автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.03
диссертация на тему: Экологическая культура как политическое явление: её суть и проблемы формирования

Полный текст автореферата диссертации по теме "Экологическая культура как политическое явление: её суть и проблемы формирования"

од

2 7 !...,•

ЛЬШВСЬКИЙ ДЕРНАБНЯЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1м. I.франка

На правах рутелису

Дмитрсца Олексащр СерПкович

ЕКОЛОГ1ЧНА КУЛЬТОВА ЯК ПОЛ1ТЙЧНЕ ЯВИЦЕ: СУТЬ I ПРОБЛЕШ 20И/УВАННЯ

Спец1адья1сть 23.00.03 - пал1тична культура та 1деолог1я

АВТОРЕФЕРАТ

ДисертацП на здобуття вченого ступени кандидата пол!тичних наук

Дьв1в - 1395

Робота вихонана на кафедр1 пол1тологП Львхвського державного ун1верситету 1и.I.Франка

Науков:гё кер!вник. - - кандидат ф1лософськнх наук, дсщен1; Св1та Г.М.

0фЩ1шп опскенти - " доетор ф1лософських наук,

професор Горбач Н.Я. >

кандидат ф1дософських наук, доцент Мазур В.Д.

Пров!дна орган1зац1з - Одеський державний ун1верситзт 1м. 1.К!вчн1кова

Захист в!дбудеться 20 Серезня 1995 року о 15 год.30 хв.на гас!данн1 спецгалгаовано! вчено! ради К 04. 04. 04 у Льв1вськсму державному ун!верситет1 1м. I.Франка (290602,м.ДьвЛв.вуа.Ун1верситетська,1).

3 дисертац!ею {¿окна ознайомитись у наукав!й б16л1о?ец! Льв1вського державного ун1верситету 1ы. I.Франка (м.Льв1в,вул.Драгоыанова,5).

Автореферат роз1сданкй "Р7" $1СйЛО<г/0 1995 р.

Вчеккй секретар ст;ец;дл1уоЕачо! вчено! ради

Св1та Г.Ы.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. РСЕОТИ

Актуальна, сть теми дослхдження. Гармонх.гащя взднссин суолхльства 1 лрироди стала в останнх десятир1ччя кинхшнъсго стол1ття чи ке нз:уолэен1ес:о проблемою сьогодення, яга в;;з-начае перспективи розвитку цквШззцП. В умовач крайнего загострення еколог1чно! ситуацн, то з характерной для Укрз-1ки, вирхиеннл цхб! проблем е одтеи з головких переду¡.:сп национального вхдрсддення 1 гьйцнення яаЦонально! досхап-::оат1. Нерозрнвиий зв'ягок екологхчшсс проблем а питаниями • кричного 1 духовного эдродження укрантськсго народу эумс-в-люе гостру актузльнхсть иоцхееколог1чжп проблематики 1, нз-самперед, вивчення соцхальнс-яолхтичного 1 ф1лоссфсыэтго аспекту вззеисзв'яак1в у систем! "суслхлъство-прирсдз" в рамках еколоПчно! культури.

Ця проблема вхе давно взшшла за нйШокэльнх, регхокаль-н! рамки х стала складовою частзиоо екояомхчяо!, сош.\льяо1, культурно! 1 вовн1ппьо! полк; а о! козно! дерюги. Цй й грогу-ьило, адде еколопя вплтаа«-. нз тести нарсгувамня екснсмХчно-го потентату, на науксво-техн х чнкк 1 духовно-культурник прогрео, на кс^сртн1сть лиття х здоров'я людей. Бонз в причиною загострення соц1аяько-полхтичко1 напружгкосп в сус-п1 льете!, Шкнзродно! конфронтацП 1 м!лшародких чгар.

£колог1чний стан нззколизнього природного середовиха перебувао у центр1 пгдвицено! уваги полхткчяих, державних, кауковж х релхг1йних д1ячхз иеззлежно Мд ;х евхтогляду х юттевих позищй, иштичних поглядхз га хдеалхв. Особливого значения цам питаниям надаять м1лшародн! оргакхгацП, рухк, пол1тячнх партП та засоби масово! ^фермацх!'.Необххднхсть використаяня полхтичних хнститут1Е для ЕирХаення еколопчних гавдань, ткск еколегхчно; ситуацП на внутрхшнх 1 еовяхшти пол1тичш обставили зумовили пол1?изац1ю екологхТ , гроотжчя П впливу на д1яльн:гть рхзких суспхльно-псл1тичних сил.

Екслсг1чнх проблем;? е- надзвичзйно актуальнкмк ; в пггпй кра1н1. Здобуття Укра1ноя державвого суверенитету, £ерму?ая-нн нею свое! яегзлежностХ в1дбувзеться га дуле неспрнятлчрих умов. 3 одного Секу, колода Украшська держава перебуваг я глибокхй соцхальнхй криз!,а з хнпогэ -в Украпп я№/?тг?ыя негативн1 еколог1чн1 процеси, якх посилились через ч-.рн"-бильську катастрофу.

Перетворення в под!ткчн 1й,ексном1чн1й,ссц:гльн:Г: счерзх не маттл'ть сенс/, якшо гоом.яляни Укпяшч V

здсроЕогс ::щ5коли2иього природного середовизз. До недавнъого

часу т-х г-з гберэдеквя пзаколианього при-роднсг* .е^дгвигу» г-ув т1сно пов'ягаяий з боротьбор за демократ 1ю кгЦсналгну нззалежн!сть УкраХии. Сьогодн1 ж, у гв'яаку 18 ?,"ооутхру Украхнсв нгзааежносх! та певши демок-рахкчюк сгс-еод, с^ааденкя двряави, гроаздсмсосх!, р1аних ПСЛ1Х}«ЧНМС СрГаК13аЦ1Й ХЗ РУХ1В до шыиэПчюк. ПрОйЕЭМ повинно взгнах:; сутхевях зы1н.

Ви;шк<:.? яес-буадяасщь кардинально! ггИгш упразл1нкя 1 по: -^оксмаксщ, 1 илуково-хехгпчнк:-- прогресом.Управлял цл« ыздкэ г екоаог1чнйми ймперахивама потре-5уе екглсг абр» 1 вс1е\ соз1ааьво! д1аиьноот1, И ор1внхац11 иа фупдзмс-ктакьн! доьгочасн1 е1юлого-гума1:1стпчя1 Ц1л1.

Ьаасч а ткм не моана не звааахп на зхдксскс нкзькик р:-ьевь культури 61дьео1 чаохики нагого сусп1льсх£а, особево кедссхах!:1х гкшг мкгогЭчякх проблей, Мдсухносх! 1нхересу них. Ьс эо2с1!.; позигкгнии фзххсром, кр:ш щ,ого, буга ср1-снгя:;1л е кинулог/ (та й псдэкудл сьогоднх) па фзрмування •:5-:<нг-:нсго ыисдеиа, кохре свсг» аЗсалвхигац!от приэЕехо.до тгхнс-:-:рахнчиого быатьох природсаеретворюя-ак про-

екта. На сьсгодн1са1к день стас очевидЕНам, са усп:паа ро-а=:гг»Ц1Я р:г<коман1хнкл проекта Е;ф1сення екодоггчних проблем ысл-лих-а т 1.11 ко: тодз., коли .година усыдомить об'екишну кег^днгттг. раЩоиагьного 1 вксокоморального схаглання до

0СК0ВН12« гагданням деряави.яка .поставила соб1 га мету саос! внухр!вньо1 1 зовк1заао! д1ялънос?1 на за-садз.". ивсрястаяяя дссгггн«ил ексгоПчно! .кулмурк.е схворги-"я такого кехан: ?••-/, лккя гзрзлтував би асдзяи реальну свободу негодной! у соща-тько-ярироднсму ссргдовыд! у поеднакн! э ЫдпоЕ1даль-н1гта га це сергдозице.

к^е зууоежое 1 рсэкригае актуальн1сть та прак-. гниения у вир1з£.~:н1 суперечносх! вгзеиодП сусп1лгст-гз 1 прзгродп, рол екологДчка! культури, 11 метсдолопчких гзсгс.12 1 пдях1в фориуванна.

лро&л?!■:::. Сгляд джергх та л1тераху-ри, "Г'Ее^екк; гад час написания диоертсц1;"г;га1 рс^схк.дае ,г«г-у г;:сксвок, язсгта? 1 госхрсха

— у се:т:, зуиовщи глиОсю/ ггцгка-чге-

г-с.-.:дхен:-1?. р:еяомзя 1тних с-,"-

пхльства та назколишньсгс природного середозкзз як вхтчи?ня-н;;х, та: 1 ззру51жних йвторхв.

Великий вплив на вивчення еюлогхчно! проблематика мзли прахЦ впдатного вче.чого В. 1.Вернздського,' який це кз псчаг;су XX ст. гтздзв 1дею про те, п;о лзсдзтво повгнно вгят;; кз с-?Сэ зхдпоз1дальнхсгь за еволхзхцв бхссфгри.Його .бшсфернс-косс-"ферна концепщя стала взгсмим вкладом в розеиток наук:! : рг-зумхння екэлсгхчно! культур;;. За остаанх рога з цхех ттрс^ле-ми були опубл1козанх прзцх Марковича Д.Ж., Крисзченка 2.0., Урсула А.Д., ГхрусоЕЗ Е.В., Голусст М.А., УгпсбРвг Н.Н., РеГмероа Н. та 1в.

Сьогодення дзз нам досл!днкк1в, як! вказуять, до с/чзс-на егялог1чна ситуация яотребуе рэзребки 1 впровзд^енля та-ксго поняття як еколэг1чка культура. Нзйчзстхпе прксвлчгн: цьсму литашш спрацсза'ош можна зустрхти лтше у вистула* кз наукових конфереЕЩях, аСо у вигляд1 о:сремих рогдхлхв, па-раграфгв, глаз у исногр.'зфАях на гзгальяонзук??у теыатжу у галуз1 дсслхдас-нпя ззагксдП гуспхлистга з налкглеттм дов::цем. Оодл мсязга в!днгсти пращ тагас дослхдникхв я;-; Афонию! З.Н., Гадеева Г.М., Е.В., Гумгрова 2.А., Кхсельсгз М.М., Солдзтгана 1.Ю. та хна.

Певнз увзга прид1леиа значению рол1 екслсгг-снсп полхтг.-кв у прспесх становления вэавшн суспхльства 1 природного середсвгсца у-працях Случевсьюто В.В., Гран! из Ю., Качнись-кого А., Небсженгсз В., Алхмсза А. А., Погсрелсзз Б.В., ¡Г;;^ В.Я. ,Клп<оза Ю. ,а такая з п1дручшку "Солхтслзгхя" гид ре-дакцхею 0. ¡.Сешивз.

Разом з т® еколсгхчнз культура не в язиг;с-м. ыд1р2эз;п( вхд такого фэнсмену як культура в уягверсальному рсгу»«н:п цьсго псняття. ВхльШстъ дсслхдкикхв, та1:! як Волков Г.Н., Гуревич П.С. , Злоб1Н М.С., Кзрпогз Л.О., Мзркарян Е.С. . расенкэ Н.Ф., визначаючи, цр культура це те, со не г бе?по-середнъо природою, все д вкззують на тхснкй зв'лзс. игл мек?1В, ко складають соц1окультурно-природкэ сгредовгта

динк.

Суттев;гл вкладом в розробкг/ ц:з'1 проблеет стали дсслхд-яэкнл такого яззета як еколсгхчнз сзхдэмхсть. До них кслна вхднести ярацх науковщв Баранове! В.I., Басильгва Н.Г., Бе-регапяа Б.Ю., Бсрскнега Н.Н., Крз?ленкэ С.М., Ксст;кгксго М.5.. Стручгаго! О.П.

Ал-:- •гколсгг-нз кулътура не в:шпказ сама зэ к:

андимдуаяыаму, н! ка сусшлькому р!внях.Вона шже а'яви-тись лете в процзсх аирслэ! еколоПчно! освети та екодогхч-чого вихоэ&чаа. Нитэана екояог1чио1 осв!тк д!стали свое в1-добрзя?ннл р прг_',чх Бьергзо! 1.Д., Карзшпвево! Н.В., Назаро-вг>3 Н.С., Огороднику КБ. .Петрова е.М., Трух!на В.П., Хомен-ко Т.А., Черного I н.?л. .Мазура В.Д.

Акал:? л!тератури св!дчить про те, цр проблема еколо-ri4F.cn культура -нк шШткчного явюд потребую» оеого яо-дельиого ' дослияапня. Э'ясуваяня сут! екогоПччо! культури розглядалоеъ аде51льиого в рамках ф!лософсъкого та соцЮеко-лог1чкого анаигу, а лсттичяий врхз, як правило зализався погз увагоя доо,"лднж;в. Але будь-яке сусп1льне явице.коли гонэ втягуеться в сферу дер;г.чвн;тх, пол!тлчкмх !н?ерес1в,наби-раз поэтичного аспекту.Тагсш чкаом,екааог1чна культура,, г.реиес 11 формування.вклвчазочиоь в коло державно! политики в газу?! пркродокористування 1 пркродоохорени,нвЗкраоя. рио политичного яви»£. КР1М того 1код1 екслог!чну культуру ото-толнкоть або з еколоПчно» оз!дом!стю, або екояотччнса по-Еегцнксю, аЗэ з досягкгннзми в галуг! скалог!чно1 дгпльнос-т1, ¡до не Д0520ляе рогкрити Н суть 1 чхтко вияонитк и структуру.

Явно недосгатньо дослгдкека тает система еколохччьо! осв!ти та <?кодог!чного виховання з сучаоних ушвах наго! дегтаги. Ад.че г г гшноз тштичикх роал1й в Укра'Ш потр!бн1 оновлен! подхода до проблема формуЕанвя бковэг!чно1 культура. Тему сбрака для дссл!дженкя тема е актуальною як в теоретичному тач 1 е практичному в!дпошевкях.

мета 1 заздзпня д'.тапдаеннл. При вкзначешз! мети ц1б:

Р060ТИ МЛ ВВОДИЛИ О ТОГО, КО СЬСГ0ДН1 0ПТИМ183Д1Я всазмоди

сусШльотва 1 природи б сб'ективноэ необх!дн1ото оучаоного суспллького резвитху. Мл робико спробу до&пджвннн ОДНОГО 3 найваждквиая фактор!в цШ оатиы!аац!1 - рол! еколог!чно! культур*.', та глл>;12 П фераузаиня. 3 цього випливаотъ так! газданьл, ир пост&зле;и у какому дксертац!йкому дссл!дженн!: -довести, та з сучаоних гколоПчнкх умоаах формувзння е;:с"гг;кс>1 кулыуря зумовленсг не лиае екологичнимк чи куль-туролоПчюод: проблема,'.«, а тазюж псааткчни;«! факторами-

-рогкрити роль 1 теце еколог1чно1 полтик як слонука-ьчого фактору фермувания еколопчно! культури, мета якз! не гагссзааня чк утршаккя влзди, а регулгва^гкя в!дне»з:гаг пол!-

ткчких суб'ект!в врдо виксристашад к охсрони пр;;рсднсго се-редовтща;

-прознал!зувати еколог!чяу культуру як. в1дносно самсс-т1йну складову частику лщськсп культури як уШэерсзльного явищз;

-виходячи э д1яльн1снсго внэначення культури,псказати екологхчну культуру як вхдпов^алъне ставлення людини 1 сус-тльства до свого навколишаого природного середовища в прочее! перетЕорюючо! Д1яльнсст1;

-виявити вдяхи ектоПеацП сусп!лько"1 св1домост1 як необХ1дно! пэредукови вир1пення проблема фермування духовно! основи еколоПчко! культури;

-проанал!зувати 1 угагальнити феши екс.гаг1чко! осв1ти

I

та еколог!чного виховання як зесо61в формування екологгчко! культури.

Теоретико-методолспччос сотоаос дсслзд^суня стгзп: правд в 1 *чиёияних та ааруб1Аиих фшзеофде, шШнмош», ф&ив-вдв у гаг/г! культурологи та екодоги. •

■ У нагому дослхдкенн! ми ззстосозували методи сучасного паукового анализу (дсторизму, ::б'ективкост1, систему, со?! 1 т.д.)та принцип« гумзтзьу, цШсност1, зв'язку, здностЬ Вежливе ыэтодолоПчнэ значения для в:1ршення поставлено! проблеют мали думки про сутн1сть пол1ти*и, культури та цив1-лггацП, ся1вв1днозенкя культурного та природного в процес! взаемодП лядини 1 навколиинього природного середсзица.

Наукова новизна дисертащйного досшджаяня. Досл1дження Ц161 теми дало гмегу глянутя на еколог1чну культуру з нетра-д!щ1йного беку. В сьогодвдашх складнях екологгчних умовзх фермування еколоПчно! культури виступав як нагальна проблема I потребуе свого политичного вир1г:ення.

В результат! досл1дження проблема в дисертацп сбгрун-тоЕано ряд положень, ир характеризуются науковою новизною:

-розглянуто еколог!чну культуру. ! еколсг:чну пол!тику як фенсмени взаемопов'язан! ! взеемозумовлеШ.ЗмЮт ексло-г!чно1 пол1тики,П реаз!зац!я передбачае певняй ргвенъ еко-логхчно! культури суб'ект!в ц!б! пол!тики, 1 завданняч еко-лог!чно! пкйтики 6 створення умов для фермування в суспьчь-ствг еколоПчно! культури. Основним зм!стсм екэлогачно'] по-л!тики е регуляц1я з!дносин м!*. ляд!!.« п;сдо давксл^ньсго природного середовища, його рац!овального вкксркстзння 1

ефективно! охорони;

-на сс'-:с21 гнал1су покяхтй "екологХчиа пол!тика" зробле-нг еиско'^к про те, ар вкологопод!тячна Д1ялън1сть мае на чеп не г.-ислвз!;;;?. по.г1г!тчко1 всади та И утриманяя, а вплив ка вляду подо г—" сильного вихориотгння природного середо- .

I йоге ?фе;:т:"'во1 охорони, а такох регуляц!п в сусрлль-отв1 В1ДНССНЯ ? прягоду природи;

-при роргляд! понять "ек зог1чяа беэпека" 1 "нацЮналь-ка еколоп.чя.~. б^зеека" введено покяття "еколог1чний сувере-нгтр-т" як яе£этсткзн1стг. нааДональво! територИ з боку еко-лог!чко эабрудотто« ч'/нгатав 1нсзешшх держав;

-гаотосовув'Ш д^яльнхекий гпдгид до розум1ння оут! куль-тури, кокпаак-, Ер ьона в не просто д1яльн1с?ь по перетво-реь'нв дх.чскоот!, а вкс.тупас як ставленля суб'ектг до щел д1йоност1 у проц^з! г.гретворквчо! д1я2Д>ност1;

-вказудчк нй т&, ар екологгчка культурд е ц1л1ск',ы, 5з-глогрзннкх, вадносно оааостЛйним явидем, яке еиязлябться у фекемькх загасьнолгдсько! культури взагал1, показано, с;о еколсг!чна культура - це в1дпсв1дальие отпадения л>гдж;< до сього природного сгредовигд 2 процесп сустплъно! д1яльност1;

-вганачено структуру еолог1чяо) культур", Еидалеио так1 ¿1 елементи як ензння про навколгакя природу 1 шляхи вгае.мо-д! 1 г нй»; наука, в-яклй формуються 1 уяагальюжться еколо-г1чт знак«; практика, в ягак реал!зу»ться цг знания; за-гьли! корми 1 навкки поведгкки яодиии в природ^ а

такая. уянлепня про еколог1чн1 проблем 1 -радицП, ¡до рпли-ваоть на пр;:гсдоперет^''рк!лчу д1яльн1сть людини;

-регглянуто 1 прогнал 1эоьз;;о форми сусШльио! дхяльнос-показано, г;с еколеггчна культура передбзчаа еколет ;гац1г вс1х сфер д1ядьнс-т1 лкдкни як гзксаоШрний процео, зумовле-ний сучаснкы станом природного соредовяца 1 тендевтями роз-ЮГЯГ/ ?й'н?к1в к!д еусятством 1 природою;

-Э'яссвзно роль нггсслогхчно! св1домост1 як духовно! соков и екелзг1чно! культура, вэгшгвим завданням яке! с надання •г-ксло'ччнсго змхету вс!м формам .г/стПдьяох овхдэмооП;

-зреблено еконоеск про те, Ер екологхчна оевхта та еко-лтчне виховзняя вкстуваать вэкдивкми гаг.обами формувэннл ?кглгг:чнг1 культур;:, оск.льки черев рколегхчну ссвхту люди-на дхетьг осксвккй оСсяг гкань про приредче сэредо^-лд-;-, а чс-ргР -г^лепч^е вихоганнх Щ гнанкя стать И ваутр1вн1Ш1

перекснаккями, Нзуково-прадгтанд значения роботи. Резулх тэт:: дисерта-

Щйнсго досл1дл.~ння ио-;уть Сути використанх в педальый лр;л-Ui з екопол1тккл, еколсг:чнс1" куль тури та социально: eKO.v^-riï, а таксж у siipiseani проблечи ззазмсзв'ягку лсгим;: ?i сео:ы навколишпм середовицем.

Висновга дксертацп молуть бути використанх в наЕчаль-ксму процесх при читаннi лекпхй та проведент семхнарЛв з пол1тологх! ,фзлософ11 .oouiororiï, культуролог!':,педагог^! та хгстх днсциплхн.

Деяк! полслеиня дпсертацх! молуть стати основою для ср-га.ч1г?яцх: i проведения euxobhoï роботи г молоддю, просвхт-ницько-пропагаидиотсько! рсботи. Матер1али днсертаци ысдуть бути вмксриотзн! партиями, рухамя, громадськми оргач1гзу:я--ми для рпзробки choix еколог1чних прогрзм.

Апробацхя досл1джен1;я. Ооков;п уатерхали дксертяц1йя">» рсботи впкладек! у дскте^ах чъ кафедр i пол1тологх ï Л>в:г:>-кого державного ун1вергит-. -;/ iM. (1391, 199",

1993);булл обговорен! на кг.^г'др! i 7лз1вського дер-

жавного сьльсьгаэгссподарського 'Институту (1393); отрпмали атробагдю на Ресяубл1 каясьr.ii: нзукот:о-г.ракг.:чнхй конференш ! "Проблеми ryMauisaïUï техьччно! ocbîth" (ВХнниця, жовтень 1992); Республхкакськп"! науксго-практичн1й г-онференщ i "Гу-манхем. Лединз. культура" (Дрогобич, жозтень 1892); Науковп"! копференцП за п1дсу:ка\:;: наукоЕо-дсслхдно! робсти у 1992 -1993 ЛТЕ1 (Льв1н, 1993): Ззхтнхй кснференщ i риклздзчхв та acaipaHTiB ЛДСГЧ за насл1дкамл кауково-досл1дно1 гссоти 1993р. (Льзхз, кв i тень 1994).

Структура рсботя визначаетьоя гягэльчс.о дсг1кс-о днсер-Toui&îoï рсботи, меТсэ та ссновкжи завдалншл? дс.-л;длекч*. Рсбстд сладастьоя si вступу, двох рогдхлхз, висисакхз : списку л1тератури.

огнсрнпп змхот дпсертздп. У ег-туг.1 Сбгг-'нтс??нЬ .-.кту-атьяхгтъ обргисх тем!, охарактеризовали:'! стая И оярчлзаи-кя, визнченх мета i газдзяна дссл!дхекнл, язгвая. пслс-.ч*янг, якх гиносятъся на зачпст г мхотять ^лементи нсвигни, тесритична, метсдолоПчна основа- днсертгц: ; та И ну/к:-во-практичне значения.

У перзому рсгд1л1 дисертацх! "Суть 1 --гг.-ктур-. .-r^a^i гг-:но: культури" дссл1д.тугт1:ся с-сисвн: елемектн ексд-г .

культур:-:, розк^аЕОТЬся псл1тичн1, еколог!чрл, культуролога 4Hí зояг-гхк фунягаонування ексяог1чно1 культури. Зокремз у первому ;'Ккодог1чьа пол!ткка як фактор екогог1чно!

ку ль тур'.-." йде про те, ар формуванкя такого феномену як еколог1чна нультура ,-умозлеко не лиге еколог1чнз:мн чи культу рслпг гчк:с:и пктаяяями, а такох пзИтичлшя факторами Сь-огод:й псоцес формуванкя у членов суспШства вколог1чно! ку;:1 тури чи :>;э головном : апрямоа peaaísayi: екодог1ч!ю1 пол i тики, а одного боку, э i нзого беку - для проведения ефекхгпко! .:.*:с.гог1чно1 яоз1тики кеобххдна наягаЮгь в сус-

niítCTBi П0Л1ТИЧНИХ CyÜ'CKTiB, КОМПвТОНТНИХ в г злу Б i еколо-rii, rcTooüx проводити еколоПчну пол1тику й з1дпов1дзти за результата uie'i поаАткка. Одну с гслошшх 4уккц1й у форму-вакя! таких cy&'eKiís' i Sepe на себе еколог1чиа куяыура. Гаюм чином еколог!чна культура й екологачвз пал1т::ка вкоту-паютъ як двосджий вроцео форму&сакя bírbochh в cycníJ»o«i •лэдо нозколшнього .природного середоззща, йэго ралцокалыюго зякористания й ефектиэно! охорони.

Розглядаоч-л правотрзЮтъ вживания тер:,»дну "екалоПчка пол i тика", вадэн&чимо, цо досить часто экологiчяу пол1тиху рогглядають як регулятор вхдносш; М1ж суипльством i природою.Автор д^ертацп Ыдэначаз.цо ссновтм emíctom еколоПч-ко5 полатики е регуляция в1днссин ке шк сустльством i природою (цш займаетъся ссцгальна еколсПя), а регулящя вхд-hdcv.h mí;«, людьми цодо назколквнъого природного середозида, його рационального аиксристання i ефективка} охорони. В еко-.".rri4Hi:": пол!т;тц1 вхдпосини носять суб'ект-суб'октний характер, а'визначаячи екологачку полынку як регудящв гадносин м!д суспхльствси i прнродсю, коняа, таким чином, - кзд1ляти пр:гроду суб'вктизюй.щ к кости«:;.

У дисертацП проводиться думка про те, що сан термхн "еколсПчна яэл1тзэ»"а'явился недавно,однак суспхлъкий феномен, ср Д1СТ&В т-зку назву, виник ке сьсгоднь Еколог1чна политика реал1эусться в сустпльств! э тих час1в, в1дколи пос-тало питания регулхзванкя в!дкоснн по висориотання природи, тзркродних ресурсов, а ггодом i щодо п;;орояи природи та рацг-снзльнзго EiiKopüCTSHHH lí багатств.ЗмЮт i эаздаяня еколо-пчно: пол1тики обумовлен! П конкретно- icTopimíssi yuoasu?:. Це е'.'лрлябться в 1снуваюп до сьогоднхпнього часу ткх процэ-с:в, цо ш! нагиЕ-анко еколог1чксж кеОезп&коа.

Довгий чао у ллгэра^р! 1 -свгдомостг людей пакуналз думка, цо головяод пркчинсэ пог1рсення стану нэвколкенъого природного середовкда в привата власн1сть на засоби вирсб-н:тц?вз, з такта на пркрсд.ч! ресурси. Але з>пн на кра^е не в!дбулось 1 з1 зшнсз зласност1, тобто з встансЕденням за-галънснародно) влаоност! таляхсм наЩонал1зац1Т. В1дСулось Л1ПГ» тотзльне одернгвлення всьсго 1 вся, в тому числ! природного середоЕища 1 кого ресурс!в. Природа та и багзтства у з1дножнн! до лодгсга стали зиступзти або державними, або взагалх нгчи1м;1. Зяикш вхдчухтя господаря. Природа выявилась гцдчуу.^кся з!д лшдини.

При такому с?ап справ еколсг!чна шл1тика екявлкайъ як реал!зац1я вол! взздних структур в галуэ! експлуатап)! при-родшк ресурсхз й схорони природи. Причем як ; ркеялуатяуя природи, 'так 1 П охорона перебувази у в!дан! одного суб'гита - дпрмзьи, пр призвало до безххлгтрольного нэдеяня нзвко-дкшаого природного середовод. А оснсгна каоа нзеелекня бу-ла усунута з1д пркйняття в галуз£екслсг!чно1 яол1ти-

1С1 1 виступаяпг лпзз як зас!б' реал!зя1ш плзн1в владк;с: структур. Це було заке::о!,арним явк^см 1 эумсвлявзлссь трак-туванаям су?1 политики. Вкходячи з того, г.р гслозкнм зм1стсм пол:тики е зазиди влздн! в1днссзши, в наз1й кра1н1 П завяди трактували як д1ял5н1стъ,скгрсв£ну на ззгеивання, утрималмя й виксристгння влади..' В такому раэ1 втручакня широких мае населения, р1знсмзн1тних. софалыпк 1 поз1ткчних груп у ги-робленяя е;«злсг1чнох гол!п«д розгйЕЗвалсх» як пссягзннл на ионслсл!© влади у галуз! вякористаяня природних ресурса 1 в с*ер! охорсни гтриррдп,

В дксергац11 нагалопуеться,цо лол!тачнэ ¡еггтя яабагзго складнее, 1 хоча бСропба за владу., II утрк'-зиня д1йсно скждапть гыгст пештп.та, все к не вичерпуються кк:. До пс-л!тики мскна в1днести' тассж х вплив або тиск на владу л-гвчих груп г прпгсду т:я чи 1пзих питая», зр пстребують влагкего зяр1пекня. такого прпяшгпу дотрк^/вться рггяоуачггнг ■

еколсг1чл1 парти, рухн, пркродсохорснн: срган1?али".

У дгеертзц! 1 зреблечо зисновск.по еколепчна ггол:тгкз -це нр т!льки д1яльн1стг,::р • хярахтеряеувться бор'.т!'^'.« га вл-тду й утриузняя влади, а дхяльнгсть, скеронзнз на ги-Г'^^леннч нсг'1 ?1днссин м:.ч ссц1альн:М! гр'/пя«'..

1нститутам:1 в1дксснс зикоркстання 1 гбереження приоолп.Уз?*-

яаку г 'там в1дхреолтея»ся,чз суб'ект еколоПчнс! поайтики це ке ссоъ'яггоьо суб'ект, хотрии характсризувгъ ся боротьбоя га асл1Тйчяу вхаду m ytpmssm IS. . Суб'ект зкодог!чно1 -по-'... rimo» - дери^я,' - 1вдкв1ди, cettfsiaHí групп, -perioBaabHi, -яац!ова»ш1 та-к!*нарсин1 cprsráeaniíj asi впднвають ва.еко-лопчяу TOsiTií^', aso вяроблаяяъ И ворки-1,- -sai«« -чхаси, er Bopsers ■¡юродукаап для регуляци в!дноскн срдо природного -сере-давяща. ■".- " . -. '■'"■■

Гоняю«* гагданззм етагопчно! saai»«a сьогодепкя вио- > • тупаз.водсггявя екзааг1чао1 .кризи./! -.-створия®f • вколог1чво1 _. &еюекя"& сусвШстаиВ дкоертацп робиться акцеат sa те,вр:-maxarvaa. Седока.- -ца as - лаге • твхЕога?1чяа йегтка, . тобто . aaôssa&ççsœ eignsarftso s^iâm&ç.TexspzorivBrax.çxn^oiB. Туг >£ш& .ifoe про sapee шаатта. - фориуваняп вац!оналъво! .б&апеки ' в rasysi с-кологП/" У "че .Есаяттз' автор вкггчзз'."! вахист з1д акту аахоажжяя чк оеолод!сая ягазсь дераав.оа ариродккни рз- .■' сурсчии iscoï 'сиговина »тей&\га.1Ьайшв- cTasunca в аетрадя--'."-uiîTHCiiy panypci - гзратг/геяЕя ôîîzori4H02 Оеааек* ва'випадок.-• ькзлгПчпс! arpeciï i не обов'язетво П1Д~Ч£С возквсго гсокф-лхкгу, • Адда? екологгчна srpecin лкш катя а!сцэ "1 в .аирккй-/ час.тлму п>о у вкладку бкалог!чно1 авар!!'. паеирекня змолоИч-кзгс зайрудкеназ но ьушжатьсл ка ыеках нзц1онелышх гордо-

erse,, правк-приою е. постановка'яргшемк. яро/ ш«ггог1«иии суверенитет i кого гахкст, вр Tieso паз'азето s пмтатшш про. деряагнин cysepésiTOT.? дкоертац!"! вказуеться.Еф эшзлегнчнкй . сусар&нгтет - це суворенкет,- ср рагоа з недоторкийотз крр-док!в в1д saBSiESboï arpeeíí, rapósryeеказог!<ку кедоторкз-• • alen тержггрП .-nsoaasssoi деркази.s :бску_;хкйи кра1и. Ba-SKCT даоро- cyE8posiT?vy досетаетьса tgyxpiSBliet гессбаш, -яапрлклад, а&нсгсзааазяэц крз1эд.Берхозна Рада. Украшг .врий-васа "Закон про око posy каакоаг;нього пркррдиого "сэредозм-: s¡a". I'czcbhîi: гчалдашаз в ^сц/.аопекгг в.■ агдсиуцэяня ке--ачкцюноЕаяого ввозу на, т£ртт>р1о !фа1»и неббвпечнкх . "рад!-, оактквякх, KiüluBíK, 6icsori4Bœc.pe4DBis.îa Btçxcais..

£усхгггчая& суэйрекитет. oiRrptar/etbcá там» i bobhískí- .. ик «1кн2родЕЕМ-л факт-opajo:. До.ши Koxîa ¡81днастя дао-i бага-TocTopoHKî' договори, KDKse¡r4ii¿ s -rat-joi йххкаредн: npraHiss-"- ;, диугь в p-;-riCH-_-büC'uy i bc?cbitkío«í' usctsSí .'' Itojysä' рггтоетг/гатгтя csítckoí с21втяварвот8ш acutí явш, ,е«оао-

MiiHi, a ,; мсжливо, i зсснкг саикцп протп тих KpaiH, до с " егалсхйчнс небеапечтак стосовно iKsax держав.

3 сучаошх еколоПчних унсзак cbitcbs ствтовгриство не моде перебуватк остсропь вгд пр;гродсохсрокм!х проблем, кт.ля результат!! эколопчно небезпс"«01 дъяльнсс?! в одни! кра'.Н! мояуть руйнувати природне сэредовкц? 1кпл!х кра!н. Тему внут-ршня екологхчнз noaiTinca,в1дм1чаетьса в-дпсертацП,- поажгаа бути збалансовелсз, брата до увагя тхязродн1 аспекта -«:сло-Пч!пк проблем,, .врахозувати еколого-нзуког! разрсвки, соц;-альн1, еконоьйчи! i.naaiTiwHi втагоги як свого населения, так i хкпкх народis. See це повинно спряиовуаати екслогхчну политику в. русло фориув'8ння в. cycaijapiai еколсПчно! культу: ри, як в1дпоз1дальЕсго стззленнядо "кзгколизпьего ПркрЗДЯСГО .середевкца. . "..'■''••"

'..'."Текв cycntsbHe 'яваде' вк С!»азг1чнз.культура виотупав яг як окремки феномен суаплыюго роз витку,' a еккздовон чзо-•ТННОП куль тури ЯК ун1вг;РСЗЛ5КС?0. язпдз. Тстг/ лсг!чякм предев-денням цього б ыатер1али другого параграфу "Культура як 'зул^тат взезмозй 'яеггу лвдинк та пртяоак". Поняття "культура" е яайваг«Е81пз1 в нагому сьогоденяЬ У той -хе чае це поняття мае -загальния' характер, • цо дозголяс' трзктузззга' його досгпт-пирско, залежпэ в1д .поглядев дссл1дн:к1в.. . .

Тому в, дпсертацП нздазтъея. . недккаго гиачення рол! 'культура • взаталЬ" при досл1дтеяя1:' wworiinol культура. в1до«о, культура, в скрскому. плач!, вазнзч85ться;як HKiona х?рзкт?рист:гка влзске\соц1«иансго,. "вхдмхкясга вхд природного,- завдяки чсиу 'ладют i 8вд1ляе?ься з 'аряредп. Ц» поясяг-.зться ткм; др. 'одяиы г вгяливпх лроягЛв куль тури е оа!дсмэ д1яльн:с.?ь суб'екга яз в!дм1ну. sis яатурягьяого ходу под!й у природ!. ■ • •

Зказуючи на рознежувэхия культура i ср::ради, разом э Т/!м не ?,толна абсслвтязувати'ш в1дм1яяхсть.' Культура i природа - це пркхлзд прсткяежнос?1, лкх в. npctjsci-.CBcro реггиг-ку п?редб.-ч.-лть тЮнкй взеетгв'язок, а на сучзсному етзлх нав!ть взаемеззлежнхеть. Автор .доводить, со. -лгакяз на5ула ча-?!-Ki2 нг/льг/ри не всуперс-ч пркред!,; а тему, гр вена пе;-'••**/-еэле з гзр/енх! з яеп, черпала в' нгк розу/дкня глзстивк* :а зангнхз i г 3*ilK5HW/ 21!тляд1' з1'дтзсргвала у ^зт?р:зльрл:;<

Ця вгагмод1Е лхздини а природою, на ockobí hkoi гароджу-еться w-bTyps, вздсувпехься в npousci fliájaHoorí. Д1яльн!с-hï'iï пак дослХдхгин! культури дае змогу розглянути

т:рс"де.г. тадг.за в кула туру як процес опредмечення -

рогпред.\:->чекчч. .Эодх-ка розпредмечув. предмета! форма природи; НТЯГуЮЧР ÏK ДО ПЬЯНОГО р!ВНЯ у СВОЮ практику. UOTiM. 3SOBO-1ви! ш пс-рвроолен! фррмк я", кульхурний MaTspiaa, века сп-редыс-чуе «его в новях форма . схЕоряочи тик самим нов: культура! бертл.

У npoffeci д'.'яльноот! лхдика. яехдахь э влаотивосхей. прхродио! Торкаючись i! BHyrpiBHix 1.-атер1акьких

зк*яяк!2г -ío^a верэьодить !х a кежливих в д1йск1. Maxepiani-?зд!я дiazh",cc?i в речовгн! ' пряроди вкступас процесом схсд-жеднч д1я.';±косг1 за влаотивоотями «axepiasy природ: е- предмету ферму кулмури. иоаша сказгхи, qp- псказнпком охупезк роэЕг.кут'^?! с.уоп!лгстэа на сьогод«1 s но,т!лъки перетворвю-ч;;й ккоиалчний потешЦаг, aas ы re, роовилута ко-

го oKo.ïnriun засади в орггп!гацП дхяльност! у стссунках "s назколипчш природном пер-эдовнщеы.

В дкеертащ иволгу доелддаднн! проводиться дуькагцо сут-НЮТЬ кульхури Н0КОХК13О ПОЯСНЯХИ, ВЯХОДЯЧИ осе з природнкх рта. Те, , ар влазтиве предмету культури, не пояснвехься плакк влзсхивосхяип "ero wwepiaxy, s якого bíh вкготовле-няй. Таке Сачекяя привело б нас до "голого" катура/пзму, вводить культуру до предыехио-речовик форм iï прэяву, не розкргааячи культурного sMicxy в RiaabHocsi ладей.

Суть культури usaia пояснит« лете враховувчи emIct пропсу д!ял5носх1 Sa кродаетяюс: ферма® культури сто-. :ть лодяна, i тему аиал1з «ж форы б aaaaiscü не предмет«, s ¿едини в npousoí cycnis-Eoi д!аакоот1. 'ïoôxo культурой е не сам предо?, агаэ.предмет!в ча вид лвдськэ! д!ялькост1, а тс:: гшех, nom гдана вйзадзе в 'ярздмет у яродос! ддялънос-xi. На думку детерхгяга, ?вю&* ¡Ыстск ваотупзг стазлсння cvö'ekx3 до того кредмсга. ка яккй спрямовааа кого д!яль-Kicxfc. Коли агаина приступав до ператворкичс! д!яльксст1, cnpñMCsaaoi ка karepios прьродй, abacas гжодгант, ïq воыа îcpws в сс/бг певн? стаслоння до предмета, нз якзп; спрямова->:?. ул ziHíiHicTt. Як тд-.гнз ставиться по об'скха в прпцесх'-iiÂTisccx:, хаксв : ?уде са^а aisxbaicxi. . Схг.о,чокня пгредус к", si."», гона sarrynas у

енгляд1 образу, задуму, плану д1й, тобто. ставлення б наделении природою суО'бктивного.кесе в co5i соц1альне. начало в прочее! д1ядьност1. Внходячи з цього.у дксертацП зззнача-бтг>ся;.яр сама стаз^еття лэдкна до предмета, який бтпгубтъся в кулътуротзорчлй процзо,. i отеяозкту зи!ст куззтурйг

CyonixbCTSo.B особ! cboix суб*5кт!в - д<?р«ави,Еол1тич-22х pyxis,парт!й, водой,- почивав усв1дош»вати д!йсн1 маош-тео!! лидсько! -д1яльеЬот1 по перэтворэнБЮ пркроди,ставить пэ-рэд ссбсз оаадаЕия.стЕорення иозого налряму в культуротзор-чому гродео! - еколог1чно! культури.Саме цьому приовячешш параграф дисэртац1йно! робо-та "Еколшг1чка культура яге стаз-леняя до вавколкззьго природного середсвгеза." ЕколоПчна культура Ticso поз'язанл. а загальпеэ кулътуроэ народу,базу-етася на сспогпкх II оасадех.б з1д0брач8швш И розвктку.Бона як сгаздова частила куль тури вгетаза, не вводиться лросто до'яряродопоргтзерото! д1яльност1.В pcScTi проводиться думка, по екогог1чпа кугмура • - цз оооблизий гр!э культурник «Э1ЕД, по опряшвують ладську д1ядаа1сть на Енорядкузшшя взгвюдП сод1гшнсго - i природного ссрздов:2г,а. ЕкслоПчна кулатурз лгогашерэд - цэ в1дкспенкз едеоот! суопШотва i пр:!рсдй в рс-жкч ссц1спркродная эз'яэк1з. В ц!й. акост! ®«о-люгдчпа куадоура вгяенув нсг9нтрсп1йну фузкц!в, тому, со сараяв СВОДИЛИ рогулацИ С&ЙВШК Пр0ц901в, ЯК1 В1дЗуВ£ЯТЬ-ся id» oyoaibcsBou i арироднш сергдовгпдом йрго'прсбування з i-етсэ гбереяеияя гаягг5щщатвост1 б1ссф®ри i роззктку II властивостей забаапечузата зроотаи! . р1нно'.'ан1тн1 ладськ! потреби. .. .

ГЬ pes ejsozorixna .здгатургг -шоазнув разом з наукоэ, сафзиа з onosorisa, га в таял- сдзхзг$1ч?пга всосбсм орган!-зсЩ1 козефзрз, часто спригсуга 'з1дня25?ппа •сфзктгЕгост! нву-kobgI тзер^оот!. Екогог1я ssaraai кев заягкзэ,- оазчопня в ноосфер!, рск1»ма розтфава^гажшьрргапку- лрпроди.Бояа в!» Sirpss зетку рогь з регаитку як цзггрХалыю!, , чек i духовно! кугьтура. Згадаюг 15 материальна кугътура пополнилась тгккка вартоотяаа зк граредоохсронваЗ фсад, езпоз1дппкн, иа-гсз1дхсда! гироОкгцпз» е-юзоПчна Tsxsissa i isxnizoria. Егжз еяогоги пк науки ла рогвптек духовно! культура вияв-газться у фг^змуваая! возах газугей гпгЕшя сшаогИ эдани, глобально! екояогИ, оса^авьяр! оиогогИ, хяу/иозах п!дход1в Г,о содавгвлня i pocaniiiy ерЩалъзгх, сясноа1шся, шхИтотнях

• -15-. • . ' -

i культурник., проблей. Аде' за допшогов т1лъкн екслогхчного знания вакко регулввати i прогнозувати tí цроцеси, hkí в!д-буваиться в скстеш "сусгЛльсаво-прирада". У цьоьгуплаях екогог!чна культура Ее е одкопорядковнм втш&и a - erasorisn. Вони EiflpisiiHETbos насацперед предметом свого розгляду. Еко-лог in розглядаз зв'язкн ва piEHi "оргавхзи - кавксшагае при-родне середсшипт/з", a екологХчна культура поведыку на рхвн! "суснхльство - ЕавкшзпгкБ лр5!роднэ сер*ёдоЕще".Аьк|р вкхо-доть з того,гр екодоПн як наука сталсзить елемект екалогхч-KQX куль тури 1, сйввхднаситьсе 3H9ÏÏ ЯК одкничн8 з : загаль-

НКЦ. .;"'.; ■ 1 -'■".'•'.'' ' • ■ - -

Еколог1чна культура спркзз св1до»йй'."рёгугяц11 ' ебьйнпих. дроцео!в, Ер в$д0ува2ться ií¿s сусахльстБсж. i пряроднкм сере- . довлцэм» с 1Í3TOD вбере^еннз кого';для'"задо2ак>ши потреб аде- .'

Як i культура. Bsaraai , . ЬкологАчка куль тутзаферщубтъея i виявлябться в npoi'ecí ^íesbhootii в давоыу вшадку - еко-zori4HD'¿. Цэ з1дбувазться toíív, говориться Б ДПОертаЩ'! , Ер екодогхчна -культура, як ¿ Судь-яклй вид кулътури, на uas безлосереднЬо. пргдаетност!, а .набуваз Лх caue в процэс! дЬ

ялькостх. ' " "

Екохагхчна д1ялав1сго.вкступаз:Ее,т1ша5 якдхядьн1оть, ер спргшована на подготовку предмейв лрзфоди до перетвореи-ня предметхв npayi i. яка s основою для оптктзацП эв'язк!ь у систем! "сусп1льство - природа", - ала.к шгавачаа в!дн6сини »ix сашаа лидашк ердо отавлення до ирироди i природних ре- • r.ypoíB. •;.''. •• ","V .'.""• —'- '

Otos, в eicasoriw дхялмтхсть.тдкреолесться в днеерта-Uiï, noTpiCîio Еклпчатк полДткчну, екоиоах»шу, цзукозу i т,п. д1ал1-н1сть, нздхдивви цх види дДяльноотх егалоПшшм euic-тсм. Екологхчкз дхяльнють Еклшае boí ввди дхелькостх. У процесх реалхзацх! дхяльностх, спрямсвано.х на вкрхсення еко-логдчшк проблем i. н» допущения .уыов вяникненйя ix у мзй-бугяъому.гзодкна повгаща стати у не вне вхдноеснкн до свого Природного cepesosis», ' яхе ьяявлязться у ставленвх до Л^ого оередорл-д. Изячи природу субъективного, в© отаааешя в про--дес! екалогхчнох дхельност! Ее еалэречув сй'ектквиост! еко-логхчноЗ д1.т£ъеостх. Bono саыр об'екпадзубться в процесх peasiBauií екогог1чяял 0адук1» i lUaain л«диноо на практицх. Головня* -фактором, ' якйэт Xísíwrr«p>iay6 отавлення в процесх

.. ■■

екологГчно! д1а.пьностх, s в1длоз1дзл>не стаалекяя до нзвко-••гетнього пр!фрдного середовждз. ■'■.

• Поряд з вгарвгадаянии яаукоя, дхялыпспз i ставленяям з crpyirrypy екплогАчнох !сультур:т гл^лгггспт'ьсгг упвлеет.л, Ер ss:-никаоть в сусШльста! про .екмсг1чщ прсблеми,. та еляхи ïx вкр!яеяня. Значного вплкву .ni уявлзяня зазнэота вхд . вгцго-ааштх ya яародиих трэдами, гр.ветгаязя i склажгсь впродозж вШв У npoçeci cycni.45Kot ' д1яльность Уязленка i вмняя эдобут! за явпокогс». науки 1. традшйй, об'еюпаЛауятьса а лрсцзах. псзедгнтот водияя. у' своеиу грярсдясиу серздсвгй, í, текли чином, рэзлгзуються з'процео! сустдьзэï практика. От-;'.<>, з практика виступвз гашакм. crpyicrypamt ежягеятсм иа-логхчио! культура.. - - >

KpiM названия ea«;eHTía a'OTpyK5ypy-9«ssori4soi культу-,'ря -зкавчавио такса tsrí'поняла, .. як сукупнхсть духогних а

■ iraTopioarjrt гцпасстеп, сфгру-тзср'шстх.гпдстя стоссэпо природного серэдоадз, я. тгиаз эетальёсттрпйяят! -парил ^'.яагика II повед1нют з прярод!." • ■ ■

а»гог1чну культуру .з. isas?:»!"выдаст-jtyxoasoï кудьтурк

. (псл1т1г1л01 .íxparbhoí .худс.гньо! 1т.л.) сб.'бдпув cníj3hícts

•••гаадсаь - "З^лувшш'оосбя.греэдзпша сув^репноХ.асзадвяао! • Укра1гя: • А|отяе,фсриу&гякя егоаог1чко1; кузатурз -'. це • кгош-

. лексна . проблема,вярАсзння hko'í.'гбзчазтгся--sa Esisy рсэзнтку spix argnia- i'яапрзайв ¡-культура.• • ."..'■■■.

'У диоертад1|. врсблено висног0к,ёр'еяагог1чяз культура як вАдповхдальне стззгеяня -лгдкяа л. npc.yscí сусаглако! д!?ль-. лост! .. до шйкшшгкъого прарпднрго ■.серздсагк^.". sé.. доза содпз! а1д. нарсдг-енна. ЦоЗ сфзрмуззти. два- Ô0HC<SHM»rpi630f црвкз&с-тп богато зусяль,- /.--С -у,- .

■ ...... Цьсуу' лгггезнв яр.^салч^та ; другой "роздгл. дис&ртзцйшого

' noaxi&teEœr "Ресед^иева i ganar £дЬкуваакл <"талог1чно1- куль-

тусй".' Дсшувзнея '«иаэзг1чпо1'-'.кугьтури. гтссзредяозузться" . soie» ссфсиудяураоз еэтутйея, ■ ' стааявйапз " J дквайчяо SMiiscsTbcaj воза с~р"-лг>!, ¿£o, ^етязга, пррэскодяати ях фзрмувагяда, -Tai? i' я1даг5?П2& piara. еяагагХчно! культурл з cycaiíscTai. На форчувагня pisaa cïtcrorinnoï культуря влли-. засть. так! факторк -як crar'nrnirjrntpï, crsSiisrocTi (так®. CT86uaífflo?i) в. KpalHÍ, вкоасм1чаэ сталогпг;?. Ц«1 сроцэсза-• л?пггь sí д - part ' я»;еб1в • vscosoï í^Jcpb^ l з ïx 'потуннпм ia-формаагкням та пропагачдксгсакпм''пстэшцагс^. 'Ввдшзй'заааз '

кз формування еколог1чнр1 культури мае таras стан науки, мистецтва, лхтератури, рхвня культури в сусШльств! взагал!. - Ми хотЛли б у своему досл1джешп зупкнитися на дещо знания, аде не-менш рахливих факторах i недостатньо внвчеких у литератур! - еколог!чнш CBiflOMOCTi-, еколог1чному вихозанн! та еколог1чн1й ocBiTi.

У первому параграф! другого, рсэдхлу "Екпло: 1чна св1дп-м!сть - духовна основа формувакня- екслотччно! ку.гьтури"-розглядаеться роль еколог1чяо1 св1Домост1 як перэдумови формування еколог!чно1 культури.Зазнзчазться.кр сучаска екадо-'Пчна ситуалдя -виникла стихийно,! у сзхдомост! людей вока Ыдобраэилась _наом.лька суперечливо," каскгльки оуперэчлива ця ситуащя. Току не викликаз гаперечень полоаеквя про те,¡до опттйвагця i rapMOHisai;ia сощально-еколоПчнкх эв'язгав -це яроцесн, що потребуить свхдокого регулюзання наукових i, господарських програм викорястання'ресурс!? пр!:роди .те ix . охорона з боку,деркави. Це, в своз черту, погребуе еколог!-

ЗаЦП BC1X форм СУСПХЛЬНО! CBiflOMOCTi.

Поняття "еколопчна ' свхдошсть" i "еколог1эац1я свада-. мост!" не протистазлявться одке одному, .хоча. i не s однспо-ряд-давим:;. Перше включаз в себе остачке.; Еколог1чна свхдо-мгсть - це коястатацгя результату або р1акя, на'якому пере-буваз усв1домлэння "проц-5с1в взаз&оди суспальства i. навко-лишнього природного середовика. Поняття к "еколог1зац1я cbi-домост!" характерезуе сам процео становления. еколоПчил св1дсмост1. ,

ПроОлема s. в пшому - чи вважати еколопчну св1дом!сть окремою'формою CBiflOMoo'ri. 0дн1 дог^цднкки вважають, щэ.еко-лог1чна сЫдомють щэ не досягла тогр'рхвня,-цоб стати скре-мою форме» cycniJ»HO'i CBiflouoGTi, осталыи вона входить в кожну з форм сусп!льно1 csiflOMOcTi "як фон ix Юнуваная" (Л. ¡0. Шишина). Iffiüi ввешаэть екологйчну св1ДО?.асть "станом сустпльнсп cBiflOMOcri", (А.Н.КочерПя, Е.Р.Барбаяшна). Третг раув&пух,тъ ,яр но пстр1бно видъ1я?и т&ку форму оуспально1 ов 1 домоетi як екслоггчнз св1д0м1сть,0ск1льки валко н^зати якусь форму cycniJttSci св1домоо.та,яка б не вхдибранала ваае-мов1дносиш5 Mi« да.инсг 1 природе» (Берздге S.A.}

Bei эаперечення, як (ГсГ-т.тмо, до'^'.ть oxo.^i, ТИЧН1. На налу думку, питания про сачостиякстг ftr^orivHc: овхдомостг, як ферми суспгл'кс! еггдтуостг, var-^i:^ гтр?-

зом!рне, насюлъки правом!рне питания про традиц1Йн1 форми

сустльио! св1домост1.

Щоб зрозумхти зчЮт лпняття "екологгчна сз1д0м1сть", треба розглянути структуру сусгпльно! св1домоет!. У л1тера-лУР1 структура сусп!льно! св1домост1 розглядавться на основ! двох аспект1В -п!зяавалького 1 ц1нн1сного.

Ш знавать на св1дом1сть (наука та емтпричн1 знзння) гс-нуе в р!знкх формах - матекзтичке знания, фхзичне, х1м1чне, техгпчнэ, суоп!льне, фыссофське 1 т.д. На теоретичному р1в-н1 це будуть в!дпоз1дн1 науки - математика, ф!зика, х!м1я, Ф1лоооф1я г т.д. П!нн1сна св1дом1сть (1деолоПя 1 сус"1лл?ча психология) дзлиться на р!гн1 форми сз1до«ост1 - пол!:ичну, прзвову, моратьну, .естетичяу, ф1лспофс*ку 1 рел!г1йну. На гесретичвому р1г:п т форм;; св1дсмсст! втегупнють як р!вн1 Геологи - пол1т:1чна, правова, моральна, естетпчнз, ф1ло-софськз 1 рел1пкка.В дисертатгайи рсбоп автор зказус^о логично продовкути ЦО ду^ку, МС/.Й1.'.0 Ярпбити ВИСНОВОК, 3$) еколог!» модна розглядати 1 як ?няння, 1 як ферму св1-

домост1 (коли вена епливв£ на нгаз оМтгляд). Тут еколопя, з одного боку виступав як п1 знания, а о?д<? як знания, а з 1НЕОГО бок-/ - як форма сз1домост1, тобто, як Ц1нн1сне знания. Еколог!чна св1Дом!сть мае осблпгост1, властжи ?1лъки :й, ао зумоажв спецнф!!?/ ¡1 функцюнування у загальн^й структур! сз1домост1. Бона розглядаэ систему "сусл!льство -пр^колиенв природне середсвице" у вс1й II р1зисман1тност1, у вс1х П взавкозв'язках,вена дозволяв бачкти не тхлькк прям! Н30л1д:;и перетворгаочо! д1яльност1 в макбутнъому.але й зво-ротн! зв'язки зм1н,2р в1дбузззться в сусп!льств1 1 природ!.

Нзголовення на тс:г/, цо екогог!чна са1дсм1отъ лронизуе , рейту форм сусп1лько1 св1домост1, не мокс- бути перешкодоа для вкд1лення П в окрему форму. Адже моральна чи правова фор;га сахдомост!, як I вс! Ига!, тел прокизуять вс1 форми сусп!льнэ! св1домост1,в тему числ! 1 еколоПчну форыу св!до-!.;сст1. ферми сусп1льно'! св1домост1 не глуоть окремо. Вони можуть накладатясь одна на одну чи перетинатись з 51льтй чи мен!31й ьпр1. Тему празон!рнсю в*вид1лення таког форм! сус-пгльнс: св1дсмост!,як екологгчна.

Предметом особливого дисертац!иного анагпзу стало питания про то, шр треба ровуттк п1д еколог!чнсю св1 допето. На думку ряду азтергз,еколог1чня св!дом1сть - це своер!д-

ний пскззник стану способу життя б Щлому як систем;; кнтте-дхяльностХ, способу мксленяя (Стручкова О.П.). Inni Е1дзна-чають, шр екрлотччна свхдсмхсть - це не будь-яке вхдобрахен-ня людьми свого. ставлення до природного середовища, а "дже таке, ¡до сярямоване на його збереження i удссконалення як середовица проливания" (Гхрусов Е.В.).

Ми у своему дссл1дженн1 виходимо а думки про те, що екслсг1чнт.й cBiflOMOcri вдастивии не лтда позитивний змхот в' план! оптимального розЕ'язання екологхчких проблем, а й те, ¡до в Н1Й неадекватно ощнюються Ti процеси, ¡до в1дбува-ються при езземсдН оуспхлъства х природи. У такому розумхн-н1,екологхчкз свХдомхсть - це, наоампереД, вхдображення тих процесхв, що вхдбуваються в природ!, Mix людиною х природою. Саче цх процэси в предметом еколоПчнсн св1домостх. А те, чи вони В1До5ра«аються свхдомЮтю адекватно чи неадек-затно, зазежить вхд ступени розвитку пуб'екта дано'1 овхдо-

,400? 1.

1нша справа те,п;о ми вкладазко в поняття "еколсгзчнз овхдом1сть"з огляду на сучасний стан суйпльно! свх.домостх взагалх.Адхе вона базуетьоя на грунтовних теоретичних знзн-нях.даних прикладних та фундамеятальних. наук.Вона такс» опи-рзеться на значний емпричний досв!д як минулих покагинь.так i сучзоних.Тому сьогоднх - еколопчна свхдскасть - це свхдо-мють, яка кайбглыв адекватно вiдобра«as процеси, ¡до вгдбува-еться ср'ективно як у природ!, так Mix суспхльством i природою. 1 сприяе овхдомому регулявэнето людсько1 д1яльност1 в тональному- з в прароднхй реальнее?!.

Диоертачт виходигь г того, ¡цо екслаПчнг оягдгмхять е ду-ховне» основою екологхчно! культури.Екогогхннз л культура тзкол як i еколоПчна сехдс!>;1сть не завядк кае в oo6i нозн-тпений заряд.Бона проявлявться як дХяльнхсть.якз подекуди чесе ь собх ентропхйне навааталення на приредне середовиде.; тглькиг.ри умоиЛ,що екологхчна культура спира«?тьст на дхг?«? вива^ку" екслогхчну езхде\йсть,то вона вистунэс як ехдповх-

""- j!v 11 --*j п^я^т'^н11? cv'^ni""'ев до г-^г'-р :'к-т'лtг" нсго

В оттаян! рочи,? резвитксу д'"","р?.тичн;"с проде-хЕ в Ук-

гг.ггучалн хнхцкчтиву уехх А тгуг г.:-"™"."

rr.iTViHK;i ання екслог?т-'ноi кул.ь т'/р'»* *"

пого суслйлъства,з, отже.п прицепления йому екологпчно5 свй-друостп.Це дае пйдстави говорити про формувазшя маоовой еко-

лог 1*^401 с?л т^мостй .

В дисертацййному дс-слйдденкй мк прнкпли до висновку,цо-маосвз еколгг1чка сеидомйсть - це сприйняття еколспчнсго стану нэвкяиенього природного середсвкщз основной массяз сус-ппльства.Це гдеи,псгляди,переконгния, стиль мисленкя 1 т.д. ,цр пэяупть в суипльствй 1 опрямоваю кз н?ядмогш ъ цкм прлродним середовищем. .

Але леди го-рйгнсуу реатувть на стая природного еередо-вищз 1 нз щтоцеси ввзвмодйй з ним. Отзг.е, йену« це й индивидуальной рйвенъ вйдобрзжеккя екслогйчних проблем,шр спрзчдяе вагомш вшжз як нз фор\!уванзя, так 1 на функцйонувняня чку-логично! кульгури з суспильстви. 1ндиыдуальна екологйчна свид^мисть - це осЬбгстй погляди,яереистяпня,уяг..п™;тп лпди-Н'л соци^аьо-еколсгпчних проблем. 1кдивпдувлькз гкологйчна свйдсмйсть мав свой,влгат;ий тйльклйй ссоблквосгй.а^е рагем г "¡'и, гонг*. мт суспйльиш хяряко-ер, оскзяьки в продуктом суспилькэго розвитку людкни, Г все .т., вена не Рбтгаеться р а-я-г.ялышм ривкем екологичной свйдокостй суоп1льства в щло-• «у.Так,вона'моке вйдстазатк в1д зггальксго р1вня тзлогичной сейдомоет 1 ,який дссягнутий суопйльс.твом, але й моие вияеред-5увати ц»й загальний рйвекь.

Отде.еколсгйчнз свйдсмйсть виступзз як суперечливе яеи-це.Цю суперечяисть ке модна вкрйЕИТИ, не вгпй^ивпи супереч-

НССТ1 1 Т°01?еТ1ТЦН0Ю СРЛДГМЛСП. БХ'Д^НК^;. РКС^О-

св.1,",ом1оть е- вглливим гфйгем у структур4, екологйчяо! сридо'ост!. Сам° в нйй фйксувться трив'алй уяЕленяя про ус-

рЗЛЬНЙ ЗЗрТОСТЙ, 1деЯДЯ,НСрМЛ,В!5'0ГЙ,яки пот!м ТСОРОТИЧИО ос-

жполжтьои, скстематизуються на- ривнй ззконйв екологйчно! по-ведйнкн.Вуденна еколегичнз свйдсмйсть - це су'супнйсть погляди в, гбрвзйв, уявлень,цр формуються в прпцеей повсякдепкой ди-яльнооти методом спрсй и псмилс.к.

Для фермуванчн еколигйчной куль тури, вказуетъея в дисер-тзцп:, г.стрйОен такий рйвекь екологичной свндоу.сстй ,якхй моле спрйняти че тйлькг гзг.емсгв'яаки скремих природних явиа.але и ласть вмогу побачити ) гроэумгти, як вони поз'-ягяч? з явклямт» и кто! скотеуя, них та, яр розглядавть ля бвзпг>-у?™; ри?н?м вкступае нзукп»а (тесоетичка) ?коло-гйчва свидсмйсть-,.™ закрйяля.е, обгрунтовуе,теоретично-

го значения екологхчким хдеям. Бона розкривае суттсть явгац,оперув науковими поняттями,причинно-насл1дковими зв'яз-ками.Таким чином,формування науково! екологДчно! св1домост1 окремих 1ндив1д1в,широких мае, сустлъства в щлрму 6 валли-вим моментом у становление еколог1чно! культури.

У другому параграф! другого роэд!лу "Еколог1чне вихо- • вання та екодог!чнн оовгга - заооби формування еколоНчко! культури" розглядаються питания безпосереднього формування еколог1чно1 культури. Велика галькдеть екологхчних проблем еиниклг. г?'-уviiдок ркологачноУ- кпграмотноот1 у багйтьох сферах д!яльноот1. Завдаеться шкоди навколишньому природному се-редовкцу у б1льгост1 випэдкДв не в результат! злого умислу.а через незнания.Тому не мо-кнз говорит« их про яку екологхчну культуру еютогхчно неграмотно! особи.

Таким чином, законом 1рио, у вир1шенн1 проблеми форыуЕання. екологхчно! культури займам еколоНчна осв1та та еколопчке г,1«упр.рння як оснпвк1 заооби формування дакого ткну культури. Екологхчна осв1та тз екологДчне виховання вкступа'зть як нерозривний.двоедииий момент у цъому прсцес!.

Сам! ж процеси.гр в!дбуваоться в природному середовиЕЦ при взаемодН з ним лзодини, потребить. знакь екологДчних за-кон1в ус!ма верстваыи сусп1льства. Тому егалоПчна осв!та,як зажливий момент екллоНчно! политики ! еколоНчно! культури в Ц1 лому,новинка набути трива&иго безперервного харзктеру ! займати весь пер!од активно! дхилькостг лэдини.Сюди повинна включатксь як допшльна и!дгетовка,тал 1 т;--лльна загальйа осв!та. Великого знзчёння повинно надазатксь егхшипчнп: оо-рЛт! в процесх професЛйно) тдготовки майбутгцх спец1аглст1в у вузах,те>;такумах, профеохйнил училицах.

Надбання екологачних знпнь,акцентуеться в робот!,не по-яинно рупинятась щсаш заклнчекга формального вапчяння.В процесх трудово! дт^льност! знания в галугп еколог!! г.овишп поширюеатись через курси гЛдаицення квал1фзкац1'1,р!зноман1т-Н1 гуртки,клуби,самооси1ту.

Ва^тиву роль у формувачн! еколог!чно! культури повинна вдагравати !нтеграц1я природничкх 1 оусп!льних дисциплДн. В!д синтезу цих наук багато в чому залечить устпх у практич-них спрзвах використання природних ресурсДЕ.в конкретних заходах охорони нзвколгсзнього природного середовиыя 1 його в!дновлення.

Мется еколог!чно1" осв!ги s сволод!кня дюдияои эналнями, як! дадуть 1й змогу Шзнавати ззкони розвитку природного се-редовииз.а також зианачкти свое м!сцэ у цьсму середови-ц!.Еколог!чн! знания дозвалявта скэровувати д:яльн!сть люди-ни в тгглму иапрям1,калк за буде газдаватись пкода природ!,а сама д!яльп!сть буде прирсдоебер!гаэчси i природоохоронясао.

Але сам! еколог1чн1 знания б т!лз>ки-передумовоо рсзвит-ку валяя еколог!чко! : гуль тури.То;,!у для ïï формуваяня потр!б-яз еколоПчяе еихов=нкя. Егазлгт^чяе виховзнпя полягаз не tiлькз в gacBcssHi пэвно! суки эпггь з сфер! экологично! д!-яльност!, а й у розум1нн! сСов'язковост! дотршанпя еколо-г1чних в;-;ог,ферму"sniïi яезих еколоПчних нори,еколог!чного св!тогляду.

Засвоення екодог!чних нора i дотршапня ïx тдбузаетъея за основ! зв'яз!:!в м!я знаниями 1 ясчуттяш,на основ! Пэре-якваняя цкх корм хк ссобисто зкачугдгх. 3 основi цього всихо-лог1чного KOKôiîiebf/ эасвозкнп 1 лрнвяасиеняя е!галог!чних керц лекить усв1домл0ЕО-е!ЮЦ1йи9 ставленая до юк, вдн!сть ЗНЭЯЯЯ ! ЗНуТр!ГШ>0Г0 ПврСЯИЗЭЯНЯ. Тому при ÎOpjjyBSHHi около-г1чпо! культури потрЮно овов'язюво врахозувати i пезколо-ri'aii фзктори 2ИХ0ЕК0Г0 пронесу.

Голсвнкм завдакням зколог!чнсго вяхсзаяня в створэкня у людшш,з суспЬтьстз! з ц!лому в1дпов1дааьного стаглоння до нагнолквнього природного сэредовтсда на основ! еколог!чних энань та осоСистих перэконань.Ддае фермувакня эколог!чно! культури передбачаа створевня погляд!з та уявлея> ладили такими, коли РЗС505Н1 ехолог!чн! 2яакня та норми стаять а--<сзи-MTi лерэконатнши,внутр1ши1ми регулятсрсмтт П повод!кки а природ!.

Дксэртаят в робот! тагссд зказуз.др при формуванк! екс-лаг!чко! культури сл1д виходити з принципу бдност! eiîcyiorl4-hoï esiдопоет! та еколсг!чво! практично! д!яльност!,адкв cave на прзкткц! р&ал!зуяться soi "плади.задуии та 1дэ1,'як1 ставить лодство яэред собса.

У ййновкак_дисертец!йно! рсбсти узагалъксэться оснозн! полехешт.пр Сули отргсган! в процес! дссМдження.

Прознал!зуванги суть егалоП-шо! культури 1 пляхи П формування дясертант прийшоз до зисновку,цр зир!шення ztfsï прсблеми s пагалыгеэ вотревов сьогоденкя i вишгаз свого по-л!?ичного вирАпвняя.Тсму законоы!рио постаз з;аига форыувая-

ня дИ:сао\ еколог!Чно1 пол!тики .в кра!н!. Аджа форыуванйь еколог!чно! культури в одним з головних заздань еколог1чно1 noaiтики,разом з тиы, вказуб автор,ефективне функц!онувашш сстаннъо! передбачае певякй р1вэнь екалог1чно1 культури суб'вкт!в цШ политики.

Такой дан! в робот! рекоиендац!! послужать основою для подальпого досл!днення вказако! проблематики. Зо.>фема рекомендовано ввернути увагу на зв'язок ekmoriUHoi кудьтури г политичною. При розгллд! плтання формувакня еколог!чно! культури доц!льно було-б звернути увагу на роль збсо61б ыа-ссво! !нформац1"! в цьсму процес1.-

Основн! положения дксертацп вккладен! в таких публ!-кац!ях:

1.Некоторые аспекты экологического воспитания студентов сельскохозяйственных зузов//Проблемы социалько-сконоьзкеско-го и духовного развития России:Тезисы докл.науч.кокф.25-25 нояб. 1992.-Новосибирск,1992.-С.87-89 (в соавт.).

2.Екаяог1чна культура i .еколог1гац!я осв!ти //Гуыа-н!зм.йодина.Культура: Тези доп.ладиноэнавчих ф!лоссфських читана.8-10 жовтня 1992.-Дрогобич, 1992.-C.235-23S.

3.Проблем;: формування еколог!чно1 в!дпов1дальЕост! у студент!в техн!чних вуз!в //Проблем гуиая!зац!1' техричкз! ocBiTK:Теги доп.респ.наук.-штод.конф.13-15 жовтня 1592.-Ки-1В,1992.-С.284-285.(у сШвазт.).

4. До питания про с хает еколог1чно! культури //Тезк доп.на каук.конф. за п1доункааи наук.-доол1д.робота у 1932-93 p.p.- jlbbib, 1933.-С.237-259 (у сп!вавт.).

5.Еколог1чна культура кК фактор подолання кризи в S'icps-'iHi // Проблем! деряавност! та нац1 оназь но-культурнг в!дрод-хення Укра1ни:В1сник Льв1в.ун-ту.Сер.сусп.наук.-Еия.30.-Ль-BiBjCBiT,1993.-С.53-53.

6.Еколог1чна культура та еколог1чна св1дои1сть- як П духовна основа //Гуман!таряа осв!та i проблема духовного вЛдроддення Укра1ни:Теэи дс;п.м1жвуэ. наук. конф. 21-22 березня 1994.-Льв1в, 1994.-С.9-10 (у сШвавт.).

Дмитроца А.С."Экологическая культура как политическое явление:ее суть и проблемы формирования.Диссертация на соискание ученей степени кандидата политических наук по с педаль нс-сти 23.СО.03 - политическая культура и идеология.Ль-

вовский государственный университет.Львоз, 1995. Защищается

рукопись,которая содержит исследование фэно-мена экологической .культуры н проблемы ее формирования. В результате исследования установлено,что экологическая культурз является в современных условиях ваткой политической проблемой, которая выступает как ответственное отношение общества к скрузгащек природ не:! среде.

A.S.ftnitrotsa.Ekolcsical Culture as Political Phenomenon,its Essence end Problems cf Formation. The Thesis on th;» competition cf the acadenic degree of a candidate of political sciences on the speciality 23.00.03 - Political culture end ideology.Lviv State University.1995.

The given thesis ia be in? defended cn the problem of investigation of ideological culture and its formation. It ban been proved that ecological culture is гп important political prcbl«rt пен. It is also defined as a rerponsibie attitude of ccrtnunity towards the environment.

Клячов! слова: егало^я.екохоПчка пол1тика.еколсг1чна •культура, еколсНчнз в1дпсвгдалыпсть, еколог1чне вихозан-пя,ексдог1чна св!дом1сть.

Щдо.до друку 20.02.95.Форм.пап.60х84/16 Ум.'друк.арк.1,39. Уч.-ввдав.л.1,13. Пап1р друкарсыиш. Друк офсатнкй. Зам.88. Тир. 100.

Ротапринт 'ЛЖИ Дуйляни, Студенська, 2.