автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.02
диссертация на тему: Державотворчий процес в Украiнi i церква (полiтологiчний аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Державотворчий процес в Украiнi i церква (полiтологiчний аспект)"

Р Г Б ОД

- 8 МАЙ 1995

1НСШТУТ НАДГОНАЛЬНИХ В1ДНОСИН г поштолсп! HAH УКРА1НИ

На правах рукопиоу КАРДСШ Едуард Dpi йович

ДЕРЯАВОТВСРЧИЯ ПРОЦЕС В yKPAÏHI I. ЦЕРКВА /пол! толог! чний аспект/

23.00.02 - пол1тичк! !нститути i процеси

Авторвферят

дисэртацП на эдобуття наукопого ступени кандидата пол!тичних наук

Khïb - 1995

Дисертац1ею е рукопис.

Роботе аиконана в 1нститут! нац!ональних в1дносин i пол! толог! К HAH Укра1ни

Науковий кер}_вник - кандидат 1 оторичних наук,

доцент

Гелей Степан Дмитрович

OStц! йк! опонекти - доктор ф! лософоьких наук

професор, академ!к Ук-paYHCbKo'i академ! Ч по-л!тичних наук Ыихальченко Школа 1ва-нович

- доктор !сторичних наук, старший науковий сп!вро-б1тник 1нституту нац!о-нальних в1дносин 1 пол1-толог! Y HAH УкраКни Утк!н Олександр 1ванович

Пров!дна орган1зец1я - КкКвський ун!верситет

!ыен! Тараса Шевченка, кафедра пол! толог! i

Захист в1дб удаться 18 травня 1995 р. о 15-00 на зас!-данн! спец!ал!зовано? вчено¥ ради Д. 01.67.01 в 1н-отитут1 нац!ональких п!дносин 1 пол! толог! I HAH Укра-1ни / 252011, ы.КиТв, вул.Кутузова, в/.

3 дисартац!ею ыохна ознайоыитись у б! б л! отец! 1нститу-ту нац1 ональних в!дносин 1 пол! толог! Y HAH УкраУни /вул.Кутузова, в/.

Автореферат роз!слано 17 кв!тня 1995 р.

ВчониЯ секретер спец! ал! эованоУ вченоК ради,кандидат !сторкчних ¡л

наук ЛЕВЕНЕЦЬ D.A.

Загалзда ХЭДактеридтака роботи

Ачтуальн^дть_т.е»4Ч.|Л0йЛ{тещя. Соц!ально-економ!чн! та духовн! перетворення в украКнськоыу сусп! льств!,спря-мован! на роэбудову та утвераження власноУ державност!, вимагають активно* участ! у цьому процес! не т!льки дер-жавних 1нституг1в i пол!тичних парт!й, а й найр!зноыан!т-н1ших гроыадсышх орган!зац!й ! об"еднань. Ваадгивш* чинни-ком цьоро процвсу виступав церква.Вона, хоч 1 в!докреылена в!д держави, ала не в!докремлена в!д сусп!льства i в контекст! украУнського деркавотворення д!е як пол!тичний !н-ститут. Абсолютна <5!льга!сть рел!г!йних орган! эац!й показала не т!лькй свою спроможн! сть доносити до людей позитивн! моральн! та культурн! ц!нност!, але й активно сприяти нацЬ-нально-державному в!дродяенн». В!руюч!»ус!х иокфес!й п!д-триыали !дею незалежност! УкраКни, творения власноУ держвв-ност!.

Не випадково ВсеукраУнський науковий симпоз!уы "Рел!г!я 1 церква у над!опальному п(дроджекн!" /КиУв, чарвекь 1992р./, науково-практичн! конфоренцН "PeniriY в УкраУн!": сучяс-ний стан та перспэктиви" /КиУв, кв!тень 1993 р./,' "УкраУн-ська нац!ональна !дея ! церква" /КиУв, жовтень 1993 р./,що Ух проводив 1нститут нац!ональних в!дносин ! пол!толог!У HAH УкраУни з учэетю глав нгйб!льш поширених рал!г!йних тв-ч!й, а також ряд !нших наукових заход! в /ВсеукраУнська нау-кова конференц!я "Peni rf Яна традиц!я в духовному в!дроджен-н! Украхни", Полтава, трапень 1992 р., науково-практична конференц!я "Пол1тета i влада", Запор!жжя, кв!тень 1993 р., наукова конфзренц!я з потань рэПонально! пол!тики.УкраУни.

КиХв, листопад 1994 р. та !н./ звернули увагу на необ-х!дн!сть досл!дження рол! церкви в державотворчому про-цес1, пошуку шлях! в .удосконвлэкня церковно-державних I ы!аконфес1йних в!дносин'в УкраКн!.

Усе ца визначве актуальн!сть обрвноУ теми диоертац! й-ного досл!дження.

Стац наукопоУ роздобки проблем. Публ! кац!I, присвя-чен!. виов!тленню рол. ! ы!сця церкви у державотворенн! .нелокальному в1дродженя! Укра?ни, розвитку нац! ональноУ саыосв1доыост!, культури, звичаКв, традиц!й, побуту I Кх вплив на процес форыування духовних ц!нностей народ!в Ук-раКии, з"явилися лише в останн! роки. Де тому, що практика висв!тлеиня рел1 г!йно-церковних проблем в радянський пер!од в!дбивала деолог!чний та пол!тичний волюнтаризм, абсолютизувала антирел! г! йну пропаганду 1 виховання, адм -н!стративно-командн! ыетоди утвердження ыасового ате'1зыу. Органи державно! вляди нер!дко поругаували проголошен1 ними сеыими принципи свободи сов!<гт!, вдавались до протизакон-них вкц1й 1 д!й цодо рея!г!К, церкви ! в!руючих.В!дпов!д-но заборонялися будь-як! публ! кац! що об"ективно висв!т-лювали роль I ы!сцв церкви у сусп! льно-пол! тичноыу житт!. Ильки внасл!док эвгально1 деыократизац! К сусп!льотва появились «ояливост! об"ективного висв!тлення даноК теми.

&1яття бар"ер!в для обм!ну !нфорыац!чю ! з зовн!шн!ы св!тоы в!дкрияо шлях на Украину нов!тн!ы заруб!асниы публ!м-ц1яы стиыулювало проведения в!тчизняних досл!джень.У 19901994 рр. !сториками, пол!тологами, ф! лософаыи, д!ячвыи церкви обгрунтовують^я окрам! аспекти позитивно! рол! церкви

в державотворанн! як в 1сторичному, тек t в сучасноыу контекст1. Цэ, насаыперед, прац! Бондаренка В.Д.,Гелея С.Д., Гопченка П.Г., бленського В.в.,Зеылинського В.О., 1с1ченка ЮЛ., КалШна Ю.А., Кирилюка Д.Ii.,Колодного А.Ы., Косухи ПЛ.', Ыихальченка Ы.1., (Мищенко О.С.,Рибачука ¡¿.О, Свврстюка 6.0., Тронька П.Т., Утк!на Ö.I..Шаповала D.I., Яроцького П.Л.

Для досл!дження теыи дисертац! Hhoï роботи значний !н-терео пре.чотавлйють публ1кац1К, що вы1щен! у книэ! "Церк-ва I нац!ональнв в1дроджбння" де в роэд! л" "Церква 1 • становления укра'!нсько)г деркавноот!", а такок у эб!рц! натер! ал!в Другого ы! »народного :irpecy украКн!ст!в, що вий-шли друкоы за ухвалою Шхнародиого оргкоы!тету конгресу /голова Григор!й Грабович/ t Нац! онального оргкои!тету /голова Ярослав 1саввич/ Саред них ыожна ввд!лити досл!д-ження СЛ.. Б1локоня, Л.Ю.Ееренштейна, С.Головащенка, A.C. Глушака, А:М.Колодного, ПЛ.Косухи, МЛ .Кирюшка, 1.Ы.Пяо-лавоького, М.Ф.Рибачука, 6.0.Свврстюка, ЮЛ .Терещенка.В.М. Ковтуна, 0.1.Утк!на, П.Л.Яроцького, у яких эосереджена основна увага на аналхз! сучасних рвл!г!йних концепц!Я укра-ÏHCbKOï державност!, рел1 rf йно-церковного життя в сучагн!й yKpaïHt, а також рел! ri Иного фактору в програыних документах пол! тичних парт!й в УкраКн!. Звернуто увагу на недоста-тньо вивчену проблему д!яльнО«т! рел!г1йних орган! зац!й ук-paÏHCbKOÏ д!аспори в краУнах Заходу, що мае важливе значен-

н^jj.25l.q6"q.b;tiiehоï характеристики сусп!льно-пол!тично! opl-

Т Див.:Церква f нац!опально в1дродження/науковий редактор о Рибачук М.Ф./-К.,1993 - 407 с. „ \ т^л

й Див.:Другий м!жна>«дний конгрес украУн!ст!в.-Льв!в,19У4-

256 с.

ентацИ церкви по пропаяна! !двй творения незалежно! украХнсько! держави.

Таким чином, в уковах лада!рноХ !деолог! эац! I ,штуч-них а&ыШстративних перепрн та в!доутност1 реальной ово-<5оди оов1ст! в радяноькоыу сусп! льств! поставлена проблема не вивчалася, а наявн1 публ!кац!!, що з"явилися оствнн'ы часом,.порушують хоча ! вежлив!, але окреы! сторони д!я-льноот! церкви у напрАмку утворення незалежноХ украКнсько! держави. Потр!бно ж зробити коыплексниЯ енал!з м!сця та рол! церкви у державотворчому процео!, зооередивши увагу на висв1тленн1 соц! ально-пол! тичних, канон!чних,1сторико-ку-льтурних, психолог1чних аспект!в д!яльност! основних цер-ковних формуввнь, що д!ють в Укра!н! .Виходячи э актуально-от!, теоретичного . практичного значения проблеыи, Н не-достатн1й вивченост! обрана в казана тема досл!дження.

Мета^юсл!лж9ННЯ. Автор ставить перед собою завдання зд!йснити коыплексний пол!толог!чний анал!з рол! найб!льш поширених церкОвних форыувань у становленн! та розбудов! украКнсько! деркавност!.

Означена мета паредбачае вир!шення таких конкретних питань:

- висв!тлити д!яльн!сть церкви по становлению нац!о-нально! деркавност! у XX ст. у внутр!шньоыу та геопол!-тичному вим!рах;

- досл!дити ос об лив ост! вэазыозв"язку етн!чного та ре-л1г!йного в УкраШ;

- розкрити м!сце церкви в сучасному пол!тичному житт! украКнського суоп!льства;

- просл!дкувати осНовн! тевденц! К церковно-деряавних в!дносин в сучасн!й УкраУн!;

- показати джэрала ! причини ы!кцорковких конфл!кт!в в умовах ровбудови нээалежноХ дв^аави;

- ад!йонити анал!з ставлення пол!тичних парт!Й, рух1в та о(5"еднань до ре л! г! йно-церковних проблем.

Ыетододд&чну лоирву д<?сл!джзння становлягь принцип«. . об"вктив! аму та .!оторизыу.

Доатоа!рн!сть та об грунтован! сть концепц! й 1 висновк!в дисертац! У баЗузться на анал!з! !сторичних факт! в 1 арх!в-нюс джерел, докуыент!в I матер!ал!в св!тських I церковних видань, соц!олог!чних доол!джеИь, наукових пошук!в в!тчиэ-. няних 1 заруб!жних пол!тояог!в, ф!лософ!_в, !сторик!в ! ре-л!г!взнавц1в, у яких висв!тлюються проблеми нац1онально-даржавного роэвитку УкраУни, роль рел! г!У ! церкви у суо-п! льно-лод! тичноиу житт!. Айтор у своему досл1дженн! звер-тався до праць М.Грушевського, Д.Дорошенка,М.Костомарова, 1.0г!енка, Н.ПолонськоУ-Василенко, О.Субтельного та !н.

Наукова новизна дисертац{У полягав у тому, що в н!й эд!йснено комплексний анал!з рол! ! ы!сця церкви у станов-ленн! ! розбудов! украУнськоУ державност!, зокреый об грунтовано так! основн! положения 1 висновки:

украУнська деркава завжди на/.агалась ыати свою неза-лежну церкву, а боротьба зс 1втокефал!о виступала частиною боротьби за украУнаьку державн!сть; .

- творения демократично!, правововУ украУнськоУ держави передбачае посл!довну роал!зац!ю принципу в!докреылен-ня церкви в!д держави 1 школи в!д церкви, конотитуц! йну га-

рент!о свободи cobíctí

- i лея едино? нац! онально'1 церкви в пол!етн!чному i ni> л!конфес! Иному украУнськсйу сусп!льств! е утоп!чною, a íi

о творения привело б до клерикал! зац! í сусп!льс?ва, сприяло б м!жрел!г!йн!й конфронтац! i, деструктивно впливало б на дер*авн!сть УкраУни;

- сьогодн! ,потр!бно домагагися мирно?, цив! л! зовано'1 CKjueHiUHoi cniBnpeLíí церков, толерантного ставлення один до одного в!руючих р!зних конфес!й i нев!руючих, що стане

•мскливим т{льки при умов! демократизац!Y самих конфес1й. Реальним i перспективним е шлях украКнського скумен! эмущо передбачае еднання гах!дно¥! сх!дно! християнсько? трвди-ц!й; % .

' - церква не повинна 1 не ыоже'ан! п!дкоритися держав!, ан! п!дкорити дердеву соб!, оск!льки для не? е принциповою пол!тична свобода 1 мсжлкв!сть бути в!льним самодостатн!м духовним авторитетом;

- церковн! концепц! i украКнськоХ державност! визна-чаються основополохниыи о знаками деркави /!снування особливо? публ!чно)£ вяади, територ! альна орган!зац1я населения, деркавний суверейтет/ та П функц!яыи, пров!дними з яких

б внутр!шн!, що вйражають ставлення дерзсави до сусп!льства, його еконоа! ки, культури, до" 1ндив!д1в, та зовн!шн!, що характеризуют П роль на ы1кнародн!й арен!, коли деркава ви-ступад суб"ектом м!кнародних в!дносин;

- у наш час в!дбувавться переоц!нка эагальнолюдських ц!нностей, як! пропагуе 1 вт!люе у життя церква ! як! впро-довж багатьох'двсятил!ть заперечувалися ! в!дкидалися оф!-ц!йною загально-обов"язковою !деолог!ею; •

- 1снуе т1сний взавмозв"язок м!к рел! г! йно-церковним 1 нац! оьально-деркавним в!дродженням украКнц!в у внутр!шньо-му та геопол!тичному вим!рах;

- основн! тенденцП державно-церковних ! и!кконфес! й-них в!дносин в сучасн!й УкраШ характаризуються параметрами сп!вв!дношення понять "рел!г!я-цзрква", "цэрква-пол!тика", "украКнський скумен!зм", "нац!ональна держава".

Практично значения доол!диення полягад в .тому, ,цо фа-ктичний матер! ал та висновки, сфорыульован! в дисертац!!, ыожуть бути використан! в практичн!й д! яльност{ прздстав-ник!в влади, пол!тичних парт!й, духовенства, в!руючих р!з-них конфес!й для пошуку взазморозум!ння та консол!дацП . сусп! лылаа. В цьоыу контекст! дуге веяливим з анал!з ос-новних тйндэнц!й дераавно-цорковних.! ы!н1шнф0о1йних в!д-нооин в оучасйй Укради!, прогноаузакая та гарыо'и!за-ц!я..

Матер! али диовртац!'£ мояуть бути такого використанЬ при: п1дготовц1 наукових ! популярниг прац!н роаробц! спецкур-с!в та лакц!й з основ пол!тол.ог11,; 1оторН: Укра1ни, рел!-г!в5навотва.

Апробац!.я поботи-. Основн!; полоя0ння.дисертпц!*; викла-дзн! автором ■ у виступах на Всеукра!нсышх, науково-практич-них конфвренц!ях, зас!даннях "круглого столу", (Лкнародних симпоз!уыах /Льв!в, 1993, 1994, 1925? Н^а, ШЗ, 1994/. Суттавг аспекта дисертац!! розкрит! на ы!анародн!й пауков! Я конференцП з питань рег1онально£ пол!тики /Ки1в, 1994/, зокрема у допов!д! на секц!йному зас!денн! "Тевденц!! роз-витку м!яконфес!йних в!дносин; таплпхи Кх врегулювашя!'.

Фактичний ыатер!ал та висновки дисертацН энайшли практичге эастосуванкя у лекц!ях та сеы!нарських заняттях у Льв!всь-к!й коыерц!йн1й академП тг ронсультативн! й сп!впрац1 э ы!сцевиыи органами влади Льв!всько! та Закарпатсь'коУ областей з питань вдосконалення деркавно-церковних в!дносин, врвгул{вання ы1кконф0с1йних стосунк!в.

Структура роботи. Длсертац! я складавться з вступу, двох роад!я!в, висновм'в та списку основных джерел 1 л!те~ ратури.

(^^SLMsxjmsssMX

У вступ! обгрунтовуеться актуальн!сть теми, показано ступ!нь науковоК розробки проблеыи, визначвно методолог!-чн! основи досл!дження, мету ! завдання дисертац! i, сфорыу-льован! положения, як! виноояться на эахист 1 м!стять еле-ыенти новизни, розкриваеться теоретична 1 практично значения роботи, в!дображена апробац!я результат! в досл!дження

В перлону .pqajit^l дисеуг.ац! i - "Церква i нац!ональна дервавн!сть; 1сторичний контекст" автор звертае увагу на -■Ь, цо Укра5нсьиа цзрква виникла як спадкоеыниця' стародав-н!х сх!дних християнських церков 1 форыувалась на засадах украХноького автохтонного православня саые КиУвського, а не Московоького i эавжди налагалась мати автокефал!ю.

Проблеыи, як! були ввжливими для украКноького сусп!ль-ства, н!коли tie були чужими для церкви. Оанак роль рел!г!1 i церкви в tCToptl народу в pt зн! його пер!оди в неоднозначно», оск! льки одн! i т! ж конфесН в icropii У крайни в!д1-гравали суперечливу роль, будучи то засобом поневолення ук-ра*нц!в - то засобоы ix боротьби проти поневолення.

Це, зокреыа, ыожна просл!дкувати на маол!дках м1жконфе-

cl Иного протиборотва, яке виникло у результат! церковного роэколу украУнськoï церкви на зах!дну ! сх!дну. Знаходя-чись м!ж пол1тичниы 1 церковниц Сходом I Заходом, украУн-оька церква зыушена була шукати cboï шляхи для вир!шення cboïx проблем. Пол! тичн! насл!дки цього шукання були неоднозначными, оск!лью1 уклавши ун!ю э Римом, украУнська церква, з одного боку, формально зр!внявшись з коотьолом поль-ським, змогла протистояти його католицьйй експанс!У 1 де-рисавн!й полон! зац!У, а з другого - ун!я була тиы м!стком, по якому на УкраУну йшла езуУтсыса пропаганда.

Основним негативним наол!дком було те, що украУнська нац! онально-державна !дея буле адовго приглушена б!льш сильною католицькою польською державою ! православною Московию, а пот!ы Рос!йською !ыпер!ею. I ягацо греко-католи-цька церква внасл!док певноУ незалежност! в!д дерканних структур зум!ла збервгти нац!ональну сакобутн!сть украУн-ства, його 'мову, традиц! У ! звичаУ, то в!дновлена православна украУнська церква п!д оп!кою "Третього Риму" ! з-за повноУ залежност! в!д св!тськоУ влади не змогла протистояти русиф!кац1У ! фактичн!й денац! онал! зац! У.

Дисертант вважае, цо коли п!д тиском Ыоскви в 1668 т. Константинопольський патр!арх дав згоду на перех!д КиУв-ськоУ митропол!У п!д юрисдикц!ю Мое ков с ь ко го патр!арха -з чьогочасу починаеться ноелй етап руху за автокефал!ю православноУ церкви в УкраУн!. Неабияку роль у пробудженн! нац!онально-державноУ 1деУ в!д!грала р!зниця ы!ж украУн-ською церквою ХУ1-ХУП ст. та московською. Влада епископа в УкраУн! обыежувелась колег!альним управлениям. Богослуж-

бовою новою була украМська гов!рка церковно-слов"ян-сько? ыови. У храмовому буд!вництв! 1снував власний ар-х!тектурний стиль, що отриыав наэву укра?нського барокко. Приб!чники автокефалИ пишуть про цэй пер!од як про зраз-ковий, до якого вони прагнуть.

ХУ1-ХУП ст. - це епоха спроби д!йсноК укра?нсько? дер-жавност!, бо в цей час було створено суверенн! органи управляя, рел! г! йну систему, свою осв!ту, неуку, культуру. Якщо вважати КиХвську Русь першога укра?нською прадеркавою, то це була друга державна укра?нська система.

Могутня хвиля ре л! г! йно-церковного 1 нац! онально-дер-жавного в!дродження в Укра?н! припадав на початок XX ст. 1 особливо п1сля Лотнево? революцП 1917 р. Бперше в цьому стол!ттГ укра?нська дерсавнЦть в!дроджуеться на руКнах пореволюц1 Иного розпаду Рос1йськоК 1ыпер!?.

Дисертант анал!эуе новШ в1хи украКнського державо-, творения в пер! од УкраУнсько? Народно? Республ!ки, в яких ч!тко проступае !дея автокефально? украЗГнсько? церкви э укра?нською мовою богослуж!ння 1 пропов1д1. Саыэ цей пер!од виявляз класичн! нац} онально-державницьк! спряыування у православному середовищ! Укра?ни,

Разом а тим дисертант вважае, що тенденц1 я до одер-жавлення церкви в цей пер! од, намагання створити нацЮна-льну церкву шляхом иовац1й 1 порушень канон! чних норм при-звели до православно-церковного розколу, що деструктивна • вплинуло ! на нац! онально-деркавницький рух.

Важливим здобутком цього пер! оду стала УАВД з митрополитом КиИвським 1. вс!е? Укра?ни на чол!, яка була визна-на обновленським крилом на пом!сному собор! РЩ в 1923

роц!-в Ыоокв1. Оанак, назваааючи на те, що кор!вництво УАЩ заявило про своз лояльно ставлення до РадянськоУ влади, 1з-за пересл!дування органами НКВС у о!чн! 1930 року УАЩ саыорозпустилась.

Дисортант вваяаз, що проводити прям! паралол! цодо цо-рковно-дерясавних в!дносин у 20-т! роки з оучасниа пор! одой утверцження украУнськоУ державност! було б нев!рно. Оцнак практика засв!дчув, що 1 сучасн! под!! характеризуются су-перечливиыи тенденц!ями в!дносно ставлення деряави до рел!-г!У 1 церкви, як! в!дцзеркалюють неоднозначн!сть ситуац!У, що склалася, передуем, в украУнському православ"У.

Тут сл!д заувяяити, що д1ял- н1сть УАЩ булв спрямована на ом!цнення украУнськоУ державност!, про що св!дчать ка-нон!чн! п!двалини церкви: укрпУн! зац!я, соборнопровн!сть, в!докремлення церкви в!д держави. Дюертант доходить вион®-ку, що 1деолог!я УАЩ, зазнавши впливу радикальних громаде сько-пол!тиЧних рух!в XX ст., в!дзначаляся революц! йнога фр>-зеолог!ею , радикальними методами, у н!й були ч!ткими ело-менти новаторства, под1бного обновленськлму. Запроведжен-нет нац1ональноУ мови-в Святому Письы! та богослуж!нн!, УАЩ повторювала шлях РеформацГ/. Про це ж св!дчвгь ! т"к! канон!чн! новацГУ як доц!льн!сть зм!ни церковних канон! в ю вимогу часу, доступ в арх!ерейський сан одруженим епископам ! мирянам, дозв!л духовенству в позабогослужбовий час носити цив!льния одяг, стригти волосся. Все це п!дкреслюва-ло схожесть з протестантизмом, хоча, залишаючи незы1нниыи основн! православн! догмати, УАЩ розвивалась у загальноау русл1 православно!' !деолог!У.

Характеризуют УАПЦ як ори'г! нальну суы!ш правое лав"я, протестанцизыу, укра!неькоУнац! ональноК 1де? й остального радикал! зму, сл!д зааначити, що в ц!И оуы!ш! ч!тко проглядаеться доы1нанта нац! онального чинника й украУн-ськоК деркавност!. Враховуючи реальн! 1сторичн! умови,передуты так!, як беэдер»авн!сть Укра¥ни, невпинний 1нона-ц!ональний москвоцентричний тиск 1ыперських структур на р!ан! сфери "укра!ноького сусп!льного киття, можна стверджу-вати, що ц! новацП украКнськоУ церкви були викликан! не суто церковними !нтересаыи, а загально-нац!ональною потребою зв!льнення народу в!д дискриы!нац!Иного антиукраХнсько-го преоу 1 створення влас но? деркави.

У другому розд! л! "Державотворчий процес ! украТнсь-ка церква на порлз! XXI стол!ття: сьогодення 1 перспективи" автор анал!зуе роль церковних орган! зац!й в контекст! су-часного стану ! перспйктг укра^нського деркавотворення. Эважаючи на те, що рел!г!йний 1 церковний фактор в дуже важливим у цьому процес!, . .сра¥нська держава з свого боку мусить ыати ч!тку !■ д!еву лол!тику щодо рел!г!У 1 церкви. Гарантуючи эагальнодемократичн! права ! свободи сво!м гро-ыадянам, ! свободу сов1ст!', зокрема, в она не може абсолютно нейтрально сприймати як нов! тн! нетредиц! йн! для укра-Хнц!в, але забезпечен! ф!нансово рел!г!йн! впливи, так ! багатов!ков1 доыагання визнаних рел!г!йних центр!в на право бути нашими духовними проводниками. В цих умовах нер!в-них ыожливостей рел!г1йн! поцуття 1 в!рування укра5Снц!в потребить конетитуц!йного захисту деркави в!д надм!рноК екс-пансИ з боку найр!зноыан!тн1ших !ншоконфес!йних 1 просто

рел!г!епод!бнюс вчень, як! деструктивно впливають ^а ук-ра!нськэ пол! конфас! йна середовища. Дисертант эвертае ува,-гу на те, що украУнське християнство мае свою особлив!сть в тому, цо формувалось як синтезоване - русбке, тобто ук-ра!нськэ, Опираючись на ун! версальний характер християнсь-коХ в!ри як шлях до спас!ння, киХвська християнство перей-няло э1 Сходу обрядов! й культов! форыи. Опнак не сприйня-ло в! зант! йського цезарепап!зму ! ритуал!зму, рел!г!йноУ нетерпимост! I неприязн! до !нов!руючих. Назважаючи на про-тиримську пропаганду з боку Константинополя, а пот5и Иоск-ви, украХнц! досить толарантно дивилиоя на зах!дних хрис-тиян.

3 !нп;_>го боку, украУнське кизвоцантрична християнство зростало'в значн!й залежност! в!д няао! деркавност!. Якщо в зах!дних церковних традиц!ях незалежн!сть держави не за-вжди !дентиф! куеться з церковной автокефал1ёю, то у право-слав"! ця тенденц!я проглядавться досить ч!тко. Автокефаль-на церква розглдцаеться як необх!дний алемент деркавност!, а тому питания про П статус мае пол1тичний зм!от. 1стор!я св!дчить, цо украУнська держава завжди налагалась. мати своп назалежну церкву, а боротьба за автокефал!» виотупала час-тиною боротьби за украУнську деряавн!сть.

Оск!льки !нститут патр!архату в традиц!йною формою ор-ган!зац!У сх!дних царков, то ц!лком 8аконом1рним е домага-ння украУнського хриотиянства отримати канон! чну патр!аршу автокафал!».

Автор доводить, цо сучаона активхзац!я руху за канон!ч-ну паар!арау автокефальн! сть украУноького хриотиянства мае

ст!йку 1сторичцу тредиц!». Оцнак в!дсутн!сть украУнськоУ державнос-ц I найр! зномвн!тн!т! пол!тичн{ 1 церковн! чин-ники внугр!шнього 1 аовн1сн»ого характеру часто перешкод-кали цьому. В уыовах незалежноУ украУнськоУ держйви пол! -тичн! аспекти вир!шення проблеми ц! лкоы сприятлив!, ос-к!льки, неэважаючи на тиычасове роз"сднання украУнського правлолав"я, з одного боку, ! позиц!ю 1ГКЦ э 1ншого, вс! вони виотупиоть виразйиками укрвУноьких !нтерес1в. А дер-яавний принцип свободи сов!ст! ! вМокремлення церкви в!д дедаави робить мШыальниыи в!ды!нност! м!ж ними.

Зв!дси випливаз д1влектична едн!сть пол!вар!антност! цих рел!г!й в УкраУн! як нац!ональних, оск!льки нос!яыи Ух а р!вноправн! громадяни деркави, завдання якоУ максимально сприяти Ух екуыен! .ним устреыл!ниям.

Дисертант звертаз увагу на те, що християнство сприй-ыасться ! виражаетьоя нин! народом УкраУни шляхлы-чотирьох основних конфес!й, не кадучи вже про'п! зньопротестантськ! та нехристиянськ! напр ямки. Конфл!кт у стан! православ"я ы!в УПЦ-КП, УЩ-Ш 1 УАПЦ а одного боку, ! позиц!я УГКЦ, з якою на зовс!ы эг!дна царква на Закарпатт1, негативно впли-вое на коноол!дац!ю сусп!льства. Зроэун!ло, що в силу !с-торичних оботавин, пол!тичноУ ор!ентац!У, чисельност! ! со-ц!альноУ активност! Ух роль в дериавотворчому в1дродженн!; УкраУни не одинакова. Однак, ыаючи правов» гарант!У дер-жави, вс! вони об"ективно зац!кавлен! у УУ стаб!льност!. I Лвщо штучним 1 неадекватним видаеться сьогодн! ы!конфас!й-ио протистояння, яке переворшуе протистояння в сусп!льно-пол! точному 1 духовному житт! в ц!лому.

Оск{ льки причиною ыГжконфес! йного роз"еднання ук-paYHntB були, перш за все, не рел!г!йн1, а св!тськ1 ыоти-ви, то з утворенням укра'/нсько? деркави вони втратиди вояку внутр!шню доц!льн!сть. А фактично пол! тична оуперництво про те, котра'конфес!я наШльш укра!£ноька, повинно стати пол1тичниы партнерствоы в доказ! цього.

I як це не парадоксально звучить на перший поглвд, ди-сертант розглядае УГНЦ як своер!дний дипломатично-пол! тич-ний вар!ант yKpaYHCbKoY православно! самобутност!.. Однак не под!ляе думку про те, що коли б Украина в с gift час при допомоз! церковно! ун!1 з Римом "в!ддрейфувала" до Евро-пи, то сьогодн! вона була б м!и першими YY народами, chaxo-дячись mi,к пол!тичниы 1 християнським Сходом 1 Заходом, Украина Hi як не могла позбутись тих чи !нших вплив!в 1 змуше-на була шукати саые cboY шляхи для вир!шення cboYx проблем. Геопол1тична виг1дн!ить УкраУни при доброму взавмопорозуы!-1 Hi YY суо!д1в виливалаоь у невиг!дейсть при Ух суперництв! i ворожнеч!, коли кожен намагавоя будь-якими способами закрутись на YY землях. В х{д !шли не т!лыш в!Йськов|, пш л!тичш чи економ!чн1, а й рел! г! йно—церковн! чинники. В! — зант!я, Москов! я, Польща, Poet я, Австро-Угорщина 1 т.д. прь клались до того, щоб роз"еднати наш народ i м!жконфес!йни-ми чвараыи, рвучи не т1льки т!ло, ала й душу украУнц!в. I яйцо зах!дна традиц!я давала можлив!сть церкв! збер!гати пе-вну незалежн!сть в!д св!тсько5! влади, то сх!дна, з YY п!д-порядкуванням церкви держав!, зыушувала коритись насиллю t виконувати часто не властив! цёркв! функц! i. Рос!йський по-л!тичний шов!н1ом переноаився в церковну сферу. УкраКнеька

сьогодення теж цьоыу п!дтверяження.

3 !ншого боку дисертант переконаний, що не ол1д пере-оц!нювати рол1 рал! г! йних формувань на державотворчий прочее, яка в силу в!докремлення !нституту церкви,в!д держави, в опосередкованою. шляхом п!дтримки чи протид! У цим проце-сам. До.того ж рел!г!я - це це не вся культура, а т!льки П частина, що !снуе поруч !з секулярною.

На його погляд, не було 1 якоУоь суттевоУ рол! церкви у процес! розпаду пол!тичноУ системи СРСР, яку як заслугу приписують соб! сьогодн!. Це вже пот!м рел!г!йн! питания сп!впали з пол!тичними 1 особливо на грунт! оборони людсь.-ких прав ! формування украУнськоУ нац! ональноУ св!домост!. Оиниы !з насл!дк!в такого сп!впад!ння в умовах сучасноУ Ук-раУни в тецденц!я до надання тому чи 1ншому напрямку хри-стиянотва рис нац! ональноУ тотожност!. В цьоыу контекст! неправом!рними в прагненкя будь-якоУ церкви претендувати ш доШнуючу роль у державотворенн!, а тим б!льше стати энаря-дцям пол!тичного тиску абз державною рел!г!ею. Створення деркавноУ церкви в сучасн!й пол!тконфес!йн!й УкраУн! привело б до клерикал! эац! У сусп!льства, сприяло б м!жрел!-г! Иному розбрату, деструктивно впливало б на побудову дер-жавност! УкраУни.

Дисертант розум!в, що церква не моке стояти осторонь повеявденних людських турбот. Однак вона не ыоже ! не повинна ан! п!дкоритися дериав!, ан! п!дкорити державу соб!. Для неУ е принциповою ыожлив!сть бути пол!тично в!льниы • самодостатн!м духовюш авторитетом.

1стор!я св!дчить, щр !нститут деркавотворення 1 дер-

данного управл!ння, якиы би демократичним в!н на був, обов"язково зв"язаний з насильотвом. В цьоыу план! висту-паз абсолютно безперечним принцип в!докремлення церкви в!д деркави ! школи в!д церкви. Адже, э"вднавшись э державою нав! ть в найблагородн1ш1й.справ!, церква починав виксну-вати частину УУ функц!й, переймаячи УУ насильницьк! ыето-ди.

Деяк! пол! тики ! релШйн* д!яч! переконують, що ук-раУнська державйсть матиме п1д собою м!цний грунту коли, в УкраУн! буде власна, ц!лком незалежна нац!ональна церква - своер!дний вар!ант протестантизму на наших теренах. Дисертант вважае, що не сл!д !дентиф!кувати нац!ю з одн!-ею ! з рел! г! й 1 що украУ нський народ - це поняття пол! -тичне 1 державна, а не в!роспов!дне. А в!льний статус цер-* кви розум!вться ним не т!лыда як автокефальна канон! чн!сть в!д визнаних ! не завжди дружн!х до нас рел1г!йних центр!в, а й незалежн!сть в!д державно! влади ! найр!зноман!тн!ших св!тських втручань.

Говорячи про украУнська дер8авотворення сьогодн!, маемо на уваз! саме нац!ональну. деркаву. Оцнак постановка питания про украУнську нац!ональну церкву розум!вться нами як процес форыування м!иконфес!Иного окумен!тного вднання, яке сприяло б процес аь. консол!дац!У народу 1 його двр-яави. Сьогодн! необх!дно домагатися не творения едино? на-ц!ональноУ церкви, и мирноУ, цив!л! зованоУ, екуыен!чноУ сп!впрац! церков, толерантного отавлення один до одного в!-руючих р!зних конфес!й, ! нев!руючих, щоб л!кв!дувати ту

парадоксальну ситуац!ю в Укра*н1, коли кожна окремо взята церква наыагавться сприяти духовно-нац! ональному в1дродосен-ню, а вел разом перешкодкають йому. Реальним 1 перспектив-ним е шлях, що передбачае возз"еднання зах!дно¥ рел!г!йноХ традицН з единою сх!дною.

Можливо сама екуыен!чна консол!дац!я в оправ! нац!о-нального державотворення приводе 1 сам! конфес!¥ до свое-р!дно¥ украКнсько? християнськоК сп! вдружност!.

В цьоыу контекст! дуже важливиы е анал!з основних тен-денц!й державно-церковних ! м!жконфес!йних в!днооин в су-чаон!й УкраЛн!, Ух прогнозування 1 гармон!зац!я.

У висновках сформульовано основн! положения I рекомен-. дац!У, що випливагать з досл!джувано¥ проблеми, показано шляхи нормал! зац!И рел!г!йно-церковного життя, яке е одн!ею з передумов сприяння державотворчому процесу в УкраКн!.

Основн! роложення ли^ ..стал! 1 зикладен! в таких. луб.л!-

1. Ф1лосрф!я. Щдручник для студент!в вищих навчальних . заклад!в. - Льв!в, "Логос", 1995. - 14 друк. арк. /у сп!в-

авт.У.

2. Християнська церква в украУнському деркавотворенн!// Гуман!тарна осв!та 1 проблеми духовного в!дродження Ук-ра¥ни: Тези доп. ы!жвуэ.наук.конф. 21-22 березня 1994 р. -Льв!в, 1994 - 0,1 друк.ари.

3. УкраУнська церква м!» Сходом I Заходом // Гуыа-н!тарна осв!та ! проблеми духовного в!дродження Укра1ни: Тези доп. м!жвуз.наук.конф. 21-22 березня 1994. - Льв1в, 1994. - 0,1 друк.арк.

4. Дзркавотворчий процес в УкраУн! i рел!г!я // Perl ональиа пол!тика УкраУни: Концелтуальн! .засади, 1 стор!я, преспективи: Тези доп. ы!жнар. наук.-практ. конф. 10-11 листопада 1994. - КиУв, 1994 - 0,2 друк. арк.

б. Церква яе саыодостатн1й авторитет в украУнському державотворенн! // 1стор1я рел!г!У в УкраУн!: Тези пов1-домлень У круглого столу 3-5 травня 1995. - КиУв-Льв!в, 1995. - 0,2 друк.арк. /у сп!вавт./.

6. Автокефал!я украУнськоУ церкви як елемент держав-ноет! // 1стор!я рел!г!У в УкраУн!: Тези пов!домлеяь У круглого столу 3-5 травня 1995. - КиУв-Льв!в, 1995. -0,3 трук.арк.

7. Бу„,1тел! народного духу /Священники Га ли чин и у бо-ротьб! за украУнську дер1авн!сть /Перша полов.XIX ст. // ж.Ун1в8рсум. - 1995. - № 5. - 0,5 друк. арк. /прийнято до друку, у сп!вавт./.

Пипысамо до друку 13 40.84 1/16

Уилрук. 0,9. Обллидлрк. 1,0 Тираж 100. Зам. гчо 1995р. Бетлатний ПомграфД'ЦЯ |н«ту icTOpä Укражи HAH Украши Кж»-1.Груш®»ського,4 -