автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.08
диссертация на тему: Архетип, монотип, стериеотип как формообразующая структура художественного текста (на материале прозы Григория Тютюнника)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Архетип, монотип, стериеотип как формообразующая структура художественного текста (на материале прозы Григория Тютюнника)"

Авэдгъils наук Унраїкз

О Дпзитеуз ліїарагурз ta. Г»Г.1аэтегша

' •jCjC /. Яа празах pjnroirocf

ДШШІїКО Воасдашр Гртгорзгп-гч

ДРШШ, КСЕОЕШ, .-СИИИПНІ ßC ОСЙІОГВСТО

С2ОДДОВ ЭДСЕШЗГО ТШПУ .

/ а а аа ?« р І аг і прнв Г р я г о р в Ївївяазїа/

10» 01, 03, - Теорій лі?зра?уря

ÂS?9pS§9pSÏ

Ässoprauis па здсбуугд ятаного сїуяєкя яаядлдага фЬгояогкясзг кзуж .

Днезрїапіео в реготав.

Робота вяионака у відділі тзорії діївразура Інсотгуїу яітзратуря іи, Т.Г.Шзпаднка АВ України® '

КяутговиР керівник: доктор філологічних наук О.В.Шотааова» Обісілі опонента! доетор фідологічкзг наув,прсфзсор ■ ' Р.Т.Гр0іі»С2 8 ■

, ганді-дег філологітезз: пауз

- , ■ Г.Н.Штснь. -

Прозі#» організація: Донецкая дзрашшій уніаергігзоі?

і Езфздра їївор^ії яігараїурз /„ ' Зїжясз відбуд&їьсд ~~£і)2££^ї£-~. 1934 р„

о —-*—■ годаі а засіданні спзціглізсгакої рада: /ДО 16,25,)

5 Іжгвгаугі лігзрагурт ¿иг* Ї.Г.Гг:як:азг АЯ Уграйа

/ 252СОЇ Д'Мв^уз, Гру23ьс1-.;:ог,о1.-1 /» , •

З д>їсарса::ісй іюгаа. сгяаРоігга«: - кгукозій бх&іої-згД ■' Інзтстг'гу лігераїурл іу. Ї.Г,П-зотз:за АН Угги2іі_\ Дх^да р„:с,г::= - *£■ І5с; ;г.

■ - ' ‘ ’ сгіешйлгііоїїйкої г-ї.и: Л-,

' ^ і/' . ‘ “ -

Коянз культура проходить індивідуальний шлях роз5Итку,Влро-дояв Історії одні культури просто зникали,другі розчинялися в огресюших куль турах, гро? і припиняли свія розквіт і ставали идртяігаи,четвер?І продовззуюгь вволтіонувати.На якоіусь етапі провінційні культури робили раптовий злет,як літератури Прозак- ; ву чи Латинсько! Америки,а всвсвітньовідоиі переливали депресію, ще по»різноцу трактувалося філосо^пот ,іультуролопши ,мнс тептво-жадп^и,ПодІбні явиср кожна спостерігати і на коротких часових вимірах,на певному етапі історії національної культури,особливо в моменти кризи або пвреакцентації провідшх тенденція її роз- ' витку,Цій проблемі й присвячене доелід*9ння,в ккоиу на прикладі : прозви? спадпцти Григора Тютюнника розглянуто динаміку проті-каннд зіудотініх пронесів на двох рівнях? "культурна ыодзль - формотворчі механізми - «кет* і "формотворчі механізми - автор -

ТвХСТ"» . ' ' ■ ' - ' •

Актуальність дослідження. Проблема цілісного аналізу худоя-НЬОГО язигр, наловить до категорії "вічних проблем".Котя літературознавча школа претендувала на право вва-їати свою методику універсальною,але практика не дала прецедентів здійснення такоГО ламіїу через відкритість художнього тексту,яки!*, за Р.Бартом, иівтить позачасові та, поза індивідуальні "трансісторичні конструкції",що відкривав коядявості безконечних інтерпретація.!!» особливість заувалш Ф.Шздлінг,коли в "Системі транзі^нденталь-иого ідеалізгу" теаа.ср поза власним задгиок художник виііус у ОВІЙ твір якусь безконечність,недосягзу для розугювого узагальнення,тому ніколи не иояна сказати,чи вміцена гл безконечність сайга: худотшто«,чи діхтуеться власно твором.Нено^ливість універсальної інтерпретації закладена вда в тону,Ер суб»ект-тао-рвць.суб*аг;-персонах і суб*ехт-реферонт - суб’єкти різні.Току судження Тейяра да Шардена про монаду,яка пралю інлгвідуаяізу-ватися в надрах плеяда /під плеядою розуміється триєдиність: аа-тор - персонаж - референт/ можна витлумачити як те,що монада на-; магаеться виокремитися з плеяди,але світ підсвідомого пов’язує її спільними структурами з персонажем та референтом.Окремішність; складових плеядя на заперечує універсальності психологічних структур в автора,персонажа і референта,вивчення яких відкриває . можливості дослідити взаємодію компонентів у системі "культурна , модель - формотворчі отрунтури - текст",що пояснив механіку під-; свіДоішх структур касової та індивідуальної психології.Мзтодика психоаналізу дав суттєвий фактаж,коли з’ясовуються мотиви вчинків персоналів чи особистість автора, та це не виходить за рай-

ки художнього язт^а,тин більше на рівень культурної моделі, як.' в дослідженні розглядається як саморегулююча структура /"колективна ггуіза"/,РіО через прхетши, стереотипи І МОНОТИПИ здійснив самозахист,самоочистку і самотворення.Такий підхід дає ключ до " розуміти не .тільки молот:ту Рригора Тютюнника,одного з найноло-ригніших явнц української прози сімдесятих років,п всієї кохані-ки самозахисту та формотзорсння української культурної моделі.

"2Е^£2£1^2!ШЗ* ® основу роботи покладено вивчення формотворчої дії архетипів і монотипів,їх трансформації в монотип у взаємозв'язку з особливостям! психологічного тішу та з'ясування захисної ролі мокотипу.При цьому дослідник мав на метії

- виводти, як і саііе фактори пасової та індив і^уально ї психології впливаоть на формування монотипу}

- як проходить гїроиес стероотипізації монотипу;

- на якону етапі культурної еволюції моделі стереотипи стають явищем культурної стагнації;

- як відбувається пропес заміни одного монотипу іншим,давчи іі(пульс оновленій» та подальшому розвитку культурної моделі.

Наукова мотодолорія гослігтекня. Аналізуючи взаємодій архети-пів,стереотітів,монотипів,автор використовує методику психоаналізу, враховуючи досвід А.Адлора, Т. Ро Яка,Я. Оре Ада,Е.йромма,а та-коч рзпрезентатора структурного психоаналізу Е.Еерна.При вивчен-археткпів дослідник послуговувався теорією аналітичної психології К.Г.Шга,чия розробка типології особистості поєднана з типологіє» пкпснтуйовашос особистостей К.Леонгарда.Аналіз стильового різня монотипу робився з урахуванням наукового підходу • психологічної школи в стилістиці М.Гюйо та А.Мор’е.В цілоі.у метод?: психоаналізу,глибинної та структурної психології поєднані з ідеє» пасіопарності Л.ГУнільова-,запозиченої свого часу у В.Зорнадського^о дало підстави розглядати культурну модель як •¿-діву субстанцій. ■ . .

Наукова новизна роботи полягає в оригінальній розробці дослідження взаємодії структур масової та особнстісної психології В системі "формотворчі механізми - автор - токст"іБпорло дається теоретично обгрунтування стереотипу іі монотипу у взаємодії

. К.у льтурнамодоль - близько до поняття "національна культура" ,проїо :;ае ширив знглг-л'шя,охопля!ачи погра:шч-ні яЕП2'а,які належать кільком кулкгуран,оскільки дорилися різними моааш або інонаціональний елементом.

- з - •

з базовими структурам колективного підсвідомого, г;о "ас ключ для вивчення глибшпшх пртчігн кульг/ письнокішка і "ого естетичних наслідків,зекрема.на прикладі.такого яетк;а української пт>о-ш,як Григір Тотшмк.Оріаггапія української проли кінгя пістдееятах -почггку пісіцпесятих років на троднрі"ке худо.тнв пискго.посилон-ня в літературі тенденгті%поз'язіннх з позтітпііт-о г:г:;гра*зчнх срлотніх лндеР у виідграт;:х українських селах,засилля проліт пн. гиурЛаністичнимл стзреотипа.чи - все ке провокувало естетичний розлам,який означав кінапь старої лрозозо? трг’зтії.я.чіц'йя« її в периферію культурної кеделі та входження зз опігактр ІМНОТИПу Калорія Шозчука,яа яхш уві Рила ноза гензрагія українських прозаїків,що розчистила застерзотипізовану. естетику,-всз це поза увагою грунтових досліджень і аналізу сться впоряз.

Практично рначеіпшто^отн. Матеріал та кзтодологічні припиши дисертації нають практична зпачедая для подольпих досліджень психологічних гспокгів таких проблем,як культурний інперіатсіач, особливості розпитку колоніальних культур,дг'алонігшгія культури, актуальїг.тх для сучасно? іпуки.Результати дослідження і:о-уть бути використані у віщій тіолі для лохи і?1 та семінарів а сучасно? української літератури,а тако-'і при чнтгопіі курсу лекція п теорії літзратуріг, ■

Ап]тоба”Хя_роботн. Результати розглянутих у дисертант ї проблем обговорювалися на засіданні відділу теорії літератури па участю наукових співробітників відділу новітньої української літератури Інституту літературі? ін.Т.Г. Шевченка /199?/.На. т-зіу даовртації виголошено доповідь на иігнародній науковій конференції "Цілісність худогнього твору і проблеми його аналізу та інторпроталт"" /Лононьк,1992/.Робота апробована в публікаціях, список япг; надасться наприкінці автореферату.

Стр^кт^тоа_поботе, Дісертація складається з вступу,трьох роп-ділів,висновків,списку літератури,

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

ВЗЕПЗ б плотовою частиною дисертації в розумінні механіки худояніх процесів на різні "культурна модель - йоркотворчі механізми - текст”,де викладено прішдап самозахисту культурної

моделі чороз архетіппі,стереотипи,монотіши. Концептуальні;:.: у дослідженні’ є потракіуваши культури як "колективної душ",яка . через архаїчні комплекси,стереотипи масової свідомості та підсвідомість письменника впливав на появ}»' художнього твору,пло/у но так волі художника,як волі,г-р існує над пі "і. В аналітичні:?

психології це пае назву "вэтоношюго комплексу8»

Розглядаючи архетипи як генну інформація кйлйШШН&Ро підсвідомого,набуту в доісторичні ЧаСИ,ДОСЛІДЗЖК ЕИХО^ІЇЬ і§ передумови,що кошахультурна кодель оперує ¡пі иадаацІоїШШлді, так і суто наітіональип.сі архомілаж. ?алша)ачиеь індивідуальній тю,письменник е виразником колектігвного підсйідоного,архетшш& го банку культурно! моделі.Над письменником тяжіли й тяжіють схеми,які виникли задовго до його появи па світ і будуть про«

. довідуватися після смерті« .

На відміну від археткпів,позачасових структур колективного підсвідомого,стереотипи Я монотипи несуть конкретні Історичні ознак».Стереотип - статична структура.яку ио.-та означити як традипіШе »монотип - рухлива структура,яку мояа означити як н ве.Стереотип структурне естетику »уявлення про ідоал,моду,місце письменника в суспільстві,худояни мову.Уособлтчи дух, часу,сто реотип справляє вплив на культурне середовищ, асимілює його і формує традицію,на заперечені якої з'являється монотип,цо вхО' дить в культуру разом із художньо» індивідуальністю,яка поляри зує культурне середовище.Ь'окотш - худолньо реалізована монада Завойовуючи симпатії в культурному середовищі,монотип обростає послідовниками,які використовують художній досвід монотипу,рсз шфшать сферу його впливу.Так відбувається процес стереотипіза ції,на етапі якого проходить фільтрація індивідуального елемен . ту монотипу,енергетичне пііг*ивлєння та модерлізапія культури. Поступово монотип -трансформується в стереотип і викликає культурну стагкагік.З’ява нового монотипу очидуе культуру від стз-рзокшів,напрацьованих у процесі стереотип ізації.Чим ивидие в і, буваеться регенерація, паї швидпв культурна модель пристосовуєт ся до змін у часі.Отже,монотип залерочуе стереотип,стереотип з. хищається.Так виникають культурні дискусії,а в тоталітарних су спільствах переслідування і зниження носіїв монотипу.Історія иього конфлікту - в природі монотипу й стереотипу.

Кожа культурна модель піддається впливові часу і приречена еволюціонувати.Яюцо культура - текст,то еволюція - розгортанім тексту в часі.* Розгортання вшагас ензргов:-ітрат,п;о залежить в і,

Лотаан її.!.!. .0 роли случайных факторов в литературной эволюции // Учеше записки Тар-зуского универгмета.Текст-культура-секиотика карратива.Труды по зкаковгл скстемаы.-ХХШ,-Тарту, 1989.-С.39.

- б -

кількості пасіонаріїв^ історично! доби в конкретній культурній моделі.Тому колоніальні та політичні ро-аасі контролювали,аби культура розчивалася в потрібному напряму, яни::у>га,п:дкуплгтп та залякуючи пасіонаріїв.Тоді субпасіонарі?* витворювали в со-родовиці культурно! йодолі таку атиос*еру,ча якої рогонерат::зні проічси ке відбувалися} культурі ставала провінпірно:о,втрачала авторитет у культурному серадовищігяко зализало иласну культурну моделе й іктзгрувллося в чуу.ПеЧ пр;гкияі покладено в основу ' культурного імперіалізму,за яким стоять політичні чкйшхи, •

. Боротьба иіх ііонот'шоіі і стереотипом мо-*е закінчитеся перемо-гоп тюгипу,стор9отипу або їхньою ди'узі сю.Лале тно від цього культурні моделі поділяються на три тали» модерні»консервативні та сіштвтичні.Найаиидсе розпорошуються модерні культури,до яісгх налетить більшість європейських та американська культурні моделі. Про крилу свропоцентри.г.у писали Нііие,Шпвнглер,Ортзга-і-Гассе?, Еердяев,їуко та інаі.Котен.маючи власний погляд на причини езро-neftcbxo! культурної кризи,консгатузав,с;о її рззультатом с ензр-> гетітчний колапс і старість.До консервативних налатать культури народів,які ¡внаслідок клікатичнях,історичних чи інсих причіп? ли-вились у гарлонії а природо» і світопорядком; культурні моделі, в яких консервуючим елементом в релігія /нгшр;:ялад,іусуль’'ансь-киЯ ареал/; культури’, моделі,в яких зовніпиі чинних« регулювали характер і кількість пасіонаріїв /колоніальні культур?/.Коисор-ватизиі культурі! обтя>;оні минулпм.У таких моделях увага прикута до традяції.Пясіотріям коноерватавчнх моделе* лоте реалізуватися в чупгх культурах. Для синтетичних культур характерне поникання глибокої ирх'ліки о модзрнои.Ало тили кульїур не статичні» На. повних історичних етапах культурні моделі побуть переходити s одного тішу в І!ішиЯ,к;о відбувається внаслідок приходу нових ютстеиьюос поколінь,настання сприятливого для пасіонаріїв часу, пасіонарних сплесків тоцо.

Розділ І. Ар х о ? н п

У розум?шгі ІС.Г.Инга,архзтігп мас безпосередні/і зв’язок із "repre. enlation colleklive. ".Це поняття егнолог Лаві-Врпль вп-

*ПасіонаріЧ - худо-яшк,наділопиГг потуумим енергетичним потенціалом,чия п’ят викликав наслідування епігонів.

**С убпасіонярій - худояіппг.'Яій потенціал не дозволяє ви “ти за ронки існуючих стереотипів.

- б -

хоргстозував дія визначення сі:ізолічиі:х Зігур у світогляді пер вісггої люїзяк.що означають тільки ту часміу психічного зьгісту яка нз пробила обробку свідо;*'іст».*Архст;п, тдею якого Шг поре няв у Август; гна ?jtx в;:тлу;.:лчегаш плато:; івсьхого чЛ&оь ,ко иас універсального обгруїпу&ания.а^.а ¡;о і:ав ііого саіг фундатор тоо-рі?.То:.:у різкоиамітність трактувань архзтнпу по стільки усклад нзс,кк свідчать про нсося-зіість пробле:.з:.Так,у потрактуванні С.Аверіппіева.архетет: с "с’/ілзолічнзши схсцп:с:",які маніпулюють Ердмпіоа поведінкою япдтш£*в інтерпретації М.Яроповського,-"слріорні організатор;: полого досзі/у". Якцо В.ЛойСін розуиі архетптш як цось загально та іманентно властиве всьому людсько

■4* *А

Ь!У Р^Т- то Л.Лввчук - як досвід ксігттоз*гиаі расі;.

Анатоіукчи колоктіггнз підсвідомо,8ї:і» виділяв три рівні: вер ній.- сімейне»середній - національно,г.таЛягтпіЯ - сагальполидсь ке.В дослідженні аналізуються архвкгпи трьох рівнів.Дослідшік свідоікй того,г,о їіориотБорчіг^н с всі архзтгаш,але захисну роль культурної йодолі виконують салз архет.пти середнього /націонал ного/ різня.

Археглша трьохрівнєвість свідчить про то,що в надрах хожно культурної ігоделі співіснують як захисні,так і руйнівні хо:.сплэ си.Г&цо в моделі потенціал загальнолюдських архоишіз перо в ага над каці опалы-пп.', то така культурна модзль шввдіе розпороте ет кічну пас іокаик ісгь,ч:іизсіс ai-о :;арород:;/єтісл в якісно іклу ку Т^ГР7• За Хс.ріктерои базових грхэг.тпв ісутуч дна ::ар:анти культу кі'Х моделей: І/етап;;,“ т:аі,згснозан:іЯ на етнічній пасіонарності ¿/новий тип,засновані:** на архотапах верхнього і глибинного' рік кя га культурно-політичнах стерестшмх гі'соьої свідомості.¡Сулі турн і ?;од злі нового т:гпу /?_’{ер;і;(а>;сь::з,азстрг.’іі^сьі:а, інші суча ні культури/ пени CT¿¡'hti,KÍx культурні йодолі старого тісту /к: таГ.ська, індійська,японська і т.д./. ' •

*йгг І£.Р. Архоткп і: с-льхол.-”. .ІС9І.-С.99.

«.« ' ■

Аверинцзв С.С. "Аналитическая псігхолопгя" К.Г.Инга и законе мерности творческой фантазии // 0 созре::зкной буржуазной исто* тиха.-М.,І972.-С.І27. ‘ ' ’■ *

**Г-502ЭЕСКИЙ и.Г. Пспходоптя в XX столзт::и.-:,!.,1976.-0.371. .*?**Лэйбин В.I.!. Психоанализ к философия даофювйдигкяі,-!.!, ,1077,1С Л 09. ; ' ‘

***‘**Лззчук Л.Т. Психоанализ: от бессознательного к "усталости с сознания",-К.,1989.-0,74, - ‘ .

Торкатись проблаші кризи европоцантри:и!у,досл!д!пгк ввагае, цо її ггричинов е девальвація хрпстаянеыагх сіп.золів,бі->.оз;ос для хулітурних нодэлэй християнського світу.Птаї гьо-.у більшу зсрігпу поротзігт культурні «одзлі кгтолнпького та протастантського лрзалу.дз глибша шгинцоно залипаї язичзства,цо Сєтузгло етнічігу mcfoitapHicTb.nir культури прав с глав ко по ареалу,які піал; на конпроиіс з етнічнзяли ролігіяші.з чого в:гтікяє,е;о роззсвіт пгаі-лі.пгії но е наслідком розквіту культур; і навпаки.Експлуатація релігіПіппс сгаїволів ппюгтисом.худо.піьогс літорлтуроп, к ін с н л? ографом,поу-бізнесом десаігралізузола иагічний вплів християнських символів,"доки нарепті но настала покута юті сзпгволічиа злі-дагетість"?' .

Криза,яку первгзіваагь культури християнського ареалу,торкнулася Й української культурної подолі .проте її отлнз наприкінці пісгдосятих - початку вісімдесятих був незначним у порівнявші з культурно» загаль? гозлн і от», вихтахпною ПОЛІТИЧНИМ рОГЗС-fOM, СЭ по-склвзав національний гніт,депресію,засилля стереотипів соцр-за-хізму.ІІв послужило повтоахон для поваргашія культури назад,до традицій,«она попсовлшгх чугзплі зплгоааі.Тоіу садозаяіс? культурної ігодолі через монотип Грпгора Тетпкнка показовий як з тачки гору захисту культурної ко де лі, так і її (’юргіотворення, Розглядаети формотворчо-захисні Тукшії стереотипів Тігигаш-ха,дослідник виділяв і дотацію еналізуо вісіи архолгпів:

І/ архзпяі "тао"} ,

2/ аїзхоті!п Лабов і-Родктвлькк|

З/ прхэ?;гп ДоліЧІоіубктолькн;

4/ архатип розіп’ятого Бога;

5/ прхегш доен5дуі закон парадоксально! інтонпії| б/ архзтип повернення ('рудного сігна;

7/ архетап Віпного 2?да;

8/ архетот транс’-ор.'лмії,або натанор^оз.

Персоніфікація гтхотнпів його здіі’сігвватпся свідомо через хягіеііїіту інтерпретацію "коязктнвнзіх образів",як у ротні Гор-ідша Гассе "Стоповн" вовх",через перетворення иіфічшос ежотів або підсвідопо.Прн гтьої-у письненшк потрапляє у схзми,що виник-ля в доістор;гчну епоху і в різних народів трактувалися по-різ-ному.Таког-о схоггоп е архетип розіп'ятого Бога,серітавішшй у ио- ; яоттгі Гріггора Гмгаппгка.Стра’-дшзія,смерть і воскресіння світлого божества трансфорг'узалося в Адоніса,Кострубонька,Ісуса

*Е>нг К.Г. Лрхзтзт и с:пгаол.-Н.,І99І.-С.ІС6.

. • 8 " .

Христа.На'»потугніший вгшпа архетип розіп’ятого Бога справив на християнські:;* світ.Зокрема,в українській історії еіи став фа-тгльним,п;о виражалося безконечно повгоршазгими культами від Неї ченка до СіусгЛрозхпія архетипу в касову свідомість супровод-гув".-?-сь хоктраснига проносами! «аішковувазпдаї,каяттям і вояно-сіїпгян -гзртви до пантеону іучеьиків.гфльїлшапіезо архетипу розіп’ятого Бога е ініпіанія.З'чучениЯ помзграе,чоб воскреснути в п< вій якості.В християнстві через ініціацію людино-бог транс$ор-іусться в Еога небесного.В дійстві розп’яття людина переяивае катарсис,сублімує енергій у сп івперз-чівакня і на внезапного пі чкнас дивитись,як гл бо-ество.І'е - один і* каналів сублімапії, рояря;псз.,після якої лвдана відчуває полегкість,вдячність тому, хто пр::чіс очищення цінов ьук і сперті.

Б художній літератп>і ект вознесіння пересічного персона-тл в герої здійснюють гштор і референт.Саме останній пережває ка тарсис і сакралізуе яєтліє ниття героя.В монотипі Гри гора Тотш ігпка "розп’яття" наіічастіпе зазнають хяопчики-підлітки.Так,в оповідавші пС:'орть кавалера" Тгорхо Човновії'1 перегзгаае сігріт-стзо,позоєнку руїну,голод,виклгченкя з ремісничого училиі!*і,Схо гих іг/к зазнає і Василько з оповіданій "Перед грозою",40 тошгг ся,ловлячи рибу дкя голодних сестр:тчки і матері. Піно і підлітс з повісті "Клапсо".Всі Тютвшіикозі хлопчики перогзшапть кош-лекс ізгоя,кіття ставить перед іпает недитячі випробування,воші стрггд'шть.запна’оть поразок,гинуть,але відведений долею шшх проходять чесно і баз лукавства.

Пере-нвагать "розп’яття" і покинуті дітки у спустопе}{их селах старі батьки. Загалом,худс-^ій світ Григора Тютшника -• це розіп’ята на хресті селянська п;вілізація,одвічна твердиня ух-рзгкського духу.Бсі творі; пнсьиеіпспиі так чи інакге обертаить-ся навколо гього спиволу.потрактованого Лґ.р.'.сою Мороз як руГг-нува>шя "наРпоетичніпо; з кївіліззці/і",Зруйнована колгоспне с; ло,з якого вигнано в міста краці сили пані ї, селяїсгн із сурги-коіл,цо п’;шо волає російських пісень,- і;з село з худогзіього свігу Григора Тютюнника,так лесхозе на сільську' ідилія рздянс: ких класиків. .

У монотипі *Гзстшнкка загальнолюдські архетгаш кмгаь націонал” че звучання. Зокрс:-га,археияи розіп»я?ого Бога, повернення блудного сина відтворпдаь стрзлдаккя української дупі,захл:тка чи до совісті зманкуртоване суспільство. . .

лл

йороз Л.З.Григір Тютіонккк: нарис тзіття і таорчості;К., 1591-.0.1

- 9 -

Розділ 2, Монотип

2,1, Психологічний рівень При вивченні монотипу не;.ппіучии е дослід^оіп-ія своєрідності внутрішнього світу шіскгаїпсіка,стерол творчого пзроопоитовху,цо впливали на індіті/уаліпацію худо.тього яв:п~г.В гьону сеггсі ва~ ливим с психоаналіз особистості письменника,без якого неможливо знайти клота до пояснення формотворення ¡.:онот;:пу.Як:;о натур/ Григора Тютянника розглядати в системі внгівськот теорії особистості,то вона виказує ознаки сенсорного екстраверта,особлзгаіс?»

ЯКОГО О ТІСНИ* ЗВ’ЯЗОК З 06*ЄКТО!І,Г{0 робИГЬ ІЗ ІПГСЬІіаННІГКІВ такого тігпу традаці*них реалістів,які свои творчість нз уявляють поза особистісним досвідок.Це підтверджував сам письменник: "...йогу написати тільки про те,п|о добра знг.ю,цо порзякв чи відчув" .Порівнюючи автобіографів письменника з Гого т;пиіом пм осиротілого хяопгчика-підяітка,неважко помітити,:"О нотиво.ч пгх творів е шраяитил дитячид досвід авторя.Високий больовий поріг творів дитячого циклу,відсутній чи наіЬз відсутній особкстіснид досвід "Я-Дорослого" і "Я-Ептька" вказує на регресивний стал "Я"

, ішвьменшж*,цо свідчить; І/про поретнту я дитинстві псікічіу трааг/у; 2/ггро застрягаючу рясу характеру.

К-тотозш для розгадки дитячої травізг е перш оповідання Грп-горі Тоттептика "В сутінки",яко,з його зізнгцпія,вихл2шулося як сповідь під час налисаннлг лнста,,Дитяче пртпп^зння,якз дорослі:» сті зиноізус в собі вісімнадцять років,свідчить,що мія пзрояіваїг-гшя персонажа і азтора існує прозорий зв'язок.Тому с підстави вватати^о худогніи пэршопоптовхоы автора новели "В сутінки" була дегтяча траз’са,викликана адюльтером катері,на що свого часу . вказував Володиятр Яаорівсьяій.**

Аналізу??^! шцуарну сшдшгну письменника,дослідник виділяє демонстративну та застрягаючу риси його характзру.Поєднакня демонстративних і застрягазмих рис розвиває хворобливе честолиб-.. ство.Особистості с такою акігентуаціезо у розквіті сил добиваються визнання,але з часогі втрачають здатність прогресувати,вгіада-ють у краПи» чутливість і всю вину тоді переносять на оточеній.1

*Мат',онко І."Я пишу трудно"//Вічна загадка любові: Літературна сплддина Григора Тютгалшка.Спогади гро письменника.К., 1968.-£352.

**Коваль В. Зіга^їа сперті Григора Тютигамка // Молодь України,

' 1991,10 грудкя.-С.З, ■

***Лзонгард К. Акцентуированные личности,-К. ,Ї98Г.-С.І(ХЗ.

Хвороба, чи смерть дчя них є втечем від діг'скості ,коли небажання втратити авторитет заганяє в глухий кут застою. За кілька тісшів до сшрті Грпгір Тютшшк поскаржився Валерію Йзвчуку на творчу вичерпаність? . . .

У своїй ратній статті "ІІногецтво і відповідальність" Михайло Рлхтін висловив думку,цо як.-о в письменника щось негаразд в особистому .титті,трзба перевірити,чи не винна в цьому його творчість.* Тс:у сіаятоматачноь) с незакінчена повість Григора Тютш-іпіка "Еитіє Артаиа Вззвікоиногоп,в якій один із персонажів робить характери?’ для істериків хест: театралізує самогубство,аби зняти з себе відповідальність перзд близькими за невиріпзну Еііу-тріїілсю проблему.Проводячи паралелі кія котігвацісо випіків письменника та '!ого персонажів,очевидно,як особисті внутріші проблемі автор проносить у плоску >удо:яііх координат,де намагається їх виріілити.Тоді художній текст стає театром душі письменник: іуозєи i'oro внутрішньої біогра.рії.В цьоіу сексі відвертою в ції— танія Паустовського головним персонажем повісті "Дзнь win суботні?"! "Текст виказує автора з головою".Це підводять до думки,що ніж обірвано» гро» в смерть Оксьона і обірзаним литтям автора повісті існує зв'язок.Зняття внутрішньої проблеми через смерть у кітців такого, типу пов’язане із залежністю від успіху,який во ті ставлять втір за згиття.чо в повісті "Дзнь мій суботній” укладено в уста Порубая:4...успіх чає величезну владу над людиною До того я н а йп і де тупн і ¡лу, б о вона непомітна...Я маю на увазі не вашу мету,а вал хребет,Роптои він не втрш&в і звихнеться під вагою такої дрібниці.,як слава,забезпеченість і тону подібне,Ад-ке за не платять духз дорого.Часто на^дороячіш”. *Мія життям і творчістю неі/ае ма*і.Те,п;о письменник нз зробив у яитті,створює в творчості,а те,що не дотворньу творчості,доробляє в нитті,Би ріиешія гудоліьої проблем: ціно» .життя - не рідкісні випадки в літературі.Зокрема,Яніо ?.!ісіі:а розглядав смерть як вищий естети іп'Гі прояв лядського буття. І якщо Вкіо Місіма закінчує теиття,як герой його оповідання "Патріотизм",середньовічний методом харакірі,то Грпгір Тютанних для смерті вибирав той но мзтод,що й Оі с-ьон з "Гктія Артема Бззвіконного".

1Ц ' ■ .

Еззчук В. Те.цо не пог-ертаеться // Вічна загадка любові: Лі* теравурна спадщина Григора Тигинника.^аогапи про письменника.-К. ,1938.-0.463.

**Еохтмн LC.H. Зсгетика словесного ТЕ0ртйства.-Н.,І986.-С.7-8.

***Ті«тлзшк Г. Творі:: В 2 кн.~К.,І965.-Кн,.2.-С.І85.

- II -

2.2. Соціальний рівень •

У потрактуванні А.Адлера,прагнення письменника до визнання проектоване його волею до могутное?і.Мі* письменником і суспіль^ ствои точиться боротьба,в якій воші нав’язують одно одному саоп волю.В такому розумінні явие{0 Григора Тютюнника треба розглядати як плід авторитарного суспільства,що сформувало азторитарішА тип характеру,названий Е.Іроммом "бунтівником",а не "революціонером". &дгг письменника /за винятком приватного листа Олесю Гончару на підтримку "Собору"/ мав побутовий характер, що дозволяло балансувати мі* дозволеним і недозволенна,але на заступати за грань.Ге викликало рсьдратувашя влади і ? охоплення письменницького загалу,який знав,куди зникали письменшгки-дисидентиЛІротв коли більпість ідентифікувала свої "Я” з суспільством,Тмтюнник перебрав у ролі "невротика",ад*е некроз треба розуміти як невдалу спробу "вирішити конфлікт міх непереборною внутріпньою за-ле-яісти і прагненням до свободи"ТІдентифікація "Я" з "Ми",як в естетиці шістдесятництва,названа Е.Ороіяюи автоматизуючий конформізмом". Тому українське гаіс тдесягдаигва у своїй основі було яви’^е’.і національного конформізму. .

Спроба витворзгаш посмертного культу лкешетшка простегхуєть-ся в характері міфологам,пов’язаних з його іменем.С^іі з ик нага,чують християнські оповідки про Ісуса:1'.'..не один із нас ловив себе на відчуваші.ср довкола Тютшдапа ніби існує особливе магнітно пола,40 впливає на лядой.При цьоіу чомусь несподівано хотілося бути кращіш,ніж ти е"Т* Другі надавали його візії щэ більп містичного характеру:”Слухаючи його "балагурні'* історії, здавалося,ф він прожив багато агттїв,бував у різних тілесних оболонках при яеяміїяій дутавній серітез:ші"***Схильність до культів свідчить про авторитарну свідомість маси,про її враженість садо-мазохіямом.В авторитарних суспільствах мазохізм -роакнія особистості,яка вирізнилась із загалу,але ке здатна са-мозахяститеся.а отже,потребує компенсації за таку нездатність.

Як суспільство,в якоцу лив письменник,так і монотип,мають-нахил до садо-назохЬну,цо простежується в оповіданнях "В сутін-

*5ро\т Э, Бегство от свобода.-М. ,1990.-0.153. -

Слгбошгтігцький М. Таким пін і стоїть у пам’яті // Вічна загадка любові: Літературна спадаша Григора Ткггшиика.СпогаДГі про письменника,-К.,І968.-С,39І,

Повчай П. Абсолютний слух на правду //Вічна загадка любові: Літературна спадщина Григора їЬтдашгка. Спогади про ятьмвіптиа..-К. ,1988.-0.339. ■'

.. - 12 • . ки","Кізонька","Оддавали Котрю","Азарт","Устим та Оляна",повіс-тях "Облога" /сцріш подружнього *иття Харитонових батьків та Мелані/,"Г'итіе Артема Безв іконного",Причому ті,тг,о зазнали мух, стягать иу*п:?елями,впиваичись насолодою від страздания ігаппс.Ме-ланя з "Облоги",зяиучена чоловіком, знущається я вояка,А Степан а оповідаїпія "Кізонька",чазкпваи принижень від друггтш,приіш^ує Стеху.Загалом монотип просякнути'’ гнітом людини над людиною,сус пільетва код особистістю.Насильство і терпіння --дві сткхіт,п;о пронизують світ Тютючникової прози.

2,3, Культурний рівень .. . ■ • ■ .

Зберігати індквіде,альність,письмоі:кіік начепіть водночас колективній душі ролігії,нації,класу, ідентифікуючи себе з "Я” релігії,нації,класу, тот,о.То!.:у дослідник внділяс три найбільші культурні фактори,цо иають вплив на монотипі релігію,народнопоетичні СЮ.ШОЛИ,літературну траднцію.В інтерпретації Е.£?о:га но-цае сенсу яиття поза релігійної» потрсбою.І иеш суттєво - вірить і служить людина Ійгу,шції,ку:.аіру,покликанню або чоцусь іншомуГ В такоглу розумінні Сільяість Суттєвих нзврозів мас релігійне забарвлення,оскільки пов’язана з культои сили,успіху, зовнішності і т.д.Одгаш із напскльніянх культів сучасної людини Є іульт ПреДКІВ,З ЯМЯІ ПОВ’ЯзаіПіЯ ПСфЗІСННЙ Г.ОТКВ релігійності, цо роззинувся з культу батька.В монотип і Тютюнника культ батька домінуючий.його сліди знаходимо в творах "В сутінки","Ос лога","Смерть кавалзра","Сито,ситоОбнова","Три зозулі з поклоном".Туга за батькой для персонажів Тютюнника - по туга зс втраченими любов'ю і справедливістю, як у без шейного оповідача з оповідазшя "В сутінки",що думками повертається в далекі часи дитинства,коли жив батько - уособлзння люблячої сили зони були валикі і рука в шс< була велика.Вони часто клали ту пуху мені ка голову,! під не» було тепло Р- затишо,як під шапкою" Крій культу батька, дослідних аналізу с культ речей /пГв:шт"/, культ гротой /"Бовкун"/,культ порядку /"По:':гнали Иаркіяна"/, культ успіху /Тіород грозой",”05:іар;ілоп/.В*ра в успіх налошгас смислом гаття Тютюяникових персонажів,але їхня віра торпить крах.Убиваю'гь Клинка,що вирушив у подорож по сіль /"Ютосо"/, топиться Василько /"Пород грозою"/.Віру персонажів нищить лор-стоіпій світ,а яиття боз зіри втрачає сенс,тому їхнє гупчя абсурдне. ' . . . ■

*£>роцьс Э. Бзгство от сзободц.-М. .ЇР90.-0.І6І, .

Тютюнішд Г. Твори; В 2 іш.-К.,І98-і.-Кн.І.-С.2І.

. .. - ІЗ -

Прп дослідженні народнопісенно? синзолігаї в х'ЗиотюЛ днсор-тмл аюліяус' систоли сонгл,місяця,явиц щхірод:'., рослин і дерев, птахів,кольорів ,сиізоли лобові та. скавті.

Кличовкк у вивченні формотворення мокоишу с аналіз літературних вплгвів.Серед українських острів короткого ханру есто-тзгчннй пактэок Григора Тютюнника репрезентують три найчастіпо вгачувані кга письменники: Иихайло Конпбгнський,Василь Степани*, Арші Тесленко,Літературна критика та пислненницько сервдовияр додали до Татвіпшкових учителів Панаса і!ирного,Лося Мартовича, Григорія Косинку,Івана Сенчоіша,Андрія Голояка.Тенстуальнв зіс* тлвлення фрагментів роману "Вир" та оповідань "Дивак" ."Гвінгт", "Оддавали Катрю",повісті "Ойлога" свідчить про значний вплив на Григора Титанщика творчості старшого брата Григорія Тюшшика.

2.4. Стильовий рівень

У своїй творчості Гіг/гір Тятанчкх використовував як суб’ск-тпвно-ісонологову.їй’с і об'єктивно-розповідну манери письна.Особливістю ноно логово? иакерії в монотипі е то,2?о особа сповідача знаходиться не т периферії подій,як у Кзітчи-Основ’яненха,а в центрі,як у Тесленкових оповіданнях.Зохр?;:а,в оповіданнях ”3а-е*л:!ь","В сутінки","Сито,сито...","Тайна P9нзpяn#"0бнoвa,,,повістях ''Облога","Вогник далеко в стопу'"»"День мій суботній” розповіді стосуються внутрішніх проблем оповідача,А сан оповідач -фігура активна,Серед творі»,написаних у суб’егггквно-ионологозій г-гц юр і, гад і ля>>т ься як однос?руят}грні,так дно- і багатостргуктур-* ні.Двоструктурні твори,зроблені за принятом вмонтованих одна в о;згу коробок,поєднують два розповідні плани: сучасне,викладене отая», оповідачок,і нкнуле,викладене другим опсвідсчем.Так напи* сгііі "Комета" й "Червоний норок”, Особлизіств бапатоструктурних тбот>ів Титинняка с погашання розповідних планів,язе у повісті "Облога",г* в розповідь Харитона ві;онто?вн! історії-нонологи Мелані,Коті,"безпалої Ленки",а власне Харитонова розповідь ділиться гл два часові плакк.В об’єктивно-розповідній нанері написані новели та оповідання "На ?.гарот!І","Дивая’',"Обмарило”,"Перед гро-.'■0»","Холодна м’ята","Смерть кавалера","Клснови* нагін","Печвта картопля","Гвинт","Проти місяця4,повісті "Клинко","Житів Артеїй. Г*:»в іконного" тоцо.

/лрактєрноп ознакою стиля е сур^ик^'НстІТи в Букова не слу--'•з! Н" /"Кізонька"/} "Moho,як у нас ншцот стірального порошка?" /"Скк приїхаз"/? "Я однією рукою грутші1. вагон перзвгдз-ла,чоб ти знав,доки пальців не пришк^гло.І каЕалзрів імена -

аакачае?я!" /"О'"лог':,'/, "о!:н.'і ін,?л в іту чл і таї: іл ¡іп/дє колориту ког::оіу r.etconixosi,Чоловік їм ярізвгсько І!»р?. недоречно в’пгсае слово "но^св",роптяг/с звук "р": "reppen'VnoHspp" /"ішра"/.Степан з "іШоньюг" у і:лйз i.ws иальп ran гоускт ггч-зіе' слово "сок*

рОКО’іТ",

Аіуспгчнхсть Тгтмюшгсопого писк1« сліпніть про оріиїтагію пй' сьиешзта і ¡а розповідіу тпаді ЦІ к, властиву усній народній творчо^ Сі\І,Ч9 СВОГО члсу ВІ^ЗЮ-ЧПВ МмКОЛД ї^-ТіШСЬКИЙ, і гає богшосород* ні)» зс’л'ок з демонстративно» рисою характеру п::сьі!е«ізіка,ого-гзнтркаи яі:ого шпигав публіки, яі:а 6 с.т/хяла його озвучені тво-рк.Лк мова копкого герсока^у розкриває лого натуру,тах стиль -хармггоп пхсьі:сіг:п:кц,п,г*.о Плато» .рояут:т’в: "Який сткль,?аклЯ '

і хлрахт&р’’. '

. Orvra,;.онопт є ram*оу культурі,внтворакни індивідуальний та колоі:тіп>)^:і! тешшкті.в результаті взагсго.ціт яких я'являпться пось осоГлгпє.Мопог.л и£.с вкефгот;!чга;Я ?аря.ц,^г.клгддііиІ» авто-роц,соціуно!г,хул;.турс»,тону с квкцеи самодостатнім,варіантом культур"ої йодолі в конкретному часовому промітку.

Розділ З, С_Т_£_П_Є_0_Т_Я_П

Сторвотшіи - структури агресивні,астгілкгчі і юс. і У холокпгв-ного дтсу.Стсреотіїп ІФв ІДООЛОГЇЧН9 клро fa оболоігку,гокстуаль-К0-0ї!ИСЛ0В9 ¡тОВНОШЯ,пбО ЯГ фотягу стероотїту.Асииілюячнй вплзпі справляє <£ojm - ідеологічне й^ро не пакт#; доступне касовій свідомості. Ядро кесо соціальний иотив таяквтш стерсотелу, Рога і^’о.Стороотш« ипоової свідоності огпуівдя’хгь на монотип тс-кий .то гіпнотичний вп.тев*ях v'Hor.m на культурно соредозіяа.Іїо-хакіпи дії стсрсотіпіу такті'’j стореотип гіпнотизує» пгсьменпгеа, ПЙСЬМеніШК ІДОНТК^І'Куе СТОрбОТІТП із своїм "Я" і став його но-оІга.При ?тьо?.<у можливі х?А варіанти: 1/повнч яспіілтіія "Я" пи-сьмвкніпса ствреотепо«} ЙЛгчсткова. .асїімі’^іпя^чолі порокргваеті.-ря лиш? частина ттясь,'ош;:5'тькогс ■Я".Роч";опяоя5ія "Н” провокує бо ротьбу враженої та невратоког частин ся t домостімо супровод^г-стьок певної) психологічною реачпіеп суб'єкта.

Характери яу оті ладову свідомість суспільяттп ,г якому в”?рів і'.онотип,;;зря га все важлива зрозуміти Гюго психологічні підпалини.В авторитарному суспільстві нол5і:?:*які вартості провалюють над індиві.чуальїпші.ю’г.-тош’йо ср'укзие \тгіvni лп^пі ід~яет, культом сг»ш,вокдя,мао.Сач9 на їтт.-г. підвалшах с^ор гавані стереотипи соїдрваліз'.'у.Література,яі;а перелизала із'язі монотипу

^улі.'нськи» U. ¡Іаоліт'-еніт:Лімрагурні ді’.-лога ,-К.,1966.-С.45.

Грнгора Тятюнниха,була обтя^ена рогіантикоя воешого І трудового подвигу, лей ініаною,теі:ою керівної і спряиовуотої ролі Коцуністігч-ііоі партії,дружби народів,боротьби з ухраїнським бур:«уизгам наці-оналізмои.Монотип Тютгапшка визрів як сстот'.гт.ш заперечать монотипу повоєнної тендзнціпно-авторитарної пропи Олеся Гончара.Па-сзоївпм худотній досвід окреміше його творів,іілггтлгклад,новелі "Па нить тстя^Гвтшжпс-иолодрий звернувся до естетики ЛХ - початку XX століття.

Стереотипи гасово? свідомості гіпнотизують та всииілтгь індивідуальну свідомість.Стереотипи И0 є носіями ІСТИНИ чи досвіду,!^ гіперболізовані смислові £орцуяи,образи,які гасова свідомість сприймає безпаперечно.Табуйованість стереотипів гііуі.ув ио-иотеп вступати в суперечку я агресивною масою,цо не б&гле розлучалися з киш,Тему, заперечуючи одні стереотипи,монотип частково аснмілкеться з другами.Чвроз то в хохпоиу монотипі е водночас ознаки старої і нової естетики.

3,2. Індивідуальні стереотипи

На зідаіну від стереотипів масової свідомості,ідеологічне ядро яких формувалося різними "Я",серед яких первісне авторство бував встановити проблематично^ індизі,пуальних стереотипом ідеологічна ядро «ас конкретного автора,який і о носієм індгаідуаль-кого стореотипу.В ситуації з Гртгором Тютюнником аналіз індивідуальні« стереотипів в проблемой прі.тптоовою,оскільки ахпонтуйоза-НІСТЬ особистості сприяє тенденції иІ!р0ти<-.Т>’ІЛіЯ»

У спогадах про старшого брата Грнгір Тютюнник писав: "Мабуть, когнай серйозний :<удо-четк не мо:те написати спр^-ді зудояніД твір без "коделі".і;е ко гго ікне,як індкаі дуальний стереотип гшсьиек-никз.Мотивація стореотзгпу надто прозораї тільки реалізм моле даті! високі художні з голки .Як філолог-русисг,Тигилшк-молодаиЯ. не міг не плати,що худоліій іішульс но~е бути тродаений не тільки рзалькою нодзллю,а й внутрішнім стакои худозника,і що такі пись-!!єі-шкхи,як Олександр Грін,абсолютно не пов’язані з коделла.Вивк-це:п-:я реалістичного письма над нереалістіпкши в гіпєрболізапіеа письменника вартості своєї художьої школи,Схильність демонстра-Г.ЛЗІЗИХ натур бути в центрі увага,постійна прагнення визнання -психологічний підтекст індивідуального стереотипу: лише письменники його типу могут ь написати справді худонніії твір,звідки ко-

*Тютннник Г. Коріння: Спогади про автора роману "Вир" Григорія Михайловича Тюткешіт // Готгір Тютюнник. Творіг: В 2 кн.-К.,

1985.-Нн.2.-С.247. '

- 16 - .. ротки я. шлях до установки: тільки я мояу написати справді художній твір.

3.3, Прогор стереотип і заїзіт

В основі стереотип ізації - наслідувальний інсгшпст.Між худо.т гогкой і иасо» ісцуе вігаиійний зв’язок,па якого процес ствреоти-пізаці? проходить дві $азяі І/гіпшготція худолтком середови-ща| 2/камідуаамня серодояицеи свого кунира.Для зачарованого і» диліда з иасн кумир сіас "Ідеалом-Я".Сучасна і-іпскультура ддс ' приклади такого наалідувакші.Пкі иелоилдш "списують" із своїх хуиирів зачіски,стиль одягу,поведінку. Так cairo копіюють свого кумира иитці« , .

Виступаючи jta одній з нарад молодих тіоьиешшків,Ерії» Цугасе-тик яяуваяиї.цо Григір Готюшшк вкіс в українську літоратуру ко тільки колоритну прозу,а л завдав їй скоди,спровокувавпн соїьі . епігонів.ПодІбні .гумки висловлювали й іші письменники,зокраіа, Володі шир Лрозді",..г?з за »игтя його з 'явилося чимало і гаслі дута чів.які наслідували ке завжди найкращо в його доробку",4

В ІJ-БО роках стереотипізація ионотипу Григора Тотшімка набула гіпортрофованих фори.Тема самотніх сільсьюгх бабів і дідів нехитрі історії про боооного дитинство.спогади про вії>ну в сталі. .“Червоного мороку" стали иасовки явицом українсько? прозк.Ви х)д двокплшка та тпшпі спогадів "Вічка загадка любові" доварим ли ханоиізанію Григора. Тюшшика.Стареотнпізація художнього досвід письменника проходила па різних рівнях: тоіяіг.гчно-іу,>л-рахтерологічиоиу,оноі!астичному.Так,оповідати Гри гоп ія І^лаха "Іду",присвячено Григорові Ттаапшку,налезаіть'до тоїсатігчного стереотипу про строздаїпиг хлопчика в роки в і Янк. Зіставлення деталей Тїгшшихового оповідання "Дядько Ннкін" та оповідання Ту-лаха "Іду" свідчить про мало приховану стереотип ізапіп.В Тютш-никовоцу оповіданні "дишло сіап-лсться -»'праворуч і тачку водить* У fyr.axa: "Дігало руки вігвортас"^’"На випадково б оповіданні "Іду" специфічно іи’я Полька,®*ите Тптюннккои в оповіданнях "П: чека картопля","Перед грозою","Лорозі?.","У Кравчини обідають". А:;аліз онодастичного рівня стереотипізанії показує,н;о при наслідуванні ио/іотапу Тютюкикка молодих письменників приваблзялли

^Прозд В. Е'повнено і каятятян // Вічна загадка л»бот(і: Література спадапіа Григора Тютюггникл.Спoivvs¡ про ппсьнешпгка.-К.,1968.-0.267,

**Тотдаотк Г. Твори В 2 5Ш.-К.,І981.-Кн.І.-С.ІЗЗ,.

*'*^B/Jisuc Г, Іду // Оповідання- 81: Збірник.-К, ,ІУЕ2.~С.25.

характерні ішя» ЙОГО парсонаяів.Так,з оповіданні Василя Голо-вецького "їіаркіянові. дблука" стереотипізовано ім'г Тютзншгкг.зо-го персонажа з оповідання "Поминали Маркіяка".А оповідання "Ко-' паїка* цього я автора є стереотипізаціея оповідання Гркгора То-’ тпіпзіха "Крайнебо",один із розділів якого те назву "Групі з 1 копанки".В обох творах добрі старі бабці Марій /в Тютюнника/ і і Марта /а Головзньного/ роздають лзодям грушя.

Вплив тню.тапу відчутний тзкоі у творах Василя Шкляра,Олексі я ІЬгиреняа,Василя 1євицьяого,’&ходи Литвина,Володимира Шку-р/пія,інколи Григоріва,Василя Добрянського,Івана Коваля,ї&коли Дахиа та інпг/х.Розд'цуїзчи над шщзи Тютданиківп?ти,3’ячесдай Ї.Іедвідь,цо тая передів зачарованість кушрои,з есе "Таємниці на нетрів" писав: "...епігони Тютюнника знівелювали велику ;уігсу ілттгл, звівші її до проблеми характеру й деталі",

Визновяи '

Розглядати культурну модель як саморегулюту систему, вают:-зо виявити зіхисні фуіпгдії формотворчих структур,дія яких розглянута ка матеріалі ггрози Григора ТвганіягЕа,Серед формотворчих структур архогапозі відведена роль вічних иеханізі.!Ізггр оборі-гзоть кульїурну модель від руйнівної дії пасу та агросивких яу* льтур.ІІа зідоіиу від аркетапів,вплив стереотапіз обиокешіп райком конкретного часу,тому стереотипи виконуоть тютасові захисні функції.В сімдесятих роках стереотж про місто як уособлення розпусти повнім чином повертав зурбаиізованз українська суспільство до покинутих сіл, де дотлівали залатай національних традицій,иови.Проте він пбкдко став регресивним ■гглс’гм.Пріпіута до старо! традиції,українська проза регресгуЕала.В її естетиці па-■ кувала тенденція поетизації вгаяїраячих традицій втаскаючих лз-дзЯ.Естетична стагнація культурної иоделі викликала її езлоза-лист: каноніззці» нового монотипу,розчкетку старгтх стереотипів» про,пукту стереотипізації худогяіього досвід Григора Тютюнника. • До сере;гиш 80-х років українська градиною прозове письмо почало зківуватися в пер::фсріл> каціоналіної літературя.В епіцентр входила проза,ознакою якої було заперечення монотипу Тютшшка, Проміннои фігурою,що поєднала Тотшникову та нову стильозу школу,стаз Валерій Шзвчук,чкя проза розколота на дві естотиютяра-диційну рз ал і стіг-иу,що базувалася на старому прозовону досвіді та власне досвіді Григора Тютюнника, і нереалістичну манеру,яка заперечувала ттотанниківську традоцію.Тому складається враження,-

' - 18 - - ■ . . . ., . ніби вс0,створене під іменем Валерія Шевчука,писано різними ав-торагсі.Цалриківці' вісімдесятих років літературні розмови довкола-сучасно? української прози-перевалю зводилися -до творчості Валерія Ковчуяа^і-фіційяе визнання якої разом із входженням Шев-чукового коїготипу. позначене 'йрисудазншги Тому Шевченківської премії,За Валоріси Шевчуком увійшла генерація прозаїків-вісік-десятииків,цо 'перейняла, його’ стильову роздвоєність і і>;е не 'витворила'власного гюнотипу.Тому розчистка стереотипів Валерія Иев чука - проблема нового монотипу і-нових дослідаінь.

^<?віі^і.^5ло^ря_діееи5ці1_вігклалоні ' ■ ■ '

в таких публікапіях : • .

1. Із серця української літератури // Ро£ІЧІоступ.-І992,-

7 грудіш.-С.20. . ■ . . •. , . ■ .

2. "Лісова пісня" - дрліга про трансформація ^уші // У гірляи

ду шани Лесі Українки! Тези иЬсвуз.івської науково-практичної ко йеренції,присвяченої 120-річчв від дня народження Лесі Українки ЯКтоми]5,І993.-С.60-б2. . ■ , •

3. Танець над прірвою« Смерть Григора Тютюнника в дзеркалі аналітичної психології // Ав*еж!-І99Л,-Р28,~С, 33-47,

4. Архетип розіп'ятого Бога в театрі української фтлі //

Акю8І-І994.-т.-С.-гЄ~И. :

5. Стереотип,монотип,архзтип у культурних моделях // Слово

і чао.-І9М,-РІ.-С.55-69. . .