автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Заговоры в речеинтонационной системе украинской народной поэзии и бытовом употреблении

Полный текст автореферата диссертации по теме "Заговоры в речеинтонационной системе украинской народной поэзии и бытовом употреблении"

КШВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Рг* ол

г

АНТОНЮК Валентина Генмвна

ЗАМОВЛЯННЯ В М0ВН01НТ0НАЦ1ЙН1Й СИСТЕМ1 УКРАТНСЬКОТ НАРОДНО! ПОЕЗИ ТА ПОБУТОВОМУ ВЖИТКУ

10.01.09 - фольклористика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацГ|' на здобуття наукового ступеня кандидата фтолопчних наук

КиУв - 1994

Дисертац1я е рукописом.

Робота виконана на кафедр! фольклористики

КиУвського ужверситету ¡м.Тараса Шевченка.

Науковий кер1вник - кандидат фтолопчних наук, доцент

л. ф. дундевськА

Офщ^йн! опоненти - доктор фЬполопчних наук, професор

B. А. КАЧКАН

- кандидат фтолопчних наук

C. Г. ПУШИК

Провщна установа - Ржненський державний ¡нститут культури .

Захист вщбудеться А'" ¿./¿¿-¿^ 1995 р. о год.

на заЫданш спефальноТ ради Д. 068.18.21 по захисту дисертацж на здобуття наукового ступеня доктора фтолопчних наук при КиТвському уыверситет! ¡м. Тараса Шевченка в конференц-зал! за адресою: 252017, КиТв-17, бульвар Шевченка, 14. 3 дисертац^ю можна ознайомитись у б1блютец| Кшвсько-го ужверситету ¡м. Тараса Шевченка (вул. Володимирсь-ка, 58). г Г--*

Автореферат розюланий ^ " 994 р.

Г

¿■■■а

Учений секретер спец!ал!зовано'Г ради,

доктор фтолопчних наук п ({_/ Л.С.ДЕМ'ЯШВСЬКА

Актуальжсть досл?дження. В украТнськт культур! давно назрта й стала суттезою тема вивчення езотеричного досвщу традии^йноТ народноТ культури. Довго стримуваний \ навггь придушений ¡нтерес до цього питания, яке було гид заборонсю з огляду на невщповщысть йсго- основам державноТ ¡деологп, сбертаеться нинг шдвищеним попитом на гс'шят проблеми 1р-рацюнального в навколишньему житп.

На сучасному етат вивчення народних замовлянь у ро-зумжж УхньоТ мовно1нтонац1йно'Г структури стае можливим ви-користати досягнення ряду сум ¡ж них галузей наукових до-сциплж для розв'язання проблем, як! до останнього часу виршувалися ¡нтуТтивно. Тобто, з'явилася можливють б!льш широкого залучення наукового анал1зу та метод!в ряду Л1нгв1стичних та психолопчних понять: фонетики, поетики, фо-носемантики. теори ораторського мистецтза, сцэжчноТ мови, етнологм, етнопсихологп, музикотергпп та !н.. Об'ектом дссль дженнл цих галузей науки стала значна частика традиц!йноТ спадщини. Разом ¡з тим, проблема мозно!нтонац!йноТ структури народних замовлянь ще не отримала широкого обгрунту-вання. В!дом! дослщження синтезу мовноТ та мелодек-ламац!йноТ нтонацп були проведен! О. Потебнею, О. Веселоз-ським, Ф. Колессою, К. Кв!ткокз, С. Людкезичем. На жаль, за-лишилися без з!дпоз!д! питания виявлення рол! мовножто-нашйноТ структури та поэтично!' системи народних замозлянь у розумжн! психсемощйних та психофЬичних вплив!в на людину.

Таким чином, метою даного лослщження е комплексний анал!з пол|фун кцюнал ьносгп ззукозого мовлення та ству, про-стеження виникнення й роэвитку '¡к в ¡сторичному процес? ос-мислення й усв!домлення людиною себе в навколишньсму св!-т1.

Материалом для дослщження стали тексти народних замовлянь, пгсанна творчють та псбутозе мозлення як конкретно ¡снуючий пласт фольклорноТ сзщомост!.

Методом дослщження жтонацжноТ структура народ них замовлянь е описовий, а також пор1вняльно-1Сторичний та по-р1вняльно-типологиний методи. Природна ¡нтонацшна основа замовлянь, и генетичний зе'язок з! звучаниям мови зумовили застосування в дажй науковш робот! методик жтонац!йноТ те-ори Б. Асаф'ева та л1нгв!стично'| те ори поезм О. ПотебнК

Отже, предметом досл'щження е мовножтонацшна структура народних замовлянь як цтюна система, як результут впливу синтаксичноТ системи на фольклорну мову жанру народних замовлянь; розглядаються етапи цього впливу в софальночсторичному процес! розвитку жанру реального жтонування.

Наукова новизна роботи - в дослщженж системи !нтонацжних особливостей народних замовлянь як системи ко-ординацм звуюв, значень 1 зворотноТ звуковоУ дп на стику кьпькох наук: фольклористики, етнологп, музикознавства, ет-нопсихологГ|' й етнспедагспки, соц!сл!нгв!стики. Систему подано як сукупжсть контактних зв'язкш ! культурних цшностей, як р1вень специф!ки тзнання св!ту,

Дослщжуючи мовноштонацшну сферу народних замовлянь, азторка опираеться на факт культурно-природничоТ функцюнальност! жанру, дае наукове пояснения психое-моцшноТ та психоф^зюлопчноТ дп народних замовлянь та сп!Бу.

Спроба розглянути народж замовляння як синкретичний згусток фольклорноТ сзщомост! в сучасному социальному, ху-дожньому та психолопчному контекст! робить можлиеим ф|к-сувати вс! рухом1 видозмжи фольклорноТ пам'ят!. Завдяки результатам сег4ир!чного експерименту авторки (виконавиц! народних замовлянь та солосшвш, народноТ цтительки) стало можливим сп]вставмти жив! образн! пласти фольклорноТ Пам'ят! та реставрувати призабут! на р!вн? синкретичного образного ' мислення.

У прац| зперше науково подано феномен цтющого cnisy, Ззукову сферу cnisy загалом тут розглянуто як побутову систему, як поведшку, яюй навчаються, як витв!р соц!уму, а не зитв|р мистецтва. У побутовому вжитку цей cniB часом назива-гать шснею, розум1гачи його ширше, жж того зимагас ¡сторично регламентозаний жанр. Отож, поняття "п!сня" вжи-ватиметься як екв1залент поняття "сгив", Феномен же цтющого сзггу тут подано в широкому ¡сторико-культуролопчному аспект! як систему музично1нтонаи,1Йних вщнссин, яка в!дбила зм1ст сустльноУ психжи, стала ядром сусшльних вщносин.

Апробац1я роботи, Дисертафя обговоргазалась на кафедр! фольклористики фтолопчнсго факультету КиТвського ужверситету iiM. Тераса Шевченка, окрем! TT положения були зикладен! s журнальних публ!кац!ях, виступах у науказо-публщистичних програмах УТ й УР, на третж м!жнародн!й ко-нференцп "Mosa та культура" (КиУв, 1894 р.). Авторка - сценарист i Еиконавиця концертноТ прогреми "Хай зшлять вас слово i теня", кер!зник школи народних ц!лител!в. OcnosHi положения дисертацп апробован! на практиц! в педагопчжй Д1яльнсст1 авторки в КиТвському державному ¡нститут! культури та в МЬкрепональному шститут! удосконалення вчител!в im. Бориса Гржченка: було прочитано курс лекц!й з питань звукового мовлення в народно-псбутовому вжитку укражшв. розро-блено програму курсу* та науков! рекомендаций як! впрозадже-но до навчального процесу цих зуз1в.

Дисертац!я проходила апробацно на кафедр! ук-раТнознавства Р!вненського держазного жституту культури.

Практична значения дослщження.

Матер1али7 головн? положения та висновки дисертацм дс-

ззоляють розробити (ндивщуальн! та загальж принципи павних теоретичних проблем фольклоротворення, зокрема, проб-

лему сумасноТ фольклорноТ свщомост!, генезис образних форм якоТ тут подано кр1зь призму ¡нтонацмноТ сфери звукового мо-влення та сп!ву в народно-побутовому вжитку етносу. Результат и дисертацшного дослщження гложуть знайти практичне за-стосування у лекц!йних курсах викладання етнологп та фольклористики середньоТ та вищоТ школи, при проведены спецкур-е!в та спецсемжар1В, створенн1 поабнишв для вуз1в.

На захист виносяться там положення дисертаци.

1. Про класиф!кац!ю форм народних замовлянь за принципом ¡нтонацжно-синтаксичноУ структури.

2. Про мовно!нтонашйн! особливосл народних замовлянь в культуралопчному аспект!.

3. Про можливосл використання досвщу замовляльнимв у контекст! культурно!' традицм, зважаючи на його сшльн! ви-токи з фольклорного культурою.

Структура й обсяг дисертацм. Робота складаеться з! всту-пу, трьох роздЫв, висновк1в, б!блюграфп, яка нараховуе 160 назв ! додатмв. У додатках представлено результати експери-менту I таблицю-схему еволгацм жанру "народы замовляння".

Основний змГст дисертацп

У вступ! даеться тлумачення теми, и мети, завдань, методологи та методики дослщження, еизначаеться наукова новизна 1 практичне значения, структура основного тексту й додатмв.

Перший розд!л "Замовляння. 1стор!я жанру та його озна-ки" е спробою представити жанр "народж замовляння" у систем! жанр!в традиц!йноТ культури. Подаеться ¡сторюграфш вив-чення цього жанру, описуються методики дослщження замовлянь представниками рЬних наукових шк!л, авторами зб!рок текст!в народних замовлянь. Дисертантка пщкреелюе не-

вщ'емжстьИсторичного досвщу вивчення й збирання народних замовлянь (текспв та ритуалу) вщ 1сторико-сусп¡л ь н их транс-формафй. Народы замовляння визначено як найбЬпьш функцн ональний I життездатний, утилтарно-прикладний фольклорний жанр з народно-побутоеого вжитку.

Дозгий час досв'щ збирання I вивчення народних замовлянь був сптьним для слоз'янських народ!в, I ттьки вщ XVIII ст. одночасно з пошисенням в Роем !дей Лрссз!тництза вироб-ляються шлком демократичж погляди на фолькор, який стае предметом вивчення ! пЬнання ¡стори, лжгв!стики, починае ви-користовуватися в лггератур!. Окрзслене коло теоретичних пи-тань азторка розглядае на матер!ал1 дослщжень фольклору представниками р!зних його шк!л: мпголопчноТ, м!грац1ЙноТ, ¡сторично?, антрополопчноТ, компаративктськоТ та ж..

Перша частина першего рездту дисертацм - ца д!ахрон!чний опис деезщу вивчення народних замовлянь у систем! фельклорних жанр1Е, а також спрсба дати узагальнення I оцжку методик дослщження цього жанру на сучасному етап! роззитку фолькористики» Зокрема, подаеться система кла-сиф!кац!У тип!» та списуеться методика композицжно-смисло-вого моделюзання текстов народних'замовлянь. запропонована М. Новгковою у наукових кометарях до зб!рки "УкраТнсью замовляння" (К.: Днтро, 1993,- 305 е.); розглядагться принцип систематизаци найдавн1ших за генезисом текст!» украТнського, рос!йського та бЬпоруського фольклору, поданий М, Москала-нком у коментарлх до впорядкозаного ним художнього видання "Золотослов" {К.: Днтро,. 1988. - 263 е.); описугться методика класиф1каци народних замовлянь, яка належить 3. Болтаревич (Народна медицина украТншв. - К.: Наукова думка. 1930,- 230 е.). Загалом авторка охоплюе досить широкий обсяг вщомих дослщжень жанру "народи! замезляння", стисло оезгглюючи ту литературу, пепезкенням якоТ можна вважати дану • робо-

ту-

Дисертантка розглядае й ¡люструе стктстичн! озн народних замовлянь, наголошую-чи на особливт рол! рит !нтонац!йноТ орган!зац!Т мови цього фольклорного жанру, кле ф!куе замовляння за образно-тематичними ознаками на чол групп: 1) реально-побутов!, пов'язан1 з навколишньою д1йсн1с 2) фантастична; 3) християнського кола образ!в та з ознакг соц!альних верств; 4) антропоморфн! (персон!ф!кован1 вш пред мети, хвороби та ih.).

У робот! зроблено спробу описати психоф!зичний психоемоцжний еплив народних замовлянь на люд и ну, як було зроблено в лггературних творах в!тчизняних та заруб!ж! aETopis; наводяться деяк! цитати й узагальнюеться явище MicT< вербального знахарського цшительства.

У тдрозд!льпро козак!в-характерник!в авторка спирает на ¡сторичн! факти, описан! Д. Явор,ницьким (1стор!я запор!зы козак!в,- Льв!в: -Св!т, 1880. т. !. - 317 с.) та народн! легенд! перекази, записан! I. Срезневським, О. Стороженком, Афанас'евим-Чужбинським, I. Манжурою та Я. Новицьн (Савур-могила. Легенди та перекази НижньоТ Надднтрянщи К.: Дн!про, 1990 - 261 е.).

ГПдсумовуючи перший розд!л роботи, авторка наголошуе п!зна5альному значены народних замовлянь, яке проявляет передуам у тому, що вони дають уявлення про езкогля, психолопю народу, роблять можливим простежити сусгнль ¡сторичн!. зм!ни життя й побуту етносу, як! призвали до з менталггету й до змши персонаж!в язичницьк-ого культу пос тями й символами культу християнського. —

У контекст! - фолькорноТ спадщини народн! мовляння характеризуют^ зокрема, вими-

ч

:ел, фантасмагория, а також символ!зац!я \ поетиза^я явищ. На->одж замовляння - це сзсгрщн! першопровюники формування судожжх смаюв народу. Для цього жанру характерна еджсть ес-■етичного \ морального начал природи та людини, погднання реального й ¡рреального, яскрава тюстративжсть та виразжсть. 1емае такого жанру профеайного мистецтва, який би не в|брав у :ебе елементи народних замовлянь. Як зид складного, синте-"ичного мистецтва народж замовляння т!сно пов'язаж з народам побутом I ззичаями, вони вообразили не лише р!зн! перюди ;озвитку суспшьстез та формування естетично-вихозного провесу, але й були \ залишилися функционально необхщнокз скла-хсзсю частиною народного п с буту з огляду на Тх оздоровче жачення.

У результат! проведеного з розд1л1 д1ахрожчного анал1зу !осзщу зивчэння народних замовлянь, авторка доходить зисноз-су про те, що даний жанр, неззажаючи на несприятлив! умови ¿ля його спису й зивчення, дссить широко зафжсозаний I систе-.¡атизозаний як лише текстозо, так I з описом того чи ¡ншого ри-уалу-джства, який супрозодив текст; що зелика частина текспв шродних замовлянь збергглась I джшла до нас у своТй перзюжйг Ьорм!, сскшьки за давжми сзггоглядними уявленнями народу ¡амозляння зтрачаг силу, коли щссь забузаеться або змжюеться * давно усталених формулах.

Функциональна, культурна та зм!стозне р!знобарз' я народ-шх замовлянь язляе собою едину фольклорну систему, яку юстжно живить народний поетичний ген!й, про що йтиметься в шступних роздшах дисертацм,

Дсугий созд;л - "Обрядовкть I замозляння" - подаг спис ^ссальнс-мапчиогс ритуалу з умозах ранжх ферм рел!ги, за :ас:з язичництг-а, хрис_'-/?чстза I ' •-*• характеризуй процае

християызацн фольклору 1 фольклориза цй християнства. Аб-торка робить спробу науково обгрунтувати процес еволюци жанру "народи! згмовляння" вщ колективних замовлянь-за-клять до ждивщуальних у побутовому вжитку етносу; кла-сифкуе форм и псбутування народних замовлянь за функцюнальними ознаками; описуе досвщ сучасних замоеля-льник!в, його традицн та новаторство.

Дисертантка констатуе, що звукове мовлення як концентрат сусшльних вщносин воображало ставлення людини до п' найближчого почуттевого середовища; простежуе процеси роз-витку й становлення жанр!в звукового мовлення е Тх не-розд!льн1Й едност! з еЕолюц1ею культово-обрядовоТ риту-ал!стики; характеризуе ц! явища як частину загального ¡сторико-культурного, детерм!нозаного розвитком етносу, про-цесу.

Йдучи В1д вислову М. Грушевського про необх!дшсть паукового вивмення класичноТ халдейськоУ маги як однкТ з найб!льш вагомих пщвалин сфери езотеричного досвщу л.юдс-тва (М. Грушевський, 1стор!я украТнськоТ л!тератури,- К.; Либщь, 1993.- Т. !.-390 е.), спираючись на арх!вж знахщки, що ними протюстровано даний розд1л роботи, автор:<а описуг ! узагальнюе вщомост! про класичну науку месопотамських шу-мер!в, перайняту тзжше Еав1лонськими магами (халдеями).

ВикристалЬаван! з синкретичного ритуального обря-ду-д!йства заклинальн! словесн! формули зумовили особливе ставлення наших пращурв до слова. У т1, дохристиянськ!, часи слову надавалося право бути Богом, т!ею единою силою, яка здатна подолати будь-яку евггову б!ду й обернути и на користь. ЕЗЬсами випробуваш психологмн! чинники "хочу" й "можу" становили едина цьпе саме у словесшй формул! народного замовляння. Так вщбувався свсгрщний ефект НЛП (нгйоолжшетично-го преграмування), прогнезування под!й, накликання. за-

кликання Тх; так вщбувалися м1стичн!, фантастичнг процеси ма-тер!ал!заци слова-побажання. Раптово введена новггня рел1пя ще бкльше наблизила лгадину до Бога, вклавши в уста най-бшьш досконалих з людей слово й надавши йому, слову, право бути вттенням сшльного для вах релтй одв1чного людсь-кого прагнення злиття з Богом, здмснення бажань. На думку ав-торки, саме в цьому твердженш - розгадка сргажчного й природного взасмопроникнення християнського й дохристиян-ського сз!тобачення наших пращур!в.

Спираючись на ппотетичне (М. Москаленко, О. Знойко) та наукове (М. Новтоза) твердження про накладання р!чного обрядового календар язичниюв на християнський, дисертантка доводить, що тд час зпровадження християнства на Рус! вщбузся процес християжзацм фольклору та одночасно - фо-льклоризацП* християнства. Особливо показовими е трансфор-мац!я текспв народних замозлянь та переор!знташя в!дповщникгв I посилань {"... на я пособляю - сам Господь, не моТми молитвами - Господами...").

Пщсумовуючи м!ркування про еволюцгю мов-ноштонац!йноТ д1яльносп людини, авторка наводить кла-сифкашйну таблицю-схему народних замовлянь, зпдно з кри-тер1ями функшональносп, обрядозост! та взаемопроникнення жанр!в.

Роззяток обрядового фольклору вщбувався протягом ти-сячолггь у суворих умовах ритуально-побутовоТ регламентам, п, п!д сильним зпливом мапчного способу мислення етносу. Народи? замовляння - досить складний для систематики жанр фольклору. На сучасному р!вн! Ухнього описузання й система-тизацн особливо потргбен пол1критер1альний шдхгд, викорис-тання комплексных ззаемодспознюючих показник1в (софальне становище сучасних замозляльник!в, пр-офеайна прина-лежнють, умови роботи, вщ, стать, тематика, ритмоштонашя, функцюнальна прагматика та 1м?дж).

На сучасному етап! побутування : народних замовлянь, трансфорйованих у ; масов! й шдивщуальн! сеанси • як професшних лкарш-психотерапевлв, псйхолопв-проповщниюв, так само й екстрасенс1в-ц!лител!в, ми ■ спостер1гаемо викорис-тання ними так званих свсврщних образних концентратш (це архетипов! метафори-кл!ше, як!, взаемод!ючи з шшими, утво-рюють нош сполуки). Так сталося ! з * сам им обрядом, ритуалом виконання народних замовлянь, так сталося \ з 'самими текстами: з часом м1фолопчний пщтёкст, який був основою своерщноУ психологи сприйняття тексту: народних замовлйнь, бо визначав своерщний напрямок естетицного руху свщомосп, стирався. Коди М1фолопчного зм!сту ставали в ряд життевих. I нин! сюжети текст!в сугестивних нав1ювань вже сприймаються на побутовому р!вн!, складною проблемою стае Тх м1фокосм1чне прочитання. Описан! результата образт-вщчугпв ¡3 тестувань, проведених протягом експерименту, дають уяв-лення про виявлення ¡у свщомост! медитуючих ц1лих пласпв м!фолог!чйого свгговщчуття. Це свщчиты про наявжсть архети-пових пласпв колективного несв!домого; у сучасно-! людини ! повторюважсть людськоТ бюсвщомосп, наводить на думку,,Чц о саме м!фолопчний пласт фольклорного Жанру "народи! замовляння" й зафксував процеси психо-образних основ свщомост!, ! таке розум!ння пере!накшуе наше ставлення до символен м!фу як до виключно первинно-людськои:

Дании розд!л дисертац!йноТ роботи несе ¡нформац!ю про еволюц1ю мислення : вщ конкретного . {¡нтонацн мовлення первюного мистецтва) до абстрактного {рвслодшня бшьш ло-пчними формами аж до респонсорного пёрюду).

Третж розд!л - "Вщ замовляння до шен?" - ставить проблему ¡нтонування народних замовлянь;як вияву лопчних за-коном1рностей мовного ¡нтонування; визначае жанр народних

замовлянь як !нтонац!йний модуль етносзщомосп; проводить типолопчний анал!з цього жанру за ознаками жтонацжно-син-таксимноТ структури; с спробокз авторки визначити гсторичжсть феномену явища "сшв". У роздьт описуеться традиц! зцтювання сптом, ноаем якоТ е авторка, робиться спроба на-уково аргументувати результати експерименту. П'щроздш "Мов-ножто-нац!йне виховання в украТнськж родин!" е результатом спостережень ! роздум!з авторки над процесами функцганування фольклору у дитячому середовищ!, коли кр!зь призму етногенезу ч1тко проглядають процеси культурного фшогенезу.

1нтонашя мовлення, конкретна у' своему життеврму прояв! й реальна щодо життевих джерел, з ускю сукупнч'стю фак-тор!в, як! зпливають на и склад, викристал!зозувалася в ход1 процеав набування досвщу численними поколжнями людей. Об'ективна природа зс!х чинник1В, як! впливають на неТ, до-ззол е зообити як!сну оц!нку цього явища на приклад! особли-востей ¡нтонузання народних замовлянь. 1з мовно!нтонац!йним жанром межуе !нша категорш, яка також в!дзначзеться стал!стю й, отже, дае можлиз!сть згпзнавання жтонаци. Це -"нацюнальна характерность мовлення" (Мурз!на О. Про при-ниипи музичноТ лекламацп. - К.: "Музична УкраТна", 1972,- С. 42).

В укра/жських народних замовляннях привертають увар/ групузання жтонацшно под!бних утворень на шдставг синтак-сичноТ конструкцн мовлення. При цьому жтонацжно под!бними зворотами виявляються т1, як! передают жтонащю запитання, спонукання, вигуку тощо. Розгляд та класифташя цих групу-вань вже не можуть бути пов'язаними з про вами мовнсжто-нац!йного жанру, бо розпод!л конструкщй за синтаксичною под!бн!стю в!дбуваеться не в сфер! зм1сту, а у сфер! зм!стовоТ форми, яка перетинае р!зн» жанри й р!зж типи мовлення.

В дисертацГГ розгля нуто методолопчн! засади л!нгз!стичного експерименту, зроблено

акцент на доц!льност! синтаксичного способу дослщження мов-ноТ жтонаци, осктьки тенденц! до повторгаваност! й типолоп-зацП' синтаксичних значень призводить до висновюв про ¡сто-ричний типовий прообраз декламацжного мовлення народних замовлянь. Основний принцип дослщження ¡нтонаци мовлення - еджсть лопчного та 1сторико-типолопчного и аспекте - ав-тор-ка виводить !з результата експериментально-лжгвютичних дослщжень, як! розкривають об'ективж засади ¡нтонацжноТ конструкцп фрази у кожному конкретному випадку, й л^ерату-рознавчих розробок, як! виявляють юторичну, стильову та жанрову зумовлежсть явища жтонаци. Сучасна лжшстика розр!зняе у мов1 три основн! функцп: комуншативну, екс-пресивну *та апелятивну як синтез, двох попереджх. Роль лопко-поняттевого фактору мови закртлена саме за комужкативною. Поняття ж лопки I синтаксису т!сно переплетен! м!ж собою. Синтаксис зджснюг свого роду посередництво м!ж лопчною формою судженнк та жтонафгю. Загальнг м/рку-вання авторка тдкртлюг конкретною ¡люстрацию правил декламацшноТ лопки, анал!зуючи ладкання при колисц!: 2 а д. ^ 7} 7>

4 А - а, а - а, ой, люл!, а - а ...

Специфка даного декламацшно-мелодичного в!др!зку полягас в суперечност! м!ж роздтьною подачею коЖноТ склад-ноти та злитжстю мелодично!" фрази, мщною спаяжстю горизонтально'!' лжи. На приклад! Ц1е*Г ладканки як !Нтонац1йного м!сточка м!ж мовленням та сл!вом можна простежити злиття музично-мелодичного та лопчного компонент! в через мовлення. Як тГпьки лопчне набувае у своему вираженж переконливо доказовоТ форми, його часто сп!в-в!дносять 13 проявом декламацжнестЬ Доказом цьому е на-явн!сть синтаксичного плану в музиц!, безперечно, пов'язано-го з мовною сферою. Мовний пот!к - це той трет!й чинник, !з

яким пор!внюеться й на якому апробуеться взаемовщношення двох таких абстрактних структур як лапка та музична структура. Принципове значения лопки як головного компо-зиц1Йного чинника декламацшност! стилю жанру "народш за-мовляння" призводить до висновку про те, що мелодична де-кламац!я - це оргажзац!я мелодичного потоку на основ! лопчноТ конструкци мозлення, де поняття "лопчне" об'еднуе обидва аспекти - лспко-функцкжальний ! лог!ко-поняттевий. Саме на приклад! ¡нГонацжного анал!зу пох!дних в!д жанру "народи! замозляння" !нших жанр!в стае можливим простежити шлях лопчного розгортання думки, що базуеться на досвщ! людського мозлення, заф!ксованому в ешчних замовляннях з притаманною для них розпоз!дн!стю мовнс-музичного складу.

В украУнськж музичн!й культур! нова форма сшввщношення музики й мови вттилася в жанр! тени Сучасн! фольклористи О. Мурзжа, I. Земцовський, Ф. Рубцов, 3. Едвальд та !нил встановили ряд семантичних значень у ка-лендарних насшвах, як! вщр!зняються пост!йн!стю свого практичного призначения ! - отже - стабшьжстю жтонацжного складу (!нтонацГГ поздоровч!, закличн!, езятков! вигуки, за-кляття на добро, на врожай, на повернення втраченоТ сили, здоров'я, на талан тощо). На п1дстав! Ух висновк!в можна вести мову про певний "лексикон" цих посп!вок, першнюючи Ух з! словесним лексиконом мови. Продозжуючи це поршняння в план! сем!стики, можна твердити, що слово ! посшвка належать до аналопчних, хоч ! не тотожних, знакових систем, у яких слово пов'язане з конкретним поняттям, а посшвка - з конкретною ¡дегю, що вкладаеться в !нтонування.

Передумови мелодекламашУ полягають у мовнж природ! ¡нтонаци, у переважно силаб!чн!й, поскладов!й ви-мов! тексту (як прозового, так ! римованого) !, нарешт!, в ц!лкозит!й едност! тексту та ству, зумовлен!й Ух сшль-ною !нтонац!йною природою, - вигуком, вщгомоном ре-

Л1КТОВИХ чаав цивьтзаци.

Дисертантка розглядае синтаксичний прийом д^сл^вноУ рими в роэр131 еволюци лопко-жтонацшноТ структури, вщтворэноУ в мелос! украТнських етчних дум та ешчних за сюжетом народних замовлянь.

Сферою виникнення та розвитку жанру мелодекламацГ/ стала, поряд 1з народною замовляльнокз традицию, практика релИйних вщправлень християнськоТ лГгурпТ (Х1-Х1! ст.).

Авторка наголошуе, що прагнула. показати й розглянути слово як жтонацжний елемент мовлення, аби поступово вик-ристал1зувався образ поняття штонаци вже музичноТ, з горками я ко! стане можливим подальший аналЬ жтонацжноТ природи народних замовлянь та сшву.

Простежизши особливост! нацгональноТ жтонацжносп украТнських народних замовлянь як властивост! мислення етносу, можна охарактеризувати це явище як частину ¡сторико-куль-, турного процесу. Нацюнальними особливостями мо-' вножтонацжних конструкций тут е спадний характер кривоУ . частоти основного тону розповщноУ ¡нтонацП', висхщний та висхщно-спадний або спадний (при ширшому д!апазон!) - у спонукальжй ¡нтонацп. Д|апазсн - скорше частотний, на примерному тон!, рщше - його терцове звучания.

Мовна ¡нтонацт замовлянь завдяки емоцжному пщтек-сту в и слову справила глибокий вплив на формування тсен-ноТ ¡нтонафйносп. Це по снюеться спшьжстю джерел Тх поход-ження, а також довготривалим синкретичним спЫснуванням моби 1 сл!ву. Ц!казим, на думку гвторки, е процес перенесения семантичних субелемент(в мовного походження в шсенн( жанри: видееться також можливим вплив фонетичних особливостей мови та своерщну жтонашю замовлянь, на ритможтонафю ' мовних поствок. Цтком в1рогщним е припущення, идо саме в мовно-жтонацжжй практиц! народних замовлянь кристал1зувалися о сновж штонац'гйнг паради-

гми, завдяки яким виник той орипнальний комплекс зву-ковщношень, який притаманний украТнсьмй музйчнж ¡нтонацП' в цшому.

Дисертантка наголошуе: концентрац!я художньо-емоцмноУ виразносл народних замовлянь, доведена до р!вня характерних ритмочнтонацжних формул,, досягла високого р|вня узагальнення, в результат! чого виникла штонацжна !дея (звуковий щеал) як звуковий образ чуттеваго свггасприйняття людини дано'1 исторично') епохи в рамках . конкретно)" соцюкультурноТ спшьностК Сила ¡нтонацжноТ ¡деУ народних замозлянь, глибини переживань I цтющоТ дн не з юлькосл мовножтонацжноТ жформацп, передано)' слухачев!,: а в здат-ност! дати емоц1йний поштовх ТУ саморозвитку в його свщомост!, включити певн! {залежно вщ слухового досв!ду) асофативн! ряди, пробудити архаТко-м!фолог!чний пласт, колек-тивного несв!домого/ алегорГУ знутршньоУ! п1дсв1дамоУ драми душ!. А сскьпьки зусиллями тисячол1тньоТ прац! людського духу ц! образи "зкладенГ у всеохоплюючу систему космо-гон!чного св!Тоуявлення украУнфв, така позитивна психореакц!я слухач!з на д!ю замовлянь ц!лком зрозумГл'а. Зоеншню п" форму складае фонетика в широкому розумшн! {це ! система характерних ¡нтонацж, ! тембротворч! особливост!, ; 1 способи звукореал!зац!У); д!алектика ж складових внутршньоУ форми

«•• > »V ' V »

психореакци полягае в тому, що ооразно-емоцжнии змют замовлянь може реал!зуватися не !накше як через • конкретну звукову форму, кристал!зуючи внутршню семантичну сторону в уяв! слухача.

У дисертаци розглянуто форми освоения живого фольклорного ¡нтонузання, усв!домлення прсцвав фольклорного ви-конавства та його пропагування на вщмжу в!д уста^еноТ серед фольклорислв думки про абсолютно штучне в умовах соц!ально-1сторичних перетворень пропагування автентичного фольклору, адже природний I культурний р!вж - явища суверены й мусять ¡снувати нар!зно.

При розв'язанш завдань портняльноТ фольклористики важливо дотримуватися точки зору синтетичное^ фольклори-стичних та ¡сторико-генетичних проблем. ЬПвелювання, зокре-ма, тонко!' народно-термжолопчноТ специфтацп, може грубо спотворити 1сторичну реальжсть нацюнальноУ культури. Сказана повжстю стосуеться проблеми дефжщп' шсж.

Як показали вщповщж л1нгв1стичж матер ¡ал и, у багатьох етноЫв терм ж "гисня" у своему "чистому" значенж або був вщсутнж у давнину, або не зустр!чаеться 1 ниш, або й дос! мае ¡нше призначення. ЕЛдом! також випадки полнфункцюнального вживання термжу "п!сня", що вообразило цткжий синкретизм вщповщних культурних феномежв, наприклад, першопочаткову недифаранцшоважсть д!есшв "сптати" й "говорити", дифузне значения д!еслова "ствати" (ствати, танцювати, гратися, заба-вяятися, закликати, кричати, просити, говорити, викрикувати закликання), субстанцшну форму ¡менника "сгив" (язик, горло, мова, струна).

Под|бн1 свщоцтва, подаж, зокрема, в тд ручнику Р. Грубера "Загальна 1стор!я музики" (М.: Государственное музыкальное издательство, 1960.- Ч. 1.-481 с.) наводять на важливий висноеок про визнання великого безтекстового перюду в ро-звитку шсеннога фольклору.

У дисертацн зроблено опис та характеристику еволюцн звуковоТ д!яльност1 людини, простежено етапи становления мови й вщокремлення м* вщ ству з його неприродними для мови дескриптиБними звуковими комплексами, дифе-ренцжовано фольклорний ств на ств для себе та ств для слухач ¡в.

. Авторка робить спробу визначити ранньсфольклорне жтонування як звукависотну поведжку й вщповюти на питания: з якого ж часу можна говорити про виникнення власне музич-ного компоненту в першопочатковому континуально-синкретичному звуковому потоцЬ За браком м!сця ц! питания в автореферат! не можуть бути викладеж в достатньому об'ем!.

Дисертантка аналЬуг типолопчж методи досл!дження на-роднсп!сенноТ творчост!, акцентуючи на типолспчному напрям-ку, основоположником яксго вважаеться С. Людкевич. Це мс-делювання типологм укрзТнськоТ народноТ П1сн1 за ритмо-ме-лодичними ознаками, розпочате ще ранше П. Сокальським, продовжене дал! К. Кзггксю, який уз!з його (моделювання) у практику пор!вняльно-типолог!чкого визчення п¡сенного фольклору. Ф. Колесса та В. Гошсвський дослщжугали генотипн! й фенотипы! риси й сзнаки шсанних тигив з позицн еволюцюну-вання ритм!чних форм. Азторка робить спрсбу узагальнення вщомих !снуючих типолог!чних метод!в дослщження народно!' п!сн! й пропонуе метод типолспзацм мовно-шсенного ¡нтсну-вання. грунтуючись на штонацжжй теорп Б. Асаф'гва та О. Потебн!.

Оск!льки дана дослщження не е типолопчним, а ставить перед собою культуролопчж ц!л!, азторка описуе аспект побу-тування сп!зу у функцп зшлюгакня, з!домий нин! з музикотера-пи як метод, подЙнии до народник замовлянь; оц!нюе його з точки зору явища в сучасн!й фольклористиш; описуг його ево-люц!ю за принципом д!эхрони-синхрон!Т.

Азторка торкагться проблеми збэраження усноТ традици й простежуе та айалЬуе шляхи мовно!нтонац!йкого виховання в украТнськж родин!, узагальнюючи досвщ минул их покол!нь. Дослщження пол!функцЬнальност! звукового мозлення та сп!ву в процес! родинного виховання, присвоения знаниям про правила ззукомовного штонування рангу соц!альноТ повед!нки, якоТ навчаються, а також рангу природничого явища - новизна дано? частини третьего розд!лу.

У дисертацП" зроблено спробу дослщити лише деям аспекти ЫтонашйноТ сфери моалення та сп!ву. Усв1домлюючи складжсть ! багатогранжеть проблеми. ав-торка не претгндуг на зичерпне 'н ршення, а лише робить спробу зссередити узггу на тих проблемах, як! потре-

бують дослщження як так], що визначають головн! напрямки р звитку фолькорного мислення, простеженого кр1зь приз? !нтонац!йних особливостей мовлення та сшву. Складжсть дано дослщження обумовлена тим, що проблема ¡нтонацн народы замовлянь як пром!жного жанру м1ж мовленням та сп!вом пр ктично не розроблялась. ~П перешкоди, як! свого часу бу; суттевими для дослщження цкТ проблеми, так ! лишилися акту льними на дозп роки геноциду, який не дав можливосп у раТнськ!й науц! займатися темою комплексного дослщження ! тонафйнсУ структури мовлення та сп!ву як засобш к мун!кативного сшлкування людини з етносередовищем, можл воет! бисв!тлити весь спектр образно-художнього р|вня й сп циф|ки ¡нтелекту нац!У на р!вн! понять етномислення й е носвщомост!.

Процеси пробудження фолькорноТ пам'ят!, простежен! авт ркою в опиа результата проведеного експерименту та результ тах медитац!й, зокрема, на образ! мисленного дерева, з фксували присуттсть елеменлв м!фомислення у сучасноТ люд ни. Метафоричн!сть цього шфолопчного плану народно! фоль лорноУ пам'ят! трииае в соб! коди - нацюнальн! архетипи обрз но! уяви. Саме це пщводить нас до розумшня образно-емоц!йн основи в!руаань, до вщтвореиня первинних зорових асоц!ац!й взаемозв'язку художн!х нац!ональних образ!в !з !х предметорне основою.

М!фолог!чний план народник замовлянь може дати поя нення (хоча й ппотетичне) таких проблем, як вплив космосу I людську свщом!сть, можливсст! людськоТ пам'ят!, а в суто ф!л лопчному аспект! - це можлив!сть виршення проблег универсально! природи синкретичних ябищ.

Досвщ сучаснс! вербальнс-маг1чноУ практики, виражений вщроджекж традиций зщлгавання словом ! ства.м, сучасж обра; конструкцн ноЫтжх текелв народних замовлянь дают

южлиЕ1сть виявити форми колективкого й ждив?дуального амовираження народноТ образноТ свщомосп. Незважаючи на з, що сам процес образотворення у сучасжй фольклоржй свн омосп практично притлумлений, можна вести мову про активне еставрування пам'яттевого р!вня образного етногенезу. 1ростежений у дисертацп процес реставрацп фолькорноТ св]до-¡ост! в опиа експериментального досшдження проблеми щновлення пам'яттевого р!вня фольклорноТ свщомосгп крЬь собливост! жтонацжноТ стр'уктури мовлення та ству - ключ до озкриття нових можлизостей 1' тдняття загального «телектуального р!вня украТнськс'Г наци, Настае час, коли наука сягге глибинний змкт \ зиняткозе значения для генетичного доров'я наци ноз1тньо'1 ф-орми старсвинних народних обряд!в, /прозоджуваних ритуальними сшвами та гиузикою, вбачаючи в ьому можлизють привести людський оргажзм у гарможчну вза-мод1ю з навколишжм свтом.

Феномен шлющего сп1зу, здавна в!домий людству, понукав дисертантку до науковоТ розвщки, окрем! положения коТ були опубл!козан1 в перюдичних виданнях, стали темою по-пйних рубрик у науково-шзнавальних програмах УР та УТ \ 31Йшли до дисертацп. Розглядаючи сшви не як демонстрафю айстерносп виконавия, а як утилггарно-прикладний заЫб нала-эдження взаемозв'язкт людини \з зЬвн!шшм св!том за умов адм1рно'|', надпсбуто5о'| стресово-емошйно'| ситуаци (хвороба, ггроза життю, особистому щастю та ж.), авторка висувае п-этезу про перзиннкть сп!зу. Сшв - ще не шсня, першозвук, 2рв1сне жтонування стану душевного дискомфорту, чи, навпаки 1раз емоц!й надм[рноТ радости - дзеркало психозмоцжних 1 ;ихоф1зичних процеав, мюток для взаемозв'язку форм истецтва та форм життя, жстрозаних практичними потребами авньоТ людини.

Проблема Ытонузання народних замовлянь эдана азторко-с як система контакних

\

зв язк1Б людини з! с в ¡том; природа цього явища сягае й сус-тльних вщносин, \ космогонм (на езотеричному р1вн1)? й суто природничоУ сфери, Питания мтон&цмно)' структури народних замовлянь розглянут! авторкога в аспектах фольклористики, етнологи й музикознавства; зроблено спробу кр!зь як!сть штонування народних замовлянь простежити невловиму пере-х!дну стад1Ю м!ж мовленням та сп!вом. Опис результат ¡в екс-перименту постае в контекст! культуроноТ традицм, ! це мае аналоги в ¡нту'Гтивжй практиц! народу, а також сп!льн! витоки з фольклорною культурою.

Фольклор як явище синкретична, функцюнально й синтетично охоплюг не лише виконавський ряд, але й форми та умови його побутування. Про вагоме м!сце фолькору в загаль-нолюдськм та загальнонацюнальжй культур! свщчить викорис-тання тако7 його ланки як народи! замовляння у л!тератур|, театр), к!но науц!, медицин! та щоденному побут! людей. 1нгерес льодсгза до своУх аитокш законом!рний: це й шзнання духовних зусиль сотень минулих покол!нь, ! розум!ння сучасного р!вня науки ! культури. Вивчення фольклору з його глибинною, вив!реною часом [сторичною пам'яттю, з! втгленими в художн!х формах лспчними схемами п!знання сз!ту, з його педагопчним, соц!альним та св!тоглядним -досвщом, - один з найпотр!бн!ших шлях!в п!знання людиною найсакральжшоТ сфери: таем ниц! про себе.

Сучасне побутування жанру "народи! замовляння" - явище динам1чне. В уа часи народи! замовляння супроваджували життя ! побут людини; еони не т!льки зафтсували еволющю уявлень про свгг, але й ув!брали те нове, що супроводжузало побут етносу, стали вщдзеркаленням процес!в еволюци фольк-лоротворчрго ген!ю людини.

Безсумншними е досягнення укражськоТ

фольклористики в дослщженн! жанру 4 "народн! замовляння", у виргшенн! загальнотеоретичних положень I „ пуб/н'кашях фольклорних матер!ал!5=

Дана дисертацшна праця е спробсю внести посильний вклад у процес вивчення ¡нтонацтноТ сфери народних замовлянь, що особливо актуально у зв'язку з актив1зацкю Тх побутування в сучасному житт! сусшльства.

0снозн1 положения дисертацм викладеж а таких публ!кашях:

1. ГПсня - ваш зоряний шлях {у сшвавторств! з О. Ракжим)

// Наука - фантастика.. 1991, N27-8,- С. 8-9.

2. Слово - обэр1г хл(бороба // УкраТнський свгг, 1893, №3-12.-С. 17. -

3. Нариси музичноТ етнологи. 1сторичний феномен народного СП13у

// УкраТнська культуоа, 1994, №4-6.- С. 24-26; №7-3.-С. 28-29.

4. Заворожи моТ печал! // "Язык и культура". И! международная конференция.

Доклады. К.: "С0ИЕ01иМ",1994.-Х. 285-291.

5. Молюсь на образи мсеТ пам'ят! // Ки'Гв, 1994, №10.-

Антонюк Валентина Гениевна. "Заговоры в

речеинтонационной системе украинской народной поэзии и бытовом употреблении". Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.09 - фольклористика. Киевский университет им. Тараса Шевченко, Киев, 1994 г.

Защищается диссертация (рукопись), которая содержит теоретические исследования, а также результаты экспериментальных исследований. Установлено, что интонационная структура народных заговоров является системой контактных связей человека с миром и может быть рассмотрена как переходная стадия между речью и пением. Описание результатов эксперимента подается в контексте культурной традиции, чт< имеет аналоги в интуитивной практике народа, а также общж истоки с фольклорной культурой.

Ключевые слова: вербально-мапчний, замовляльники жтонафя, оберег, псбутовий вжиток, сугеспя, ц!лющий, шепти.

Antonyuk Valentîna Geniivna.

"The chaims - in the lïnguîstic-intonational system of the Ukrainian national poetry and everyday usage". Thesis is for the competition of the academic degree of the candidate of the philological sciences in the sociality 10.01.09 - folk-lore.

Kiev Taras Shevchenko University, Kiev, 1394.

Thesis is defended (manuscript), which contains the theoretical investigations and also the results of the experimental researches. It is established that the intonational structure of the peoples charms is the system of the contact connections of the man with the world, and it can be treated as a transitional stage between speech and singing.

The description of the results of the experiments is given in the context of the cultural tradition, it has the analogies in the intuition practice of the people, and also the general sources with the folk-lore culture.

Key words: verbal-magic, conspirators, rhythm-intonation, protection, everyday usage, suggestion, health-giving, whisper.