автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Чумацкие песни: генезис, художественное своеобразие.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Чумацкие песни: генезис, художественное своеобразие."

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

сд

УДК 398.8 (477)

КУШ НА МИХАЙЛО ЗШОВІЙОВИЧ

ЧУМАЦЬКІ ПІСНІ: ҐЕНЕЗА, ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ

10.01.07 - фольклористика

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КИЇВ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фольклористики Київського національш університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафел фольклористики Київського національне

університету імені Тараса Шевченка МАЛИНСЬ] НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Давиді Віктор Феодосійович, Волинський державний університет ім. Л. Україн Міністерства освіти і науки України;

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Федас Йос Юхимович, Інститут мистецтвознавства, фольклористики, етнології і М.Т.Рильського НАН України, зав. відділом фольклористики.

Провідна установа - Національний педагогічний університет і М.П.Драгоманова Міністерства освіти і науки України, кафедра українсьі літератури, м. Київ.

Захист відбудеться '40 " яса&ушЯ- 2000 р! о іУ год. на засідак спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 по захисту дисертацій при Київської національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, Київ-33, бульв Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національно університету імені Тараса Шевченка.

Автореферат розісланий " 3 " 2000 р.

УЧЕНИЙ СЕКРЕТАР спеціалізованої вченої ради доктор філологічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні процеси духовного відродження викликають глибокий інтерес до поетичної спадщини українського народу, зокрема, до пісенної творчості представників професійних і соціальних груп. Упродовж XV - другої половини XIX ст. більшість українського населення внаслідок певних економічних умов займалася чумацьким промислом. За цей час поетична скарбниця народу збагатилася ліричними й епічними творами про чумаків, які стали надбанням не лише українського, а й слов'янського фольклору. Завдяки активній діяльності багатьох фольклористів, етнографів, шанувальників народної творчості XIX ст. масмо велику кількість варіантів пісенних пам'яток чумацтва, що були поширені майже по всій території України.

У 20-30 рр. XX ст. дослідники пісенної творчості чумаків вдавалися до однобічних соціально-класових оцінок та суджень, упереджених висновків щодо особливостей життя та діяльності українських торговців і перевізників.

Чумацьким народним пісням належить чільне місце в системі української соціально-побутової лірики. Вони віддзеркалили особливості національного характеру, передали типові явища соціального, громадського, родинного, побутового життя чумацької верстви протягом півтисячоліття.

На думку І.Я. Рудченка, пісенні твори чумаків "... розповідають про те, чого не в змозі висловити жодні стародавні фоліанти... В них такою мірою яскраво і повно відбилися не тільки дух чумацтва, але й склад його життя з характером побуту, вдачі, звичаїв і обрядів, що ці пісні повинні стати грунтом при вивченні оригінальної постаті українського торговця".

Без глибокого осмислення причин виникнення чумацьких пісень, комплексного ідейно-художнього аналізу всіх ліричних пам'яток чумацтва неможливо у повній мірі простежити і збагнути до кінця розвиток фольклорного процесу в Україні, визначити національну своєрідність української усної народної творчості.

Чумацькі пісні як один із пластів духовної культури українського народу, зокрема, представників торговельно-візницького промислу, досі ще не стали предметом всебічного вивчення фольклористів. Тому актуальність обраної теми визначається потребою наукового осмислення суспільно-побутових пісень чумацького циклу в системі української лірики, зумовлюється відсутністю концептуальних робіт з проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана на кафедрі фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у наукові та науково-

методичні плани якої входить проблема вивчення жанрів української усної народної творчості.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертації є комплексний аналіз пісенної творчості чумаків, визначення її місця в системі жанрів українського фольклору.

Для досягнення мети вирішуються наступні завдання:

• визначити внесок українських фольклористів у дослідження чумацьких пісень;

• з'ясувати соціально-історичні передумови виникнення чумацьких пісень;

• виявити склад виконавців пісенних творів чумаків;

• розглянути шляхи формування пісенної творчості чумаків;

• простежити зв'язок з циклами суспільно-побутової лірики, усними оповіданнями чумаків;

• визначити тематичний склад, художні особливості кожної групи творів;

• виявити специфіку художнього відображення соціального, родинного, побутового життя у ліричних і ліро-епічних чумацьких піснях;

• розкрити основні риси характеру представників кожної соціальної групи чумацтва.

Методологічну основу дослідження складають фольклористичні, історичні, етнографічні, літературознавчі праці вітчизняних учених, що висвітлюють проблеми розвитку духовної та матеріальної культури чумацтва, зокрема, теоретичні дослідження з питань поетики народних пісень.

Основні методи дослідження. Для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань автор дисертації використовує системний підхід, зокрема, поєднання історико-генетичного, типологічного, порівняльно-історичного, текстологічного методів.

Об'єктом дослідження є закономірності процесу утворення, розвитку та побутування чумацьких пісень як складової частини загального фольклорного процесу.

Предметом дослідження є пісенні твори чумаків, що виникли в процесі розвитку чумацького промислу. В окремих випадках залучаються усні оповідання чумаків, українські історичні, родинно-побутові, суспільно-побутові пісні різних циклів тощо.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена першою спробою цілісного дослідження основних мотивів чумацьких пісень як складової частини історико-культурного і фольклорного процесу в Україні. Комплексне висвітлені соціально-історичні передумови виникнення чумацьких пісень, визначений склад виконавців. Спростовується поширена в українськії фольклористиці думка про час зародження пісенної творчості чумаків (XV ст.)

Стверджується, шр чумацькі пісні виникли наприкінці XVI! - початку XVIII ст., набули найбільшого поширення у XVIII - XIX ст., у період розквіту чумацтва. Проведене дослідження дало змогу доповнити зміст поняття "чумацькі пісні". У роботі поглиблюється аналіз образної системи чумацьких пісень, визначаються рисі? характеру представників чумацтва, аналізуються соціальні, родинні, побутові аспекти їх життя.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані автором результати застосовувались під час аспірантської практики, можуть бути використані при написанні підручників і посібників з української культури, етнографії, усної народної творчості, при укладанні методичних розробок, при підготовці чекпійних курсів, спецсемінарів тоню.

Апробація дослідження відбувалася у виступах дисертанта на кафедральних наукових семінарах. Результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на всеукраїнських та регіональних наукових конференціях:

1. "Літературознавство. "Просвіта". Духовний ідеал українця" (Кривий Ріг,

1991).

2. "Українська духовна культура в системі національної освіти" (Харків, 1495).

3. "Українська періодика: історія та сучасність" (Львів, 1997).

4. "Слово молодим дослідникам" (Рівне, 1998).

5. "Україна сьогодні: людина, суспільство, природа" (Київ, 1998).

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертант обгрунтовує актуальність теми дослідження, висвітлює її зв'язок з науковими програмами, планами, темами кафедри, вказує мету і завдання, предмет, об'єкт, методи дослідження, наголошує на науковій новизні результатів аналізованої проблеми, подає рекомендації практичного застосування одержаних результатів, а також перелік наукових конференцій, де були апробовані основні положення роботи, зазначає кількість публікацій, в яких викладено основний зміст дисертації.

У першому розділі "Дослідження чумацьких пісень у контексті національного історико-культурного розвитку" розглядається історія публікацій та вивчення чумацьких пісень.

М.Максимович першим звернув увагу на пісенні твори чумаків як на особливе явище народної культури, включивши їх до збірок “Малороссийские песни”, "Украинские народньїе песни”. У фольклорних збірниках З.Доленги-Ходаківського, І.Срезнсвського, С.Руліковського, А.Меглинського,

М.Маркевича, А.Єдлічки чумацьким пісням відводяться окремі рубрики. Чумацькі пісні в другій половині XIX ст. активно друкують Вацлав з Одеська, Жегота Паулі, І.Сахаров, М.Гатцук, М.Костомаров, М.Закревський, Д.Лавренко, А.Червяков, Я.Головацький та ін.

Паралельно з процесом збирання чумацьких пісень тривало їх наукове осмислення. Чумацькі пісні постійно перебували в полі зору видатного історика та фольклориста М.Костомарова, який розглядав їх як джерело до вивчення народного духу, особи чумака. Перша спроба наукової систематизації та комплексного підходу до ліричних творів чумаків належить І.Я.Рудченку. Вчений, опрацювавши понад 250 варіантів пісень, провів їх послівне співставлення. У результаті проведеного аналізу було визначено 65 пісенних тем. В основу систематизації пісень був покладений їх зміст. У 30-ті рр. нашого століття Етнографічна Комісія ВУАН зосередила свою діяльність на вивченні історичних, економічних, духовних основ чумацтва. Праці 20 - 30-х рр. відзначаються соціально-класовим підходом в оцінці пісенної та прозової спадщини чумаків, яка, на думку тогочасних дослідників, у художній формі відтворювала соціальні та побутові проблеми чумацького життя.

В українській фольклористиці можна виділити декілька спроб визначення місця чумацьких пісень у системі української лірики. Так, М.Возняк зараховував їх до історичних, Ф.Колесса - до станових. М.Драгоманов зазначив, що чумацькі пісні відображають господарське життя українців. За класифікацією В.Я.Проппа, чумацькі пісні слід відносити до окремого жанру - пісень селян, що були змушені відійти від землеробської праці. Сучасні дослідники вважають чумацькі пісні тематичною групою суспільно-побутової лірики.

У другому розділі "Соціально-історичні передумови виникнення чумацьких пісень" аналізуються погляди фольклористів на проблеми ґенези чумацької пісенності та її зв'язках з чумацтвом. У XIX ст. М.І. Костомаров у роботі "Об историческом значении русской народной поэзии" зазначав, що чумацтво було одним із етапів розвитку українського суспільства, що прийшов на зміну козацтву. Вчений на підставі аналізу чумацьких пісень зробив висновок, що чумаки перейняли від козаків героїчний дух, своїми походами до Криму за сіллю, на Дон за рибою продовжили їх доблесну справу.

Чумацькі пісні, на думку І.Я. Рудченка, у художній формі відобразили основні етапи розвитку промислу, розкрили життя, побут, психологію торговців та перевізників, тому є важливим джерелом до вивчення матеріальної і духовної культури чумацтва. І.Я. Рудченко, спираючись на історичні праці та художні твори, довів, що чумацтво виникло задовго до козацтва, у XV - на поч.

XVI ст. Відомий історик і фольклорист І. Новицький у рецензії на збірник чумацьких пісень І.Я. Рудченка зазначав, що історичні умови XIII - XV ст. не

сприяли розвитку торгівлі сіллю і рибою. На його думку, запорозькі та реєстрові козаки у першій половині XVII ст. активно займалися чумацтвом, яке, згодом, поширилося серед інших верств населення. Дослідник зауважував, що чумацькі пісні відображають найдавніші риси козацтва.

На початку XX ст. проблема походження чумацьких пісень привернула увагу членів етнографічної секції БУЛИ, які вважали докази М.Г. Костомарова про спільність мотивів чумацьких і козацьких пісень (однакова форма проводжання, прощання з рідними, дарування дівчиною вишиваної сорочки, ташованої хустки тощо) безпідставними. На їх думку, "загальні" місця пояснюються "не тим, що чумацтво генетично споріднене з козацтЕом, а спільними побутовими традиціями".

Дисертант, спираючись на історико-етнографічні праці сучасних дослідників, розглядає етапи розвитку чумацтва, визначає соціальні типи чумаків:

1. Виникнення торговельного промислу, який полягав переважно в торгівлі сіллю, привезеною купцями чи "солениками" з Криму (друга половина XV -середина XVII ст.).

2. Становлення чумацького промислу (середина XVII - ХУНТ ст.). До складу чумаків входили козаки, козацька старшина, селяни.

3. Чумацтво як торгово-візницький промисел (XVIII - друга половина XIX ст.). Чумаки їхали на Дон за рибою, до Криму за сіллю, везли на продаж різноманітні товари, займалися перевезенням вантажів.

Чумацький промисел зумовив виникнення своєрідної пісенності, що задовольняла естетичні смаки чумаків у різні періоди його розвитку, розповідала про умови їх праці, життя. Чумацькі пісні виникали у середовищі чумаків (їх сімей), швидко поширювались і співались по всій Україні. Чумацтво привертало увагу осідлого селянства, яке оцінювало його за морально-етичними принципами землеробів. Автор дисертації спростовує поширену серед фольклористів думку про час виникнення чумацьких пісень (XV ст.), стверджує, що ліричні твори чумаків виникли значно пізніше (у кінці XVII - початку XVIII ст.), набули найбільшого поширення у ХУНТ - XIX ст., у період розквіту чумацтва. Проведене дослідження дало змогу доповнити зміст поняття "чумацькі пісні". Суспільно-побутові пісні чумацького никлу - ліричні та ліро-епічні твори, в яких розкривається специфіка розвитку чумацького промислу - самобутнього національного явища в історичному, економічному, громадському житті українського народу, відображаються типові риси характеру чумака-купця, отамана (господаря), козака, селянина, візника, наймита, бурлаки, його родинне, станове життя, побут, звичаї, обряди, вподобання, бажання, настрої.

Третій розділ "Тематичний склад, художня своєрідність чумацьких пісень" структурно поділяється на шість підрозділів.

У підрозділі 3.1 "Від'їзд чумаків у дорогу" аналізуються пісні, що передавали тривалий процес підготовки чумаків до подорожі.

Повільною манерою оповіді, що відповідала спокійній, терпеливій натурі перевізника під час ретельної домашньої підготовки, пісня, констатуючи один момент події (від задуму до виїзду) мінімальним використанням художніх засобів (без жодного емоційного вигуку, інверсією, повторами дієслів, оціночними епітетами), певною послідовністю подій правдиво відтворила організаційну роботу чумака, не лише торговця, а й майстра, з її завершальним етапом - від'їздом. У повсякденному житті пісня виконувала ряд важливих функцій. По-перше, вона в поетичній формі регламентувала черговість виконання дій, відтворювала робочий ритм, який не лише зберігав енергію і підвищував результативність праці, а й викликав гарний настрій, що перемагав втому, давав можливість працювати надалі. По-друге, здійснювала психологічну функцію, оскільки подавала від'їзд з дому як логічне завершення всіх справлених видів роботи, готувала до цього не лише самого подорожанина, а й оточуючих.

Родинно-побутові пісні розповідають про важке життя сімейного чумака-селянина, який змушений в торговельно-візницькому промислі шукати додаткового підробітку, відзначаються розгорнутим сюжетом, багатопанорамними реалістичними картинами особистого та побутового життя чумацьких сімей, насичені символікою та художніми деталями. Від'їзд чумака у таких піснях переданий з позицій жінки, яка виступає хранителькою домашнього вогнища, народної культури, традиційних вірувань. Образ бідної селянської хати створюється літотою ("ані солі одробинки, ані хліба окришинки"), художніми деталями етноінтер'єру ("біла хата") тощо. Оселя виступає елементом світобудови, який визначає життєдіяльність людини ("Якби ти жінка добра, //Яв дорозі, а ти - дома"). Ставленням до хати розкриваються образи ліричних героїв. Пісенна мораль, присутня в таких творах, доводить, що лише дотримання правил шанобливого ставлення до жінки є основою гармонії особистого, природного, суспільного життя. Будь-яке порушення чумаком звичаїв призводить до руйнації людської особистості, культури народу, тому викликає рішуче засудження з боку народної етики.

Чумацькі пісні, розповідаючи про психологічний настрій молодого хлопця напередодні або в момент від'їзду, використовують традиційні для козацької пісенності художні засоби. Мотиви жалю чумака за рідною домівкою, батьками, нареченою, жах перед відкритим простором степу, які передаються у формі особистих зізнань ліричних героїв, підсилюються символічними картинами природи - схиленим кущем калини, густої лози,

вишенькою-черешенькою чи образами птахів: сивої зозуленьки, чорних галок, сивих гусей тощо. Чумацькі пісні відходять від урочистої піднесеності, ритуальності, з якою вирушають з дому козаки, зосереджують увагу на реалістичних моментах чумацького життя, сповненого трагедією розлуки з милою, вказуючи на соціальні причини від'їзду, використовуючи новостворену поетичну формулу "приїзд на релігійні свята", наповнюють новим змістом образи півня і волів.

Образ шляху став провідним у піснях аналізованої тематичної групи: його відчувають воли і бояться чумаки; "шлях-дорожка" стала для багатьох останнього можливістю вийти з важкого економічного стану; це і відкритий незахищепий простір, що протистоїть оселі; можливість пізнати долю чи заробити грошей. Члени чумацьких сімей вважають від'їзд чумака відходом у потойбічний світ, тому прощаються з ним як із покійником. Чумацькі пісні про від'їзд чумака у дорогу послуговуються образною системою, художніми засобами, поетичними формулами козацьких пісень.

У підрозділі 3.2 "Перемога чумаків над ворогами" розглядаються художні особливості чумацьких пісень, що розповідають про напади татар і грабіжників, перемогу чумаків над ворогами. Чумацькі пісні створили колективний образ валки з мужніми і сміливими чумаками, які характеризуються традиційними художніми засобами: диміпугивом

(чумаченьки), оціночними епітетами, що вказують на вік героїв (молодії), риси зовнішності (чорноброві). Кількісні характеристики чумаків (2 - 4) зумовлені епічною традицією. Честь, слава, мужність, героїзм властиві усім чумакам, що доблесно зустрічають смерть. Трагічні події розгортаються у місцях, безпосередньо пов'язаних з чумацькими маршрутами. Ліричний простір конкретизується топонімами Крим (характеризується традиційним епічним епітетом "превражий"), Перекоп, гідронімом Дон, традиційним виразом (бита доріженька), які асоціюються з полем битви, потойбічним світом, ворожою територією з місцями солевидобутку.

Воли характеризуються специфічними для чумацької пісенності оціночними епітетами (половії, сірі, круторогії). В описових картинах чумацького побуту зустрічаємо характерні лише для чумацьких пісень вирази: волів розпрягати, солі брати, спать лягати. Професійною лексикою характеризуються знаряддя чумацької праці (стоячі вози, паровиці чумацькі, насторч ярма), що знаходяться біля вбитих чумаків. Зазначені художні особливості посилюють трагічні події, підкреслюють неагресивний кшталт солеторговців. Традиційне для пісенної творчості порівняння "як в'ялая риба" набуває особливого значення, фізичний стан героя порівнюється з рибою, перевозом і продажем якої займалися чумаки.

Чумацькі пісні спираються на здобутки ліричних творів (історичних, козацьких), епічних, що багатоаспектно підійшли до розкриття теми нападу татар, прагнуть різноманітними художніми засобами відтінити діяльність чумаків, які своєю героїчною працею заслужили повагу українського народу. У розгорнутому сюжеті епічної пісні про втрату волів головним героєм є типовий представник групи перевізників. Особливості його життя, характеру розкриваються на прикладі драматичної ситуації. Другорядні герої є представниками різних соціальних груп (пани, військові, селяни). їх ставленням до пропажі волів підкреслюється суспільне значення чумацтва для українського народу. Епічний виклад подій дає можливість розгорнутими побутовими описами, реалістичними пейзажами передати багатоаспектні нюанси чумацького життя. Виконавці вдаються до актуалізації традиційних епічних художніх засобів (думає-гадає, на сопілочку грає, мед-вино кружляє), які визначають типові риси характеру чумака. Морально-етичні чумацькі звичаї зумовлюють поведінку героя, його ставлення до ворогів, молодого хлопця-чумака. Чумацька пісня, спираючись на традиції епічних і козацьких пісень, опоетизувала паралелізмом духовний зв'язок чумаків з волами, показала їх значення для героя, відобразила настрої внаслідок утрати волів.

У ліро-епічній пісні про перемогу чумаків над ворогами образи чумаків розкриваються в процесі розвитку сюжетної дії. Чумацькі пісні опоетизували "отамана-батька", авторитетного і досвідченого чумака, сміливого, мудрого, ініціативного керівника, що добре знає військову і чумацьку справу, здатного правильно вибрати шлях, місце для відпочинку, швидко організувати чумаків для відбиття раптового нападу на валку.

Чумацькі пісні підрозділу 3.3 "Особливості чумацького життя і побуту" у художній формі передають ознаки українського торгово-візницького промислу, розкривають найтиповіші риси характеру чумака, його погляди, виробничу діяльність через відтворення першооснов чумацтва та їх значення для героя.

Образи чумака і селянина динамічні, розкриваються в процесі розвитку сюжетної дії. Чумак і селянин у пісні є антиподами. Відтінити особливості кожного героя виконавцям допомагає протиставлення персонажів за місцем перебування, часом виконуваних робіт, поляризація знарядь праці. При цьому виконавці тенденційно підходять до оцінки героїв, характеризують їх з позицій народної етики: чумак постає негативним героєм, а селянин - позитивним. Таке протиставленя обов'язково супроводжується іронічним ставленням до негативного героя, засудженням його слів і дій, ідеалізацією позитивного. Аналізовані варіанти ліро-епічного твору наповнені дидактичним змістом: народна пісня показала суспільний розподіл праці, змалювала складні соціально-економічні стосунки представників двох груп, різко засудила

чумаків, які порвали зв'язок із землею і почали зневажливо ставитись до селян, вважаючи їх працю неприбутковою і мало - ефективною. Такті чумакам протистоять трудолюбиві, високоморальні селяни, для яких праця на землі вище матеріального прибутку, є способом життя.

Важливе значення в пісні виконують художні деталі, ідо допомагають відтворити ноисякденну дійсність, передати зовнішність героїв, спосіб їх мислення тощо. Уіюнілміений розвиток дії досягає і ься ліричними ВІДСТУПАМИ, синонімічною тавтологією, повторенням рядків, часово-просторовою зміною картин тощо. Індивідуальні особливості героїв розкриваються в розгорнутих діалогах, що також уповільнюють сюжетну дію пісні, відзначаються глибокою експресивністю речень.

У підрозділі 3.4 "Хвороба і смерть чумаків" розглядаються художні особливості варіантів пісень, що розповідають про смерть козака-"зимовчака", який вирішив зайнятись чумацтвом, чумака-перевізника, який вмирає на рідній землі, повертаючись з Дону. Розповідь про смерть козака по дорозі до Лугу посилюється символічним образом пугача (провісника недолі, смерті). Емоційно схвильований тон пісні змінюється більш спокійним у трагічних картинах смерті чумака, що передаються ціновими для чумацької пісенності художніми засобами й образами. Прямою градацією посилюється враження від переданої картини, кожен наступний рядок доповнює попередній, конкретизує фізичний стан героя, його місце перебування, поступово посилюючи почугія тривоги і суму. Війє, драбина, інші знаряддя чумацької праці, що в повсякденному побуті допомагали героєві у професійній діяльності, духовно підтримують чумака, який сидить на середньому возі. Епітет "середній" підкреслював стан людини між життям та смертю, визначав положення між двома світами. Ліричний герой, шп індивідуалізується іменем, мовою, рисами зовнішності, милується вродою своїх волів, до останнього сподівається уникнути подорожі на возі у потойбічний світ. Чумацькі пісні прагнуть за допомогою художніх деталей передати місце, час події, розкрити типові моменти чумацької обрядовості, показати ставлення чумака до смерті. Як і козацькі пісні, чумацькі ліричні твори, возвеличуючи смерті» героя, вдаються до традиційних символів: червона калина, посаджена на могилі, символізує героїчну смерть, а зозуля - народну печаль за загиблим. Ці символи підкреслюють віковічну пам'ять про славного чумака, зв'язок живих із представниками потойбічного світу. Нелегка чумацька праця в степу, щоденно пов'язана зі смертю, змусила чумаків виробити власну поховальну обрядовість, відмінну від козацької та християнської. В останні хвилини життя чумак просить зробити йому домовину з "ялини" і "насипати високу могилу", наказує рідним оплакувати його. Чумацькі пісні опоетизували сумлінну працю і

трагічну загибель козака-"зимовчака", передали народну любов і повагу до нього.

Підрозділ 3.5. "Специфіка чумацької долі" утворюють пісні, що пояснюють світоглядні вірування чумаків, зокрема, визначають їх ставлення до долі. Ліричний образ долі у цих піснях посилює трагізм положення українського торговця і перевізника, пояснює його важке соціально-економічне становище в суспільстві, зумовлює психологічні настрої героя. У чумацьких піснях про долю бачимо співчуття знедоленим чумакам - наймитам, сиротам, бурлакам, де на перший план висуваються їх емоції, настрої, бажання, сподівання. Ліричний герой глибоко переживає відсутність зв'язків з долею, прагне будь-що відшукати її в полі чи в степу, на морі. Чумацьку подорож він усвідомлює як одну з можливостей встановити тісний контакт зі своєю покровителькою. Чумацькі пісні опоетизували рішучих, сміливих чумаків з активною життєвою позицією, які, ризикуючи власним життям, домагаються зустрічі з долею, зміцнюють свій добробут самовідданою чесною працею, підкреслюють залежність чумацької долі від волі кожної людини, її відповідальність за власне життя. Ліричні твори засуджують чумаків, які, зневірившись у пошуках власної долі, топлять горе у горілці чи закінчують життя самогубством, співчувають перевізникам і торговцям, що так і не відчули на собі прихильності долі, не реалізували у чумацтві життєві плани.

Власне щастя чумак пов'язує з індивідуальною долею, яка, на його думку, повинна принести багатство. На відміну від козака, що воює за кращу долю свого народу, чумак "здобуває" власну долю мирним шляхом у самовідданій праці. Доля у чумацьких піснях набуває ознак живої істоти. Вона знаходиться у полі, у воді, говорить людською мовою. При зустрічі людини з долею вона не сковує волю чумака, приходить до нього тільки за його проханням. У деяких піснях доля виступає моральним імперативом, другим "я" в душі людини, уособлює все позитивне, засуджуючи аморальне (гультяйство, ледарство, пияцтво тощо). Доля не лише зумовлює життєвий успіх ліричного героя, а й впливає на його психологічний і фізичний стан. Ліричний герой оцінює долю за опозиціями "щаслива" - "нещаслива", "своя" - "чужа", характеризує її епітетами "злая", "нещасная", "гіркая". Образ долі, присутній у чумацьких роздумах про сенс буття, поглиблює розповіді про важкі соціально-економічні умови життя. Мотиви життєвого розчарування тісно переплітаються з чумацькими віруваннями в долю, пояснюють у кожному конкретному випадку причини людського нещастя.

Ставленням чумака до долі розкривається образ ліричного героя. У чумацьких піснях ліричний герой вірить, що його доля залежить від Божої волі (Господь робить вибір), тому думає, що може частково впливати на долю проханнями (тобто впливати на рішення Бога). Деякі чумаки вірять у

можливість змін у своєму житті завдяки випадку, де доля частково залежить від самої людини (покровителька може скористатися нагодою, а може уникнути зустрічі). Більшість чумаків, втративши знаряддя чумацької праці, воли, вош. перекопуються в абсолютній несвободі людини (ця позиція близька до понять "рок", "фатум"). Ліричний герой залежить від долі повністю або частково. Доля с активною, постійною чи змінною, щасливою - нещасливою, справедливою -несправедливою.

У підрозділі 3.6 "Повернення чумака додому" розглядаються художні особливості чумацьких пісень, що розповідають про сімейне життя чумака. Це

- родинно-побутові, гумористичні, пісні про кохання, в яких розкривається образ чумака у стосунках з дівчиною, дружиною, матір'ю, односельчанами. Ліро-епічні пісні, що розповідають про кохання дівчини до чумака, відзначаються глибоким психологізмом, насичені деталями чумацького побуту, що розкривають риси характеру героїв. Жінка, що прийшла до чумака за сіллю, яку він розсипав у дорозі внаслідок неуважного ставлення до коханої, просить його взяти в руки серп, косу, вийти на поле. У пісні зіштовхуються два світоглядних принципи, носіями яких виступали чумак (представник козацької ментальності) і жінка (виразниця землеробської культури). Виконавці чумацьких пісень прагнули передати відмінність життя і діяльності чумаків і селян, тому вдавались до змін традиційних пісенних виразів, оцінюючи особу перевізника з позицій народної етики: "Ой бодай же ти, молода дівчино, та того не діждала, // Гей, щоб моя смоляная ручка та пшениченьку жала". Вираз "смоляная рученька" став характерною ознакою молодого чумака, узагальнював чумацтво. У пісні ліричний герой пишається своєю приналежністю до чумацтва, хизується вмінням виварювати смолу, щоб займатися важкою, але потрібного усім працею. Антитезою передаються першооснови буття ліричних героїв, що обумовлюють різні морально-етичні принципи життя чумаків і селян: "Перестань, дівчино, хлібом-сіллю жити, // То я перестану мед-горілку пити".

Тема нещасливого кохання в чумацьких піснях розкривається традиційними художніми прийомами: психологічними і образним

паралелізмом, символізмом, метафоричним порівняним закоханої пари з квітучим садом тощо. З арсеналу пісенних прийомів виконавці обирають такі, що своєю образністю передають людські почуття у найтиповіші моменти чумацького життя. Чоловіче почуття кохання розкривається символічними діями (копанням криниці). Приналежність парубка до чумацької верстви заважає створити щасливу і міцну сім'ю. На першому плані у чумака дорога, подорож із волами, що витісняють з людської свідомості інтимні бажання і

почуття. Молодий хлопець не поспішає одружуватись, мотивує свою відмову необхідністю готуватись до нової подорожі. Більшість парубків розглядала чумацтво як можливість заробити гроші на весілля, тому молоді хлопці були змушені залишати коханих, вирушаючи до Криму. Ліричні пісні опоетизовують вірність коханню, співчувають дівчині, яку віддали заміж за нелюба.

Тема чумацького одруження розробляється у формі особистих зізнань героя, який відмовляється від морально-етичних принципів чумацтва, що допускали інтимні стосунки з жінками поза домом, заявляє про своє бажання жити за законами родинної моралі, що передбачали шанобливе ставлення до дружини. Прийоми самохарактеристики і самоаналізу, до яких вдаються герої у монологах-роздумах, яскраво передають психологію чумаків, що змінюють родинний і соціальний стан. Невдалі пошуки долі стають основною причиною одруження героя, який сподівається на щастя у колі сім'ї. Чумацькі пісні опоетизували дружину чумака, яка вірно чекала свого чоловіка, дбаючи про власний дім і дітей. У таких творах жінка постає носієм землеробської моралі. Протиставленням першооснов життя чумака і жінки (дорога - дім) посилюються внутрішні переживання героїні. Ліричні пісні співчували жінкам-чумачкам, висували на перший план їх почуття і бажання. Пісенна етика засуджувала дружин чумаків, які залишали землю, дім, відходили від традиційних засад морально-звичаєвої культури, відкривали крамниці. Чумак, повернувшись з товаром додому, продовжував вести розгульне життя, весь час перебував у корчмі, де напивався до нестями. П'яного чумака цураються батько, мати, сестри, брати, лише мудра і терпелива дружина нагадує йому про сімейні та господарські обов'язки, просить повернутись додому. Чумацькі пісні, що виникли у жіночому середовищі, у художній формі закарбували життєве кредо чумака: чумацтво заради життя, в іншому випадку - смерть. Відірвавшись від землі, він не може повернутись до неї знову, та й не хоче, бо тоді житиме за мораллю селянства, працюючи день і ніч. Торговельно-візницький промисел він сприймає, перш за все, як вільну працю, незалежність, потяг до волі, свободи, а вже потім розглядає як гідне матеріальне життя. Повернення додому чумакові не приносить стільки радощів, як його рідним і близьким. Чумак опинявся у вирі суспільного життя, повинен був нести на собі морально-фізичний тягар землероба, від якого був позбавлений на деякий час. Чумацька душа, що пізнала відкритий простір степу, не спроможна сприйняти закони землі, родинної моралі, повернутись до сільськогосподарської праці, тому дискомфортно почуває себе вдома. У селі він стає порушником обрядово-звичаєвої культури, гультяєм, неробою, ледарем, викликає негативне ставлення з боку носіїв землеробської моралі. Чумак справляє весілля у Петрівські свята,

перебуває у корчмі під час сільськогосподарських робіт. Про цс чумацькі пісні розповідають у гумористичній формі, насміхаючись над чумаком і чумачкою.

У ‘висновках "синтезовано реіульїаіи дослідження, підкреслює і ься значення чумацьких пісень у системі жанрів українського фольклору, визначаються їх художні особливості.

1. Виникнення чумацьких пісень наприкінці XVII - початку XVIII ст. та їх поширення в XVIII - XIX ст. по Україні безпосередньо пов'язане з розвитком

чумацького промислу.

2. Чумацькі пісні створювалися у середовищі чумаків (їх сімей), які з позицій професійної етики чумацтва розповідали про свої бажання, вподобання, типові випадки з повсякденною трудового і сімейного життя, відображали модус мислення представників торговельно-візницького промислу.

3. Чумацький промисел привертав увагу осідлого українського селянства, якому часто доводилось мати справу з чумаками, купуючи у них сіль чи рибу, перевозячи різноманітні вантажі чи товари. У таких піснях чумак, його праця, родинне життя зображаються й оцінюються з позицій представників традиційної землеробської моралі.

4. Чумацькі пісні, відтворюючи багатоаспектнс життя чумаків та їх сімей, продовжують традиції українських епічних, ліричних (історичних, родинно-побутових, козацьких, наймитських, заробітчанських, бурлацьких) творів.

5. Поетизація чумацького побуту, повсякденного трудового життя представників торговельно-візницького промислу - одна з визначальних ознак чумацької пісенності.

6. Чумацькі реалії у фольклорному контексті відтворюють специфіку самобутнього промислу, важку й небезпечну для життя працю усієї валки, розкривають внутрішній світ представників чумацтва.

7 Образи воза, вола, чистої і промащеної дьогтем сорочки, знаряддя праці (батіг, мазниця, ні гіг, притика і т.д.) виступають художніми узагальненнями чумацтва, постають у свідомості ліричних героїв першоосновами, без яких вони не уявляють свого існування. Ставленням чумаків до предметів чумацької справи, що характеризуються оціночними епітетами (ярма кленовії; вози нові, мальовані, мережані; важниця безщасна), розкриваються образи ліричних героїн.

8. Чумацькі пісні відобразили типові риси характеру, зовнішності, поведінки представників чумацтва - купців, козаків, селян, наймитів (фурщиків, паровичників), бурлаків у різні історичні етапи розвитку промислу.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1. Художня своєрідність чумацьких пісень про перемогу чумаків над ворогами // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Збірник наукових праць. - Вип.

4.-К., 1996.-С. 89-94.

2. Поетичні функції одягу в чумацьких піснях // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - Вип 5. - К., 1997. - С. 74 - 76.

3. Художня своєрідність чумацьких пісень // Народознавство. - 1998. - №49 -50.-С. 10-12.

4. Образ воза в чумацьких піснях // Людина. Психологія. Культура: Збірник наукових праць. - К., 1998. - С. 24 - 26.

5. "Засвіт встали чумаченьки..." (Художня своєрідність чумацьких пісень про від'їзд чумаків у дорогу) // Людина. Психологія. Культура: Збірник наукових праць. -К., 1998. - С. 27 -31.

6. Тема смерті в чумацьких піснях // Сучасний погляд на літературу. - Вип. 4. -К.,2000.-С. 30-35.

АНОТАЦІЯ

Кушпа М.З. Чумацькі пісні: генеза, художня своєрідність. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 - фольклористика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

У дисертації розглядаються проблеми походження та художня своєрідність чумацьких пісень - одного з циклів української суспільно-побутової лірики. Доводиться, що виникнення чумацьких пісень наприкінці

XVII - початку XVIII ст. та їх поширення у XVIII - XIX ст. по Україні безпосередньо пов'язане з розвитком чумацького промислу - самобутнього національного явища в історичному, культурному, економічному житті українського населення. Встановлено, що чумацькі пісні у художній формі відобразили родинні, суспільні, побутові проблеми, психологію представників різних соціальних груп чумацтва - торговців, козаків, селян, наймитів, бурлаків, їх звичаї, обряди, вподобання, бажання, настрої, відзначаються глибоким психологізмом, поетизацією повсякденної і професійної діяльності чумаків, що займалися перевізництвом, торгівлею сіллю та рибою.

Ключові слова: чумак, козак, бурлак, наймит, чумацький промисел, чумацькі пісні.

ANNOTATION

Kushpa M.Z. Tchoomaks' songs: genesis, art, peculiarity. - Manuscript.

Thesis for candidate's degree in philology in speciality 10.01.07 -Folkloristic. - Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2000.

The dissertation deals with the problems of origin and art peculiarity of tchoomaks' songs - the one of the cycles of Ukrainian social and living lyrics. It is proved that the beginning of tchoomaks' songs at the end of XVIIth - the beginning of XVIIIth centuries and their spreading at the XVIIIth - the XlXth centuries in

Ukrainian is connected directly with the development of tchoomaks' trade - the original national phenomenon in historical, culturial, economical life of Ukrainian people.' Tt is "established'that tchoomaks' songs reflected Family, social, living problems, the psychology of representatives of different social groups of tchoomaks

- the tradesmen, the Cossacks, the peasants, the farm labourers, the barge haulers, their customs, rites, tastes, wishes, moods in art form; tchoomaks' songs distinguish by profound psychologism, poeticion of daily professional tchoomaks' activity, who was engaged in the transportation, the trade by salt and fishes.

Keywords: the tchoomak, the Cossacks, the barge hauler, the farm labourer, tchoomaks' trade, tchoomaks' songs. .

АННОТАЦИЯ

Кушпа М.З. Чумацкие песни: генезис, художественное своеобразие. -Рукопись. .

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.07 - фольклористика. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

В диссертации рассматриваются проблемы происхождения и художественное своеобразие чумацких песен - одного из циклов: украинской общественно-бытовой лирики. Доказывается, что возникновение чумацких песен в конце XVII - в начале XVIII вв. и их распространение в XVII! - XIX вв. по Украине непосредственно связано с развитием чумацкого промысла -самобытного национального явления в исторической, культурной, экономической жизни украинского населения. Установлено, что чумацкие песни в художественной форме отразили семейные, общественные, бытовые проблемы, психологию представителей различных социальных групп чумачества - торговцев, казаков, крестьян, батраков, бурлаков, их обычаи, обряды, вкусы, желания, настроения, отличаются глубоким психологизмом, поэтизацией ежедневной профессиональной деятельности чумаков, которые занимались извозом, торговлей солью и рыбой.

Проведенное исследование дало возможность уточнить содержание понятия "чумацкие песни". Социально-бытовые песни чумацкого цикла -лирические и лиро-эпические произведения, в которых раскрывается специфика развития чумацкого промысла, передаются типичные черты характера чумака-купца, атамана (хозяина), казака, крестьянина, извозчика, бурлака, батрака, его семейная, социальная жизнь, быт, обычаи, обряды, настроения, желания, впечатления.

Основное внимание в диссертации уделяется анализу художественного своеобразия чумацких песен, которые делятся на тесть тематических групп. Чумацкие песни, раскрывающие тему отъезда чумака, используют традиционные для украинских казацких песен художественные средства. Мотивы печали чумака по родному дому, родителям, невесте, боязнь открытого пространства степи передаются в форме личных признаний лирических героев, усиливаются символическими картинами природы. Основное внимание в таких песнях уделено реалистическим моментам жизни, которые объясняют причины, заставляющие украинского крестьянина заняться чумацким промыслом. ,

В тематической группе чумацких песен "Победа чумаков над врагами" рассматриваются художественные особенности произведений, рассказывающих о нападении татар на чумацкую валку, победе чумаков над разбойниками и врагами. Торговцы солью, которым постоянно угрожали нападения татар и набеги разбойников в открытой степи, создали высокохудожественные произведения, отразившие их трагическое положение. Честь, слава, мужество, героизм присущи всем членам чумацкой валки, которая отправилась в Крым за солью. Образы лирических героев раскрываются традиционными дня украинской лирики художественными приемами: оценочным эпитетом ("молодые"), чертами внешности ("чернобровые"). Трагические события разворачиваются в местах, непосредственно связанных с чумацкими маршрутами. Лирическое пространство конкретизируется топонимами Крым, Перекоп, гидронимом Дон, традиционным выражением "изъезженная дороженька", которые ассоциируются с полем битвы, потусторонним миром, вражеской территорией с местами соледобычи.

Лиро-эпические песни об особенностях быта и деятельности чумака и крестьянина отражают в художественной форме конфликт общественной жизни, глубоко раскрывают психологию представителей разных социальных групп. Чумак и крестьянин в песне выступают антиподами. Исполнители тенденциозно подходят к оценке героев, характеризуют их с позиций народной этики: чумак изображается отрицательным героем, а крестьянин -

положительным. Песня показала общественное разделение труда, передала сложные социально-экономические отношения между представителями двух слоев общества, осудила тех чумаков, которые отошли от земледельческого труда и стали пренебрежительно отзываться о крестьянах, считая их деятельность малоэффективной. Таким чумакам в песнях противопоставлены трудолюбивые, высокоморальные крестьяне, для которых труд на земле был образом жизни. .

Песни о болезни и смерти чумака отличаются глубоким психологизмом, насыщены художественными деталями чумацкого быта, позволяющими раскрыть внутреннее состояние умирающего в степи героя.

В чумацких песнях о судьбе лирический герой воспринимает извоз как одну из возможностей установить контакт со своей покровительницей. Личное счастье чумак связывает с" индивидуальной судьбой, которая, по его убеждению, должна принести ему богатство.

Чумацкие песни осуждают тех чумаков, которые разуверились в своей судьбе, решили уйти из жизни, опоэтизировали решительных, смелых парней с активной жизненной позицией, которые, рискуя жизнью, ищут встречи с судьбой, укрепляют свое благосостояние честным трудом.

Лирические песни тематической группы "Возвращение чумака домой" рассказывают о взаимоотношениях чумака с девушкой, женой, односельчанами. Чумацкий промысел он воспринимает прежде всего как свободный труд, возможность жить независимо от общественных законов, поэтому ведет дома жизнь, противоречащую крестьянской морали.

Ключевые слова: чумак, казак, бурлак, батрак, чумацкий промысел, чумацкие песни.