автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Борис Гринченко как фольклорист

Полный текст автореферата диссертации по теме "Борис Гринченко как фольклорист"

НЛЦЮНЛЛЬНЛ ЛКЛДКЛШ! НАУК УКТЛУПИ 1НСТИТУТ МНСТЕЦТВСПНАВСТВЛ. ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА итиолопТ 1МЕН1 М.Т.РИЛЬСЬКОГО

РГб ОЛ

/• 1 • -

КОЗА!' Л|Д1Я ПС1Р1ВИ»

УДК звд.о

БОРИС ГРШЧЕНКО ЯК ФОЛЬКЛОРИСТ

10.01.07 - фольклористика

Автореферат днсертацц на здобуття наукового ступеия кандидата фшолопчних наук

Кшв -1997

Дисерташсю с рукопис.

Робота виконана в Ыституп мнстецтвознавства; фольклористики та етнологИ' ¡мен! М.Т.Рнльського HAH УкраТни.

Науховий KepiomiK - ■ доктор фьчолопчних наух, професор Пазяк МихаПло Михайлович, 1негнтут мисгецтвошаасгва, фольклористики та етнолош im. М.Т.Рильсьхого HAH УкраТни, завШуючий видшом

0[>iuiiiiii опонситн:

доктор ф1лололчних наук, професор Кирч1в Роман Федорович, 1нститут народознавства HAH УкраТни, эавшуючмй в1ддаом

кандидат фтолопчних наук Шалак Оксана 1вашвна,

1нститут украТнезнааства КиУвського национального университету in. Тараса Шеаченка, старший науконий сшоробггннк

Пров'щиа установи

КнТвсьхий нашоналыши ушрерситет ¡ыеш 'Гариса Шевченха

Захнст вщбудеться годин ■ на заыданш

• civiuiuni jOBaiioi вчеиоТ ради Д.01.57.021нстнтуту мистецтвознп&ства. фольклористики то етнологиin. М.Т.Рильського ИА11 УкраТни (262001, Кшв - 1, вул. М.Грушеиського, 4).

3 дпсертацкю можна ознакомитесь у Ciöaioreni Ьктитуту мнстецтвознавства, фольклористики та етиояогп ¡м.М.Т.Рильського HAH УкраТни (262001, КнТв - 1, вул. М.Грушеиського, 4).

—Автореферат роэкланий ¿1-пиШц 1997 р.

Вченнй секр<^вр

сиешалЬованоТ вчемо'Т ради ^¿иЛ^иг^ М,ш,те"ко аа

ЗАГЛЛзНА ХАРАКТЕРЖГШХА РОБОТИ

Ахтуал.и1сть токи

1стор1я фольклористики якнайт1ся1ш9 пов'язана э 1стор1в» оусп1льства. Сольклор в!д1грав вагому роль в епоху розгсртення вигволъно! СоротьОи сяов'янськлх народ1в, а люто поеднали овен народознавчу д1яльн1стъ так1 велетн! слов'яяоько1 культура, пк В.Ганка,В.Дат, К.Ербен, В.Караджич, Я.Ко-лар, П.Пзфарик та 1гпз1. УШкалъним прикладом украТнського пзтр1откэму та- яадавичайча! працьовитост1 модуть сдужити Т.Шевченко, М.Драгомзнов, КОршжо, А. Криысысий. Почеснэ м1сцэ в цьсиу ряду аализв Борио Диитрович Гр1нченко (поевдоШми 1 кркптон1ми: Вас иль Чайченко, Вартовий, Б.В1льх1воький, М.Гриыач, Неы1рич, ЬПорекогилоле, Черн1г1вець, Л.Яворвнко, Б.Г., В.Ч.), якого сп!вв1тчизшкя по праву аварии "справжн1м апостолом укра!нського нац1ояал1зиуи1, "голосом сов!с-ти укра1вства"г.

Протягои усього югетя Б.Гр1нчекко залисував 1 задавав парод-п! л!сн1, казки, логенди, перекззи, прикаэки, орг&ч!зовував Зх вбирания числэнними кореспондентвми а уо1е! Укра^ки, вйxoвyJaв фадькдорист1в, редагував еткограф1чн1 эбхрнкки, свовр1дио продсз-КУВДН Д1яльи1сть ГЦВД9ННО-Зах1ДКОГО В1дд1лу РГТ, £!Р ПрШПГНИВ свое 1скуваиня 1876 рс>-гу у зв'язку э виходом Енсъкого указу про заборту украЗнсько! мови. Лого фоаьклористичний дороСок скдадаять р1зноыан1тл1 рецензП, 'статт!, опувл1кован1 в лер1одичних ввдан-нях, .класичяэ чотиритсыне з1Сраяня украИгсыетго фолъююру - "Зг-нографическив материалы, собранны© в Черниговской и соседних о вей губерших", едишй на той чао 01бл1огрэ}1чкий дов1дкик - "Литература украинского фольклора (1777-1000)", пауков! досл1дхвига "Шсня про Дорояейкв й Сагайдзчного" 1 "Отзыв о. сочинении А.Н.Мз-дикки...", а також художн! об робки, переспей народ по1 творчост1, популярн1 жанрозо-теыатичн1 зб1ркикн усно! одовосност! для цвсо-вого читача - "Думи кобзарсък1", "Еив1 струни", "Веселий опов!-дач", "Укра1нськ1 народн1 казки, вибран1- для д1тей" тощр. Чимало ваяшгвих Шркувань, вр стосуються проблем фольклористики, ы!стять итого публ1щ!стичн! прац! та арх!вн1 -мат0р1али, батата еШотоляряа

1 Гад1п Т. Борц! за Mpi'i // Громадяшш. - 1С10. - N36.

2 I.B. Некролог про Б.Гр1нченка // Календар Проов1ти иа 1811 р.

снадщииз вченого.

Оольклориотична Д1яльк1схъ Б.Гр1кченка Оула високо оц!нена його сучасниками - Хв.Вовхом, В.Гнатюксм, В.Горденком, М.Дикарв-вим, М.Комаровш, А.Кримським, О.Лаэаревськкм, 1.Пол1вкои, М.Суы-цовш, I.Сранкоы в ix лмстуванн1, реценз!ях, оглядово-критичнкх отаттях. Зкачн! доповкення до И характеристики внесли ового часу ачен) - 3.Кугеля, О.Колесса, М.Гуменюк, О.Куниченко, В.Погребен-ник, О.Бр1цина. Кр1м спец1альних праць, uiei проблема noöiÄüo ^оркалися й 1на1 досладиики кого Сагатогранно! спадщини,' к к и; присвячено Слиэько тисяч! статей, виступ1в, повдомлень, перед-мов, ыокограф1й, нарясХв-есо. Незважаачи на таку. чксленн!сть пуб-л!кац1й, оаые фольклористична д1яльн1сть Гр1нченка дос! не эна-й&за Грунтовного комплексного висв1тлення. Ке оц!нено надежною Mlpoa його збирацьку, ввдавничу, кауково-хеоретичну, б!бл1огра-ф1чну спадщину, в!дсутн1й детальний анал1а фольклорних текст1в у його вкданнпх.

Актуальн1схЬ обрано'1 теми виэначаеться нео0х1дн!схю глибоко-ро осмислення фольклористично! спадпцгаи Е.Гр1нченка, що слугува-тиме створенню об'бктивко! концепцп процесу 1сторичлого розьитку yKpaiHCbKO'i науки про-народну творчЮтг.

У&та досл1ддо>шя та його аандання Автор дисертацП ставить'перед собою мету детально розгдяну-хй д1яльн!сгь Б.Грп1ченка у сферах збирання, публ!кац11, б1бл1о-графН, досл1дкеиня та популяризацП народно! хворчост!; висв!т-дити пауков! ыеходи i принципи залисування, сисхематизацП,класи-ф1кзц1'1, текстолог i'i, коментування фольклорных эразк1в; овизначнти реальний внесок вченого у фольклористику, просхежити його' участь в Юторико-кульхурному auiTXi Укра!ни на меж! XIX - XX ст.

Джерелыш база досд1даеш«я Нею стали р1эноман1$н1 ыатер1али, опубл1кован! к рукописи!, пов1яэан! 1э жихтям i фольклорисхичнсю Д1яльн!сто Б.Грхнченка, як! аббр1гаються в Центральной наукоз1й б!Сл!охец! 1м.В.Веркад-ського'та 1нзих кауковет бйблйохеках Киева, Львова, Чернигова, у рукопионих фондах 1ксхихуиу ыистецтвознавства, фольклориохкки та еткологИ Х.РшгьеьксгО', 1нохнхуху л1терахури !м.Т.Шевченка, 1нституту археологи-, 1кстихуту рукописгв ДНЕ HAH Укра1ни, Центральному дгряаззому 1ото£>ичшму apxisi УкраХик у м.Киев! ха Дер-

яазкому apxisi Черн1г1всько1 област1, - всього понад 14 тисяч одиниць зсережэния.

Находи доса1д№сняя

Поставлея1 гавдання розв'язувагося за допомогою описового, пор1внялько-тнполог1чнога та пор1вняль^о-1огоричнаго метод1в до-сл1дження. Теоретико-мэтодолог1чнс» основоо дисертэдП олужать прац1 в1дсшх'фольклорист1з та етколог!в, ср розроСдяли питания lcToplJ та теорП фольклористики, - О.ПотеСз!, 0,Пип1ва, М.Драго-маиова, М.Сумцова, М.Грушевського, .¿.Франка, В.Гнатвка, А.Крим-ського, Ф.Колесси, Б.Кирдана, П.Попова, е.Сиваченка, О.Дея, I.Be-ревовського, М.Яценкз, М.Шубравсько!, Н.Шушди, М.ПаЗяка, Р.Кир-ч1ва, С.Мишнича, М.Ыушшки.

Каукова ишгкаиа Дане доол1дження'в г.ериоо спробою комплексного анал1зу фолъ-клористичко! д1яльност1 Б.ГрПгченка як збирача, видавця, досл1д-ника, ОЮлЮграфа, популяризатора народно! творчост! на ochobI apxisra« ддерел та цзлов1дошг< друковаких uaropiajia; вперив рукописна фолъклористкчна та епЮтолярна спадана вчонсго залучена як джередьна Саза для висвИлекяя його видзвяичих прикцил1в, зОи-рацького та досл!дшщького метод 1в; виэначаеться (Лсцэ Гр1нченка в контекст1 роэвитку укра1нсько1 фольклористики KiH.XIX -поч.ХХ ст. на ochobI лист1в до нього В1д виэначних культурних д1-яч!в,- pisKHX наукових устаноз та оргая1зац1й, а такс* в1д учитз-л!в, pofliTKwtlB, селян, священик1в, студент1в, учз1в.

У кауковий oCir вводягься нов1 факта, зокреиз гиогуванкя Гр1нчекка 1з фольклористами та ко респондентами народно! творчоот! - Хв.Вовкоы, В.Гяатхжон, В.Горленке«, Ы.Дикаревим, Я.Карловичем,

A.Кримським, В.Кравченко«, М.Коыаровки, 1.Пол1вкою, О.Рхогорхвм, U. Сумцовиы, I. Франком, Д. Ягоршщьким, К.Паньк1вськиы. I.Jlwma,

B.Степаненкоы, Я.Безинськш, е.Гаврялееи, 1.3озудев, М.Нечипорэн-коы, М.Рклицькии, П.Тереыець, родиною Позняковкх.

Праятичиэ значения Досл1ддоння was теоретична й практична значения, над as ц1н-ний ыатер!ал для фольклорисПв, л1тературознавц!в, иовознавц1в, 1сторик1в в1тчиэняно! культури, викяадач1в. Результата робота ыо-жуть Сути використан! при отворенн! 1стор1ограф11 украЧноько! на-

ук>; про народну твсрч!сть, при виклзданн1 курс!в та спецкурсов 1з фольклористики, украХноэнавства, лХтературоэнавства в систем! се-реднъо! та вкцо! освхти, стзнуть корисними в подалъших досл1дден-иях багатогалузево! д1яльност! Е.^ршченка.

АпроСлц1я робота .

Окрем! положения дисертацП висв1тшовалися в журнапьних пуб-л1кзц1ях, а такпж допов!далися на науков!й конфэренцП ыолодих ученж та студеит!в в 1нотитут! Гр!нченкознавстЕа ("Б1ограф!чний аспект творчо* спадщини Б.ГрИменка", 1995 р.), на наукових кон-ферэнц1ях ькклздач1в у м1жре1,Юнальному 1нститут! удосконаления вчитед1в 1и.Б.Гр!нченка та а Ки'1вському ун!верситвт! !ь!.Т.Иевчен-ка.

На аашст дасертац! 1 юшосяться тая} пплояоккя:

1. Оольклористична д1яльн!сть Б.Гр!нчэнка т1ско перепл1тала-ся о громэдськоп 1 п1дпорядковувазась гдпнШ мет! - СоротьО! за нацюналъне в!дродження Укра'пш.

2. Б.Гр!кченко як збирач народной творчост1 й орган!затор вбирацько! роботи свое» подвижницькою д!яльи!стю продовжив у НДцдн1пряиськ!й. УкраХн1 дп закритого П1вденно-3ах!дного в!дд1лу РГТ, справив в!дчутний вплив на гм1цнення наукових 1 культурных зв"ягк!в та пробудження гаталько! ц!кавост! до народозназчих проблем.

3. Б.Гр!кченко виробив кауковий п!дххд до збкрання 1 публ!. кацП ус!ш1 словесност! в справ1 записування, систеыатизацП,

оасиЛкацЛ, текстолог!! та коментування фольклорних матер!ал!в. Зд!йснене нш сер1йн8 видакня р1 внежанрового фольклору СуЛо най-6!яьешм в, Наддн!прянськ1й УкраШ на ыех1 XIX - XX ст., евэло в науковий об!г значну частику твор1в малов!доыих або зовс1м нэе1-Аомих до цього в друков!, п!днесло йога автора до р!вня кращих фолыишрисПв свого часу-- В.Гнатюка, А.Кримського, I.©ранка.

„ 4. Досл!дницький метод вченого позн^ченкй вксокоа пршщщга-в1стю та Бичерпн!сгю при висв!тленн! обрано! теми, глибоким знаниям б!бл!ограф!1. Так1 кап!тальн! видання, як "Литература украинского фольклора" та "Словарь укра"!нсько! моги", як! стали базо-вими для подальвих наукових пошук!в, прислужится поступав! укра-¡козкавотва.

СТРУКТУРА I ЗИ1СТ РОБОТИ

Структура дисертацП визначена поставлен,ими завдачнями, прагненнями якнайповн1тэ розкрити тему, складавться ai вступу, тръох роэд1л1в, biichobkíb та OiOxiorpain.

У вступ! оОГрунтовуетьси актуальн!сть теми, визначаеться мота й завдання досл1дхення, ддерельна Саза та мэтодолог1чн1 засади, наукова новизна й практична значения роботи,. oohobhí полотен-ня, що виноояться на захист. Такоя висз!тлюе.тъся 1стор1я та pi-веиъ вивченост! проблеин. Зокрема заэьачаеться, ¡до I.Франко пай-С1лыве ц1нував Б.Грхнченка як популяризатора, вэдавця народно-просв1тницьких книжок, етногрзфа, мовогкзлця, 01бл1огра£>а. М.Сум-цов у cboíx оглядах з етнографП надаз кому найлозаяя1пе ы1сце серед ycíx фольклористiв к!нця XIX ст.-, поставивши поруч з 1.Сранком.

Вадлив1 уточнения до chíhkh фольклсрисигапо! д1яльност! Гр1нченка ehíc "З.Кузеля у статт! "Борис Гр1нченко як етнсграф". О.Кслессй вперие зроонв спросу охарактеркзувати ücro як «Сиргча, вэдавця, дссл1днкка :чародно'1 -творчост! у osoIh пргц! "1стор1я yjípalHCbiío'i етногрзфп" (3946), яка завзпшася яоспублХкозался i з£5ер1ггеться в рукописна ¿юндах' П,КЕ (ф.14-2, од.гб.244). Детально розгллнули фольклористи^ку та ОКШогрзЛчну спадгршу вче-кого M.ryiшнак. ('"Библиографическая деятельность Б.Д.Гринчонко" // "Советская библиография", 1365, N13, 0.39-44) та В.Погребенншс ("Фолъклористична д1яльн!сть В.Д.Гр1нченка" •// "Народна творч1сть та еткограф!я", 1988, N3, с.18-30). О.Бр1циаа зд1йонила перевидают науксво-г.опулярного sOlpamca "Укра1пськ1 нарсдн1 казкя, вибран1 для датей" (К., 1S94), подавши до нъого Грунтовний науко-вий апарат, де досл1дяено джерела yclx tckctíb та характер роботи з ними Б.Гр1нченка.

У вступ! простежуються роз51жност! в оц!нц1 творчого надбзл-вя Б.Гр1нченка - в1д апологеткэування до ц!л;совитого забуття, ¡до поясшовться його особливим становищем в 1стор11 укра!нсысо1 куль-тури, наводиться вислови числэнних-досд1дкик1в, як! в piaiií часи зверталися до постат1 Гр1нченка.

У первому роздШ "Сольилор i í ольimopucnrai в китг! rt д1-ял&кост! Б.Гр1кченкл** окреслено ochobhí етапи 1 налряш його фольклористично! д1яльносг! ЗГ1ДН0 3 литтевш 1 творчкл

- 6 -

пляхом. Пропонуеться така пер!одизац1я:

1. Ракн1й пер!од зсирацько1! д!ялъност! В.Гр1нченка, пов'яза-нии 1з становлениям св1тогдяду та' вибороц диттевого шляху

. (1833 - 1880 рр'. ).

2. Поеднання педагог!чко1 прац! з фолькаориотичноя

(1881 - 1893 pp.).

3. Черн1Пвський пер1од, позначений актив!зац!ею вОирацько! та видавничо! д!яльност1 (1894 - 1901 pp. ).

4. Досл1дницька праця з фольклористики (1902 - 1910 pp.).

На в!дм!ну'в1д öizboocTi фольклорист1в, перзэ знакомство Е.Гр!нченка з народною творч1стя в!дбулося не в р!дн!й хат!, а в сородоащ! селян. ' Ада& в др1бнопанськ!й змосковлетй ciu'l Гр1н-чэнк1в укрз1нсько» не говорили. Все виховання, як эгадував в1н у диот! до 1.Липи, Суло "нзскр!аь ыосковсъкв, .иав!ть ворохе до всього укра1кськото та ыужичого" (IP, III, 41016). В-»ф1иальну роль в утверддекн1 прогресивних погляд!в снака в1д!грала поез1я Т.Иевчвнка. "Еэйченво гробив з ыоиа зараз хз укра1нського нац1-•онала (хоч i чудно се казати про хлопця 13 - 14 р.)", - aisna-Еагся в1н у лист! до К.Паш>к1вського (IP, III, 44850).

Два napsi пер!оди гбирацько! д1яхьноот! фолькгориота в!до-ôpssss кого диртувакня 1э друзиыа по укра!кськ1й нац1ональн1й оправ i - Т.31й>к1вськиы (IP, III, 4078? - 40S33), I.Зозуле» (IP, III, 40824 - 40S04), Д.Ткаченксы (IP, III, 41076 - 41147) та pe-дакц1яо куриалу "Киевская ci¿p;n¡a" (IP, III, 39338; I, Б059; III, 34082; III, 16745; Ф.112, N162; I, 32402; III, 40370 - 40388), , куди Bis надсшш cboï перш! фольклора! записи; s такая так! ар-xíbhí штер!али, як: "Дуыка" [Журнал, який писав Б.Гр!нченко paeon з учияш 1888 1889 pp. в 0лексШц!3 (IP, I, 31607); эапио-К1 Ы.Гр1нч,бкко "Школи, до працйваа Б.Гр!иченко" (IP, I, 32541 -32Б42). ■ .

Уязу'про чиоолыйсть фольклорних запис!в цих пер!од!в та 1х паукову варт!сть склада&ть рукописи!" ыатвр1али Б.Гр1нчовка (IP, I, _154S, 5059,. 32402; IMSE, ф.1 - K.2 / 7, 21, 43; ф.28 - 3 / ЕЗ). Вони васа1дчуЕть уваало стаздення зааиоувача до р1зномап!т-них »aapiB народно! творчост1, профес!йний п!дх!д до спрази. Содькворист прагкув детально фХксузати текот - в кого перв1сноиу еигляд!, Osa Суда-яких коракткв, звертав увагу на вшову сл1в, потробу подавил наголсо!в, локальн1 в!дм!нноот! одного й того s таору, ааписаиого в р1Бшк и!сцэвоотях. Текоти п i сень супроводжу-

вться прим1тками про вар1анти, пошроняя Ix, особливост! витокапг hrj до конного зразка додано поении паспорт, який вкиочаз pik 1 м1сцэ' запксу, пр1звицэ, iu'n 1нформатора. Записи, головним чином, зроблеио з голосу, в ливоиу побутуванн1, на що вказуютъ пом1ткя В.Гр1нченка: "дитина на Р1здво", "у Водолаз1 на вэо1лл1 cniвесть".

За 1878 - 1S93 рр. Б.Гр1кчекко з!брав велику к1льк1оть фоль-клорних tokotIb, а яккх частику над!слал Т.31ш>к1вськсыу, а 201 приказки вв1йило до "НсаоЧ зб1рки народних ыалоруоьких приказов". М.Комарова (Одеса, 1S30), Проте основна увата фольклориста в цой чао зосереджузадася навколо видання популярно! copi! фолькяорт« твор1а - söipnsiKiB "Веселии опов1дач", "Колоски", ."Казни та огго-в!дання", ыетеликових видапь' народних казок ("Б1дг71я еобк", "Ца-р1вна каба", "Брат i сестра"), дум ("1вась Удовиченко", "CteKCiii Попович") тогда.

Особливо пл1деоп ' • виявилася фольклористична д1яльн1ся> Б.Гр1нченка в 4cpHiro2i, яку умовяо мояяа розглядатя в таких аспектах: 1) збирачня народно! творчост! з Черз1г1гик1й губ. 1 за-лучоння до ц1гЛ прац1 53ирзч1п-шр9сг.свд0кт1з з р1гнкх &е?1он1з УкраЧни; 2) ocoOhctI контакти з науковиш оргаа1эац1яыи 1 gkpsmh-ыи фольклористами; 3) снстеыатпзац1я з!браних штер1ал!в i упсг-рядкування отнограф1чшгх зб1рник1в та створеннп б1бл1огрзф1чз!ого покадчика з фольклору; 4) передрук уже в!доиого фольклорного ка- -тор1алу та видаяня иого gkpgwhmh söipi«ага для народного читсяня; 5) отяограф!чка робота над упорядкуваякям парного' нац1оиальшго Lr/зеа украЗпсько! старовини В.Тарноаського; б) розробка геороткч-них I методичпих проблем вивчення фольклору.

Про невтомгу роботу Б.Гр1нчзнка з оргая1зацП эбсру фояь-клорних иатор1ал1в, кого збирацький иотод дов1душооь ia диоту-вакля. В1н вимаггз наукового запису фольклорних текот1в у в!д-пов1дксст1 з тиы, як веки побутують серед народу, особливо застер1газ в1д над алия записи! "артистично!" Форш, вр нер!дко проявлялося у прикрануванн1 зразк1в. Ц1нн1 вказ1вки та методпчя! порадк подаз в!н у програмах до зблраннл народно! творчосг1 (IP, I, 31433; III, 41030). Лксти корэспондент1в до ГрХнченка засв1д~ чувть, щр 61льш1сть а икх проводили записи в живому побуту2аид1, зСер1гапи автентичн!сть народних твор!в. У цьо'лу такоя перегонус перегляд його арх1вно! колекцП (ШЗЕ, ф.1 - к. 2 / 1 - 47,. 2143 арк.).

У ЧерШгов! Б.Гр!нченко п!дготувзв 1 видзв майже БО книг для народу еагальЕим тиражн 200 тисяч прим1рякк1в. Серед них 1 лолу-лярн1 фольклорн! видання - "Книга казок в1расы", "Жкв! струни", "Думи ко0зарськ1",. "Веселий опов!дач".

1з 1902 по 1S09 pp. збкрацька д!ялън!сть фольклориста т1сно поз'язуааласъ 1з його роботов над упорядк/важлы 4-томзгаго "Словаря укра!KCbKoï мови" та написаниям наукэвих досд1дяенъ. 1кфор-H3i\in про до несе його лкотуванкя з Е.Гнатюком (IP, III, 403SS -40723), С.Одьденбургоы (IP, III, 38830-33824), К.Ианьк1БСьгащ (1Р,Ш, 44318)j Д.Яворнкцькш (II, ф.130 / 29-32; IP, III, ¿0169-40213). Так, у диет! до В.Гяатюка (3.03.1903 р.) В.Гр!кчен-ко писавï "Що' до моЗх фэлькаорних uaiepianiB, то ваш соки ср дакать валиков купою. Друкувати ïx думаю, зв1схга, ало да й кйдл ¡ц§ не гнав. Дос! не «аз гмоги взятися до ïx" (IP, III, 40665). Цкм гам!рам не- судилось ад1йснитиоя, а його етпограф1чн! «атер!ави були передан!-друииноо ЕтЕогрйф!чн!й Kouiciï КПП, частила s ягах вин! SOopirasTbck у рукописких фондах ll'.ZE (ф.23-3 / 33 , 44, 64, S3).

Доол1дницька д1пдьк!оть ' В. Гр1кчеккгь в галуа! фольклористики позяачона написаниям.ряду рецэкз1й (ка фольклорн! ыдалня А.Васи-дйиса, В.Милорадовича, А.Хаедоровота, Д.Яворницького, В.Гнаттока, М.Драгомаиова, 0.Малинки) та роэв1док ("Шсня про Дорсвсака й Са-гайдачного", статт! до "Есшьеой онцккиопедии"). На авторитотяу думку вченого спиралися - Товаркотво !ы.Т.Шэзченка у Петербург!, "Дросв!та" у Львов!, "Руська 0ес1да" у ЧарнАвцях, роданц1я кур-даалу "Ruthenische revus" а Нового Санча, Чори!г1Еоька гуоериська ар,х!вна кои!с!я тар. Bin ыаз гитулл члена укра1волш ваужюя товариств у Львов! та Кжвв1.

Ял 6a'jïs,so, зОирадако-фсиакяориотична д1ядьп1оть Б.Гр1Еченка набула широкого резонансу як в аагалькоолов'якському, ' так i ы!*-. п^4>сднсйу пауковому сп!т1, отриыада п!дтримку визначшзх ярздетаз-нкк1в укра1но1ко1 i слов'.кксьгаЯ фольклористики - В.Антоновича, Хв.Вовка, В.Горденка, М.Дикарбва, Я.Карловича, А.Кримоьиого, Ы. Комарова, 1.Пол1вки, О.Ркегорла, Ы.Сумцова, I.©райка. До етио-граф1чно1 прад! Суло залучено чимало талановитих Ебирачгв народно! творчоот! 1э'н£йз1ддаЕан1ших куточгав Украпм.

Йгугкй роэд!л дисертзц!5 - "еалаааврка з16раяня Еоркса Ï*piiï~ чеяка" присвячений виоз!таеяна icTopiï пу0л1кзц11 його фольклорного Еадааня, каирово-темаикнеагу auaalsy warepiasiB кожного з

- g -

TOiiiB, характеристик видавничих эаоад ученого.

Осяовкий внесок Б.Гр1нчекка в укра!нську .фольклористику -цэ, насаылэред, эЮраний 1 опу(Зл1козаний зоеичэзний фактичн:п1с ма-Toplas, гцо cxonzns понад 2000 стор1нок друксваякх tokctíb та близью 2000 рукошкших apxynlD. При публ1кац1! фольклорних мате-р1ал1в в1п виходив 1э двох основних зардаяы попудяризацП твор1з усно! словесност! серед народу та зОерехення фольклорное текст1в для наукових д0сл1джекь. Зв1дси i два тили видакь - спец1альн1 науков1 публ1кац1! та р1зноман1тн1 худохн1 оСробки,. п5респ1вя народно! TEopuocTi, г.опулярн1 жанрово-теиатичн1 зб1риики усно! сло-в9сн0ст1 для масозого читача," еы1щэння народнкх tqkctIb у ¡пк!ль-них п1дручниках тоар.

Фундаментальной працею в украКнськдй фояькяориогкц1 на мел! XIX - XX ст. стало чотиритомнэ вкдання Б.Гр1нчеиха - "Этнографические ыатериаш, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях", яке в1дзнзчавться обсягсм (понад 2500 NN), як1сгэ (4ít-ка паспорткгац1я, наукоза систематизация i кааси$1кзц1я uaxepia-лу, поскяання на парадо-я!), вар1антноп р1гноиая1тн1сяэ; кояний ZCH в1дкривазться передмовон та супроводжуеться б i ö л i or р ¿ J¡ i чг'-ага доШдниками. Воно певноо Mípoa.аналог 1чцо до таких мскументагьних звод1в народно! творчост1, як. "Труди..." П.Чубинського, "Народнкэ песня Гадицкой и Угорской Руси" Я.Головацьксго. "Fokuoie" О.Коль-Ospra. Тут подано жанрове багатство укра!нського фольклору понад 30 no3ÍTia XapKiBCbTOï,-KjiÏBCbKOî, Черн1г1всько!, Под1льська!,Во-линсъюэ!, Катеркиослагсьтео!, Полтазсько!, Херсонсько! губ., а такая Воронеячини, Курадани, Бессарaßil, Галичини та Добрудя! (тэри-тор1я РумунП). Разоы з упорядником працввало близько 60 корэс-пондент1в-гбирач1в; сэред них в!дом! фольклориста й письменники -В.Горленко, М.Гр1яченко, М.Дикзрвв, Н. Кобринська, М.Коцобинський, В. Кравченко, М.Кропивницький, I.JIsoia, В.Степаненка.

П1д час роботи над упорядкуванняы 1 виданням етпограф1чиих зб1риик!в Б.Гр1нченко спирався на досв1д як cboïx попередник!в (М.Драгоманова, ЬРудченка, П.Чубинського), так i сучаоник!з (В.Гнатюка, А.Кршського, ¡.Франка) в справ1 кдасиф1кац!!, сис-тематкгацП, паукового комзнтування.i текстолог!! фальклорних ш-тер1ал1в, пройшовш складнкй плях в!д фольклориста-аматора , до вченого-профес1онала. Про видавнич! засади угорядника д!знаеиося 1з його наукових коментар1з та передиов до . з01рник1в, в!дгук!з рецензент1в, а тэкоя 1з епЮтолярно! спадщини та 1нших арх!вних

ызгер1ал1в.

При з!ставл9нк1 наявних рукописних 1 друкованйх фаяькжзрнпх текотгв спостер1гаемо, щр б1лыз1ст1 з них друкуваллся без ам!к в лексичкому, фонетичному, синтакс'ичкому склад1, якщр не брати до уваги питания празопису. 3 приводу оотанньогс варто эазначити, щр во! еольов1 записи Б.ГрИгаднка та кого кэреспондент1в зроблен1 звичайклм укра1нським лравсписом (т.зв. "кул!ш1вкои"), який упо-рядник, виходячи з цекэурюк умов, ЗЫуиеНКЙ Оув ЗЗЫ1ЕИТИ на уря-довяй (т.£в."ярихный"), ЩР не завжди в1дзначалося устазэною по-сл1довн1ст». При публ1кацЛ вчеюга наыагався зд1йснити точив в!д-таорення подьових записав, тому окреы! редачторськ! правки ив в ознакоо в1лыгого поводження з текстами, вони из зыИжзть ц!л1сно'1 тканкни фольклорного твору. Це, як правиао, наданпя заголовку, розОиЕка тексту ка абэзци, розстаковка розд1лових енак!в; обереа-иа правка. В.Гиатак, як видно 1з кого рецензП, в ц1яому позитка-ео поставився до такого редагування, хочз й ввзжав окрем1 правки дов1хьтшк, такими, и;о робилися без опори на текста Олизьккх ва-р1еат1в.

Основу зЮрання с клад ко ть творя 1а. науковоа паспортизаЩея та кошнтуванкями упорядшма. Майже С1ля кохкого зразка подэоться в1Домоот1 про вДк (цкфрово чи в олисов1й форм! - хдопвць, парусок, д!д, д!вч5ма, молодиця, ж!нка, баба, старий чодов!!?, отара д1нка), соц1авьний стан, профес!ю, осв!ту опов1дача та обставили запасу. До окреюк зразк!в Гр1нчекко подав кшоктар!, в яккх гребки поясноккя е!дноско ix авт9нтич1!00т1, НаукОЕО! 1 художа01 вартост!, а такса вказав ка паявн! дсы!ики кенародкого походжэп-пя. Ероте кого робота щрдо Екр1зне]шя л1тературних твср!в та балад не буда посл!довноэ, про щр св1дчит2» в1дсутн1агь таЮк за-стс-рехонь С}1ля чаотини азторських зразк1в, як! фодькдоризувалиоя, - народник оброСок сп!бшсвок С.Руданського, гунористичнях опов!-даль Г.Кв1тки-0снов'янбнка, п!сн! В.Баб!ли "Гуде вИер велъыи в пол!", поеияних твор!в.з р!зних алъбоыних эб1рок (иатер1азш Т.3!дак!вського, А.Заблоцького, П; .Лукашевича, В.Кравченка, "Руко-пжзу е€-в1доь!ого") -

Знзчно блзгача видав8ць п!д!йаов до розуы!ння нвищд кэнтал-нацИ у фольклор! та пэрвдавання друкоы оО'еднакого тексту. У по-редаов! до 3 тому "Этнографических материалов..." в!н детально обГрунтував 0201 опостерзхоння над р!зн1ши проявами контаы1вгщ11, в1газавзги на. н&о6х1дв1ота подання наукових коыептар1в до таких

твор!в.

Фаховий п1дх!д виявив Гр!кчевка такаг. при- компокуванн! та класиф1кац11 зразк!в ус:ю1 слозесност1, вкходячи з 1снуючого до-св1ду фольклористики (за основу Суло взято "ф!лософську" систему ',{.Дрзгеманова, 1з яезначниют гм!наыи). Позитивном в те, ар ври лубл!кацП в!н надавав перевагу жанрам,народно! лрози, яка, по-р!вияно з п!сеннкм фольклором, аула вивчена недостатньо. Три ори-Пналън1 в клубки спов1далько1 народно! творчост! обсягом 1170 друкованих стор1нок стали суттевим доповненяям до попородн!х вя-дань М.Дрзгоыанова, О.КольОерга, ЬМанжури, I. Рудченка, П.Чу-Синського.

Периий э них - "Этнографические ыатеризлы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях" (Чернигов, 18Э5, 1У+308 е., 221 Ш) являв собоо результат 15-р1чно! збирацько! роботи фольклориста. Основу його складаить власн! записи Б.Гр1нченка (понад 100 ИМ). В1дкрнваеться зб!рник передмовою, в як!й редактор даз характеристику матер1ал!в та 1нфорыуз про принципи 1х систешш:-гац11, класиф1кад1'1, текстолог! I, сказу в на викоркотзя1 деюрела, вкслоилвв подяку ся!вроб!твика.ч.

Переваяна частина текст!в гС!рюка - нез1дои1 у друкоз! зразки та ц!кав! вар!анти. Не випадково його поява викликала си-роке эаЦ1казлекня фольклорист1в, етнограф!в, !сторик!я. Схвальп! в!дгуки анаходкыо в листах А. Криыськсго, В.Горлешса, Л.Падали; та реценз!ях, пр з'квилися на стср1иках "Киевской старины", "Записок НТШ", ."Зор1", "Вестника Европы", "Русского обозрения", "По моро и супе". Грунговний анал!з зб1рника за окрешвз! рсзд1лами зребив З.Горленко в реценз!1-есе "Заветы деревни", ввернувши увагу на психолог!ю народких твор1в. Вчений в1дн!о його до Еисокшипних паы'яток старовинних "заветов деревни", ар но йена впялив!, н1я дисеин! л!тописи й акти. Чииаго важливих б!бл1огрзф!чних допов-неиь 1 настанов црдо вцдання фольклорних матер1ад!в подав В.Гка-тюк. 1з недол1к!в ним назначались неточность фояетнчяих зепис!з, Еедосконал!сть праиопису, в!дсутк!сть наукових покатаик1в, друку-вання окреыих ыатер!ал!в рос!йськся ыовою та у форы! вЗршованих пересп1в1в.

Вс! заузаження редензент!в Б.Гр1нченко врахуваа при п1дго-товц! другого випуску "Этнографических материалов..," (11+390 о, 248 Ш), який вийшов через рж пЮля первого додаткоы до "Земского сборника Черниговской губернии", а в 1837 р.- окремею в1дбит-

кою. За характером матер!ал1в другий випуск продовжуе перший, маз т1 сам! розд!ли, однак представлен! поен!шэ. Особливая р!знома-п1тн!стю в1дзначавтася легенди про чорт1в, записан! В.Крагчекком. У них черт виступав то ком!чною ф!гуро», тар дае себе опукати, то гр1зноа демон1чнсю силой, яка шкодить людин1, особливо бататам.

Найиеншиыи як у пераому, так 1 другому вилусках в X 1 XI' роэд!ли - "Предания о лицах и явлениях политических (исторических)", "Предадия о местностях" (тут вм1п;ано всього 6 NN). Найпоз-в1ве представлен! IX i XIII - "Рассказы о явлениях жизни сеыэйяой и общественной", "Сказки фантастическая, игра слов и остроумия", як! характеризуются новизноа казкових сюхет!в та теыатичною р!в-EOSiaHÎTKlCTSD.

Завэраувться аб1рник приказками, загадками, С1бл1ограф1чк1ш иокажчиком паралельно'1 л1тератури до кожного номера первого ! другого випуск1в та покажчиксм ïx зм1сту. Гакиы чином, другий випуск перэвицував перший за обсягсм ыатер!алу та за способом його паукового опрадйваяна. Це не валквилося поза увагою рецекзент!в, як! вместили его! в!дгуки. на стор!нках галицько!, рос1ксько1 i варуИжноИ преси, - "Киевская старина", "Зоря", "По ыоря и супе", "Записки НТИ", "Волынь", "Этнографическое обозрение'-, "Revue des traditions populaires", "Archiv fur slavischa philologie". ïk as-тори - Хз.Вовк, В.Гнахзох, M.Комаров, А.Кршський, 0.Лазареве» кий, 1.Пол1вка одноотайио в!днеоли його до краэдх фольклорних видань.

Цз один гб!рник фольклорной прози - "Из уст народа" (YIIH480 о., 333 NN) - В.Гр!нчвкко ввдаз у 1900 р. додатком ДО ."SewicKQro сборника..а в 1901 р.- окремов в!дбиткоп. В!н стаз зазервалыаы випускш його фундаментального 4-томного. ввдання. Неспркяглзш! гап-тзз! обставши, як видно з листа фольклориста до Ха.Возка (ДА, О.А, В / 1SQ1), чаотково поэнзчшшея ка п!дготовц1 зб!рника (про це bíh зазначав i в перодмов! до нього). Нзйб!льие 'BdimciB издали М.Чудновська (покад IDO NÍJ) та М.Гр!кч&нко (понад 40 NN).

__ Половину söipffista екдадають ы!фолог1чн! даганди про природу i природа! кзища, дедан!чн1 ioroTH .та духи pi злого типу - иачаоту силу, ' чорт!в, водяшайв, ' домовик!в, русалок, сыерть, шровицз, чудо, про шрц!в, büüpiB, в!дьоы, Еовкулак1а, знахар1в, чар1вяи-kíb, скарби, а такая пов1р'я та гашаодшя. Доя к! з юя эбэр!га-еть риои дохристшшоьюк'вАрувань, напр5Е-аад, легенда про те, щр 1&гь дула (К34) ; б такой сюжета з иовочасниии нашарувавняыи ("Нэ-

чиста сила !де (на велиосподач)", N117), 1з coulant дан заблрвлен-ням ("Пзя-упир", N170; "Пал вовкуламэд робять",- N205"),

У друг!й половин! гб!рника вм!щэн1 опознания, казга, анек-доти, легенди та перекази э родикного та оусп1льного лшття, приказ ки та загадки. У них поряд !з виси1изазшям ыоральних вад чоло-BiKlB та atiHOK подавться сатиричл! картига 1з хиття nonia, лги1в, писар!в, судд1в тощо.

Зб!рник Оув .в1дразу пом!чений 1 вшсгикав ряд схвальних в!д-гук!з та пов1домлеш> на отор1нках "Киевской старины", "Л1тератур-но-наукового в!сника", "Юга", "Вестника вга", проте такого rospo-кого резонансу в науковсму св!т1, як попередн1й, не набув.

У э1Сранн1 народно! проэи эаф!ксовачо В38 опов!дань, казок, легенд, переказ1в, азекдот!в, 733 приказкл, 154 загадки, 222 зразки пов!р*!в та замовдянь (подано 800 порад). Основу зС1рник!в склддаоть першодруки, насамперед казкова проза та знекдсти, як! иавть довершену худгаио форму, ц1каЕ1 зачини та к.1нц1вки, в!дзна-чаяться рзпмошлодиксп. Б1яьи1с?ь з них эареестровано з погеанчику каакових ссяет!в "Сравнительный указатель' схжетов: Восточнославянская сказка" (Л. ; 1079) - 123 казкозих та 83 анэвдотичшк (21 з них як так1, що не мають паралел!з в укра!нськсыу, рос!йському, б i лорусъ 1сому фольклср1).

У эб!рш»ках зустр1чазыо 'шыало твор!в, вр ряск1ють м!сцэвими реал!ями (переважно записи В. Степашина, М.Б1локоня, М.Гр1нчен-ко)-, як1 з?чан! виносять за uexi фольклору чи атркбують як пэрэ-каа, анекдот ! кал!ть як казку, - "Як н!нка чолсвИса вбивала" (т.4, N 358), "Догадаась" (т.4_, N 369), ''Як саляюга тпймав вовка" (т.4, H 255), "Додал1 - погая1шо" (т.1, N 123), "ЗИнчияэ споз!-дашш про те, шр Суло" (т.1, M 124). Теыатачной р1зноман1тн1отя в!дзпачавться шфологхчн! опов!д!, алокриф1чн1, 1сторичн1 легенди та пйрекази, эамовдяння, пов!р'я, присл!в'я та загадки - коитов-И!Я >.гатер!ал для иивчення власнйукра!нсько! м1фалсг!'1, пабуту та icïoplï.

Важяивш здобутком укра!нсько! фольклористики стало пЮовне зЮраннн Б.Гр!нч?нка, ар ввШшо до 3 тему "Этнографических материалов..." (XXI3+765 о., 1704 NH). У перэдмов! до нього, яка mes характер наукою! разв1дки, вчегой виахпмш ряд Щкних думок про певмлрувЦсть успопоэтичво! творчост! та s кагал причини псуЕання ! запэпаду народно! posai 1; значку узагу нздаз зшсв1тлетво питяяь текстолгапчного характеру, эокрзмз контам1нац!!, л!тератур-

- -

ко-фольклорних взазнин, автентичноот! та <]длолог!чна1 доотов1р--ноот1 текст1в, проблемам прагопису, наукозого коментуваяни та рэ-дагуваиня, пояснениям э техШчного Соку видаяня.

Текста представлен! 'маша во!ма жанрами укра!ноъкого п1сен-шго фольклору. У зб1рншсу зы!щэна понад 140 вар!акт!в С ал ад, ао-кэти яких аафаксован! у "Катаюа1 укра1ксьетх балад" (Лей 0.!. "Укра1ксъка народна Оалзда", К., 1986, о.65 - 84), - про кохавня та доилюб1П взазциии, с!иейн1 конфл!кти £ стосунки, !з соц!альпи-ш та Юторкчшаа! в!дгошнами. Особливою повнотаз Бхдзкачаэтьса стаети балад про Ебивство позэялюбно! новокародаеяо! дитшш (I -Ы. - 1) - "В Харкав! на ркяочку нова новина" (N533 А,Б,В,Г) та "Тройз!лля" (I - I - 1) - "Через сад велений сте^чка лежала" (N480 А).

Велику наукову ц!нк1сть ыаать п!сеин! ковотворн - рекрутськ! 1! ооддатсыи, розб1йнкцьк1, про папашу й волю, найиятсько-стро-карськ!, заро01тчанськ!, фабрично-эаводськ!, в яких зяайшш в!-доОраженяя ков! ушви остального глоблэяня. Цэ, головниы чином, ориИнашз! зразки 1 вар1авти, як! в1дзначаютъся яскразо вирадаэ-ккм соц!альша( спряьг/Еанюш, вовиыи сшета:чш, формами, зи!стоы. Вони давть гыогу простежити трансформации мотив!в у фэльклор1, яка в!дСувадзся протягом певного.пер!оду.

Майне половину зб1ршп<а складають вео1льн! п!сн!. Ваадиво -те, щр при пуСл1кацП Б.Гр!нченко в!дкинув практику введения вэ-х>!лыпк обряд!в в один сденар!й, а помЮтив окрэы! описи вес!^ля та деяких обрядових кшаонент!в !з Ч5рн1г!всько1, Харк!всько1, КМвсько!, Под!льсьно!' губерн!й, не порушуючи 1х ц!л!сност1..

Заверауеться том С!бд!ограф!чними покажч1:каыи фольклорных вб!рник!в, пер!одичних видань ! л1тературиих твор!в, у яких дру-кувалися укра1вськ! п!сн! та описи народних обряд!в. .

Високу ощнку п1сваноыу виданкю дали в сво!х листах та рз-ценз!ях Хв.Вовк, В.Гнатюк, Ы.Дикарев, 1.Сранко - в!дзяачшш новизну поетичних' тшр!в та високий профес!онал!зм видавцп, вадли-в!сть'0!Сд!ограф!чкого покажчика народно! п!сенност!.

(гольклорн! вб1рники В.Гр!нченка зайнпли г!дне м1сце в науковоа укра1Е0знавств!, здобули загальнослов'янське та европейские Еизкання. Вони давал: багатий матер!ап для досл!дник!в, гробили пом1тний вплив на годальшш розвиток нацЮналько! культу-ри 1 науки, а також ! еаруб!жно1. Сп!льн! м!лшародн! кааков! та баладк! сюжети знаходили в них А.Ааряе, Л.Барат, А.£л!нек, О.Кно-

сп, 1.Пол!вка, ».Смирнов.

Б.ГрЮТэкга подав до зб1рчкк1в нгйг.ршгД эразки, як! тетету-птл'ю нз повторюють вар!ант!в, ум!цеяих у поперодн!х ввдантих М. Максимовича, Я.Головацьксго; М.Драгоманоза, ¡.Рудчэнка, Я.Чу-бинського 1.Мачжури; б1лыя!сть 1з них на сьсгодя! зийпла з активного поСутузання. У нашот польовж записях зустр!ч£!ятзься т!лъ-ки скреы! вгр1аяти, персвмш Оалад та Бес1льнзх п1сень. При !х з!ставлоян! псм1чзгно р!зн! змпти, начг^ування, переоскислэння тз оновлоння обрзз1в. У фольклсрлих творач ззф!ксован1 особливост! У!Ф31НСького над!опального характеру того часу, поОуту, с!иейшк та громздськнх стосунк!в, рисп св1тогляду та ¡¿орал!, ц!каз! арха-1чн1 форми та стародавня локсика. Тему еони являять яеабияку н.'к-п1сть як для фольклор;1ст1з, так 1 егнограф1в, 1сторик!п, шво-знавцзз та мистецтаогка2ц!з 1 поряд 1з гб!рн;как:и В.Гнатвка, Я.Головацьксго, 0.Кольберга, I. ¡гранка, П.ЧуСяиського входить до золотого фонду украЗксько! фольююристики.

У дисертацП гроблено огляд популяр шсс фольклорное видань В.Гр1пчекка та його рукописно! сяадлдош." Налодяться чкелекн! вя-слозливаняя з його 'л;:ст!в до Хв.ВсЕка, В.Гиатша, М.Дикарета, Т.31кы'.1еськсго, 1.3озул1, Ф.Рдегсржз, Е.Степане.чкз, М.Ткачеяка про Н5стсрт!Н55Й цэкзурииЛ контроль пад вядалнями народяопросв!т-П5!цыак кжког» та СоротьСу з ни4. Заерпено увагу на видаЕнич1 засади упорядкика, ехграктернзевзно три зэд'л текст!в його популярно!-фоль клорио! сарП - перэдруки з1 гб!р:шк!в усно! слсвесясст!; нов! зар1антн, друковач! з ругапкс!з; тгори, складен! вздавцем шляхом контам1нацП к!лькох _вар!аит1з та аэторсъкнх доповнень. Прото в1дсутн!сть наукових тлэнтар!в та шредмсв. ям! фольклорист пе зм1г подати у ав'яэку з цензур:шш обмежениямл, зумовила то, ар йога л!терзтурл! обробкл казок, дуи, п!сень часто сприкыа-лися автент'шн! 1 знкористовувалися на стор!кках науюжгх до-ол!даонь. 2 останн! роки ваходазд! досл!дник!в 0.Бр!цино!, С.Мкша-пота зроблено пеЕн1 зруиэния а спраз1 певернаиня 1м реального ■' статусу.

Кр1и того, залкшлася батата рукописна фольшюркстична спад-цяна Б.Гр1кчеика - колзкц1я зласних запззо1.в 1 иад!слашм р! згами зСирзчамн, яка збер1гаеться в руюзпионих фондах ШЕЕ (ф.1 - к. 2 / 1-47; ф.4 - 2 /30; ф.28 -3/33, 44, 04, 66, 93, 301; ф.29 - 3 /194) та 1Р ЩШ (I,. 32402; I, 5059; I, 1545), - всього близь но

3000 аркуп1в.

Серед ких значкий !втарео для укра!нсько5 фольклористики мають записи колнскових п!сень, 'дитячих !гор ! приказок до них ("У ■Шжкурки", "Хрон", "У ст!нки", "У гилки", "У тЮно! баби", "Довга доза", "Дробу", "У гуску"; "Тудинок", "У короля", "У чеыериЩ"), аразки вескяаих танк!Б ("Сиди, сиди, якуре", "Да виплэту хижку", "У ящура", "У кривого танця").

Вархакгною р!ЕКоман1тн!отю в1дзначаються Юторкчн! п1сз! та балади про Байду, Еондаравву, Зал!зняка, Кармедзока, Лебеденка, Яшер!вну, Шроззниа, Нэчая, Палхя, Супруна, Саау Чалого.

' Понад 20 н-зопуШЦксгаанкх дХтературних об робок казак залиии-дрся в 1кстигут! рукопко!в ("Княэ1вна з скляно^о палацу", "Два ди1", "Д1вчина та короланко", "Ведм1дь на вод!") та 1нститут! д!-тератури (ф.70, N239, N248).

Отко, фольклорке з1брання Е.ГрЮТенка репрвзентуе, головшы чином, все канровэ Сагатство усно! едовескоаг!. Зб!рники засв1д-чуютъ високий р1вень,теоретичного осыисдення ыатер1алу при в1д0о-р1 до друку та сп!вв1днооеяоот1 1з пуСл!кац1ями попоредник!в, а таких п!д час кдасиф!кац!.! кого за "ф1дософською" системою М.Дра-гоманова. ! хоч матер1ал до них збирався подвгешиками-аыатораыи, його каукова ц!нн!сть нозаперечна - збережено автентичн1сть фоль-клорних текст!в та д!алектн! особливост1 народно! мови, подано !х повну паспортизапДв та вкчерпн! вказ!вки на вс1 в!доы1 вар!знти.

У третъоиу роздШ днсертац1! - "Пауков! та кауково-популяр-к! унрай'козиавч!. прац! Бориса Гр1кчонкая даеться аяад!з його тео-ретш<о-досл2Дницью1х, С1бл!ограф!чних та публ1цистичних праць у галуэ! фольклористики, а також !сторичних, педагог !чних, л!тера-турозиавчих та коврзнавчих розв1док 1 художк!х твор!в, в яких автор попудяризував зразки усно! словесност!; характеризубться до-сл!дницький катод вченого, його погляди на взазыозв'яаок .фольклору ! д1тера?ури.

Значний вшшв на формування наукових засад вчаного-фолькло-риота мала В.Гнатик, А.Криаський, ¡.Франка, М.Сумцов та !иш! його оучасники. На основ! 1х порад та вдасного досв1ду збирача 1 упо-рядника усно! словесност! в!н адзаться до теоретичних вшновк!в та узагатнень, Серэ акт ив ну участь у розв'язанн! годовних проб-дам, як1 стоили перед укра!нськоа фолъклористикоа на цеж1 XIX -XX ст.

Б.Гр!нченко перший серед б!бл1ограф!в зробив повнэ введения фольклорного ыатер!алу за 12 десятилИь, заклавши, таким чином.

сспом! для подальпсго його виБчэння й досл1дженпя. Його 01бл1о-граф1чний покаячик "Литература укрззшокого фольклора... " (Чаршт-гоз, ' 1901, 320 о.) охоплюв фалъклори! записи, видан1 з наукогао та популяризаторскою метою, тзори худо«!ьо'1 л1тератури, хреото-шт11, ек1льн1 читалки 1 паугаз 1 прад1, в яккх s наролн1 тексти; дссл1дмтш, присззячен1 укра!ноькону фольклору та 1стор1огр»$П пауки про карод!1у творч1сть, р1ансиан1тя1 доз!дки про фолъ.илоряо-ïin та 1нш1 в1домост!,як1 стосуються предмету з1д 1777 по 1900 pp. У!фа1 норкою, ■ рос!йськоо, польсыгаю, Шмецькао, француэькса, ЛЩТЮЮЬГЛЯ, чеськся, угороьют МОЗаНИ, - ВСЬОГО 1763 НЕЛЕИ.

В1я эдобув niipoKs в'пэиання на CTOpimtax "Киевской старшая", "Приднепровского края", "Русскйх ведомостей", "Записок НГШ", "Л1-тературко-наукового з1с:пка", "Этнографического обозрения", "Archiv fur slavlschs philologie". Схвальн1 в1дгуки' i д1нн1 до-понкешш подали сучастжл- С1бд1огрзфа в приватнкк листах до пього - В.Горлепко, В.Домипщьга'Л, А.Криыськзш, О.Ыапинкз, I.Поляка, М.Сумцов. Вчен1, гзачигапл вивятксво скдздн! умови, з яких доводилось працоЕатн В.Гр1нчекку, 'а такс* тэ, m в1н пэрпзм в Укра!н1 разйочав справу сиотемахизадН float кяортк ви-дзяь, з сютатоодпк cboïx висновках ¡завяди п1дирвслозали його ве-г

заслуги перед укра!ксьшо 01£Шогрзф1е)о та фольклоржзтигао.

Позитивна вплив ла розвиюк паукового укра'1ноаиавства мали й irai прац! Б.ГрШчонка в ц1й галуз1, гафеыа С1йл1ограф1чний огляд "Народнопросз1тп1 isiîkiot за рога 1SS9 - 1S01" та в!дгуки па' пзоЦд фолькюрко-еткогр^1чййх праць М.Драгоманова, В.Гнатюгеа, ВЛЫлорадовича, Д.Язсржщьксго,, цр в1дзпачаяися глибоким рсэум1п-нлн теоретячюзх 1 нэтодолог1чних проблем фольклористюет.

Ваалкаим напряыо.м б1бл1огра$1чло1' д1яльнсст1 Б.Гр1вченка Су-ло вивчзшш читацьких iHTSpeciB i запит1з. Ц1й проблеш пркссячэ-iîi ною Еубл1нацП "Шевченк1з "Кобзар" ка оел1", "1сторичн1 книжки на сел!", "Кул1пев1 твори 1 с!льськ1 читач!", "УкраТнськз книжка на сэл1", як1 згсдои стали основою книги "Перед аирокш cuiTOii" (К., ISO?). Ц1 прзц1 хоч 1 мали пуйд1циогичпо-просв1т-пзщьке опраиувяння, проте и1стшш чшзло ц1нши паукових 1^1рку-вань э питань народлост! л1тератури тз фодышэрно-л1тературт!х ззаешш. Та?, зЮтавлявчи псез1ю Т.Еовченха 1э нэродними тнсрами, В.Гр1нчэнко висловив суджвшя про нацЮнальну i OSiTOSy SSJU'l Кобзаря, виотуккв проти оведення його поезИ до стмл1зац1! п!д народа/ nions. Про глиОокэ сх;м1слекня i своер1днв використаиая.

фольклору Т.Шевченкоы та !шшми письыеннкками вчект"! писав у рпд1 ' я!тературна-критичних та публ!"цистичких праць. В1н оц1наваз д!-■ ядьШсть украшських культурних д!яч!в з погляду 1х внеску в п!д-неоешш нац!оиадьно1 се1дс&юст!.

Б.Гр!нч@нко чаото ввертаа увагу пись«вЕнкк1в на всвб!чне вквчекня життя народу та його фольклорного надбання. В1н продов-йив традиц!ю "пересадкування" на д!тературний х'рукт казковкх са-йэт!в, яка Сула характерна для творчост1.Марка Вовчка, 1.ман*ури, С.Руданського.

1з фолъклорои учешгй пов'язував налксакня мовознавчих та !о-торичних праць, въахавяя його складовоа частинов ЮторЮграфИ. НайголовШша з Ю5х - "Словарь у крадись ко! моей" - охогшзс народну лексику ыайав бс!х кращцх йшьклорних зб!рник!в та власпкх записав редактора 1 шш! гализаеться найповн!ша( доз1дкикоч а р!зшк питанъ фольклориотики та етнологП. В1н такса наыагався запрова-дити широко викориотапня народно! творчост! в осв!т1, про ер сЫдчзть його прац! а педагог!ки та п!дручяики "Укра1ЕСЬка гра-ыатка", "Р!дне олово. Укра!нська читанкз", де основним дидактич-нкм ыатер!алш е прикаади усы о! оловесноот1.

Як учений Гр!нчэико Сув знайошш з головниыи науковики еко-лаып - ы!фолог!чноа, и!грац!йнсш, пор!вняльноэ, 1стор:гоюа, ¡цр мали на той чао ово!х представнкк1в в укра!нськ!й науд!. Розв!дка ."Шсня про Дррошенка й Сагайдачного" (К., 1908) засв1дчила його врихильнЮть до пор!вняльно-1сторичного методу, яккй широко еа-отосовували у сво!к сгуд!ях I. Франко та В.Гнатак. ДоолЦрвувч:: по-ходаекня ! вар!анти "П!он1 про Дорошвяка й СагаДдачвого" та з!-отавлявчи 1х з !сторичниш данями, Борис Диитрозич доводить, цр в она отворена в к!нд1 XVIII от. 1 опов1дае про гетьмзяа Петра До-рошеака та'под!1 1635 р.

Ряд вадишвих теоретичних полокень (в спраз1 клзскф!кац!1, оиотеаатиэацП, наукового коментування та текстолог!I фольклорных ыатер!ал!в) Б.Гр!нчекко обг'рунгував в "Отзыва о сочинении А. Н.Малинки:' "Сборник материалов по малоруоскону фольклору" (СШ., 1В07), ВИСЛОВИВШИ сво! погляди на ыэтоди етногрЕф!чно! науки.

Гдибшому роэуы!нню науково! кокцепцП Б.Гр!нчекка-вченого 'опряяоть такоа'його рукописи! досл!дкення, рацокзП, листи, мате-р!али до наукових праць, оловник1в, л!тературн1 статИ - "Л!те-ратура дуй кобзарських. Матер1ал до б10л1огра}1чкого показчика" (1Р, I, 31534 - 31585, 46 арк.),'"Кул!п як фольклорист. Б!бл!о-

граф1я" (IP, I, 31565), "Б!бл1ограф!я про вертеп" ПР, I, 31D7S; I, 31S64), "Б10л1ограф1я про Кармелюка" (IP, I, 31578), "йшиски про д!яч!в XVII ст." (IP, I, 31452, 185 api:.), "Список д!тератури про Костомарова, X., 18S3" (IP, I, 31БЭ2 -31563), "Матер!ал до б!сграф!"1 Т.Шэвчешса, 1.04.19Q9 р." (IP, I, 31444, 17 арк,), "С. Руданськмй. Очерк про зкггтя та л!торатуряу д!яльн!сть, 26.09.1839 р" (IP, I, 31427), "Спогади про П.Кузьмоя-ка, 10.03.1907 р." (IP, I, 32296).

Проблем! !сторичних постатей присвячэш дз! рукописи! роз-в!дки фолыморкста - "Народна пооэ1я про Дорошшжа, а таздж !нш1 ылтер!али про нього" (IP, I, 31507, 26 арк.) та "Данило Нечай" (IP, I, 31460 - 31461, 23 ap¡C). У них вчений виразно Шдкреолвз сусп!льну функц!я народно! тоорчсст!, створддуз П велите 1стори-ко-п1знавальне значения.

Неабияке значения для- висв!?лэння !стор!огра$1чних та теоро-тичжи проблем укра!нсько1 фольклористики маитъ nayiraai записки Б.Гр1нчокка - "Врульйони роза!док, писан! для "Большой энциклопедии", 1900-1904 рр." (IP, I, 31445, 720 ёрк.). Тут эЮрано над-авичайно багато ц!нних в!дсдастей з питана украпгсЕнгшства, охарактеризовало д!яльн!сть понад 1й0-ти постатей, n:ti прзцовали як в Укршн!, так ! за П мздзми (з них попзд 70 фольклорист! в i вт-пограф!в). Вахлтао то, щр вчений не т1лыш подзе б!о-б!бл!огра-ф!чн! дов!дни про них, а й висловлюе власн! м1р!сування з приводу nayKOEOí вартост! 1к фодьклористичяо! спадщнни, вид1ляячи в коя,-' пого озпакя новиэни й ориПнальпост!. Широка розуШння icTopi'í укра!псько1 фольклористики е;швив Борис Дмитрович в статт! "Эт-пографня украинская", де зробив критико-С1бл1ограф!ч!гой огляд Еробленсго попередникша у справ! эОмрааня i наукового опрацявшз-ня народно! творчост!, окрэслив осковн! пер!оди фольклористичного процесу. Кр!м того, тут збереглося Олизько БО-ти варио!в про ук-pa'íüobkiri псбут, народн! звича! та св!тоглядн! уявлення, a Tascas деяк! манри усяо! словесноот!. На Сагатому фактичному матер!ал1 пародиях спов!дей та !сторичких дхерэд в!н намагавоя висв!тлити во! риси духовного мнття укра!нц!в.

Отке, досл!д1пщьк! прад! Гр!иченка в!дзйач2ються глибиноз теоретичного ссиислення магер!алу, високозо пршщипов!сгю та ви-черпнЮтю при висв!тленн! теми. На випздково М.Сумцоп писав, щр "науковими праця»ш 5.Гр!нчэнка могла б тшатися всяка над!я, ви-соку варт!оть його наукових розв!док визнзэть yci, нав1ть так!,

- 20 - -

ц1лксм 0езоторонн1 й авторитета! !нституц!!, як Харк1вський университет 1 рос!йська Акздемхя 'наук"3.

Роэглянутий матер1ап доэаоляе эроОити шязкоагаг про те, ар фольклористична д!яльн!оть' Е.Гр'1нченка т1сно перепд!тадася з гро-мздсььюа 1 проходила в к!лькох напрямках - гОвравяя 1 пу5л!кац1я усно! словесност!, вйдашш народник твор1в для масового читача, написания науково-теоретичних доол1даень. Збярацький метод ученого характеризуе прагнення до зОереження аатентичност!, доол!джен-на вар1антксст1, ' увага до Еразк1в сором!цького фольклору, повна паспортиззц!в матер!алу.

Б.Гр!нченко Сув добре оИэнаний 1з досб1дом вбирач!в-попе-реднкк!в та сучасшк!в, що роСигь його фольклористичяий нзСугок Наукою достов1рн',ы 1 гдибоковарт!сним. У контекст! розвитку ук-ра'шсько! фольклористики к1н.Х1Х - поч.Ж ст. в1и в!дгначався мо: нументалыиотю I новизной.

Текстолог1чний анал!з чоткритомного видааия "Этнографических материалов..." дозволяв стверджувати, шр при пубд1кацП Гр!иченко зд!йснавав, головнкм чином, точна в!дтворення польових запкс1в (окреи1 редакторе» к! правки не лорупували цШснсст! фольклорного твору), зйер!газ д1алектн1 особливост!' народно! кови. Кр1м того, в!н додав р!ансызн!тн!" покажчихк та 01бл1ограф1чн1 дов!дники, ко-ыонтар1 до кожного зразиа, а тзкох передмовк, ер аб!льиуваяо його .наукову вагу.

Основу клмшого э "4-х тоы!в окладають твори, записан! безпо-оерадньо з уст опов!дачз. Тут представлено ыайже во! жанри укра-Зкського фольгаору, як! репроаентують наоаруванкя р!зних 1сторич-нкх пер!од!в 1 ы!фолог1чшы в!рувань. Серед ких чиыаяо поатичнкс новотвор!в, цо 6 вагоиов п!дстааою для спростування твердженъ про упереджене отавлекня Гр!нченка до них. Фольклорист виявир глибоко розуы!ння сусп1льно-!отор5тао1 рол! народно! творчеств, !! есте-тично! д!нкоот!,. вбирав ! популяризував твори а соц!ально за-гостревими мотивами. В1н так само,як I.Сранко та В.Гнатак, р!-шуче виступав проти теор!й вагину народно! творчост!.

Глибокии роэуы!нням теоретичнях 1 ыетодолог!чних проблей фольклористики в!дгшачааться досл!дницьк1 прац1 вченого.

Валко уявитя поступ укра!нознавотва без таких фуидаыентадь-

3 Сумцов м. Л!тературно-наукова д!яльн!сть Б.Гр!нчэнка // Сн!п. - 1912. - N17.

них видаиь Гр!нченка, як "Этнографические материала, собрятшэ а Черниговской и соседних о ней губерниях", "Литература украинского фольклора", "Словарь укра!нсъко1 мови", як1 стали базовизли для подальши доол1д»ень, тагацем в 1сторП нац1ональио1 науки.

^ Л * А А *

Оонсвп! полотапгш дясзртгщП вик12дви1 в тысих пу0д1кац1ях :

1. Борис Гр1нчеико // На^дознавсгво. - 1903.- N5. - С.4.

2. Вольклориотичяа д1ялья1сть Бориса- ГрЗнченяа // Народна творч!сть та етногрэф!п. -.1996. - N2-3. - С.З - 10.

3. Школа в китт1 Бориса Гр!нченка и УкраИгаька шва1 та л1-тература. - 1993. - ИЗ. - С.1 - 2.

4. Периодрук ¡сдэга Б.Гр1кченка "Два дн1" / Вотулнэ олово 1 Шдготовка до друку Л1д!1 Козар // УкраХнська иова та л!тература. - 1950. - N3. - СЛ.' 3.

Б. Щедрий кеч1р, добрий веч1р (за штер1алаыи фольклорного з01ркика Б.Гр1нчэ.чка "Еткогрзф1чн1 мптер!адл...т.З, 1899) // Укра1иоъка нова та л1тература. - 1097. - N1. - С.2.

6. Укра1нськнй доброд!йник кпщя XIX стол1ття У/ Слово 1 ЧЛО,- - 1997., - N5 - В. - С.74 - 70.

7. Шяумеятальпэ ввдакня укра!нського фольклору к!нця XIX отол1ття (До питания про пауков! схзнови чотиригомиого фольклоряо-

, го з!Срання 3.Д.Гр1нчэнка) // Народна творчЮть та етнограф!я. -1997. - N4. - С.29 - 41.

3. Борш Гр1кчеЕко на торэн1 иаукового укртяазиевства // Дивоошво. - 1997. - N10.-0.4 7-20.

//Ссг.^ _

АН0ТАЦ1Я

Козар Л.П.

Борис ГрЫченко як фольклорист

Дисертац!я на здобуггя наукозого ступени кандидата фтолопчних наук по спецюльносп 10.01.07 - фольклористика. Ыститут мистецтвознавства, фольклористики ¡ етнологп ¡м. М.Т.Рильського НацюнальноТ Акадсмм наук УкраТни. В|ДД1Л фольклористики. КиТв, 1997.

Захищасться дисертацю, яка мктить досш'дження фольклорних запи-cíe i фольклористнчно? д!яльносп Б.Гр('нченка в контекст! укражськоТ фольклористики kíh. XIX - поч. XX ст. Установлено, (до записи i фольклорн! лублжацП науково надмт, про що са!дчить' у вага до вармнтт, ловна паспортизац'1я, фшолопчна точжсть, ф1ксац1я вс!х жанрш усно! народно] творчосп.

Каттальне видання Б.Гржченка "Этнографические материалы, собранные в Черниговской н соседних с ней губерниях", ещзначаеться монументальною ¡ новизною. Йому належить перший в ¡cropií украТнськоТ фольклористики 61блюграф1чний покажчик "Литература украинского фольклора (1777 - 1900)".

Ключов'| слова: Грмченко Б.Д., фольклористична д!ялы»сть, icropi« фольклористики, укра'/нська фольклористика.

АННОТАЦИЯ

Коэар Л.П.

Борис Гринченко как фольклорист

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.07 - фольклористика. Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Ф.Рыльского Национальной Академии наук Украины. Отдел фольклористики. Киев, 1997.

Защищается рукопись, содержащая исследование фольклорных записей и фольклористической деятельности" Б.Гринченко в контексте украинской фольклористики' кон. XIX - нач.XX века. Установлено, что записи и фольклористические публикации научно надёжные, о чём свидетельствует внимание к вариантам, полная паспортизация, филологическая точность, фиксация всех 'жанров устного народного творчества.

Капитальное издание Б.Гринченко "Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях" отличается монументальностью и новаторством. Ему принадлежит первый я истории украинской фольклористики библиографический указатель "Литература украинского фольклора (1777-1900)".

Ключевые слова: Гринченко Б.Д., фольклористическая деятельность, история фольклористики, украинская фольклористика.

ABSTRACT . Kozar LP.

Borys Hrinchenko as a tolKlorist

The thesis for receiving the scientific degree of the candidate of philological sciences by speciality 10.01.07.- folWoie studies., Rylcky Institute of Art Study, Folklore and Ethnology, National Academy of Sciences, Kyiv, 1997.

The contents of thrs manuscript is the investigation of Borys Hrinchenko's folklore aktivities in the context of the Ukrainian folkloristic at the end of the XlXth - the beginning of XXth centuries.

It has been proved that the collector's notations are absolutely credible from the scientific point of view. Their credibility is confirmed by the study of various folklore genres, local peculiarities and varieties.

His publication "Ethnographical materials,. collected in Chernigov and neighbouring provinces" is remarkable for us monumentality and innovation. The first in the history of Ukrainian folkloristics .bibliographical list "The literature of the Ukrainian Folklore of 1777-1900" belongs to him.

Key words: Hrinchenko B.O., folklore aktivities, history of folkloristics, Ukrainian folkloristics.

nUnKCMO Ao jvynyf.10.^ (Dopuar 60x34 1/16 yujipyK^p*. 0.9 OdA.ettA-ipit. 1,0 TnpM.100. 3tM.5lA 1997p. ficm^TH««

rioAirpa$.A-U*i f't-Ty icropu y.pjiHK I (At I yrp*i\.*

KHUP-1, rpyUWKMon, 4