автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.09
диссертация на тему: Вклад "Таврической ученой архивной комиссии" и "Таврического общества истории, археологии и этнографии" в изучение истории Крыма

Полный текст автореферата диссертации по теме "Вклад "Таврической ученой архивной комиссии" и "Таврического общества истории, археологии и этнографии" в изучение истории Крыма"

РГБ ОД

1 I СЕН

1НОТИТУГ 1СТОР11 УКРА1НИ АКАДЕМП НАУК УИРАПМ

11а правах ру ко пне у'

ПОТСХП! Дчнгро Васильевич.

ВКЛАД "ТАВРГЙСЬКО! ВЧЕН01 АГХ1БН01 КОШСЙ'" I "ТАВРПйЬКОГО ТОВАРИСТВА 1СТОРГ1, АРХЕОЛОГ!I ТА ЕТНОГРАШ" У ШШЧЕШШ 1СГОР11

07,00.09 - 1стор:ограф{я, д*:ерелозн встьо та метода {сторичного дослхдкеиня

Автореферат дисертаиН на здобутгя наукового сгупеня кандидата }сторичних наук

КиГв - 1994

Дасертац1ею е рукопис

Робота виконана в 1кститут1 1сгор1У УкраУни Академ!? наук Укра1ни

Науковий кер1вник - доктор 1сгоричних наук, професор • САРБЕЙ В1 тал!й Григорович

04Шйн1 опоненги - доктор 1стор'.!чш:х наук, академик АН Украг ни ТРОКЬКО Петро Тимофеевич

кандидат 1сторичних наук, доцент ЗАРЕМЕА Сергчй Захарович

Пров1дна орган! заи!я - С1мферопальсы<ий державная ун{верснтег 1и. Ы.В.Фрунзе

Захиог вгдбудеться "3^)"аеи>ч*ф-? 1994 р. о год.

га зас1данн1 спец1ал1говано1 вченох ради ДО 16.31.01 по захисту дисертац1й в 1нститутх 1сторп УкраЗЕни АН Украши /адреса: 252001, Ктв - I, вул. "М.Грушевського, 4/

3 дисертаШею можка ознакомимся у б!йпотец| Гнституту !сторН Украши АН Укра'ши

Автореферат роз1Слакий "_" _ 1994 р.

Вчений секретар опец!ал1эованоУ вчено! ради

Шнчук Ю.А.

¿'{ТЯ-ШПСТЬ ТИП!. Бурхлив! процеси, зунэвлен! розподон СРСР та становлениям сузереникх дерхав, виклшеапть п^вицениН плерес до терптор1ш;ьних та еппчних проблей, 1сторичнод> минутого народ!в. Вишнсла необхшпеть глибиого визчення !сторП ехгдних слов"яи 1 нерод1в еус1дн!х територШ, зокрема Кршу. Вкыагадть ? б2льа ц!ле-спрямованого анализу колквн! досл!дхения з дано!' проблсии.

В!доиост1 про народи, цо населпить П1в!ичне Пркчорно«ор"я, з у продпх давн!х I середцьовгчних !стор1'Гк!з: Аль-Ыассуд!, Аыы1ана Марцелл1на, Дексгпла А-1л нянина, Д1одора С! ц г л 1 Кського, Геродота, I ордена, Дшпс!я, Костянтина Багрянородного, Левка Д!акона, Пронося Кесар! йсьного, Страо'ока, бвета^п. Згадусться цей край в "Повести временных лет" 1 в "Слове о полку И гор ев с". Цин регшнои займалися видатн1 у1фаУнськ2 та роспИсыи ¡сторкки'.!.!,! .Берег ко в, Б Д.Греков, Г.В.ВернадськяЛ, М.С.ГрушевськиЛ, ВЛзиаЯлов, ДЛЛло-вайськиЯ, И.М.Керпыэ!«, КЛ.Келпен, В.О.КлвчевськкЯ, НЛ.Костоиа-ров, П.С.Паллас, С.и.Соловйов, Д Л .Нворнздгкгй та !н.

Криков! присвичеих 1сторичн1 досл!дасення Д.В.Айналова, В.П. Бабенчикова, О.Л.Бертьв-Делагорда, В.Е.Еозгркиа, О.Г.^ерцсна, Д.1. Баголая, 7,.¡.¡.Гуи!льова, М.С.Дер-'Ев!на, Е-.В.Вейцарна, Г.Л.ВисоцькоУ, О Л .ДрукшнноТ, О Л Лоибровського, В.Ц.оубаря, £.В.1ванова, 0Л.1н-довоУ, ВДалдсрглю , Л.П.Колл!, Б.В.Латизева, & .С-.Дашкова, Аре Л. Иаркевича, Ол.1 .Цоркевяча, В.И.Иогарачсва, 1.С.П1оро, Б.О.Рибакова, Г.О.Санша, С.О.Секириаського, 0.0.Сергеева, БД.Смирнова, Е,1.Со-лоуоник, В.Е.Торле, П.П.Толочко, П.и.Шульца, Л.И.Ернста, О.Л.Якоб-оона, Х.П.Ящуркинського та бахатьох 1ншкх.*'

I/ Груаевський U.C. lcropin УкраТни-Рус! ,.-КиГв,1931 ,т.9.

Гуиилев JI.ÎÎ. Древняя Русь и Великая степь.-Л., 1989.

Зуб&рь B.W. Некрополь Херсонеса Таврического 1-1У вв.Н.Э,-Киег,: Наук.дукка, 1982.

Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий.-СПб, 190^.

Пиррро И.С. Крыысвая Готкя.-Киев, 1990.

Рыбаков Б.А.Об оаибках в изучении истории Крыма и о задачах дальнейших исследований.- Симферополь,1952.

Санин Г.А. Отношения России и Укоаини с Крыысгага хайством в середине ХУЛ в.- Ц., 1987.

Соловьев СМ. История России с древнейаих вреиен.-Н.,1961, кн.У.

Иульц П.Н. Паи"ятки п!знъоск!фськог культури в Крину /Др-хеолог!я ypcP:4Ciîïb: I97I.T.2.

Толочьо П.П. Древняя Русь.-НиевД987. ДЛ.Явориицькги. История зедорогских

иазаков.СПб, 189?.

- 2. -

ОБ"£КТО:,! ДОСДЩЕШШ е TB0p4icTb член!в "Тсшрiйськоi" вчено? -epxiBHoi KOHicii" /ГБМ/ та П спадкосыця "ТаврШького товарист-ва Iciopii, археологП та етнограф1У" /ГТ1АЕ/, що вклкчшэть 1500 робЗт, розцщених в 61 той! "Известий ТШ"та "Известий ТО'ЛАЗ*!. Це багглюще даерело зсторичних, гсоград!чних, археолог! чних, л1-тературних в!доыостей про народи, цо проаиваать в Крипу та на сус1дн1х територ!нх.

УРОЬ'ОЮПЧН! РДМКЯ опубл1ковалих в "Известиях" роб1т охоп-лювть период в!д палеолхту до початку И стол!ття.

ККТОЛОЛОПЧНОЮ ОСНОВОЮ робот в зйгш:ышприйнят1 в науц! приникни ¡¡сторизиу та лоаук1в причито-наслЦкових зв"яз1пв. Члени ТВАК та TTIAE, леди найр1зноиан!тн1ио1 социально'/, профе-ciBHoi та нац1ональноГ приналезност!, як правило, в1др1знплися досить високин ступенек об"ективност1, ви}нняи анал^зувати факти. Це дас зыогу говорим про науковий гпдх1д до досл^джуваних ними питаяь.

СТАН НАУК0В01 Р03Р0БЧ1Д ПРОБЖ'.Ц. Систйше досл1дшшя Д1яль-hocti' ТВАК та TTIAE рачхие не ЗД1 йскшшлось. На необхин1сть ic-Top5orpai,i4Horo вивчення вкозував у зв1т! за IS87-I925 pp. голова Арс,1.Еаркевич. Нечисленн!, голов нии чинои, пв^лейн! статт! даьтъ в иг оку ouimcy окрених праць членов ТВАК, але не ангш зують И Aip.jibnocTi в целому. ДIhhoo сладщиною е упорядгавалий Арс.1. Наркевичеи "Опыт указания сочинений, касающихся Крыаа и Таврической губернии вообще". Робот! KoufciY та Товариства присвячен1 стат-т1: О.Недел1нвУ, В.Ф1лоненка2Л ЕДанилово)?, В.Успенсько'15Л С.Фi-niiJOHOBa

1сгор1огра&1чний анал1з прадь ТВАК та TTIAE, залочаткэваний у дан!й дисертацН, показуе, що загалыгоприйнят! в iCTopi'i хронолог! ч hi рацки cycninbh0-ek0h0iii4hhx фориац1Я не эб!гшться s хронологий IcTopii" Крииу. Перв!сно-общкнний ла;. Kiuvepi iiufв. тав-

I* Недел1н0. Хранители народных сокровищ.- йрьшскоя правда, 196?, 5 га!тня.

2. ШоненчоВ. Наумова д1яльн1оть ТВАК ! TTIAE Д887-1929рр./-Арх1ви УкраГни, 1957, й I, С.31-34.

3. Данилова Е., Успенская В. Собиратели и хранители бесценных сокровищ; Крымские каникулы, Симферополь, I985.-C.I32-

148.

Филимонов С. Спасти и сохранить;Таврическио ведомости. Ё» 8,9,10,11,12, февраль, иарт 1993 г.

- 3 -

pis, paimix ск!ф1в, гот!в, ryimis icitys поряд з рабозласницыста лвдон Херсонеса Тазр1йсьгаго та Боспору К1ицерШького. Родшно-» плен ironili'лад Кршського ханства, зеконсервоваииЯ у феодалышх традиц!ях га звичках, 3(5epiraa елецеати рабовлоснвдтва ez до 1783 р.

До цъого часу но досл!дзено багато дкерел з iстор}'i Причор-Houopn:i. Ии не vacuo в!лыюго доступу до орх!в1в ШзантП*, Гену:, Вен erjix, Туреччшш, як1 стосуються 1 с тор! i Крипу.

Дагга робота ставить за исту дослияеиня вкладу ТВАК та TTIAE у вявчення fcTopi'i цього per !ону, аналгз опубл!новшшх в "Известиях" ведомостей, вклпчешгя i'x в наукозкй otfir i,такта чиной, в5ддштя надежного досл1дилнеш, 1а"я та пред! яках незаслукено забути

МЕТА ТА 0CHQBHI ЗАВДШЯ ДОСЛШЗННЯ:

- Розкрити значения Д1ялыюст! ТВАК та TTIAE;

- Ноназати роль вчешгх к1нця XIX - початку XX ст. у збере-¡генн1 та В1др0дкенн! культурно! сааддйни народ!в, що каселяпть Кр mi;

- Оцпшти i'x внесок у прицногення !сторично¥ пши"ят1 шляхом збере^ення паывятник1в та докуиент!в, створення ерх!в1в, иузств та б1бл1отек, роэловсюдхеикг; гнань серед нероду;

- Застосовуючи петом 1стор1огреф!чного елал^зу, привести обнеродуван1 ими знания в хронолог! чну систему ! с творит и лог!ч~ ну схему icToplY народ!в Крииу, основа;^ на дяерелознавч!й баз! ITBAK та ITTIAE.

КАУКОВА НОВИЗНА дисёртацП* пояягае в тому, цо коиплексне досл!ддепня творчо? спадцини ТВАК та TTIAE проводиться вперие. 3"ясовала СЕшов1ддала, беэкорислива д!яльн1сть сотень. вчених, вчител!в, л1кар1в та inn их краезнавц1в у роавитку в!тчизняноУ науки. Виявлен! докуыенти та робота доел!дник1 в, як! збер!гавть багатющ! знания, не викорисговуван! в сучасшй л!тератур1.

ДЯЕРЕЛШ ДАНОГО Д0СЛ1ДТ.ДННН е 57 тоы!в ITBAK та 4 тоии ITTIAE /58-61/, вадан! в I887-I93I pp.

0ch0bhi гвдовенбя. що виносяться на захтдст

1стор!ограф!чний анал1з ! систеиатизац!я публ1кад!й в 1ТВАК та ITTIAE дозволяютъ етап за етапоы просл!дкувати:

- Прочее заселения ¡Сркму, Яого зростеаче значения в а!яна-родних зв"язках, в!йськовкх протиборствах, встановлешгя ековом1ч-пих, культурник та firastx цивШзувчгаг взаешэв!дноспн незод!з Сс~ редзеуноиор"я та Пркчорноиср,гя, европл таАз!Г;

_ 4 -

- 1нтегред1ю етносив, нецинуч^сть зашали я культур, лояву та долыас розпирення свроазхйськоУ гпгаппзац! У, цо несе в соб1 риси елл1Н1зиу, в1зант1йцини, схшюазгатськоУ кулътури, деыокра-

Г та автократ:У. В язэтнщысу КЬ'ыерш, Ск^ш, Таврию, Гот1и, Оджоклар лрониквоть рсл1г1У ДрезньоУ Грец! У та Р¡лиу, хркстиялсь-коУ В1за!:т1 У,' ыусуяы.'гшського та 1удейсысого Сходу, католкцького Заходу.

Процес великого переселения пород1в, викликанкй об "с кт отними уиоваии, проходив I через Крип. Докукекти з творчоУ спедц'.иш ТВАК та ТТ1АЕ доводять:

- Иоден 1з 89 етнос1в, но прозкивепть нин! на П1востров1, не с вборотеннка. 2с1 вони, поч;шавчи з к11л;ер1йц1в, лризельц] з тл— тих територН!, поступово с:;ор1;оза.ч1 в конгломерат вторично У дан-ниц! народонаселения;

- Бс! дсрзавн! утворе.чкя, як1 були в Криау, ру:!н увалке я, як правило, но в езду внутр1аи1х причин, а внасл1док суткчэк з 1нии-ик пер одна к. На£!хивуч1пиь,и вкпвилися сшлкк, побудовшл на б!льа деыократичнкх засадах;

- Кр:а-, цо лакав на порехрест: се1тобнх торгоьих дор1г - 1з "варяг в грекк" та "Великого шозкового шляху" - був не т!льки ланкой екопоихчного зс"язку, а Г. кекслоу 'итсгродИ' нацхоншаккх культур;

- Споконв1чига! буг.о прагиешш сх!днкх слоз"ян до Чорного

корп;

- Оск1льки боротьба за сфери ьплгау та ринки була головною причиною рос1йсько-турецьких воен, то загкбедь Кр:шського ханства, що отшилось хпк "колотой та ководлоз.'", була некинучою;

- Багатоетн1чна :стар!я Криуу доводить незвороИ|1сгь продес1'в «ет:1сац1У та агиа!ляц1У етлосив, а таков неиинуч^сть утзорз;:ня нових суперетносНв та новях цив1л1зац1й.

ПРАКТИЧНА ЗвАЧ КИСТЬ роботи ишп зросла у зв"пзку з введен-нпу в курс "I стар) У У крап;!)" урок: в "Пап край" /5-11 :сл./, цо охоилоить катер!ей! в1д первхоно-общпшого ладу до палого часу.

' РОБОТА АПРОБОВАШ иляхои включения ТУ ооновних иатер1 гипв до навчальних пос1бнда1в для *чигел!в ¡сторН "Наа Крин" ч.1 Л991 р.У таП Л992 р./.

За матер 1алааи диеертацП а о:.роа1 публ1кацН в гадеках: "Ленин байралги", "Кршская празда", "Победа". Диесртыц1н обговорена на аас]данв1 в!дд1лу 1стор1 Г XIX - початку XX ст. 2нституту 1стор! У УкраУии АвдеиН наун УкраУшт,

_ 5 -

реповый ЗУ jot та втювки достщдння

У ВСТЛЦ обгрунтовуеться актуальном теии, П новизна, практична значиы1сть, хронолаг!чн1 раяки досл5дчсення, визнача-сться с туп; ni. пауков oï розробки петшшя; даатася огляд даерзл.

У га ABIT- "Нарте Д1яльност1 ТВАК I ТТ1АЕ"розкркзасться 1 с тор i я ïx створення, науков! штереси член!в Kouiciï та Това-риства. Показала д1яльн}сть по створенно Тавр!Яського губерк-ського opxiBy, обл1ку та збереяонню !сторичних паыяятник1в, ви-дш1ню "Известий ТУАХ", створешт иауковоТ б1блштеки /"Гаврика"/, Центрального красзназчого иузею, Тавр^йськогэ ун!верситету, про-св1тительська робота, участь в археолог1чних з"1здах. В робот! ТВАК та TTIAE брали участь не т1льки ulcueBÎ красзнавц!, а й в1-дом1 вчен1 УкраУни, Росi ï та 3apy6iaan: Д.М.Анучин, Д.1.Багал«й, О.О.БобринськиЛ, О.М.Ь'орозд!н, ЫЛ.ВеселозсысиЯ, О.СЛаппо-Дани-левський, Б.1.3абсл1 л, И.О.Куликозський, В.СЛконников, ДЛ.1ло-вайсьний, U.I.Кондаков, В.ВЛатииев, О.М.Труворов, 0.1.Щербаков, О.О.Скальковський, В.У.Оргевич, Е.£ои Штерн, 0Д!.Апраяс1н, С.О. Кебелсз, С.П.1ванов, П.О.КочубжеьккК, Д.В.Цвгтеав, 1.0.Ленни-ченко, Ц.ИЛерр та ïh.

Шелк 1917 р. в Товариство вступили В1Дои! вчен!: Д.В.Айна-лов, U.1 .Андрусов, 1.!.:.Борозда, С.L!.Булгаков, Б.В.Варнеке, Б.Д. Греков, И.К.Гудз1Й, В Л.Вернодсыой, е.е.Вулы*, О.В.Готьг, U.C. Держав1н, ОЛ.Клетнава, В.ВЛункевич, Е.В.Пзтухов, О.е.Саыойло-вич, О.С.Сп{цин, В.1.Ф1лоненко, В.В.Бертольд, Ю.1.Крачковський, С.Ф.Платонов, О Л.Соболэвський та 1н.

ТВАК та TTIAE зайиапть одяе з пров!днкх и!сць в досл!дхея-ai fcTopiï Криыу, Tai/aHl, Нигнього Пряд1ипровия. 1стор1я Крипу tjcho пов"пзана з Грец1ею, ПонтШьког таРиисько» 1«пер1ями, В1зант1ею, Золотою Ордою, Генуей, BeHeuisD, Туреччиною, КиТвсь-ков Русею, УнраТвоо Ta Pociao, що ! знайпло своз в!дображоиня в ïx творчоиу доробку.

Ведутьоя поауки еп!гра4;5чних паы"ятник1в, султанських ф!р-иан1в, ханських ярлик!в, перших грамот /договор!в/, караюсь-ких, криичацьких, татвроьких, в!рыеяських pjtconrolB. Упоряд^о-вуеться картотека на кокен кургая, фортецв, акрополь. Пов!дои-лгиня про В1дкриття, розкопки, знах!дки, як правило, протоколи-ггься. Членя ТВАК та TTIAE виступавть на bcîx археолог1чних з'Чздох Pociï, виклшеаычи зац1кавлен!сть до цього Скального poriouy.

- б -

Музе! Петербурга, Посети, Киева, Керч!, С1ш}ерополя, Одеск, Миколозпа, Херсона, Севастополя, ФеодосН щедро поповновться ыа-TeptanaiiH 8 археолог1чних розкопок . Частота ïx нелегально, айо niд час в!йсьгавих д!й, вивознться в uyaeï Лондона, Паркяа, Еерл!на, Ньв-йоркс., Стамбула, де в!дкрив8ятьсяикрииськ1 експози-ц1Г."

Робота ТВАК набувае тага! популярност!, цо Yï "Известия" просить 61 бл1 отеки Варсави, Праги, вс! велик! книгосховица Росiй— ськоТ fvnepiï.

В 1931 р. вийвов останн1й 4 /61/ той "Известий" TTIAE. Бяис-куче 45-р1чнв безкорнслизе сдуж1ння вауц!, ях "бурхуазН* та'рвл!-гШого ыраюоб1сся", було вак1нчело.

543 вас!дання провели члени ТВАК та TTIAE. На них васлухоио понах 600 науковкх пов1доылень. Виявлено 480 член!в ТВАК та 18$ чяен!в ТГ1АЕ. Вс! вони, в utpy своix екд та 8д1бцостой, зробшш вагоынй внесок у розвиток в!тчкзняяоТ та св!тогоГ яауки.

У ГЛАВ1 Ц "Наукова спедкна ТВАК та TTIAE", в § I "Перв1сно-обдиший лад в KlimeplI, Taapiï" дегться !отор1о1Т)еф1чний оглвд пубд!кац1й, присвячени " данГй enocJ. Систекатизад1я ïx за пер!о-даии /иалеол!т, ыеэол!т, неол!т/ досить ускладиена, оск1льки в цей час в врхеолог1чяих досл!д*еннях це не була вироблена едина класкф!кац!я.

£ивучи перв!сно-общганим ладом, плеиена к1ииер1йц!в, тавр!в, peaaix ск1ф!в, алан1в, сарна?1в, гот!в, герул1в сус!дили з грець-ккии рабовласницьхими державами. В курганах, нер!дко, кед"ян! знаряддя прац! лежать пор яд з ы1дниии, бронзовими та зал!зниии. Ыатр1архат сус1дить з елл1н1зыом та рииськю» гроыадянськш правой.

Члени KOuiciï прадевть разои з приУхджевчюш в Крки в!доии-ии ерхеологаки: М.1.Веселовськии, К.С,Мережковськии, Г.О.Бонч-Осиоловськин. Розкопки курган!в та городад ве*уть М.Л.Ернст, П.О. Двойчеяко, C.I.SaÔHÎH, Ц.Роианенко, Ф.О.Браун, Ю.О.КулаковськиЙ, О.СЛ'эйсезв, И.О.Клепин!н, Л.О.Бобринсытей, Ю.Д.С1л1ыонов, U.U. Печонк!н, 0 Л.Бертьс-Делагерд, И.1.Репн!ков та eau голова ТВАК ОЛ.Стевеп, Вздуться досл!дхення стоянок на Яйлах, в печерах Чокурча, КНк-Коба та 1н. Критично опушиться денк1 ïx висновки. Напраалад, допускал кся поыилки у вивченя! часу похогшшп m ион-вя р1знщ1 в ритуальнпх обрядах. Однак ни в!ддасыо ïu na;u,ay иер-Boo.ïi в иаукоьому авал1з1 !оторичних явщ / но еиевау&чь нрй цьо-vy г :ачсаая роб1т е1яьа parraix досл!дних!ь: П.С.Полшга, П.К~адека,

Уварова/.

Сане члени 1ТВАК доказали, всулереч прийнят!й дунц!, велику кампоктн1сть заселения п1вострова, високу профес!йиу майстерн!сть каиенеобробливач1в, ранн1й розпод1л прац! м1х племенами I родами в епоху неол1ту. Сане в Ух процях висловлена думка про позНтив-ний вплив б1лыа високоУ грецькоУ цив1л1зацН на тавр!в та ♦нш! пленена, цо вводили з! стану "дигост1", побачили напвн!сть еле-мент!в нер1вност1 як всередин! племен, так I м!ж Офемими племе-наии. Прац} Ух були великим кроком в 1сторичн1й науц}.

У ГЛАВ1 П. § 2 - "Рабовласницький лад Херсонесаг-Тавр1йсыгого, Еоспору К}ммер1йсыюго, Ск!ф1 У.РимськоТ феии /У1 ст. до н.е. -1У ст. н.е./" розглцдазться пер!од грецьнэТ, ск1фськоТ та римсь-коУ колон!зац1У Криму.

В.Шкорпил встановив час утворення Пантикалея - ШлетсьюТ колон!У в Криму. ВЛатгаев розпочея перау 1 поки чо неповторну спробу дати систематизований иарис 1стор1У- БоспорськоУ держави. Ф.Ребиць досл!джував долю Крииу в чвси 111 тр}дата У Езпатора, аж до приходу Риму. О.Ю.Март! докладно описуе и1сцезнаходження гре-цьккх поселень на Керченському та Тамакському п1востровах 1 ро~ бить це з такою точн1сто, що ця схеиа залишилася не спростованов 1 сьогодн!. М.Ростовцев за нонетами визначаг п!дпорядкован!сть Боспору Ы1тр1дату У1 Бвпатору, а пот!м Риму.

В1дкриття аргеолог1в Бзгичева. Ф.М.Гросса, В.В.Шкорпила, л.Е.Гриневича, Б.В.Варнек& св1дчать про ахтивну торг1влп 1рок1в з таврами, ск1фами, сарматами, аланами та неродами 1Нвн1чного Кавказу, про зв"язки грецьких пол1с!в Криму в иетропол1яии, а п!сля пад!ння Грец1У - з Римом, В1заит!бю, КиУвсмсоп Руссю.

Е.б.1 ванов в монограф!!' "Херсонес Таврический" / як ! Д.1 ЛловайськиИ/ в!дносить ск!ф!в до 1ндоевропейц1в, вва-жае росолан предками рос!йських алвч1в. Одночасно в!н показуа високий ступ!нь розвитку культури { громадянського благоустрой Херсонесв, розкривая систему демократичного правл1няп республ!-коп, економ1ку, побудоваяу на пред! раб!в та на посередницьк;! й торг!вл1.

Д.Косцювко-Валюжанич, а пот!и О.Л.Бартьв-Делагард, на основ! досл!дяення численних поховаяь вперше встановлюоть, цо христи-янська рел!Ня появилася тут в римськ! чвои. На Бселенсышх соборах в Н!п!У /325 р./ та в Консталтинопод! /381 р./ були прксут-п1 сп!скопл ХерсонесьгаУ епсрхЛ. 3 приходом В!заит1У на п!вост-ров! почамся вначп! екопои1чп1, етн!чн! га пол1тичн1 зц!пп,

встанов::лисп нерозривн1 зв"нзки з КиТвськсш Руссю, як: посилили-ся п1сля пркйняттп христипнства.

У Г7:АВ1 П, § 3 "Гот!п, Аорос, Хазар1я, В!зант!йсыса <5еиа, Тмутаракань в пер!од раянього та середкього середньовхччп" роз-крита велика к!льк1сть £актолог!чного натер 1олу про етногенез. П!сля розподу РхшськоУ 1кпер11, в розгроы! пко1" чииалу роль в!-д!граволи готи та гунни, на п!востров1, в його прибережий зон!, укр!пиласг. влада Б1зант!У, в той час як у степов1й частин! !де калейдоскоп!чна зи!на народ1в /аварц1, болгери, тюркети, хазари/. Процес котисацИ" та аситЛляцй" р!зноплеы!нних народ!в 1де пара-лельно з християнизец!ею, особливо в пер!од, коли образооануваль-ник!в виганяли 1з В!залт!5Г. М.П.Кондаков приходить до висновку, що в УП-УШ ст. н.е. приберехна та г!рська частиии п1вострова пе-ретворюпться на "велику лагру". Ю.О.Кулаковський взносить до пе-р!оду чернецькоТ еи!грац!Г виникнення "печерних ы!ст". Цю дуику п!дтвердг.ув 0 Л.Бертье-Делагерд. Тапановитий !нкенер, багптогран-ний дослЦник-краезпавець, в!н доходить висновку про наявн1сть у сх!днкх слов"ян свое^ писеиност! ще дл появи у Крину православного и!с!онера Кирила/Костянтина Ф1лосо£а/. Кирилицею слов"яни почали користуватися вае п!слп сиерт! Кир ила. По-своаиу бш трак-туз ! еп!зод хрещення князя Володга/ира в Корсун!. Це було, як в!н доводить, не в 988, а в 989 р. Будучи в Крину, Володииир седжае свого сина на престол Тыутаракансыгаго княз!вства, створеного на Тштнськоиу та Керченськоиу п1востровах, тобто наБоспор! К!миеп1йськоиу /Броду/, де, кр!к яс1в та косог1в, проживали словник, так зван! "бродники" - ножлив! залвдки ант!в, предтеч 1 иайбутиього козацтва. Тавр!ка в силу свого географ!чного положения стала перехрестяу на шляхах пересування нпрод!в ! була м!сцеи прктягання, свозр!днии лагн!тои. Сл!дои за хазаргши, особливо п!сля Ух розгроыу Святославои, спди прийьли печен!ги /бед-хаии/, гузи, поховц) 'випчаки, коышш/. На узбереж^1 Чорного та Азовського иор1в появляються венец1анц1, п!занц!, генуезц!»

Про генуезьк1 колоа!Т в Крипу даз обгрунтован1 в!доыост! Л.ПДолл!. Досл!дхуючи ерх!ви ГенуТ, в!н вперше розкриваа систему еду!н!стративного управл!го»я, взаеиов^носини з хапствои, Ту-реччиною та Косквою, показуа 1х торговнй паразитизы, за^нова-иий на продел! раб!в, цо, таким чиной, заэхочував татарськ! н&-б1ги, жорстоку онсплуатац!и и!сцевого населения 1, нереит1, за-гкбель п!д ударами Туреччиаи.

В 1223 р., за п!вроку до битви на р.Калц!, в Криц вперше нагрянули ионголо-татори. Через дек!лька рок!в сипова частица п!вострова була захоплена ниии 1 перетворена в улус Золото? Орди з нан1сникоы хана в Солхат! /Еск!-Криы/. Чинячи оп!р эагарб-яикам 1 ыусуль"ан!зац!Т, у!сцеве населения 1де в гори, де виник-ли правое лови! княз!вства Феодоро /Иалгуп-Кале/ та Кирк-йори /1уфут-Кале/.

У ГЛАВ1 П. § 4 "Одгаклар. Нангупська княз!вство, Кримське ханство, Венец!анськ!, Генуезьк! та Турецьк1 колонН в период п!знього середньов!ччя /ХШ-ХУШ ст./", анял!зупться докуиенти про яиття Крииського ханства та 4ормувшшя криисьмотаторсько! народ-ност!. Досл!дники середньов!чного Крга/у справедливо ввахають, цо кркыськотатарський етнос фориувався значною н!роо на баз! ран1ще прийшлкх сюди народ!в. Ц! висновки зроблен! в працях ТВАК.

О.Акчокракл!, З.Ш.Кгчаирванов, 0.Ы.Борозд!н досл1дяують фор-ыувалля крииськотатарського етносу, що асии!лював не т1лькк недавно прибулих у Приазов"я, Г1ричорноиор"я та в Крип печена"г1в /бедяан1в/, гуз!в, половц!в /к!пчак!в, коыал!в/, а й ките!в, уз-бек!в, киргиз!в, ионгол!в, цо прташлрували сюди у склад! Орди» До узбск!в1з роду !.!пнп!т1в належать хали Золото? Орди Тохтаыиац Ед1ки, Т1иур-Кутлуг та !н. Пронесу татаризад!'1 л!ддалася частика евре!в, в!риен, угорц1в, булгев, хазар, караОДв, криичак!в, цигпа, так само пк 1 залишки грек!з, тавр!в, ск1ф!в, сариат!в, гот1в, алал та !н., що давно проживали в Крипу. Наприклад, греки, перейнявши татарську иову, почали називатися уруишш. На д!алок-тах татарсъко? иови почали говорити караТии, криычаки, питали.. У цей проц>;с втягуються п!вн!чногашказьк1 породи« яси, косоги, ва-хоплен1 в невол1 слов"яни, литовц!, волохи. Це п!дтверджупть 0.0 .Бодаи!вський, О.Я.Г!далевич, Ы.ВЛоиср-Залольський доводить, цо татаро-иоьголи /Ннг1е-Ш1/ привели !з Сиб!ру та Оередньо! Аз1* п!д !«енец татар десятки плеаея. Ци !деи ига! обгрултував Л.М.Гуи!льов у робот! древняя Русь и Великая Степь". Однак !с-пуа й !нса дуика. Напряклад, В.е.Возгр!л у пред! "Исторические судьбы кр!а!ских татар", заРдаачись питалияш пкорен!заШ та^ар", заводить Гхнв родов1дну в!д к!ынер1йц!в, грек!в, </{ыр!в, ек!ф!в та гот1в. Ця кондспц! я була у сз!й чдс абсолвтш иедоиустаыою серед члвн!в ТЕ.УС, у тому чксл! - серед татерських доса!анкк!.в. Не апаходя» вояа п1дтришн1 1 у бЬыюс*! сучлских аосл!дкиы1в !стор!У Кркму.

И.Берекков на основ! архШв "Крымских посольских дел" ус-тановлЕС, цо при Iванов! Ш та ханов! Ценглх Г!реУ Москва та Крюк /к!исць ХУ - початок ХЯ ст./ сп1лкувал!кь ! нав1ть об"ад-пали своУ аусшчп в боротьб! проти ВеллкоУ Ордн. Але нав1ть у цей" короткий пер!од впотепл{ннп" аоден 8 в!д"УздЕсгчпх у Крим посл!в не був гсронтований вЦ побор!в, побоУв, образи 1 нав!ть вагибел!. Повхдоылення посл!в насичен! в!доцостяшг про справи в ханств!, в Туреччин!, Валах!!, Литв! та в Мангупськоыу княз1вст-в1. М.Берелков зуи!в, як н1хто до нього, ввести нас "всередину 1сторичноТ епохи".

Об"еина ионогра4|1чна робота Ф. Леи ко ва "1сторичний нефис кримськотатарського зеилеробства" 1 понин! незаы!нне дкерело в1-доыостей з дано!' проблеми. "йерис" оснащений докуиентальниц до-датком 1 дед переконливу картину перетворення родоплеи!нноУ пас-тушоУ сп!лки на територ!альну с!льську обцину - "дхеиаат", роз-криваа процес появи слукилого дворянства - мурзинського стану, закр1плення ленного характеру землеробських в!дносин. Б1льш до-казових роб1т з цюго питания на сьогодн! нема. Велчке досл!д-кення К.ВЛовнар-Запольоького "Литовские упоминки татарский ордам" з^луа переоц1нити взазмов!дносини Литви та Кримського ханства. Величезна Литовська дернава платила ханству цор1чну данину - "ординщину", яка досягала половили бюджету. Б1льше того, Литва та Польша, захопивши всю Л!вобережну УкраУну, не захищали ТУ земл! в!д щор!чних наб!г!в татар. Це була данина чужою кров"ю. В боротьб! х проти Иоскви Литва та Крим, як правило, виступали в союз1, !нколи втягуючи в Це ! запорозьких козак!в. Однак цей "союз" не завжди спасав Литву 1 Польцу в!д систематичних наб!г!в татар, як! вм!ло використовували в!доиий прийом "розд!ляй 1 вла-дарюй".

I.Александров у статт! "О шифате в Крыму" досл!джуе право на спадкоеиство майна. Документ« - "Кедиаскерские книги" - рясн!ють эаписами про те, що успадковувалося ! таке "ыайно", як раби, су-дячи на основ! пр!звищ,- украУнц! та рос!яни. Рабство збер!гало-ся до останн!х дк!в ханства.

0публ1коване грунтовне пов!домлення посланця Роо11 в Туреччи-н?: "Состояние народа турецкого в 1703 г., описанное графом П.А. Толстым". Петро I зодав посланцю 16 запитань 1 отримав розгорнут! в!дпов1д! на них. Щодо Крииського хеаства в ас ала Султана, показана його еконоа!чяа, рел!г1йна та вШысова залелн!сть 1 система збгхачсавя ханства за рахунок в1йсызэвих наб!г!в.

- II -

Спроба роду сучасних !сторик!в довести, що восол!тет ханства був нои1налы!!ш, спрос товузться хоча б тим, но частика ра-б}в, як чистка здобич!, в!дправлялася султанов!. Т"ди к йшла краца част!ша "пойнтов" - данини, одеряувано! з РосП аж до парования Петра П. Олекс!й 1 .Маркович п!дтвердгуе це шертниыи гре-иотаии /договорами/ цар!в з ханаии з 1535 по 1632 р. Це листуван-пя пост!йно ворогувчих держав. Кета Иоскви - в!дкупитись даниною, викупити полонених, запоб!гти наб!гаи.

Вперие 0.0.Сергеевны на основ! арх!в!в Ногайських Орд /нин! не зборежених/ дазться опис Ухнього побуту, эвичок та дареыних спроб цврського уряду заохочуваняя ногайц1в до зеылеробстза, садоводства, навчання д!тей у школах. Прагнення затршати Ух у П1в-н!чн1й Тавр!I не дало усп!ху. Показана Ух траг!чна доля п1сля виходу в Туреччину.

Ц(Шо в1дол! сучаснии !сторикаи докуыенти про привал! переговори, що передували прияднанню ханства до Рос!У. Анал!зуе Ух В.Ульяницький. Верс1я про насильницьке включения Кркму .шляхои в!йськового захвату територ!У не безперечна. Представники знат-них татарських род!в, цо вели переговори про переххд п1д руку Рос!У, "исчисляют притеснения им причиненные Оттоыанской портой, коей владычество над Кримои было ни что иное, как насилие". Десятки иурз крикських га ногайських орд вели тривал! попередн! уз-годзсення задовго до Кучук-Кайнардж1йського чиру.

Князь Г.Потьоык!н у власнору*ш!й записц1 Катерин! П, онубл!-кован!й в 1ТВАК, иропонуз не звол!кати 8 присднавняи ще И тоиу, що в ханств! почалася кровопролитна м!жусобиця. Основний аргумент його прохання полягаа в тому, що нарешт! прийшла пора припинити неск!нченн! розорлив! в!йни 1 установити иирн! стосунки з Туреч-чиною.

ГЛАВА П. § 5 - "ТаврШська губерн'я - 1733-1920 рр.1 присвн» чена пер!оду перебувалня ХаиськоУ, пот!и Тавр!йсысоУ об;аст1, а з 1802 р. Тавр1йськоТ губерн!У в склад! Рос!йськоУ !инср!У. "Известия ТУАК" рясн!ють публ1кад!яии про еконои!ч«у, о?н1чну, в!йськову по..1тику Рос1У» Анал!зуються причини трьох хвидъ ем!-грец!У татар, х1д 8вселення пустельних земель рос!;1ськ«;и) украг Унськетаи, боягарськини, нЫецькиан, естопсь-лади перисслоццяц», демоб1л!зоЕан)а'и солдатами, овляпш|г-в*!шюмй та. се* ги.пчши. Ряд статей присвяченкй пятанняи розз:да:у с!яьськон> гоипо^х;»«.*, ыпсповост!, культури та осв!ти. НйГ.ц!нч 1а! док*и;.:,<*я: -„.ит^я Г.Я<тоик!на, П.Зубова, у казн та начя Ял^-рьии ¡!, ь «••■.■.. суйгрил-

- 12 -

тор)в - св1дче!шя безперервноТ туриоти про еконон!чний розвиток та м!цн! кордони. "Камеральное описание Крипа", упорядковане за зовдшшя« Г.Потьоглина, доз статистику народонаселения, землеко-ристувалня, взааыовшюсин р!зноплем!нного населения. Документи св!дчать, що кр1посно право поширввалося тут т!льки на нечислен-них кр1посних переселенц!в, татари-селяни ув!Ешли до розд!лу дер-жавних селян. На п1востров1 були створен1 передуыови ешерикаись-кого вляху розви/ку с!льського господарства.

1з моногра}!! I В.Бульфа видно, як !нтенсивно почало розвадати-ся на баз! НШтського ботан!чного саду садоводство, виноградарство, а пот!м, на баз 1 Магарачського училища, I виноробство.

Переселнц! принесли сюди нову культуру землеробства, тонкорунного в1вчарства. Розвиваеться внутр^шня та зовн!шня торпвля, бу-дусться флот, зал!зниця. Найб1лып! земловласники: Безбородько, Иотьонк!н, Воронцов, Потоцький, Кочубей, Мордвинов, Шаузель, Клер-иан, а такок татарськ! лурэи, пк! стали дворянами, одержували в над!ли десятки тисяч десятин.

Детально, на-основ! особистих рапорт!в О.В.Суворова та С.Ф. Увакова, описан! спроби Туреччини знову утвердитися наЧорноыу мор! та в Криму. Блиснуч1 перемоги молодого Чорноиорського <1 лоту б!ля 6н1кольськоУ протоки, 61 ля острова Гадаибей, б1ля нису "Гендра та Верни показують бозглузд1сть доиагань Туреччини.

В!домост}, представлен! Арс.1.Иаркевичем, нин! не в!добрахе-н! в жодноиу п1дручнику з 1стор!У, - це документально п!дтверд-хення того, як чотири добровольч1 ковацьк! полки кркмських татар брали активну участь в боях на фронтах В!тчизняноУ в!йни 1812-1815 рр. С.Белязв та кож дае переионливу картину того, що за свободу ?ос!Т поклали голови численн! УУ П1ддан1 татари Криму.

Арс.1 .Маркевич викладае под! У, описан1 учасникаыи та св!д-каыи КримськоУ в!йни 1853-1856 рр. /В.Раков, НЛухнов, В.Караы-з!н, М.Пирогов та 1н./. Це св!дчення неЙмов!рних матер!альних та ф!зичних труднощ!в, яких зазнавало населения п!вострова. Показано хахлив! госп!тал! без хл!ба, л!к!в, перев"язувальних засо-б!в, крад1я!Ш !нтондалт!в, муки пораноних та тифозних в неопали-ваних наметах, а в той же час - иасовий гороУэи та самопожертву-вання солдат, селян, в тому числ! - безкорислив!сть татар ! но-гайц!в. В той ке час частнна татар активно допоыагала !нтервен-там 1 розой з ними п!пла з Криау. Найб!лыл кзркстолабнкаи, пгале автор, показали себе "ладя высшего положения к воспитания". П1сля в!йни татврське населения п!вострова - 194 ткс. ос!б*

- 13 -

До 1908 року населения Криыу, в основному за рахунок переселении, досягай 625,8 тис. ос!б. Друга половина XIX стол!ття - пора значного розвитку продуктивна сил.

В1домост1 1ТТ1АЕ про революц1Йн1 под!Т дуяе и!зерн!. ЮЛ. Галзн в нерке! "Из теторяи революционного движения в Крыиу" поясней причину неп!дготовленост! крииського пролегар!ату до за-хоплення злади, д!У контрревол»ц!йних сил, захоплення Крииу н!-иецыекни окупаятсии, загкбсль'уряду РодгсгсъкоГ Соц1&л1стич;ю1 Республ!ки Тавр1ди, д!1 Центрально? Ради, затопхевия чазтили флоту.

Я»Й.КлавЬг-Вахс'.'ал та 1.М.Шаба?!н рабдптъ пов!доижл:ля ^окунейты Революционного стаба зосстаиня з Ксрчепскггх кааено-лоинях в 1919 г." про боротьбу партизан в тияу ДобровольчоТ ар-ыН, коли в Кроту д!яло "Крымское Краевое правительство". Про боТ партизан, зосередгеких в Адхимувкайських та Старо-Каронтин-них кзденолоынпх, ! доикн! иало эд в!дош. Автора розпов!дшоть, як невелик!?, груп! 6!лшоеик!з удалсся перетзорптя дкзертлр!в та кар них злочкнц!в, що переховувалкся в!д призову в Добари!ю, на чср::оиог-ГУ! ;;сьт:1;й длсцклл!поз:ш1й заг!Позсгсшсыш" ЧервоноУ Ари!1'.

Ун! гсшиоа са ги!стоь' 1 прсвдЫста а статтп Куплетсысого •Чонгар" / про останн! бЫ грсусдпцсько! з!йни в Криау/. 30-а Iркутсыж Д5з!з1я» гогсп>!хзгепа в угор 13~ггрьсаноэ бсиьривй б!лих / з 3 по 10 лкстспада 1313 р./, псзн1стэ обезкровлена, утратила Vайсе ус!зс б!Яц!в 1 в}дкр::;:а дорогу а Ерки через Чонгар-сысу протоку.

В^ЧОВОК. У Крпыу поен о в!бршшя "Известий ТУАД" » 57 то-и!в 1 4 таяя "Известий Та!1А13" с пае у дпяг.ч сховкдах: и Роо-публ1канськоуу лерзсрг!з} та у б!бл1овзках "Гаврика", 1ыон1 I.вран-га, ШгЛтоьтою ботан!чаого саду та С^сроподьсышго дераун!-гериетту 1и^!.В.Фрунзэ, Ноепачпа юокгаа ерх1з!в ТВЯ сберогла-ея у Республ!каноькоуу кроазнэтону нузс?, Зазначиао, ею Кргшсь-кяй дергсрх!з, б!бл!отека "Т струп" та доркунЬзрсатет булл сторон! за участа ТВАК.

Робота по виэтеннп натер !ал1з, опубл!кованис а **йэвеотйпхя, йяал!з б!льа як п!зтори тстяч! публ!и»д!2 /докушятя, е*а«1, спогздя, аов!деалсяая, таблиц! *а 1н./ даа н1дс*ав* горг.тя яро 5н!галья!ск. аа?ср!ад1в, б1лы!сть тьи и6м1а.она а-л~ рококу .толу !стор,т::!з. ТВАЯ дала ио1х:Ыс!Ь скАан*а

- и -

дек 1 лыса до дата! в до дисертод1У: ¿роколоНя правлЬшя кркысысих хан!в, провитсл1в Тогр!ди Д783-1920 рр./, уточнен! списки чле-н1в ТВЛК та ТТ1ЛЕ.

Анал1о опубл'кованих докуыент!в дав иозлив1сть простегити 1 уточгштя етн!чну 1стор1ю Крииу, процес асгопляци та ¡.'етгоацЛ десятк1в нород!в, що безперервноа низкою приходили на п1востр1в. Пршельц} к!м«ер!йц1 1 таври, хвил! грек1в, евреУв, рииляя, фра-к!йц!в. Через п1востр1в ¡дуть ск!фи, сараати, алани-яск, готи, гунн и, овари, булгар и, хазори, в! рыени, криачаки, кораУик, В13ан-т!йц1, 1тал!йц!, турки, печении, половц!, ионголо-татари, узбеки, китаТ. В Кричу появляються слов"яни, валахи, болгари, н!иц!, естонц!, чехи та !н. Крии в ус1И часи був регхоноц багатонац1о-нальнхш. Стоячи на перехрест! шлпх!в "!з варяг у греки", великого переселения народ!в", "шовковому шляху", "чуиадькоиу шляху" в!н врешт1-решт став конглоиератои 13 етнос1в зн!шано! евроаз:йськоУ та середньозеиноиороько! культури. Прагнення закр!питися на пгбост-ров! обуыовлввало взаеиов!дносиниКиУвсьюТ Рус! та ИосковсёкоТ держави з В!зант!ею, Крииськю/ ханствоы, Кангупськж княз!вствои, Туреччиною, Золотою Ордою, Польсыаз-Литовськов дерхавоо.

1ТВАК мае ыатер!али про запорозьке, донське та кубанське козацтво !, очсввдно, Ух предтечу - Тыутараканське княз!вство.

Розтадування в опубл!кованих в "Известиях" иптер!ал!в у хро-голог1чн!й посл!довност1 викладених под1й дало иоющв!сть вияви-ти ряд особливостей в !сторичноиу розвитку Крииу.

Виявлена розб1жн!сть /асинхрошасть/ в час! сусп!льно-еконо-м!чних форыац!й'в Крииу ! цраУнах бвропи: тут первгснообщинний лад тавр ¡в ! ранн1х ск1ф1В иежуз з рабовласнвдькиы ладой ДревньоУ Грец!У, феодалъне Криыське ханство до к!нця свого !снувшшя збер!-гало рабоволод!ння та райоторПвлл.

Зы!на народ!в, виникнення та пад!ння держав на п!востров! -вузла геопол!гичних сутичок t суперечностей - значков и!роо залежало не в!д внутр!шн!х, а в!д аовн!шн!х причин. .

Причинно-насл!дков! зв"язки /виклик - в!дпов!дь/ зн!нпвали !сторичн! улови:

- Поява 1рек!в /2ГО-У1 ст. до н.е./ з 1х високорозвиненов культурой пвндко б ив ела тутеан! народи з кеш"яного в!ку у в!к 8а-л!за;

- Поява па п1востров! ск!ф1в, цо захолкли степовий Крии 1 посягнули на .узберезгя, прмусило грек!в будувати на узберегс! и!цн! фортец!, вукатн соазу о Понт!Псы®э дерзавоа;

- Розгром Ротон М1тр1датаУ1 бвпатора в ход1 Пун!чних воен та Пого вих!д з Криуу викликав прих!д сюди 4-лоту та apuii' Риму;

- Прите!д roTiB Д ст. н.е./, ryiwiB /Tí ст. н.е./ означав не т!льки розгрои Ск!фськоУ дерхави, але i перыий удар по сх!д-н!й OKpafHi РигськоТ !ыпер!У, початок П руйнування;

- Бурхлив! в1йсысово-пол!тичн! потряс!ння на п!востров! вик-ликали масовий в1дх!д населения степ!в i прибереяноГ сыуги в гори, то привело до створення на багатоетн!чн!й основ! феодаль-них княз!вств;

- 1коноборча боротьба у В!зант!У та вигнання !коношануваль-ник!в дала р1пучий поитовх справ! християн!зац1 Í населения Крипу, в тоыу числ! ы1с!онерство Кирила в Xasapln. Крим перетворився на "велику лавру" - да ер ело хргктияц!зад! Т КиУвськоУ Pyci;

- Князь Володшир "СвятиЙ" обложив i взяв Корсунь, прийннв хрецення, bbíb на Pyci ''кирилицп", каи"яну арх!тектуру !, створивши на Таиал! та в 1'рииу Тиутараканське княз!вство, остаточно прорубав bíkho в краУли Середзеиноиор"я;

- В!йни з ыонголо-татарали, наб!ги кршських татар иа зеил1 УкраУни TaPocii' викликали необХ1дн!сть зы!цнення п!вденних рубе-*!в, створоння залорозького та донського козвдтва, об"еднання украУнського 1 росхйського народу э иетоо сп!льного виходу в Чор-не ыоре та лЬайдацН паразитичного ханства;

-Дернавгп у творения на тер итор Ii' Криыу, засновал! на демо-кратичних засадах, виявилися б!льш ст!йкгаш до sobhíbh!x та внут-pJaiiilx потрпс1нь. Приклад того Херсонес та Малгупське кияз!вст-во.

ДосМд сп!в!снування р!зноиан!тних етнос!в на в!дособлен1й територ!У св!дчить про те, но де ногливо, ягацо яоден в народ!в не претелдуе на старшинство. Цей лроцео веде до еконои!чноГ, пол!-тичиоУ та деиогра^лчноУ 1нтеграцН, за яко¥ нац!он&>и,н1 та рел!-г1йп1 особливост! в!дступаюгь на задн!й план.

1з 118 автор!в, чия д!яльн!сть !стор!ограф1чло розглядаеть-ся в дисертацИ, 100 автор!в та Ухн1 твори досл1дкуються виерше. Коаен з них вартий поваги та вдячлоет!, як 1 вс! 666 безкорисли-вих прац!вник!в ТВАК та TTIAE. Вопи перекояливо показали, до справляя наука не впав н!яких кордои!ь, бо вона загальнолюдська.

Основн! полоаення дисертад!! в¡гкладен! в таких публ!кац!ях:

I. Неа Kprai. Навчальнка пос1бник для вчитва!в IcTOpií.

ЧшггЛ (Иыферопоаь, 1991. 5,5 др.ер*.

Автором пописано: "Наш край в давнкну", "Рабовлоснвдь-кий лсд в Крицу", "Кркм в пер10Д серсдньов1ччя" - 2,25 др. орк.

2. Над Крим. НавчальнлЯ пос!бшш для вчител!в 1сторП, частша2о СМыфорополь, 1992. 8,25 др.арк.

Автором пописано: "Кримське ханство" 1 "Додатки" й 1-5, Ь др.арк.

3. Ьми Азаиат-огли. Газета "Ленин байралги". Ташкент,

серпня 1989 р. 0,25 др. арк.

Ал1и - кримський гайдук. Газета "Победа". Феодос1я, 15, 16, 19 вересня 1989 р. 0,25 др. арк.

5. НШтський ботан!чний сад. Газета "Крымская правда", 31 липнп 1991 р. 0,25 др. арк.

Подписано до друку 22.03.94 Формат 60x84 \/\6 Ум. друк. арк. 0,9. Обл. внд.арк. 1.0. Тираж 100. Зам. 2.24- 1994 р. Бесплатнин