автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему: Диалектика бытия и сознания в системе политической жизни общества.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Диалектика бытия и сознания в системе политической жизни общества."

швський ушверситет 1мен1 тараса шевченка

РГ6 од 1 1. НОЯ 1936

На правах рукопису КОНОТОПЕНКО Олександр Петрович

д1алектика буття i св1домост1 в системi

пол!тачного життя сусшльства

Спецхалыисть 09.00.03 - соц!альна ф1лософ!я

та $1лософ1я 1сторП

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на вдобуття наукового ступеня кандидата ф1лософськлх наук

КИШ - 1996

ДисергаШею е рукопис. Робота виконана на кафедр! ф!лософп Кшвського державного л1нгв1стичного ун!верситету.

Науковий кер!вник - ШУБНЯКОВ Борис Павлович,

доктор фыософських наук, професор.

Оф1ц1йн1 опоненти: . МОКЛЯК Микола Миколайович,

доктор фглософських наук, професор.

БЕЗВЕРХА Ганна 1ван1вна, кандидат фглософських наук, доцент.

Пров1дна установа - Укра'1нський державний педа-

гог!чний ун!верситет 1м. М.П.Драгоманова.

Захист дисертацП в!дбудеться " 28 " жовтня 1996 року о 14 годин! на вас1данн1 спещал1зовано'1 вчено'1 ради Д 01.01.37 у КШвському ун1верситет1 1мен1 Тараса Шевченка, ва адресою 252017, м.Ки!в-17, вул.Володимирська 60, ауд.328.

3 дисертац1ею можна ознайомитись у науков1й 01бл1отед1 КиЧвського ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка ( вул. Володи-мирська, 68).

Автореферат роз1сланий " 27 " вересня 1996 року.

Вчений секретар спец1ад18овано! вчено'1 ради

проф.СКРИПКА П. 1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

АКТУАЛЬН1СТЬ ТЕМИ Д О С ЛIДЖЕН-Н Я . Актуальн!сть дссл1дженкя проблеми зумовлена касцем 1 роллю политичного життя у становленн1 та генезис! людського сп1втовариства, формуванн! р1зних тип1в держав, шштичних режим1в 1 систем. Вплив полгтичного життя на еконокичн!, со-щальт, духовн1 процеси, що вхдбуваються у сусп!льств1, ба-гато в чому визначив основн! напрямки розвитку, становища людини, м1сце в 'загальндй систем! щнностей, П прав ! обов'язкяв.

Шттичне життя сусп!льства включае в себе пол!тичну систему, галузь сугапльного управляя, в!дпов1дну орган!за-цш людей 1 пол1тичну св1дом1сть. Пол!тичне життя займае важливе м!сце у розвитку сусгпльства, вгдображаючи об'ектив-Н1 законом!рност! та !нтереси р!зних клас!в ! сощальних труп та виражаючи багатоман!тн! потреби людини.

Вивчення пол1точно! системи займае важливе касце в со-ц!альн!й ф!лософ!1. Пол1тична сфера, ! в першу чергу II про-в!дний елемент - держава, спрямовуе розвиток сусп!льства, вибираючи оптимальн! шляхи руху з наявних для цього можли-востей. Лороджене соц1ально-економ!чними удавами, пол!тичне життя ачтивно впливае на сусп!лып в!дносини, форми людсько! д!яльност1, сприяе розвивитку сощальних сп!льнот, подносить Чхню св1дом1сть та !нтереси до р^вня загальнолюдських. Вра-хування ц1е'] вакливо'! рол1 пол!тичного життя е актуальним 1 для реформування сучасного укра!нського сусп!льства, розвитку його пол1 тичного процесу, як зазначаеться у КонституцП Укра1ни, на маНстральних шляхах створення суверенно! 1 не-

- г -

залетел, демоктарично!, правого! держави.

Центральним суб'ектом пол!тичного життя е людина. Якщо в процес! матер1апьно-виробничо1 д1яльност1 вона формуеться як творець матергальних благ, як член соц!альних сп!льнот, то в пол!тичн!й сфер1, - як громадянин, суб'ект, який бере участь в управл1нн! сусгпльством.

1нформад1йна револющя в!дкрила нову епоху в 1сторично-му поступ! 1 яка характеризуемся 1стотними эм1нами у мате-р1ально-виробнич1й, соц!альн1й та пол!тичн1й сферах життя сусп1льства.

0гггим1зац1я управл!ння 1 дедал! зростаючий обсяг знань вабезггечують оптимальну самоорган! зацм сусШльства як його найэагальн1шу тенденц!ю. Тому Зсготне значения 1 сенс мае питания про м1сце та роль шл! тачного буття та пол!тично'1 св1домост1 у функц!онуваюп 1 розвитк;- нашого сусп!льства. Науковий анал!з Чх змЮту, структури, функщй, тенденц!й та механ!вму функц1онування мають суттеву практичну значим!сть. Чимало.втрат 1 деформац!й у реформац! иному процес! нашого сусп!льства зумовлено теоретичною некомпетентн!стю, ловерхо-в!стю та верхоглядством певно'1 частини пол1тичних функц!оне-р!в, як1 фактично зобов'язан! вир1шувати аавдання реформу-вання сусп1льства.

Деформац1йн1 процеси та кризов! явиша, що 1снували в наайй кра!н1 "внасл!док панування адм!н!стративно-командно! системи управл!ння, обмежували багатоман1тн1 форми 1н!ц1ати-ви, творчо'1 активност! трудящих," регламенту вали ус! сторони громадського життя. Де суттево ' спрямувало вивчення ф!ло-софсько-соц!олог1чяих еаконом1рностей шШтично? сфури 1 призвело до послабления лол!тично! активност! особистост!, П участ! в д1яльност1 вс1х структурних елеменПв пш!тично-

го життя. 1 сьогодн1 у шштичн!й сфер! нашого сусп!лъства нагромадилося стыъки суперечностей, що !'х несвоечасне розв'язання може в будь-яку хвшшну привести до соц1ального вибуху.

Свхтовий досвхд эасвадчив, що погляд на процеси, як1 в1дбувахш>ся у людському сп!втовариств1, його складний 1 су-перечливий шлях розвитку лише з точки эору яко'1сь однхе! концепцп не е продуктивним.

Життя вимагае постшного наукового пошуку, нового теоретичного осмислення, розробки оптимально шляхов поступу до б1льш високих стадгй розвитку.

Специф1ку пол!тичного життя в УкраШ зумовлено багато в чому тим, що в пол!тиц! д!ють люди, як! у СВОЗЙ С1лыюст! не е профес1йними пол!тиками, керуються переважно тими внан-нями, ЯК1 засвоШ в процес! повсякденного досвгду 1 в!дло-в1дно використовують т! методи 1 засоби, технологи, як1 були притаманн! 1х фаховш дхяльносп до приходу в сферу управл1ння пол1тичними процесами.

Розв'язання вдх та !ншмх теоретичних 1 практичних проблем саме тому детерм1нуе необхШисть всеб!чного досл!дження феномену пол!тичного буття та пол1тично'1 св!домост1, осмислення IX мгсця та рол! у сусгальних процесах, що в!дбувають-ся на шляху розвитку украпгського сусгпльства.

С Т- У П I Н Ь Н А У К О В О I Р03Р0ВЛЕН0-СТ1 ПРОВЛЕМИ. Предмет дисертащ иного дослгдження в!добразкено у науков!й л1тератур1 як ф!лософсько-методоло-г!чного; так 1 пол!толог!чного спрямування.

Проблема ¡кштичного життя сугапльства знайшла свое в!добрат.ення в класичн!й ф1лософськ!й думд! Платона, Ар!сто-теля, Фоми Акв!нського, Н.Мак1авелл!( Т.ГоОбса, Д.Локка,

- 4 - •

Ж-Ж.Руссо, Ш.Монтескье, I.Канта, Г.Гегеля, К.Маркса, М.Бердяева, М.Вебера, П.Сорок!на та 1нших.

Особливо! уваги ааслуговують прац!, в яких вадображено розвиток пол1тичного життя в УкраШ з час1в козацько-геть-мансько! держави 1 до XX статья. Сюди сл1д б1дн&отй таорм В.Винниченка, М.Грущевського, М.Драгоманова, В.Липинського, ¡.Франка та 1нших мислител!в, у прадях яких знаходимо конструктивно-пошуков! думки про пол1тичний устр1й 1 систему, як! актуальн1 1 для нашого часу.

Значний внесок у розробку законом!рностей розвитку полынки 1 пол1тично! д1яльност! зд1йснили так! ф!лософи, по-л1тологи, соц!ологи Ж.Бодуен, М.Вебер, М.Дюверже, Д.1стон, Т.Парсонс, К.Понпер, П.Сорок!н та 1нш1, як1 досл!джували директивой, функц!ональнивй та комун!кативний п1дходи до ро-зум!ння полНично'! д!яльност!.

Важливий'вклад у розробку проблем«» зокрема пол!тичного буття та св!домоет1, сусл!льного буття та сусп!льно1 св!до-мост! зд!испили В.Андрущенко, В.Барул!н, 1.Бойченко, Л.Гу-берський, Б.Грушин, В.Кремень, М.МамардашвШ, Ф.Михайлов, М.Михальченко, М.Мокляк.А.Лой, А.Пойченко, П.Серг1енко, В.Толстих, О.Уледов, Б.Чаг1н, В.Шинкарук, Б.Шубняков, Т.Яшук. У 1х працях досл!дж.уються основк1 законом!рност! становления та розвитку вс!х вид!в, форм та р1вн1в сусШльно'] св!домоет!, в тому числ! 1 пол!тично1, 1х д!алектичний взаемозв'язок 1 взаемозумовленЮть. Цей аспект досл!дження допомагаб виокремити роль пол!тичного буття 1 св!домост1 в розвитку матер1ального 1 духовного життя сусп!льства, його 1деолог11. Сл1д в!дзначити також ! такий напрям в досл!дженн1 проблем пол!тично! св!домоет!, як формування по-д1тичних переконань. Це важливий крок на пляху глибокого со-

ц!ального алал1зу дього виду сусп!лыкл та 1ндив1дуальн0'1 свхдомоет!, який вимагае подальшого вивчення.

Р1зноман1тн1 тдходи (соц1ально-психолог1чний, функц1о-нальний, структурний, системний, соц!олог1чний, культур-но-1сторичний та 1н.) застосовуються до розгляду, зокрема, пол1тично! д1яльност1 в працях Л.Буево'!, е.Бистрицького, М.Булатова, е.Головами, В. 1ванова,' О.Леонтьева, В.Литвина, В.Небоженка, 6.0с1чнюка, В.Полохало, В.РеОкала, О.Шестопал та 1нших.

Пол1тична д1яльн!сть як вид в ц!лому соц1ально! д!яль-ност! 1 як засЮ реал1зацП суб'ектами сво!х 1нтерес1в роз-робляеться у працях О.Демидова, О.Лузана, С.Рябова, О.СемкЬ ва, Ю.Тихомирова, М.Шаповаиенка ' розглядають особливост1 фунюдонування та трансформацП пол1тичного життя сусШльст-ва ( В.Бебик, Б.Гаевський, В.ЛЮовий, В.Литвин, О.Лузан, М.Михальченко, Ю.Пахомов, В.Ребкало, О.Чередниченко) в су-часних умовах розвитку нашо! держави.

Особливостг жштично! ситуацП в УкраШ, д1яльност! суб'ект1в пол1 тики анал!зуються в працях В.Авер'янова, О.Бабк1но1, е.Бистрицького, е.Головахи, В.Кременя, 1.Кураса, В.Левандовського, М.Мокляка, А.Макарова, М.Панчука, В.Поло-хала, Ф.Рудича та 1нших, де в!дзначаеться значит сть активно! участ! в пол1тичному житт1 творц!в матер!альних та ду-ховних щнностей, як1 в к!нцевому гпдеумку детерм1нован1 по-л!тичними в1дносинами та 1нтересами. Сучаапй розробцг кате-гор!й 1 понять сощально! ф1лософП, лол1тологП сприяють журнальн! публ1каци в украшських часописах "В1че", "Дер-жавнЮть", "Пол1тична думка","Пол1толог1чн1 читання", "Роа-будова держави", 'ЧИлософська ' 1 соц1олог!чна думка" та на сторгнках численник газет.

- б -

Проге значна к1лыисть зазначених вице праць досл1дни-к!в внасл!док вузьких 1 часто застар1лих методолог1чних засад не змогла адекватно в!добразити 1нтенсивний розвиток поличного буття 1 ггсштично! св1Домост1 Укра5нського сус-п1льства в сучасних умовах. Цьому, на думку автора, сприяла в!дсутн!сть достатн!х умов для такого в!добразкення 1снуючих тттичних В1ДНОСИН.

Анал1в д1алектики пол!тичного буття 1 пол1тично1 св1до-мосг! саме в сучасних умовах розвитку нашого сусгпльства ще зд!йснено непо'вно, а в!дтак 1снуе ц!ла низка нез'ясованих питань. М1ж тим соц!альний анал!з будь-якого виду сусгильно-го буття 1 сусШльно! св!домост1 не може бути завершеним без з'ясування його особливостей, '¡х певно! системи, взаемозв'-яаку та розвитку. Чи не б!льшою м1рою це стосуеться пол!тич-ного буття та пол!тично1 св!домост!, як1 виконують численн! 1 надзвичайно'важлив1 функщ') в найр1вноман1тн1ших гапузях сусп!льного орган 1зму.

ОБ -ект ОМ Д0СЛ1ДЖЕННЯ б соц1ально-ф!лософський анал!з пол1тичного буття та пол!тичноЗ св!до-мост! в процес! роэбудови УкраЗнсько! держави.

ПРЕДМЕТОМ Д0СЛ1ДЖЕННЯ б д!алек-тичний вааемозв'язок пол!тичного буття 1 пал!тично1 св!до-мост! в контекст! соЩально"1 ф!лософП та сусп!льно-пол!тич-но1 практики, вежливо! рол! пол1тично! св!домост! як необидно! ланки пол!тичного життя сусп!льства.

МЕТА I ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ. Спираючись на досягнення св!тово! 1 в1тчивняно1 ф1лософсько! думки, автор дисертац!йно! роботи ставить за мету зд!йснити эагапьноф1лософський анал1э сукупних елемент!в лол!тичного життя сусп!льства, у взаемному зв'язку та зумовленост!

через призму суб'вктно-об'ектних вадносин, д1алектики гносе-олог1чного та соцЮлснччного анал1зу сустльного буття 1 св1домост1, зокрема пол!тичного буття та псштичноЧ св1до-мост!.

В1дпов1дно до ц!е! мети визначаються й конкретизуються основн! завдання досл!дження, до якик належать:

- виявлення епецифжи шштичного життя суапльства через призму' фыософський категорий "об'ект", "суб'ект", "сус-П1льне буття", "сусШльна св1дом!сть", "людина", "особис-т1сть", "матер1альне", "духовне", як1 в сво!й сутност1 розк-ривають нерозривну едн!сть буття ! св1домост1;

- з'ясування гносеолог1чних та соцгальних аспект!в поэтичного життя;

- виокремлення сутност1 пол!тичного буття в структур! сушильного буття;

- визначення сутност! пол1тично! св!домост1 на сощаль-но-психолог!чному та теоретико-1деолог!чному р!внях;

- анал!з розвитку сучасного пол1тичного життя на основ! вказаних методолог 1чних Шдход!в.

ТЕОРЕТИЧНЫМИ 1 МЕТОДОЛОГ 14-НИМИ ЗАСАДАМИ роботи слугують основа! принципи ! положения сучасно! соц!ально! ф!лософ!1 та под!толог!чно! науки. Проблема пол!тично"1 сфери сусп!льного життя розгляда-еться не лише через гносеолопчний п!дх!д, що абсолютизуе "первюшсть" та "вторинн!сть" буття 1 св!домост!. Автор дотримуёться комплексного п!дходу до алал!зу основних аспек-т!в (гносеолог!чного та соц!ального) пол!тичного життя сус-п!льства, що дозволяе об'ективно 1 всеб!чно проанал!зувати проблему даного дисертац!иного досл!дження. Для П осмислен-ня залучалися прац1 в!тчизняних ! заруб!жних ф!лософ1в, по-

л1толог1е, соц1олог1в, !сторик!в, яких т!ею чи !ншою м!роо розглядаеться ця проблема.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Новизна пропонованогодосл!дження полягае в тому, що в ньому розкриваеться соц!аяьний механ!зм взаемозв'язку буття 1 св1домост! в систем! пол!тичного життя сучасного укра'!нсько-го сусп1 чьства на основ! нов1тн1х методолог1чних засад. У межах запропоновано! концепцП конкретизуеться зм!ст та роль таких понять, як пол1тичне життя, пол!тичне буття, пол!тична св!дом1сть, об'ект, суб'ект пол!тичного життя сусп!льства 1 розкриваеться д!алектика цих понять. Пол!тична св!дом!сть в1дображае сферу пол1тики, тобто стосунки м!ж державами, со-Шапьними трупами, класами та нац!ями.

Положения, як! визначають наукову новизну, знайшли свое вт!лення у таких основних висновках:

- будь-яка сфера життед!яльност! сусп!льства, у тому числ1 ! сфера пол!тичного життя, усШшно функщонуе ! розви-ваеться лише на засадах орган!чного взаемозв'язку форм •сусШльного та !ндив!дуального буття ! св1домост!;

- головними компонентами структури пол!тичного життя сусп!льсгва е пол!тичн! суб'екти (сусп!льство, держава, кла-си та лрошарки, партП та рухи, шл!тичн! 1нститути, окрем! особи); пол!тичн! в!дносини; форми пол1тично"1 д1яльност1;

. соц!ально-пол1тичн1 1нтереси, потреби, ц1нност1, !деали, ц!л1, ор1ентац!1 га 1н.; пол!тична культурв - цариною ос-танньо! 6 пол1тичний св1тогляд та пол!тична св1дом!сть;

- пол1тичне життя сусп!льства як матер!альний, соц!аль-ний та духовний феномен постае законом!рним 1 нав!д'емним елементом життед1яльност1 людей. Об'ективн! закони сусп1ль-. лого роэвитку, ар проявляются через людську д!яльн!сть пе-

редбачають пствар1антн1сть !х практично! реал!зацП. У межах можливостей тако! реал1зацП практично! д!яльност! ч1ль-не м1сце шхцдае свобода вибору людиною ц!лей 1 д1й й пол!-тичн!й сфер!., як! не суперечать вимогам об'ективного сусального поступу;

- пол^тичне буття - це стосунки ьиж нащями, класами, верствами, прошарками, ¡ншими сШльнотами, а також м!ж окре-мимй людьми щодо державно! влади, що визначаеться у Лицевому и!дсумку економ1чними !нтересами. Пол!тичне буття - це складова сусп!льного буття, осгальки речов1 елементи його (держава та П д!яльн1сть у систем! духовно-полЮТмих в!д-носин) регулюютъ матер!ально-виробнич! в1дносини; пол1тичне буття у широкому розум!нн! включае в себе буття матер!ально-го та !деального. Матер!альна основа пол!тичного буття - це д!ялыисть пол!тичних установ ! в першу чергу держави, зд!йснення нею !манентно притаманних 5й функц1й. 1деальною основою пол!тичного буття е соц1ально-пол!тичн! в!дносини 1 в!дпов1дн1 ш пол!тичн! погляди, концепц!!, уявлення, ор!ен-тири, як духовн! явища;

- пол!тична св!дом!сть - це сукупн!сть полНичних по-чутт1в, настро!в, переживань, здорового глузду, 1дей, як! в1дображають пол!тичне буття, ! "водночас впливають на його "твор!ння". На. р!зних етапах пол!тично! дгяльност! 1й Б1дп0в1дають два р1вн!: буденно-прктичний (психолог!чний) та теоретичний (!деолог1чний);

- основою соц!ального механ!зму буття 1 св!домост! в систем! пол1тичного життя сусп!льства виступають сусп1льн! та !ндяв!дуальн! !нтереси, потреби ц!нност!, норми традиц11, ор!ентацП, 1деали, ц!л!, програми тощо;

- розробка Щлеспрямованого та науково обгрунтованого

мехшйзму розвитку вс!х головних структурних компонент1в поличного життя.в IX орган!чному взаБМозв'явку виступае не-обх1дною передумовою законом!рного розвитку пол1тичного бут-тя та полНично! св1домост1 вс1х йог о пол!тичних суб'ект!в.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ. Результата проведено! роботи мають як теоретичне значения для подальшого досл!дження проблеми пол1тичного буття 1 пол1тично! св1домост1, вивчення 1сторП пол!тичного життя украЧнського сусп1льства, так 1 практичне, матер1али якого можугь бути широко використан! в лекц1йних курсах соц1ально! ф!лософП, пол1толог1Л, 1стор1! та теорГ! культури, а також в пол1тичн1й д!яльност! парт1й, рух1в, держави та 1нших пол1тичних сп!льнот.

АПРОБДЦ 1 Я РОБОТИ . Основн! результата доапдження обговорювались на заседаниях кафедри ф1лософп Ки!вського державного л!нгв Этичного ун!верситёту. Концепту-альн! 1де1 досл1дженкя пройшли апробацию на республ1канських. науково-теоретичн1й конференШях "Роль 1 м!сце соц!ально-гу-ман1тарних дисциплЗн у гуман1зац1! та гуман1таризац1! вищо! осв!ти в УкраШ" (В1нниця, 1994 ) та "Соц1алшно-пол1тична 1 економ1чна ц1нн!сть парадигми элагоди в укра!нському сусп!льств1" (Ки!в, 1995 ), тор1чних науково-теоретичних . конференц!ях ун!вериитету, методичних сем1нарах кафедри та п1д час проведения эанять з ф1лософГ1 з1 студентами Ки1всь-кого державного л!нгв1стичного ун1верситету, а також в пуб-л!кац1ях по тем1 досл!дження.

СТРУКТУРА РОБОТИ виэначена метою 1 ос-Новними эавданнями досл1дження та в1дображае лог!чну посл1довн1сть питань, що досл!джувались.

Дисертац1я складаеться 1з вступу, трьох розд!л1в, кожен

- и -

з яких под1лений на параграфи, висновк!в та списку основно! використано! л!тератури.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У "ВСТУП1" обгрунтовуеться акгуальн!сть дисертац!йного досл1дження, анал1зуеться стан та ревень науково'1 розробки проблеми, ■ визначен1 його мета 1 завдання, охарактеризован! наукова новизна та теоретико-методолог!чн1 основи, теоретич-не ! практичне значения розробки проблеми гкиатичного життя сусп!льства через категорП " пол!тичне буття" та "пол1тична св1дом1сть".

ПЕРШИЙ розд1л дисерТацП - ' "МЕТОДОЛОГ1ЧНХ ОСНОВИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ ПОЛ I тачного БУТТЯ I СВ 1ДОМОСТI СУСШЛЬ-СТВА" - присвячений розгляду сп1вв!дношення категорш "пол!-тичне Суття" ! "пол!тична св!дом!сть" з категорию "буття". Пол^тичн! вхдносини, пол!тична д!яльн1сть, пол1тична св!до-м1сть займають особливе м1сце в структур! суаплъного буття, духовного життя сусшльства.

У силу складност! структури пол!тичного буття воно, эрозум!ло, не зб!гаеться 13 сутнЮтю сусп!льного буття, ос-к!льки в ньому значне м!сце займають духовм утворення. Сус-п!льне ж буття, як ведомо, в1дображаючи виробничо-екшом!чну д!яльн!с,гь людей, включае в себе переважно матер1альне ви-робнидтво, стосунки людей в процес! цього виробництва. При-родне середовище, «мейно-побутов!, а також соц1ально-пол!-тичн! та нац10нальн! в!дносини входять в його структуру в т!й частин1, яка стосуеться !хньо1 участ1 у виробнидтв! та виробничо-економ!чних в!диосинах. 1з цього випливае, що по-лИичне буття - це частина суспШного буття, оск!льки "ре-

2422

чов!" елементи його, зокрема держава та П д!яльн!сть у систем! духовно-пол!тичних в!дносин, регулюють ! спрямовують матер1ально~виробнич! в!дносини.

Глибоко врозум!ти м1сце та роль пол!тичного буття та пол!тично! св!домост! неможливо без ф!лософського анал!зу об'ективно-суб'ективно'! д1яльн!ст! людини, групи, верстви, всього сусп!льства, без урахування д!алектичного взаемозв'язку цих стор1н д!яльност1 у пол!тичн!й сфер! сусп1льного життя. Тому пол!тичне життя сусШльства сл!д анал!зувати насамперед через призму категор!й "об'ективне" ! "суб'ективне".

Суб'ективне - це те, що притаманне св!домост1 людини, це заф1ксована в Н пам'ят1 !нформад!я, це II св!тогляд, мо-ральн!сть, це ступ!нь Г! готовност1 та р1шимост! до ц!лесп-рямованих д!й. Об'ективне ж мае свое буття поза свЦомЮтю суб'екта; це' матер!.альн! результати предметно! лвдсько! д1яльност1, елементи природного середовища, включеного в конкретний процес прац!. Об'ективне - це не лише знаряддя ! форми прац!, виробнич! в!дносини, але й держава, правов! 1нститути, церква, пол!тичн! орган!зацП тощо. Об'ективне стае основою ! чинником людсько"! д1яльност1 т1льки взаемоп-роникаючи 1 взаемод!ючи !з суб'ектами, в едност! з ними. Об'ективне суб'ективуеться людською д!яльн!стю 1 завдяки 1й, а суб'ективне об'ективуеться д!яльн!стю людини. Позитивн1 результати д!яльност! людини можна отримати лише тод!, коли досягаеться оптимальне сп!вв!дношення об'ективного ! суб'ективного.

Проте це оптимальне сп!вв1дношення складаеться не зразу 1 не просто. По-перше, сам! об'ективн! умови та закони !х функц!онування не эумовлюють !х однозначно"! реакцП, а

по-друге, сам! св1дом! дп людей не означають, що результати Зх д!яльност1 строго в1дпов1датимуть !хн!м планам ! нам1рам. Люди усв!домлюють ц! насл!дки дещо п!эн!ше, коли вони вже з'явилися. Тобто в 1стор11 сусп!льства неыинуче в!дбуваються процеси. х1д яких неп1двлздний бол! 1 сб!домосг1 людей, але як! згодом визначають 1хн! думки ! дП. Нагромаджуючись, не-запланован1 поб1чн! результати д!яльност1 людей зм1нюють х!д под1й, змушують !х ' рахуватися з ними. Коливання ринково! кон'юктури, !нфляцП, еколог!чн! насл!дки техн!чного прогре-су, боротьба пол!тичних парт!й зумовлюють строго визначений характер д!яльност! людей, детерм!нован!сть 1х д!й викликану й тим, що кожне нове покол!ння, вступаючи в життя, зд!йснюе певн! зм!ни в!дпов1дно до наявних оЬ'ективних умов. Наприк-лад, в умовах недостатнього розвитку виробництва неможливо забезпечити високий р1вень добробуту народу, а чаете в1дхи-лення в!д демократичних засад е причиною неможливост! забезпечити швидке становления правово! держави, зокрема це сто-суеться Укра!ни на п сучасному етап1 розвитку/

Сп!вв!дношення м!ж об'ективними сусп!льними законами ! св!домою д!яльн!стю людей розкриваеться ф!лософським вченням про необх!дн!сть ! свободу. Об'ективн! закони, визначаючи необх!дн!сть реал!зац!1 !х вимог, передбачають альтернативн! п!дходи до !х зд!йснення. У межах можливостей зд!йснюваного людина волод!е свободою вибору ц!лей 1 д!й, як! не супере-чать сутност! того чи !ншого закону. Розум!ння м!сця ! рол! людського фактору в механ!зм! вияву закону дае змогу подола-ти одноб!чн! уявлення, що абсолютизують автоматизм !хн!х д!й та односпрямован!сть реал!зац!! вимог, як! !гнорують альтернативн! можливост! щодо '¡х використання.

Свобода вибору зумовлена тим, що людина, по-перше,

Ь*

вустр!чаеться не з одним, а з багатьма об'ективними законами, а також-!ншими нехстотними одиничними 1 нав!ть випадко-вими зв'яэками, шр залишають за людиною свободу вибору способ^ 1 форм соц1альних д!й; по-друге, вимоги одн!е! 1 т!е! ж необх1дносг1 кожна людина зд1йснюе по-своему, залежно б!д м!сця, яке вона займае у сусп!льних в!дносинах, осв1ченост1, 1дей, хНтерес!в, ум!нь тощо, Наприклад, у масштабах сусп!лъства кожна кра'ша йшла або йде р1зними шляхами до ринковоЗ економ!ки. Сво!м специф1чним шляхом Шдключаеться до ринково'1 економ!ки 1 кожний !ндив!д, бо тут багато но за-лежить в1д особист1сних якостей людини. Кожний 1ндив1д Шдключаеться до реал!зац!1 об'ективно! необх1дност! та участ! в полАтичному житт! сусп1льства по особливому, в ура-хуванням сво'1х можливостей 1 ц1нн1сних ор!ентац!й.

У процес! трудово! д1яльност1 людина розпредметнюе об'ект свое! прац1 1 пол!тично'1 д!яльност!, тобто використо-вуе наявн! у не! досв!д 1 знания про нього у процес! прац1 по виробництву матер!альних ! духовних благ. Нов! реал!!, нов1 умови життя людини, як! виникля на основ! прад! згодом опредметнюються, тобто в1дображаються у св!домост1 людини у форм1 нових понять, суджень. Такий процес вааемодП буття ! св!домост1 людини с основою п!энавального розвитку в систем! "св!т - людина".

Зв'язок св!домост1 в буттям в !стор1'1 встановлюеться, як правило, не вс1ма чи кожним поодинц!, а особливими трупами людей, спец!ал!стами 8 проблем св!домост!, мислителями, теоретиками, митцяш ! вс!ма тими, хто профес1йно бере участь у "виробництв!" св!домост!. Св1дом!сть в так!й же м1р! не вичерпуеться П окремим становищем у соц!альн!й структур! сусп!льства.

- 15 -

Стверджуючи важливу роль политично! свгдомост! у функцюнуванн! сусгпльного буття, сл!д мати на уваа1, що цей вплив може бути позитивнмм або негативним, що залежить в!д зм1сту самих 1дей. 1стинн1сть погляд1в прискорюе розвиток буття. а помилки стримують його. Вплив погляд1в, 1дей на буття залежить 1 в!д ступеня оволод1ння ними народними маса-ми. Усе це важливо враховувати у практичн1й д1яльност1, особливо пол1тичн!й.

Сл1д ;иати на уваз!, що зм!нюе буття не сама св1дом!сть, а сусШльна практика людини, у як!й орган!чно поеднюються об'ективн! 1 суб'ективн1 чинники Л д1яльност1. Активна в!дображувальна здатн!сть людини завжди мае свою основу 1 критер!й у П сусп!льн1й практиц!, вшидним моментом яко'1 е виробництво суспыьного життя.

Кожний елемент сусп!льного буття, чи то продуктивн! си-ли чи соц!ально-економ1чн1 в1дносини, орган1чно пов'язаний з присутн!ми в ньому активно д1ючими компонентами сусп!льно! св1домост1. У цьому полягае едн!сть буття 1 св1домост1 в 1х конкретно соц1альн1й основ!. У сусп!льств! в цьому розум!нн! не !снуе '¡х розд!льного 1снування. Питания лише в тому, в якому з цих план!в - гносеолоПчному чи соц!олог1чному -досл1джувати сусп!льну св!дом1сть, це залежить в1д тих зав-дань, ,як1 ставлять перед собою люди. Оск!льки той та 1нший аспект е важливим при досл1дженн! пол!тичного життя сусп!льства, необх!дно керуватися обома аспектами, бо вони не викшочають, а доповнюють 1 передбачають один одного.

Гносеолопчний аспект - це розгляд основних питаяь тео-р!"1 п1энання стосовно сусп!льно'1 св!домост1. Соц1олог1чний аспект - це аяал1з сусп!льно'1 св1домосг1, яка эаймае певне м!сце у систем! жигтед!яльност1 сусп!льства 1 викоь/е специ-

ф1чн! функцп у сусп1ль-ному житт!. Гносеолог1чний та соц!о-лоПчний аспекта досл!дження сусп1льно! св1домост! виплива-ють з того, що св1дом!сть активно впливае иа життевий процес людей. Гносеолог!чкий аспект дае змогу розкрити здеб!льшого рух в1д д1йсност1 до св1домост!, походження 1дей 1 погляд1в, а соц1олог1чний аспект передбачае перех1д в!д св!домоет! до д!йсност1, реаШзацш !дей ! погляд!в у житт! сусп!льства. Досл1дження св1домост! вШовЦно цим аспектам в!дкривае можливЮть всеб1чно вивчати поставлену проблему.

Розд1л ДРУГИЙ - "М1СЦЕ I РОЛЬ ГОЛ1ТИЧН0Г0 БУТТЯ I СВ1ДШ0СТ1 У ФУНКЦ ЮНУВАНН1 I РОЗВИТКУ СУСШЛЬСТВА".

Пол!тичне буття, як зазначено вище, це частина сусп!ль-, ного буття, оск!льки воно через державу бере участь у рего-люванн1 виробничо-економ1чних вЦносин як головних складових сусл1льного буття. Пол1тичне буття - це насамперед в!дносини м!к кдасами, сод!альними трупами, верствами, прошарками, нац!ями та 1ншим сц!льнотами людей щодо полхтично! влади, як1 визначаються у к1нцевому п!дсумку економ!чними Пересами.

У свою чергу пол!тичне буття в широкому розумнш! включав в себе буття матер!ального та !деального. Духовн1 пол!тичн1 . в!дносини 1 в!дпов!дн! до них пол!тичн! погляди -це 1хня соц1ально-духовна частина. Матер!альною частиною е д1яльн1сть полНичних уставов 1, в першу чергу. держави. зд!йснення П господарсько-економ!чно1 та культурно- осв!тньо'1 функц! 1.

Важливу роль у функц!онуванн! пол!тичного буття в1д1г-рае пол!тична св!дом!сть. Основною специф!кою пол!тично! св1доыост! е те, що вона в1дображае !ндив!дуадьн!, групов1, класов1, вагальннолюдськ1 !нтереси. Водночас, сучасна епоха

внесла !стотн! корективи у роаум1ння змюту пол!тично! св1-домост!, яка включае в себе певн! надбання наукового п!знан-ня, моральност1 1 нав!ть рел!г11. У вШрваност! в1д цих сфер духовного жигтя пол!тична'св1дом1сть деградуе, энец!ню-еться.

Пол1тична св!дом!сть не безпосередньо впливае 1 формуе шШтичне буття, а через д1яльнЮть 1ндивида, його !ндив!ду-альну св1дом1сть. Перш н!ж щось зробити, у тому числ! 1 в галуз! полДтики, людина думае за допомогою наявних у П роз-лорядженн! мислительних засобгв, набутих 1з сусп1льно1 пол!тично! св1домоет! 1ндив!дуального саморозвитку. Сусп1льн! !де"! проев!тлюють та окрилюють людей, стають важ-ливим чинником д!яльност!, що перетворюе буття як сусп!льст-ва, так ! !ндив!да на основ! хцлепокладання.

Зм!на п'ол!тично1 системи зд!йснюеться в !нтересах люди-ни щодо створення '¡й нормальних умов прац! та життя, забез-печення можливост! реал!эацП пол!тичних прав 1 свобод. 3 розвитком форм влади, як наголошуеться в КонституцП Ук-ра')ни, формуванням пол1тичних демократичних !нститут!в пов'язан1 заходи з! створенням правово! держави, яка перед-бачае верховенство закону, вианае особистЮть головною життевою ц!ни1стю, створюе правов! гарант!'! дотримання прав ! свобод громадян, забезпечуе всев1чний законом!рний захист !хньо'1 г1дност!, особисту та майнову недоторканЮть, реал! зац!ю на практиц1- проголошених прав людей, свободи твор-чост1, сов!ст1 та в!роспов!дання.

Досв1д розвинутих у пол!тичному' аспект1 держав засв1д-чуе, що робота вщих представницьких орган1в влади повинна базуватися на профес!онал!зм1, оск1льки питания управл!ння даржавою е найважлившим ! вимагав спец!альних знг ть та на-

. - 18 -

вичок розум1ння державного буд!вництва. В1дсуттсть дих знань 1 навич0кпр0фес10нал!эму в поеднанГз нероэривн1стю . економ1чних 1 пол!тичних структур призводило в минулому до тотал!тариэму, суттевого , бар'еру на шляху дешкратизац!! сусп!льства. М.Вебер Шдкреслював, то пол!тика не може бути 1мпров!зац!ею 1 . вимагае глибокого анал1зу й розрахунку (Див.: М.Вебер Избр. произв. Политика как призвание и профе-сия. М.¡Прогресс.-1990.-С.658.). Духовне 1 ф^зичне здоров' я сусп1льства, сукупний суспхльний антелект, що вмИиуюе в соб! досв1д, знания 1 в1ру, досягнення науки, техн1ки та. технолог!!, створюе основну передумову так званих "економ!ч-них чудес", шр виводять кра'ши з економ!чного хаосу та пол1-тичного безладдя. Як. св!дчить св1товий досв1д розвитку цив1-л!вац1й, шляхи виходу, з вторично! та социально! кризи, катастроф, як правило, були не лише економ!чн1, а й духовн1 в широкому розум!нн! слова.

ШШтична система сустльства створювться людьми для захисту сво1х 1нтерес!в 1 функЩонуе через 5хню д1яльн1сть. Це об'ективна реальн!сть, яка !снуе не з вол1 людини, а ре-альнЮть, з якою потр!бно рахуватися. I водночас псштична система функц1онуе й розвиваеться на основ! св!дОмо! пол!тично!.д!яльност! сусп!льства та особи.

Руш!йною силою пол!тично1 д1яльност! в пол!тичн!й систем! 6 пол!тична св!дом!сть, яка формуеться ! розвиваеться П1Д впливом сусп1льних !нститут!в у комплекс! з пол1ти-ко-психолог!чними ознаками (ментальн!сть, пол1тична, правова культура тощо). Пол!тичн! !нтереси, пол1тико-психолог!чна культура, традицП, ц!тисн!" ор!ентац1!, нормативно-правое1 акти тощо е системо-оргамвованими спрямованими озНаками по-л!тично! активност! суб'ект!в пол!тики (парт!!, громадськ!

оргашзацП , рухи, окрем1 тштичн! л1дери). (Див. :В.Н.Матвиенко, В.И.Патрушев, И.В.Молодых. Технологии политической власти (зарубежный опыт) К. :В1ша школа,-1994.-С.147.) Сукуп-н1сть вищезазначених ознак визначае ц1л! та зм!ст, пошире-н1сть 1 результати 'впливу пол1тично'1 д1яльност! суб'ект1в пол!тики на життя сусп!льства в ц1лому, життя соиЦальних груп, верств, нац1й та окремих 1ндивид1в, зокрема.

Серед форм сусп!льно1 св!домост! полЗтична св!дом1сть займае осо,бливе м!сце саме тому, що в Н1й найб1льш випукло, безпосередньо виявляються економ1чн! в1дносини та соц1альн! 1нтереси 1 зв'язки, тод! як в знших формах вони д!стають тим б1льш опосередкованого прояву, чим значнше вони в!ддален1 в!д економ1чно1 основи, на як1й у к1нцевому п1дсумку грунту-ються вс! прояви людського духу.

Кр1м того, специф1ка пол!тичноТ св!домост1, започатко-ваного в н1й соц1ально-перетворювального потенц1алу зумовле-на тим, що вона, по-перше, безпосередньо стосуеться сфери держави 1 влади, ставлення ус1х соц!альних груп 1 верств до держави та уряду, взаемини м!ж ус!ма верствами сусп!льства. По-друге, вона чинить не лише активний вплив на економ!ку 1 взаемини соц!альних груп, але й на 1нш1 форми сусп!ль.но'1в св!домост1.

Важливе значения для фунюЦонування пол1тичного буття 1 пол1тично'1 св!домост1 мае сфера над1онально-етн1чних в1дно-син. Це е складна проблема для будь-яко'1 держави та сусп!ль-ства. НацП в1д1грають важливу роль у функц1онуванн1 1 роз-витку сусп1льства. Тх роль в 1сторичному розвитку найповн1ше виявляеться у нац1ональних рухах, у створенн! нац1ональних держав, у розвитку нац!онально'1 культури 1 мови як складових духовного багатства людства. Але в цьому е й 1нша сторона.

H.CopoKiH писав: "Поки нац1ональний принцип зб1гаеться i не суперечить гаслу сощально! равност!, - ми в1д дупл в1таемо навдональний рух, але як т1льки нац!ональний принцип е засо-бом пригноблення..., ми повертаемося до нього спиною, пам'-ятаючи, що найвища ц1нн1сть piBHOCTi, - людська особис-т1сть. "(Див.: Сорокин П. Человек, цивилизащя, общество. -М.:Мысль.-1992.-С.137).

Нац!ональна злагода - це головна умова справжньо! ре-ал1зац11 прав людини, позитивного фунюЦонування Bcix еле-мент1в пол!тично1 системи.

Таким чином, пол1тична св1дом!сть вШграе величезну роль у позитивному функЩонуванн! державно! влади, yclel пол!тично! системи. Тому Шдвищення р1вня пол!тично! св1 до-мост! е першорядним завданням пол!тик!в, полгтичних парт!й, держави, кожно! людини нашого суспгльства.

Розд1л ТРЕТ1Й - "PIBHI 1НДИВ1ДУАЛЬНОI ТА СУС1ШЫЮ1 ПОЛЮТНО! CBIдомоетI".

Сусп!льна св1дом1сть, як i будь-яке загальне, скла-даеться а одиничного. Одиничним у цьому випадку виступае 1ндив1дуальна св!дом1сть. Остання ■ е часткою сусп!льно! св!домост! i не може 1снувати поза нею под!бно до того, як сама дюдика не може 1снувати поза сусп1льством, поза еко-ном1чними та 1деолог1чними в!дносинами. Сусп1льна св1дом!сть не'1снуе в1докремлено в1д 1ндив!дуально! св!домост1 людей.

1ндив1дуальна св!дом1сть - це духовний св!т людини, И соц1альн1 почуття, настро!, погляди на сустльство, державу, власн!сть тощо. Бона виникае i розвиваеться п!д визначавьним впливом сусл1льно! св1домост!. На формування 1ндив!дуально! св!домост1 чинить безпосередн1й вплив 1ндив1дуаль.не бутгя, с1мейн! стосунки, середовище, у якому перебувае людина, ви-

ховання та осв!та, П природн1 задатки. 1ндив1дуальна св1до-MicTb формуеться кожною особистЮтю заново, тод! як cycnlльна св1дом1сть передаеться спадкоемно в!д одного покол!ння до 1кшого. 1ндив1дуальна полхтична св!дом1сть мае свою структуру: перший 11 р1вень-- буденно-практичний (сощально-психо-" лог1чний), який включав в себе досв!д i навички, буденн! ем-п!ричн! уявлення, чуттеве в!дображення, потреби, 1нтереси, мотиви, настро'1, уяву, зд1бност1, волю, характер. Другий pi-вень пол1тично1 св!домост1 - рац1ональний (теоретичний), який включае в себе розум, лоПчне мислення, теоретичн! знания, самосв!дом!сть та с.в1тоглядн1 ор!ентири.

Буденна св!дом1сть, с.оц!альна шштична психолоПя лю-дини у свою чергу мае власну структуру: стереотип, здоровий глузд, "буденну" св!дом1стъ i св1тогляд. У пергод реформу-вання нашого сусп!ль'ства побутуе багато негативних пол!тич-них стереотип1в, якл затруднюють розв'язання назр!лих перед cycnl льством завдань. Серед них - утриманськ! настро'1, па-сивн!сть у пол!тичн1й сфер! киття, правова та пол!тична неосв1чен!сть, корумпован!сть деяких ланок держапарату то-що.Здоровий глузд характеризуе природну рад!ональн1сть людського мислення та дП. Дей равень пов'язаний 8 повсяк-денним 1ндив!дуальтм життям людини. Здоровий глузд поеднуе в соб! те ц1нне, що досягнуто сусп!льним досв1дом 1 людськи-ми поглядами на життя. Загалом, здоровий глузд дае змогу пол1тично грамотн!й людин! в1дносно в!льно ор!внтуватися в явщах пол1тичного буття, адекватно в1дображати деяк1 явища га приймати правильн1 р1шення.

"Буденна" св!дом1сть - це емШричн! знания, сукупн!сть як окремих, так 1 загальних емп1ричних погляд1в та емоц1й людини на навколшн!й св!т. Це знания явид i вв*язк1в м!к

ними. "Буденна" св!дом1сть породжуе "буденний" св1тогляд як сукушпсть несистематизованих свхтоглядних принцип!в. Можна впевнено сказати, що н! розробка псштичних з.дейд н! Зх впровадження у життя не п1д силу людшп з "буденною" св1до-м!стю.

Таким чином, буденна шштична пв1дом!сть е важливим компонентом св1домостг !ндив1да, але недостатка для досяг-нення високо! тштично'! культури.

Рац1ональна теоретична пол1тична свхдомЮть розкривае сутнхсть речей та явщц. Бона в1дкривае притаманн1 св1тов1 фундаментальн1 закони, як1, на в!дм1ну в1д емп1ричних, не" спостерхгаються в досв1д1, а виявляються за доломогою мис- • ленного експерименту. Пльки теоретична св!дом1сть та 1део-лог1я сприяють адекватней оргентацП людини в 1снуючих пол!тичних реал!ях нашо'1 кра!ни. Лише теоретично освХчений пол1тик може аробити св!й внесок у позитивне розв'язання питания про реформування нашого сусп!льства, зрозум1ти, де ми перебуваемо 1 якими в шляхи подалыпого сощального поступу.

Пол1тична 1деолог1я - це насамперед теоретична 1нтерп-ретацХя ус1еТ системи сусШльних в1дносин з певних соЩаль-но-групових позиШй. Пол1тична 1деолог1я - це не лише система образ!в, понять, думок, але й певний 1нститут сусп!льст-ва, за допомогою якого вона функцюнуе в масов!й св1домость 1деолоПчн1 1нститути - нев1д'емна частина пол!тично! надбу-дови сусп!льства. 1хне завдання - виробництво 1цей, що обг-рунтовують правом1ршсть даного порядку, поширення 1 утверд-ження 1дей певного прошарку масово! св!домост1, розробка со-щальних технолог!й, зразк1в повед1нки, 1деолог1чних методов впливу на св1домють 1 формування громадсько! думки.

Для сучасного сусп!льства единою ¡деолог^ею, яка забез-

печуе стабЧльнЧсть держави 1 г1дний рЧвень матерЧалыюго та духовного життя людей, е демократична система ц1нностей, заснованих на политичному плюралЧзмЧ, вЧльнЧй ринковЧй еко-номИД та рЧвностЧ громадян перед законом. На жаль, в даний час в УкраЧн! Чснуе глибока прЧрва мЧж декларованими демок-ратичними ц1шюстями розвитку 1 вада умов. реаяЧзацЧЧ цих щлей. У цих умовах особливо важливим е розвиток полЧтичноЧ свЧдомостЧ населения, розумЧння ним реалЧстичних шляхЧв розвитку суверенно! УкраЧни.

В даний час нашй краЧнЧ не вистачае свЧтоглядно та по-лЧтично освЧчених людей,з державотворчим мисленням, як! са-мостЧйно, творчо можуть аналЧзувати р1зн! питания полЧтично-го, економЧчного, соцЧального та духовного життя суспЧльст-ва. НеобхЧдним, на нашу думку,е створення в УкраШ системи демократично! полЧтичноЧ освЧти населения Чз залученням най-компетентнЧнюЧ та демократично орЧентованоЧ частини науко-воЧ, педагогЧчноЧ й управлЧнсько! ЧнтелЧгенцЧЧ, яка Чснуе в ус!х демократично розвинутих краЧнах свЧту,

Процес побудови сучасноЧ украЗнськоЧ держави вимагае в1д ЧЧ будЧвникЧв високого рЧвня полЧтичноЧ культури, яка б включала особливост! нацЧонального та загальнолюдського. Актуальною проблемою е вЧдродження 1 формування нового змЧсту полЧтичноЧ культури кожноЧ особи, всього украЧнського народу.

У "ВИСНОВКАХ" пЧдводяться пЧдсумки проведеного дослЧд-ження дЧалектики пол!тичного буття та полЧтичноЧ св!домост1, функШонування Чх в державотворчому процеоЧ украЧнського суспЧльства. Сфера пол!тичного життя може усп!шно розвива-тись 1 функцЧонувати лише на засадах органЧчного взаемо-зв'язку форм суспЧльного та 1ндив1дуального буття 1 св!до-

moctI. Визначаються його перспективн! напрями, пропонуються практична рекомендацП, яка можуть бути використаш при подальше розробщ проСлеми.

0CH0BHI ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ11 воображен! у таких публ1кац1ях автора:

1. Конотоленко О.П. Политична св1дом!сть: теоретичний' та буденний р1вень//Ф1лософ1я. Мова. Культура. Зб1рник нау-кових праць.- К.:Ки1вський державний педагоПчний 1нститут 1ноземних мов.-1994.-С.61-68.

2. Конотопенко О.П. Роль шШтично! св!домост1 у про-цес! становления особистост1//Роль i м1сце соц!ально-гу-ман!тарних дисцишпн у гумашзацп та гуманггаризаш'i вито! осв!ти в Укра'1н1. Тези допов!дей та пов!домлень науково-тео-ретично! конфереацП. -В1нниця. -1994. -С.7-9.

3. Конотопенко О.П., Син1цина P.A. НацЮнальна держава як гарант розвитку сусп!льства// Соц1ально-пол1тична i еко-ном!чна ц1нн1сть парадигми злагоди в укрангському сусп1льств1. Вапрошення, програма та тези пов!домлень науко-во-практично'! конференЩi.-Ки!в.-1995.-С.9-11.

4. Конотопенко О.П. Пол1тична соц1ал!зац1я - парадигма злагоди укра!нського сусп}льства//Соц1ально-пол 1тична i еко-ном!чна ц!нн1сть парадигми злагоди в . украЧнському сусп1льств1. Програма та тези науково-практично! конфе-ренцП. - Ки! в. -1995. -С.6-8.

Аннотация.

Конотопенко А. П. Диалектика бытия и сознания в системе политической жизни общества.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности - 09.00.03. - социальная философия и философия истории. Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Киев, 1996.

I

Дисертация является социально-философским исследованием проблемы неразрывной связы политического бытия и политического сознания, активной роли и места человека в политической жизни общества. Значение политического сознания как составной части политического бытия для функционирования и развития общества и, в часности, для украинского общества в момент реформирования и строительства независимого правового государства.

На этом основании сделан вывод, что существование правового демократического общества без осознания значения диалектики политического бытия и политического сознания и главной роли в нем человека весьма затруднительно и требует глубокого социально-философского анализа.

На путях дальнейшего развития украинского государства политическое сознание все более приобретает приоритетное значение в жизнедеятельности политических партий, движений, всего населения в условиях становления рыночной економики, формирования гражданского общества.

Annotation.

A.P. Konotopenko The Dialectics of Being and Conscius in the System of Political Site of the Society.д

The claiming-dissertation on the scientifik degree of candidate of the philosophical sciences, speciality 09.00.03 - the social philosophi and philosophy of the history. The National Shevchenko-University of Kiev, 1996. .

The dissertation is the social-philosophical investigation of the problem of political being and conscious, the part and place of the man in the political life of the society. The meaning of the political conscious for the functioning and develop ment of the society and in particular for the Ukrainian one at the moment of reforming of and building of the independing and law state.

On this foundation the conelusion was made that the existence of the law democratical society is hardly possible without realizing of the meaning of political being and political conscious and leading part of the man in it, and that all this needs the deep social-philisophical analysis.

On the ways of the next development of the Ukrainian state the political conscious takes more prior meaning in the life and activity of the political parties, motions and the whole population the conditions of the market economy, forming of the civil society.

Ключов1 слова: сусп1льне Оуття, сусгпльна св1дом1сть, шШтичне буття, пол!тична св1дом!сть, пол1тичне життя сус-Шдьства, людина, пол!тична 1деолог1я, пол1тичн " " [д.