автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Деятельность украинских политических партий среди армий тыловых гарнизонов Юго-Западного и Румынского фронтов (февраль 1917- октябрь 1918 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Деятельность украинских политических партий среди армий тыловых гарнизонов Юго-Западного и Румынского фронтов (февраль 1917- октябрь 1918 гг.)"

даряавнкй унхверсктет "львхвська полгхтанвсл"

На цравах рухапясу

ЭШКЕЕИЧ Роман Дмитрович

Д1ЯЛЬН1С1Ъ УЮРАЗШСЬКИХ ПОДГГИЧНИХ ПАГПЙ СЕРЕД APMDÍ ТИЛСЖКХ ГАРНХЭС1ИВ ПОДЕННО-ЗАХЗДНОГО та РУМУНСЬКОГО ♦POHTIB (таотий 19X7 - с!чень 1910 pp.)

Спед±альн1с?га» 20.02.22 - ЭДйсъкожа

1стор1я

Автореферат дисвртац11 на эдобуття нзукового стухгеия кандидата 1сторичких наук

Льа1а 1995

Ди,сертац1я с рукопис

Робота виконана на кафедр! 1сторИ УкраХня, науки 1 теки! 1нституту гуыан1тарно! осв1ти Державного ун!верситету "Льв1всь пал1техн1ка".

Науксвий кер!вник - доктор 3.сторичних наук,

проф^сор Леонт1й Свгенович Деи5лнський

Сф1ц1йн1 опонеити - доктор 1сторичних наук

Ярослав Романович Дашкевич

кандидат 1сторичних наук,

доцент АнатслЛй Анатал1йович Сн1гур .

Пров1дна орган!зац1я - Волинський державний ун!верситет .11 I Лес1 Укра1нки

Захист в1дбудеться " ~ " С'У-С 1996 р. о ^ год. ь

зас1данн1 спец1ал1зовано! Вчено! Ради К 040602 в Державно;. ун1верситет! "Льв1вська лод1техн1ка" (адреса: 290013, м.Яьв!е вул.С.Бандери,12).

3 дисертад!ею можна' ознайомитисн в б1бл1отец! Державног н1в"ереитету "Льв1вська пол1техн1ка" (адреса: 290013, м.Льв!в вул.Техн1чна,2).

г.

Автореферат роз1сланий С^'Ъ^.'Ч

—. Вчений секретар спец1ал1зовано! Вченох Ради., кандида1 (Ыпософських наук, доцент, полковник Гусев В.1. .:л

/

1996 р.

1

аяпшьни ХЛРАЮТЕИОТОА (ШЛИ

Дтуаяьк1Ь1ь прабпвлм. Проблем д!яльност1 укра!нських ncwi-гичних парт1й. серед арм1Х в досл!дауваний пер1оя особливо актуальна зараз, копи Украина стала незалежного державою. Для II

!

1альик>1 роэбудови рут важлиЕим с вивчення 1сторичного' досв1ду, *> набув укра!нський народ в 1917 - початку 1918 рр., вЛдиовивии гвою державн1сть. Досл1д*ення i дальта розробка дано! проблеми 1еобх1дна i для в.1дновлення 1сторично1 справедливости всесто-юинього об'ективното висв1тлення пе.р!оду в icropil укра!нггького ароду, я кий по-праву можна назвати пер1одом нац1 ональ ного в!д-одасння 1, оцночасно, нац1онально! трэгедН.

Цей пер1од в icropil Укра!ни був досить складний i дрзматич-ий. Bei под11 проходили кр!зь призму нац1онально-визвольно! бо-отьби, яка надала 1м в1дпов1дний в1дбиток. Нац1онально-визволь-а боротьба на Укра1н1 проходила в надзвичайно складних умовах. гтвертий р!к проповжувалась св1това з!йна. Найб1льше укра!нц!в лло на П1вденно-Зах1дному i Румунському фронтах, щэ в основному гаходили по Tepvrropil У>сра1ни. На П!вценно-Зах1дному фронт! :ра1нц4, становили 1/3 частину, а на Руыунському фронт1 1/4 час-1ну в1д загально! к1лькост1 в1Йськових, тому не можна було 'норувати Sx роль в национально-визвольн!й боротьб! укре нсько-| народу. Одним з основних завдань, як! поставили перед собою palHCfcKi пол1тичн1 партИ, була д!яльн1сгь в apMii. Тому по-ас необх!дн1сть на ochobI арх1вних джерел та ипубл1кованих кумент1в i матер1ал1в проанал1зувати 1 узагальнити д1яльн1сть ра1нських парт!й в apni! в 1917 - початку 1918 рр.

X^oncuroriwl ракки доеяАдишмш. У хронологХчному план! т-:>тац!я охоплюе перХод з лютого 1917 р. по сачень 1918 р. TaKi «и продиктован! тим, шр т!льки п1спя Люгнёво! революцИ в

Рос1*, укра!нськ1 партИ эмогли' в!дкрито д!яти у в1йськах аж до с1чня .1918 р. коли, ц! фронти фактмчно припинили свое 1снування 1 почалася масова деыоб1л1эац!я з арм!1.

Охти и*у*о»о1 роаробхм тгами. Вивченню д1яльност1 украХнських пол1тичних парт1й серед ары!! в даний пер1од 1сторична наука спец!альноХ уваги не прид!ляла. В центр1 наукових 1нтерес1в ра-дянських досл1дник1в перебувала 1стор1я партП С1льшовик1в, при-чому у своЕх працях радянськ! вче^1-1с<горики змушен! були здеб1-льшого з1дображати не об'етивний 1сторичний процес, а той, який задавався парт!йними настановаыи. Проте, хоча тенденц1йно 1 упе-редизно, радянська 1стор1ограф1я все-таки эач1пала деяк1' аспекти 1стор1Х неб1пьшовицыа®4 парт!й 1 в тому числ! укра!нських.

Д1яльн1сть украХнських парт1й серед армН почала досл!даува-тися вяое у 20-30-х роках. Авторами д. них досл1джень е переважно учасники тих под1й, як! мали сво5£ суб'ективн! погляди на проблему, тому, Ц1' прац1 не можна повн1стю вважати дг:уыентальними 1сторичниыи досл1дженнями. Значною м1рою вони носять мемуарний характер, декели, страяодаюгь суб'ектив!змом в оц1нд! тих чи 1нимх под1й в залежност1 в1д псл1тичних поглядАв 1х автор!в. Тим не меншз, вони дають б1льш-менш. об'ективну картину д1яльност! ук-ра!нських пол1тичних. парт!й в ары11 з лютого 1917 по с1чень 1918 рр. Ц1 автори в основному зупинякгсъея на таких питаниях: 1) ставлення армИ до пол1тично! боротьби, 2) процес створення над!' 1альйих- в!йськових формувань, 3) боротьба р1зних псш1тичних парт1й за вппив на -арм1ю. Сл1д зазначити, щэ в 20-х роках з встановлениям тотал1тарного б!льшови-цького режиму яскраво про-стежуеться процес встановлення монополП едино! схеми в оц1нц! нац1онально-визвольно! боротьби на Укра1н1. Ця тендёнц' ■• - наша-рування догматизму почала в1дчуватися на меж! 20-30-х рок1в. В 1стор1ографП_. проходить к!нцевий розкол на радянську - за пол!-

тичними поглядаыи С1пьшовицьку, i на сп1впадагчу з нею !стор!о-графХю1, яка була в1дкесена до антирадянсько! э li р1зними в!д-т!нками. Остання поступово шт1сняеться з не! i роэвиваеться з 30-х рок!в т!льки на ем!грац11.

Надм1рна 1деолог1зац1я сусп1льно-пол1тичного життя в СРСР негативно изобразилась в радянськ1й 1сторичн!й науц1. У досл!-дженнях 30-х рок!в встановлпеться стереотипний погляд на нац!о-нально-визвальний рух, як бур*уазно-нац!онал!стичш^, а спроба в1днови<ги укра!иську нац1ональну державу в досл1дауваний пер!од харяктеризувалась як контррееожхййна. Недооц!кчэеться, у цей пе-р!од, роль армН в револвхййних под1ях 1917 - початку 1918 pp. на Укра1н1, а питания д1яльност1 укра*нських парт1й в арм!Х вза-гал! не висв!тлюеться. 1йм не менше, в деяких працях приводиться ц!нний фактичний матер!.ал. Деяк! автори в ем!грац!1, эокрсма, Б.Монкевич, Я.Науменко, В.Прихода, Б.Сулк!вський та iHiiii, вперше зосередили свою увагу на таких питаниях, як роль арм!1 в револю-ц1йних под!ях на Укра1н1, укра1н!зацП рос1йсько1 apMii, пронес! створення перших нац!ональних в!йськових формуьань2. В 1935 р. на

1 Эрдэ Д. Революция на Украине. От керенщины до немецкой оку-пации. - К., 1927; Лапчинський Г. 3 перших дн!в Всеукра1нсько1 РадянськоИ влади // Л1топис ревогасцИ. - 1927. - № 5-6; Манилов В. Из истории взаимоотношений Центральной Рады с Временным Правительством // Летопись революции. - 1927. - № 3; Вин"иченко В. В1дролження нац1Х. Ки1в-В!день, 1920. - 4.1-2; . Дорошенко Д.И. Война и революция на Украине // Революция на Украине: по мемуарам белых. - М.-Л., 1930; Христмиок П. Зам!тки 1 матер1али до 1стор!1 украЗ'.нсько! револшН. В 2-х т. - В1день, 1921.

2 Монкеьич В. Сл!дами нов!тн!х запорожц!в. - Льтав, 1932; /|'.)Го ж: Шонори УкраХнського в!йська // Табор. - 1927. - 4.4;

Галичин1 вийшла перша систеыатизована праця З.Стефан1ва з 1сторН укра!нського в1йська доби визвольних змагань. 1917-1921 рр.3 -Ц автор зум1в розкрити характер укра!нського в1йськового руху як поступишьного процесу, щр виник 1з стих1йного прагнення солдат1в-укра!нц1в до об'еднання у в1йськов1 формування 1 вилив-ся з розвитку 1де1 укра1нсько1 дерс*авност1 в орган1зац!ю Зброй-них Сил Укра1ни. Другою такою працею стала "1стор1я украИнського в1йська" п1д редакц1ею I. КригИ якевича. Бона охопила . 1сторл.г> ук-ра!нського в1йська в!д княжих час!в аж до визвольно! ревсшиШ 1917-1921 рр.4 Автори цих праць ставили своею метою зЮрати 1 си-стеыатизувати великий фактичний матер1ал про укра!нськ1 в!йсь-ков1 формування цього пер!оду, та, нажаль, д1яльн!сть укра£нсь-ких илрт1й в армИ не знайшла свого висв1тлення в досл1дженнях цих вчених. Питания украХнського ' 1йськового руху стало предав- ■ том паукового пошуку Д.Дорошенка5. Його робота присвячена загаль-ному огляду розвитку нац1онально-визвольного рух*/ 1917-1923 рр., де в!н проанал!зував лише вплив в!йськових на цей рух, а _також

Машгепко J. икга1п'зк1е forшacje w сгавХе Wojny

(1914-1918) // В1и1еЬеп Ро1зко-и1сга1пзк1. - 1933. - № 34; Прихода В. Симон Петлкра, Всяздь Украхнського В1йська // Табор. - 1936. - № 28-29; Сулк1вський Б. 3 1стор11 формування 2-го С1чового Запор1зького корпусу на п1вденно-зах1дному фронт1 в р^ц! 1917 7/ Табор. - 1927. - № 4;

3 Стефан1в 3. Укра1нськ1 эбройн! сили в 1917-1920 рр.//Воен-но-1сторичний нарис. - Колоыия, 1935. - 4.1.

4 1стор1я укра!нського в!йська (п!д ред. I.Крип'якевича). -Льв1в, 1936.

5 Дорошенко Д. 1стор1я Укра1ни. 1917-1923. - Ужгород, 1932. -

ГГ,

д!яльност! окремих укра!нських парт!й серед арм!й. Щрправда, за сво!м характером вказан! роботи висв1тлиоть окрем! питания досл!д*увано11 проблеми.

В п!слявоенн!й радянсыс!й !стор!ограф!2 досл1даення дано): теми не знайипо достатиього а1добр.'дам1ня п 1сторичних праиях, бо лепною м1рою були б1льш за1деолог!зован! у пор1внянн! з пелеред-н!м пер!одом. Вони стражцають вузьк1стю арх!вно! бази. Радянськ! историки дотримуються наперед заданих ор!ентир!в стосовно вил-равдзння Судь-яких я1й б1лыювик!в 1 безапеляц1йного засудження 1х противник!в. На в!дм1ну в1д праць 20-х початку 30-х рок1в, де наводились багаточисельн! арх!вн1 матер1апи, в досл!даеннях 4050-х рок!в ца питания висв1тлено тенленц!йно*. Практично в жоян!й монографП збо статт! но энайшлось еб'ективного изображения ц1й тем!. Вони рясн1ють пал!тичними ярликаыи на в!домих д!яч!в на-ц!онально-визвольного руху на Укра!н1, а боротьба за в!дчовлення украЗ!нсько! державност!, то розгорнулась п!сля повалення само-дсртасства фактично пор1пнюсться т!льки з нац!онал!стичним ру-хом, в!д!рваним в!д широких мае населения, що суперечить !сто-ричн!й правд!. Демократизация та ревалщ!он!зац!я росхйськоХ

6 Дубина К. Боротьба за встановлення Радлнсько! влади на Укра1'н1, 1948; Супруненко М. Велика Жовтнева революц!,, на УкраХн!. - К., 1948; Лихолат A.B. Разгром националистической контрреволюции на Украине (1917-1922). - Л., 1954; Сивцов 0.0. Knli'CbKo ЧерЕона гвард!я в боротьб! за впаду Рад //.Великий ЖЬв-т<_-нь на Ки1'виин!. - К., 1957; Голуб П. Солдатские массы Юго-Запа.ш-юго фронта в борьбе за власть Советов. - К., 1958; Горо-дец*ый Е.П, Демобилизация армии в 1917-18 гг. // История СССР. -1958. - № 1; Муратов Х.И. Революционное движение н русской армии i? ГШ г. - М., 1958.

армН на ГЦвденно-Зах1дному та Румунському фронтах розглядаеться значною м1рою як результат зростаюмого впливу б1льшовик!в на арм1йське середовищэ. Поза увагою автор1в залиамлась також така важлива галузь- досл1дження як д1яльн1сть псл!тичних парт1й у в!йськах та боротьба 1х за арм1ю. .

1стор1ограф1Х 60-х - перш! половили 80-х рр. властиве роз-• ширення проблематики досл1джень та залучення нового фактичнохю ыатер1алу. Проте, концептуально прац1 радянських 1сторик1в буду-вались у вiдпoвiднocтi 1з оф1ц1йнок> 1стор1ограф1ею Комун1стично1 партН. Тому, весь розвиток под1й доап1дауваного пер1оду, як в краХн! так А в армН, розглядався як неперервний пронес перерос-тання буржуазно-демократично! ревогаоцН в соц1ал1стичну, а будь-як! революц±йн1 рухи у в1йськовому середовищ! визнавались як не-заперечний доказ посилення впливу о1льшовик1в на согщатськ1 ма-си. Незважакни на розширення даерельно! бази досл1джень 1з вс!е! р1эноман!тност1 матер1ал1в обирались лише т1, то висв1тлювали д1яльн±сть б!льшовик1в в армН.

Пом1тний вклад в 1стор1ограф1к> революц1йно1 боротьби в армН досл1дауваного пер1оду зробили прац! а.г.Ткачука 1 Л.С.Деиин-ського7. Значка увага в них прид!лена питаниям розкладу рос!й-

7 Ткачук А. Г. Крах спроб Центрально! ради використати .укра!н1зован1 в!йськов1 формування в 1917 р. // Укра1нський 1сторичний журнал. - 1967. - К' 8; його ж: Революционное движение в армиях Юго-Западного и Румынского фронтов накануне Великого Октября. Автореферат диссертации д....н. - Львов, 1968; Дечинсь-кий Л.6. Ревсл!сц1йн1 под11 на П1вденно-Зах1дному, Румунському фронтах 1 Чорноморськоыу флот! в 1917 р. - Льв1в, 1979; його ж: Участь псш1тичних партай у виборах до Всерос.1йських Установчих 3 эра.. на П1вденно-Зах1дному, Руму ;сы<ому фронтах 1 Чорномо(?гь-

сько! армП, утворенша фактичного двовладця у в!йськах 1 револю-ц!йним рухам в солдатському середовшц!.

Практично поза увагою науковц1в залипмлися в ц1 роки досл1-даення проблем укра£нськоХ визвольноХ револидИ та национального в1йськового руху. Зоирема, будь-як1 згадки в цьому напрям1 суп-роводжувалися терм!нами ябуржуазно~нац1онал!стична контрреволю-ц!я". 3 огляду на це, наукова л!тература в ц1Й галуз! носила характер' швидшз пап1тичного памфлету, н!ж 1сторичного досл!дження. Д1яльн1сть украХнських пол!тичних парт!й, в тому числ! 1 в армП, зовс1м не досл1джувалась.

По-новому 1 правдиво висв!тлити под!Х 1917-1918 рр. спробу-вали. ряд украХнських эарубЬкних 1сторик!в. В своХх працях Н.Полонськй-Василенко, Р.Млиновецький, О.Крченко старалися дати об'ективний анал1з под!ям, то в1дбувалися на УкраХн! в дослЛджу-ваний пер1сд8. 1хн! прац1 насичен! багатьма новими фактами, трак-тування яких не скуте рамками комун!стичних догмат!в. Найб!льш узагальнгючою по цьому пер!оду е робота Н.ПолонськоХ-Василенко, де вона прагне в загальному охопиги вс! сторони револш!йних под1й в УкраХн! у досл!джуваний пер!од. Прац! Мпиновецького та £рченка охоплюоть пер!од визвсшьних змагань 1917-1918 рр. Вони роблять першу спробу проанал!зувати д1яльн!сть украХнських пол!-гичних парт!й в арм!Х. Але вс1 ц! прац1, кр!м О.КЗрченка, я; \ на-тисана в правовому аспект!, страждаюгь пезною запол!тизован!стю,

срму фпот! в 1917 р. - Льв1в, 1977.

8 Полонська-Василенко Н. 1стор1я УкраХни 1900-1923 рр. К., 1991; Млиновецький Р. Нариси з !стср!Х украХнських зизлопьних змагань 1917-1918 рр. - Чужина, 1970; ¡Срчепко О. УкраХнсько-юс!йськ! стосунки гисля 1917 р. в правовому аспект!. - Мюнхен, .971. . . - ..' -

часто в них подаються т!льки т! факти,, як! потр10н1 певн1й noni-течн1й теч11, представникаыи яко! е автори. Це i дозволяв нам судити про тенденц!йн1сть даних праць. Вони не ыають apxiBHo! баэи, у багатьох фрагментах твори згаданих автор1в, нагадують радша публ1цистику, а н1ж об'ективний науковий виклад. Але не-зважаючи на це, вони е ц1нниы матер!алом для вивченнл д1яльност1 •укра!нських парт1й, як на фронт1 так i в тилу.

Важливе ulcue в сучасних досл1даеннях займакяъ дроблеми д1яльност! Центрально! Ради та анал!з 11 практично! та теоретично! спадании®. Але знову ж таки вс1 ц! прад! розглядають досл1-джувану проблему по01жно, спец1ально на д1яльност1 укра!нських парт1й в арм11 не зупиняюгься.

Таким чином, короткий 1стор1ограф1чний огляд л!тератури по дан1й тсы1 св1дчить про те,, щэ д1.шьн1сть укра!нських парт1й в арм1ях 1 тилових гарн!эонах П1вденно-Зах1дного та Румунського фронт!в з лютого 1917 по с1чень 1918 року не з'айшли свого надежного висв1тлення. Д1яльн1сть 1ншх парт1й, кр!м б1льшовиць-коХ, в радянськ1й 1стор1ограф1! залишалася поза увагою, або ж грубо фальсиф!кувалась. Метою даного досл1дження е в1дтаорення об'ективно! комплексно! картини д1яльност1 укра!нських парт1й у арм±1, що дасть змогу глибше вивчити укра!нський в!йськовий рух

' Кульчицький C.B. Центральна Рада. Утворення УНР// Укра!нсь-кий 1сторичкий журнал. - 1992. - № 5-6; Делянський Л.€. Sôpofmi Сипи УНР доби Центрально! Ради. - Льв1в, 1991; Деимнський Л.е. Гсшубко В.6. Розбудовукнй укра!нсь- у державу, мусимо засво!ти уроки Центрально! Рада //Розбудова держави. - № 7; Содцатенко

• В,Ф. Центральна Рада та укра!н1зац1я apiiiï // Укра^нський icTo-ричний журнал.. - 1992. - № 6; Гощуляк 1.Л. Про причини поразки - Ц'чтр 1ьно! Ради II Укра!нсь'кий 1ст->ричний журнал.- 1994. - № 1.

■га його роль в укра!нськ!й револш!! досл!джуваного пер1оду.

Маяк 1 одядания досп1даштя. Виходячи з акту ель ноет! обрано! теми, враховугаши недостатки наукову розробку проблеми, дисер-тант ставить перед собою мету всестороньо висв!тлити д!яльн!сть укра!нських пол!тичних парт1й в арм!ях 1 тилових гарн1зонах П1в-денно-Зах!дного та Румунськсго фронт1в з лютого 1917 по с!чень 1918 рок!в.

Дойягнення поставлено! мета передбачае розв'язання таких завдань:

- на основ! опубп1ковэних 1 неопубл!кованих джерел всесто-ренньо досл!дити боротьбу р!зних пол!тичних парт!й за арм!ю, !х в!дношання до нац!онально-визвольного руху, ир охопив солдат!в у досл!джуваний пер!од?

- дати характеристику пол1тичн1й ситуацИ у в1йськових час-тинах;

- доел!дити процес ухра!н!зац!1 рос!йсько! ар:*!! 1 роль в цьому украХнських парт!й;

- проанал!зувати. ставлення р!зних укра!нських парт!й до створення нац1ональних збройних формувань;

- проанал!зувати державотворч! досягнення укра!нсько! Центрально! Ради в процес! розгортання нац1ональ-виэвально! револю-ц11, виявити допущзн! помилки окремих II л!дер!в шодо в!йсь- ово-го буд1вництва в Укра!н1;

- бисвХтлити участь солдат1в-укра!нц!в в боротьб! за укра!-нську державн!сть проти б!льшовицько! агрес!!.

Матодотгаг1чнсж> основою дксерткцИ е об'ектиЕний п1дх!д 1 конкретно-!сторичн! метода досл1дження. Дисертант звертався та-кож до спец!альних метод!в анал!зу - лог!чного, пор!вняльного тецо. Автор не претендуе на вичерпне досл1дкення ус!х питань пробпе;/и, бо 1х коло дуже иироке.

дмфжпьна баод досл±д«аня*. Гоповну базу досл1даення склали документа арх1в1в 1 матер1али пер1одачних видань, б1льшЛсть з яких вводиться в науковий об1г вперша.

Основну документальну базу досл1дасення склали арх±вн1 ыате-р1али. Особливо ц!нними для розкриття дано! теми е документи Рос1йського Державного В1йськово-1сторичного арх1ву: фонда Ставки (Ф.2003), штабу головнокоиандукяого арм!яыи П1вденно-Зах1дно-го фронту (Ф.2067), штабу пом!чника галовнокомандукного арм!ями Руыунського фронту (Ф.2085), а також итгаб1в командуючих арм1ями, корпусами, див!з1яыи та 1н. В робот1 використано багато документе Центрального Державного Арх1ву Видах орган!в влади та управ-л!ння УкраХни: фонди ГоловноХ ком1с1! по справах вибор!в до Ус-тановчих Збор1в УкраИнсько! Народно! Республ1ки (Ф.1133), Центрального Виконавчого ком1тету Румчероду (Ф.3156), ком1сН П1в-денно-ЗахАдного фронту по справах виборц!в до Установчих Збор1в" УНР (Ф.1194) та Окружно! ком1с!1 Румунського фр нту по виборах до УкраХнських Установчих ЗборАв (Ф.2185). В дисертацН також використано ыатер1али Державного Арх1ву РосАйсько! ФедерацА! та РосАйського центру збер1гання 1 вивчення докуменгАв новАтньо! 1сторА!. Автором вивчено 1 використано 18 фонд!в 4-х 1сторичних арх1в1в.

Багатий матер!ал досл1джувано! теми мАстйться в перАодичнАй прес! 1917-1918 рр., зокреш в таких пер1одичних виданнях, як "Б ротьба", -"В1сник Генерального СекретарАату. УНР", "ВАсник Генерального Секретарства в1йськових справ", "В1сти з УкраХнсько! Центрально! Рада", "В1сник Укра!нського ВАйськового Генерального Ком1тету", "Народна воля", "Нова Рада", "РобАтнича газета", "Ук-ра!нське слово" та Анших. Всього в процес! роботи . лд "дасерта-Ц1е».було'опрацьовано 22 назви перАодачних видань, як1 видавали-ся п ц^йчас, .

Окрем1 аспекта досл!даувано1 теми знайшли свое воображения у зб!рникэх документ±в 1 матер!ал!в. Але в основному вони п!л!-бран! тенденц!йно10. У багатьсх випэдках, документи опубл!кован! в них, вирван1 з контексту конкретно! !сторично! под!!. Особливо, це стосустьсл документ!в, шэ наведен! для прикладу негативного ставлення салдат1в-укра!нц!в до Центрально! Ради та укра!н-сысих парт!й. Хоча, як св!дчать арх!вн! документи вони користу-вапися значним авторитетом серед солдат1в украХнсько! нац1ональ-ност!. .В эб1рниках ц1 документи не представлен! взагал!, хоча Хх дуже багато у фондах арх!в!в. бдиний зб!рник, який об'ективно старався висв1тлмти документи ! ыатер!али цього пер!оду. був ви-данкй украЗ'нського д!аспорою за кордоном11. Але ! в!н маз ряд не-дол!к!в, а саме - б!дна арх!вна база. Причина в тому, що в основному ыатер!дпи цього пер!оду знаходились в радянських арх!вах ! зах!дн! досл1дники не малм до них доступу. Для всестороннього

10 Труды Центрального статистического управления. Статистический сборник за 1913-1917 гг. - М., 1922. - Вып.1, Т.7; Разложение в армиях в 1917 году. Центрархив 1917 года в документах и материалах - М.-Л., 1925; 1917 год на Киевимне. Хроника событий. - К., 1928.; Экономическое положение России накануне Великой Октябрьской социалистической ревслкции. Документы и материалы. . Март-октябрь 1917 г. - М.-Л., 1957. - 4.2; Революционное движение в России после свержения самодержавия. Документы и материалы. - М., 1977; Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине. Февраль 1917 - февраль 1918 г. Хроника важнейших историко-партийных и ревошзцион-ных событий. - К., 1977. - 4.2.

11 УкраХнська сусп!льно-пол1тична думка в 20 ст. Документи ! матер!али. - Мюнхен, 1983. - Т.1.

и

об'ективного досл!дження певний 1нтерес предстаапяктгь мемуари кер1вник1в та активних учасник!в р1зних пол1тичних табор!в, як! боралися за владу в Укра!н1, зокрема 1 в армз.1. Не дивлячись на те щр, дексши вони маюгь тенденц1йно-суО'ективну оц1нку тих чи 1нших под1й, 1х анал!з дае можлив!сть глибшз доал1дити д1яль-н1сть пал1тичних партХй, ьизначити- тактику 1х д1яльмостх шрдо розвитку нац1спольно-БИзвольного руху в арш.!, способ!в 1 спроО використати 1х в сво!х ц£лях. Кр1м цього, в окреыих спогадах наводиться ц!нний документальний матер1ал12.

Наукова новизна дисеотацИ поллгае в тому, що це перша спро-ба в укра!нськ1й 1стор1ограф1! комплексно доол1дити д1яльн1сть укра!нських парт!й в арм!ях 1 тилових гарн1э'1'пх П1вденно-Зах1д-ного та Румунського фронт!в в пер!сд розгсрг.шня'нац1оналыю-визиппьного руху в Укра!н1 у 191.' початку 1918 рр. -Все це виыа-гас переосмислення, уточнения та критичного анал!зу вже опраць'о-ваного радянськими досл1дниками мате.р1алу/ 7 мй в основному, стосусться д1яльност1 б1лыювицько! парт11 в арм!!. До науконого об!гу вводиться значний фактичний ыатер1ал рзн1ы2'не опубл1коьа--ний. Для правильно! оц1н1си процес!в сусп!льного розвитку, для !х нового осмислення, автор .опираеться насаыперед на 1сторичн1 фак-

12 Гружзвський М. Спомини // Ки!в. - 1988. -№ 9-10; 1989. - № 3-11; ГсльденЕейзер Л.Л. Из Киевских воспоминаний (1Э17-1920) // г'еволация на. Украина по мемуарам белых. - М.-Л., 1930; Деникин А.И. Очерки русской Смуты. - Париж, 1921. - Т.1; Дорошенко Д. Мо! спомини про недавне-минуле 1)914-1918). - 4.2. - Льв1в, 1923; Петр1в В. 'Спокини. 3 часХв "укра!нська! револш!! (19171921). - Льв1в, 1934; Порох1вський Г. Спогади про 1-й Укра!нсь-юй Корпус // Календар "Дн1про", - Льв-1в, 1934; Скоропадський II. ^поь ни. - КИ1В., 1992.

ги, незалежно в!д 1х 1деолог1чно£ .трактовки р1зниыи полХтичними геч!ями.'

Практична ц1нн1сл досл1дження псшягае в тему, ию в ньпму. 1креслен1 шляхи взаемозв'язку арм!1 та пол!тики у переломи: 1.стсричн1 моменти в житт! сусп1льства. Уроки, як! лав доев!;; д1яльност1 укра!нських ларт!й в армИ, можуть бути викориотпн! ;учаски!-<и псхл1тичниьм та в1йсысоеимл д!ячами. Результата доо'1.1-гкень давзгь мажлив1сть уникнути на сучасному етап! таких фатальных пемилок, як1 були допущен! в 1917 - на початку 1918 рр. у )уд1в11ицтв! УкраХнських Збройних Сип. Матер1ал дисергацИ меже >ути викс-ристаний при напиезнн! узагальнккуп^х праць з укрей'нсь-:о! в!йськово! !сторН та 1сторИ УкраЛни, для курсант1н в!й-:ько-учбових заклад1в 1 студент!в вуз!в.

Апробац1л робот». Дисертац!я обговорена та рекомендована до .ахисту на кафедр! 1стерИ Укра1'ни, науки 1 технХки ^юттуту унан1тарно1' ос»!ту Дорглвного уи1перситоту "ЛьгИвськ.! пол 1ч-.••/,-1ка". Сснсвн! р'^ультлти досл1д*:<;ння ы-.юмдоп! /¡глмр'м и п->-1дя.х на м1;ш.1|ч)дмих та роНснапьних кон!к_{>онц!ях. 31ср.1иии ь рсцес1 роботи мат<_-р1ал використаний при написамн! науксьих стаей, а також у науково-популярних публ!кад1ях.

*

структурл i ссшвн1 пояснения прлщ

Структура . Дисертаидя скпздаеться з! встугг/, чо-

фьох розд!л!в, Еисноак1в 1 списку виксристаних джерел та [тератури, додатк!в.

У вступ! обгрунтосуеться актуальн!сть теми досл!да:ення, еиз-1чен1 мета та завдання роботи, хронсшог!чн! ранки, даегься стан ¡уково! резробки проблема, даерельна база, характеризуемся на-:ове та практичне значения дисертацП.

В п-г-.чиому роад1п1 "Соц!ально-пол!тичне становища на УкраУн! nj спя Ла/гновоУ революцП" анал!зуеться обстановка, яка склалася в цей riepion в УкраУн! та армН, висв!тлккггься позиц11 р!зних пол!тичних парт1й та орган1зац!й, Ух впливи на арм!ю.

Пол!тична обстановка в Укра1н1 в досл1джуваний пер!од мала своУ особливост1 в пор!внянн! з Рос!его. Тут створилися три р!зн1 пол!тичн! орган!заи!Х. Це - представники "тычасового уряду, Центральна Рада i Рада роб!тничих i сслдатських депутат!в. М!ж цими трьома силами з самого початку повалення самодержавства йшла бо-ротьба за владу в УкраУн! 1 за вппиви на арм!ю. Нац!онально-виз-вольна борэтьба, шо розгорнуласд в УкраУн!, проходила В умовах н1йни. Цо накладало св!й в£дбиток на'да боротьбу i втягузання в не У эначноУ к!лькост1 солдат!в, як1 були на фронтах I тилових гарп1зонах. У той час в армН i на фронт! зростала анарх1я. Фронт розкдадався з надзвичайною шввдк!стю. Велику роль в по-дальшому розклад! рос!йсько! ары!У в1д1грав наказ № 1 Петрог-радськоУ Ради роб!тничих 1 селянських депутат!в* в!д 1 березня 191V р., який эакр!пив !снування вже створених содцатських ком!-'iv-Tin I зоСов'язав обрати Ух там, де Ух ше не було. BiH над1ляэ к ом i тети повною пол1тичною владого на м1сцях, зосереджував в Ух руках вс! основн! функц!! командування. Цим скористалися украУн--ськ! солдата, як! зразу ж п1сля с кипения царського режиму проявили тверду волю до самоорган!зад!1' на нак!ональному грунт!. На фронтах 1 в тилових гарн!зон.чх як в УкраУн! так i !нших регионах Pociy - ьскши, де були у в!йськових частинах украХнц!, псчалося• створения украУнських в!йськових рад, ком!тет!в, громад, това-риств, клуб!в, а з цим почалася орган!зац1я окреыих укра*н1эоза-них частан. Центром украУнсъкого в!йськововго руху став КиУв, де ищилко створилися украУнськ! в!йськоз! орг.ан1зац!1 i незабаром немалое« створення перших украУнських в!йськових частик.

I ' . : !

Використовукчи сприятлив! умови, як! виникли п!сля повалення самодержавства, украХнськ! партП почали створювати своХ пол!-гичн!,6рган!зац!Х. Найб1льиими э них Сули УкраХнська соц!ал-цеь. .¡кратична роб!тнича парт1я (УСДРП) 1 УкраХнська парг1я ооц1а-1!ст!в-революц!онер!в (УПСР). 1снували ив УкраХнська селянська :п!лка, Союз украХнських федерал!ст!в-автоном!ст!в (в не! реор-:,ан!зувався ТУП), а такаж УкраХнська парт!я самост!йник!н-соц!а-11ст1в, УкраХнська демократично-хл!боробська парт!я та УкраХнсь-а» народна парт!я. Мениий вплив серед в!йськ мали УкраХнська рудова та УкраХнська федеративно-демократична парт!!. кр!ы цьо-о 1снували пол!тичн! орган!зац1Х, що прид1ляли багато уваги 4-Яльност1 в арм!Х. Зд!йснккчи тиск на Тимчасовий уряд нац!онэ-ьн! парт!!, що д1яли на територ!! Рос!Х, в тому числ1 1 укрл>'н-ьк!, змусили його дозвсшитй створення "Центральних ком!тет!в ац!ональних в!йськових орган!эац1й" в масштабах вс!е! росХйсь-эХ арм!1. Це в1дкривало украХнським парт!ям доступ в д!юч! е1й-ьков! частини. В березн! 1917 р. украХнськ! парт!Х 1 орган1за-II почали швидкими. темпами створкзвати в арм!Х нац!ональн! ксм1-зти. За короткий час в Киев! були утворен! та розпочали свою 1яльн!сть УкраХнська В!йськова Рада, УкраХнський В!йськовии 1уб !м. П.Полуботка, УкраХнський в!йськов11й орган!зац!йний ко-.тет, УкраХнський В1йськовий Генеральний ком!тет, який був юрмовс..1Ий при Центральн!й Рад!, На початку кв!тня 1917 р. ук-Хнськ! парт!! еже мали своХ осередки в часгинах д!ючоХ армИ. кожн!й рот!, де Сув значний в!дсоток солдат!в-украХнц!в, ство-валися украХнськ! ротн! громади. 3 них формувалися полков! ра-в к!лькост! в1д 8 до 12 чсшов!к13. Такой: робилися спрсби ство-ти в!йськов! ради на р!вн! див!з!й, корпус!в ! нав!ть арм!й.

13 РДВ1А, Ф. 2143, оп. 1, с. 8, арк. 8.

Розглядэгяи боротьбу укра!нських парт!й за арм!ю в березн1. -на початку кв1тня 1917 р. треба врахувати те, ию вона мала ще стих!йний характер. В1льш1сть тогочасних укра!нських партЛй пе-ребували на стадН Формування i тему не могли суттево впливати на нац1онально-визвольний рух в арм!!, який часто проходив сти-х!йно. Розгортався в!н паралельно э демократизац1ею Швденно-Зах1дного, та Руыунського фронт!в i на даноыу етап! не вюютався в загальну нац1онально-визвольну боротьбу в Укра!н1, переживав орган1заа1йний процес.

ДрухмА роад!я "Д1яльн1сть укра!нський пол1тичних парт!й в apwii весною i л1том 1917 р." охоплюе пер!од початку масовоХ ' укра!н1зац11 рос1йськоХ apwiX i вплив на цей процес укра!нських парт1Й.

В цей час м1ж украХнськими та рос1йськими парт1ям/1 1снували протир1ччя з питань формування окремих нац1ональних чзстин. Ви-користовукчи зростання нацхонально-визвольного руху укра!нськ1 партН разом з Центральною Радою прагнули очолити його. Тим часом Тимчасовий уряд, в1дчувакми м1цн1сть свого становиаа, завдя-ки п1дтримц1 Петроградсько! ради роб1тничих i солдатських депут- , ат1в i не думав послаблюватй або д1лити владу над арм!ро. В той час, не бажаши загострювати конфл!кт навколо питания про егтьо-рення укра!н!зованих частин, в к1нцД 1917 р. уряд видав "Поло-ження про укра!н1зац1ю загону вс1х род!в эйроХ". В ньому говори-лося про те, ш формування загону, проводиться. з дозволу Верховного гсшовнокомандугного УкраХнським орган1зац4.йним,ком1тетом. В склад! останнього, кр!м обраних укра!нськю®1 парт!ями 16, чолс- . BiK, входив оф1цер Генерального штабу по призначенню вилрго.ко-мандування". В кв1тн!-травн1 1917 р. набувае .широкого размаху

14 РДВ1А, Ф. 2003, on. 1, с. 1034, арк. 8.

I

. укра!н1зац1я рос1йсько! армН. Укрг«1н1зац1ю вХйська п1дтримували 1 укра!нськ1 партП, ала по-р1зноыу ставилися до цього. Укра!н-ськ1,соц!ал1стичн1 партП Сачили в украХн1зац1! т!льки вид1лення „ уку тХнських солдат1в 1 оф1цер1в в окрем1 полки, вони ей ступали проти створення укра!нсько! регулярно! армН, пропонували эам1-нити II народною м1л1ц1ек>. 1нш1 несоц1ал1стичн! партП, як! стояли на самост1йницьких позиц!ях, вважали укра!н1зац1ю як один з епат1в до створення власних над1ональних эбройних сил. Проти укра!н1зад11 виступили "Лшчасовий уряд 1 61лыя1сть в1йськових ком1тет!в в арм1ях, як1 Сули п!д впливом рос1йських есер1в 1 мениювик1в; Так, на П1в-денно-Зах1дному фронт1 не л!дтримали проведения укра!н1зац11 18 корпусних ком1тет1в з 24, а на Румунському - 10 з 131!. *

Весною 1 на початку л!та укра!нськ1 пол1,тчн1 партIX почали створювати в армН сво! парт1йн1 орган!зад11. Використовуюочи нирокий розмах нац1онально-визвсшьного руху в армН та популяр-н1сть серед украХнських ссшдат!в 1деХ формування нац1ональних в1йськових частин 1, не дивлячись на заборону Тимчасоього уряду, Центральна Рада разом з укра!нськими парт1ями приступила до створення укра!н1зованих частин. Протягом березня-травня 1917 р. вони розгорнули бурхливу д1яльн1сть по укра!н1зац1Х фронтових 1 тилових гарн1зон1в, На П1вденно-3ах1дному фронт1 були украХш'.зо-ван! ч; лини в 29-у 1 32-у арм1йських корпусах. На Румунському фронт! Оуло укра!н1зовано 38-й 1 36-й п!хотн! полки 9-1 дав1э1Х (Х1-й арм!йський корпус)1'. Укра!нськ1 в1йськов! з'1зди, щэ в!д- '

15 Деицнський Л.е. Револгц1йн1 под11 на П1вденно-Зах1дному, Румунському фронтах 1 Чорноморському флот! в 1917 р. - Льв1в,. 1979. - С. 73.

16 Ткачук А.Р. Крах спроб Центрально! ради використати

булися в т./авн! 1 на початку червня 1917 р. прискорипи проиес укра!н1зацИ на фронт! 1 в типу. До червня 1917 р. укра!'.нськ1 партII розгорнули игроку пол!тичну д1яльн!сть серед ссшдат!в-укра!нц!в. П1сля провалу червневого наступу на фронт1 м!няеться позиц1я Тимчасового уряду в сторону прюирення з Центральною Радою. Зм!на тактики Тимчасового уряду була пов'язана з п!дтрим~ ■ кою, одоржлною ним в!д Центрально! Ради в да! наступу. В!н розу' м!в, вд краше мати в типу дружно йому Центральну Раду, яка кори- Ч стусться великого популярн1стю серед укра!н1зованих в!йськових частин. Це була одна з причин посилення контакт1в Тимчасового' ; уряду з Центральною Радою, а !ншэ - небезпека револш1йиого ви-Суху п!сля провалу червневого наступу» в1дчуттл потреби над!йно! опори змусипо його п!дти на компроы!с. Виходячи з цього, Корн!- . лов .змушений був п!дписати наказ про укра!н1зац1ю 10 див!з!й. Укра!н!зац!я охопила 1 Румунський фронт. В червн! 1917 р. укра!- ' • н!зац!я почалась в 7-у, 8-у, 2б-у 1 40-у корпусах цього фронту17. : Розглядаючи процес створення над1ональних частин в арм!1, як прояв нац!онально-визвольного руху, треба зазначити, шо до нього , дужо вороже ставилися шов!н!стично настороен! парт!! рос!йських есер1в ! меншовик!ь, як! мали значний вплив у в!йську-! п!дтри- •'*.. мувались командуванням. М!ж ними 1 укра!нськими парт!яыи Поча- . лась гостра поп!тична боротьба. Вже ьа початку серпня 1917 р, на . фронтах посипився наступ шов!н!стично настросного рос!йськогс командування проти с проб укра!нських парг!и за}ф!пи1ися в армН. В результат! посилилися тертя ы!ж укра!нськими в1йськовими радами ! загапьноарм!йськими ком!тетами, як! Сули п!д 'сильним апли-

укра!н!зован! в!йськов1 форыування в 1917 р. - УХЖ. - 19р7,- №

8. - С. 79. ' '• . ,

17 РДВТА, Ф. 2003, оп. 2, с. 1034, арк. 102.

) ч. -

вом оф!церства. Особливо посилився процес наступу рос!йського шов!н1зму э переходом командування ГИвденно-Зах1лким Фронтом в руки генерала А.1.Ден1к1на. Але припинити укра!н1эац!ю Оуло ват: не- 'ожливо.

. Якшо проанал!зувати д1яльн!сть украУнських, парт!й протягсм весни 1 л!та 1917 р. в арм!У, то мссжна зробити• висновок. про те, да головне свое завдання вони бачили у вир!шенн! национального титання. Хоча серед украУнських партий, шо стояли на сои!ал!~ ггичних позиц!ях 1 виступали за автоном!ю в склад! Рос!йськоУ Редерад1У 1 парт!ями, що спов!дували самост1йницьк! погляди пже з цей час був розкол.

В грвзьому розд1я! "УкраУнськ! пол!тичн! парт!! в умовах на-юстрння нац1онально-визваль»оУ боротьби на УкраУн! восени .917 р." показано, що кульм1нац!йного моменту нац1оналыю-виэ-юльний рух досяг у вересн!-листопад! 1917 р. Придушення заколочу генерала Корн!лова призвело до нового пХдйому н.иЦонально-¡извольного руху в типу 1 на фронт!. УкраУнськ! парт!У через :воХ в1йськов! орган1зац!1 знову актив!зували свою д1яльн!сть по юрмуваннго украУнських частин ! добилмся при цьому зкачних ycnl-:!в. У вересн!-жовтн! на П!вденно-Зах!дному фронт! бу.по повн!стю кра!н!зовано 42 ! частково 11 полк!в, де 'нараховувалось 61ля 79 ис. солдат!в18. Актив!зували роботу украУнськ! в!йськов! ради, енера >ний Секретар!ат 29 вересня створив Секретар1ат в!йсько-их справ, який в!дав орган!зад!сю 1 формуванням укра!н!зованих !йськових частин. Проте до взяття б!лыиовиками влади в свох ру-и, Ставка ! командування фронт!в эаймали суперечливу поэицш

18 Дешинський Л.С. РеволюцШи под!! на Швденно-Захвдному, /мунському фронтах ! Чорноморському фшот1 в 1917 р. - Льв!в, Г/9. - С. 168.

ыоло фс р:л,: пання армН за нац1ональним принципом - прагнули I! обмежити.

Восени 1917 р. в пол1тичному житт1 УкраХни сталися велик1 :<.м1ни. В укра!'нських вХйськових ком!тетах найб1льшого впливу до-Оулу.ся парт!! УПСР 1 УСДРП. Фактично ц1 парт1! в!дображали 1нте-{х:си. Центрально! Ради 1 I! пол1тику шодо арм11. Вони впливали на р1шоння як Центрально! Ради так 1 Генерального Сёкретар1ату. Разил э тим, в поп!тичну боротьбу в Укра!н1 все активн1шз стали втручатися б1лыювики. Використовуючи р1зноман!тн1 засоби, . в т.ч. демагог!чн1 заяви негайного вирйиення давно назр1лих зага-лыюн-ш1он\;;ьних проблем, вони прагнули забезпечити соС1 б1ль-цйсть в окремих Радах роб!тничих 1 солдатських депутат1в. Пол1-тика Центрально! Ради, яка проводилась п1д впливом укра!нських сои1аи-дсмократ1в" 1 есер1в проти створення регулярно! арм1! при-зпопэ до негативних насл1дк1в. Спроба перетворити укра!н1зова1^ ч.кл-ини в свою опору не виправдалась. Не дивлячись на !х Оагатс-чисельн1сть солдати цих частин були сильно розпропагован! 01льаовики.

Жовтневий переворот в Петроград1 кардинально зм1нив пал1тич-ну обстановку в Укра!н1.' В к1нц1 - на початку листопада'1917 р., шй з бДльшсю силою наростають протир!ччя м1ж укра!нськими пол1-тичними парг!ями 1 б1льшоЕиками в боротьб! за арм1ю. Ця боротьба не обмежувалась 1деогог1чною, а все б1льш переходить у. в!дкриту зоройну конфронтац1ю.

Покалення самодертавства в1дкривало перед. нац1ональним рухом в Укра!н1 велик1 перспективи, проте не маши ч!тко! концепцН визвольно! боротьби, Центральна Рада не могла, вийти за рамки Ф«д-;рал1С1.ких прагнень 1 видас Трет1й Ун1версал, про голопятая створ-^ння Укра1ж:ько1 Народно! Республ1ки в оклада Рос1йсько! Феп.раи!!. П1сля прпг'олошзння Ун1версагту по узгодаенню з Ставкою

Центральна Рада роэгорнула широку д!яльн1сть на створенчя cboïx в1йськових сил. Почався останн!й етап укра!н1зац1! армП. Однак салдати все б1льи»э i б!пьше потрапляли п!д валив б1лыювик!в.

Гаповним п1дсумком розвитку револхиДйних под1й в Укра!н1 ьо-сени 1917 р,, було те, шэ тут почалася в1дкрита боротьба м i ж двома пол1тичними силами за влзду - Центральною Радою i бытовиками. Нер1шуча в!йськова пол1тика укра!нських партХй ccuianic-т!в привела до втрати контролю над укра!н1эованими части) ими i поступового !х розкладу п!д впливом аг1тац1! б!льшовик1в.

Четвертей розд1л "Участь укра!нських пол1тичних иарт1й ь нац1онально-визвольних змаганнях в к1нц1 1917- - початку 1918 pp." присвячений боротьб1 Центрально! Ради проти б1льшоеицько! arpeciï. В цей час укра!иськ! парт!! мали вплив серед укра1нсь-кого населення, про це св1дчать результати вибср1в до Всеро-с!йських Установчих збор1в, як1 в1дбулися в к1нц! жовтня 1917 р. Укра!нськ1 парт1! одержали 68% мандатов, еЕрейсы<1 пэртИ, 1Ш tIcho сгНппращпиали з укра!нськиыи - 5,2%, а рос!йськ1 й русо-ф1льськ1 парт1! разом набрали 25% (м!ж ними бЛлыюпики - 19%)1}. Вибори до установ м1сцевого, так званого земського самоврядуван-ня, до ïx губерн1яльних 1 пов1тових орган1ыац!й, нанрик1нц1 1917 р., дали 80% м1сць кандидатам укра!нських пзрт!й20. Це за умов, коли в укра!нських м1стах значно перев&жало рос!йське i еврейс) че населення.

Взявш владу в сво! руки, Центральна Рада i Генеральний Секретар1ат стали на шлях формування самост!йно! в!йськово! по-

19 1ванис В. Симон Петлкра - президент Укра!ни. 1879-1926. -Торонто, 1952. - С. 52.

20 !Срченко О. Укра!нсько-рос1йськ1 стосунки п1"сля 1917 р. в правовому аспекта... - Мюнхен, 1971. - С. 76.

niтлки, як.з зустр!ла активну п!дтримку з боку укра!н!зованих ча-ctvih.' 23 листопада 1917 р. Генеральний 'Секретар!ат оголосив про об'еднання П!вдонно-Зах!дного та Румунського фронт1в в единий Укра1нський фронт. Ухвали украХнських арм!йських i фронтових з'1зд1в 1 конференц1й св1дчать про те, що солдати-укра!нц1 пов-

nieno пхдтримували Центральну Раду та II Генеральний Секрета-

i

р!ат. Проте, злм!сть сторення регулярно! армП, !! Генеральний Секретар!ат прийняв р!шзння про побудову нац!онально-терито-р1ального укра!нського вШська, яке мало форыуватися за м1л1-цейським принципом. Це була фатальна помилка, яка привела до по-разки Центрально! Ради в боротъб! э б1лыювицьксяо arpeciü». 12 . 1рудня в Харков1 б1льшовики прогопоиують УкраХнську Радянську Республ1ку. Проголошення це мало формальний характер i фактично Gyno ¡'.и.користане б!льшовиками для знойно! боротьби проти Централы^ Ради i II уряду. П1сля ультиматуму Радааркому в!д 14. грудня 1917 р. Центральна Рада опинилася в стан! в!дкрито! в!йни з СИльшовицьким Раднаркомом, розпочалася в1дкрита агрес!я' проти УПР. 3 соредани грудни .1917 року 1' особливо з с1чня 1918 р. 'бс-ротьСа Центрально! Ради з б!льшэвиками досягла свого апогею. .

Дня нэйтрал!зац!1 б!льшовицько! пропаганда у в!йськах е дру-' г!й половинi грудня 1917 р. Центральна Рада з ново» силою роэ-горнула укра!н!зац1ю армП. Питания про чисальн!сть !! збройних сил дискусшне, оск!льки нав!ть в самому Генеральному -вХйсько-вому секретар1ат1 не було в!домо даних про те, ск!льки i як1 сане частини були укра!н!зован!,' бо вони навггь . не провели !х ■ реестрац-il. Вища в1йськова влада наприк!нц! 1917 р. фактикно не мала'в своему розпорядженн! н1яко! реально! еили, кр!м в!дд1л1в доброволыЦв, Протягом грудня 1917 - с!чнч 1918 рр. б1льиювики эайняли ряд ваЖливих стратег!чних пункт!в. Е1льш!сть територ!! Украши, вклгсчагочи Ки1в, були окупован! ниьги. 'г

. Таким чином, грудень 1917 - с1чень 1918 рр. був периодом жорстоко! боротьби м1ж украУнськими партиями i б!дьиювиками. Значну роль в !! насл1дках в!д!грали в1йськов1 частини ГНвденно-Зах1г"ого i Румунського фронт1в. П1сля б1льиювицького перевороту стало эрозум1ло, що все це укра!н!зоване в1йсько небоезд.атне. Стомлен! cbítobcuo в!йною та розпропагован! б!льшовицькими аг!та-тораыи вони були нейтральн1 до !де! незалезкност! Укра!ни, а деяк! нав!ть ворож!.

Хоча на певному етап! розвитку ревалюц!йного i нац1онально-визвольного руху в арм!1 укра!нськ! парт!i користувалися эначною п!дтримкою солдат!в, тим не менше вони не змогли використати 1'х енерг!ю, бо боялися вэяти на себе !н!ц!ативу та в1дпов!дальн1сть за радикальн! перетворення у сусЯ!льств!. Результатом цього стало поступове роэдвоення нац!онально-визвольно! боротьби з зага-пьно-ревагащ!йною боротьбсю широких народних мае, втрата ними 1н!ц!ативи,а пот1м i впливу на сво!х же ссшдат!в. Антим!л!тьрн! тозиц!! б1лыиэст! л!дер!в укра!нських соц!ал!стичних парт!й, не-1алагоджен!сть належного зв'язку !з укра!н1эованими. частинами, 1едооц1нка ними вир!шення соц!ального питания 1 призвела до помазки Центрально! Ради в боротьб! э б!льшовицькою arpecie». Все le не дало мсштивост! новоствореним укра!нським в!йськовим час-гадам стати опорою новонароджено! Укра!нсько1 Народно! Респуб-1ки, i Я1 насл!док стався розклад i припинення б!льиюст! укра!-ських в!йськових загон!в у с!чн! 1918 р.

У яисношсах п!дведен! п!дсумкя дисертац1йного досл!даення, загальнено i сформовано основн! насл!дки д!япьност! укра!нських aniTvwHHX парт1й в арм!1. Показано, що головною причиною пораз-л укра!нсько! ревалюц!! е в!дсутн!сть ч!тко! нац!онально-визво-зно! та пол1тично! концепцП а також стратег!! визвольно! бо-этьби у тод!шн!х л!дер!в укра!нських парт!й, uso були при влад1.

За uici обставини укра!нська арм1я не змогла розгорнутись у реал ь ну силу 1 стати м!цною опоре» новонароджено! УкраХнсько! РеспуСш1ки.

Окрем! аспекти дисертац1йного досл!дження викладено в пуСш1каи1ях: .

1. Пол1тичне становище у в1йськах П1вденно-Зах1дного фронту п1сля Лютнево! ревелкцП (лютийтравень 1917р.) //В1сник ЛП1.-Льв1в,1Э92. - С.54-60.

2. Стаалення укра!нських парт1й до укра!н1эац1! рос1йсько! армП та формувзння нац1ональних эбройних сил в 1917 р.// В1сних ДЦУ. - Льв1в, 1992. - С.60-66. (Рп1аавтор Нарискевич Т.Г.).

3. До ICTopil питания д1яльност1 Центрально! Ради по укра!-н1зац1Х армИ 1 створення нац1ональиих эбрейких сил в 1917 p. II В1сник ЛГИ. - Льв1в, 1992. - С.31-36. (Сп1вавтори К^ручкевич* Г.С., Марискевич Г.Ф.) . '

4. УкраХнський нац1ональний рух в арм1! доби Центрально! Ради та ьизвольних змагань укра!нц1в в 20-30-х pp. XX ст. // Наи1онально-визвольна боротьба 20-50-х рокХв XX ст. в Укра!н1. -Ки!в-Льв1в, 1993. - С. 81-91.

5. 3 lcropi! створення Збройних Сил Укра!нсько! Народно! Республ1ки // В1сник укра!нознавства ДУ"ЛП". - Льв1в, 1995. - С,-3-15. (Сп1вавтори Деаинський Л.6., 31нкевич Л.В,).

6.. Форыування укра!нських нац1ональких збройних сил у 1917 p. II BIchvik ДУ"ЛП". - Льь1в, 1995. - С.31-36. (Сп1вагтор Хиыиця Н.О.) . . ■ . ,

Зинкеяич Р.Д. Деятельность украинских политических партий среди армии и типовых гарнизонов Юго-Западного и Румунского фронтоз (февраль 1917 - январь 1918 гг.).

Диссертация на соискание научной степени кандидата истоки-, "оских наук по специальности 20.02,22 - Военная История. Институт гуманитарного образования Государственного университета "Львовская политехника".

Защищается текст дисертации, исследуюц^й деятельность укра-'инских политических партий в армии в условиях развертывания национально-освободительной борьбы на Украине, а также комплекс проблем, связаных с образованием Украинских Вооруженных Сил и украинизацией российской армии. Дается характеристика политической ситуации, которая слажилася в войсках, анализируется деятельность украинских партий в национально-освободительном движении, которое охватило армию, а таюке отношение их к созданию национальных вооруженных сил. Анализируется военная политика Центральной Рады во время разве«пъгаания национально-освободительно!1« движения в Украине и участие солдат-украинцев в борьбе за украинскую государственность.

Zinkevych R.D. Activity of Ukrainian political parties in tha amy and in the rear garnisona of South-Western and Romanian fronts (February 1917 - January 1918).

Dissertation for searching the scientific degree of candidate of historical sciences on specialisation 20.02.22 -Military history. Institute of humanitarian education of state university "Lvivska politekhnika".

. The text of dissertation is defended and investigates the activity of political parties in the army when the national-liberation movement was developing in Ukraine. Also the thesis is dealing with the" Ukrainian military forces formation and expansion of Ukrainians in the russian army. Political situation, and the activity of Ukrainian parties in national-liberation movement which stired up in the army regarding formation of national military forces & military.policy of Centralna Rada in the time of development of national-liberation movement and participation of Ukrainian military men for indepence of Ukraine is analysed.

Kraa40Bi слова: пол1тичн! партН, укра!н1зац1я, арм!л, П1вденно-Зах1дкий фронт, Румунський фронт, Центральна Рада, на-ц1онально-визвольний рух, державн1сть.