автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Узуальна дивергентность дословных фразеологизмов в национальных вариантах современного немецкого языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Узуальна дивергентность дословных фразеологизмов в национальных вариантах современного немецкого языка"

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СУДИМ Володимир Трохимовип

УЗУАЛЬНА ДИВЕРГЕНТНІСТЬ ДІЄСЛІВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

У НАЦІОНАЛЬНИХ ВАРІАНТАХ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ І

Спеціальність 10.02.04. - Германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Дисертацією' є рукопис. ,

Роботу виконано на кафедрі германської філології Київського університету їм. Тараса Шевченка

Науковий.керівник

доктор філологічних наук, професор САХАРЧУК Л.І.

Офіційні опонент

Провідна організація-

академік АН ВШ України, доктор філологічних наук, професор ЗОРІВ ЧАК Р.П.

кандидат філологічних наук, професор ПРОРОЧЕНКО О.П,

Чернівецький держсзішй університет ім. Юрія Федьковича

Захист дисертації відбудеться __1994 р.

о /О годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.01.09 у Київському університеті ім, Тараса Шевченка С25260І, н.Київ, Бульвар Шевченка, 14) .

З дисертацією ш>хна ознайомитись у бібліотеці Київського університету ім. Тараса Шевченка (вул. Володидорська, 58)

Автореферат розіслано

#»

А

онзс 19т р.

вчений секретар л;еціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук,доценті

З.Г .Гетьман

Сучасний стан вивчення фразеології німецької мови характеризується зосередженням дослідників на розв'язанні питань загально-німецької фразеології,щоб з"ясувати 11 системні властивості та реалізаціє цих властивостей на різних мовленнєвих рівнях комунікативного процесу. Де означав, що увага лінгвістів перемістилася від нагромадаення фактів про прароду мовних одинець до вивчення їхнього функціонування у мовленні. При цьому не можна залишати поза увагою той факт, що до німецької фразеології належать не тільки фразеологічні одиниці німецького національного варіанта /віппєшієї^всЬ / або /БеїгівсЬев БвиївсЬ /, але Й фразеологічні одиниці національно забарвленої мови Австрії /ОвЬвггеіоЬіасЬва ПвигеоЬ / і Швейцарії /бсЬмеігег носЬіеиіесЬ /. Щодо цього німецька мова ке гомогенна. Територіальне розмахування сфери поширення сучасної німецької мови стало однією із найвагоміших причин II неідентачноеті самій- собі та виникнення трьох національних варіантів - німецького, австрійського та «вейцарського. Кожний національний варіант виконує всі суспільні функції так само, як і будь-яка гомогенна мова, має своо ссціолінгвальну модель і входить до полінаціональної німецької мови як система в архісистему вданої мови. Історично в основі цих варіантів лежать різні діалекти німецької мови.

Актуальність дослідження національних особливостей німецької иови в рамках теорії варіантності національно негомогенннх літературних мов та вивчення узуальної дивергентності на рівні фразеологічних мікросиствм трьох національних варіантів зумовлено тим, що саме фразеологія - це та площина, в якій перетинаються сфери взаємодії семантики й лексики. Відображати диференційні особливості кожної мови чи мовного варіанта, фразеологічний фонд мови мас чітко виражений національний характер. .

Рефероване дослідження - це спроба вийти за рамки власне німецької фразеології і внаслідок контрастивного аналізу відібраного корпусу иайтиповіших дієслівних фразеологізмів, що маеть національну маркованість, сягнути периферії загахьнонімецької фразеологічної системи, з"ясувавпи, де, як і чоцу, виникає фразеологічна «інваріантна дивергвитність.

Щоб досягти мату дослідження в роботі поставіено конкретні завдання: _

І/ вибрати з усіх доступних сьогодні лексикографічних джерел

Австрії та Швейцарії національно марковані дієслівні фразеологізми та з"яс.уватя їхню у дуальність за допомого* інформантів -представників усіх трьох національних варіантів;

2/ інвентаризувати та систематизувати фактичний матеріал з погляду структурних, компонентних та семантичних особливостей;

З/ провести контрастивннй аналіз фразеосемвнтичних односторонньо маркованих аналогів і встановити типові індикатори узуальної дявергентності;

4/ комплексно вивчити елементи дивергентності на основі зіставлення фразеологічних австріцизмів і гельвецизнів із відповідними німецькими аналогами;

5/ інвентаризувати та систематизувати безеквівалентні дієслівні фразеологізми з австрійської) та, відповідно, швейцарське» маркованістю;

6/ з"ясувати місце і роль національно-специфічних елементів та слів іншомовного походоення у компонентному складі національно маркованих фразеологізмів;

7/ виявити функції та контекстуальну реалізацію національне маркованих фразеологізмів на матеріалі газетних текстів Австрії та Швейцарії. ■

Кснтрастивнкй аналіз дієслівних фразеологізмів різних національних варіантів базується на теоретичних здобутках багатоас-пеістних досліджень фразеології загалем, а характеристика фразеологічних мікроснстем на фоні фразеологічної системи німецької аі-тзратурної мови подається з урахуванням їхніх Специфічних особ-, ливостей. ■

Матеріалом дослідження стали національно марковані дієслівні фразеологізми австрійського та швейцарського иаціснаяьних варіантів, Разок із фразеологізмами власне німецької мови їхня картотека нараховує понад 1500 одиниць.

. Фразеологізми з австрійською маркованістю зібрано на основі таких словників: Oeterrelchischea Worterbucb /Відень, 1985/; Wle eegt: raan in ОвіеггеісЬ?/Мангайн, 1980/; Wie sagt иап anderowo? /Ыачгайм, 1980/; Die Beeonderbelten der deutscben Scbriftspracbs in Onterreicb und In Biidtirol /Мангайм, 1962/; wiener Dialekfc-lexikon /Відень, 3990/; Worterbucb aer deutsclien lEJmgangespreche /Штутгарт, 1987/; Duden. QroBee WSirterbuch der fleutuchcn Sprsebe

з

/Мангайм, І976-І98І/.

У зв"нзку з відсутністю спеціального словника швейцарської фразеології, переважну більшість фразеологізмів із ивейцарськові маркованістю взято із такюс джерел: Worterbucb der sciiweiz,dri“ Hchen Beaonderbeiten/ Wie sagt man in der Schweiz?/Шшгайи,І969/; Die Besonderheiten der deutscben Schriftaprache in der Scliurfisi /Мангайм, 196Э/; Scbweizerische und oaterreicbiscbe BeBonderhei-tan in deutscben W6rterl)ucbern/TlD6iHr6H, 1973/; Besonderheiten йьи deutschen Wortscbatzes in der Schweiz /Цюріх, 1965/; Scbweizeri-aches Idiotikon. Worterbucb der schwelzer-deutseben Sprache /Фра уєнфельд, І98І-І973/; Ba3eldeutaches Worterbuch /Базель, І6В4/; ZiiricMeutscbee Worterbucb /Цюріх, 1983/.

Щоб з"ясувати актуальність та контекстуальну реалізацію національно маркованих фразеологізмів, проведено суцільний вибір фразеологічних одиниць із текстів центральних та регіональних газет Австрії та ШвейцаріГ. їхнє вживання у газетних текстах засвідчує функціональну актуальність національно маркованої фразеології.

Достовірність відібраного корпусу чаркованих фразеологізміь виявлено у процесі консультацій із професором Віденського університету П.Візінгером і професором Базепьського університету А.Ву-гофер. Окрім цього проведено тристороннє опитування інформантів, серед них 15 громадян Австрії, 15 - Швейцарії та 15 - Німеччини.

2£новні_метощ_£ослімення• Матеріал і завдання дослідження зумовлюють необхідність поєднання синхронного аспекту з діахрон-ним, що вимагає застосувати контрастивішй, історико-етішологічниіі та описовий методи, а також метод компонентного та контнкетологічного аналізів.

Основу дослідження матеріального корпусу риботи утвори» її і. елементи традиційних методів, прийнятих у мовознавстві для опрацювання подібних лексичних шарів. Це насомперец ті, якими оперуз контрастивна лінгвістика для виявденчч розбіжностей у меаах него-могенної мови*; просторова лінгвістика - для виявлення географічного поширення тих чи інших національно маркованих фразеологія-

1 Жлуктчнко Ю.О. Контряетивниіі аналіз як прийом мовного дослідження // Нариси з конгрястивної лінгвістики. - і!., 1979. -С. Г)~П. ■

мів; комунікативна лінгвістика - для вивчення ролі та механізмів контекстуальної реалізації дієслівних фразеологізмів у національних варіантах.

Наукова новизна дослідження полягав в тому, що тут уперше зроблено спробу контрастивного аналізу національно маркованих фразеологізмів на рівні трьох варіантів полінаціональної німецької мови, щоб вивчити узуально закріплені розбіжності, що зумовлені як екстра^-, так і інтралінгвальними чинниками становлення та розвитку фразеологічних національних мікросистем сучасної німецької мови. Уперше проведено детальний аналіз контекстуальної реалізації національно маркованих фразеологізмів, результати якого показали, що ці ще не достатньо вивчені мовні одиниці беруть активну участь у текстотворчих процесах, взаємодіючи як з окремими елементами тексту, так і з цілим текстом, надаючи йому національно забарвленого колориту, увиразнюючи авторське мовлення.

Теоретичне та практичне значення дослідження полягав в тому, що виявлені типи міжнаціональних кореляцій дієслівних фразеологізмів можна екстраполювати на фразеології) Зіагалом. Аналіз розбіжностей та їхня систематизація, доводять, що узуальна дивергент- , ність - це динамічний процес міжваріантної взаємодії різних пластів негомогенної мови, який поширюється також і на фразеологічні мікросистеми загальнонімецької фразеологічної системи.

. Результати проведеного аналізу можуть знайти застосування при укладанні фразеологічних словників, проведенні спецсемінарів зі студентами-германістами, а також їх мокна використовувати в спецкурсі в питань варіантності полінаціональних мов.

На_захист виносяться.такі твердження: ,

І/ Фразеологічна система сучасної полінаціональної німецької мови, як і мова загалом, має негомогенний характер, до виразників якого належать також національно марковані дієслівні фразеологізми, що входять де складу фразеологічних мікросистем відповідного варіанту.

2/ Виникнення та узуальне закріплення австрійських і швейцарських фразеологізмів, а також тих, що мають відповідні аналоги у власне німецькому варіанті, - це результат інгсятлрнр-дистрибутивних та лексичних розбіжностей між німецьким' і австрійським, німецьким та швейцарським, а також між австрійський та швейцарськім

національними варіантами.

З/ Узуальна дивергентність національно маркованих фразеологізмів - це динамічний процес міжваріантної взаємодії різних пластів негомог'енної мови» що характеризується двома протилежними тенденціями: а/ збереження та культивування національних мовних особливостей; б/ збереження міжнаціонального мовного інваріанта.

4/ Міжнаціональна варіантність досліджуваних одиниць виявляється на фондовому і компонентному рівнях. Індикатори узуальної дивергентності національно маркованих фразеологізмів такі: націо-нальнс-специфічні елементи, діалектні слова, слова іншомовного походження, а такок ззгальнонімецькі слова з невідомою власне німецькій мові лексичною сполучуваністю.

5/ Національно марковані дієслівні фразеологізми - це мовні одиниці, текстотворчі потенції яких відповідають всім системним вимогам комунікативного процесу.

£2їХі!!5Щ2_£2£2ІЗ£ШШ2» ^сн°ені твердження і результати дослідження було викладено у доповідях на міжнародних і регіональних конференціях: ’’Проблеми лінгвістики тексту та лінгвсметодики" /Львів, 1992 р./; "Лінгвістика тексту за фахом та проблеми прикладного термінознявства" /Львів, 1993 р./; "Сучасні методи навчання та форми контролю знань з іноземної мови" /Київ, 1993 р./, а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Львівського університету /1986—1992/. Результати дослідження відображено в семи публікаціях..

Структура і зміст роботи. Структуру робота зумовлюють її мета і завдання. Дисертація складається із Вступу, трьох розділів і Загальних висновків. У кінці роботи подано перелік використаної. літератури, лексикографічних джерел, скорочень та реєстр маркованих фразеологізмів.

У_Вступі обгрунтовано мотиви вибору теми дослідження, її актуальність, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, мету і гіринципі! наукового аналізу дивергентно-конвергентних особливості національно маркованих дієслівних фразеологізмів. Тут ерорчульовано також конкретні завдання, виріиення яких і повинно висвітлити основні вияви узуальної дивергентності діосліянюс фрнзеоялгісмів на міяааріантнолу рівні. На захист винесено п”я'гь гтрдпень, с.о рипливаоть із дослідження.

У першому розділі "фразеологічна номінація у термінах теорії варіантності" проаналізовано основні постулати теорії варіантності, дано визначення таких вихідних понять, як ВАРІАТИВНІСТЬ , ВАРІЮВАННЯ, ВАРІАНТ, ІНВАРІАНТ та ВАРІАНТНІСТЬ, а також висвітлено власне розуміння поняття "НАЦІОНАЛЬНИЙ ВАРІАНТ НЕГОМОГЕННОЇ МОВИ" Згідно з коицегщіев дисертанта, національний варіант мови - це явище соціолінгвальне, оскільки він виконує всі суспільні функції так само, як будь-яка гомогенна мова. Він охоплює всі сфери суспільного етття: телебачення, пресу, кіно, школу, церкву та інші інституції. Дисертант спирається на традиційне тлумачення, що со-ціолінгвальною основою для визначення поняття національного варіанта е нація. Кореляція "національний варіант мови :: нація - одна з конкретних реалізацій загального співвідношення ''мова :: сус пільство".

Кокон з національних варіантів пройшов свій шлях розвитку, в результаті чого набув відповідного історико-лінгваяьпого статусу, У цьому відношенні найбільш дослідженим є німецький національний варіант /НШ, або Binnendoutscb /, основний ареал поширення якого - Німеччина. З огляду на те, що стач і рівень наукового вивчення історії становлення та розвитку німецької мови в цьому ареалі надзвичайно високий, основну увагу зосереджуємо лише иа ре-левантшис для даного дослідження аспектах, радіус дії яких знаходяться у метах фразеологічного фонду німецького національного варіанта, .

Досіідшки-фразєодоги чітко окреслили об"єкт і сб"вм фразеології, обгрунтували її влутріиньосистемні законі*,, розробили кяа-сиї'іквців фразеологізмів та проаналізували механізми їхньої реалізації в текстах. Однак фразеологізмам із австрійською та пшей-царськоо паркованістю увага приділялася лито принагідно, тому рони фактично не знайшли широкого відображення у фразеологічних слоппиках. На жаль, немає жодного системного дослідження, об"єк-тои якого булл б фразеологічні одиниці німецького національного варіялта. які в інших національних варіантах цієї мови "чужі" або ляше недавно увійшли у вжиток. Австрійський словник називає' ЇТ "niclii; beimisch oder se.11; kurzem gebrmscbl i.ct;" /чужі або ті,

V н«дчичо увійшли у вжиток/, наприклад: eine baben

( '«І-fit benreifw, benorctnnn sei.n'); suf Ритор lebsn i'-'o’.i

n

tett Geld leben' ) •, in der iQemme sein ('in Not, bedriingt Bein'); Zeter scbreien ('laut jamaernd um Hilfe rufen')^* Ми Допускаємо існування таких фразеологізмів і в швейцарському варіанті, але відсутність лексикографічних джерел ускладнює їхнє виявлення.

Оскільки дослідження узуальної дивергентності вимагає проведення контрастивного аналізу, ми беремо загальнонімецькі фразеологізми, актуальні у всьому німецькомовноиу ареалі, за еталон зіставлення, спираючись на фундаментальні праці А.1.Домашнева, І.І.Чернишової, В.М.Телія, В.Фляйтера, О.В.Куніна, Р.П.Зорівчак, А.Д.Райхмтаііна, Я.Ебнера, А.Я.Барана та іішшх. ■

Ще в першій половині 60-х років Е.Різель, досліджуючи німець-ісомовний ароал, доходить висновку, що німецька мова в Австрії має цілу низку розбіжностей з німецькою новою Німеччини. У процесі розвитку та функціонування німецької мови австрійського національного варіанта ці розбіжності набувають узуального характеру

і стають для австрійців нормою. Цз стосується особливо фразеологічного фонду, який під вплииоп баварсько-австрійського діалекту поступово набуває національно-специфічного забарвлення. У результаті цього виникав ціла низка австрійсько маркованих фразеологізмів, які акумулювали в собі поняття і явища, пов"язаш з особливостями австрійської духовної і матеріальної культури, адміністративного і політичного управління, ментальності, звичаїв та традицій австрійців. . -

Аналогічні процеси відбувалися також і у Швейцарії, країні і а самобутнім мовним ареалом і чотирма державший мовами: німецькою, французькою, італійською і ретороманською. Своєрідність історичного розвитку і існування самої країни, діалектографічна специфіка мов спілкування її народів зумовила внутрішні) диференціацію ' алемонської писемності відповідно до діалектів. Вони проникають у всі сфери життя, беручи на себе не тільки функцію розмовної мови, а й літературної. Таї син чином, діалекти одержують у Швейцарі’1

ширшу комунікативну сферу, аніж діалекти Австрії та Німеччини, відтіснивши німецьку літературну мову виключно у сферу шсемиог ; спілкування. Внаслідок цього у парадигмі німецької uonu швейцарського національного їпріяіпа на сформувався такий пласт иови, йіі

1 Онt f ггИо 1) 1 ос.be •’ yfij t«i-b:ich» - ?6. iibtirarb. 4ufl. Wі vn i

fin t r I'H і .■! Ь І hi1!' У1'1! !ін '>! Ч г 1 eg Winn», ІЧ85. — Mfi В.

розмовна мова /umgangssprache /. Її роль ваяли на себе діалекти.

Специфіка дихотомічної структури німецької мови у Швейцарії, а також безпосередня взаємодія діалекту з літературною мовою сприяють переінтеграції діалектних слів у літературну мову, надаючи їм національно-специфічного забарвлення. "Національні варіанти будуть постійно одержувати новий дивергентний матеріал у вигляді набутих елементів під шлпвом діалектів і напівдіалектів національного ареалу", - заузазкуе А.І.Домапшев*. У своїх дослідженнях.він комплексно аналізує всі структурні рівні німецької'мови Німеччини, Австрії та Швейцарії, включно з лексико-фразеояо-гічним. Однак національно марковані фразеологізми охарактеризовані тут лише в загальних рисах^.

Спираючись на дослідження Домашнєва А.І., Гаевеької Г.А., Ко-каніної І,Б., Малигіна ВЛ., Мозера Г., Кайзера С., Візінгера П. та in., зосереджуемо свою увагу на дієслівних фразеологізмах, що мають австрійську або швейцарську маркованість, оскільки вони ще не були предметом окремого дослідження.

Щоб виявити інтра- та екстралінгвальні чинники, що зумовили процес дивергентності фразеологічних одиниць на,рівні національних варіантів, підходимо до всього німецькомовного фразеологічного фонду як до загальнонімецької фразеологічної системи, яка складається з трьох фразеологічних макросистем:

1. Німецької фразеологічної иікросистеми

2. Австрійської фразеологічної иікросистеми .

3. Швейцарської фразеологічної иікросистеми .

Внаслідок тісної взаємодії мовник і позамовних чинників, по-

в"язаних з особливостями-історичних, культурних і політичних умов розвитку та функціонування німецької мови в країнах її поширення, утворився корпус фразеологічних одиниць, що вживаються тільки в ралках тієї чи іншої країни, тобто мають односторонню маркованість t становлять в межах відповідного національного варіанта фразеологічні иікросистеми. Нешарковані фразеологізми об"єднуємо в одне

J Домашнее А.И. Актуальные проблемы изучения лексико-семантической системы надионально-негомогенных /поливариантных/ литературных яаыков // Вопросы лексико-семантической системы языка. Тезисы докладов,: Часть I. - М.*. Наука, 1971. - С. 136,

2 Домашнее А.И. Совр. нем. язык в его национальны вприаитпх, -8.: Паука, 1983. -231 с.

загальнонімецьке фразеологічне ядро. Такі фразеологізми актуальні як у німецькій, так і у двох інших фразеологічних міиросистємвд, тому вони в дисертаційному дослідженні стали еталоном зіставлення, Контрастивний аналіз фактичного матеріалу показав, що національно марковані фразеологізми можна поділити на дві групи: еквівалентні та безеквівалентні. Еквівалентні фразеологізми о національно маркованими аналогами зегальнонімецьких фразеологізмів. Б австрійському національному варіанті - це фразеологічні австріциз-ми - еяалоги німецьких, а у швейцарському національному варіанті -це фразеологічні гельвецкзми - аналоги німецьких. Безеквівялентнг фразеологізми теж поділяються відповідно на фразеологічні австрі-цизми та фразеологічні гельвецизми.

Виникнення фразеологічних аналогів спричинило нагромадження якісних змін у локально обмеженому узусі мови та зсув норми під впливом певній, інтра- та екстралінгвальнкх чинників існування національних варіантів мови загалом. Це означав, що узуально закріплена норма відтісняється варіантно» нормов, яка на відповідному інтралінгвальнсму підгрунті проходить‘процес узуального закріплення, одержуючи статус "комунікативного конкурента" на рівні тієї чи іншої фразеологічної мікросистеш. Таким чином, у рамках національних варіантів сучасної полхнаціональноГ німецької мови функціонує ціла низка паралельних стосовно норми фразеологізмів, які, маючи національно маркований кваліфікатор, увійшли до комунікативного процесу й стали невід"емною частиною лекеико-фразеологіч-ного,фонду відповідного національного варіанта. Це такі, наприклад, фразеологізми, як ній. ketnen Oroschen in der Tanche habun, австр. keinen Xuokcrten Heller in der Taacbe haberi* ШВ. kelnen Happen raehr In der Tasche haben;HiM. vie ein Heftelnecher auCpaa-веп , австр. wie ein Heftelmacber aufpasnen , ШВ. wie ein Haftli-macher aufpaasen;HIM. j-ra ein Bain atellen , австр. daa Haxl etellen / j-ra urna Haxl hauen, ШВ, j-m daa Bein stellen; НІМ. weg-fjehon wie frieche / warms Gerjmeln, австр. weggohen wie frisohe Brazil , ШВ. weggehen wie frische Wegglij НІМ. daetehen wio der Ochs era / vorm Berge , австр. daoteben wie ’a Mandl beim Sterz , mn. de~ stehen wie dsr Eeol аш Berg; НІМ. genz вив dem Hiiusohen ;join, австр. ganz aus den Hausel oein , ШВ. виз den flaus-li Bain,

Аналіз виявлених елементів марковаиості дієслівних фраззоло-

гізмів дав змогу встановити передусім компонентну розбіжність між фразеологічними аналогами, носіями якої е іменники, дієслова, прикметники, прийменники та артиклі. Серед них - низка національно-специфічних компонентів, діалектних слів та слів іншомовного походження. '

У другому розділі "Дивергентні особливості‘дієслівних'фразеологізмів австрійського та німецького національних варіантів" детально проаналізовано еквівалентні та безеквівалентні австрійсько марковані дієслівні фразеологізми всіх виявлених нами структурних моделей.

До першої групи австрійсько маркованщс Ді^азєолог ічних одшкць зараховуємо фразеологічні австріцизмк -^-аналоги німецьких фразеологізмів. Під ними розуміється австрійсвке"марковані фразеологічні одиниці з дієслівним компонентом, які' при певній структурно-семантичній розбіжності мають аналори у німецькому національному варіанті. До них, зокрема, зараховуємо такі, як die patsohen an-гіеЬев ('sicb nit den Brrelcbten zufriedengeben')j in die Fraisen fallen (*eebr егвсЬгескеп*)\ etw. let З-m Powidl (*etv. let J-m egal1)» etw. in Evldenz balten ('etw. iibereicbtlicb susammenstel-len, rcgietrleren')j ги etw. eeinen Kren geben ('ги etw. seincn Senf goben')? oin Bcbnoferl macben ('einen Pluascb ziehen')»

Другу групу складають власне австрійські одиниці з дієслівним компонентом, які не-масть еквівалентів у німецькому національному варіанті, тому їхня експлікація може відбутися лішє шляхом семан-тизацтї або перефразування. ' '

З огляду на те, що такі фразеологізми масть здатність акумулювати в собі національний колбрит, специфіку культури народу, особливості його історичного розвитку, звичаїв та традицій, виникла необхідність вдатися до аналізу національно-специфічних компонентів фразеологічних австріцмзмів. Розгляньмо детальніше декілька фразеологізмів, що мають такий компонент, наприклад, фразеологізм auX dor Dacken веіп / liegen (*gan« berabgekomroen sein, darniaderliegen; aich in einer Kriae beXinden’). В середньовічному Відні ув"язнені повинні були спати на сплетеному із соломи тонкому матраці, що називався die Dacke . Звідси "бути на матраці" пов'язувалося а поняттям дуже скрутних умов .життя,, ще і вплинуло на формування семантики фразеологізму. . ',

У Віденському парку відпочинку, що носить назву "Протер", встановлено фігуру-пристрій, щоб виміряти силу удару /б"пчи ііо ній/. Ця фігура називається " Бег Watschenmann Саме це й зморило виникнення фразеологізму kein WatEchennmnn seln , ЩО означав "не дати знущатися над собою /з себе/".

Виникнеш» і швидкому пояиренно фразеологізму eitien Frltzeia-eke machen (’der Lange necb hinfallen') посприяла реклама австрійської фірм " Fritze-boclce", Її 'символом і одночасно рекламо»? є зображення хлопчика, який, впввяи з відкритою у руці банкою яскравої фарби, пролив її на землю. .

Аналіз текстів австрійських газет показує, що австрійсько марковані дієслівні фразеологізми з національно-специфічними компонентами досить широто використовуються у ролі текстотворчих елементів.

У структурному плані як еквівалентні, гак і безеквівалентні австрійсько марковані фразеологізми не відрізняються від узуально закріплених моделей дієслівних фразеологізмів сласне німецького варіанта. Компонентши-маркерами фразеологічних австріцизмів є переважно власне австрійські слова. їхня етимологія здебільшого сягає австрійсько-баварського діалекту, що має протягом віків надзвичайно великий вплив на формування лексико-фразеологічного фонду австрійського національного ввріанта, напр.:, j-m dao Gogerl kratzen; j-m епл Ноігі werfen; ein Bchauferl nachlegen; ein Кгії-okerl mao ben . Виявлено, до деякі фразеологічні австріцизми існують як у діалектній, так і в розмовній та літературній мові . .Порівняймо: ,-j-m ein Holzl worfen - ДГОЛ. я Holzel eohmeloeni brennen vtie ein Luster - ДІал. brennen win r Lunter; J-m die Wedeln nacb vorn richten - ДЇЗЛ. wem 0 Wadein yirerichfcen.

В об"ект дослідження увійшли також австрійсько марковані компаративні фразеологізми з дієслівним компонентом, до яких ми зараховуємо серед багатьох інших такі: wle ein Giockerl gebenj aue-ecbauen wle ein Restelbinder; aich ziehen wle cln Strudelteigj j-m zureden wle eim;ra lahmen (kranken) HoB . Елементами австрійської маркованості в них виступають переважно іменникові компоненти, що виражають порівняння. ,

Чимало фразеологізмів з австрійсько» мяркованістп виявлено також в рамках структурної моделі V-tv , наприклад: bohminch віл-

kaufen ('steblen'); tsebari / tscbali geben (1weg sein, verloren geben')і paschen gehen ('auf tfnterbaltung geben’).

Внаслідок контрастивного аналізу фразеологічних австріциз-мів - аналогів німецьких з"ясувалося, що низка фразеологізмів австрійського національного варіанта співіснує із загальнонімець-кими дієслівними фразеологізмами. Порівн.: австр. eine watscbe fangen - НІМ. eine Ohrfeige bekommen ; австр. etw. bengt j-m beira Hals. Ьегаив-НІИ. etw.' hsngt j-m zum Hals heraus ; австр. in den Raucbfang schreiben. - НІМ. In die Esse / Scbornstein echrol-ban ; австр, einen Knodel im Halae haben - НІМ. oinen KloB im Hal.se haben ; австр. j-n am Bahdi1 liaben - НІМ. j-ri an der liei.no haben ; aBCTjf. auf FreiersfiiCen wandeln - НІЙ*, auf' Freiersf ii-Ben geben. ,

Важливі дані про компоненти-маркери'дає компонентний аналіз національно маркованих фразеологізмів, у результаті якого'з"ясова~ но такі основні вияви дивергентності:

а/ Розбіжність у вживанні іменникових компонентів:

Іменникові компоненти утворюють найбільшу групу елементів марко-ваності. Більшість із них - це синоніми, територіальні дублети або іменники, що належать до одного семантичного поля, налр.: das Bandal - die Lelne; das Krawattl - der Scblips; die Goscbe -der Mundj die Watscbe -die Ohrfeige.

Дуже попиреною формою іменникового компонента у складі фразеологічних австріцизмів - аналогів німецьких фразеологізмів є демінутиви, наприклад: sicb ein Hintertiirl оГіепІа’взеп; aus doo Hau-sel веіп; slob ein Scbeiberl abscbnelden . Спостереження за вживанням цих фразеологізмів у’мовленні та у текстах австрійських газет підтвердило їхнє функціонування у комунікативному процесі. Подаємо один із контекстуальних прикладів:

Peugeot will sicb am ailliardenachweren DieselgeecbSft natux-licb auc.b ein Scbeiberl abscbnelden und praeentiert nun den 506. mit Selbatziinderagregat (KURIEH, 28.6.95*22). .

Окрему групу становить низка австрійсько маркованих фразеологічних аналогів, компонентами яких в лише загальнонімецькі слова: австр. ikeinen Tau von etw. baben - HIM. keinen Scbimmer von etw. haben ; австр. die Htinde in den Sack stecken - HIM. die Hnnd" in die Taschen atecken ; австр. kainen Kuckcer шнсЬеп - .

ІЗ

цім. keinen Миска machen . . Як бачимо, австрійську фразеологічну мікросистєму репрезентують і фразеологізми, які, позбавлені елемента маркованосгі, мало чим відрізняються від своїх німецьких відповідників. Порівняймо для прикладу вживання абсолютних еквівалентних компонентів der Muckaer і der Mucka . Вони походять від дієслова mucksen , яке в обидвох національних варіантах мав одне і те саме значення. Хоча і в австрійському, і в німецькому національних варіантах існує фразеологізм muckemauschenstill sein, проте в австрійському словнику зафіксовано лише іменник der Kuck-зегі фразеологізм keinen Muckaer nacben / sagen1.

б/ Розбіжність у вживанні дієслівних компонентів: '

Елементами австрійської маркованості дієслівних фразеологізмів можуть бути їхні стрижневі компоненти. Це передусім діеслова-ав-стріцизми /австр, sich etw. aus den Pingern zuzeln - НІН. sicb ebw. aua den Fingern saugen ; австр. j-d kann o-n den Buckel funferln / binunterrutschen - НІМ. j-d kann j~m den Buckel ruutorrvjtachen /, а.також загальнонімецькі дієслова, які в цьому випадку значно переважають. .

Австрійсько маркований фразеологізм der Welt еіпеп Нами aue-reiGen відрізняється від загальнонімецького як. дієслівним, так і • Іменниковим компонентом, иорхвн. НІМ. d'ie Welt aua den Angeln he-bsn . Його фразеологічну стабільність засвідчили контекстуальні приклади, взяті з газетного матеріалу, наприклад:,... Mit 65 каші man der Welt keinen Haxen ausreiBen, aber aie reiohen zu einer RpitKO von 165 km/h ...(KURIER, 28.5-95,22).

в/ Розбіжність у вживанні прийменникових компонентів:

В австрійському національному варіанті відчувається тенденція вживати прийменники " Ьеі" замість ”вп" та "zu", а також "am" замість " auf dem ". Наприклад: австр. etw. bei der Wurzel packen - замість НІМ. etw. an der Wurzel packen / fasaen.

г/ Розбіжність у вливанні атрибутивних компонентів:

В аналізованому матеріалі виявлено лише декілька маркованих фразеологізмів, що відрізняються атрибутивним компонентом, напр.:

австр. oich die .ereten Bporcn verdienen - HIM. eich йіа Sporw-i

I Osterreichlachea Worfcerbucli. ~ 36. iibararli* Aufl. - Wien: Ostorrdchi ясіиіг Bundnnverlng Wl^ria, 1905» ~ B* PfiB,

vtrdienen ; австр. кеівеп ljjcicertexj Heller iaben - цім. keinen j oten / lumpigen Eeller (mehr) haben.

У поодиноких випадках спостерігається також семантична розбіжність між фразеологічними аналогами.

Серед австрійсько маркованих дієслівних фразеологізмів чільне місце посідають ті, що мають у своєму складі іншомовні компоненти. Аналіз показує, що більшість компонентів-запозичень походить

з угорської, французької, англійської, італійської, латинської та •JSCbKOj МОВ, напр. : einen Servus macben J геійеп (lat. servus); etw. in Evidenz, halten (lat. evidens); den Nipf hangen lessen (it. iiiffolo). Як свідчать приклади, запозичення, потрапивши в австрій-СЬКОМОБНйЙ соціум і пройшовши відповідний процес асиміляції у складі фразеологізмів, стали також елементами маркування. У ролі компонентів запозичень виступають різні частини мови. Ступінь їхньої асиміляції в структурному, синтаксичному і семантичному планах відповідає внутрішньосистемним критеріям мови-рецептора.

В австрійській фразеологічній мікросистемі о як еквівалентні, так і безеквівалентні дієслівні фразеологізми з іншомовним компонентом, Напр.: австр. br&nnen wie ein luster ('viel bezahlon, bor~ rende Betrage bezahlen') ; австр. auf der Marodenliste eteben {’ ferank gescbrieben Bein’); австр. ЕіЬіьгІп aaf der Nasa krio~ £зп ('von gerechter Strafe getroffen vierderi*) ; авсїр. sicb oln Eigengoal schieSen’)- HiM* sich ein .Eigentor scbieBexj; австр, den КоковсЬ kriegen - HIM. einen Korb Ьскопшгп ; австр. e.lnen Sprung in der Marille haben - HIM. einen Sprung iu dr-x eohiisael haben.

Аналіз газетного матеріалу засвідчує, що австрійські) мнрксчі-і ні дієслівні фразеологізми з іншомовним компонентом функціонують не тільки узуально, але й широко використовуються в текстах австрійських газет у ролі ївкстотворчих елементів.

Дисертації "Дивергентні особливості діеслїьню; фразеологізмів швейцарського та німецького національних варіантів" присвячено вивченню природи та реалізації в текстах газет швейцарсько марко ваша фразеологізмів.

. Швейцарську фразеологічну мікросистему можна умовно розділити на їрн групи: узуальні загальионімецькі 'Фразеологізми, яіггучіїьні у воьоиу німецькомовному ареалі і кодифіковані у спокійних: yw

ольні національно марковані фразеологізми, характерні лише для швейцарсько-німецького ареалу, та діалектні фразеологізми. Особливий інтерес становить друга група фразеологізмів, у складі яких є односторонньо маркований лексичний компонент як основна ознака національної приналежності фразеологічної одиниці. Семантичне поле компонентів-кваліфікаторів охоплює географічні, історико-куль-турні, політичні та побутові особливості німецькомовного соціуму Швейцарії. Надр., у фразеологізмі KarlishoX baben ('aicb scba-ctcernd unterbaiten, schweigen') перший компонент композита виражав ім"я Карла Великого, а композит загалом означає назву двору, чиї звичаї, манери та традиції лягли в основу виникнення цього фразеологічного гельвецизму та {(pro своєрідної регіонально детермінованої мотивації.

У Швейцарії, як і в інших країнах, збереглося до сьогоднішніх днів чимало траглційних народних ігор, до яких також належить популярна гра " Her Hoasnlupf" a)Ringkarapf nacb altetn Alplerbrauch( b) Kraitemessen'. Іменник die Hose характеризується у швейцарському національному варіанті високою фразеологічною активністю.

В даному вітпедтсу "Die Ново 4 - це необхідна форма одягу для проведення гри. У результаті виникли такі фразеологічні гельвецизми, ЯК! in din Hoeen stelgen ('eicb zum Katnpf bereit macben'){ ait j-m 1л die Новеи тііквеп (’sicb rcifc j-m 1m Kampf meeeen miicsen’); in ■Jie Hosp(h) ^eben (’nicbt gelingen'). Останній фразеологізм широко такористовузгься також в австрійському національному варіанті/

Цікавим а такая і те, що назви грошових одиниць можуть бути теч національно-специфічними компонентами у складі фразеологічних гельвецизиів, нвпр.: Happen epaltcn. ('kleinlicb ярагеп'); der Zwan-tlgar (das Zwanzigrappenstiick) ist; binunter (gefsllen) ('der Gro~ snben 1st (^fallen')j kein Weggli and kein Rappli (abgoben wollen) {’ouBorot aparsara Bein'). ■

цодо структурних особливостей, то швейцарсько марковані еквівалентні та бе з еквіваленти і фразеологізми тек утворені за загаль-нопімецькимя фразеологічними моделями і повністю вписуються в параметри класифікаційної схеми загальнонїмецьких фразеологізмів.

-І Ешїоп. Wi<* noc;t nnn In der Rcbweizl Worterbuch der schveizeri-Beoxbci ten, von K. М'зузг. — Mannheim; Wipn; Zurich!

,, і■W-’C,, R, -173 ’

Основними фразеотворчими моделями е такі: V+s (беп Flnken klop-fen; den Rank, nehmen); V+Pron./S+S (j-m das Kel(l) abstecben; j-m «In Morgarton bereiten); y+Prap.-+S (auf den Stockzobnen lacben; ги Kilt geben); V+B+Prep*fS ( j-в am Sell berunterlaeBen 5 j-m in die Sobuhe blaaen ). У швейцарському, так само, як і з австрійському національному варіанті виявлено низку швейцарсько маркованих фразеологізмів. Усі вони є спорідненим відгалуженням від наведених вище чотирьох базових моделей.

Вживання у швейцарському національному варіанті, поряд іо за-гальнонімецькими, односторонньо марнованих фразеологізмів сприяє підвищенні) образності, емоційності висловлювання та збагаченню лексичного фонду німецької мови Швейцарії й засвідчує, що в ділянці фразеології існують інвентарні розбіжності мій швейцарським та німецьким національними варіантами. Ось лише деякі із багатьох фразеологічних гельвецизмів, зареєстрованих у швейцарському, але невідомих у німецькому національних варіантах: рів.«ідей scbuh voli berauazieben ('gebBrig Scbaden nehmen1); ПВ. da в Sutler- iiber-laden ('zuviel dee Guten tun')j ШВ. Mais macben ('Lgxai acblegen); ma.neben den Scbuben stehen ('falecb liegen'); шв. веіп Heu nicbfc auf derselben Biibne haben ('nicbt die glelchen Aneiohten baben^t Детальний аналіз компонентного складу фразеологічних гельвецизмів показав» що в ролі кваліфікаторів швейцарської иаркованості дієслівних фразеологізмів висгулають такі національно-специфічні компоненти: реалії /власні назви, архаїзми, історизми, назви грошових одиниць/, діалектні слова та слова іншомовного' походження.

Переважна більшість фразеологізмів, які вживаться у літера- . турній мові швейцарського иацібнального варіанта, існують такок

і в діалектній формі. Порівняймо:'шв. am Borg всіп - діал. «я Be erg ale; ВВ, den Kopf tnacben - діал. der Kopf mnche / e Kopf eanernacben; ШВ. einert Bart elnfangen - ДІал, E Bart- i'ange / yji'RJige* . , .

Міиваріантні фразеологічні розбіжності сіюстерігесться•передусім у системі маркованих дієслівних фразеологічних-гольвецязміп -аналогів німецьких фразеологізмів, надр.: шв. etw. >hr хайin Bchreilrn ^ІШОвІ.ДаВ НІМ. etw. in die Eoae ac'Tf-ibs-ti; HB. In r!*ji Back 1 nrig;од - HIM. In die Tasche grelfen;®B. sar.berec ІітеЬ ";-™

- HIM, reinen Tiscb laacbea; ИВ. .l-ra die Qtantj»* :>?’ ten -

HIM. j-m die Waage balten; ШВ. j-n unter den Bodon bringen - HIM. j-n іпз Grab bringen . При зіставленні цих фразеологізмів очевидною поверхневою ознакою є компонентна невідповідаість, носіями якої виступають іменники, артиклі, прикметники та прийменники. Аналіз газетного матеріалу та вивчення текстотворчих потенцій швейцарсько маркованих дієслівних фразеологізмів показав, що вони активно функціонують у текстах, виконуючи відведену їм у комунікативному процесі роль. Порівняймо, наприклад, вживання у тексті фразеологізму еіпег Sacbe (j-m) einen (den) Rlegel 3Chieben (slacken, stoBen):

Nacb den Gescbaftsleuten reisten aucb weiBe Politiker nacb Lu-eaka. Auf die Politiker folgten anachlieBend die Studenten, doch bier blieb ea voreat bai der bloBen Absicht, well die Regierung mit der Bescblagnahme der Неіверавве den Planen einer Gruppe von Studenten der afrikaniscben Univeraitat von Stellenbosch einen Riegel Bohob. Ihnlicb erging es daraufbin einer Gruppe von 'Tbeolo-gen der reformierten Staatskircbe, die die Behorden mit der bloBen Drohung eines Entrugs der Reisedokumente von einer Гіеіве ab-bielten (NZZ, 8.5.86,4) '

Фразеологізм " einer Sache (J-m) einen (den) Riegel. scbieben

e не тільки образним засобом констатації реального факту, а й центром абзацу, а точніше, межею між темою і ремою. Наступна фраза: ЙЬпІіеЬ erging ea daraufhin еіпег Gruppe von . вміщає натяк на попередньо вжитий фразеологізм, у результаті чого він повторно відновлюється в уяві реципієнта. Внаслідок такого прийому подвійної актуалізації досягазться ще вищий ступінь експресивності висловлювання. ,

Розбіжності міх фразеологізмами двох національних варіантів мови проаналізовано на прикладах сталих фразеологічних швейцарських висловів - аналогів німецьких /шв. dariiber sind die Hefte geechloasen - HIM. dariiber sind die Akten geecbloasen ; ШБ. das і st mlr Hana wao Неігі ~ НІМ. dao iiib шіг Hose wia Jacke / j компаративних фразеологічних гельвецизмів - аналогів німецьких /па. wie ein Kuchlі aufgoheri - НІН. viie ein jPIfmnkuohon aiugahen; ЯВ. wie es in Iiuohleln stehfc - НІМ, wie ea lm Buche atebt, ; цщ. wie ein Murroeli poblnfen - HIM. wie oin Murmeltier schlofen/»

Аналіз фразеологічних гельвецизмів з іншомовним комппнет'ом

переконуе, що етнічний склад населення, історичні умови, географічне положення, тісні контакти між чотирма державними мовами в межах однієї країни і, звичайно, розвинута сфера туризму у Швейцарії склали міцну основу .для появи у складі швейцарсько маркованих фразеологізмів цілої низки запозичень із різних мов.

Домінуючу групу компонент і в-з апозичень .фразеологічних гельве-цизмів утворюють запозичення із французької мови. Це зумовлено передусім тим, що французька мова у Швейцарії має статус державної. Її прямий вплив на німецьку мову настільки сильний, що запозичуються й асимілюються не тільки окремі слова чи компоненти фразеологізмів /порІВН. ШВ. j-n aus der Faseon bringen - HIM. j-n aus der Jassung bringeri ; ШВ. Moos am Gilet haben ('weich, sieb-zigprozentig eein)'/, а й калькуються навіть цілі французькі фразеологізми, напр.: франц. allonger 1е сой - шв. j-m einen langen Hals machen ; франц. donner sur les nerfs - IB. das gibt, mir aaf die Hervea.

Окрім французьких, виявлено чимало запозичань з італійської, англійської, латинської мов.

Завершують роботу такі загальні_висновки: . '

І/ Полінаціональний характер сучасної німецької мови створив соціально-лінгвальне підгрунтя для виникнення узуальної дивері'ент-ності не тільки на різних структурних рівнях, р іі у рамках загаль-нонімецької фразеологічної системи, що загалом' підтверджує її не-гомогенний характер.

2/ Для кожного із національних варіантів полінаціональної німецької мови характерний свій шлях розвитку і становлення, внаслідок чого кожен національний варіант набував відповідного історико-лінгвального статусу. Це зумовлене самобутні стда лінгвального ареалу, його діалектографічний характером, своєрідністю історичного розвитку самої країни, а також звичаями, традиціями та ментальністю носіїв мови.

З/ У ролі національно маркованих елементіе. - квагіфікатерів фразеологічної дивергентності - виступають імеїиики, прийменники, дієслова та артиклі. З погляду лексики - це кзрш за гс& реалії, діалектні слова, слова іншомовного походкен; ія .та національно-специфічні елементи. ’

4/ 1 в австрійському, і в швейцарському нм’іональїшх парі митях

в еквівалентні та безеквівалентні фразеологізми з погляду еталону зіставлення. „

5/ Щодо структурного моделювання національно маркованих фразеологізмів обидвох фразеологічних макросистем, то при зіставленні їх з узуально закріпленими Моделями дієслівних фразеологізмів німецького національного варіанту розбіжностей не виявлено.

6/ До компонентного складу деяких австрійських та власне швейцарських фразеологізмів входять елементи іншомовного походження. Пройшовши процес асиміляції і набувши в новому оточенні інваріантного значення, вони стали такоя елементами австрійської /відповідно швейцарсько ї/маркованості. :

7/ Національно марковані фразеологізми - це не тільки узуально закріплена складова частина фразеологічних мікросистем австрійського та швейцарського національних варіантів, але й тип фразеологізмів, які широко використовуються у текстах австрійських /відповідно швейцарських/ газет.

Основні результати дослідження викладені в таких публікаціях:

1# Zur Internationalielerung von Pbraeeologlsmen latelnl-echer Herkunft // J)na Vort. Oermanletlschea Jahrbucb DDR - UdSSR.

- Berlin - Hoskau, 1990. - 3. 175-179.

2. Фразеологічна маркованість на рівні національних варіантів негомогенної німецької мови // Проблеми лінгвістики тексту та лінгвометодики /Тези доповіде? міан. наук.-метод, конф. викладаг-чхв іноз. мов вузів. - Львів, 1992. - С.'45-46.

3. Фразеологічна диглосія національних варіантів сучасної німецької літературної мови // Інозем. філологія/. Респ. міжвід. наук. зб. Львів: Вища школа, 1992, вип. 103, с. 61-67.

4. Національно марковані фразеологізми у текстах газет Австрії та Швейцарії // Лінгвістика тексту за фахом та проблеми прикладного термінознавства / Тези допов. регіон, наук.-метод, конф. викладачів іноз. мов вузів. - К., 1993. - С. 83.

5. Дидактика збагачування фразеологічного запасу студентів з точки зору варіантності німецької мови // Сучасні методи навчання та ({юрми контролю знань з іноземної мови / Збірник тез наукових доповідей. - Київ, 1993. - С. I3I-I32.

6. Явмг,о "фразеологічної тріади” у сучасній негомогенній німецькій морі // Тези доповідей регіон, конф. - Львів, 1994.- С.36.