автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Адъективные композиты в лирике В. Брюсова и А. Блока (структурно-семантический и стилистический аспекты)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Адъективные композиты в лирике В. Брюсова и А. Блока (структурно-семантический и стилистический аспекты)"

• ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВШІЙ університет

>Г5 ОД

- 8 ЙІШ 1995 На прав“ ру“""су

РОЗСОХА Валентина Олександрівна

АД’ЄКТИВНІ композити В ЛІРИЦІ В. БРЮСОВА Й О. БЛОКА

(структурно-семантичний та стилістичний аспекти)

10.02.01 — російська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Харків ~ 1995

Робота виконана на кафедрі російської мови та методики її викладання Луганського державного педагогічного інституту імені Т. Г. Шевченка.

Науковий керівник

кандидат філологічних наук, доцент

Абрамець їда Володимирівна

Офіційні опоненти

доктор філологічних наук, професор

Степанченко Іван Іванович

кандидат філологічних наук, доцент

Ясницька Ірина Анатоліївна

Провідна установа

Інститут мовознавства

ім. О. О. Потебні НАН України

Захист відбудеться « // »

о иоо

1995 р.

год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 053.06.06 у Харківському державному університеті за адресою: 310077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. № 7 - 3■

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського державного університету.

Автореферат розісланий « 199^ р.

Вчений секретарі спеціалізованої вченої р<

х ШИРОКОРАД

Дана робота присвячена опису ад'єктивних композиті з у ліриці В.Брвсова Л О.Блока з точки еору їх структури, семантики Й СТИЛІСТИЧНИХ Спецій.

Під ад'єктивними композитами (далі АЮ в дисертаційному дослідженні,-яке реферується, розуміться складні прикметники, утворені засобом чистого ««гадання з двох або більш прикметників і. у відповідності до норм сучасної російської орфографії,- мають дефісне написання: блелно-зежтій, аграрно -крестьпттй. несоратерио-больтії, бархатно-чбрішіі.

Проблема композитоутворешш в літературній російській шві адашга привертала увагу дослідників (Ф.Еусяаез, І.Смир-ницькнй, в.ВаскдєЕська. В.Григор’ев, З.Донова, В.Ерисшіа, Е.Ртнеіщев, М.Шакс-мшй, С.Тер-Мікасова та їй.). Не менш важливим е. витання про вживання ЛК у поетичній, мові (А.Мар-косянц, 3. Петро за. А.Грягор'ева, ВЛедія, В.Красияксшій. В.Ешгоградова). Однак отруктурно-сешнтнчний та фугасні опальний аспекти АК тільки намічені і практична не вивчені. .

/лзтгг.ш?іЄГ5 дослідження зумовлена як матеріалом, так. й аепекта^і його вивчення. Науковий інтерес до питань утворення і й&івеїшя узуальних й скавіопальних ;АК, необхідність детального і всебічного вивчення АК зумовлені тіш. до ад’єктивне кошіезитоутвореиня е одним із найпродуктивніших с«оеоїв1рнкх засобів у російській літературній козі,але їх структура, семантика і стилістичні Фуккціі вивчені недостатньо 'докладно.' •

. .Специфіка-даного ' дослідження , пов'язана з тій, що ЛК Еперзе розглянуті в поеткчяій мові В.-Брюсова й О. Блока,. пе-ревехзотян аспектом -у вивченні;спадщини яких до цього часу буа літературознавчий (В.Айхешззльд* С.Дбршдаяч, З.Шіщ, В.Соловйов, Д.Нзксішов, В.Орлов, Е.Сивоводоа та їй.). Вивченням ї.'ови В.Брюеова й 0.Блока еайкзяясь В.&рмунськкй, Ю.Тинянов, В.Ейхекбауіі, Р.Яксбсон, ії.Кокезнгасова, !.(.Соколова, О.Лопутько, І.Рзяшша, І.Абрзяець та їй., агіе проблема АК не була розглянута в задній з цих робіт.

і'зтт досл 1дяеіпш е опис струї'.туріга-сеї^аїтічкої типології АК, визначення місця АК у художніх системах В.Брюеова й О.Бяока, з системі їх мовних засобів. '

. Заздзгаяг дослідження: '

1. Визначити місце АК у словотвірній системі російської літературної мови. Описати АК як словотвірний тип.

2. Виявити структурно-семантичну типологію АК у

російській кові. Класифікувати АК за «шом семантичних відношень мій твірними з урахуванням семантики.твірного.

з. Описати функції. АК в мікро- та макроконтекстах лірики В.Брасова й О.Бвока, виходячі: з структурно-семантичних особливостей АК. '

Цзюяяюгіа дослідження. грунтується' па діалектичній- se-орії пізнання, яка дозьоляе розглядати одиниці шви в єдності'форми й змісту, В роботі переважно використовувався описовий метод, який передбачае спостереженій,співставленім, увагальнеїшя. До сеиаюики АК застосовувався метод компонентного аналізу, контекстний, (лінгвостилістичний) авалів, орієнтований ка виявлення естетико-змістовних функцій мовних одишщ у художньому тексті, а також використовувались елементарні статистичні підрахунки. .

Натята іювжш дасертаці І -шшачаеться матеріалом для дослідження й аспектами його вивчення. .

У теоретичній частині роботи вперзе зроблена спроба створення структурко-еешнтичної класафікаШї АК, основоположно» ознако» якої є стушвь сшшичнод Ояивкоегі, севд-ТИЧИОІ. СП1БВ і днесенност1 компонентів композита. В процесі дослідження було віділено чотири типи АК, які різняться семантичними відношеннями твірних-1 дали чотири основні типи класифікації:

1) відношення уточнення; 2) відношення синонімії; 3) асоціативні відношення; 4) антонімічні вщоейш. Класифікація доповнюється характеристикою названих типів еа і нішо,ш семантичними ознаками.

Новим є матеріал дослідаення - АК, використані й створені російськими символістами (зокрема, В.Брасовш й О.ШО-ком).

Вперше розглянуті стилістичні функції АК у Я0ЄТИЧШ2 текстах В.Брюсова й О.Блока, зроблена спроба дати відповідь на питання про їх роль у художній і мовній системах шіх поетів. . •

Диярет дослідешіш: ' . ...

1. Брюсов В.Я. Собрание сочинений: в 7. т. - Ы.: Худ.

лит., 1973- 1975. - Т. 1, 2. 3. .

2. Блок А.А. Собрание сочинений: в 8 т. - U.■ - Л.:

Госиадат худ. лит., I960 ~ 1963. -Т. 1, 2, 3.

3. Белый А. Стихотворения и поэмы. - М. - Л.: Сов.

писатель, 1966. - БН. , . : • :.

4. Бальмонт К, Избранное. - М.:■ ХУд. лит., 1983.

Узтеріаа -д^саідагязл склали 400 Ай, виявлені методом суцільної вибірки з ліричних текстів В.Брюсова й 0.Блока,. 220 ДК,.. дібраних із ліричних текстів А.Білого й К.Бальмонта як ілюстративний матеріал, а також картотека з 400 одиниць, 'дібраних-із "Краткого Словаря сложных слов" В.З.Букчшгаї, Л.ЇЇЛ'ллзяуцькоІ. '

Т>охож£пяа, які виносяться гхі вахнст: . •

1. Структурно-семантична класифікація АК будується на основі взаємопов'язаних ознак: семантичні відношення мі ж

.твірними:- семантика похідного' (семантичне прирощення); наявність або відсутність фразеологічності семантики; типологія леіссичшіх значень таїрких; .множинність або одиничність ттшзації; -секавгичяі відношення між твірниші й похідним; гакріплзнність -порядку слідування компонентів.

2. Всі .Ай відносяться до однієї.словотвірної моделі, в якій виділяються трїі словотвірні ш,' що-різняться словотвірним значенням. Словотвірне, значення АК своєрідно й

•• відповідає абстрактному з'єднувальному зкачешш інтерфікса. Тра тиші словотвірного значення пов'язані із членнмістю/неч-. лситіїсго нової -семеет.та кількісними співвідношеннями між ' ■ котивуючішті семскзжі й структурою- мотивованої семема.

. 3. Складність семантики і словотвірної структурі! ДК зу-тшйзгаїрокв'використання Ай в поезії В.Брюсова й О.Блока. АК виявились необхідніш засобом описання тієї складної картини світу, яку поети-символіста відбили в своїй творчості. Подвійність семантики ЛК адекватна■. осповопологаючій для сзітосяркймашш. С5і!'.Ш0Л1СТІЗ ідеї ”двоекиряя“.. _

4. ЛК у . 'символістів в більшості своїй оказіональні,

. іноді. алогічні. Я- парадоксальні (у Брюсова, наприадад: яевер-ио-б&жш свет,скарбт-слрО}лю$, лобзанье, ■яшпеяъво-сжи&т-лш :ча?2а, :. аосмато-щхгв ; моргаї, . грозиа-страстная'' буря, лріїстадьпо-суроЕнЯ'. гигант,■ страїта-чудовіщш глуби дорог) 1 ." виконують особливі-.естеткііо-худойні функції." .

■ '■ ;. Тжрстгжла вптуяіат доолідгденйя' полягає в., тому, т в ..ньому ’розроблена .струїсгурно-сомзнтичиа типологія АК із досить ' чітка»роеме«уваншш плану змісту-й планувираяешш, з опсроа на словотвірная аспект. .'

-Дрштаяйа .пхзяріісггі робота. ... Матеріали й результати дослїяйєншг даауть:. бути використані як для подальшого вив-чешя мови сиьшолістів, ’ так 1 мови інших /поетів у даному ’ аспекті; в спецкурсах а 'лексикології та дінгвоаналізу ( на основі матеріалів диеерташ і мояуть бути розроблені спец-

курок з мови російської поезії ХІХ - XX ст.). Одержані результати мсиурь бути використані в вкільноцу курсі російської «син 2 літератури, у кікладанш теми "Складні слова" у вузівському курсі сучасної російської мова.

Лз/ібзаія райоги. Результати дослідженая були представлені на IX Всесоюзних Брюсовськіх читаннях (Ставрополь, 1889), на V Далівеких читаннях .(Луганськ, 1993), а також-на п'яти наукових конференціях професорсьто-вккдадацького скда-ду Луганського ' державного педагогічного інституту (1988-1994). Дисертація обговорювалась на засіданні сектору мовознавства Харківського державного педагогічного-університету імені Г.С,Сковороди в квітні 1894 року й одержала но-зитивні відгуки. .

Свет І егруюгут роботи. Дисертація складається іа' вступу, трьох глав, заключения (загальних висновків), бібліографи, яка шикує 140 найменувань, і додатків, які включаеть таблиці: 'Юзнаки структурно-сег.аутичяої та сло-

вотвіряоі типології АК в російській мові", •"Класифікація АК за семантикою твірних у мові В.Врвсова", "Класифікація Ш 8а сешитикав твірних у мові О. Едока”,'загальний алфавітний ио-•каэчик АК по чотирьох авторах (Брюсов* Елок, Білий, Бальмонт). Обсяг роботи 153 сторінки. Додатки - 21-сторінка.

. 1 ■ . . і%ІІСГ роботи . .

У вступі обгрунтовується вибір теш, її актуальнізть, предмет, мета, завдання й методи дослідження, перераховуються положення, які виносяться на еахист.

У перлій азкШ "Словотвірна структура й семантика ад’єктивних композитів" розглядаються узуальні АК у словотвірному, семантичному й функціональному аспектах.

Під терміном "словотвірна структура" в цьому дослідженні розуміється весь комплекс питань, пов'язаних із словотвірним аспектом похідного слова в плані синхронії: характером твірної бази, II складом (кількістю слів, які входять до неї), лексико-граматичними властивостями твірних слів (їх приналежністю до певної частини мови), характером словотвірних морфем, семантичними відношеннями твірних слів і деякі ІН.І

1 Див.) Нетенко В.И. Словообразовательная структура те// прилагательных в современном русском языке, г Горький, 1973. - С. 13.

ЛІС як 1 всі складні слова включаються до поняття похідне слово". Тому серед різних питань словотвірної труктури АК на перше місце висувається питання про твірну свову. Безпосереднє звернення до твірних основ переколе в ОМУ, що для всіх АК вірною виявляється ЇХ ДОХІДНІСТЬ ПІД вох прикметників. .Наприклад: тёмно-красный - від тёмный 1 рзсиий; тепмтію-орзлхереПтіії - від тепличный і оран.г.орей-ый; ангельсіаі-прекраашй -■ від анзельстіиії і прекрасный (не іЯ словосполучення прекрасний, как ангел, бо прикметник оя-■охьсюЩ- мотивований іменником ангел на попередньому сло-отвірцому цабелі).

Невід'ємною частинок» словотвірного аспекту АК є аналіз к значень - як лексичного, так і словотвірного у співстав-ешіі зі значенням твірних. Цьому питанню присвячений З 1 ерйої глави - "Проблеми семантичної класифікації ад’єктив-их композитів". У § 2 “Словотвірна типологія ад’єктивних ошозитів" ЛК розглянуті з позицій словотвірного типу як СКОШ'ОЇ одиниці словотвірної системи-мови.

Семантичний аспект ЛК. вкдшаз в себе багато питань, бо ловотвірна семантика дуне складна з огляду на П зв'язки а ексичною та граматично» семантико». Тому семантична лас;5фіі<ація не може бути й словотвірною одночасно.

7 роботі, яка реферується, робиться спроба покласти в снову класифИсаціІ АК принцип відношень мід твірними, але робити П багаторівневою за рахунок інших ознак, ласифікація за даноп. ознакою Ж сучасної російської мови аз таку типологію:

1. Семантичні -. відношення уточнення: бледно-зелёный.

лёкло-голубой, твто-сштй, ярко-красітй, светло-серый.

2. Відношення семантичної близкості (синонімі!): аа-

'оотевело-пщшявш, дерзіювенно-саемзй, малахітово-зелёный. іщецсші-халітй, обиходно-бытовой. .

3. Асоціативні відношення: горько-солёный, товарно-во-евоїї, автоматно-пулемётный, тсло-сладкий.

4. Антонімічні відношення: випукло-вогнутый, чёрно-бэ-Ш, горизонтально-вертикальний, разгрузочно-загрузочный.

Із класіфікацією Ай. за семантичними відношеннями

вірних пов'язаний це ряд аспектів: семантика похідного (по-

ув нової семантичної ознаки, спільної для всіх слів даного ипу); семантика нової семеш (лексичне значення АК, семаи-ична членимїсть відповідно до двох компонентів, або семан-ична цілісність,-фразеологічність). Відмічається, ео при

утворенні Ж відб;даетьсї2 однакова зміна плану ‘ впражешш: дві одишці плану шраяешш вамішш'ься однією, цілісно-оформленої». В !ШШІ вмісту зміни .різні в рівних тиках АК, виділених на основі семадачішх зз’^ків котітуміх.; її$ створенні ядгасафікаді ї ураховувалась такой такі . ознаки;'. яі сетішгцна струкзура тв і рішх і:тип .їх значеній (однозначні Ч2і багатоааачяі, в явйх гшчешкіх кошзоаентц входять де складу М); похідність/кс-похідні сть ■ твіряше шяіонекгів; кількість словотвірних штшщій (одна1 - дві); секантачні в і днойєння мій тмрними. й похідним АК (котиваш І;; ж>-дафікації,' ©ші валелтшеті)} порядок слідування -.кокпонейтіа.

Оеобашва увага в роботі приділялась специфіці ; словотвірної структури, ©аюда..пов’язаної-8 семантико». Врахо-аувчк тс, що оешзноз одинице» аяовотвірноі системи :е словотвірний йш, АК описані . з -новацій словотвірного типу. Існують різні визначення словотвірного т;шу.; В даній робот;

прійкята ТОЧКа вору В.Нешенко, у ВІДПОВІДНОСТІ ДО : Пііо:

декілька словотвірних типів можуть об'єднуватися в одну модель ка основі спільності формальних ознак: частикові»! приналежності твірних (два ррикметиаки); . способу словотворенні (чисте складання), форманта-1 нтерфікса.2 Формальна ріащзд інтерфікса (о, е, и) в даному випадку на має значення Ш ыорфонолог1чка відмінність).

У розумінні словотвірного ейачети т виходимо в їверД' кення О.Кубрякової про специфічність словотвірного шіачени; кошюаита.З і для його виявлення . беремо три велячщш: дв ьютивуючі семеш й нову, третю, значення АК, й співставляемі ці величини. Таке співставлення дозволяє виділити три різни: співвідношення семантики твірних 1 похідного,-це пов’язані : категоріє» лексичного значення. До лексичного значена відносяться такі ознаки нової семеми,- як фразеологічність семантичне прирощення. О.Земська наголошує, 150 фразео логічність - властивість лексичної семантики слова, вона н

£ Термін інтерфікс використовується в значенні, визна ченому В.В.Мопатіним як "словообразовательный аффикс, имею едой соединительное значение" // Лопатин В.В. Русская слово образовательная ыорфеижа. Проблемы и принципы описания. U.; Наука, 1077. - С. 53.

З Кубрякот Е.С. Типы язикових значений. Семантика про язводасгс слова. -Ы.; Наука, 1981

эркаеться П словотвірного значення. Словотвірним значенням К у дослідженні, яке реферується, вкачається семантична шшШсть або нечлешшість нової семеми при двох са-зстійкшс мотивуючих. За цією ознакою виділяються три сло-зтвірних ткпя АК. . . . ;

1 ТИП - АК з єдиним семантичним змістом, які виражають цйке ПОНЯТТЯ, тобто з нечдешішю однозначною семемою в кеші змісту. До цього типу підносяться кольорові АК з ідношенкякй уточнення мій мотивуючими словами й значенням гупеня ознаки в мотивовано?,;/ Ж. (наприклад, светло-зелётгй, рко-крастЯ), а. також із. відношеннями синонімії міжюттиау-тав, за винятком градуолыих сшюншів (наприклад, бтро-з-ісрасішй,обиходно-бытовой. беспряигію-бездошШ), де І.'ОТИ-оааннй йЕ.кае.авачешя-'уточненняV геовіфоиіааціІ 'ознаки,, або автор, какладнешій' з еекаякш (баспріютно-безхомт').

орівйяйвя. Івебеет-гову&ЯУі. ■ •:

. Ознаг®ет. І словотвірного ткпу з: . ' .

. 1, Нечяенкмгсть ЙОВОІ СЄЖЬ"І, кількісне СП 1331ДН035ШШ

шіаііі гшсту 2:1. .

2. Концентрація значень компонентів з . одне значеній оияоэнта, тобто кумулятивне словотвірне значення.

Н тип відрізняється від першого тим, що твірні коштс-еіггя втрачшяь своя різноманітність,' однак мєйі семей яра □єднанні не порушуються, їх мозша легко відновити. В плані мі сту - єдина. членима- семема з двома- иабораші сен,- які 1-дпрвідають - - двом •. котавуячім семеыам. До цього типу їдкосяться лк з асоціативною сетнтасоа (наприглзя, нруг-о-нраоїшй-, іфугло-тяжашй) або з антоишічшша -відноаеїтяйи їх. Ьготизуючккіі ,• (яаирикгад»гихходят-васходтгяй, ■■выпун-з-вогнушй). У - котіівованоі,5у такі АК каать сеїшгещг одно-асиості виявлення двох ознак.: /Особливе місце в цьо?ф типі зйиае АК • ч&рші-!59іаій'і' '■ 'який "иае два значення: "нецветиой" -5ійо-баюй телевизор,, скикок,. фяльн 1 "одновременно содер-йий чёрный я белый цвет” - черно-белый щарф,: чёрно-белое гзтье. ' V' . : . . .. . ’. ' .

Осіювїяішї ознака?® II словотвірного ткну є:

. 1. Членішість новоГ семеш. Кількісне ■відношення в гані змісту 2:2. : . ’

• ,2. Складне, об'еднуаадьне значення "и - и”, тобто

зн’юнктявне словотвірне значення. ...

III тип ДК характеризується найскладніеикз! структур-э-сеыаитичними. відношеннями в мотивованому-' • композиті.

Шіфоконтекст (сам композит) 1 навіть макроконтскст не дозволяють точно й однозначно тлумачити АК. За лексичним значенням їх можна віднести й до І й до II типів одночасно. Мотивуючі слова в таких АЙ є градуальиими сщонімаш (наприклад, несоразмерно-большой, дерзяоЕенно-сиешї). У сензнтиц мотивованого спостерігається спільна маніфестація значені "ступень ознаки” й "одночасність вияву ознаки".

Ознаками III словотвірного типу АК є:

1. Мсшаївість членшості/нечленимості нової семем; відповідно мжшшкості (подвійності) мотивацій, тобто спільна маніфестація відношень шшшішсті й нвчлешшості в новії семемі. Кількісне відношення в плані змісту 2:1 або 2:2.

2. Диз’юнктивне словотвірне значення, тобто складш

об’єднання двох еначень компонентів за допомогою логічноп сполучника "іші" . . ’

Структурно-семантичну типологію АК ногша схематизувати, враховуючи семантичні відцоиеніш в плані вмісту 1 в план; вираження композита. Зміни в плані вираження завжди мода визначити за допомогою кількісної формули 2:1 {тобто двг твірних дають одш похідний АК), а зміни в плані змістз вміщуються в три формули відповідно до трьох словотвірнш типів: 2:1, 2:2, 2:1 або 2:2. (

У яіугШ тщті "Ад'єктивні композити в дйріщ:

В.Я.Брюсова" описуються форт вживання й функціІ АК з системі образно-мовних засобів В.Брюсова в урахуванням словотвірної й семантичної характеристик узуальних АК.

У трьох томах лірики В.Я.Брюсова виявлено 3Q8 АК тигд бледно-неверное море, блахепио-страшная смерть, штю-чнш мгновенье, смутно-размеренный шум, свояойяо-яєчальше изгнанники, неясно -ласкающие душ, мучитемьно-жвой мир.

Враховуючи те, що всі зобраяувально-вираені засоби, як: використовувались символі стами, завади аа кінцеву мету мал: семантичну функцію (семантичне перетворення, оновлення значення слова, актуалізація окремих сем значення або окремі: значень у слові й ін.), аналіз художньо-естетичних : стилістичних функцій АК в роботі випереджується розглядом І: семантичних особливостей, які пов’язані s особливостям структури АК.

Всі АК у Брюсова побудовані за узуальними моделями, алі різняться від них лексичною наповненістю, пов’язаною ; текстовими особливостями поетичної шви, де тпорчісті здійсниться головним чином за рахунок семантичних перетво

рень мовних засобів, а ке за рахунок порушень формальних граматичних правил.4 Саме тому ЛК лірики В.Брюсова по пер-пому рівню класифікації вміщуються в ті я чотири основні типи, які виділені на матеріалі загальновживаних.

. і тип - АК а семан&коп уточнення - включає в себе два підтипи: а) АК, які позначають ступінь яскравості. насиченості кольору: тёмно-красные розы, бледно-палевая даль; б) некольорові АК, які означають ступінь ознаки: неутот-

т-гибкий зверь, ненстово-иосторженные гимны.

II тип - АК з синонімічними відношеннями між твірними -

включає три підтипи: а) кольорові синоніми-: адо-красіше цвети, путово-румяный облик; б) некольорові синоніми: жад-но-страстіше мечты, сурово-строги римляне; в) кольорово-не-кольорові синоніми: черію-безжианенний сад, празднично-пур-

пурная ткань. АК останнього типу не виявлені серед узуальних.

III тип - АК з асоціативною семантикою: а> кольорові

ЛК: даауряо-ашЯ день, лтіонію-<ілемьсншша огїш ; б) дві некольорові характеристики: ляяішо-тяхкие одежды, груст-

но-поседелый облик, кругло-тяхёхые еєки, остро-тшшй плуг; в) сполучення кольорової й некольорової характеристик: се-

ребрист о- пеной мир, неверно-серые глаза.

IV тип - ЛК з антонішчшши відношеннями твірних; губи-телыю-цэмящий ад, бесстрзстно-юсторхец ТИ.

Таким чином, семантична класифікація АК в художній мові Брюсова аналогічна- семантичній класифікації узуальних АК. Перший рівень - виділення типів АК ва семантичними відношен-нами мій твірними. Другий рівень віднесений до семантики похідного. У зв'язку о переважною більшістю компонентів ІЗ значенням 'колір' всі вони розподілені на дві групи -‘колір' і 'не-колір'. Виділення типів АК на обох рівнях зроблено 8а планом змісту, тобто за значенням.

Аналіз АК в контексті лірики В.Брюсова виконаний з урахуванням таких аспектів:

I - узуальність/окааіональність даного типу (або підтипу);

II - ступінь продуктивності в увусі й у В.Брюсова;

III - лексичне значення АК.

4 Мив.: Ковтунова И.И. Поэтический синтаксис. - /і.; Наука, 1886. - С. 4.

Врахш аналізу М: ; ■■ ■: . / .. '

1. АК сурово-строгий, синонімічний тйл відкоавнь;

Выходят римляне, сурот-строгіі, '

Под стук мечей куётся их держава, .

К кесарских орлов.■■не меркнет слава. ; : :

' . . , '. ■ (Брюсов, I II, 30) ., ■. ' ■ '

Обидва компоненти даного АК полісемантичні, Матеріали : тлумачного словккка свідчать про . шйке / повну сяконіиію первинного значення прикметника сурошй і переносного у ело-ва строгий. СУРОЕШ - "і. Твёрдой. непреісдошщй. лишённый мягкости, не еііакдий ’ снисжодйтєльностй к себе идруткм... Выражаадий строгость", строгій - ”2. 13,9 допускащиа шікакнх сннсхоаденйй. послаблений, сурошй". 5 Той Фзкт.цо в словкя-ках синонімів сурошй тдуьзчсться черва сгрогкй, підтвердіте можливість абсолютної синоншм дах врикаетншв. Однак в мікроконїексті композита вони розрівняються ступеней вияву ознаки: суровый пав більи високій ступінь ознаки, вій строгий. Бліакіеть значещ> твірних АК створкать в сеьшйзді, : похідного повтор (плеоиазц). : ■ ; ; / ;

2. (КвдоулоЕаино-басыюй, антокШічки'Д тип відкойзкь

ТБІрШШ. .V . . . ■ .■ ■. . .■■■ '■'

:. Месяц безкшеншй встал - к на -самой'

Гаке горы вдохиовеіто-Оольиую фигуру оту-этня. ■

, Небо раскинулось вдруг недосказанный храмом. .. ; , ■

. . Это ты мне ыелъкнул, я бесстрзаі-хо-Еостсщен и свател.

... . л',-;^■{Бршзг,' III, 23*1)

У невеликому контексті Брюсов ДВІ41 шагорястовує ' оке»- . иорошц Ж, эначенм койпойєктів шкк логічно взазиозщишча-ють одне одного .. ;'В Ш:щ&шз&вщ>*бо£Ъяа& вериф.'- 'ковдонеят, ' виіщує сеїйї 'творчесш 'ікда^' і----: •‘УВЛОЧ^АЙСТЬ*,'-’ .^800даЙЄ8т •••''

ление',.. Другий кошонент. вміщує сйЛі ‘страдать:', 'кегуг',. /боиюгв»'.!' ‘«а&й^^їів&а* шім,!/ ьо*г<й-о»їй'.Ж щошв&яг ■

. Ео-бояьвай ке оро№{яа»й^іса:--:^';'!С^в»йщ'. декотативщ^ ’ семаш (дор. . Ш . ^тещаїщ$щ& яйі:';і' у 'щюагюшоаеіш.

:протиставлені ^.дешгаяшшшй ’сєшйй '4щзщ, ;1 'смарть'), -.воіиі.ярошятені''-^ сЬкаія ‘подай сил* і

'усталый, обессиленный' .Контраст і:а рівні значень коыло-центів підкреслений стилістичная фііуроз хіагиу:

. ...... . : дашокш-СмшоЗ

беестрае^о воетораов

6 Словарь русского ятіа;;В 4-х Т.-Ы..1981 ? 1С84.-Т.4.

Аналіз великої кількості АК з ліриці Брюсова дозволяє оцінити запропоновану класифіїсацію а точки зору її адекватності (відповідності) даному структурному типу'1 слів, реле-гаптаосгі для Ш й непротирічності.

. Адекватність використаної тут класифікації особливому типу структурних одшшць словника - ад'єктивним композитам -еиявляється в урахуванні їх.структури в плані вираження й плані змісту. Це дозволяє зрозуміти, чому сет мотивуючих слів або об'єднуються в одну семему (і тоді з плані змісту АК одна нечдеиимз семема), або взаємодіють об’єднуючись, але вберігаючи свою сенюжу самостійність (тоді в плані змісту М складна чдзніша семема). Та чи 1 кша'поведінка компонентів АК залежіть від.ступеня їх семантичної близкості.. по є глибинною ознакою даної кяасифікаці 3. Чотири ступені семантич-ноі близкості твірних дали чотири основних типи семантичної класифікації (твірні уточнення, синоніми, асоціативні, ан-тоніі.24). Відїюйеніш семантичних ТИП 12 до'числа словотвірних типів в основному співпадають з .такими відиоиеннями в узусі. Виключення становлять Ж з. твірними контекстуальними си-:юпімами типу чёрио-безхяаиевти} сад. .

Релевантность ознаки 'ступінь семантичної близкості' для АК, підтверджується їх класифікаціє»:, якщо ознака релевантна, то вона дозволяє даференцявати типи, а якщо типи чітко виділяються, то така класифікація адекватна структурі дослідауваної мовної одиниці. ■

За пере (семантичним) різнем класифікації АК, шзсо-ристагц Брисовш, . майле всі оказіональні. За другим (сло-во?віршш) йе:,:аз рісюгці мід узуальними й авторськими АК. Такий чішоїл, іидизідуальна творчість автора у створенні АК виявляється тільки в нового, незвичайному наповненні сагаль-номовшіх моделей. . ' .

Найбільш продуктивними у юзі В.Брюсова є АК з асоціативною семантико» (£05 одиниць). Меншу продуктивність мають АК з синонімічнимитвірними (61 одиниця) Я АК 8 уточ-ЕхнзчіМі відношеннями твірних (28 одиниць)- До тдопродуктив-ішх відносяться адтонішчні з'єднання (10 одиниць),

Ешшіесю особливістю АК,.створених В.Брюсовим, є наявна перевага сліз із семантйкоя кольору. Кольорові компоненти е в Усік типах АК, окрім аитоніиічких. АК в ліриці Брюсова виконують семантичну функцій (поглиблення Я оновлення семантики слова), фушщію символізації, є засобом створення контрасту, а такоа виконують функцію поетизації- б

Відбиваючи подвійність буття, АІі Брюсова являють собой багатамірні одиниці, в яких сполучаються близькі й контрастні. сумісні й несумісні значення. За допомогою АК Брасов домагається колосального ефекту, відкриває семактачну глибину слова. Більшість АК являють собою мікроконтекст, е якому вмішується основна характеристика образу, & часто й символіка. Один перелік АК - яскрава характеристика стилю В.Брюсова. Наприклад; торяественно-бодьноо беспокойство, торжественно-суров туман, безлично-бледная глубина, упруго-бесстрастны камни» предо вот но -дозвёздний хаос, странно-радостное лицо, мертвенно-бессильный я, ыучитеяъно-твой

■ мир, туманно-серый день, странно-кос луч, неизмеримо-нераздельны вазы, п&енигелыю-зибкая сеть. ,

АК Брюсова - це один із засобів нової поетичної шви, яку намагався створити поет. .

У третій главі ”31 ставний аналіз структурко-еешїтичшгх особливостей 1 функціонування ад'єктивних композитів у ліриці В.Брюсова й 0.Блока" зроблено окис і зіставлення структури, семантики АК та їх індивідуального вживання О.Блоком на фоні узуальних АК- й ЛІС, створених Брнеовим. ,

Словник лірики О.Блока вмішує 89 АК (у три с половиною рази менїїо, ній у Брасова). Розподіл АК. по книгам віршів рівномірний. Приблизно те» саме модна сказати ії про розподіл АК за циклами. . ■ . , :

АІі, виявлені в текстах віршів і поем О.Блока, розиоді- . лекі по тик чотирьох типах, які .буди виділені на матеріалі узуальних одиншь. Одної: двох поетів розрівнює не тільки частотність вживання АІї, але й їх розподіл 8а типами семантичної класифіглаї І, ідо відображено в додатках N 2, 3 роботи, яка реферується, у Брюсова більш асоціативних і синонімічних АК, у Блока - асоціативних й ДІЇ з відноаенюші уточнення мік твірними. .

Порівняльний аналіз худохньо-еететичних і спаді стичних функій АК Блока й Брюсова важко витримати в одному ключі, бо Брюсов й Шок - це два різних світи, деі образно-поетичні системи. З.Г.Мінц, яка займається вивченням творчості сим-

6 Поняття поетичної функції слова вперше зустрічається у Шпета, пізніше у Р.Якобсона. Г.Винокура та ін. Г.Винонур зазначає: "Поэтическая функция через слово рассказывает нам, что такое слово”. - Винокур Г.О. Филологические исследования: Лингвистика л поэтика. - М.: Наука, 1990. - С, 28.

солістів, зазначає, що картина світу Я спосіб її худокньої організації, які для Брюсова стали підсумком 1 верлпшога творчих пошуків, для Блока бужі лише етапом його шляху.

Функції Ж Блока розглянуті в контексті його творчості, бо питання про функції ЛК в ліриці Блока - цо й питання про І:-: перетворення й вживання.. .

■ Відображуючи еволюцію блоківського "образу світу”, Alt першого тому, присвяченого Прекрасній Дамі, стилістично однотонні у відповідності до його загального молитовно-книжного, підвищеного, містичного пафосу: сребрнсто-чёрный мех, бозхштпо-тумажз&я высь, призрачно-прекрасний месяц, модят-Неяно-бесстрзстный сон. Воші визначають, як правило, або картини природа, які сприймаються містично, або героїню, теж містичну.

Руйнування ’’одностильноеті" віршів про Прекрасну Дану ледве намічено лише в шпШ "Распутья”, і ця,їх особливість вхикашш захопила й АК. В роботі проаналізовані два цікавих в указаному плані ж - тнасыгяо-хаднм паук та нехно-серші день. Крім того, у первому TOi.il зустрічається явко іронічне БІЯЇОРЯСТВНВЯ ЛК - иудро-лябовяов" детяде •• і уііо-сердечпое ти. Текст "Последней части философской позіш", де вживаються ці ЛК, побудований на зв'язку а контрасті образів Афіни й Ероса (контраст - ключ, до роашпфровки значень названих Alt). - .

Другий той ліри:® 0,Блока в цілому е антитезою першому. На матеріалі АК це проявилося в наступному: стилістично під-вісцвиі й семантично абстрактні АК перзого тому стають стилістично різноманітними, з'являється багато нейтральних 1 знижених; кшио-трзскучне тротуари, пильно-серая мгла, яьшъяо-зрявтя земля, грязпо-пргенов платье. ЛК другого тому Оільи конкретні семантично (всі наведені приклада,- а також у по р;ю-де рг/сгЛ взор, царственно-чугунный предок, плотпо-бе-лый аававес). . . '

АК третього тому» тобто в ліриці зрілого Блока, різноманітні. Розвиток тепдеііцій. закладених у першому й другому тошх лірики, виявився в таких особливостях: білата конкретність, матеріалізованість.образів, навіть піднесених (снежно-белые руки, лгмовр-сяниЯ час, вкрадчиво-протяхный голос, иссиия-чёрше косы, привычно-светская злость); відсутність явно знижених АК, одиничність некольорозих АК з асоціативно» семантико» (з mix у третьому томі тільки блаженно-странный лэпет, вкрадчиво-протяжний голос, неподшхяо-блзхенний край, условно-светские речи, привычно-светская злость).

Відбитком явної оказіонашюсті вшлчеш декілька Ш -оксшороині з’єднання гн&тю-светлий ялк, сурово-кроясіЯ взгляд, а також субстангавовашй Ж блгзжомію-отрашюз.

. Визначаючи образи-сиыаолн, мандам картини лейваху, характеризуючи ліричного герой, № знаходяться б постійному розвитку й відображують зміну' світоспрпйі.анип поета протягом ВСІЄЇ його творчості, створиш специфічно бяойівське "мерцание смыслов’' відзначене багатьш дослідниками.

У шяиошазж узагальнюються результати дослідження структури, семантики й функцій АК . в систеШ літературної ыо-ви й у ліриці в.Брясова й; О.Блока. -' •' •

АК - одиниці мови, складні як еа слоьотырноя структуро», тач і аа структуро» їх лексичного-значення. Це сприяло тому, до воки стали трад$здійко*-паєтичшіи еасобоы і- вшю-ристовувались у поетичній шві. починаши в XVIII стаття.

АД'ЄКТИВНІ 'КОМПОЗИТИ вайшоть помітне місц& в словнику ший символістів. їх досить багато в шві всіх .ярадсташяїій символізму, тому воші можуть вважатися однією з лііігвістїш-них прикметсимволізму,, Більш єавеїх використовував Ж В.Брасов. О.Блок значно помірний як у кількості. АК, так 1 в ступені їх оказіонашюсті, . ' ''. : .

Шдвквтій інтерес символістів до АК не.випа&тавий. У слиу складності структури сюго значення {балансування ,ла грані "одно/два обозначаюздах - одна/два обозначавши") АК виявились необхідніш засобом опису тієї /складної картина світу, ялу Брюсов, Блок та. іжіі ігаети-шшзоліста відобравшої в своїх поетичних текстах. УскладнешЩ характер взшадовщю-ис-яь маків, вираженая й змісту Ж адекватній Ші ’’даоши-рия”. В цьому й полягає основна фугікдія -Ж в ліриці ко-етів-сзшволістів - "відображешія: діалектики дійсності, зв'язку й суперечності всього з усім через семантичну глибину слова , чареа його полі валентні сть й безперервну семантач-ну текучість".? - ‘ : .

. Зіставленій ЛК в. узусі й художній мові «оказало принци-яову одноманітність їх на різні словотвірних типів і моделей. Оказіональність цих одиниць створюється дефісним написанням Шчво-тршй сон у Вржсова, Вечно~Ютя у Блока) а поєднанням сеиантичяо иеспіввідкосшіх слів (пристально-суро-шй гигант, размеренно-радостный танец у Бр»сова, девсївел-

- ? Лив.: Лосея А.Ф. Проблема ствола и реалистическое

искусство. -М.; Наука, 1976. - С. 130.

но-горяыз селенья у Клока).

Дві поетичні системи - Брюсов 1 Блок - на рівні АК розрізнюються перевагою ЛК різних типів. У ліриці Блока значне число ЛК з семантикою порівняння, утворених на базі сгаюпімічних твірних, а у Брисора - композитів, які пореда-ять зв’язок двох характеристик предмета. їх одночасну присутність. Такий семантичний ефект зумовлений об'єднанням слів, пов'язаних асоціативними відношеннями, Саме цей тип дає мояздвїсть з'єднати.непоєднуване, тобто зблизити смисли, які слабко асоціюються. Для Брюсова це природиьо як для представника старшого покоління російських символістів. У Блока - представника другого покоління символістів - було більш можливостей .для адекватного'■ вираження своїх думок 1 почуттів. Спільним для Блока й Брюсова, як, не розходились їх творчі шляхи, с їх любов до незвичайних з точки зору старих канонів "традицій словосполучення: "Проти обох однаково підіймалась буря нападок з боку епігонів класичної поезії, обидва робили одну й ту ж справу, ... виводячи російську поезію з того тупика, з який її завели восьмидесяті роки, обидва намічали її шві можливості". 8

Основні тези дисертації викладені у таких публікаціях:

1. Розсоха В.Д. Слохно-составнке прилагательные со значением ’’степень признака” а лирике В.Брюсова // Сборник научных трудов, посвящённый 70-лети» ЛГШ1. - Луганск, 1993. -

С. 55 - 60., .

2. Розсоха В.Л. Стилистические функции адъективных композитов в лирике А.Блока'// Русская филология. Украинский йестяик: Республиканский научно-методический эяурнал. - 1994.

- М 3. - С. 17-21.

3. Розсоха В.А. Слозкно-составйые' существительные как элемент поэтики сказок В.И.Даля // Материалы научной конференции,- посзядёнаой творческому наследию ВЛІ.Даля и ВХГринченко. - Луганск, 1993. - С. 71 - 73.

4. Розсоха В.А. Функции адъективных композитов в литературном я вше и художественной речи // Текст и методика его анализа: Материалы VII международной научной конференции до проблемам семантически^ исследований. - Ч.П. Художественный тексТ: теоретический и яингвометодкческий аспекты его анализа. - Харьков: ХГПУ, 1Ш. - С. 124 - 126.

а Див.г Саянов В. От классиков к современности: Ярит чесюге статьи. - Л.: Прибой, 1992. - С. 88 - 89.

Розсоха Б.А. Адъективные композиты в лирике В4Брюсова и А.Блока (структурно-семантический к .стилистический аспекты): Диссертация на - соискание учёной степени кандидата -.филологических наук по специальности' 10.02.01 - русский язык.. - Луганск: ЛГПН т. Т.Г.Шевченко, 1095. - Рукопись. - 174 с.

Диссертация защищается в Харьковском государственном университете в 1935 голу. ■

В работе впервые, определяется место адъективных композитов в словообразовательной системе русского литературного языка, предлагается их структурно-семантическая классифяка-одл, описываются их стилистические функции в контексте адрц-ки В.Брюсова кА.Блока. . . : ■ .

Работа содержит алфавитный указатель адъектадш-композитов по четырем авторам (Брюсов, Блок, Бадьшнт, Белый).

Rozsokha V.A. Adjective composites in tho poetry of v.Brusov and A.Block (structure* -semantics and stylistics): The thesis for getting a Candidate degree (Philology). -

10.02.01 - the Russian language. - Lugansk: the L,Ugar>sk State Teachers' Training Institute named after T.G.Shevchenko, 1Q35. - f.lanuscript. - 174 p.

The thesis Is defended at Kharkov State University in 1995. : ■ ; ' ' ' . .

The work determines tho place of the adjective composites of the word-building system of the Russian literary language for the first times, their structure, semantic classification being proposed. Their stylistic functions are described in th?, contecxt of V.Brusov and

A.Block's poetry.- . . . - : ;; ..

Tho work contains the alphabetic index of the adjective composites, based on the works of four authors (Brusov, Block, Balmont, Bely). . - ,

•::; Ключевые слова: v

Адъективный композит, структура, семантика, стилисте-' ческие Функции, словообразовательная типология, язык символистов, Брюсов. Елок. : - "

. -; Клачов! слова:- V ' ' ■■: . '.

Ад'ективний композит, структура, семантика, стилюти-

Фушаш, сшовотвгрва тшюлопя, шва скуволюпв,

Брюсов, Блок. . .. ' - .