышх досл!дпенъ, проведении на |углезбагачувалышх фабриках Донбасу, вкдисн! основн! групп ■рац18ник1в за р1внеа 1н1ц1ативкост1 а 1новац1Пних процссах: ер!вн1 праЩвники та спси1ал1сти п!дроэд1л1в -вйрйбничого б'еднакия: кер!вняки та проо1да1 спец1ал1сти /фабрик:

иер1вники ШдроэдШв фабрик; механ1ки, кайстри, бригадир«; роб¡тники.

Дан 1 соц1олог1чних досл1двень дозоолпють зро&ити висно-впн, чо наШльиий в!дсоток нововведень эд1йснюеться з 1н1ц1ативи кер!вних прац1вник1в та спец1ал1ст1в п1дрозд1л1в виробничого об'еднанна, пераих кер1вник!в та провЦних спец-1ал1ст1а фабрик, э 1н1ц1ативь кер1вник!в п1дроэдШв фабрик,

Незначна вага нововведень, як1 впровадаувться э 1н1ц1а-тнпи цехан1к1и, иайстр1в, Оригадир1е (ИХ). роб1тник!в (9Х). Найб1льш значуц1 нововведенна плануиться та епровадяувться з 1н1ц1ативив кер1вник1в та кер1иних спец1ал1ст)в пиробничих об'еднаннь.

Соц1олог1чне досл1даення св1дчить про те, цо головних 1н1ц1атор1в в реал1зацП' нововведень на.1С1льв активно п1дтрииуить групп кер1вних спсц1ал!ст1в еиробничого об'еднання нововведень впронадсуеться за 1х участю), в иена¡й й1р! - спеЩал1сти п1дрозд!л1в сб'еднання (53Х новоо-аедаиь). Б1льа пасивну поэиц1з заПыають роб!тники, бригадира, иййстри, некаШки, а так! групи як роЬииини техно-лог1йапх эм1н чннять ¡¡аШльа суттевий оп1р впровадвешш но-вовздень (12%). Такии чиноа, о наззанкх орган1эац1ях с зиачи1 резерви 1новац1йно1' д1яльност1,

Р1еень сп1вроб1тництва, ПювацМЫа акткшисть основних груп эалевнть такоа в1д ступеня орган1зоБаиност1 1новац1Алого процесу, характеру спмцлешння його ичасник1а, тили но-зоввадень.

Так, роб 1тники, маПстри, ьехан1ки, бригадира 01льв активно сприсять впроаадввннз соц1альних нововвдень, в той час ан нерианшш п1дрозд1л1в фабрики, Кх головн! г.пец1ал1сти бе-руть участь е реал!эац1 V 1иовацП в сфер! технологи, устат-

кування.

В роэд1л 1 1.2. "1новац1йн1 процеси 1 соц1альи1 технолог^" розкриваеться взаеаозв'язок 1новац1йних процес1в I соц1алышх тсхнолог1й.

Складн1сть та суперечлнв!сть реал1й, но вЦбиваиться на вс!й систем! управл1ння, эокреиа, 1новац1йними процесойн, роблять актцальнини соц!о!наенерний п!дх1д, основн якого закладллнсь це у 20-х роках. [.И.Попова дае внзначсння соц-1ально1 ИшенерП' як такого виду профес!йноГ соц1ально-прак-тично! д1яльност1, який означас трансфор»ац!я знания в р!оеш(я 1 прогрлни по упразлпшп суслМьнии виробництвоч.

У сз1й час эначний крон в розробщ проблем« соЩальноТ технолог!! було зроблоно вченини, як1 викорнстали !деп бол-гарського яосл1д5увача М.Маркова, на дунку якого за1ст тех-иолог1зацП полягае у тому, иоб визначити 1 найб!л1я доц1льш1н засобпи розпод1лити порядок процедур, як! забезпа-чуить оптнкальн1сть будь якого процесу. Ця особлив1сть с ун1версальноп, вона мояе використовуватися в управл1нн1 р1зники за зм!стон процосаии,

Технология, визначаичи влях розпод1лу складной д1ялыюст1 на складов!, б1льв прост! види та 1'х однозкачноУ реал!эац!1, показуе, як повинен д1яти суб'ект управл1ння, гшб добитися найб1льи еФективного окконання поставлено!" мети.

Йктуальн1сть розробкн соц!альних технолог1й була обу-мопленэ не т1льки необх1дн1ств соц1олог!чного досл1д*ення соц1альних проблей, алс й роэробков необя1дних рсконендац1й, коикрчтних иетод1в Хх впроваднення на промислоаих п!дпркемтсвах.

9 дисертацИС розглздасться дискуст э проблем розробкя

соц1альних технологи* та метод1в соцШнменерно!" д1яльност1 С Ш.Попова. КВ.Бестувев-Лада, В.С.Дудченко, В.Й.Накаревич, М. йарков, М.Стефанов, ft.К.Зайцев, В.В.Нербина та 1нв1) та робитьсп висновок про HeooxiflHicTb враковувати ситтев! аи1нис що в1доуваюгься в сусп1льств1, на виробннцтв! в пе-рех1дний перюд.

Дисергант п1дкреслве, 40 упраолнна 1ноеац1йтши проце-са*н у лромисловост1 иас ряд особливостей. Числен! кризов! явива в соц1ально-еконои1чн1й сфер! Сезпосередньо та опосредовано впливавть на управл1ння 1но8ац1яни, Перех1д до ринко-вих в1дносин £ cats по соЫ складовии системниы нововведениям, в процес! якого зШнюыться ycl елеиенти систеаи, до найб!льв вагоиии е перебудова орган1зац1них структур вироб-ннцтва та управл1ння.

Так1 сощалыИ нововвдення як розвиток р1зноиан1тних фора власност!, зд1йснення . приватизацП, зм1на характеру DlAiiochH uiH п1дприекстваии та органами територ!ального та галузевого улравл!ння в1дйувавтьса в ууовах зростання соц-1альяо1' напруги. У Оагагьох випадках реал1зац!я павовведень проходить и екстремалышх умоэах. Значно посилилась взаеыод-1я оактор1с. £¡0 впливаать на НюваЩйннй процес на иакро- та jJlitpoplBiiax, Суттеви зб1льшуетьса значения суб'ектт !ио-оаЩйно! д1яльност1, зокрема кер1вник1в та провШшх Сах1вц1в.

Усе цз повинно врахоиуватиса при puapuoqi шщальних технологlfl. Кр1и того, иеобх!дно. цоо основнии об'ектои досл1двешш бцли но т1льки соц1альн1 явича, але й саиа особа s И потребаци, 1итересаыи тоцо.

У розд1л1 1.3. "1ковац1йне ядро 1 1новац1йний потенц1ал колективу як об'ект соЩолоПчного анализу' испоена уаага

прид1ляеться вивченни категор1й, як1 кавть периочсргосе значения для досл!дяекня е$ективност1 управлПшз 1иопац1йни«и проиесаии - "1новац!йне ядро" та и1новац1йний потенция".

Категор1я "1новац1йке ядро колектиоу" на п!дэн<зку в1я "1навац1йного потенц1алу" найне не досл1д«енл, ц эв'лзкц з цим П анал!эу и робот! в1дведене эначие ulcue. Вивчення ule! категорП сприяе розкриттв спромояност! орган1эац!1' до нововядень. Спринятлив1сть до зи1н кавколивиього середови^а здеб1льаого залеаить В1д акост1 управл!нсько\ npau!, иаяв-iiocTl в управл1нського персоналу та 1няих професШшх груп певних д!ловнх якостей, 40 сприяпть 1новац1йним процссам.

На думку автора, 1новац!йне ядро колективц Сор-raulsaulí) «овна внзначити як сукупн!сть представннкЮ цгс-равл1нськкх та 1нпнх лрофес1йннх груп, пк! бер!ть участь у проектуванн1 та реал!зац11 ноооввдень, проявлявть певну !но-вац!йну активн1сть.

Мсхан!зм Ф<?нкц1онувзння 1коаац1йного ддра ползгае в тому, цо предстапникп р!зних соц1ально-професШшх груп, якиа прнтаманний внсокий р1вень litQBaulñaaí активност!, ст1йк1 установления на реал1эац1п нововпедень, прагнуть фориувати певни систему тнкостей, потреб а 1ковацШ(1й д1ялыгост1 ц 1наих члеШв колективц. Вони викоицпть соц1альну cyimuln ка-тал1затора, сприяс прискораннв впрооадаення 1новац1й,

ДослЩяення , як! були проведем! автором, colдчоть про те, но на структуру !новац1йного ядра та його posalp шшшае ряд фактор 19: тип нововведен«, «ого ивсвмбк Сгвдузь, об'еднання, Фабрика, П п1д9озд!ли та 1н.), налешпсть основного 1н!utaropa нововведения до пеэнох рравл!нськоУ групп; 1иовац1йн1 траднцН дакого колективу, ща форацать його 1новац1йний кл!кот, мехатэы эалучення основних профас1йиик

груп до 1нивац1йного процесу. Зокреиа, для усп1шшго внро-задвенна нововведень лотрИжо,' цоб 1новац1йне ядро складали нз цени* 102 иредставш:1в koehoï профес 1 îïhoï групи колекти-уу. Саио вони здабиьвого визначаыть як1сть 1новац!йного проп.еси. Ваняиво н1дкреслнгя, цо оптииальнов цоина ввааати •/у структуру 1 иовац!fiiioro ядра, у який представлен1 иапб1ль0 типов 1 провес!ï.

Хоч основна роль в упраал!нн1 1новац1йнов д1яльн1стц надавить кер1вникаи . (директорам головшш 1наенерам то, »teplBiiH фа»1ицям фабрик), ск1 виконувть ФункцИ эагального иарЮництва та и ö1льиост1 влпадк!в виступазть 1н1ц1атораыи ипровадаеиия новооведень, ucnlx 1нозацКшого ироцесу залечить с1д цчаст1 с цьоау процес! ipaxlsi'lc спреднього р1вня та poölTiiíiHlb, тобто fitапосередн 1к внконавцЮ.

До осиовних $актор1в, :;о ьпливава на 1 иосаЩ виц по-ьед1лиц puûlTKHKiii та структуру 1новаць'!1йногс ядра колектя-BU» ас6x1 дно о 1 л,нести ставлення ¡;ер1сшйа орглШзаЩй до npono34i!'ií: п1длеглих, ях1 т;1стять в сой i 1новац1Пн1 1 де Y. !!л пишш "Нл с;, о с или Ни за ос тайн! два роки пропиз.щИ, як! спрш.'опан! на шШпаенка роСчтн цсготнування, цдосконалення "Сл;:алог!ï. o¡<ranísüiilï npaqiî" поэитипио в1дпов!лн лике MX CüüiauiB, ¡la иитаниг "l¡¡; заезди так! пропоэицИ" зиахедятъ и1д';р1№кц у Sauoro uspLbwiKaY" поэитивну о1дпов1дь дали лиге Z2X цнмшш;-:, Opoaplno, г,с такий низкий ploeub шятриаки' luoisâijlimoï UiiiiirtTUQu з оокц аер1вник!в ив епшцлыа ¡но-лецьл!!) а::пш»1сть прац1еник1а. fl ula т»ш, за результатами г.акооц1ш;л дасвя1нц1 (*1льи висоио оцишйгь- -ploeiib свого cr¿Iiípc6lTHií¡nija g ii¡o¿ai|tñHií"á процесах з 1ншши соц-sftíibiío-apüíjcc 1 йишш rpynat'H, nia eau! Шдлегл!.

Keplил! оак1гц1 виробакчих об'едпань, нанриклад, б1льц

йлсоко иц1нсатъ р1ввнь cniepo6ithhl|tea з директоре«« та го-jioßtuuii! Изенерааи, прозtднинн rpaxlbuüííh Файрии, ¡Цл caul представили цич грип. Розб1г î> оцПшах досягае 202.

Сл1д такоа ^ворнути увагу на tu, цо па х1д 1поаац1йного лроцесу вплиаас ¡¡онун1кабельн1сть кер|зник1в та çaxlmtlB, яка iiaäöbi'vi аиразно проявляться ¡j трьо.ч основных Фуикц1я;: сгалкуна um: 1нфарнац1й1!а-конун1кйТ1!шйй; .афективно-ко-нун!нагнвн1й: регулягпвно-кочунМатнв^Нй. Лло реал1зуеться г(»лопним <ашок ь д 1яльнос. 1 упраолНгськни труп 71 льки нерйй

rtl|i-!K!4l.3.

ñüTopaa заиропоаоаанкл коаплокымп кратер1й, :ю дозволяв дат и к1дьк1сно--8к1с:щ характеристики ИмоацШиого аяра, вияоити йога як слецифшияй сгц1лш;аЗ cpraniaa, ло аср-иуиься ъ рамках трудоао! орган1зацП'. Din потребус Bpaxv-¡jaiifiíi обсягу a.vnmiuï часгинп пр8Аставк«;{1в р!:.них «вц~ 1;7,1Ы!и-;!ро.])ес1Г;ннх craïUTiiax грчп, oDcrr лрзлстг.9Ш!к1:? óuotflcíik ouraiüi¿mЛ, цо литр'.шуця- »язе-auiï та спрг.гзть П к!льк1сн1 характерно '.üuí Пнл.'ацШ'ого :!/>"! дг,-»..¿шшьс-! ü;iHäHüf:a, Ип:;плексилй KrrmrOíi :: 1 съ "

cool такса l!i'îopuaul3 лро характер та спр'-шовагийсть ino-Diiïjiйних рггшоплт активных yiacmwlfi limaati Иного пронеси, 1/. СТсЩ!'f.

í.íkkíi xpuropift дпзиолив «vî.ï<»i»î: г>д1Яс«иги oaspauln одн-м-пэ моимгь. эидшти liôttasjjf.-îîti, як! додво.снлв omiptiru

та o:-''*;tcûtTcp:;'îïj3aTii 1нозпц1йнй Эд'о npra:it3¿:¡¡Iï,

У ?pii!'lP г л ев 1 "Гзпл.ш iioaoï парадпгпя у правя! jm 1новец*ч'и:1 прочеса" мсновна цвагп прпд'.я'^тъся а>ш1;;ч rvüví яараднгая упра8л1ния та И ззсенпзз'г'яиу э tiionrrjifi.mrirT прочее,л: и.

Ч рйЗДЫ! 2.1. "1нп1чЩ_1пий âKUUHÛr.ïh <J структур 1 f,1.10-

вих акоствй упрьвл1нського персоналу" в1дзначено, що процес децентрвл!зацП управяПшл проиислоо1ств, зи!ни оорм влас-кость ускладнення взаемов1дновин п1дприеиств з эовн1вии се-редовицси, зростання вагомост1 фактору неБизначеиност1 при прийиятт! управл1нських р1аеиь та багато ишого значко нЦвивуе роль 1новац1йно1' активност! як структурного елемен-тИ д1 лови? якаете

Ряд ввтор1в висловлзе думку, «о кадри управлШня - це системи 1иерц1йк1, в 1х д'яльност! це тривалий час будуть про?влятисй звпчкк, стереотипа, стиль, як! були характерн1 для попередгих парэдкгк цправяншя. Току так гостро в1дчу-ваетьса деф!цит кадр1в з 1новац1йною активн1сти, здатних ефективно працявати у складних уаозах переходу до ринковик в1дносия та суттевих за1н владних структур, Стимулювання 1новац1йш>У активность и1д<жцення азидкост! та ефективност! 1новац1йних процес1в е необх1диои умовои д1яльност1 у конку-рснтиоиу передовиц!.

Знаиенно, що еиершюнськ! нацковц! зИнституту приклад-пик дос.п1дк!ень, грунтуичись на багатор1чних ■ досл1дженнпх, у нерол 1 |с 10 найШльв характерних профес1йних якостей ненед-ярр!в найвиво! квал1ф!кзцП' вилвчили спромовн1сть уникати в своУй Д1пльнист1 трипалого перебивания у лзон1 комфорту", отоэчи, «о б рюноиу ступе»! эвикания до усШху чи побое ешшя невдач значно знииують продуктивШсть творчо* прац1.

йэтор под1ляе дукку досл1диик1в, цо не 1снуе цн!вер-сальник структур управл1иля, як1 б позитивно впливалн на етавлсиня чл5н1в орган1зац1ТС до нововведнь, багато залевить з!п ?овн!знього середовиза, стадП 1повац1йного процесу.

ЯМ орган1зац1я була сприйнятлквд до нововведень, п(?тр1бен кехаШз, який дозволяе Тй зм1нввати свое структуру

о залезност! в1д етапу 1новац1йного процэсу, У багатьох вк-падкзх дпц1льна salua не т1льки структури орган1зац11\ але fi повед1ннн персоналу. У зм1н1 останньоУ проо1дна роль налепить 1иовац1йноиц ядру колектква, характеру дЫшвих акоствй управляемого персоналу. (БЬьэ nia 802 опитуваних на фабриках стБердэувть, но т1лыш 20-252 в 1д загально! к1лькост1 Фах!оц!а иають 1новац1йн1 риси д1яльност1),

в дисер i*ûi ;1йн1й робот 1 вид1ляпться особлиаост! уп-равл1нсько1' прац1 в проннсловост1 у пер8х1дккй пер 1 од, п1дкреслвно значения 1новац1йних ймоптеп суб'ект1в уп-равл1ння.

Розд!л 2.?.. присвячзний "Соц1ально-психолог1чнич проблемы управлЬшя 1яоаац1йнчни процесааи на лронисливоау п!дприемтсв1".

При аналЫ 1новац1йлого процесу як комплексно! соц-1алЬно1 проблеми, необх!дно прид1литн уеагу соц1ально-пс;1хо-лоПчним аспектаа проблеми, як! роэкрявавть причини та нотой, ejo обуяовлвють прийкяття (чи ^йлпаки - з1дторзення) но-зозведень, ил ociiobI чого форнувгься nesni. типи 1новац1йноХ поэед1шш . вимикавть пснхолог1чн1 бар'ери при нововведениях. Тим б)льв, цо 1новац1йна повед1нка у багатьох випадкаа зд1йсннетьея п уаовах дискомфорту, поз'язаного з перэбора-ванням числе ни/ лероакод, опозиц]йиих настро1'в, иевизне'гз пост 1 сктуацП,

31ставлапчи р!зн1 точки зору на сш|1ально-психолог1чн| аспект» 1иовац1нпх процвс1в, автор в1дзначае суперечлив1сть та нерозв'язан1сть багатьох проблей. Ряд досл1дннк1э Яду?ь ло аляху вид!лення тнлових рэлкц1й лядинн: в!д прнАнятта но-вовведень та активно! участ1 в ïx решПзацП до активного неприанятта, протидИ .яововведенняиЮ.В.ФШлов), 1нв1 иака-

таиться биярити основн! психолог1чн1 бар'ери при нововведениях (векопетеитн1сть, звички, эростэння навантавення, 1дияИ, экИш м!сця роботи, "соц1ального зативку" тощо) (В. Г.ЗазшЯн, П.П.Чсргшеов), ГчФалиср вик1ляе основа! групи Фактор1в, як! породкупть оШр нововвденням: еконои1чн!, соц-1ально-психолог1чн1. незручн1сть, неэпевнен1сть, погроза соц1альник в1дносинои, обурення контролем.

В даноку раэ1 сл1д враховувати, во лядина адаптуеться до погт!ймо зм1нливих унов пит наСагато пов1льн1ше» и!в о1дбцвапться саи! эм1ни, Найвяг.чв йде адаптац1я до системник нововврдень, ноли якино эм!нветься стан само!" систеии.

Розглядявчи психолог!чи1 бар'ери, «о виникаять в прочее! впровлдкеиня новэвведень, так1 як иртий<яц1йн1 фактор«!, сл!д эвернути увагу, на думку автора, на сп1вв!днойення у представник1в соц!альиих труп 1новац!йних установлень та ст!йких традиц!й, Поск!лькн, одн1е« з ■ особливостей 1но-вецтноГ пов<?д!икн с впровадвення нестандэртних р1иень, при досл!диенн1 проблеии ваялипп вмявити эоконом1рност!, ?х вироб1тки та впровадвення,

1!а п1дстйв! проведения досл1днеиь були вид!лен! основн! психолег1чн1 грудной!, як! виникаюгь при ипроаадвенн! но-войвдень у предстйвник1в р!зних груп,

Розд!л 2,3. 'ЧновацШП пронеси ! проблем« виробничого сакоорядцвання" присвяченкй анал!зу езаемоз'вязку 1но-ваШйкик процес!в э виробничим саиовридуванняа на п!дприемтсв1. На думку автора, окреШ аспекти дильност! ви-робничого ичлективу повин1 роэглядотися у Псиону вэае-иизв'язку !ковац1йних процвс1в з проблемлми виробничого са-коврядувакня та соЩально!' капруги. Зараз недооцтюеться значения'носоиэедень, як! торкавться ироцесу формования ор-

ган1о виробнмчого сааозрядранна, анал!зу язаеыодП з цп-равл1нськици групаыи.

Перерозпод1л реального обсагу эладн на р1вШ виробничо-го колективу в1дбуваеться у пзаеиодИ' з пшики соц1альния прпосани, впливае иа пза>о:1од1п р1зннх груп, з приводу пере-розпод1лу колектлвноГ власност!.

В р-!эд1л1 докладно анал1зуеться робота рад трудовик ко-лектиаю, причин \'х нсефективиоХ д\яльност1, процес реор-ган'зацП - тез невдалий - у ради п1дприемстп, ГИдкреслено, цо псе й1ль*20г0 значения кабувае саиоврядуэзннз я сфер! уп-равлншя зласн1стс Шдприеиств.

Лаи1 соцЮлоПчних досл1дреиь, при^здених на грьсх го~ ловких вироьничих об'едиа.чнях по переробц! эуПлля в ДояблсI в 1990 роц1, свЦчать про те, чо ефектисц1сть Рад трудопиц колектив1в, авторитет 1'я гол1в низьк1. Т1льк.!! 12'/. опитаних оказали на те, що д1яльн1сть РТК позитивно эплнвае ¡га роботу колективу. Авторитет гол1в РТК оц1нен;.:й в середньому на 2,60 бала (ка.чсиналька оЩика - 5 бал1э;. Неефективн1сть багатьох форм виробничоУ демократ 11' лояснвиься тин, цо централ1зовл-на система управлИшя виробництзол продвионстри^гнучни пристосооан1сть до"внкористання" 1нооац1Л. Нов 1 фор;ш внроб-ничо! деио.чратП' лиое Шгупть упразл1иську активн!сть бо насадкувалкгь суб'еитаии т1еV я адн1н1стртивио1' скстегш, цо з1дбисаетьса на эм1ст1, методах робота орган1в саиоэрядиван-ня, \'х ск,гад1, у в1дпэв1днпиц "управл1ин1 саиовраяувлшши" (0.1.Таксиков). Проанал1зувавяи фактора, цо негативно вялк-вая/ь иа роботу РТК, автор робнть висновои, що особяивост!-перех1дного пер1оду безуновно вплавапшуть на прискореигш темп!е фориування нових оргаШв виробничого санозрадувапиа, перерезподи реально! управя1нсько! влади приваде до не-

jjeKlcfiHHfl plsmmm багатьох управл!нських проблей на територ-1альний р!вень.

а трзПй глав! "Концепц!я ! соц!альиа технология управляя 1ноезц1йними процесани на проиисловоыу п!дприеиств1" основна увага прид!лена розробц! концепцН управляя !новац!йнийИ лроцесами на п1дпрненств! та соц-1альноГ технолог!! управл1ння останнШи.

Б розд!л! 3.1. 'Методичн! аспекти вивчення соц!альник $&ктор!Е, що спливавть не. 1иовац!йн! процеси" (катер!али с(щ1олог!чних дпсл1д5внь на пуглезйагачувольних фабриках Донбэсу) значка увага прид1лена анэл1зу д 11' соц1альних фактор^, Их зя'язку з'нововведениями.

До цих фактор!в заноситься соц1ально-профес!йн1, демографии! та соц1ально-исихолог1чн1 характеристики персоналу, цкови прац!, задоволеност1 роботов, взаецов1дносини м1в оснпонижш категор)ями працивчих, участь в вгровсдвенн1 ново! техн1ки, технологи, уыови npaul, систеча стимулввання та 1 nal,

йэтчр вваяае, що ксншлексне досл!дження 1иовац!йних npouecJB моея бути плЦкик лине э ухов вивчення в зв'язку з jhshmh соЩальниии аспектами, у розд!л1 розгякутl методичн! н1дх1)дк проведения соц!альних досл!дгень.

Наприклад, за даними досл1дксння, загальне пад1ния престниц iiiscnepuoí прац! впливатине на ставлеиня ц1е"£ кате-ropiv до !иовац1йно\" д!ялыюст1,

Ilcpextn до ринкових в!дносин иоае бути охарактериховаио ян саттевс багатоаспектне нововведенна, цо безпосередньо вплквае на виробничу та поэавиробничи сфери д!яльност1 но-Лй|{гиг»!в збагачувальних фабрик. При досл1десин1 ефектионопт! роЯатк впарату об'елнання э'ясовувалась, зокрема, роль !но-

- г? -

вацШшх якостей кер1вних фах1вц1в. Характеризуичи р1оень квал1Ф)каЩТС, сформован1сть д1лових якостей значноУ групн провЦних фах1вц1в апарату, необх1дно зазначити, цо Ух зу-сидля в основному зосерадненЛ на вир1шенн1 поточних виробни-чих завдань. Таи1 складов 1 елененти управл1нсько1' д1яльност1 як анал1з та прогнозування, прагнення в1д1йти в!д звнчайних ствреотгп1в в робот1, передбачення, эайнаэть назначив н1сцв в структир1 бэдаети робочого часу кер1вник1в. Були виявлен1 до 1 точки зору яодо птавления до 1новац1й. Частнна фах1шЦв вваиае, цо у такий силадиий час, в1д Ух прац1 заленить ивба-гато, усе виэначено факторами иакрсрЮня. Др1га частика, навыки, ввааае, цо при схрутних обставинах чо б1льа потр1бна 1новац1йка активгПсть, Б цих умовах значно эростае значения 1нооац1АноГ д1яльност! кер1вннк1в срган1эац1й.

Розд1л 3.2/ "Оактори, як! визначадть особливост! прот»каина 1новац1йних процес!в у перех1дний пер!од" дез заогу уявити, но впливае зараз на характер нововведень.

/1нал1зуичи особливост1 1ниэсц1йних процес1в у ла-рех1дниЯ час, необх1дно п!дкреслити, пасами;, зд, гла-бальн1сть, загальн1сть зн1н.

ГлобалыИ зн1ни, во в1дбуванться у св1товоыу сп12тоаа-риств!, безг.осередньо впливаять на 1новац1йн1 процася, ак! в1дбувавться в окремих краУнах, на ц!нностя1 ор1ентац1У соц-1алышх груп та окремих ос1б. Криэова ситуащя сцттево иоро-гце Ух 1новац1йну повед1нку.

На дуику автора, треба вид1лнти ряд фактор1в, якМвэ-посерздньо дстерм1нувть 1новац1йи1 процаси у перех1дний пар-1од:

р1эьке зростання впливу факторЮ ыакрор1вня из м!крор1зеиь колектиау;

- р1зьяе лрастакня вплквц фактор!в 1нфориовакос1: 1нфорна1?1я стае ц!костя току, по зниауе доли невизначвиост1, доз&олке прк1ати якцо не випередкэюч1. то своечасн! уп-ровл!нськ1 р1вешш;

- зростання якост! управл1нських р!иень на вс1х р1внях УмраалНшя:

- пё|, нкя вкттевого р1вня основних груп населения супе-ргчливо внливае на ПюсаЩйну погсднму прац1вник1в. С одного боку "згортавться" традкц!йн1 фории 1новац1йно1' д1яльност! (рац1онал1заторстро, тощо), з другого - з'явля-вться ков1, суб'ектоим якнх виступевть праи1вники нових соц-Шьких груп (п1дпркец1 та 1и«1);

- значке псг1раепня стану акаден!чно\', галузево!' та вузхьсько!" науки, складност! в Ф1нансушш1. во призвело до опорочения за«овлень наукозии та проектшш колективаи з боку кер1ениитва;

- в1всутн!сть ефектквно працсачих спшул1в до прац1, иотнвзцШпго кохаи!зну;

- усв}доилБння необх1дност1 досягнення е сусп1льсто1 консенсусу щииогноГ сз1домпст1, сукупностI 1нт5Грац1йних щлгй з боку предспэнм1в основних соЩальних груп;

- кеоЧх1дн1сть врахусання галуэевих та гсритор!альних «собливостей управляя \новац1йники процесаын.

Н заключнову роздШ 3.3. "Основк розробкк концепцп 1 соттЬэяьноУ технологи- цпраол1низ 1новац!ннмя процесаыи" п1дкрчплено. ко с основ! кокцепцП управл1ння 1нопац1йиини проиессши на пронисдовоау шдприемсто! аовиши бути два го-лпвних иомепти: зи*язоп з 1ншш соц1альшш процесаыи, цо п^дСув^тьсг. у кояситпм та 2ра?ЛЕз:ш пе-

рвх!лного часу.

Основн! положения концепцП';

- управл1ння 1новац1нии процесами на промисловоиу 11дприеаств1 повинно роэглядатися и зв'язку 31 зи1наыи пара-(игни управл5нна:

- на вIдмIни вЦ традиц1йного п1дходу, при якону при шал1з1 нехан1эму управл1ння 1носац1йниш процесаии ¡уб'ектон вваваиться представим»» ви^их улраэл1нських груп в ¡осл1дзеьн1 пЦкреслиеться, що е<рективн1сгь итацШоХ Цяльност! залехить в1д 1новац1йно1' актквност1 првдстсп«ик1в

соц1«льно-профес1йних груп в орган1зац11';

- а врахуаанна специфики переходного часу (суттев! зи1ни в вертикально структур! управл1ння промислов1сто, ра-■(икальн! зи1ни з горизонтально вэаеыодН 011ган1эац1йник :труктур ¡Пдприенства та 1н.) все б!льз значения будить нати ;оц!зльк1 нововведения, впливу шш л1длягатннуть ус1 лраца-зч1 на п1дприемглзах. 'Гоиу иправл!ння 1ноаац1йнни процссази ювинно бутп роэглянутй у эв'эку э 1нпиыи соц1алыши проце-зами, зокрема, з процесаии виробничого сановрядуванна;,

- соц!олог1я управлкння мояе реал1зувати свош ваялипу прогностнчну ФункШи (по вислову 0.8,/Мтр1ева - "Фуш?ц1э застереяення"), як тзо буде фораувати вппереджаач! со1|1альн1 знания, як1 будуть використооан1 для випередвакчях уп-равл!нських р1и8Нь, прийняття нлрыативннх акт1в тояо. Йнзл1э 1иовац1йник процас!в у проиисловост! доззоляе визначитп рз-альн1 та потенции зон» соц1алыш\' напруги. Вопи будуть фор-иуватись назколо двох т1с»о пов'язаних м1а собой полос1з . -влади 1 власносп;

- 1:<овац1йиа активн1сть знаходиться у пршйй ззязяиост! в1д ефективносП Д1ВЧОГО иотивацШшго нехаШзиу пращ. Пад1н«я престизу профес!йиоУ прац! на дераавних п1дприсаст-

гшх, перввага принципа розпод1лу за власностя над принципами розпод1яц за результатами прац1, зростання комерц1йних та посредницьких структур суттево вплинули на р1веш> та эм1ст 1новац1йноТ октивност!, Току формувания ефсктнвно* системи стииуяювання, створення нового иотивацШюго кехан1эиу пращ в уковах переходу до ринковнх вцносии е стимулом п!двицення 1новац1йно* активюст! персоналу дервавних п1дприемств;

- нообхЦно» уиовов усп1нного 1носац!йиого процесс е роэ»г!р та структура 1новац1йиого ядра, обсяг наукових розро-Сок, цо впровадаусться на п1дприекств1, В залеаност1 в1д га-луз! та Ишх особливостей для конного колективу 1снуе пев-ни! обсяг цього ядра, р1вень 1новац!но1 активност1:

- ка характер прот!кання 1новац1йних процгс!в впдиватие тип кояективу. Проведен1 дося!дшшя дозволяють вид1литн три тип»! колект!ш1в в залеккост1 в!д таких показншЯв як на-явн!сть 1новац1йниз ц!лей та 1«овацШшх стретеПй в кояек-ти»1, реальннх колектишшх Щнностей, цо фориувть ставявиня до нововведиь, присушсть 1новац!йних якостей у представшими управл1нського персоналу, рози!рк та, структура !но-вацШюго ядра колектияи. в1& ШготтцШмго забеспечшш цього процссу;

- впровадзення нововведень повинно матя систему, яка аабаспечуе попсредшшя виккккекня псиколоПчних бар'ер1в 1ковацШшх лроцос!в 1 враховуе соц1аль;ю-психолог1чн! насд!дкк р«ал!зац1Х 1иоваЩй,

Н роздШ такой даеться характеристики складовнх ш-аент1в 1иовац1ййого процесу (1нформац1йного забеспечения, обсяг впровадвення наукових розробок, характеру лЦерства та вэаеодП у 1новац1йному ядр1, структур» та розм1ру цього ядра, ДноваЩАного потенц1алу, фактор 1вмакро- 1 м1крор1вн1в.

Автор пропойце критерИ, принцип:! класиф1кац1У колвк-I ?ив1в за 1новац1йнннн покаэникани.

На основ1 аетодолог1чного, теоретичного та прикладного аладЬу проблема аатороа розроблена та запропонована соц-1альна технолог!я оптиа1зацИ упра&Шнля 1новац1йннмн процо-сааи на промислових п!длриемствах, Дана технолог 1а передба-чае соц:олог1чне аивченнд стану колектиоу (йога соц-1ально-профес1йноХ струнтури, актуальннх проблем Ш1ттед1ялыюст1 тодо), цо е основою эиэначення 1новац!йного потенц!алу та 1новац1йного ядра орган 1зац11'. Запропонована технология дозволяе проанал1зувати соцШьнкй иехан1зи уп-равл1ння 1новац1йники проиесаин, зиявнти стуШнь актиэност! у вироб1тку та реал1зацЦ" ноаовведеиь р1зкик соц1ально-про-Фес1йних проиарк1в, Г.ч взаеыодП з управлШськии структура-ии, вляхи подаланна психолог!чних бар'ер 15 (пстенц!йннл та реальних), зд!йснити прогноз вллизу нововзедень на р1зн! сторони д1яльност! колекткву. Пор1гмялы(ий аиал1з реально? та оптшгальноУ моделей 1новац1Иного процесу дае аозлив!сть наз1тити вляхи удоскомаленнл управл1ння 1новац1.';»: р;:1 процз-саии на проинсловнх п1дприеист8ах. пол1пяення яшзст!, те темп 1 в впровадпення 1новац1й.

V! заплачены! робяться висновок про пл!д!)1сть авторсъиоУ концепцП розгляду 1иовац1йиого процасу як соц1олог1чноГ ка-ТЗГОр!У, е|0 дозволило э ново! точки эору ЦТОЧНИТИ ПСгШТ1ЙШ1Д аллрат досл!даеннп, розробити нритсрП' знзкаченна 1ао*-вацИШаго потенЩалу та 1новац1йиого ядра нолвктизц, знвчапг 1х вплив на кювацШшй процос, запропоирати тохнолоПв оптик 1зац II упреал1Ш!я остаин1и на прокислоаоац п1дприемсгв1 у пврех1Аиий пер!од.

Дисертант е автором 32 надрукованих праць (монограф 11', бронури, методичн1 розроб1тки, рекомендацП, статт1, тези) загальним обсягом б1льв н1е 65 друк. арк.

Основний зм1ст днсертацП викладений у сл1дуючих надру-кованих працях:

1. Управлеки; иновационными процессами в промышленности (социологический анализ) - Деп. в ГНТБ Зкраины 24.01.94 iil9G-3K.94.-2it стр.

2. Социально-экономические проблемы иновационных процессов в прснналенности (в печати) - К., "Наукова думка", 1994. - 10 п.л.

3. Стимулирование труда в угольной проиыиленности // Социальные Факторы повынения производительности труда. Выпуск // -И., Институт социологических исследований АН СССР.

- 1973, - 0,2 п,л.

4. Социальные йспкты стимулирования труда на обогатительных Фабриках /( Зголь Зкраинц. - 1973. - tiS. - 0,3 п.л.

3. Социологический анализ стимулирования труда рабочих на обогатительных фабриках. - П., ЦШИуголь. - 1976. - 2.5 п.л.

С, Систека показателей в плане социального развития // Научные труды института. Bun. 42. - М., ЦШИуголь. - 19?8.

- 0.4 п.л.

7, Вопроса классификации социальных факторов повыпения производительности труда. // Экономика и управление угольной прокиеленностьв. - 1979. - К 10. - 0,2 п.л.

8. Анализ состава ИТР на углеобогатительных фабриках Кинуглепрома ЗССр. - К., ЦШШуголь. - 1978. - 1 п.л. ( в соавторстве).

- з;1 -

9. Анализ состава нниеперно-техиических работников на 1глеобогатителышх Фабриках Уинуглопрома УССР. // Зкоиошша i управление угольной проыинленностьп. - Н.. ЦНИЗИуголь. -.979. - N 2. - 0,3 п.л. С з соавторства ).

10. Социологический анализ резервов производительности •руда. // Резервы роста производительности труда. - Киев, 1979. - 0,13 п.л.

И. Социологический анализ деятельности коллектива уг-?еобогатительной Фабрики. // Зголь Зкраини. - 1373. - К 5. -),3 п.л.

12. Совераенствование организации труда и производства ia IIW им. Комсомола Украины. - а., ЦНИЗИуголь. - 1379. - i, 3 п.л. (в соавторстээ).

13. Рекомендации по анализу влияния социальных фактороэ ¡ia повышение производительности труда и эффективности производства на углеобогатительных фабриках Украина. - Пуганей, 1900. - 2,0 п..п. (в соавторстве).

14. План социального развития ЦОО "Суходольская" на 1381-1989 г.г. - У., ЦНИЗИуголь, 19В0., - 1,73 п.л. (з соавторстве).

15. Производительная информированность участников соревнования как фактор повизения его эффективности, // Роль соцсоревнования а воспитании трудящихся. - Запороаье, Í9S0. -0,15 п.л.

10. Совервонстоооаниз стабилизации колязктивоз г?а;ст, разрезов, обогагатзлышх фабрик. - И,, ЩШЭИ уголь, 1963. -3,25 п..я. (о соавторства).

i?, Совервенствованиз системы форсированна стг.Оиг.иэацки трудових коллективов обогатительних Фабрик. /У Обогащение п брикетирование угля. - И., 1903. -ИЗ.- 0.3 п.л. (з coas-

торстве),

18. Вопросы совершенствования социального планирования. // Трудовой коллектив - объект и субъект социального планирования, - П., ЙСИ ЙН СССР, 1983, - 0,15 п.л.

19. Временные рекомендации по стабилизации трудовых коллективов «ахт. разрезов и обогатительных фабрик. - М.. ЦНИЗИуголь, - 1381, - 2,0 п.л. (в соавторстве).

20. Факторы, влиявиие на стабильность коллективов углеобогатительных фабрик. // Зголь Украины, 1985. - N б. - 0,4 п,я, (в соавторстве),

21. Стандарт предприятия. КС УКП и ЭИР. Организация подготовки и повышения квалификации кадров. // Типовой проект КС УКП и ЗИР производственного объединения, - К,. УНИЭИ-«голь, 1985, Т.1. - 0,3 п.л. (в соавторстве).

22. Стандарт предприятия. КС УКП и ЭИР. Оценка качества труда рабочих, ИТР и слу«а«их обогатительных фабрик, // Типовой проект КС УКП и ЭИР производственного объединения. -

ШШИуголь, 1985. - 0,2 п.л.

23. Вопросы совервенствования социального планирования, // Организация управления, - X., ВИНИТИ, 1985, - N 5, - 0,1 п. л.

24. Социальные резервы на углеобогатительных фабриках. - X., ШШИуголь, 198?. - 2,25 п.л. (в соавторстве).

25. Социальные резервы коллектива и трудовая активность ИТР, // Труд и общество. Материалы советско-финского семинара по социологии труда. - X,, ЙСИ АН СССР. - 1388,- 0,3 п.л.

28. Опыт повывекия эффективности Центральной обогатительной фабрики им. Комсомола Украины, - X.. ЦНИЗИуголь, 1985. - 0,8 п.л. (в соавторстве).

2?. Социологический анализ трудовой активности ИТР уг-

^обогатительных фабрик, it Уголь Украани, - 1ЭВ8, - К 3. -.5 п.л. (в соавторстве).

29. Social researvas of the collective and labour cUvlng of the engineering and technical personnel, // Hark nd society. The working paper of Soviet - Finnish sealnar n sociology of uork. - Koskou. 1988. - 0,3 п.л.

29. Некоторое проблемы деятельности социологический луаб в цсловиях реализации экономической реформы. // Слцяби оциального развития в услових перестройки. - Пермь. - 1980.

0,2 п.л.

30. Бзаниосэязь развития коллектива с нроблзиаин произ-одстаенной демократии. // Социологический анализ проблем азвития производственной демократии. - Ленинград, 1991, -,2 п.л.

31. Социологические исследования ¡"¿ораировакиа резерва уновадащих кадров на углесбогатитоль.'шгг фабриках, // Уголь краина. - 1992. - И 2. - 0,4 п.л.

32. Иновациошае процессы и конфликта на производства. / Социальный конфликт. - 1934, - if 2, - 0,3 п.л.

Нагорный 5.Г. Управление ¿¿«овациокши процессами а роиывлсниостн (социологический анализ). Диссертащш на оискание ученой степени доктора социологических наук, арькооскнй государственный университет, Карькоо 1934 г.

На защиту вынесены 52 наичнне р-збоги, в которая сследазан иннавациоииий процесс о прониалвниости как оциологнческая проблема. Разработана коицзпция я выполнен

анализ социального механизма управления этики процессами, предложен иетод измерения восприимчивости коллективов к инновациям. Реализованы рекомендации по использовании социологических факторов управления инновационными процессами на углеобогатительных фабриках Украйни,

КлвчоэГ шва: 1новац1йн1 лроцеса, соц1альний йскашзм, управл1ння, п1дприемство.

Hagornly В,Б. Küiioßnent of Innovation processes (sociological analysis), PHD Dissertation, Kharkov State Uniorsity, Kharkov 1994.

There are 32 scientific works which observe innovation processes in industry as sociological problea. The authour developed the concept of aanageaont of these processes and acconplished the analysis of social eechanlse, Also Researcher brought up the Measure aethod of sensibility of collectives to Innovations. His recoaaendations about the application of sociological factors of innovation processes sanagaent at the coal preparation plants of the Ukraine were attained.