автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Дон Де Лилло. Особенности творческих поисков прозаика

Полный текст автореферата диссертации по теме "Дон Де Лилло. Особенности творческих поисков прозаика"

НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ Л/ТЕРАТУРИ 1М. Т.Г.ШЕВЧЕНКА

<5 * На правах рукопису

КРАВЧЕНКО ТАМША МИКОЛА1ВНА

ДОН ДЕЛИЛО. ОСОБЛИВОСТТ ТВОРЧИХ ПОШУК1В

ПРОЗАЙЕСА

10.01.04 - Л1тература заруб!жних кра'щ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчних наук

КИ1В -

1996

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 1ноземник мов Черкаського 1нженерно-технолог1чного 1 нети ту ту.

Науковий кер1внюс - доктор Ф1лолог1чних наук, проФесор Шпак В. К.

0Ф1и1йн1 опонента: доктор Ф1лолог1чних наук, проФесор Денисова Т.Н.

кандидат ф1лолог1чних наук, доцент Товстенко 0.0.

Пров1дна орган1зац!я: Льв1вський державний ун!верситет 1м. I.Франка.

Захист в1дбудеться "31" «пития 1996 року на зас!данн1 спец1ал!зовано1 вчено! ради Д 01.24.01 при 1нститут1 л1тераггури 1м. Т. Г. Шевченка НАН Укра!ни /252001. Кихв, вул. М. Грушевсько-го,. 4/.

3 дисерташею можна ознайомитася в б1бл1отец! 1нституту л1терату-ри 1м. Т. Г. Шевченка НАН Укра1ни.

Автореферат роз1слано

Учений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради

Гайн1черу 0.1.

Динам!ка розвитку св1тово! л!тератури позначен« съогодн1 спалахом нових художн!х тенденц!й. В н1й посл1довно 1 незворотньо в!дбуваються багатозначн! процеси, як!, з одного боку, п1дводятъ п1дсумок розвитку красного письменства XX ст., а з 1ншого -засв1дчукггь входження л1тератури в новий етап культурно! та естетично! думки. Це повною м!рою стосуеться й сучасно! американсько! л!тератури, яка в1дзначаеться !нтересом до широкого спектру проблем нашого сьогодення, де примхливо 1 суперечлмво переплелися !стор1я, пол1тика, 1деолог1я тощо. В

художнъо-естетичному план1 для американсько! художньо! словесност1 характерными стать: разма!т1сть л!тературних Форм, жанрових модиф!кащй, новаторськ! експерименти на Р1вн1 поетики та сюжетики твор1в. Водночас в сучасному в!тчизняному лхтературознавствь здаеться. остаточно всходить в минуле "реал1змоцентричний" погляд на розвиток художньо! св!домоет! в США XX ст., зг1дно з яким увесь поступ л1тератури штучно п1дганявся п!д загальну доминанту реалгзму, що спрощувало 1 схематизувало складну картину справжнього стану речей в американському л!тературному процес!.

У виявленн! головних законом!рностей сучасно! л1тератури США на особливу увагу заслуговують постат! окремих письменник!в, чия творч^сть майже нев1дома сучасному укра!нському читачев!, але як! пошдають визначне м!сце в американськ!й культур! сьогодення. Насамперед це стосуеться творчост1 Дона /ЫИлло, пошнованого сучасною л1тературознавчою 1 критичною думкою як письменника надзвичайно складного, суперечливого, творч! ! художн1 пошуки якого щ!льно перепл!такггься з естетикою постмодерн1зму. Однак в сучасному л1тературознавств! немае жодно'1 синтетично"! прац1, де б досл!джувалася еволюц1я цього письменника, з'ясовувалося його м!сце в л!тературному процес1 США XX ст., а також йшлося про його можливий вплив ! внесок в естетику 1 поетику постмодерн!зму. Адже в1домо, що в сучасному л!тературному процес1 велику роль в!д!гракггь не т!льки ! не ст!льки окрем! "школи", ск!льки найб!льш яскрав1 1 талановит! творч! !ндив1дуальност1. Тому сьогодн! особливо! ваги в л!тературн!й науц! набувають монограф1чн1 теми, тобто так!, в яких всеб1чно ! детально вивчаеться творч!сть одного автора. Шодо в!тчизняного л1тературознавства, то воно не може похвалитися приоапливою увагою до найнов!тн!шо! л1тераггури, глибоким вивченням !! основних процес!в, всеб!чною характеристикою пров!дних постатей. I хоча !нтерес до постмодерн!зму в 90-х роках в Укра'ш! пом!тно вир!с, досл!джень, як! б всеб!чно ! об'ективно висв!тлювали

постат! його пров!дних майстр1в, майже не зустр!немо. Потреба ж в них е нагалъною. Власне цим 1 зумовлена АК1УАЛЬН1СТЬ реферовано! дисертац!!.

Виходячи з цъого, в робот! поставлено ряд конкретных ЗАВДАНЬ:

- проанал!зувати творч!сть ДеЛ!лло, охоплюючи якнайповн1ше сьогодншню прозову спадщину письменника. При цьому робиться акцент на стрижнев!й проблем!, а саме - 1ндив1дуалъному творчому метод! /ЫИлло:

- визначити м!сце ДеЛ1лло в с-учасному л!тературному процес! США, для чого його творчд.сть розглядаеться у контекст! розвитку художнъо! св!домост1 в США XX ст.;

- виявити жанрову своер1дн1сть твор1в письменника, звернувшись до жанру роману як велико! еп!чно! Форш художнього мислення ДеЛ1лло:

- розглянути особливост! поетики письменника як складно! д1алектики сп!вв!дношення Форми ! зм1сту його твор!в. Акиентувати увагу на особливостях прояву постмодерн!эму в його творах, що в!дкривае можливост1 структурно! реорган1защ! вс1х можливих компонент!в художнъо! Форми - в!д функц!онування окремого слова, взятого у його семантико-емошйному звучанн! до окремин жанрових утворенъ1.

Таким чином, у робот! зроблена спроба комплексного дослхдження, що сприятиме не лише безпосередньому ознайомленню з творч!стю ДеЛ1лло, а й може прислужитися для уточнения ц1лого ряду теоретачних положень ! засад, що стосуютъся сучасного стану американсько! л!тератури, дозволить пролита св!тло на деяк! аспекта художнього мислення в США шляхом сп!вставлення ! пор!вняння творчост! ДеЛ1лло з !ншими американськими та европейськими писъменниками, у яких спостер1ганлъся типолог1чно спор1днен1 пошуки. Це зумовлюе ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ робота.

МЕТОДЭЛОПЧНЭЮ ОСЮВОЮ дисертац!! е !сторико-таполог!чний метод досл!дження, який дозволяе якомога об'ективн1ше проанал!зувати творч1сть окремого автора на тл! загального поступу св1тово! л!тератури, з'ясувати його роль та М1сце в л1тературному процес!. До анал!зу залучакггься елемента постструктурал!зму, ряд компонент!в Функц!онального, системного, описового ! герменевтичного метод!в.

НАУКОВА НОВИЗНА робота полягае в тому, що творча спадщина

^¿Imb. : Zima V. P. Zur Konstruction Von Moderne und Postmoderne // Wiener Slawistiscer Almanach. Periodisierung und Evolution.-Munchen, 1993.- Band 32.-S.30f.

Дона. ДеЛ1лло та його Mlcue в icTopi'i американсько! л1тератури ще не були предметом специального досл1дження. Дисертац1я е першою спробою розгляду творчост! ДеЛ1лло в широкому контекст! cbItobo! л1тератури постмодерн1зму. В роботх використовуютъся npaui л1тературознави1в, як! займаються проблемами сучасного постмодерн1зму,,г, а також критик!в, як1 зверталися безпосередньо до творчост! ДеЛ1лло3.

^Hassan I. The Postmodern Turn Essays in Postmodern Theory and Culture.- Ohio State U P., 198?.

Galef D. Shifts and Divides: The Modernist - Postmodernist Scale in Literature // Studies in the Literary Imagination. Defining Modernism.-1994. Эко У. Имя розы. -М.: Книжная палата, 1989.

Затонский Д. Постмодернизм в историческом интерьере //Вопросы литературы.- 1996.- N5-6.

Денисова Т. (Реномен постмодерн!зму: контури й орхентири // Слово i час.-1995.-N2.

Ивбулис В.Я. Модернизм и постмодернизм: идейно-зстетические поиски на Западе.-М.: Знание. 1988.

Сиваченко Г. Парадокси словацького роману.-К.: Наукова думка. -1993.

ЗМулярчик А. Спор идет о человеке. О литературе США второй половины XX века.-М.: Сов. писатель, 1985.

Мулярчик А. США: век двадцатый. Грани литературного процесса.-Москва-Минск-Барановичи, 1994.

Осовский 0. Америка Дона ДеЛилло // Диапазон.- 1991.- N2. Burgess A. No Health Anywhere // Saturday Review. -September 16.-1978.

Lentricchia F. "Libra" as Postmodern Critique // The South Atlantic Quarterly.- Spring 1990.-Vol. 89.- N 2. Le Clair T. Don DeLillo // The New Republic.- October 7,- 1978. Oriard M. New Gothic // The Washington Post.- December 31.1978.

O'Hara J.P. Don DeLillo // New England Review.-1978.-Vol. I.IK.

Updike J. Don DeLillo ff New York Magazine.- March 27.-1978. Wolcott J. Hie Sunshine Boys. Apocalypse, Terrorism and Psoriasis through New Novels from Don DeLillo and Gordon Llsh // Vanity Fair.- June.-1991.

АПР0БАЦ1Я Р0Б01И :

Дисертащя обговорена 1 схвалена на зас!дант кафедри 1ноземних мов Черкаського 1нженерно-технолог1чного 1нституту. 0крем1 II тези поклещеш в основу допов1дей:

- на м1жнародн!й конФеренцП Рос1йсько1 Асоц1ацП з вивчення культури США "Этнические проблемы в американской культуре и

журналистике"

С Москва, 1993):

- на м!жнаролн1й конФеренцП Асоц1ацП з вивчення культури США при в1дд1ленн1 л1тератури 1 мови РАН "Американская литература в мировом контексте"

(Москва, 1994):

- на м1жнародн1й науков1й конФеренцП "Л1тература США. Проблеми

традицИ, жанру, методу, стилю, поетики" (Черкаси. 1994):

- на м1жнародн1й науков1й Ф1лолог1чн1й конФеренцП "Проблеми

традицП в сучасн1й л1тератур! США" (Черкаси. 1995):

- на м!жнародн!й науков1й Ф1лолог1чн1й конФеренцП "Проблеми

творчого методу в лiтepaтypi США" (Черкаси, 1996). 0сновн1 положения дисертацИ викладен1 в 8 публ1кашях.

СТРУКТУРА РОБОТИ. Дисертац1я складаеться з1 вступу, двох розд1л1в, висновк1в та б1бл1ограФП.

ЗМ1СТ ровота

У ВСЛУШ обгрунтована актуалън1сть досл1дження, розглянуто стан вивчення проблеми в сучасному л1тературознавств1. Наголошено на необх1дност1 з'ясування ряду питань, пов'язаних з постмодерн!стськими пошуками сучасних американських письменник1в, серед яких пом!тне м!сце займа: 1 Дон ДеШлло.

Найактивн1ше постмодерн!зм заявив про себе в американсък1й л1тератур1 друго! половини XX ст. Поняття "постмодертзм" почало вживатися в США вже наприк1нц1 50-х рок1в щодо такого явища л1тератури, як "нова поез1я"4. Згодом постмодерн!зм знайшов поширення у творчост1 Шлого ряду письменник1в, передус1м у представник!в школи так званого чорного гумору - К. К1з1, К.Воннегута, У.Берроуза, Д.Хеллера та 1н.

4Денисова Т. Феномен постмодерн1зму: контури й ор1ентири // Слово 1 час.-1995.-N2.-С.19.

Постмодернгзм мае своер1дну концепшю св!ту 1 людини - цих визначальних категор1й лд.тературного проиесу. Дисертант под1ляе думку У. Ек.о про те, що постмодерн!зм - це "не Ф1ксоване кронолог!чно явите, а певний духовний стан"5. Як правило, постмодерн1сти розглядають св1т як щось до к1нця невизначене, а в1дтак - 1 незрозумое. Для них - це позбавлене заздалег1дъ визначеного порядку утворення, в якому неможливо до к!нця з'ясувати вс1е1 велико! пал1три хснуючих форм. Постмодерн1сти принципово переконан1 в тому, що писъменников! взагал! не сл1д домагатися якогось единого потрактування сенсу людського 1снуван-ня - вся парадигма попереднього розвитку культури переконливо за-св1дчуе, що так1 зусилля приводять до нав'язування людин1 певних стереотитв мислення, повед1нки, стосунк!в, погляд1в тощо.

Под1бн1 св!тоглядн1 настанови постмодерн1ст1в мали 1 свое 1сторичне п1дгрунтя, що з особливою силою в!дчуваетъся на приклад1 розвитку постмодерн1зму в США. Майже вс1 американськ1 писъменники-постмодерн1сти зазначали, що 1хн1й творчост1 передував шлий ряд Лдеолог1чних причин : криза шнностей у сусп1лъств1, банкрутство усталених св1тогляд!в, коли на передн!й план вийшло все те, що вважалося примарним, показовим. Фальшивим. Особливо в1дчутним це стало п!д тиском засоб!в масово! 1нФормацП у 70-т1 роки, коли шлеспрямовано замовчувалися одт аспекти д!йсност1, а З.нш1 тенденц!йно вщцлялися як щось суттеве 1 важливе6.

Надзвичайно ц1кавими виявилися пошуки постмодерн1ст1в у царит художньо! Форми, типолог1чними рисами яко! стакггь театрал1зован! через можлив!стъ перевт!лення опов!дача Форми розповШ, особлива парод1йно-1грова активн1сть образу. ун1версальн!сть 1рон1чно1 оц1нки св1ту та м!сця в ньому людини, пол!функц1ональн1сть метафори, що прир!внюеться до знакового образу св!ту, парадоксальн1сть мови. Для постмодерн!ст1в 1стина не мислиться як монолог!чний процес 1 результат мислення. для них вона - завжди д!алог, комб1наторне поеднання 1 ств!снування р1зних. 1нод1 протилежних. точок зору.

В р1чищ! цього л!тературного напряму 1 в1дбувалося становления творчост! ДеЛ1лло, у творах якого активно впроваджувалися нов! художн! Форми, що значно збагатило засади постмодерн1зму в л1тератур1 США.

5Эко У. Имя розы.-М.: Книжная палата, 1989.-С. 460.

бИвбулис В. Я. Модернизм и постмодернизм : идейно-эстетические

поиски на Западе. -М.: Знание, 1988.-С. 14.

ПЕРШИЙ РГОД1Л - "РАНН1Й ПЕРЮД Ш)РЧ0СТ1 ДЕЛ1ЛЛ0. СВ1ТОГЛЯД. ГОЕШКА. СТИЛЬ" - присвячений з'ясуванню кола проблем» пов'язаних з1 становлениям ДеЛ1лло як самобутнъого американського письменника-постмодерн!ста, шо в1дчуваеться вже в paHHix романах автора.

Головною темою paHHix твор1в ДеЛоло було життя Америки та перес1чних американц1в. Ця тема, звичайно, не нова для американсько! л!тератури: кожний серйозний письменник США XX ст. звертався до не1. Але у ДеЛ1лло в цьому твердженн1 приховуеться важливий художньо-естетичний принцип його подальшох творчостз.. Письменник св1домо заявляе про те, шо в1н не цураеться широких шодо свого обсягу та значения тем, ооальки вважае, що наприкд.нш XX ст. в1н не мае права "розм1нюватися" на незначн1 1 др1б'язков1 теми, його завдання - п!дн1мати глобальн1 та ун1версалън1 проблеми людського буття.

Вже перший великий TBip ДеЛ1лло - роман "АМЕРИКАНА" (Americana, 1971) яскраво доводив, що в американсъку л!тературу прийшов неординарний i ц1кавий автор. В сам1й назв1 твору можна побачити настанову на багатозначн!сть. Передус1м це розпов1дь про Америку, 11 життя, проблеми 1, звичайно, людей, що населяют. кра!ну. Такий широкий задум створення великого еп1чного полотна поеднувався з прагненням письменника не зупинятися лише на калейдоскоп!чному переб1гу под1й, учасниками яких виступають repoi твору, а спробувати якнайповн1ше розкрити внутр1шн1й св1т, окреслити, по можливост!, зв'язок з 1стор1ею.

Законом!рно, що образ дороги стае стрижневим у цьому твор1. Власне BiH значною м1рою i цементуе тв1р як едине ц1ле, визначаючи особливост1 його побудови. 3 дорогою пов'язуеться розпов1дна манера, в як!й центральне м!сце пос1дае рух спогад!в головного героя Дев!да Белла, що прагне зняти документалъний Ф1льм про життя Америки та американц1в. FVx внутр1шн!х почутт1в Дев1да "монтуеться" на зразок неореал!стичного кшоФд.льму, не за законами пам'ят1, а за законами внутр1шн1х асоц1ац1й та зближень, вiльних в!д зовн1шньо1 лог1ки. Спогади повсякчасно супроводжукггь героя в його подорожЬ а 1нод1 наштовхують на необх1дн1сть пошуку все нових i нових прикмет часу, як1 в!н просто не мае права не в1ддзеркалити на к1нопл1вц1.

На стор!нках роману д1лова по!здка Дев1да поступово перетворюеться на пошуки ним власного "я", а в1дтак i свого м1сця в цьому cBiTi. Для ДеЛ1лло, як i для багатьох американсысих письменник1в XX ст., проблема деперсонал1зацН особистост1 в сусгплъстЕи е одн1ею з централъних. При цьому на в1дм1ну в!д

1нших американсъких писъменник1в, скаж.1мо, Дж. Хеллера. К.К1з1, С. Беллоу, проблема деперсонКИкацП переходить у досить шкаву площину вже в цъому роман! ДеЛ!лло. Протистояння "людина" -"cycniльство" у TBopyocTi ДеЛ!лло наповнюеться конкретним зм!стом: сусп1лъство асоц1юеться з безжальним механ!змом, в якому буквально кожен елемент спрямований проти людини. 1ндив1д виявляетъся буквально розчахнутий ц!ею системою, оск!лъки такий механ1зм Сстворений, до речь самою ж людиною) перетворився на П найзапекл!шого ворога, намагаючись п!дпорядкувати особист!сть сво1й воль заволод!ти П cBiflOMicm визначити вузьк1 меж1 Н життя.

Саме система робить злам у дол1 головного героя твору. В минулому в1н - молодий 1нтел1гент 60-х рок!в, талановита людина, що таемно плекае надП на кар'еру у к1нематограф1. Однак сьогодн! герой в!ячувае, ш в його душ! в!дбулися незворотн! зм1ни, i BiH перетворився на ординарного мешканця свого м1ста, в якому с!р!сть i буденн!сть - найзвичайн!ш! реч!, шо сприймаютьс-я як необх1дна норма й еталон життя. V нього залишаеться лише одна над!я - зняти Ф!лъм про Америку i американц1в для того, аби у такий незвичний cnociö повернута втрачену гармони м!ж окремим людсъким 1ндив1дом i д1йсн1стю. Письменник зробив важливу спробу в!днайти ту грань життя Дев!да Белла, на як1й icropifl 1нлив!дуального 1снування перетворюеться в 1стор1ю американсько! нацП. ДеЛ1лло, як i imii близьк! до нього письменники, вводить icTopiro не т1льки 1 не ст1льки як соц!алъну практику, а через св1дом!сть i пам'ять персонаж!в, як1 в!ддзеркалюють найскладн1ш1 кол!зП довколишнъого св!ту. Власне у цъому i полягае основний !дейно-художтй зм1ст твору, естетика творения художнього ц!лого на ochobI роздум!в письменника про життя американшв 60-х рок1в.

Наступний тв1Р ДеЛ!лло "ИГГРАФНШ МАЙДАНЧЖ" С End Zone, 1972) опинився п!сля публ1кацН в центр! уваги багатьох в!домих американських критик!в. Bei вони майже одностайно визнавали, що роман надзвичайно ц1кавий своею в!ртуозною структурою, новими нетрадиц!йними художн1ми вир!шеннями 1, нарешт!, cboIm нетрив!альним сюжетом.

В основ! твору - життя футбол!ста одн!е! з другорядних команд зубож1лого коледжу, який знаходиться десь на далекому заход1 штату Техас. Однак Футбол!ст ориг1налъно дивиться на Феномен гри - в1н сприймае кожен матч як своер!дний р1зновид ядерно! в!йни, а футбольне поле асоц!юетъся в його уяв! з картинами поля бою.

Роман "Штрафний майданчик" вражае сво 1м стилем, манерою подання предмета та способом його змалювання. Одразу впадае в око те, що письменник умисне п!дштовхуе читача до думки, що автор проводить експеримент над мовою твору в пошуках тих И ресурс1в, як! б могли якнайповн1ше в!дтворити глибинн! п1двалини життя американШв 70-х рок1в. В цей час, як вважае ДеШлло, склалася традиц!я використовувати як певну "Формулу" життя, за якою приховуеться та чи 1нша л1н1я повед!нки, манеру сп!лкування. що в!дбиваеться в мовн1й Форм1 1 даеться 1ндив1ду як схема майбутнього життя майже в1дразу п1сля його народження. Тепер вже не людина несе у св1т сво! закони, сво! погляди на добро 1 зло, а самий св1т нав'язуе !й готове р1чище I! сьогодн1шнъого та подалыдого життя. I це стае ц!кавою грою у перетягування канату -"хто - кого": реалън1сть п!дпорядковуе соб! людину, чи остання все ж теки здобуде перемогу над буденним св1том речей.

В одному 13 своix !нтерв'ю письменник говорить про те, що "Штрафний майданчик" е одн!ею 1з тих його книг, де "розпов!дь сама по соб! е грою"7. В роман1 дисертант зустр1чаеться з таким гатунком експериментаторства, при якому пост1йно об1груються та переосмислюктгься т1 терм1ни та слова, що на кожному крош переел!дують американц!в у 1хнъому повсякденному житт!. Це, власне, 1 набуло значения одного !з тих художн!х принцип!в творчо! манери письменника, що дозволять говорити про постмодерн1стський характер пошук1в. Як в1домо, в естетиш постмодерн1зму гра стае тим Фундаментальным поняттям, яке охоплюе як творч!сть письменника на р!вн1 його "гри" з читацькою аудитор!ею, так 1 життя окремо! людини, яка вже поза "грою" не мислить сво1х стосунк!в з1 св1том 1нших людей.

У цьому роман! ДеЛ!лло спираеться на св1тову традиц1ю розум!ння гри - форми самовияву як просто! людини, так ! письменника. В!н, здаеться, ц!лком под!ляе ш!ллер!вський 1деал мистецтва як безкорисно! гри, а також схиляеться до ' вир1шення проблеми можливого протистояння тотал!тарн1й св!домост1 за допомогою гри, як це спостер1гаеться. скаж1мо, в роман! Г.Гессе "Гра в б1сер". ДеЛ!лло розповсюджуе категор1ю "гри" на процес написания, а в1дтак ! прочитання та тлумачення художнього тексту, що активно розроблялося Ф1лосоФською думкою XX ст., особливо представниками герменевтики. Вони нав1ть визнають, що гра - основа основ людсько! культури, в тому числ1 ! л!тератури як парадигми художн1х текст!в. Г.Г.Гадамер, наприклад, обстоюе

7DeLillo Don // Rolling Stone.- November 17.- 1988.-P. 117.

думку про те, ню "гра е елементарною Функц1ею людського життя, i людська культура без не! взагал! неможлива"8.

Творчий эксперимент з мовою твору, як правило, розрахований на те, щоб читач став ствучасником uiei гри, певною Mi рою cniBaBTopoM написания i тлумачення твору як системи мовних знак!в, якими немовби "граеться" письменник. Законом1рно, що "постмодерн1стський текст е реальн1стю, яка продовжуе творчий акт, розширюючи, принаймн1 у потенцИ, межг св!ту/мови"9. Все це е, звичайно, законом!рним насл1дком розширення парадоксально! природи постмодерн!зму як окремого л!тературного напряму, коли "негативна д1алектика мови" САдорно) стае важливим п1дгрунтям для поеднання у межах одного художнього ц1лого протилежних елемент!в. В царин1 художньо! форми це дозволяет в1днайти Ti прихован1 для поверхового читача зв'язки, як1 в iHiimx творчих системах опинякггься взагал1 поза увагою письменник1в.

У "ВУЛЩ1 ВЕЛИКОГО ДЖОНСА" (Great Jones Street, 1973) геро! у пошуках надреалъного св1ту 1люз1й i жаданих Фантаз!й пропагукггь наркоман!ю як едино важливу 1 можливу норму i стиль життя. Головний герой - рок-музикант i з!рка н!чних клуб!в Бак Вундер-л1х - в!дверто визнае, що сучасна людина не може мислити свого життя без наркотик1в, оск!льки вони дають можлив!сть хоча б на короткий час в!дчути себе шасливою. Поза наркотиками, здаеться йому, iCHye CBiT, де людина живе за варварськими законами.

У CBo'ix монологах Вундерл1х пропагуе музику як таке мистецтво, за допомогою якого можна забутися, бо музика для американсько! молод1 стае чимось наркотичним. Саме в мелод1ях сл!д шукати повноти 1 повноц1нност1 життя , а все 1нше треба в1дкинути геть як таке, що взагал! не мае права на !снування. Автор переконливо змальовуе вс1 можлив1 прояви под1бного стилю життя. Людина зводиться до механ1зму, який споживае, як доп1нг, наркотики та музику i спроможний працювати тЛльки за умови !х наявност1.

Роман "31РКА РАШЕРА" С Ratner's Star, 1976) написано у науково-фантастичному жанр!. В ньому ДеЛ!лло досл!джуе науку як Феномен, що стае дом!нантаим у житт1 людини XX ст. Структурною моделлю побудови роману ДеЛ1лло став TBip англ1йського

8Гадамер Г. Г. Актуальность прекрасного.-М.: Искусство, 1991.-С. 287.

аРуденко Д. И., Прокопенко В. В. философия языка: путь к новой эпистеме // Язык и наука конца XX века.- М.: Рос. гуманитарный университет.- 1995.- С.136.

писъменника Л. Керолла "Пригоди Ал!си у кра1н! чудес". Вже назва розд1л1в роману прямо перегукуеться з книгою Керолла - "Пригоди" 1 "Задзеркалля". Проте так! аналоги 1 запозичення насправд1 лише ФормальнЬ зовн!шт: Mi« героями англ!йського писъменника i романом ДеЛ1лло небагато сп!льного. В центр! роздум!в автора "3 i рки Ратнера" - складний механ1зм Функц!онування науки в сучасному сусп!льств1. Для цъого ДеЛ!лло намагаеться проникнута в II "дух", у все те, з чого вона власне ! складаеться - в II !стор!ю, мову, традицИ. 1нод! такий пошук набирае ipoHi4Horo характеру, оск1льки сама наука часом виявляеться не в змоз! в!дпов1сти на питания про мету свого !снування, не говорячи про те, що вона не може дата в1дпов!дей i на найважлив!ш! питания буття. 1нод1 нав!ть складаеться враження, шо геро! твору поставили перед собою завдання - взагал1 не давати жодних в!дпов1дей, вм1ло ховаючись за наукову терм!нолог!ю, Формули i цифри. Недаремно письменник, звертаючисъ до icTopil науки, згадуе на стор!нках роману П1Фагора - одного 1з найзагадков1ших математак1в-м1стик1в в ieropi'i людства.

В роман! "ГРАВЦ1" (Players, 1977), який був написаний через piK п!сля "3ipKM Ратнера", ДеЛ1лло звернувся до iHiuoro боку життя Америки 70-х - тероризму. Лайл У!нант, головний герой твору, i його дружина nerri весь час заюю поташ роздумами про роль i значения терору в сучасному сусп!льному житт!, про можлив!сть за допомогою нього зм!нити !снуючий стан речей у CBiTi. I д1йсно, напрям 1хнього мислення подекуди виглядае наст1лъки неприродним i хворобливо збоченим, що Ix навряд чи можна охарактеризувати як ц1лком нормальних людей. Автор прагне зрозум1ти, що ж саме в!дбуваеться з цими перес1чними американцями, в жип! яких все менше залишаеться м1сця для високих почутт1в, а натом!сть з'являеться бажання за будь-яку ц1ну в1дстоювата власне "я".

Проблема морального вибору, що постала перед головним героем твору, звичайно. не була новою для американсько! л1тератури. Однак ДеЛ1лло ц!кавиться нетрадиц1йним II аспектом. Виявляеться, сусп!льство - i це е подалыпим розвитком теми можливого протистояння "людина - сусп1льство" - не т1льки не залишае жодних альтернатив у житг1 особистост1, а й змушуе И "т1кати" у глибини свого "я". Фактично, сусп1льство п!дштовхуе 1ндив1да на шлях активного, HaBiTb на piBHi тероризму. обстоювання внутр1шньо1 незалежност1. Щоправда, письменник при цьому уникае детальних анал!з1в складних психолог!чних зм!н в душ! героя, що стане об'ектом посилено! уваги в його подалъших творах.

Роздумуючи над зм!стом протидИ людини 30BHiinHiM обставинам.

- и -

ДеЛ!л.по торкаеться ще одного надзвичайно ц1кавого аспекту. В1н намагаеться звернутися до складно! проблеми появи у люяини "бажання влади" СФ.Н1цше). Головний герой доходить висновку. що його особисте щастя виявляеться неможливим у сусп1льств1, де кожен намагаеться "в!д!брати" щастя в !ншого. Причому поняття "щастя" для героя - це не якась абстрактна Ф1кц1я, а шлком проза!чн! та буденн! реч1: незалежн!сть суджеиь, гармон1я стосунк1в у с1м'1, врешт!-решт - грош!. Втрата внутр!шн!х моральних ор!ентир!в стае причиною душевно! кризи героя, стимулюе в нъого появу бажання "прорватися" кр1зь зовн!шню оболонку суперечливих обставин, настро!в, безглуздих порожн!х сл!в.

Найб!лыю! уваги автор прид1ляе опозицИ "людина" ! "система", що набувае особливого значения в творчост! писъменник1в - постмодерн!ст1в, для яких конфл!кт героя з оточуючим св1том переноситься у площину протистояння особистост1 вс1м так-званим надбанням цив1л!зованого сусп!льства. При цьому ДеЛ1лло розгортае художн!й св!т сво!х роман!в через подв!йний ряд образ1в-символ!в, тдкреслюючи траг!ком1чн1сть !снування людини в сучасному св!т!.

Так. в "Американ1" через суб'ективну св!дом!сть головного героя письменник прагне показати об'ективну картину життя Америки, яка весь час перебувае в рус!, в стан! пост!йного становления ! розвитку внутр!шн!х зв'язк1в, зближень ! конФл!кт!в р!зних людей. Тому ! сама "система" сустльства представлена вкрай нестаб1льною, хиткою, рухливою. Героев! важко знайти в н!й устален! !деали й традицП. В !ншому твор! "ШтраФний майданчик" Футбол як гра та спортивне поняття асоц!юеться з в1йною; у "Вулиш Великого Джонса" п1дсв!доме стае тдставою для пояснения "св!домих" вчинк!в геро!в: у "3!рц1 Ратнера" розум стае чимосъ сторонн1м, а в!дтак ! зайвим для людського життя: в "Гравцях" поставлено складну проблему неможливост! поеднання щастя ! влади.

Наприк!нц1 розд!лу робиться висновок щодо особливостей творчост! ДеЛ!лло раннього пер1оду, п1дбиваеться п!дсумок ряду художн1х приицип!в, що стали характерними саме для цього письменника. Ч1тко окреслилося коло проблем, як! хвилюкггь автора. Передус1м це, звичайио, проблема життя перес1чиого американця, який втягнений у зб!г найр!зноман!тн1ших ! найскладн!ших кол!з1й ! конфл1кт1в свого часу. 1сторично його весь час пересл1дують жорсток! катакл!зми ! конФл!кти XX ст.: в1йни, знец!нення моральних приицип1в, розв1ювання рожевих !люз1й можливого гармон!йного 1снування людини. На кожному кроц1 II пересл1дукггь проблеми. як! вона, в силу свое! недосконало! природи, просто не

здатна розв'язати. Вони тиснуть на И внутр1шн!й св1т 1 вона стае не т1льки жертвою icTopi'i, апе, як виявляеться, 1 сама починае брати активну участь у творенн1 icTopii XX ст. Не дивно, що деякл repoi в ранн1х романах письменника стають своер1дними "1деологами насильства": в1д споживацького ставлення до життя з боку героя першого роману • "Американа" - до безпосередньо! учасп у терористичн!й орган1зац1ь як в роман! "Гравц!". Однак при цьому для автора практично незм!нною залишаеться настанова на HeoöxiflHicTb усв1домлення людиною свое1 в!дпов1дальност! як за власне життя, так i за життя 1нших.

Впадае в око i те, то вже в pamiix творах ДеЛ1лло зосередився, в основному, на постмодерн!стських художн!х пошуках. У автора нам1тилась характерна для постмодерн1ст!в тенденц!я -"конструювати" сюжет на основ! окремих "уламк1в", "уривк1в" з життя конкретного героя, що висв1тлюють його не як ц!л1сну особист!сть, а як людину, uifliCHiCTb натури яко! неможливо осягнути звичайним людським розумом. ДеЛ1лло пропонуе в1дтак едину можливу перспективу: зануритися в об'ективну реальн1сть (при вс!й умовност1 11 "об'ективност!"), яка 1нод! пропонуе окрем1й особистост! надзвичайно uiKaBi щодо свое! внутр!шньо! орган1зацН подП. Под1бн! "ц1кав!" под!1 часто в творах раннъого ДеЛ1лло стають не тхлыси можлив!стю привернута увагу широкого загалу читач!в, а й представити постмодерн!стську картину св!ту, де за сюжетною стороною приховуються найскладн!ш1 та найсуперечлив1ш1 механ!зми життя, що в!дкривають найсуттев!ш1 риси буття людини як живо! ic-готи.

Вже ранн!й пер!од творчост1 ДеЛ!лло св1дчить про те, що BiH впроваджуе складну поетику творения художтх образ1в i мотив1в. Активне досл1дження реальност1 може тяж!ти у письменника до eni4HOCTi зображення, i BiH нав!ть використовуе мотиви, характерн! для реал!ст!в (мотив "дороги" в "Американ!"). Але письменник може й в!дмовитись в!д uiei тенденцП i посилити локальний характер художнього конФл1кту, що однак зовс1м не суперечить настанов! на вир!шення через локальне найзагальн!ших проблем життя американц1в.

ДРУГИЙ Р03Д1Л дисертацП "ХУДОЖНЯ СВОбРШКЛЪ ЗРШГО ПЕРЮДУ ТВОРЧЭСТ1 ДОНА ДЕЛ1ЛЛЭ" присвячений анал1зу роман1в письменника к!нця 70-х - початку 90-х рок!в. Саме в цей час автор стае одн!ею з найпом!тшших постатей л1тературного життя Америки, в1дбиваючи в cboIx творах найвизначнИи! досягнення естетики CBiTQBoro постмодерн1зму. Романи "Пес. що бiжить", "Б1лий шум".

"Терези", "Мао 2", як! були написан! протягом двох останн!х десятил!ть, у пор!внянн! з paHHiM пер1одом творчост!, виходять на нов! pIbhI художнього та 1дейного осмислення життя США XX ст. Америка 80-90-х poKie для ДеЛ!лло - це передус1м життя тих американшв, котр! складають II нац!ональне обличчя. Цей пер!од творчост! письменника характеризуеться активним

експериментаторством у царин! художньо! Форш, що в!дкривало нов! перспективи й можливост! шодо розширення художн1х засоб1в, освоения психолог!I людини 1 навколишнього св!ту.

Роман "ПЕС, ДО Б НИТЬ" (Running Dog, 1978) - мае надзвичайно соадну i, можна нав!ть сказати, заплутану композиц1йну структуру, в1дзначаючись пост1йним "переключениям" авторсько"! уваги з одних под!й на !нш!. У читача складаеться враження, що тв!р взагал1 не мае яко!сь внутр!шнъо1 ц1л!сност!: Bci еп1зоди моза!чно компонуються в окрем!, незалежн! одна в!д одно! картини. Письменник св!домо заплутуе читача, змушуючи його думку рухатися у тому напрямку, який ! визначив для нього автор. ДеЛ1лло творить таку модель св!ту, де окрем1 частини набувають ваги чогось ц!л!сного, а 1хне механ1чне поеднання св1дчить про можливий розрив будъ-яких зв'язк1в у CBiTi: особистах, пол1тичних, 1сторичних. Перед читачем проходить строкатий калейдоскоп найр!зноматтн!ших проблем - Bifl вир!шення питания про сенс i призначення людського !снування до пол1тичних проблем глобального масштабу. Такий значний проблемний комплекс, звичайно, робить роман не простою спробою якнайповн!шого в1дображення реал1й 70-х poKie, а й е своер1дним експериментом по створенню твору, який зм!г би в концентрован!й Форм! виявити вс! сторони життя Америки: 11 мораль, традицН, культуру - тобто все те, що ! складае обличчя кра!ни.

Геро! цього твору ДеЛ1лло повсякчасно вимушен1 переборювати св!й страх, "боротися з елементом небезпеки", який несуть 1з собою Bci без винятку люди, що оточують IX. Тому, живучи абсолютно нормальним посереди!м життям, головн! персонаж! - Молль Po6iHC i Глен Селв! - шукаюггь для себе "стану ризику", начебто т1льки на лез1 ножа вони можуть в!дчути себе по-справжньому щасливими. 1стор!я ! ризик TiCHO перепл!таються в роман!. В центр! под!й твору пошуки "1сторично1" стр!чки, яка начебто була знята в бункер! Птлера в той час, коли на околиц! Берл!на вступали рос!йськ! танки.

Сама ж icropifl, сповнена фатального зм1сту, стае схожою на сакральний м!Ф, в якому, можливо, ! приховуеться надреальний сенс життя, п!знаючи який кожен 1з геро!в зможе прилучитися до

розум1ння найсокровенн1ших та!н буття. В роман! автор посл1довно в1дстоюе думку про те» то насильство як таке не притаманне природ! людини. його причини неможливо побачити неозброеним оком, оск1льки вони глибоко прикован! в конФл1ктах сусп!льного життя, де терор стае одним 1з р!зновид!в "нееротичного товару". Зак:оном!рно, що розвиваючи цей мотив, автор звертаеться до Фашизму як до спалаху необмеженого терору 1 насильства в icropi! лкшства.

В роман1 наявний також глибокий 1рон1чний план. За зовн1шн!м переб1гом под1й приховуються внутр1ш1 "механ1зми", де немае видимих законом!рностей, 1 людина виявляеться безсилою наблизити до себе розум1ння свого недавнього минулого. Вона лише констатуе, що !стор1я - ие траг!чн! катакл1зми, як! св1дчать про недосконал1сть св!ту.

При вс!й зовн!шн!й умовност1 сюжету, роман "IMEHA" (The Names, 1982), написаний на початку 80-х pokIb, мае безпосередне в1дношення до минулого десятил1ття. Тут в1дтворено пульс 1сто-pii - дух антишахсько! революцП в IpaHi, пробудження в кра!нах Близького Сходу активност!. Съогодн1 все це раптом Схоча ! далеко не випадково) може перетворитися для нас на в1йну в Перськ1й затоц1, на "особлив1 заходи" проти арабських терорист1в, пост!йну проблему заручник1в. Багато що з цього доведеться в1дчути на co6i i героям роману "1мена". Автор св!домо переносить д!ю роману в perioH Близького Сходу, що дае можлив!сть побачити американську д1йсн!сть немовби з1 сторони, об'ективно 1 беземоц!йно Ф1ксуючи найсутгев1ии еп1зоди icropi! uiei частини земно! кул1. Виявляеться, що до багатьох !з них так чи 1накше макггь в!дношення Америка i американц1. ПодП вибудовуються таким чином, аби заволод!ти увагою читач!в 1 зробити фабулу приваблив!шою шляхом включения напружено! динам1ки у розгортання основних л!н1й твору.

Письменник насичуе сюжет й !ншими художн!ми елементами -MicTHKOK) i готикою. Головний герой, експерт з прогнозування пол1тичних та економ!чних проблем Джеймс Екстон стикаеться з фактами н1чим немотивованих вбивств, як!, як виявляеться, е жахливим ритуалом якогось нового, нев!домого ран!ше культу. Пошук нев1домих вбивць перетворюеться поступово на можлив1сть для героя розв!яти власну нудьгу, знайти бодай як!сь розваги, котр! б вочевидь змогли врятувати його життя Bifl рутинно! повсякденност1, cipocTl, банальност! побутових проблем.

"БIЛИИ ШУМ" (White Noise, 1985) Свосьмий за рахунком роман письменника) був першим твором ДеЛ!лло, який здобув ycnlx у широкого загалу читач1в, одержав престижну серед американських

писъменник!в Нац!ональну премию в галуз! л1тератури.

Головний герой твору Джек Гледн! багато в чому нагадуе Генр1 Слокума з роману Д. Хеллера "Щось тралилось", але Слокума, який намагаеться в будь-який cnoci6 вирхшити проблеми 80-х рок1в, головною серед яких стае загрозлива еколог!чна ситуац!я, оск!льки на И реальну небезпеку наражаеться не т1льки герой, а й його численна родина.

Мабуть все це ! призводить до того, що в1н разом i3 своею дружиною постае перед надзвичайно складним 1, як виявляеться, актуальним питаниям: "Хто помре першим?". I така зосереджен!сть виникае не т!льки i не ст1льки як результат 1хньо1 хворобливо! уяви: сама д!йсн1сть раз у раз п!дтверджуе нагальн1сть цього питания. 1хн1 д1та змушен1 не ходити до школи, тому що в пов!тр1 Miста Kiлък1сть отруйних токсин1в у багато раз!в перевищуе Bci допустим1 норми. Кожного дня герой в!дкривае в соб! все нов1 й HOBi симптоми на гидтвердження того, що BiH поступово помирае -61ль у шлунку Й Г0Л0В1, прикроет! з зором i слухом. Буденн! конфл1кти i життев! трудноии в!дступають перед проблемами екологП в м1ст! - новими викидами отруйних речовин в атмосферу.

Таким змальовуе ДеЛ1лло "нормальний американський кошмар", назва якого в Kimii твору наповнюеться символ1чним зм!стом, оск1льки "б1лий шум" - це не лише шум сучасного м!ста, а й символ смерт1, котра весь час чатуе на головних геро!в.

Роман "ТЕРЕЗИ" (Libra, 1988) в1дзначаеться особливою психолог1чною глибиною у творенн! характер!в, пл!дним експериментаторством на piBHi художньо! Форми, що дае п!дстави в1днести його до постмодерн!стських роман!в. В центр1 твору -под1я, яка буквально сколихнула життя Америки 60-х poKiB -вбивство президента Джона Кеннед!. Не можна не пом!тити i того, що роман не п1дноситься автором до р1вня едино! правильно! вере!! вбивства: письменник так i не ставить оетанньо! крапки у розсл!дуванн1 цього злочину. Для нього важлив!шим виявляеться конкретний аспект художнього "розсл!дування" - пошук можливих "пружин" подП 1деолог!чного, пол1тичного, ф1нансового i врешт1-решт особистого характеру. В центр! його !нтересу опиняеться Л1 XapBi Освальд - один is можливих вбивць президента. ДеЛ!лло шукае в!дпов1д1 в cyTi психологи персонажа. Автор ставить мету - простежити, як саме в1дбувалось формування особистост! uie! людини, II внутр!шнього св1ту, де 1 коли у Освальда могла з'явитися думка про можлив1сть замаху на Джона Кеннед!, який був улюбленцем Америки.

При цьому ми зусплчаемося з новим piBHBM психолог1зму. при

якому складний псих1чний комплекс людини Формуеться немовби з самого себе, зсередини "я" героя, не будучи сФормованим безпосередньо сощумом.

ДеЛ1лло використовуе к!лька план1в розпов1д1. Л1 Харв! Освальд 1 змовники, що плануюггь вбивство, протягом тривалого часу не пов'язан1 м1ж собою. Але напрями 1хн!х вчинк1в 1 1нтерес1в невблаганно зближукггься, шоб зрештою перетнутися у визначен1й Фатумом точи!. Та тут вже Освальду немае куди под1тися. його метання по Мех1ко, де в!н намагаеться налагодити зв'язки з рос1йським посольством, п!вднем Америки, нагадукггь намагання вирватися з зачарованого кола. Але все марно - Освальд приречений на роль вбивц1, як приречен1 1 президент, 1 вс1 т1, хто полюе на нъого. Построй пролунактгь в1дразу з к!лькох мхсиъ. Д11 посереднього гравия у "вбивцю", що тремтить в1д страху, будуть п!дстракован1 точними постр1лами снайпера-проФес1онапа. Звинувачувати у вбивств! 1 шукати спецслужби будуть саме Освальда, а не справжн!х вбивць.

Особливу увагу в роман1 ДеЛ1лло звертае саме на той аспект психолог1чного анал1зу героя, який дозволяе рельефнше уявити витоки трагед!! Освальда, пов'язуючи II з трагед1ею Америки. -Для письменника в1н - людина, яка намагаеться знайти вих!д з! складних протир1ч буття у власному 1ндив!дуал!зм1, що характерно для типового американця. Герой не спром1гся вийти переможцем у складн!й проблем! протидИ зовн!шн!м обставинам житгя, його рутинности що внутр1шньо надломлюе його. Освальд, будучи перес1чною людиною, але маючи переб1льшене уявлення про свою особу, бере в руки гвинпвку, вт1люючи в киття хворобливу !дею власного самоствердження та можливого "повороту !стор!1". Перед героем уже не сто1ть психолог1чна проблема необх!дност1 зм1нити самого себе, в!н прагне кардинально перебудувати весь навколиштй св!т, прилаштовуючи його до сво1х !люз!й та непом1рних амб!ц!й.

Одним !з найсуперечлив!ших 1 найсенсац1йн!ших роман!в письменника критики одностайно визнали "МАО 2"СМао 2, 1991), який в!дзначаеться широким тематичним д!апазоном, гостротою поставлених проблем: !сторичних, пол1тичних, естетичних ! Ф!лосоФських.

6 п!дстави твердити, що цей останн!й на сьогодн! тв1р письменника п!дбивае п1дсумок ус!е1 попередньо! творчост! ДеЛ!лло. Емошйна пристрасн1сть опов1д! в роман! орган1чно перепл1таеться з тонким психологШним малюнком, глибоким авторським осмисленням реал1й життя американц!в початку 90-х рок!в. Особливо! значущост! в "Мао 2" набувае тема, яка хоча 1

п!дн!малася автором ран!ше, але не мала такого виразного характеру,- тема роздум1в про професш письменника, його значения та роль у сучасному св!т1. У твор1 в!дчуваеться п1дкреслена актуап!зац!я розроблених ран1ше тем - тероризму, протир1ч Вторичного розвитку, духовно! ницост1 пол!тик!в найвшшх ранг!в. Законом!рно, що цей роман сповнений викривалъного пафосу ! критичного ставлення до в!дтворюваних под1й. Все це пом1тно тдсилюеться прагненням автора до Ф1лосоФського осмислення буття людини як частини Всесв1ту.

В иентр1 твору поставлено письменника, який, як шито !нший у сусп!льств!, е водночас 1 акумулятором людсько! культури, 1 особист1стю, котра прагне осмислити поступ !сторП людства. Все це дозволило авторов! надзвичайно розширити художн1 можливост1 жанру романа, переключити художнй !дейн! й естетичн! пошуки у найсуб'ективн!ший план - роздуми героя про працю письменника, про пошуки естетичного !деалу, про можлив1сть ствердження в житт1 моральних принцип!в ! чеснот. Тому зрозум!ло, що в центр1 роману не захоплюючий сюжет, а медитативне начало - внутр1шн! монологи, роздуми 1 переживания геро!в.

Роздуми головних персонаж!в зосереджен! переважно на надзвичайно складн1й !сторико-пол!тичн!й проблем! - Феномен! тотал!тарного авторитету в житт! сусп1льства. На 1хню думку, авторитарна влада стае взагал1 стрижневою ознакою XX ст., а найяскрав1шим вт!ленням под!бного харизматичного л!дера е постать Мао Дзе Дуна. При цьому письменник надае роздумам про тотал!таризм ун!версального характеру, оск1льки влада одн!е! особи, II !деолог!1, прагнень 1 бажань спостер1галася в Рос!!, Н!меччин1, 1ран!, 1раку, АФган!стан!, про як! повсякчасно згадуеться на стор!нках твору.

Траг!чна розколот1сть св1ту породжуе справжню трагед!ю у св!домост1 головного героя, який не може знайти порятунку. в1д сво1Х сумн!в!в, роздум1в, траг1чних в!дкрить справжнього стану речей у сусп1льств!, де немае м!сця для рожевих 1люз1й. Все це шлком лог1чно призводить головного героя, як, до речЬ й !нших персонаж!в твору, до псих1чних зрив!в. Усв!домлення ними того, що вони - лише незначн! гвинтики "велико! 1 безжально! системи", перетворюе 1хне життя на справжню трагед1ю.

Поглиблюеться розпочате ще в ратйй пер!од творчост! досл1дження опозицИ "людина" 1 "система", Щоправда, нам!тилася тенденц!я до б1льш узагальненого потрактування ц!е! теми. В I! висв!тленн! починають дом1нувати Ф1лосоФський анал1тизм та !нтерес до психолоПчних основ ц!е! кол!з!1. В роман! "Пес. що

61 жить" сусп!лъство (полШя, спецслужби, маф1я) заганякггь людину у глухий кут, ле вона залишаеться самотньою у сво!й боротьб! за власне життя. В "1менах" письменник намагаеться з'ясувати суть речей через систему знаков 1 символ1в, за якими. певною м1рою, приховуеться таемний смисл людського 1снування. В "Б1лому шум1" загальн1 еколог1чн! проблеми сусгйльства виршуються через досл!дження психолог!1 персонаж!в. В "Терезах" перес1чна особист!сть виявляеться здатною п!д тиском системи, I! внутр!шн!х механ!зм!в ! зв'язк!в претендувати на кардинальн1 зм!ни в !стор!1 американського сусп1льства. В "Мао 2" творч!сть письменника виявляеться орган!чною частиною загально! системи, в як!й бажання влади стае сенсом людського !снування. При цьому Феномен само! влади виявляеься чимось сакральним ! таемничим.

Художн! особливост! цього пер!оду творчост1 ДеЛ1лло характеризуються появою ц1лого ряду нових о знак*. переплет!ння сучасного ! минулого в межах одного твору в пошуках не тоьки зовн!шн!х зв'язк!в м1ж р!зними покол1ннями, а й 1хньо! внутр1шньо1 едностИ переключения ! перех!д р1зних р1вн1в зображення - в!д загального об'ективного подання явища чи предмету до суб'ективного сприйняття д1йсност1 "хворою" св1дом!стю персонажа; акцентування уваги на такому сюжет!, де щкав! подН - лише тло, а анал1з !хньо! приховано! сут1 стае предметом якнайпильн!шо! уваги письменника.

У ВИСШВКАХ викладено результата досл!дження.

Творч!сть сучасного американського письменника Дона ДеЛ1лло е складним процесом, якому властав! певн! в1хи Формування мития. Проведене досл!дження художн!х пошук!в ДеЛ1лло дозволяе говорити, що його творча еволюц1я в1дбувалася з урахуванням найважлив1ших традиц!й св!тово! л!тератури. йдеться не т!льки про проблемний комплекс твор1в письменника, а й про Формування естетичних особливостей на р1вн! художньо! Форми. Ця сторона його творчост! дозволяе говорити про те, що ДеЛл.лло багато в чому збагатив традиц!! жанру роману XX ст. Передус!м це стосуеться настанови письменника на необх!дн1сть певно! фактограф!чност1 та !сторизму С"Терези", "Мао 2"), поеднання наукового та побутового сюжету з уявою С"3!рка Ратнера", "ШтраФний майданчик"), активне впровадження елемент!в детективного жанру ! тр!ллера ("Пес, що б!жить", "Гравц!", "1мена"). При цьому сл!д враховувати те, що перед нами - художник-постмодерн!ст, який см!ливо експериментуе на р!вн! художньо! Форми заради того, щоб донести свою думку до читача. Однак еФектна сторона не стае дом1нуючою в творчост! письменника, для нього важлив!шою виявляеться проблема

заглиблення в суть життя перес1чного американия, який съогодн!, як н1коли ран1ше, може стати 1 св1дком вбивства перших ос16 держави, 1 жертвою терористичного акту.

Психолог1я персонажа тлумачиться ДеЛ1лло в ц1лком постмодерн1стському ключ1: внутр1шн1й св!т людини складаеться в його творах як результат примхливого переплет!ння окремих "Фрагмент!в", "уламк1в" тих чи 1нших под1й 1 обставин життя. що мають вплив на формування внутр1шнього св!ту особистост!. оск1льки все, шо И оточуе, передус1м хаос 1сторП, не може не позначитись на н1й.

Отже, Дон ДеЛ1лло суттево збагачуе наше у явления про постмодернхзм в художнхй св1домост1 к1нця XX ст. Маються на уваз! д!алог!зм 1 пол1Фон1зм мислення, спроба впровадити "естетичний плюрал1зм" шодо ои1нок зображуваних под1й (що власне е одн1ею з модиФ1кац1й постмодерн1стсько1 тези про "смерть автора" в художньому твор1), тенденцП широкого досл1дження та анал1зу д1йсност1 без нав'язування стереотиШв мислення, прагнення до поеднання у твор! 1сторичного матер1алу з роздумами про позачасов! категорП, шо межують з метаф!зичними константами людського буття: життя, смерть, любов, ненависть, сучасн1сть 1 т.д.

Таким чином, шлях ДеЛ1лло-письменника переконливо засв!дчуе, що в1н е одним з визначних автор1в сучасно! л1тератури США 1 мае важливий вплив на становления сьогоденного художнього мислення, порушуючи в сво1х творах найактуальн!ш1 проблеми життя людини XX ст.

ОСЮВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ1ЙШ1 РОБОТИ ВИКЛАДЕН1 В ТАКИХ ПУБЛ1КАЦ1ЯХ:

1. Социально-психологический роман американского писателя Дона ДеЛилло "Весы" //"Проблемы поэтики в зарубежной литературе".- М.: Издательсто Московского областного педагогического университета.- 1993.- С.131-135.

2. Дон ДеЛ1лло : нарис про життя та творч1сть // Зб!рка статей асп1рант1в Черкаського 1нженерно-технолог1чного 1нституту.-Черкаси, 1994.- С.187-189.

3. Дон ДеЛхлло: жанрова специф!ка творчост! // Слово 1 час. 1996.- N 7.- С. 48-50.

4. Жанровая специфика романа Дона ДеЛилло "Весы" // Этнические проблемы в американской литературе и журналис-

тике": Тезисы конференции Российской Ассоциации по изучению культуры США.- М.: Издательство Московского Государственного Университета, 1993.- С. 56-58.

5. Проблема духовной деградации личности в романе Дона ДеЛилло "Американа" //Американская литература в мировом контексте: Тезисы конференции.- М.: Издательство Ассоциации по изучению культуры США при Отделении литературы и языка Российской Академии Наук, 1994,- С. 56.

6. 1дейно-художня своер1дн1сть роману Дона ДеЛ1лло "Американа" //Л1тература США. Проблеми традицН, жанру, методу, стилю, поетики: Тези м1жнародно! науково! конФеренШ. I. - Черкаси: Ч1Т1, 1994. -С.25-26.

7. Тема безвих1дного 1снування: на основ1 роману Дона ДеЛ1лло "Терези" //Проблеми традииП в сучастй л!тератур1 США. Творч1сть Т.Г.Шевченка в контекст! св!тово! л!тератури: Тези м!жнародно1 науково"! конФеренц1!.- Черкаси: 41Т1, 1995.-С. 23-24.

8. Роман Дона ДеЛ1лло "Б1лий шум": тема "нормального амери-канського кошмару" //Проблеми творчого методу в л1тератур1 США. Людина в творчоеп Т. Г. Шевченка: Тези м1жнародно! науково! конФеренц!!.- Черкаси: 41Т1, 1996.-С.29-30.

SUMMARY

T.N.Kravchenko. Don DeLlllo. The peculiarities of the creative activity of the prose writer. Submitted to obtain the Ph.D. academic degree (speciality 10.01.04 - foreign literature). Cherkassy Technological and Engineering Institute. Cherkassy, 1996.

The dissertation is a manuscript. The creative activity of Don DeLillo, his place and role in the context of modem literature of the USA are anylized in the work. The artistic endeavours, the Ideological aesthetic peculiarities of the author's novels are defined. DeLillo's novels are treated from the point of view of postmodernism - the most vivid literary trend in the American literature of the last decades.

- 21 -АННОТАЦИЯ

Кравченко Т.Н. Дон ДеЛилло. Особенности творческих поисков прозаика. Диссертация на соискание научной степени кандидата филологическим наук по специальности 10.01.04 - Литература зарубежных стран. Институт литературы им. Т.Г.Шевченко НАН Украины, Киев. 1996.

Защищается рукопись, в которой анализируется творчество американского прозаика Дона ДеЛилло, определяется его место и роль в истории современной литературы США. Рассматриваются романы в плане их идейного, эстетического своеобразия, а также характер художественных поисков писателя. Делается попытка взглянуть на произведения ДеЛилло в контексте постмодернизма - наиболее плодотворного литературного направления в американской литературе последнего десятилетия.

Ключов1 слова: постмодерн1зм, поетика, сталь.