автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.08
диссертация на тему: Анализ структуры гармонического как философско-эстетической категории: системный подход

Полный текст автореферата диссертации по теме "Анализ структуры гармонического как философско-эстетической категории: системный подход"

im'ь ид

О 3 ФЕВ 1997

КШВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ IMEHI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

PE3HIKOBA Л1Л1Я ВАЛЕНТИН1ВНА

АНАЛ13 СТРУКТУРЫ ГАРМОН1ЧНОГО ЯК Ф1ЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНСН КАТЕГОРИ: СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д

09.00.08 - Естетика

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата фшософських наук

Khïb - 1997 р.

КШВСЬКИЙ УНИВЕРСИТЕТ 1МЕН1 ТАРАСА ШЕВЧЭКА

на правах рукопису

РЕЗН1К0ВА Л1Л1Я ВАЛЕНТИН!ВНА

АНАЛ13 СТРУКЛУРИ ГАЯМ0Н1МНОГО ЯК Ф1Л0ССФСЬК0-ЕСТЕТИЧН01 КАТЕГОРП: СИСТЕМЫ® П1ДХ1Л

09.00. й8 - ЕСТЕТИКА

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАШI НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА Ф1ЛОСОФСЬКИХ НАУК

КИ15 - 1Э97 р.

ДисертаиДею е рукопис

Робота виконана на кафердр! етики, естетики та культуролог!Т КиТвського ун1верситету iMSHi Тараса"Шевченка

Науковий кер!вник - кандидат фоософських наук, доц. АБ0Л1НА Т. Г.

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор ф1лософсъких наук, проф. БОНДАРЧУК I.A.

Провгдна установа - Черн1г1всъкий державний педагог!чний 1нститут 1ыен1 Тараса Шевченха.

при Ки1'веькому ун1верситет1 1мен1 Тараса Шевченка за адр&сою: 252001, Ки1'в - 1, вул. Володимирська, 60.

3 дисертаШйною роботом можна ознайомитися в б1бл1отец! ун1верситету.

кандидат Ф1лосоФс-ъких наук доц. XAMITOB Н.В.

.¿S&77Z ^¿с-)

■ " _ 1 (

Автореферат розлсланий

,Д7„ ¿¿VALg)

-199^ р.

Вчений секретар Спец1ал1зовано1' Ради к.андндат Ф1Л0С0ФСЪКИХ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуапьн1сть теми досл1дження. Категор1я гармон1чного по-с!дае особливе мхсце в 1стор1Г ФХлосоФсысоУ та естетичноУ думки. Важко знайти будь-яке авторитетне вчення. яке не торкалось би проблем, пов' язаних э даною категор1ею. Такия ст1йкия 1кте-рес не випадковий, в1н св!дчить про унХверсальне значения реального еквХвалента категорУУ гармон!чного. Тому постановка будъ-яких новин питань, знаходження нових аспект1в або характеристик гармон!чного завжди набувас актуальност1.

АктуальнХсть проблеми гармоничного зумовлена багатьма об-ставинами. Виникла потреба переглянути теоретичн! я практичн1 питания, пов'язан! з категор1оо гармоШчного. Сьогодн! необххд-но по-новому осмислити-людське буття, М1сие та роль людини в сусп1лъств1, в природ!, ТУ р1зноман1тн1 зв'язки та в1дношення до суслЛльства, до природи.до себе. Категор1я гармоничного 1 в1-дображае один 1з фундаментальних аспектов иих зв'язк1в та в!д-ношень.

У працях сучасноУ в1тчизняноУ л1тератури зм1ст катего р11 гармоничного розглядаеться або як сукугоисть зовн1штх характеристик предмете та явим св1ту, або як певний Ух закон. У працях з в1тчизняно'1 естетики категор!я гармон!чного не пос!ла надежного м1сця. Категор1я гармон!чного ототожнюеться з категорию прекрасного або постас як об'сктивна основа прекрасного.

Лос! триваютгь дискусИ" а!дносно одного з найважлив!ших пи-тань естетики - питания про природу естетичних явит - онтоло-Пчно-об'ектавну чи сусп1лъно-1сторичну. На наш погляд, кате-гор!я гармон1чного е засобом, який опосередковуе едн1сть реального та 1деального в естетичних явищах.

У працях про гармон!чне маяже зовс1м в1дсутн1й анал1з дисгармонХчного, що робить одноб!чним опис гармон!чного.

Нарешт!, системний т дх!д до анал1зу категор1й ще не набув повноУ сили. Так, немае в л!тератур1 спроби розглянути катего-р1ю як систему з 11 зовн1шн1ми та внутр1шн!ми аспектами струк-тури, особливостями, р!внями, формами, фунюЦями тощо.

Вказан1 положения зумовлюють необх!дн1сть продовжита до-сл1дж8ння категорХУ гармон!чного та правом!рнхсть вибору теми дисерташУ, присвяченоУ саме структур! даноУ категорП.

Ступ1нь науковоУ рззробки проблеми. У сучасн'й в1тчизня-Н1й 1 заруб!жн1й Ф1лософ!У та естетиц! с мало праць, спец!аль-

но присвячених гармон1чному. 0ксем1 положения про гармон1чне подан1 в контекст! анал1зу р1эних ctopIh реальност1.

У в!тчизнян!й лософ1 1 та естетиц! змгст гармон!чного як ф!лософсько"1 кате ropi 1 найчаст! ше зараховуеться до унХверсаль-них законрм1рностей розвитку матери /Б1лоусов В. 0., Дем1-•¿ft&Jea^&JB., Молк1н I.C., Шанг1н С.М. / або зводиться до однХе!'

'-¿с*'

'ТЧй-:.дек1лькох характеристик реальност1 /Азинчакова 0. П., Ле-шукова Л. А., - Солом1на С. П., Сороко Е.М., Урманцев Ю. 0./.

У поглядах на гармонШне як естетичну категор1ю 1снують два напрямки: перший - вбачае сутн1сть гармон!чного в едност! реального та 1деального, природного 1 сусп!лъного /Каган М. С., Крутоус В. П., Манссв 0. К., Шестаков В. П. /: другий - в тому чи 1ншому 6оц1 uiei' едност1 /"сусп1льники"- Борев Ю. Б.. Велик 0. П. Ванслов В.В. ,Корн1енко В. С., "лриродники"- Астахов I. В., Благо-дир Б. 1., Л1нник Б.В./ .

Серед конкретних форм гармонИ' найб1льшу увагу привертае сопельна гармон1я /Аникеев Н.М., Лешукова Л.А.»Мещеряков В.Т./.

У сучасн1й зару6хжн1й Ф1лосоФП' та естетиц! 1снують два ni д-ходи до проблеми гармон!чного: 13 в1дтворення 1 розвиток вчень минулих епох - п1фагор1йська концепШя - Ланге А., Нькггон Е., плагон1вська - Уайтхед А. Н., неотом1стська - Мар1тен Ж., кант1-

у/,.

анська - Kad£ipet3.;E.. гегел!вська - Бозанкет В., Гадамер Г.-Г.: синтетичне вчен>$Гпро косы1чну гармон1ю - Ламуш А.; 2) концеп-Uli, як! дослХджують соц1альн! аспекта гармонИ та дисгармонП,

- "технолог!чний песимхзм" - Адорно Т.. Маркузе Г., Мем-Форд Л.,; "еколог1чний песим1зм" - Бохеньський I., Медоуз Д., Уорд Л.. Форрестер Д.: представники. "Римського клубу", "техно-лог!чний оптим!зм" - Брукс X., В1ннер Н., Кан Г.

Однак з урахуванням вищезазначених причин /у розд1л1 про актуалън1сть/ аналхз катогор! Y гармон1чного залишаеться важ-¡пивою досл!дницькою проблемою.

Об'сктом даного дисертац1 иного досл1дження 1 с гармон!чне як Ф1лософсько-естетична категор1я. Предмет доел!дження стано-вить структура гармон!чного як фХлософсъко-естетично"! кате ropi I

Мета 1 завдання досл!дження. Мета ulci робота - встанови-ти структуру кате ropi Y гармон!чного як системи в едноетх l'i р1зних компонент1в: зовнАшньо'! i внутр1шньо'1 ni дструктур. властавостей, зв'язк1в, в1дношень, Форм, р1вн1в, Функц1й тощо. Вказана мета конкретизуеться в таких завданнях:

- проаналхзувати та узагальнити вчення про гармонична, як! ма-

ютъ м!сце в 1стор11' св1тово'1 /зах1дно\"/ та в1тчизняно! естетики:

- досл1дити структуру гармон1чного як Ф1лосоФсько\' категорП;

- проанал1зувати структуру гармон1чного як эстетично!' категорП" та зв'язки м1ж ними.

Теоретико-методолог1чною основою дис-ертацП с д1алектика, системолог1я та узагалънення окремих положень про ггрмоьич-не. як1 1снують в естетичних вченняк минулого та сучасност!. В дисертацН реал1зован1 так1 д1алектичн1 принципи: сдност1 ана-л1зу та синтезу, едност1 1ндукцП" та дедукцП", едност1 1сто-ричного та лог!чного, детерм!н1зму, розвитку. едност1 к!льк1с-них та як1 сних характеристик, д1алектичного заперечення, ед-ност1 та боротьби протилежностей, системность ск^г.зння в 1 г. абстрактного до конкретного, п1знання через протиставлення.

Системолог1чн1 принципи. реал1зован1 в прац1, так1: принципи ц!л1сност1, структурност1.1срарх1чност1, взаемозалежност! системи 1 середовшца. множинност1 п1дход1в до анал1зу системи. Засто-сування апарату системологП в досл1дженн1 будь-яко! проблема до-зволяс повн1ше реал1зувати принципи д1алектики, тим самим спри-яти б1льш глибокому розкритти сутност! досл1джуваного об'екта.

Наукова новизна досл1дження полягас в тому, со воно с одним з можливих вар1ант1в застосування основних принцип1в д1а-лектики та системологП" до анал1зу структури гармонХчного.

Результата дисертац1иного досл1дження, як1 складакггь наукову новизну 1 виносяться на захист, сФормулъован1 в таких положениях:

- гармон1чне як Ф1лосо5ська категор1я /або гармон1чне реаль-не/ в сдност1 зовн1шнъо1" та внутр!шньо1' структури, в1дношень 1 зв'язк1в, форм, властивостей, р1вн1в, функхЦй: в сдност1 э категор1ею дисгармон1чного являе собою загалъний структурой закон будь-яко\" системи, а за будовон сама с системою:

- гармон1чне реальне в едност! з дисгармон!чним реалъним по-стас в р1зноман1тних Формах: а/ статичний аспект реч1 як системи поданий сдн1стю в1дносно сталих зовн3.шн1х i внутр! 1ш1х форм /пропорц1я. симетр1я, ритм/: б/ динам!чний аспект реч1 як системи поданий едн1стю м1нливих зовн1шн1х Форм /пропорц1я-дис-пропорц1я, симетр1я-асиметр1я, ритм-аритм1я/ 1 внутр1шн1х Форм /в1дбитих у в1дношеннях 1 зв'язках, як! в1дпов1дають • р1зним аспектам процесу розвитку/:

- гармон1чн8 /дисгармон!чне/ реальне с нев1д'смним компонентом структури таких систем категор1й, як сутшстъ та явище, зм!ст

i Форма, KijibKicTb та як1сть:

- гармон!чне як естетачна категор1я /або гармон1чне естетичне/ с системою, pi3Hi аспекта якоТ можуть бути представлен! едн1с-тю протилежностей, - реального та !деального. чуттевого i рац!-онального, онтолог1чного та акс-1олог1чного, м1ри об'екта 1 м1-ри суб'екта: взасмозв'язок суб'екта 1 об'скта гармон!чного ес-тетичного - це взаемозумовлен!сть, взаемопредставлен1стъ;

- гармон1чне естетачне в едност! з дисгармон1чним естетичним вичерпують обсяг категорП' естетичного i е основою вс!х конкретних естетичних кате гор! й:

- гармон1чне /дисгармон1чне/ реальна виконус ряд ФункШй по в1дношенню до гармоничного /дисгармон!чного/ естетичного. воно с основой, джерелом: елементом структуры; стороною зм!сту: формою: законом побудови дано!" та будь-яко! 1ншо! категорП.

Теоретичне ! практичне значения дисертацИ' полягас в тому, що запропонована концепц1я структури гармон1чного поглиблюе розум!-ння естетичного взагал!, розкривас важлив1 сторони сутност1 гар-мон1чного реального i гармон1чного естетичного, встановлюс зв'яз-ки i вхдношення гармон!чного i дисгармон!чного: гармон!чного i деякмх Ф1лосоФських категор1й, гармон1чного та естетичних катего-р!й. 1ншими словами, ця концепц!я являс собою один з можливих ва-р!ант1в розв'язання проблеми структури гармон!чного. Положения i висновки прац1 можуть бути використан1 при читанн1 курсу лекц1й з естетики i окремого спецкурсу, а також для подальшого анал!зу конкретних форм гармон1чного, анал1зу конкретних tbopíb мистецтва.

АпробаШя робота. Дисертац1йне досл1дження обговорювалось 1 було рекомендовано до захисту на кафедр1 етаки, естетики i культурологи' Ки1'вського ун!верситету !мен1 Тараса Шевченка. Апро-бац1я результат1в досл1дження була зд1йснена також у 7 наукових публ!кац!ях,у виступах на м1жвуз1всъких науково-практичних конференциях. Положения, висновки робота використовувались при читан-н1 лекц1й з естетики в Сумському пед1нститут! 1м. А. С.Макаренка.

Структура дисертацИ'. Робота складаеться з вступу, трьох розд!л!в /11 параграф!в/, висновк!в 1 списку л!тератури.

ОСНСВНИИ 3MICT РОБОТИ

V вступ! обгрунтовусться актуальн!сть теми досл1дження, характеризуеться CTyniHb i"í науково1" розробленост1, визначаеть-ся мета 1 завдання досл!дження, вказусться методолог!чна осно-

ва роботи, Формулюються 1"1 новизна 1 положения, винссяться на захист, а також теоретичне 1 практична значения.

У першому розд!л! "Тсторичний огляд вчень про гармонХчне" у двох параграфах "Класична парадигма гармон!чного" та "Антино-м1чн1сть "гармон1чнсго-дисгармон1чного" в сучасн1й естетиц1" анал!зуються основн! вчення, як1 створен! на протяз! стол!ть. Посл!довн!сть викладу в!дпов!дас хронолог!1. Заслуговуе на ува-гу той Факт, що т1 чи 1нш1 естетичн1 1де1', окрем1 положения про гармон!чне подан! в р!зних св1тоглядних системах - м!Фоло-г1чних, натурал!стичних, рел1г!йних, ф!лософ=ьких. еколог!ч-них,соц1олог!чних ! власне естетичних. Предметом анал!зу- були вчення т1лъки !стор!У зах!дно!" кулътури - перй!сного пер!оду, античност!. середньов1ччя, епохи В1дродження. Нового часу, Но-в1тнього часу. 3 причин складност! проблеми гармон1чного в Ф!-лософськ!й та естетичн1й спадшин1 с дуже мало праць, як1 б з надежною повнотою охоплювали р!зноман!тн1сть зм1сту ф!лософсь-ких та естетичних аспект1в категорП гармон1чного. I взагал1 не ставилась проблема структури кате гор!!' гармон!чного як системи. Адже зм1на одних вчень !ншими та 1'х сп!в!снування в р!з-н1 1сторичн1 пер1оди становлять собою певн1 в1хи, р1вн! роз-витку та елементи категорП" гармон!чного як" складно!' системи.

Другий розд!л "Системний п1дх1д до анал!зу структури гар-мон1чного як Ф1лосоФсько!" категорП. Гармон1чне реальне лк основа 1 структурний компонент гармон1чного естетичного".

Перший параграф "Визначення гармон1чного як ф!лософськот категорП'" м1стить лоПчния анал1з понять гармон!чного, як1 с в ф!лософських та естетичних вченнях, Гк класиФ1кац!я, роз-кривасться сутн!сть гармон1чного реального як системи.

За структурою ц1 визначення можна под1лити на два класи в залежност! в!д того, описусться ця властив!сть за допомогою одного поняття чи дек!лькох. До першого класу в!дносяться визначення типу: гармон1чне - це доц1льн1сть /Сократ/, розм!рн1сть /Платон/, косм!чний принцип /П!фагор/, Формальна простота /кла-сицизм/ та !нш!. Другий клас визначень можна в свою чергу под1-лити на два п1дкласи в залежност1 в!д того, чи просто перерахо-вуються 1стотн1 ознаки гармон!чного, чи рсзкриваеться деяка Тхня структура. Перший п!дклас подано визначеннями типу: гармои^чне - це 1 стана, краса, симетр1я, ц1л1сн1сть /П1Фагор/: досконал1сть, внутр1шня досконал!сть /Кант/.Другий п!дклас виявлений у еднос-т! двох форм. Наприклад, гармон!чне - це сдн!сть единого !

множинного. схожого 1 в1дм!нного /Гераюит/, в!дпов1дн!сть зов-н1шнього 1 внутр1шього /Платон/, сдн1сть зовн1шн1х пр0п0рц1я т£ внутр!шнъо1" м!ри речей /Ар1стотель/, нижча гармон1я /пропорц1я, порядок, м!ра/ 1 вища гармон!я /грац1я як духовые начало/ - Ф1-чино: "чутгева" гармон1я /у вигляд1 числових в1дношень/ 1 "чиста" гармон!я /вХчний архетип вс!х форм чуттево! гармонН'/- Кеплер, узгоджена сдн1сть як1сних в1дм1нностей /Гегель/.

Зм1ст 1стотних ознак гармон1чного визначаеться за допомогою тръох десятк1в понять. 1х можна под1лити на два класи. Перший клас - це поняття-властивост1 /в1дпов1дн1сть. сум!сн!сть, упо-рядкованЮть, досконал1сть, оптималън1сть, повнота/. Другий клас поняття-Форми /пропорц1я, симатр1я, ритм, грац1я/.

Узагальнюючи ф!лософсько-естетичн1 вчення про гармон1чне, можна вид1лити так1 його ФункцП : 1/ умова зм!цнення зв'язк1в у 6удь-як1й будов1 /Гомер/, умова збер!гання, стаб1л1зац11' 1с-нування св1ту, природи, лшини /Ф!лолай/, орган!зму /Дью1'/, культури /рос1иськ1 косм!сти/:2/ причина 1ндив1дуал1зац11' /неоплатоники/, умова збер!гання !ндив!дуального значения окремих елемент!в /Уайтхед/,3/ активний Фактор д1йсност! /сто1ки/. упо-рядковуюче 1 творче начало /ШеФтсбер1/: 4/ критер1й ставлення, завершеност! /Уайтхед/: 5/ джерело краси /Альберт!, Гегель/-

Гарион1чно як СЫлособсыса катаго»1я. с 1/н1ва реальною структурною характеристикою буття. Це - складна багатор1внева,1срар-х1чно структурована система внутр!шн1х 1 зовн1шн1х в1дношень та зв'язк1в об'ективних 1 суб'ективних явищ: система безпосе-редньозм1стовних та опосередкованих, на вищих р1внях складнос-т1 знаково-символ!чних: п!знавалъних 1 ц!нн!сних: практично-перетворюючих 1 духовно-створюючих стор1н буття як систем.

Гармон1чне реальне - це упорядкований /орган1зований/ тип в1дношень 1 зв'язк1в у систем!, який забезпечуе VI' ст1йк!сть у процес! функц!онування та розвитку. Впорядкований тип в1дношень дания у вигляд1 в1дпов1лност1 як д1алектично,£ едност1 схожост1 та в1дм1нност!. Упорядкований тип зв'язк1в у систем! виявляеть-ся в д!алектичн!й сдност1 залежност! та незалежност1. Причому певне переважання сп1льност1 над в1дм1нн1стю,переважання залежност! елемента в!д системи над його незалежн!стю 1 над залеж-н!стю системи в!д елемента робить таку систему ст1йкою, а тип в1дношень 1 зв'язк1в гармон1чними. Це - р1вень оптимальности

Вищий р1вень гармон1чного характеризусться повнотою, бага-тогранн!стю, досконалою орган!зован!стю вс!х форм зв'язк!в !

вХднощень у систем!,BCix YY аспект!а - морфолог!чного i функц!-онального, статичного i динам1чного.lie - р!вн1 гармон1чного на р!зних етапах розвитку системи. Кр!м того, !снукгть р!вн! спря-мованост! в!дношень i зв'язк!в системи;к&Ьрдинац!йн1- м1ж окре-мими элементами,.су 5ординац1йн1 -м!:к окремим елементом 1 системою.

Таким чином, гармон!чне реальне /як зм!ст ф!лософсько'1 ка-тегорИ" гармоничного/ с основою i структурним компонентом гармо-н1чного еететичного /як зм!сту естетичноУ категорН гармон1чного/.

Лисгармон!чне - це порушення чи руйнування, в1дсутн!сть упорядкованост1, щс призводитъ до дестаб!л!зац!1" чи руйнування Bclci системи, затримок, спотворення, одноб1чност1 в П Функц1-онуванн! та розвитку: вищий CTyniHb дисгармон!чного - хаос.

Гармон!чне в1дображае момент статичност!, сталост!, неру-xomoctI, ■ самототсжност! системи. ДисгармонДчне в певних межах aiдображае момент YY руку. зм!ни. оживления. 1снування системи передбачае YY фунюЦонування, тобто процесуальн!сть, зм!ну Фаз, стад1й, стан1в, тобто виникнення 1 зникнення, порушення ! в!дновлення. тобто едн!сть гармон!чного ! дисгармон!чного. До цього сл!д додати. що функц!онування системи в певних кон-кретних умовах викликас до життя, вправляс 1 вдосконалюс одн1 елементи в б!льш!й м!р!, н!ж 1нш1, ! там самим створке момент ■ дисгармон1чного як момент спрямованост! перетворення системи. Отже, гармон!чне як загальна властив1сть, начало системи не-обх!дно сп!в!снус з моментом дисгармон1чного i як можлив!стю, ! як д!йсн!спо.

Встановлен! суттев! характеристики гармон1чного реального /як загального/ с водночас суттсвими характеристиками ! гармон1чного естетичного /як частко во го/.

У другому параграф! "Статичний аспект структури гармон1ч-ного" подасться анал!з таких Форм гармон1чного, як! в!дпов!да-нлъ piвню оргатзаш!' властивостей предмет!в ! явищ як статич-них, ст1йких систем. Ней клее форм можна под1лити на зови1ши1 та внутр!шн!. Зовн!шн! Форми гармон1чного представлен! такими в!дношеннями ! зв'язками, як: а/ к!льк1сн! - nponopu!Y,6/ просторов! - симетр1я, в/ часов! - ритм, г/ pyxosl - грац!я. Вну-тр!шн! Форш гармоничного !снують у вигляд! в!дношень ! зв'яз-kib bhytpiiimix властивостей речей - сутност!, внутр1шнього зм!сту. Внутр!шня структура сутноет1 реч1 подана в наиому ана-л!з! в едност! а/ YY минулого буття, джерел, основи, природи: б/ YY сучасно: даност1, внутр!шнього змасту, вс!х р!зноман!т-

них 1 суперечливих стор1н И буття, сукупност1 необхадних влас-тавостей, в1дношень 1 зв'язк1в, закон1в ТУ функШонування: в/ 'ГУ майбутнього, можливих 1 необххдних засоб^в. напрямхв зм1Н, перетворень, законгв розвитку. Гармон1чне тут постас як структурний закон упорядкування сутност1 як системи.

Явище теж можна розглядати як систему. ФунюЦональка структура ЯВИЩЭ ЯК СИСТеМИ 1СНУС У ВИГЛЯД1 ЗМ1НИ, ПОСЛ1ДОВНОСТ1

етап!в, Фаз, ритм!в, тобто у вигляд! виникнення 1 зникнення, зберггання та оновлення, або едност! гармоничного 1 дисгармо-н!чного. Морфолог!чна структура явища як системи - це сдн1сть спешШчних, 1ндив1дуалъних особливостей /в яких в1дбит1 кон-кретн! умови буття реч1/ 1 сутн!сних /в яких в!дбита сутн1сть реч!/, не в однаков1й м!р! актив!зованих через постхйну непов-ноту конкретного, 1ншими словами, едн1сть в1дпов1дност1 1 не-в!дпов!дност!, залежност! 1 незалежност!, узгсдження 1 про-тистояння, або едн!сть гармоничного 1 дисгармоничного.

Складн1 Форш гармон1чного маэть м1сце в Формах сдност1 внутр1шн1х 1 зовн!шн1х властавостей речей - сутност! та явища, зм!сту 1 форми. Окремим випадком цих форм е досконал!сть, яка виявлясться в едност! двох момент1в: а/ як в1дпов1дн1сть, сп1в-ставлення з еталоном, як довершен!сть 1 б/ як завершен!сть. вт!лен!сть деякого еталона, м!ри речей. ДосконалХсть 1 с особливою Формою сдност1 к1лък1сних та як!сних характеристик зов-н1шн1х 1 внутр1штх властавостей реч1.

ГармонХчне у взаемовхдношеннях 1 взаемозв'язках сутност! та явища !снуе в едност! багатьох аспект!в - внутр1шнього 1 зовн1шнъого, абстрактного 1 конкретного, загалъного та одинич-ного, необидного 1 дХйсного, законом!рного 1 випадкового. Гар-мон1чне постас структурним законом суперечливоУ сдност1 сутнос-т! та явища в реч!, дисгармон!чна ж !снуе як момент Тх проти-стояння /у можливому 1 д! Ясному/.

Зокрема, сутн1сть естетичного постас як д1алектична сдн1сть гармон1чного 1 дисгармон!чного у зв'язках та вХдношаннях м!ж об'ективним 1 суб'ективним, реальним та !деальним. Яаища ж естетичного - це так1 об'сктивн1 та суб'ективн! конкретность як1 в!дпов!дають р!зним етапам розвитку сусп!льства тих чи 1нших народ!в, етн!чним, проФес!йним, !ндив!дуальним аспектам сус-Шльного буття.

У третьому параграф! "Динам!чний аспект структури гармоничного реального" розглянуто другий клас Форм гармон!чного, який

- íi -

юв'язаний з розвитком реч! як системи. Ш Форми також под!ля-этьея на зовн!шн1 та внутр1кн1. Зовн1ш! Форш подан! у вигля-з! едност! суперечливих в1дношень i зв'язк1в: к1льк!сних /про-* ювдхя та диспропоршя/, просторовия /симетр!я та асиметр!я/, «сових /ритм i аритм1я/, рухових /грац1я та ТХ порушення/. Знутр1шн1 Форми гармон1чного !снують у в!дношеннях i зв'язках, ikí в!дпов!дають р1зним аспектам процесу розвитку, а саме: а/ як едн!стъ та боротьба проталежностеп, б/ як едн1сть 1 про-гистояння к!льк!сних та як!сних зм!н. в/ як едн!сть 1 проти-:тояння р1зних етатв. píbhíb, стад!й розвитку.

У структур! процесу розвитку будь-яко!" системи гармон1чне í аспект! в!дыошень !снуе в таких Формах, як: а/ в!дпозi дн i сть, :п!льн!стъ, взасмопокладання протилежностей у межах системи: 5/ едн1сть вказании 1 протилежних ÍM в!дношенъ: в/ переважання :днсст! над боротьбою. LLi форми в!дношень упорядковують струк-гуру. сприяють збереженню та зм!цненню системи.

Дисгармон!чне в аспект1 в1дношень 1снус в таких Формах, ik: а/ суперечн!сть, протистояння, в!дм!нн!сть, взаемовиклю-1ення протилежностей у межах системи: б/ боротьба вказаних i 1Роталежних 1м в1дношень: в/ переважання боротьби над едн1стю. 11 Форми в!дношень сприяють зм!н1, порушенню або руйкуванню (аного р1вня системи. Але це панування дисгармон!чного не то-'альне. В протилежному випадку зрупнувався б не т1лыси дания >!вень opraHisauii системи. але й вся система. Завдяки д1алек--mvmííí сдност! гармон!чного i дисгармон!чного /але з необх!д-1им переважанням гармон!чного над дисгармон1чним/ створюеться ювий р1вень орган!зац!Т системи, нова Форма 11 буття, новий ютенц!ал YV можливостей, тобто нова форма гармоничного в систе-Ц. ПодЛбне мае Micue i в аспект1 зв'язк1в. В1дпов1дно до цього :дшсть та боротьба гармон!чного естатичного та дисгармон!чно-•о естетичного е умовсю розвитку естетичних явищ.

В1дношення та зз'язки в структур! процесу розвитку системи ie статичн!, а динам!чн!. Будъ-який процес зм!ни, розвитку ха-»актеризуеться певною посл1довн!стю етап!в, píbhíb.

На першому етап! розвитку мае м!сце ст!йк1стъ, стаб1льн!сть :истеми. Тобто сднасть р!зних форм суперечливих в1дношень ! 1в'язк1в переважас над 'ix боротьбою, тобто гармон!чне мае пережгу над дисгармон!чним. Процес руху в1д першого етапу до дру-■ого проходить ряд стадхй, серед яких критичну роль в! д! грае :тад1я ргвноваги м!ж сдн!стю та боротьбою протилежностей. 3 про-

ходжання uie'i стад!!' починаеться другий етап - етап порушрння сдност! 1 панування борютьби протилежностей над Yx сднЮтю.

Процес змхни, руху в!д другого еталу до третього також проходить ряд стад1й. серед яких особлива роль належить стад! i' виэначення напряму розвитку системи. Боротьба досягае критач-Ho'i точки. 1снуюггь два можливих напрямки: 1/ зниження ступеня орган!зованост! системи або i i' руйнування, тобто pyx ai д порядку до хаосу: 2/ п!двищення ступеня орган!зованост! системи, П розвиток. тобто рух в!д одного порядку до !ншого, б1льш складного, б1льш високого. 3 визначення останнього налряыу i починаеться трет1й етап розвитку систем! - створення нового р1в-ня сдност1 та боротьби протилежностей, нового р!вня сдност! та боротьби гармон1чного i дисгармон!чного, апе з переважанням ед-hoctI над боротьбою, гармон!чного над дисгармон!чним. Реал1за-ц!ю саме цъого напрямку забезпечуе творчий потенщал гармоничного, !ншими словами, ..сила самоорган!зац! i' системи; яка "/сила/ виявляеться в певних умовах. Леяк1 з них так1: а/ зв'язки м1ж елементами слабш1, н!ж зв'язки м!ж елэментом i системою: кож-ний з протилежних елемент!в самост!йно, в!дносно незалежно в!д протилежного елемента, творчо, через св1й потенц1ал самоорга-н!зацП" реал!зуе еволюц!йну програму системи: б/ ецн!сть протилежних елемент!в переважае за силою зовн!шн! впливи.

Вежливою с к1льк!сна та як1сна характеристика системи. На eTani сдност! к1льк!сних та як1сних характеристик, який назива-сться Miрою, мае м!сце дом!нування гармон!чного над дисгармо-н!чним. Не випадково багато Ф1лосоФ1в визначали гармон1чне як м!ру. Процес к1льк!сних зм!н досягае меж1 м!ри, за якою едтсть поступасться перед боротьбою. В!дбуваеться руйнування даней м!ри i створення ново! м!ри, ново!" сдност! гармон!чного ! дис-rapMOHi4Horo„ але з перевагою першо!".

Все зазначене мае силу ! па в!дношенню до естетичного - ви-никнення, 1снування 1 рэзвиток естетичних предмет1в та явищ, об'ективних ! суб'ективних аспект!в естетичних Форм буття.

У параграф! четвертому "Гармон1чне i дисгармонхчне в предметах та явищах, в1дпов1дних р1зним Формам руху матерП" кон-кретаэуються деяк! особливост! структури гармон!чного реального. Зокрема надаеться анал1з "золотого переразу" як рхзновиду к1льк1сних Форм вияву статично! структури гармон1чного 1 ряду чисел Ф1боначч! як р1зновиду к!льк1сноТ форми динамгчно!' структури гармоничного на р!зних р!внях - ф!зично\' форми руху мате-

311. х!м!чН01, б10Л0Г!ЧН01', в бУДОВ! та ФуНКЦ!0НУВаНН! людского орган!зму, э житт1 та розвитку сусп1льства 1 людини.

Ко.лък!сн1 в!дношення статачних 1 динам!чних аспект!в гармо-ч!чного реального в предметах та явищах неживо!" природи ! живо1". зключаючи людину - це а/ природна основа Формування естетичних зд1бностей людини: б/ об'ективний елемент суб'ект-об'ектних з! дношень в структур! категор!й естетичного та гармон!чного.

Розд1л трет!й "Системния п1дх1д до анал1зу структури гар-»юн1 чного як эстетично! кате гор! У".

У першомУ параграф! "Сутн!сть гармон!чного як естетачно'У <атегор1Г" подаеться визначення естетичного як д1алектичноУ едност! гармон!чного ! дисгармон1чного. Гармон!чне естетичне с структурною частаною естетичного як ц!лого, а естетичне с ц!н-ч1сним в!дношенням суб'екта до об'скта, едн!стю реального та 1деального, гармон1чне естетичне також с ц!нн!сним в!дношенням суб'скта до об' скта. сдн!стю реального та !деального. Структура гармон1чного естетичного уявляеться такою: це - система а/ сдност1 гармон!чного /дисгармон!чного/ реального ! гармон1ч-ного /дисгармон1чного/ естетичного в-об'ект!. б/ едност! гармо-н1чного /дисгармон1чного/ реального 1 гармон1чного /дисгармо-н1чного/ естетичного в суб'ект1, в/ у зв'язках м!ж ними.

Об' ектом постахггь предмета та явища природи 1 продукта пра-ц1 - нехудожнъоУ /матер1алъно-виробничоТ, практично!"/ та худож-нъо! /твори мистецтва/. Гармон!чне /дисгармон!чне/ реальне в об'ект1 - це гармон!чне /дисгармон!чне/ в реч! як едност! сут-ност! та явища. Гармон1чне /дисгармон1чне/ естетичне а об'ект1 - це вт1лен1сть в ньому естетачних 1деал!в, тобто естетичних ут-ворень св!домоет!. тобто представлен!сть суб'екта в об'ект!.

Суб'ектом постае л ¡едина, ГУ св1дом!сть. Анал1з структури естетично!" св!домоет! ми обмежили двома 1'1" формами - як актав-н1сть та як в!дношення. У систем! "св1дом1сть як актавн1сть" вид1лен1 дв1 Форми естетично!" ахтивност1: 1/ п1знавальна у ви-гляд1 а/ чуттсво!", результатом я ко!" с естетачн1 образи та уяв-лення, б/ мислителъно'1, результатом якоГ е естетичн! поняття, категорП", судження, 1де1", 1деали, погляди: 2/ творча естетич-на актавн1сть у вигляд1 а/ чуттсво!', результатом я ко! е нов! образи, б/ мислительна, результатом якоУ е нов1 естетичн! 1деУ, 1деали, задуми, плани, абстрактн1 модел1, концепц1У, 1деал1зо-ван1 сторони твор1в мистецтва, як1 створкютъся.

У систем! "св1дом!стъ як в!дношення"•структура ц!е'У есте-

тично!" Форми св1 домоет! уявляеться такою: 1/ естетичн! потреби, 2/ естетичШ ц1нн1сн1 ор!ентацП /1деали, переконання, 1нтере-си, оц!нки, установки тошо/: 3/ естетичн! почуття /почуття прекрасного, потворного, п!днесеного, низького, траг!чного, ко-м1чного/. Eel оссбливост! св1домост1 в системах "активност1" та "в!дношення" постаюггь в едност! д!йсного 1 можливого - як даний р!вень ! можлив!сть його п!двищувати.

Гармон1чне реальне в суб'ект1 виявляеться в упорядкованос-т!, у взаемов!дпов!дност1 ! взаемозалежност! р1зних компонен-т!в св!домост!, у зв'язках форм естетичних в!дношень, процес1в 1 результата естетично!" активност1 св1домост1, у вт1леност1 в дан!й людин! м!ри людини як родово! И сутност!, у повнот! про-яву сусп1льно-!сторичноУ сутност! людини у дан!а людин!. Гармо-н1чне естетичне в суб'скт1 - це вт1лен1сть естетично ц1нних об'скт!в в утвореннях естетично!" форми ев!домоет!. Св1дом1сть не т1льки в1дображае. засвоюе 1нФормац1ю про об'ект, але й створюс нов1 естетично ц1нн1 1деальн1 утворення ¡та вт1люс ix в Формах предметного буття.

Трет!й компонент структури гармон1чного виявляеться у зв'язках м1ж гармон1чним естетичним в об'ект1 та гармон1чним естетич-ним в суб'ект!. Ц! зв'язки мають так! властивост1: 1/ вони мать взаемний характер, тобто 1снуклъ у вигляд1 взаемов1дпов!д-hoctI, взаемовт1леност1, взаемозумовленост1: 2/суб'€кт 1 об'ект взаемозв'язк!в не р!внозначн1. Суб'ект завжди е активною стороною. 1ншими словами, лвдина завжди д!е. 1н1ц!юе свою активн1сть. с сададетерм1нантою активност1 - чи засвоюе естетичн1 1деТ, чи створюс нов!, чи вт1люе ix в об'сктах: 3/ вказан1 взаемозв'язки створиоть едн1сть м!ри об'екта ! м!ри людини, взаемов!дпов!д-н1сть, об'ективного етолона досконалост1 1 суб'сктивного /сусально-! сторично обумовленого/ еталона досконалост!, !деалу.

Отже, гармон1чне естетичне - це гармон!чне реальне в еднос-т1 взаемовт1лення м!ри суб'екта у Mlpl об'екта 1 м1ри об'екта у м!р! суб'екта.

Дисгармон!чне реальне в структур! естетичних в!дношень, в структур1 об'екта 1 суб'екта виявляеться у двох Формах - в Фор-Mi порушення ! в Форм! руйнування. Дисгармон!чне естетичне в об'ект1 i суб'ект! виявляеться у двох Формах: а/ у форм! не-повноти взасмовт1леност1 позитивных естетичних 1деалъних утво-рень в об'ект1 i позитивних естетично ц1нних об'ект1в в суб'ект!, в його ев!домоет!: б/ у форм! взаемовт!леност1 негативних

естетичних !деал1в в об'скт! 1 естетично негативних об'ект!в у св1 домост1. Естетичне взагал1 1 гармон1чне естетичне зокрема мають сусп1льно-1сторичну детерм!нашю, отже характеристики "позитивы!" та "негативн!" с в!дносними. а не як!сними, тобто взятими у в1дношенн1 до народ1в, етнос!в, клас!в, тощо.

Розглянут! особливост! гармон!чного естетичного в об'скт! та суб'скт! можна вважати абстрактним рхвнем гармон!чного естетичного. На цьому р1вн1 гарыон1чне естетичне виконус узагаль-нюючу функщю, Функшю загально!" основи, загального структурного компонента вс!х естетичних явищ - об' сктивних ! суб'ектав-них аспект1в естетичних в!дношень, вс1х естетичних категор1й.

У другому параграф! "М!сце категорП" гармон!чного /дисгар-мон1чного/ естетичного в систем! естетичних категор!й" есте-тичн1 кате го рП розглядаються як конкретн1 форми гармон1чного естетичного. Гармон!чне /дисгармон!чне/ реальне в об'скт! та суб'скт! естетичних в!дношень с сп!льним для вс!х естетичних категорШ. Що ж стосусться гармон1чного естетичного, то воно мае свою спеииф!ку в кожн1й з них.

Так, гармон1чне естетичне в об'ект! прекрасного - це в!днос-но повне вт1лення естетичних утворень св1домост! /1деал1в, ц1-лей/: воно !снуе лише абстрактно, як можлив!сть. Прекрасне як ц1нн!сть у самих джерелах пов'язане !з створенням, утверджен-ням шття 1 розвитку, 1з свободою людини, удосконаленням XV Ф!зичних ! духовних сил. Дисгармон!чне естетичне в конкретному об'ект1 прекрасного пов'язане з певною неповнотою вт1лення естетичного 1деалу. Гармон1чне естетичне в суб'скт1 в1дношення прекрасного мае м!сце у високому ступен1 вт!леност! об'ективно1" частини прекрасного, саме в тому. як1 прекрасн! об'екти стали надбанням естетичного досв1ду людини, засобом розвитку И зд1б-ностей. Дуже складною е структура категорП' прекрасного, вияв-лена у творах мистецтва. Тут гармон1чне естетичне /формальне/. представлено в техн!ц1 естетичного письма, може досягти гра-ничних р1вн!в досконалост!, але воно можа бута поеднано з р1з-ними Формами гармон1чного /зм1стовного/, яке вт1люе р!зн! есте-гичн1 1деали, що мають еусп1льно-1сторичну зумовлен1сть.

Потворне - це крайн1й ступ!нь дисгармоничного естетичного, гобто проталежшеть, антипод !деалу прекрасного.

Зм1ст 1деальних утворень естетично!' св1домост1, як1 в1дпо-з1дають категорП' п1днесеного, !сторично зм1нювався. В!н с результатом освоения 1 створення предметов та явищ матер!ально'1

i духовно!' кулътури Tiei чи 1ншо1" епохи. Вже освоет галуз! д1йсност! стаютъ основою зм1сту категорН прекрасного. У св!до мост1 Формусться узагальнення, перенесения даного естетичного доев!ду на нев!дому. неопрацьовану галузь. Тому гармон!чне ecu тачне в об'ект1 та суб'ект1 п!днесеного с суперечливою едн1стю д1ясного 1 можливого, тепер1шнього 1 майбутнього, впевненост1 1 тривожност!. могуthoctI людини та И слабкост!, ст1йкого 1 м1нливого, гармон!чного i дисгармон1чного реального. Дисгармо-н1чне естетичне в структур! п1днесеного означас не в1дсутн1сть гармон!чного естетичного, а лише перевагу першого над другим.

Гармон1чне естетичне в об'скт! ! суб'ект! низького майже в1дсутне. Дисгармон1чне естетичне тут виявлясться як вт1лення анти!деалу, тобто повне руйнування !деалу, творчих потенц1й лю дини. знищення прекрасного, крайн1й ступ1нь потворного. Незва-жаючи на це, 1 низьке, 1 потворне як дисгармон1чне естетичне н< обх1дно пов'язан! з певними Формами гармон1чного естетичного, з< крема з прекрасним. Останне виконуе тут функцИ" естетичного ор. ентира, основи пор1вняння, оц1нки, ствердження 1 заперечення.

У траг1чному будъ-яке руйнування, там б1льше смерть лвдини виявляеться в дисгармон!чному реальному, але в смерт1 мае м!с-це 1 гармон1чне естетичне як утвердження, перемога лшського 1деалу над смерти конкретного нос1я цього 1деаяу. Дисгармон1ч-не естетичне полягае в неповнот1 або викривленн1 вт1лення 1деа-лу в под1ях. Дуже складною с структура траг!чного в мистецтв1. Тут мае Mlcue едн1сть р1зних Форм гармон!чного естетичного 1 дисгармон1чного естетичного, в тому числ1 1 форма прекрасного. У траг1чному розкриваюгься р1зн! аспекта недосконалост1 бутгя, створення досконалих Форм 1 р1вн1в, утвердження можливост1 перемоги в майбутньому. Траг1чне м1стить в соб1 едн1сть гармон1ч-ного 1 дисгармон1чного в бутт1, в людин1 та И розвитку.

Категор1я ком1чного реал1зуеться в Форм! позитивного ц1н-н1сного в1дношення /гумор/ i в Форм1 негативного /сатира/. У першому випадку дисгармон1чне реальне постае у вигляд1 незнач-ного порушення м!ри. 1деалу: в другому - мае м1сце повне ix pyJ нування. У гармон!чному естетичному суб'скта гумору поеднують-ся почуття прекрасного 1 особливе почуття осм1яння, в1дпов1д-н1сть 1деалу 1 незначна нев1дпов1дн1сть, яка не м1стить загро-зи, страху. В почутт! сатири знаходять едн1сть почуття потворного, низького та особливе почуття осм1яння тут як п1днесено-го, перемоги над об'ектом страху. В1дношення людини до об'екта

сатири - це Форма духовного знищення. симзол!чного руйнування анти1деалу 1 перемоги 1деалу, створення прекрасного. Сатира -це едн1сть дисгармоничного естетичного як д!йсного вт1лення анта!деалу в об'ект! та гармоничного естетичного як можливос-т1 та як основи оц!нки, эасобу перемоги над анти1деалом.

В третьому параграф! "Дояк! особливост! структури гармо-н1чного /дисгармон!чного/ в творах мистецтва" розглянуто форми гармон!чного реального в творах деяких вид1в мистецтва як одну з необх!дних стор1н зм!сту гармон!чного естетичного. Тут подано анал!з особливостей сдност! гармон!чного реального ! гармон!ч-ього естетичного, яка /сдн1сть/ вт1лена в творах арх1тектури, поез!!", живопису. Гармон!чне естетичне с системою дек!лькох р!вн!в. Гармон!чне естетичне як основа естетичних категор!й -це першип /абс-трактно-естетичний/ його р1вень. Гармон1чне естетичне в Форм! конкретних естетичних категор!й, вт!лених у предметах та явищах д!йсност1, в тому числ! в творах мистецтва, -становить другия /конкретно-естетичния/ р1вень. На цьому р1вн! гармон!чне естетичне виконус функц!ю естетизацП', одухотворения Д1йсност1. Нарештх, категор!я гармон!чного естетичного мае 1 трет1й - культурно-специФ1чнип - р1вень. Тут вона подана у Форм! конкретних естетичних категор1й, вт!лених у предметах та явищах, творах мистецтва, у системах р1зних культур, етно-с1в, клас!в, 1 виконус функц1ю ориг!нальност1, неповноти, ун1-кальност! естетичних Щнностей у сусп1льно-!сторичному розвитку.

У висновках дисертац!! даеться загальний п1дсумок робота, Формулюшъся основн! положения:

- проведений анал1з статичного компонента структури гармон!чно-го в реч1 як сдност! сутност! та явища, а також динам!чного компонента структури гармон1чного в р1зних,.аспектах процесу розвитку, мае силу в1дносно будъ-яких галуйей д!йсност!, в тому числ! естетйчнр!": . означае, що гармон1чне реальне постае основою, р1внем,^<йГСрсною зм1сту. Формою 1 структурним законом естетичного об'екта* як сдност! сутност! та явища, естетачно! Форми св!домоет!, естетичних в!дношень ! засоб!в !'х конкретаза-цП в творах мистецтва;

- через те, що гармон!чне !снуе у двох формах - як реальне та як естетичне, а гармон1чне реальне с загальним структурним законом, естетичне могкна подати як д1алектичну сдн1сть а/ гармо-(ичного реального ! гармон!чного естетичного та б/ дисгармоничного реального ! дисгармон!чного естетичного;

- гармонхчне естетичне в едност! з дисгармон!чним естетичнш /разом з гармон1чним 1 лисгармон1чним реальним/ вичерпуютъ оС-сяг загально'1 категорП естетичного 1 постають основою 1 компонентом структур« конкретно'! естетично! категор!!' прекрасногс 1 потворного, п1днесеного 1 низького, траг1чного 1 ксм!чного;

- у результат! анал!зу встановлена важливасть !дей ! концепц1Р гармон1чного,, м!сце гармон!чного серед !нший категор1й - ФЬю-софських та естетичних, неповнота опису, евристичн1сть як мож-лив!сть подалыгаго пошуку.

0сновн1 положения дисертаШл викладен! в таких публ1ка-

ц1ях:

1. Резникова Л. В. Гармоническое как философская категория. //Сучасна осв!та: проблеми виховання творчоТ особистост1. 36. статей. - Сумм, 1994. - с. 18-23.

2. Резникова Л. В. Роль эстетических понятий при анализе литературных произведений. // Актуальн! питания фахово!' п1дготовки студент!в-Ф1лолог1в. Сучасна осв1та 1 проблеми виховання твор-чо!" особистост!. - Сумм, 1997. - с. 65-70.

3. Резн!кова Л. В. Естетичн1 кате гор! 1" як зас1б вт!лення гармо-н1чного в творах мистецтва. //Актуальн1 питания фахово! п1дго-товки студент!в-Ф!лолог!в. Сучасна осв1та 1 проблеми виховання творчо!' особистост!. - Суми, 1997. - с. 70-75.

4. Резн1кова Л, В. Гармон1чне в структур1 художнього твору.// А туальн1 питания Фахово!" п!дготовки студент1в-ф!лолог!в. Сучасн осв!та 1 проблеми виховання творчо! особистост!. - Суми, 1997. -с. 75-78.

5. Резн!кова Л.В., Савельев В.0. Гармон!чне як Форма органхза-ц!1' творчого процесу.// Психолого-педагог!чн1 основи становлен творчо! особистост1 вчителя. Матер1али м1жвуз1всько1' науково практич. конф. - Суми, 1992. - с. 13-15.

6. Савельев В.А., Резникова Л.В. Некоторые особенности гармонизации личности учащегося в процессе Физического воспитания и спорта. //Проблемы методического обеспечения занятий физической культурой в школе. Материалы научно-методической конференции. ■ Суш, 1992. - с. 11-15.

7. Резникова Л. В. Гармония в системе "человек-природа" как воспитательная проблема.// Тезисы докладов и сообщений к научно-практич. конф., поев. 100-летию со дня рождения А.С..Макаренко. - Белополье, 1988. - с. 41-42.

- 19 -АННОТАЦИЯ

Резникова Л. В. "Анализ структуры гармонического как Фи&о-софско-эстетической категории: системный подход". Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.08. - эстетика, Умевскня университет им. Тараса Шевченко, 1997 г.

Защищается рукопись, в которой содержится теоретическое исследование структуры категории "гармоническое". В диссертации осуществлен системный подход к анализу структуры гармонического как философско-эстетической категории. Это дало возможность представить данную категорию как систему различных аспектов. Форм, свойств, уровней, функций, а также установить соотношение данной категории с категорией дисгармонического в системе вещи как единстве сущности и явления, в конкретных эстетических категориях.

Reznikova L. V. "Analysis of the structure of harmony as philosophic aesthetic categores: systematic approach". It Is dissertation on candidate's philosophy degree competition by -aestheties spesiality 09.00.08. Kiev State University by name Taras Shevchenkc. Kiev. 1997.

Dissertation contains theoretical researches of structure of harmony. System approach to analysis of structure of harmony as philosophic aesthetic categores Is being carried out In dissertation. It is provide us with ample opportunity to present this category as system of different aspects, forms, propertes, levels. Functions and set up correlation of this category to category of disharmony in object system as unity of essence and phenomenon, concrete aesthetic categories.

Кшчов! слова: система, структура, гармон1чне реельне, гармон1чне естетичне. сутн!сть, явище, конкретн1 естетичн1 категорП".