автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему:
Замещение высказывания в речи персонажей(на материале англоязычной художественной прозы)

  • Год: 1996
  • Автор научной работы: Калиниченко, Ирина Петровна
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.04
Автореферат по филологии на тему 'Замещение высказывания в речи персонажей(на материале англоязычной художественной прозы)'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Замещение высказывания в речи персонажей(на материале англоязычной художественной прозы)"

^ киМъкий дейкавкий лпшсптм унйерситйт

л , :

На правах рук они су

КАЛШЧЕШО 1рина Петргвиа

замщёнш виоюэденш в мошенй персош1в /на матергалг англомовно! худокньси проз»/

Спец|альнхсть 10.02.04 - германсыц мови .

Автореферат диоьртапП на зцобуття вчеаого ступени кандидата фтлолог-гчних наук

Дисертац±ею в рукопис

Робота виконана на кафедр! граыатики та 10торгг англ1йсько1 мови' Кихвського державного л!нгв1отичного унхверситету

Науковий кер!вник: кандидат ф!лолог1чних наук

доцент Е.Я.МОРОХОВСЬКА,

доктор фглологхчних наук професор Г.Г.ПОЧЕЩОВ

0ф{цхйн1 опоненти: доктор ф1лолог!чних наук професор О.М.СТАРИКОВА

кавдидат ф!лолог1чких наук додент 1.0ЛЮЗЕМЦЕВА

Провхдна установа: Сумеький державний

педагог1Чний хнститут

Захист вхдбудеться "^Г" 1996 р. о годинх

на зас1данн! спецхал1зовано1 вченог ради Д 50.26.01 для за-хисту дисертацхй на здобуття наукового отупеня кандидата ф*лолог1чних наук при Ки?всьноцу державному л1нгв1стичноцу ун!верситет4 /252150, Кихв, вул. ЧервоноармЗДська, 73/.

3 дисертац!ею можна ознайомитиея в науков1й бхбл!отец1 ун4версите*у..

Автореферат розхсланий 1996 р.

ВчениЯ секретер у

спец1ал13овано'1 ради . ^ / М.П.ДВОРЖЕЦЬКА

Замхщення як мовне явище давно привертае увагу дослгд никгв. Проблема зашщення в усхляких гг аспектах роэробля-еться на MaTepiani ргзних мов як заруб1жними, так i В1тчиз НЯ1ШМИ лгн1'в1стаыи /див. Л.Блумфмд 1968, В.П.Кобков 1964, Г.Г.Почепцов 1971, Н.В.Варгхка 1972, 11.1.Колеснхнов 1974, А.М.Рочняк 1974, Т.В.Зайцева 1976, Б.С.Соловйов 1976, Г.Т.Рево 1980, Л.0.Куке 1981, В.М.Табастаева 1961, Н.М.Рани ська 1962, Б.С.Жаров 1964, А.Б.Иасирова 1964, П.К.Златева 1967, М.Д.Березко I9Ü8, Л. I.Mi крюкова 1988, е.Ф.Сереорешц кова 1989, О.Д.Фатеева 1990, С.В.Огоновська 1991, B.M.Ci-нальнгкова 1992, H.Allen 1961, R.Crymee 19би, К.Quirk et a J 1982, A.Colen 1934, Ii.Duatcova'' 1984 Та XH, /.

В лгнгвгстичних дослхдяеннях основна увага прнд1 лнегы.,! заыщенню онреыих сл1В. Замщення висловленкя хоча i згаду валось в деяких роботах /див. Т.В.Радзхевська 1979, 1981, М.ПЛонгце 1981, О.Д.Фатеева 1990, 1994/, проте спецгально не вивчалося. Л1нгв:хстика тексту та прагматика, що активно розробляються в сучасному мовоэнавствх, вадкрнли новх перо, пективи в дослхдженнг цього явища.

Дисертацхя виконана в русл1 проблем сучаснох лштстм-ки, ЯК1 пов"яэанх з комунхкативним тдходом до внвчення иов них явищ. Комунгкативний пгдххд передбачаз вивчения одиниць мови в динамхцг мовленневого спхлкування, що нёможливо здtй с нити всео(Нчно о'ец урахування зовн1ШИгх умов комунхкащх. Давно назрхла необххднхеть аналхзу не тхльки самог Biiyxpiui ньог структур« тексту, але i таких фактаргв, котрх зумовлю-ють пороцкення конкретного тексту в умовах реально? ситуа-цг I, в нкгй дшть конкретно коцуи!канти /адресант i адресат/ /Г.В.Колшанський/.

А к т у а л ь и г с т ь вибрано! чемн дисьртацп вчлш-

чаеться загальною спрямованхстю сучасних лхнгвхстичних дос-лгджень на вивчення мовних явищ в комущкативно^}<ункщональ-поцу аспектх, зростаючим гнтересом до вивчення процесу побу-дови тексту в лляпг виявлешш особливостей фунющонування одиниць рхзного л:шгв1 стачного статусу в реал1зацх! основних категорий тексту, потребою в подальшгй розробцх проблем эамг-'дення.

Н а у к о в а новизна дисертацхйного дослдаення полягае в тому, що 1/вперше висловлення персонажного плачу тексту аналхзуються з точки зору комун1кативно'1 пеоднорхднос-Т1,* 2/вперше корелятивне заыщення розглядаеться в аспект коицгнхкативно1 облхгаторностх/факультативностх; 3/защщення висловлення вивчаеться в контекстх його семантико-прагматич-ного представления.

О б"е к т о м анайзу е корелятивна пара: висловлення-антецедент/-постцедент I зашщувач.

П р е д м е т вивчення складае семантична проевдя за-мхщувача на замхщуване висловлення, структурнх характеристики эамхщення, що розглядаеться, його комушкативт мояии-■ \

В0СТ1.

Матер1алом дослхдження послужили приклади хз творхв англомовног худокньо'1 лхтератури двад1щтого столхття.

Робота мае мету вивчити риси, спхльнх для замхщен-ня висловлення та 1нших вцдхв корелятивного замхщешт, а та-кок виявити особливост1 замещения висловлення.

Досягненнл поставлено!' мети передбачае вирхшення таких 'конкретних з а в д а и ь:

- визначити роль замщеннл висловлення в органхзацп дискурсу;

- проанал1эуватп замхщення висловлення э точки зору коцунг-

кативног облггаторностг/факультативностх;

- описати семантичну структуру висловлення;

• розглянути основний компонентний склад сеыантичног струк тури зажщувачхв;

• установи™ фактори, якх детермтнують функциональна наван таження зампцувачхв /здгйснення семантичног прсекцп на пропозивдоналышй aoo/i прагматичний змгст висловлення/;

- виявити причини, що викликають замещения висловлення по прагматичному змтсту.

Для р!шення поставлено! мети використовуються piwHi м е т о д и: гццуктивно-дедуктивний метод, метод структура,, семантичного та фунми овального опису, метод компонентного х дистрибутивного аналхзу, метод лхнгвхстичного моделювагаы Апарат дослгдкення включае також елементи ильисного анагазу.

О с н о в н i положения, що виносять ся на захист:

1. Висловлення персонажного плану тексту е ксыуткз тивно неоднортдними: розргзняються комунгкативни вторииш. ч.-. комуткативно третишн висловлення. В ochobi видглених нами к ому Hi кати вно третинних висловлень лежить процее третиннох Bep6ajii3anii повздомлень, вже двгч! вербал1зованих в peaju ному або вигаданому комунтк&тивному актх. Комуюкативно трз-тинне висловлення, що мае свого втдправника i одержувача, входить до комунгкативно вторинного повхдоилепня, у нкш о також в адресант та адресат, i разом з ним гнкорлоруеться в первишшй текст, KOMyniкантами якого а автпр г читач.

2. Aiia4opH4He, катафоричне та д1а{'оричнв ьампцення „.. рактеризуються ргзним ступенем комунтканщног з'начучоет'г. Т) точки зору граматики мови ан»;;оричне аамЫеиил, ¡ц.> peiуз:и«

еться факторами культури мовлення на дангй мовг, виступае як комунхкативно облз:гаторне, оскхльки необххдним е прагнення досягти лаконхчностх мовлення,'уникнути нефункщ опально над-м1рних повторгв. Катафоричнх защщувачх е надмхрними /х, от-же, факультативними/, осйльки вони створюють гнформацхйну лакуну, з"являючись в текстх перш за елементи, змхстом яких вони наповнюються. При невикористанщ катафоричних замхщува-чхв моке бути эдхйсиено принцип економп мовних засобхв без втрати 1Нформащ'1, що передаться. Однак факультативН1сть катафоричних замлцувачхв не мае абсолютного характеру, що обумовлюеться IX функцхональним синкретизмом. Дхафоричне замещения, под1бно до анафорпчного, можна розглядати як кому-кхкативно облхтаторне, оскхльки анафорична структура входить в дхафоричну як складова частина.

3. В зв"язку з тим, що семантична структура висловлення гетерогенна, до не'£ входить пропоэицхональний /власне семан-тичний/ 1 прагматичний ЗМ1СТ, замхщення висловлення здхйснга-еться по двом складовим його семантичнох структури. •

4. Серед защщувачхв висловлення видхляготься монофунк-щональнг одиниц1, якх эдхйснготь семантичну проекцхю чи то тхльки на прагматичний, чи то ильки на пропозицхональний змхст висловлення, х бхфункцхональнх одиницх, що замхщують висловлення як по прагматичному, так х по пропозициональному змхсту.

5. Внбхр прагматично? складовох семантичнох структури замхщуваного висловлення залегать вгд гндивхдуального намгру адресанта висловлення", до складу якого входить эамхщулач, I обумовлюоться такими факторами: прагматичною неоднозиачнгстю висловлення, фактором адресата та опосередиованим типом мов-леннввого сп1лкування.

Теоретична значущхсть дисертацг* полагав в тому, що вона вносить вклад в розробку проблем :за-мщення", втдкривае новг гранх цього явшца. Результат« дос-л1д>кеяня цоповнюють знания в галузх л:нгв1стики тексту,

иовленневих акт1В. В роботх здгйснений коыллексний гад х1д до вивчення зам:цепня висловлення, розглянутг його структура характеристики, семантичщ та комунхкативнх но® ливост!, визначена роль зампцення цього типу в органхзацм дискурсу, виявлена його семантична та прагматична несдно-рхднгсть, установлен! фактор», як! и визначають, описал! комунгкативнг можливост1 мовця /що вгдкривавться ейкорис-танням замещения/ в його мовленневгй взаемод1х з адресатои.

Практична цтнн1сть робота лолягае у мокливоси застосування результатгв дослдаення в курсах теоретично: г практично'! граматики англгйськог мови. Думаеть-ся, що результат» проведеного дослгдження мокуть бути вико-ристши в спецкурсах по прагмативд, лгнгв1стицг тексту, культур: мовлення, при написаннх курсових та диилошшх ро-

б1Т.

Апробация робот и. Основнх положения I рь зультати дослвдження вхдображещ в публоацгях автора, а та кок о'ули представлещ в доповхдях на конференцп "Мовно-оти лгстична органгзащя тексту" /Шив 1992/, третгй жжнародмй конференцгг "Мова 1 культура" /1йп'в 1994/. Результат« дг.е-' Л1дження обговорювались на заседаниях кафедри граматнки 1а 1сторгг англ1йськох мови ЩЩУ.

Структура робот и. Дисертащйне дослгдження обсягом 153 сторпши складаетьея тз вступу. двох ро&дхпи. з висновкаш до кожного а них, загальних висновнха, б10л1с1 рафП, списку лексикограф!чннх джерел, списку д*ерел Ьчюгл-

2-(,-51

ративного матергалу.

У. в с т у п I . обгрунтовуеться актуальнгсть теми ди-■ сертацхйног! роботи, розкриваеться наукова новизна дослхджен-ня, його теоретична I практична значущхсть, визначаються об"ект I предмет дослвдження, його мета та завдання, форму-люються положения, що виносяться на захист, даеться гнформа-цхя про апробац!ю результатов дослздження.

В пергаому р о з д 1 л х замщеннл висловлення в мовленнг персонажхв розглдцаеться як один 13 видгв кореля-тивного замхщення, висловлення персонажного плану тексту анал1зуються з точки зору комунЁкативног неоднорхдностх, визначаэться роль замхщегаи висловлення в оргащзацГх дискурсу, замхщення вивчаеться в аспектх комунхкативно1 облхгатор-ностх/факультативностх.

В другому р о э д I л х випвляються оеобливос-тх замхщення висловлення, замхщення висловлення дослхдкуеть-ся в контекстх його семантико-лрагматичного представления, розглядаеться семантична структура висловлення,, аналх^уеться основний компонентний склад семантично! структури замхщува-Ч1В, установлюються фактори, якх детермхнують функциональна навантаження защщувач1в, виявляються причини, що 'викликають звМ1щетш висловлення по прагматичному змхсту.

У загальних висновках пхдсумовуються результати досл;дкення 4 намхчаються перспективи подалыпого пошуку.

осговши алст ровога

Аналхз результат!в, одержаних у мовознавствх на цей час, доэволяе зробити висновок, що вивчення мови як замкнуто! саиодостатньсх системи не йоте бути вичергашм 1 повинно бути розширено описоя механизму функцгонування мови в.проце-

ct комуикац11 /О.Л.Каыенська/.

Ксмунхкащя в цхлому решпэуеться в конкретних комунг-кативних антах. Елементарний комунхкативний ланцюжок "вадн равник - попгдомшшя - одертувач" виетунае в рол1 нва'ш'а комущкацтг.

Текст - серед1цй компонент нерозривно! трнедносп "ьи рееант /автор/ - текст - адресат /читач/". Волею аатс.ра in корноруючого тексту в нього може бути вбудоваие висж.вльа-нн, (до спочатку входило в самоетШшй комунгкативний лаиц*, kgk 3i свогми власнимн комунл: кантами, комунхкагивпою ситуацией, ксмушкативним завданням. В ochobi коыумкативио ьь* ринних, висловлень лежить ироцес вториннох вербалгзацп ло-вздомлень, вже раз вербалгзованих в реальному або внгадано му номунткативкому актг /1.М.Полетаева/. Наведемо прикладн комунгкативно вторинних висловлень:

Ч believe In the Whole, the Good and the Beautiful.1 Hayward with his loose large limba and the fine cat-i з age of his head looked very handsome when he said thin, an i he said it with air.

4s that how you would describe your religion in a ciib aus paper?1 asked Weeka, in mild tones. /S.Maugham/

Нами видаленг комунхкативно третшш висловлення, коц i розглядаються як результат третинног вербалхзацг! покндоы-лонь, вже дш'ц вербшп зованих в реальних або ква:Л рсалмш:-; комунп<ативних актах. Наприклад:

•The last thing ahe said,» Gretchen was Baying, 'wan, "You tell your father, wherever he ia, that I forgava~hiiii." Then she went into a coma and never came out of It."

/I.Shaw/

'iVell, before tile reception for the t«.o TLur,.bu, 1 ааи

Nlcolay, 'Robert told his mother that he would not be joining them. When she asked hiai why not, he said, "Ду notions of duty, perhaps, are somewhat different from yours."'

/O.Vidal/

Комунгкативно третинне висловлення,' що мае свого вхдп-равника i одерхувача, входить до комунхкативно вторинного повгдоилення, у якого також е адресант та адресат, i разом

э ним хнкорпоруеться в первинний текст, комунхкантами якого с автор х читач, що умовно можна зобразити такою схемою:

тает

/1-е повхдомлення/

/автор/ /перс./

А-НТ.

Э-/перс./

/2-е повхдомлення/

А-Т,

ШСЕОЙПЕНШ /3-е поводом./ •

3

/перс./ /перс./

А-Т.

. А_т1 /читач/

Висловлення персонажхв /коцунхкативно вториннх/коцунх-кативно третиннх висловлення/ утворюють в текси самостгйний шар. До графхчних маркерхв комунхкативно,вториннйх I третин-них висловлень належать лапки, чия функцхя вводиться пере-важно до того, щоб зоровим сигналом повхдомити про особливий комунхкативний статус вхдповгдного пов!домлення. Лапки фоку-сують увагу читача на переходх В1Д комунхкативно первинного повхдомлення до комунхкативно вторинного або вхд комунхка-тивно вторинного повхдомлення до коцун1кативно третинного. Ящо комунхкативно вторикнх повхдомлення маркуються в текстх одинарними лапками, то комунхкативно третиннх - подвШшми,

та навпаки. Портвняйте:

'(...) Не half opened the door but didn't invite me in. X aaid, "Good evening, Ryan." He just nodded, but didn't reply. There was a strong smell of whisky. Then I Baid, "I've come to collect the portrait but it isn't in the 3hed, or if it ie I haven't found it." Then he aaid, his speech rather slurred, "It's to the left of tlie door, wrapped in cardboard and brown paper. A brown pap¿r parcel, Sellotaped." I said, "Hot now." He didn't repl> but came out to me leaving the door opon. We want to thr. abed together.' /P.D.James/

"(...) I once heard Momma tell Castalia, both of thfcu laughing over it too, Momma said, 'Ho, darling, you've get things contused, I believe. You see, I am the aristocrat and you are actually to help me.' And Caseie aaid, 'You the. boss and I the slave? That it?' They giggled actually. (...)" /А.Gurganus/

Отже, висловлення персонажного плану -тексту a Koi.iyni,,,^ тивно неодноргдними: розpiзияються комунгкатнвно втариыил, комутнативно третишц повхдоылення.

1 комумкативно вториннг, i комуикатиыю третинач ьп. ловлення виступають в комунхкшцг не хзольовано, а як ь»е-мента у склад1 текстового фрагмента - дискурсу. Як так!, по ни вступать в iieBHt вхдношеиня ai óuíctom огсч.уичлх вксгхз лень, бдина семантична база тексту /Г.В.Колшанський/ передумову для використаннл корелптивких защщувачхв - еле-m9htíb, чо в лаконхчнгй фор»« передаюсь smíct як окрешх ел!в, так i цглих висловлень шляхом спгавгцьошслшя з ншл.1 Замхщеннп В НаШОНу розумгннт НОСИТЬ рбЛЯТИВНИй л tí

3-6-57

тер. Пхд замещениям ми розумхемо таке вхдношення Mist елемен-тами тексту, при якому один елемент /замхщувач/ мае семан-тичну проекщю на другий /висловлення/, представляючи його узах'альнено i компактно.

Як свздчить фактичний мате pi ал, эасоби замщення вис-ловлення дуже рхзноманхтн1. У сферу замщення висловлення залучаються:

I/ слова мовленневох семантики /advice, confession, greeting, order, promise, question, remark, statement, suggestion, words, answer, information, message, news i Т.д./;

2/ слова розумовох семантики /assumption, conjecture, guess, idea, opinion, presumption, thought, view i т.д./; 3/ слова тироко1 семантики /thing, stuff, matter/} 4/ займенники /this, that, it, what, which/j 5/ займенниковий прислхвник so.

бдиним критер1ем зешщувальностх для ecix слхв е обов"-язкова наявнхсть в тексм корелята /антецедента/постцедён-та/. Чт замхщувачем i антецедентом/постцедентом устьиовлю-ються або кореферентнё, або косигнхфхкативнх вхдношення.

Зх cboim антецедентом заы!щувач спгввгдноситься через анафоричний зв"язок. Анафоричне замщення пов"язане з В1д-новлвванням вже ведомого змхсту:

•I'm a different man these days.'

'I'll believe It when I see it,' Cully said. /I.Shaw/ She reminded bin, "When the institute opened, you said, 'Allow me two years.' You expected to have something positive by then. That wae two years and four months ago." lie seemed surprised. "Did I really say that?"

/A.Halley/

Замхщувач стввздноситься з постцедентом через катафо-ричний зв"язок. Катафора привертае увагу до шфсрыацП, екс. плгцитно виракеноУ у подалыиому TeKCTi:

'I have a request, sir, from General Butler, who io still at Annapolis. Would you allow our Massachusetts men U board here at the Treasury?' /G.Vidal/

"(•..) IVhen I asked her If ahe had seen anything the previous night she gave this very curious answer: 'NaturalJj, if I had been unable to sleep, if I had mounted the stairs, then perhaps I might have seen this assassin, thia a.cn3ter enter or leave Madame'a cabin. (...)" /А.Christie/

Д1вфоричний зв"язок e двоспрямованиы. При дгефоричноцу замщетп эажщувач мае водночас i антецедент, i постцедент, bih знаходиться в гнтерпоэицп:

•That kid isn't going to stay in Green Hollow for long.,5

the headwaiter said. 'You mark гцу words. She'll be in New

York or Hollywood before the aeaaon is over. (...)'

/I.Shaw/

Показниками дгафоричного зашщення можуть бути дошл дгб'слова. До них належать, нанриклад, to repeat, to reiterate, to revert, to reword j под. В значениях цих дгеелть е компонент "повтор". Порхвнлйте: to repeat - to вау or do again to revert - to talk about or consider again

to reword - to say or write again in different words. HasefleMO npHKJiaflH:

•Has anyone any idea what our losses have been?' aakud

Setvard. (...)

' 1 revert to my original question, Mr. Stanton. What,

have been our casualties during the last year?1 /G.Vidal/ "Yet you вtill went ahead and marketed the drug?" "Senator, with аду new drug there are always negative opinions. All of them muet be examined carefully and вввев-eed..."

"Please, Mrs. Jordan. 1 am not asking for a lecture on the practices of the pharmaceutical industry. Цу question requires a simple 'yes' or 'no*. I repeat: Knowing about those reports, did your company go ahead and sell that drug to pregnant American women?" /A.Hailey/

Як правило, корелятивне замщення розглядаеться як 6i-нарне /англ. binary/, тобто двохелементне вхдношення. Про-те, як бачиыо, властивхсть бхнарностх в чистому видг характерна лише для анафоричиого i катафоричного замщення. Дха-форичне к замхщеннл являе собою тернарне /англ. ternary/, тобто трьохелемектне вгдношення,. через те що при усунекнх антецедента або постцедента Д1вфоричне зашщення перестав бути таким i стае катафоричним або анафоричним вздповхдно.

Анафоричнх, катафоричнх та дхафоричнх замхщувачг пред-ставлякть замхщуваш елементи узагальнено. Анафоричне замещения е гвдуктивним способом представления замхщуваного еле-ыента /вхд конкретного до загального/, катафоричне замхщен-ня - дедуктивним способом /вхд загального до конкретного/, д!афоричНе - хндуктивно-дедуктивним /вхд конкретного до загального. - В1Д загального до конкретного/. Завдщувач1 зв"я~ занх si CBOiwt антецедентами/постцедентами двобхчно: вони ' здатнх бути i'x абстрагуючою замхною i конкретизуватися imm. Аналхз прикладхв показуе, що анафоричне эамхщення кому-нткативно вторинних висловлень переважае над катафоричним

та дгафоричшш, що пов"язано з поступальним принципом роэ-гортання змхсту. При замгщенн! комунхкативно третинних вис-ловлень спостер1гаеться, усе ж, превалювання катафоричного замщення над анафоричним /65?/,' Це пояснюеться,-на наш пог-ляд, так.

По-перше, для того, щоб ввести комуи кативно третинне висловлення, адресант коцунхкативно вторинного висловлення повинен дати адресату сигнал про висловлення, яке вводиться, про те, що це висловлення мае -хнший комунхкативний статус. Одним i3 таких сигналов може служити замгщувач з детерминативом /присвхйним займенником або хменником в присвхйноцу вимхнку/, що вказус на адресанта коцунхкативно третинного висловлення:

"(...) According to Quentin's informant, the senator's words were, 'I've been waiting for something like thla«'"

/A.Halley/

Howden remarked quietly, "May 1 remind you of your own statement about congressional support. I believe your words weret 'There isn't any legislation I want that I can't have passed."' /A.Halley/

По-друге, адресант комун1кативно вторинного висловлення вводить комун!кативно третинне висловлення, а не передае Його змхст непрямой мовою, тому що вважае цей 3MicT важливим, суттевим i бажае максимально точно його вхдтворити, врахову-ючи i 1вдив1дуальнх особливоста вираження. Щоб привернута у вагу адресата до подалыжи 1нформацхх, створити "¡мйстовний дeфfцит", адресант комунхкативно вторинного висловлення ставить замхщувач в препозицию до замхщувалого коыун1кативно третинного висловлення.

Заувакиыо, що фактичний материал не М1 стать йодного прикладу дхафоричного замхщення комугакативно третинних виеловлень.

У ход! дослвдасення-встановлено, що анафоричне, катафо-ричне та дгафоричне замхщення характеризуются рхзшш ступеней комун1кативно'х значущостх.

Анафоричне эащщення прискорюе та полегшуе процес кому-нхкацх'х. Воно е наслхдком I окремим випадком прояву уйвер-еального закону економхг часу, зусиль I затрат в коыунхка-тивнхй д!яльност1. Економхя ж дхе у сфер1 надмхриостх х ро-зуыхеться як усунення останньо'1. ГИдкреслимо, що вивчення анафоричного замхщення як окреыого випадку прояву економй' не передбачае абсолютизацхх Його ролх х вхдриву вхд 1Ншого, протид1Ючого явшца.

Аналхз фактичного матер1алу показуе, що висловлення персонажхв мокуть не тхльки эамхщуватися, але х повторювати-ся. Повтор належить до надмхрних компонентов мовлення, проте слхд роархзнювати функвдонально надмхрщ та нефункцхонально надмхрнх компонента ыовлешш /Л.П.бфхыов/.

Анафоричне замщення е одним хэ способхв усунення саме нефункцхонально надмхрного повтору, тому що власне В1н не мае цхнностх в процесх коцунх кащ I, предстае як надлишкове явище 1 характеризуемся э сугубо негативного боку.

Уживання анафоричних зам1щувачхв в мовленщ персоналии свхдчить, на наш погляд, про IX мовленневу культуру. Анафоричне замщення вхдвертае одномамтнхсть мовлення. Справкня к висота мовленнево1 культури як раз х визначазться рхзноыа-Н1ТН1стю способхв вираження того самого змхсту, що знахо-дяться у розпорядкеннх мовця, Т0ЧН1СТю та доцхльн!стю хх вн-

бору ввдповхдно комунгкативному завданню /Г.О.Золотова/. Анафоричн1 замхщувачг дозволяють запобхгти громхэдкостх мовлення, передагочи по сут1 той ке обсяг Ьфрмацгг, ¡до х IX антецедента. Як вгдомо, короткость, стислхсть мовлення, прагнення виразити максимальну за обсягом хнформацхю ихнх-мальними засобами визнаеться одним хз 1Стотних ознак культурного мовлення Л!.1.1л"яш/.

На ввдмхну В1Д некорелятивного корелятивне замхщення не е облггаторним. Ми вважаемо, що з точки зору граматики мови алафоричне замещения, яке регулюсться факторами культу-ри мовлення на данхй мовх, виступав як комунхкативно облхга-торне, оскхльки необххдним е прагнення досягти лаконгчностг мовлення, уникнути нефункцгонально надмгрних повторхв.

Що стосуеться катафоричного замещения, то воно е фа-культативним; ГИд факультативнхстю /в широкому эначенн!/ ро-зумхеться свобода /можливхсть/ випущення чи, навпаки, вживания в мовленневому ланцшку того чи ¿ншого мовного елемен-та /В.М.Солнцев/. Зм1ст поняття факультативности /необов"яз-ковостх/ по сашй сут1 термхна базуеться на протиставленнх поняттю облхгаторностх /обов"язковостх/. Де ж пролягае водо-дгл тж комунхкативною обл1гаторн1Стю х факультативнхстю ви-користання замхщувачхв? Що дав х чим диктуеться реальне вживания катафоричних зам!щувач1в при наявностх принцйпово'1 можливост1 IX невживання, тобто в умовах факультативности?

Якщо анафоричний замхщувач дублюе поперед« й зыхст, дозволяючи уникати повторхв, I в£дпов1дае потреб!-в еноно-М11, то катафоричний замхщувач передбачае подальший змхст I може бути розцхнений з точки зору деяких завдань витягнення хнформацх'! з тексту як надмхрний елемент /ЯЛ.Откупщикова/.

Факультативнхсть залекить вхд явища надмхрностх. Лише в тому випадку, коли вживания якого-'небудь елемента е надмхр-ним,■створюються передумови для його факультативностх. В явюц1 факультативностх проявляеться постхйна боротьба мм надмхрнхстю та прагненням до еконоыхх /А.Л.Семенас/. При не-використаннх катафоричного замгщувача може бути здхйснено принцип економх1 мовких засобхв без втрати 1нформаци, що передавться, оскхльки катафоричний зам:хщувач створюе хнфор-мащйну лакуну, з"являючиоь в текстх перш за елемент, зм1с-том якого в1Н наповнюеться.

Отке, незвакаючи на те, що анафоричнх I катафоричнх за-мхщувачх передають той ке обсяг 1нформацп, що х 1х антеце-денти/постцеденти шляхом сп1ВВ1ДНошення з ними, анафоричнх заМ1щувачх, що мхстять в собх в стислому виглядх попередню хнформац1ю, забезпечують вгд надмхрних елементхв мовлення, катафоричнх эщащувачх сащ е такими, тому що нонденсують постхнформащв, що I дозволяе говорити про 1х р1зну коцунх-кативну значущхсть /комунхкативну облхгаторщсть/фацульта-тивгасть/. '

Заувакимо, усе к, що факультатив«сть катафоричних за-м1щувачхв не мае абсолютного характеру, що обумовлюоться хх функщональним синкретизмом. Одночасно зi своею основною функцхею, що полягае в узагальненому I компактному пред-ставленнг елемента, на який здхйснюеться семантична проекция, катафоричи замхщувач1 виконують х 1НШ1, другорядй функщх, як1 нашаровуються на основну. Такою, примгром, е фунмця привертання уваги до шформацп. експлхцитно вира-яенох в подальшому. Катафоричнх замхщувачх можуть внконува-ти I стилхстичну функцхю, зокрема, вони використовуються

для створення "змгстовного дефгциту", надають розповгдг ди-нашзм та внутр1шню напруясенгсть.

Оскглыш анафорична структура входить в дхафоричну як складова частина, дхафоричне замщення, подгбно до анафорич-ного, можка розглддати як коцунхиативно обЛ1гаторне, В дха-форичнгй структур! надшрним виявлпеться поетцедент, що е повтором антецедента, причому такий повтор моке бути як функционально, так I нефунквдонально надмгрним. 1ншг к пост-цеденти дтафори використовувться для п!двищення хнформатив-но1 емностг дискурсу, подальшого його розгортання, хх основ-ними функвдями е пояснения, уточнения, конкретизацхя, уза-гальнення í т.д.

Вивчення замщення в аспект! облхгаторнастг/факульта-тивностх лише пгдтверцило думку про те, що будь-яний мовний феномен з"являеться заввди перед досл1дником як явище комп-лексне, багатогранне, що мае ргзнг, хнод1 ладто суперечливх ознаки I характеристики.

Як ваш вхдзначалось, в першому розд!лг замгщення вис-ловлення розглядаеться нами як один гз вид1в корелятивного замщення. Деякг висновки, зроблега по першому роздхлу /зок-рема, про бхнарнхсть анафоричного/катафорйчного замещения х тернарн1сть дгафоричного, про комушкативну облхгаторнгсть анафорииного/д1афоричного заыхщення * факульгативн1сть ката-форичного х т.д./, е справедливими не мльки для замещения висловлення, але í для ±нших видхв корелятивного заыхщення. Через те що висловлення мае дистинктавн! ознаки, специф1чни-ми рисами характеризуемся i замещения висловлення, розгляду яких г присвячуеться другий роздгл дисертацгйного дослхджен-ня.

В зв"язку з там, що семантична структура висловлення гетерогенна, до не! входить пропозищональний /власне семан-тичний/ i прагматичний зы!ст, замщення висловлення здхйсню-еться по двом складовим його семантичнсп структури.

Замгщувальн! mosuimbocti слгв, котрг виконують в текстг функцгю замещения висловлення, потенцгйно притаманнг г и в мовихй системх, вони закладенх в ix семантичщй структур!. Серед зам1щувачхв висловлення видгляються монофункщональнх та бхфуккцхональн1 одинищ.

Монофункцхональнх одинищ: здхйснюють семантичну проек-щю чи то тхльки на прагматичний 3mict висловлення /деям iMeHa ыовленневих акив, що називаать формули соцхального етикету greeting, farewell/, - в ix семантичнхй структур! е компонент "комуHiкативний нашр", але вхдсутня сема "про-позиц±я"/> чи то Т1лыш на пропозищональний змхст /плена з семою "ыодус 1нформування", слово words , слова розумовох семантики - в 'fx семантичну структуру входить сема "пропозиция", слова широкох семантики та займенников1 слова - вони характеризуются недифаренцхйованхстю значения, направления семантичнох проеюцх напропозицхональний змхст висловлення виявляе ix оточення/.

Б1функЦ10нальн! одиницх зашщують висловлення як по прагматичноцу, так i по пропозищональному зыхсту. До них налегать iuena мовленневих актхв /за винятком деяких хмен, щи поэначають етикетнх ди/. Б1функц1ональност! цих сл1в сприяе наявнхсть в ix семантичн1й структур! сем "комущ кативний на-Mip" та "пропозшця", якг в актх комушкацгх поперемхнно на-бувають бхльшу питому вагу.

У ход! дослхдкення виявлено, що дистрибутива уыови, в

яких опиняеться гая мовленневого акту, виступають визна-чальним фактором, детермх:нуючим функцЁональне навантаження замхщувача. Контекст однозначно визначае, чи проецюеться гм"я мовленневого акту на прагматичний або/i пропозицхо-нальний зм1ст замгщуваного виоловлення.

Аналiз фактичного матерхалу показуе, Що хм"я мовленневого акту проектуеться на прагматичний зм1ст антецеденту, якщо воно входить до складу висловлень, що мёстять /експлх-цитно або iMMiuHTHo/ вимогу уточнити комун1кативний нашр /1а that a promise? 1в it an order or request? I assume that's a compliment та под./:

'If you do that again, I'll smack your little bottom.' 'Is that a promise?' /If.Cooper/

'Julie, there's something you must do for me. Could

you _'

'Must?' She smiled, 'An order or request.' /А.МасЬеап/ "(...) But the way you've put it together, this is the coziest hangout I know."

"I assume that's a compliment." /A.Hailey/ Антецедент замхщуеться по прагматичному зм!сту i у past включения хменх мовленневого акту до висловлень, однозначно називаючих комунхкативний HaMip/That Is щу request. Tell him lt'e an order.-It was merely a suggestion та ПОД./:

"I want you to lose and Henry Duval to be deported. That la my request." /A.Hailey/

'Stay here! That's an order. (...)• /С.Francis/ 'If you could see your way to abandoning your Alpine hat, sir.'

I ought to have seen it coming. That cough should have told trio• But I hadn't and the shock was severe» For an ins-

tant I don't mind admitting that X reeled.

'You would go as far as that?* I said, chewing the lower

Hp.

'It was merely a suggestion, sir.' /P.G.Wodehouse/

Сеыантична проекцгя на прагматичний змхст антецедента здхйснюеться такок i при запереченнх певного комушкативного нашру /That Is not a promiee. That wasn't an invitation та

под./: -

.'Well, Hike,' Antoine said after Davie had left, 4 aeem to have found a home. Thanks to you. I may even be able to pay back some of the money you have advanced for me. Although,' he added hurriedly, 'that is definitely not a promise. (...)' /I.Shaw/

•Tell me about New York! Xou know I've never been.'

, 'Would you like to go?'

She glanoed at me in momentary question. I realised what I'd had In mind. Hastily I tried to get out of it. That wasn't an Invitation.' /W.Cooper/

В останньому виладну ми ехильщ бачити один is свое-рхдних способгв зампцення, так званий "закреслюючий" cnoci6. Цей cnoci6 обумовлений наявнхстю в.семантичн1й структур! за-перечНого слова not семи "негацхя". Загальна вхдм1нн1сть "закреслюючого" замщення вхд зашщення без заперечних сл1в полягае в тоуу, як воно здхйснюеться, а не в тому, що замх-щуеться.

Прагматичну пресупозицхю залеречного заыхщення складае Його позитивний корелят /That is not a promise - That is' a promise/. Прагматична функцхя "закреслюючого" способу замх-цешш полягае в тому, щоб спросувати, вхдхилиш або скорек- ■

тувати передбачувану думку адресата. Таке замещения спира-еться на передумову помилковосгх.

Вибхр прагматично! складовох семантично1 структури за-м1щуваного висловлення залегать В1Д гндивгдуального намгру адресантависловлення, пшорпоруючого вам1щувач, i обумовлю-еться такими факторами: прагматичною неоднозначнхстю висловлення, що замгщуеться, фактором адресата та опосередкованим типом мовленневого сп!лкування.

Фактор адресата в немаловажним i коли I/адресант висловлення, до якого входить замщувач, е адресатом замгщува-ного висловлення /адресант зам!щуе висловлення по прагматичному зм!сту, однозначно називаючи або залер£'"уючи певний ко-мушкативний намгр, щоб запоб1гти можливому нев!рному розу-мхнню 1локутивно'1 функцхх адресатом або для коректування думии адресата у випадку його неадекватного реагування/, i коли 2/адресантом висловлення, що включая замщувач, стае адресат замхщуваного висловлення /адресант зам!щуе висловлення по прагматичному зм:гсту, вимагаючи /експлгцитно або хмплхцитно/ у адресата уточнити коцунхкативний HaMip як при його нерозумхнн1, так i при оцхнц1 його неадекватним дашй комушкативнхй ситуац!х/.

Значения замщення висловлення по прагматичному змхсту зростае в умовах ретранслятивного спЬхкування, наприклад, при просторов1й та часовхй вхддаленост1 один В1Д одного адресанта та 1стинного адресата:

Making a fast decision, nhe said, "I want to see him. Ovor here.? • .

"Vince?"

"Yes. Tell him it's aa order. (...)" /A.Hailey/

Адресат-ретранслятор хоча I 6 одержувачем повгдомлен-ня, саме власне адресату призначуеться хлокутивний змгст висловлення /Г.Г.Почепцов/, я кий у випадку прагматично! неоднозначноста висловлення в чутливим до того, який контекст, ситуавдя, невербальна 1нформащя х т.д., що не моке бути в достатшй мхрх оцхнено Д1йсним адресатом. Бхльш того, в умовах ретранслятивного сгалкування адресант не мае моасливостх спостерхгати за тим, як реагуе власне адресат на його висловлення. Через що адресант вдаеться до однозначного називання свого комущкативного намхру чи то за допомогою хлокутивних Д1есл1в, чи то за допомогою замщу-вачхв, що розглядазоться, - хлокутивних хыенник1в /хмен мовленневих актхв/. Таким чином, опосередкований тип мов-ленневого спглкування активно впливае на виб1р адресантом висловлення, яке включав замхщувач, прагматично* складовох семантично'1 структури 'замхщуваного висловлення.

Пхдбиваючи пгдсумок вищесказаноцу, слгд вадзначити, що замхщення висловлення предстало як складне г ргзноманп-не явище, що характеризуемся як спхльшши з хншимн видами корелятивного замщення, так 1 специфхчними рисами свого прояву.

Основнг по л о ж е н н я дисергацхх вхдобракен! у таких публгкацгях:

1. Слова мовлеш1ево'1 семантики як замхщувач1 висловлення у тексп //Семантико-стилхстична будова тексту та фушадонувашш одиниць ргзких мовних ргвнхв: Тематичний зб. наук, праць. - КнУв, 1995. - С. 21-24.

2. Замещение высказывания в персонажном плане текста

как один из видов коррелятивного замещения /Киев. гос. лингвист. ун-т. - Киев, 1995. - 14 с. - Деп. в ГНШ Украины 2.06.95, № 1444 - УК 95.

3. Семантическая проекция заместителей на пропозициональное и прагматическое содержание высказывания /Киев. гос. лингвист, ун-т. - Киев, 1995. - 19 с. - Деп. в ГШБ Украины 2.06.95, № 1445 - УК 95.

4. Заместительные ресурсы языка в аспекте речевой культуры //Язык и культура: Тез. третьей мевдународной кон$. /Украинский ин-т международных отношений Киев, национального ун-та им. Тараса Шевченко. - Киев, 1994. - G. 147-148.

5. Слова широкой семантики в функции замещения высказывания //Принципы функционального описания языка: Тез. Всероссийской науч. кон$. Дральский гос. пед. ун-т. - Екатеринбург, 1994. - С. 72-73.

Калиниченко И.П. Замещение высказывания в речи персонажей /на материале англоязычной художественной прозы/.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки, Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 1995.

Исследование устанавливает факторы, детерминирующие функциональную нагрузку заместителей /осуществление семантической проекции на пропозициональное или/и прагматическое содержание высказывания/, выявляет причины, вызывающие замещение высказывания по прагматическому содержанию. Коррелятивное замещение рассматривается в аспекте коммуникативной облигаторности/фанультативности.

Установлено, что замещение высказывания характеризует-

- 24 -

ся специфическими чертами своего проявления.

Kalinlcbenko I.P. The Replacement of the Utterance In Characters' Speech /on the Material from English Fiction/.

The dlseertatlon for the Candidate degree in philology, speciality 10.02.04 - Germanic Languages, Kiev State Lin-guis tic University, Kiev, 1995.

The *orlc ascertains the factors determining the functional load of replacera /semantic projection on prepositional or/and pragmatic content of the utterance/, examines the reaeons for the replacement of pragmatic content. Correlative replacement is studied In the aspect of communicative es-aentlality/lneesentlallty.

The replacement of the utterance has the specific features of its manifestation. -

Киючовг слова: замщення, сеыантична проект я, анафора, катафора, дгафора, пропозицгональний 3Mïct, прагматичний эмГст, англТйська мйва.'

П1дп. ДО друку от.сг.зе Формат 60x84'/ie- Паи1р

друк № 2 . Дру* офсетиий. Умовн. друк. арк. .1.%-Уновн. фарбо-вЦб. С Обл1к.-вид. арк. <-

Тираж . Зам.,/4 С-37,

Ф1рма «В1ПОЛ».

2521 i>l, Khïb, вул. Цолинська, 60,