автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Вопросительные высказывания в коммуникативном аспекте (на материале английского языка).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Вопросительные высказывания в коммуникативном аспекте (на материале английского языка)."

Кшвський унтерситет ¡мен! Тараса Шевченка

- Я Ы1Ч1 ¡^¿о

ЧАЙКА Лариса Васшпвна

УДК 82.07:802.0

ПИТАЛЬШ ВИСЛОВЛЮВАННЯ У КОМУНПСАТИВНОМУ

АСПЕКТ1

(на матергалг англтськог моей)

Спещальнють 10.02.04 - германсьы мови

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата фшолопчних наук

Кит - 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! ¡ноземних мов Центру наукових досл!джень та викладання ¡ноземних мов НащональноТ АкадемИ наук Укра'ши.

Науковий кер1вник: доктор фшолопчних наук Старикова Олена Миколатна, професор кафедри англшськоТ фшологи Кшвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка.

Офщшш опоненти: доктор фшолопчних наук, професор Ятель Георгш Прокопович, завщувач кафедрою ¡ноземних мов Кшвського державного техшчного ушверситету буд1вництва I архтектури.

кандидат фшолопчних наук, доцент Рубашова Леся Михайл1вна, докторант факультету ¡ноземноТ фшолоп! КиТвського ушверситету ¡мен! Тараса Шевченка.

Провщна установа: Житомирський державний педагопчний ушверситет ¡мен! 1вана Франка, кафедра англшсько! фшологи, ММстерство осв1ти УкраТни, м. Житомир.

Захист дисертащУ вщбудеться "22" травня 1998р. о Ю00 годин! на зааданш спещал!зовано1 ради Д-26.001.11 в Кшвському ушверситет! ¡мен! Тараса Шевченка

за адресою: м. Кшв, бульвар Тараса Шевченка, 14, аудитор!я 56.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ Кшвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розкланий " квита 1998р.

Вчений секретар

спешал!зованоТ вченоТ ради д.ф.н. З.О. Гетьман

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Останшми десятир1ччями у мовознавств1 спостер1гаеться перенесения акцештв у дослщницьких штересах з вивчення мови як внутршньоТ системи, в якш "усе е взаемопов'язаним", на вивчення мови-мовлення як д1яльноеп (Л.В.Щерба, О.О.Леонтьев, Ю.С.Сорокш, С.Ф.Тарасов та ш. - теор1я мовленневоТ д!яльност!) або як дп (Дж.Остш, Дж.Серль, З.Вендлер, Д.Вандервекен, Г.Грайс - теор!я мовленневих агав у рамках лшгвктичноТ фитософп Л.Вптенштейна). У зв'язку з такою переакцентуащею об'ектно-предметно!' областс сучасних лшгастичних досл1джень з'являеться можлив1сть шакше поглянути на формально-синтаксичну класифжащю висловлювань - а саме з позицш прагматичного пщходу. У видшених в такому плаш модально-штенцшних висловлюваннях (констативах, ¡нтерогативах, ¡мперативах, оптативах) особливий ¡нтерес викликають ¡нтерогативи, що здатш вщображати найбшьш широку гаму об'ективних та суб'ективних значень, як1 мають високу комушкативну мобшьнють 1 можуть покривати собою цш групи смисл1в, традицшно пов'язуваних з ¡ншими комушкативними типами висловлювань. Це дозволяе розглядати 1х не просто як речення, що реал1зують шзнавальш комушкативри штенци мовця, але як формапьно-синтаксичш едност1, що виконують у мовленш певш функцп.

Предметом даного дисертацшного дослщження е штерогативш висловлювання англшськоУ мови, що розглядаються в аспект! мовленневоТ комушкаци. Такий пщхщ дозволяе прояснити питания, пов'язаш з асиметр1ею мовного знака, а також подоланням щеТ асиметрн в актуальному мовленневому утвор1.

Актуальтсть даного дослщження обумовлена перш за все тим, що його виконано у руоп нового напрямку втизняноТ та заруб1жно1 Л1нгв1стики, пов'язаного з вивченням процест комушкативноТ взаемоди за допомогою мови, коли розглядаються фактори усшшноеп мовленнево! д1яльност1, збалансованосп мовленневих тактик мовця та слухача, ввдповщкосп формально-синтаксично\' структури висловлювання комушкативним штенщям суб'екта мовлення, що в результат приводить до моделювання мовленневоТ д1яльност1 як симетричного акту з учасниками, що ¡деально сшвпадають або мМмально вщр1зняються.

3 цих причин виникае необхщшсть розглянути одинищ мови з позицш IX функщонування як комушкативних засоб1в, а не лише як

певних структурних або номшативних конструк-пв. Саме тому комункативний анал!з ¡нтерогативних висловлювань перш за все повинен бути спрямованим на вивчення конкретних смисшв, яи можуть передаватися у фор\и запитання, а також на виявлення мюця iHTeporaraBiß в конкретних мовленневих актах - i'x функцш, значения тощо у р'пноманкних мовленневих тактиках.

Дане дослщження являе собою одну i3 спроб комушкативного анал1зу ¡нтерогативних структур англшськоТ мови як висловлювань, що не лише виражають значения питальносп, але й експансують смисли шших тишв модально-штенцшних висловлювань констатив1в, експресив1в, ¡мперапшв.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертащю виконано у межах науково! теми "Функщональне i семантичне варшвання мовних одиниць в мовах европейського ареалу", що розробляеться кафедрою ¡ноземних мов Центру наукових дослщжень та викладання ¡ноземних мов HAH УкраТни (тему затверджено радою Центру, протокол № 1 вщ 21 с!чня 1994 року).

Метою дисертацшноУ роботи е вивчення ¡нтерогативних висловлювань англшськоГ мови в комушкативному аспекть У даному випадку вибрано напрямок руху дослщницько! думки "вщ структури до семантики та прагматики", вщ форми ¡нтерогативного висловлювання до виражуваних ним смисшв та прагматичних значень.

Мета роботи зумовлюе TaKi задача дослщження:

1) видшення прюритетноТ проблематики в дослщженш ¡нтерогатив1в та розробка робочого визначення дослщжуваного феномена як комушкативно-функщонального типу;

2) дослщження семантико-прагматичних acneKTiB питальних висловлювань та виявлення основних тишв ¡нтерогатив1в у вщповщносп з пщходами до i"x вивчення в традицшнШ та сучаснш лшгвютищ;

3) дослщження прагматичного значения ¡нтерогативних висловлювань з комункативноТ (штенщя мовця), з перцептивно! (реакщя слухача) та з штерактивноГ (взаемодш мовця i слухача) CTopiH мовного сшлкування.

Основы положения дисертацп:

1. Питальш висловлювання як комушкативно-функцюнальний тип являють собою формально-синтаксичну едшсть, що здатна до експансп прагматичних значень ¡нших модально-штенцшних висловлювань.

2. Семантико-прагматичний анашз !нтерогатив!в дозволяе видшити дв1 велик1 групи вивчуваних явищ - буквальш ¡нтерогативи, що передають власне питальш значения, та небуквальш ¡нтерогативи, що покривають поля смисшв, яю традицшно сшввщносяться з розповщними, окличними, спонукальними та умовними висловлюваннями.

3. Буквальш ¡нтерогативи характеризуются ¡зоморф1змом формально! та семантичноУ структур \ являють собою мовленнев! акти, в яких комушкативш нам1ри мовця сшвпадають з Ух мовленневим втшенням. Якщо буквальний ¡нтерогатив вимагае об'ективноГ вщповда, то вш е диктумним та являе собою запит про повщомлення деяко1 ¡нформацн. Коли ж буквальний ¡нтерогатив вимагае висловлювання думки слухача з будь-якого приводу, вш може передбачати цшу гаму суб'сктивних смиоив та е модусним.

4. Небуквальш ¡нтерогативи, ¡ллокутивна сила яких не вщповщае мовному значению, мають б!льшу ¡ллокутивну силу, шж буквальш, оскшьки вщповщь на них, як правило, даеться через дго. Загальними типами небуквальних питальних висловлювань е ¡нтерогатив-ствердження, штерогатив-уведення новоУ шформаци, ¡нтерогатив-доюр, ¡нтерогатив-уточнення, ¡нтерогатив-припущення (¡нтерогативи-констативи); ¡нтерогатив-прохання, ¡нтерогатив-наказ (¡нтерогативичмперативи); ¡нтерогатив-умова, ¡нтерогатив-побажання (¡нтерогативи-оптативи); мовленневолщкга типи риторичного запитання (¡нтерогативи-експресиви) тощо.

5. Мотивоване використання формально-синтаксичноТ структури небуквального ¡нтерогатива обумовлене ¡нтенщею адресанта, сощальною оргашзащею та ситуащею комушкативного акту, а також здатшстю адресанта до сприйняття небуквального ¡нтерогатива. Небуквальш ¡нтерогативи включають формальну сему питальносп, денотативну сему та конотативну (прагматичну) сему небуквального значения, яка е домшуючою в семантичнш структур! небуквального ¡нтерогатива.

6. Небуквальш нтерогативи здатш виражати комушкативш нам!ри мовця власними референцшно-штенцшними якостями (напр., пом'якшувати гостроту висловлювання), а також ставлення мовця до власного мовленневого утвору. Гнтерпретатор мовлення здатний реагувати на ¡нтерогативи як прямо (даючи вщповщь у форм! мовлення або у форм! ди), так ! непрямо (р1зномаштш способи уникнення вщповщО.

7. 1нтерогативш висловлювання вщображають подвшну детермшащю мовленневоТ д1яльносп людини в цшому. Комушкативний смисл штерогатив!в - при пщход1 "вщ сощального" -закладений у 1х здатност! в актуальному значенш експансувати смисли ¡нших модально-штенцшних висловлювань. Когштивний же смисл питальних висловлювань - при пщход1 "вщ псих1чного"- криеться в Тх потенцшнш здатност1 до задоволення шзнавальних штенцш мовця. Щ два аспекта знаходяться м1ж собою в нерозривнш едноеи та можуть перетката один у другий залежно вщ конкретних комушкативних нам!р!в суб'екта мовлення.

Наукова новизна дисертацшного дослщження полягае в тому,

що:

1) вперше питальне речення анпийськоУ мови дослщжуеться комплексно: ¡нтерогатив - мовець; ¡нтерогатив - адресат; ¡нтерогатив -мовець та адресат;

2) розглядаеться весь спектр смисл1в, що передаються ¡нтерогативними формами англшсько'1 мови; видьляються буквальш та небуквальш ¡нтерогативи з докладним внутршшм членуванням груп;

3) ¡нтерогативш висловлювання розглядаються з позицш типолопУ мовленневих акта, що дае можливють зробити певш висновки стосовно мовних та комушкативних ушверсалш;

4) ¡нтерогативи розглядаються у вщношенш до суб'екта мовлення та його комушкативних нам1р1в: вперше визначаеться Тх роль в мовленневш тактищ мовця, референцшно-штенцшш якосп, -виб1р форми та оцшка змюту у вщповщносп з ¡нтенщею тощо;

5) вивчаються правила виведення непрямих та прихованих смисл ¡в небуквальних ¡нтерогатив1в ¡нтерпретатором мовлення, \х перлокутивний ефект, а також типи мовленневого реагування на запитання - як прям!, так 1 непрям! реакцй';

6) виявляються фактори використання ¡нтерогатив1в залежно вщ ситуаци мовлення;

7) пропонуеться комплексна класифкац1я ¡нтерогативних висловлювань за р1зними ознаками як пщсумок дисертацшного дослщження.

В робот! використовувались так! методи / прийоми л!нгв!стичного анашу: семантико-синтаксичний, !нтенц!йний, актомовленневий, елементи контекстуального анал1зу.

Матер!алом дослщження е:

1) штерогативи, добран! методом суцшьно! виб1рки з TBopiß англо-американсько! лггератури XIX-XX столггь (138 художшх TBopiB 34 англшських та американських письменнишв);

2) особист! спостереження автора (шдчас спшкування з нос1ями мови).

Загальний обсяг опрацьованого матерхалу становить близько 2530 приклад1в макро- та мкрод1алопв з художшх твор1в англшських та американських aBiopiß.

Теоретичне значения роботи полягае в тому, що вона робить певний внесок у розробку проблем комушкативноТ лшгвютики, теорп мовленневих акт^в та функционального синтаксису анпийсько! мови. Результата дослщження дозволяють запропонувати нову класифкащю питальних речень та виявити ix типолопчш риси.

Практична цттстъ проведеного дисертацШного дослщження полягае в тому, що його матер1ал та результата можуть бути використаш пщ час викладання KypciB теоретично! та практично! граматики англшсько! мови, спецкурав з проблем лшгвштично! прагматики, теорп мовленневих акта i, почасти, icTopi! синтаксичних вчень, а також при складанш спещальних курЫв, на заняттях з анаштичного читання, та як матер1ал навчально-методичних поадбшшв.

Особистий внесок здобувача полягае у розробщ нових пщход1в до анал1зу питальних висловлювань, штерпретаци його результате з позицш комушкативно-прагматичного пщходу, який е одним з найперспективнших напрям1в сучасного мовознавства та пщготовщ MaTepianiB до друку.

Апробацш роботи здшснювалася: в ход1 обговорення результате дослщження на засщанш Вчено! Ради Центру наукових дослщжень та викладання ¡ноземних мов HAH Украши; у виступах на М1жнароднш наукошй конференцп "Проблеми зктавно! семантики" (Ки!в, 1997), на 6"1И Мшнароднш науковш конференцп "Мова i культура" (Ки!в, 1997), на науковш конференцп "Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы" (Симферополь, 1997).

Пубткацй. Результата дисертацп опублковаш в 3 статтях у зб1рниках наукових праць i в матер1алах 2 конференцш.

Обсяг та структура роботи. Дисертацшне дослщження складаеться з вступу, трьох роздшв, висновюв, списку використаних лтературних джерел (229 праць) та списку художшх TBopiß (34

найменування), метить 3 таблиц! та 3 схеми. Загапьний обсяг робота -163 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У в с т у п 1 визначаються предмет дослщження, актуальшсть його вивчення, мета й завдання дослщження, обираються його теоретична база та методолопчна основа, описуються методи анализу з¡браного материалу, обгрунтовуються наукова новизна, теоретична цшшсть та практичне значения роботи, констатуються стушнь апробованост1, обсяг 1 структура роботи.

Перший розд1л присвячено визначенню мюця проблеми ¡нтерогативних висловлювань в ютори мовознавства та сучасних напрямах лшгвютики.

У першому роздш подаеться огляд юторп вивчення питальних висловлювань у р1зних напрямах мовознавства. Так, лопчний синтаксис (Ф.Беккер на Заход!, Ф.1.Буслаев в Росп) розглядав речення як мовленневе судження, тому модально-штенцшш типи висловлювання втискувались в одну вузьку схему речення як судження. Але оскшьки судження не обов'язково виражаеться речениям, а речення не завжди мктить у соб1 судження, питания (як 1 спонукання) не констатуе 1 не заперечуе будь-що про дещо; у питанш лише запитуеться, причому сама постановка запитання може бути правильною або хибною.

Психолопзм, ставши в опозищю лопко-синтаксичним та формальним теор1ям, використав основним методичним пщмурком вимогу вивчати мову в и реальному функцюнуванш та застосуванш. Дослщжувався, зокрема, взаемозв'язок М1Ж компонентами особистосп з псих!чними процесами 1 фазами комушкативного акту (напр.: штелект - мислення - запитання). Тим самим вивчення запитань переносилося до сфери когнщн - тзнавально'1 здатноси людини. Саме тут вперше звернули увагу на неоднорщшсть групи штерогапшв як з точки зору IX структури, так 1 з позицш значения (Пауль- 1960). Однак цшсноТ концепци питальних висловлювань як синтаксичного типу висунуто не було.

Структурна лшгвютика, наголосивши на прюритет1 системи мови як взаемопов'язано! даносп, не звернулась до створення загальноТ теор1Т" модально-штенцшних висловлювань, хоча придшялась увага вщмшност1 тишв комушкативних нам1р1в мовця та на належност! його до р1зних мовних спшьнот (Якобсон- 1976).

У трансформацшшй граматиц! та генератив13М1 штерогативш висловлювання отримувались шляхом ¡нтерогативноУ трансформацй' типу: "Teopin породжуючих граматик прагне пояснити мову"- "Чи прагне теор1я породжуючих граматик пояснити мову?" (Дем'янков-1979). Однак генератив1зм шчого бшыне не може сказати про питальшсть як мовну категорш: bíh не ор1ентуеться на мовленневу д!яльнють i прагматику висловлювання. Незабаром в мовознавств1 почали з'являтися робота, звернеш CKopime до семантики (теорш генеративно!" семантики) та до прагматики висловлювання (теор1я мовленневих акт1в; теор1я мовленневоУ Д1яльност1).

Своерщним BapiaHTOM Teopi'í генеративно!' семантики е концепщя У.Л.Чейфа (Chafe- 1968, Чейф- 1971), у якш вказуеться на неоднорщнють феномен!в, об'еднуваних у категор!ю "запитань", пщкреслюе Ух здатшсть передавати смисли шших тишв модально-штенцшних висловлювань та видшяеться дек!лька р!зних cnoco6ÍB постановки запитань в англшськш mobí: альтернативн! запитання, запитання з лексичними лакунами, констативш запитання; питання-перепитування (луна-запитання). У.Л.Чейф пропонуе вбачати в кожному з тишв ¡HTeporaTHBÍB вщповщну семантичну одиницю, яка не завжди сшвпадас 31 значениям питальност!. Очевидна помилка дослщника полягае в хибному po3yMÍHHÍ проблеми штенцшност1 ¡нтерогатив!в: метою мовця е 3obcím не вимога мовноУ чи немовноУ реакцп слухача, а мовленневий вплив, якого в залежное™ вщ штенщУ суб'екта мовлення через ¡ллокутивну силу висловлювання зазнае адресат.

До цього ж напряму можна зарахувати й дослщження Дж.Лайонза. Важливою нам здаеться така теза мовознавця: "...з загальноУ точки зору абсолютно ясно, що питальш речення модальш, i Ум можна приписувати додатков1 модальш ознаки, що вказують на tí чи íhuií очжування мовця" (Лайонз- 1978: 325).

На рубеж! 60-70-х pokíb у лшгметищ виникли т.зв. концепцй" "прагматичного повороту", початок якому був покладений дослщженнями лшгвофшософ!в Дж.Остша, Г.Грайса, Дж.Серля, Д.Вандервекена, З.Вендлера та ¡н. Вггчизняна лшгастика висунула власну концепщю "прагматичного повороту" - теор1Ю мовленневоУ д1яльноеп (О.О.Леонтьев, Ю-C.CopoKÍH, Е.Ф.Тарасов, Ш.Горелов та ¡н.). Штерогативш висловлювання являють собою благодатний грунт для ексшикащУ та перев1рки положень Teopi'í мовленневих акпв9 тому дослщники, що належать до цього напряму, охоче розглядають проблеми, пов'язаш з i'x функцюнуванням у мовленш (Конрад- 1985;

Серль- 1986; Хшшнен- 1986; Вандервекен-1990), але вщсутнють розроблених теоретичних уявлень про немовний контекст робить деяю IX висновки хибними.

Така теоретична база ¡снуе, однак, у вггчизнянш теорп мовленневоТ д1яльност1 - це загальнопсихолопчна концепщя д1Яльност1 Л.С.Виготського - О.М.Леонтьева. Саме синтез бюф1зюлопчних основ мови-мовлення, и системно-функц1онального характеру та сощальноТ обумовленостс процесу спшкування, що здшснюеться в рамках теорп мовленневоТ д1яльносп, прин1с Д1яльшснШ ор1ентацп лшгастичних теорш сьогодш таке значке поширення. Теор1я мовленневоТ д!яльносп дозволяе покрити абсолютну бшышсть традицшних проблем мовознавства. Саме такий пщхщ 1 розвиваеться в представленому дослщженш.

Коптолопчний пщхщ до природно'Т мови базуеться на так званш "комп'ютернш метафорГ', а одним з його основних понять е "обробка шформащТ"". Тому основна проблема коптолопчного анагпзу штерогатив1в формулюеться як процедура побудови питально-вщповщних систем на основ1 лопки питально-вщповщних вщносин (Ушке- 1986; Белнап, Стш- 1981; Поспелов- 1989), а класифжащя запитань базуеться на процедурному фактор1 I нараховуе ипсть Тх тишв: запитання до вае'Т бази даних; запитання перев1рки ютинносп альтернатив; запитання атрибутивно-реляцшного характеру; каузальш запитання; телеолопчш запитання; методальш запитання. Недолжом коптолопчного шдходу е те, що мовленнева д1яльнють людини не вкладаеться в його рамки, не дозволяе описати чи пояснити себе як всеб1чний феномен та як атрибут людини, однак, для вузько'Т спещалвацп - моделювання м1ркувань для систем спшкування "людина" - "машина" - "комп'ютерна метафора" е зручним ¡нструментарем з високою виршувальною спроможшстю.

У першому роздш також розглядаються структурш якосп штерогатив1в, осюльки ¡нтерогативи е структурно-граматичним типом, що вщр1зняеться вщ ¡нших вщцв модально-штенцшних висловлювань. Структурними особливостями питальних речень е:

1) особлива штерогативна ¡нтонащя;

2) особливий порядок сл!в (фксований для лггературноТ англшськоТ мови), вщхилення вщ якого виступають засобом ритм1заци чи стшистичноТ архаТзацп мови художнього твору (напр., в ромаш Дж.Джойса "Ушсс");

3) можлива наявшеть питальних часток та сив;

4) особливий тип актуального членування;

5) гпдпорядковашсть "принципу замши Пешковського", за яким питальна ¡нтонацш своерщно поеднуеться в штерогативному висловлювашп з фразовим лопчним наголосом та порядком сл1в.

Дал! увага придшяеться теоретичним засадам дослщження ¡нтерогативних висловлювань як явищ комушкативно-функцюнальноТ природи. Таю досл1дження базуються на сощальносп феномена людського спшкування (з екстрашнгвютичного боку) та на принцип! "асиметричного дуал!зму мовного знака" С.Й.Карцевського (з боку внутр!шньо1 системи мови).

Комунжативна л!нгв!стика особливо акцентуе свою увагу на функщУ мови як засоб! сп!лкування, процеси генерацп та перцепцп мовленневоУ продукщ\' досл!джуються у напряму "в!д сощального". Важливе м!сце серед и проблем займае проблема штеншональносп, бо в!д штенцн, або комун!кативного нам!ру мовця, залежить перш за все втшення висловлювання (мовленневого акту) в тш чи ¡нш!й мовленнев!й форм!. Так, О.О.Земська вщзначае: "Добре в!домо, що численш висловлювання, що мають буквальне значения питания, функц!онують як вв!члив! прохання" (Земська- 1988:30), тобто, комушкативний нам1р мовця асиметртое з мовною формою штерогативност!. На щй основ! можна видшити цший клас штерогатив!в, в яких !ллокутивна сила не сшвпадае з мовним значениям, експансуючи смисли ¡нших модально-!нтенц!йних висловлювань. Кр1м того, ¡нтерогативи можуть виконувати в мовленн! фатичну або фасц!нативну функци ! в цьому раз! виступати як зас!б мовленневого контактування немодамзованого характеру.

3 погляду сучасно'1 функцюнально1 граматики ¡нтерогативи е р!зновидом мовно1 категор!!' способу, !ндикативною вар!ац!ею, що може бути сшввщнесеною з "когштивним типом модальносп" (Сильницький-1970; Сильницький-1990; Поршнев-1974; Братко, Кочерпн-1977), диференц1'юючи у соб! два типи ¡нформацп:

♦ шформацш, яка вже в!дома продуктору, але недостатня з його точки зору;

♦ ¡нформац!ю, яка повинна компенсувати цю шформацшну недостатн!сть.

Когн!тивна лшгв!стика розглядае мову як вираження специф!чних когн!тивних зд!бностей людини, а оскшьки мовн! зд!бност! людини е специф!чним компонентом та ¡нструментом когн!ци, то вивчення мови повинно оргашчно входити у вивчення

1 о

само'1 когнщп. Основною спецификою функцюнування штерогатив]в з погляду когнщп е !х здатшсть бути 1 активним, 1 реактивним висловлюванням (перепитуванням), тобто виступати шструментом шзнання.

Другий розд1л розглядае лопко-семантичну типологго ¡нтерогативних висловлювань, що базуеться на ознаках "буквальшсть" - "небуквальнють" та "тип модальностГ'.

Розподш мовленневих аетчв на буквалып та небуквальш ураховуе т! мовленнай акти, в яких висловлювання мовця використовуються не за своТм формальним призначенням. Осыльки ¡нтерогативш висловлювання являють собою певний модально-штенцшний р1зновид мовленневих акт1в, то 1х також можна розглядати з точки зору такого розподшу.

В данж схем1 буквальт ттерогативи е питальними висловлюваннями мовця, мовна семантика та прагматичний смисл яких зб1гаються. Власне, це запити шформацп, що Тх генеруе мовець, припускаючи, що на них буде дано бшып-менш вичерпну вщповщь. Основою буквального ¡нтерогатива е ешстем1чний компонент "незнания", що виводить слухача на шформативш аспекта питания.

Очевидна пов'язашсть питания та вщповда на нього виявляеться у основних типах буквальних ¡нтерогатив1в, що ор1-ентоваш на лопко-денотативну (диктумну) чи сигшфжативно-емоцшну (модусну) ¡нформащю.

Диктумш буквальна ¡нтерогативи - це власне питальш висловлювання, яю е запитами про повщомлення чи пщтвердження певно! об'ективноГ шформацп', що потребують об'ективноГ вщповщ, у яких комушкативш нам1ри мовця зб1гаються з Тх мовленневим утшенням у межах соцюмовленневих конвенцш, прийнятих у данш лшгвокультурнш сшльнотк Вони можуть припускати вщповщк

а) шформативного типу - в цьому раз1 1х спрямовано на отримання шформащ!" про якийсь аспект денотату висловлювання (актантш, предикатш, атрибутивш, сирконстантивш ¡нтерогативш висловлювання);

б) вер1фжативного типу - в цьому раз1 1х спрямовано на одержання шформацп про ситуацш, що е денотатом висловлювання в цшому (тод1 вони можуть виражати впевнене припущення; недов1ру; впевненють чи невпевненють у ютинносп того, про що запитуеться; р1вноможливють вщповщностс або невщпов1дност1 ситуащУ об'ективнш дшсност1 тощо).

и

В цшому ж диктумш буквальш ¡нтерогативи - це суто питальш висловлювання.

Модус ш буквальш ¡нтерогативи (МБ1) - це власне питальш висловлювання, що е запитами про думку, погляд (слухача) з якогось приводу, здатш виражати щлу низку суб'ективних смис/ив, у яких комушкативш нам1ри мовця зб!гаються з Ух мовленневим утшенням у межах сощомовленневих конвенций, прийнятих у данш лшгвокультуршй спшыють 1з збереженням функцюнально-домшуючоТ питальносп МБ1 поеднують у соб1 запит шформацп з деякими виявами емоцш, яю формально виражеш сегментними й суперсегментними засобами (лексика, фразеолопя, фоноакустика, просодш). МБ1, маючи значний стушнь суб'ективносп, можуть виражати зл1сть, розгублешсть, огиду, подив, зачудування, роздратування, засмучення тощо. Забезпечення цих додаткових суб'ективних смиств в1дбуваеться, кр1м власне мовних засоб1в, за допомогою паралшгвютичних (жест, м1мжа, свист, рухи тша) та екстралшгвктичних (дейктичний компонент у вщображенш ситуащУ) факторов мовленневоУ комушкащУ.

Таким чином, буквальш ¡нтерогативи характеризуються тим, що мовець, вживаючи IX у певному мовному чи немовному контексп, мае комушкативний нам^р отримати вщповщь, але не мае на думщ будь-яких ¡нших модально-щтенцшних вщтишв.

Небуквалът Ытерогативт висловлювання визначаються як мовленнев! одинищ, що експансували смисли ¡нших тип ¡в штенцшних висловлювань.

Явище небуквальное™ ¡нтерогатив1в виникае, коли комушкативний намф мовця е асиметричним до мовноУ форми питальносп, тобто пщ час породження небуквального штерогативного висловлювання "вщбуваеться постшна й складна взаемодш його ономатолопчного (називного) аспекту та мехашзму, що реал1зуе комушкативне завдання" [Арутюнова- 1972:304]. Таким чином, питальш висловлювання е небуквальними мовленневими актами, якщо вони вживаються у комушкащУ не за своУм прямим призначенням -задовольняти когштивш ¡нтереси мовця. Ситуащя таких мовленневих акт1в повинна розглядатися як не-питальна, або як стан вщсутносп умов усшшносп питальноУ ситуаци.

Коли питальне висловлювання перетворюеться в мовленш адресанта у небуквальний мовленневий акт, його питальне значения не зникае, не нейтрал1зуеться 1 не витюняеться повшетю непрямим значениям, а лише вщходить на другий план. Це зумовлено юнуванням

певного формально-граматичного "гальма", зосередженого у самш структурнш схем1 питального речения. Така асиметр1я стимулюе виникнення у мовленш значно! ылькосп ¡нтерогативних висловлювань, що приймають на себе прагмагичш значения (та функцп!) шшихтигив модально-штенцшних висловлювань:

1. 1нтерогативи-констативи - небуквальш питальш висловлювання, в яких на фон! формально-структурно! реал!заци категори питальноеп вщбуваеться формування комушкативно! штенци ствердження, домшуючо! у мовця. Цей стверджувальний сенс формуеться через видобуття адресантом непрямих та прихованих сенс1в залежно вщ певних зовшшшх чи внутршшх фактор1в, за якими й ¡нтерпретуеться штерогатив. Бшьш др1бн1 констативш нюанси, що иередаються питальними висловлюваннями ¡з стверджувальним смислом - припущення, повщомлення, сумшв, пщгвердження, ствердження, пересвщчення, дошр, уточнения, здогадка, введения ново! шформацн тощо.

г

ПРВДМЕТАБО

н И й 1Н Т £

дшльшсть пвнання

МОВЕЦЬ

КАНАЛ

1НАТИВНИЙ 1НТЕРО

зв'яиу

У*лт

СОЦ1АЛЫ11110РМИ

1ЧНИЙ 1НТЕРОГ

ТА ЗВИЧА1

И®

СЛУХАЧ

„ , СИТУАЦ1Я В ЗВ'ЯЗКУ _ ^ Р

ДЬНИЙ 1Н Т I '

3 КОМУН1КАТИВНОЮ ШТЕНЦ1СЮ мовця

А

Рис.1. Стввщношення лопко-семантичних тишв ¡нтерогативних висловлювань з основними компонентами комушкативного акту

2. 1нтерогативи-1мперативи - небуквальш питальш висловлювання, в яких на фош формально-структурно! реамзаци категори питальност1 вщбуваеться формування комунжативно! штенци спонукання, домшуючо! у мовця. 1нтерогативна ¡мперативнють виникае пщ впливом фактор ¡в мовленнево! й немовленнево! д!яльносп 1 е результатом переосмислення комушкативно! штенци мовця. До основних спонукальних смисшв, що

передаються штерогативами з небуквальною ¡мперативною семантикою, вщносяться прохання, наказ, заклик, пом'якшена вимога, умовляння, заклинания, порада 1 навпъ заборона.

3. 1нтерогативи-експресиви (або, ¡накше, "риторичш запитання") - небуквальш питальш висловлювання, в яких на фош формально-структурно! реашзацп категорп питальносп вщбуваеться формування комунжативно! ¡нтенцп експресп, домшуючо! у мовця. За ознаками ¡нтенщйносп та модальносп можна видшяти дв! групи ¡нтерогатив1в-експресив!в:

а) лопчш - що виступають засобом структураци мовленневого утвору (заголовок; висновки; доказовють; стимулящя вщповда тощо);

б) (мовленнево)-впливов1 - що здшснюють комушкативш нам1ри змши емоцшного стану адресата (емоцШш) чи непрямого спонукання його до ди (директивш).

Специф1чними, немодатзованими р1зновидами небуквальних штерогатив1в е:

4. Фатичш штерогативи - небуквальш' питальш висловлювання, що функцюнують у мовленш як вв!члива, етикетна реакщя на мовлення чи дп партнера з комушкацп, причому вщповщ на них практично повшстю стереотипш для дано! людськоГ спшьноти у данш конкретней ситуацн. Саме тому фатичш штерогативи в комушкативному акт1 замшюються невербальними засобами комушкацп.

5. Фасщнативш {нтерогативи - небуквальш питальш висловлювання, спрямоваш на перев1рку каналу зв'язку чи актив1защю уваги адресата. Вони под1бш до фатичних, але не потребують прямо! (мовленнево!) вщповцц, 1 також можуть замшюватися засобами немовних вид1в сошально! комушкацп.

Основш положения другого роздшу схематично вщображеш на рис.1.

У третьему розд1л1 досл!джуються проблеми прагматики англшських ¡нтерогативних висловлювань в аспект! розр!знення мовця I слухача. Необхщшсть такого розгляду пов'язана з тим, що послщовшсть та лопка сучасного лшгвютичного опису передбачають не лише вичленування певних тишв ¡нтерогативт, але й залучення !х у живу д1яльшсть адресата й адресанта, яка вщбуваеться у контекст! актуально! ситуацп спшкування. Оргашчна пов'язашсть категорш спшкування й д1*яльносп дае можливють дослщжувати мовленневу комушкац'по не тшьки й не стшьки з точки зору форми, скшьки з точки зору змюту, що в лшгвютичнш штерпретацп означае

не тшьки констатацпо певних тишв активност1 мовця чи реактивносп слухача, а й виявлення самого предмета, на який спрямовано мовленневий утв1р в його генерацп та в перцептивнш штерпретащГ (рис. 2).

спшкуванш

Т. Тнтерогатив розглядаеться в комутпкативному аспект! як штенцшшш зааб мовленневого сшлкування, що використовуеться мовцем з метою здшснення своУх комушкативних нам1р1в. У зв'язку з цим штерогативш висловлювання дослщжуються як складова частина мовленнево'1 стратеги адресанта, тобто як низка мовленневих тактик, спрямованих на досягнення комушкативноГ мети. В залежност1 вщ останньо'1 видшяються два глобальш тактичш блоки:

А. Блок мовленневоТ кон'юнкцп - сукупшсть тактичних ход1в 1 прийо\пв, якими волод1е мовець для досягнення глобально! стратепчно! цш через кооперацио ¡з сшврозмовником. Тактичш ходи 1 прийоми, зосереджеш у блощ мовленневоТ кон'юнкцп, ор!ентоваш на сшвробиництво з адресантом 1 мають своею метою спшьне (обох комушкаиив) розв'язання завдань обмину шформащею або мовленневого впливу. У ряд! тактик мовленнево! кон'юнкцп можна видшити таю тактики мовця: 1) прямий запит шформацп: 2) непрямий запит шформацп; 3) аргументащя: 4) акцентування: 5) припущення; 6) ¡ротя; 7) натяк: 8) пряма апелящя; 9) констатащя очевидного: 10) подавання фасцшативних сигнамв: 11") хитрування.

Б. Блок мовленнево! диз'гонкци - сукупшсть тактичних ход ¡в \ прийог>ив, як! використовуе мовець для досягнення свое! глобально! стратепчно! мети через конфл!ктний тип взаемоди, що передбачае

використання штерогатгшв у склад1 м!крод!алопчних едностей, яю оргашзують мовленневе спшкування за принципом суперечки, переговор!в, р1зномаштних маншулятивних вивертсв або вщкрито! словесно! боротьби. Серед тактик мовленневоТ диз'юнкцп слщ розр1зняти таю:1) явну погрозу; 2) кшыасну актив1защю мовленневоТ дп; 3) як'1сну акт1шзац1ю мовленневоТ дп; 4) маскування власних нащпв; 5) вичжування; 6) створення супротивнику максимальних трудноипв; 7) вщкриту сутичку: 8) свщоме порушення сощально-етикетних норм; 9) натяк; 10) ¡ронпо.

II. 1нтерогативи дослщжуються з точки зору перцептивно! сторони спшкування у вщношенн! до слухача. Адресат також виступае частиною комушкативного середовища, бо, по-перше, вш виступае ¡нтерпретатором мовленневих утвор1в мовця, по-друге, вш так чи шакше вщчувае на соб! перлокутивний ефект Ю, чи то у вигляд! динамжи ступеня свое! шформованост!, чи то у вигляд! динамжи емоцшно-психолопчного стану та системи естимацш, а по-трете, е реагентом 1В. Таким чином, перцептивна сторона спшкування, зосереджена у слухачев!, е такою ж д1яльшсною [ спрямованою на атрактившсть - зближення з мовцем або на дистрактившсть -вщштовхування вщ нього. Ймов1рний I третш в ар ¡ант - мовчання. У цьому раз1 р1зновиди мовленневих реакцш слухача на 1В у аспектфозр!знення кон'юнкцп 1 диз'юнкцц спшкування таю:

A. У рамках кон'юнктивно1 стратеги спшкування видшяються так! тактичш ходи адресата: 1) пряма в!дпов!дь; 2) демонстращя високого ступеня защкавленостг. 3) демонстращя власно! здатносп вести розмову; 4) висування умов; 5) уточнения (референцшне чи пресупозицшне).

Б. В рамках диз'юнктивноТ стратегй' спшкування представлен! таю типи тактичних ход!в адресата 1В: 1) зм!на конверсац!йно! теми; 2) часткова (неповна) вщповщь на 1В; 3) посилання на власну некомпетентн!сть; 4) неч1тка вщповщь; 5) загальна вщповщь: 6) переадресац!я питания; 7) посилання на власну ментально-когштивну базу питаючого; 8) вивщування; 9) перепитування; 10) указания на недоречшсть питания ( "не т1 люди", "не т! обставини"); И) критична оцмка партнера; 12) пряма дезшформащя партнера; 13) ¡гнорування зм!сту питания.

B. ГПд мовчанням будемо розум!ти такий тип мовленневого акту, в якому немае локутивного компонента, але присутн! шлокущя ! перлокущя, тобто збертаеться комунжативний нам!р мовця !

справляеться певний перлокутивний вплив. Таким чином, мовчання розглядаеться як комушкативно-значущий "нульовий мовленневий акт" (Богданов-1991), що використовуеться вщправником свщомо 1 навмисне 1 е тактичним прийомом спшкування комушкан™. Як вщповщь на Ю, мовчання служить для демонстраци: 1) повно'1 контактности 2) демонстращ! власно! неготовност! до ирийняття комушкативних функцм мовця; 3) повно'Т дисконтактност1; 4) дотримання етикету; 5) ¡нформативного мовчання; 6) привернення бшыпоТ уваги до власноТ особи; 7) усвщомленоТ емотивностц 8) приховування; 9) евокаци; 10) акщональност1. Стратепчш блоки взасмоди мовця 1 слухача зображеш на рис. 3.

III. 1нтерогативи розглядаються в штерактивному аспект! спшкування, тобто у в1дношенн! до дгалоггчноИ взаемоди мовця i слухача в актуальнш ситуаци. У вщповщност1 з постановкою проблеми штеракци, роль штерогатив1в слщ розглядати через так! KaTeropii як тема та ор!ентащя мовленнево'1 взаемоди, тип сшльних реакщй комун!кант!в, ступ!нь ix взаемопов'язаност! та iT динам!ка, ситуащя спшкування як його максимально широкий зовшшнш контекст. Враховуючи, що комушканти вступають у сп!лкування як мовн! особистост!, MOBHi утвори екстраполюються у план оцшок, думок i установок учасникт спшкування та визначають динам!ку

м о в

Е

ц ь

ШТЕРОГАТИВ

А

к т я в н

I

с т ь

ШТЕРОГАТИВ

В1ДПОВ1ДЬ

МОВЧАННЯ

р

Е А К Т И В Н I С Т ь

вщповщь

с л

У X А Ч

Рис.3. Стратепчш блоки iirreporaTHBiB стосовно мовця та слухача (0 МА -кульвий мовленневий акт)

комушкативного акту. Тому з погляду ¡нтеракцп функцюнальна роль iHTeporaTHBiB уявляеться такою:

1. 3 погляду оркнтаци М1жособового спшкування питальш речения виконують функщю засоб1в збереження/змши теми д1алогу; рацюнально! оргашзацп'/емоцшного забарвлення д1алогу; уточнения аргументацп/асощативно-тематичноТ оргашзаци д!алопчно! взаемоди.

2. За типолопею взаемних реакцш партнеров штерогативи можуть маркувати узгоджуваш (док1р - вибачення, прохання -виконання прохання, констатащя факту - згода з констатащею тощо), вщстрочеш (¡нтерогатив-доюр - перепитування:, штерогатив-прохання - уточнения доцшьност1 даного прохання, штерогатив буквального типу - посилання на недоречшсть запитання тощо), конкурента! (¡нтерогатив-похвала - штерогатив-похвала, ¡нтерогатив-спонукання -¡нтерогатив-спонукання, ¡нтерогатив-доюр - штерогатив-доюр, ¡нтерогатив-уведення одше! теми - ¡нтерогатив-уведення ¡ншо! теми тощо), перепитувальш (штерогатив-дошр - осаджування партнера, ¡нтерогатив-прохання - доюр, ¡нтерогатив-констатив - негативна оцшка факту тощо), ¡гнорувальш реакцп.

3. 1нтерогативш висловлювання виступають показником динамки конективних дш партнер1в з комушкацн (кон'юнкщя, диз'юнкщя, рефлекЫя, протектившсть) та можуть демонструвати ступшь IX близькост1, зважаючи на сощальне насичення конективно? штеракцн.

4. Якщо пщ ситуащею спшкування розум1ти його широкий зовшшнш контекст д{яльшсних та предметно-хронолопчних фактор1в, то реал1защя та роль ¡нтерогатив1в будуть пов'язаш :

а) з мюцем д1алопчно! взаемоди - яке визначае можливють 1 частотшсть використання ¡нтерогатив1в та !х сприйняття в умовах нещеальностч каналу зв'язку, його насиченосп стороншми шумами, перешкодами, решнками;

б) з часом д1алопчно1 взаемодй" - який визначае доречшсть чи недоречшсть використання штерогатив1в як у деякий хронолопчний перюд, так 1 у певш ¡нтервали доби;

в) з видом конкретно!' практично! д1яльност1, в рамках яко! вщбуваеться штеракщя, - що визначае форму вибору Ю для вираження небуквальних смисшв;

г) з предметним планом д1алогу - який визначае тип апеляцн мовця до слухача через ф1зичну реальшсть або культурно-комфортний фон д1алопчно! штеракцп.

У Висновках пщведено пщсумки вс1е! дисертацп, яю вщповщають положениям, що винесеш на захист.

Анашз фактичного материалу показав, що штерогативш висловлювання англшськоТ мови е синтаксичними одиницями, певним комушкативно-функщональним типом, що здатний до експансп прагматичних смислш шших тишв модально-штенцшних висловлювань. Структурна едшсть групи ¡нтерогатив1в зумовлюеться "ix формально-синтаксичними якостями, i в той же час модально-штенцшна строкат!сть питань мае cboim фундаментом всю р1зноман1тн1сть комушкативноТ д1яльност1 людини. Тому, хоча за своею структурою ¡нтерогативи вщр!зняються вщ ¡нших груп модально-штенцшних едностей, але за семантико-прагматичними якостями вони виявляють широку мобтьнють, переткаючи за змютом в mini модально-штенцшш р1зновиди. Вщображуючи як явище мови та спшкування подвшну детермшащю мовленневоГ д1яльност1 сощальними та психлчними якостями мовних особистостей, що вступають у д1алопчну взаемодио, ¡нтерогативи здатш не тшьки задовольняти шзнавальш ¡нтенцй' мовця, але й передавати весь спектр ¡нтенцшних прагнень суб'екта мовлення вщ констатащй та побажання до спонукання i навггь наказу.

Список опублшованих автором праць за темою дисертаци:

1. Комушкативш типи ¡нтерогапшв // В1сник Кшвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка "Гноземна фшолопя". -Вип.26. - К., 1997. - С.20-22.

2. Функцюнальш типи риторичних запитань // Мова у сощальному i культурному контексть 36. наук, праць Кшвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка. - К., 1997. - С. 121-125.

3. Комушкативна сторона спшкування та ¡нтерогатив у вщношешн до мовця // Питания мовознавства. 36. наук, праць Юровоградського державного педагопчного ушверситету ¡MeHi Володимира Винниченка. - Кировоград, 1997. - С.206-214.

4. Лштстичш проблеми перепитування // Матер^али М!жнародноТ науковоГ конференци "Проблеми 3icTaBHo'i семантики". 25-27 вересня 1997. - Кшвський державний лшгастичний ушверситет. -К., 1997. - С.348-351.

5. Буквальные интеррогативы как вербальная реализация познавательной интенции говорящего // Матер1али б"01 МжнародноУ науковоТ конференци "Мова i культура." 24-28 червня 1997р. - 1нститут укра'шсько! мови HAH УкраТни. - К., 1997. -С. 197-204.

АНОТАЦН

Л.В.Чайка. Питальш висловлговання в комушкативному аспект! (на матергалг англшськоХмоей). -Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеня кандидата фшолопчних наук за спещальнютю 10.02.04 - германськ! мови. Кшвський ушверситет ¡меш Тараса Шевченка, Кшв, 1998.

В робот! дослщжуються ¡нтерогативн! висловлювання в англшському мовленн! як формально-синтаксичн! едност!, що здатш не лише до задоволення когн!тивних !нтерес!в мовця, але й до передач! небуквальних смисл!в, як! формально пов'язуються з ¡ншими типами модально-штенцюнальних висловлювань. На щй основ! пропонуеться нова лопко-семантична типолопя штерогатив!в, що базуеться на ознаках "буквальшсть/небуквальшсть" та "модал!зован!сть/ немодал!зован!сть". 1нтерогативи розглядаються як компонент мовленневоТ стратеги мовця, що визначае тип конекцп комушкан™, !х взаемн! реакц!!' та ор!ентащю д!алопчно'1 ¡нтеракц!!', але сам визначаеться д!яльшсними ! предметно-хронолопчними факторами ситуацп спшкування.

Ключов1 слова: !нтерогатив, мовленневий акт, комун!кащя, перцепц!я, ¡нтеракц1я, модально-штенцюнальш висловлювання, буквальн! та небуквальн! штерогативи.

Л.В.Чайка. Вопросительные высказывания в коммуникативном аспекте (на материале английского языка). -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1998.

В работе исследуются интеррогативные высказывания в английской речи как формально-синтаксические единства, способные не только удовлетворять когнитивные интересы говорящего, но и передавать небуквальные смыслы, формально свойственные иным типам модально-интенциональных высказываний. На этой основе предлагается новая логико-семантическая типология интеррогативов, базирующаяся на признаках "буквальность/небуквальность" и "модализованность/немодализованность". Интеррогативы

рассматриваются как компонент речевой стратегии говорящего, который определяет тип коннекции коммуникантов, их взаимные реакции и ориентацию диалогической интеракции. Этот компонент обусловливается деятельностными и предметно-хронологическими факторами ситуации общения.

Ключевые слова: интеррогатив, речевой акт, коммуникация, перцепция, интеракция, модально-интенциональные высказывания, буквальные и небуквальные интеррогативы.

Chaika Larisa V. Interrogative utterances in communicative aspect (on the material of the English language). - Manuscript.

Dissertation for the Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic languages.- Kyiv Taras Shevchenko University, 1998.

In this research the English interrogative utterances are investigated as formal syntactical units, which not only meet cognitive interest of the speaker, but also express indirect meanings characteristic of other types of utterances. A new logical and semantic typology of interrogatives based on the "direct/indirect" and "modal/non-modal" meanings is proposed. Interrogatives are treated as components of the speaker's strategy defining a type of communicators' interaction in the dialogue, their mutual reactions and overall orientation of the dialogue. This component is also determined by situational and chronological factors of the communication.

Keywords: interrogative, speech act, communication, perception, interaction, modal and intentional utterances, direct and indirect interrogatives.