автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Явление лексической интерференции в украинской речи молодежи Кировоградчины

Полный текст автореферата диссертации по теме "Явление лексической интерференции в украинской речи молодежи Кировоградчины"

г од

НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРАШИ '' ' ШСТ1ГГУТ УКРАШСЬКО! ЛЮБИ

На правах рукопису

Шинкаренко Олена Володимир1вна

ЯВИЩЕ ЛЕКСИЧК01 ШТЕРФЕРЕНЦП В УКРАШСЬКОМУ МОВЛЕНН1

МОЛОД1 К1РОВОГРАДЩИНИ

Спец1альн1сть:10.02.01 - украшська мова

Автореферат

дисертаци на здобуття паукового етупеня кандидата фЬлологгчних наук

Ктв-1995

Дксертащев е рукопис

Робота зиконана у вгддтл* лексихологй та лексикограф!i Хнсгктуту yKpaiHCbKoi ыови ПАН Укра1ни

Кауковий KepiBHKX - д-р ф*лол. наук

проф. 0.0. Тараненко

C^iuißHi олонзнти: д-р <$1лол. наук

проф. В.Н. Брад$м

канд. ф!лол. наух доц. 0.1. Леута

Прэвгдка организация - Ки1вський державнкй

л1нгв1стичкий уыверситет

Захист вхдбудеться 1595 р. о {¿Г*год,

на засгдснт спещалтзовано! ради Д.01.94.С1 захи^ту дисертащй на здобуття каукоього ступекя кандидата фхлолсггчш'.х наук при Хнститутт укра1нсько1 иови HAH Укра!ни /252601, !<илб, МСП, вул. Грушевськсго, 4/.

3 дисертагцсю иожна ознайомитися в б1блхотещ 1нституту укра|нсько1 мови КАК У^ратни.

Аатсреферат розуслано deAe&^ji- 1995 р.

Робота налевить до галузх порхвняяьнох лексикологхх блиэько-споргдненкх ков I присвячена комплексному вивченню явища лехсич-кох хнтерференцг! в украхнськоыу мовленмг молодг пхд впливом ро-С1йеько1 мови на Кхровоградщинх. На сучасному еташ розвитку лгнг-В1стики дедалх бхльше уваги придхлясться соцхолхнгвхетичним до-слздаеннда контактов, взаемрзв'язкхв та взаемовпливхв близькоспо-рвднених мов з метою вивчення впливу ихшовно! тнтерфе рейхах та мояливих негатквних наслхдкхв цього явища для самобутностг х чис-тоти кожнох з контактуючих иов. Контакти украхнсько! х росхйськох ыов на територхх пхвдня I сходу Украхни, що тривають уже понад двхстх рэк1в, являють собов особливо показовий материал для таких студхй.

Актуальнтсть реферовакого дослхдяення визначаеться необххд-нхсти вивчити стан функщонування украхнськох та рос1йсько1 мов у ситуацх} бхл1нгвхз!^у I тих змхн, що сталися в вдюпспях орхента-щях носххв цих иов в умовах нахцонально-мовного вхдродаення.

У зв'язку з цим визрхла кеобххднхсть у комплексному дослх-даеннх проблеш хнтерференцхх в функциональному аспектх, тобто як процесу.що пов'язаний з мовною свхдомхстю би^нгва, його психо-логхчними й мислинневиш особливостями, мотиващйною настановою спхлкування. С такояс актуальном вивчення хнтерференцх'х з погляду II лхнгв!стичного результату, у зв'язку з чим постае завдання на-громадяення реального банку 1нтерферуючих елементхв на рхзних мовних рхвнях залеано вхд соцхальких факторхв контактуючих мов у конкретних хсторичних уновах. Проте традищйний шлях вивчення цього явища - вхд 1нтерферентних помилок до вияву хх причин - на даний час уже вичерпав свох ыожливост4, тому що проста констата-цхя мовленнзвих помилок не дозволяе встановити повний перелхк структурних розходдень, як1 е основним даерелом хитерференц!! в зхставлюваних мовах. Перспективнхшим видаеться хнший шлях: вхд структурних особливостей контактуючих мов до виявхв хнтерференцхх, вхд часткових випадкхв до систематизацИ фактхв.

Мета дослвдкення полягае в комплексному вивченнх лексичкох хнтерференцх! в украхнському мовленнх молод1 одного з центральних за географхчним пслояенням регхощв Украхни. Ця мета зуыовлюе не-обххдщсть розв'язання раду завдань, серед яких головними, на наш погляд, е такт:

- визначення самого поняття 1нтерферекцх1 в потенцхйному х

реальному /функщокальноыу/ аспектах, хх природа, факторов про-яву в близькоспорхднених швах;

- нагроыадження /в перспективному планх/ реального банку хн-терферуючих елеыентхв в украхнському ыовлзннх населения певного регхону республики;

- вивчення закономгрностей лексичнох 1нтерференци в конкретному регхонх залежно вхд соцхальних, вхкових та психолог1чних характеристик бхлхнгвхв;

- аналхз проявтв хнтерференцхх у зв'язку хз зыгаою цхннхсних орхентацхй у иовно-культурному життх сусильства /д1я часового фактора/.

Основна мета I завдання роботи зумовили використання методхв дослхдкення: у процесх лексичного аналгзу спгввхдносних слхв близькоспорхднених мов використан! описовий I зхставний метода, збкрання фактичного матерхалу проводилося за допомогою методу со-цтоЛ1НГВхстичного анкетування з частковим використанням методхв (нтерв'ювання, безпосереднього спостереження та тестування, При обробленнх результат1в сощолхнгвхстичного анкетування використо-вувалися елементи статистичного методу.

Матер}алом дослхдаення е результати щлеспрямованого соцхо-лхнгвхсткчного опитування б1Л1нгвгв, яке виявляз явице лексичнох хнтерференцхх в украхнському мовленнх населения йровоградщини.

Л1нгвхстичний питальник складавться э двох частин: I/ сощо-лог1чно1 анкета, що включав рхзного роду соцхальн1 дащ про 1н-формантгв; 2/ власне питальника, що складаеться 13 завдань-тестхв дiнгвicтичнoгo характеру, орхентованих на вивчення рхзних сторхн мовнох 1нтерференцг1 на лексичному та фразеолог1чному рхвнях мови,

Наукова ноьизна дослхдження полягое в тому, що вперше зроб-лено спробу щл1сного опису фор« прояву лекскчнох хнтерференцхх в украхнському мовленнх Юровоградоцики, виявлено соцхалы« та пси-холог1ЧН1 фактори, якх зумовлшть хнтерференщйний процес.

Об'ектом даного дослхдження е лексика украхнського мовлення молодх 31ком В1Д 6 до 20 роив, безпосередн1М ттрежетом ая&лхзу -явшде лексично1 хитерферешц! в украхнському моЕленнх молодх.

На захнст виноояться такх положения:

I. Лексична 1нтерференщя в украхнському мовленнх населения Украхни зумовлена соцхальними, лхнгв1стичними та психолог1чними факторами, що по-р13ному впливають на хнтенсивнхсть хнтерферент-

них вхдхилень вхд норм украхнськох мови.

Z, Щд впливом екстрал1нгв1с1ичних факторов /передуем сощ-альних умов проживания бгл1нгв1в/ кглькхсть хнтерферентних вхдхи-лень в украхнському ыовлеинх населения эазнае эначних змхн.

3. Одним i3 важливих vhhhhkïb виникяення хнтерференвдйних помилок е BÎKosi особливостх сприймання i роэвитку мовлення люди ни.

4. Основними джерелами, якх визначаютъ наявнхсть лексичног 1нтерференцх1 в мовлегап населения Кхровоградсько1 областх, s як часткозх вхдпов1ДНост1 з лексичних системах украхнськох та pociiî-CbKoî ыоа, так i низький рхвень знань лхтературних норм цих ков

ÎX НОСХЯЫИ.

5. Ка даний час в украхнському ыовленнх населения periony П1Д впливом змхни Ц1кн1сних opieHTaiiili дегцо уповхльнився процос подальшого рогмивання мех Iiis лексичними системами дьох /украхн-ськог та pociflcbKoï/ mob.

Проведена дослхдаення мае велике практично значения, оскхль-ки спостереження в дантй галузг дозводяють соцхуму прогнозувати тевденщх мовкого розвитху. Урахування яя власне Л1нгв1стичних, так i екстралхнгвхстичшх /культурно-гсторичних, демографхчних, економхчних i соцхально-полхтичних/ чинникхв дало можяивхстъ максимально об'ективно проаналхзувати сучасну мовну ситуацию в Kipo-воградськхй облас^ за станом до 1994 р., одержан! результата ан-кетування можуть стати предметом аналхзу лхнгв1сгхв, соцхологхв, психологхв i педагог1В.

Апробация робота. Ochobhî положения дисертацхйного дослхдаення висвхтленх в доповхдях на науково-практичнхй мхжаузгвськгй конференщх "Фэрдування професхонал!зму найбутнхх педагогов в умовах педагогичного вузу" /Кривий Pir, 1992/, М1явузхвськ1й нау-ков1й конференцхх "Проблеми контрастивнох лхитвхстики" /Кхрово-град, 1993/, науково-практичних конферетцях молодих учених /К£-ровоград, 1991, 1992/, на звхтних конференциях кафедр Кхровоград-ського педагогхчного гнституту /1990, 1991, 1992, 1993, 1994/. Дисертацхя обговорена на засхданнх BiflÄ^y лексикологхх та лекси-xorpa^ii 1нституту украхнськох мови HAH Украхни з участю пред-ставникхв ввдцлу Teopii мовнох KOMyHiKaqiï та соцхолхнгвхстихи цього ж 1нституту.

Структура гюботи. Дисертавдя складаеться хз встугу,трьох ос-новних роэдхЛ1в, висновкхв, б1бЛ10граф1х, а також трьох додаткхэ.

Змхст роботк. У встуггс обгрунтовуеться вибгр теми, актуаль-нхсть I наукова новизна досдхдження, визначаеться мета I завдан-ня, методи й днерела роботи, формулкшться оснознх положения, як! вкносятьоя на аахист.

Пеший роздтл - "СощолоНчщ фактори виникнення явица лек-сичног ¿нгерференцт!" - присвячений теоретичним засадам вивчення лексично! хитерференцхх в умовах бхл:гнгв1зму та сощальнш чинни-каы виникнення явища лексичног хкгерференцгх в украгнському мов-леннх населения Кгровоградщини.

йкщо результата хнтерференцгг в украхнськгй та ро<^йськхй мовах досить повно опиоан1 на ргвих ыовних систем х лхтературнох мови, то особливостх розмовно1 нови /як украхнськох, так 1 росз:й-сько!/, тобто функщональний аспект пробяеми, належить дослхдкти.

В умовах взаемоД11 близькоспорхднених мов лексична штерфе-рещця мае ряд хстотних особливостей, якх необххдно враховувати в конкреткгй практичн1й робой I пхд час анаЛ1зу теоретичних основ хнтерфэренцх! при контактуваннх украхнськох й росхйськох ыов у краЬн. Найваклив1шиыи з цих особливостей е такх:

1. 1нтерференцгя в умовах близькоспорхдненог взаемодхх не торкаеться суттевих основ ксмун1кац11, тобто е семантично хнди-ферентною для бхльшостх мовцхв даного социуму. Це забезпечуе вза-емопсрозуьшшя в колектив1 незалежно В1Д ступени хнтерференцхх

/в дужках В1дзкачимо, що з щв1 к причини - близькостг мов - бх-Л1нгвам дуже вакко не допускати рхзноманхтних помилок в украхн-ському або росхйському ыовленнх/.

2. Лексична хнтерференцхя мае яскраво вирааений двоспрямова-ний характер: в украгнському мовлеге« активно вхдтворюються ру-сизми, а в росхйському - украхнхзыи.

3. Сама мовленнева поведхнка того, хто володхе спорхдненими ковами, принцкпово вхдргзнясться В1д мовленневох поведхнки люди-ни в соцхущ, де взаемодхють неспорхдненх мови. Породаення I сприймання ковлення в першому випадку г'рунтуеться, голсвним чином, на семантичному мовному фундаментI при повному чи частковому /в залежност1 вхд рхвкя мовно1 культури/ 1Гноруваннг формального боку ко;лун1кац1Х. 1нпг-ми слонами, той, хто говорить /слухаз/, менш за все зедумуеться над тш, якх - украхнськх чи росхйсы;х - лек-скчн: елементи використовуються в мовленн1, тому що головне -правильно передати /сприйняти/ зм!ст повадомлення, план змхсту,

тому що в оудь-якому раз1 розущння буде досягнуте.

Проте показником самосв1домост1 й культури кожного розвине-ного сусильства е постхйне гпклування про чистоту мовного сере-дозшца. Доводиться констатувати, що р1вень лхтературного укра1Н-ського мовлення населения регхону досить низький. Причини цього в1дом1: перекоси в нацтонально-мовнхй полхтивд:, особливо в пхслл-военний пергод, & зз:гдси й неггрестиянхсть украхнськох нови, зни-кення комунхкатупнох функцИ в основних сферах суспхльного ^'..ття; недостатня увага до гуман:гтарно1 ос;-1Ти; вхдсутнхсть глибокого соц1ол1нгвхстичного аналхзу мовно1 ситуавд! в Украхнх; недостатня к1лькхсть навчальнкх посхбникгв та розробок методики винладання укра1нськох мови;

поступовий I неухильний переххд за останнх десятилхття шкгл з украхнською мово» навчання на росхйськомовний режим роботи /так, наприклад, у м. Кхровоградх зхд загально1 К1Лькостх учнхв тхльки 3,6 % навчалися в украхномовних школах/ г т.хн.

Отже, для полхпшення мовно1 ситуацы в рег1он1 необххдне де-тальне "вивчення цього явища в мо влета населения I перш за все -встановлення объективно! картини стану украхнського мовлення, екстрата хнтралхнгвхстичних факторхв, що спричиняють под1бн1 ма-сов1 В1дхилення. 3 цхею метою в Кхровоградському педагог1чному хнститутх було започатковане детальне й цхлеспрямоване вивчення украгнського мовлення молод1 Кхровоградщини. Цуло пр0анал130ван0 ' 300 письмових творхв учнхв 5-11 класхв середнхх ШК1Л м. Кхровогра-да й 350 творхв та переказхв-перекладхв, написаних студентами-, першокурсниками рхзних факультете педхнституту. Кр1М того, про-водилося спостереження за усниы мовленням учнхв, студентхв та м:сс~ цевих жителхв.

Еуло виявлено, що в писемному украхнському мовлети бхлхнг-В1В на лексичному рхвнх простежуються три основн1 види хнтерфе-рентних вхдхилень.

I/ вхдхилення, як1 е типовими в украхнському мовленнх бхл1нг-вхв 1 под1Ляготься на: а/ тахх, до яких 1нформанти без эусиль до-бирають В1дпоБ1дники, якщо хм указати на помилки /слова типу: лук - цибуля, сахар - цунор, воздух - повхтря 1 т. 1Н./; б/ так!, що викликають певнх трудноцх в процесх вхдшукування аналогхв в украхнськхй мов1 /очки - окуляри, потолок - стеля х т.хн./» в/ так!, щодо яких тнформанти не змогли пвдхбрати украхнських

вхдповгднккхв /хлопчатобумажный - бавовняний, ветчина - шинка та 1н/;

2/ ввдхилення, ЯК1 траплиються р!дше у зв'язку з хх низькою частотнхстю використання в ковленнх населення даного регхсну вза-галх /напр.: отрасль - галузь, улитка - равлик I т.тн./;

3/ Бгдхилення, ям зумовлен! вгдмхннхсто лексйчнох семантики украхнських г росхйськмх слхв, напр.: "два.днх на Т1й недтлх". "ввести в уир цхкавого", "ки не представляли собх, як це хнтерес-но" I Т.1Н.

До окремо! групи русизм!в можна В1днестг слова, що утворго-ються внаслхдок перекладу з росхйськох ыови на украхнську дхепри-ккетникхв, особлкзо активных. БхЛ1Нгви переносять з росхйськох мо-ви слова типу читающий, бегущий, пишущий I т. 1Н, майже не змхню-вчи ххньох форми, а лише добирашк В1ДП0В1ДН1 афхкси украхнсько! мови. Вхль£:е того, у багатьох бглхнгвгв викликае подив, що слова читающий, бегущий, пипгуигий I т.гн. перекладаються описово: який Читас, якибхжить. який пкше г т.хн.

Сац10Д1нгв1Стичний питальник складався з д'вох частин. До пер-шох часгини ввхйшю 19 запитань, що сгосувалися соцхального стану опитуваних, до другох - 5 завдань, викочуючи якх, хнформанти обов'язково виявляли свох зкання з украхнськох мови. Там анкети були запрохюнованх учняы чотирьох шпл р1зних районхв м. Шрово-града та студентам переюго курсу фхзико-матеыатичного /в основному с:льськ1 жителх:/ та 1сторичного /в основно:.!у ыхськ1 жителх/ факулы^з педхнстщуту.

До спктування эалучалися учнх рхэного ткгльного вхку - серед-нього /7-6 ул./ та старшого /10-11 кл./, оскхльки необхгдно було простежити виникнення х наявнхсть типових ^терферентних вхдхк-лень не Т1льки на горизонтальному, а й ча вертикальному зрхзах у мовлеккг иолсдх.

Пресу украшськоо мовою читали 19% 1нформантхв /31 чол. вхд ус1в1 кхлькостх опитуваних/. Листа украгнською мовов писали %> 1нфзрмдат1в /15 чол./. П!д час проведения диспутхв, ручного роду виступ1в перевага надавалася украшськхй моех в угграхномовних школах, рос1йськ1й ювх - г. росхйськомовних школах. Добримк сво! знания з украшськох мови визкали 155а опитуваних /24 чол./, з росхйськох та украгнсько! - 35% опитуваних /56 чол./. За нацхональ-нз:стю 70? учн1в /112 чол./ вхднесли себе до украхнщв, рхдною ук-

ра}нську ыову назвали 58fo учнгз /93 чол./. У родинх украхнсьху мо-ву використовували матер1 у 31% учнхв /50 чол./, "сурлетк" - у со- . динх 58 учнхв /36^/; батько вихористовуе украхнську мову в родинх 50 учнхв /30$/, "суржик" - у родинх 49 учнхв /ЗОЙ/. Украгнськсю мовокз в родинх ыплкувалися 30% у-ппв /48 чол./, "еуряиком" - 28% учнга /45 чол,/; з друзями украхнськсю мовою - 30,0^ 1кформант1в /49 чол./, "суржиком" 9,4% хкфэркантхв /15 чол./; у школх укра-хнською мовою слхлкувалися 10,6$ хнфсрлантхв, "суржиком" - 26/5 хн-формантхв /44 чол/.

1нформанти, за навдснальнхстю украхнцг, мали в своему украхн-ському мовленнх 33,6% русизмхв. 1нфор/анти, за навдсналыйстю рс-с i яки /iштих национальностей- серед опитуваних майяе не виязлено/, мали в украхнськсму мовленнх 49,1$ ¿нхерферентних зхдхилень. При-чому учнх 7-8 класхв мали 46,3£ русизмхв, 10—II кяасхв - 36,5% русизмхв у своему украхнському мовленнх. Таку рхзницо можна пояс-нити тим, що в 10 suiaci середньох школи звлишаиться. учи!, рхвень знань яяих з ycix предает!в вшций за середнхй ргвень знань учнхв 8-9 кдаслз. Учн1 7 класу украгнських шкхл допустили в украхнському мовленнх 39,9$ русизмхв, 7-8 класпз рос1Йськомовних ШК1Л - 52,73 русизмхв; II класу украхномовних шкхл - 27,4^ русизмхв; 1С—II классе росхйськомозних шкхл- - 45,® русизмхв.

Отже, проведения дослдаення дало змогу встановити реальну картину украхнського мовлення населения даного periоду /м. Kipo-воград/ в уыовах блнзькоспорхдаено! двомовностг на I9S0 piK, ви-явити типовх 1нтерферентнх вхдхилення П1Д впливом pociKcbKoi мо-ви в укра1нському мовленнх на лексичному piBHi та ix к1льк1сть у залезкност1 в-вд соцхального стану 1нформант1В.

Шсля оброблення одержаних даних експеркыенту вирхшено було провести другий та третхй етапи подхбного дослхдження, оскхльки в життх суспгльства вхдбулися певнх радикалып змхни. 3 прийняттям "Закону про мови" помхтно змхнився статус украхнсько1 мови: вона стала державною, почала noBHime виконувати pi3Hi cycnMbHi функ-Ц1'х, е мовою науки та immx галузей. Постановов Ради MiHicrpiB вхд 12 лютого 1991 р. було примнято "Державну програму розвитку украгнськох мови та ¿нших нацхональних мов", положения яко! щодо ахдродяення украиськох HauioHanbHoi худьтури й мови, зхльного розвитку культур х мов 1кших народхв Украши поступово впроваджуються в життя. Почала придхлятися велика увага розвитку нац1онально1

- 10 -

школи б крахнх. Так, каприклад, у Кхровоградськхй облает! та м. Кхровоградх за цей час, згхдно 31 статистичними данями, ачен-шклася кхлькхсть росхйськомовних шкхл ¿з 41 до X, в т.ч. в м. Кхровоградх - до 14 /було 21/. На I вересня 1990 р. та 1991 р. у п'я-т рос1йськомовнкх школах було набрано перая класи лише з укра!н-пькою мовою навчання /тобто за два роки в 10 школах розпочавая переххд на украхномовний реяим роботи/ х т.хн.

Необхвдно було простежити, як1 наслхдки матиме вгтровадження падхбних закенхв в життя х як це позначиться на ыовнхй ситуац1х в регхонх, Крхм того, вирхшено було зробити бхльш поглиблене до-лхдкення украхнськох лексики, яку використовують б1Л1Нгви в про-цесх комукхкацх1. Тому друга частика питальника зазнала радикаль-них зм1н: залкшивши в основх лексичнх одиницх питальнина №1, було розроблено 12 завдань-тестхв лхнгвхсткчного характеру, орхентова-них на вивчення ргзних сторхн лексично! 1нтерференцх1, кокне з яких саяе по собх е гхпотезою, логично пов'язвною з центральною проблемою досл1дкення. На другому етагп експерименту /у 1992 та 1933 рр./ такх го;тальники були розповевдкенх серед молодх м. Ш-ровограда тих самих шкхл та студентов ф1зико-математичного та 1с-торичного факультетов пединституту.

У результат! акалхзу заповнених респондентами анкет /всього 320/ виявилося, 1цо кхлькхсть русизыхв в украхнськоыу мовленн1 1н-формантхв порхвняно з 1990 р. значно знизидася.

У 1992 р. для продоЕкення дослхдаення було взято два сьом1 класи, де викладали вчителх, що вне були знайомх з експериментом, два восьм1 класи, якх ранте йякого вхдношення до експерименту не мали, два десктх класи - Т1, в яких значна частика учн1в 1990р. брала участь в експериментс, х два одинаддятх класи, як1 ранхше нхякого в1дношення до експерименту не шли. У 1993 р. знову були бзят1 Т1 два сьом1 класи, вчителх яких були вже знайомх з експериментом, бхльше того, один з них знав результата аналхзу поперед-нього дослхдкення. Два восьых класи були взят1 тх, в яких таке досдхдження проводилося в 1992 р., два десятх класи, якх нхякого вхдношення до експерименту не мали ранхше, х два одинадцятх класи, як! втрете брали участь у проведение експерименту. Огае, два десятх класи 1992-1993 рр. були контрольною групою.

Анал1з робхт учН1Б одинадцятих класхв показав значне знижен-ня 1нтерферентних втдхилень у 1хньсму мовленнг порхвнянс з ровес-

Никами 1990 р. навчання. Так, у мовленяг одинадцятикласникгв за-гальна кллькхеть русизмхв гид час виконання перших п*яти завдань д1нгвхстачного характеру питальника .'.'2, аналог1чних першим п'яти завданкям питальника И, становила 22$, тод! як в укра1нськсму мовленнх учнхв 1990 року назчання таких вхдхилень було 3055. Ломливо, далося взнаки й те, що експеримент проводився в цих 1Нфор~ мантгв утрете, аде й результат аналхзу роб1Т учнхв 10 класу так биявив значке зниження млькостх русизмхв в украхнському мовленн1 респондентхв: у 1990 р. вони становили 33%, у 1992 р. - 30%, у 1993 р. - 21%. Кхлькхсть русизмхв у мовленнх хнфорыантхв 8 класхз у 1990 р. становила 50%, у 1992 р. - 46%, у 1993 р. ~ 4455. Кхль-кхсть русизмхв у мовленнх хнформантхв сьомих класхв становила в 1990 р. 53,4%, у 1992 р. - 4£$, 1993 р. - А%. Причому в клас1, де вчитель знав результата попереднхх дослхдаень, але йому не було нхчого вхдомо про третхй етап експерименту, подхбних вадхилень було 39$, в хгаюму клас1 - росЫськомовному - русизмхв було 43$. Загальна кхлькхсть русизмхв у мовленнх хнформантхв у 1992 р. становила 15$, у 1993 р. - 12%.

Крхм того, встановлено, що в 1990 р. у випадках, коли хтось хз батыав дитини був рос1янином, при визначеннх нацхональностх . дитини перевага вхддавалася рссхйськхй нацхональностх. Анкетуван-Ня 1993 р. встановйло, що в подхбних випадках значно частппе, Н1Ж ранхше, перевага надавалася унрахнськхй нацхональностх. У росхй-ськомовних батькхз практично зник опхр щодо вивчсння 1хн1ми Д1ть-ми укра'хнськох мови в дитячому садку та школх. I 1990 р. 19/а хнформантхв надавали перевагу книгам, написании украхнською мовою, у 1993 р. кхлькхсть таких хнфорлантхв збхлгдалася до 38%. Кгль-кгсть респондент, що спьлкувалися в 1990 р. в навчальних закладах украхнською мовою, становила у 1993 р. ця цифра зросла до 52%. Проте СЛ1Д вадзначити, що при спхлкуваннх з рхдними, друзями та знайомиш подхбнг змхни вхдбуваються значно повхльнхше /у 1990р. украхнською мовою спьлкувалися 30% респонденте, у 1993 р. - 3£$/; у 1990 р. листи украхнською новою писала респондентхв, у 1993 р. - 19%/.

Нами пгдтверджуеться думка, що основним фактором, який впли-вае на вибхр мовдями мови комунхкащх, в саме сощальний, оскхль-ки саме статус данах мови в даному суегпльств1 визначаз як поши-ренхсть використання, так х вплив на хнщ мови, якими паралель-

но користусться населения.

/Ьугкй роздхл - "Прояви явища mobhoï 1нтерференцгх на лекеи-ко-фзазеолог1чному рхвнх украхнського ыовлешш доапдкуваного ре~ rioHy" - присвячений виявленню психологхчних чинник1В виникнення в бхЛ1нгвхв явища лексичнох ¿нтерс^ренцхх та детальному аналхэу типових для них русизмхв. Аналгзу пхдлягав рхвень знань побутовох лексики, фразеолог!3Mîb, можливостх розрхзнення omohxmîb, сжюнх-ихв та napoHÏMiB, а також переклад, -, >

Оскхльки сучасне розумхння 1нтерференщ1 tïcho пов'язане з психологхсю, значна частика даного дослдаення присвячена тим пси-хологхчним факторам, якх мокуть хстотно вплизати на виникнення явища хнтерференцхх в ыовлейн! бШнгвхв. - ■

Розвиток ncnxoflîHTBicTH4Hoï науки за останнг роки допомхг встановити, що яюдина, вибираючи потрхбне слово для спхлкування, звертаеться до невелико! частини словникового складу мови: сино-нхмхчного ряду; семангичного поля, лекс::ко-семантичнох груда, що значно спрощуе процес пощуку. Гроте ссобливхст» Лексико-семантич-них труп мови ь те, що змши, якг вхдбувашться в онремих Ьс компонентах /наприкллд, вплив хншох мови/, слричиншть зыхни в ряд1 хнших ланок данох лексично1 групи, а хнколи В1дображазоться на лек-сичному склад! гр;.ци в щлому. 3 огладу на це було визнано sa не-обххдне детально проанал1зувати украхнське мовлення населения péri сну в рамках окремих лексико-семантичних груп з метою вияву ступени впливу явища 1нтерференци на Ц1 лексичн1 розряди. ...- г

Найненту н.1лькз:сть поьшлок допущено 1Кформантами пхд час ви-конання завдання» спрямованого на виявлення вм1ння хнфориантхв оперувати украхнськиыи назвами предметхв: необххдно було назвати предмета побуту, якими тюстхйно користуються 1нформанти /одяг, взуття, рослини, посуд, меблх i тЛн.Д

Встановлено, що пхд час спонтанного мовлення в npoueci по-всякденнох ксмунхкацг} yKpaiHOMOBHî хнформанти при мсжливостх ви-бору з синонхм1чного ряду слхв-дублет1в використовують перевалено TÏ слова, що входять до словникового складу обох /як украхнськох, так i росхйськох/ мов. П1Д час же проведения соцхолхнгвхстичного експеркменту бхлхнгви у Bw6opi но»1нацхй перевагу р хддавади homî-нацхям, якх входять тхльки до складу лексики украхнськох мови,

вважаючи семе fx "пр£.зильнти". ......."■-,-

KpiM того, асоцхацхх, що виникали в хнфорланив у процесх ви-

- 13 -

конання В1ДП0В1Дних завдань пхд впливом певних слхв-збудникхв /ыхзшовних оыонхмхв, паронхмгв/, дали мокливхсть простежити взае-мозамщу значень слхв однхег мови словами хншох мови у вербально-асоц1ативН1й С1ТЦ1 зв*язку СЛ1В у свхдомост1 бШнгвхв г встакови-ти, що вхдбувазгься значив змхцування не тхльки значень слхв, а й процесу в1днесеностх цих СЛ1В до лексики саме тхег, а не 1кшох мови. У тих завданнях, де виявлялися знания респондентами значень мгжмовних омонхмхв, кхлькхсть русизм1в становила мхймовних парон!м1В - 45^.

Остановлено, що однхею з причин виникнення кальок у мовленнх б1Л1НРВ1В е не тхльки внутр1ШНьоструктурН1 перетворення, якх вхд-буваються в лексико-семантичн1й групг або семантичному поЛ1, а й наявнхсть у словосполученнх мхзшовного омонхма, що дат. мокливхсть одне 13 значень слова повнхстю зашнити хшшм.

Особлив1 труднощ1 виникають у мовх населения дослвдкуваного региону на р1внх фразеологи як украхнсько5, так х росхйськох нов. Тут досить частх помилковг вкиванкя украхнських £0 в росхйськсму мовленн! I навпаки, не завжди мовцх правильно розумхють значения фразеологхзмхв. Так, к1лькхстъ пошлковкх ввдповхдей у завданнх на пояснения значения укра!нських фразеологхзмхв становила ро-схйсышх - 74$.

" Встановлено, що 1нформанти рхзних вхкових груп I безвхдносно до М1сця прояивання кращз виконували завдання на переклад слхв з укра.1нськй$ мови на росхйеьку, Н1Ж з росхАсько! ыови на украхнську,

ЩО СВХДЧИТЬ ПрО СТ1ЙК1СТЬ рОС1ЙСЬКИХ НОМХНаЩЙ у МОВН1Й свхдомос-

тх населения даного регхону,

Проте повний аналхз проведеного дослхдаення дае молсливхсть зробити висновок, що за остакий час процес подалыеого розмивання меж лексичних систем' обох порхвнюваних мов дещо споахльнився.

Трет!й роздгл - "Психологхчн1 фактсри виникнення явища лек-сичнох хнтерференцхх в мовленнх молодх" - присвячений виявленню психологхчних "чинникхв виникнення явища лексично! ¡снтерферешц! в мовленнх дхтей, залекностх кхлькостх русизмхв вхд вхкових особли-востей дитини та сощальних умов Ц проживания.

Вивчення мовлення Д1тей-б1лшгв1в дае пхдстави ствердаувати, що одночасне вивчення двох чи бхльсе мов /особливо, якщо цх мови близькоспорхднен1/ створюс певн1 трудноЩ1, оскхльки на першому стаях хх вивчення дитина часто спдузуе номхнавдх навколишньо! дхйснос-

тг, визначенх в кояснхй з мов, тобто в ыовленнх виникае явище лексично! Ьп'ерференцхг. 1 Т1Льки за умови послхдовно* уваги дорос-лих, спряыованох на виправледая подхбних помклок, можна добигися ефективностх в !х подолант.

Вхдомо, що ледина користуеться не всхею системою лексичних одиниць загальнонацхональнох мови, а тхльки тхею кзслыйстю, яку аасвсхла, яка стала для не! "своею". Для нашого дослхдаення становись хнтерес лексика мовлення дгтей старшого дошкхльного вхку, мо-лодшого, середнього та старшого шильного в:хку I студентхв первого курсу вищих навчальних закладхв, оскхльки вхдого, щс саме в ленских, зокрема в активному словнику моввдв, найвиразноте виявляготься ххнх В1К0В1 та 1ндив1цуальн1 особливостг.

3 хцев метою було проаналхзовано 297 анкет дхтей 6-7 рокхв /жителх к. Кировограда та Кров ограде ько} областх/, 650 анкет дхтей середньогс та старшого школьного вхку /жител! Ировоградськох сбластх/, заповнен-их у 1992-93 рр..Дяя остаточного аналхзу до ще'х групи вхдповхдей було включено результата проведеного у 1992-93 рр. дослхдаення серед школярхв середнього та старшого спального в:гку /310 роб!т/ 1 студентхв Кхровоградського педагогхчногс 1кституту /80 робхт/.

Матерхали дослхдаення показують, що шестирхчнх дхти володхють умхнням сприймати завдання, поставлене перед ними експерюлентато-раш, активно Б1дгукуються на запроыення до учасТ1 в експериментх. Дгтей, що Бизнали себе украхнцями, - 263 чол. /&8?о В1Д загальнох кхлькостх респондентхв наймолодшого вхку/; росхян - 18 чол. /Е$ вхд загальнох млькост! дхтей/, болгар - 8 чол., молдаван - 3 чол., 5 дхтей хнших навдональностей. Варто вхдзначити, що саме серед цтех групи опитувачих простежуеться залежнхеть рхвня украхнського мовлення дхтей вщ умов IX проживания. Так, Д1ти, що проживають у ыхетах /йровоград, Свхтловодськ, Олександрхя, Знам'янка/ I вихог

ВУЮТЬСЯ В рОС1ЙСЬКОМОВНИХ рОДИНаХ, В1ДВ1ДУЮТЬ р0С1ЙСЬК0М0ВН1 дитя-41 садки та школи, мають у своему укр&хнському новленн1 87% русиз-МГБ. ДхТК, ЩО виховуються в украхноыевних родинах I В1ДВ1ДУЮТЬ ук-ра!ноковн1 дитсадки та школи, навхть проживали у М1ст1, мають у своеь^у украхнському ь'овленн: 32$ русизмхв /позначаеться вгошв те-лебачення, спхлкування з ровесниками та дорослими поза демхвкою/. Дти, що вироелл в сеЛ1, мають у своему мовденнг 20$ русизмгБ. 1, звичайно, наймешу к!лькхсть русиэшв серед роб1т хнфорлантхв

трьох вхкових груп виявлено при анал1эг анкет опигуваних старшого школьного В1ку та студентгв вищих навчалших закладгв Кировограда. Есьсго було перевгрено 380 робхт, що стансвить 24% вхд загаяь-но! кхлькостх всхх одержаних анкет.

У завданнх на розмеиуваннк слхв украхнсько! х ростйсько} мов та слхв, що належать до лексики обох мов, кхлькхсть помилко-вих вiдпoБiдeЙ становила: в хнформантхв молодшого в1ку - 83$5; середнього вхку - 38$; старшого В1ку - 10^.

Кглькхсть помилок у завданнх на знаходаення в речениях "схо-ваних" русизмхв становкла: в хнформантхв молодшого вхку - 835*5; середнього вхку - 51%; старших школярхв та студентхв - 2055.

Кглькгсть помилок на переклад сл1в з росхйськох мови ка ук-рашську становила: в хнфориантхв молодшого вхку - 9Г,%; середнього вхку - 58$; старшого вхку - 3255.

Кхлькхсть помилок на переклад украхнсысих слхв на росхйську мову становила: в хнформантхв мэлодшого вхку - 973; середнього вхку - 54%; старшого вхку - 26%.

Кхг.ьглсть допущених опитувангали помилок у завданнх, де треба було виправити словосполучення, становила: в хнформантхв молодшого вхку - середнього вхку - 79$, старшого вхку та студентхв - 30^.

АнаЛ1з виконання гнформант&чи завдань /скласти илька сло-восполучень або речень з поданими словами/, де в роЛ1 поданих слхв виступали мга.ювнх омонгми, виявив, що в дхтей в псом 6-7 рс-глв спостерхгаеться рхзка перевага асощащй, псв'язаних з висо-кою частотнхстю вживания слхв у мовленнг. Причсму перевага в1д-дазться асощацгт, лов'язаних з предметшстю, з означуванхстю якохсь певнох речх. У старшому вщг досить часто фхксувалися вхд-повхд1, пов'язан1 з абстрактн1стю мйслення /типу витать в облаках/. Кхлькхсть помилок П1Д час виконання завдання д-б стансвить: в хнформант2в молодшого вх:ку - 69$; середнього вхку - 4455; стар-тих школяр:в та студент!в - 12%. Кхлькхсть помилок пвд час виконання завдання №7 становить: в 1Нформант!в молодшого вх1гу - 635";'» середнього вхгсу - 40%; старшого опального в1ку та студентхв -10$. Якщо П1Д час виконання одного з завдань мслодах школяр1 та вихованщ дитячого садка розгублювалися, визначаючи, до я ко 5: з мов належать слова типу нукедуа - кон*етя г то шкслярх середнього вхку, втдшукавши пару, здебхльшого без вагань вгдносили слово

вадповхдно до украхнськох або ростйськох уовк. Перевала бхль-nicíb учн1в змогла поясните бхлыцу частицу як украгнських, так i рос1Йських фразеологхзмхв. Проте значна кхлькхсть хкформантхв не дхбрала дхеслхв, утворжючи фразеологхзми. до слхв пзмороки /забити/, на гамуз /знищити/. Кхльмсть помилок пхд час виконан-ня цього завдання становить: в хнйормант1в молодаого вхку - 97%; середнього В1ку - 89%; старших школярхв та студентхв - 42%.

Аналхз виконання завдання PIO /скласти словосполучення з поданими словами - мт,-свн;ая паронхмагги, записавши складенх словосполучення у ДВ1 колонки: украхнсьгсх й росхйськх/ виявив, що хкформант-и середнього шального вхку, як i молодых околярх, не-досштньо ор1ентуються в значеннх таких слхэ, як кх>ам. míсто. вдача, удача, боость, каблучка. île набагато точнхпими були в1д-повхдх на це завдання i старших школярхв та студенив. Кхлькхсть помилок становила: в хнформантхв молодаого BiKy - 99,3&; середнього BÍKy - 5SÇS; старших иколярха та атудентхв - 2655.

Б останньому завданнг пропонувалося дати однослiвне тлума-чення для зна;-:ень ряду «iíb. Перевакна бьлыпхсть 1нфор:,;антхв эйконала де завданчя: у бхльшостх випадкхв предметам назви давали-ся украхкськоя ксвою. Кхлькхсть пошлок становила: в хнформантхв молодаого вхку - 72$; середнього BiKy - старших школярхв та студентхв - 18$.

Зхставивши наведенх ьифри, можна побачити, що найменщу кхлькхсть помилкових вгдповгдей зафхксовано в третьо! групи хнформан-tíb. Психологи вхдзначають, що в старшому шкхльному вхцх встанов-лшться досить мщшй зв'язок мхж професхйними та навчальними 1нтересами. Якщо в гпдлхтка навчальнх 1нтереси зизначають вибхр професИ, то у старших-школярхв спостерхгасться протилеяне: ви-6ip npoÇeciî сприяс формуванш навчальних ïHTepeciB. Яюцо юнак або дхвчина вирхшили продовжузати навчання, ïm у будь-якому разi доведеться звернути увагу на вивчення украшськох мови.

У npoueci викладання практичного курсу украхнськох мови на рхзних факультетах Кхровоградського педагогичного Ыституту про-тягом п'яти poKÍB було вхдзначено, що з кожним роком знания ук~ paiHCbKOÎ мови в первокурсник:в эначно полхгапуються. Особливо це noMÏTHO за остайнi 2-3 роки. Це пхдтвердкли i результата перевхр-ки анкет, як1 заповьтли студента. Проте навхгь серед щсх кате-ropii опитуваних кодноi робота не виквлено без помилок. Загалом

не кхлькхсть русизщв у роботах студенев /без урахування росхй-ськомовних хкформзнтгв/ становить 6$. У результат! перевхрки та аналгеу ЕС1Х заповнених анкет виявлено, що всхх опмауваних оцхнили сво! знания э укра'гнськох мови як не дуяе добр1. Решта 14%, що визнэла сзох знания добрими, мае в своему украхнському мовленн1 до 63£ русизмхв, 2$ опитуваних не дали нхякох вхдпов1-дг на це питания. 1нформанти, що ькивають у своему мовленнх па-ралельно з украхнською росхйсьиу, болгарську або молдавську мо-ви, пад час анкетувелня мали до 93% помилкових вгдповзсдей. 1н-форманти, якх вживають у своему мовленнх тгльки украшську мову, мають у середньому до 65% помилок. Загальна кхлькхсть русизмхв, виявлених в украхнськсму ко влети хнформантхв, становить 76$. Крхм того, виявлено, що досить значка кхлькгсть дхтей не знала, яку в1дп0вхдь дати пхд час виконання того чи ышого завдакня, х певна кхлькхсть завдань залиоилася без вхдповхдх.

У висновках робота подано узагальнення результаив соцхо-психолхнгвхстичного експеримензу, проведеного в 1920-1293 рр. серед мол'ом1 Гаровоградгцини, в ход1 якого " встановлено, що лексична гнтерференцхя в украхнськсму мовленнх населения даного регхсну зумовлена совдальниш, лшгв1стичнши 1 психолог¿чними Акторами, якх по—рхзному впливають на гнтенсивнхсть хнтерферентних В1д-хияень В1Д норм украхнсько! ыови.

Основн1 положения дисертацгх вхдображено в таких публхкацх-

ях:

1. Лексична хнтерференщя в писекнсму мовленнх студент! в вузу // Шляхи посилення практично! спрямованостх у викладаннг близько-

спорхднених мов: Тези доп. наук, конференцы. - Одеса, 1990.

2. Шляхи вдосконалення навикхв володшня украхнською мовою учня-ми середнхх шк1Д // Прхоритетнх проблеми кавчально-виховного процесу вищох та середньох школи: Тези доп. наук, конференцхх.-Кхровсград, 1991.

3. Якхсне володгння украхнською литературной мовою як показник професхйнох майстерностх майбутнього вчнтеля // оормуьалня професхонаЛ13!.фг майбутщх педагогхв в уыовах педагог1чного вузу: Тези доп. та позадомлень наук.-практ. мпшузхвськог кон-ференщ1. - Кривий Рхг, 1992.

4. Лексична 1нтерференщя та проблема навчання украхнсько! мови у вищих та середнхх навчальних закладах Украхни // Актуальнг

проблеми педагогххи вищо5 та середньо! школи: Тези доп. наук, конференцгх. - Кхровоград, 1992.

5. Деякх причини виниккення лвища лексичнох йтерференцхх в ук-ра!нському мовленн1 Д1тей 6-7 рокхв // Вхдродження Украхни: проблеми X перспективи: Тези всеукрагнсько! теоретичнох кон-ференца. - Кхровоград, 1993.

6. ДояKi аспекта явища лексичнох 1нтерференщ1 в украхнському мовленн1 ыолод1 Кхровоградщини // Проблеми ко^трастивно! лхнг-В1стики: Тези М1жвуз1вськ0'х науково! конференвд!. - KipoBo-град, 1993.

Шинкаренко Е.В. Явление лексической интерференции в украинской речи молодежи Кировоградщины. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по спёциальности 10.02.01 - украинский язык. Институт украинского языка HAH Украины, Киев, 1995.

Обследовалось влияние русского языка на украинскую речь молодежи Кировоградщины. Осуществлено практическое внедрение полученных результатов.

Ключов1 слоьа: бхлхнгвхзм, лексична 1нтерференцхя, совдо-психол1НГВ1стика, експеримент.

ShynkhBren&o Olena Vclodynyrovna.

The phenoisenon of interference in the youn^ people's Ukrainian speech of the Kircvohrad recicn.

Dissertation for the decree of candidate of philolociy.Specialiby 10.02.01 - Ukrainian lsncuasê.Institute of the Ukrainian lang;u-ace,cf Ukrainian national academy of sciences,Kyiv,1995-It represents the investigation of the 2'assian 1апс;ц2^е interference in the young people's ukrainien speech of the Eirovchrad rOijicn.The results achieved has been broucht into effect.

ïhe key-v/crds: bi linf.ua Ii sir., lexical interferon ce, soci opsy ch с lin-Cuj sti es jOxperiraent.

Зам.427 тар. 100 28.08.1995р. Друк офсетнад 80x84/16 м.К1ровоград ИП ЛВС