автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Науково-технiчна полiтика в Украiнi у 1976-1985 роках : критичний аналiз (на матерiалах дiяльностi партiйних органiзацiй промислових пiдприемств)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Науково-технiчна полiтика в Украiнi у 1976-1985 роках : критичний аналiз (на матерiалах дiяльностi партiйних органiзацiй промислових пiдприемств)"

. V":

^ Дніпропетровський державний університет

На правах рукопису Калиновський Вячеслав Борисович '

Науково-технічна політика в Украйні . у 1976-1985 роках : критичний аналіз ( на матеріалах діяльності партійних організацій промислових підприємств )

. і ,

07-00-0) - історія громадських рухів і політичних партій

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Длі я ропетро всі,к • ] 994

Дисертація'в рукопіс.

Робота виконана на кафедрі політичної історії Харківського державного університету.

Науковий керівник:

'Докгор історичних наук, професор ТАНЦОРА В.І.

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, професор БЄЛ0УС08 Л.Ю.;

- кандидат історичних наук, доцент Б6С03 Л.М.

Провідна установа: Київський державний університет «.

л

. Захист відбудеться 'ОСІ" 2-Є№-4 ’ 1994 року о

/З у -і О годині на засіданні спеці авізованої вченої ради ,К. 053,24.03 по присудженню наукового ступеня кандидата історичних наук у Дніпропетровському державному університеті /320625, «Дніпропетровськ - 10, пр.Гагаріна, 72, корп.І, ауд.604/.

& дисертаціво модна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського дераавного університету.

Автореферат розіслано "Ііі" 1994 р.

Вчений секретар - -

спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук.доцент 1,0.КРИВИЙ

, ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми визначається тим величезним значенням, яке має науково-технічна політика для будь-якого суспільства. .

Сьогодні азгоригег України як самостійної держави може бути утверджений тільки при використанні досвіду минулих років, врахуванні помилок на шіяху підвилення результативності науково-тгх-нічних досягнень у вирооннцтві. Вивчення проблеми науково-тех- ;■ нічної політики даз можливість здобути урок з минулого, визна- . чити шляхи успішної реалізації в умовах формування ринкових стосунків, нової політичної системи В Україні. - .

Актуальність теми обумовлена також і тим, :;ю соціальний ви--бух, що відбувся у суспільстві наприкінці 30-х ~ початку 90-х рр., криза, яка поглиблюється, змусили по-новому поглянути на ' . роль гіГіРС і Компартії України, показати їх неспроможність у вирішенні соціальних проблем, нк це відбувається у розвинених кроках світу.

Україна у І9У0 ,р., маючи колосальні мінерально-сировинні 1'. виробничі ресурси, виробляла 5% світової продукції, хоча її на- . селення складало всього 0,8Й населення планети*. І як не парадоксально, маочи таку значну матеріально-технічну базу, соціальні проблеми все більш і білю загострювались.

Про результативність науково-технічно? політики, як нам уявляється, свідчить рівень використання виробничого і наукового потенціалу, а також забезпечення швидких темпів економія-ного росту, спрямованккх на рішення соціальних проблем суспільства. Однак продуктивність праці в Україні не дозволяла тх вирішити, оскільки з 70-х рр,- вона почала падати. У І97І-І975 рр. продуктивність праці виросла на' 4,1% проти Є,їй за 19661970 рр.; у Ь8І-І965 рр. - на 3,№і, то у 1986-1990 рр. - всього на Зниження: темпів її росту, що негативно позначилося на соціальному становищі населення України, пов'язане і .

з іншими факторами. Незважаючи на проголошення соціальної спря-мованності, економіка не забезпечила у достатньому обсязі ви- ■ робницгво товарів першої необхідності. Це пояснюється неможли- .

вістю реалізації десятків постанов КГ1РС і уряду колишнього

СРСР, чо вимагали підвищення ефективності і як ос? і виробництва

1 іірииановський Б. Зовнішньоекономічні зв»язки суверенної /країни // Економіка України. - 1992. - йІІ. - С.З-Ч. ,

на основі технічного прогресу, удосконалення організації управління при зберехенні старої командно-адміністративної системи.

Сг.упінь наукової розробки проблем. Враховуючи, до проблема здійснення наукова-технічної політики в Україні знайшла своє відбиття як у суспільствознавчій. гак і в науково-публіцистичній літературі, пошукач обмежився тими роботами, які дозволяють чітко вцділиги напрямок наукового пошуку. Праці вчених, політиків, спеціалістів, що стосуються проблеми, автор умовно ділить на дві групи: радянського лзоіоду і періоду після ппоголоаеккя незалежності України. •

При цьому, на наиу думку, радянський період доцільно розглядати у два етапи.

Перший г. до квітня 1585 р.. коли криза у політичній, економічній сфері примусила :л?0 відкрито признати неспроможність • старих методів керівництва. .

І другий - з квітня Т965 р.. коли появилась надія на оновлення суспільства, полі паз кня умов житія людей.

Проголошення перебудови та гласності дало деяку можливість суспільствознавцям ке тільки критично поставитись до досвіду правлячої партії, але і почати перегляд підходів до минулого, віддати -сумніву прано правлячої партії керувати всіма сферами жктгя суспільства.

Оскільки огляд значної частини літератури радянського періоду у багатьох дослідженнях був поданий раніше, необхідно розглянути його, виходячи з реалій сьогоднішнього дня, що сформували зовсім нову систему поглядів в оцінці історіографічної та іншої наукової літератури.

Методологічні принцип:: дослідження, ао склалися за багато десятиліть, стримували методологію у класичному її розумінні, віддавши приоритет принципу партійності на зікоду принципам істо-ризиа та об'єктивності. Взагалі узагальнювався тільки позитивний досвід, недоліки і упущення затушовувалися. З урахуванням цього обгрунтовувались висновки, вироблялись рекомендації.

Суспільствознавці відчували момент, бачили ситуацію і скочування командно-адміністративної системи до кризи, однак вони могли здійснювати аналіз строго дозованої інформації і зазнавали Ідеологічної цензури. Це чітко виражено у найменуванні монографічних дослідгень, гем дисертацій і г.п. . .

■іо гру.іИ публікації радянського періоду належать Іс горі о— грЛ'іічкі праці, ”0 їс;.;:<і»гься окремих ао~е^тів Д0слідкувс..і0ї те-

ми. У них узагальнздться діяльність ХІРС І Компартії України на різних етапах розвитку радянського суспі льмзз^.

У кожній із зазначених праць затори якоюсь мірою торкалися досліджувано? гегл:. Так, у дисертації Б.П.Ііапелйсного, статті' . ’ П. О.дсбродумова і С.М.ійепчука гєі/л ііаукозо-їгхаічаої політики " позначена, але нг розкрита до кінця. Ка наау думку, треба, було б, більа докладніше розкрити причини, до стримували розвиток науки . • і виробництва з напрямку соціальної с^ер::, .$ормув-дая механізму' гальмування науково-технічного прогресу. •

У монографіях, орозіурах і статтях ая до 19В7 р, і навіть у більш пізній період .іослтдкики зідмічазть гостроту необхідності ' переведу промисловості на рейки інтенсивного розвитку, посилення інгеграціґінкх процесів у науці і виробництві. Однак зони або залишили поза узаго.о, або лише частково горнулися причин зас-тіпних яви її в економіці і соціальна-: сі-ері ,

* Кадакура Я.С. Організаційно-партійна діяльність Кошаргії України у працях радянських істориків: Ісгоріогрз.ічниі; нарис. -К.: Лета вкола, 1976. - 207 с.; ±!го ке. Ксіклункстаческая партия • Украины в условиях оазвитого социализма: Исгориогоа^яя: Дис. ' ... д-ра ист.наук. - 1979. - 50ч с.; доородумоз П.О., Кла-

пчук С. М. Діяльність КіІ?С по здійсненна науково-технічної політик;: в умивах аоззннугого соціалізму: Історіогоафічні проблеми // Укр. іст.:кураал. - 1979. - !-Ц. - G.lOV-IlG; Ковосад А.0. /Із историографии деятельности Коїларгии Украины о подготовке кадров рабочего класса в условиях научно-технической революции // Зесгн.Львовского политехнического ин-га. - ІУВ7. -0216. - С.99-Ю4; Капе ладный В,Л. Историография развития науки и ее связей с промыпленнкм производством на Украине в 50-е - . 60-е годы /практика парторганизации/: Авторе;1. ... канд. ист. наук. - д., 1991. - 26 с.

^ Лпхолаг А.З. Заяне/.лая задача экономической стратегии: Из опыта партийных организаций Украины,по ускорения научно-технического прогресса в прсмысяенаобги. - Львов: Изд-во при Львовском гос.ун-те*издательского объединения “Зада зкода", І9ВЗ. - 168 , с.; Шгв'М'к J.H. ііиріпгння тр.удозиь:и колекпгзами про;.яслозих підприємств республіки соціальио-екокомічкпх питань на сучасному етапі // Укр. ісг.;іуряал. - Г965. - №. - С.6-17; ііурсом ускорения: Шляхи перебудови господарського механізму, - : ПолітвидаВ

України, І9В7. - IIV с.; Орлов возрастание иукозодязей.роли iCilJC и всестороннее совершенствование социалистического оо-'дгег.-а. - д.: Политиздат Украинч, 19В/. - 35У с.; Сггдма.З.Л, Социальная направленность даооднохозянствэннух планов. - і'..:- . Лолитиздаг Украину, 1у07. - 100 с.; Соа:альао-оконо:,г.ічгсное развитие Укргги.чско1.'. ОС?. 60-е гг.: Сборник научных трудов, d., іь'ос!. - 133 с.; Белоус ой Д.:и. Изобретательстве к рацлин'.дизатс-оетво как «copva ?зорчес«.о.1 активности і:асс. - &иі:а ж кола, 19*. - І5І с.; Зінкевич ?.Д.,гУОрська л.а. .Зростання доопобугу оадянського народу - осяов-з еколокічио? стратегії. Хйг^С // Ью- ' НИК Льахв . ПОЯ; техн. ІН-Т у. -1969. - .'/09. - J.I07-I ti.

Разом з тим не in дають можливісгь проаналізувати деякі сторони науково-технічної політики партійних організацій України а досліджуваний пері ох.

. Велике значення для дослідника маьть гакоя публікації,

ЧО з'явилися після того, як зііішли з політичної арени КГІРС і Компартія України. Особливий інтерес у зв'язку з цим викликають роботи учених, державних і партійних діячів, спеціалістів, які а*'яз а ли ся після проголошення суверенітету України, відміни монопольного права КП?С на керівництво всіма сферами ким я суспільства, виходу на ринкові орієнтири^. Характеров рі:со.о цих праць е ге, цо вони найбільш близько підішли до наукового обгрунтування тіснот взаємодії науково-технічного розвитку і соціального прогресу суспільства. Визначені ними проблеми потреоуать поглибленого вивчення і дослідження коренів застійних яввд у вказаних киш напрямках. '

Душаться, що є необхідним зробити огляд праць істориків і громадських діячів діаспори, які не могли з*явкгися раніае о тої причини, цо їх підходи і погляди на суспільно-політичні процеси в суспільстві розходились з радянською офіці/ноц точкою зору.

На відміну від робіт вітчизняних суспільствознавців, вчені українського зарубі^ая виявились (Ильи далекоглядними у прогнозуванні розвитку соціально-економічних і політичних процесів в Україні. Це допомогло об'єктивніше дослідити дисертанту ситуацію в Україні і стан справ в управлінні промисловістю, наукос, 'соціальною сферою.

* Ангамоноа й.Г. Чи є у академічної науки ыаиоугпе? // оісннк Академії наук України. - 1591. - *5: їіесоь Л.Перестройка без мастера/ // Политика и время. - 19»І. - 1515; Дзюба І. Україна і світ // Вісіик Міжнародної асоціації україністів. -1531. - :-2І; бвтухов 3. Політиків екзаменує економіка // Зіче,-1992. - й7; Столяров 3., Тарасович Б. О научно-тсхническоп политике в Украине // Экономика Украины. - 1993. - Попов-'кі*н В. Сучасна катастоофа української економіки // Сучасність.

- І9У3. - Ні и др. .

2 •

^ уяієнко П. Соціалізм давній і новичаснлн. - Лондон, 1968. -230 с.; Руденко м. Економічні монологи. - Сучасність, 1978.

- 2^0 с.: Василів М. Ьсгуп до економічних каук. - Мюнхен,

1965. - 213 с.; Суогельниі, 0. оастііі та спроби реформ. - В і;н.: Україна: історія. - К.; Либідь, 1991. - С.462» Граоович Г. пк нам реорганізувати наукуї // Віче. - 1992. -

.'(О. . . '

Аналіз наявної літератури дай підстави с тверджу де ги, що дослідження багатьох раніше висвітлених проблем не одержали глиоокиги розкриття у заідеологізованій радянській історичній науці. "Ьілоо плямою" у ні к залишилось, зокрема, наукове обгр> нтування істОііикаї.-и наукиво-технічної політики, низької результативності радянської економіки, несприйнятливість ї'г до новинок науки і техніки, невиконання соціальних функцій по задоволенії:] життєвих потреб людей. І, нарешті, пошукач ставить перед ' еибоо мету проаналізувати причини, чему зусилля ЯПРС і Компартії /країни по вдося^/шэннв управління промисловісгю, виробленню !іО|,:.; і мггодів господарювання виявились малорезуль гатив ними. '

лрцнилогічи, ікя.'.ки роботи, як і вимагає методологія іс- • теричної науки, були визначені по ходу дослідження, і охоплю- ' . югь 1976-1965 і:р. Це один із суперечливих періодів розвитку партії та країни. Після відлиги, яка настала на початку 60-х •'

рр., у 7и-х рр. знову дістали перевагу комаидно-адміністрагиа-ні методи господарювання, управління, почали зростати трудно- • іці, помітно зменшились темпи економічного росту.

Аналіз дійсного стану справ в роки десятої та одинадцятої п'ятирічок свідчать про те, що рішення партійних з'їздів були половинчаті, оскільки не були достатньо підкріплені ні політично, ні еииюілічно, ні практичними ділами на рівні центральних плансвих та інших органів, залишилися по суп тільки директивами. ■

Надмірна централізаЦі я стримували ініціативу, зацікавленість трудящих, давала простір суб'єктивізму, гіпертрофувала рель гз значення управлінського прошарку, який повсвдно переслідував свої власні соціальні інтереси. Намагання розширити права трудових колективі а, їх самостійність впровадженням госпрозрахунку, самофінансування і самоокупності не тільки не зняли конфлікту, а навпани - загострили стосунки ні* виробничниками і надбудово* у вигляді міністерств. В результаті гак і. не буп сгяорзний госрояп;’.іг.іі., ічслалізм, що стимулював би . сприйняітя науногр-іїхні ч.шх новинок, долав би відчудяення ро- _ бітнг'кія лід р-'-уль?агіз своєї прані. Надмірне укріплення цен-гр.'ілізозанного управління стримувало розвиток соціально^ сфери. Тому,аналіз ць'то періоду наявних суперечностей та прорахун-кір,-,ч‘піхіь і' г(іс.:гн^нг. у розв»г"у нлуково-техн І ЧНОГ політики

спрняз з'ясуванню маловнвчених сторін діяльності Компартії Украї-гш. '

- Узагальнення і аналіз усіх цих процесі з у досліджуваний нами період дасть можливість більш об'єктивно осмислити і причини нагромадження у радянському суспільств} негативних явищ, нерозв'язаних протиріч, яііі врешті привели до соціального вибуху, стали причиноо кризи.

Мета і завдання дисертаційного дослідження полягасгь £ тому, щоб на основі узагальнення і аналізу документів державних архівів та інших джерел вивчити питання, що відбивасть йміст наунільо-тех-йічної політики та її наслідків, зробити спробу кати реальну картину тоґо, що привело радянське суспільстві; до стану політичної,. соціально-екокомічної і духовної кризи. При цьому автор прагнув певніше використати нові методологічні підходи, які базується на критичному, об'єктивному, по-спразиньому діалектичному аналізі історичних процесів. Пошукач також застосовував загальноме-тодологічні поглядь ретроспективного огляду подій, системного, проблемно-тематичного аналізу документів то інших джерел.

Для досягнення означенної мети лредбачаетьсн розв'язати в межах роботи такі завдання:

- показати, що у досліджуваний період, як і у наступні роки, науково-технічна політика не виконала своєї головної функції -сприяння прогресу і вирішенню соціальних проблем суспільства-,

- через аналіз документів, матеріалів та інших диєрел розкрити причини, що гальмували впровадження науково-технічних досягнень;

- сформулювати висновки і положення, використання яких .відповідними державними органами могло б сприяти здійсненню науково-технічної політикч в умовах переходу і стабілізації ринкових відношень.

‘Об»ектои дослідження є зміст організаторської, ідеологічної і пропагандистської діяльності структур Компартії України в галузі окремих напрямків науково-технічної політики в період прагнення партійного і державного керіваиціва країни спрямувати розвим»* промисловості по шляху інтенсифікації. Предметом дослідження е причини, що обумовили гальмування сфери соціального призначення, їх характер і взаємозв'язок із системоь командно-адміністративного втручання в процеси науково-технічного розвитку матеріьльаого

дкеццламіг дослідаення були матеріали Ценгральногз державного архіву суспільних об'єднань України, державних архівів Вінки-, цькиї, аіііпр^петровської, донецької, Запорізької, Львівської. Ки-т'ьоькот, Сумської, Одеської і Харківсько? областей, у яких відбита діляьчісі’ь кПРС, ліміаргії /країни по керівництву науково-гехчічнои політико^. Загалом вивчено понад ЗО <|ондіа. Діерше в' .' науковці; обіг зледгно ряд документів, що дають ьсоклкв{ сть'прсстз-кити витоки механізму гальмування на шляху прогресу радянського суспільзгііе, важливими з яких є, на нап> поглял, підміча істинно . наукоаоги підходу в організації виробництва суб'єктивним фактором, а їакоа помилковість у виборі прииритетів розвитку суспільства. ’ ■

Певну частину джерел досліджуваної геми становлять публікації на сторінках радянської преси, кузналів, багатотиражних га-зег, що містять інформант про організаторську роботу партійних організацій, її результативність у здійсненні планів науково-технічного прогресу,

гіакливє місце серед джерел зайняли матеріали газїри "Голор України", куоналіз "Віче", "Сучасність" та ік., які дозволяють децо по-іншому ні» це робилось в радянський пепіод, подивитись на результативність науково-технічного розвитку Украї'щ у дослі-дз у ванні: на,.<н період. Широко викорнстовустьсн дізіїі сірткомчиі збірники, у яких містяться різноманітні відомості, що характери-, зують стан спраз у соціально-економічній сфері. Наукоа## підхід до аналізу суспільно-політичних процесів, необхідність визначення дкерел помилкових і непродуманих дій у реалізації реформаторських кроків та погіраення соціально-економічного стаиовица-в Україні обумовили грунтовно досліджувати постанови,революції партійних зборів,конференцій,пленумів,з'їздів КПРС га Компартії України. •

З дисертації використані також матеріали і законодавчі акти Зєі'ховної Ради України, чаогь оеаг.осереднє відношення до досліджувано? пробле:.,:;. . •

Наукова.новизна дисзптаиі» визначаагься слідуючими положеннями. По-перши, автором здійснюється спроба максимальної) мірою викорясгаїч; нові .'стодол огічні підходи, які формуються в ісгори-кс-паргіііній науці, пр ннцшїи та сдінї;и, які дають можливісгв від-Т{?Сриуи реа.іЬьу ха^ї’/ну до с.іід&уььн^го періоду в діяльності пар-»

тії з усіма його проблемами, труднощами та суперечностями. Подруге, в науковий обіг запроваджується £ значній мірі новий фактичний івтеріал, здобутий в партійних і державних архівах, а га-■ох із друкованих джерел. По-трете, всебічно обгрунтовується аи-сновок про те, що науково-технічна політика Компартії України,не зважавчи иа неодноразово здійснвваїі спроби їт радикальної перебудови в досліджуваний період, не мала відповідного соціально-ецоноиічного забезпечення і проводилась відірвано від життя. При-вертавться увага до уроків неоднозначного досвіду. По-четверте, ва основі узагальнення і аналізу широкого кола джерел поту на ч робить спробу науково обгрунтувати постулат, що вироблювані партійними і державними органами заходи по оздоровленню промисловості шляхом вдосконалення організації виробництва, часткових змін в ївших галузях ве могли запобігти кризи у суспільстві, В-П'яте, вивчення теми дало можливість дисертанту прийти до висновку про необхідність проведення поглиблених досліджень деяких напрямків науково-технічної політики. Зони вказані автором у дисертацій.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягав в тому, що воно несе в. собі нову інформації) про період, шо пере дує стрімкому скочуваний радянського суспільства до кризи, виходу з політично? арени КПРС, проголошенню суверенітету України. Узагаль-носчий матеріал може бути використаний у вузівських курсах по вивчена о сучасного етапу історії Україна політології.

Висновки та положення дисертації масть практичне значення для вироблення і затвердження в науково-дослідній практиці нових ' методологічних підходів, які дозволянь реалістично, в діалектичній єдності відтворити загальної сторичний досвід минулого навої країни, зробити науколо-обгрунтовані висновки, здобути відповідні у ром.

Результати дослідженая, ва наш погляд, могли б стати в нагоді політичніш силам в Україні для вироблення сучасної науково-технічної політики, враховуючи як негативний досвід партійних організацій, так і деякі їх надбання.

Апробація дослідження. Основні положеная і засновки дисертації обговорені на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін Харківського інституту внутріюніх справ та кафедри політичної історії Хнрківського держуніверситету, доповідались на міжвузівській та регіональній науково-практичних конференціях,.

Ю

Структура дисертації. Робота складається Із вступу, чотирьох розділіь, висновків, списку джерел і літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність геми, хронологічні рамки, мета і основні завдання дослідження.

Аналізується стан научовоу розробки і джерел з досліджуваної теми, висвітлюється зміст наукової новизни га практичне значення дисертації.

У першому розділі "специфіка укріплення централізованого керівництва промисловістю в умовах неспроможності командно-ад-міністративио'х системи до змін і оновлення" дисертантом обгрунтовується теза про те, що тільки та науково-технічна політика держави життєздатна, яка міцно спирається на наукові основи.

У зв'язку з цим розкривається зміст лінії, яка проводилась з перших років Радянської влади, аа зміцнення централізовансго керівництва промисловістю. Автор дисертації проводить думку про те, що після громадянської війни і націоналізації підприємств відчувалась обмеженість ресурсів сировини га палива, і тому кон-чеи*рація виробництва, на нашу думку, була в цей період одним з ефективних засобів підвищення рівня економіки.

Але з вступом більшості держав світу в етап науково-технічної революції курс партії на подальке поглиблення концентрації виробництва, як одне з основних напрямів науково-технічної політики, виявився помилковим. При цьому абсолютно не враховувався досвід зарубіжних держав. Наприклад, співвідношення найбільших підприемзгв-монополій, дрібних і середніх виробництв у Японії, їх доля а загальній кількості нампаній, обсяг продукції,'що випускалася, були не на нористь перших. Аналізуючи практику партійного керівництва, науково-технічною політикою, автор приходять до висновку, що вона не рідко спиралась ке на об'єктивні закони розьитку енономіки, а на випадкові результати експериментів без прогнозування і проробки тх наслідків у масштабах всього народногосподарського комплексу.

У главі висвітлені також деякі сторони діяльності Компартії України по підсиленню партійного впливу на виробництво за рахунок збільшення прийому в КПРС робітників, удосконалення структури партійних ланок, утворення розширених парткомів і рвд сек-

ретарів партійних організацій, як додатково^ надбудови над трудовими колективами, які разом із профспілковими і комсомольськими організаціями поспливали кокандно-адмініограгнану систему, не приносячи при цьому погрібного еі{екгу.

На прикладі розвитку бригадних форм організації праці псшу-кач доводить, що, всупереч гвердаеяню окремих дослідників, на підвищення ефективності роботи бригад більше спливала не «адбу-дова у вигладі суспільних організацій, а введення госпрозрахунку, використання нової техніки, що вело до скорочення страт робочого часу, Оільп економічного використання сировини ТОЩО. Тому автор багато уваги приділяє причинам, які гальмували впрова-дкекня госпрозрахунку в бригадах. Виходячи з проведеного аналізу, аатор робить висновок, яо до впровадження прогресивної ферми господарвваяия не були підготовлені інженерні та керівві кадри, спеціадісти. Соціологічні дослідження, які б.ули проведені на підприємствах України, показували, що ЧО’Ь керівників і спеціалістів не знали, чим конкретно відрізняється повниіі господарський розрахунок від умов, у яких керовані ними колективи працпвали до цього. Але маховик командно-адміністративної системи переносив результати експериментів по впровадженню госпрозрахунку, самофінансування і самоокупності в окремих колективах на промислове підприємство в цілому, що дескредитувало саму ідею взагалі.

Узагальнення і аналіз отриманих У ході дослідження даних приводить пошукача до висновку, яо адмі«іструванння в галузі спеціалізації і концентрації промислового виробництва, впровад-аення . госпрозрахунку тільки частково здатно було "оздоровите" економіку, яка котиться до кризи. Масовий яерехід народного -господарства на госрозрахунок, який не був всебічно підготовлений, явився одноо з головних причин руйнування економічної системи КОЯИДЩЬО-го СРСР, прискорив розрив господарських зв'язків, побудовааих на жорстокій, практично безальтернативній системі спеціалізації,, кооперування і розподілу продукції1.

У другому розділі "Науковий потенціал України.Суперечності ме- ■ ханізму його функціонування та використання" • характеризується науковий потенціал країни,аналізується ефективність функціонування різних форм взаємодії науки І практики,прссліджуегься вгра-

1 Романск П. Інтеграція. Пошук варіантів // Політика і час. -19ІЗ. - №9. - С.І4.

<•’,!>» Радянським С"ЮЧ.'М М’-;клг-тать щ<? о Ю-гі рр. активно ьключи-п*".п з спітовий пр'‘"ег н*"к ш -технічної рополючі ї, про щі’ спід-

• іпть матеріали липновлг-. /ІОЕС- р./ Пленум:- ЦІ І ТШРС» ля якому | 1

і;;»!' -л-т т знову «у в підданий розвитку паккчх галузеЯ економіки

іп моду нарот’ванню виробництва товарів народного спочивання, ці негативно вияьилоея на розпитку соціальної старії.

Авг»р знз Ш” уваг; придтллч не завжди компетентному птдхо-Т мтнгетпретп та відомств до оптнку відповідних наукоо^-технічні'х М ЦГЛГГ) ІСТТҐІ країни, зокрема п ' виробництву вітчизняних електронно -іисливальних машин, ?я їх роль у створенні перешкод на шляху со-

• іальн ї ортента:ч І радянсько 1 ексн-міки.

ііигиення дтнльнгстт наукових центрі в Академії наук України,

;/ 'Ч.'алугеної ‘-’то; ктури інших наукових закладі з у досліджуваний пері .ц свідчать про ті, що ними розроблялись і здійснювались комплексні науково-технічні програми у Львові, Донецьку, Харкові,

Киеьі. Однак аналіз нових матеріалів, вперше зведених у науковий со 1 г автором дисертант ї, Показав, що нзпрофзс іЛність комакдно-агміїіїстративнзго управлінні! иаукг.ю,-ооможенип фінансування гальму г.чля розвиток матеріально-технічної бази наукових закладів, •

(•'’’іп :іо падіння пр ео иш-пстт наукового та інженерного труда, У з:" іаку з цим автор поділп?; думку вчених України про необхідні1-:!) р^організаці ї ніукових ззкладтй, наданню науковим колективні ґ.ільцої самостійності.

і Із дивлячись на наявність зовні по.туг.н'гп наукового потан-г.іапу в Україні і деякі успіхи академічного, галузевого г вузів-оьи іго'секторіи науки, ,ік показують аналіз, пройдений в дослтц-улнііт , використовувався пін вкрай изефзктгаю. інкеиврні центри так і не змогли переломити інертність виробництва в освоєнні іпукпвз-іехнічних нопинок. У 1985 р. шдприсмстазми і об'єднаннями Акяд~мії наук були складені угоди на розробку і впровадженню ТІМ нових технологій. Однак Г>уло прийнято і впроваджено у ви-ро^цнгтво всього двадцять штсть^. Аналіз свідчить, цо багато прини ' циппвих розробок вчених України, які одержали визнання і широке впрозадагния за кордоном, у нас залишилися нереалізованими. Це, зокрема, прогресивний спосіб розлнвки рідкого металу київських пчг-пі'х; розробка по випуску

т

Державний арх^в Київської області. - Ф-.І293. - Оп.І. - Д.45.-Л.І7. '

високонадійних комп'втергв, заснованих ка числах Лбоначчі і золотій пропорції та ін, щол цього запобігти були створені ради сприяння науково-технічному прогресу п;>и первинних паргііііілх КО-мігетаї республіки. Аналіз їх діяльносгі приводить до висновку, що, дублосчи за змістом‘роботу господарників і спеціалістів, вони Н2 змогли зламати міжвідомчі бартери на у.лягу до впровадження науково-технічних новацій. Автор показує штучність *х створення, дублювання ними не тільки діяльносгі виробничників, але і іукадііі комісій контроля за діяльністю адміністрації.

Узагальнивши матеріал розділу, автор схильним думати, ии в умовах економічної реформи і переходу до ринкових відносин моана здійснити рпд заходів по активізації використання вже існуючих новацій і тих, що розробляється.

У третьому розділі "Основні протиріччя технічного переозброєння промисловості і забезпечення потреб соціального росту” дисертант на основі узагальнення аохівних та інших джерел показує, яку велику увагу ДО доіяаргії України, місцеві партійні органи в своух постановах та рішеннях приділяли питаннях механізації і автоматизації виробничих процесів. Однак це втручання, як правило, породяувало безініціативність каарів і спеціалістів. В бурхливій діяльносгі партійних, профспілкових та комсомольських організацій, різноманітних штабів і комісій щезала їх персональна відповідальність за доручену справу. Поширення у дослід8ува~ ний період досвіду трудових колективів Запорізької області по скороченню ручної праці мало велике соціальне значення. Але ае будучи достатньо матеріально підкріплене, воно так і залишилось нереалізованим на промислових підприємствах України. Поза цією проблемою опинилась і галузева наука, де не був в достатній мірі иалагоддеяий випуск робототехнічних засобів.

Організаційна і пропагандистська робота Компартії України очикувияої результативності не приносила. Так, за досліджуваний період питома вага робочих/ зайнятих механізованою і автоматизованою працею, зр- стала за рік всього на 0,58$'Ч

7 розділі показано, як КПРС, Компартія України безвідповідально здійснювали керівництво реконструкцією і технічним пере-

^Шдраховано автором на основі:1 'Экономическое и социальное развитие Украинской ССР в годы одиннадцнтой и двенадцато;; пятилегок. - К.: Техніка, І9Б5. - С.29«

озброєнням виробництва. Так, беручі під особливий контроль в веден-І1Л В Дію цехів і виробництв, погув(ЮСЇЄі: на новій технічній основі у важкій промисловості, вони залипали поза увагою галузі, е;о працювали на задоволення потреб людини. У Луганській облаоїі, наприклад, у 1985 р. будувалось близько 400 об'єктів, для завершення яких погрібно було це 10 років. Однак лолонгарксгоьким рішенії:?,.! тут намічалось будівництво '.де 50 об'єкті.», годі лі: половші я аахг вимагала негайної реконсгрукці ї*«Таким чином,подібне втручання паргііін.их організацій не прискорювало будівництво об'єктів промне ж .і ос ті,-а народжувало нові та нові довгобуди, БІльсе того, ісоигііз, з;о виділяли союзні міністерства на технічне пергозбрссн-ня, Н2 зчвздп вистачало. І терміни реконсгрукці1.; тому постійно збільшувались в 2-3 рази. За цей час обладнання і техніка морально старіли. У дпсергаці т наведені факти, коли діяльність партійних організацій вела до безгосподарності, мзузріальних збитків і т.ги

Аналіз, проведений у даному розділі, відбиває "ьктплну" діяльність апаратних структур, Компартії України, місцевих партійних органів і організація по активізації творчої діяльності тру-двдх чгрзз їх очлучгння у раціоналізаторську і винахідницьку роботу, соціалістичне змагання, що привело до різкого зросту кількості рацпропозиція та винаходів. Однак сотні тисяч технічних новино;: щорічно залишились не використаними, цо а значній мірі знижувало соціальну активність трудящих. '

У_чаїве2том^_£оздІ£І "інтенсифікація суспільного виробництва і рішення соціашіс-етіомічних проблем',' аналізуючи діяльність партійних організацій України, ■'“.втор дисертації приходить до висновку, що н& дивлячись на те, що формально ці завдання на сходили з порядку денного різних партійних фмрумія, практичні їх зіпрівання відзначалося непослідовністю, суб'єктивізмом, поговин-чатіст» і гостро ставило питання про необхідність крутого повороту до зміни ситуації до склалася. У доповнення до того, ідо аи-світлено у попередніх розділах, матеріани цієї частини дисертації показують тако?;- що зусилля партійних, профспілкових, комсомольських організацій по залучений трутних до соціалістичного змагання не давали очікуваного ефекту у досягненні високої прс-

^еравниа архів Луганської області. - §.129. - Оп.63. ~ Д.209,-

дуктияності праці, прискоренні впровадження досягнень науки і техніки, забезпеченню якості продукції і т.п. Заклики КПРС, Компартії України, місцевих партійних органів включатися у "дострокове виконання", "підтримати почин, "забезпечити" якість гожо були нічим іншим,те спробою витиснути 1,из лучшеН организации труда, из высокой ответственности, добросовестного отношения наших грудящихся к делу"* те, що повинна буг.а дати наукова організація праці, високі технології, наПновіше обладнання.

7 дисертації показано, що це був волюнтаризм, зведений у систему. Однак навіть зосередивши зусилля всіх суспільних організація /партійних,профспілкових,комсомольських,ОВІР та ін./, включивши всіх працюючих у соціалістичне змагання, КПРС, Компартія України не змогли виконати своїх власних намічених планів.

,.;с свідчить дослідження, діяльність КПРС по залученню трудящих у боротьбу за якість продукції на основі розповсюдження досвіду трудових колективів Львівської, Дніпропетровської областей і міста Києва, ке глправдала сподівань. Поспішне прагнення виконати вказівки центральних партійних органів без урахування місцевих особливостей С низького технічного рівня інженерних та управлінських кадрів, їх невміння організувати виробництво, низькі технічні можливості станків і обладнання, рівень технології) призвели до неригмічносгі і втурмовщини, породили безвідповідальність і недотримання стандартів і технічних умов. Це стало наслідком того, що з початку 80-х . рр. збільшились рекламації на багато видів товарів народного вкитку, виросли абсолютні втрати від браку. Показники Держкомітету України по росту якості про-, жукції, що випускалася у досліднсуваниЛ період, виявились дука завищеними. З почапсом діяльності Держприйомки на підприємст-вох і в об'єднаннях був розвіяний міф про можливості на фізично і мораяьно застарілому обладнанні досягти якісних показників, однини закшсами інтенсифікувати фізичну і розумову працю людини.

Неможливість рішення завдань інтенсифікації суспільного виробництва за рахунок використання досягнень науковог-технічного прогресу поставила в глухий кут рішення соціально-економічних завдань, привела до виникнення проблем якості та кількості.

■ _У закмчній частині узагальнено результати дослідження, сформульовано загальні ьксновки, подано рекомендації, які, на думку Аіісертангя, могли б сприяти розробці і здійсненню з Украї-

* Горбачев М.С. Выступление перед коммунистами Ленинградской партийной организации // Праіда. - 1985. - 27 пая.

ні наукозо-гехнічиої поліпши, що мала забезпечити в умовах ринкової економіки ріот виробництва, йОі'О соціальну спрямова-нісгь. У самому стислому вигляді висновки і рекомендації такі:

- по-перше, науково-технічна політика, «тк і науково-технічний прогрес у період становлення і розвитку ринкових стосунків вимагають державного регулювання. Без ііого участі неможлива гш-мірна інтеграція у свігогосподарські зв'язки і заміна фізично

і морально застарілих технологій; 1

- по-друге, здійснення науково-обгрунтованої лінії! па змі-

ну виробничих відношень не повинно вести до порушення соціальної спрямованості науково-технічного прогресу; ■

- по-третє, забезпечення безперервного управління науково-технічним розвитком вимагав невідкладного підвищення соціального статусу наукових і інженерних кадрів;

- по-четверте, конкретно історичний підхід і сучасне полонення в Україні застерігають від надмірної.переоцінки досвіду

’ дальнього зарубіижя. Рівень науково-технічного співробітництва ще довгий час буде визначатись зв'язками а країнами СНД. Не мовна, на наш погляд, чорнити все, що було зроблено ранше.оо в га-ному разі суспільству оуде завдано матеріальної і моральної шкоди, знову-будуть повторені помилки минулого. -

Основні положення по темі дисертації відобранені в таких публікаціях:

1. До питання про деякі приорягети Української деркави: Науково-технічні та соціально-економічні аспекти'// Вісник Харківського політехнічного інституту. - 1993. - И8.

2. До питання про ефективність пливу Компартії України на науково-технічний розвиток трудових колективів // Вісдак Харківського університету. - 1994. - Й38І.

Відповідальний випусковий Йрквуля О.М.

Підп.до друку 06.05.94. Формат 60x90/16. Папір газетний. Друк офсагний, Умовн.друк.арк. .0,6, 0блія.-зид.арк.0,7. Тиран 100 прим. Замовлення !і Х'/І ■

Дількиця оперативної поліграфії Харківського інституту внутрішніх

справ

310030, Харків,

пр.50-річчя СРСР, 27. ’