автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Жанрово-стилевые особенности ранней драматургии Леси Украинки

Полный текст автореферата диссертации по теме "Жанрово-стилевые особенности ранней драматургии Леси Украинки"

ДЬЩВСЬКИЙ ДЕР1АВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ím. I.Я.ФРАНКА

РГБ ОД

На правах рукопису ГУМЕНЮК Виктор 1ваноним

KAHPOBO-CTllJIbOBI ОСОБ Л И BOGT I Р A H H Ь О Ï Д Р A M А Т У Р Г I Ï Л Е С I У К Р A Ï И И И

Спец1альн1сгь 10.01.02 - Укр оька л1гаратура

Авт ореферат

дисергацН на вдобугтя науковг ^гупеня

канцидага ф1лолрг1чних наук

Л Ь й ! Ii

199^

Робота виконана на квфедр1 украУнсько! л^терагури Льв1вського державного ун!версигету ¡м. I.Я.Франка

Науковий кер1вник - доктор ф!лолог1чних наук, профосор Донн с«к 1.0.

0ф1ц1йн1 опоненги - доктор ф1лолоНчних наук,

Пров1дна установа - 1нститут украУноэнавствн

1.______________ ___________ - _____ . - _____________

при Льв1вському державному ун1вврситег1 1м. I.Я.Франка /290601, Льв!в, вул. Ун1верситетська, I/.

3 дисертац1бю можна ознайомитися в б1бл1огец1 .

професор М1щ0нко Л.1.

- кандидат г{^лолог1чннх наук, профосор Рисак 0.0.

1м. 1,П.Крип"якевича НАН Укроиш

Ль^вського державного ун!вврсигогу. Автореферат роз1слано

Учений оекрегар спенгпл!зовано'1 ради, кандидат ф1лолог1чних наук

ТЕРЛАК З.М

Акг^альн1сгь л]герагуроэнавчсго осмнслежы класично! епад-щини загальновкзнаня. Бона помно.суегься. коли йдогься про твор-ч1сгь Лос! Украгнки, чий доробок прогягом двсятил1гь м1ряно па-раважно з аглцду но ¡деолоИчн! сгероогипи. Наэважаючи и« даяк! крушения я пожни залшиапгься актуальними наиисшп 1966 року слова Б.Рубчика: "...пор!) б нам ужа перестати говориги про Лесю Укра'пжу як про "поо го-мужчину" ,. "поега-во'1на" I г. д.,с» почеши зг.Пмашся лосл1дами над широкою аруджиеы• ц!с1 ж!нки, П глибо-ними ф^лософськими 1 д1терагурниии эапиввлвннями"^. Лрикыйтно,-шо цI слова написан! в пран! "Иробний лет", да розглядаеться гворчгсть и ив г I ь "Молодо'1 музи" в р1чнщ1 могугн!х П[)0цес1в оноъ-лоння ср1гоео1 пооз11 киши XIX - почагку XX ст. 111 пронеси пай-■?оэпосорапн1шв сгооукггься гворчосп Лес! Укратки, на що гривали П .час на эвергнласн надежна уеага.

Нажливим крском у напрямку, про який говорить Б.Рубчак, огаа шжнаропний симиоэ1 ум "Леся Украинка 1 св!гова культура" /вере-сйнь 1951, Луцьк/. Ол1д токож наэваги »пжноролну науково-гворвги-чну конфврошпи "Двоя Украпжа I оучасн1сгь" /грудень 1993, Ода-са/. Але складна Р багагограниа проблема э"ясування мистецькоК оамобугност! ¡ппрчоог! Лес! Украинки залишавгьсл актуальною 1 ша потроСус багагьох эуоиль. На Идегься про !гнорувышя досв!ду ла-сезнпвц!и» цо праи»юали прогягом огорНчя, ала все ж, дуиобгьоя, молено говориги про нив! пнрспекгири, шо постали л1днвлввна перед лосл1дникпмн.

Дкгуалынсть осмислемня мисгвцько1 огшпифии спадшини письнеи-

^Рубч.шс 1-огитк прогний лш'/УРозоипни! перли: (1оеги "Молодой музи". - |(. ,1991. - С.33.

- 2 -

ниц1 помножувться 1 tie» обсгавиною, що вони головним чином драматург, i в1»пов1дн1 досл1дження мають стати в стригoni практикам театру ,у справ1 освоения П драматург! 1. А геагр перед ц!ею драматургию ще у величеэному боргу.

Ввдучи мову про мистацьку спвииф1ку, видЬшемо «аир I стиль котр! у оврхй взавмодоповнвваност! с прои1дними аспектами худо-жноог! або, за виоловом Г.Грабовича, "основними л1тврагуроэнав-чими поняттями"^. На них при осягненн! поетики митця мае бути звернана особлива увага. Ix гакож вид!лено э огляду на те, що поияття "повтика" пврвдбачае певну усхолен1сть. хоч i не эасти-гл!оть» Коли Алеться про пер!од створання перших п"ес Лес1 Украинки, радше доводиться говориги про формування И драмагур-г!чноК поетики.

Аби глибшв осягти особливоот! поетики того чи (ншого ИИ— сьмвнниха, ол!д уважно придивитись до npoueciB и становления. Становления драма гург)чно'1 поагики Лесi Укра\'нки 1 е пдоьмагом пропонованого досл!дження.

Головною метоп роботи е з"ясунання ироцес1в гворчо'1 еролпиП ; пиоьманниц! ь раннШ пер1од п художнъоК д1яльност1, гобго до сформувиння основних обрис!в 'i't поетики* Эодля цього сл1п роз-в"яаати так! завдання охарактериаукати оусп1льн! та б!пграф1-,чн1 чинники, як1 в notiflHüHHi з гворчов вдаче» авторки визничили драматизм як пров!дну риоу ii' худокнього стилю, прос гошти iJyiiK-ц)кшпння Hielt отильово* дон1н«нги у л!ричн1й та опiчнiй noeaii,

I

Грабович Г,>игор1й, ФункцП жанру i огилв у сгановлонн! iioroi yKpainobKoY л!торагури//ваииски Паукового говарисгвн 1мен1 Т.Шавченка. - Т. 221. - Лы!в, 1990. - С. I't.

- з -

в проз! письменниц!, з цопомогоо грунговного анал!зу H перших прям визначиги основн! ïx жанрово-стильов! тенаенцП' га оообли-воот!. Полеггауи розв"язвння цих завдонь багагий еп!столярний та л!торагурно-кригичний ввторський матер1ал, в якому тонк1 творч! спмоопосгерожоннл поеануються з пильною увагою по процео!в оно-влення на рубеж! XIX й XX от. европейського ниотацтва, аокрама драматург!ï i театру.

Питания, то входягь в коло означено'* теми, т!ею чи !ншоо

м!рою ц!кавили багатьох послиник1в. На глибинниЯ драматизм пое-

• I 2 3'

зiï авторки вказали I.Франко , М.Р.вшан , Д.Донцов , На визр!ваи-

ня в лон! П л1рики, ent4H0Ï поезП та проэи цраматичних форм

эпертае пильну увагу М.Зеров\ за ним tншi цослЛ^ники, Перш!

драми Лес! УкраУнки нагй!льш грунтовно 8нал1зуюгься в првцях •

S V

Л,Рул 1 но , А.Гозенпупа , О.Бабишк!на , .

Чимало написано про "Одержиму", яка ще з часу появи 1913 року в московському журнал! "-Украинская кизнь" /числа 9,10/ стагт! Л.Донцовл "Поэзия индивидуализма" поребурае в центр! л1торатуро-3H0B40Ï поломки. Але таемниця цього нозглибимого гвору що далеко но осягиуга. "Одержима" - першй драмагичний шедевр Дао! Укра-Унки, на чому няголошуе перевахи и б1лыи1стъ досл!дник!в. Шсля по-

**рлнко 1пан. Леся Укрэ1нкя//?!бр. тв ор t в î У 50 г.-Т.31.-К. ,1981.

^бвшан М. Леся Украшка//Л!тературно-нв,укови? bïchmk. - 1913. -Г.6Ч. - Кн. 10.

^Донцов /мнгро. Поегка укргпнського Р!сордж1монга. - Льг{в,1922.

^Зоров М. Леся Укра'/нка: Кригик0-б1огр8ф!чни" нарио. - 1{.,192'<.

^Рул{ц ilerpo. Перша драка Лес i Укра1'нки//Украгнкп Леся. Твори: У 12 г. - Т.5, - К.,1928.

^Гозенпуп А. Поотичний театр. - К.,1947.

у ,

FatfHumin 0.т?г. Драматургия JIpcî УкрэУнки. - К.,1563.

- ti -

яви цього твору говорити про драматург!о письменшип як про ранни вжэ не доводиться. Бо хоч i падал! аг-торка увесь час пв-рвбувое у творчому пошуку, всо ж пошук не" провалиться головним чином у систем!, визначен!й'nieio драмою. Пропоноване дослужен-ня можна було б нвзваги "Шлях по "ОдерлиноУ".

Попри згадан! л!терагуроэнавч! нл^утки ми дос!'не пали ок-ремого доелfпжвння, яке б уэагальнювал'о ï\ I д-звало ц!л!сну картину стр!мкого, хоч 1 эвивисгого сходження поегвеи до esoeï дро-мягург!чно'! вершини. Автор прагне гаку картину окроелнти, у чо-му головним чином ! иолвгае на^кова_норизна робоги.

Обранв тепа слону к ас пройсгавити окрем) твори письмошшц! в ïx дингшчному взаемозв"изку, у пронос! оозвигку и поотично-го хисту, а в!дтак у контекст! осроення il подоланнн nauiопаль-них га эегальноевропеРських л!Гературних тродший, Псе цо, коли говорити про науково-могрдолог1чну основу цосл1Дження, зумовлое пягне опэртя на 1сторико-функа(Опалын1Я го пор!вняльно-;'с горич-нип методи, як 1 разом з тнм аж н!як не суперочать npiори го гное ri естетичного методу, який обегоювпли .у в! гчиэняному лг тер.чтурозна-вст! О.Погебня, Б.ЛепкиА, Л.Чижевський, зрешгою само Лося Укр<нн-кв.

Наук ово-прак гичне зн ачан'ня робоги поляга«: в тому, ¡..о i i n^-зультати можугь бути викорисган! при егкоретп узагальнюячих праиь з leropiï укра'гнськох л!торагури, зокрема драматурги", и лекц!йних та пракгичних курсах навчальних закладгв, у театральна д!ялыюсг i.

Основн! результат воол!г»г>ш!Я aipoSopatii в acnopi дях но наукових конферени!ях "Ми •• ai'л о СгооинькиЯ : ггорче о^личчя i hîc-це в национальна культур!" /Ких'г, 19^0/, "'олода муза" i л!горп-

турний процвс к1нця XIX - почагку XX ст. в Укра'1'н1 1 Европ!" /Льв1в, 1992/, "Леся Украхнка i сучасн1сть" /Одеса, 1993/, "Проблени yKpa'íHobKO'í фольклористики" /Льв1в, 1993/, '"Друг! Стафаш1к!вськ1 чнтання" /1в8И0-Франк1вськ, 1993/, "УкраУиська ф1лолог1я: 1стор!я t парспактчви" /Льв!в, 199к/, в публ1кац1ях, зокрена стосовно проблем сцен!чного веления драматурНчно! клосики /основ»! публпоиП таз виступ!в та статей назван! на-npiiKimit автореферату/. Матер1али досл!д:хвння використовували-оя в локц1йиих курсах» при. проЕеяенн! прекгичних занять та споцсе.ч1нар1э у С1нферогсольському дерэдвному ун1верситег1 ra Кримоькому íнотнтуtí п1авишення квал1ф1коцП прац!вник!в ocnl-пь Структура роботи: вступ,-ври роад!ли, виснозкн, títtítetorpo» ф!чно чаотина. Загальний обслг - 165 стор!нок,

У вступ! визначано акгуалыйсть досл1дження, floro нету ti завдання, оглянуто л!таратурознавчиЯ набуток отосовно обранох теми, обгрунтозано новизну робота, з"ясовано нет оли досл1дйення.

У пера ому,, розу! л! - На п!дступах до драни - розглянуто су-сп1льно-б1ограф1чн1 чинники, як! разом з оообливостями творчох вцач! аэторки зумовлююгь драматизм як пров!дну рису П худогльо-ио стило, простекено посилення драматично! стихt"í в л!ричн1Я i еп!чн!й поезн та в проз! Лео! Украинки, зосереджено увагу на П пильному' зацхкавленн! процаоами розвитку украшоького i зага-льноевропэйського драматичного мистецтва.

П!дндв1льнв становище bí4ho спрагло'1 свободи УкраУни немов-би те до народшння поэтеси формувало П драматичний хног. Чуйна Лесина душа, яку плекали високошляхетн! родинн-t традицП, дужэ рано пройнялася болам cBoei кра'1'ни, 1 коли юна поегеса 1688 року п!дписала свои першу публ^кац!» згоцом олаЕатнин прибранин

- 6 -

то, певно, вже roui в*дчувала небуденну г!цн1сть того ¡ímokí. Леся Украинка - тенд1тна панна, то прагно об^йняги душе» всю pi дну землю. Гут невимушено поеднуюгься н!жн1сть 1 вэлич, зво-рушлива kiночнiсть i лицарська вгцвага. Якщо в uím поеднашп вчуваеться патетика, то вона прошклива й висграждана, позбаь-лена й riнi котурновох фальш1. Сама цо поеднання здавалося б не-позаьуваного, звадення воедино р1зких контраст1в i становить чи не найб1льи характерцу, виразно драматичну рису художнього стилю поегеси, цо означивоя вже в псевдон!м1.

Драиагигы становища pi дно!" крайни поеднуегься. з драматизмом епохи, в яку жива писъменниця, В бурхливих сусп1льннх процесах зламу XIX й XX ст, нэр!ако зв!льноння sis одних догм засгупаеть-ся .иаверненням до !нших, вабливих свосю поз1рною новизною, ала в глибинн!й сут! спор1днених s тим, що вони заперечують. За гадких умов пошук свобоци лвдського духу як важливо'1 передумови свочЗоди cyüiibibHo'i аидйегьоя надазичайно а^аоним. Сама на шляха* такого пощуку з"ясрв,уетьоя узгодкен1сть нац!ональних та св1тових проблем, а в1дтак драматизм св1тооприймання й творчост{ поэтаси набувае особливог витонченоот!.

Пол!гичн! реалН га ïx ф!лооофоьке'осмиолення в ту епоху все владн!шо в1длунюються в художн!й творчоог!, яка, приймаючи ïk у ср.ое лоно, як 1 во! аопекти posMaïroï aíAchootí, прагне збе~ регти, чаото в!дотояти свою суворенн1сть. Ш глибоко драматична колШя в yKpaïHObKiti л!терагур! в!дчувазться Дужэ гостро, в Лес! Украинки oras рав1гь предметом хуаохщього осягнення /зокра-иа в арам! "У пущ!"/. То» природно, цо цо пол!тичних ! ф!лософ-ських геч1й ового часу поатеоа виявляе посилений íHrepac,

До визначальних чинник!в становления св!тогляду поэгеси на-

лешить засЕоення погляа!в М.Драгоманора. 13( найб!льш вабить в позииП мислителя наголос на духовному роэкр!паченн1 лвцини, на эначэнн1 кульгури 1 егики як передумов- досягнення пол!тичних свобод. Р1эняться погляди' Лес! УкраУнки- £ Драгсманова на характер сусп!льного прогресу* поетеса б!льшоо- м!ров схиляегься до визнан-ня пл!аност1 революц^ного оновленн»^ Законом1рним було П зац1-кавлення соцГал^демократичним рухо»,. що набув на той чао значно-го поширення 1 що з ним пов"язуралися св1гл! надП на сусп!льнйй прогрес. В певних суттевих аспектах соц1ал-демократичн1 1де1 охо-дилися з пуховними домаганнями поетеси, але Я розходження нам1ти-лося досить швидко, шо засв1дчув лист >з Ялти до свотри Ольги в1д II вересня 1697 року, листи до Ф.Волховоького 1902-1903 рок1в, брошура 1901 року "0ц1нка нарису программ УкраУнськоУ пэртН оо-ц1ал1стично1", да зокрема обгрунтовуються погляди на нац1ональну-справу, в!дм!нн1 в!д марко!вських. Виразнв в прац1 "Зам1тки. а приводу ствгт! "Пол1тика 1 етика" /1903/ вбол1вання за чистогу етич-них принцип1в у середовищ} нов!тньоУ соц1ал-демократН видаетьоя не лише симптоматичним, але й пророчим. Леоя Укра'Унка в!дчува& обм0жен(сгь I драгоман1асьхого вчення, 1 марксизму як овоер!дних нодиф1кац!й позитив1зму, у якому в!дбилиоя найхпроктерн1ш1 риои XIX ст. Тому ф1лософськ! напрямки, пов"яэан1 э осягненням глибин-них вольових 1мпульс1в, з 1нтуУтив1змом, не можуть обминути поете-су, хоч рааше гут доводиться говорити не так про впливи, як про суголосн!оть цих напрямк!в П 1нтелектуальнии пошукам. Утверджен-ня новгтньоУ ф!лософП та естетики значков м!роо пов"язане з по-стаггв Ф,Н1цше, який мае чималу популярн!сть у олов"яноькому ов1-т1. Елизькис до н1ше8нського руйн!вний максимал1зм, цо не мае сприйматися прямол1н1йно, бо за ним жага гуман1отичного *ивотво-

рного оновлення, властивий у эначн!й м!р! Лес! Украхнцх, про. що пишуть Н.Зеров, П.Филипович та 1нш1 цосл1дники. Широч1нь iH-телектуальних пошукхв Jleoi Укра'1'нки суттево визначаб хпракгер драматизму ïï творчоот1, дё 1ррац1ональне й рац1ональне пере-буваюгь в рухлив!й витончен1й взаемодП. ffi пошуки эначною Mi-рою зумовлююгь прих?д поегеси до драматургН, зумовлюють особ-ливоот1 ïï драматичного стилю.

Доолухаючись до голос1в епохи, переймаючись ними, Леся Ук-païHKa вигворила самобутню й цЫ'сну власну ф!лософську систему, яку можна схарактеризурати як гуман1стичний 1ндив1дуал!зм, в чомусь близький до 1деалу В1дродження, еле з наголосом на не-осяжносг1 й неоднозначноот! взаемин 1ндив1да р оточення, на ре-альноот! диогармон1йного характеру них взаемин. При тому ця ди-сгармон1йн!сть не абсолютизубться, в ïï творчому подоланн! вба-чавться сенс бугтя. Мабуть, hîxto так виразно, як Леся УкраУнка, не виянив в1дкрито1' ун1версальним проблемам буття укра'1нсько'1 нап1онально1 luaï, Ueï незнищенност! глибинних творчих сил при-роци й людського духу.

Драматизм особистого Лесиного кртя сприяв крисгал!зацП гвкого cilгосприймвння. Свою недугу гона трактуе як неволю. Су~ оп!льна неволя й неволя Еласна стають нврозд!льною одною неволею, яка спонукае до гострого в!дчуття ворожост! умов людського 1снуЕання, крихкост! й Иедовгов1чносг1 людськох' icroTH, здавало-ся б, н1чим не захищэноУ перед невблаганним фатумом. Часом роз-пачлив!, часом елег1йн1, часом скептичн! ноти, пов"язан1 з цим в!дчуттям, раз у раз зринають i в лисгвх, 1 у в!ршах поетеси. I вже саме це розма'1гтя наотро'1в та 1нтонац!й, шо походягь з! en i -льногсджерела, эасв!дчуе душевну й художнв чуРнхсть, здатн!сть

- 9 -

подивитись на одна явища з р1зних точок зору, углед!ти рiзн1 тенденц!í floro розвитку.

Драматичний характер литературного обдарування поетеси вия-вивоя дуже рано. Глибоким сокровенним драматизмом пройнятий !! перший в!рш "Над1я", написаний з приводу пол!гичного заслання любо!' т1тки. Л1рична геро!ня мае безпосередн!й стосунок не до само! поетеси. Не гак звана рольова л!рика, що м!стигь в соб! озна-ки переселения в imiiy особу i в чомусь наближаеться до драматично! форми. В л1риц1 поетеси схильн1сть до р|зкого з!ставлоння явищ i понять, до mítkhx к онтраст i в в образн!й систем! поеднуеть-ся з пильное увагою до найменших nopyxÍH людсько! душ1 та нюанс!в навколишнього св!ту. В1дгак драматична напруга набувае неповторно! л1рично! теплоти. Схилыйсгь розкривати поений образ чи поняг-тя у м1нливих вэаемозв"язках з йшими, в Динам1чн1й перспектив! обергасться 1 неактуальною снагов. Вираэно явлена вже в л1риц| тема наскороност1 людського духу щонайнесприяглив1шим обставинам нерозривно пов"язана з темою в1дчутгя людиною свое! земно! мину-iiocrt, права на вгому й безнад!ю. Геро!чн1 мотиви саме у вэавмо-дп з елег1йними набуЕаюгь особливо! переконливост1. ПсихолоНчно обгрунтована драматична складн1сть внутр|шнього ов!ту л1рично! ге-poiHf та i! сгосунк!в з довк!ллям викликае появу поруч з нею 1н-ших л{ричниу постаге», близьких до драмагичних персонаж!в /Мува, Весна, Ангел помети.../, зумовлюе усе в]дчутн1ше прагнення арв-MaíyprisHo! bpraHi3auii л!ричного письма /д1алог!чн1сть, що вла-стива й монологам, виповнений характерним'осмисленням життевих оу-перечностей б1лий Bipui, розгортання Л1ричного оюжету з допомогов в1ршованих цикл1в.../ 3 витонченим драматизмом Л1рики пов"язана поетична трансформац1я емп!ричних вражень, глибинна му?иквльн1оть, видоришния лакон1зм, гжжтш до м!фолопчних мотив1в, до позначв» них вигадливими нюансами символ!чно м!сгких eapíauifl образ!в ар-

- 10 -

хетипного характеру - св!тла й вогно, п1гьми й ноч!, каменю й го ри, моря й хвиль..,

Емоц1Рн1 мвдитацП' з приводу взаемодН геро'1'чних та елег!й-них мотив!в, драматично! й л!рично]( стих1й, пов"язана з ними 1н-гелектуальна снага й уроча п!днесен!сть вказувгь на суггев1сть у поегиц1 Лес! УкраУнки еп!чних елеменг!в. Тож невипадково з перши крок!в jiiTeparypHoY д!яльносг! вона поруч з л!рикою зваргаегься до еп1чноУ noesi'i, яка б!лыиою м1рою дае змогу в1дточуваги майс-герн!сгь композицН. свкегу, змаловання персонаж!в... ^вортае на оебе увагу фрагментарн!огь композицП поем, яка в чомусь близька до способу орган1зацй' л!ричних цикл!в i водночас в прообразом вищукано'1 оув"яз1 црамагичних сцен. Прикматне звернення в поема: до мотив1в слов"яноько!' й б1бл1йно1 м!фологН, до легенд рицарсь-ких чао!в, звернення, яке мае бвзпосервдн1й сгооунок до характер-Ho'i для письменниц! символ!зацН" образного ладу..

Досв!ду сгворенн1 eni4H0'f пиеми значною м!роо спричинився до п1эн1ших здобутк!в у галуз1 поеми драматично'!. Але авгорка cric ршу все б!лыву увагу звертае на прозу, спочатку вдаегься до про-soboi MiHiampH, a Bpamri робигь "замахи на всяк! noBicri i драни"*. Ii вабить не лише уроча маПя в!чних проблем, а й розма!ти{ натурал!отичний чар минутого земного життя. Про це св1дчить пев-нов Mtpoo й noesifl з П виразними елеНйними мошвами, але в про-st ц! мотиви та б!льш виразн1. В проз! пиоьменниц! дуже виразна драматична сгих!я. Особлива роль д!алог1в у гворах, де нав1гь монолог!чний виклац /BHyrpiumi монологи, невяасне пряма мова/ зде (Ильшого д1алог1зований, орган!чно еипливае з i'x внугр!шньо1 сгру ктури. Драматична скондвнсован!сть, в1цсутн1сгь розгалужоних сю-жегних л!н1й, не пов"язаних з основной nieo в1дсгугпв, невид!-

^УкраКнка Леся. 3i6p. твор!в: У 12 г. - Г.10. - К.,1978. - C.IVi.

. - ir -

ibna в!д пластлчноХ виразноот1 психологична вигончан!сть, нб6-1Ижоння авгороько! мови цо сиен!чних ремарок - усе це явн! оз-1аки црамагичного .сгило прози овгорки. IJa t е головноо причи-loio того, що вона в основному лишаегься.в межах опов!дання t лию набликаеться цо зразк!в велико* прози. Невимушено егюдн!сть •а р|дкрит!сть композииГ/, багагоасгвкгн!сгь зобрлження, Нвод-юзночн1сть хорактер!в, простота фабули й зросгання ваги внутр!-тього сюкегу, посилення рол! чудожнъоХ дегял!, п!дтэкоту, пау-1И, сугесгнвних мохливостей письма ср!дчать, со поря за все я грозf письмонниця впритул наблизилась нэ просто до драматичного золу , а до ослгнонь новоХ црвми.

Б1льи ч!гко означити прих!д письнэнниц! по драматург}! до-юмагае анал!з геагральних зац!кавлонь овгорки, як! з дитинниУ !iт, ше з час!в Новограда-Волинського, виразно випвилися в геа-■рал1зованих дигячих забавах, шо оживляли образи J ингичноХ ni->олог!х, i пол!ського фольклору, в увага!й прихильносг! до наро-1них irp та обряд!в, у численних домалн1х висгявах. Скр1зь, дв ¡о поребувэла б поегесэ /з Киев!, Соф1Y, В!дн1, Еорл1н1.../, во-¡а нэ пропускае нагоди познайомигися з Т0мг0шн1н„.геагралышм кит-ям. Бэзпосередн! враження допомргаагь в1дчути оаму бисгирну тоа-ралького плину. Леся УкраХнка ц!нуе перэдус!м прироцн1сть акгор-ько1 гри, пов"язану з поглиблвним психолог1чшш обгрунтувонням цен}чного образу. Особливу за^кавленхегь виявляе письмэнниця атурал!сгично-символ!сгськин театром, ио розвивосгься в Свроп! а рубе.-к! стол!гь.

У другому роздШ - Прозов! драма - анал1зуогься пера! зраки драмагург!чноХ творчосг! Лео! Укра Хнки, написан! IB96 року "ягиактна драма "Елакигна троянца" га драматична м!н!атора "Про-

- 12 -

щання". Наголошуегьоя на зв"язку цих драм з попередн!ми пошука-ми письменниц! в галуз! л1рично* й вп1чно'У поозГУ, особливо к прози»

ГероУчний аокетизм 1 право людоькоУ 1стоти на повнокровне жйтгя - одна з цангральних кол!з1й у художн!х розмислах письмен-ниц|. Ця суперечн!сть, ця "неск1нчена розмова" стала п1дгрунтям драматичного конфл!кту "БлакитноУ трояьди", в!дчугного вже в заголовку - кв1гка, що е вт!лвнням земних розкош}в, кольору неземного. Поагеса.схильна до худоинього вияву буттсвих ангигеэ, надаб Ум пронизливо експреоивного окреслення. Разом з тим Бона прагно эбагнуги таУну плинного взасмопроникноння прогилежних явищ, в1ичуги команги Ух р1ЕНоваги. ¿в!дсн п^дсиленэ рац1онал!~ стичнои конструктивного враження класичноУ ч!ткост! й гармонП. Ill риси, сластив! П творам !нших канр!в, ма^повн 1а:е розкривзв-ться у в1раоЕан1й драматург!У письмонкиц1. Але вхе б "Ьлакиг-1! 1П гроянд!" пони гиразно саогься взнаки. lie Еиявляегься зокрс-мо в с23й0гричносг! образного ладу, скапЬю, сисгэми персонажи». Дозо-гл ч!тку пропорц!Ин!сть структура п"еси засв1дчуе i суворо Е'гГтрпиакнй градиц1йпо "трлкутний" композиц!Рвий розвиток дi i, nluiijJSCA'Si.iiil norJjcm: из акт;; о з!дпов1дки»и чпсого-лросторози-¡пт спхизДднса&ннямн. KyxLuiimulfitii! гр-зтя гЛя в1?д!лоно грлра- . алии г.рои1з::;о:н1 чье;.' в!д периих. "¿юх вксх1гних та авох пстинн1:с, ао йкотьса до трйгхчиоУ розв"я8ки.

4{тк1сть то KKDOKsnioTb отру;;турн ткору ссогрШю зглоа-гсуггься, номов рогфокусовувться зосороддажш уиагч; на м1нлив!й плнвкоог! дба^ливо виписаних адталэ*, лх1 в! д1грэ£>гь- ваклйеу роль у ро5.читку д 11. 1х акразн1сть у чомусь близька э£гольн!й структурно ч1гкост1, а водночас i виг!дно порушуе в1дчуття

1гааано'1 симетрП, вШграе своп роль у в!ддаленн! п"вои в15 >ац(онвл1сгичного охвмагизму. Туг нажать { вкаввн! в ремарках

юсесуари, I на-менш! порухи жест^®- твг 1нтонац1й, як 1 |нш| юихолог1чн1 й плаотичн! нюанси,. 1' !мена» 1 ф1зичне оамопочуггя пдрсонаж1в, 1 кл1мат, 1 л!герэгурно-миотецьк! рем1М1сценц11',-..

У "Блакитн1й гроянаГ' большое м!ров, н!я у будь-якому 1н-> шому гвор1 письменниц!, в!дчугн1 в!яння натурал1зну. Мабуть, не випадкоро першим з л1терагурних 1мон, що зринавть в розмопах персонаж! в, с 1м"я Золя. 3 впливом нагурал1зму посл1дники олушно г?оа"язуг/гь угэгу пиоьменшш! до б!олог|чних вим1р!в лопоькоК 1с-тоти. зон рема до проблом спадковост!. Проте в твор! Лес! УкраКнкк б1олог!чн! вим!ри бээпосеродньо посднон! з духовники, поеднвн! значно т1сн(ша, н!ж у п"еоах "Примари" ГЛбсона чи "Пород оэ1т>ан-ням" Г.Гауптмоно, э яхнмн часто пор!вноогь "Блзкигиу гроянау". Уявлоння гороКн! про спою спадкову хворобу ¡1 пов"язаие з ним пра-гионня зогаУти палку присгрпсгь та обпогсггмсь рмцарськоа любов"« чяс1Р блакитно1 гроянди, крихкз опод1вання на моллнв1сгь немозкли-вого глетп, я пог!н ескокэргсвнп в1я.човя я!а гсохаияя, вр'гит! п1д «сиття- тут ЗЛИТ 1 ВОСГ,ЯНО 61 ОЛОГ1чн1 51 Я.ух02!!1 чиинпяп отпнов-дять ОСНОВУ ПрОа1ДИОГО 3 п"ес1 ВИуГГЗ^НЬОГО коиАч^ту, э як ому розкрирозгьоя сгроллонни? 1 «гисокочлямпл" он! г ¿Ьсюп!,

Х?4о:ло и.тшодшя го та;ш:с ел1гг} 1!!сче:1* ля з1ч!|1сгь I '1 к!м;омк1сгь, сисргь I гчгтл, бозупегао розум стсс зк-гшо ефе-? г.ш!1гп«н у сихоМ за ряц!^с«•т;чно1Е пчпкотиост!. У Л по! У:срч'{нки п1 лчуor.seьсп тасияпча!1 пу.

сим5ол1зм,у. I да/то не лило тому, я о мвтс£оричиу структуру гио-ру гиверэуе залоаичоний 1з сереяиьо"з1чно? логонэд и 1 стг^пп образин 0 СИМРОЛ. Вну^р'шнт Св1т Г0Л0ВН01 ГОрО!И1 30 по!В! 00(!11льн0-

пскхолог1чиоХ окрэслвност! лишавгься не до к1нця розгаданим. 3 неничврпн1ого оимвол1отвько1' образност! досл!дники пов"язуюгь эростання сугеотивно¥ сили нов!тнього мисгецгва внасл1док твн-денц!й видового та родового синкретизму. О2 тенденцП в1дчугн! загалом у творчост! поегеси, зокрама 1 в и перы1й п"ес1. Грун-говн! ремарки туг надзвичайно пласгичн! й нальовнич!. Письмен-ниця вдаегься до засобу кольориотично!' гри. Хоч 1 ц!лком Еиправ-дан! по^угово, набувавгь особливо'1 таемничосг! звуков!, зокрема музичн! ефекги, В межах драматично'! дН в п"ес! своер!дно позд-нуюгься л!ричн1 й еп!чн! елемонги. В!дсторонен1 й не звекди без-посередньо пов"язан! з фабулою л1терагурно-кисгецьк!, науков! й проото житейськ1 розмови, шо часто пераросгапгь у полеи!чн! д!а-логи, даогь змогу узага^льнити драмат.ичну д!о, включиги Г! в иир-ший контекст. Иьому служить 1 переказ легенди про кв!гку, во вн-яскравлюе 1цео твору, 1 виконуван1 персонажами п!сн! га декломо-ван! ними в! рш! • •.

Деяка воленовн!сгь, вичерпна !нформативн!сть га синтаксична грон!здк!оть репл!к тан, до можна було б об!йтись лиш котяком чи незовериеиоя фразою, св!дчать, шо драма те не зово!к в!льна в!а обгяюшвих трациц!й побутописання. Все х£ не стосунок до цих гра-пиц!Я визначае отильову суть твору. Власг«ва п"сс! класична ч!т-к!сть орган!чно поеднуетьоя з нагурал1стичноо точного й симво-л|стськоа табмкич1ств. Не настрозва психолог1чна драма, в як!й особливу роль в!д!граогь невимовн1 п1дтоксги, промовисг! надефо-оичн! детал!. Вйшукана взаенод!я розмаЪ'гих кудокн!х тенденц!й св!дчить про неповгорний неоромантичний стиль авторки. У П первой п"ес! ця вишукан!сть не така орган!чна, як у п!зн1ш1й драматург! I, алз вже туг вона сгановить основу сгило.

- 15 -

Есгетичн! уявлення, не узгоджен! з багатограннов жанрово-стильовою специф1кою п"еси /надм!рний побутов!зм перших постановок, эокрема в Tearpi М.Кропивницького 1699 року, чи майже ц|лковита в!дмова в!д побуту у вистав! Льв!вського театру 1мен1 М.Заньковецько'! 1969 року/, спричинились до оуттвво спрощвних П сценгчних прочигань. Б1льшов иtров, н!ж театральн1 постановки, наблизилася до в!дчуття Лесиного твору к!новеро1я "Блакитно"! тро-янди", зд1йснена режисерон О.БШмоп /Укртелеф!льм, 1988/.

Лальшим кроком творчох еволюц!й leci УкраКнки - драматурга стала MiHiampa "Прощания". П"еса являв собой коротку оцену з"я-сування любовних взаемин м!ж Хлопцем 1 Д!вчиноо, як1 так I не вдаеться до к!нця з"ясувати. Ця нез"яоован1сть становить чи не наРважлив!шу стильову рису твору, в!дкритого незглибимШ таемни-чост! бутгя. У "Прощанн!" витончений психолог|зм харакгер!в та си~ туац1й сягае нового р1вня й поеднуеться з б!льшою, н!ж у поперед-н1й n"eci, свободою в1д традицхйних драматург!чних канон!в. Ува-га до роэмаУтих подробиць життя ! продиктована нею етюдна лег-к!сть, поз!рна недбал1сть художнього викладу все орган!Чн1ше поеднуеться з коп1гкою виважан1стю кожно! детал!, з тонкою ху-дожньою обм!ркован1стю. В!дтак окреслюеться гака важлива риса по-егики leci Украшки як невимушена Ч1тк1сть, ненав"язлива лакон!ч-на виразн!сгь /вона особливо даеться взнаки у фхнал! п"еси/.

Нова европв'"оька драма кшця XIX - початку XX ст.- угверджу-валася спочатку як драма нагурал1стична, до розвивала здобугки реалистично'! драми XIX от. Увага до конкрэтних реалей повсякдення нав1ть за умов fx noeraaaui'f стимулювала розвиток передус!м про-зових л1терагурних форм. Зачинател! ново! дрйми, чия творч1оть викликае пильний ]нтерэо Лес! Украхнки, виотупають перрважно як

- 16 -

драмагурги-прозаХки. Гож с в т!м своя законом!рн!сть, що споча-тку э прозою Леся УкраХнка пов"язуе реал1зац!ю свого драматург! чного покликання. "Блакитна троянда" й "Прощания" за своХми жан роео-отильовими ознаками богато в чому близьк! й водночас вЦ-м!нн1. Вже обсяг I структура кожноХ з п"ес засв!дч,уюгь широку о пл)туау творчих поиук!в пиоьменниц!. Незавершен! фрагменги 1иши прозових дрем авторки геж виявляють новагорськ! гендении XI драматичного письме. При г!м ця незавершен!сгь засЕ1дчуе, що Леев Украинку владно кличе XX поэтична муза.

У гретьому роэдШ - Поегична араматурПя у зазначаеться. що в!дчутгя й осягнення широких можливостей неоромантизму сгас одним а вир1шальних чинник!в введения здобугк1в ноеоХ ярами в поетичну стих1с, що тут Леоя УкраХнка торуе ц1лком самобутнЮ шлях, найб!льш в!дпов!дний природ! П таланту. Новипадково звер нення письменниц1 до поетичноХ драматург!I зб!гаегься в час1 з написаниям XX л!тературно-критичних отатей, де осмисленно проблем неоромантизму наложить ч!льне м1оце. Леся УкраХнка в1дэнач!)< синтегичний характер неоромантизму, зокрема такий суттевий пара метр цього синтезу як прагнення до гормон!зацп сгосунк!в героя те врби. Неоромантизм за во!еХ в1дм1нноот1 в1д цдасичного роман тизму не виключае влаотивоХ оотанньому поетично! п!днесеност!. В|дчугт.я цього, певно, Я отало поштовхом доноецнання здобутк!в новоХ арами з власник доов!аом в иарин! л!ричноХ та еп1чноХ по-еэ!Х, э традиа!ями поетичноХ драматург!X. Поетеса еияеляс посил-ний 1нтерео цо античноХ трагеаП, перекладам п"еси Шексп1ра га Байрона. Щв одним таким поштовхом ймов!рно. було захопленнн твор ч!ото Р,Вагнера, який небвзп!дставно вважаегься предтечею бага-тьох иовац!й у миотецтв! XX от,., зокрема символ1эои1Х м!фу й ху дожнього синкретизму.

- 17 -

Першим вик1нченим зразком поетично! арами Лес! УкраУнки е, ароматична м!н1атюра "1ф1гон1я в Тавр1д1" /1898/. Задумана як розлога драматична поема, поно одначо реол!зуегься у форм1 невелико'! за обсягом монодрами або, за эвгорським визначенням, прамагичног оцени. У п"ес| виразна характерна для письменниц! г'заемод!я героУчних га елаг!рних мотив!в. Гут поетеса впаршв у своУй драматург!!' вдаеться до символ1зац1'1 м!фу. Поеднання отро-rocrl м!фу й таемничост1 символу зумовлюе тяк!ння до особливо! злптоЕаност1 етодност! й консгруктинноеri. Присугне в ремарках поеднання строгих форм антично}' скульпгури га apxl тектури'з не-всипущ1сгю морського базмежжя немов э!плунилося в художньому лад! гвору. 1J1 риси значноо м!роо рлосгив! проз! ввгорки. Але як-що гам за нюансами вгадуегься Еиввжен1сгь, го туг виважен!сгь-ожиттевлоегься нюансами, щодо прози можна говорити про ч1тку не-вимушен1сть, щодо поетичних драм письмэнниц! - про Ух невимуше-ну ч!тк!сть.

Так само як не вдовольняло поетесу обмекення л1ричними в1-ршами, зрешгоп прозовими образками та этюдами, но вдовольняло П i обнажения драмагичними м!н!агврами. Поетична ун1версальн1сть, з якою пов"язане тлж!ння до м!фу. охиляла до великих мисгецьких форм; У apyrín половин1 90-х pokíb Лося УкраУнка 1нтенсивно пра-цое над драматичною поемоп "Скульптор", яка на той час лишилася нэзовервеною /була вик!нчена лиш IS09 року й д!сгала назву "У пушГУ. У сво'Ух основних обриезх драма посгала в ранм}П nepioa гворчосг! авгорки. Ала Уй ше бракувэло глибинноУ драматично"! напруги й сконцднтрованост!. Робота над п"ес.оо св!дчить про HacrfHf пошуки письменницею власного драматург i чного (Стилю i остагочно редагувпння гвору зг!дно !з осягнугими у cbo'íx шедв-■

- 16 - '

врах сгильовими законом1рностями. Долаегься побутова обгяжонхсп 1 романтична велемовн1сть, композиц!йно вежлив! д!алоги /як-ог про свободу оооби м!ж Р|чардом 1 Годв1нооном у перш!й дп, про свободу мигця м!ж Р1чардон та Джонатаном у друг1й/ суттево ско-рочуються й переробляються, перш н!ж набути рис афористично пруя них 1дейних Двобо!Е.

"Скульптор" - перша опроба створення письменницею велико! в!ршовано! драми, яка хоч 1 не вдовольняла и, все ж значною м!~ рою розвинула набуте в попередн1х завершених п"есах. Вже у вар1-ант1 900-х рок!в споотер1гаемо пойняте витонченим психолоПзмом коп!гкв в!дтворення побугових реалей, в якому значну роль в!д!-гпавть промовист! нюанси й вегал!. Драматичн! постат1 твору зде-б1льиого неоднозначн!. За вс!е! психоло^чно-побутово! обгрунто-ваност1 вони напрочуа лакон1чн1, кожна в1дтворюеться лише к!ль-конэ суггевими штрихами у отосунку до драматично! д(!. Мабуть, семе ця вежлива обсгавина. яка св}дчить про закладен) вже в пер-ш!й ренакц!! стильов! тенденц!!, значною м1рою дала змогу в остаточному вар)анг1 дооягти в!дпов1дного лвкон!зму 1 в 1нших аспектах драми, Спосгер1гавмо туг нимало !нших,прикмет того "скульптурного" отило, якого врешг!-решт сягае поетеса. Дето аналог!-чна ситуац!я з "Блакитноп тр'ояндою", але в поетичн!й драм! певн! стильов! нев!дпов!дноот! б!льшрю м!рою впадали в око. ТеняенцГ! м1фолог*чно!( симЕ0л1зац!'!, що вимагали особливо! трансформац!! емп!рично! стихГ!, закладен! вже в самаму задум! твору. Вони Нройоййсто! йиярляютьсяв його образнИ» структур!. Через всю драму проходить- ОДИН з Пост1Рних м!стких обраэ!в Лесино! поетики -образ камено* -щб.й te^^aтичнoмy контекст! п"еси про скульптора вкотре засв!дчуе нерозривну едн!сть побугових 1 симеол!чних об-

- 15« -

азних чинник1в як сутгеву ознаку неоромантичного стило авторки. ар1ац11 "кам1нно1" теми виступаогь сугтевим доповненням мага-оричного образу пущ!. Як 1 в багагьох 1нших п"ссах авторки» в Скульптор!" викорисговуегься своер!дна символика кра1в. Рим-Ве-би!я-Англ!я-Массачусегс /Мар^леилУ- Рс^-Айленд -Голланд1я-6ги~ ег-1зра'1ль... - усI ц1 географ1чн! понятгя набуваогь у поетич-ому конгексг! особливого значоння. При г!м не сивол!ка багато-ранча, здеб1льшого позбавлена п рям ол 1 н 1 них протио гавлень. В же ранньому иярьчнг! п"сси в!дчутна тдмння до ошадливо1 мальовни-ост1, гри ср1тлог1ной, промовистого викорисгання звукових ефек-!в. Вираз1мше, !ик в пшик ранн!х п"есах авторки, просгрп&с та-а характерна риса П поетики як ф1лософ1чн1сгь. I хоч тут ьо арактери на зливаюгься воедино з! своею !деолог1чною оугтю, хоч ут ф!лософськ! диспуги зринавгь на побутових хвилях, а не боз-осередньо випром!нюогься з оотанн1х, все -к тенаенцп' до таког дноот! ц1лком а!ачут!и.

"Скульптор" та "1ф!ген!я в ТаврШ" масть приблизно таке ж заемов1дношення, г!льки вже на поэтичному, а не на прозовому !вн1, як "Елакитна троянда" 1 "Прошання". Синтезувати масштаб-'сть та етюдн!огь, ч!тк1сть та невимуиан!сть з особливою повно-ои поагес! вдалооя в араматичн!й поем! "Одержима" /1501/. В п"е-! органично поеднан! 1 властив! попервд1н!м спробам авторки в алуз! поетично'х драми генденцй' м1фолог!зацГ1 образно! оиоте-и - внкористання давнього м1фу й м!фогворання.

Композии!ю твору визначаоть чотирн фрагмента, пройнят! ди-ам!кою зроствння в душ! героШ нанавист!, породжено'1 либов"ю. снфл1кт в Г! душ1 винесено на перший план.ггбго лшвлягь кснф-1кти з Мао!ею та юрбою. Зав"язка првв!дного конфл!кту ч!абуаа-

•тьоя поза ножами безлосередньо'/ Щ, всгупний монолог лит спо-Btmas про He'i, а кульм!нац!я зб1гаеться з розв"язхою. Конфл!кт, що floro npoBifliiKM учасником е Мес!я i що розвиваегься за законами трациц!йно'1 драми, з"ясовано в n"eci лиш окремими промовисги-ии штрихами, в!н отановигь пгдгрунтя основних под!й.

Нвтрадиц1йна вишукаюсть композицп, витончений психологизм

1 пов"язана з ним п!дгексгова невимовн!сть, родовий синкретизм,

промовисга роль видовищних деталей /символов кольору й се!тло-

т1ней/... - усе цо св1дчення все орган1чн1шого оволод!ння здобу-

тками ново: драни. При тому в "Одержим1й" Леся УкраХнка виходигь

но принципово новий ревень на липе власног крамагург1ЧН01 маРогер

ноет!, а й загалом розЕИтку свропейсько! драми XX ст. Вишуканий

словеоний двобШ, що на нього звернув угагу М.Заров, а за ним i

!нш! цосл!дники, впершэ на повну силу вияеився саме в "Одэржимхй"

що значною м!рою й дало М.Зерову писгави назвоти п"есу "першою в

ряд! тих цраматичних поам, що вважаюгься за шедеври Лес i Укра гн-

ки"". Само в "0дершм1й'' персонаж! за bcígí cbogí психолог!чно!

.багатогранност! набувавгь !дболог!чних вим!р!в i висгупаюгь бозпо

середн!м впленням художн!х !дей. Ие'було новим явищем ceítobo'í

драматург!*. 1деолог1чн1сть п"еси була в!дчута багатьма дослшш-

ками, як! одначе здеб!льиого ставили знак piBHOúrt mík иеолоМч-

híctb сусп!льною й художньов. За bcIsí сусп1льно'1 заангажовано-

оП, лирично! схвил^овеност! авторки, виразних у ii драм!, вона

усв1домлое обмежен!сть Tie'i чи Ihuioí |деолог)чно1 доктрини i, вда

вчись до художнього осягнення 1деХ, прагне в!дчути ту !дею у bcíx

складнощах та суперечноогях, у стосунках з рвал!ями буття, а в!д-

так лог!чно приходить до в!дчуття живо* взаемодп !дей. Лшрелом

таких хуцожн!х осягнонь с вишуканий драматизм, притаманний вжо по аим л!ричним гворам авторки.

ГЗеров Микола. Твори: У 2 т. - Т.2. - К.,1990. - С.365-366.

- 21 -

Принцип« в!дтрорення героя, який ра вс!бУ соц!ально~пси~ хелог1чно1 означеносг! е перш за псе героем !яеУ, та нриниипи х.удожньоУ взасмодГУ {дай, впергае явлен) письменнипеш в "Одержим!!»", у блгатьох сугтевих аспектах близьк! Тим, як1 М.Бахт!н спостор!г у романн!й гворчост! Ф.Достоевського, назвавши Ух пол!фон!еп. Щопрагда досл!дник иосл^довно й категорично в1дмов-ляс драмI р здэгносг! до полтфонп, вважаючи, то драма монолог}-чна зо ссоси природою, шо П консгруктивн! особливоег! но дапть змоги належнин для пол!фон!У чином дистанцОваги образний лад

ярторськоУ св^омост!^. Стосонно градиц1йно! клясичноУ дра-ми лчений мае рац1ю. Сгосовно ж ноеоУ арами, схильноУ до родового синкретизму, зокрема й до широкого викорисгання вп1чних зяоо')11!, и! ''ого м^ркування еимзгяюгь коректив. Драмагург!п Лес! УкраУнки - гому промовисго св!дчоння.

Оильояою домнтнго» "ОлержимоУ" е 1нтолектуальнэ наснаже-(пегь. Основним засобом !нгвлектуал1зму е взасмоа!я !деолог!ч-них персонаж!л, немислима без розкриття Ух неоднозначност!, без глиоинного психолог!зму. 1деолог1Ч1исть персонажа /п!дпо-рапкурпння психологично обгрунгованого характеру ¡ивК, його злимегь з ¡десю/ мае сгосунок до синеол1чноУ м1фолог1звц1'1 образного" ладу, з чим пов"пзана своср!дна видовипшоть. Велика ампл!туда га розмаУгтя худокн1х засоб!в дикгуе необх!дн!сгь Ух чхгкоУ нпоряакованост!, гранично1! оиадливост! в Ух викорисган-н!. ."шразний лакон!зм "ОлержимоУ" е лажливога передумовою особ-лт;0 1 зл'чгованост! р!знор1дних сгич!Р твору, Ух вишуканоУ гар-монп. \пч лальш! творч! пошуки письменниц! не позбэрлен! око-нпрн'--1'г'Р, зпгалом вони розвиваяться в систем!, визнрчен!й

х1:ахгин Я, Проблемы портики Достоевского. - Москва, 1963. ч С. ...

- .22 -

"Оцоржнмои", л систем! ппогично! 1 н голс-к гу илI)ноI драми, чка конкретияувтьси зпеб!лыпого в жонр! прпмагичноУ поеми неоро-монтичного зраэко.

У висновках п!дсумогано зм!сг роза!л!р, узагальноно спо-отережоння над шляхами драматуручного становления поегесн. Шдзнячоно, що до носб1льш в1дпон!дного сроУй гворч!й природ! жанру поегесо прийшля ,у виооку мнть наххноння, але ия мигь була б неможлива без тривалих ! наст!«них иоперодн!х пошук!в. Наголо-шуеться, шо Леся УкраУнка попередила пров!дн1 тенденцП роз-витку драматург!У 1 театру XX сг.

Основн! положения диооргац!У викладен! в-публ1иац1ях:

1. Плом!нь душевноУ краси: Етапн! рол1 нар. артистки УкраУни А.Иаломорчук - у виставах за п"ссами Лес! УкраУнки//УкраУнський тяатр. - 1962. - № 5. - С. 11-13.

2. Старицький-драматург - попоредник Лес! УкраУнки//М.Ста-рицький: творчо обличчя ! м!сцо я цаи!ональн|й культур1: Тези донов!дой. - К..1990. - С. 27-30.

3. Лося УкраУнка 1 поеги "МолодоУ музи"//"Молода муза" I л1гвратурний пронес к1нип XIX - поч. XX ст.в УкраУн! 1 €вроп1: Теги допов1дей. - Льв!в,1992. - С. 72-7'».

Ц. А шо в обгортц!?: Проблеми сцен!чного вт!лення украУн-оькоУ класичноУ драматург!У//Культура ! жигтя. - 1992. - 5 вер.

5. Секреги сц0н1чност! драматург!У Лесг УкраУнки//Леся УкраУнка ! оучосн1сгь: Тези допов!двй. - Одесв, 1993. - С.16-16.

6. Л1горагурно-критичн! прац! Лес! УкраУнкя у зв"яэку з II драмагург!чними шуканнямц//УкраУнська ф!лоюг!я: !сгор1я ! перспектив«: Кауковий зб. -'Льв!л /П,убл!кукться/.

Ниш.,ni«!:, V.l. Tho Jctni'e -иИ Style Fe^burfea of t;he, Karl y Dr in ituiry of Ltsala Ukrqlnka. A dtaîiorliafcloh aubmltted for fche СппЛ li!лtîc- deyree wlth npccinlla^fcloa 10.01.02 -Ukr^lniau lltera-tni'iï. Lïanuncrlpt;. Lvlv St.Hbo Univoralt.y аГ!:лг Ivui Franko. 1l)9'l.

ТЫ я la f.ho flrab ro:rerch corapli-toi y dedlcatej to the for-mltjf; of Лгата fllcll.1 of Leala Ukr:1luka. The analyala af hor prose pljiy'J "Tho Blue Rose" atu! "Tho Fartlng" luâ lentes fctie frultful UiaafcerlûG by lier trb«3 feefcuroa of ч n^w draraa. Tho inclusion of

г

tho я? foafcnres Into poetlc element holpa tlnï authoreas to pave fche 'pitfce orljvtn 11 artLsfclc viay ("If taenia In Taurtda", "The iiculptor"A By the р1яу "Tho Puaaessed ïfotnan" uho glvea a пая standard not noly r.f lier oi>m drai.ia uaaterohlp but alao of lSuro-роап Л rama dovn lopuont. By М,з oreetion of thla play fche e,rly pi.rioJ of hor lltoi'ary ai-.t tv l fc loa l;j uouplebod. The furbher de-velùpiaôufc uf Utieaû activltiùs laya lu tho aystom, defiued by thla v/ork, ia tho systci» of int^llootu'il drama, tliot la concrétisai! iii^iuly la л ji.iiris of a пео-гош.чпЫс drame tic poem.

Гу^'Мшк ii.il. ;.,inpuno-c,rti.noniifî особенное tu paHHftîl дрямвтур-rmi Леси Украинки. Диссертация ни соискание научного гтепенч кандидата ¡шлологни^ских наук по с.пяцшыыт'^и 10.01.02 - Украинская литератур», ¡'укппись. Львовский государственны!) университет мм. !'. Франко. 101-1.

iinpiiDf! исс.-.рдомши«, целиком плгвицеиное становлению дрг.ммг'ргнчс Ki"г>> емст-рс ,'вн Лтц Украинки. Анализ ripi яанчептх пьес "РгоуЙ*»я рс.а/>" и "Ирпылние" свидетельствует о ппппотворности '*ьип т»<-»т»>пм1Ч11г.1 ii"iiivt драм*!. Вводя ilorTHWrtHIIA

им в ;Ч др/'fw н прг-гкч'ч куп " гихию, оня прок члдмваат совершенно г>в-¿•••бып.ьИ xy,n'-.wtvTBciiH4l чуть /"И}:нг"1ш« ь Гавриде", "Скульптор"/. В пьесс "идррм|мяп" Лссн Украинка походит нп нопм'* уровень не ti .чькр "i-rtr Ti»f4iH"Pi, д] -muiTyut4i'inr-H'ii>o ».'пг-рпрегь», un и почт развитии Д1«им. О . оэдяниеи ■.•fort пьесм завершается ранни'! «к'р:!'д ее fBiij'4-v m;, ( рмзвнивм (егося в дальн^йик^м в системе, онрпдчленнпй о'гли. !ф-изн<»д>11ием, в системе Пийтич^скод интеллекту-пгьно'Д дрлмч iti-'vpi'.f.'r.ii'rH'i'VKfii1') иОразца.

Илюшинi c.ii.4.4:

ПпЯГИК.", Н01-М Д1.!К'П, lieop-l M/iil сини.