автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.07
диссертация на тему: Языковая проблема в контексте еврейского национального движения: возвращение научного наследия Н. Штифа

Полный текст автореферата диссертации по теме "Языковая проблема в контексте еврейского национального движения: возвращение научного наследия Н. Штифа"

НАЦЮНЛЛЫ1Л ЛКЛДЕМГЯ НАУК УКРЛТИИ 1НСТИТУТ НЛЦЮНЛЛЬНИХ В1ДН0СИН I ПСШТОЛОП!'

РГ& од

На правах рукопису

1 з

Заремба Олександр Верленович

МОВНА ПРОБЛЕМА У КОНТЕКСТ1 €ВРЕЙСЬКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО РУХУ: ПОВЕРНЕННЯ НАУКОВО! СПАДЩИНИ Н.ШТ1ФА

Спещальшсть: 07.00.0?) — Етнолопя

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступени кандидата ¡сторичних наук

Кшв-1996

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Гнститутч-нашональних вщносин 1 пол1тологН Нацюнально! АкадемП Наук Украши.

Науковий кер!вник: Офщмт! опопенги:

Пропана орган!зац1я:

доктор ¡сторичних наук, професор Панчук МЛ. ■

доктор ¡сториичних наук Нагорна Л.П. кандидат {сторнчних наук, доцент Гусев В.1.

1нститут мистецтвознавства, фольклористики I СТНОЛОГН ¡м.М.Рильського НацюналыюТ Академ¡1 Наук Украши

Ч ! / i !

Захист с!дбудеться "J- < -'V- ¡-t. .1996 року о f ^ годин!

на зас1данн{ спешал1зованио! вчена? ради Д. 01.67.01 в 1нститут1 нацюнальних вщносин I пол1тологи HAH УкраТни за адресом: 252011, м.Ки!в-11, вул.Кутузова, 8, KiM.202.

3 дисертац!ею можна ознайомитись у науковШ б!бл1отец1 1нституту нац1оналышх в!дносин I пол!тологИ HAH Укра1ни за адресою: 252011, м.Ки1в-11, вул.Кутузова, 8, к'м.218.

Автореферат роз!слано " ^ ■'•' <■>. << ,•> 1996 року

Вчений секретар спешал1зовано1 вчено! ради,

Кандидат (сторичних наук ~— Ю.А.Левенець

Актуальшсть тем»

Для кожного народу мооа — не т!льки детермжанта ¡цформац1Й1ЮГО поля, не просто заа'б сгнлкування I лримноження духовных здобутк1в, але й один з ¡нструмент1в само1дентиф1каци. Онтолопя 1 структура моей, ям в1дбивають ¡сторичкии досв!д народу, е результатом взаемодН багатьох чиниимв — як антрополопчних 1 ф1зичних, так 1 культурно-пол5тлчиих. ЖоДНС СОЦЮ-Л1НГВ1СТИЧ11е досЛ1Лження немислимс у в1дрив1 вщ проиеав поличного самоутвердження нац'юналышх сшльнот.

Сказане насамперед стосуеться мовно-культурних проблем народов, як) зазнавали гнобленпя 1 принижения у склад! багатонацюнальних ¡мпер'!Й. Чи.мало сильного мае драматична 1стор1я украТнськоТ 1 еврейсько! мов. Непросто складалися I особист! дол1 мовознавцш ! культуролог!в, як'| обстоювали прюритети р1дно! мови, бачили в шй могутнШ важиь шднесення нацюнально! св!домостк

Хоч на террор» сучасно! УкраТии у дорадянський период д!яли числешН еарейськ! науков1 товариства 1 доондження таких вчених як С .Дубнов, М.Балабан, С.Ан-ський мал и евповий резонанс, жоден з еврейських науковнх проект!в не мав державно! шдтримки, а Д1ялынсть науковц1в-евре!в у державних установах валяко обмежувалася.

У 20-х роках в Радянськ1Й Укра!ш було створено науков1 установи, що фшансувалися державою 1 займалися доо/ндженнями э еврейсько! ¡сторп та культури у скла/ц ВУАН — бврейську [сторико-Археограф1чну Ком1с1ю, Кафедру еврейсько! культури, 1нститут еврейсько! пролетарсько! культури. У 30-х роках ист щ установи зазнали н'ндивного розгро.му. Лише Кабшет еврейсько! радянсько! л1тератури, мови та фольклору прокнував до 1948 року.

В!дкриття б!блютечних фонд1в, доступность арх!вних матер)ал1в, що стали можливими в незалежшй Укранп, створюють надШний грунт для Д0сл1ДЖень мовних проблем еврейства, д1Яльност! еврейських наукових оргашзац1Й. Актуальшсть зумовлюеться не лише м!сцем евреГв у етнопол^тичному контекст) Укра!ни не Т1льки гостротою мовних проблем у сучасн!й У крапп. Вона випливае з само! природи м!Жмовних контактов, з високого ступеня штеграцн евреТв у громадське, полпичне, культурне та наукове життя УкраТни. Проблем» стану 1 статусу укра!нсько! мови виявилися значною кпрою пов'яэаними Ь станом 1 статусом мов шших етн'гтих труп, зокрема евреТв. Швидкий розвиток культури мовою !диш у 1920—1930-х

роках у Радянському Союз} -псно пов'язаний з процесами украш)заш! та бшорусизацП. Тому вивчення 1 уэагальиення досвщу цього пер!оду е необх1'дною умовою адекватного розумшия стану, характеру та шлихш розвитку сучасних процеаа у мовцо-полпичному простор! Украши.

Актуальн1сть теми значною м!рою обумовлена також ¡нтересом широких к!л украТнсько! громадськосг! до в!дродження нац)оиально! мови ¡врит у 1эраТл1, полем!кою навколо перспектив розвитку украТнсько! та рос!йсько! мов в украшсьюй держав! 1 рол! евреТв, що складали у перюд 1920—1930-х рок!в зиачну частицу населения великих м1ст Укра1»и, у поширенш росжськомовно! культурно! ор{ентац!1. Еволюц1я погляди) Н.Шт1фа на мовне питания становить значиий (нтерес з огляду на те, що Н,Шт1ф був эасновником еврейських наукових устаиов на Заход1 I в Радянському Союз1 (Ыститут еврейських дослщжснь /1ВО/, ф!лолопчна секц!я Кафедри Сврейсько! культури та ¡нституту еврейсько! пролетарсько! культури) 1 ц! установи продовжують свою Д1яльн1сть у Нью-Йорку та Киев!.

Стан науково! розробки проблема

При п1дготоац1 дисертацП враховано, що окрем! аспекти досл1джувано! проблеми висв!тлеп1. в 1сторичних, ф1лолопчних, л!тературознавчих працях, мемуарнж та лублщистичнШ литератур).

Дисертант вивчив 1 проанал1зував понад 120 публ!кацШ з проблеми еврейськими мовами (!диш, 1врит), а також англШською, рос!йською та укра!нською, виданих у РосИ, Австро-Угорщин!, Радянському Союз1, США, Польщ!, АнглН, 1зра!л1 та в Укра!н!.

Своер1дн!сть громадянсько! поэицИ Н.Шт1фа, що намагався переступити через (деолопчт розб(жност! для конструктивного розв'язання проблем еврейсько! культури в умовах ¡деолог1чного протистояння м!ж Сходом та Заходом, прир!кала його наукову спадщину на здбуття. Вт1М, спроби привернута до не! увагу науково! громадськост! робилися як в СРСР, так I в 1зра1л11.

Заплановаиу 1ВО у Нью-Йорку монографда, присвячену спадщин! Н.ИЫфа, не було опршноднено. Деяке уявлення про не!

1 ХЛойцкер. Зайи байтрог 1н ундзер культур-ойцер (Вегн Н.Шт1ф), "Совет1ш Геймланд", •1969, №12; Й.Черняк. Нохем Шп'ф, "Д1 Голдене Кейт", 1967, №59.

дае праця про еврейсыа наукдв! школн i ¡иституц»! в Радяиському Союз!, яка наложить перу А.Гр!ибаума'.

На основ! аналЬичного розгляду зм!сту i)ублi кац!й з проблеми можиа вяд1лити так! аспекта доопдженмя теми:

- мовний фактор у еврейському лац1оналыгаму pyci кжця XIX— початку XX ст.; методолопчн! проблеми випчеиня рол1 мойного питания у д)ялыюст1 еврейських об'еднань;

- проблеми дво- та багатомовносп у еврейському couiyMi, мовно? асим!ляцп та акультураци, modhi проблеми л1тсратурно1 тпорчосп;

- концептуальш проблеми розвитку еврейсько! культури у краТнах СхщноТ бвропи у мовио-пол!тичному коитекст1 1910— 1930-х poKin;

- становище еврейських opraniaauiii та установ у СРСР та мовне питания в 5х Д1Яльиост1 у 1920— 1930-х роках.

Виявлення типолопчпоТ- схожосл pyxie, що ставили на weTi розвиток обох еврейських mod, виявлення проблематики наукових доЫджень культоротворчоТ дЫлыюсп "ТдишистськоГ е/нти першо! половини XX стор1ччя стало можливим завдяки таким чинникам: поступовим згасанням коифронтащГ М1Ж аошстськими та нес!он1стськими теч1ями в Aiacnopi та 1зраШ; процесами мовноТ асим1ляц11 в д|аспор! та устшним розвитком ¡вриту в 1зраш; розвнтком иезалежиих кра!и Азп та Африки, що активно проводили мовну пол!тику 1 давали багатий матс-р1ал для узагальнення у нариш сощол1нгв1стичних та мовнопол1толопчних досл1джень.

У 1970-х роках з'являютьси nionepcbKi досл1джеиня Дж.Фиимаиа, М.Вайнрайха, а згодом Також iipaui Е.Голдсм1та, У.Вайнрайха",

® ААГринбаум. Еврейская наука и еврейские научные учреждения в Советской России. 1917-1953. М., 1994.

* Ш.Ф!шман. Натан Б!рнбоймс "Д1 авойдес фун М1зрех-ейропе1ше 1дн", IBO-Блетер, Банд 1. 1991, с. 109-129.

J.A.Fishman. "Bitingualism and Biculturism as Individual and as Societal phenomena" in J.A.Fishman et al. The Rise and Fall of the Ethnic Revival: Perspectives on Language and Ethnicity (Berlin, New York, Amsterdam, 1985). JAFishman. "The Phenomenological and Linguistic Pilgrimage of Yiddish: Some Examples of Functional and Structurial Pidginization and Depidginization" in J-A.Fishman (ed.). Advances in the Creation and Revision of Writing Systems (The Hague 1977).

M.Minna', що накреслили коло проблем вивчення мовно! проблеми у еврейському национальному pyci. Серед иих, на нашу думку, можна вид(лити: проблеми методолог!!; мовиий аспект моделей еирсйсько! культури; мооне питания у и рог рам ах еврейських пол4тичних napTiii; мошшй аспект д!яльност1 еврейських громадських оргашзацш; моана понедижа загалу члопп еврейських пол>тичиих партш та оргаи1зацШ; соцюкультурш проблеми функц'юиувапня еврейських мов; ставлення до мовних проблем у наЫопальних рухах ¡нших iiapoflio; проблема перюдизацИ.

Проблемами еврейсько? сощ'ол!нгв1стики зокрема у perioni CxiAiioi Свропи у пс pi од, що нас шкавить, займалися ¡зраТльськ1 ф!лологи X. 111 меру к, 1.Евен-Зохар, B.4epnin, американський лшгаст Н.Майзель, Г.Естрайх (Оксфорд) .

Концептуалый проблеми розвитку еврейсько! культури у кражах Cxifliio! бвроли у мовно-по;нтичному контекст! 1900— 1930-х роках

JAFishman. "Attracting a Following of High Culture Functions for Language of Everyday Life" in R.LCooper (cd.). Language Spread: Stadies in Diffusslon and Sosial Change (Bloomington 1982).

J.A.Fishiaan. Ideology, Society and Language: The Odyssey of Nathan Birnbaum (Ann Arbor, 1987).

М.Ванрайх Гешихте фун дер !дишер шпрах. Багр1фн, фактн, методн. Нью-Йорк. IBO, 1973.

ES.Goldsmlth. Architects of Yiddishtsm at the Beginning of the 20th Century. E.S.Goldsmith. Modern Yiddish Culture: The Story of the Yiddish Language Movement (N4,1987). '

U.Weinreich. The Field of Yiddish (New York, 1968).

1 M.MiHit UioHicTH ун поалей-ц!он)стн ойф дер Чернов!цер шпрах

конфереиц. IBO-Блетер, Банд 1, 1991.

3 Н.Майзель, Ш.Дубнов ун д! 1дише шпрах. Цум гебойрнтог фун Ш.Дубнов. 1КУФ, Нью-Йорк, 1961, №5; Дубнов ун Ахад-Гаам, "Тлите культур", 1961, К»2; ПрофДубнов ун д-р Х.Житловск!, "1дише культур", 1960, №10.

*

Шмерук X. С1фрут 1диш: nepaxiM бетолдотеха. Тель-Ав1в, 1978; "Ц1 кен дер Кеймбр1джер манускр1пт шт1цн д! шп1льман Teopie", Д1 голдене кейт, 100(1979). -

1тамар Евен-Зогар. Jle 6ipyp мехута ве тапк)да шел лашон гаафрут! яфа бед)глос!я. Гас1фрут, т.Н, №2, 1970.

Г.Естрайх Москвер 1дишер в!сншафт дерфолгн ун проблемен, брушалаймер альманах, 24, 1994.

G.Estraykh. The Language of Yehupets, East European Jewish Affairs (vol.22, N2).

досл!джували Л.Давидович, Е.Мендельсон, то керувалися концептуальными принципам! теорЛ модерн1зацн (Т.Шанш) в оцшц! под1й 1 япнщ дослщжуваного перюду1.

Певиий фактичний матер1ал 1 висновки концептуального характеру з ¡стори еврейських уставов та оргатзашй (в тому числ! наукових та педагопчннх) у Радякському Союз1 мктяться у працях М.Альтшудера, Ц.Птельмана, Е.Шульмана, Ц.Галевк Щ дослщпики розглядали проблеми взаемозв'язку у формуванш еврепсько! культури, сусшльного оточения та держаои у ро;п "сощального шженера" (Цв1 Птельман)2.

ГПсля розгрому еврейських наукових та культурких установ у Радянському СоюзГ (19-18-1952 роки) на досл!Дження ¡стори еврейських наукових установ було накладено табу. Литература мовою Тдиш не видавалася до 1959 року. Лише з 1961 року почав виходити мовою Тдиш Л1тсратурний журнал "Советпл Геймлапд", де в окремих статтях, що внходили до юв1леТв, м)стипся матер!ал про окремнх д1яч!В еврейсько1 радянсько1 науки, а тому числ1 ф'1Лолопв. (Певне розширення тематики спостермгаеться у перюд перебудови.)

Прюритет у соцюлшгшстичному досладженн1 еврейських мов в УкраТн!, мовного чинника у пол1тичному та громадському жигп еврейськоТ сшлыюти в незалежнш украТнськШ держав'1 належить В.Матвееву, який спирався на методолопчж здобутки Дж.Ф^шмапа. М.Тупайло та М.Феллер вперше ознайомили украТнську громадекшть з ¡сторкю контакт украТнсько! та еврейських мов, ставленням до проблем розвнтку Тдиш та ¡вриту чмьних представниюв еврейсько! громадськоТ думки та культури3 .

1 E.Mendelsohn. The Jews of East Central Europe between the World Wars (Bloomlngton: Indiana University Press, 1983).

E.Mendelsohn. Reflections on East European Jewish Politics. (YIVO Annual, 1994, New York)!

LDawidowicz. The Golden Tradition (Boston: Beacon Press, 1968). 1 A^vrmyrcep M. Ta-eBcexuiji BpiT FaMoaTccrr 1918-1930, 6eSn jie-y»iiioT Be ne-KOMyni3M. GpyuiajiaÏM, 1980; flora x: "Jewish Studies in the Ukraine in the Early Soviet Period", Soviet Jewish Affaire, 7(1) (1977).

E.Shulman. a History of Jewish Education in the Soviet Union (New York, 1971). Z.Gittelman. Jewish Nationality and Soviet Politics (Princeton, 1972). Z.HaIevy. Jewish School under Czarlsm and Communism (N.Y. 1976).

3 20 fiop "CoBeTitii IeftMflaita". 5i6.iiorpa<f>iuicp onuaSrep, HInpax-{J)parn, M., 1986, c. 16-20.

а

Orarri, що висштлюють д1яльн1сть еврейських наукових установ радянського пер!оду э використанням apxiBiwx MaTepianin, були надрукопаш О.Беренштейном, B.XiTepep, С.Водотикою1. Bei ui матер!алп, на думку дисертанта, все ж не дають повного уявлення про piaiit аспекти л1ялыюст1 еврейських науковнх уетанои у Радянському Coio3i, про Я масштаби, напрямки, форм и та методи. Тим бшьше не шдтоорюють вони масштаб науковоТ спадщини Н.Шт1фа.

Ряд проблем даного тематичного спрямування порушено у 3apy6ixniit Л1тератур|. Разом з тим як в Укра!ш, так i за кордоном

Черни» ВЛО. Элементы языковой ситуации у субэтнических групп евреев // Доклад, представленный на конференцию молодых ученых Института этнографии АН СССР, 1984, 15с.

Куковецкий М. Д\ хойнт-стап» фун дер етшшер гешихте фун д1 1дн аф дер ханнтцаГткер тср1тор)е фун Украине // Совет>ш Геймлаид. 1989, Т.7, с.100-105.

Матвеев В.И. Политизация языка иврит. Вопросы социолингвистики. Материачы советских социолингвистов к XII Всемирному конгрессу социологов (Мадрид, 9-13 июля 1990 г.) - М.: АН СССР. - с.79-81. Матвеев ВЛ. 1удаТзм: мови 1 культура Мовознавство, №2(153), 1993, с.49-55. Матвеев В.И. Язык и культура: некоторые аспекты исторических и современных коннтактов славянских и еврейских языков. Ка1Ылуга, 1992, N43(2). Языки. Культура. Контакты. Научные труды. Изд-во Вильнюсского ' университета, 1993, с.5-12.

Тупайло М.В. УкраЗнсько-еврейськ! мовн! взаемоппливи. Сврейське населения Птдня Украйт. Тези науково! конференцп. ЗалорЬкжя, 1992, с23-25. Тупайло М.В. Т[диш-1врит-укра1нський словник присл1в')в та приказок. Заметь передмови. В1дродження, 1994, №4, с.26-28.

Феллер М. "Пошуки, роздуми 1 спогади еврея, який пам'ятае сво5х д1д!в, про еврейсько-украТнськ! вэаемини, особливо ж про мови 1 стаалешш до них", Дрогобич, 1994.

1 Беренштейн О.Б. О. судьбе Кабинета еврейской литературы, языка ы фольклора АН Украины. Пам'ятати заради житгя. К, 1993, с.83-89. Хитерер В. Еврейская исгорико-археографическая комиссия Всеукраинской Академии Наук (ВУАН). 36. "Сврейська ¡сторш та культура в УкраМ. Матер1али конференцП". КиТв, 22-23 листопада 1993 року. Ки!в, 1994, с.176-182.

С.Г.Водогика. "ТрадицН вивчення евреЙсько! 1сторН та л(тератури в у становая АН Укра!ни 1 сучасн!сть". Пам'ятати заради "життя. Матер1али "круглого столу" з приводу 40-р1ччя загибел! члеШв Сврейського антифашистського ком!тету. Ки1в, серпень 1992 р. Ки1в, 1993, с.110-118.

шлсутш комплексш досл^джепйя з проблем роэвитку мови 1 культури щиш в УкраТиК Шдсутш також моиографгнН доапджепия, присвячеш д!яльност1 ф!лолопв у еврсйських паукових устаповах, фшапсованих радянською державою. Це стосуеться як д1яльност! Кафедри еврейсько! культури, 1нституту еврейсько! пролетарсько! культури та КабШету еврейсько! радянсько! лператури, мови та фольклору в шлому, так 1 окремих представниюв еврейсько! радянсько! ф1лолоп! — Н.йЖфа, А.Зарецького, М.Ер!ка, Е.СЫвака, Х.Лойцкера, Ш.Добша та 1нших.

Дисертант оважае, то в оприлюдиених публ!кашях недостатпьо висв»тлено вплив укра!пського национального вщродження 1920-х рок1в на розвиток кшвсько! ф^олопчно! школ и 1920—1930-х роюв, що призводить до недостатпьо документованнх 1 тсиденцШних висновюв у наукоиих працях, до фактичних помилок у паукових видапнях1.

• 3 урахуванням стану розробки проблеми та наявност1 те не внкористаних аба недостатпьо досл«джених публ!кацш та арх1вних документ!в визначеш мета' I конкретш завдання дисертацШного досл1дження.

Об'ектом досл!дженпя е насамперед публжацн, що дають уявлення про еволюц!ю погляд1в Н.ЦЫфа щодо мовного питання у контекст! його д!яльносп як у дорадянський псрюд, так 1 на посад! кер1вника ф1лолог!чно! секци Кафедри еврейсько! культури та 1нституту еврейсько! пролетарсько! культури (1927-1933).

Хронолопчн! рамки досл1дження обумовлен! прагненням розгляйути етапи становления Н.Шт!'фа як вченого. Початковою датою е 1900 р!к, а головна увага придыена ролробщ модел1 еврейсько! культури та його д1яльносп на посад1 кер1вника радянських наукових установ — ф!лолопчних секцш Кафедри еврейсько! культури та ¡нституту еврейсько! пролетарсько! культури ВУАН (1927-1933).

Метою досл!дясення е показ мкця I рол1 мовного питання у еврейському нацюнальному рус! 1 його шдображення у працях Н.Шт1фа. Автор вважав необх!дним накреслити проблеми вивчення мовного питання у еврейському национальному рус1, дослщити особливост! модел! еврейсько! культури, що П розвивав Н.Шт1ф,

' Див. росШський переклад прац| Альфреда Абрахама Гршбаума "Еврейская наука и еврейские научные учреждения в Советской России", 1917-1953. М., 1994. Статга "Баал Дкмьеи" у "Краткой еврейской энциклопедии", т.1.

показати м!сце наукового доробку Н.Шт!фа у мовно-пол!тичн!й ситуацП к!нця XIX—початку XX ст.

В процес! досл!дження необхщмо було вир1шити так! конкретно завдання: роэкрити динам!ку мовно! ситуац!! у трали шй ному еврейському сусп!льств1 Сх1дно1 баропи; проапалЬувати урядову пол ¡тику щодо статусу евсрейських мов у РосЛ та Лвстро-Угорщиж; накреслити основш проблеми вивчення мовного аспекту еврейського национального руху (питания методолоп!, модел! еврейсько! культури, мовне питания у програмах та практичЫй д1яльност! еврейських партШ, соц!окультурних контекст мовно! проблеми. питания першдиэацП); проапалЬувати громадсько-полпичну, журнал1стську та наукоэу д!яльн1сть Н.Шт!фа у перюд 1900-1926 рок1в; доогпдити радянський перюд науково! д)яльност1 Н.ИЖфа; проанал1зуватн основш аспекти модел! еврейсько! культури, яку розвивав Н.Шт!ф, зокрема на основ! його праць "бвре! та Тдиш" та Тумашзм у раннш л!тератур! Тдиш"; визначити м»сце 1 значения науково! спадщини Н.Шт1фа на сучасному етат мовно-культурного розвитку еврейства.

проблем у зв'язку з д1алектикою внутр1шнього розвитку еврейського »¡азонального руху на фон! э!ткнепня рЬних, а подекуди I протилежних 1деолог!чних та пол!тичних п!дход!в еврейсько! громадсько-пол1тично! думки до розв'язаннл мовного питания. Значна. увага пркд^ляеться еволюци поглядш Н.Шт1фа на мооне питания, визначенню рол! ! м!сця його науково1 спадщини у сучасному мовно-пол1тичному контекст!.

Торкаючись особливостей п!дходу до розкриття теми, необх!дно звернути увагу на таке:

- по-перше, зусилля дисертанта були сконцентрован1 на анал!з! та узагальненн! мало внвчених ждерел мовою !диш, зокрема тих, що стосуються д1яльносп Н.Шт1фа (журнал1стськоТ, громадсько! та науково!), та еврейських наукових орган!зац!й у 1927-1933 роках;

- по-друге, головним об'ектом анал1зу е досл1дження еволюцП погляд!в Н.Шттфа на шляхи роз»'язання мовного питания.

Джерельну базу досл!дження склали насамперед прац! самого Н.Шт!фа (що виступав також п!д псевдошмами Бал-Д!мйон, Ровенський та Мечтатель): "бвре) та !диш" (Кшв, 1919), "ГуманЬм у стар!й еврейськМ л!тератур1 на Тдиш" - (Ки!в, 1920), "Тдиш та еврейська культура" (Каунас, 1922), "Орган1зац!е еврейсько! науки" (В!льнюс, 1928), а також численн! публ!кац!1 у журналах "Тдише

визиачасться висв1тлепням мовних

велт", "Фрайнд", "Цукунфт", "Рассвет", "Восход", зб!рпиках "Дер ГИнкас", "1ВО-Блетер", що ,/р;л1Джувалися за б1блюграф!ею лраць Н.Шт1фа, укладено Й.Ан1ловичем.

Для доЫдження другого перюду Д1яльшмгп Н.Шт1фа особливе значения мають журнала "Д1 Тдише шпрах" (1927-1930) та "Дер Шпрах фронт" (1930-1934). Н.Шт)ф був редактором обох журна;пв (до свое? смерт! у 1933 роц!), а також автором багатьох вмщепих у них матер1ал1в. Журнали "Д1 Ройте Велт" та "Ратп-бЫдунг" м1стять . нимало статей з проблем мовознавства та розвитку еврейських наукових устаиов, що належать Н.ИЫфу та ннним фмологам.

Певне значения для досд1дження матерев за темою мають джерела друго! групи — ирхиин фонди ПрезидН ИЛИ Украши, де зосереджено арх1ви еврейсько! пролетарсько! культури та Кабпшту еврейсько! культури.

У сектор1 сходознавства ЦНБ ¡м.Вернадського вивчалися архнш! матер!али э (нституту еврейсько! пролетарсько! культури, а також книжков1 колекцп, що належали Ы.Шт^фу.

Фонди ЦДЛВО Укра!ни (Центрального державного арх1ву вищих орган ¡в влади I оргажв державного управлшня Укра!ни) 1 ЦДАГО УкраТни (Центрального державного архиву громадських об'еднаиь УкраТни) М1стять величезний масив документ!п, що висв1тлюють мовнопол1тичний контекст еволюц.» еврейського нацюналыюго руху в УкраТнЬ мовне питания у д!яльност1 еврейських ПОЛ1ТИЧНИХ пар-йй та орган1зац!й, мовний аспект в урядовш пол1тицк Це звИ-и з1зд1в, конференЫй, циркулярн! листи, документн УНР, евсекц!й та 1нших парт!Йних оргашв, пов!домлення, довщки та анал!тичм розробки з питань д!ялыюст1 еврейських орган!зацШ.

До третьо! групи джерел належать матер1али преси та мемуарна лпература. Пер!одичш видання е джерелом значного фактичного та анал!тичного матер1алу з мовного питания I дозволяють простежнти динам1ку стратеги 1 тактики р1зних пол!тичких сил у сфер1 мовно! пол1тики. Кр1м вищезгаданих видань першо! половини XX стсшття, у дисертацН викориташ пертдичн1 видання мовою !диш 1950—1990-х рога в: "Совелш Геймланд", "Голдене Кейт", "Форвейтс", "Лебенсфрагн", "Ундзере Цайт", "Афн Швел", "Д| Пен", "брушалаймер Альманах".

У дисертацЛ використовувалася мемуарна л)тература, зокрема "Автоб!ограф1я" Н.Шт1фа (1ВО-Блетер, 1933, V, В|лыю), спогади колишн!х пращвник1в 1нституту еврейсько! пролетарсько! культури Е.Розенталь-Шнейдерман ("Ойфн вегн ун умвегн" — "Шляхами 1

машвцями" /Тдиш/ — Тель-Ашв, у 4-х т.т.) та Олександра Померания ("Советн хапуге малкес" — "Мученики радянсько! влаДи", Буенос-Айрес, 1964).

Практ1шле_31»щ1£1нш_дисср1ацй. Автор спод1ваеться, що його досладження вносить певиий, хай i невеликий, оклад у розвиток поршняльного мовознавства, сврсйського лацюналыюго руху, у висв1тлення Icropi? наукових установ як у Радяиськш Украш!, так I в Kpaiiiax Сх1дно1 бвропи, а та кож, праховуючи традицн IBO, у США. MaTcpiarc дисертацИ може бути використаний для наукових доаиджень з icTopil науки в УкранИ, для вивчения mobuoi ситуацн в УкраТп1 1920—1930-х роюв, для створення шдповцших спсцкурав,

ПЩруЧПИЮВ, ДОВ1ДНИЮВ i T.ill.

Факткчн1 даи1 та ошнки, що мктяться у материалах дисертацИ, можуть бути використаи! науковцями, лекторами, громадськими та полггичними д^ячами, прац1вниками засоб!в масово! ¡нформацН.

Апробация роботн. Основи1 положения й висновки дисертацИ викладеш у трьох публжашях автора, висв1тлен! в допов!дях 1 виступах на м1жнародних i всоукратських наукових конференщях та семжарах, обговорювались на засщаннак в!дд1Лу еврейсько! icTopil та культури, а також на вченш Рад! 1нституту нац1ональних в1дносин 1 полполот HAH Украйш.

Структура диссртан'нг Дисертац1я складаеться з вступу, трьох роздшв, BHCHOBKiB, списку л1тератури й джерел, додатк!в (б1блшграф1я праць Н.Шт1фа, словник терм1н!в та б1бл!сграф1чн1 дов!дки).

Основиий зм|ст роботи

У пступ! обгрунтовуеться актуальЫсть теми, П хронолопчн! рамки, мета й основн! заадання досл1дженпя, анал1зуготься стан науково! розробки i дасерелознавча база, наукова новизна i практичне значения дисертацИ.

У першому розд!л! — "Сврейська сусп1льжсть 1 мовна проблема. Мовний фактор у еврейському нац1ональному pyci* — розкриваеться специфика мовно-полпично! ситуацЯ наприк1нц! XIX—початку XX ст., ставлення основних сусп!льно-пол1тичних pyxie еврейства до еврейських мов та еволюШя погляд1в ч!льних представник!в еврейсько! громадсько-пол1тично! думки на м!сце i роль евреТв у краТнах Сх1дно1 бвропи.

Шдзиачеио, »цо у традииннпй енренськш cyciiLiuiocTi панунала диглос1д (!диш та Тврит), ири чому обидЫ мови иикористонув-.шня у ч!тко розмежоианих фунюИоналышх сферах'. Диссртант подите точку зору Елрп Мендельсона, шо внаслшок ¡золяи'п гид политичного життя Сврони у еврейському coniyMi политична д1яльн1сть развивается ¡з зап^зпеииям1. Про пол1тичн! акшТ та сЫлом! opraiii3auiiiui заходи, cKi-ponani на .i.Miny статус-кво, що ¡скупав у функшонуванш мои. можна говорит»! лише у зн'язку з поширепням ¡дуй Таскали (ПросЫтннцтна) ссред i ipeiu I Имоччини iiaripiiKiiiKi XIX-початку XX ст.

У роздШ показано, то рдавиток лпературн I проси на iitpuxi i дискрими1а1пй||| заходи щодо мои» Тдиш були иои'язан) з ориентацию д1яч1в Просит! на юропонську культуру, де мона ГиблII традинп'шо мала високип статус. Про безиосереднИЧ зи'язок Проаитництпа з enponcbaniCK) св1дчнть пронес асммияиП снреТп Центрально! Опропи (птратн мови Тдиш i занепад л(тератури на inpiiTi).

ПросЫтницьк! ¡де! на rpyirri УкраТпи (сночатку Гадичинн, а потЫ На/1ли1(фяшшши) привели до бурхливого розвнтку конного самоусвмомлення евро!». Нодночас вопи стнмулювалн пошуки переходу в1д лно.чоппост! до одномовност! за прикладом сус)лн1х народ!в ЛвстрШсько! tMiiepil та PociT, у тому чксл( укра!иського.

У роэд;л1 гфопсдсно 11ор1внялы!ий анал!э рол! мошюго питания у нацюнальному pyci евреТв та iiiuntx народ! в periony, пид1лено 1хн1 сп1лын рйси та особливость Особлшшй акцепт зроблено на аинлЫ урядово! пол ¡тики AricTpiT та Pocii щодо евреиських мов. На думку дисертанта, рух за нацюпалыга-культурну автоном1ю евреТв на Сход1 Свропн I лег1тим1зац1ю роэнопмоГ мови 1диш можна зрозум!тн лише у контекст! боротьби недержавних народ1в periony (о т.ч. укра!нц1в) за мовнокультурш права.

Чимало уваги в" розд1л! придМено проблемам внвчення мовного чиниика у еврейському нац!оналыгому pyci: методолог1чн1 проблеми, типолоПя моделей епрейськоТ культури, мовке питанпя у програмах еврейсысих парт1й /Бунд, Поалей-Ц|он, С1он!ети/, соц1окудьтурний контекст та питания пер|однзац!Т. ВтЫ, анал!з публ1кац1й еврейсько! преси та статистичних даних св1дчить, що у цей пер!од, иезважаючи

' 1тамар Евен-Зохар. Ле 61рур мехута ве талк1да шел лашон гас1фруг! яфа бед!глос1я. (Природа t функц!оиал1зац1я мови художиьо! л!тератури в умовах диглосИ). Гас1фрут, т.Н, №2. 1970 (¡врит).

7 Ezra Mendelsohn. The Jews of Central Europe between the World Wars. Bloomington: Indiana University Press, 1983.

на бурхлнвий розвиток культури на !диш та ¡врит! 1 активт оргажзашйн! заходи евремських шштичних лартШ та организаций, у еврсйському середоаищ) назр!пають тенденцп до мовно! асимЫяцК1.

Дисертант приходить до висновку, що перша св1Т0ва вшна об!рпала процес творения власно! нацюнально! ел1ТИ серед евреш Сх1дно! €вропк, яка могла б керувати процесами мовнокультурного розвнтку. Так само як I украшц!, евре! приншли до переломного пер!оду 1917-1920 иедостатньо п1дготовленими, Тм явно бракувало сил для оргашзацП усшшного опору як об'ективним тенденшям до аснммяц!!, так I репрссившй полпиш властей, спрямованШ на прнмусову деэинтеграшю мовнокультурно! структури етносу.

У другому роздЫ — "Громадська, журиал1стська та наукова д1яльн!сть Н.Шт1фа. 1900-1926" — висвплюетьсй процес становления Шт!фа як вченого 1 журналиста, проанал!зоваио йога тдходи до анал1зу мовно! ситуацН у еврсйському нацтнальному рус!.

Дисертант видкляе три етапи д!яльност1 Н.ИМфа у цей период — в1д перших публтацШ до лереТзду у СРСР (1895-1926).

1. 1895-1910. На цьому етап1 вщбуваеться формування громадянсько! позицп Н.Шт!фа — в!д участ» у радикальних молод)жннх с1он1стських гуртках Киева до переходу на позицп автоном13му 1 активно! роботи у "Фолспартей", (Петербург, В! льна, Р1вне), одним 1з засновник1в я ко! в!н буа. В)д росШськомовно! публицистики Н.Шт1ф переходить до публ!кашй на теми !дишизму, обстоюе статус мови 1диш як нац!онально! мови еврейського народу.

Подано до представннйв 1нтел!гащн ¡нших недержавних народ! в Сх1дно! бвропи (В. Ганка, 1.Гаспринський), Н.Шт1ф звертаеться до стародавн!х л!тературпих пам'яток ("Шмуел-бух", "Бове-бух", "Йосипон") з метою рекокструкц!! литературно! традицН мовою !диш, а також в!днайдення у середныдачниих л)тературних текстах тих рис, що в1дпов1дали його модел! св1Тсько!, демократично!, гуман!стично1 культури мовою !днш2.

2. 1910-1921. Н.Шт1ф починае з 1деолопчних м>ркувань писати виключно мовою Тдиш (1910 р!к), розгортае активну роботу як орган!затор видавничо! справи 1 стае фактичним кер!вником

1 Cennady Estraykh. The Languages of Yehupets. East European Jewish Affairs,

vol.22, N2.

3 Бал-Д(мйон. Гуман1зм 1н дер елтерер 1дишер литератур. (ГуманЬм у давши литератур! мовою 1диш), КиТв, 1920, (1диш).

найб!льшого о cdItI видавннцтпа лператури мовою Тдиш (Клсцк1н Фарлаг) у В1льн1.

Як гронадський д1яч Н.ПЫф opraiiiaye допомогу бдениям п1д час псршоТ cdítoboT díПни. У короткий псрюд розкшту епрейеького культурного та политичного жнття у Петроград! та Москш (1917-1918 роки) в1п розгортае актнвиу д!ялы<!сть по стпоренню nomiou'umiix еврейських структур пЦчас персбуваини в Kiicbí (1918-1920).

Значму увагу у роэд'1л! нрид1лсно ; 1ал»зу иаГн1оиулярн1шо1 upaui H.HlTÍ(¡ia "Gupci та Тдиш" (Ки1в, 1919), де пиклпдено кредо науковця та ¡ioro погляд на актуалыи проблем» мовиоТ полпики. Серед положень npani днеертапт видтяе таш: принцип культурно-нашопалыю! автономЛ, сскулиршст!. культурн, 1дши як головна наиюнальна еврснська мова, державна н!дтримка еврсйськоГ культурно-иацюнальноТ аитоиомИ та мопн Тдиш, сшпмраця з нап'юналышмм рухами народ!в, ссрсд яких жииути ечрсТ.

3. 1921-1926. У цей нер1од Н.Шт1ф працюе у Каунас!, В1льн! та Берлин, розробляючи проектн opraiitoauil иауково-досл!дних установ з ор!енташсю на мочу Тдиш. Шдкршлен! лопом!жнимн структурами, що мали охоллюватн дЫлынсп. ocie! еврейськоТ громади, вони перетворилися б на своер1дне еирейське мнПстерство'.

РсаЛ1зуючи cnol плани, И.Шт!ф разом з л1нго1стом М.Вайнрахом виступае як один 1з засновник1о институту 1ВО у Вьльн!.

Днсертант вважае, що псрс!зд Н.Шт'|фа до Радянського Союзу у 1926 poui був пов'язаннй з "пол1тикою корен1зац!Г, зокрема з курсом радяпських властей на uiпроку державму л1дтримку i ф!нансування мереж! ocoítuíx, наукових установ та прсси мовою !диш. Саме ця п!дтрнмка, яко! Н.Шт1фу бракувало у Польщ!, а також досв!д д1ялы1ост! в Укра!т зумоаили його персТзд до Киева у 1926 роц!.

У третьому роз/iЫ - "Н.Шт!ф як кер!вник радяпських наукових установ" — розкриоаеться су перечли muí характер д(ялыюст1 Н.Шт1фа у ф1лолоНчн!й секцП Кафсдри еврсЙсько! культури (1926-1929), у ф!лолог1чн1й секиИ 1нституту еврсЯсько! пролетарськоТ культури (1929-1933) та редакторсько! д!ялыюст1 в журналах "Д1!дише шпрах" (1927-1930) та "Афн шпрахфроит" (1930-1933).

Як св!дчать матер1алн журналу "Д! 1дише шпрах", у 1926-1930 роках д!яльи1сть Н.Шт1фа у Киев! мало в!др1энялася за формою 1 эм1стом о!д його роботи у В1льн1. Кафедра еврейсько! культури та

1 Орган1зац1я еврейсько! науки, В1льно, 1928 (Тдиш).

ИЗО 1пдтримув:иш дружи! зв'язки, обмшюиалися матер1алами, дос.'пджеинм обох органшцш базупалнся на коннсшш св1ТсысоГ, демократично! спрейа.ко! культур» моиою Тдиш'. Але постуиово демократизм Шлфа з орю1тащек) на народнпцтио ("фолюзм") та "Гдшплехкайт" (cnpi.4ici.Ki лародл) традшш) I мошшй пуризм почииають шддапатнся псе гостршшм нападкам2.

Шсля всесоюзно! мои но! канферепцп у Киеш (1930), де Н.Шт1фа було шддано гостр!!! критпш, а також виходу праш А.Зарецького "Фар а прлетарше шпрах" ("За иролетарську моиу", Ки!в, 1931), 11.111т1ф зму 1ис1 ип1 бук виступнти у преа з заявами у дус1 самокритики3. Саме у иен час э-гнд його пера виходять публжаци иульгарно-соцюлопзаторського характеру, то виклнпкали шок на Заход!4.

"Революшя I реакшя у .\ioui", "Сошальна диференшашя у мов1 !диш" та ¡пни роботи Н.Шт)фа цього нерюду (1930-1933) свщчать про поступки иаукоиия "тсормм" рсакишпосл! гебрейсько! мови (¡вриту)5. Разом з тим мсмуарн сширобтшюв Шт'|фа (Е.Розенталь-Шнандерман, Й.Черняк) 1 практичш кроки самого Шт1фа (отр кампаин переводу Тдиш на латипськпй алфав1т, виступи разом з Е.Сшвако.ч проти теорш "пролетарсько! мови") вказують на иам!ри Шт1фа шиою компром1Ыв зберегтп "похпркованнй,. зваженнй курс" у розвитку еврейськоТ культурн I науки.

У роздш шдкрсслюеться, то цькувания Н.Шпфа було сиихрошзовано з1 справою СБУ. Звииуиачення С.бфремова та А.Нжовського у нашоналштичному пуризму шовннз.\п та "мовному шюдництвГ, висунут! проти них представником "мовного фронту" А.Зарецьким, означали також початок кампанн проти "фольюзму" Шт1'фа та "фашизованого Тдпшизму" ШО5.

У роздш також розглядаеться у теоретичному та практиичному плат м1сце науково! спадщини Н.ЦЫфа в сучасних умовах.

' /14/ "Д1Тдише шпрах", 1927 (2), 1928 (1).

1711 !дише шпрах", 1929 (1), 1930 (2).

3 ЙЛ ¡бсрберг. Фар партеТшкайт ¡н Тдишер вкншафтлехер арбайт. "й\

¡дише шпрах", 1930 (25), 6, с.1-15.

* /17/ М.Вайнрайх. Вое ¡з 1диш гевен ун гебре!ш? "Д1 цухунфт", 1931, береэень.

5 /18/ Н.Шт1ф. Д1 сод!але д^ференшаще 1н Тдиш. "Д11дише шпрах", 18-17, 1929.

5 /19/ А.Зарецм. "Фар а пролетарше шпрах". Кит, 1931. Я.Соас. "Фашиз1ртер ¡дишнэм уи зайн вшншафт". М1нськ, 1930.

Розглянуто динамку моюю-культуриих процес1н серед еврейських громад считу, результатом нких стадо ануження функшоналыю! сфери моии Тдиш, розюнт !нриту н ЬраТл! та прискоренпя мошюТ асмм1ляиП епреТв у краТнах Америки. За них умов деяю конпептуалым положения, то Тх ро.ннтан Шт)ф (напрнклад, Тдиш як нац!оналы1а мова бш>шост1 снреТн), втратнли свою актуальность, але !ннм (нацюнально-культурна автономия у краТнах распори, взаемози'язки М1ж сирспеькою культурою та культурами инннх наро/мп, проблема астНляпн, секуляриоТ та рел1гн'(НоТ культури) продонжують хпилювати широк! кола еврейськоТ громадськосл.

Дисертант спин'яеться на проблемах статусу I стану моим Тдиш в 1зраТл1 та краТнах лгаснори, зокрема в УкраТн!, полемик щодо гйдродження культури моною Тдннш, вивчення епрейських мои п Украпп, проблеми ставлення до еврейськоТ радянськоТ науки у цьому контекст^ .

X__заключенн1 избито п(дсумки досл(дж1'ння, зроблено

узагальнююч! впснопки, сформульовано иевн! рскомсндацН.

Осиовн! положения дисертац!!, що виносяться на захнст:

- наукову I громадську д^ялыйсть Н.ИЖфа треба оцИиопати, внходячи з рол! монного чинника у свреиському ншИоналыюму рус1 в (стормчному контекст! иершоТ половпни XX стор!ччя;

конце! пин еврейськоТ культури, розроблена Н.Шт!фом, ти1голог1чно поп'язана з етно-генеалоНчними моделями, пошнреннми у Сх!дн!П Сирот I спрямонаними на моб1л1заи!ю етжчносп через вссЧйчний рогшинток мовн I наЫональноТ духовиосп;

- серед характерних особливостей культурно! модел! Н.Шт)фа сл!д в!дзначити: секулярн1сть, демократизм, ор1ентац)ю на мову Тдиш, в!дкрит!сть щодо нац1оналытих культур 1нших народ!в;

1 МДунец. Тдии1 — л1игая фате 1п Тсроел. (Статус найб1льшого сприяння мов1 Тдиш у 1зраТл1). "брушалаймер Альманах", Срусалим, 1994; В честь языка идиш. Материалы специального заседания кнессета. Иерусалим, 1994; Д.Т1щенко. Дурх 1днш цу Тдишкайт. (Через мову Тдиш до еврейства), "Форвертс", Нью-Йорк, 15.09, 1994; М.Тупайло. Винчения еврейських мов у каб!нет! еврейськоТ культури (у рукопис!). К., 1995. Л.Хейфец-Иоляковский. Культура идиш в Украине. "Возрождение", Киев, №7-8, 1995.

1Ъ

- для д!яльност1 Н.ЦЫфа-мовознавця був притаманний пошук синтезу М1Ж европейською та еврейською культурною традицию, що в)дбилася на його працях з 1стор1Т мови та стилгстики мови !диш;

- курс на асим1ляшю евре!в. який э початку 1930-х рок! б став урядовою пол1тнкою у Радянському СоюзЬ приэв1в до конфронтацН Н.Шт1фа з офШШною радянською наукою, що демонструють численн! матерюли, досл1джеж у дисертацп;

переосмислення науково! спадщини Н.Шт)фа набувае актуальное^ в наш час, коли широк! кола еврейсько! громадськосп хвилюють проблеми асим1Ляцн, збереження еврейсько! ¡дентичносп в д1аспор1, взаемозв'язкии м1ж рел!г1йною та секулярною традиц!ею в еврейськш культур!.

Наприкннн заключения сформульоваш дв! групп рекомендащй. Перша — орган1*зац1йного характеру: встановити партнерсью зв'язки з 1нститутом 1ВО у Нью-Йорку, засновником якого був Н.ИЫф, розпочати видання паукового квартальника мовами Тдиш та ¡врит П1Д епдою 1нституту нац!ональних в!дносин 1 полЬологн та ММстерства у справах нацюнальностей та м1грац')й. Друга трупа рекомендацш спрямована на б!льш глибоке досл!дження науково} спадщини еврейських науковц1в радянсъкого пер! оду. Цьому, на думку диСертанта, може сприяти видання монографш "бврейськ! науков1 установи УкраТни", зб!рника документ(в з 1стор!1 еврейських наукових установ радянського пер'юду, "Хрестоматн 1 1сторП еврейсько! радянсько! ф!лолоп! в Укранн", "Лексикону еврейсько! науки радянського перюду".

Основк! аспект» дисертацШного досл!дження викладек! в публ1кац!ях автора:

1. ГсбраТзован! осв1тн! структур« (школн 'Чврнт 6с ¡врит") у комтсксН еврейсько-росШськнх взаемии в УкраТш на початку XX стор1Мчя. // "М'|жнацкжальш вщносиин на ГИпдн! УкраТни: 1стор1я та сучасн1сть". Тсзи всеукраТнсько! наукопо] кон^юренцП. Запор1жжя, 1993, с. 130-134.

2. бвренська »аномальна 1дся . в контекст! ¡сторм ("Прогресивнин на1ионал1зм" СДубнова та "1нтсгралынш нацюнал1эм" В.Жаботииського) // бврсйське населения Шпдпя УкраТни: досл1джсння 1 документи. Внпуск 1, Заппр'|жжя, 1994, с.7-13.

3. Здобутки, перспективи // Актуальн! проблем» 1сторИ гвреТв Укра1ни, К., 1995. с.3-5.

Заремба A.B. Языковая проблема в контексте еврейского национального двнжешшя: возвращение научного наследия Н.Штнфа

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.05 — Этнология. Институт национальных отношений и политологии HAH Украины. Киев, 1996.

Защищается текст диссертации, в котором на основе мнногообразных источников, главным образом ниа языке идиш, рассматривается деятельность ученого-языковеда и организатора науки Н.Штифа. Рассмотрен широкий круг проблем, относящихся к исследованию языкового фактора в епрсиском национальном движении. Проанализирована научная, журнналистекая и общественная деятельность Н.Штифа в 19001926 годах, особеннности разработанной в его произведенниях модели еврейской национальной культуры. Раскрыты особенности деятельности Н.Штифа в еврейских научных учреждениях Киева (1926-1933).

Затронута проблема актуальности наследия Н.Штифа, его значения для дальнейшего развития языка и культуры идиш.

Zareraba A.V. The Problem of Language in the Context of Jewish National Movement: The Return of N.ShtiPs Scholarly Heritage.

The thesis is presented for academic degree of Kandidat of historical scicnces; specialty 07.00.05 — Ethnology. The Institute of Ethnic and Political Studied of the National Academy of Sciences of Ukraine, 1996.

The text of the thesis is based on various sources mainly in Yiddish and Is devoted to the activities of N.Shtif scholar in the field of linguistics and organizer of Jewish scholar-ship in Yiddish. Wide range of problems related to the study of language factor in Jewish national movement is considered. Scholarly, journalist and public activity of N.Shtif in 1900-1926 is analyzed as well as the peculiarities of the pattern of Jewish national culture developed in his works. The activity of N.Shtif in Jewish scholarly institutions in 1926-1933 is spotlighted.

Problems of perception N.Shtifs heritage to date and its importance for the further development of Yiddish language and culture are touched upon.

Ключов} слова: евре! Украшн, enpei, еврейська громада, мопна проблема, еврейський нацюналмшй pyx, пауков! установи.

Шдписано до друку 24.Ci.I996p.06sM 1,1.Формат 60x6«* I/I6 Друк офсетний.Тир.10Спр.Зам.102.Безкоттс>1Но.

Д0Д УДПУ 1м.М,П.Драгоманова,КиТ1,Пирогова,9.