автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Деятельность М.О. Скрипника на посту наркома образования Советской Украины (1927-1983 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Деятельность М.О. Скрипника на посту наркома образования Советской Украины (1927-1983 гг.)"

ЗАП0Р13ЬКИй ДЕРНШИЯ УН1БЕРСИТЕТ

РГ6 од

На правах рукопксу

ШШ1АТИЯ Впстор Григорович

Д1ЯЛЬН1СТЬ М.О.СКРИПНШ. НА ЧОЛ НАРКОМАТУ ОСВ1ТИ РАДЯНСЬХО! УКРА1НИ /1927-1233 рр./

07.00.02 - 1стор1я Украг ни

Автореферат диоертац!! па здобуття наукового ступеня кандидата !сторячних наук

Запор1жжя - 1994

Дисортац1езо е рукопис.

Робота вшсонапа у вгддШ 1сторП куль тури унраТнського народу Хнституту 1отор1Т Укра'1'нк АН Укра!ки.

Науковий корхЕНИк: доктор {сторичпкх наук Даниленко В:ктор

Михайлович

ОФ^ййн! опоненти:

•Доктор ¡¡сторичнях наук, про$ссор Некоз Школа Денисович кандидат хсторичких наук, допент Пир!г Руслан Якович Проэхдна орган!зацхя - КиГвський дерт.авний педагог! члий ун!ворсит а т ¿м.М.П.Драгоманова НШстерства осв!ти Украгни.

Захист в1дбудеться _ 1994 року о // год.

на эао!данн1 спейал^зовано! вчено1 ради К 068.52.05 по захисту кандидате ьких дисертац!£ в Запор!зьксму державноуу уя1верситет! /адреса: ¡330055 М„3п1юр1ищ. вул.5уковдького, 66, 5-й навчалышй корпус, актоЕИй зал./ - 1 •

3 ддеертахцею г.-окна ознайоштись в б{бл!отец1 Згпор1зького ун1-Борситету за адресою: м.Запор1шкя, Еул.Яуковського, 66.

Автореферат роз!сланий

1994 р.

Вчений'секретар опед!ал{зовано1 вчоно! ради

»

I. ЗАГАЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть тегл лослтдионня. В сучасних умовах розбудови кезалежно'т укра"/нсько'1 дертавя посплився iirrepoc до icTopiï, перед-yciv до перелокних ïï пер!од{з, коли pi3KO пркскорюзались пронеси дер-'лвного та Hauiопально-культурного буд^шпугза, Лоруупанась духовна cni лысеть украппЦв. Один i3 т;жих пСр10Д1В прнпачас на 20-Ti -початок 30-х ponia, кош: yxpanrui, отриг.:ави;и ncmii гзтонсмй права в коках раллнсько'г Украпш, переливали значне п!днсссгшл наш ональпо- ' культурного розвитку.

Аналхз набутого досзгду тих por.iB г.;о:?.е олуотти певною ni дрогою у Biî'picoHHi cyiaoïmx проблем i зокрема тих !з них, як-i сталовлять основу дсрт.анного та нпц1 опально-культурного буглвництва. Але осхгль-ки за розробкою теоротпчнпх проблем i практичних под! Г: стояли конк-ретнг люди, долг яких персплгтаяися з ци.\'п псдгятл!, а пгод1 i визна-чалк ïx, дссл1дл:епня д1ялыюст! безпосередпгх учасшпив цих под!й викликас особл;;ркй ¡нторес. Поява нових д^орел, пуйЛ1яац1я маловьдо-м:х документ! в призводнть до необх1дност1 переосглюлевпя рол} окрег/лх дертавнкх д1яч1в Укра'пн;, алал1зу ïx Д1ялыюсТ1 в цей пер! од.

Одним Î3 найб1льш по:лтких i впливових учасник!в украшського н2п!ональко-культурного в1Дродконпя 20-х - початку 30-х poitiB був .'/лкола 0лскс1Йович Скригшик. Переконаний б!льгаовик - ленгнець, bïh був активнг.м учасником псбудови радяяського ладу в Украш!, брав участь у CTBopenHi Союзу PCP. Ало в npoueci посиленач централ! затср-ськнх гсндетцй з держав! Иикола Олексиювпч св1домо став, на захист автоноулих прав респугШки i в r.iipy cboïx мояливостей чинив onip великодерзавтщтву. Тш:км чином, М.Скрипник вступив у нерозривну суперечя^сть: з одного боку bïh науагався зберегти BipHicTb Kor.iynic-тичшй nap?iï, з iinuoro - прагнув проти neï обороняти права свого народу та кого культури.

Особллвий iHTepec становить д1яльн!сть М.Скришика на чолг наркокату освети УСРР /1927-19ЕЗ pp./. С те в д1яльпост1 по розвитку нац10налыю'1 школп, науки t культурл най<51лыа яскраво проявилась особист! сть М.Скришшка з ïï позитизнимя i нсгятивними рисами. В той час - час оформления i зм!цнення тоталитарно!" система в держав!, М.Скришшк був одним Ï3 небагатьох деряавних дгяч!в, ягл мали г.туж-HicTb в1дстоювати нац!ональн! !нтереси Украпш, р!вноправн!сть ïï культурного розвитку. Дисертант на основ! нового п!дходу до вхдомих

нез1Д0\'ЛХ 1 малов1доулх докумэнтальшх матер! айв роаглядаз бага-тогранку д!яльшсть М.Скригашка як наркома осв1тл УСРР, ;юго участь у вирхшенп! складяпх проблем нац! онально-культурпого киття респуб-л!ки в Н1Нгц 20-х - на початку 30-х рокхв.

Дос;йдженяя д!яльносТ1 М.Скришшка на чол! Наркомату осп: ти мае важливо наукове та практичне значения". По-першо, воно даз зг/о-гу вясв!тлити нев1 дом! } калов!дом! сторшки д!яльпостх наркома освхтх, зокрема, його ролг в лхквхдащх кештсь\'енност1 { ЗД1 йснсн-Н1 в республггц початкового Еоеобучу, будхвшщтв! вгадо! пколи, пауковому житт1, його впливу на розвиток л!тератури { шстецтва. Подруге, деякх теоретячн! положения М.Скрипника по вдаодхешш нагцо-нальнох культура не втрагдли свое! актуальное?! й у нал! ляг. Аяа-л!з, узагальнення 1 зд!йснення IX тгсю чи Нпиои шрою спрянло 6 на-д{ опально-культурному розвитку налюТ дерхавя. По-трете, винчения Д1-яльност! Н.Скрипнйка у той пер!од е такок одним !з вакяивих аспек-т!в доел!джсння проблема поЛ1 тичного л}дора в умовах тот ал г тарного режиму, його рол} 1 мх спя в процесх зд!йснення нац!опально-культурно! пол!тики правлячо! парт!

Предмет I хронолог!ЧК1 рямки досл!д?:эння. Б дисерташI ана-л!зуеться д!яльнхсть М.Скрипника на чол1 наркомату осз!ти УСРР з березня 1927 р. по лотий 1933 р. Проте автор гнод! свгдог/о шходять за ц1 ме?.!, цоб показати причпкно-неслхдков!' зв"язки у його дхяльпос-Т1 та мотивами) деяких ршонь наркома. За пЦсть рок!в перебування М.Скрипника на чол! наркомату осв!ти УСРР при його безпосередн!й участх було в основному Л1кв1довано елементарну неписы/ешпсть серед дорослого населения республИш I запровзджене загальне початко-ве навчакня в н!й. Значна робота була зд1йснена М.Скриппиком по реорган1зацг1 вищо!" школи 1 науки в Украхн!. Помгтну роль в!я вхд1-грав у становленн! укра'УнськоУ рддянськох' л!тератури I мкстецтва. В ц} роки М.Скрпшшк залкшався однтл 1з найпосл! довШ шкх пров1дкик1 в пол^ики "украхн! зац!1" в республ!ц!. На цпх напрямках д!яльнсст! наркома осзхти 1 зосередженя основна увага дисертанта.

Стан пауковой роз робки теш. Проблема д!яльност: М,Скрипника на чол! Наркомату освхти УСРР мало досл!дкена. Основе} публ1кацП 1 науков1 пращ присвячен! його ревояющйн!й 1 сусп!льно-пол!тячн!й д!яльност!. Якщо говорим про украУнську !стор!ограф!ю д!яльност1 "Л.Скрипника як чартхйного 1 державного д1яча, то Н умовно можна под!яити на так! пер!оди: 20-т! - початок 30-х рокхв, початок 30-х - ЕО-т! роки 1 90-т! роки.

Характеризуют!! персшй пергод, сл!д зазначити, що тод! булл опублпсован! Т1лькя окрем! статт! про яього, що г.-апть ц1ня1сть я;? ,*актичний I б1огра$1Чний матер»ал. Периоп спробою досл!дження гаття I д!яльност! М.Скрипника був уклэдений М.А.Рубачем у 1332 р. до 60-р1 ччя з дня народшзння М.Скрипшша документальний збх рпик "¡Зля-хами боротьбл та з ас лань", що иав бгографчжй характер. Тод! завились I статт! !нпшх автор! в, присвячен! революцхМЯ ! гроуядсь-К1Й д!ялыюст! М.Скрипника.* Це здебглыпого невелик! за обсягом пубЛ1кац11 популяризаторского характеру. Близыад до темя дисерта-п1¥ статтг 1.1 ,С}непола, Я.Юрмаса, Г.Ткаченка. Ц1 публ!ка1и I - пер-иа спроба дати оцхнку д!яльносТ1 наркома б галуз! осв!ти, гастецтва I лгтературя. Авторя висв1тяювали вяключно заслуги 'Л.Скришстка у здгйсненн! б! льтовидько!" пол!тики нац! онально-культуряого буд!внш-тва. Незваяагачи на В1дсутн!сть повноц!нноТ документально! Саз:; 1 пропагандисткеький характер, ц: статт{ мали певне значения, оск!ль-ки започаткуваля процес доелгдхення д1яльност! М.Скрипшпса на чол! Нарко-уату осв!ти УСРР.

У пер!од !деолог!чно! дискредитащ I М.Скрилника 1 особливо пхе-ля його сачогубства, з"явився ряд пубЛ1кац!й, де акцент зшстпвся на "потлшш" I "яерагини" наркома оов1ТИ в проведенн! нащонально-культурнох пелхтикп.^ В них публ!кац,1ях перевагло безпхдетатзно, без достатнього анал!зу ! докззовост! давалась аовс!м протилеяша ош кка д1яльност1 М^крипника на чол! Наркомату оевхти. Нарком зви-нувачувався в "змиканнх з украптською наш олалыгаю контрреволплею".

1 Дкз.: Шаблговський в.С. НепохптшШ бхльповяк, вхдвакппй борець старо! лен!нсько'1 гвардП // Пролетарська правда. - 1932. -

26 С1чня; "стернюк ;.!. Шляхами яиття I боротьби М.О.Скркпника // Пролетарська правда. - 1933. - 26 ехчня; Схнепол 1.1. Пол1-тичиа I культурно-оевхтня Д1яльн!сть М.О.Скрппника // 3.1 кому-Шстичне вихоэання дозкгльника. - 1932. - й 3. - С.2-10; Юрмас Я. М.О.Скрипник - прорлдний кер1вншс млстецького процесу УСРР П За радянську академ!ю. - 1932. - № 4-5. - С.З; Ткаченко Г. Наумова робота тов.Скрипяика в л1ляни1 лгтератури // пиття 1 револю-П1Я. - 1962. - И I. - С.12-21.

2 Хвшхя А. На боротьбу з нац!онал!гмом на новому фронт! // За марксистеько-лен!нську критику. - 1333. - Г? 7. - С.3-26; Шупак С. Проти гташонал13?.1у в Л1 теротур! // За карксистсько-леи!нську критику. - 1933. - # 7. - С .30-и 7: Коваленко Ь. Школа нац! оналх стачного ухилу Скригашка // 2иття I революпхя. - 1933. - № 10. - С. 1010; Нагалев I. Скрипнгк проти СРСР як едино! союзноТ держави // Радянська Укра!па. - 1934. - № 4. - С.23-27; та !на!.

а В1дтах - I в "ишдницылй д!яльност! як натд!онал-ухильник".

Але згодом б уз дакий сигнал мовчати про М.Скрипника Н1бя Його I не було. Це мовчання тризало до середини 1950-х рок!в, коли теля XX з"хзду КЛРС Гюго було ре'абШтовано. М.Скрипнкк характеризу-вався як такий, що хоч 1 припусказся пошлок в над! онально-культурно-г.ту 6уд1 вництв!, але "брав участь у боротьб! парт1х проти л! вих ко-кушст!в, троцькхст!в, правах опортуи1ст1в, нащ онал1 стх в та Иших антиленхнсышх угруповань". Тому "тякк! необгрунтован! обЕИнувачен-ня з Скрипннка булк знят! 1 часне 1м"я верного сина парт!I вхднов-лепо".

22 с!чня 1962 року презцд!я ЦК КПРС прийняла постанову "Про 90-р!ччя з Д!Ш народкення М.О.Скрипника", в якхй Микола Олекс!йо-вич.був названий видат:шм д!ячем комун!стичноТ парт!х ! радянсько? деряавя. В1ДГуком на да постанову став вих!д ряду статей та окремпх праць, присвячених революц!йн!й та громддсько-пол!тичнхй дхяльност! М.Скрипника.* В шх публ!кац!ях автори, дотримуючись оф!ц!йно? ощнкк, в основному звортазоть увагу на д!яльн!сть 1.!.Скркпника як будЛвничого УСРР ! наголошують на тому, що в1н був "лен!нець". Серед названих праць вкд!ляеться книга Ю.Бабка ! 1,Б!локобильського "Школа Олекс!йович Скрипник". 11 автори характеризуясь револзотйй-ну д!яльн1сть М.Скрипшка, подамчп матер!ал у науково-популярному стил!, взшваючи художн! засобя, ! евхдомо кв торкаються основного - об"ективно'1 ощшш його д!яльност! на чол1 Наркомату осв!тя УСРР.

На сьогодн1 вхдчугн! позитивн! зрушення в досл!дяенй дхяльност! М.Скрипника як наркома осв!ти. На початку 90-х рок!в були опубл!кованг "Вибран! твори" М.О.Скрипника /К., 1991/, ряд грун-товнкх статей, автори яких на як!сно новому р!вн!, використовуточи метода об"ективност! та !сторизму, пШйшли до проблем ощшш рол! М.Скрипника .у нац!онально-культурному будг внкцтв! в УкраШ. Зокрема, С.Бхлокхнь характеризуе роль М.Скрипника у зд!йсненн! "укра'1Нхзац!У" 1 нац!онально-культурному обслуговуваня! украХшйв за меками УСРР. До негативхв наркома осв!ти автор справедливо в!д-носить його участь у формуванШ культу особи та недов! рливе став-

1 Див.: Снегов А. Видный деятель партии и государства // Правда. -1962. - 25 января; Бабко Ю. Содцат napTiï // 1972. - К.,.1962; Бабко й., Бхлокобильсысий I. Мякола .ОлексПювич Скрипник. - К., 1967: Бабко '0., СоловКова А. Наоодний KOMicap ocbîth Ы.О.Скрипник // Педагог!ка. - й 5. - 1967. - C.94-IC8; Потапчук В. Н.А.Скрип ник и идеологическая борьба на Украино в период строительства со-циал!зуа. Автореф.дас.канд.филос.наук. - Львов. - 1967 та irait.

2 EinoKiHb СЛ. Нарком // Стор!нки iCTopiï Укра"!нсько1 PCP: факти.

лонж до вчених старшого поколения.

Участь М.Скрипника в "Л1тературн1й дискусП" та його боротьба з великодержавнкцтвом певною м!рою знайили wi сце в колективн1й мо-Horpafiï "Стал!н1зм на Укра'Ш", де наведено загальку ontHKy поЛ1-тичн!й Д1ялыгос?1 М.Скришшка в Kimxi 20-х - на початку 30-х pp.

Анал{з причин загкболх М.Скротншка зробили у cboïîî статт1 Р.Плр!г та Ю.Шаповал. В цикл} статей "Стал}utзм i УкраУна" Ю.Шапо-вал доводить, що "нац!онал»стичний ухил" М.Скрипника був черговою сфабрикованою справою ДПУ з метою усунути iioro з' посадп наркома ос-bîth УСРР i таким чином помичити з полхтякою "украТн1зацП", бо вона вже не в!дпов1Дала хмперським 1нтересам московського ЦК.

OixiHKa д!яльностх М.Скрипника знайшла свое висв!тлення f в за-pyôtsHifl icTopH4Hiil niTepaTypi. По-р!зному показана роль наркома ocbîth в нац1онально-культурному буд!внкцтв1 та причини його тра-ri тю1 загибелг в пракях таких 1СТорикгв та пол!толог!з як С.Нико-лишин, 1.Коаел1всць, О.Субгелышй, I .Майстреяко, Д*с.?Ле??с, Б.Кравченко.^

Так, С.Киколиетн вваяас, що М.Скрипник як нарком осв!ти, кез-ват.ав-ш на консгедерал1стськ1 позицП, в cboïS дхяльносТ1 керувався персдус(м нэ украхнськими Haniональники, a 6tльшовицькями Щлями, бо пваказ, що вкпволенкя трудшдих всхх нац{ональностей могливе лише шляхом ïx об"сднаяня i зблияення. Го?/у деякх нащонайстячн} перепой, допулен! /Л.Скрипником лхд час здхйсноншг политики "уяраШ-

проблеми, лвди. - К., 1990. - С.357-867; Советов I. Бумеранг: /Про деогавного i napTiiiiioro д1яча УРС? М.О.Скрипника. IS33/ // УкраКна*. - 1990. - й 20. - С.6-8; Глазунов Г.П., Замковий З.П. М.О.Скришшк: "Я свое слово ка-ïy не з особистого приводу..." // Ко.-.гушст Украхни. - 1991. - И 2. - С.76-80: Iliipir Р., Шаповал В. Ушкояа Сг.сигшик: xpoHiita загибел{ // Нолнияа i час. - 1991. -И 4. - С.77-89; Шаповал Ю. Стал! Hi зм i Украгна // УкрЛст.зурргал.-J» S. - 19. - С.30-41; )е 10. - б.33-43; Даналенко В.М., Касьянов Г.В. Кульчкцький С.З. СталШзм на Украхнх; 20-60-Ti роки. - К., 1991 та !кш!.

игиколитин СЛ. Культурна пол!тика б!льшоаик!в i укршнський культу туоний пронес /полНичнх рефлекс! Ï/ - /В.М./ - 1939; Кошел!вець I. Миксла Скришктк. - Мюнхен - 1972: Субтелышй 0.' Украпга. IcTopin.-К., 1991. С.338-839; C.E3-I5; Макстренко I. Стор!нки з iCTopii Ко-мук!стпчнох naDTiï Укра'1НИ. - Мюнхен. - 1969; Касе X. Communism and the Dilemmas of National Liberations National Communism in Soviet 'Jkr.aine Î918-1933.- Cambridge, Kassachesettp. 1983/ Krawohenko B. Social change and national consciousness in twentieth cenrury Ukraine. - London, 1987.

зацх'!", помллково вважае автор, i б у ли причиною сачогубства наркоза

I ..'Петренко, характеризуючи позшцю наркома осв!ти в нащональ культурному будгвництв!, створдкуе, що для М.Скр::п!п;ка було завтди прятаманним прагнення обороняти л!н!ю ЦК napTiï, навхть яктцо в:н t не погодяувався з неп. Автор, па наш погляд, недоощнте роль нарког/а ocbItii в Hauiонально-культурному процес!, пШфеслхючи, по його дг-яльн!сть не buходила за мен! офщ! иного курсу.

На пильну увагу заслуговуе монография 1.Кошел!вця "Млкола Скрип ник", що е першою t, на нашу думку, найб!льш ядалога спробою дати га-гальну пол!тичну б10граф1ю М.Скрипника. Ц!нн!сть rtisï роботи поляга« у досить об"ективному визначенн! основных протир!ч позицГх наркоза ocbîtji в питаниях усамост1йнення культурного розвитку Украхни та про веденн! " укра! н i з ащйних" заход1в. Автор ввааас, що М.Скрипнкк xotïb зберегтя едн!сть ycix респубЛ1Е пгд ег:дою центрально!" в лад и, одно-часно гарантуючи недоторкан!сть ïx суверен!тету. щактично, на погляд автора, М.Скрипяик хот!в поеднати одне t друге, що й визначило супе-речн!сть його позицх!'. Але 1.Кошел!вепь, не маючи доступу до арх!в-нях глатер1ал!в в УкраТнськ!й PCP, обмежився загальною сусп!льно-по-л!тичною характеристикою д!яльност! М.Скрипника. В кояограф!ï в!д-сутн!й всеб!чняй анал!з д!яльност! -наркома в галуз! ocbîth, наукп, л тератури, мистецтва. В результат! окрем! тверцженяя ! оц!нки, що Mi с-тяться в монограф!ï, потребують ухочненяя. Зоиремз, не можяа погоди-тися з утвердженням, що М.Скрипник, як член пол!тбюро ЦК КП Украхни, визначав там л!н!ю, яку практично в наркомат! осв!ти зд!йснював i що "в!н тод1 волод!в чи не половиною всього радянсысого бугивя^цтва в Укра'хн!".* 1.Когаел!ведь дещо переб!льпуе реальний пплив М.Скрипника на над! онально-культурне ' жлття УкраКни, од!нюгачи iioro як вир1шатышй

Проведений iCTopi orpartiчня!х анал!з дае зкогу зробити висновок, що i снуюча наукова i сторкчна лгтература пенкою Kipoio торкалася проб-леми д!яльност! М.Скрипнпка на чолх наркомату ogbî ти Укра'хкк. Однак спец!ального комплексного паукового аяал!зу ïï некое.

Мета досл!дження поляг а«з в тому, щоб на тл! сусп!льних зру-□ень, що в!дбувалися в Украхнх в к!nui 20-х - на початку 30-х pOKi в,

I Коаел!ведь I. Мккола Скрипник. - С.183.

показати роль .М.Скрипника як наркома осв!тп з над! онально-культур-ному ®m'i радянсько! Украгни, розкрити причини суперечпостсй п йо-го д1ялькост1, що обумовкли своер!дн!сть позиц1й в культурному бу-дЛвшщтв!, а тако* показати досягненнй i прорахунки в д±яльност! нф-кома ocdíth, як! призвслк до так званого "нац!онал!стичного" ухилу, a noTir.; ! до 'Joto траг!чно! загиб ел!.

Зд!йснсняя поставлено'/ мети передбачае вирШення таких заодань:

- проалат! зузати позтпю М.Скрипника в державному та над! онашго-культурному буц!вництв! в yicpaiHi;

- показати його роль у зд!йснеш! пол!тики "украгнгзап! i" в Kíinii 20-х - на початку 30-х poKi в;

- впсв!тлитя участь наркома ocniTii УСРР у формуванн! радянсько? систем;! народно: осл!ти;

- розглянути його вплив на процес кадровой реорган!зац!Г науковнх установ, зокрема АкацемИ наук Украхни;

- впзначити особлпр.остх позиш! Скрипника у розвитку укра'пгсько! л!-трратури ! глистецтва;

- вияпити ochobhí причини виникнення так званого нащ онал!стичного ухилу - "скрипншйвзишн".

Методолог! чна основа дос,л!д^ення. В тооретично-методолег!чно-му план i ^ дмсергакт користувався методами пор!вкяльно-iсторичпого й системного анал!зу под!й i явищ. Багатоплш;ов1сть теми зумовила необ-Х1д;псть вшсорксташи проблеино-хронолог! чного принципу вякладу ма-tgdí алу, який передбачае под! л теш на рад проблем, кожна з яких роз-глйдаеться у хронолог!чн!й посл1довкост! !сторичних факт!в. Конкретно-! сторичний матер!ал автор прагнув анал!зувати, етходячи з прикци-niu об"ективност! та !сториаму.

Каткова новизна дяоерт"ц{! полягав в тому, що в híЯ досл!джу-еться актуальна проблема, яка ще не одержала надежного висв1тлення в !сторичн!й я!терг.тур1. В дисертац! ! вперше на основ! широкого кола опубл!кованих i apxipitnx дг.ерел автор прагне зд!йснити всеб!чне nnü-чення дгяльност! М.Скрипника на чол! наркомату оси!ти Укрихнл. Зроб-лена спроба визначення його рол! i mí едя в наш ональко-культурнс.'.у бу^вняцтв! в Украхн! в kíktx! 20-х - на початку 20-х рр. 7загалы:еио BarjmBirai дссягннння !сторкчно! наук по вивченто проблем, з"ясовдао деяк! актуальн! питания П подалыпо! роз робки.

Наукова новизна досл!дзення полягае 1 в тому, то азтоосм деш до наукового oáíry ран!ае не опубл i копан! 1 так!, зо но товувалися, apxiBHi докумонти. Зоил м1стять в ссб: нови::, vsrázyn'l ;cci '^актичний матер! ал.

Основнi попоъення. ко виносягься на захисг;

- концепщя азонально-культурного буд!вництва М.Скрипника - це спроба поеднати кац1ональне в1дродаеиня респубЛ1кк з комун!стич-ноа 1деолог1ея, прагнення пипорядкувати кого останн!й. М.Скрипни - пореконанкй прихильник'тих парт ¡Я них pitueHb, що давали згогу ро виватп нашональп! мову, литературу, мистедтво, хонсол!дували над

- упШтарний П1ДХ1Д М.Скрипника до буШвництва нащ опально; культу ри був зумовлений принципом класового п!дходу до розвитку ocbitji, науки, художньо*1 культури. Цей принцип i виз начав оргащзац! ilni форми i f/етоди над! онально-культурного буд!вни;гтва в радянськл й УкраУн! в KiHui 20-х - на початку 30-х pp.;

- захист М.Скрипнико;/. самостШюст! культурного розвитку республ!ки на початку 30-х pp. стала запа~ати наростаючогх/ парт!йноиу курсу на цен'гралхзацхю поличного, екоком1чного i культурного яиття в СРСР. Тому усуненнл М.Скрипника з посади наркома осыти УСРР булс законом1рним: Bin став черговою жертвою тотал! тарного режиму.

Практична значим!сть. Матер!али дисертапд Т, висновки t ysaraj нення мокуть допомогти iсторпкам у подалып1й розробц! проблег.ж над! нально-культурного буд! вниптва, а такоя при гЛдготовд! узагальшаючг прадь з iCTopi'i У крах и;, 1стор::чпо1 персонал! стикк, для п!дготовки спешсурс!в з icTopl'i нац!онально-культурного розвитку, кагалом - т£ optl i практики вирхшешш национального питанна.

Ддерельна та документальна база дксертац}!. 11 можна розпод!) ти на чотири групи: I. Apxibki матер!али; 2. Статт! 1 прокопи .'.'.C;q ника; 3. 0публ!коваН1 директивно-парт!йн! документа та статистичн] матер!али; 4. Пер!одична преса.

Осповним дкерелом, з якого почерпнуто багато фактичних патер!; л! в для наукозого анал!зу, стали докукенти, цо збер!гавться у фонд; Центрального державного apxiBy вищих орган! э елздя та управл!няя У) ра'1ни /ЦЦАВ0 Укса1ш;/. Це докукентк народного ког/.icapiaTy осв!ти УСРР /Ф.166/. У перевамп П б!льшост1 - стеногра-'л народ наркома ос; ти М.Скрипника 1з ceo'i'mh заступниками та протоколи зас!дань колег!: наркокату осв!ти УкраУки, окремих його структурних шдроздШв. 2я. ну uiHHiCTb для написания дисертац!1 мали розпорядздпня наркома ос Вони пронизан! духом того часу 1 допомогли автору визначяти суть к кретних заход!в М.Скрипника по зд!ксненню план!в над! онально-культ; ного ,буд1вшпхтва. Для висв!тлення деяг.их аспект!в "украТ1Цзад!йних

заходов та реорган!зац!*1 ocbíthíx заклзд!в, що яд!йстопав М.Скрипник, впкористан! матер1али фонду провес i "iioï cnt яки npaitf вник! в ocbítz Укра! Ш1 /ф.2717/.

Особливе значення маоть документа Центрального державного apxi-ву громаде ышх об"еднань УкраТни /ЦДАГО УкраЪш/, як i дали змогу авторов! простежкти процес (Тюрмування пол!тики пац! опально-культурного буд1вкиитва в УСРР та участь у пьому М.Скряпдака /ф.1 ЦК КПУ, оп.6, 20/. Це в 0CHO3HON7 протокола зас!дань полхтбыро, пленум!в ЦК КП/б/У та г.-агор:али 7.0 "'ñ'.C, допов!дн! записи!, iнформацг ï. Автор викорпстив знэйдпн! в арх!вних фондах прсекти р!шень по допов!дях i пов!домлсн-кях наркома осв!ти, його листи до ЦК КП/б/7 з конкретйкки пропозип!я-111, що визначали особисту позкц!ю М.Скрипника у нац1онально-культурно-му буд!внмцтп1.

Для розкркття-теми ватливе значения мають публ!кацГ1 самого л.Скрхпкика. EiflbüiOTb i3 ник плаяувалось опублЬчувати у 5-томному впданн! "Статт! !1 промовй". 3 1929 по 1951 piK зийгао з друку чотири 'томи. 3 початком 1дсолог!чно!' дискредитац!ï М.Скрипника не т!льки бу-ло припинено ридання його тзор!в, але Ззгато floro праць було знищено, деягй потралили до спецфонд! п.

Понад двгCTi статей t опубл!кованих виступ!в нарк'С.ма осв!ти безпосередньо торкамться проблеми натЦ онально-культурного розвйТ.ку рздянсько!" Украшя. Зони вимагають особливо ретельного аналхзу i критичного подходу, оск!льки М.Скрмтник виоловлював в них здебхльгаого не т!льки власн!, а колектлвно-парт!йн! ду>.>кя та настанови. Парт! й-на догма зобов"язувала писаки не ст!лыш так, як думалося, а як нало-ткало. I все я уватаяй аяал! з скрипниково!" спадщини дае змогу про-сл!дкузати езолюцхю його погляд!в у питаниях 1деолог!зацН культурного тлття та незм! нг?! сть поэиц!: э усамост! йнеш! yîtpaïncbKoï культур и.

Для розкркття теми використоаувались також документи парт!йпих та рздянських оратая!в: pimeHHH ! резолюцН зи1зд!в, конфервяц{2, пленумов ШП/ó/ i КП/б/У, постанови ЦВХ СРСР та ВУЦВК.

Дяерельну базу дисертащ 7 становлять такоя матер! али поргодич-hoï преои. Це журяальна пер1одика: партiйнi ввдання "ibвест/л ЦК КП/бД", "Е! лыповяк Украхни", в!домч1 журнали 'Тлях осв!ти", "ра-дяноька осв!та", "Критика", "Еплетень ШСО" та innf. Великий обсяг !нформацП' mí стить газетна пер!одика. 3 дисертацП викорлста»! "ч-тер!али як пентральних /"Правда", "Известия", "Труд."/, таг. !

л1калсьсих газет "/BicTi ЗУЦВК", "Котун1ст", "За культурну револ»ц!ю", "Лгтература i мистецтво" тощо/.

От;ке, на думку автора, сучаснпй досл!дник маг в сзосму розпо-рядженн1 необх!дний комплекс джерел для всеб1чного висвхтлення Д1яль-HocTi М.О.Скрипняка як наркома ocbïth.

П. СТРУКТУРА ТА ОСНОЗНИЙ З'ДСТ ДЯСЯРТАЦН

Досл1дженяя складасться i3 вступу, трьох роздШв, buchobkîb та списку використангх джерел i Л1тератури.

У встущ обгрунтована актуальп1сть теш, odpaitoï для досл1д-ження, визначасться його предмет, хронолог!чн! рамки, ставиться мета i завдання дпсертащйно!' роботи, характеризуються теоретичн! i методолог!чн! засади, розглядаеться icTopiorpaJiH проблеми та дже-рельна база, використана для ïï дослгдженяя.

У розд!л1 пеижлгу "М.О.Скрппник в Haniопально-культурному UKTTi радянсько'1 Укра'/шГ влсвгтлзосться концегпт1я нащонально-куль-турного в!дродження республ!ки, розроблена М.Скрипником, його роль у проведен! пол!тики "Укра'1н!защ'1п. Анал!з теоретичноï спадвдши Ми-коли Олекс!йовлча прив!в автора дисертац! йного досл!джсння до виснов-ку, що його концепщя Haui онально-культурного в!дродження Радянсько! Укра'1ни грунтувалась значною r/ipoio на лен!нських гас л ах з нац!о-нального питаяня. Наиб!льие його приваблювати "право Hauifi на са-мовизначення аж до повного вгдокрегллешш в окрему державу" та про "повну piBHonpasHicTb yctx народ! в в единому Сопз!". Будучи пос-л!довним пряхилышгом yKpaÏHcbKo'i державност! 1 духовного в!д-родження yKpaïiiniB, М.Скряпник одночасно в!рив у св!тову проле-тарську революц!» 1 розглядав Союз PCP як початок великого об"сд-нання BCix народ!в Земл! nifl гаслом Hisï революц!?. В!н був упев-нений, що Укра'1'на в ттьому союз! матийе "внутр!шн!й" суверен!тет, а, значить, i bcï необх!дн! умо'ви для розвитку csoeï власно! ст. укту-ри. Тому М.Скрипите i заступав за нов! в!дносини м!ж народами, в тог.су числ! i культурн! стосунки, як! будувались бп не на проти-ставленн! i взаемн!й п!дозр!, а на взаемн!й дов!р!, що выключало б зверхн!сть будь-якоХ культури. BiH розглядав укра'/пську радян-ську культуру, так само як ! рос!йську, як складову ! р!вноправну частину kî'-:;народно1 культури. Що стосуеться соц!ально'1 основи новостворюзашн Hauiонально!" культури, то за скрипниковою концеп-

шея нона лозинка бути пролетарською. £уц!вництво пролетарсько! над!онзльно! культури М.Скрипник розглядав ще ¡1 як зас!5 попирення серед широких верств населения "пролетарсько!" ¡деологП. "Бороть-оа за пролетарську 1доолог!ю, - говорив в!н, - не е основна риса ! нлстанова ц1лого кап!ональпо-культурного Оуц!виицтва за теперш-ньо! реконструктивно! диои. аоротьоа за класов! шлях», за пролетар-сы'Л регжи розвии-у нелокально! культури нин! стае не другоряднкм, а пзршорядним завданням, з,м!стом I суттю д1лого национально-культурного оудгвництва".^

Будузати нац1ональку культуру для Скрипника означало пэрш за все готуватп з роо!тник!в I селян десятки тасяч вчигел:з I л!кар1в, ¡н;:"енир1з ! агрономша, дисыекниклв I худошшиз, як1 О змогли повести кра!ну сод!ал!стичнкм шляхом. В украГись;.!;'! прилетарсы:1й культур! на другие план з!цсувалася не т!лька стара 1нтел1гснц!я, а и та частика лолоао!, яка прагнула творити нову украпюьху культуру на загальнолэдських ц!наосгвх.

Як складов? част;шу оуд1внидтва укрэ!нсысо! культури,розглядав ;.1.Скп;'.л;и:к завдаккя заоезлечення р!вних прав ког.чо! над!ональ-но! групп, яка проливала на територп УСРР. Питания розвитку на-ц1онэльннх мениин в!н не оомакував культурно-осв!тн Ыи проэлемами, а вва.:ав за необхщнэ надати !ы права самоврядуванкя I мо:глгв1сть територ(ального внц!лен!;я з о:оэ.Ч1 адм1н!отративн! оцинид!. Одно-час.чо М.Скрипник неодноразово ззертав увагу соазних орган1в на несправедлив ставлзннл до укра1щ!з в Рос11, гостро ставив питания зоирання I зЗаре;:;екия украп!ського людського иотзнц!алу в един1й держав I, призе.ен;:я кордон 1 в Укрз1ни у в1дпэв!д1псть з етн!чним с/ладоа населения навкол:шш1х територ!;:, -л т.ч. на Сход'!.

¡.¡.Скрипник захкщаа той вар1анг !нтернац!онал1з,му, я кий цьлко-вито усував оудь-якил нац!ональний пит, . . заперечував над!онадь-н! прпа!ле1 оудь-якого народу ! який визнаваа право кожно! над!! на самовпзначення. Ке заперечуючи лен!нсько! тези про "збликення ! злкття над!;;", йикола Олэ1-.с!йовач бачкв зд!йснення цього в далекому майоутньому, тьльки "пгсля перемоги пролетарсько! рев-люд!! в д!ло-му св1т!".^ Але, щоб наолизити де маноутне, то, на иого думку, трийа оуло прискорити темпи нац!онально-культурного буд!вництва,

1 Скрипник ¡л.О. Нов! Л1нП з над!онально-куль.уркому 'буд1внпцтв 1. Статт! I лромсви з над! опального питания. - Сучасн!сгь, 1974, с.23.

2 Скрипник ¡,1.0. Переэудо^чими шляхами // Б!льиовик Украиш. - 1931,-а 4. - с.15.

цоб подолатп Э1дстал1сгь национальна* республш, гпдр.ести 1х вко-ном1чнкл ревень.

Нарком осв!ти УСРР послЦоэно поступав протк теорп "боротыж двох культур". Ылях ооротьои двох культур, за й.Скрипником, повинен бути зам!ненак на "шлях оратерства I отр.'.игЛккя до о.;яо! лети".* Ця мета для нього визначала неоЗх!дн1сгь заоез^вчення удсз для есзсмчного i незалеодого розвитку украгнсько! национально! культура.

Розвиюк украшсько! культура И и к ода ОллкЛиович розглядав як запоруку змщнеиня в респу&Ла! союзу росПтнвчого класу з селянством. Шцтршдка зЛльки ы ¡сы;о! культуры, перевалю росьюькоЕ та характером, на йог о душ;,, мо;;;е вхдшговхнути селянина в!д ро-о!гника, який навить розыовляе па незрозунШ!; мов'1. Насл!дком дього може оутв те, ицо селянин л1«е не за лролзгарем, а за сиьською бур;хуаз!еш. Тому Ц.Скрипнак зроОвв та км виснозок: "укра1нськай селянин'-мае п!ти за доноас1воьким пролетарем.., а доноас!воький пролетар повинен отати на о!к укра!нського селянина в нахЛональнп"! справ 1".2

Баялвве м^сце в концепцП на^онально-культурного розвитку радянсько! УкраТни М.Скрипннка ■ займа да ооротьОа з великодержавным шовШзмом в ус!х його проявах. Шн Эув переконанкй, що основну небезпзку для в!льного розвитку ресчубл!ка н!с великодертавний шовгнгзм, бо М1сцевий нац{онал1зм Оув т!льки >:ого насл!дком. У ди-сергацП аналхзуиться розходеення в поглядах на проблема 1:ац1ональ-но культурного розвитку У;срэ1ни, як! були у М.Скрилника з 0.13умським та Л'.Хвильовим.

Нев!д"ьыною екдадовою частиною CiфипникoвD! концепцп нашо-налыю-культурного оуд!вництаа була вукра1:пзац!я"1 яка провоцила-ся в УСгР в 20-тI - на початку 30-х рогЛа в!дпов1дно пшЛтики пар-тП на корен1зац1ю парТ1йно-цер;кавного апарату в нац!ональних республиках /Ш з'Мзд ВК1Уб/| 1923 р./. Ке.зважаичи . на свою сЛльпо-вкцьку уперед::;ен!сгь, М.Скрипник вкладав у покяття "украШзац!я" значно глиошкй зм^ст, н!я оагато £ого соратншЛв по партП. БIн

1 Скрипник И.О. До теорН боротьби двох культур. - С.15.

2 Там же. - С.19.

розглядав 1х не il ль m як 3acio змщнення союзу ро:Ятничого класу з

У

селянством, a h як перевдову сусп1льйо-пол1гкчного t культурного В1Дро«;::ення Укра!ни. Скрипникова програма "украШзацП" виходила за рамки "апаратно! украпИзацП", яку намагалися зд^юнитн партНшо-дер;-"аан! структура. У час д!яльност1 M .Скрипника на nocaui наркома сов^и'укрцпПзацПшГпроцеси набули на5б1лызого розмаху у cvepi ocbîth та науки. исомиво вагом! результата були досягнутi у пореве-денн! на р1дну нову початкових i середк1Х шк!л. Нарком ocbïïii щшгся того, що в pecnyjAiui понад КО % шк1л вели назчання укра!нською новою. чо в1цпов!цало национальному складу населения. За час!в М.Скрнп-ника було завериэно "укра!н1зац1ю" преси. Значно роэшарилося видання л!гератури pi дною мовою. пУкра1н!зац!яп торкнулася нав i ть цел них вь.ськоеих частин, дисл'окованих в республШ. В дисертацП анал!зу-ьться д!яльн1сть ¡«¡.Скрипника, спрямована на помарення "украШзацП" за ме;-ама УСРР - в тих респуол!ках Союзу, де проживало украГнське населения. Розиривазгься причини, як! не дозволили М.Скрипнику зд1й-снпти в повному оосяз! йогоиукра1н1зац}{1нГш1ани.

Перший розд1л заве^шусться виси овном про та, що концепция. на-ц!опально-культурного розвитку родянсько! УкраТни П.Скрипника оо"ек-гиено оула спрямована на ;;<псол1цашю укра!нц!в як нзцП, д!днесення ïxHaaiопально! самосв^омост!, на позз"еднання в!ков1Чних укра!н-ських земель в ецин!й Укра1нськ!й держав!.

У роздШ другому "Орган !заторська д!яльн1сть Ы.О.Скрипника у галуз! ocbîth к науки" розкраваетьоя його участь у поз.-иренн! загзль-noï ocbîth у -]?ормуванн1 радянсько! школи, у наукозому ;.штт! респуб-л!ки. За чао кер!внидтва Наркоматом-осз ira УСР? М.Скрипник яров ¡в значку роооту по л!îœ!даи1 ï неписьменност! в республ!ц!. ..ому вцалося привернути увагу до проолем лпснеяу деркавн! i громадськ! структура. В результат! чого. в рацякськ!й Укра!н1 до 1933 р. було л!кв!дозано heaacbmshkictb'соред ociû в!ком 15-30 pokîb.. Паралельно проводилось назчання :»алописьменнах. I хоча в uïii pooori оуло оагато показного, итурм!вкини, погон! за :иль;-:!снимц показниками на шкоду яуЛсяим, незаперечним е те, що саме за час!в Скрипника Укра!на зрооила це один крок до подоланнл темряви ! неписьменност! серед населения. Незва— жапчи на те, ¡до реопуОл!ка це вiдотачала д!ц центральних областей Pociï за piBHeM пясьменпост!, а «¡лому вона на к!нець IS32 р. мала в;:в в 1,5 раза вищий высоток письменност!, лзрзс!чяо но асьому Союзу PCP.

В дисертацП розкриваеться. д!яльн!сть Ы.Скрипнака по зд1

загально! осв1ти в республщ!. Шд^еслюеться, чо значноа гпроэ завдяки його активн!й позицП на початку 20-х рр. в УСРР було заменено загальнз лочаткове навчанкя. Зикористовукт св!й еиоокиЧ азтори-тет у парт^ному кер1виацтв1 республпш, М.Скрип.:кк добився е!ц1лзн-кя для школьного буд!вництва значних кошт1в. В результат! в рзспуб-Л1Ц1 за калька рок^в оуло по^удовзно понад 2 тис. ноеих шк!л, май-ке у 2 рази зрш учнхвський контингент. Ш уешхи, на думку автора, поясшоаться I там, що д1яльн!сгь М. Скрипи яка по розвитку народно! ОС£1Тй повною М1рош сл!владала з лол!тикою КомпартЦ у ц1й галуз!. Партп^не ¿^ер1вкиатвр сприяло во1М-заходам НКО УСРР у с-.ер! всеобучу, бо використовуазло систеыу осз^ти для того, цоо лихозати з росНтндка 1 селянина в!дданого Оуд1вника сощал^стичного сусшльства, пройня-того сНльшовицькои 1деолог1ыо. Еабагато складнше довелося М.Скрип-нику там, де його позиция не зспгалася з планами стал1ксы:ого ¿;ер 1в-кицтва. к саме - у в1цстоюванн1 р1вяоправного роззатку укра!нсько! осв!ти I науки. Нардом освети чинив оп!р "рос 1;юькому" варианту ун1-ф1кац!1 народно! осв1ти. Вш добився того, що був прийняхий його /"скрип ;ик!вськайп/ вар!ант, я кий включив у сабе позитизн! елемекти рос!йсько! 1 укра!ноько1 школи та давав мо;;:лив!сть союзним роспускам на деякий час враховувата сао! м:сцев1 осооливост! з робот! осв!т-н!х органов.

Досить суперечлиа! -результата иуда в д!яльност! М.Скриякика по П1Дготовц! нац!онаЛьних кацр1в. При активк!й участ! наркома осз!та значко розсжрилась мерена ващих учбонкх заклад ¡в в Укра!нськ!й СРР, що дало ыо~лив!сть зеильаита к!льк1сть студент!а у 3,3 раза. В1н сприяв створенкю необх!дних умов навчання для ро^Птнш-лв ! с!льсько! б!дноти. Але, дотрамуючись класового п!дходу у п!дготовц! кадр!в, М.Скрапник р1зко оаме;;сиЕ доступ до вищо! школи вих!дням ¡з "непро-летарських клас!в". •

Як позитивна!]-момент в д!яльност! М.Скрипника в!дзначаеться те, чо в!н, не давлячись на свою .В1рн1сгь парт!йним р!шенням, р1иуче внетупав лроти огульних кадровкх чисток сгрзд студенев, вчигзл!в. У цопоа1д! на XI Всеукра!нському з"!зц! Рад /1929 р./ в1н говорив: "Головне завданая в сучасний момент - це боротьоа з лIы!ею огульно! частки вчитзл!в. Пе неправильна! хабяа лш!я, кола дьмву поточну роботу перев!рка зам!нено кампанией чистки".* На деякийчас чистки серед учител^в за розпорядженняы Наркомату робгтначо-селянсько! 1нспзшЛ оула призупинен!.

Характеризуача д!ялыисть М.Скрипника у орер! наукового киття, дасертант д!йеов васновку, що за га л ом вона повила негативней харак-

тер. Нарком осв!ти взяз на'лактивн¡ту участь у "(Ялыповизац! I" науко-вих, передует академ!чних установ. 51н оприяв усуненнкз в!д кер!вни-цтва Всеукраьчсько! Академи наук видатних науковц!в старшого покол!н-ня, як: не користувэлися дов!рою у партийного кер!вництва. На маши на те достатньо Еагомих л1дстав, в!н добився ' ... . . '' свого "обран-ня" в д!йсп1 члени ВУАН. 2а час1в ".КСкрипника шдготовка наукових кадр1В остаточчо потрапила п!ц контроль Наркомату осв}ти, а значить 1 п!д контроль ЦК КЦ/б/У, 1до негативно впливало на процес розвмтку укра!нсько! науки.

У роздШ третьому "М.Скрядник I худохня культура" висв!тл:оеть-ся 1юго участь у форм^ванн! украхнського радянського мастецтва, характеризуемся валив н1.Скрип.чака на л1тературний процес. дасертант з"ясовуе сусп}льно-культурА1 умови, в яках розвивався л1тературно-худолН1й процес в к1нд! 20-х - ва початку ЗО-х рр. Ззертаьться увага на 1-е, що литература ! миотецтво перевивали в той чао бурхлив! I склац-н! часи. Настав пер 1 од, коли природньо сформована^ шиорал!зм худоа-нього еитгя попели 1х рок!в драматично 1 насильно змшозався командно-адм1н1отративийми методами тотал1тарного ррзшму. В галуз! л!тературн I мистецтва впрозаджувалась стал!ноька доктрина, що стала подаватнсь п1зя1ша як метод ооц1ал1стичного реал1зму. В1двзрто культивувалася нетерпям1сть до всього, що не зо!галося з генеральной лппею на то-тал1зац1ю духовного киття суспНьства. Активно розгорталася "ооротьба з нац!онал!змом"в л!тератур! 1 мистецтв!.

Ы.О.Скркпник в!д1грав неоднозначну роль у дол! худочсньо! культура. В1н усв1домлюзав згуон1сть насл!дк!в посилення централ¡заторських 1 денац!онал!загорських тенденц!.'!, що посилювалися в'л!тератур! ! мастецтв!. Тому, в м!ру сво!х сил I могливостел, в!н обороняв нац!сь

нальн! '¿юрми ц1е! сфери духовного киття сусшльства. М.Скрипник до к!нця залишався лослЦовнкм пров!днаком парт!йнкх р.шень в галузI

худо;,сньо! культура, примняти1' всередан! 20-х рр., як!, хоч ! половинчато, але визнавали не Пльки право на самостг'1ний нац!ональнип роз-вигок л!тератури 1 мистецтва, а и право на р!зно.4эн!хн!сть стил!з ! метоц!в худохньо1 творчост!. Нарком осз!ти був у курс1 .вс1х л!тера-турно-худо.-гл1х справ. Зокрема, зоден л!тзратурнкй диспут у Харкоа! не вЦоувався оез 1;ого участ!, а то й оез ¿ого допоз1д!.

Заслугою ¡Л.Скридника Оуло те, що в!к не в!дмовляз праза на !сну-

ван.чя 1 тIк творч!й !нтел!генц11, яка не входила ;;о пролетарського табору, але активно сприяла пронесу в1дродкения укра 1 нсь::о! культура. Парким осв1ти навить брав п!д св!й осооистий захист таких в1Домих д1гл1а ух:ра!нсы:иI культури, як письменникп и.Хвкльовкй, Е.ПолIщук, М.Кулш, худонник М.Бойчук та ¡на!, як! шддавплисл необгрунтова^им нападкам з боку пролетарських орган ¡зацН:. ¡.¡.С крип ник намагався гЛд-трамата I продов,;;ата в1цродлення в лгтзрагур! I мдстецтвь цо поча-лося в попорйцн1 ро:.и. Але ¡деолохмчнг рамки, в як! и1Н намагаэся спрямузата украТнську худокню культуру, ооыекуиали творчу ¡нщ1ати-ву худоищьо! 1нтсл1генц11 I нерзтворпвали лхтаратуру 1 мастецтво в допомшши засЮ у реал1зацп парт1::них 1 дер>:азнах гасел та доктрина.

Црагиекня Скрадника зберегта р!зноман!тгпоть хуцокньо! таорчост! I .самост!>ной розвиток украпюько! л!тература 1 мистецтва суперечало всезростаачому пар т 1 йн о-! де ол ог 1 чн ом у тиску. 3 прийняттям постанови ЦК В1Ш/о/ "Про перебудову л1тературно-худо/кн1х оргакгзацП!" 23 кв!т-. ня 1932 р. посилився процзс шдпоряцкування тзорчо! 1нтел1генц1I адм!н!стративким структурам, що давало можлив1оть неквал1 ¡лкованам чиновникам легко втручатися в творчий процес, наперед визначаючи його форма 1 гм¡сг на догоду партН1Н0-бюр02фатичн!й верхний

У "¿исновках" подведен! . пЦсумки досл!джёкня. Шдкреслюеться, що концепц1я национально-культурного розвитку радянсько! Укра!ни, яку розробав 1 намагавоя втхлити в китгя М.Скрапник, являла ообоч овоер!дну спробу обгрунтувата законом1_рн!сть I можлив1сть нац!ональ-но-культуркого в1дродженяя У;;ра!ни на засадах комун1ст;;чно! 1деоло-гп. Його поаалка полагала, по-пзрие, в тому, сю в!н внзнавав, в силу свое! (Нльшовицько! заангажованост!, лише пролетарську за злис-том нацЮнальну культуру, пс-друге, в тому, що в1н, обстоюючи II незалегнкй розвиток, в 1рив у мохлиысть його здгйснення. Концепцп. М.Скрипника бракувэло основно! Истина - незалеаною кац! она льна куль-' тура мола бута тЬлыси в симостНш^й доркав!.

В умовах фронтального насгупу тоталитаризму в к!нц! 20-х - на яо^атлу 30-х рр. посл!довна оборона м.Скрипником автовомнах прав Укра1ка ! самост1йност! II культурного розЕитку засв1дчувала його нисоку громадянську йужнхогь. Позшия наркюа осв!та УСРР робила його прареченнм на загабель. Будучи одним ¡з творхив тотал1тарно! саотоми, М.Скрипиик став II черговою жертвою.

И.Скрапник оагато зробив для дЦнесення р!вня народно! осв!ти,

становления 1 зн!цнення И система, для л!дготовка нови спец!ал1ст1в з росптннгЛв 1 селян, розвитку л!тератури 1 мистецтва, захисту ¡кте-рес!в укра!нсько! культурк в!д русифйсааП 1 великодер:кавницького тиску.

Основний зд1ст дксертацП вякладенкЗ автором у таких пуйл1кац1ях:

1. М.О.Скрилник як д!яч укра!ноько! радянсько! культура /1927-1933 рр./ // Укрпст.к-л. - 1991. - 9. - 0,5 арк.

2. М.О.СаРИПник 1 насионально-культурне д1дрод:кення Укра1ни /2о-1 роки/ // Науково-практичка кон|;еренц1я "Культура Укра1ни I слов"ян-ський св1т. Тези доповЦей. ч.1. Ки1в 1992. - 0>2 арк.

3. М.О.Скрилник I нац1 онально-культурн1 штереси укра!нського народу // Краезнавч1 та ¡стор1ограф!ч!П проблема 1стор!I Укрэ1ни: 36. пауков.ст. - Дяшропетровськ, 1993. - 0,5 арк.