автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.06
диссертация на тему: Управление образованием как социологическая проблема

Полный текст автореферата диссертации по теме "Управление образованием как социологическая проблема"

е=Т

МIн!с те пе тго,ос вIтл УкраIни <$пТвськ2п ун1ве?ортзт "шей! Тараса Шелчзнка

СП

° О-с=

а —

На правах сукоппоу

ЧЗЯАК Валентина Заогшвна

УПРАЗДНЯЯ 0С31Т03 ЯК СОЩОЛЗПЧНА .ПРОБША

Спзц1альк{сть - 22.00.06 - соц!<ш>г!я культура,

ооз!тя, науки

Автореферат дзсевтацН на здоЗуття яау нового- ступепя кандидата соц!олог}чних наук

Ки?в -. 1995

Дисерташею е рукопис.

Работа виконана на кафедр1 галузево! сопхологх)! факультету сошологП I психологЛ КиЯвського университету 1ыен1 Тараса Шевченка.

Науковий керхвник - ГУБЕРЗЬККй Леонид Василъович,

доктор фхлософськкх наук, професор

олоненти - СЕМАШКО Сйександр Николаевич,

"доктор фхлософських наук, професор

ЦИМБАЛ1К 1ван МиколаГ-ович, кандидат педагогхчних наук, допент

ПрсЕгдкя установа - УкраТнськин институт щдвижения КЕалг<Мка1л1 кергвких кадрхв осегти, ке&едра фхлософП 1

С0Ц10Л0ГГ* ОСВ1ТИ.

""ахист днсертащ г вхдбудеться "ЛО и квттня 1995 року о ¿4. &0

< зас1данн! спеихалхзовано* вчено! ради Д.01.01.05 при КиТвському .унгверситет! хм.Тараса Севченка за адресою 252017, м.КиТв-17, вул. Володимирська,СО, ауд.503.

3 дисерташею южна ознакомиться у науковгМ б1блтотец1 КиЛе-ського университету iM.Tnpo.ca ПйЕченка /вул.Болоддаирсько, 56/.

Автореферат розхслани'" "Л0" березня Курску. Бчений секретар

сг,ешал1зовано1 вчен'о* ради / ' дои.Ш'КОЛЛСККО Л.Г.

ЗАГДЛШ ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗОТИ -

Ант?альп}оть доол1двенвя. Дссл1дк9ния проблема упразл!яяя офероо оов!?п зумовлёяе яеоЗх1дя!ото- поиуШв t впровадааявд»з практик? а^ективявх <?орм рэгулэвазяя д1яг,'ьноог1 бпгаточкслбй-яях осв1та!х заклад!в t оргая1зад12. В1доугв1с?ь тагах форм -¡¡п-равл!ння> як! а}дпоз1даэть ввмогам ! потравам оъсгодзнкя, paJ®« му-е рейормузаяяя в! гчвзняяо! опотета ocbItb, а Ьмшя г! оощаль-я! ппоцеса, як! з!дб5ва:о?ься в pfзяомаа1?ЯйХ сферах оуолМызтяя, Тому маз оеяо п!д1&?я до розгляду дааоро питакнд у тоатеяс?! яайЯльш характерявх п!дход!в, точек зор|, HKt Мяуоть а о-цчао-я!й социолог!!, sауд! управл!ияя,

Визчеяяя мзхащзмэ управл1аня э осoSepi-дедал t яабирае вбе б1лызо! вага, ося1лькз вяклакаеться ц!лол яазкбп проблем,®) яез!даладЕр стоять пгрел наШояальгсз оео?амо» осз!та. 3!даут-alcra аорстаиго {дезлмЧ^сдао кояшьгз, оэл!тичн! зи! на, зм!яя сощальас! структура, процео бтавоплеявя саыоов!домоот! украТЕсь-кодо аарод?, роз&ареяая зв"язк!в is заруб 1задшв партаэрачга ~ BSlaf fQjcGiЛдеого розвагзу спркчияяяЕ& яаобх!да!о?ь из» ревЬивоиюЕга бггагьох фоаосяай-; !дэЗ„. сгв£зокш1аг погрвбупть ветах !. mssoflarorlihar гракгуваяь- В1деов!дно^цз-

агозуетьоя t сёбзри: oaBitey-якабаз^ерэдньо* взаеназзвя38а&. з ус!иа лаявзш оусп1львого цехйн1зму.,

Управл!яяя мае своеа нею» п1длорздкува*а. сгзх!йний процеэ св|дошму контролю,, отвоезтя г»есбх1дяг унвви длг двсягаеаня азз-вих ц!лей.. Але результата, с ?у n! as. •дооягненяя-поогааяаялг залезать перз за вса в1д глабвяа розум!аня закоя!в сусального розвятку, Д!яльа?оть se по yspaBfliaas-Baggynag- як загадкиа-форда реал!зал!f с'усп! льнах законом!pscoisS. ГТразагьаз С0зум!аяя-Ц60Е^

Ï;J;X\GCHHK се^б^гию i;a:;.'ú¡2¿ сьсч-од»: i ; ^краТг.сысг. c-í;«! va -по-тганае реалДсов^загс aporpaay "ïi'pûîaa Ш о?ол!™ея. Дераакз.а на "_:3 опалка щзо?рж !:0сз1'гн!! го ¿бж! ^гзазн; программ. цо актав:

1;соблема акя ocsitoïi н c^svo/'paKaca со a lasaos с^обл

мою, яка no'fpsöje йа^ндкладнсм зяишзккл« Але гдпно «окливого jKiEüpca^bflrti-ii дгя iüv:.v-o :ícm;:c i О-jïk íü? uose»'оскЗлька

üüiia зач5пск; vibriere ir..-:-; l^янник'а. Одним is

. ¡jííümSíix гноев is ггьогс e ¿'¡копкпояья грэл^ лг.-cí v vk i тз г^уб'чно Q(¡t\i ojio я ! f ;/nuus£.iJiiW cosí тою. Bo¿ra sí: наеться по ва 05ч ¿icniv aictí - до ро^галу.кйла сйотека йпузэюгз зяаияя ! ' цэол{дап ' :с»х дзлтр|в, як! за&^атьоя нейр! зяомзв!таîhhmh дсоЗла-лама роз! V«. Унравлхаоька д!яльп!с*ь - сдца в дах. Тгорвггчиою i .'йггсдол рКесш ocKor/j-o у арам! sa* 'з iíif: crrp» с-, couiоль-ив ynpppiiaiw. il ccKccïiïtoa пауке вояо офоомувалооь на пзчатгз XX стол! тгл опача ку з Зах!дн!й SLponi, a позМм в UUiA.

Sa остапн! SÖ рок1в теор is • упряяяtsac орган! saates (акзэча-оч i "ocBlvsa) пройала декЛлька еволэдШ;Е:с *аз пошз;к!в 3 jäockous-леннлв аакопачвла апачний авал!тичний ма?9р!ал, цо ЗпзЧсться па таорагачновд aaasîsî та синтез! управ;:!нсьпончть, е«ш!рпчио . обх'руктезакЕХ зяакяях, результатах нрзктичних \ СКСПзрСМеНТаЛЬ-НиХ Д00Л1д£еШ>»

Ньобк!дд!от.ь Еявчекнл та запезкченая кпадпх ка.)>тк!г. r¡apj'3is ■ i'isz зченях ваюшазться по треб а?,щ удосг.оналення система oobím yspaïna sa отгаореаяя в1*чизшшо1 seocí! уп?рвл!аня ocbítoc.

В!дпов!днс до реал!2 яаетогс чга$ ак?^адьп!сть' том:; с5у«энлз£ по'требоз вазначесяя рол! i м!.оця угравл5аня 5 процес! ре*с?м$ва ня ocBiTK, Йоге значениям для jonlnmoro здШкзяня реформ. Пощч ком п!яхедДв, еле?:!в ! засоб!в реал!з?.ц!Г, я *ако.ч голоанвх чая

л'ллллзлого :¥лглчля;;я рйт:;л:лаллл1л ; ¡«лзкрчбНпЗ ред сол!ело¿ччп^"? ^оапЬ^оЛщ; лребломли.

' С'Г;:ллл л~ол1ллдплл Теорэллчл' ? ппекмчл? лгпел?;; 72-

С "'С т Л : "Л" -;ЛЛ Г ЛЛЛ' ЛЛЛЛ"? — [ ЛЛ.ТЛ'Л! ¡Л ?:!->-■

л:л-:ллн лл*:лп:: лх-лл; -Л V;:л'<плл!х ; •. л' лх ;л1с;;н;л Гахл ткл, ххх ..-. лл:Х "х^лллллл хгхлхлхХ >'

лоххл/ хххлхлхл хлхх л ''¡V;, гохх1: глл.Х"' ^зод-

ихлл: г х.тчг: лхХ-^Хл-х ххх л;; Г* '.'лЕ хД;хсл~

цорх •хчллхзм, Хххх. Р.'Л'-р- лххлхх ?л7а;лл!Л';

га 1зш;Я летала! лголхллтлл з гсоолхг; ч^:».! со~

'Го.',

?3г-г.';■• .-г:-гдгге^ ;:г:;зс5-х: т .ххл.'игл ХХхл" ^щх-

иаоло?Т:о> ссхалй ¿хлхл,- •• л л^з^к;; /Г % ихлг^тл; олхлх^-лл-

г-'к.'"' оеттллх'л-л"'; Л,."• Л-'?;1'"лл., чллллг-х, . лл'г. зпг.гта о'лре-о^зэлг: лххлл лх^хгх;'.? ^содтхглхсол! '¿¿и-Гд1 х^ялол лн^толхлл лхлхгл ^ллаа-ллля..

":'1 XX;х.л . х-хл?л оо^го.и в

ггоаа?л лл ржяжк соъкгляс - о згл^зялл? «зг лоллл^лл;^! оаогекй Г.Оз&юя., ..^¿тз'юкхЗ» Зззчза ??.-!П0вк1з ц&ого

аапря.'п;;7 загзль^о'гееоэ^;!?;:* 1 'гтдсжг^гапЛ харакгзп

актязве з'-г,:л ^г^'иог*! саз! тя лйх э^с^лоная рзке-'«ендац!й ? коры, шо зпркяэгл.- зйзяззйзооя! зшраэл|яля

з оаар! О'зв'глл

В з едчаза?^ сзц5олог1ча1й лйтера-л'зр? ьадаяе закЬга'ь'й

сядадоп! зкзчеяяя сро^лаля управ.и»дйа оов1«).п; - загальяомстодалогИя! цреблеиа еоивйЯз здрава!зая

зпоз!,/ляч1тхм1й г работах ^.Болймйаа, Г.3й2йа,. Т.Д{га,.П.Др}кора,

Е.Макгрегора, Дк.'Лейера, М.Мескона, Р,Скота, ф.Хедоур! та 1шшх;

- пл!дно зд1йснюеться пошукове доол1дкення окремах складоввх 5правл1ння М.Андерсеном, П.Блау, Р.Ларсеном, Г.Шнцбзргом.С.Шс-келои, Н.Спр1нхолом5 Р.Ст1ерсом та íh,

Значне м!оце з роботах багатьох вчених заЕмае проблема зозн!п-нього середОЕВЩа орган}зац} I як одного 1з зазишвих ко!,шонвЕт1в ;

сот»!"тез U.A/yipi4, Р.Дафт, Е.ЕлЯпг, Да.Дора, P.Itoy-

14

реке, B.TpicT» ЕД"оз):

- вйвчвючй проблем котпвац!!» !! роль 1 м!оце j процео! уп- : равл!ння даоертант звертався до роб1т таких автор1в, як В.Зрзм, Дк.Кемпбел, Е.Локе, А.Маслоу, С,!'1скел, Ф.Херцбрпг та íh.

Bol перерахован! аспекта досл!дкеняя вказуоть на значниЕ 1е'?е-рао до ni е! 'проблема в зар5б1зщ|й еоц1ологИ. (В украТнськ1й оо-UíoJioriI ця Ероблема ще тЬчькя починае розроблятись I представлена в роботах таких вчених, як О.Г.Балл, B.I .Волович, I .1д.Г?р.СЕлен-•о,'й.к.грищ0нко, 1,В.Г5берський, К.К „Поль, В.Л.Осовоькай,ВЛ .Па-híucto, В.е.Шшшенко, I Л.По сова, А.О.Ручка, Q.M .Семашко, 6.1 .Су-Тиёако, В.О.Чорноволеяко, О.О.Якзба.та íe.). Але в багаточиселъ-них працях соц!олог!в ппо'сл1дкозуеться все г певаа певпорядкова-atctb 1 дещо одноб!чка 1нтерпретац1я дзякех полозеаь. Частика ро-бiт носить опесовий характер i пргевячена г.ереэа::.но практдчнкм проблемам з?правл!ння. Цим визначаеться нагальна потреба петельного аяалГзз pi зноман!теих п!дход1в до цих питань 1 ЕкроЗлэняя'коя-кретяпх рекомендаций н>одо впровадкення кращах Ёого h¿6jtkíb для Здоскодалення 3|лравл1ння oobítob в ¿крахиÍ.

йэта 1 завдання доол1дженпя. Актзалън1с?ь теми та р!вень II ро&робкя дозволили вкзначати мету дкеертаиКгного досл!даеккя - па

"ОНОS¡ «fí«iaJ35 ДОСЛРЯСЕ7. CBÍ ?opcí ТТПаКГИКй ynnOMtHKP, ОСТАТОК? ВЙЯ.

dj'.tb таяценц} I педольпого po32;.tí:j reoelí i практики jnpjsstsíK

аац!оаальноэ обвитою та варобата практичн! рекомендацИ щодо удоокояалаявя управл'яяя процесом реформузаляя осв!тя в Увра!я{. Реал1за:пя поставлено! метя вясуяула вямору зир!шэяяя яаступ-

• • * о

151 х доол!дня]цькях завдаяьг

- эизяачята методолог1чну роль оояовяя;; соц1олог1чнях кояцеп-д!й для характеристики управл!яая осв!тою с р!зяих соц!альяо-зкояомНяаг уловах; .

- дата адекватяу характернотику сучасдого р!яня соц!олог1чаоГ георИ управл1яяя осв!тою;

- проаяал!зуватя ооновн! заруб!яя! г.?одзл! управл!аня осв1тоэ, »бгруятувата продукгявають систеыюго п!дходу до адал!зу голоз-юго суб"екта упраан!аня сов! то« - пеояй;

- - гзязлтя прпягщЕй прязздзаяя оаотемз упразл!няк ос в! го а у З1ДЕОВ1ДП!ОТЬ до.укэв зерзжов5г|а|.

-вязпаявгг зк1от ! отруятуру поля"зовгЛпяе оередоздзэ", 'изтавац?я", а закоа 1г. роях» I зпачааая прз. формуваяя! теор!! 'щзтгЛепа вац^ааяьаез осз!тоз;

~ДССЛ1ДП2Я ссяовя» -ЗЕЗПдта упразллшш заруб1ааоа осв!тов та 1язязчя22* ппяядпяз 1х адаптац!? до зшзг ! потреб яа'ц!ояальяо| - . " -д0сл!дз8няя. Оасте*.та осв'иа. Предает доол!даеккя., Система упразл!яня осв!тоя в ГЧра!н!. Методо;ог?^яа ! тааса-гзчяа основа досл!дз:зявя. Зд!£снаЕй5 матового досл!даеавя проблема упражняя осш!тсз проводилось з ура-уваяяям досятяеяь як з!этазнляог8 так ! заруб!.'ко! глазяязяI'

учасяо! соц!а:1аг1чяоТ, 5!лоаофоБкэ1, ягдаго^-щз! думка, Серед-

1

ах оссблнзе м!оце аалеката-роботам тагах ооц!олог;зг да М.Вебер-.Д!лзтг2,. К.'.?арког Т.Пгфеонгг4А^Гуреп тэ. 1н. Значкам гворатачякм "тяг* проведено! робота аталд прад!с

де зосереджуеться увага на загальнах проблемах управл1ння, роз-глядаиться основн! етапи огановлення управл!нсько1 науки; Це робота Дя.Александера, Ч.Барнарда, П.Друкера* А.ЕтцЮнг., Е.СаГижша, А.файоля.

Диоертант опнрався такок на деяк! прац! в!тчизняних соц!оло -г1в,.ф!лософ!з, поихолог!в управл!ння, зокрема В.П.Андрущенка, '_•.! .Здочича. I »ЧгГ5а?албака, к.к.грищанка, Л.В.Губерського, С.1-.Погор!лог,о, АЛ .Пригожина, А.О.Ручки, О.М.Семашка, О.О.Якуби та !н.

Емп1ричною базою даоевтац1йно! роботи стали результата соц1о-лог^чного досл'даення, проведеного Центром соц!олог!чних досл!д-:?.ень Ки!вського уя!версятету 1м.Тараса Шевченка в 1993 роц! прй безпосередн1й участ1 автора з проблем розвитку осв!ти 1 розбудо-ви украТнсьно! нац1онально1 щколи.

Наукова новизна досл!д%ення. В дисертацП зроблена спрсбз про-?ести комплексна® системний анал!з управл!ння осв1тоа, цо дае мог лив!сть уточнити зм1ст та оснсзн! поняття цього ппоцесу, розкси-ти м1спе 1 соль управл!ння в процес1 реформ;,1 вання осв!ти в 7кра!1

В Результат! зд!йсненого автором досл1дкекня одержан! висновк! •до мають певку ступ!нь .науково! новизни 1 виносяться назахист:

- обгрунтована правом1рн1сть ! необхедШсть соц1олсг1чного .аа .ректу розгляду пооблем управл!ння в сфер1 осв!тй;

- показана необх!дн!сть розробки дано! проблема у. контекст! п!зних с0Ц10л0Г1ЧНИх концепц!Е;

- на основ! анал!зу проблем управл!ння взагал! 1 власне управ' Л1ння осв!топ в р!зних соц!олог!чних п1дходзх побудована абстракт яо-теорзтична ссеиа управления, р. як!!: зроблена спроба !нтегрува

■•! тт!цходе в пямкчх едино! кон^пц!!;

'^СЛГ д.".?!м ■"•С'!'",Пг11 •>:■!'•;! Г.".....с-аЮКЧЯ ТОО с!! ?пряял< ння з сф

у

)1 освети в социологи XX столбя, проаяа^зоваяа модель управ-Цння оов!тоо"та II компонента, особлнзо гак! поняття як зозн!ш-1э ! внутр!шне середовлщэ школя як соцКзльно! оргазтзацП, I

= - о

ютявац1я;

- показано, ио процео ц!леспрямозалого реформузання осветл -

;е одпя !з р!зновяд!з зправл!нсько! д!ялыпот!, в!д якого з знач-[!й м!р! залеяять внутр1шяя ! зозн!шня ефектавя|оть д!яльдост1 ¡коли;

- чзбгруятоваяо основа! завдання управл!ння осв!тою (врахувая-я 1нтепэс1в есIX або хоч бя ооновяях суб"ект!в оов1тньо1!о цроце-3, задоволення соц!альних потреб, удоскояалекня процео!я плаяз-ання, прогяоззваняя та пряйзяття р!шея£ I организация 1х вяко-аняк, зябзгпечэняя на р!зя! эимог сзоп{льстза ксвэI стпаггг! I еформузаяяя) з сучасяпх улгазах духовного з1дводазя2а укра!левого суспШства;

. - зироблен! концепту альн! заоадя ооц'юлог!чно? теор!I управляя, гак!, зокремаА як:

- плапзвання, розрахозане не лаио яа ззичайаий,.ало ё неперед-ачений перебег подГЛ, швадку зм1ну перспектива, углоз та ыозлд- . оотей д!яльяос?1;

- в!дпов!дн!о?ь особиотоот! виконззан1й фуакцП;

- створення оястеми упра&и!ння у в1дпоб!деост! до углов оере-¡овада;

- ррзребка мехая!зму формузання трудозс! мотивацП особиотоот! 1 умовах перех!дпого пер1оду.

Теоретично та практдчае значения досл!ддення обуюэвлене роллэг ска налеяпть управл!яяю сферою осв!тн в розздтку I дяяаШц! про-;!кання соц ёально-економ!чних та духовно-культуряпх процео!з у ¡в! т! та в УкраШ, зплявом, якай вони оправляогь яа його хзрак-

тер те зм1от. Анал!з основная етап!в,становления ! розвитку социолог!! управл!ння, опециф!ка та головнах чияник1в суяаоно! ш-дел! управл!ння оов1тою, отуШнь П в1дпов!дност1 потребам ук-ра!нсько1 оов1ти за умов р&тормування особливо актуальн1 при ва^ роб лен! головнях засад теорИ управл!ндя нац!ональяою осв!тою та !! практично! реал!зацН. .

Од?р*ан! пв^гтЕТ* доол1даеняя опраяють конкретазат I та у то иегча таких вахлавих понять "загально1 ооц1ологн, як "упраздняя "реформування", "ооц!альна 0рган1зац1яи, "структура соц1ально! орг8Я1зац{!" та 1н. Концептуалья! п!дходи та висновкя досл1даен~ яя моауть бути вакорастан! п!д чао.експертног оц!нки управл!нсь-ках програм, удоскояалеяня управлГнського процеоу, проведения' конкретяих ооц!олог!чнях дсол}дке"нь, спрпятамуть робот! ооц1оло-г!в у школ! га кер!вних органах уяравл!нвя со>1тою. Результата, робота моауть стати основою для розробки в!дпов!днях опсцк^рс!в ! з загалъяо ! ооШолог!I, ооц!олог1! оов!та,. поахолог I!, соц» аль-яс! ф!лософ!!, при виов!тленя! низка тем з 1отор1! та теор!! со-ц!ЪлогН та еволгацН теорИ управд!р.ня.

Апсобац1я робота, 0сновн1 голоження 1 висновкя дасертац1йного досл!даення вакладея! у авторських публ!кац!ях, допов1далаоь на . реопубл1каноьких та гл!квуз!вських. конференц!ях: "Соц1ал!зац}я ос бяотоот!, як проблема национально! осв!та" (Шаан, 1993), "Еколо г1я та онтолог!яи (Ка!в-Луцьк, 1994), "Пауков!" заоада реформувля ея впщо! оов!та в УкраТн!" СКи!в, 1998), а такоа обговоравалясь на зас!даня! кафедра галузеве! соц1ологЦ факультету соц!олог!! ! псяхолог!! Ки!вського ун1версятету !н.Тараса Шевчеяка.

Стуктзра дисертзцН. Мота 5 заздания дссл!дхеняя обумовилк ! структуру робота. Бона складаеться ¡з взтупу, трьох роздШв, за клэчекня та сгшск-1/ ¿зснонно! внкорпстзкот л1тэпатупи.

ОСНОШИй ЗМ1СТ РОБОТИ

У "Зот^п!" обгрунтовуеться актуалья1сть теми дяоертацИШого досл1дяеняя, вазяачаеться ступ|яь II розроблзяост!, фо-змулвять-ся мета та завдаяяя робота, окреслюэтьоя методолог1чн1 та теоре-тячя| засада 1х вир!шеняя, розкряваеться яаукова новизна одерка-яах результата, 1х практичяе значения.

У пешдом?; розд!л! - "Методология дослЦзенкя про б ломи управ-л1ння осв1тою в р!зних соц1олог1чяях Школах." - анал!зуеться по-яяття ,'yпpaвлiння1, отосовяо оусШльства вза:7ал! 1 сяотзми оов!тя, зокрема. 3 ц!ею мете» !з воього розма1ття соц1олог1чяг.х шк!л I напрямк!з зяокрешгояться в!дяосно тяпов!, що маять аеобх'дау отуп!яь оталосН { вязяачеяост!, характеризуйтесь певкоа трява-Л10тю 1ояуваяяя I т1еа аЕЯутр1шньою от!йк!ста!Г, яка дозволяв збз-регта св5й знутрШиШ !явар!аят, нозвазаоча иа зовя!ша$ травс-СормацП, повяячая1 з розвнтком 1 ускладаеаяям соц1олог!чаах те-ор}й. До такях оояоввих соцЮлог}чяих шк!л моняа в!двести: марксизм, струптуряай фуякц1онал»зм, {нтсракц!оя13М, беяомеяолог1ч~' ду або розум{очу ссц}олог!ю, теор{о обм!ну, акц!ояал1зм.

Б}дзпачазться, зокрема, цо з точки зору марксястсько1 еоц!о-лог1чяо! кодел! у сусп1льств1 повиня! !онувата щояаймеше дв! школа, аде мохе бута й. б1льше"в залежноет1 з!д клас1в, що окла-дашть софатьяу структуру суоШльства.. Тому управл1няя нама таз суттево в1др1зняеться.

Так, для бурзуаз!! дшола - це зао!б влаояого класозого з!д-твореяяя, 1-яструмеят формуэаяня тапу оообастост! пая!вяого кла-су, I! ум1няя екоплуатуватя,'формувата I впровадгувата певяай тап 1деологН ! культура. Стжа, управл1ння такой шеолоо опряш-заяе яа п1двшдейня ейяктавксс?! власовЫ соц{йл5ззц11.

?об}тяачий клас, якай завоевав пол!тачну владу, за маркааогаь-

кою 1Дзоло1Мею, повален будувата яову школу. Передбачалось, що цэ буде едина, р1вноправна, демократична, безкоттовна,.автономна школа. Бона' повинна була самоуправлятвсь, а органа управл5я-вя бути ваоор'нима. Але теоретичнзй задум тако! школи на практн-ц! не ЗД1Й0ЯИВСЯ. • •

Зв!дси вашшвае ваоновок, що вироблення пол!тично! стратег!! в ксгтекст! мяркозсг-зько! методолог!Т у сфер! осв!та! управляв-'яя нею було э самого початку суперечлввим. Але своечаоне первое• шелзння ц!е! методолог!! ве зд1йснилооя, що й стало ода! ею з причин суттевах соц!алъних деформац!й ооц!ап!зиу, Еого састемя •управл!ння ! управл!ння оов!тов..

. Структурнай функц!онал!зм в основу сусп!льного порядку кла,це 1дею "нормативно! згоди" основнах субпект!в !сторично!'д!! ото-оовно загаяъновазяаиих ц!нностей ! ор!ентац!Й культура. Значну роль у процес! ефективного засвоення ц!нностей культура з1д!грае управл1ннк школою, як чиняак, на засадах якого в!дбувасться склада! процеси функц1онування соц!ально! орган!зацН. Таким чаном, управл!ння в контекст1 йункц!рнал!стсько1 парадигма покликано п!дтримуватя систему в р!вноваз!, сприяти.И !онуванню ! > оамозберехенно.

Розглядапчи 1нтеракц1он!зм, як один !з сощолопчних напрягл-к!в, звертаеться увага на те, що в ц!Ё теорИ еШлкування вид"!-ляетьоя як основа ооц!ал|зац!1. Тому 1нтеракц1он1з!л у процесах оуоп1льних перетворень ор1ентуеться на осебаот!оть ! умови !! ооц!ал!зац!!. За такого п!дходу о!м"я ! пкола !з пераферИших сфер оусп!льного киття зм!щуються до центру. 1Ндпов1дно, упразднил осв1тою стае моментом творения 1 в!дтворення социального порядку, п!дтримки отаб!льного його 1снувакпя.

Отже, 1нтеракц!оа!стська'твор!я розкривае субиектйвно-псгхо-

* I

логёчянй зр!з'процесу .управл!ння (р!зяозядом якого е 1 управл!н-ня осв!тои).

Центральною категорию теор!1 обм1ну е"обмШи як д!я: ! резуль-

* о

тат. Зазначене поняття охоплое у такому розум!нн1 абсолютно во! форма сусально! взземодН лэдзй. Це озяачае, що обм!яяти молна вое/.що мае об"ектизяу чи суб"ектязну ц!яя!сть у контеко?! оо-ц!альяо! взаемодН. Такяй дещо обмезеяай характер ц!е! т-зор!! не дозволяе застосовуватн його для анализу,управл!коьких псоцзс!в? за вейятком деяких оооблявих ойтуац!й, коли под'кЗяа методслог!я мозз бути корисноэ. Це отосуеться з!е? оторопя управя1ксьно! д1-яльяостг, яка в1дяооиться до сфера тозарно-грошовях в!дяосин.

Феноменолог!чна або розум!ота соцЮлоНя в!д|гра.в особлизу рож з розум!нн1 проблема упразл!няя,оок!лъка роагляцае окрем! II соц{ально-полхолог 1чи1 аопектя. Адае мобШзац!я Пщявгдуаль-нях Л,к6легтизБпх зускль акгоглаза' без Езазмного розум!нпя парт-йзр1в. Якщо .ц упраздняя здШсшоёться .в у козах централ!зовапо! 1 бпрократпзовано.! система, то'мбалявост! д1алогу \ переговор5в оуттгво обмезузться. Прячому,' враховуэча опециф!ку упразл1ння сферою осв!та, лог!чяо-зробдтя виснобок, що для управл!няя взае-. морозу;«! ннл-е одним хз найвазлнв!ших критерПв ощякя д!ялвноот1.

Зг!дяо. акд!'0йал1стоько| методолог!I отратег!чя£ принципа уп-равл!няя осв!тоэ визяачаэтьоя характером соцЮклаоовс' структура ! поз"язаних- з_нёэ.соц!альних йояфл!кт!в'та способ!з 1х варШен-ня. Управления ооз1то» розглядаеться як ц!леопсямозапз виробавда-зо ресурсу.оусп!льяого роззкгку. Центральна проблема упразл!шш. зводиться до того, щобперезестя суоп!лья! яакошченяя в оов?енГ, ресурса. Кратер!ем ефектязкост! управл!ння о.св!?оо туг стае объят тих "соцтальних яозаторГз", яя! здатяа псетазятн гкола дагогф" оусп!льству.

УправгЛння при цьому розглядаеться також як один !з засоб!в ц!леспрямоваяого вшшву ва колектив осв!тньо! орган 1зац!I, окремнх його сп!вроб!тник!в, от5дент1в, учн!в, для орган! зац! I. ! коорди-нацИ 1х д!яльност!, рац!онального використання сил ! засоб!в нав-чального закладу у процес! реал!зацИ обраних суспЬтьством парс-пективних культурно-ц!нн!сних ор!ентац!й.

?об"^оя вионпво?, про ге, що для досл!дкення е?ективност! уп-р<иал!ння в Щлому потр!бно вивчити, наок!льки в ньому реал!зувть-ся т! завдання, як! на нього покладен!, наск!льки доШльно вико-нуе воно ово! спункц!!. Тому акц!онал!отська методолог1я може зкай-ти широке застосування при анал!з! система осв1ти ! управл1ння нею на сучасному етап!.

ТрадицШний марксизм - продуктивна методолог!я при впвчзня1 проблем управл!ння оов!тою в умовах класичногс 'кяп!тал!зму.

СтруктурниВ.функц!ояал!зм - на!Шльш адекватна мэтодолиг:п при -зл!зI тих сусшльств, як! мають розвинену економ!ку, але иевае дставання в сфер! соц!альних перетзорень. Тому проблема удоско-налення оастеми осв!ти 1 управл!ння в. такому, сусп!льств! е надзви-чайно актуальними, бс за допомогои !х в!дбувазться с0Д10культур-на адаптац!я до динам1чних зм!н в економ!ц1.

1нтеракц!он!отська мэтодолог1я в!дпов!дае перех1днйм пзр1одам в !оторичному процес1, коли в!д розв"язання перевалю екоаомЛчвих завдань ооц!альна система переходить до розбудови громадине ьг.ого сусп1льотва на основ! пом"якшення конфл!ктно! модел! роззитку. Як результат - значна увага'прад!ляеться псахолого-симзол!чн1£ взас-модП, пошуку механ!зм!в ц 1 нн 1 с ио -корма тизно 1 згода. То?.-.:,- управ- -л!ння розглядаеться як*механ!зм!координат!? ! взаемно! ад-птац!! осноекях суб"ект!в осв!тнього процесу.

;!е в б!лыз1й м 1 р 1 ц! тенденц! I зкахогшть прояв у -,ч'

соц1олог!I, хоча остання б 1льш зосередила увагу на структур! практично! д!!.

Тзор!я обаIну г, доспть оТоктлтшоэ методолог!зэ при вавчеян! особливого виду маркетингу, ло мез справу 1з спеца-!чнам товаром. 1ят5нспвни{1 вззс.«собм!н ! Я.ого сод'юкультурн! екв!вален га мояуть бута викорастан! для дослГпдонля езолэцП управл!ная в умових сус-п!лъстза з роззнненоа ранково;: конкурешЦ е:о 1 шарскоэ мереме-о * приватяих яавчальнах заклад!в.

У другог.гу розд!Л1 -' "Концдптгуотьн! засада соц'юло^чно? тзор! I управл!няя осв!тоюн - автор розглгта1: становления та рпзпаток наука упргвл!няя в класячн1Й ( сучас'МК сог;!олог! \, анял'!зус сучас-н! теоретячн! рэзробка з пг.сблзм уяр.г.агЛяпя осв^оа та !х в!дпо-в!дн1сть 1 '■10,тлав!оть зао?сс;.вз1>:!я для позбудоья кз.'Лол?: !ьяо? ос-в!ти.

3 роз^л! зззаячпеться, л!.чг!;;!гл::'.я упспллпшя Зуло о б.у ус в- ~ лене 0бм5ктглл!пмп потрзЗяча розетку проглг.словост!, як-з впм.агала наПб'льш цыц'юаалыю! орглчЬг-л!Т ¿ароЗннцтва, не моллаво лшго на основ! закорастения досягнскь »лука, фукдатором науки упразл1ння 'трададШяо воалгить з.Тсг-лера, з--сгю;:някп так зш.ного "клпеичного" напрямку в т-зорЯ упрявл|н;у., в' пг -.уж л:<ого ззктлд.ад! п!двадшш сучасно! осгпк1зад11 заребчпцтэа на пгомлслових Шдпрг.зчотаах.

"КласпчНа" л школа в ц!лому (Л.*а;"!оль, Л.Урв1к, Л.Г"юл!к) впэрез вкачала на н-зобхЩн! сгъ застосуваяня наукозах гтзтодГл в практику упра£"1нкл, а но лаяэ д.п орган! ззц! I чпробкидтча; ло ло сзоерИнам песоходом -з1д ечстонсивного до !нтв ко явного илялу п!двщеная о^ектаваост! д!лгьяоот! орган!ззц!£. даля1 пргшдапц тзосН ад?л)н!стгртазно! с;:сто"а, п?рн1 правил*? тг. рзкочеидзц!! ¡И-е! школя иосать уа!з.?роа'-ьн;,Г хпг.яктеп ! мо.-г,-ь .*::!с?''с} за?псь п ггчгт;'.';! ось! т-я:-'1?? ; пр • -л.

Подальшв5 роз ни ток науки управл|няя пов"язаяай з доктриной, "лэдськях в!дяосид" (М.Паркер фоллетт, Е.Мейо). Аяал!зувчя даяу кояцепц1я, автор д!йпов васяовку, чо !! заслуга полягае у в!д-крдтт! та досл'1д>~енн1 негТормальаих труп в оргая!зацП, пропаганд! гумэн1стерших 1дей як голозяих чиннхк!в управлКяяя. Bot

S* ■ ш-

досл!дкеная î пошука предстазник!в цього капрямку зосередаеяГ на вавченн! соц1альяо-пойхопогИного стану особвстост! в орга-н!зац!1, на соц!альнях аспектах д1яльяост!, характер! робочах труп ! г.!п. На думку амеракзяського соцтологз Д.Реяа; школа "людськах в!дносея" збагатала медедамент там, що зверяула увагу на в!пЦ соц!альк! потреби лэдана, закликала до усуяеяяя. ефектЛв

г

яад?л!ря01 централ!зацН npaul i в!даовц влд !ерарх!зац!1 влада в наппямку "менеднкенту учест!" (Див. : Ътеп D. îl- Evolution of Management Thought.- - ' ТТЛ.. - 19?2. - P.12j5).

Але при цьому, в розд!Л1-показаяо, шд голбвна1яед6л1к цього вахфящу. - в абсолэтазацН'рол! нейормальяих труп-та Ktsoûo6ac-т!ояах в!дносан.у д!яльяоот! оргая!заг;:й. На грунт!"' ц1е1:.-критика формуэтьоя !bci; п1дходя,-зокрема, кояцепц!я-."со^!альяях';оио--. тем". " ^ .

Концепц!я псоц!альяих: систем" (Ч,Барнард, Г.Саймон', А.Етц{о- ' ai.). спрямоваяа на розгляд социально! орган!зад', ï як коиплаксно! састемя з певяими п!дЬнстемама,' що !! складають. До таках П1Д-сестем належать: !ядяв!2, формальна струнтура,. неформальнаструктура, неформальна орган! заг^я, статусрль та 4а. -

Ваходяча з анал!зу с6ц!альпо! сргз&Дэац!!, предотавяаки ико-ли "ооц!альяах систем" намагавтьая виязата загалья!, стал! еле-менти будь-яко!-оргая!зац!! взагал! .{"o'preîtlsanffiHi уя_!вессал! ï"), що влаотав! як часовому. мэхая!зму, так ! соц! альяому организму. Таке прагяеаня -до створеаня уа!вереально! teopiï оргаа!-зац1йно-

го процесу позднуеться 1з спробама застосуванкя к!бернетакп, ма-^ тематичнгх метод !в'тощо до розв"язаняя qisl проблема. Але в лицевому рахунку во! ц! досл!да'еняя п!дпорядкован{ конкретному зав-даннэ - створеннэ теорп управления, яка пэрт за Еое мохе засто-совуватась на промисловах п!дпраемсгвах.

В розд!л! звзртаетьоя увага на тэ, по, незвачяячп на ;зкробца-чу ор!ентац!п даного напрямку, багато з його полсяснь яосять за-гальвотеореткчяий 1 методолог!чнай характер 1 спрямовая! на пок-ращення управл!нсько1 д5яльнос?1 в р!знах ланках сусп!льного ме-хая!зму, вклэчаччи 1 осв!ти?э, яка е оснсвнам предметом дксерта-ц!Иного досл!даення.

Головням об"ектом управл!ння оов'гтою з школа. Автор зазначае, що при цьому маеться-на уваз! не лгало серэдня агсола, а £ вица та провес!йна !. розглядае из псоблему на основ! спотеглного подходу.

Виходячи !з специф!кп объекту доол1дйоння, наводиться модель осв!тньоi орган!зацН, розроблена Я.Гетзельзсм S З.Губоя (Дав.:

Gstsieis Jacob Y7., Guba Egon, Social Behavior aaä the Administrative Proceße//Bchool Review.-1S65.-N*65.-P.425-ii41). Зг!дно als! модел!в систем! оов!ти варто вид!латп так! тага. елемзнт!в:

1) lHCTRTjulßHi, як! молна внзначатя як пезн! рол! ! ресурси;

2) !ндив1ду.альн!,:1Д0 нклачаэтьв себе особпстоотей та !х потреби для забезпечезня д!яльност! по досягненнп Шлей.

Робатьоя виоИоВо?1.про :тз, п10,-0св!.тня-орган!зац1я як ооц!альна система е комплексна« у^ворзнняи^йо складаеться з багатьох вэ.ае-мод!эчах елемевт!^, як!- забэ^печуэта II д!ячьн5сть ! функцтону-вання, спря;.:озуать. повзд1нку !ндив1д!в, рогулаать орган!зпц1ан! процзса. SJeKTiißHiCTb !сяуваняя систеги забезпзчузться азае:.ид!еп) загальнах ! спер*;1чних.?а1:т6р!в оточуячогс сэредовила, а такоу. тамг ц!дчма,..на реал!зац!э яках ор!ентована Ix д!ялья!с?ь.

Проведений анал!з показав, по упраздняя осв!тиьоэ' орган!за-ц!ео - це яроцес,.що включав в себе низку вагйтвих компонент!в, урахуваняя яках нзобх!дяе для I! элективного функцЮнування.

Дал1 в розд1л! обгрунтоЕусться необх1дн!сть аяал!зу таких компонент^ управлёндя як зовШияс о точения та мотивац1я, яке зумозт-лена пера за все тлм, цо укра!нська школа зараз 1скуе в досать неоприятливому, якщо не агречивкому сзредовщГ. Воно пов"язане з квизонэ всIX с*ер ядттзд!яльност! сусп!льства, недостатньо сйор-глозаяиш правовима чакниками д!яльност!.

При вкзначеян! поняття "зэвшшне середовшце" вказуеться на те, чо воно охошго5 баггтомая!тнвй спектр язве; 1 процес!з.

У зв°язку з цем для солегшеная 1деят;:ф1кац1! елеиентгз середо-вища прогонуеться класкй!кац;я та зд1Г.снюзться грунтовний ааадйз. • '

На жаль, в укра1яськ!й управл!нськ1й науШ ще практично в1дсут-яя теоретична сбгрунтовая1сть впливу зовн!пшього оточення на управл!яня. Заруб¡кний не досв!д вквче..лП недостатньо, хоч з!н не коке бути перенесений на укра!яськай гру^т поен!ста, без урахуваняя нац!онально1 спецаф!ки. Тому едино правальяим вирШзнням ц!е! проблегли е отворення система управлЦяя осв1тоя у в!дпов|д-нсст! до спецгф!чних умов даного середовюда..

Розглядазчв мотивац!в, як один !з компонент1в управления, автор звертаэ увагу на теГ що це поняття вапваеться в багатьох зна-чеянях, а тому дуяё складно дата його однозначно^вазначення. На найб!льш загальному р!зн{ мотивац!я розглядаеться як управл!нсь-кий процез по формуваняэ тако! система мотав!з об"екта управл!я-ня, яка забезпечуе ессективя!сть повед!нка у в!дпов1днодт! з Шля-ни, що поставлен! оубпектом управл!ння.

В ооц!одог!чн!Й л1тератур1 !снуоть дек!лька теор!й, о прямова ч*

них на пояснения р!знах аспектов мотавацИ. 1х мотла розд!лата на дв! групп: зм!стовна мотизац!я ! процесуальна ;л07изац1я.

Теоп!я змГотовяо! мотавацИ з спробоэ вяд!леняя ляпе тих п;актор1з, як! мотивуить позед!нку. 3 загалья!й модзл! мотавацИ зм!стовя! теорП окреслю:оть спеца^Лчн! потреби, «отава чи мо глазаст!. Вад!ляпть дек!лька теор!й такого типу, але лааз дв! з нах вва-*.ааться достатяьоа м!роэ П9рез1реян.мя: г-т-ия ! ерарх! I потреб (Д."аслоу), та мотязац11'.но-г!г!ея1чаа теор!я (О.Херцберг), з чвм, в/принцип!, дасертант погодзуеться.

НаКПлыш! увагя' заслуговузть дз! процзсуалья! теор1! мотавацИ: теор!я спод!вань (В.Зрум), ! тзор'гя ц!лей (З.Локе). Спо-д!ваяня ! ц1ль при цьому ваступээть осяовняма детерм!нантами поведгяки. Зг!дно з цами теор!я?ла, мотквац!я - це процес стаму-лэзання Оудь-кого (окремо! ладана чя трупа ладей), до д!яльяоо-т!, яка опршовааа на досягяення ц!лей орган!зацН. Мотивац!я нзобх!дяа для' продуктивного приЯняття р!шеяь I запланованах роб'.т. . _ч .-•'-■•-

Проблема мотавацИ, безугловно, не вачерпуеться т!лыш роз-гляяутама теор!яма. Цз ява>дэ ко-лплекояе ! багатогранно, ! в1до-бразата во! "ого аспекта в одн!Я теорИ ! теоретачяо, ! практач-но яву.онлаво. Але ког-ча 1з згадаяях теор!й висв!тляе одну або дёй!лька бкяадовах.процесу, то розглядаёться, як! необх'дно врзхувати упрзвл!кца у сзоГй д!яльност!.

. На основ! критичного анал!зу вказаяах заруб!кках ! з1тчазня-пах концепц!й дасертант пропонуе низку пгинцап!з, як! б могла бута покладзн! э основу розроблэзаяо! соц!олог!чао1 тэорП управляя ссв!то.о. МаПб!льш знзчлмЕка серед кпх с:

- планування, розрахозаяв яз лас о на звячайнз!?, алз й кзпе-редбячэяяй порсб!г под!Я, авадку зм!яу псропектаза, у.таз та

•юзишвосто! Д!ЯЛЬЯОСТ|:'

- в! дпсМдк1сть особастоот!" Биконуван!й функц! I;

- створеняя система у прав л i ння у з!дпоз!дност! до умов се- ' педоьа^а;

- розрсбка макая i зму формування трудозо! ыотизацИ в умовах пепах?дкого перtоду.

Управлiкн- ocBiTin в ?>:p-a"Hi пэрэживае пзр10д свого стаяов-лзная. Л то ж. ко а: > i obítob! здобутка науки управл!ння ё одним 1з вежлива?: дкерел да створеняя тзорзтачках засад управд!ння нац!он?льно:о осьIтою.

7 тветьому оозд!л! - "Реформуваяня осв!ти як р!знсвгд управ-л!ясько! д1яльнос.Т1 (на приклад! р&форми ócbIts в УкраШ)" -автор анал1зуе вс! пэрззага та недол!ки в!тчпзняно1 система ос-в? та, вказувчи при дьому, що на сьогодй! воне пстребуе удоско-наленяя та оновлеяня. Зокрема, зазначаеться, що в колншвьому СРСР осв!та досягла-значках yonlxlB у п!дготовц! спец!ал!ст!в, але разом з там яада!рна !1 централ!за ,!я, за!деолог!зован!сть га по вне одеряавленкя, н'едостатне ф!нансувзняя празвели до кри-зового стану. KpiM аього, розпад СКЗР, становления мэлодо! Ук-ра!нсько! держава, проблема, пов"язан! з в!дсутн!ста ¿ац!ональ-ио! система осв!та вакликала необх!дн!сть !! реформування. Про це св!дчать дан! соц!олог!чннх досл!д«ень octshhíх рокЛв, в одному з яках автор бралагбезпосереянз участь.

Реформа осв!тя - це такай напряшк д!яльностЦ якай сярямо-зааай на перетворення bcísI система осв!та ! виховання або осное-еих ii структурних елзмент!в. Маээться на уваз! пера за все так! перетворення, як! носять глобальна^ ча загальнодергавнай характер. Отге, реформа осз!ти зач!паать вс! основнт структура! компонента шк1льно! 1 вуз!воько! система, включапчи педэгог!чну

технологin i при&шту методологis теопетичнпх досл1д5знь.

Одним 1з крптерНз гЦдзиценяя е^эктиБност! реХормуваяня по-вина! з самого початку стати"перетворешш в органезац|f i уп-резл1нн1 оовIто:о. Одним гг.е 1з плях1в ре;?ормуванг:я ¿порткЦнйя мокз отата вявчэиня та застооування кра'дих сз1товнх здо1у''1г. Але hsgki лькц вони ио?.:уть бути прадатнима для з! ,;ч::знд')ого уп-равл!вяя ocBiTOrO ? Проаяял!зузавши сатгацЬ, зяссгглнт со-?.—ь зисновон,' tuo ц! досягненпя лишз часткозо монсуть б;тп п-г: и :•">-•• • ними в УкраТн! вяе хоча б 1з-за сзое1 aeBtnno-i v-oc-i со: востям укра!нського менталитету. Кр1м цього, пег.- :ьт-п.- ,1-лог1чяого досл1даеняя ов!дчать про те, ^с .ексттег?;! сеть стримаяё оц|кка щодо стану справ з осзётог: ,г. ;! . 1у. елюстрац!! наводятьоя з!дпоз!д1 на запитаяня: "Ч.: звя-хае?". i:: стан спраз з ocsiToa у розвинутях краТках?

- за вз!редь для нас - 8,4£;

- за крале, His у нас. - 39,85?;

- за супербчливяй (цось крзле, а :;юоь rlpne) - 4Ь,С;*;

- за г!рияй - Q,C%;

- ва&ко в1дпов1'дста - 6,35?.

Заходячя !з результата, мояша псипустктн, цо я-ааё ¿г? и г--Мег:1 не пготи викорястаная досг!ду ося1тш.эТ робот:. •„ '••• "--и я:'. • ••»•-• Тлпх" (вкл-очаячи упсавл1кня ооз! тез},' алз поп ^¡г: рочу»*! •• чть, що проблэми в1тчизняйо1 осз!ти закликан! пео.?д;;з1'5 и-? ,о-внми яви:да?/!я в сусп! льйтз!, i' Ix вир1шеанл пор."я зоне з г.очр.-ч>и-ням цях кризознх ЯВРЛ.

Зарубliifia система осв!'?п, тез, як в|домо, «г.тсто -у -

мувться. Ало в ос.тзнн1£ час напрямка пе^ориуч?'- нп cnt?;: цоптуально 3:j1 нйлться . Ilr.cfi i дноэ стае а!д'л? - v hi г:!-я-"1' .-•яте?''! I na'sotls упг-!йл1н-.я- осв!тоо п;:г.-л " •.

рац1й, впвовядкення прякцапу зооерадаеяяя влада "в оередаа!"

СИСТеМВ csbíte. . *

Звачайно, укпа!нськ!й оио?эй1 ccbÍtb ще сл!д визначитвоь 3

ягпрямах та характер! нацЮяально! реформа. Але,-на думку .да-

сертаята, сгратег!я оачгорегулядП е досать перопективнозэ,.перед-

ре! м заздяка високому р!внэ 1ЕстятуцИ*но! азтоаом! I заклад'»в ос-

.р

BtTB, моб!льносТ! орран1эац5Лно-.уаравл.!ясы<их структур..та ai лому ряду !яшах факторхв, як! ейряяють прийяяттз осз!тя1х !яао-зац!й. , '

Сьогсдя! спостер!гаеться загадьяаР хоча i яе дуге вираяана, теядеяц!я до познпэеея твовведеаь в ocbítí за допомогои локаяь-аах 1н1ц!атав (пракладом тае бута запрозадкення бэгатоотуikes-bo i свстемя вавчааяя у вузах Укра!ш). Але,,ааалГ yins. так! про®та, автор праходвть до аасноану. що воаа мгять ряд sysre- • впх аедол!к1в, що зяачно звугуе ойеру ?х засгссузаявя! потрз-буе детально! попередЕьо! розрэбкд. Це s в значя! 2 мЛр i 'с тосу вть -ся ! бататоотуденево! оистама взвчаяяя. ¿агор аванае» до. бага-тоотупенева осв!та яе е б!лыа прогвзсаваов ns в!дйо;гевя» до-гра-ÄaniSHo! в!гчазаяно1. Тому nepm ais запэзичуватв заууб1гшз2 дос-в!д, потр36до досконало вавчата свою педагоггчну спадщаауу здо-буткя колшньо! радяясько! школа, як! часто-густо !гаоруэгься з прячва пол!тачяо! коя "заму рп, паваах стереотшйв та пошли»- -вого трактуванял школа СГ?СР як тако ï, ¡до була спр^таава вйкдкн-Ео на 1деолог!зац1а п!дростаэтого покол1няя.

В робот! акцзятуеться увага на програ'Л "УкраТаа Ш отол!т-2Я. Дергаваа яац!овальяа програма "0св1га" тз побиться евроба, ваходяча з теш дисзртац!ёяого дословная, аяал!зу Tlgî ÏT час- . тана, що безпосервдаио отосуегься_управд!няя систеюа ocbîts.

Зояр£ма} аазяечаеться, то зм!ст реформуваняя упра»я!яйд ас-

blïcp полягае y тому, що оотаная повинна в б1льш!й м!р! зд!Зоаэ-ватя свод сгушщко обелуговузанял, забезпечузатя максимально повяе задозолення потреб пасёлеаня J народного господарстЕа в oobítí. Для цього необх!дно зм!натя практику планувеяня ! управ-лiяняi зд!йсн:-озатя Ix з 3! лъа ч!ткпм розум!аняи перспектив ! шлях!з ствзрення нац!окально1 система оав!та, методами оз1до?.ю-го зплпву аа Ьсв'ту, як один ?з фактор1з розватку сусп!льстза.

Загало'м з!дзначаеться, гцо yonlnme ребормузааня оов1та з кра!-Hi залезатаме в!д того, наск!льки повко будуть эраховузатася" в Mex8Hi3Mf управд{яяя !нтереоа soix со "J альнах оуб"ект{в, як глабоко розкриватамуться переплетения ! суперечност1 iHTepedB, своечасно ваявлятамуться форма !х руху, вазначатамуться аляха, заооба Î способа îx розз"язаяня.

Роздь1 зак1нчуеться внснозком про те, що головням, к!нцезагя результатом д!яльзост! кояно! ocbIthío.I оргая!зацП в задоволення спояизача.'Для упраал!ння s к1нцзвай результат вазнзчаеться загадьяйм станом ефектязаос?1 д!ялышот! окремих павчальнах закладта 1нотатуту oceith в ц!лому. Отае» к!нцеьам результатов упразл!ння осз!тоэ в Укра!н1 за умов реформування пованяо бтати перетзоренкя зяань i осв!ченост! в безпосередна продук-тззяу силу суоШльства, £ого гуман1стг,чна2 ксгЛ тал.

7 "Ззсновках" м!стяться теоретачн! узагзльнзяня, окресллзть-ся пзрсязктав.: подальше го досл!дгення проблема, мозлазост! тактичного викорвстзяня отримаяах результат!в. Основа) пелозэняя дасертгп!I в!дображено з тзгзх публ1кац1ях автора: 1. ~¡»nnx 3,3. Содаохогачеокай знадяз 'У-ормаро занял гмрозоззез-•«ач упагихсл яро*: техучалял // Соц1а.1|зац!я осо<1гстоот1 як гробдоча кацЮнально! oes!та : Тоза'допоз!до~ ВсзукрпТаоько!

HEjîicosG-npaKTâvHci кок'^епйЛцП- Ч Л « •• Пиан, i591'..

sonsa 2,Б» Шля?:: rocnysnarm духовно; иульгурк особ:¡г ^ aímíohaj>í>:io? ос ni т."; // 3kc.;ío:'1.

толо'чл: йа?е-с!2лп Soikííoz.;'.!::-: чц^а.чь.. -

- loi-Villi* '

Чех!-Э7: r^o-v;:;^:'::. Ii.iL -a ГК$ВС5:.:: ^саШо^кс '

¿■¿•aîilhiï; ¿¿LT;1 -r: ВгДЛЛ^

i-.; те //'л^оадп -.v.';:.; л г.',;-.:, оез!.tíí' .У"'

UarspU-;!'; кау^п^.-ирпет^нс! iwi'/Iope^U 1 •■ -- ïLu.iz}':.\ С, SO-SS',

•lins;: Ь..В< Глг^оe оопазопг-к";осдеололгаеоклч ппосЗ-.Vn:îi:. Дсс.сзртаакя па ^сг-скши'о' учтск отепени кандидата ссцйоло-по о:!с:;::зл1,пост:и 00.06 ~ социология кулътуря» ' "ЛпезопкЯ .учйзероагчз'г к.'лЛ'зргса иГоачавкоSï-Jieïî5

лзсеорсты? содор::я? aw; годовая?, о м-з то до лсгач ео кпх проблем : сбрясозанпсл з «елаолохглеокпх зколях а па-

с о^пгп; ст^'овлзния а злз1;;;:'^ соцаологаа jп-

:.брысова?йЛ1>ио';-: организаций л аасуба-гаоК социология ГС; с-юлехпя. Оокозноа анямавяз обсс.оао к я по so к концэт'.гуальшх (•звэвапзЯ оовпэизеяо" ооцкологичеоко^. теоппл управления обрпзо-У:.¿сталозлан;т что обосновалаз сснобнйх поталенп'Л асслздо-оаг'лзеляот ^;сег:т;:зныс гута-.и условия созеразнсгзозодая уп-в прсцсосо рего?:.;ирозач::л ооряг.о'ааяпя з Уг-српано.

Ohcp.it Y.Y. Bdtir-itioaal Administration as a Sociological ?ro'olra. Master'г. Dicrcrtation: Baselalit7-22.C0.06-Sociology of CultuA-ts. л-jucation and Science.Kiev У а газ SbevchenJio University. - 193Г.,

S be dircertation dcaln with the investigation of educational administration Methodological problems in the different scciolo-5!''"! rrbools an« trend? sno the stages of ionsation and development of "f-ciolcgy of кп educational organisation management in the .foreigr cociology of XXthccntur^.Kain attention is paid to the concepiiotial principles of the modern sociological administration. It is deterainod that substantiation' of" the main principles of the investigation say define the effective courses and conditions of the adainistraticn improvement in the procers of education reformation in Ukraine-«

Клзчов! олоза: упрралЫня, ре-Т-ормуваяня, е?ск?иан!сть

кР. Г !. " ' " -

ПГдписаио до дпуку I7.03.9op. Формат 60x64/16. Доук. арк. I Тира- СОирим. Вид. 9 <1.

Безкоштосно. Зам. № 39. Друкарня КВП.