автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.03
диссертация на тему: Вербальные описания как форма объективации музыкального произведения

Полный текст автореферата диссертации по теме "Вербальные описания как форма объективации музыкального произведения"

и

-О "

НАЦЮНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМ1Я УКРА1НИ 1мен1 П.I.Чайковського

На правах рукопису

П0Л1Б1НА IHHA В1ТАЛПВНА

ВЕРБАЛБН1 ОПИСИ ЯК ФОРМА ОБ'бКТИВАЦП МУЗИЧНОГО ТВОРУ

17.00.03 - музичне мистедтво

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня . кандидата мистецтвознавства

Ки1в - 1996

я-

Дисертац1я е рукописом

Досл1дження виконано на кафедр1 теорП музики

НАЦЮНАЛЬНО! МУЗИЧН01 АКАДЕМ!I УКРА1НИ 1МЕН1 П. I. ЧАЙКОВСЬКОГО

Науковий кер1вник - доктор мистецтвознавства, професор

ПЯСКОВСЬКИЙ 1Г0Р БОЛЕСЛАВОВИЧ

0ф1ц1йн1 опоненти

- доктор мистецтвознавства МУХА АНТОН 1ВАН0ВИЧ

- кандидат мистецтвознавства ПОБЕРЕЖНА ГАЛ1НА 10Н1ВНА

Пров1дна установа

Харк1вський 1нститут мистецтв 1м.I.П.Котляревського

о 15 год. 30 хв. на зас1данн! спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 50.27.01 по захисту дисертац1й на здобуття наукового ступени доктора наук Нац1онально1 музично! академИ Укра!ни 1мен1 П.I.Чайковського за адресов: 252001, Ки1в, вул. Арх1тектора Го-родецького 1\3, 2 поверх, ауд. 36.

3 дисертац1ею можна ознайомитись у 01бл1отец1 НацЮналь-но! музично! академП.

Автореферат розЮлано "_"_ * 199^р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! ради

кандидат мистецтвознавства, доцент ! 1.М.К0ХАНИК

Проблема вербального в!дображення музики в тому або 1ншо-му своему вигляд! неодноразово виникала у теоретичних працях, присвячених методологи критики (О.Бронф1н, Г.Глущенко. Р.Грубер , В.Каратиггн, О.Орлова, Ю. Рагс , Е.Ф1нкельштейн);теорП художнього п1знання (В.Швирьов, Р.Шенк , А. Шевченко); анал1зу змЮту музичного твору (0. Руч'евоька, А.Абрамов, Г.Балан, Н.Баби-Очеретовська, Г. Зулумян, Б.Кац).

Б досл1дненнях останн1х рок1в спостер1гаеться п!двищення iHTepecy до питань терм1нологП вербального опису музичного -твору, як1 розкриваються як з л1нгв1стично1 точки зору (I.Bo-робйова, С.Лубенська, М.Ляховицька , Т.Назарова), так i у контекст! анал1зу л1тературно-критичног спадщини композитор!в, критик1в (0.Белогрудов), у загальнотеоретичному план1 (Т.Бер-шадська, S.Назайкинський, Р.Поспелова).

М1ж тим спец!альних досл1джень, монограф1й, присвячених специфЩ вербальних orraciB музичного твору, ïx типологП, до-ci не 1снуе. Окрем! дефШцН вид!в вербальних опис!в -"к1льк1сн1", "метафоричн!" (В.Соколов), "перцептивн!" (В.Мазе-пус, В.Цеханський), "науков1" (В.Фом1н) - не можна в1днести до термШв , оск!льки вони використовуються розр1знено. поза будь-якоï системи, та можуть сприйматись як метафори.

Б1льше того, не зважаючи на широку поширен!сть вербальних опис1в музичних твор1в, як! стали майже обов'язковою частиною будь-яко! музикознавчо! прац1 , водночас icHye негативне в3.д-ношення до само! можливост! словесного виразу музики. Склалась ситуация певно! нев!дпов1дност! меж практичним використанням вербальних опис1в та ïx теоретичним осмисленням, яка i визна-чила актуальн!сть обрано! теми.

Вих1дною методолопчною посилкою стало усв1домлення принципов о! можливост1 вербал!зацП смислу музичного твору (в р!з-них його конкретних проявах), яка реал1зуеться на основ! не-розривно! едност1 !деального та матер1ального, суб'ективного та об'вктивного в музичному TBopi.

3 одного боку, музичний тв1р 1снуе 1деально у св3.домост1 композитора, виконавця, слухача як своер1дна модель, деякий 1нтонац1йний еммцонально-образний згусток, що характеризуеть-ся в!дсутн1стю будь-якоï дискретности Це не "процес музичного хнтонування", що розвиваеться у 4aci , а саме комплексне ycBi-домлення твору, ц1л!сне уявлення про нього, концентрсване ро-

зум1ння його змЮту та структури.

3 !ншого боку, музичний тв1р !снуе реально. Зовн1шня форма його 1снування представляе собою ц1лком конкретн1 матер1-альн1 стани. Без переб1льшення можна сказати, що музичний тв!р починае функщонувати як соц!альне явище т1льки тод1, коли в!н !снуе матер1ально, тобто в1дтворюеться та сприймаеться .

В робот1 визначаються три основы! форми матер1ального виявлення (тобто об'ективацП) музичного твору:

1. Акустична - звучания твору як у " живому виконанн1 ", так 1 у запису за допомогою ауд1озасоб!в. Уявне !нтонування також взноситься до акустично! об'ективацП музичного твору. При цьому необх!дно в!дзначити , що визначення "акустичне" у даному контекст! не зводиться до факту звучания як до ф1зич-ного явища , а означае !нтерпретац1ю художнього зм!сту в !нто-нац!йних формах, ор!ентованих на слухове сприйняття.

2. Граф1чна - ф!ксац!я твору за допомогою знак1в музично! писемност1 (нот, невм, крююв, хазгв 1 т. п.). В сучасному мис-тецтв1 зустр1чаються 1 ориг1нальн1, у б!льшост! свохй одинич-н!, форми граф!чно! ф1ксац!1 музичних твор!в.

3. Вербальна - будь-як! словесн1 описи музичних твор1в, у тому числ1 музикознавчий анал1з, наукова !нтерпретац!я 1 т.!н.

6дн!сть дП цих форм об'ективац!! музичного твору забез-печуеться ц!л1сн1стю музичного мислення, форми якого , як в1-домо, загальн!, а результата розумово! д!яльност1 можуть об'-ектуватись у слова, граф1ку, жести, звуки ! т.!..

В той же час, сл!д в!дзначити безумовну нер1внозначн!сть вказаних форм об'ективацП музичного твору, оск1льки вони роз-р!знюються за сво1ми фунмцями, ступеней самост1йност1, включен! стю у комун1кативний процес та ц!лим рядом !нших парамет-р1в.

Вказ!вки на !снування акустично! та граф!чно! форм об'ективацП музичного твору у т!й чи 1нш1й м!р1 мЮтяться у ц1лому ряд! музикознавчих та естетичних праць. М!ж там третя форма -вербальна - дос1 практично не враховувалась досл!дниками, хоч непрям! вказ1вки на не! !снують (М.Папуш,А.Соколов та 1н.).

Тому метою роботи стало обгрунтування статусу вер-бальних опис!в як специф1чно1 форми об'ективацП музичного твору , а також виявлення !х типологП. Розгляд вербальних опис1в у цьому контекст! суттево шдвшцуе !х значения 1 виво-

дить з розряду "другосортних"."прикладних" .

Теоретичну базу дослШення склали фундаментальн! музи-кознавч1 прац!, присвячен! розробц! питань музичного мислення (А. Асаф'ев, М.Арановський , 1.Бур'янек, Н.Горюх1на, I.Котля-ревський, В.Медушевський,); проблемам 1нтерпретац11 музичного твору, сп1вв1дношенння сталого та вар1ативного у 1нтерпрета-ц1йному процес1, 'типолог1чним принципам 1нтерпретац11 (В.Москаленко, I. Полусмяк, С. 0сок1н); питаниям ц!нносних критерПв музики (Р.Грубер, А.М1з1това, Т. Чередн1ченко, Н.Южан1н); уточнению мен поняття " музичний тв1р " (1.Малишев, В.Москаленко, 6. Назайкинський, М. Папуш, С.Осокин); анал1зу форм 1сну-вання музичного твору (В.Фомш ,е.Назайкинський, С. Раппопорт) .

Розумшня терм!ну "вербалыи описи" не т1льки у контекст1 реального 1снування , але 1 як принииповог можливостг вербал1-зац11 1нтонац1йно-образних та лог1ко-конструктивних процес!в, що д1ють в музичному твор!, визначило предмет досл1д-ження - феномен вербал1зацп 1нтонац1йних явищ музичного мислення, який ми розглядаемо подв1йно: як принцип та як дан-н1сть. Вербал1зац1я як принцип е нев1д'емною частиною творчо! д!яльност1. Бона проявляеться у наявност1 рац1ональних 1мпуль-с1в, що супроводжують будь-який етап художньо! комун!кац11 (в!д створення твору до його сприйняття), а тому мае процесу-альну природу. На в1дм1ну в1д цього, вербал1зац1я як дашпсть постае у вигляд1 зак1нчених, структурно оформлених вербальних опис1в, як1 так само можуть належати одному з учасник1в кому-н1кацП, але не е обов'язковими.

В1дпов1дно до цього визначаються наступн1 з а в д а н-

н я:

1) розгляд процесу вербал1зац11 штонацшних явищ як специф1ч-но1 форми об'ективацп музичного твору;

2) визначення функц1й вербального опису музичного твору;

3) розробка системи параметр1в-характеристик вербальних опис1в музичного твору;

4) виявлення типологП вербальних опис!в музичного твору;

5) розгляд питания взаемовпливу теоретично! платформи композитора та його творчост1 ;

6) визначення оссбливостей опису музичного твору при моделю-ванн! музичних процес1в на ЕОМ.

Музичним матер1алом в робот! обрано твори сучасних композитов (В1олончельний концерт М.Скорика, зб."14 маленьких прелюд1й для фортеп1ано " М.Вершивського, "Фуга" з "Сю1ти у старовинному стил!" А.Шн1тке). Деяка розр1знен!сть та обмежена к!льк!сть твор!в, що анал!зуються, пояснюеться специф!кою предмета досл1дження, тому анал!з музичних твор1в наводиться в робот! лише як 1люстрац1я того чи 1ншого виду вербальних опи-

С1В.

Характеристика використаних у дисертацП методолог!чних п!дход1в та перел!к найважливших задач св1дчать про певну наукову новизну досл!дження, яка укладаеться перш за все в обгрунтуванн! статусу вербал1зац11 штонаЩйних явищ як 1манентно1 форми 1снування музичного твору. Також вперше у в1тчизняному музикознавств1 зд!йснюеться спроба кла-сиф!кац!1 тип!в вербальних опис!в, визначення 1х функщй.

Практична значим!сть робота полягае у можливост1 використання результат!в досл!дження в учбових курсах анал1зу музичних твор1в та музично! критики, а також в !нших теоретичних та 1сторичних курсах. Деяк! положения могли б бути використан! у процес! подалыдих музикознавчих досл!д-жень.

На захист виносяться так! положения:

1. Вербальн! описи - одна з форм об'ективацП музичного твору.

2. Д!я феномена вербал!зацШ принципово подв1йна, тобто виявляеться як принцип (лог!ко-конструктивна 1дея твору) та як данюсть (конкретизащя задуму через р!зн! зак!нчен! вербальн! форми) , 1 проявляеться на вс1х етапах онтологП музичного твору.

3. Системний п1дх1д як основа типологП вербальних опис!в музичного твору.

4. Формал!зован! вербальн! описи як особлива форма подан-ня знань про музичний тв!р.

Дисертац!я пройшла апробац!ю на кафедр! теорп музики Нац!онально1 музично! академП Укра!ни !м. П.I.Чайковського. 0сновн1 положения досл!дження викладен! в статтях, перел!к яких м!ститься в кшц! автореферата.

Дисертац!я складаеться !з вступу, трьох глав, заключения, б1бл1ограф11. Загальний обсяг роботи - 121 стор!нка.

Перша глава - "Вербальн! описи в онтологИ музичного твору", - складаеться з двох розд1л1в.

В роздШ 1.1. розглядаються функцП вербальних опис1в, як1 визначаються характером 1х взаемодП з 1ншими матер!альни-ми станами твору та визначаються нами як Функц1я доповнення та функц1я репрезентацП (зам1ни).

Фтки1я доповнення проявляеться у факт1 паралельного 1с-нування вербальних опис1в з акустичною та рраф1чною формами об'ективацП. *)

Незважаючи на доповнюючий характер, так1 вербальн! описи можуть суттево впливати на загальне сприйняття твору, оск1льки один 1 той же художнш факт, залежно в1д того , яка вербальна установка попереджувала його сприйняття , може отримати р1зну естетичну оц1нку. Наприклад, близькими з точки зору л1нгв1сти-ки, але д1аметрально протилежними 1з семантично! точки зору, е поняття: "запозичення", "плаг1ат", "апологетика" - з одного боку, та "стильове цитування", "пол1стил1стика" - з 1ншого. Тому нав1ть винесення под1бно! 1нформац11 у назву твору (наприклад, " В подражание Альбенису " Р.Щедр1на) буде в1дображати св1дому позиц1ю автора 1 сприяти виникненню позитивно! оц1нки.

Фттгя уепуезетаиН проявляеться у ситуац1ях в1дсутнос-т! яких-небудь, кр1м вербальнох, форм об'ективацП музичного твору, наприклад, недоступн1сть (втрата або в1дсутн1сть) нот, звукозапису, неможлив1сть прочитання нотного запису з причини застосування незнайомо! системи граф1чного кодування твору. В таких випадках вербальн1 описи виступають "в1д 1мен1" твору, зам1нюють його акустичний вар1ант (наприклад, твори "му-зично! архахки"). Так, музична культура Античност1 1снуе для нас майже винятково у своему вербальному вар1ант1 (дек1лька зразк1в музичнох письменност!, що д1йшл1 до нас. не вносять 1стотних зм1н).

Проте зам1на музичного твору винятково вербальним описом, надм1рна експлуатац1я вербальних опис1в може привести до про-тилежного результату. На жаль, под1бна ситуац1я характерна для

*) Звичайно, кожний конкретний опис. виконуе такой 1 локальн! функц11, що визначаються його змХстовним напрямком. Але аналхз зм1стовних функц1й вербальних опис1в виходкть за рамки обраного нами аспекту досл1дження.

учбово-педагог1чно1 практики , коли знайомство з музичним тво-ром зд!йснюеться винятково через його вербальн! описи, поза стад!! прослуховування самого твору. Под1бна " музична еруди-Ц1Я " не засновуеться на реальному звучашп музики. В св!до-мост1 складаеться своер!дний вербальний шаблон, який, за аналогией з в1домим музикознавчим терм!ном, можна назвати "вер-бальними загальними формами руху".

Ориг!нальне претворения д!й функц!й "доповнення" та "ре-презентацП" можна зустр1ти ще в одн!й галуз!, в як1й вербаль-н1 описи функЩонують саме як форма об'ективацП музичного твору, - в художн!й л!тератур1. Якщо з формального боку худож-н! вербальн! описи найчаспше виконують функц1ю доповнення , то у зм1стовому аспект! вони можуть ставати в один ряд з акус-тичною формою об'ективацП, викликаючи естетичне до себе в1д-ношення. 3 особливою силою характеристика самод!нност1 прояв-ляеться у поез11. Поетичн! описи музики в1дзначаються великою часткою суб'ективност1, а тому 1нколи наст!льки "в1дриваються" в!д музичного твору, що стають вже не вербальною формою його об'ективацП, а самостшним художн!м опусом. I Ильки назва в!рша дозволяе в деякш м!р1 встановити зв'язок м1ж поетичним та музичним твор1ннями.

В розд1л! 1.2. розглядаеться феномен вербал!зац!1, його подв1йна природа (вербал1зац!я як принцип 1 вербал1зац!я як данн!сть),та анал1зуються особливост1 дП явища вербал1зац11 у сферах творчост! композитора, виконавця та слухача.

Складн1сть вивчення явища вербал1зац11 у композиторськга творчостг м!ститься перш за все в !нту1тивному, 1ррац1онально-му характер! ц!е! сфери д!яльност!. Суб'ективн1сть цього про-цесу породила множинн1сть класиф1кац!й, що в!дображають з р!з-ним ступеней детал!зацП як етапи роботи над твором ,так 1 структуру творчого процесу . Проте "ядром" вс1х класиф1кац1й е констатац!я двох основних етап!в - задуму та його реал!зац!1. В робот1 приводиться коротка характеристика р1зновид!в задуму.

Анал!з дП вербал!зац!1 у сфер! творчого процесу композитора демонструе ун!кальну ситуац!ю синкретизму трьох форм об'ективацП музичного твору, що проявляеться у 1х нерозривност1 та певного роду однопорядковост!, оск!льки лише на цьому етап! становления музичного твору вербальне уявлення може не Нльки виникати одночасно з акустичним, але й випереджати його.

Проте явище вербал1зац11 1снуе у композиторськ1й творчос-т! не тальки як принцип, що сприяе усв1домленост1 вибору тих або 1нших засоб1в музично! виразност1, розвитку тематичного матер!алу, спрямованих на вт!лення авторсъкого задуму, але 1 як конкретизац!я цих вербальних процес1в, тобто як данн!сть. Такими структурно оформленими вербальними продуктами компози-торсько! прац! е л!тературн1 програми у творах програмного характеру, авторськ1 ремарки, закр!плен1 у нотному текст!., зау-важення режисерського плану, так важлив1 для музично-драматич-них жанр!в, у деяк1й м!р! назва твору, присвячення, еп!графи 1 т. п.

Д1яльн1сть виконавия також розглядаеться в робот! в аспект! подв!йного характеру феномена вербал1зац11, але демонс-труе 1нший характер взаемодП вербал1зац11 як принципу та вер-бал1зацП як данност!. В композиторськ!й творчост1 вони мали певну зак1нчен!сть у час!, виникали посл!довно в процес1 реа-л1зац11 задуму (у раз1 сполучення в одному 1 тому ж твор1), а тому було можливим досить ч!тке 1х в1докремлення. Виконавча ж 1нтерпретац1я характеризуемся принциповою неск!нчен1стю про-цесу вербал!зацН, на окремих етапах якого виникають зак!нчен! вербальн1 трактовки самого виконавця.

Ще один тип д11 механ!зму вербал1зац!1 проявляеться на стадП сприйняття твору слихачем.

Перед сприйняттям твору слухач, як правило, мае певну уя-ву про те , що повинно або може прозвучати. Формуванню тако! уяви сприяють вербальн1 описи типу анотацП до плат1вки, вступного слова музикознавця, назви твору, його л1тературно! програми. Ц1 вербальн1 описи визначають напрямок сприйняття, хоча можливо, що П1сля ознайомлення з твором у слухача скла-деться своя, в1дм1нна в1д запропоновано!, оц!нка. Тобто у св1-домост1 слухача виникае приблизна модель твору, своер!дний пе-ред-опис.

В момент сприйняття перед-опис п!ддаеться перев1рц1, ко-ректуванню. Слухач св!домо або п!дсв!домо пост!йно з!ставляе сво1 музичн1 враження з в1дпов1дними вербальними описами тво-РУ-

Сприйняття музичного твору може викликати р1зноман1тн! асоц1ацп як музичного, так 1 екстрамузичного характеру. Проте роль вербального мислення не обмежуеться т!льки формуванням

асоц1ац1й. В процес! сприйняття нер1дко виникають ц!лком об'-ективн1 ситуацП, як1 вимагають свого усв!домлення (або хоча б В1Докремлення) вже у момент сприйняття, та примущують слухача задатись питаниям: чому? А вербальна постановка питания перед-бачае 1 вербальну в!дпов1дь, яка може бути знайдена багато п!зн1ше, у посткомун!кативн1й фаз! сприйняття.

Об'ективн!сть виникнення таких питань визначаеться характером твору, його зм!стом, структурою, авторським задумом. Наприклад, поштовхом до актив1зац!1 вербального мислення може стати використання композитором так званого 1ностильового ма-тер!алу - цитат, автоцитат, пол!стил!стики, коллажу, ремШс-ценц1й ! т. 1. Тому под1бного роду твору е потенц!йно вербал1-зованими.

Особливого анал!тичного пгдходу вимагають 1 твори конструктивного характеру, процес написания яких у значн1й м!р1 був пов'язаний з ц1лим рядом св!домо обраних обмежень. Тобто, рац!онал!зм, закладений у тв1р в момент творчост!, вимагае обов'язково! частки рац!онал1зму при сприйнятт!.

Вербального усв!домлення вимагае також структура твору, феномен розвитку в ньому. Причому, чим менше ц! момента можуть бути передбачен! у твор1, тим б1льш вербально усв1домленим стае сприйняття, оск1льки порушення норматив1в породжуе актив-ний пошук причини такого порушення.

Особливо це стосуеться сприйняття нов1тн!х, нетрадиц!йних твор!в, що виникають. як правило, у пер1оди зм!ни стильових напрямк1в, або готують цю зм1ну. Необх1дн!сть коректування р1вн!в 1ндив1дуального авторського мислення та сусп1льно! му-зично! св1домост1 викликае необх!дн1сть у вербальних описах, як1 сприяли б адаптац!! твору.

Друга глава - "Типолог1я вербальних опис!в музичного твору" - складаеться з чотирьох роздШв.

ПоширенЗхть вербальних опис!в музичних твор!в приводить до необх1дност! !х вивчення та систематизацИ. Але множинн1сть та розмагття форм вербальних опис1в неймов1рно ускладнюють цю задачу, оск!льки очевидна неможлив!сть вибору единого та ун1-версального типолоПчного критер!я. Тому в роздШ 2.1. пропо-нуеться система формальних та зм1стових параметр!в вербальних опис1в музичного твору.

Критер!й-нашо! типологП випливае 1з загально! мети робота (обррунтування статусу вербальних опис1в як форми об'екти-в1зац11 музичного твору) 1 полягае у встановленн! сп1вв1дно-шень М1Ж вербальною та 1ншими формами об'ективацП. В робот1 визначаються три тиии таких сп!вв1дношень : об'еднання , до-повнення та роз'едкання, яким в!дпов1дають три типи вербальних опис1в: внутр!шн!, допом!жн1 та зовн1шн1.

0собливост1 внутр!шн1х вербальних опис!в розглядаються в роздШ 2.2. До цього типу ми в!днесли вербальнх описи, як1 1снують у комплекс! з акустичною або граф!чною формами об'ективацП. 1 входять в текст та контекст твору, а тому ми роз-р!зняемо текстов! та контекстов! внутр1шн! вербалыи описи.

1. Контекстовг вербальнг описи Штературна програма, назва, поетичний еп!граф) взаемод!ють 1з акустичною об'ектива-ц!ею та виконують дв1 головн! функцП: апперцептивну (створен-ня вербально! установки) та семантичну (розкриття зм!сту у йо-го фабульному та емоц!йному проявлениях)

Конкретн!сть установки може бути р!зною. Найб1льш детальна вона у л1тературн!й програм! твору (маеться на уваз! не будь-яка спонтанно висловлена авторська думка., а т1льки закр1плена програма, незалежно в1д форми П виразу).

Характер в!дношень м!ж акустичною та вербальною об'екти-вац!ями у програмному твор1 зм!нюеться залежно в!д того, на якому еташ комун!кацП знаходиться тв!р. В момент написания твору вербальна програма коректуе весь творчий процес композитора, визначае особливу специф!чн1сть засоб!в музично! вираз-ност1 . Тому програма е таким же продуктом творчо! д!яльност1 , як 1 самий музичний тв!р , оск1льки в!дображуе авторську по-зицхю, пояснюе задум.

Проте п!д час сприйняття твору слухачем авторська програма втрачае свою ун!кальн!сть, неповторн1сть. Вербальн! сюжети, що виникають у -св1домост1 слухача.. можуть 1стотно в!др!знятись в1д авторських. Тобто, якщо у композитора вербальне уявлення про майбутн!й тв!р може реал!зуватись у множинност! акустич-но-1нтонац!йних вар1ант1в, то св!дом!сть слухача мае зворотн!й напрямок: в1д единичност! звучания до множинност1 його вербальних опис!в, сюжет1в.

В противагу программ н а з в у твору т!льки умовно можна вшести до " опис!в " , проте у даному випадку вона

згадуеться тому , що е знаком, у якому 1нформац1я про тв1р представлена у згорнутому вигляд!, та при бажанн! може розгор-нутись у в1льний опис.

Як правило, назви музичних твор1в п1дпорядковуються вимо-з1 релевантност!. У раз1 порушення релевантност! виникае н1би то" нестикован1сть" акустично! та вербально! форм об'ективац!! музичного твору, нев1дпов1дн1сть м1ж смисловим наповненням назви та зм1стом музики. Под1бна нерелевантн!сть часто е результатом порушення звичного зв'язку м1ж структурною та семан-тичною характеристиками жанру, що св!дчить про його нове ос-мислення,трансформац1ю.

Нерелевантн! назви безпосередньо спрямован1 на актив1за-ц1ю рац!онального мислення слухача. Виникае парадоксальна си-туац1я: вербальна 1нформац1я, яку одержуе слухач до сприйняття твору, не в1дпов1дае його власним в1дчуттям. Проте вербальна установки мае настыьки велику силу , що у слухача скор1ше ви-никне сумн1в у правильност! с в о I х в1дчутт!в , н1ж у релевантност! назви. В результат! пошук1в в!дпов!дност1 слухач все-таки знаходить у твор1 саме ту 1нформац!ю, яку було оголо-шено у назв!. Як приклад у робот! розглядаеться "Фуга" А.Шн1т-ке !з "Сю1ти у старовинному стил! " для скрипки та фортеп1ано.

2. Текстовг описи (вс!ляк! авторськ1 ремарки, що м1стять-ся у нотному текст!) взаемод!ють !з граф1чною об'ективац!ею. Введения словесних опис!в у текст твору викликано перш за все прагненням до максимально! точност! ф1ксац!1 музики за допомо-гою графачних знак1в. Тому функцп текстових опис!в !стотно в!др1зняються в1д функц1й контекстових опис1в: семантична та апперцептивна функцП поступають м1сце функц!ям ф1ксац!1, збе-реження та передач1 музичного твору. Тобто, вербальн! описи, включен! до тексту музичного твору, починають виконувати функцП, притаманн! музичн1й писемност!. Але оск1льки у дан1й си-туац!! вони е допом!жними 1 не зам!нюють повн!стю нотну граф!-ку. то з'являються т1льки тод!, коли в1дпов!дний граф!чний знак або вводиться вперше, або його ще не !снуе. Тому ступ!нь !х використання визначаеться станом того чи !ншого етапу роз-витку музично! писемност!. Необх!дн!сть у цих вербальних опи-сах виникае як правило у пер!оди еволюц!йних зм1н граф!чного запису, його ж стаб1л!заЩя таку необх1дн!сть майже повн1стю усувае. Можливо, створення ун!версально1 системи музично!

- и -

писемноси, здатно! в1добразити вс1 аспекта, в1дт1нки музики, привело б до зникнення текстових вербальних опис!в.

Анал!зу зовн!шн1х вербальних опис!в присвячений розд!л 2.3. Пей найб1льш розповсюджений вид вербальних опис!в е абсолютно самост!йним л!нгв1стичним утворенням 1 може належати будь-якому учаснику художньо! комун1кац11.

Музичний тв!р отримуе у зовн!шн1х вербальних описах под-в1йне в1дображення - як звукова субстанц1я, у чому виражаеться часова природа музики (синхронн! описи), та як суц!льний об'-ект (цШсн1 описи).

1. СинхронШ описи - це посл1довн1 описи музичного твору. що безпосередньо просл!джують його 1нтонац1йний розвиток. Цей вид опис1в передае у вербальн1й форм1 процес звукового становления музичного твору та е спробою координацП вербально! та акустично! форм його об'ективац!!. Специф1чна значим!сть, ц!н-н1сть таких опис1в особливо проявляемся у тих випадках , коли описуеться або новий тв1р, або тв1р, 1нш1 форми об'ективацп якого в1дсутн1. Тому, на наш погляд, де в чому негативна оценка цього типу опис1в, яка закрШилась у музикознавств!, е нас-л1дком вузького п1дходу до терм1ну "опис". Саме розум1ння синхронного опису як специф1чно! форми вербально! об'ективацп музичного твору дозволяе в!дновити Ютинну його значим1сть.

2. Цглгснг описи - це вербальн1 описи, що в!дображають музичний тв1р як ц!л1сн1сть, пропонують узагальнений погляд , а тому актуальна для вже в!домих твор!в. Знайомство з ц!л!сним описом, не п1дтверджене слуховими враженнями, не буде мати майже н!якого 1нформативного ефекту. Ми розр1знюемо два основ-них вида ц1л1сних опис1в - 1люстративн1 та анал1тичн1.

а) 1люстратвнг описи не ст1льки вербально в!дтворюють конкретний музичний тв1р , ск1льки дають суц1льне емоц1йно-об-разне уявлення про нього. Фрагментарн1сть опису приводить до в!дсутност! ПОСЛ1ДОВНОГО розгляду вс!х " музичних ПОД1Й ".

Цей тип опис1в можна пор!вняти з художн1ми 1люстрац1ями до л1тературного твору, як! висв1тлюють який-небудь один еп!-зод опов!дання. Виб1р фрагменту опису диктуеться або аспектом дослШення, у межах якого зд!йснюеться даний опис, або 1нди-в1дуальним художн1м смаком досл1дника. Тому вербальн! !люстра-цп в значн1й м!р1 демонструють особист1сть досл!дника, його пристраст!, стають 1нод! нав1ть стильовою характеристикою

(наприклад, описами-1люстрац1ями в значн1й м1р! наповнен1 робота В. Медушевського, I.Соллертинського).

Для даного типу опис!в характерна асоциатавн1сть. Це мо-жуть бути асоц1ацП з л!тературою, живописом, з 1ншими музич-ними творами, з якими-небудь явищами, емоц!ями 1 т.п. Все це приводить до певно! самоц1нност1 деяких опис1в-1люстрац1й.

Найб1льш природня сфера застосування опис1в-1люстрац!й -музична критика. Проте, це не виключае 1х застосування у нау-кових працях. В описах-1люстрац1ях музичний тв1р одержуе лише поб1чну характеристику. Але позитивний "заряд" такого опису в тому , що в!н , як найтонк!ший шструмент, схоплюе внутр1шн!й зм!ст твору. Це спроба зближення невербально! понят!йност1 музичного мистецтва та вербально! понят1йност! опису шляхом максимально! абстрагованост1 останньо!. Так! описи демонструють переплетхння наукового та художнього тип1в мислення.

б) Анал1тчШ описи пропонують н1би вертикалью розр!зи. що розглядають музичний тв!р п1д р!зними кутами зору. Ступ!нь повноти опису визначаеться к!льк1стю таких розр!з1в.

Якщо опис-1люстрац!я - це суб'ективний погляд на музичний тв!р. що шдкреслюе 1ндив1дуальн1сть та нав!ть неповторн3.сть такого погляду , то анал1тичний опис у своему 1деал1 е об'ек-тивним. Кожен автор такого опису щиро прагне досягти 1стину, хоча реально уникнути повного прояву свого " я " практично не-можливо.

Характерна риса анал!тичного опису - концептуальнЮть, обов'язкова наявн!сть особливого теоретичного аспекту, кута зору, п1д яким розглядаеться музичний тв!р.

У Щлому в1дзначимо, , що р!зн1 типи зовн!шн1х вербальних опис1в сприяють об'ективацП р!зних стор!н музичного твору , тобто в1др1зняються предметом в1дображення. Тому принципово неможливим е пошук якогсь 1деально! модел1 вербального опису.

В розд1л! 2.4.розглядаються описи, як1 займають пром1жне положения .через те, що, з одного боку, вони е зовншн1ми , оск1льки не входять н! у контекст твору, н1 в його нотний текст; а з 1ншого боку,вони е 1стотним та необх!дним доповнен-ням, функц1онуючи як авторськ1 програми, що декларують теоре-тичну платформу композитора. Тому ми назвали так1 вербальн! описи допом!жними.

В робот! запропонована наступна градац!я допом1жних опи-

с1в:

- Описи, що 1снують ж обов'язкове доповнення до конкретного твору або до групи твор!в. Як правило вони в1дображають теоретичну концепцию, яка передувала або формувалась паралель-но з написаниям твору. Характерним прикладом може стати твор-ч1сть Я.Нсенак1са, П.Булеза та багатьох 1нших сучасних композитор^. Сприймання твор1в цих композитор1в передбачае розу-м1ння тотального сер1ал!зма П.Булеза, стохастично! основи музики Я.Ксенак1са, застосування ним математичних метод1в напи-сання музики т.1.. Ц1 композиторськ! пояснения багато.в чому визначають наше в1дношення до твору. Саме завдяки едност! музики та II вербального опису виникае адекватна естетична оц!н-ка твору, який одержуе саме те сприйняття, розум1ння, яке пе-редбачав сам автор.

- Вар1антом в1дзначених вище допом1жних вербальних опис!в може бути ще одна вельми ц1кава ситуац1я. II неординарн1сть визначаеться в тому , що музичний тв1р створюеться композитором як п1дтвердження певно! теоретично! концепцП, що була сформульована музикознавцем-теоретиком. Прикладом може стати цикл М.вершавського " 14 маленьких прелюд!й для фортеп!ано ", присвячений Б.Яворському, 1 побудований на 1деях теорП "ладового ритму". Анал1з одн!е! з прелюд1й зб1рки, що наводиться в дисертацП, демонструе активн!сть вербального мислення композитора, яке регулювало стих!йн1сть, спонтанн1сть творчост! 1 сприяло усв1домленню М. Верик1вським можливих шлях1в розвитку твору, що визначалися основними теоретичними положениями Б.Яворського.

- Теоретична платформа, що не е заданою , але в!дображае загальне розум!ння музичного ц!лого, явищ сучасно! музики. Як приклад, що демонструе активну взаемод1ю теоретичних погляд1в композитора та його творчого доробку, у дисертацп. розгляда-еться музично-теоретична д1яльн1сть М.Скорика та його В!олон-чельний концерт.

Остання, третя глава , присвячена формал!зованим вербаль-нин описам музичного твору.

Прагнення музично! науки до систематизацП знань природ-не. В широкому смисл! вс! музикознавч! пошуки у т!й чи 1нш1й м!р! спрямован! насамперед на виявлення загальних законом1р-

ностей логики музичного мислення, механ1зм1в творчост1 1 т.1н. Проте ран1ше формал1зац11 Шддавались т1льки засоби музично! виразност!, узагальнен! музичн! явища, так! як стиль, жанр , що знаходило св!й вираз у розвитку в1дпов1дних навчальних дис-ципл1н (гармон!я, пол!фон1я, анал!з, !стор1я музики та 1н.). Конкретний тв!р сприймався як дещо одиничне, неповторне. В наш час формал1зац1йн! процеси гранично наблизились до конкретного музичного твору.

В науц1 1снують р!зн! форми репрезентацП знань, як! широко використовуються при робот1 з ЕОМ - фрейм, скрипт, 1нфор-мац!йно-пошукова система, семантична мережа, алгоритм, екс-пертна система та 1н. На наш погляд, в музикознавств1 можливо використання насамперед двох з них - фрейма та 1нформац1й-но-пошуково! системи (1ПС), оск!льки, незвакаючи на зовн1шню схематичность, ц1 форми за своею суттю е формал1зованими вар1-антами одного з вже в1дм1чених тип!в вербальних опис!в - зов-н1шн1х. Так, фреймовий опис генетично пов'язаний з синхронними вербальними описами, опис для 1ПС - з анал!тичним описом. Трети р1зновид зовн!шн1х опис1в - Шстративн! описи - не отри-мав ще формалазованого розвитку в силу свое! суб'ективност!.

Вербальн! описи для 1ПС (розд!л 3.1.) - це ц1льов1 описи, що репрезентують особливим чином орган1зовану базу даних, зак-ладену у пам'ять ЕОМ. Кожна з "ланок" тако! бази в!дпов1дае певному параметру музичного твору. Поповнення бази даних в!д-буваеться за рахунок пост1йного введения у пам'ять ЕОМ струк-туровано! 1нформац11 ( вербальних опис1в) про нов1 твори. Призначення ШС - суц!льне охоплення твору, що дае можлив1сть знаходження в!дпов1д1 на будь-яке питания, пов'язане з ним. Це досягаеться завдяки в!д1браност1, ун1версальност1 питань-пара-метр1в та ч1тко! ф1ксацИ у с 1 х можливих в1дпов1дей на них. Детал1зован1сть в!дпов1дей пояснюеться необх1дн1стю 1х в!дпов1дност1 будь-якому твору поза залежност! в!д його прос-торово-часово! координата - чи то старовинна пол1фон!чна, чи то сучасна додекафонна музика. Це надае особливу значим1сть етапу складання програми для ЕОМ, але приводить до фактичного н1велювання особи автора вербального опису, функц1я якого зво-диться до знаходження 1з запропонованого списку одн1е! в1дпо-в1д1, що в1дпов1дае твору. Тому лексиц! такого опису притаман-на деяка скушсть, ун!ф1кован1сть ,лакон1зм, що, проте, розг-

лядаеться нами не як недол1к , а як характерна ознака даного типу опису, що констатуе т1 або 1нш1 технолог1чн1 параметри твору.

В самому загальному вигляд! вербальний опис ("паспорт") мЮтить в соб! так1 пункта: автор, назва твору, автор л1бретто або поетичного тексту, р1к написания, жанр, форма, тональ-н1сть, темп, виконавський склад 1 т.п. В робот1 пропонуеться приблизний список параметр1в музичного твору, взятий нами з 1нформац1йно-пошуково1 системи "Музична спадщина Укра1ни", що розробляеться зараз науковцями 1нституту проблем рег!стра-ц11 1нформац11 НАНУ, а також наводиться формал1зований опис ВЮлончельного концерту М.Скорика, зроблений нами для ц!е! 1ПС.

Фреймов! описи *) (розд!л 3.2.) - це посл!довн1 описи музичного твору у динам1щ його розвитку. Проте на в!дм1ну в!д синхронного опису, що виникае на основ1 конкретного твору, фреймовий опис в евр!стичних експериментах моделювання музичного твору може передувати виникненню твору, тобто не в1добра-жати вже готовый, написаний тв1р , а формулювати законом1рнос-т1, за якими повинен будуватись майбутн1й тв1р.

На в!дм1ну в1д вербальних опис!в для 1ПС, як1 пропонують ц1льов1 описи окремих стор1н музичного твору (б1бл1ограф1чний опис, технолог1чний, структурний т!1.), фреймовий опис нац1ле-ний на виявлення певно! лог1ки у взаемозв'язку цих же стор1н.

Фреймов! описи е результатом суб'ективно-об'ективно! фор-мал!зацп , оск!льки виникли на перетин! двох напрямк1в науко-вого пошуку: виявлення ст!йких елемент1в у структур! будь-яко-го художнього твору та вивчення психолог1чних особ-ливостей творчого процесу.

Не зважаючи на те , що усв!домлене застосування фреймового опису у музикознавств! пов'язано з використанням ЕОМ, окре-м! риси цього опису були в1дом! 1 рангше. Емп!рично описи, по-д!бн! фреймам, давно використовуються у навчально-теоретичн!й практиц!. Вс!ляк1 творч! завдання по гармонП, пол1фон11, ком-позиц11 передбачають попередне осмислення та обговорювання з

*) Терм1н "фрейм" визначаеться в науков!й л1тератур! як структура данних для представления стереотипно! ситуацП.

викладачем композшцйних, звуковисотних та шших момент1в. Таким чином перед написаниям навчального музичного твору завжди -складаеться його вербальний макет, сценарш.

Проте незважаючи на певну схож!сть, фреймов!' описи, що використовуються у машинному програмуванн1, в!др!зняються в1д учбових сценарПв ступеней формал1зацп.

Фрейм навчального завдання - це скор!ше прогноз, рекомен-дацП. Лексика под!бного опису (як правило усного), хоча ! на-сичена спец!альною терм!нолог!ею, все-таки допускае викорис-тання метафор, побутових сл1в. Описи ж для ЕОМ, що працюе у систем! "Композитор ", мають директивний характер. Це програ-ма, обов'язкова до виконання. Тому такий опис у значно б1льш1й м1р! формал!зований. В1н складаеться з посл!довного ряду команд, що Ф1ксувть можлив! шляхи просування по структур! твору в!д одн!е! стереотипно! ситуацП до друго!. Те , що у д!алоз! " вчитель - учень " розум!еться. опускаеться, у програм! для ЕОМ повинно ч!тко ф1ксуватись. Тому у фреймових описах використовуються " команда розгалуження" типу "яюцо - то".

Таким чином для фреймового опису характерн1 так! момента:

- в!дображення процесуальност! музичного твору на етап!, що випереджае його появу;

- знаходження функц!онально! залежност! м1ж р!зними компонентами музичного твору;

- увага переважно до структурних особливостей твору (особливо у програм! для ЕОМ);

- формал!зован1сть викладення, максимальний в!дх1д в!д суб'ек-тивност! опису , що нер!дко приводить до використання зна-к!в-символ!в, математично! терм!нолог11.

В Заключены! п!дводяться !тоги досл!дження та м!стяться пропозиц!! автора щодо перспектив подальшо! розробки теми вер-бальних опис!в музичного твору. Одним з „ ямк!в а назва-

н&пр м О Жн

ти поглиблення теоретичного аспекту проблеми, а саме: подальшу детальну розробку запропоновано! системи параметр!в вербально-

, Л V VI »» 1/1 С 14 V« П V

ляду ище .1 II; анал!з терм!нолог!чного апарату

на яв вврОоЛ зац

опис1в з позицН в!дпов1дност! музично-1нтонац1йно1 та вербально! понят!йност!; досл1дження особливостей функц1онування вербальних олис!в в музичн1й етнографП як особливо! форми

1я вже в!дм!чених йо-нню го пог-

комплексно

ГО пог-

синкретизму фольклорно! творчост! т. 1..

1ншим ц!кавим напрямком повинен стати розгляд вербальних опнс1в з вторично! точки зору. Вивчення етап!в розвитку вербальних опис1в, 1х 1сторичних особливостей буде сприяти, в свою чергу, уточнению, конкретизацП тих типолог1чних структур, що були розроблен! в наш1й робот1.

Основн! положения дисертацП знайшли в1дображення у таких публ1кац1ях:

1. Пол1б1на-Малишк1на 1.В. Нов1 музично-теоретичн! 1де1 та композиторська творч1сть М.Верик1вського та М. Скорика // Укра1нське музикознавство. - Ки1в, 1991,- Вип.26 - С. 198-215.

2. Музыкальное мышление в аспекте вербальных описаний (Информационная справка по материалам исследования) / Сост. И. В. Малышкина // Киев, 1990. - Серия: Музыка. - Вып. 1. - 12с.

3. Самостоятельная работа по сольфеджио в условиях лингафонного кабинета: Методические рекомендации для преподавателей и студентов музыкально-педагогических факультетов педагогических вузов / Сост. А. И. Горемычкин, И. В. Полибина. - Мелитополь: МГПИ, 1989.' - 20 с.

* * *

Полибина Инна Витальевна ВЕРБАЛЬНЫЕ ОПИСАНИЯ КА ФОРМА ОБЪЕКТИВАЦИИ МУЗЫКАЛЬНОГО ПРОИЗВЕДЕНИЯ.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - Музыкальное искусство. Национальная музыкальная академия Украины им.П.И.Чайковского. Киев, 1996.

Диссертация посвящена актуальной теме вербальных описаний музыкального произведения. Нетрадиционность подхода заключается прежде всего в определении статуса вербальных описаний как одной из форм объективизации музыкального произведения. В соответствии с этим в работе предлагается типология вербальных описаний (внутренние, вспомогательные, внешние), рассматрива-

ются их функции (дополнение и репрезентация). Особо акцентируется двойственная природа явления вербализации, которое проявляется как принцип и как данность. Отдельный раздел посвящен формализованным описаниям музыкального произведения, возникшим в последние годы.

Polibina Irma THE VERBAL DESCRIPTIONS AS A FORM OF THE OBJECTIVATION OF MUSIC.

' Cand.Sc. (Arts) thesis In the field of music art (spesiality code 17.00.03). National Musical Academy of Ukraine named after P.Tchaikovsky. Kiev, 1996.

The present study is devouted to the actual problem of the verbal descriptions of music. The aspect of decision of this problen is not traditional . The verbal descriptions are defined as one of the forms of the objectivation of music. Accordingly to that we propound the typology of the verbal descriptions of music (inner -external - auxiliary) and analyse their functions (addition and representation). The phenomen of verbalisation of music is ambivalent and is considered as a princip and as a fact. The speslal part of the thesis is devouted to the formal descriptions of music, which appeared in last years.

Ключов1 слова: вербальний опис, вербал!зац1я, музичний TBip, форми об'ективацП, формал!зац!я