автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Диссеминация национального языка и проблемы лексикографии (на материале английского и русского языков).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Диссеминация национального языка и проблемы лексикографии (на материале английского и русского языков)."

1 i O O Vi

ЦРОП _

i'lr.'/i ¡J^ií

j f, ДН^ДРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

CKIBIHA Валентина Хван1вна

ДИССЕМ1НАЦ1Я HALJIOHAJlbHOÏ МОВИ TA ПРОБЛЕМИ ЛЕКСИКОГРАФIï

CneqianbHicTb 10.02.04-германськ1 мови, 10.02.02 - рос!йська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацз.! на здобуття наукового ступеня доктора $1лолог1чних наук

Ди1пропетровськ 1997

Дисертац1ею с рухопис Робота виконана на кафедр1 теорИ англз-йсько! ыови Запор1зького державного ун1верситету

Науковий консультант

доктор ф1лолог1чних наук, професор Столярова Любов Прохор1вна 0$1ц1йн1 опоненти: доктор ф1лолог!чних наук, професор

Колегаева 1рина Михайл1вна доктор фд.лолог1чних наук, професор

Руденко Дмитро 1горевич доктор ф!лолог1чних наук, професор Горпинич Володимир Олександрович Пров1дна установа -1нститут мовознавства iM. 0.0. Потебн1 HAH Украхни

Захист вгдбудеться « J » 'LPft-ßbCJ? 1997 року о

_ годин1 на зас1данн1 спец!ал1зовано1 вчено! ради

Д 09.01.16 по захисту дисертацай на здобуття наукового ступеня доктора ф!лолог±чних наук при Дн1пропетровсьхому державному ун1верситет1 (320625, и. Дн1пропетровськ,. пров. Науковий, корп. I, ф1лолог1чний факультет, ауд. 804) .

3 дисертац!ею можна ознайомитися в науков!й 6i6nioTeui Днз.пропетровського державного ун!верситету. Автореферат роз1слано « _ » _ 1997 року

Учений секретар спецаал1зовано1 ради доцент

Т.е. Пристайко

Рефероване дисертац!йне досладження виконане в pycni й методами хсторичнох л!нгв1стики i е спробою вироблення концепцХх еволюц11 мови в npoueci■диссем1нацИ за межами споконв1чнох те-pHTopiï. Основою роботи с запропонована автором 1нтерпретац1я сутност± процес1в mobhoï адаптац±х, nifl якою розум1емо перетво-рення сп1вв1дношення м1ж стаб1льн1стк> та м1нлив1стю, що регу-люеться станом внутр1шньо! та зовн1шньо! вар1ативност1.

Актуальность досл1дження полягае в нагальн1й необх!дност1 узагальнення досягнень рег!ональнох л1нгв1стики, вивчення напр ямкiв роэвитку мов при ïx териюр1альн1й дисперсИ й створення qinicHoï л1нгв!стично1. Teopiï пол1етн!чних мов, у вивченн1 структури лексико-семантичнох системи таких mob. KpiM того, вона обумовлена потребою подальшого розвитку Teopiï лексикограф^, зокрема, створення Teopiï регионально! лексикограф!!,- яха в1дображае cBocpiflHicTb стану лексичнох системи нац1онально не-гомогеннох мови i особливостей ïï вивчення.

Об'ехтом дослхдження стали форыи хснування ангпШсько! та pociHCbxoï мов, що використовуюФься як piflHi й HepiflHi к1лькома нац1ями.

Мета роботи полягае у з'ясуванн1 особливостей роэвитку мов, що вийшли за Memi cboïx споконв!чних територ1й i виконують функц1х як нац!ональнох, так i мови и!жетн1чного сп1лхування; у вивченн! uexaHi3uiB п!дтриихи гоыеостаза1 системи в ц!лому й лексичнох системи зокрема; в опис! структурних параметр1в лексикону нагЦонально негомогеннох мови; у розробц1 положень Teopiï лехсикогра$1х, що дозволяють в!добразити cTpyxTypHi характеристики лексичнох системи мови тахого типу.

Поставлена мета передбачае вир1шення таких завдань: -вивчити механ1зми адаптахих mobhoï системи та ïï окремих елемент1в до зм1нюваних умов фунхц1онування; визначити тип 3mïh, що характеризуе трансформац!ю мови з нац^нальнох на нац1онально

!П1д гомеостазом розуы1ють тип динаихчно! р!вноваги, характерний для схладних саморегульованих систем, сутн1сть яхого полягае в п1дтриыц1 хстотко важливих для збереження системи характеристик у допустимих иежах при ЗМ1Н1 умов зовн3.шнього 1 внутр1шнього середовища.

негомогекну; охарахтеризувати форми 1снування англ1йсько! ыови, особливост! ix розвитху й сучасного стану; проанал±зувати взаемики Bapiawrie у. рамках системи; з'ясувати тенденцИ й на-прямки II розвитку; розробити концепц!ю трансформацИ национально гомогенно! ыови в нац1онально негомогенну; досл1дити особливост1 адаптацИ рос1йсько! ыови до умов функц1онування в межах пол1етн1чнох та пол1нац1онально! держави, проанал1зувати модел1 трансфорыацИ мови при !! одночасному використанн1 як мо-ви-макропосередника i як piflHoi мови частини населения, пор1вняти особливост1 розвитку й сучасний стан двох мов -англл.йсько1 та pociftcbKoi;

-досл1дити законом1рност1 розвитку й структуру лексичних систем англз-йсько! та рос!йсько! мов, що л.нтепретуються як адаптивн1 системи, як1 функц1онують протягом eciei свое! icTopii всередин1 сфери гомеостазу; окреслити структурн1 параметри лек-сично! системи нац1онально негомогенно! мови; виробити принципи вид1лення струхтурно-функцл.онального ядра iiiei системи; про-анал1зувати лексичне ядро з точки зору етимолог1чних, структур-них, семантичних i функц1ональних аспектов;

-досл1дити капрямки й тенденцИ розвитку англомовно! та рос!йсько1 ф1лолог!чно1 лексикограф!!; проанал1зувати проблеми, методи й перспективи рег1онально! англомовно! лексикографа!; розробити ыетоди лексихогра$1чного опису ядерно! частини англ±йського лексикону й п1дготувати проект словника "A Core English Dictionary"; обгрунтувати теоретичн1 положения англо-pociftcbKoro 1деограф1чного словника ядерно! частини англ1йського лексикону.

Матер1али i ыетоди досл1дження. Матер1алом досл1дження стали леми та деф1н1ц1! 43 рег1ональних i загальних англомовних $1лолог1чних словник!б, 17 ф1лолог!чних рос!йських слов-ник1в,твори американських, канадських та австрал!йських письмен-HHKiB, ыатер1али пер1одики загальниы об'смом 3200 стор1нок.

Методика досл!дження мае комплексний характер: використо-вуеться метод кореляцИ мовних i соц1альних явищ, пор!вняльно-

асторичний метод, метод встановлення систеыних з1дпов1дностей м1ж нацд.ональними вар1антами англайсьхоо мови на лехсичному piBHi, хронологочна й ареальна лохал1зацая лехсичних явищ, 1сторико-з1ставний метод, вироблений вд.тчизняною лексико-граф1чною шхолою, елементи компонентного анал1зу в його сучасн1й MoflH$ixaqiï - прийомо анал1зу словникових де$1н1ц1й, метод анал1зу лексики за семантичними полями.

Новизна проведеного досл1дження полягае в уточненн! сут-hoctî еволюц1йних процес1в, що характеризують особливост1 роз-витку мови при ïï диссеы1нац11 й спричиненох цим актив1зац!ею адаптивних npoqeciB; у розробц1 концепц1г сучасного стану й тен-денц1й розвитку англ1йсько! та pociâcbKoi мов; в окресленн! структурних параметров лексичноо система англз.йсько! мови; в опис1 ядерно! частики qicï система, в тому числ1 й лексико-гра$1чними методами; у пор1внянн1 способов адаптац11 англ1йсько! й pociiïcbKoï мов.

Дисертац1я мае теоретичне значения, оск!льки в н1й поглиб-люеться уявлення про механ1зми адаптац!о mobhoï системи; уточню-ються поняття вароативность, мл.нлив1сть, стаб1льн1сть у ïx cniBBiflHomeHHi та взаемодИ; узагальнюеться досвл.д досл1дження пол1етн1чних мов; встановлюються тенденцз.! розвитку англз.йсько1 та pociftcbKOÏ мов; пропонусться оригз.нальна схема опису структура лексичноо системи нац1онально негоиогенно! мови; досл1джуеться роль ядра лексичноо системи у п1дтримц! ïï qinicHocTi; зроблено певний внесок у розвиток Teopiï лексико-rpa$iï. Розроблен1 теоретичн1 принципа анал1зу нац!онально него-могенноо мови можуть бути екстрапольован1 на матер!ал о.нших мов - хспанську, н!мецьку, французьку, що сприятиме створенню едино! Teopiï мов такого типу.

Практична значим1сть досл1дження полягае в можливост1 вихо-ристання його основних положень та висновк1в при п!дготовц1 ф1лолог1чних словник1в; у тому числ1 навчальних, при читанн1 лекцз.й i проведенно сем1нарських занять i3 загального мовознав-ства, лексиколог:^, лексикограф1о та icTopiï англойськоо мови.

Положения, що виносяться на захист:

1.Адаптац1я мовно! системи до зм1нюваних умов зoвнiшньoгo 1 внутр1шнього середовища, що полягае в перетвореннх сп1вв!днотення м1ж м1нлив1стю та стаб5.льн1стк>, регулюеться станом, об'смом та дом!нуючим типом вар1антност1. II можна охарак-теризувати як процес кореляцИ м!ж мовними станами, що являють собою актуал1заца.к> одного з 1манентно притаманних мов! властиво-стей: ы1нливост1, ста61льностх та вар1ативност1, при тому, що остання властивз.сть служить стрижнем адаптацл.йного механ1зму.

2.Вар1ативнл.сть с потенцз.йна можливз.сть реал1зац11 мовних елемент1в 1 системи в ц±лому в дек1льхох формах, що об'сднуються в едине ц1ле а.нвар1антними властивостями; и1нлив1сть полягае в здатност1 мови эд1йснювати трансформацд.ю вар1ативних ряд1в в на-прямку диференц1ац11 та наступного в1дохремлення вар1ант1в. Мовн1 змз.ни - це реал1зац1я дано! здатност1, що спричиняеться до перетворення й.нтегральних ознак одиниць 1 систем. Пл.д стабз.льн:.стю розум1еться здатш.сть мови пристосовуватись до мл.нливих умов а.снування способом • трансформацИ факультативних характеристик елемент1в та систем. М1нлив1сть а стаб1льнд.сть становлять не зам1нююч! один одного стани ыови, а сп1в1снуючи, д1ючи в мов1 пост1йно.

3.Результатом диссемд.нац11 нацз.онально1 мови с активизация його вар1антност! на вс1х р1внях, яка, залежно в1д умов функцд.онування, призводить або до трансформацМ форми з.снування мови (англ1йська мова), або лише до розширення об'сма вар1ативност1 (росд.йська мова).

4.Транбформац1я нац!онально! мови в нацз.онально негомогенну не являе собою дивергенцоло мовно! системи; процес полягае у зм1н1 тип1в вар1ативност1.

5. Нацз.онально негомогенна англ!йська мова - це система, за-коном!рност! розвитку яко1 не _змл.нювались у процес1 видозм!ни форми 11 а.снування. Мовний пол1морф1зм проявляеться у формуванн1 пол1вар1антно1 мовно! структури.

6.Ц1л1сн1стю системи мови обумовлюеться цз.л1сн1сть 11 лек-сично! системи, структуру яко! граф1чно можна зобразити таким чином: ...

Ядерний словник (1) займае центральну частину структури. Друге коло охоплюе лехсичн1 одиниц1, що з'явилися в англ!йськ1й мов1 не ран1ше середньов1ччя 1 являють собою прям! й опосередко-ван1 запозичення з французькох, латинсько! та грецько! мов, а також пох1дн1 вз.д давньоангла-йського словника. Трете - лексеми, що запозичувалися чи утворилися в пер!од з ХУ по ХУН ст.; чет-верте коло й "пелюстки" - локальн1 неолог1зми, утворен1 з початком територ1альнох дисперсд.1 англ!йсько1 мови в 11 вар!антах; четверте коло охоплюе лексичн! елементи,як! внасл1док внутр1шньомовних запозичень стали надбанням всього чи 61льшо1 частини англомовного сп1втовариства.

7.Структурно-функц1ональне ядро англ1йського лексикону складають лексичн! одиницл., що функц1онують в англд.йськ!й мов1 з давньоангл!йського перд.оду. Вони представленн! в повному обсяз1 в ус1х нацл.ональних вар1антах 1 мають структурн1 й семантичн1 зв'язки з рештою словника.

Ця частка словника являе собою генетичний код системи й пов'язуе в едине цзлте ядерн! й перифер1йн! шари лексикону.

8.Структурно-ор1ентований опис лексично! системи англ1йсько! мови повинен в1добразити одночасно два параметри: 4inicHicTb системи i фактор ii реального функц1онування' у ви-гляд1 нац1окальних eapiaHTiB. Такий словник виявляе системне та вар1ативне вим1ри лексичнох системи i в1дображае icHyio4i ы1ж ними Bi-ДНОСИНИ.

Мета й завдання досл1дження визначили структуру роботи, яка складаеться 3i вступу, чотирьох розд1л1в, висновк!в, б!бл1ограф11, списку лексикограф1чних видань, списку джерел фактичного матер1алу, списку прийнятих у poöoTi схорочень, чотирьох додатх1в.

Апробац1я отриманих результат1в. Результати досл1дження до-пов1дались i обговорювалися на всесоюзна конференцИ "BapiaTHBHicTb у германських мовах" (Москва, KaniHin 1988), м!жвуз1вський науково-практичн1й конференцИ "Гуман1стичн1 ас-пекти лiнгвicтичниx досл1джень та викладання 1ноземних мов" (Ки1в, 1991), мажнароднхй науково-практичн!й конфереших "Cy4acHi проблеми лексикографИ" (Харк1в, 1993), ф!лолог1чних читаннях, присвячених пам'ят1 проф. H.H. Раевсько! при институт! м1жнародних вхдносин (Ки!в, 1993), рег1ональн1й конференца! "Актуальн1 проблеми Teopii i практики навчання pociäcbKoi та 1ноземних мов" (Краснодар, 1993), м1жнародн1й конференцИ "Making linguistics accessible" (Шарлоттаун, Канада, 1995), 2-iü м1жнародн!й конференц11 "Лексикограф1чк1 та методичн! концепц11 викладання чужоземних мов у вищому навчальному заклад1" (JIbBiB, 1996), 11-ому BcecBiTHbOMy KOHrpeci прикладно! лiнгвicтики (Ювяскюля, Ф1нлянд1я, 1996 ), на MiKHapoflHiü л1нгв!стичн1й кон-ференц1 "Функц1ональна л!нгв1стика: принципи opraHi3auii тексту" (С1ыферополь, 1996); 2-ift м1жнародн1й конференцИ "Мова i couiyw" (MiHCbK, 1996) . Pi3Hi аспекти досл1джувано1 проблеми воображено в монограф1!, навчальному пос1бнику та статтях.

У BCTyni обгрунтовуеться BHÖip теми досл1дження, визна-чаеться актуальн1сть, мета i завдання роботи. Розкриваеться но-

визна, теоретичне й практичне значения роботи, формулюються положения, що виносяться на захист.

У першому роздз.л1 вивчаються шляхи еволюц!х мовнох систеыи, уточнюються поняття вар1ативност1, м1нливост1 й стаб1льност1, простежуеться механ!зм мовнох адаптац!х, визначаються типи зм1н mobhoï системи, поглиблюеться уявлення про один з цих тип1в -дивергенцд.ю.

У другому po3flini анал1зуються положения й методи регионально! л1нгв1стихи; обгрунтовуються застосован! в робот1 параметри i процедури анал1зу системи англ1йськох та рос1йськох mob. Вар1анти англ!йськох мови характеризуются як елементи системи на пд.дстав1 хх д!ахрон!чного розгляду.

За результатами зд.ставлення первинних i вторинних вариант!в робиТЬСЯ ВИСНОВОК Про ÏX ПРИНЦИПОВ! BiflMiHHOCTi; кр!м того, об-грунтовусться погляд на англоосновн1 п1джини i креольськ1 мови як на л1нгвл.стичн1 явища, що не належать систем! англ!йсько1 мови. В цьому po3flini описуеться icTopifl розвитку рос!йсько! мови, особливост! хх використання р1зними соц!умами й етносами, проводиться пор1вняння тенденц1й та законом!рностей розвитку англ!йськох й рос1йськох пол1етн!чних мов.

У третьому po3flini досл!джуються способи адаптац!! англ^йського та рос1йського лексикон1в до умов ïx !снування за межами !chohoï TepHTopiï, розглядаеться поняття !нвар!антност! на лексичному piBHi, на матер!ал! лексичнох системи англ!йсько! мови наводиться аргументац1я на користь принцип!в вид1лення структурно-семантичного ядра, яке анал!зуеться 3i структурно-функц1онального й семантичного acnexTie. На niflCTaei виконаного досл!дження робиться висновок про те, що iHBapiaHTHOK) е та час-тина лексикону, яка забезпечуе !сторичну наступн!сть окремих стан1в лексичнох системи, тобто та частка формально сп1льного для Bcix BapiaHTiB мови словникового фонду, на як1й лежить ос-новне навантаження по збереженню автентичност! лексичнох системи в процес! хх розвитку.

Четвертий розд1л являе собою анал1з тенденций розвитку анг ломовно! та pociftcbKoi фз.лолог1чно! лексикографИ, стану й перспектив розвитку регионально! лексикографИ; тут же подано проект словника "A Core English Dictionary" та cepira пробник слов-никових статей. Кр1м того, пропонуеться ориг1нальний проект анг-ло-росхйського навчального 1деограф1чного словниха.

В висновках узагальнюються результати проведеного дослз-дження, викладаються основн! висновки дисертацИ, накреслю-ються напрямки подальших дослхджень.

3MICT РОБОТИ

Створення Teopii нац1онально негомогенних ыов вимагае пере-flyciM досл1дження процесхв трансформац:И нац1онально гомогенно! мови в нац1онально негомогенну i визначення структурних та функц1ональних napaMeTpiB останньо!. Перша частина проблеми може бути вирл.шена шляхом вивчення механ1зм1в трансформацд.! мовних систем у процесс. ix еволюц!!, друга - шляхом зз.ставного анал1зу Bcix форм 1снуваннянац1онально негомогенно! мови, а також пор1вняння отриманих результат1в з даними по хнших мовах, як! використовуються як 3aci6 cninKyBaHHH р1зних етнос1в.

Перший роздл.л цього досл1дження "Загальн1 проблеми мовно! еволюц!!" присвячений розгляду сутност! мовноо. еволюцИ, яка являе собою адаптацио складно! динам1чно! системи до зм1нюваних умов зовн1шнього i внутр1шнього середовища. • Цей процес вл.дбуваеться одночасно в двох напрямхах: у напрям1 перетворення одиниць системи, моделей ix поеднуваност1 й використання, з одного боку, i в напрям1 пл.дтримки осковних параметр1в системи у межах сфери гомеостазису, з iHtnoro. В цглому адаптац1я може бути охарактер1зовона як процес кореляцИ м1ж мовними станами, що яв-ляють собою актуал1зацд.ю oflHiei з 1манентно притаманних mobi властивостей: м1нливост1, стаб1льност1 й вар1ативностл.. Механ1зм адаптацИ оперуе таким чином: на змл.ну зовнхшнього чи внутр1шнього середовища мова реагуе в першу чергу зм1ною вЛдношень м1ж елементами вар1ативних ряд1в. Трансформац1я

сп1ввз.дношення вар1антхв означае початок зш.ни (тоб то зы1ни в розвитку). У такому стан! мова функцз-онуе протягом певного часу (!нколи к1лька стол1ть), причому, чим сильн1ший тиск фактор1в, що порушили стаб1льнй.сть мови, тим коротший цей пер!од. Якщо тиск не зменшуеться, ато ще й зростае, в1дбуваеться дифе-ренц!ац1я вар1ант1в, виокремлення деяких !з них 1 самост1йний розвиток вл-докремлених мовних сутностей у новому напрямку.Якщо така зм1на зач1пае сум1жн1 елементи мовнох системи 1 стае, таким чином, системно значущою, вона, законом1рно, пересуваеться з пе-рифер1х до центру. Паралельно з лл.нгв±стичним в:1дбуваеться прочее перем1щення зм1н у соц!ум1 також в1д перифер1х до центру, оскл-льки 61льш1сть зм!н 1н1ц1юеться перифер1йними (у соцхол!нгв1стичному розум!нн1) верствами сусп!льства. Коли обид-ва процеси завершуються 1 встановлюеться нова р1вновага,' можна вважати, що зм1на в мов1 сталася. На цей момент д1я механ1зму гомеостазу, що актив1зувався в момент порушення р!вноваги у мовнхй систем!, стае дом!нуючим фактором розвитку мови.

Як складна в1дкрита система, що перебувае у невр1вноваженому, але стац!онарному стан1, мова характериеться збалансован1стю процес!в, що спричиняються до зростання ен-троп1х,та процес1в, що зменшують хх. Процеси, пов'язан! з1 зм1ною ентропИ, керуються внутр!шн!ми механ1змами саморегу-ляц1х, притаманними складним 1ерарх1чним системам, до яких в1дносяться й ыовн1 системи. В результат! фунхц1онування таких механ1зм!в у мов1 встановлюеться гомеостатична р!вновага, або гомеостазис. Кр!м того, робота механ1зм!в, що спираються на складну мережу внутр!шн1х ! зовн!шн1х в1дношень, забезпечуе ди-нам1чну р!вновагу2 х м!ж мовою та позамовною ре-альн1стю.Очевидно, що механ1зми адаптацИ й саморегуляц!х пред-ставляють собою два аспекти единого процесу, причому, кожен з них актив!зуеться за певних умов. Б1льше того, неможливою пред-

2 Загальновизнанога с дуыка про динаы1чну рхвновагу в мов1 як про взаемовр1вноэажуюч1 сили стаб1л1зац11. й «1НЛивост1.

ставляеться й ситуация, за якох д!е лише один з механ1зм1в. На р!зних етапах спостер1гаеться лише зш.на хх 1нтенсивност1;

Оск1льки мова завжди функц1онуе в середовшцз., що е схладним сплет1нням р1зних фактор!в, то змд-на сп1вв1дношення "останн1х мо-же стимулювати той чи 1нший pyx мовнох матерЛх, отже, м1нлив3.сть е найчастхше затребуваною властив±стю й потенцхею мови. Разом з тим, справжн1 зм1ни мовних одиниць, а тим паче системи в цхлому, досить обмежен1 в icTopii мови. Причиною цих обмежень с вар!ативнл.сть.

Вар1ативн1сть е ц:1лл.сним д1алектично суперечливим явищем. Ii сутн1сть складае антином1я, що реал!зуеться у внутр:хшнхй i зовн1шнз.й сферах. Внутр1шньосутн1сне протир1ччя - це антином1я м!ж тяж1нням мовних засоб1в до вихонання максимально! к1лькост1 функцз.й (правило економл.х мовних эусиль щодо структурного плану) i Ix устремл1нням до зменшення. об'ему функционального наванта-ження (правило комун1кативнох придатност1). Це протир1ччя на системному piBHi проявляеться у вхдношеннях вархативност1 до д.нших 1манентних сутностей мови: мл.нливост1 й стабл.льност1.

Ях властивхсть мовнох системи, що е актуальною для вс±х хх одиниць i для мови в цхлому, вархативнхсть по cyii являе собою потенц!йну здатн1сть реалхзацИ мовних елемент1в у кзлькох формах, об'еднаних у едине qine л.нвар!антними властивостями. Сприй-мана таким чином вар!ативн!сть створюе певний прост!р для "маневру" при фунхц1онуванн1 мови у р1зних умовах. При цьому форми реал1зац1х мовних елемент1в, притаманних одному

вар1ативному ряду, не можуть розр1знятися за 1нтегральними оз-наками, як1 зберхгаються упродовж усього життевого циклу мовних одиниць. Для мови в цл-лому це означае автентичн1сть базових структур i елемент1в, правил хх творения й поеднуваност1, спхвв1дношень мхж ними, спадков!сть способ!в адаптацхх та збере-ження модел1 еволюцИ.

Обсяг реалхзацИ вар1ативностх залежить вхд екст-рал1нгвальних i л1нгвальних фактор!в. До перших сл1д в1днести соц1альн1, соцхол1нгв1стичнл., хронолог1чнх й когнхтивн1 чинники.

до других - аналог1ю, впорядкован1сть, прагнення до збереження стабд.льного стану, що властиве будь-яхим складним системам.

Мл.нлив1сть полягае у здатност! мови зд1йснювати трансфор-мацд.ю вар!ативних ряд1в у напрямку диференц1ац1! з подальшим ви-окремленням вар1анг1в. Мовнх зм1ни - це реал1зац1я цАе! здатност!, що спричиняеться до перетворення л-нтегральних ознак оди-ниць 1 систем. ГИд стабз.льн1стю розум!емо здатн1сть мови при-стосовуватися до зм1нних умов 1снування потяхом трансформацИ- фа-культативних характеристик елементхв 1 систем. Под1бне тракту-вання во.дображае безперервнл.сть еволюцл.! мови, що мае вигляд зм1ни одних способ1в адаптацИ 1ншими.На нашу думку, м1нливл.сть 1 стабл.льн1сть - це не взаемозам!нн1 стани мови, що чергуються, а сп1в:1снуючл., постхйно д1юч1.

В л-сторз.! розвитку мови можуть мати мл.сце р1зн1 способи еволюцИ: розщеплення едино! мовно! сутност1 й формування з не! кл.лькох окремих (дивергенц1я); розширення вар1ативност1 первз-сно! мовно! сутностл.; змл.на одного типу вар1ативност1 1ншим у межах едино! мовно! сутност1. На р!вно. одиниць системи ме-хан1зм тако! змхни полягае в тому, що перевага у вибор1 вар1анта змл.щуеться. Решта, залежно вл.д м1ри толерантност1 мовного сп1втовариства, можуть або зберл.гатися в мов1 як соц1ально непрестижна, або остаточно виходити з ужитку (у мовному розвитку переважас перша модель). Очевидно, такий процес в1дображатиме змл.ну в розвитку. Лише тодл., коли таке трансформоване сп1ввл.дношення вар1ант1в спричиниться до модиф1кацл.! вар1ативностл. у сум1жних частиках мовно! системи, можна передба-чати наявнхсть справжн1х змл.н.

Таким чином, щоб визначити тенденц!! розвитку мови, не-обххдно встановити дом1нуючий тип трансформацИ мовно! системи. Для його як1сно! характеристики сл!д з'ясувати сп1вв1дношення м1ж вар1ативнл.стю й мл.нливл.стю, вар1ативнл.стю й стабл.льнл.стю в л.сторл.! мови.

Дан1 пор1вняльно-л.сторичних дослл.джень дають пл.дставу для розмежування к!лькох вид1в трансформацл.! мовно! системи: 1)

трансформацз.!, що полягають у зм1н1 генетично спадхових стан1в едино! мовно! системи; 2) трансформацл.!, наслл.дхом яких е ди-вергенц1я перво.сно! систеыи; 3) трансформацИ,. що- спричиняються до п1джин1зацИ та креол1зац1!. У трансформац1ях першого типу переважають доцентров1 сили, другого - в1дцентров1; процеси пл.джин1зац1! та хреол1зацл.! стоять осторонь у кол! проблем мов-но! м1нливост1. Ус1 три типи трансформац1й обумовлен1 ц1лями мовно! адаптац:.!.

Дивергенц1я - це хомплекс мовних 1 позамовних феномен1в, що вивчае регулярн1 фонетичн1 зсуви, що спричиняються до появи но-вих звук1в, з часом фонем, 1 порушення деяких фонологачних реле-вантних ознак, а пот1м 1 фонем, для яких ц1 ознаки були харак-терними. Морфолог1чн1 насл!дки фонетичних зсув!в, що полягають у структурних перетвореннях граматики, а також зм1на граматичних морфем; зм!ни в лексичному схладд., головним чином вхдхилення вхд нормативного фонетичного розвитку базово! лехсики, високочастот-них лексичних одиниць. Дивергенц1я може бути 1н1ц1йована лише структурно значущими зм1нами. Л3.нгвальними передумовами дивер-генц1! е диференц1ац!я первхсно! системи, яка призводить не до транспортац1! мови на нов1 теритсрИ, а виокремлення р1зних форм !■! ¿снування (д1алект1в), пов'язане з розширенням ареалу функц!онування.

Основними позамовними факторами дивергенц!! певно! мови може бути розпад соц1уму-нос!я мови, тривалий пер1сд вз.докремленого розвитку без^довно! традицИ 1, законом1рно, без впливу фактор1в, що нормал1зують мовний узус.

Д1я механ1зм1в адаптац!! очевидна на прикладах розвитку ыов, широкою диссем!нац1ею яких створено передумови для порушення !х стабильного стану3. Гiпoтeтичнo прочее диссем1нац1! мо-

3Англгйсыса иоаа, поряд з деякиыи ].ншиыи, наприхлад, 1спанськ0ю,н1ыецькою, французькою та рос1йсьхою, енасл1дох значного пощирення служить засобои вербальной коиун1кац11 для р!зних нац!й 1 народ1в. II ет-нол1нгв1стичну групу складають понад 300 шш. чол., що проживають у Великобритании, США, Канад!, АвстралИ, Нов1й ЗеландхХ та П1вденнл.й АфрщЦ. Зовн^шню двоиовну перифер1ю складають близько 600 млн. чолов!к, що иешкають у 80 крахнах. Росхйська ыова зараз використовуеться приблизно тахою ж

же призвести як до формування внасл1док дивергенцИ нових, так 1 модиф1кацхх первд.сних мовних сутностей. У свою чергу, мо-дифл.кац1я первз.сних мовних сутностей може носити характер або розширення обсягу вар1ативностл., або змз.ни модел1 останньох.

У другому розда.л1 "Стан та тенденцл.1 розвитку англл.йськох та росз.йськох мов за часи хх розповсюдження за межами з.схонох територИ" вивчаються л1нгвальн1 насл1дки диссемз.нац1х нац1ональних мов - англ1йськох й рос1йськох - *з етн1чно од-норл.днох територИ, що являе собою едине нацХонально-державне утворення. Наслз.дком диссем1нац:.х англ1йсько! мови стало формування нац1онально негомогеннох мови. Диссем1нац1я ыови росл.йськох не спричинилася до зм!ни форми хх 1снування. У кожному раз1 результат визначався як переб!гом внутрд.шньомовних про-цес1в, тах 1 екстралхнгвЛстичними факторами.

Традицл.йно в 1стор1х розвитку англл.йськох мови видл.ляють к1лька пер1од1в: давньоангл1йський (з 450 по 1100 р), середньоо-англд.йський (з 1100 по 1500 р), ранньо-новоанглд.йський (з 1500 по 1700 р), п1зньо-новоангл1йський (з 1700 по 1900 р) 1 сучасний (з 1900 р) . У ходх формування нац1ональнох англ1йськох мови, як в1домо, якЛсних змл.н зазнали вс1 рхвн1 мовнох системи: фоно-логхчна, морфолог1чна, синтаксична х лексична, що спричинилося до типолог1чнох змз.ни мови.

Нов:1тню 1стор1ю англ!йськох мови умовно можно под1лити на два пер1оди, що в1дпово.дають двом станам останньох: нац±онально гомогенному 1 нац1онально негомогенному. Як нац1онально гомогенна вона сформувалась до XVII ст., як нацл.онально негомогенна оформилась до першох половини XX ст.4 Початок трансформацхх

х1льк1стю ос1б ях рхдна, друга (у ситуац!ях нац1онально-рос!йсько! двоыовност!) та д.нозеына.

'Багатоман1ттяы п1дход!в до 1нтерпретац11 форы 1снування англ1йсько1 ыови породжен1 численн! класиф1кацлД IX (О.Е.Сеыенець, Р. Ку1рк, Б.Качру, Р.Лаас, Р.Моог та 1н.):за географ!чнок> оэнакою вони под!ляються на вар!анти п1вн1чно! 1 п1вденно1 п1вкул1; за етимолог1чним - на перв1снин 1 пох!дн1; за способоы трансплантацл.1 - на гоыотрансплантован! й гетеротрансплантован!; за способоы эасвосння - на р1дн1 (перш!) 1 нер1дн! (друг1),а тахож на англ!йську ыову, що вивчаеться як хнозеына; за способоы розвитку - на вар!анти, що збер1гають гене-тичну наступн1сть тенденц1й ыовного розвитху, 1 так!, що порушують цю спад-ков1сть (до останн1х належать креол!зован1 1 п1джин1зован1 форыи); за

англ1йсько! мови в нац!онально негомогенну в1дноситься до к1нця XVI - початку XVII ст.

Мовна ситуац1я на територ!х II поширення в цей пер!од ха-рактеризувалася наявн1стю нац1онально! литературно! унормованох мови, що фунхцз.онувала паралельно з територ!альними та соц1альними д!алектаыи. При цьому, за комун1кативною потужн!стго переважала л!тературна мова, а в демограф1чному аспект! д!алекти.

На певнз.й частин1 свого ареалу англл.йська мова функц1онувала поряд з З.ншими мовами (напр. гельською в Шот-ландИ, валлл.йською - в Уельс!) 1 в такл.й диглосн!й ситуацхх бу-ла ыовою вищого статусу. Високий р1вень "мовнох лояльност!" нос11в мови до л1тературно1 форми I! л.снування був важливою ри-сою мовнох ситуацИ.

Вих1дним матер1алом для вс1х сучасних вар1ант1в англд.йськох мови, таким чином, послужила нац1ональна лл.тературна мова, до-повнена певною м1рою д1алектними елементами.

Залежно ,в!д екстралд.нгв1стичних фактор!в та оссбливостей транспортованого мовлення розвиток англ:.йськох мови

в1дбувасться у двох основних напрямках.

Перший напрямок пов'язаний з розширенням етногЛкгвхсткчно! групи носИв англл.йськох мови, тобто з використанням хх як р1дно! поза Британськими островами, а слме: у П1вн1чн1й Амернц1, Австрал!!, Нов1й Зеланд!! та П1вденн1й Африцз..Схематично цей процес можна подати таким чином: транплантац1я певних форм англл.йськох мови ХУ1-ХУШ стол1ть, включаючи соц1альн1 та тери-тор1альн1 д1алекти, на новий грунт; початок адаптац1х мови до нових умов 2. передус1м актив!зацхя вар1ативностл.; д.нтенсиф:хкац1я процес1в ном1нацИ; контакти з мовами кор:1нного населения 1 перша, найзначн!ша, хвиля запозичень з них; початок взаемодИ з 1ншими перв1сними вар1антами, що перебувають на стадИ формуван-ня; накопичення нац1онально-специф1чних компоненте на вс1х мов-

функцхональним - на еарханти, що виконують увесь об'ем функций, притаыанних нац1ональн1й мовх, 1 функц1онально обмеженх вар1анти.

них р1внях; поява мл.сцевих соц1альних 1 територ1альних дхалект1в; формування на тлх. зростання нац!ональнох са-мосв!домост1 нац1онального лз.тературного стандарту; кодиф1хац1я -цього стандарту; розширення мовних контакт!в з 1ншими англомов-ними соц1умами, посилення хх взаемодхх 1 взаемозбагачення; зростання р1вня мовно! хомпетентност1 у сфер1 нацд.онально-специф1чних компонентхв л.нших вар1ант1в. У вс1х первд.сних вар1антах англл.йська ыова передаеться з покол!ння в покол!ння, що означае генетичну наступн1сть форм 1снування мови в час!.

Другин напрямох - це розширення зовнл-шньох двомовнох пери-фер!х, тобто вихористання англз.йськох мови як нер!днох (другох) у крахнах Швденно! х ГИвденно-Сххднох Азз.х, Сх1дно! 1 Захд.днох Африки, Кар1бського басейну.

Англ1йська мова проникае в ц1 регл.они як колон1альна[ й за-лишаеться протягом певного часу виключно мовою колон1ально! адмхн1страц1!; дякуючи д1яльност1 м1с1онер1в 1 орган!в м1сцевох влади кор1нне населения починае вивчати анг!йську мову; контакта з автохтонними мовами спричиняють запозичення з' останн1х лексич-них одиниць, що позначають реалИ мл.сцевого способу життя; розширення виконуваних англ1йсьхою мовою фунхц1й, зохрема викори-стання II як державно!, як мови-махропосередника, як престижного засобу спл.лкування, як мови науки тощо. Упродовж ус1ех 1сторИ функц1онування англ1йськох мови в названих рег1онах спо-стерд.гаеться ор1ентац!я на британську норму, внасл!док чого ло-кальн1 неолог1зми, часто досить значн1 за кл.лькд.стю, сприймають-ся як в1дх1лення в!д норми 1 в письмовому мовленн1 трапляються рл.дко. Фундаментальне значения при л-нтерпретацл.! сутностх вто-ринних вар1ант1в мае той факт, що англхйська мова на територхх I! функцз.онування не передаеться вд.д поколл.ння до поколл.ння. Кожне нове поколл.ння вивчае хх заново5, порушуючи головний принцип природнього розвитку, що полягае у спадковост1 вс1х форм.

5Leitner Gerhard. Divergence and similarity in English. - Australian English in contrast with Indian English. // Development and diversity. -Arlington, 1990. - P.345.

включаючи 1. накопичен1 за життя одного покол1ння змз.ни. Таким чином, вторинн1 вар1анти не справляють впливу на тенденцИ роз-витку система англ1йськох мови.

Нац1ональн1 вар1анти англ1йськох мови як щодо 1сторИ фор-мування й розвитку, так 1 з точки зору сучасного стану характе-ризуються низкою под1бних момент1в. По-перше, вс1 вони являють собою продукт розвитку транспортованого мовлення на територИ, де ран1ше звучали 1нш1 мови. В АнглИ - це розвиток германських д1алект1в англосаксонських племен там, де до хх приходу функц:.онували кельтськ! мови; в Уельсх, ШотландИ, Корнуелх., на остров1 Мен - розвиток англ1йсько1 мови на територИ з кельтсь-ким субстратом. На островах Проливу, Оркнейських та Шетландських - англд.йськох мови на тлх. в1дпов1дно нормандсько-французькох мови та сканд!навських д1алект1в; в 1рландхх - англ1йськох мови у сферх функц±онування 1рландськох мови. У США, Австрал1х та Новл.й Зеланд1х англ!.йську мову транспортовано на земл1, де були поши-ренх. туземн1 мови, чисельн1 своею кз.льк!стю, але носИв цих мов було мало, а стае ще -менте. У Канад1 та П1вденнл.й Африц1 англл.йська мова потрапляе в середовище функцхонування европейських мов б!льш ранньох колон1зац1х (французькох та датськох в1дпов1дно), а також мов кор1нного населения. Проте англ1йська мова в Англхх принципово вл.др1зняеться в1д 1.нших раз-новид1в тим, що протягом тривалого часу (з VI по XVII ст.) роз-вивалася як над1онально гомогенна мова. По-друге, в ус1х випад-ках мала мл.сце гомотрансплантац1я мови, тобто трансплантац1я мови тими хх нос1ями, для яких вона е р!дною. По-трете, розвиток ус1х нац1ональних вар1ант1в в1дбувався за однаковою схемою, а його основн! етапи можна звести до таких: стр1мка адаптац1я мови до зм1неного середовища функц1онування, вит1снення мов кора.нного населения (в ГрландИ та П1вденн1й Африц1 п1зн1ше спо-стер1гаеться зворотнХй процес), абсорбц1я та асим!ляц1я еле-мент1в :.нших мов для забезпечення вс1х вид1в сп1лкування, форму-вання м1сцевох аксиолог1чно1 норми, оформления й кодиф1кац1я рег1ональнох деонтичнох норми. По-четверте, перв1сн1 похл.дн1

вар1анти англз-йсько! мови, под1бно до вих1дного вар1анту, вико-нують увесь об'см функцз.й, притаманних национальной мовд., задо-вольняють ус! лз.нгво-комунл.кативн1 потреби в!дпов1дних мовних колектив1в.

Разом з тим, кожен з нацз.ональних вар!ант1в характеризуемся особливостями, обумовленими передус!м своер1днз.стю сере-довища функц1онування та доалектними рисами транспортованого мовлення; способи адаптацл.! вс1х пох1днйх нац1ональних вар1ант1в :.дентичн1.

Нац1ональн1 вар1анти англ1йсько! мови функц1онально р1вноправн1 з нацл.ональними мовами. 3 точки зору !х струхтури, кожен з вар1ант1в може бути визнаний як особливий спос1б ре-ал1зац1! едино! системи, а не самостл.йна л1нгвальна сутнхсть. Ус1 перв!сн1 вар!анти на сучасному етап1 р1вн1 в функциональному аспект!, але кожен 1з соц1ум!в проявляе "найвищу мовну ло-яльн1сть" до р1дного вар1анту.

Отже, анг2.йська мова сьогодн1 представляе собою систему, що виконуе на р1зних теренах поширення певний обсяг фунхцЛй (вз.д комплексу функцд.й, характерних для нацл.онально! мови, до функц!! мови оф1ц1йно!), що оформилась у систему, пол1морф1зм6 яко! на-був характеру пол1вар1антност1. Коли ми говоримо про нацАонально негомогенну мову та тенденцИ I! розвитку, то, спираючись на викладен1 спостереження й аргументи, маемо на уваз1 перв1сн1 вар1анти, як1 л.нтерпретуемо як форми реал1зацИ пол1морфно! системи.

На сучасному етап1 створення теорл.! нацл-онально негомоген-них мов найбд.льт актуальним е питання про загальну тенденцл.ю !х розвитку. Хншими словами, необх1дно встановити, наск1льки велика 1мов1рн1сть того, що широка вар1ативн1сть 1 локальн1 новацИ, поряд з особливостями функцгонування мов у р1зних рег!онах, мо-жуть у свохй сукупност1 спричинити дивергенцз.ю.

6Ла.нгв1стичний пол1морф!зы, на наш погляд, проявляеться в тому, що в р1зних уыовах 1снування ахтуалхэуються т1 чи 1нш1 складов! мовно! системи 1 за-кладен! в Н1Й структурно-семантичн1 потенцИ.

Мовна ситуац1я, що визначала особливост1 функцл.онування англ1йсько1 мови на початок II територ1ально! дисперсИ, за «одним з параметр1в не в1дпов1дае умовам, як1 могли б послужити пе-редумовою дивергенцИ. Швидше навпаки,- зам1сть вхдокремлення д1алект±в, в1дбуваеться процес створення на !х основ1 национально! лд.тературно! мови; замл.сть розбрату соц!ум1в-кос1!в р1зних територхальних д!алект1в, в!дбувалось формування едино! нац1!. Внасги.док цього, коли англ1йська мова починае транспорту-ватись на нов1 територИ, мае ма.сце не перем1щення окремих д1алехт1в, а гомотрансплантац1я нацз.онально! мови7, що не виклкз-чае б1льшо! чи меншо! представленостх в нгй особливостей тих чи 1нших д1алект1в.

Отже, сучасний стан розвитку системи англ1йсько! мови не мафгодних ознак, за якими його можна було б охарактеризувати як дивергенц1ю. Найб1льш серйозним л1нгв1стичним аргументом на ко-ристь цього твердження можна вважати вд-дсутнз-сть фонетичних зсув1в, як1, за загальним визнанням ¿сторично! л1нгб1стики, складають пЛдмур1вок дивергентних перетворень.

Якщо ж доповнити спостереження над ыовою екстрал1нгвальними даними, то 1мов1рн1сть дивергентного розвитку системи вводиться до нуля. Маемо на уваз1 передус1м необх1дн!СТь тривало-го(упродовж кл.лькох столз.ть) окремого розвитку кожного з вар1ант1в, що н1коли не простежувалося в 1стор1! нац!онально негомогенно! ыови. У сучасному св!т1 м1ж англомовними соц1умами спостерп-гаються тд.сн1 економ1чн1, соц1альн1 и полл.тичн1 контак-ти, що, без сумн!ву, актив1зують взасмод1ю м1ж вар1антами. Ц1л1сн1сть системи сучасно! англ1йсько! мови при всьому багато-манл.тт1 форм !! практично! реал1зац1! обумовлена, окр1ы зазначе-них фактор!в, ще й тим, що англ1йська мова вторично розвивалася не з одного д1алекту, а з !х сумз.ш1, отже, вона нл.коли не була гомогенною на вс1й територз.! свого поширення; з найдавнл.ших

'П1д нац!ональною новою тут розуы1емо сухупн!сть ус1х форм II 1снуваннл: л1.тературно1 ыови, територ1альних 1 соц1альних д1алект1в, представлении у вс!х функц1онапьних стилях.

пер1од1в аж до сьогодення вона функц1онувала у взаемодИ з 1ншими мовами (спорл.дненими й неспорд.дненими). Внаслл.док цього сформувалася мовна система з1 стойким 1 водночас гнучким ядром та рухливою перифер1ею, що легко засвоюе л-новацИ.

Формування наца.нально негоыогено! англа-йсько! мови та 11 :1снування в ц!й якост1 не справило впливу на законом1рност1 роз-витку 11 системи. Кр1м того, ст1йкою до зовнл.шн1х вплив1в та внутр1шн1х трансформацд.й е л1тературна норма англл.йсько1 мови, що найбЛльш повно реал1зусться в письмовому мовленнл..

Змл.на форми д-снування англ1йсько1 мови в1дображае трансфор-мацИ мовно1 вар1ативност1, зокрема, замл.ну одних 11 тип1в д.нпими.

Так, вар1ативн1сть перд.оду кодиф1кацд.1 нац1онального литературного стандарту й початку територ1ально1 дисперсд.1 в1дпов1дае типов1, що характеризуе найменший р1вень мовно! ен-тропИ. Це означае, що у згаданий пер1од в антиномИ м1нлив1сть/ст1йк1сть дом±нували стаб1л1зуюч1 тенденцИ. Картина доповнюеться факторами соц1альнй-пол1тично1 й економ1чно1 кон-сол1дацИ англомовного соц1уму.

У наступи!. пер1оди тип вар1ативност1 змл.нюеться дв1ч1 (в р1зний час на р1зних територ1ях в1дповл.дно до початку функц1онування англ1йсько1 мови у певному рег1онд.). На перших етапах диссем!нац11 актив1зац1я адаптивних процес1в проявляеться насамперед в розширенн! обсягу внутр!шньо1 вар1ативност!. Трансформация нац1онально1 мови в нац1онально негомогенну полягае в тому, що на тл1 розширено! внутр1шньо1 вархативност! зм1нюеться тип зовнд.шньо1 вар1ативностд.. Внасл1док цього система нац1онально негомогенно! мови на практиц! реал1зуеться у форм1 нацл.ональних вар1ант1в, кожен з яких представлений лд.тературним стандартом, територ1альними та соц1альними д1алектами. Еталонни-ми формами е л3.тературн1 стандарти кожного нац1онального вар1анта. 1х 1нвар1ант служить еталоном для вс1х нос:Дв лл-тературно! англЛйсько! мови.

Отже, еволюц1я англ1йсько1 ыови у ход1 11 диссеш.нац±1 вл.дбуваеться на початхових етапах у форм1 розширення обсягу внутр1шньо1 вар1ативност:1, а п1зн1ше - у вигляд1 змгни типу зовнл_шньо1 вар1ативностз.. Внасл1док цього лхнгвальний пол±морф1зм набувае характеру пол1вар1антност1. Це означае, що едина система сучасно! англ!йсьхо1 мови представляе собою :.нвар1ант, який знаходить свою практичну реал1зац1ю у вигляд1 нацз.ональних вар1ант1в. Використання англ1йсько! мови як нер5.дно! для 11 носИв не справляе впливу на тенденц!.! 11 роз-витку. Англоосновн1 п1джини й креольськ1 мови зараз е са-мост1йними л1нгвальними сутностями.

Пор1вняння отриманих результат1в з даними 1стор:.1 розвитку 1ншо1 мови, яка використовуеться як зас1б мовного сп1лкування не одн!ею, а декд.лькома нац!ями, - росайсько!8 [див. прац! М.1.1саева, Л.П.Крисхна, Н.А.Мещерського, Ю.С.Сорокз.на, Ф.П.Ф1л1на, Г.I.Шкляревського; колективн1 монографИ: Начальный этап формирования русского национального языка, Русский язык в современном мире та 1н.]- показуе,що наслз.дки диссемл.нацИ нац1онально! мови можуть бути р1зними.

1стор1я розвитку нацд.онально1 рос1йсько1 мови сягае XIV -XV стол1ть. II основою стала давньоруська лз.тературнс-писемна мова, творения яко! пов'язане з процесом орган1чного структурного злиття сх1днослов'янського народного мовлення 1 давньо-слов'янсько! писемно! мови. Внасл1док цього процесу сформувалася писемна л1тературна мова перл.оду Ки1всько1 Рус1,3 прийняттям християнства лз.тературною мовою на Рус1 стае церковнослов'янська мова . II генетична близькд.сть до давньо-русько! ыови, що обслу-говувала комунл.кативн± потреби рос1ян, укра1нц1в та б1лорус!в, зумовила 1х взаемовплив з самого початку появи писеыност1. Сл1д в1дзначити важливий фактор розвитку росл.йсько1 мови, що проявив-ся в XI - XII стол!.ттях 1 був характерним для вс1е! 11 л.стор:.1,

*Див. прац! МЛЛсаева, Л.Г1.Крис1на, Н.А.Меиерського, Ю.С.Сорок:ша, Ф.П.Ф1л1на, Г. I .Шкляревського; колективн1 монографИ: Начальный этап формирования русского национального языка, Ру.-ский язык в современном мире та 1н.

а саме: Лнтенсивн1 зовн1шньомовн1 зв'язки не порушують, як показав Н.А.Мещерський, "повно! самобутносто. 11 вл.льного розвитку". У XII - XIV столхттях рос1йська ыова функцл.онувала у форм!. к!лькох д1алехтних р1зновид1в. У XIV - XVI стол1ттях прояв-ляеться основне протир1ччя в розвитку росл.йсько! мови, яке, з одного боку, служить руш!йною СИЛОЮ ЙОГО ЗМЛ.Н у наступи! nepi-оди, а з 1ншого - сприяе пд.дтримц1 !! гомеостазису. Ми говоримо про нерозривний зв'яз0"к мовного стану певного периоду з по-передньою л:1тературно-писемною традиц1ею при пост1йному впливов1 на нього народно-розмовно! мовленнево! традицИ. УХ/}/ стол1тт1 це, зокрема, проявилось у зв'язку л1тератури 3i стилз-стичними традициями Ки!всько! доби й виробленн1 стил!стичних рис, харак-терних для не! в XV - XVI стол!ттях.

У XVI столл.тт1 pociicbKa мова представляла собою поеднання п1вн1чно-великоруських i п1вденно-великоруських нар1ч , що в1др1знялися як в1д давньорусько! мови, так i в1д укра!нсько! та бд.лорусько! мов цл.лою низкою фонетичних i морфолог1чних ознак. Бона була р1дною мовою рос!йско! нацд.!, що формувалася. Мов-ленневд.й практиц1 цього часу також притаманна стил1стична диг-лос1я, але "справжньо! двомовност:., при як!й необхз.дний переклад з oflHiel мови на д.ншу, у Московськ1й держав! XYI стол1ття усе ж не було"9.Таким чином, "внасл!док сумз-щення р!зноцл.нних, але од-носпрямованих по своему динам1чному 1мпульсу систем"10, що проходило на тл1 змл.н соц1ол1нгв1стично! ситуацИ, формуеться за-гальноруська мовна система.

Важливим фактором розвитку росл.йско! мови було книгодруку-вання, а також поява в Киево-Могилянськ1й академ1! наукового ки!вського р1зновиду церковно-слов'янсько! мови. Спостер1гаеться також тенденц1я до зближення письмового мовлення й розмовного та утворення усно-розмовно! норми ло.тературно! мови. Протягом XVII стол1ття в1дбувалось так зване друге ускладнення]загальнорусько!

'Мещерский H.A. История русского литературного языка. - Л. : Иэд-во ЛГУ, 1981. - С.112.

10Динамика структуры современного русского языка/Отв. Ред. В.В.Колесов. -Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. - С. 8.

мови, яке полягало в т1м, що до структури uici мови увл-йшли еле-менти церковнослов"янськох книжно1, мови руського хзводу. KpiM того, з середини XVII столл.ття у зв"зку з приеднанням Укра!ни до Poci! на мову Московсько! держави впливае церковно-книжна ыова п1вденнозах0.днох Pocil, яка поеднувала в соб! укра!нськз., польск1 та латинськ1 елементи. Таким чином, у XYIII столз.тт1 за-кладаються п1двалини сучасно! росЛйсько! л1тературнох мови, яка остаточно сформувалася до XIX стол1ття у вигляд1 письмового й усного р!зновид1в. Основними трансформуючими мову факторами, на думку Н. О. Мещерського11 були вит!снення на задн1й план церков-но-слов'янсько! мови, ширше впровадження народного мовлення, зростання poni св1тсько! писемност1 пор1вняно з писемнл.стю цер-ковною, реформа рос!йсько! азбуки, виникнення регулярного пер!одичного друку, посилення перекладацько! д1яльност1, фран-цузький вплив на мовлення рос1йського дворянства у царинх лексики й синтаксису. П1зн1ше, в XIX стол1тт:х, закрд.плення у творах О. С. Пушк1на народно-розмовно! мови, руйнування застарело! стилл.стично! системи, встановлення розма!ття стил1в. У цей nepiofl формуеться лл.тературна норма росз.йсько! мови. Стже, до середини XIX столл.ття росл.йська мова остаточно сформувалася як високорозвинена л!тературна мова, що за структурою вл.дноситься до мов флективного синтетичного типу з елементами аглгатинац!!. Основнх тенденцИ розвитку росл-йськох мови, за думкою сучасних досл1дник1в12, в1дзначались беспрецедентною стил1стичною та гео-граф1чною експанс1сю росз-йсько! литературно! мови, змЛцненням !! престижу, розширенням poni, виконуванох ц!м функцхональним рхзновидом мови в !! еволюцл.!. Вивчення процес1в трансформац!! системи росл.йськох мови упродовж !! розвитку13 виявляе таку х! особлив1сть як здатн1сть "вдосконалюватися" в процес! "зовнл.шнього включения в систему нових, спочатку структурно чу-

"Мещерский H.A. История русского литературного языка. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. - С.139-193.

"Comrie В., Stine G., Polinsky М. The Russian Language in the XXth century. 2d ed. - Oxford: Clarendon press, 1996. - 385 p.

Динамика структуры современного руссхого языка/Отв. Ред. В.В.Колесов. -Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. - С. 7, 10.

жих для ц1е£ системи елемент1в" Ця здатн1сть проявляеться пере-дус1м у тому, що мова реагуе на зм1ни умов $унхц!онування розши-ренням об"ему синхронно! вар1ативност1,- Уся 1.стор1я рос!йсько! мови, сам процес формування 11 системи с "сер1ею посл1довних сумл.щень первл.сно р!зних мов". Для розвитку системи росд.йсько£ мови характерним е посилення "11 власних динам1чних тенденц1й", прискорення 1х розвитку за умов виникнення нових джерел зовн!шнього впливу, що обумовило формування динам1чно! 1 вл_дкрито1 для нових елемент1в системи.

Генеза рос1йсько£ мови 1 11 типолог1чн1 характеристики, особливостх 1стор11 народу - творця й нос1я ц1е! мови створили передумови для використання нацХонально! росл.йськох мови в XX стол1тт1 як мови м1жнацл.онального сп!лкування. Процес поширення росхйсько! мови спочатку на зростаючл.й територ!! Рос1йсько1 1мперИ, а в XX стол!ттх, особливо у друг1й половинх, - у св1т1 обумовлений передуем екстрала.нгвл.стичними чинниками: гео-граф1чними, пол1тичними та соц1альними.

Географ1я поширення росл.йсько1 мови зм1нювалась упродовж стол1ть. Так, у ХУ1-ХУ11 столл.ттях мова функцл.онуе на велик1й, але ц1л1снд.й територз.!, на як1й з ХУ11 столхття починае формува-тися рос1йська нац1я. Це обумовлюе руйнування економ1чних, полЛтичних 1 хультурних кордон1в феодальних уд1л1в, а також роз-ширення територ1й 1мпер1х. У ХУШ-Х1Х стол1ттях ц! кордони ся-гають Тихого сж'еану, в результат! чого до зони поширення росз.йсько1 мови потрапляе велика кл.льк1сть нац1й, народностей та етн1чних труп, що с носхями р1зних за походженням 1 типолог1ею мов 1 д1алект1в. Швидке збхльшення територл.1 1мперз.1 спричи-нясться до посилення м1грацо.йних процес1в, а вл.дтак х "змл.шування" II населения, що не могло не позначитися на розвит-ков1 мови.

У соц1олог1чному аспект! функцд.онування росд-йсько! мови також зм1нюсться в ход1 11 :1стор:.1. За спостереженням Ф. П. Ф1лл.на, уже в давньоруський перз.од д1алекти схз-дних слов'ян вступали в контакти з мовами й д1алектами, що належали

спор!дненим i неспор!дненим етносам: балт1йцям, угро-ф1нам, !ранцям, тюркам, що спричинялося до 6i- й пол1л1нгв1зму, часто неодносторонньому.

У наступи! 1сторичн1 епохи з розширенням сфери функц1онування рос!йсько! мови рос1йсько-!нозеыноыовний б!л1нгв!зм стае все поширен1шим явшцем. Сл!д в!дм1тити, що форми такого б!л!нгв1зму у р1зних соц!уыах неоднаков1 й обумовлен1 особливостями контактно! ситуац!!, насамперед !! по-залхнгвальними параметрами. Так, починаючи з Московсько! держави й особливо в XYIII-XIX стол1ттях, рос1йська ыова стала мовою дом!нуючо! нац±!, з чим пов'язан! виконуван1 нею на нових тери-Topinx функц!! оф!ц1йно! мови, престижно! форми вербально! ко-мунгкацИ. У диглосник ситуациях, створюваних п1д час поширення рос1йсько1 мови на нових територаях, остання домхнуе в ко-мунл.кативному аспект!, але поступаеться перед автохтонними мова-ми за демографхчною ознакою. При цьому переважна б!лып1сть кор1нного населения була неписемною, б!л!нгвхзм поширювався лишо серед незначно! KinbKocTi осв1чених людей, чим i визначаються його л1нгв!стичн! характеристики. Мовна пол!тиха царсько! Poci! у BiflHomeHHi мов нац1ональних меншин, за спостереженнями М.В.Дячкова14, була досить прагматичною i мала виборчий характер, допускаючи функц1онування одних мов ( фд.нсько1, шведсько!, грузинсько!, армянсько!) й повн!стю виключаючи ф1нкц1онування !нших (б1лорусько!, польсько!, украхнсько!).

Таким чином, на початок XX столхття рос!йську мову було гс-мотранспортовано на простори територИ, де вона контахтуаала приблизно з 130 мовами, що належали до р1зних с1мей i труп. Це передус1м хндоевропейськх ыови сх±днослов' янсько!, балт!йсько!, ipaHCbKo! та германсько! труп, а такок в1рменська й циганська мови; мови 1бер!йсько-кавказько! ciM'I (картвельська, абхазо-адигейська, дагестанська i нахська групи); угро-ф1нськ! мови,

"Дьячков М.В. Миноритарные языки в полиэтнических (многонациональных) государствах. - М.: ИНПО, 19Э6. - С.69-13.

палеоаз1атськ1 (чукотсько-камчатська i еск1мосько-алеутська групп)13.

Взаемод1я pociiïcbKoï мови з спорл.дненими мовами обумовлена як icTopieio ïx функц1онування, так i розвитком в!дпов1дних ет-hocîb. Об"ем та характер впливу спор1днених, i особливо близь-коспорл.днених мовних системЪ1дзначаеться ïx взаемопрониклив!стю, яка проявляеться в iHTep$epeH4iï. Ступ1нь i конкретн1 форми 1.нтерференц11 регулюються лз.нгвл.стичними та екстрал1нгв1стичними факторам. До перших вл.дноситься ступень схожост! мовних систем, до других - комун1катиЕно-прагматичн1 аспекти та р1вень mobhoï компетенцл.! в царин! piflHoï та HepiflHoï mob. Хнтерференцоя обу-мовила узуальний характер особливостей росл.йсько1 мови на 1нших слов"янських територ1ях, де вони не мають системного характеру.

3:1ставлення npoqeciB, що простежуються в рос1йськл.й мов1 в близьхоспор1дненому оточенн1, з тими, як1 вз.дбуваються при три-валих контактах з неспорл.дненими i типолог1чно вхдмл-нними мовами в межах багатонацл.онально! держави, виявляють ïx принципову схпжл.сть. В ycix випадках основна своер!днл.сть проявляеться на piBHi мовлення, зокрема найбл.льш виразно в ïï маргд.нальних формах. Причиною бл.льшо! частики локальних особливостей е л.нтерференц!я piflHoï мови, яка тим вище, чим нижче р!вень во-лод1ння р1дною i нерл.дною ыовними системами. Кр1мЪого, може мати Micqe й сзл.доие вккористання л.нтерферуючих ознак в ко-мун1кативно-прэгматичних та стил1стичних ц1лях. Вл.да1чаеться та-кож16 зикористання факт1в piflHoï мови в номд.нативно-

стклл.стичних цл.лях. Воно мае qinKOM окреслену територ1альну ди-стри6уц1ю: особливо часто це явище спостерл.гаеться в Середнь-оаз!атському perioHi, часто й постхйно - в Казахстан!, Уз-бекл.станл., Tpysiï, Молдовл., виключно р1дко - в Прибалтицл.. Ступл.нь ctîhkoctî локальних особливостей не вивчено, що не доз-

15Исаев М.И. Языковое строительство в СССР (Процессы создания письменностей народов СССР).- М.:Наука, 1979.- С.10-14.

16 Боброва Т.А. Лексические заимствования из языков народов СССР в аспекте культуры русской речи // Культура русской речи в условиях национально-русского двуязычия (Проблемы лексики). - М.: Наука. 1985. - С.18.

воляе робити висновок щодо тенденцз.й розвитку рос1йсько! мови в 1ншомовному оточеннх.

0собливост1 функцз.онування рос1.йсько1 мови в ХНШОМОВНОМу оточенн1 можна зо.ставити з аналог1чними умовами англз-йськох ыови. Проте, дослхдники рос1йськох мови одностайно стверджують, що результата таких контакт1в не призвели до формування окремих форм з.снування росл.йськох мови на р1зних територ1ях 11 розпов-сюдження. Досл1дники росл.йськох мови* в республд.ках колишнього СРСР у свохх працях в!добразили результата дИ мовнох полз.тики, скерованох на сувору регламентацл.ю вживання рос:хйськох мови в 1нона1иональному оточенн! при росхйсько-нацд.ональному 61лл.нгв1зм1. Природн1 лхнгв1стичн1 процеси розглядалися крхзь призму пануючох хдеологИ (нагадаемо, що й особливост1 англз.йськох мови в р1зних регз.онах 11 поширення у пер1од прина-лежност1 цих територл.й Британськл.й 1мперИ також розц±нювались украй негативно). Таким чином, л1нгв!стичн1 явища переносяться у сферу соц1ально-л1нгв1стичних реальностей: у проблематику куль-тури мовлення.

Проте, як би не 1нтерпретувалися процеси, що вхдбувалися в росд.йськ1й мов1 у зв'язку з XI диссем1нац1ею та широким викори-станням як другох д./або з.ноэемнох, вони зводяться до двох тип1в: запозичення 1 вар1ювання. Взаемод1я росз.йськох мови з нац!ональними проявляеться 1 в вар1ативностх росл.йськох мови за-лежно в1д територИ хх поширення, нац1онального схладу мовц1в, IX соц1альних характеристик тощо. Проте питания це ще не достат-ньо вивчене, а в зв'язку з розпадом СРСР та змз.ною соц1ально-л1нгв1стичнох ситуацИ, можливо, вже й не буде студаловатися.

Отже, росл.йська мова у ходх свого тривалого розвитку, невз.д'емного в1д 1сторз.1 етносу, що сформував хх, вийшла за меж1 своех споконв1чно1 територИ. Внаслз.док цього зросла к1льк1сть виконуваних нею функцл.й, розширився обсяг як внутрл.шньох, так 1 зовн1шньо1 вар1ативностл.. Проте, на в1дм!ну вл.д англхйськох мови, ц1 процеси не спричинилися до формування нац1ональних вар1ант1в рос1йськох мови. Основна причина, напевне, полягае в

колись чинн!.й мовнЛй пол1тицз., в негативна оцз.нц1 вс1х наявних рег1ональних особливостей рос1йсько1 мови. Шкода, що такий п1дхз.д виключив можлив!сть проведения широкомасштабних 1 об'ективних досл1.джень вар1ативност! росз.йсько1 мови на вс!х те-ритор1ях 11 поширення. Разом з тим, актуальность виявлення сутнЛстних л1нгв1стичних характеристик рос1йсько1 мови як засобу тжнацз-онального сп1лкування, як слушно зауважуе В.Н. Бл.лоусов, продовжуе збер1гатися як в теоретичному, так 1 в практичному в1дношенн1. 3 ц1ею проблемою, пише в1н, "пов'язане також дослхдження р1зних р1вн1в структури мови м1жнацд.онального сп1лкування, Еивчення результате та форм м!жмовних контакт1в, розгляд процес1в взаемодИ мови м1жнац1онального сп1лкування 1 нацл.ональних мов за умов конкретних типав дво- та багатомов-ностх, ареальна харахтеристика рос1йсьхого мовлення нерос1ян вл.дносно до кодиф1ховано1 роЫ.йсько! мови 1 т. д.. Нарешт! це дасть вд.дпов1дь х на питания про правомерность визнання неспо-конв1чного рос1Йсьхого мовлення одн1ею 1з форм :1снування рос!йсько1 мови, як це робить Ю.М.Караулов"17.

Характерною особлив1стю сучасного пер1оду розвитку рос1йсько1 мови е переосмислення 11 рол! як засобу м.1жнац1онального спл.лкування. Певною м1рою ця ситуац1я в!дпов1дае тим, що виникали в англофонних кра!нах у постко-лон1альний пергод 1 полягас передус1м у вл.дновленн1 духовно-варт!сних ориеятир1з в життх вл.дпов!дних соцгум1в. Оскгльки мова е одним з найважлив:ших засоб1з пхдтримки нацд.онально1 автен-тичностз., то вона стае центром процес1в, цо сприяють нагиональному 81дродженнк>. Стан нац1онально-мовних вхдносин в СРСР на середину 80-х рок1в, зокрема "з.снуюча в той час практика згортання зостосування р1дно! мови 1 як насл1док звуження 11 функц1ональних потенц1й, зниження социального престижу деяких р1дних мов, незадовл-льне викладання й вивчення, низький р1вень

"Белоусов В.Н.Русский язык в межнациональном общении (1986-1992) //Язык, культура, этнос /С.А.Арутюнова, А.Р.Багдасаров и др. - М.:Наука, 1994. - С.188.

мовлення р1дною ыовою"18, обумовили формування негативного став-лення до вихористання pociücbxol мови в м!жнац1ональному сп1лкуванн1. Поряд з об'ехтивним процесом перехода pociücbxoi -мови i3 мови ы1жнац1онального спхлкування, державно! мови (без оголошення I! такою) на багатьох територ1я, у тому числ1 i в PociücbKiü Федерац1!, в м!нор1тарну мову19, i запровадження мов-но! пол1тики скорочення використання pociücbKo! мови , починають формуватися i рац!ональн1 п!дходи до проблеми. 3 л1нгв1стично! точки зору актуальност! набувають не лише досл1дження самих особливостей poeiHebxol мови як засобу сп!лкування р1зних ет-Hocie, а й Ix л1нгв1стична 1нтерпретац!я як в терм1нах Teopii вархативност!, так i в аспект! вивчення npoqeciB гомеостаз1су.

Таким чином, широка диссем!нац1я нац1ональних мов у новий час, на в!дм1ну Bifl nepiofly дисперс!! прото-хндоевропейсько! мови чи народно! латин!, не приводить до дивергенц!! перв!сних мовних сутностей. Адаптац!я мови до pisxo зм1нюваних умов функц!онування в!дбуваеться за рахунох peani3aqix такох мовно! властивостл., як вар!ативн1сть. Збереженню ц1л1сностх мовно! система сприяе ц1ла низка позамовних фактор1в, що д1ють паралельно з механ!змами, як! забезпечують мовну стаб1льн1сть.

У третьому po3flini „Лексикони англ1йськох та рос!йськох мов з точки зору механ!зма п!дтримки гоыеостазу' вивчаються зако-H0MipH0CTi розвитку лексично! системи англ1йсько! та росхйсько! мов й обгрунтовусться роль ядра лексичного складу у п1дтримуванн! II стаб1льного стану. При цьому лексична система розглядаеться як адаптивна система, здатна самост1йно налаштову-ватися й орган1зовуватися, а також тяж1ти, на думку I. В. Арнольд i H.H. Буга, до першого типу орган!зацИ.

Способи адаптац!! полягають в розширенн! словника за раху-нок запозичень i творения нових лексичних одиниць, у виход! час-тини сл1в з активного ужитку i переход! до розряду !сторизм1в та

1(Там же.

"Дьячков М.В. Миноритарные языки в полиэтнических (многонациональных) государствах. - М.: ИНПО, 1996. - С. 73.

архахзм1в, а також в модиф;1кац1х словника, тобто перерозподЪт! елемент!в у межах л.снуючох системи ! зм1ну хх в1дношень. Розши-рення, змл.на й перерозподд.л одиниць словника, а часто й цзлих дз.лянок системи обумовлен1 екстрал1нгв1стичними й л1нгв1стичними факторами. До останнхх в!дносяться внутр1шньосистемн1 опозицхх, лексична й семантична атракц!я, табу та евфем1зми, тенденц1я до еконсмИ виражальних засоб1в, взасмод1я елемент1в системи у план1 зм!сту20.

До механ1зм1в пхдтримки параметр1в системи слз.д вл.днести процеси, що забезпечують збереження загального взаемозв'язку компонент1з системи.

Схематично еволюц.гю лексичнох системи можна представити таким чином: для оптимального вир!шення задач комун1кац!х пост1йно формукзться лексичн1 одиниц1, змл.нюються вхдношення м1ж елёмента-ми :.снук)чого лексичного фонду, а також м1ж ними й неолог1змами, псрушуються й руйнуються ранл.ше сформован! зв'язки й вл.дношення та встановлюються нова.: трансформуються в1дношення м1ж лексичною системою й позамовною реальн1стю. При цьому жоден з процес!в не е довхльним. Вони регулюються певними закономхрностями, що доз-воляють вл.д!брати 1з завжди надлишковох номенклатури лексичних засоб1в та з в!ртуальних шлях1в розвитку системи т1льки реальна., хнеими словами, т1, що задовольнятимуть потреби оптим1зац1х ко-мунл.кативного процесу, а також вд.дпов1датимуть особливостям структурно! орган!за1д11 лексичнох системи.

Лексична система нацхональнох мови в1дображае позамовн1 ре-альнсст1 через призму матер1альнох й духовно! культури народу-нсс!я мсви. Лексична система нац1онально негомогеннох мови несе на соб1 в1дбиття 1сторичнох дол1 вс1х нацд-й, цо брали участь у формуванн1 тако! мови. Моделюючи поняття, мови вид!ляють по-р1знсму основн! хх аспекти, що обумовлено культурно-1сторичними.

"Бородина М.А., Гак В.Г. К типологии и методике историко-типологических исследований: (На материале лехсики французского языка). - М. : Наука, 1979. -с.67, 74, 95.

соц1альними та 1ншими особливостями розвитку мовного суспл.льства.

Лексична система сучасно! англЛйсько! мови е функц1ею в1д 1сторИ розвитку як само1 мови, так 1 етнос1в, що розмовляють нею. Неоднорз-дний за сво!м складом 1 часом виникнення англхйський словник, як 1 словниковий склад росл.йсько! мови, в:.дображае перебд.г мовного розвитку, зм:.ну в1дносно спока.йних етап1в пер1одами р1зко! змд.ни мовно! ситуацИ й выкликано! нею необх1дност1 швидко! адаптац!! до нових умов.

Лексична система англайсько! мови, як 1 будь-яко! з.ншо! мови, складаеться з вторично усталеного словника та новотвор1в, структурна значим1сть яких не визначена. У свою чергу, стаб1льний фонд мае исторично споконвгчну частку, яка також не-однор!дна. Так, споконв1чна лексика складаеться з з.ндоевропейського шару, ранн1х латинських 1 грецьких запозичень в основний словниковий фонд, кельтського субстрату, германсько! лексики.

Саме цей словник е основою англ1йсько! лексично! системи, що трансформувалася упродовж б1льш, н1ж десяти стол1ть у нацд.ональн1й мов1, яка перетворилася в наступи! пер1оди в нац1онально негомогенну мову.

У першому з двох перз.од1в в1дбуваеться формування семантич-но! системи англд.йсько! мови, а також словотворчих та дери-вац!йних моделей. Сучасний вигляд набувае план виразу лексичних одиниць. Незважаючи на вс1 перетворення збереглася давнь-оанглл-йськая модель словотворення, представлена суфд.ксац1ею, преф1ксац1ею та основоскладанням.

За цей пер1од давньоангл1йська лексика дв!ч! опинялася в критична.й для !! стаб1льност1 ситуац!!: пз.д час датського, а пот!м французького завоювань Британських остров1в. Мовн1 контак-ти цього часу та !х насл1дки принципово р1зняться м1ж собою як за зовнл.шньомовними, так 1 лз.нгвальними аспектами. В англо-датськ1й контактн1й ситуацз.! датська мова була мовою-суперстратом, яка внасл1док т1сно! полз.тико-економ1чно!

вэаемодИ народ1в i близько! спор1дненост! мов справила на англ1йську мову значний вплив на Bcix р!внях 11 системи. Фран-цузька ж ыова. .вихонувала роль мови-адстрату, тобто вплинула пе-реважно на розвитох лексичнох системи. В обох випадках мовн! контакти обумовили появу в англЛйськ1й лексиц! запозичень, чий об'ем, структурно-семантичн! характеристики, а отже, й Micqe в структур! лексично! системи мови - рец!п!ента pi3Hi.

Внасл!док близько! спор^дненост! датсько! та англ1йсько1 мов, та схожост! культур народ1в запозичення з датськод! мов в!йшли до основного фонду, причому це були не лише д1еслова, !менники та прикметники, а й займеники, присл1вники, прийменники (till) та сполучники (though), що не типово для npoqeciB запозичення . На початку процесу запозичень нов! елементи дублювали давньоангл1йськ! елементи, але ni3Hime в переважн!й KixibKocTi випадк!в запозичення вит1снили споконв!чн1 одиниц1, наприклад, займенники they, their та them вит1снили давньоангл1йськ1 форми hie, hira, i him. В xofli зм1н, що в!дбувалися одночасно з розши-ренням словника за рахунок словотвору, деривацИ та TpaHcniTspaqii, до початку нормандського нашестя об'ем лексично! aapiaTHBHocTi скоротився, а динам!чну р1вновагу, порушену зм!ками в систем!, було в1дновлено. До 1066 року англ!йську лек-сичну систему складали переважно лексичн! одиниц! германського походження.

Англо-французька контактна ситуац!я тривала протягом чо-тирьох BiKiB i значно в1др!знялася в1д попередньо! англо-датськох як умовами, так i nepe6iroM та насл!дками л!нгв!стичних npoqecia. Сл!д перп за все в!ды1тити диглосний характер контактов, що зумовнло притхк запозичень у концептуальн! лакуни, а саме: в терм1нссистеми мистецтва, законодавства, державного управления, peniril, в1йськово1 справи. Значна частина цих запозичень, передус^м через свою семантику, не торкнулася основного словникового фонду, але зб!льшила словник.

Запозичення до основного словникового фонду вит!сняли гер-манськ! елементи, чому в 6inbiaocTi випадк!в не можна знайти по-

яснення як з точки зору фонетичнох структури конкуруючих оди-ниць, так i з боку !х семантики. Так, uncle замл_няе earn, praise - lof, fruit - wasstm, paradise - neorxnawong, touch - hrepiian. Асим1ляц1я запозичень на початкових етапах проходила в основному за рахунок деривацхх й основоскладання з участзС елемент1в двох мов: англл.йськ1 су$1кси приеднувалися до французьких основ i на-впахи. У цей nepiofl словотворчий фонд англ1йсько! мови поповнив-ся продуктивними преф1ксами ( ad -, com-, de-, dis-, ex-, in-, inter-, er-, pre,. pro-, re-, sub-) i суф1ксами ( -able, -ent, -ment, -tion).

Розвиток англ1йського словника в1дбувався також i за рахунок запозичень з латинсько! мови в терм1носистем1 законодавства (client, conviction), осв1ти (desk, library), penirii (limbo, senctuary) та науки (equator, orbit). В цд.лому, за данними Дж. Кеннона21, близько 84% давньоангл1йського словника вийшло з ужитку в середньоанглз.йський пер1од. Наведен1 flani пропонують досл1дников! очевидний висновок про те, що так1 значн1 мо-диф1кацИ словника означають фактично зм1ну його сутност1.' Про-те, такий висновок не видаеться обгрунтованим. Як показало наше досл1дження, мова зберегла структурне й семантичне ядро системи, одиниц! якого досить швидко налагоджували зв'язки з новими еле-ментами; якхснл. характеристики цього словника дозволяли йому асим1лювати запозичення, що значно переважали 1х х1льк1сно.

В наступи! пер!оди нац!онально гомогенного стану англ!йськох мови хх словник поповнився запозиченнями з багатьох мов, причому основними джерелами були грецька й латинська мови, що збагатили англ!йський словник лексемами на позначення нових понять в галуз1 науки й технхки, а також словотворчими елемента-ми. Кр!м того, значну к!льк1сть лексичних одиниць було запозиче-но з !тал1йсько! та французькох мов. Однак у цей nepiofl розши-рення словника пов'язане вже не з запозиченнями, а словотвором, причому не в останню чергу з сеыантичною деривац!ею спо-

aCannon G. Historical change and English word-formation: recent vocabulary. - New York. etc. : P«ter Plang, 1987 . - P. 10.

конв1чного словника. Таким чином, спочатку в1дновлюеться, а пот1м 1 пост1йно зростае його структурна й функц1ональна зна-чущхсть.

Лексичн1 процеси, пов'язан1 Э перетворенням англ1йсько1 мо-ви в нацхонально негомогенну, не в!дзначаються особливою складн1стю, хоча об'ем лексики, що поповнила англз.йську лексичну систему, досить значний (див. спец1альн1 ф1лолог1чн1 словники локальних неолог1зм1в).

Тут передус1м сл1д зазначити процеси формування особливого лексичного шару, характерного для регл.онального узусу (наприклад, американського чи австрал1йського), що називаеться дивергентним лексичним фондом вл.дпов1дного вар1анту (под1бну лексику називають також локальними неолог1змами 1 нац1онально-специф1чним компонентом /НСК/).

Нац1онально-специф1чний лексичний фонд створюеться з допо-могою словотворення за характерними моделями, а також шляхом за-позичень.

Сп1ввл.дношення запозичено! лексики й утворено! з англл.йського мовного матер1алу зм1нюеться в ход1 розвитку вар1ант1в: на раннхх етапах к1льк1сть запозичень досить значна, проте вже протягом перших ста рок1в !х число, як правило, змен-шуеться на 90-95% у мовленев1й практиц! нociIв вар1ант1в.

Основоскладання, аф1ксац1я, телескоп1я, поеднання дхеслова з постпозитивом, а також семантична деривац1я - ось основн1 спо-соби творения нацд.онально-специф1чних лексичних одиниць.

Основною базою деривацИ протягом ус!е! 1стор1! розвитку перв1сних вар1ант1в е сп1льноангл1йськ1 лексеми. На п1зн1ших етапах до цього процесу залучаються як творн1 основи перв1сн1 НСК лексики того чи 1.ншого вар1нту, нацз.онально-специф!чний компонент лексики :.нших вар1ант1в, а також запозичення перд.оду по-чаткових етап1в розвитку мови на новому грунт1.

Будучи продуктом словотворчих процесхв, нац1онально-спец1ф1чн1 лексичн1 одиниц1 перебувають у вл.дношеннях словотвор-чо1 пох1дност1 з1 споконв1чними одиницями. Iншими словами, як

формально., так 1 семантичн! характеристики деривата сп1ввл.дносн1 з властивостями тв1рних основ. Таким чином, з одного боку, поява локального неолог1зму обумовлена адаптивними процесами, а нова лексична одиниця сп1вв1дноситься з референтом, що с як правило, ендем1чним для певного природного середовища, „ способу життя, культури. В цьому в:.дношенн1 локальн1 неолог1зми представляють собою лексику, що складае своер1дн1сть кожного вар1анта. 3 1.ншого боку, ИСК, будучи пох1дними лексичними одиницями, над!лен± властив1стю подв!йнох референцИ: референцИ до св1ту д1йсност1 й референцИ до св1ту сл1в, типовох для вторинних оди-ниць ном1нац1х2г. Будучи вмотивованними перв1сними одиницями словника вони не лише не сприяють розходженню вар1ант1в, а на-впаки, зм1цнюють едн1сть лексичнох системи англз.йсько1 мови.

Цьому ж сприяють 1 так зван1 внутр1шньомовн1 (м1жвар1антн1) запозичення, а також залучення запозичень до процесу словотво-рення, засобами якого служать англ1йськ1 лексичн! одиниц1 й аф1кси.

Розширення територл.! функцл.онування англ1йсько1 мови при-звело до зб1льшення кз.лькост1 мов, з якими вона вступае в контакта, а також до запозичень з них. Особливостх фонетики й семантики цих запозичень ускладнюють 1х асим1ляц1ю, тому так1 слова формують крайню перифер1ю лексично! системи й залишаються там, нав1ть вступаючи в словотворч1 в1дношення з англ1йськими елементами.

Очевидно, що формування лексики англо.йсько1 мови пов'язане з :1сторичним розвитком англомовних етнос1в, причому процес творения системи, що спираеться на семантико-граматичн1 ознаки, великою м1рою визначаеться тим, яка лексика з точки зору плану ви-разу й плану зм!сту 1 в якз.й спос1б стае складовою ц1е! системи. Мл-сце й системна значувисть р1зних шар1в лексики, 1нтенсивнл.сть входження 1.x у систему й темпи асимз.ляц1.х визначаються насампе-ред механ1змами саморегуляцхх, до яких взноситься й складне пе-

"кубрякова E.C. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. - с.9.

реплет1ння семантичних в!.дношень у лексиц!. Системнхсть лексики обумовлюе парадигматичн1 й синтагматичн1 зв'язки м1ж ус!ма II складовими; пола.семантичний. 1 пол1функц1ональний характер оди-ниць словника, а також прагнення ыови до економИ плану виражен-ня обумсвлюють той факт, що в процес1 адаптацИ перевага в1ддаеться використанню вже наявних у мов! резерв1в новотворам. Коли ж ocтaннi виникають ( вз.дзначимо, що переважна частина 1х також представлятиме собою комб1нац!ю й модиф1кац1ю вже а.снуючих одиниць), то в1дповз.дна частина лексики виходить з ужитку чи пе-ретворюеться в одиница., узус яких обмежений.

Приступаючи до вивчення динам1хи перетворення англз-йськох мови в нац1онально негомогенну, ми, зг!дно з виробленою тра-диц1ею, розглядали лексику кожного эар1анта як в1дносно самосейке утворення. Проте пopiвняння матер1ал1в заГальних ф1лолог1чних словник1в первз.сних вар1ант1в показало, що полхморф1зм лексичнох системи англхйськох мови, який проявляемся в багатоманхтт1 й вар!ативност1 компонент1в, розмахтт1 форм розвитку, не порушус ц1л1сност1 системи 1 едност1 хх струк-тури. Бл.льпе того, незважаючи на численн1 й часто тривал1 впливи з боку 1.нших мов та змл.ну форми 1снування, система проявляе значну ст1йкл.сть 1 збер1гае свою автентичн!сть упродовж майже п'ятнадцяти вз.к1в.

Основну роль у п1дтримц1 гомеостазу лексичнох системи вз-дхг'рають так! фактори: можливхсть вираження безк1нечного бага-томанхття смисл1в з допомогою к:1нечного числа мовних форм 1 за-гальний, пз.дпорядкований певним закономерностям, взаемозв'язок елеыеп.тхв системи. Кр1м того, едн1сть лексичнох системи утри-муеться ц1л1сн1стю позамовнох реальности., яку вона репрезентуе.

Анал1з ф!лолог1чних словник1в англхйськох мови дае пз.дставу допустити, що стз.йкхсть окремих д1лянок лексичнох системи не е випадковою. У ход1 еволюцИ в1дбуваеться селекцхя тих елемент1в, як1 оптимально пристосован1 до функц1онування в рамках системи, значить, ст1йк1сть лексики в час1 й простор! е показником хх

системно! значущостз., li poni в п1дтримц1 динаи1чно1 р1вноваги системи.

3 метою перев!рки висунуто! г1потези було Bifli6paHo лек-сичнл. одиниц1, що функц1онують в англ1йськ1й MOBi э давнь-оангл!йського пер1оду i як1 в повному обсяз1 представлен! в ycix перв1сних вар1антах англ1йсько! мови. Цей лексичний шар у робот! називасться ядерною лексикою23. Критер1ем для вл.днесення лексич-HOi одикиц! до цього шару е передусам ii хронолог1чна i тери-торхальна ст1йк1сть, що, як показав анал!з, обумовлено М1цн1стю й багатоман1тн!Стю системних (парадигматичних) зв'язк1в, у яких вона перебувае. 0ск1льк1 ця частина англз.йського лексикону ран1ше не була об'ектом спец!ального досл1дження, a ii значения в п1дтримц1 гомеостазу лексично! системи i мови в ц1лому е вир1шальним, то ii було ni-ддано в робот1 докладному анал1зов1.

Згадно з критер1ем часово! i просторово! CTiftKocTi, 3i словника Longman New Universal Dictionary методом су:ильно1 виб1рки нами було виявлено Bci лексичн! одини1и, що icHyioTb в англ1йськ1й MOBi з давньоангл1йського nepiofly. Матер1али виб1рки було з1ставлено з даними загальних ф!лолог1чних словник1в перв1сних noxiflHHX BapiaHTiB англ!йсько! мови: Australian Concise Oxford Dictionary, Gage Canadian Dictionary, The New Zealand Contemporary Dictionary, Dictionary of South African

"у сучасному мовоэнавств! споконв1чна, найб!льш ст!йха у час! частина лексихи приваблюе увагу л1нгв!ст!в, по проводять досл!дження в р1зних сферах. Об'ей цього словниха, особливост! його трансформац!! в ход1 розвитху мови, його роль у хомун1хац1! хнтерпретуються й оцхнюються по-рхэноыу. Так, у слав!стиц! у рамках дискус!! 50-60 рр. про основний словниковий фонд (ОСФ) [див. прац! В.1..Абасва, В.В.Виноградова, €.М.Галх1но!-Федорук, Л.П.Якубинського та 1н.] було визначено роль 1 значения ОС® як у розвитку рос!йського лексичного багат-ства, так 1 цови в ц1лоиу. Подальшу розробку цей напряиок отриыав у досл!дженкях О.М.Кузнецова, М.М.Шанського, Ф.В.Ф1л1ппова, А.А.Кретова та !н. Було запропоновано кхлька набор1в ознак, на п!дстав! яких ту чи !ншу одиницю можна в!днести до ядерно! частини лексики. До цих ознак входить 1 часова ст!йк1сть (давн!сть, споконв!чн1сть), загальнонародн!сть, значущ!сть у ном!кативн1й системх мови,частотность уживання, простота морфолог!чного складу, деривац1йна ахтивн!сть, багатозначн1сть, широха поеднуван!сть. При цьоиу автори не проводять ч1ткого розиежування м!ж ОС® та ядерниы словником, одкостайно ото-тожнюючи 1х з темпорально стойкою лексикою.

Певну увагу ц1й проблем! прид!лено й в англ!стиц1, але швидше в план1 постановки питания, ан1ж його вир1шення. Так, Б.Брайсон, Р.Джексон, Дж.Хьюз вва-жають, що ядром англ1йського лехсикону е англо-саксонсьха лексика, М.МакКарт!

English, а також Webster's Third New International Dictionary of the English Language, в якому особливу увагу прид1лено амери-канському вар1анту. Етимолог1чна 1нформац1я з1ставлялася з данный Oxford Dictionary of English Etymology. 'В результат! було складено список cniB i словотворчих елемент1в, як1 складають 3,5% давньоанг1йсько! лексики, приблизно 0,8% загального обсягу л1тературного словника нац!онально негомогенно! англ!йсько! мо-ви. 1х було п1ддано анал1зу з точки зору значущост1 для п1дтримки qiniCHOCTi лексично! системи та poni в англомовн1й практиц1.

Ядерна лексика складаеться з повнозначних одиниць, службо-вих cnie, а також словотворчих елемент!в.

Наведен1 дан1 показують, у межах яхих частин мови лексичн1 одиниц1 функц1онують з давньоангл!йського nepiofly. В сучасн1й англ1йськ1й Moei б1льш нхж в!д 30% одиниць ядерно! лексики способом конверсИ утворено слова, що належать до iHnmx частин мови .

Ядро англ1йсько! лексики неоднор1дне за походженням. Його етимолог1чний анал1з показав, що в ядерн1й лексиц1 переважають германськ1 KopeHi (~35%) та споконв1чн1 англ1йськ1 лексеми (~30%). Запозичення з латинсько!, а також iHnmx мов, переважно грецько! через латинську, складають близько 10%, сп!льнс1ндосвропейськ1 xcpeHi - близько 25%.

3 точки зору структури, серед ядерно! лексики переважають односкладн1(близько 80%) та двохскладн1 слова. Дериват1в та складних cniB, утворених у давньоангл1йський nepiofl, дуже мало.

Найважливхшим показником функц1онально! значущост1 лексич-них одиниць с !х частнотн1сть. Дан1 спец1альних досл1джень показують, що перша тисяча найуживан1ших cnia будь-яко! мови складае 85% тексту. Анал1з уживанност1 ядерно! лексики, виконаний за частотними словниками сучасно! англ1йсько! мови, показав, що 95 cniB першо! coTHi найуживан1шо! лексики англ1йсько! мови нале-

стверджус, во ядро словника складають лексичн1 одиниц!, що служать ядерними елементами в1дпов1дних ляксико-семантичних пол1в.

жать до ядерних, у другл.й сотн1 таких сл1в - 89, у трет1й - 79, у четвертл.й - 74, у п'ятл.й - 61, у шост1й - 67, у сьомл-й - 49, у восьыл.й - 45, у дев'ят1й - 48, у десятой - 46. Отже, роль ядерно! лексики в англоыовн1й коиунд.кац1! досить значна. Якщо ж узя-ти до уваги той факт, що 52% ядра складають пол1семн! одиницл., то об'еы текст1в, утворюваних ядерною лексикою, значно зростае.

Словотв1рний анал1з ядерно! частки англхйського словника наочно засв1дчуе, що способи й основн1 захоном1рност1 розвитку лексично! системи формуються й збер1гаються в .!! ядрз., яке, на наш погляд, становить модель розвитку й системно! орган1зацл.! словникового складу.

Простота структури, високий показник частотност! й пол1семантичн1сть роблять ядерний словник !деальною базою слово-творення. Ядерна лексика служить основою словотвору упродовж ус1с! 1сторИ розвитку англл.йсько1 мови. Уже в середнь-оангл!йський пер1од 30% лексичних одиниць ЯЛ послужили основою для словотвору за конверс1ао. Лише 25% одиниць ЯЛ (вс1 вони мо-носемнз.) не дали пох1дних,як1 б функц1онували в англ1йськ!.й мов1. В середньому 1 одиниця ЯЛ дала 5 дериват1в.

Суттевою особлив1стю анал1зованого лексичного шару е те, що практично вс! його одиниц! 1 в ретроспектив!, й на сучасному етап1 е нормативними й стил1стично нейтральними одиницями. Не належать до нормативних лексики, закр1плен1 за д1алектним узусом або розмовним мовленням менте 1%. Деяк1з них у наш час стали ар-ха!зыами.

Наведен! дан! п!дтверджують теоретичне положения про те, що ядерний словник через складну мережу словотворчих в1дношень зв'язаний з !ншими шарами лексики - л!тературно! ! стил!стично знижено!. Пох1дн! В1Д ядерно! лексики належать до р1зних лексичних шар1в ! тематичних груп. Саме через це ядерний словник вияв-ляеться пов'язаним з перифер!йним шаром лексично! системи - ло-кальними неологизмами - досить м1цними й прозорими зв'язками, що роблять семантику останн1х вмотивованою для тих, хто волод1е ЯЛ, тобто практично для вс1х нос1!в англ!йсьхо! мови. Ця обставина

пояснюе вл.дсутнд.сть передумов для того, щоб локальн! неолог1зми могли послужити катал1затором лроцес1в в1докремлення й дифе--ретЦацИ. ..

В1домо, що ц1л1сн1ть лексично! системи грунтуеться на едност! об'ективного св1ту, що, зокрема, виявляеться у встанов-ленн1 м1ж одиницями системи вз.дношень, що в1дображають взаемозв'язок елемент1в позамовно! реальностл.. До них передус1м належать синон1м1чн1 в!дношення.

Об'ем семантичних зв'язк1в лексичних одиниць, побудованих на синон1м±чних в1дношеннях, значною м1рого обумовлений складн1стю семантично! структури одиниць. Так, полл.семантичн1сть спричиняеться до того, що лексична одиниця окремими значениями (лексико-семантичними вар1антами) може входити до р1зних си-нонхм1чних ряд1в, а лексема в ц!лому, таким чином, - до Кл.лькох синон1м1чних парадигм, що призводить до розширення мереж1 семантичних в!дношень, у яхих вон^функц1онуе. Чим ширша така мережа, тим стхйххяа лехсична одиниця 1 б1лыза !! роль у Л1дтримца го-меостазису системи.

Здгйснивши анал1з синон1м!чних в1дношень ядерно! лексики, ми встановили, що не мають синон1м!в приблизно 25% сл1в. Пояс-кюеться це !х семантикою та синтагматичними обмеженнями. Решта ядерно! лексики (75%) пов'язана синон1м!чними в1дношеннями з :шпсю частиною словника у сп1вв1дношенн1, близькому до 1:40. Ос-новний об'ем синон1м!в належить до лексики, що функцл.онуе в англ1йськ1й мов! з середньоангл1йського пер±оду 1 являе собою запозичення або безпосередньо з французько! та латинсько! мов, або з латинсько! через посередництво французько!. Частина си-нон1м1в - це одиницд. ядерно! лексики й пох1дн1 в1д них. Стил1стично синон1ми ядерно! лехсики належать в основному до л1тературного пару, проте е й стил1стично знижен1 одиниц1 (розмовнл., сленг), а також термл.ни.

У ход1 семантичного анал1зу ми заставили досл1джувану лексику з матер1алом, представленим в л.деограф1чному словнику М.Роже, з тиы щоб визначити об'ем семантичного простору

англз.йсько1 мови, охопленого ядерною лексикою, 1 таким чином з'ясувати. II значения в англомовнз.й комунз.кацз.1 1 сп1ввз.дошення ¿.снуючих у межах дано! лексики семантичних пол1в з параметрами мовно1 картини св!ту.

Провести тахе зз.ставлення було необх!Дне , ще й з Лнших мipкyвaнь. 3 початку стол1ття [Зеленз.н, 1903,-Якубинський, 1926] в лз.нгвз.стиц1 пануе уявлення про те, що у точному розумз.нн1 слова ст1йкими е. слова-назви знарядь прац1 та предмет1в побуту, що в!дносяться до найб1льш життево важливих, а отже, пост1йних явищ 1 прояв1в суспз.льного з.снування ..., до господарства й насущного, як би типового побуту. Дещо п1зн1ше (1934) В.1. Абаев стверджував, що ст1йке семантичне "ядро" лексики складають дено-тативн1 значения ("техн1чн! значения", за його термз.нолог!ею), "що вз.дповз.дають якомусь д1йсно з.снуючому в св!т1 факту, чи В1дношенню". На п1дстав± з.сторико-зз.ставних дослз.джень в!н також зробив висковок про те, що основний лексичний фонд чи основний лексичний мз.н1мум - один 1 той же за своею семантикою, за колом виражених з його допомогою понять 1 в1дношень для вс1х мов свз.ту на певн1й стад!! !х розвитку". До основного лексичного фонду мови, вважав В.1. Абаев, входять назви частин тз.ла, основн1 косм1чн1 назви, позначення родинних стосунк1в 1 загальноприйня-ти.х розр1знень кольору, розм1ру, статз., в!ку тощо; числ1вникив хоч би першого десятка, найуживанз-пи д1еслова (позначення дз.й 1 стан1в)24.

Проведене нами дослз.дження стз.йко1 частини англз-йсько! лексики пз.дтверджуе наведен! положения, але ядерна лексика за своею семантикою виявилась значно багатшою, н1ж можна було передбача-ти, враховуючи виконан1 до нас роботи.

31ставлення даних за семантичними категор1ями, охопленими 1 неохопленими ядерною лексикою, наведен! в Таблиц!.

2,Цитуеио за: Виноградов В.В. Об основной словарной фонде и его словообразующей роли в истории языка // Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. - М. : Наука 1977. - С. 54-55.

Таблиця. Об'см семантичного континуума, охопленого ядерною

лексикою

№ Семантична категор1я Загальна BiflCOTOK

к1льк!сть охоплених

клас!в KnaciB

I АБСТРАКТН1 В1ДН0ШЕННЯ

1.1 :1снування 8 87,5

1.2 в1дношення 16 68,8

1.3 к1льк1сть 33 90, 9

1.4 порядок 26 . 88,5

1.5 число 22 68,2

1.6 час 34 85,3

1.7 зм1ни 13 76,9

1.8 причиннов1сть 27 85,2

179 82,7

II ПР0СТ1Р

2.1 npocTip в ц!лому 12 91,7

2.2 вимлри 48 97, 9

2.3 форма 24 95, 8

2.4 рух 52 84, 6

136 91,9

III МАТЕР1Я

3.1 матер!я в ц1лому 5 80,0

3.2 неорганлчна матер1я 36 88, 9

3.3 органична матергя 93 86, 0

134 86, 6

IV ИНТЕЛЕКТ

4.1 формування л.дей 66 54,5

4.2 обм1н i-деями 84 63,1

150 59,3

¥ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ

5.1 1ндив1дуальне волевиявлення 137 83,2

5.2 суспольне волевиявлення 83 72,3

220 79,1

VI ЗМ0Ц1ЙН1 СТАНИ

6.1 эмоц11в ц1лому 7 71, 4

6.2 особист1 переживания 61 83, 6

6.3 взаемн1 почуття 34 58, 8

6.4 моральн1 почуття 53 60, 4

6.5 рел1г1ин1 почуття 24 79,2

179 70, 9

Наведений матер1ал показуе, що стд.йка лексика заторкуе ба-гато семантичних nonie, а не обмежена лексикою повсякденного спл.лкування.

Оскд.льки семантика ядерних одиниць ст1йка й зм1нюеться пов1льно, то ця лексика забезпечуе л1нгвальну, а в2.дповл.дно й

культурно-1сторичну наступна.сть ы1ж поколениями носИв ус1х вар1ант1в англ1йсько! мови. Кр1м того, збер1гаеться зв'язок мик окремими пер1одами розвитку мови.й р1зними формами 11 !снування.

Значения ядерно! лексики для розвитку системи нац1онально негомогенно! англ1йсько! мови 1 п1дтримання параметр!в I! гомео-стазису обумовлюють необх1дн!сть лексихограф1чного опису II спец1альними методами, що в1дображають зв'язок хронолог1чно! й територд.льно1 ст1йкост1 з1 структурноюзначим1стю.

Чертертий роздгп "Теор1я 1 практика лексикографИ анг1йсько! та рос1йсько! мов" являе собою спробу укладання двох лексикограф!чних проект!в на п1дстав1 анал1зу англомовно! та росд.йсько1 ф1лолог1чно! лексикограф!!. Прийнят1 щодо структури лексикограф1чних проект1в р1шення спиралися на "два основн1 принципи вс1с! лексикограф1чно! (як 1 л1нгв1стично!) роботи: врахування фактор1в л1нгв1стично! вар1ативност1 й л1нгвд.стично1 структури"25.

У б!льшост1 сучасних лексикограф1чних видань пр1оритет в1ддаеться вар1ативност1, оск1Льки таким словникам гарантуеться комерцз.йний усп1х. Однак сл1д в1дм1тити, що навз.ть у працях, ор1ентованих на вар!анти англ1йсько! мови, локальн1 неолог1зми представлен! неповно. Разом з тим, системн! обстеження лексично-го складу англ!йсько! мови виявляють необх!дн1сть презентац!! лексикограф!чними методами структури лексично! системи.

Словник сучасно! англ!йсько! мови, таким чином, мае форму-ватися одночасно в двох виы!рах: системному й вар!ативному.

П!д системним вим!ром розум!емо скоординован!сть м1ж структурою словника й системними в1дношеннями в лексиц!. При цьому дотримуемость думки про те, що !снують принайми! два як!сно в1дм!нн! типи системних в!дношень у лексиц1. Перший являе собою в!дношення за принципом ядро-перифер1я. У межах цього типу ми вид1ляемо три лехеичн! шари, причому кожний попередн1й б1льш структурно значущиы, н!ж наступний. Перший з них представлений ядерною лексикою, проанал!зованою в другому розд!л!. Другий -

лексичним фондом, що функц1онуе в англ1йськ1й мов1 з середнь-оангл1йського пер1оду й складаеться з асимд.льованих запозичень в середньоангл1йську мову з давньо- та середньофранцузьхо! мови, а також !з пох1дних в!д ядерно! лексики. Запозичен1 одиниц1 пред-ставляють собою той шар лексично! системи французько! мови, що сформувалася з латинського фонду в галло-романський пер1од роз-витку французько! мови. Саме ця лексика поряд з ядерною, складае першу тисячу найуживан!ших сл1в англ!йсько! мови, саме з. нею ядерна лексика пов'язана синон1м1чними в1дношеннями. Трет1й шар функцоонус в англ!йськ1й мов1 з нового часу ! складаеться з пох1дних в1д лексичних одиниць, що належать першим двом шарам, а також 1з запозичень. Це найменш стаб!льна частина англхйського словника.

Другий тип системних в!дношень у лексиц1 - це в1дношення м1ж конкретними лексичними одиницями. До них в±дносятся си-нон1м1чн!, ангон1м!чн!, г!перо-г!пон!м1чн! в1дношення, а також в1дношення словотворчо! пох1дност!.

Вар1ативний вим1р представлено внутр!шньор!вневою вар!ативн1стю й системною вар1ативн1стю.

У лексикограф1чн1й практиц! реестрац!я фонетичних, орфо-граф1чних ! лексико-семантичних вар1ант1в мае тривалу традиц!ю, отже, в!дображення внутр!шньор1внево! вар!ативност! - це питания збору !нфорыацИ та розробки в!дпов!дно! метамови.

Вар!ативн1сть на р!вн1 системи - проблема значно складн!ша. Тут ми стикаемося з необх!дн1стю вир1шення протир1ччя, обумовле-ного ц1л!сн1стга мовно! системи, з одного боку, ! II практичною реал!зац1ею у форм! вар!ант1в, з другого.

Сучасний стан теорИ лексикографИ, недоопрацьован1сть про-блеми вар1ативност! не дозволяють сьогодн! вир!шити сформульо-ване вище завдання в рамках одного лексикограф1чного проекту. Ми плануемо його розв'язання в к!лька етапав, описуючи посл1довно вс1 шари лексично! системи. У ц!й робот1 пропонуеться проект першого словника, матер1алом якого служить ядерна лексика.

"Crystal D. The English language. -London: Penguin, 1990.- P. 72.

Найважлив1ше завдання створюваного словника - усунення про-тир1ччя мхж системнхстю й вар1ативн!стю. Вважаемо, що зробити це^ можна, по-перше, розд!ливши словник на дв! частини таким чином, щоб у першЛй вводами служили одиниц! ядерно! лексики, а в другЧй - ус1 пох!днх в1д них, сформован! у первЛсних вар1антах; подруге, включивши до структури словниковох статт1 першо! частини синон1ми й антонхми лексикографованих сл1в.

Як± можливост1 криються* за таким рл.шенням? По-перше, оск1льки синон1ми, як показав проведений анал1з, являють собою переважно лексичн1 одиниц1 другого шару, що функцд.онують з се-редньоангл:.йського пер1оду, то ми таким чином репрезентуемо значний об'см стхйко! лексики, а також експла.цуемо семантичн1 в1дношення ы1ж елементами центрально! частини лексично! системи. По-друге, видз.лення пох1дних в окремий розд1л дозволяе розмежу-вати системний та вар1ативний аспекти словника.

Реестрац1я ус1х значень одиниць ядерно! лексики, у тому числ1 й нацл.онально-специф1чного компоненту, включаючи лексихо-семантичн1 вар1анти, а також ус1х пох1дних одиниць в1дображае вар1ативнл.сть лексико-семантично! системи.

Розроблений лексикограф1чний проект передбачае опис лексич-них одиниць, що функцхонують в англл.йськз.й мов1 з давно-англ1йського пер1оду й представлен! у вс1х первхсних вар1антах у повному об'сы1.

Спос1б розм1щення одиниць словника - алфав1тний з реестрац±ею похд.дних у другому том1, що дозволяе експл1цувати словотворчу активнЛсть слова й 1нтенсиф1кувати процес вивчення лексики при використанн1 словника в навчальному процес1.

Словник рееструе орфограф!чн1 вар1анти, характерн1 для рег!онального узусу.

Принцип розташування значень такий: першими наводяться значения з найб!льш узагальнюючою семантикою, пот1м - значения, що звужуються, аж до терм!нолог1чних.

Особливост! одиниць словника обумовлюють той факт, що !х пох1дн1, в тому числ1 й семантичн1 деривати, знаходяться у межах

мовно! компетенц!! носИв ус!х вар!ант1в анлхйсько! мови, тому перед значениями не ставляться обмежуюч1 помл.тки. До кожного вводу в перш1й частин1 словника додаеться етимолог1чна дов1дка, розташовача за знаком, що вказус на частиномовну приналежн1сть.

У к1нц! словниково! статт1 в алфав!тноыу порядку подасться список синон1м1в.

Особливост1 сучасного стану двох пол1етн1чних мов англл.йсько! й росл.йсьхо1 - обновили 1нтерес до створення на ма-тер1ал1 цих мов двомовних словник1в р1зного об'ему. Однак, в цьому жанр1 лексикографа.! лишаеться чиыало невир1шених проблем, одна з них - укладання навчального словника базово! лексики, який би враховував нацл.онально негомогенний характер англ1йського словникового складу. Одним 1з шлях1в вирз.шення цьо-го лексикограф1чного завдання може бути створення англо-рос1йського навчального о.деограф1чного словника ядерно! лексики. Поняття ядерно! лексики для навчального словника не зб1гаеться повн1стю з аналог1чним поняттям для структурно-ор1ентованого ф±лолог1чного тлумачного словника. Врахування функцхональних характеристик лексики, зокрема частотност1 вживання, з одного боку, залишить за межами словника функцд.онально й стил1стично об-межен1 лексичн1 одиниц!, а з другого боку, вимагатиме доповнення його високочастотними лексемами, що не належать до 1сторичного ядра. Значн1 обмеження жанр навчально! лексикографИ накладае й на в1дб1р локальних неолог1зм1в: до словника не будуть включен! д.соризми, стилхстично маркован1 лексеми л лексико-семантичн1 вар1анти сл1в. Навчальний характер словниха робить обов'язковим використання обмежуючих позначок. Саме тому !х доведеться роби-ти, незважаючи на те, що стилз.стична характеристика одних 1 тих же лексичних одиниць у р1зних вар1антах англ1йсько! мови не зб1гаеться.

Системний характер лексики знаходить свое виявлення в структур! словника ! словниково! статт!: системность у план! ви-раження - в пЛдключенн! деяких дериват1в до мотивуючого вих!дного слова в рамках одн!е! словниково! статтд., системнз.сть

у план! 3uicTy - в Адеографхчному розташуванн! материалу, в реестрацИ ряду синон!ы1в i антон!м1в.

Запропонований тип словника не дублюе вже' 1снуюч1 навчальн! словники. Це словник нового типу, що вл.др1зняеться такими рисами: поеднуе алфав!тний та хдеограф1чний методи розташування вводхв э ix перекладом росхйською ыовою; побудований на iflei лексичного ядра, а не на 1дех лексичного мл.н1муму; вл.дображае пол1вар1антн1сть англ1йськох мови; мае англо-росд.йський i росл.йсько-англ1йський 1деограф1чн1 1ндекси, що оптим1зують пошук i уточнения значень описаних одиниць.

Основн1 положения дисертацИ знайшли в!дображення в таких публл.кац1ях:

Деяк! проблеми рег!онально£ 1сторичнох лексико-графл.х//Мовознавство. - 1984. - 1? 5.

Деякх. особливост1 австралл-йськох рег1ональнох лексико-граф1х//Вл.сник Харк1вського держ. ун-ту, 1984.(рос.)

Лексична система австралл-йського вар1анту англл.йськох мови в аспекта завдань хх лексихографхчного опису//Деп. В IHICH АНСРСР 20 жов. 1986 р. № 27164. Б1блл.ограф1чний похажчик "Нова радянська лз.тература по суспхльним наукам. Мовознавство" 1987., № 3.(рос.)

Шляхи формування лехсичнох системи австралл-йського вар1анту англ-хйськох ыови// Всесоюзна конференц1я. Проблеми вар1ативност1 в германсьхих мовах. Тезц доп.- М., 1988 (рос.)

Форми 1снування сучасно! англхйськох ыови (спроба комплексного опису). - Запор1жжя: ЗДУ, 1993. (рос.)

Деяк1 аспекти формування та функц!онування англл.йськох мови як пол1етн1чно1 //Ф1лолог1чн1 читання, присвячен1 пам'яти проф. H.H.Раевськох, при 1н-т1 м1жнар. вл.дносин: Тези доп. - Кихв, 1993. (рос.)

Нац±онально-специф1чна лексика в Kypci навчання англл.йськл.й MOBi //Актуальн1 проблеми теорхх та практики навчання росл.йськд.й та хноземним мовам: Матер1али регд.ональнох конференцл.!. - Краснодар, 1993. (рос.)

Про ядерну лексику англ1йсько! мови//Макл.пд Linguistics Accessible: flonoeifli М1жнародно! конференцИ. Шарлоттаун (Канада), листопад, 1995. (англ.)

Деяк1 аспекти рег1онально! лексикографИ// Лексикограф1чн1 та методичн1 концепц1! викладання чужозеыних мов у вищому нав-чальному заклад1: Тези допов1дей 2-1 Шлшародно! конференц1!.-Льв1в, 1996. (англ.)

Про семантику ядерно! частини англ1йського лексикону/ /Функц!ональна л!нгв1стика. Принципи орган1зац!! тексту: Ма-тер1али м!жнародно! конференцЫ. - Симферополь, 1996.(рос.)

Локальн1 неолог1зми в структур! англ1йського лексикону/ /Мова та coqiyM: MaTepiann м1жнародно! конференц1!. - М1нськ, 1996. (рос.)

Нац1онально негомогенна мова та лексикограф!чна практика. -Запор1жжя: Видавець, 1996. (рос.)

АННОТАЦИЯ

СКИБИНА В.И. Диссеминация национального языка и проблемы лексикографии (на материале английского и русского языков). Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальностям 10.02.04. - германские языки и 10.02.02. -русский язык. Днепропетровский государственный университет. Днепропетровск, 1997.

Диссертация посвящена исследованию закономерностей развития английского и руссхого языхов в ходе их распространения за пределами исконной территории. Делается вывод о том, что адаптация национального языка к изменяющимся в ходе диссеминации условиям внешней и внутренней среды происходит как за счет изменения типа вариативности языковой системы, приводящего к изменению формы ее существования, то есть к преобразованию национального языка в национально негомогенный (английский язык), так и за счет расширения объема вариативности при сохранении формы существования языка (русский язык). Устанавливаются параметры национально негомогенного языка и его лексической системы, изучается роль

ядерного словаря в поддержании гомеостазиса этой системы, разрабатываются проекты структурно ориентированного лексикографического описания лексической системы национально негомогенного языка, отражающие одновременно два параметра: целостность системы и фактор ее реального функционирования в виде вариантов.

SKIBINA VALENTINA. National language dissemination and lexicographic problems (the Russian & English languages).

Dissertation deals with the regularities of the English and Russian languages development in the course of their dissemination. It is ascertained, that a national language adaptation in the process of dissemination goes through changes of the type of the language system variation. This can lead to the change of the form of the language system existence (English), or to the expansion of variation without transformation of the form of the language system existence (Russian). Parameters of the nation-ally non-homogenous English language and its lexical system are determined, the role of the core vocabulary in this system ho-moeostasis is studied, two lexicographic projects that reveal the language system integrity and its realization in the form of national variants are worked out.

Ключов1 слова: диссем1нац!я, нац!онально негомогенна мова, адаптац!я, гомеостаз!с, вар1антн!сть, типи вар1ативност1, дивер-генц1я, ядерна лексика, лексикограф1я.

J'-

Шдписано до друку 16.05.1997.

Форм. пап. 60x84 1Л6

Ум. друк.арк. 3,0

Зам № 510. 1997. Тираж 100 прим.

Михайл1вська рай. друкарня