автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Демографическая реконструкция Черняховскогонаселения Украины III - V вв. н.э.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Демографическая реконструкция Черняховскогонаселения Украины III - V вв. н.э."

, Ц\*5 'ії'Л '

1 ‘ ‘‘ЙАЦІСЯАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТІТУТ АРХЕОЛОГІЇ

На правах рукопису УДК 903(477)"63н:314

Гудкм-Ловкоштч Олександр Миколайович

ДЕМОГРАФІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЧЕРНЯХІВСЬКОГО НАСЕЛЕШЯ1 УКРАЇНИ ТІЇ - V СТ.Н.в.

Історичні науки - 07.00.04 - археологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

КНЇЗ - 1997

Дисертаціє» е рукопис.

Робота виконана у відділі слав'ямської археології Інституту археології 11АН України

Максимов Євгеній Володимирович Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Винокур І.С. кандидат історичних наук, доцент Кравченко Н.11.

Провідна установа - Інститут археології РАН (Москва)

засіданні спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій (Д 50.25.01), при Інституті археології НАН України

252025,м.Київ,пул.Володимирська.З

З дисертацією можна ознаймхтися в науковій бібліотеці' Інституту археології НАН України (м.Київ,вул.Видубецька,40)

Автореферат відіслано року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат Історичних наук В.О.Петрашенко

Науковий керівник -

доктор історичних наук, с.и.с.

Захист відбудеться

ВСТУП

Сучасній демографічний стал населення Україні вимагає прийняття негайних заходів для збереження 11 народу. Це такі заходи, як підвищення рівня доходів різних соціальних груп, покращення системи охорони эдоров'я, захист сім'ї, материнства та дитинства, збереження екологічного середовища існування та ін. В цьому плані необхідним є також вивчення де-иографічної Історії Україні, створення наукоЕо-обгрунтозаиої концепції довгострокової програми демографічної політики в Україні. х

Дійсно, етнічна Історія являє собоя спадкоємність при ом!ні людськіх поколінь. Етнічний розвиток знаходить спов практичне відбиття у міграціях та асиміляції, сімейно-шлзвб-них стосунках тому вивчення історичної демографії населення дозволяє висвітити становлення сучасних народів. Люди п основною продуктивною сило», то!<(у, демографічна характеристика населення дозволяє реконструювати матеріально-виробничі умови існування суспільства, його господарсько-економічну базу.

Таким чином, без вивчення демографічного чинника неможливо всебічно та грунтовно відтворити ні етнічну, ні соціально- економічну Історію людства.

Важливим етапом у розвитку народонаселення Уіфаіни с III - у ст.н.е. - час Існування черняхівської культури, населення яісої зіграло значну роль в етногенезі слов'янських народів у ході середньовічної історії Європи.

Отже, вимоги сучасної громадсько-історичної практики та процесу наукового пізнання Історії України визначили актуальність відтворення демографічної характеристики черня-

хінського населення України, висвітлення основних тенденцій його історичного розвитку.

Метою роботи є реконструкція демографічного стану чер-няхівського населення України у III - першій половині V ст.н.е.

Загальна демографічна характеристика складається а окремих показників, які вимагають вирішенню кількох конкретних завдань. а саме:

1) відтворення процесу природнього розвитку населення -визначення рівня смертності, тривалості життя, динаміки чисельності населення;

2) реконструкція соціальних умов відновлення населення, кількісні та якісні характеристики сім’І-домогосподарства;

3) розташування населення у просторі - колонізаційні та міграційні процеси, структура забудови поселень та кількість мешканців;

4) обгрунтування, розробка та апробація методик павео-демографічних реконструкцій.

Визначення предмету дослідженняя яким е відтворення цілісної картини демографічного стану населення окремої археологічної культури,, а також самостійна розробка ряду оригінальних методик палеодемографічних реконструкцій складають осноьну наукову новизну роботи.

Отримані характеристики черняхівського населення можуть бути використані при дослідженні загальної демографічної історії народонаселення України. Розроблені методики палеодемографічних реконструкцій стануть необхідними при обробці матеріалів інших археологічних культур. Ці обставини складають основну теоретичну та прані'Ічну цінність дослідження.

* •з - .

Методологічною основою роботи в твердження про безпосередній вплив демографічного стану суспільства на його матеріальну культуру. Тому, основним методичним підходом до джерела дослідження с визначення саме тих категорій археологічного матеріалу, які можуть дати Інформацію про демографічні характеристики населення. Об’єкт дослідження становить населення черняхІвськоТ культури. ’

На захист виносяться такі положення: .

1) При можливому коливанні рівня смертності в рівних регіонах та на різних етапах розвитку черняхівської культури середня тривалість жйття черняхівського населення становила 31,3 року, нормальна - 35,5 року, у чоловіків - 37.6 року, у пінок - 32,6.

2) В чернях ївському суспільстві панували великородинні та патронімічні сімейні структури, ко сприяло стагнації в Історичному розвитку черняхІвського населення. Чисельність черняхівської сім’ї-домогосподарства коливалась віл 5-7 до 24-27 осіб, в середньому від 6-8 до 9-12 осіб.

3) Найбільш характерною забудовою черняхівських поселень було їх групове планування. Т&чі його підвиди, як гніздова, хуторна та ісутова відображають різні етапі у’ процесі уособлення окремій сімей, а також їх сиутріпньої сегментації. Чисельність мешканців на поселеннях коливалась від 10-16 до 240-260 осіб. В середньому на черняхівських поселеннях проиизало 60-160 мешканців, причому найбільш вирогід-ним визначається поселення у 90-100 осіб. Густота населення черняхівських поселень різна і не пов'язала з їхніми розмірами.

4) Черняхівська колонізація регіону - річкова по иап-

ряыку міграцій. Базувалась Бона на перелоговій системі землеробства. що обумовило значну рухомість населення. У деяких регіонах черняхівскої культури (Північне Прічорономор'я), Існували більш розвинуті системи землеробства, що передбачав віщий рівень осілості.

5) В демографічній історії населення черняхівської культури можна визначити три хронологічні періоди - 230-270 рр.н.е., 270-330 та 330-430 рр.н.е.. які відрізняються своїми демографічними показниками.

. Отримані результати дисертації булі апробовані на засіданнях відділу рашьослов'янської археології Інстітуту археології ИАН України, відділу етнології Інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, республіканських та союзних конференціях. І Міжнародного конгресу українських економістів 1 публікаціях.

Обсяг 1 структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, заключения, бібліографії, таблиць та малюнків. Обсяг основного тексту дисертації 140 сторінок машинописного тексту, загальний обсяг рукопису 257 сторінок. ■

Розділ І. Постановка та стам проблеыи, дозрела та иотоди дослідження.

1.1. Предметна область дослідження та постановка проблеми.

Об'єктом будь-якого демографічного дослідження є населення, вивчення історичних типів його відновлення, сам хід зміни людськіх поколінь.

Розробка проблематики народонаселення у Західній Європі

- б -

поєднується з формуванням поняття "громадське суспільство". Зсмість аморфних понять "люди", "народ", "мешканці" прийшло уявлення про населення, як визначену людську єдність, яка мас власну внутрішню структуру. Терпін "населення" виник у європейській мовах у XVIII ст., а у зітчизняній науці - липе у XIX ст. Безумовно, категорія "населення" чі "народонаселення" має онтологічний зміст, це явище буття. У самій загальній формі, воно мояе бути визначено яіс певна Історична єдність людей, яка одатаиа до безперервного відновлення. Інша справа - це демографічна характеристика цього населеннгг, яка відноситься до гносеологічних уявлень. Таким чином, демографія населення відбиває не весь даний об'єкт загалом, а певну його частину, піса визначається сучаснім станом розпіт-іг/ науки, концептуальними уявленнями автора дослідження, па-нувчини науковими парадигмами та іншими подібний факторами.

Розуміння предмету демографії о часом змінювалось. По-чинею'ш з СО років, в науці встановлюється уявлення про відновлення населення шляхом поєднання трьох процесів: природ-

ного. соціального та просторового. Це обумовило структуру 1 завдання нагого дослідження, яке зводиться до таких ч;яшй-ків:

1. Характеристика природного розвитку населення шляхом визначення рівня смертності у черняхївсьіюго населення.

2. Відтворення колонізаційних та міграційних процесів і залежної від них динаміки загальної чисельності населення та кількості мешканців на черняхівських поселеннях.

3. Реконструкція історичних форм сім’ї-домогосподарс-

тва, з тому числі її кількісної величини. '

4. Визиичення історичного типу відновлення черняхівсь-

кого населення, що дозволить визначити вплив демографічного чинника на загальний Історичний процес в період існування черняхівської культури.

1.2. Джерела та методи дослідження.

Одною з головних проблем та найважливіших завдань пале-одемографічного дослідження е формування повноцінного джерела демографічної Інформації. У демографії сучасних суспільств та на різних етапах їх.писемної історії можливо або безпосередньо обстежувати об'єкти вивчення, або знаходити певну статистичну Інформацію. Цього не можна сказати про дописемні суспільства, адже археологія та антропологія таких можливостей не мають. Тому у джерелознавчому аналізі матеріалу з'являється додатковий етап, коли ці старожитності стають початковим демографічним джерелом для подальшої розробки. У нашому дослідженні таким джерелом е пам'ятки черняхівської культури. їх відомо на сьогодні понад 3000 селищ та могильників.

При демографічному аналізі матеріалів поселень ми дотримувалися таких вимог. По-перше, це повинні бути селища, розкопані великою (понад 1000 м.кв.) площею з кількістю знайдених жител неліеньше трьох. По-друге, збереженість розкопаних об'єктів мала бути достатньою для визначення їх функційного призначення. По-третє, ця Інформація повина бути добре подана у звітах та публікаціях. Такі матеріали були отримані з-26 поселень. Всього на території України розкопувались понад 100 черняхівських поселень.

Могильники черняхівської культури вивчені набагато краще. Всього розкопувалось біля 300 могильників. Нами використані антропологічні статево-вікові визначення, керамічний

інвентар та дані по хронології. Для демографічної характеристики окремих регіонів черняхІвської культури залучались повністю розкопані пам’ятки та які зберегли повну кількість поховань. Визначення загальної тенденції демографічного розвитку черняхІвського населення проводилося на статистичній вибірці з різних районів черняхівської культури. Всього вдалось валучити 301 віаначення статі та віку поховань у 22 черняхївських могильниках. Використовувались також хронологічні данні Є.Л.ГорохІвського відносно 147 поховань э лісостепової України.

Додатково вивчався керамічний комплекс черняхївських могильників та поселень, всього опрацьовано 365 цілих форм мисок та городків.

Проведено мікрорегіонаягие вивчення чєрняхівських пам'яток. З метою вивчення густоті! населення проаналізовано 78 поселень Уманського району Черкаської області. Досліджені за напою участо поселення та могильник Тивровського району Він-ніцької області, використані для реконстукції колонізаційних процесів.

Для проведення демографічних реконструкцій на підставі перелічаних категорій чернях ївськгіх старохлтностей нами застосовані безпосередньо археологічні, демографічні та загально-наукові методи. Це побудова кількісних моделей (таблиці смертності), вивчення стаціонарності та стабільності насе-' лення та Інше. З класично археологічних методик можна назвати типологічний метод, картографування та метод етнографічних аналогій. Для реконструкції загально історико-демогра-фічкого розвітку населення залучалися срціологічні побудови.

1.3. Стан проблеми вшчеїшя демографії іюсохоіпія чаркл-хінської культури.

Можна визначити ряд питань, над якими працювали дослідники, які пов'язані з розв’язанням проблеми реконструкції демографічного стану черняхівського населення. Це:

- територія та топографія розміщення населення;

- загальна чисельність та густота заселення поселень;

- тривалість лиття та вікова-стагева структура;

- рівень осілості, міграційні та колонізаційні процеси.

Питання про територію поширення черняхївського населення вирішувалось за допомогою картографування черняхівських пам’яток (М.Ю.Брайчевський. А.Т.СмІленко, Е.В.Махно, Є.О.Си-манович, І.С,Винокур, Є.О.РІкман, В.Д.Баран, О.А.Гей та ін.).

М.Ю.Брайчевський та І.С.Винокур спробували підрахувати загальну кількість черняхівського населення. Вони називають такі цифри: 3-4 мільйони (Брайчевський,19б4), 1-1,5 мли.

осіб (Винокур,1972). Ллє джерельна база цих розрахунків була оцінена досить критично (Баран,1081). .

Безпосереднє відношення до проблеми визначення кількості мешканців на .черняхівських поселеннях мав дискусія про так звані "великі будинки" (В.К.Воляник, А.В.Гудкова,

А.І.Журко, Є.О.Рікм^н, М.А.Тиханова та ін.). Дослідники навішають різні цифри кількості мешканців цих споруд в залежності від того, визнають вони їх як місце проживання великої родини, чи вважають, що частина будівль відводилася для худоби.

Вивчення віково-статевої структури черняхівського на-селішл проводилося на підставі антропологічного матеріалу з

черняхівських могильників (М.С.Великанова, Т.С.Кондукторова, Г.П.Зіневич).

Досить велику увагу дослідники приділили міграційним процесам в регіоні поширення черняхівської культури. Автох-тоністи (В.В. Хвойка, Н.Біляшевський, К.Гадачек, Л.НІдерле, В.О.Рибаков, М.Ю.Брайчевський, Е.В.Махно, Є.О.Скманович та ін.) пркмоньзують вагомість міграцій. Міграціоніст'и - прибічники концепції виникнення черняхівської культури внаслідок просування на південь того - гепідських племен (П.Рейне-ке, Г.Коссіна, М.І.Артамонов, Ю.В.Кухаренко, В.В.Кропоткін, М.0.Тиханова, М.В.Цукін та ін.) - дещо перебільшують значення міграційних процесів. Значну рухомість черняхівського населення відзначають і прибічники поліетнічної концепції походження черняхівської культури (П.Н.Третьяков, Г..В.Федоров,

В.Д.Варан, Є.О.Рікман,'Н.М. Кравченко та Ін.). У колективній роботі В.Д.Барана, Є.Л.Горохівського та Б.В.Магомедова (Баран. ГорохіЕський, Магомедов,1990) простелені основні напрямки міграцій на території черняхівської культури.

У висвітленні питання про господарську основу черня-хівського суспільства існує позиція Є.О.Рикмаиа та З.В.ЯнУ-вевич про переваження у черняхівців перелогового землеробства. М.Ю.Брайчевсьгаїй припускав Існування у черняхівців дво або навіть трипільної системи землеробства.

Розділ II. Демографічиі гарактеркстгет природного та соціального розвитку черняхівського населення.

2.1. Тривалість гаггтя та рівень смертності.

Хід природного розвитку населння, зміни поколінь визна-

чаються рівнем народжування, смертності та середньої тривалості життя. Проте не всі ці характеристики можна визначити для стародавніх суспільств через відсутність необхідної інформації та самої методики дослідження. Втім деякі дані в цього питання здобуті, 1 їх можна оцінювати а досить великою мірою вирогідності. Наприклад, матеріали про рівень смертності або ж середню тривалість життя.'

Мета цього підрозділу полягає у визначенні характеристик тривалості життя черняхівського населення на підставі статево-вікових визначень антропологічного матеріалу 8 розкопок черняхівських могильників на території України. Були складені таблиці та графіки смертності 1 тривалості життя груп населення .різних вікових категорій. Під таблицями смертності в демографії розуміють математичні моделі, які характеризують послідовність вимирання поколінь 1 тим самим визначають середню тривалість життя.

Демографічна наука визначає кілька основних характеристик тривалості життя: середню, вірогідну та нормальну.

Аналіз кривої смертності показав, що демографічно достовірними виявились лише вибірки для всієї макропопуляції та окремо з могильника Холмське. Згідно 8 розрахунками, середня тривалість життя всієї черняхівської макропопуляції становила 31,3 року. Для дорослого населення це значення дорівнює 38,6 року. Для дорослих чоловіків - 40,5 року, для жінок -36.5. Вірогідна тривалість життя дорослого населення всієї, черняхівської макропопуляції мала 36 років, для чоловіків -41 рік, для жінок - 34,7 року. Нормальна тривалість життя дорослої людини становила 35.5 року, для чоловіків - 37.5 року, жінок -. 32,5 року.

- 11 -

Середня тривалість життя для населення Холмського -23,9 року, дорослого населення - 34,7, чоловіків - 35,1 року, аінок - 32 роки. Вірогідна тривалість життя для всієї Холмської мікропопуляції нараховує 29,3 року, нормальна тривалість - 32,5 року. .

За нашими даними чітко простежується більш низька тривалість життя жінок. Це явище в цілому характерно для первісних 1 давніх суспільств.

2.2 Кількісний склад черняхівскої сім'ї

- домогссподзрства.

Розвиток суспільних відносин та соціальних структур знаходили своє відбиття у матеріальній культурі. Правомірно признати, що коло людей, ян-1 щоденно зустрічались за трапезою й було найменьпім споживчим осередком суспілства. Воно могло бути представлене різними соціальними утвореннями: родом чі його частиною - лініджем, великою чи налога сім'єю або просто домогосподарством. Відповідно цими структурами використовувалась необхідна кількість різного за об’ємом посуду. Таким чином, вивчення розмірів посуду, співвідношення об'ємів. а таксд різня стандарт ізації може визначити розміри черняхівської сім'ї - домогосподарства.

У першу чергу ми спробували визначити розмір посуду, який би відповідав споживчій нормі дорослої людини. Таким був посуд 8 об’ємом близько 550 см.куб. Це чітко простежується у групі мисок з поховань, особливо - у гончарних мисках закритого типу. Серед горщиків це був найменьшій об’єм посуду, на якої,гу траплялися залишки нагару від приготування їжі. У цілому, серед мисок з поселень та кухоних горщиків

переважають посудини значно більшого розміру. Проте, беручи до уваги співставлення розмірів столового чи кухоного посуду з їх функціональнім» призначенням, а також місцем знахідки -на поселенні чи в могильнику, можна припустити, пю об'єм у Б50 см.куб. 1 в споживчою нормою однієї дорослої людини. Порівнюючи цей об’єм з об'ємами посуду колективно-сімейного вживання можно визначити кількісну характеристику черня-хівської сім'ї-догосподарства.

В цьому плані виділяються п'ять груп посуду, які відповідають рівним за кількістю групам споживачів.

Перша група (550-828 см.куб.) відповідає нормам вжитку однієї чи двух осіб, друга (820-2736 см.куб.) обслуговувала від двох до семи осіб, третя (2736-3839 см.куб.) належала колективу 8 8 до 11-12 споживачів, а четверта група (44934-5745 см.куб.) була розрахована на 11-13 до 14-15 осіб. І, нарешті, п'ята група посуду призначалася для приготування їжі на колектив від 17-18 до 25-26 осіб.

Таким чином, кількісні розміри сім'І-домогосподарства черняхІвського населення становили від 3 до 25-26 осіб. Найбільш чісельними були споживчі групи в 2-7 осіб. Саме таким колективам відповідають розміри 59,5Х кухоного посуду. Пік розподілу у цій виборці перепадає на 3-4 особи.

Одночасно треба відзначити, що кількісна оцінка сімейних утворень не дає можливості визначити їх якісну, соціальну структуру. Вирішенню цього пітання допомагає аналіз густоти розселення черняхівців та характер забудови їх поселень.

2.3. Типі домогосподарств та густота засехання черші-ліесьішк посохо:л>.

В мовах богатьох народів энаход!шо велику кількість даних про співвідношення між уявленням про сімейну, соціальну структуру та матеріально-виробничою єдністю у вигляді Судинку житла та господарчого двора. Так, велика сім'я у південних слов'ян навивалась "куча", "куца", "вадружна куча", "дим", у східних - "дом", "двор", "дворище", "изба", "огнище", "печище" тощо (Косвен,1963). У германців простір, населений людьми, називався "огороженим місцем", "двором в середині". Слово Ьеіше означає "світ", "батьківщина" 1 одночасно "дім", "житло", "огорожена садиба". Така кореляція дав можливість для реконстукції соціальних структур на підставі аналізу матеріально-господарських особливостей побуту.

З класифікації забудови черняхівських поселень видно,

що більшість 8 них належить до "групового" типу. Тількі на

городищі Олександрівка спостерігався принципово інший тип забудови - систематичний. За деякимі ознаками в "груповій" забудові модно виділити окремії види. Одним з них є "гніздова" забудова, при якій на площі поселення розміщувалися окремі групи жител та господарських споруд, іноді у формі літер Г чи П. Подібна забудова відома на поселеннях Журівка, Бакота, Теремці, Чецепии, Ріпнів II, Ново-Липовьке, Бургун-ка, Лепесівка, йуковці, Волоське, Радуцківка та ін.

При "хуторній" забудові розташовуються окремі групи будівель на площі поселень на значній відстані одне від одно-

го. При польових дослідженнях між ними не завжди простежується культурний шар. Можливо, що ці садиби отчувались не

тільки господарськими дворами, а і частиною сільськогоспо-дарьких угідь. Яскравим прикладом такого домогосподарства може бути поселення Леськи.

"Кінцева" або "кутова" забудова відома на богатьох пам'ятках Північного Причорномор'я: Кисельове, Лугове, Ран-

жеве та ін. Це окремі багатокімнатні кам'яні споруди пов'язані між собою Батальним парканом, який утвороз спільний господарчий двір.

Анапі8 забудови черняхівських поселень вказує на вначну міцність сімейних структур та виділення сімейної власності з господарства всього поселення. Можліво, "гніздова", "хуторо-на" та "кінцева" вабудова черняхівських поселень відбивають рівні ступені господарського та соціального уособлення окремих великих родин, а також початок їх внутрісиьі'сегмента* ції. '

Для кількісної характеристики черняхівських поселень важливими е такі показники: кількість осіб в окремому житлі

та загальна кількість гштелів на поселенні.. Ровміри житлової площі в середньому сяггзть 15-20 и.кв. Можна припустити. ш£> на такій плоці прояивав найбільш характерний для черняхівців споживчий колектив, що складався в 3-4 осіб. В цьому випадку, на одну людину.припадає близько Б м.кв. аитлової плоаи. Однак, черняхівська сім'я-домогосподарство проживало не б одному, а в 2-3 чи 6-6 домах або мітлових приміщеннях, що збільшує Н до б-7 чи 24-27 осіб.

Для розрахунків щільність васелення на черняхівських поселеннях ми використовували коефіцієнт співвідношення жіт-лової площі до усієї розкопаної. Були проведені розрахунки кількісті мешканців ка поселеннях, та 8а їх кількістю були

виділені три групи поселень. Малі - 10-25 осіб, середні -60-160 (пік перепадав на 90-100) та великі - 210-280 у середньому 240-260 осЮ. .

Для кореляції проведено розрахунки чісельності населення за даними могильника Данчени. Цей могильник був залишен-ний населенням десь у 140 осіб, що співвідноситься з розрахунками за матеріалами поселень.

Розділ III. Демографічні проц&сн а черияхівському

середовищі.

3.1. Динаміка чисельності чернігівського населення.

Для виэначения динаміки чисельності черняхівського населення важливим джерелом є 147 датованих Е.Л.Гороховським поховань (Гороховський.1988). оскільки у них, по-перзе, основною статистичною одиницею є поховання окремої людини, а по-друге, до аналізу залучені одні і тім категорії артефактів: речі Імпортного похождения, фібули, пряжки та гребні.

Такий однорідний сюїад черняхівського поховального Інвентаря свідчить, що у повсякденному побуті цього населення не відбувалося різких змін. Це не дозволяє пояснювати вміну кількості поховань у різні часи якісними змінами у матеріальній культурі суспільства. А тому різна кількість таких поховань у різні часи існування черняхівської культури відбиває реальну картину сталу чисельності цього населення.

Поховальні комплекси черняхівської ісультури за весь період її існування Е.Л.Гороховський поділяє на п'ять фаз-пе-ріодів, з яких на нашу думку, одна фаза перекриває дві інші, тому мова мске йти лиш про 4 хронологічні фази, які і охоплюють усі 147 поховань. Э них на-кожну фазу припадають від-

повідно 23,в%, 15,7Х, 30,62 та 29.9Х поховань, які відбивать динаміку чисельності черняхівського населення.

На думку чеського демографа З.Павліка. всі Історичні культури аграрного типу проходять циклічну еволюцію. Першій період розвитку суспільства супроводжується зростом населення, другий - ганепадом та выеншенням чисельності людності внаслідок воїн та епідемій, третій період - це чад стагнації та пошуків стабільності (Павлік,197б). На підставі даних про динаміку чисельності черняхівського населення у часі, ми такой розподіляємо демографічну історію черняхівської культури на три основних періоди.

Перлий період 230-270 рр.н.е. У цей час проходив пвид-кій зріст населення, яке досягає значної чисельності. У другому періоді розвитку населення черняхівської культури 270-330 рр.н.е. кількість цього населення помітно вменшується. Нарешті, у третьому періоді у 330-430 рр. знову спостерігається вростання кількості населення та стабілізація його на найвищому для черняхівської культури рівні. За напиши оцінками, в цей період кількість черняхівського населення на території України становила 250 - 300 тис. осіб, при густоті 1-1,2 особи на 1 км.кв. '

На третій період Існування черняхівської культури припадав і/нська навала. Багато дослідників саме в цією Історичною подіє® пов'язують зникнення цієї культури. Проте гунрька навала 375 року Істотно не зменьшила кількість черняхівського населення, оскільки кочовики-гуни не були зацікавлені у фізичному знищенні землеробського народу, з яким вони до того ж займали рівні еколого-ландшафні ніпі.'

Ця обставина приводить до думки, що причини зникнення

черняхівської культури пов'язапі не тількі 1о зовніиньою ситуаціє» , а криються у внутрішніх процесах соціально-економічного лиття черняхівського. суспільства..

3.2. Коясніппційлі та иІгрлцШіі прсцзсн з області ПОїЗфОИНЯ черйяківсьної культури.

При розгляді процесу колонізації слід виділити його основні характеристики, а саме: економічну мету; причини та

напрямки міграції!; історико-геогрфічні особливості; суспільно-економічний устрій колоністів.

Враховучи особливості археологічного матеріалу як історичного джерела слід мати на увазі територіальну та хронологічну його характеристику, а такса критерій схожості (Ті-Т03.1Є82), за якими пам'ятки мусять бути прилеглі один до одного у просторі та часі та сході за своєю археологічне» характеристикою.

При мікрорегіональному дослідженні черняхівських поселень у Тивровському районі Вінницкої області були виявлені чотири поселення на протоці П.Бугу. На двох з них, Шершнях та Курниках проводились розкопки, поблизу поселення Курники до того я був повністю розкопаний могильник. Аналіз датуючих матеріалів з цих пам'яток встановив, що поселення Курішки виникло пізніше ніж Шершні. Вирогідно, що черняхівське населення освоювало землі цього мікрорегіону, поступово пересуваючись на нові місця по березі річки, від гирла до верхів'я. Таке становище характерно при перелоговій системі землеробства. Проте, структура ровподілу сільькогосподарчих культур (Пашкевич,1991) в інших регіонах черняхівської культури свідчить про можливість існування вищого рівня осілості

та засобів господарювання. У першу чергу це відноситься до Північного Причорномор'я та Пруто-Дністровського иежріччя.

У цілому, черняхівська колонізація мала сільськогосподарський характер 1 Оула річкового типу, за яким річкова система регіону визначала основні напрямки міграцій. В основному, цей процес проходив мирно, проте були і винятки, про що свідчить побудова черняхівцями кількох укріплених городищ - СЬіександрІвки, Городка, Башмачки.

3.3. Тоорія демографічного переходу та істороттсі розшггсл ііасолопсін Пісданко-Скідної Європи у ссрсдшіі І гаслі, о.

В стуктурі історичного пізнання можливо виділити три його основних складових частини. По-перше, це дані джерел, які дозволяють відтворити феноменологічний аспект історичного розвітку. По-друге, . соціологічні теорії, за допомогою яких можливо інтерпретувати відомі історичні факти. Та, нарешті, авторська, індивідуальна історіософіп дослідника, яка і явила собою міру у використанні соціологічних концепцій для розуміння історичних джерел.

. В нашому випадку для реконструкції історико-демогра&1ч-.ііого стану черняхівського населення 111-V ст.н.с. скористаз-мось теорією демографічного переходу. ' .

Засновником цієї теорії є французький демограф А.Ланд-рі. Подальший свій розвиток ця теорія отримала у працях К.Блекера, У.Томсопа, Д.Коучілла, Ф.Нотейштейна, 3.Павлика.

.Д.Калахбарі, Дхс. Колдуелла, Л.Г.Вишневського та іи.

Основна категорія теорії демографічного переходу - це “історичний тип відновлення населення". Виділяються три ос-

повних історичних типи відновлення населення: архетип (або

примітивний тип), традиційний (або аграрний), раціональний (або Індустріальний). Розроблено декілька послідовних етапів, фаз переходу від одного такого типу до наступного. Ці етапи характеризуються особливостями коливань показників рівня смертності та народжуваїьності, поки вони не стабілізуються на якомусь певному рівні.

Окремо стоїть концепція австралійського демографа Дж. Колдує/ла. Велику увагу у вивченні процесу відновлення населення він приділяє сім’ї, II різним історичним типам. Він підкреслює, що навіть не економічні основи, буття, а архаїчний світогляд традиційних сімей гальмують розвиток демографічних стосунків.

Під час існування черняхівської культури у цьому регіоні відбувалися дві історичні кризи. Це період "готській" чи "скіфських" воєн та Велике переселення народів, під час якого 1 зникає черняхівська культура. Під час цих періодів проходили ідентичні процеси, відбувалися схожі події: військова експансія варзарського населення на кордони Римської Імперії, загибель та відселення значної частини населення.

Існують три основні, зовнішні чинники смертності населення: голод, інфекційні захворювання та насильство (війни,

злочинність та ін.) ,(Вишневський,1976).' Черняхівцям вдалося завдяки застосуванню ефективних зособів господарювання знизити загрозу голоду. Покращення санітарно-гігієнічних умов побуту черняхівського населення приводило до зниження ризику епідемічних захворювань. Все це приводило до зниження рівня смертності та різкого збільшення населення. За цим процесом не встигав хід освоєння нових земельних ресурсів. Виникав

ситуація відносного перенаселення, еколого-демографічної криви. Але внайти прогресивний шлях розвитку не дозволяє паювання у черняхівському суспільстві великої родини в її архаїчним, традиційним світоглядом. Вихід знайшовся у збереженні традиційного засобу лиття ва рахунок міграцій, колоні* вацій та воєнних експансій. Це приводило знов до збільшення рівня смертності та зменшення загальної чисельності населення. Для древньої та середньовічної -демографічної Історії насамперед хараіггерне коливання показника смертності та тривалості ЙИТГЯ.

висновки.

Чернлхівська культура відноситься до суспільств їв традиційним типом відновлення населення. Рівень смертності у черняхівців був трохи нижчий пік у ііпзіх варварських племен, але був ввдй ніж у населення римських провінцій. Пануючая соціальної) структурою громадсько - суспільного устрою чернл-хівського населення України була велика або патронімічна сім'я-дсмогосподарстао. Одна чн декідь.'са таких сімей-доио-господарств 1 складали мс-шкгадів черняхівських поселень. На поселеннях спостерігається рівна цільність заселення, тому розміри поселень ще не свідчать про кількість мешканців на них.

За час Існування черняхівської культури виділяються три історико-демографічні періоди розвитку її народонаселення. Перший 8 них охоплює час 230-270 рр.н.е. Напередодні та на початку цього періоду сталося значне просування вельбарсько-го населення в регіон формування черняхівської культури. В бурхливий процес колонізації залучалось і місцеве населення;

Землеробська колонізація базувалась на перелоговій системі землеробства, напрямок міграцій визначала річкова система регіону. Кокретна історична снтуція - а саме: натеиість вільній земель, вшсористашш сфеїггивмнх засобів землеробського виробництва, дозволили черняхівському населенню отримувати досить високі врояаї, що сприяло пвидкому вросту чисельності населення. Процес освоєння новій земель не встигав за цім зростом внаслідок чого виникла демографічна крива, яка позначилася військовими походами на . теріторію Римської ІиперП, переселенням частини населення.

Внаслідок воєн та міграцій підвищується рівень смертності. У другому історичному періоді 270-330 рр.н.е. кількість населення помітно зменшується. У цей час змінюються взаємовідносини із Римською Імперією: військове протистояння змінюється торгівлею. Черняхівці активно запозичають та використовують у виробництві та побуті прогресивні досягнення античної цівілізації.

ЦІ зміни у культурі найбільш яскраво позначилися в третій період існування черняхівської культури, в 330-430 рр.н.е. Частина черняхівців живе в наземних житлах, користується індивідуальним столовім посудом, застосовує інши засоби особистої гігієни. Все це зменьшувало загрозу епідемічних захворювань, що погуїтивно впливало на'зниження рівня смертності черняхівського населення. Одночасно проходили процеси внутріпшої колонізації та розширення ойкумени черняхівської культури за рахунок заселення нових земель. Така ситуація спряла отриманню більп' високі* врожаїв і створення надлишкових продуктів сподівання. .

Загальна дія цих чинників привели до зниження рівня

смертності, вростання абсолютної чисельності населення. В цей період його кількість досягла 260-300 тис. осіб. Наявність такої вначної, для свого часу, густоти населення сприяло розвитку ремесла 1 торгівлі та вагальноиу пожвавленню економічного лиття, початку грошового обігу. Але прогресивні явища у культурі та економіці не вачіпали основ черняхівсь-кого суспільства - васобів госпадарювання, соціальної органі оаці І та громадського світогляду, які валишались первісно-архаїчними. Це приовело до виникнення нестабільної ситуації у суспільстві, внаслідок чого навіть невеликі вміии в екології, а такая вбіднення земельних угідь стали причино» рівкого вникення виробництва сільскогосподарської продукції, цо в кіиці-кінців привело до демографічної та «загальносуспільної криви. Політичні обставши (гунська навала) та, можливо, кліматичні оміни грали у цьому процесі роль каталізатора. Основне протиріччя черкяхївського суспільства, яко привело до його розпаду, полягає у класичній невідповідності рівня роввитісу продуктивній cits та виробничих відносин. Процес зростання чисельності населення - основної продуктивної сили суспільства та певні досягнення у економічному житті гальмувався пануванням есліікоі родини та патронімічних сімей о характернім для них архаїчним аасобом виробництва та традиційної громадської свідомості.

. Основні положення дисертації опубліковані в 15 роботах, головними з яких є:

Про тривалість яиття населення черняхівської культури (спроба палеодемогрфічного дослідження) // Археологія.- N4.-К..1090.- С.82-90 (в співавтор. 8 П.М.Покасои).

- 23 -

Черняховские поселения Шершни и Курники на Ю.Буге // Древности юго-запада СССР.- Кишинев:Штиннца,1991.-С.04-10Q (в співавтор, о Б.В.Магомедовны).

Программы для обработки археологичесгаэй ішформации на программируемых микрокалькуляторах // Формализованно - статистические методы в археологии. - К.:Наукова думка,1900.-

С.212-223.

Методологические проблемы типологического метода в археологии // Российская археология.- М..1994.-Н2.-С.71-80.

Процесс колонизации черняховскш населением лесостепного Псбуяья // Хозяйство и культура доклассовых и раннеклассовых обществ. Тевисы докладов.- М.,1936.-С.45-46.

Проблемы народонаселения Черняховской культуры // Актуальные' проблемы историко - археологических исследований. Тезисы докладов.-К.:Наукова думка,1987.-С.42-43.

, 0 стандартизации Черняховской керамики // Проблеми іс-

торії та археології давнього населення УРСР. Тезі доповідей.- К.,1989.-С.42-43. . •

Палеодемографическая характеристика Черняховской культуры // Комплексные методы исследования археологически источников. Материалы к конференции.- М.,1989.-С.10-11.

Gudim-Levkovich A.N. Demographic * Reconstruction of Chernyakhovsky population in Ukraine III-V A.D.

Thesis for Master's Degree profession 07.00.04 -

archeology, The Institute of Archeology national Academy of Science Ukraine. Kiev. -1997.

Having analysed archeological data, the author has

determined that the average length of life of Chernyakhovsky

population was about 31 lears. A large patronymic family -household preveiled in . the Chernyakhovsky conmunity. Its number varied from 5-7 to 24-27 members. The number of population in settlements was from 10-25 to 210-280 people, 00-100 people In average. In the process of its development the population of Chernyakhovsky culture went through three historical periods during which the changes of different demographic characteristics occured. '

Гудим-Левкович A.H. Демографическая реконструкция Черняховского населения Украины III - V be.н.э.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04 - археология. Институт археологии Национальной академии наук Украйни, Киев, 1997. На основе анализа археологических материалов, установлено, что средняя продолкитедьность жизни Черняховского населения состазляла около 31 года. В Черняховском обществе господствовала большая и патронимичная семья-домохозяйство. Ее численность колебалась от 6-7 до 24-27 человек. Количество жителей на поселениях составляло от 10-25 до 210-280 человек, в среднем 90-100 жителей. В процессе своего развития население Черняховской культуры прошло три основных историчесют: отала в течении которых- происходили колебания различных демографических покаеателей.

Ключові слова: населення черняхівської культури, палео-демографічна реконструкція, сім’я-домогосподаство, кількість.