автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.02
диссертация на тему: Экологические организации, движения и партии в системе общественных объединений Украины

Полный текст автореферата диссертации по теме "Экологические организации, движения и партии в системе общественных объединений Украины"

^ВІВСШИЙ ДЕРіКАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.І.ФРАІЇІСА

[■ї:ц 'пок

На правах рукопиоу Угрин Леся Ярославівна

ЕКОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, РУХИ ТА ПАРТІЇ В СІЕТЕМІ СУСПІЛЬНИХ ОБ'ЄДНАНЬ УКРАЇНИ

Спеціальність 23.00.02 політичні' інститути і процеси

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації па здобуття вченого ступеня кандидата політичних наук

ЛЬВІВ - 1994

Робота виконана на кафедрі політології Львівського державного університету ім. І.Франка

Науковий керівник - кандидат філософських наук,

доцент Романлж А.С.

Офіційні опоненти - доктор юридичних наук,

професор Кравченко С.М. кандидат філософських наук, доцент Назарук М.М.

Провідна організація - державний університет "Львівська політехніка"

Захист відбудеться 29 вересня І9У4 року о 15 год.ЗО хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 04.04.04 у Львівському державному університеті ім. І.Франка /290602, и.Львів, вул.Університетська, І/ .

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського державного університету ім. І.Франка /м.Львів, вул.Драгоманова, 5/

Автореферат розісланий чЖ” с 1994 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Світа Г.М

і

. Актуальність теми досліджзння. Побудова сувереішої Української держави як визначальної умови розвитку українського суспільства вимагай вирішення низки взаємозв'язаних проблем реформування політичної системи,економічних відносин,суттєвих змін у духовній сфері.Вирішення цих якісно нових завдань вимагає формування адекватних суб"сктів .юлітичної діяльності,здатних діяти заради розбудови України як самостійної дериави. Світовий досвід свідчить, що такими суб'єктами с політичні партії»суспільно-політичні організації.Сучасний етап політичного розвитку в Україні характеризується появою та діяльністю значної кількості політичних партій та громадських організацій,які намагаються брати активну участь в політичному житті як окремих регіонів,так і держави в цілому.Навіть за умови їх переважної нечисельності.слабкої внутрішньої організованості вони поступово перетворюються в постійний чинник впливу на громадську думку,владні структури різких рівнів.Перманентно зростаюча політична вага партій і суспільно-політичних організацій визначає актуальність дослідження як системи суспільних об"єднань України б.цілому, так х окремих'підвидів суспільно-політичних утворень.

Завдання розбудови незалежної Української держави поряд з ін-' шини вимагав’врахування та розв"язання екологічної проблеми.Адже більша частина території України є зоною екологічного лиха,а неви-рішеність подолання наслідків Чорнобильської катастрофи загрожує генофонду нації. Природно середовище с одним з основних чинників буття та розвитку стносу, формування раціональних форі його господарської діяльності та природокористування,культурних традицій та вартостей,Збереження довкілля та його відиовлеїшя - важлива умова національно-культурного та економічного відродження українського народу. Вагомий внесок у розв"язання проблем довкілля поряд з ефективним законодавством та діяльністю державних структур повинні зробити екологічні організації, рухи, партії "зелених".У широкому спектрі суспільних об"пднань,які існують в Україні, в дисертації увага акцентується на діяльності екологічних об"єднань. Інтерес до них зумовлений і актуалізується такими причинами: різким загостренням екологічної ситуації в Україні, яка дедалі погіршується, загрозу навколишньому середовищу,здоров"ю,життю людини, існуванню нації взагалі; впливом екологічних проблем на п літичнв

життя, використання цієї проблеми усіма політичними силами, їх відповідними інститутами; особливостями самого руху, його якісною відмінністю від інших напрямів суспільно-політичної самодіяльності, яка полягає у пошуку альтернативних шляхів розвитку, що с актуальним для сучасного українського суспільства.

Необхідність розробки проблем функціонування суспільних екологічних об"єднпнь в Україні зумовлюється також недостатнім їх аналізом в науковій літературі.

Об"сктои дослідження є екологічні об'єднання в умовах перехідного стану українського суспільства, що розглядаються як система. Одночасно вони виступають елементом структури системи нових суспільних об"єднань. Потрібно зазначити,що об"єк^ом дисертаційного дослідження є лише ті екологічні об"єднання, які усвідомлюють глибокий сутнісний взаємозв'язок між екологією,економікою,політикою, що відповідно відображається в їх діяльності, і яких традиційно називають "зеленими". У дисертаційному дослідженні ми звернулися до аналізу суспільних екологічних об"еднаяь,які діють в Україні, та простежили політино-історичні витоки цих організацій.

Стан розробки проблеми. Проблема дослідження сутності екологічних суспільних об'єднань в умовах перехідного стану українського суспільства не знайшла відповідного висвітлення в науковій літературі.При значній гостроті екологічної проблеми в Україні, враховуючи відносно високий рівень активності "зелених",особливо з ІУ86 по 1992 рр;, є досить мало спеціальних робіт,присвячених цим суспільним об"єднанням.Серед них слід назвати дослідження Л.Добробога про діяльність екологічних об"єднань Донбасу,короткий огляд розвитку екологічного руху в Україні І.Бубнова та С.Саханен-яа*. Проблеми ролі екологічних об"еднань у формуванні екологічного світогляду, екологічному вихованні розглядаються в дослідженнях С.М.Кравченко.М.В.Костицького,М.М.Назарука2.

* Добробог Л.М.Діяльність державних установ і громадських об"ед-нань Донбасу по охороні навколишнього природного середовища.

1986-1992 рр.:Автореф.дис. ...канд.істор.наук.-Донецьк, ІУ94; Бубнов ї.,Саханенко С. Хто готовий відгукнутися на зойк природи? //Віче. - 1994.- V 5.

^ Кравченко С.М,.КостицькиЙ М.В. Екологічна етика і психологія людини.-Львів:Світ, 1992; Назарук Н.Н.Философско-методологичес-кие основы экологического воспитания в современных условиях: Автореф. дис. ^..канд.филос.наук.- Львов, 1990. .

- з -

Певним внеском у розробку проблем екологічних суспільних організацій у перехідних, постсоціалістичних суспільствах е роботи російського соціолога О.М.Яніцького*,який вивчає екологічний рух, використовуючи арсенал енвайронментальної соціології. У його роботах акцентується увага на методологічних проблемах порівняння екологічних рухів соціалістичних та постсоціалістичних суспільств з аналогічними на Заході.

Аналіз розвідку ехологічного руху на початковому етапі (loro становлення в колишньому СРСР, в тому числі в Україні, floro класифікацію знаходимо у роботах С.Фомічова, С.Забеліна, А.Кірюаш-на^.Окремих аспектів функціонування екологічних рухів торкалися в своїх дослідженнях Н.Проніна, Ю.Ожегов, Е.Никанорова^.

Поряд з цим екологічні організації розглядаються та аналізуються в науковій літературі також у ширшому аспекті становлення системи суспільних об'єднань та багатопартійності.Незважаючи на велику кількість літератури з проблеми, більшість робіт на початковому етапі її вивчення характеризувалася більше інформаційніс-тю,описовістю,однобічністю та суб"єктивізмом,ніа грунтовним аналізом.Частина авторів вивчала суспільні об'єднання лише в контексті їх лояльності до радянського режиму і "соціалістичного вибору", інша частина авторів з середовища "неформаиів"часто мала на меті пропаганду своїх організацій,виправдовування обраних ідейно-політичних оріснтирів. Виняток - роботи В.Амеліна.В.Березовського,

Н.Кротова.М.ГУбогло.В.Левічевої.І.Сундієва.О.Яніцького.в яких бу-

^ Яницкий О.Н. Социальные движения: 100 интервью с лидерами.- П.: Моск.рабочий,І9УІ;Яницкий О.Н.Экологическое движениь//Социологи-ческие исследования.-ІУ89.- R3 6; Яницкий О.Н.Экологические двике-ния:методологические вопросы международных сопоставлений// Социологические исследования.- 1991,- К? 10; Яницкий О.Н.Экологические движения на Востоке и Западе: сходство и различия//Мировая экономика и международные отношения,- 1991,- 4} Яницкий О.Н.

Энвайронментальная социология вчера и сегодня //Общественные науки и современность,- 1993.- № 2.

2 Фомичев С."Зеленые": взгляд изнутри //Политические исследова-

ния. -199 I.- № 1-2: Забелин С.Неформализовашіка экологические движения в СССР /С0-К8 гг./ //Общественные науки,-1989.-!Р 4; Кирюшин А.й. Экологические движения и проблема апологического положения социальных групп// Экология.Демократия.Молодежь.-М.:Ф0 СССР, 1990. " * * .

3

Пронина Н.В. Демократизация обцества как условие решения экологических проблем: Автореб.дис. ,..каид.филос.наук.-М.,І9Є9;0жа-гое ЮЛ, ,Никонорова Е.В.сйологический импульс{проблемы формирования окологической культуры молодежи,ЧИ.,:Мол.гвардия, 1990.

ли зроблені перші вдалі спроби аналізу виникнення, визначення тенденцій у розвитку нових суспільних об'єднань, їх класифікації.Проте суспільно-політичним об'єднанням України в цих роботах відводилось мало місця, їх розвиток розглядався в контексті загальноде- ' мократичного процесу в колишньому СРСР,ігнорувалась їх національна специфіка.

Проблеми функціонування нових суспільних об'єднань в Україні грунтовніше аналізувалися в роботах українських авторів - Б.Аста-хової,0,Гаракя,Я.Грйцюка,А.Камінського,В.Литвина,В.Рибчука,А.Рус-наченко.Вони вивчали ці утворення в контексті розвитку національних процесів,їх впливу на політичний процес та формування багатопартійності.

З проголошенням незалежності України активізувалося вивчення нових суспільних об'Єднань.Проте акцент у їх дослідженні,за незначним винятком^,змістився в основному до характеристики партійного спектра та проблем формування багатопартійної політичної системи^.

У той же час відсутні роботи, в яких би комплексно,без ідеологічного та політичного суб'єктивізму висвітлювався процес виникнення, організаційної та ідеологічної еволюції нових суспільних об'єднань, їх місце в політичній системі, тенденції та перспективи розвитку. Майже не досліджені перспективи та тенденції розвитку екологічного руху в умовах перехідного періоду та становлення державності в Україні. ‘

Отже,продовження вивчення нових суспільних об"єднань,в тому числі екологічних,як важливих суб'єктів політичного життя в Україні в особливо актуальним на сучасному етапі. '

* Білоус А.О.Політичні об'Єдн&ння України.-К.:Україна,1993;

Вільсон Е.,Якушик В. Політичні.організації в Україні //Сучасність.-1992.- (і? 5; Камінський А.Організовані політичні структури в Україні// Сучасність.- 1992,- Р II.

^ Білоуг- а. Багатопартійність в Україні: порівняльний огляд//Су-часіисть,- 1992,- В5 6; Білоус А. Якого кольору ідеологія// Вт- • че,- 1993.- № 6; Вілсон Е.Зовнішньополітичні орієнтації політичних партій України //Політична думка.- ІУ93.- Я? 1; Голова-ха Є,Партії очима виборців //Сучасність.- 1992.- № 7; Кузьо Т. Бзгатопартійна система в Україні: проблеми і конфлікти// Політологічні читання.- 1993,- (із І; Кремень В.Г. .Базовкін Є.Г. Політичні партії України: порівняльний аналіз програмних документів //Наукові доповіді,- Вип.18.-Препринт.- К.: НІСД, ІУУЗ»

Гараль О.В. Убити дтакона. З історії Руху та нових партій України.- К.: Либідь, І9УЗ та ін. ,

- 5 -

Мета і завдання дослідження.Метою дисертаційного дослідження с теоретичне осмислення сутності екологічних організацій, рухів та партій, що діють в Україні, як невід'ємного елемента системи нових суспільних об'єднань та політичної системи в умовах перехідного стану українського суспільства.

Реалізація цієї мети зумовила постановку і вирішення таких завдань:

- з"ясувати специфіку нових суспільних об'єднань, в тому числі екологічних, як їх підвиду; .

- розкрити процес становлення системи нових суспільних об’Єднань та дати загальну характеристику її основних елементів - організацій, рухів та партійних утворень;

- визначити особливості виникнення та розвитку екологічних об’Є.днапь;

- з"ясувати місце, роль та функції екологічних об'єднань в сис-

темі суспільних об'єднань України та в політичній системі суспільства ; ‘

- здійснити порівняльний аналіз екологічних організацій України та подібних утворень в інших дерсглвах СНД та Заходу;

- дослідити форми і методи діяльності екологічних об'єднань в контексті їх взаємодії з іншими елементами політичної системи і реальних результатів цієї діяльності.

Теоретичного г методологічною основою дисертації є принципи,що вироблені в ході розвитку світової філософської, політичної та соціологічної думки.Такими принципами б:взаємозв'язок загального, особливого та специфічного;едність логічного та історичного,конкретний аналіз визначеного явища в даних умовах.Автор застосовував також порівняльний та кількісний методи аналізу політичної дійсності.

Проблематика дисертації зумовила необхідність зверненім до праць вітчизняних та зарубіжних авторів,Присвячені« соціології організацій,загальнотеоретичним аспектам проблем суспільних організацій,рухів,партій,а також проблемі взаємовідносин людини,суспільства та природи. '

Емпіричною базою дослідження стали програмні документи екологічних та інших суспільних організацій,рухів, партій,матеріали "самвидаву",преси,друковані органи суспільні« об'єднань,зокрзма друковані органи "зелених11 України - газети "Зелений світн,"Грін-піс.України", "оелений дзвін", а також соціологічні дослідження з

- 6 -

даної проблеми, результати яких були опубліковані п наукових виданнях.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягас в тому,що впершо в Україні здійснено комплексний політологічний аналіз сутності екологічних суспільних об"сднань України, їх Функціонування в умовах перехідного періоду.

На захист виносяться такі положення, що містять елементи наукової новизни:

- розроблена концепція, згідно з якою екологічні організації, рухи та партії України в умовах перехідного періоду та становленню державності функціонують як такі, що за своєю програмною орієнтацією та діяльністю мають перевалено політичну спрямованість,тобто як різновид суспільно-політичних об'єднань, на відміну від подібних організацій Заходу. Екологічним організаціям України притаманні ознаки та характеристики, що якісно вирізняють їх від інших видів суспільних та суспільно-політичлих об'єднань,що і зумовлюс особливе місце організацій "зелених" у системі суспільних об'єднань ;

- на основі аналізу фактологічного матеріалу визначена сутність феномена нетрадиційних суспільних об'єднань, в тому числі екологічних, як початкового етапу становлення системи нових суспільних об"єднань в Україні;

- стосовно політичних та часових реалій уточнено поняття "неформальні суспільні об'єднання", яке використовувалось для визначення нових суспільних утворень на початковому етапі їх вивчення; виділені їх основні ознаки - спонтанність виникнення та формування "знизу", самодіяльність»домінування горизонтальних міжособис-тісних зв"язків,співіснування та функціонування паралельно з офіційними /традиційними/ суспільними організаціями;

- розроблена класифікація нових суспільних об'єднань на основі таких критеріїв: організаційна структура об'єднань,масштаби діяльності та впливу, типи інтересів, ідейно-політична спрямованість »принципи взаємовідносин з формальними структурами, методи діяльності.Визначені загальні тенденції їх розвитку,особливості функціонування в умовах перехідного суспільства та становлення багатопартійності;

. - з"ясована специфіка утворення екологічних об'єднань в Україні, головна з яких полягає в домінації суб"пктивних детермінант над об'єктивними; .

- 7 -

- визначена якісна відмінність екологічних об'єднань від інших напрямів суспільної самодіяльності, зумовлена системою світоглядних засад "зелених",їх спрямованістю на альтернативні шляхи розвитку, зміни у системі потреб та вартостей;

- пиділені основні індикатори екологічних об'єднань України /відсутність "системної" традиційної ідеології,чітко визначених соціальних антиподів.гетерогенність соціального складу, порівняно низький рівень інституціалізації та централізації організаційної структури, акцент на локальні практичні дії/;

- розкрито місце та функції екологічних об'єднань в системі суспільних об'єднань України, їх роль в загальнодемократичному іроцесі;доведено,що становище "зелених" у системі суспільних зб'Єднань характєризусться неоднозначністю,релятивністю,певнов ■ 'маргінальністю”, і зумовлене поєднанням типологічних ознак політичного і соціального руху, відсутністю чіткої системи теоретич-шх та ідеологічних засад і програмних вимог, автономністю та самостійністю партійних клубів та організацій "зелених" стосовно

іх центральних органів;

- охарактеризовані основні методи і форми діяльності екологіч-шх об'єднань в Україні, визначені основні фактори, що детермінуйсь вибір "зеленими" форл і видів діяльності - світоглядні установ' ні, домінуючі завдання об'єднань, рівень самоорганізації, політи-зації, відкритість політичної системи та ріпні прийняття рівень

і ін.

Науково-практичне знаменна роботи,Отримані результати та ви-;новки мокуть бути викорис^ан?: в гюда»омому дослідженні проблем Ьункціонування суспільних організацій.масових рухів у постсоціа-іістичному суспільстві, фор.гузам-;л сял'їопартійної політичної сио-'еми, а також проблем, пов"гігагт-;<і»: соціально-політичними аспек-

’аМИ ВИрІгаЗННЯ еКОЛОГІЧНИХ Проблем?

Положення дисертації можуть бути використані при читанні і юзробці нормативних курсів, спецкурсів з політології,соціології, :оціальної екології,а такой при розробленні екологічного законо-іавства та законодавства, що рйгулюс діяльність суспільних органі-іацій,виробленні-методик щодо конкретної роботи до ¡кавних структур іуспільних організацій з цим видом утворень.

Апробація дослідження.Основи і положення і результати дослід-іення обговорювались на наукових звітних конференціях викладачів [ьпівського університету /1992,1993,1994 рр*/»науково-практичній

■ - 8 -

конференції "Філософія.Культура.Цивілізація" /Львів,1991/,республіканській науково-практичній конференції "Кризове суспільство: соціологія, політика, соціальна психологія /Україна напередодні XXI ст./" /Запоріжжя,1994/.Основний зміст роботи відображено в п"яти статтях.

Структура роботи.Загальна логіка дослідо.еюш визначила структуру дисертаційної роботи,яка складається зі вступу,двох розділів, висновків та списку літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтована актуальність вибраної теми, висвітлений стан її розробки, визначені мета і завдання дослідження, названі положення, які виносяться на захист і містять ілемонти наукової новизни, вказані теоретична і методологічна осіюна та емпірична база дисертації, її науково-практичне значення.

У першому розділі дисертації "Загальна характеристика та класифікація нових суспільних об'Єднань"досліджуються основні елементи системи суспільних об'єднань,в руслі якої сформувалися екологічні організації в Україні,а також простежуються політико-істо-ричні витоки нових суспільних утворень. Зокрема у першому пардгра-<£і "Нетрадиційні суспільні об"єднання: суть, причини виникнення" аналізується феномен нових суспільних формувань,які з'явились в Україні та інших республіках колишнього СРСР у другій половині 80-х рр.Для визначення суті цих суспільних утворень в літературі найчастіше використовувався термін "неформальні організації".Уточнення та конкретизація цього терміна стосовно часових та суспільно-політичних реалій на основі аналізу поняття "неформальна організація", виділення його індикйторів дала змогу автору зробити висновок,що. найбільш адекватно відображає суть цього феномена,най-повніше підкреслюс-його якісні особливості,час виникнення термін "нетрадиційні суспільні об"вднання". У терміні "неформальні орга-нізації"основний акцент робився на характері функціонування /офіційно і юридично неофорлленому/ та ступені організованості /горизонтальна,аморфна структура/ об'єднання,тобто ознаках,які виявилися не постійними, змінними,хоча і були властиві цим утворенням на початку їх виникнення,Основні ж ознаки,які визначали суть нових суспільних організаційна думку автора,є альтернативність та опозиційність стосовно традиційних суспільних організаційно функціонували в структурі тодішнього радянського суспільства. Індикатора-

- 9 -

чи нетрадиційних суспільних об'єднань були: спонтанність виникнення “знизу",домінування горизонтальних иіжособистісних зв"язків, оріинтацін на особистості.організаційна аморфність та нестабільність.Вони відображають перехідні.суперечливі процеси в становленні інститутів громадянського суспільства в Україні. Однак,на наїпу думку,тер.іін с адекватним лише в певних хронологічних ранках /квітень Ь-8Ь - серпень 1991 рр./ і втрачає свій сенс після зникнення з політичної арени антиподів нових суспільних утворень - традиційних суспільних об'єднань.

Внсначопа система детермінант виникнення нетрадиційних /нових/ суспільних об'єднань,характерних і для екологічних організацій. Серед них:

- неможливість представництва групових специфічних інтересів

в тодішіій системі суспільних об'єднань,в якій інтереси розглядалися па рівні великих соціальних груп,а їх природна різноманітність ігнорувалась; '

- загальна криза політичної системи,яка знаходила свій прояв у кризі легітшшоеті її політичних та державних інститутів,традицій-ної системи вартостей і особливо у кризі участі.оскільки зростаюча активність населення, його прагнення впливати на суспільно-політичне гкття.на процеси прийняття політичних рішень не могли бути реалізовані в рамках традиційних громадських організацій,©таз„нетрадиційні суспільні організації стали каналом прояву зростаючої політичної та громадянської активності населення}

- соціально-психологічні фактори - зростаюча незадоволеність людей власнім становищем у суспільств і,можливостями самореалізації та впливу на суспільні процеси сприяли привабливості нових суспільних утворень,яка була закладена в механізмі їх організації -.вільний вхід та вихід,вільне обговорення будь-яких проблем,самостійність первинних організацій;

- можливість реалізації в нових суспільних утвореннях потреби у спілкуванні на основі спільних інтересів.

Реалізації вказаних детермінант сприяв якісно новий стан суспільства. Реформи "зверху"розпочаті М.С.Горбачовим,"гласність",хоч і дозована,сприяли лібералізації реяншу,створили певні умова для висловлення конкретних інтересів йсіх верств'населення,їх артикудя-ців та оахнет за допомогою створюваних інституціональнірс структур -нетрадиційних суспільних об'єднань. Серед них найпоширенішої) орга-

- 10 -

нізаційнои формою нетрадиційних суспільних об'єднань були клуби, які оа своєю політичною орієнтацією були близькими до реформістського крила у керівництві КІІРС. Крій них виникли та функціонували екологічні, еко-культурні організації та національно-культурні товариства, активність яких була спрямована на вирішення проблем екології.культури,осмислення проблем історії,національного буття.

Неефективність,непослідовність і половинчатість "перебудов-чих" реформ,а також перший досвід "співпраці1,з владними структура' ми,формування конфліктної моделі їх взаємовідносин,практика легалізації нетрадиційних суспільних об'єднань стали причиною радика-ліаації програмних вимог об'єднань та політизації їх діяльності. Ці а фактори прискорювали інтеграційні процеси в організаціях, сприяли об'єднанню малочисельних груп і появі організацій з більш розвинуто» структурой.

Процес становлення нових організаційній фори нетрадиційної самодіяльності - масових рухів та протопартійних і партійних утворень^ виникненням яких завершується формування системи нетрадиційних суспільних об'єднань в Україні досліджується в другому параграфі "Становлення системи нетрадиційних суспільних об'єднань".

Особливість суспільно-політичних рухів полягала в тому,ідо, з одного боку,вони були відображенням глибокої соціально-політичної кризи існуючої иоделі соціалізму,а з другого,- прагненням широких верств населення до якісних політичних,економічних та ідеологічних амін.Найбільа масовими і впливовими були національні та національно-демократичні рухи,на відміну від загальнодемократичних народних фронтів у Росії,Одночасно формувалась екологічні.жіночі, ііолодііші рухи,рухН об'Єднувади різні групи громадян ва націонала ншиі Б інориіп?»осв ітніми »фаховими ознаками,соц іальним с тановищєм, ідеологічними та релігійними уподобаннями «Це було максимально можлива об'єднання людей навколо спільної мети,що було здатне поєднати цз розмаїття»Такою метою могла стати лише національна ідея, Ідея національного відродження стала основою конституювати Народ Ного Руху ¿'країни /НРУ/,як і інших рухів на те» єнах колишнього СГСР.На початку виникнення в рухах,в тому чиолі'у НІУ »переважали аагальнодемократичні вимоги,декларувалась підтримка курсу на пере будову,Вони не мали виразної антисоюзної спрямованості ,а їх а ¡¡мог у сфері національних відносин висловлювали прагнення реалізувати Національні інтереси у мохах СГСР.Але з часом через ігнорування

цих вимог,неможливість їх реалізації в існуючій політичній системі СРСР,загострення екологічної ситуації, що загрожувала існуванню націй, відбулася радикалізація програмних вимог та діяльності національних рухіп.Вона проявилася у відверто опозиційній і антикомуністичній їх спрямованості та чіткій фіксації у програмних документах мети здобуття державної незалежності,тобто основні акценти програмних вимог національних рухів змістилися з ідеї демократії до ідеї державної незалежності.

Поряд з функціонуванням рухових структур та суспільних обіднянь розпочався процес конституювання структур партійного типу, їх виникнення було детерміноване як внутрішньою логікою розвитку нових суспільних структур,тобто можливістю реалізації програм через владні структури,що відповідно зумовлювало потребу чіткої організації «властивої не об'єднанням і рухам,а партіям, так і зов-нішиими факторами - кризовим станом суспільства і пошуками виходу з нього, процесами дезінтеграції. На нашу думку»найбільш суттєвий вплив на виникнення партій мали вибори до Верховної Ради. Партії виявились більш придатним механізмом для обрання депутатів,оскіль» ки порівняно з рухами мали(такі пореиаги - більшу організованість, дисципліну, чіткішу ідеологічну орієнтацію,однорідний в якісному плані склад та спеціалізацію - боротьбу за владу або участь в реалізації влади. -

Визначені основні шляхи становлення та організаційного оформлення структур партійного типу в Україні:

- шляхом організаційної трансформації нетрадиційних суспільних організацій /наприклад, УХС - в УШ/}

- на базі суспільних рухів з подальшим їх окремим функціонування /ДПУ, ПЗУ/;

- у результаті ініціативи групи осіб, які декларували про створення партії та її цілі}

- шляхом поділу чи об'єднання партійних структур. .

Виділення індикаторів,що конституюють організацію як політичну

партію,їх порівняння з ознаками реально існуючих партійних утворень дало змогу зробити висновок,що ці ознаки перебували в ¡зародковому стані, а організації, які офіційно декларували собе як парті!, слід ще розглядати як протопартії. 1

Враховуючи багатоваріантність та різноманітність прояву та діяльності нових /нетрадиційних/ суспільних утворень, авторои запро-

‘ - 12 -

покопана їх класифікація^ основі якої такі критерії: організаційна структура об'єднань /клуби,організації.рухи,партії/; масштаби діяльності та ппливу;типи інтересів}ідейно-політична орієнтація {тип взаємовідносин з формальними структурами; методи діяльності. . ' .

На основі аналізу функціонування та діяльності нетрадиційних суспільних об'єднань визначено основні тенденції в розвитку цього соціального феномена. З часу виникнення постійнодіючиш: були такі тенденціїпсількісного росту,політизації і радикалізації діяльності, прагнення до офіційного оформлення свого статусу;тенден-ції до об'єднання і розпаду.Ряд тенденцій характеризували перспективи розвитку нетрадиційних суспільних об'єднань,і які повніше проявилися в "постнетрадиційному" періоді їх функціонування. Зокрема, це тенденція до релятивної стабілізації суспільно-політичних об'єднань, пероростання їх в партійні структури, інтеграції в систему влади, а також тенденція до структурування нетрадиційних суспільних об'єднань за інтересами, соціальною базою, ідеологічними орієнтаціями і методами діяльності. .

На основі викладеного матеріалу в кінці параграфа подано висновок,що внаслідок розвитку,організаційної трансформації нетрадиційних суспільних об"єднань,які були результатом як зовнішніх впливів /політичні та економічні реформи.зрушення в суспільній свідомості/,так і процесів,що відбувалися в середині самих організацій, склалася система нетрадиційних суспільних об'єднань. її основні елементи - суспільно-політичні організації, рухи,партійні утворення стали важливими суб'єктами суспільного життя, каталізаторами та індикаторами соціально-політичних змін в Україні.

У третьому пашграФІ "Основні тенденції розвитку нових сус- . піяьних об'єднань в умовах незалежності України" досліджується функціонування нових суспільних об'єднань /термін "нетрадиційні" втратив сенс/в якісно нових умовах.Вони зумовлені двома основними факторами: досягненням незалежності України та поглибленням Кризових явищ в усіх сферах суспільного життя в перехідний період від авторитаризму до плюралістичного суспільства.Ці зміни мали як позитивні,так і негативні наслідки для дальшого розвитку та функціонування суспільних об"єднань.З одного боку.досягнення незалежності /що було пріоритетним завданням більшості суспільно-політичних організацій »рухів та лартій/ створило умови для форку,-

вання п Україні системи суспільних об'єднань,незалежних від центрів влади,та їх діяльності по розбудові держави,Форлування багатопартійності,громадянського суспільства.З другого боку,необхідність переорієнтації на конструктивну діяльність організацій,які створювались і формувались в умовах конфронтації з доркавними структурами, втрата традиційних опонентів стали дгорелом суперечностей в сз-редіші організацій та в цілому в національно-демократичному русі. Переважна більшість об'єднань не змогла запропонувати реальних, адекватних ситуації перехідного періоду програм виходу з кризи, а намагалася організувати своїх прихильників лише за допомого» чортових ідей-лозунгів.

На розвиток і функціонування суспільних об'єднань я нових уі,:о~ пах суттєво впливав що один'фактор - спад політизації,інтересу до політики, діяльності політичних організацій, суспільних проблем я цілому,який став наслідком різкого падіїпія рівня життя, нестабільності, соціальної напруженості в перехідний період. Це спричинило відтік членів суспільно-політичних організацій.партій, подальшу невизначеність їх соціальної бази, звуження вжо іаіуіочо'і /за винят ком хіба що лівих на Сході(та правих на Заході/.

Проаналізувавши основні елементи системи суспільних об'єднань України на сучасному етапі - партії, об'єднання організацій, рухові структури,суспільні та-суспільно-політичні організації - та механізм їх функціонування,автор впа.?яс більш адекватній! визначення більиості об'єднань через поняття "групи за інтересами" та "гру пи тиску". Такий підхід аргументуються: .

- малочисельністю суспільно-політичних організацій,партій, локальністю /регіональністю/ їх впливу на суспільні процеси,подальшою невизначеністю соціальної бази,звуженням існуючої,що перетвори ло більшість партій у групи підтримки або прихильників певного лідера;

- продовженням процесів організаційної еволюції та трансформації, через що типологічні відмінності між партіями, рухами та власне організаціями є досить розмітиш;

-переважним впливом суспільних об'єднань на центри прийняття рішень через тиск на них як основний і часто вдиний засіб реаліаа-ції інтересів та цілей. В цьому сенсі більшість суспільних об"ед-' нань с групами за інтересами,які функціонують як групи тисну.

Такий підхід, на думку автора, дає змогу класифікувати супас-

- 14 -

ні суспільні об'єднання України за сферами діяльності - відповідно: об"сднання в суспільно-політичній сфорі.в тому числі екологічні .жіночі,в сфері праці та бізнесу, в соціальній сфері /соціального захисту та самозахисту/, в сфері релігії та культури, дозвілля та відпочинку.

У цілому ж система суспільних об'єднань України на сучасному етапі функціонування характеризується насамперед нестабільністю та незавершеністю в організаціях процесів соціального, ідеологічного та організаційного самовизначення, а також іншими тенденціями розвитку:

- збільшення чисельності організацій при зменшенні кількості її членів;

- переважання процесів дроблення, поділу організацій;

- обмеженість територіального впливу,відсутність загальнона-

ціональних структур; формування сепаратистських рухів на Сході та Півдні; .

- суперечність між прагненням політичних організацій отримати владу та можливостями її реалізації;

- прагнення до стабілізації знаходження у політичній структурі суспільства;

- формування складних політичних об'єднань, коаліцій, які перетворюються у важливі суб'єкти політичного життя.

Розвиток Української держави відзначається поступовим формуванням нової політичної системи, що базується на плюралізмі інте-ресів.У межах цісї системи і відбувається становлення політичних об'єднань як повноцінних суб'єктів політичної системи.Стосовно ставлення до офіційного курсу вони займають або опозиційне становище,або підтримують /частково підтримують/ владні структури,беруть участь у їх формуванні та виконанні владних функцій.Хоча одночасно зберігається певна суперечність та нестабільність становища суспільно-політичних об'єднань в політичній системі внаслідок одночасного існування елементів старої і нової політичної системи.

Другий розділ дисертації "Екологічні об’єднання - складова частина системи суспільних об"єднань"присвячений теоретичному аналізу екологічних суспільних об"єднань України як елемента системи суспільних об"єднань,визначенню їх специфіки та місця в цій системі. У першому параграфі "Основні детермінанти виникнення та розвитку екологічного руху" вказується,що виникнення екологічних

- 15 -

організацій в Україні було зумовлено,крім загальнометодологічних причин,/що вказані у персону розділі/ багатьма факторами.Основний /об'єктивним/ серед них с стан природного середовища,Отже,основою конституювання екологічних організацій а інституціалізація інтересу у збереженні довкілля.На усвідомлення цього інтересу впливають також: наявні ресурси реалізації екологічних потреб,рівень реалізації основних /базових/ потреб більшості населення,тобто загальний рівень багатства суспільства; вартісні орієнтації,громадянська позиція; освіченість,іпфорг/ованість,фахові інтереси,вік; смо-ційно-особистіснз сприйняття проблем забруднення середовип;а;ситу-аційні чинники /наприклад,волик і техногенні аварії/.Отже,в основі виникнення екологічн:« об"сднань лежать об'єктивні та суб'єктивні детермінанти.Проаналізувавши їх стосоено ситуації в Україні,автор прийшов до.висновку,що особливістю виникнення екологічних організацій в Україні с переважання суб'єктивної детермінації над об'єктивною.Об'єктивна детермінація,тобто інтерес,спрямований на якість довкілля,був вужчим,ніа суб’Єктивні мотиви,тобто інтереси, спрямовані на демократизацію суспільства,досягнення незалежності, реалізацію особистих чи групових інтерзоів членів організацій. А інтерес до екології,стурбованість екологічною ситуацією у більшості людей проявлялися на вербальному рівні, не збігалися о конкретною моделлю екологічних вартостей і екологічної Поведінки.

Домінування суб'єктивних детермінант виникнення екологічні« об'Єднань зумовлювалось: .

- умовами кризового,перехідного суспільства^ якому розвиток

екологічного руху проходить з контексті нвааЕорзівності глибоких структурних суспільних трансформацій,відсутності усталеної системі! партій та суспільних організацій."Зелоні" змушзні боротися за проведення реформ,'становлення, багатопартійної снстешьВідйовідко на них більший еіілив мають соціально-економічні і особливо політичні процеси, екологічних рух цента пов'Єзанйй зі змінами у суспільній свідомості,з формуванням нових вартостей та екологічної культури} ,,

- сприйняттям екологічної проблеми псрзЕа’хно як інституціональ-НОЇ,тобто такої,Щ0 породжена ДІЯЛЬНІСТЮ ПЄ5НИХ інститутів і ними

ас може бути иирішона /хоча в основі її вирікання - зміни в ієрархії потроб, вартостей, формування нового езіїзгляду/}

- інтегрованістю екологічних об'єднань з початку пкникнети у дано критичні і національні рухи,їх спільною діяльністю,що зумовлю»

- 16 -

ьалась спільними детермінантами,умовами,часом виникнення, як опозиційних до колишнього радянського режиму,спільними програмними вимогами /демократизації суспільства,досягнення незалежності/.

Ці вимоги проголошувалися ПЗУ та іншими екологічними об'Єднаннями України важливою передумовою розв"лоання екологічних проблем;

- впливом на суспільну свідомість та громадську думку наслідків аварії на Чорнобильській ЛкС. . ■

Досліджується динаміка виникнення та розвитку екологічних об'єднань України /"Товариства Лева", "Небайдужих11,асоціації "Зелений світ",Партії селених України та ін./,визначені основні етапи їх становлення: дестабілізація умоа іліття черва різке погіршення якості довкілля; стихійні акції протесту проти забруднення соредоі,шр.;розвиток міиособистісних зв"язків мін їх учасниками; виникнення екологічних груп,ініціатив,активність яких сула спрямована на вирішення конкретних локальних екологічні« проолем; інтеграцій таких груп,клубів,ініціатив у рухові структури /асоці-ація"Золениії саіт’7,вккід їх вимог і діяльності за рамки природоохоронних заходів;формування партії "зелиних",ш,о висувала поряд з природоохоронними соціально-економічні та політичні вимоги. Отжз, екологічні об'єднання, як і ігші вісн суспільно-політичних утворень,у своому розвитку проЛешн шлях від невеликих ініціативних гр/п, екологічних клуб і я до екологічних рухів та партій; в теоретичному плані - від протиставлення вкономіки та екології до пошуку причин екологічної кризи в сфері суспільно-політичних відносин.

Аналіз розвитку та функціонування організацій "зелених" на сучасному етапі - в умовах становлення державності та кризового суспільства дав підставу зробити висновок- про спад та кризу екологічного руху.Вона проявилася у невдалій спробі сформувати в Україні масовий екологічний рух,екологічні організації,які б могли суттєво впливати на сформування екологічної політики в Україні, у розпорошеності організацій "зелених".некоордииованості їх діяльності, нездатності еапропоиувати адекватну ситуації політичну програму, -наслідком чого стала їх поразка на рламеитських ви' борах за виборах до місцзвих органів влади. ’

Джерзла кризи екологічного руху дисертант бачить насамперед у таких причинахі

- поглибленні економічної кризи«соціальної та психологічної напруженості,зниженні рівня життя основної частини населення,

- ' 17 -

нестачі ресурсів на реалізацію екологічних програм.Ці фактори залишили поза увагою громадськості гостроту екологічної проблеми, спричинилися до суперечності екологічних та матеріальних /базових/потреб та інтересів,вибір серед яких робиться на користь останніх; .

- у специфіці утворення екологічних організацій /переважанні суб'єктивних детермінант над об'єктивними/, Інтерес до збереження довкілля виявився нестійким, (!ого усвідомлює липи вузьке коло людей, тому екологічні об'єднання у несприятливому середовищі функціонують як клуби за інтересами;

- у теоретичній концепції "золених",одніс» з основних засад якої с несумісність інтересів захисту природи і орієнтації на зростання матеріального виробництва, необхідність добровільного самообмеження.В умовах різкого падіння рівня і якості життя населення України ці засади не можуть стати прийнятними для нього;

- відсутність широкої соціальної бази руху, традиційно основоо

якої на Заході о середній клас. •

Ці причини посилюються відсутністю інтегруючих факторів руху або їх слабкістю /розробленої системи ідеологічних засад,адекватних перехідному періоду,втрата традиційних опонентів/,відсутніств франції у парламенті,обмеженістю ресурсів екологічного руху.Кризі екологічного руху сприяло і те,що попередня діяльність "зелених" суттєво не вплинула на поліплоння стану довкілля.

Одночасно,вказуючи на органічну єдність околого-економічних проблем,недостатню увагу до проблем довкілля в соціально-економічній стратегії уряду,засобах масової інформації,дисертант вважає, що діяльність "зелених" с актуальной та необхідною навіть з огляду на проблематичність реалізації їх цілей в сучасних несприятливих умовах розвитку.

У другому параграфі "Характеристика та особливості екологічних об"еднань" увага акцентується на визначенні якісних особливостей та ознак екологічного руху.Дисертант розглядає та аналізує екологічний рух України як різновид суспільно-політичних об'єднань.тобто такі, що за свосга програмною орієнтацією та діяльністю мають переважно політичний зміст.Таке розуміння екологічного руху детермінується його виникненням та функціонуванням в умовах нозаверзв-ності структурних економічних та політичних реформ,способом реалізації екологічного інтересу в цих умовах лише через тиск на сферу

- 18 -

прийняття рішень,політизаціею вимог та діяльності "зелених"внаслі-док загальної політизації суспільних відносин.Отже,під терміном "суспільні екологічні об'Єднання"автор розуміє сукупність суспільно-політичних утворень різного організаційного рівня.домінантним у програмних завданнях та діяльності яких є захист довкілля.

. У структурі екологічного руху України автор розрізняв такі організаційні форми: а/Партія зелених України/ПЗУ/;б/екологічний ргух /асоціація"ЗелениЙ овіт"/;в/суспільні організації .групи,ініціативи; г/екологічні секції суспільно-політичних об'єднань,рухів, партій} д/ неурядові екологічні союзи та фонди.

Відповідно до домінуючих програмні::-: цілей та напрямів діяльності серед різноманітних об'єднань "зелених" виділяються око-куль-турні об'єднання,які поєднують природоохоронну діяльність зі збереженням культурного середовища}соціально-екологічні об'єднання, основна мета яких - соціальний захист людей,що постраждали внаслідок екологічних катастроф;політико-екологічні об'єднання,в діяльності яких домінують переваляю політичні методи вирішення проблем довкілля.

Аналізуючи основні традиційні течії в екологічному русі -"фун-Даменталістську" та "реалістську",автор зазначай,що "оелені"Украї-ни є більше "реалістами",їх програмні завдання більше відображають конкретну екологічну та соціально-економічну ситуацію,в прагматич-нігаими.ІІа думку .дисертанта,для їх програм характерне поєднання вирішення екологічних проблям і побудови демократичного,економічно розвинутого стабільного суспільства.Приналєжніоть "зелснїіх"України до "реалістської"течії в екологічному русі, насиченість їх програмних вимог національною ідеєю, спрямованість на побудову демократичної держави на основі приватної власності та ринкової економіки, вказує на те,що можливо в майбутньому ідеологічне спрямування їх буде еколібертаристським з використанням елементів християнської етики. Хоча в цілому розробка українськими 4зеленими" системи світоглядних та ідеологічних вартостей, адвкаЕі'ліих перехідному періодуь практично відсутня. ,

Екологічним об'єднанням,як елементу системи'суспільних об'єднань »іманентно властиві більшість характеристик та ознак суспільно-політичних об'єднань в цілому.Одночасно "зелені" якісно відрізняються від інших елементів системи суспільних об'єднань. Якісна відмінність зумовлена такими характеристика та ознаками "зелених":

-'19 -

універсальністю та всезагальністю мети,програмних завдань та вартісних пріснтацій{спрямованістю на зміни в системі потреб та вар-

■ тостей.на пошуки альтернативних шляхів розвитку цивілізації;потен-ційно широкою та гетерогенною соціальною базоюріизьким рівнем інс-титуціалізації{акцентом у формах діяльності на локальні та практичні дії.Ці характеристики •: базовими /4уіідаментальни»іи/,зумовленими завланнями та світогляди шли засадами "зелоних",і характеризують їх як соціальний рух. Ллє вони не о домінуючими та визначальними в сутності феномсчу "з8лсних"в Україні та їх діяльності.Такими сталі: ознаки,які характеризують "зелених"як політичний рух, а саме¡прагнення до інтеграції у державні структури,спрямованість на сприяння реіорлам в економічній та політичній спорах,зміцнення дер ;гп'ності.Для них харіктеріі¡нечіткість ідеологічних орієнтацій та програмних вимог,слабка структурованість,аморфна організаційна будова, звуження соціальної бази,нечіткість у визначенні союзників та опонентів.

Отже, екологічнії;: рух України пооднус в собі типологічні ознаки соціального та політичного руху /при домінуванні останніх та латентності і нерозвиненості перших/.

визначення характеристик та ознак екологічного руху України здійснюються у порівнянні з аналогічними рухами країн Заходу та постсоціалістичних країн, зокрема Росії.Дисертант відзначає, що спільні характеристики "зелоних" засновуються на спільних об"ектив* них детермінантах виникнення /загроза екологічної катастрофи/,спільній меті /збереження довкілля/ та вартісних орієнтаціях /постма-теріалізм,аптиутилітаризм,антитехнократизм,ненасилля,права людини/. Відмінності між "зеленими" постсоціалістичних країн та Заходу детер-г мінуються умовами їх виникнення та функціонувати і полягають у домінуванні ознак політичного руху в екологічних об"вдишшях постсо-ціалістичних країн та ознак соціального руху у "зелених" Заходу, Автор вказус також на певні відмінності між "зеленими"України та інших країн С1ІД, зокрема Росії. Для останніх характерне

ігнорування національних проблем,їх спрямування п екосоціалістич-шім /або екоанархістським/, а вшоги, суспільний ідеал /побудова бездержавного,повністю децентралізованого суспільства/ утопічними. Акцент на національній ідеї.спрямованість на побудову'національної держави,більша реалістичність програмних вимог українських "зелв-них"збликуг; їх з "зеленими" країн Прибалтики,Закавказзя,Молдови.

- 20 -

# Відзначені особливості'та якісні відмінності екологічних об'єднань України визначають специфічність становища організацій "зелених",ПЗУ в системі суспільних об’єднань. Боно характеризується неоднозначністю, релятивністю, пешюю "маргінальністю".Таке становище "зелених" у системі суспільних об'єднань зумовлюється, крім названих, іиааши факторами: '

- неструктурованістю екологічного руху;

- відсутністю системи теоретичних та ідеологічних засад і програмних вимог, адекватних перехідному стану суспільства;

- специфіко*) організаційної будови об'єднань "зелених".зокрема ПЗУ, а само: автономністю партійних клубів, що дав їм змогу самостійно визначати свої пріоритетні завдання, ідеологічні орієнтації, методи діяльності, союзників,

У цілому "полені" України займають центристське місце в політичному спектрі України, але стосовно.регіону та конкретної політичної ситуації воно може змінюватися і спектр їх союзників може коливатися від проросійських блоків у Криму до національно-,демократичних у західних областях.

Через відзначені причини та іактори неможливо однозначно визначити і місце екологічних об'єднань в політичній системі. В основному вопи поєднують опозиційність до політики структур влади

з прагненням інтегруватися у ці структури.

Отне,екологічний рух в умовах кризового українського суспільства - це складне і неоднозначне соціальне явище, рух,який поєднує в собі характеристики традиційно функціо!іуючих суспільно-політичних рухів та якісно нового соціального руху, здатного акумулювати інтереси широких верств населення,формувати альтернативні системи вартостей."Зелені" - це рух майбутнього, яке без їх сьогоднішньої діяльності може не настати, а вартості "зелених” - вартості здорово' го природного середовища можуть стати додаткоока фактором інтеграції українського суспільства,

У третьому параграфі "Фор«! та методи діяльності екологічних рухів" розкривається та аналізується різноманітність форм діяльності організацій "зелених" України, їх специфіка та особливості, фактори, що їх детермінують.

Система методів та форм діяльності розглядається в дисертації як засіб реалізації програмних завдань "зелених".Відзначені характеристики та особливості екологічного руху детермінують і певну

специфіку діяльності. Вона полягав: у різноманітності форм і видів діяльності, їх взаомозв"язку та поєднанні, зокрема природоохоронних акцій практичного характеру і політичної діяльності, а також науково-дослідницької та експертної діяльності; переважно локальному характері дій.

ЇІа основі аналізу діяльності екологічних об'єднань визначено основні форми їх діяльності, які аа своєю конкретно-практичною спрямованістю розділені на кілька груп. Серед них:

- "прямі дії" - сукупність форм і видів діяльності, найбільш . поширених на початковому етапі діяльності "зелених",спрямованих на безпосередню участь в охороні або відновленні природного середовища.' Вони о спонтанною рсагсцісп на прояви екологічної кризи в конкретному регіоні. "Прямі дії" набували різких форм,але в цілому вони мали практично-охоронний або протестний характер;

- організація соціального самозахисту громадян екологічно нч-благополучних районів. її розвиток детермінований невирішеністіо проблем соціально-економічного,правового, медичного характеру,пов'язаних з соціальним статусом людей, ідо постраждали внаслідок техногенні« катастроф /зокрема на Чорнобильській АЕС/,брали участь у їх ліквідації,або продовжують проживати в екологічно небезпечних зонах.Вона передбачао створення незалежних громадських пунктів дозиметричного контролю, експертизу радіаційної обстановки, організацію і доставку вантажів гуманітарної допомоги,участь у розробці соціально-правових та медичних питань,пов"язаних з соціальним статусом людей, що проживають в екологічно небезпечних районах;

- політичні методи діяльності та їх різноввд - парламентська /лобістська/ діяльність.Вона реалізовувалась через звернення в місцеві органи влади, парламент,співробітництво з парламентськими гсо-місіями і комітетами, законодавчі ініціативи та участь у розробці законопроектів;

- експертно-паукова форма діяльності, яка пешдбачао організацію і координацію зусиль вчених, фахівців, політичних та громадських діячів у проведенні незалежних експертиз,громадських розслідувань, формування незалежних екологічних інформаційних центрів, розробку комплексних програм з охорони довкілля, організацію та проведення конференцій, симпозіумів,зустрічей 5 проблем навколишнього середовища;

- 22 -

„ - просвітницько-пропагандистська форма діяльності, спрямована

на організацію інформування громадськості про стан довкілля, формування екологічної свідомості і культури населення.

• Вибір форм і видів діяльності екологічними об'єднаннями детермінується комплексом факторів,головними счрод шейх є:світоглядні установки"зелених",що передбачають ненасильницькі ме’тоди реалізації програмних цілей{домінуючі завдання,декларовані в програмних документах;рівень самоорганізації об'єднання; рівень політизації руху;відкритість політичної системи на рійні прийняття рішень; приналежність до основних течій "зеленого"руху{наявність системи ідеологічних вартостей;гострота прояву екологічних проблем,ситуаційні фактори; рівень багатства і стабільності в суспільстві.

У контексті відображення різних форм діяльності екологічних об"єднань в роботі прослідковуються їх функції.Дисертант визначає такі функції,характериі для суспільних екологічних об'єднань: артикуляція інтересів у збереженні довкілля.висловлсння їх у вигляді вимог,соціалізація індивідів.забезпечення потреби членів організацій у спілкуванні на основі спільних інтересів,форлування політичної та екологічної свідомості та культури,нових альтернативних вартостей.ЕкологІчні рухи виконують в суспільстві також Функцію екологічної освіти,пропаганди та інформації про стан довкілля, підтримання в суспільстві атмосфери стурбованості станом природного середовища.

Екологічніш об'єднанням,хоч і в меншій мірі, властиві функції, характерні для всіх суспільно-політичних об'єднань: інтеграції та мобілізації громада,здійснення або критики влади,опосередковане спрямування державних органів.участь у виборах носіїв головних політичних функцій,Разом з тим відзначені властиві лише екологічним організаціям функції: інструментальна.тобто функція по безпосередньому захисту або відновленню природних об'єктів, а також експертна та прогностична.

Найвагомішими результатами діяльності екологічних об"єднань, на думку дисертанта, мали б бути привнесення в суспільне життя нових цілей і вартостей, формування екологічного світогляду та культури. Тому перед українськими "зеленими" стоїть проблема пошуку таких фори діяльності, які б забезпечили реалізацію цієї важливої функції екологічного РУ^У»і одночасно сприяли б стабілізації суспільного життя.

У висновках узагальнені викладені в дисертації положення. Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Место нетрадиционных об;цоственних организаций в политической системе СССР.- М.- Дсп. в ШМОН ЛИ СССР,- J2.04.IS90. -

К” 41Ь42. - 19 с.

2. Екологічний рух як відображення глобальних екологічних проблем// Філософія, Культура. Цивілізація: Тези доп.наух.-практ. конф. 12-13 грудня 1991,- Львів,І9УІ,- Ч.2.- С.52-53.

3. Нетрадиционные общественные объединения! классификация,тенденции развития,- М.- Деп. в ИНГЮН АН СССР.- 20.01.1992. -

ІР 45946. - 12 С.

4. Гухи і суспільні об'єднання //Основи політології.Курс лекцій. Вид.друге,- К.,1992,- 4.2. - С.102-120 /у співавт./.

5. Екологічний рух України: особливості і тенденції розвитку//

Актуальні проблеми суспільно-політичного і духовного розвитту в Україні// Вісник Львів.ун-їу.- Сер.сусп.наук.- Вип.ЗО,-Львів: Світ, ІУЧ2,- С.54-59. •