автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.03
диссертация на тему: Взаимосвязь политической деятельности и политическойкультуры

Полный текст автореферата диссертации по теме "Взаимосвязь политической деятельности и политическойкультуры"

v'j* г''

Йыпесышй державний утаерситет ím. luana Франка

На правах рукопису

Шурко Оксана Богдашвна

*ЗАСМОЗВ'ЯЗОК ПОЛ1ТИЧНОХ ДШЛЫЮСП ТА П0Л1ТИЧН01 КУЛЬТУРИ

€пещальшсть 23.09.03 - пол!Тична культура та 9деолог1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисвртаци на одобуття вченого ступеня кандидата шШтичних наук

Л&В1В - 1990

Робота виконана на кафедр! пол Полог и Льв1вського державного ун1верситету 1М. I. франка

Науковий кер1вник; академж Укра! ноько! академи по-

0ф1ц1йн1 опонгнти: доктор ф1лософських наук, професор

Пров!дна орган1вац1я: Юпвський н&щояальний ун!вероитет

Захист в1дбудеться £4 жовтня 1996 року о 15 год. 30 хв. на еао!данн1 спец1ал1еованио1 вчеио1 ради Д.04.04.04 в лол1-тичних наук при Льв1вському ун1версигета 1м. I, йраяка га адресов: £90602, м. Львгв, вул. Ун1верситетсъка, 1.

Э дисертац1ею можна оэншюмитись у Науков1й б1бл1отеца Льв1вського державного ун!верситету 1м. I. Франка (м. Льв1в, вул. Драгомаиова, 5).

Автореферат ров!слаиий £3 вересна 199В року.

л1тичних наук, доктор 1оторичиих наук, професор Семн1в Остал 1ваноаич

Лисий Вясмль Проиопшмч

кандидат ф1лософських наук, доцент Тимченко Олександр Павлович

1м. Т.Г. Шевченка

Вчений секретер спец1ал!вовано2 вчено! ради

Денисенко В.М.

ЭАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Антуальн1сть теми дсхупдження. Склацний i неоднозначний процес. д&ржавотворення в Укра1н1 потребув не лише адекватного ровумдння процессе ' об'ективноГ транс^кэрмаца'i под!тично'1 системи. а й теоретичного осмислення тих законом!рностей, на tcHOBi яких в1дбувавтъся переход держави тотал1тарного типу полтмного режиму до демократичного. Перша стаття Конститу-i;ii Укрз1ни, прийнято'1 28 червня 1996 року , вивначае i'i статус як суверенно!, незалежно!, демократично'!, соц1ально1 i правово! держави. 1 Побудова тагал держави потребуе, .впер-шу чергу, flokopíhhui . перебудови c/thoctí, pmíctv та форми державного правления, системи поя!тично'1 влади, самих пол i-тичних в1дносин, а також норм, <як1 ix регулюютъ. Але, нас-к!льки б досконалиш, наск1льки б розгорнутими не були меха-hísmh peajiiaaiíi'i полгткчно'! влади, якими б демократичними та структурованими не були пол1тичнх хнстнтуцп, наск1льки б закони буття людини в новому сус-тльств! не в1дпов1дали ix природнгм правам, бег врахування такого важдивого.фактору як Р1вёнь' пол1тично"1 куль тури, на засадах яко! даютъ bcí виде перерахован! елементи структур« политично! системи, цей складкий процес прогресування не можливий. Адже, весь пол1-тичний процес реал1аувться через людину. СформованЮть, ви-хованЮть, квад1ф1кован1сть, подготовка суб'вкту пол1тично'1 дП вавжди в^дееркзлювться на ре&ультат! qie'i дi'i. Тим больше, коли мова йде про той перех!дний першд, в-якому еараэ знаходитъся Украша, коли коранним чином вмаисаетьоя c»i-

1 Канстшпуц1я Украляи /У Держави сть. - Н 129 - 1Э0, 13 лишя 1996р. - С. 5

тогляди! принципи буття, система щнностей та приоритетов людини, !деодог!чн! норми. При утверсадьност! эасоСав. ме-хан!гм!в, технологий, о6'ект1в управляя в держав!, спряму-ваняям яко! е демократ! я, поэтична культура с творю б особли-вий, неповторний прост!р функцЮнування ц!е! системи. Тут пол!тична культура вистулав аасобом, який може вплинути £>ев-посередньо на прискорення збо ж навпаки - уповыьнення про-цесу трансформац!! дерлави. Тому проблема досл1дження м!с-ця, рол1, эм1с.ту, форм та равняв пол1тично! культури в досить актуальною як для само! практики пештично! даяльност!, так 1 для теор!1. Актуадьн1сть теми доол1д*ення аумовлена ще й тим, що в с.учасн1й Укра'Ш, як н!коли у полередн! часи, пос-тала проблема, яка потребуе катального вир!шення - формуван-ня свое'] вдаснсп - ново! ел^ти, що виступила б активним суб'бктом та генератором вс1х поступальнлх процес1в.

вормування ел!ти це в першу чергу формування П культури 1, в тому числ!, пол1тично» культури.

Об'вкт досл1дж0ния. Об'ектом дослцджеиня виступав'политична культура як один !в ваяливих элементов структури лол1-тично'1 системи на этапах !! становления, функц1онування та транс-формацП, а таксаг лол!гична д!ядьтсть, як вияв особли-восгей ц1б! пол1тично! культури.

Предметом доол!дження е принципи та еаконом1рноста вва-емоэв'еку политично! культури та пештично! д^яльност! 1 особливост! функц!онування пол!тично! культури в пештичному процес! на етап1 формуваняя 1 роавитку укра!нсько! дериави.

Ступ1нь наукаво') роаробленост! проблеыи.'

Питания роавитку 1 функцЮнування пол1тично! культури в досить актуальним в Сагатьох досл1дженнях як укра'1нських, так 1 еаруС1лших автор1в. Так эагадьнометодолоПчя! проблеми

куль тури досшджуютъ так! в1тчизнянГ вче'н1: Табачков-съкийВ.Г., бсипчукМ.М., йцеико А. I., Вистрицький е.К., Лой A.M.Бичко 1.В.2, Тарасенко М.Ф.3, Алекс1евець М.М., БойкоМ.С.. Цв1ркун В.М., Семашко D.M., Сйлавва Т.О., Дмит-piB I.C.4, Шкляр Л,е.5, Попович М.Б.6, а такси эаруб!жн1 ав-тори (Давидович B.C., Жданов Ю.А., Влад^кова Ю.А., Лосев А.Ф., Скворцов Л.В.)7

Як проблема пол!толог1i, полхтична культура еалочаткову-еться в прзцях эах1дних пол1толог1в Г.Алмонда та С. Верби 3. Тут даеться пор1вняльний анал^э стану роэвитку пол1тично1 кулътурп в ряд1 крзТн эах1дно5 демократП i вперше сформуль-овзний домануючий тип пол1тично! культури в цих-краЗнах, я кий в уаагальненому Biipaai молна вяэначити, як англо-амери4-калський.

ЧасткоЕО ид проблема досл1джувалзсл а працях науковц!в колишнього СРСР 9. Уэагальнено гкштична культурз трактува-лась через систему 1деолог1чних та соц!алгно-клзсових ц1н-ностей.

I, ¿иалетика деятельности и культура.- К,- 1983.

Фглоcoéia. Курс ле/щШ // За ред. I.B. Еичко,- К.-1998. " '

4 <Илософсък1 аспект в1днотення людина - природа. - К,-

1975.

4 Культура bíдродження в Укра1н1 // За ред. Т.О. С1дае-Boi.-JlbBÍB.- 1933.

0 шкзяр Л.Е. Этнос. Культура. Личность.- К.- 199S.

6 Попович М.В. Мировоззрение древних славян, - K.--199S.

7 Давидович B.C., Жданов ¡O.A., Сущность культуры. -Ростов-на-Дану: йзд-во Ростов. ун-па. - 1974} Вл&дикова Ю. Культура и политическая культура /У Философия и политика в современно» мирз. - П.- 1989; Лосев Д-Ф. Философия. Мифология. Культура. - М. - 1991; Скворцов Л. В. Культура самосознания, - М. - 1S89.

8 Almond А., Verbas. The Civil Culture. Political Attitudes and Democracy in fave Nat-ins. - Boston. - 1965

9 Житинев В.А. Политическая культура: опыт форсирования и проблемы,- М,- 1990; Кейаеров H.U. Политическая и правовая культура.- М.- 1993; Бурлацкий Ф.И., Галкин A.A. Современный Левиафан. - М.- Í9S5.

Б сучасн!й yKpaiHCbKiii пол!тичн1й Hayui тдходи щодо вивначення сутност1 та pani пол1тично1 культури були зало-чатковаШ в прайд "С-ощально-псштичн! лроблеми с.учасного . сусп1льства" (Семк1в О.].1); в аспекта вивначення пол1тично1 культури через Н суб'екг1в (Ребкало В.А.г, Вдовтт 1.Я э. Грин1в D.I.4, Лагут1н A.B.5); в аспект! тштологП пол1тично'1 культури (Бебик В.6); в аспектг висв1тлення 1с.торичних форм пол1тично'1 культури (Маланюк S.7), а такол ictothhx прояв1в вторично! культури як вадображення аагально! iCTopi'i буття

1 Софально-полЗтичнл проблем сучесяого сусп1льства.. Курс лекцШ // За ред. 0.1. Cemisa. - К. - 1991,- С. 239-256; Cemis D.I., Шурко О.Б. Лолддачиа культура як основа -еапоб!-. гання соц1ально-подтичних конфл1кт1В в молодежному середо-Buaji // Теаи допов!дей ШянародноИ молод1жно: нруково-прак-тичноИ конференцН. Черн1вц1, 1994.

z Ребкало В. А, Лол1тична культура особи. - К., Пол!твида?. - 1934.

3 Бдовичин ¡.Я., Денисенко В.М. УкраТяська политична культура: проблеми досл1дхення i особливост фермуваяня. // BicHUK. ЛДУ,~Випуск 30. - MsiB. - 199Z.

4 VpuHiB,0.1. ¡дея в1дродження Украйни в aanoalmi пат-piapxa ЙОсипа 1 // 1аюр1я релIsiit в Укра1н1. - К., Льв1в,-199В.

5 JlaeymiH A.B. Политична культура.- компршгс iHwpeclB та 1деал1в. - BicuuH АДУ, N SO. - 199Z.

6 Вебик В. Наша пол1 точна культура. // Пол1гшог1чн1 чиггтня. - N 1. - 199В.

7 Маланюк 6. Hapucu в ianopi'i нац/oi культури /У Укра-йнська культура. - И 1-8.- 1991.

украЗнського народу.^ .

Проблеми политично! культури- i пол1тично! даяльност! ровглядаються багатьма авторами в соц1олог1чному аспект!, через систему р!гноман!тних напрям1в та форм прояву цих фе-номен1в в рхвних соцдальних трупах, верствах як га Bi ковши, так i га фахсвими, осв1т!Пми огиаками (Шча Б.М., Семадко О.М., Черниш Н.Й'.). *

В цьому ж соц1олсг1чному аспект!, але е акцентом на проблеми формування политично! культури на piBHi тих сощ-альних труп, як1 бевпосередньо гайнят! в систем! приватного тдприемництва та б!внесу в Укра'Ш, досл!джувана нами тема частково висв1тдюеться Пшшпенком В. е. 3

Вперше в укрзшсьгай пол!тич1ий кауц! Сехшвим 0.1. Bce6i4HO'обгрунтовачо та виэначено поняття громадянськоЧ культуры та особливост! Ii становления в дерлаа! переходного пер!оду.4 -Ця ж проблема, але в аспект! досл1даення грома-дянського • сустльства частково розглядаеться в працях Карася А.Ф.Св;ти Г.М.6

1 Укразнська сустлъно-полгтична думка в XX ст. Доку<-менти i манер!али. - Т. i. - Мюнхен. Сучаснзстъ. - i9B3.

2 Ссщологгя. Mam&pi&su: курсу лежцй. - Я.- J990.

3 Лшгилешо S. 6. Шдприемництзоз УкраШ i суб'ект, щняослп, екояотчна простапз населенна. -К. - 2995.

4 Uoaimoaozls У/ Эз ред. ö.l. 'CenetiBa. - Льв1в.~ 1896.

5 Карась A.n. . Громадяисъке сустдьство i nsi;iоизлъна культура // BIchuk ДЛУ-. - N BS. - 1935.

6 C'Birn P.M. Гроывдяхсъке cycnijbcirso: суть i пробьет формування У/ £!с#ил ЩУ. - N 30. - 1Э92.

Необх:дно ввернути уьзгу на цдлмй ряд наукових праць таких aBTopiB як Ыхсюно A.B., Братандч Б.В., Ребкало В.А. та Дорошенко СЛ., в яких аналдзуютьс.я проблеми формування по-лНично! куль тури в Украднд 1.

Загадьнд прянципи людськш д1я.и>ноотд на методологдчно-wy piBHi дослдджуютьса в багатьсх працях як в1тчивняних, так i гаруб1*них авторхв (Буева Л.П., Леонтьев А.Н.; Еатицев P.C. Каган М.О.).2 Тод! як проблема полтмно! дхяльнос-Ti особливо в такд nepexiflHi пер1оди, який вараа переживав Украина, в наш! точки эору, s недостаткьо дослддженою. Окреоленд лише загальн1 принципа само! полдтично! д1яльностд та впэначена I I структура (Денисенко Б.М. ,э БебикБ. Харченко Б. I. ,5 Луган А.6).

Але, не эважаачи на те, цо ця проблема так часто стае об' гктш наукавого дослддження, ми вваяаемо, ио тема аалша-еться недостатньо дослдджено». Так, не досить ч1тко виэначе-

1 Политолог*чхий sjchuk. Матр1вли БсеукраУнсико! нау-козо-иегюдологЛ чно] конференцИ . "ПоЛтима дута в УнраУн! : иинулб 1 сучасн1сть." - К. - 1993.

2 Byesз Л. П. Личность и ее социальная деятельность /У Очерки методологии познания социальных явлений, - М. - 1ВУ0; Леонтев А. Н. Деятельность. Соанание. Личности.- А).- 1975; Еатщвв Г.О. Деятелъностнаа сущность человека как философский принцип // Проблема человека в современной философии.-И. - 196В; Каган М. С. Человеческая деятельность. - М,- 1974.

3 Денисенко B.W. Проблема европейських традицШ рацло-s&aiemy т 1ррац1онал1аиу s полгтиЩ та особливоспй ix лроя-ву s icmopli укра1Нсъкого державотворення. - сыудН политичного центру "Генеза", ~ Mbib. -Но,- 1995.

4 Вебих В. Политична д1яльн1стг>: понята, типология, cmuMi. - Пол1толог1Чн1 читали я. - N. 3. - 1994.

5 Харченко В.1, Осиояи пол1толоа1 i. - Mbib. - 1994.

6 ЛуБвн А. Пол!кика д сусШльство ('до аасад полдтиунод науки). - ¡loJiijxxjosivxi читаняя. - N 1. - 1993.

на та бисв1тлена политична культура як своер^дний еас1б дер-жзвотворення. Також недостатньо вивченою е проблема взав-моэв'яеку та вааемовианаченост! политично! культури та пол1-тично) дДяльност!. 0кр1м цього, эовсим Н9 ровглядаеться проблема системного формування пол1тично'1 культури на р1вн1 ргених суб'ект1в як то !ндив!д - пол1тичи1 1нстйтуц!5 - на-ц1я. Недостатньо глибоко досл!джуеться формуваня пол!тично! культури в ав'яеку г такою категорию як пол!тичяа ел1та. Отже. вое де актуал!?уе необх1дн1сть продовлення вивчення проблеми полПичо» культури в поэиц1й системного уаагалькен-ня та 1дентиф1каци 11 г сучасними экйнами у сусп1льств! де вона вистулзе не тглькл як результат та вияв вс1х вм!и, а , як детерминанта, вианачник самого прогресування демокрапгг-них начал системи влади,

Кета 1 ааадання доол1д«ення. Метою дисертац1йного дос-л1дженяя е досконалкй теоретично-методолог!чни'й анал1в сут-ност1 политично! культури, П ввавмогв'явку та взаемовивна-ченяост1 системсж) пол1тичноЗ д1яльносТ1, та впливу 1х на ва-гальний процес трансформац11 пол!тично1 системи в Укра!н1. Виходячи в цього, в дисертацИ поставлен! наступи! вавдакня:

- проанал!рувати сутн1сть пол1тйчно! д1яльност1 ял складово! частини людс-ько! д1яльност! вагалом;

- висв!тлити особлив! связки д!плы!ост! та вияв Чх в функц!онуванн1 основних елеменпв структур« пол!тично! системи;

- вквначити сутн!сть, !сторичн! форми, типи та вм!ст пол!тично'5 культури; .

досл!днти всевмовв'явок пол1тично! культури та пол1-тичнсЗ д1яльн0сг1;

- на основ! аналогу процес!в формуваиня подотично! куль тури в'Укра1Н1 на сучасному етат вивначити 11 суб'екти, окресливии !х мосце 1 роль в еагальному державотворчому процесс

- проаналаеувати активну, ' даеву ' функцою , пол!тично! культури у ровгортанн! политичного процесу; • .

- досл!дити процес. формуваиня украднсько! ел1ти як но-сая псштично! культури, в як!й сконцентрований як традищо-. нал1эм украЗнськоЗ наШональноЗ культури, так Ь модерном сучасно! еах1дно1 демократ!3, .

Теоретична 1 методолог1чка основа досл1дження. В дисер-тацайному досл!дженн1 використовуються методи конкретно -историчного, пор1вняльного. структурного та системного аналогу. Теоретичним п1дгрунтям в вартос.т! демократичного л!бе-рал!вму та неол!берал!вму. Використан1 статистичн! матер!аяи та матероали сощолог!чних досл1длень.

Каукова новизна робот полягае в комплексному, системному теоретико-методолог1чному досл1дженн! проблем политично! культури та пол!тично! д1яльност1 на еасадах !х ваае-коев'явку та вэаемовивначенос.т!, що енаходить св!й прояв у трансформац!! пол1тично1 системи сучасноЗ УкраЗни;

- на основ! анал18у р!8номан1тних подходов содо вивна-чення сутност!, форм та амосту политично! д!яльност!, виэна-чаються та уточикяоться особдивост1 и реал!аацп в пол1тич-ному процес! держави. що ^находиться нз перехода в!д тотал!-тарного до демократичного типу политичного режиму;

- виходячи э м1сця ! рол о пол1гично! культури » структур! пол!тичноЗ системи суспальства, автором виэкачаеться ем1ст тако! культури, в одного боку, як системи моральних вартостей, традиций та !деодог1чних спрямувань, норм пол1-

тично'з'. поведзнки, а а Нагого боку, як системи активного, д1е-вого влливу на вез сфери политичного життя сусп1льства. що е вагалом визначальним у пенятп пол1тично! культури;

- виэяечення сутностз лолзтшно'з культури та ползтично'з дзяльноогз можливе <*?реа сиотемний аналза взавмоэв'язку 'зх в горизонтальному (проотгр [толхтичного буття особи - еоцгалег ио-груповий прост1р - регзоналзшпй проот1р - аагальнодерлав-зшй лростар) . та вертикальному - с.уб'ектиому (лзодина - созд-альн! групи та полхтичзи органзващз - лол1тичн1 1кститути -кацгя) вр1еах;

- на основ! порзваялыюго анаг1зу вроблено досладження мгеця 1 рол! э.деолог11 у формувпнзп лол1тз1чноз куль тури, а такс» значения укра'знськоз д'ериавницько"! здеологгп.в ферму-ьан.чз демократичного суипльстЕЗ;

- виходячи 31 вмзету та гавданъ -ползтичноз кулатури, ар стоятз> перед сучасно» укразисько» дерлавою, ароблений ав-торськзш анализ таких назШльи взлливих суб'ект1в резлзэашз ползтично'з культуря як особа, псштичШ знституцГз (л&рлз-ментська д!яльн1сть та даялыпеть полатичних лзртзй), нац1я;

- зналзауючи д^ялыпетний аспект ползтично'з культури, увагальнен! проСлеми формугання иовоз пол1тичноз укра'знськоз елгти та гроблена с-проба окреслити шляхи подолання перешкод, яка стоятз> на гавад1 формув&чня цзез провздноз верстай.

Тесретачяэ та прса-птгяэ онзчзняя. Зро&лен1 у процес! дослздження влевозка, даэть нс.хлии1стъ рогиирйти теорети-ко-методологзчги гиачнл в!дносно проблей полз.тично'з культури. пол1тично1 д1яяьност1 та 'зх взазшвв'ягку, а такса ок. .рееллти"леропективи подальшого досл1д»ения ц!е'з проблюжги-ки. Увагальнйння доелдоенъ, здодо сутностз пазитичмоз культури та ползтично'з д1яльност1, та евторськ! ровробки а цьо-

ыу иапрямку, даатъ моаливхсть окреслити еляхи та перспектива, цодо практичного формування адекватного оучасному, цив1-лдвоваиому, демократичному способу життя, норм политично} д11 та куль тури raKo'i дП чи повед1нки. Матер!али дисерта-Ц1 иного дослцдження моиуп слугувати комплексному, тдшноыу вкачению поэтично! систем« в УкраШ та политичного процесу вагалом.

Висновки дисертец!иного досл1д»ення ыоауть Сути вико-риотан! политологами, специалистами íkísiíx сусШльних дисциплин, як для викладання вагального курсу иод i толог i "i, так i для розробки спецкурсов s проблем пол1тично1 куль тури та под1тично1 д1ядьнсст1, а твкоя в практичн1й pofiori по форму-ванна та вихованво вадпов1дного píbhs под1тично1 культури Ecix суб'Бкт1в пол1тичиого процесу. ч .

АярейвцМ йэал1дяе;!ия. uchobhí положения i ре&улътати досл1дяення обговоркваляся не наукових bbíthhx конференц1ях в»медач18 кафедри исштолоПЗ Лыпвського дердавного ун1-верситету в 1991 - 1995 рр. та «!жнародиих i республакансь-гаи наукоаих кок^эренщях " Акгуаган! полАтичя! проблема на-uiojiasbKoro в1дрод»екня в Укра'Ш" (Льва в, 1992), 'Туман1-тарва ocsiTa i проблема духовного В1др0дження Укра!ни" (Ль-bíb, 1994), "Кривове^ суспШство: сощолоПя, тематика, с.о-ц!альна психодог1я (Украина напередодн! XXI в1ку)" (Залораи-т, 1S94).

Освдззи! аспекта досл1дденна виайали свое воображения в пубд1г«ац1ял дке&ртанта.

Озруктура двсэртац!i. Ыета i ваздання дссл!до.ення, кого концалтувдана основа i bmíct эумозшш подал отруктури двсер-тацП на вступ, два роэд1ла, висновка та список використаво! д1тератури.

ОСНОККЗ ВШСТ ДКСсРТАЦ11

У Вступ! до дисертацП сбгрунтовуеться антуальн1сть теми, характеризуется стутнь П роз робки у в!тчивнян1й .1 аа-руб1жнЗй л!терзтур1, виеначаються мета та вавдакяя доол1д-женяя, нэават положения, як! виносяться на вахист 1 м1стять елементи нзуково 3 яовигни, вкззан! теоретична I методолог1ч-на основа дисертацЯ та 3 3 науково-лрактичяе вначення,

У периоду розд1л! дисертац13 "Методолог1я пол1тичио5 д!яльност1 1 пол!тично1 кулътури" автор евертавться до роег-ляду эагальних принципов вэаемообумовленост! та взаемовиана-чення лолатичяоЗ д!яльност1 та пол1тичноЗ кулътури. Так у Г2ри>йу псрагрз}! "Суть 1 структура полНично'З д1яльност14' автор приходить до висновку, цо вагальяия продес форкуваквя украЗнськоЗ дерлавиост! т1с.;;о пов'яеаяий ¡з трг>к:формуЕ2:тм эсзх сфер сусШльного буттл. Але в такий складния лерея1дк::й перЗод теипи та втст цих ем!н з еначя1й м1р! Еигначаэться р1внем в1дяов1дкост1 цивШвованкм кормам сучасного сг!ту пол!тичноЗ д!яльност1 та пол1тичноЗ куль ту рн, як! вкгкачаять пол1тичне яиття в ц!яому у нший держав!. В1д ступеня доско-налост! роввитку перло3 а другоЗ вот алом валедкть прогресу- . ваян я самоI пол1ттпо1 система в УкрзЗи 1 у багатокая1гкоог1 11 внутр!вн1х елемент1в та вва£мовв'явк1в, а тепох сргел1ч-яоЗ основи ц1 в'З сисгеми - полНичного процесу.

Вйходпчи о! гм!сту дисертац!иного дооя1ддейия, ми метаемо стверджувати, ¡до застосовуючи Д1яльп1сшй П1дх1д до внв-чення иол3гига:, як остального яякца,; сл1д вкход.чти 8 ф!ло-софського Еиенгчення лвдсько! д1яльиост1. Бона е сукушЦсто кош-регних ш:г! в, вчиякЗв Людей, ягк! вд1йскшгеся свЗдоко 1 цШсЯршовшо, 1 • мавть своЗм результатом ем!яу оботавии

лодського життя. Людс.ькз д1яльн1сть - це цДлеспрямоване В1-дображення 1 целенаправлен! емш! Д1Йснос-т1.

Найб:льш дос-коналим, найб1лъш змдстовним анализом структури ползтично! д1яльност! 6 дослддження 11 черев систему суб'вкт-об'бктних в1дносин, адже тут ми. еможемо вийти 1 на еасоби, механ!зми, исторично виг-начен! форми 1 т.п. пол1-тично1 д!ялькост1. давши 61льш грунтовне та ширше обгрунту-вання тако! струкгури..

ВКЛЮЧеННЯ ЛЮДИНИ в Д1Я-ЛЬН!сть в "с1тц1" тих ЧИ 1нших

труп чи Соц1альних сп1льностей в особистому пана приеднуе 11 до соц1умуг а в социальному план! робить П суб'ектом сустлъних в1дносин. Д1яльн1сть кожного Дндиваду в певних трупах 1 ся!льносгях проявлявться у виконашп ним тих чи 1н-шлх сощальних ролей. Лоняття "социально! рол!" широко ув!йшло у науковий вжиток як на равн! вагально! теор!!, так 1 ёмп!ричних досл1джень.

0оц1альн1 рол1'виражають включен1отъ людсько! дхяльнос-И в реалъний контекст сусп!льного середовизвд на р!ених 1е-рарх1чних ¿1 рдвнях. Вони характеризуют!. сп1вв1дношення социального 1 !ндив!дуакьного стосовно до д!яльноот1 кожно! окремоЗ.людини.

Важливим положениям .теорИ Д1ЯЛьноот1 6 вадмовз зад ре-

¥

активно! модел1 пояснения людсько! активност! за типом сти-мул-реакцдя. Ця модель эашкюеться трьохчленною.схемою,. яка включав "середки ланку" - д1яльн1сть суб'екг/ ! в!дпов1дно 1! укови, цШ 1 еасоби - ланка, яка опосередковуе зв'яэки мал ними. С-тссовно пол!тично1 теор!5 це огначае, що скаже-мо, не модлибо пояс-нити ту чи дншу форму пол!тичио1' поведдики виключно як результат беепосереднього вшшву пол1тичних стимул И». Бс1 форми Ехдобралення пол!тики в псюиц! людей

опосередкован! ¿х власною д1яльн1стю, умовами життя, 1х власними целями.

В пол!тичн1й теорП поряд а поняттям "политична 'д1яль-нють" широко використовуеться для вианаченкя под!бних га вмзстом фенометв поняття пол1тично1' у част! 1 пол1ткчно1 по-ведднки. ■

Терман "пол1тична участь" активно використовуеться з ?ач!дн1Й пол1толог11 для виеначення р1еноаан!тких форм поэтично! д1п.гьност1, число його виачень дуяе велике.

Форш участ! михуть бути найр1аномаи1ти!ега.ш эа сво!ки налрямами 1 значениями, а аокрема вид1ляють участь активну, Штативну 1 пасивну, Шдтримуючу. Деяк1 сучасна ползало» и аа допомогою "пол!тично! участГ' намагавться довести спро*-можн!сть ус!х труп безпосередньо брати участь у лрийнятт! р!пень, впливата на влачу, Пол!тична участь, на на® логляд-, моке виступати як етап, що передув лс.-птпчит д!яльеос?1 , або як допоьпжнз сфера, яка мояе впливати на пол!тику а дбсх бок!в: сприйняття або не сприйняття ц!е! д1ядьност!. :

Пол1Тична повед^нка мае дзохр1внезу структуру, яка складавться а об'ектиБНИх повед!шссвих д!й а !х суб'вктивко-го осмислення - пгтерпретац!!. Под!гичка д!я калежить до одного в вид!в сотДальних вона направлена на других людей 1 сп1вв1дноситься г !х д!яки; кр!м того вона припуска® суб'-ектившм вим!р, який проявляемся в особист1й причеткост! суб'екта до дп. Специф1чжж овнекс® пол1тичяо! д!1 в тэ, що вояа ■ ровгортавпся в простор! в1дяосин, як1 обумовлен1 кате-гор1ачьними олсрицдямц "влада-вплив", "оф1ц1йкз-неюф1ц1йна". Пол1ткчнз д!я 'являо собой дискретне утворэккл, в котрому, як правило, 81:д1ляють:

1) суб'епт д! 1 э притамвииими йому ц1дяии 1 »еотизсми;

1Б

2) об'екг дИ;

3) аасоби 1 спосоОи Д11;

4)' уюви, що обмежують л 11.

Пол1тична дiялыiicтtl м!стить у соСН як рац!оиальн!, гак 1 1ррац1онадьн1 моменти. Причому частка останя1х тут модливо дещо бШша, п\я у !ших сферах, особливо в перехадних 1 нестабШних системах, до яких взноситься сучасний етап роэвитку украЗнськоЗ держави. Але, як. васв1дчув практика, а рсввитком цив1д1вованост1 оуапльства ступень рац!ональ-ност1 мотив1вд пол1тичних дай вррсгае.

Лсштичну даю к окна ще ровглядати а боку. 11 1нерц1йного збо творчого характеру, як оргатеовзн! 1 стих:йн1. Псштич-н1 дп, якцо еа критерий под!лу брати клниевий результат,-модна под1лити нз конструктивна 1 деструктивна Беручи до уваги, число. учасиик!в 1 вэаемоэале»н1сть суб'екйв, як1 бе-руть участь у д!3, метла вид1лити 1ндив1дуальна, колективн1, трупов! а тотаяьн! пол!тичн1 д!3. Залежко в!д аовн!шнього тиску,, роэраанягать добров!льн1, нав'яэан! 1 примусов! дП.

В реальному пол!тичиому яитт1 пол1тична повед1нка 1 по-• л11ична д!яльн1сть вэазмно дотвздаоть одна одну, а не про-тистоять. Для формування полатичнод д1яльност! суб'екта' (!н-дивада, полгтичноЗ партН, руху та !н.) маютъ еначенкя «е т!льки об'ективн1 умови: роастаиовка пол1тичних сил, тради-цП лол!тичкоЗ куль тури, але й умови суб'бктивн!: стан пад1-тичяо'1 св!домост!, сприйняття суб'ектом дш«£х об' екгнвних умов,

Шл!тичноэ с та д1кльн!сть, в як!й мсша еид!лити два моменти - реальна дзялыисгь г 13 результатами 1 вовн1ю:с зз штивувааяя. Дана риса полатичноЗ д!яльиост1 вторинн1сть, в!докреш1ен1сть в!д бевпосередньоЗ потреби дядей, як1 лрий-

мають в ной участь, вианачав Mipy i i полатичносп. Бона при-таманна bcím вилам шштично'} д1яльност1 таким, як боротьба за виборче право, за певна bmíhji державного, устрою, еа прий-няття будь-яких закопав. Пол1тячна д1яльн1сть скеровув еу-силля людей на здлгнення i охорону деякого принципу, завдя-«1 яксму лотам стае, можливим . задоволення яко'Зсь безпосе-редяьо! потреби.

ПРИЧИНОЮ Í ц1ллю политично! д1яльяост1 6 лол1тичний ÍH-терес, пол1тична влада. Проте iCHye багато андшх потреб: мо-рзльних, естетичних, духовних. У в1дпов1Дност1 з цкми потребами, интереса)«! формуються програыи i налрямм полгтичноЗ fliHJibHocTi соц!альних суб*ект1в.

Отжэ, лолатичма Д1яльнасть г це усвЗдомлена, щлеспря-мсзана ."цяльШсть соц1альних суб*ект1з по реалхзацп групо-. вих. пол1тичних iHTepeciB, црдо участ! в-реая1вацИ та розпо-дШ пол1ткчно'1 влади.

Псл1т]1ч:!з дхялыпсть це прояз píshomshíthjix фактор1в поличного буття .шдшга: дсс'ксналост! суаплышх в1дноскн, pisiia структур'ованост1 сусШльства, ссоСливостей роззитку пол1тично'1 система цъого суапльства i, думз ваадиво, роз-витку ce.mo'í л0л1тичк01 культури. Ильки через культуру, як соц1альнкй механизм орган1вац1'г i регулюваяня. багатограииоЗ Д1ЯЛЬНОСТ1, Е. котр1й формуються i розЕивамться людськ1 »flifiHocTi, а разом э щи вони л i реалГзуються в матер1аль-них i духовних qiHSOOTax, суслпльство вабеэпечило передачу в!д 1ндкв1да до 1ид'/.21дз, В1Д покол1ния до поколения форм соц1ального досв1ду, передовик hsbkkíb, гнань i пршщкшз, що неуспадковуються б1олог1чно.

Пол i тика як язнце ' культури оаначаз, ¡цо в процос! пол1тично'1 Д1ялыюст1 утвораються i виксристову»ться тра-

дицП, норми та 1нститути, шр адатн1 вадов^яьнити тз чи зззшз л»дськ1 потреби.

В другому параграф! "Поняття та структура политично! куль тури" автором аиал1зуеться оутнзсть полгтично! культури.. Можна вид1литл три ооновза тдходи щодо вианачення останньоз. Бо-перше,пол!тична культура розглядавться, як' система ползтичних анань, поглядгв, переконань та 1нвих духовних ц1нноотей,1сторичного досвгду а традищй. По-друге, политична культура характеризуешься як засвоен! людиною ползтичнз знания, як певний р1вень 1] ползтично'з зрзлостз й ачтив-ност.1,втння аастосовувати пол1тичн1 знания на лрактицз. По-третв, пол1тичну культуру вивначазоть як лроцес реалзгацГз у сусп1льно-пол1тичн1й дзяльностз сукупних сил лждини, и внань 1 переконань.

Прогнал 1зувавш:-! рззиомаязтш ют/цел цзз щодо вианачення суткоот! ползтичноз культури, ми прийши до висновку, 1до. всю б&гатомази тн! сть визначекь поняття полатично'з культури можна ввести до чотирьоя великих труп:

1. ПсихолсПчя!, де поэтична культура, роаглядаеться як КЕ31р ор1ез??ацзй на ползтичн! об'екти;

£. Ксжшркснз, де полхтичну культуру роаумзють як уста-ноЕку.1 як поведзнку;

5, "Ой'вкпшн!", де пол1тична культура ототсикнзоеться в сукушпстю нора ползтичноз поведднки, пряйнятих в межах дано! поя1тичш'1 сястемн;

4. "вгфзютичнз", де псштична культура - гзпотетичний констеят,утворений для анал!ау.

Виходячи э вице сНаэаного, модна дати наступив вианачення: лол1тична культура - це слосзб реалзвацзз сукупних. сил особи в лроцесз пол1тичноЗ даяльност!, що вианачаатьоя

природою даяого сусп1Л1>ства, рдвяем освоения суб'ектом культурно! спадщини (анань, ценностей, норм, политичного досв!ду) 1 вдатн!отю застосовувати !х на практицД в конкрет-них умовах.

Суб'ектом политично! культури меже виступати як 1ндив1д а його установками, ц1нностями, так 1 мала чи велика група: регион, держава, нащя, партия, клас 1 т.п.

Лроцес формування пол!тич.чо) куль туря на р!зн! особи в1д6уезеться через пол!тичну сотал1зад1ю, в результат! якоХ шдивхд засвоюе пол1тичний досвЛд, систему полдтичяих анань, форму в пол1т ¡шу компетентность у сво!х д1ях га вчкнках 1 яа IX основд формуеться полДтична осв!чен!сть та пол!тична св!-дом1сть ц1б1 особи.

Ползтична св1дом!СТЬ мае аначиий вплив яа полГтичне диття, визнзчаючи спрямування политично! д!ильност! р!зних стпльностей. партий, рухдв 1 1ндив1д1в. ] як вже зааначалось вше, шр первинняч суб'ектом пол1тично! д!яльност! виступаз лодина, вваяаемо за доц!льне б1льш детально ровглянути пол1-тичну ов1дом1сть 1 пол1тичну культуру саме особи-.

Полатична культура особи - це певний р!вень роавитку 11 политично! с-в! домоет!. Своер!дя!сть Ьстанньо1 виэначаеться в кл ндавому . п!дсумку об'ектом воображения - економ!чяими в!дносинами. Однак безпосередн!м об'ектом воображения полатично! св!лсст! в сфера об'ективних соц1аяьвях в1дносия. Полдтичяа культура включав в себе також переконання, реалан! вчинки 1- дП.

Головнею, вир!иальною оанаксю п£зл1тично! куль тури особи 6 реадизахЦя пол1тичних анань ка практиц!. Практична д1пльн!сть в одним з най1стотн1яих складских елемеят1в пол!тичнб!'культури особи.

Анапавуючи р1еноман1тн! погляди щодо функций пролдтич-ноЧ культури, можемо виэначити П структуру:

1) баэовий равень (воображения в полхттнШ свЗдомоста пол!тичних 1нтерес1в нацДй, социально» групп, навдональних традиц!й, вторично! пам'яп народу);

2) анформшпйний р!вень (сукупнхсть пол1тичних елань, поглядав);

3) Ц1нн1стний ревень (перетворення псштичних внань в переконання);

4) р1вень духовно-практично) д!яльяост! (участь грома-дян в сустльно-пол!тичному ЖИТТ1);

5) нормативний р!вень (>акр!пЛення як традищйких, гальновивнаних, певних норм пол!тичноЗ поведянки).

Де дало нам можливасть сформувати типолоПю пол1тично! культури га ступеней демократиэац!I, тобто ровглянути форму-вання пол1тично'1 культури в У крапп. як лроцес переходу вад тотал!тар»01, патр!эрхально! лсшгично) культури до пол!точной культури демократичного типу. Основными рисами тоталх-тарного типу культури е п культовасть. непримиримость до 1дей опоненИв та використанья сили в ровв'яеанн1 с.упереч-ностей, тотожн1сть пол:тично'1 1 неполШшно! сфери буття та шип. Тод! як основнши рисами демократичного типу культури е наступи!: спрямування до вагальнонацйонально! эгоди, дина-маам, ам!ннасть влацних структур, шгорал1ем пол!гичних лог-ляд!в, толерантн!сть в!дносно дай та нам!р!в опонеэтчв, ро-?ум!ння прюритетно! рол! громадянського суспальства, консенсус м!ж основними трупами ! парт!ями та эабевпечеиня юри-дично! 1 фактично! суверенности особи,

В другому роздШ "Пол!тична д!яльн!сть як прояв особ-ливостей политично! культури в умовах державотворення в Ук-

ра'Ш" автср конкретно анал!аув взаемозв'язок пол1тично"1 д1-яльност1 та полатично! культури в уыовах формування укра-1нсько1 держави та !х детермхнантний ев'явок з р1зними сферами соцаально-лолатлчного життя.

■ Бааемозв'явок полатлчно! культури 1 политично! д1яль-носта мсАна ровгля1:/ти з горизонтальному тз вертикальному эраэач.

По гсриеснтала як лолатична далльность, так 1 лолатична культура роггортаоться в наступному лог1чному ланцюгова; прост1р политичного буття особи - с-ошально-груповий простар - рег10нальний прост1р - загальнодердавний простар.

Б вертикальному зраза взаеыозв'яэок полатично'г культури та даяльноста, а також прояв кожного а ник окремо, ми можемо просладкувати через систему носив цав! культури, яка висту-пзоть разом э тим суб'ектзми податично'1 даяльноста. До ць-ого вертикального ряду ми мояемо зарахувати первишш суб'-вкт лол!тично1 д1яльност1 - лядину, соцаальиа грули та пола-тичн1 оргачаэацаЗ, лолатична анститути, а гаксм нацЗю.

• . Зв'яэок лолатично! культури та даяльноста на сучвсиому етапа ровбудовя укра'1нсько> дердави, лае можливасть визначи-ти Евабмопсв'яэаж спешгф1чн1 оэнакл як первой так а друпл, це; переважна аррацаональнасть 1х змасту; невиправдана алло-гачМсть певних пол1гичних дай та '¡х сприйняття; суб'екти-в!вм, то часто е доманантаим у вир!аенна загальнояаиочаль-них чи регаональних питаны перебьтьшена деадеологавова-насть,' або, навлаки, з&чадта адеологазозашсть'полатичних лроцес1в.

*

Сучасна украЗнськз дерлаза потребув напрацраеиня ново'} адеологЛ, який би вадпов!дала форма пол1тичноа культури 1 форма пол1тично'] даяльносп. Такою 1деолог1вю, а наш} точки

вору, мусиг» бути 1деолог1я. держзэност1, а не'1деолопя клаД/

су чи певно'з групи, чи якесь колективне уявлення щодо Д1Йс-нссп.

Проблему тзоного ваамоав'язку та вззамовйгначення лолз-тично'з дзяльяостз та полткнсп куль тури найб1льш повноцзнно маша визначити через досладдення рзазшх рзвнзв су 6'ектзв палатичноз ддяльноста. .

Первинним суб'ектом полз тики виступае особа, як одинич-ний прояв кудьтури; на вагальному р!вн1 можна видглити культуру сусп1льства, формацГз в щлому; на особливому - культуру нацл!, класу, верс-тви, парт и, групи 1 т.п. .

Певнз рол1, функиЗ1, дх з, активность особи у полз тиха орг£н1чно лов'яаан1 а формуванням у не'з необх1дноз потреби до оашреал1вац1з у сусп1дьно-пол1тичнз.й д1яльност1, що в свою чергу передбачае наявнзсть у людини лолз.тичних знань, умзнь, навичок, осв1ти та под1тичного виховання.

Наступим суб'ектом податичноз дзя^ьност1 виступають создалып групи, якз акаходяться на даний час в Укразш лише в стана становления та кристаЛэазш, а тому маать невираз-не, марг1надьне окреслення стану своез подзтично'з кудьтури.

Ще одним ваяливкм суб'ектом- под1тичноз д1яльност! та яос1ем певно'з системи • пол! тичноз куль тури виступають под1-тичн1 ларт1з, оргашвацгз та рухи.

Мокна Еиэначити р1вэнь роавитку пол1тично'з куль тури на р!виз дзяльностз пол1тичних об'бднань 1 пол1тичних срган1аа-ц!й через декШка параметров: це 1 адекватность об'ективним умовам способу П виникнення, це 1 статутн1 - формально-орган! зац1кя! параметри Гз буття, такая розробден1сть И здео-ло^чних програи I- т.п. На нашу думку, найбШш повнощнно ■досл1дити прояв р!вня сформованост! полз тично'з куль тури на р!вн1 такого оуб'екта полз.тично1 д!яльиост1 як ползтична

Е2

парпя, можна лише черев !! участь г сфер! реал!гац!5 политично! владн. Проводити досл!дження в цьому аспект! можливо лише еад!явши в визначення стану роэвитку пол!тично! культу-ри таке поняття як плсрал!гм.

Д1яльн1сть пол1тичних партам, прояв р!вня роевитку ло-л!тично! культури в так!й д!яльнсют!, найО!льш повноц1нио мсинз розкрити через досл!д*еяня особливостей функц!онування сучасного украЧнського парламенту, який адекватно воображав в соб! во! т! протир!ччя, що вбирав в себе сучасняй стан роевитку багатопартШост! в Укрз5л1.

Ознаками прояву р!вня роевитку пол1тичио! культури д1-яльиост! сучасного укрз!нського парламенту в наступи!;

1) протирДччя !нтерес1в, як пол1тичяого так ! ёконом!ч-ного, социального, культурного, владного, рег1ояального 1 г,

я-'.

2) непрофес!йн!с.ть людей, що лрацюють в парламент!;

3) вадкрите протистояння д1й ново! генерац!! пол!тик!в та тих, як1 не тОьки пришили !в старо! системи в!дносин, але й принесли, стараючись насадити, эберегти, стар! форми пол1тично! д1яльност!, стара лринципи реал!зац!! пол!тично! влади;

4) подО парламенту ва рег1онапьними ознаками ментал1-

тету;

Б) стан осв!тнього, а не лише профес!йного р!вня депу-тат!в;

6) мепропорц!йле в!кове представництво в вищому орган! пол!тичноЗ влади, а такси ниэький р!вень представництва л1-нок в сучасному украЧнському парламент!

7) особлнве структурувышя парламенту ! в!дпов!дно його д!й эа 1ндив1дуальними огнаками конкретних ос!б;

8) наявн!сть або вадоутнасть у депутатского корпусу громадянсько! культури як вищого прояву ПОЛ1ТИЧНО) культури, шр визначаеться не т1льки правовими, а й етично-моральними чинниками пол1тичноЗ д^яльноота.

Проаналазувавши р1в#оман1тн1 концепца1 елатариему, ми прийшш до висновку, що проблема формування пол!тично1 культури на равна системи влади пов'яэана не лише в удосконален-йям д1яльност1 пслатичних партий та структурних одиниць г1-лок влади, а, в першу чергу, з формуваяням ново] укра'ансько! ел1ти, яка едино може виступити нею 1 ем еталонних норм культури. ■

Роэглядаючи полНичну культуру суспальствз, потр1бно рауважити, що поряд в. нею 1 снують полатична субкультур;!, а гаме особлив1 пол1тичн1 культури певних соц!ада>них груп, ми роэглядаемо як сукупн!сть полНичних ораентацай, що вначно вадравняються в!д культурних ораенташй, домануючих в сус-П1ЛЬСТВ1.

Фрагментарнасть пол1тичноз св1домоета й в1дсутн1сть политично! еднально! структури, як правило, . поясняться дов-гою, багзтоваковсю бездержавнастю, тобто В1дсугн!сгю власно-го досв1ду влади, а також ровчленуванням украансько* терито-р!1 та включения 15 чзстин у раэн1 держави в окремими культурами, пол1тичними системами, що призвело до психолог!чно-го, побутового га пол! ттяого вАдчуження м1ж р!эними частиками украанського народу.

Основою, яка 8л1квадовуБ цю фрагментарнасть политичного буття е нахЦя. Нац1я в найбальшай м!р1 проявляв себе як. суб'ект полатичноЗ дИ та виразяик певного равня 1 певного емасту полЛтичноа культури, в нашоЗ точки вору, у вадношенн! до таких процес!г, як державотворення, в1дтворення принщш!в

та традшдй вторичного бутгя, формуванна ново! лол!тично! системи, НОВИХ ЛрИНЦИГПВ ПОЛ1ТИЧМИХ И1ДНОСИН, ново! еконо-мзчно! системи. Тему нз сучасному етал! державотворення эначне м!сце в цьому взимав укра!нська нац!я як знтегратор BMicTy Bcix ползтичних дзй, HaMipiB i iHTepeciB. 1 серед acix суб'ект!в пол!тично! д1яли>яост1 другого ргвня (нац!й, класдв, • верств', страт i т.п.) нац1я займае npiopjireme Mic-це.

У Висновках дис-ертаци вроблезп тдеумки проведеного досл!дження та визначено практичн! рекомендацз i щодо мЮця i рол! пол!тичноэ д1яльност! i политично! куль тури в сучаоних державотворчих процесах в УкраШ.

Клшчовз олова: пол1тична д'!яльн1сть, полхтична культура, по-л1тична поведпжа, подтпна дзя, суб'вкт политично! культу-ри, об'вкт пол!тично! культури, функц!! лол^ичноз культури, структура пол!тично! даяльност!.

Основн! положения дисортацзi викладен! в таких лублзиа-

щях:

1. Полатичяа культура як основа ?апоб!гання сощаль-но-пол!тичних конфликт! в в молодежному середовищ // Теги дошвздей Шжнародгаз колод!жноз нзукгаю-практично! кояфе-ренц!!. Чврн1БЦз, 1904.- Ч.1.- 0,2 др. арк. (у спававторс-

TBi).

2. Пол1тична активнЮть ! пол1тичн! !нтереси в умовах становления суверениост! Укразни // Депоновано в ДНТЕ Укра!-ни, 16.08.1995.- N 1958 - Ук. 95-137,- 7.7 др.арк., (у ?п1в-автсрствзг).

3. Проблеми формування рацаоналастичних основ полотики та влади в УкраШ // В1сник Льв0вського университету: Серая оуспШна. Вил. 34.- 1996,- 0,5 др. арк. (у словатсрства).

4. ЦолАтичнакультура в контекста сучасних демократична -процэс-ав // В1сник Льв1вського ун1верситету; Серая с-ус-п1льна. Вил. 33.- 1ÔS6.- 0,5 др. арк.

АННОТАЦИЯ

Шурко О.Б. Взаимосвязь политической деятельности и политической культуры. Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.03 - политическая культура и идеология. Львовский государственный университет. Львов,' 1996.

Диссертация посвящена проблемам взаимосвязи и взаимопониманию политической деятельности и политической культуры. Раскрывается • суть и содержание понятия политическая культура; выделяются и характеризуются разные уровни ее субъектов; анализируется проявление степени развитости культуры даных субъектов в конретной политической деятельности; указываются основные трудности на пути перехода от тоталитарного, патриархального типа политической- культуры к демократическому ее типу, как основы успешного формирования и развития гражданского общества и украинской государственности.

AHW0TATI0H

Shurco O.B. Correlations of political activities and political culture. The thesis for candidate's degree competetion to speciality 23.D0.03 - political culture and ideology. State University of Lvov. Lvovr 1935.

The thesis Is dedicated to the problems of correlations and interdeterminations of political activities and political culture. The essence and content of the conception of political culture is exposed. The differerat levels of its subjects are marked and defined. The display of culture developnont's degrss of the present subjects is analysed in concrete political activies. The principal difficultys on the way of transition from totalitarian and patrisrchsl model of political culture to its democratical model as the basis of successful forming' and development of civil society and Ukrainian State system are shown.

Щдписаио до друку 16.09.96. Фориаг 60x84/16. Пап1р друк. -И» Друк офсет. Уиовн.друк.аркЛ.В. Уиовя.фврб.в1дб. 1,8. Обл.-вяд.арк.2,0. Тираж 100. Заи. 224.

Цшиияно-офовтяа лабореюр1я Льв1вськог0 двркун1ве|-сигегу. 290602 Дьв1в, вул, Уй1верситетськв, I.