автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Экономическая реформа в Украине (1957-1965). Историко-политический анализ

Полный текст автореферата диссертации по теме "Экономическая реформа в Украине (1957-1965). Историко-политический анализ"

КИКВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡меш ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РГ6 од

На правах- рукопису ВОРОШИЛОВ Олег Володимирович

ЕК0Н0М1ЧНА РЕФОРМА В УКРА1Н1 (1957-1965) 1СТ0РИК0-П0Л1ТИЧНИЙ АНАЛ13

Спещальшсть 07.00.01 — ¡стор1Я громадських рух1В

1 пол1тичш1Х паряй

Автореферат дисертац11 на здобуття наукового ступеню кандидата ¡сторичних наук

КкТв — 1994

Дисергец1я е рукопио.

Дисоргэц1я ВИК0НШ8 на кафедр! íosopi!

Хи]£ОЬКОГО ПОЛ1ГСХН1ч»ОГО iHCÍHtyrj

Ка^ковий квр1вник - кандкдв? !огорнчних наук, профооор-, КОВАЛЬСЬКИв Борис Павлович

0ф1ц!Йи! споиекги - доктор 1«оричних наук, профеоор .

0С1АФ1ЙЧУК Ваоидь фокпч - ковдидв» 1омричиих наук, доцвнв ШИРАЙ Володикир Николайович

ПроЫдна yoíBHOca - Укрв!ноыдаИ окошш!чниЯ-ун!ворон»г

Захио» в!лбудо«>ся *._•/ " u^tfкЗ. 1994. р. о 12^ родин! не sao!даян! опец! anlaci'd'iol ради К. 068.18.03 при Ки!воько-иу yHlBopcwtotl lucHl Тараоа Шавчаика за вдрооою: 252001, и.Кщв, вул. Володиыйрзька, 60, ауд. 349.

3 дисоргиц!с» моагв ознойоыхтнсц в квуков1й tíitíaloseul Ки1в-оьиого ул1вороиго8у /вул. Володныироька, 58/.

Авкорофораг розЮлано "" .j^cfb-cc 3594 р.

Ечаний сокрогвр опоц1ал(зовако! роя кандидат losopnwmsx наук, д^цзнг

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЙСЕРТАЦ11

Ак^эльвхсаь теми. В ноэих умовэх, з обранням сувзранно-о шляху розвигку, парад Укра1ноькою державою поогала ц!ла вма проблей, в паршу чаргу аконоы!чних, при вир!шенн! яких эобх!дно сяиратиоь як на ов15овий, ¡их 1 на зласнкй досв!д, з був Н8К0ЯИЧ0НИЙ раопубл!кою а галуз! управлШня народкиы всподарога^ы за попе ре да 1 дооягир1ччя.

Нев{дкдада1с5ь р!шучих заход!в г галуз! аконоы!ки випли-ае з кризового огану народного гооподарозта Укра!ни, що мае !лька вимх'в, 1 освоен! з них, на »эль, внугр!шнього поход-зння. Пов"язвн! вони з напосл!довною ! досигь невдалою зм!-зю одних екон6«-!чних в!дносин !ншиш, холи огэра планов а ои-юма ваз В1ра5ила вваел! кер!внищгва, а воз! заоади оото-ю на визаачен! 1 но запрацюввли.

Хочэ зараз доы!нуе н!?!л!зи у в!дношанн! ыайяо до воьо-), щобуло зроблзно у радпнський пер!од, прога при рефориу-знн! економ!ки намохливо повн!сгю, без вграг для справи, !г->руваги г! досягнення ! неробки, що ыали ы!оце в пар!од плв-эвого управл!ная еконои!кохз.

Якщо говорити про викориогання влаоного доов!ду при ре-)рмуванв! економ!ки, ю для Укра!ни, як незалажно! деркави, 1вну ц1кав|05ь в цьому вшоиенн! являе пар1од друго! полоши 50-х - парво! половини 60-х рр. Це подан! згкзя ол!дую-ш. В середин! 50-х рр. була зд!йоненэ деценграл!эац!я уп-шл!ння вконом!ков, права республ!к СРСР в гооподарошшу 7д!вницсв! були значно розшреа! 1 вони одержали моалив!ст5 б!лыа!й м!р! впливати на розвиюк влаоного господорогаа. |форы8 1957 р., коли пврейшли до 1ери1ор!вльного принципу :р8вл!ння проииолов!о1», сгала лог!чниы продовхенняы даного 1роу, в разулыз»! I! эд!йонення майжа воя проыиолов!огь рао-гбл!ки була п!дпорядкована Рад! Шн!о1р!в УРСР. Кр!м мго, у дпорядкувзнн! Укра!ни знаходилооь 90^ загального обсягу нахального буд!вництва, повн!огю о1льоьке, л!сове рооаодаров-I, юрг!в.1я га Ы8ЙЖ8 во! п!дприемотва эвиязку, Таким чином, цай^чво реопубл!ка одержала ыонлив!о5Ь здхйснюваги багаго г ту влаону аконоы!чну пол!гику, того не иозна сказаги н{ про

- 2 - !

б!льа рани!Й /до оередиви 50-х рр./, н! про б!льш п1зн!й /з друго! половиви 60-х рр./ пёр!оди.

Економ1кв республ}ки в кой чао розвивалась в1дносно шви-даиш аеыпвми, б^до вир!шано ряд вагливкх народногоспсдврсь-ких проблей. Л а во з векопичаного в 51 чаои досв|д5, на вдыку диоергвнЕз, збер!гее свою 8К5уалва1с1Ь 1 по сьогодашн!Й дань. Сказано, перворГевг8ц1я Радою М1в1о5р1з Укра!ни, Дерапланок рэспублп:и, редззргоспеми ка ¡ншши даргавними органами еко-ношчних зв"язк1в пШорядковваих !м проиислових и1ддриемсш Еакиы чином, що воаз /звпязки/ завчао зросли як в магах рас-п^бл1кн, как 1 в окреыих акоаоы1чвих районах Укр81ни, а к!ль-кхся. вервШонельних звпязк!в а Шшши союзнима республики значно скороЕвдась. Ца, каприклад, вяходияь на 53 познав, що зиникла на почагяу 90-х рр., коли р1зккй розрив еконоы!чних зв"ягк1в з сумраками за мажеш Укра1ни пркзв!в до гого, що ряд Я1ДприеысЕв даяких галузей пронисдозосг1 распубд!кк прак-5НЧН0 запинались.

Иа один приклвд. В цат. чае з кзюи п^ищаная бфекшвао-С11 роболи дэраавного свмору аконоыхка одним з приор^гогаих напротив д1г.льноо11 урядоы визначаао погляблання процас{в децен1рал1задх! £а раг1онБл1з8цП, розширення повнозакокь ез-ригор1альних органов управления. /Так, зг!днс з Укезои Презк-дан1а УкраШт "Про деркевний конхракг I доржавне замзвлакая на 199^ рхк" в1д 28 еовхня 1995 р, зводигься гтняня гориго-р1вльного запоздания - в обсягах до 5% юварао! продукцИ та-цевI органы свиозправ^Цаня «оау?ь встовлвзаи! деразаксзлеа-ня для шсцавих погреб у ыегах наязаих кош!1в/. В цьоку аа-пряыку сама на Р1'бах1 50-60-х роьив дархавниии оргааэвк га гроыедоькиыи оргвн1зац1ши Укра1ни буъ кзкопичэний зкзчакй досв1д робот, адаш, як ваа вказувалось вищз, однки з головнях блемон®1в реформа 1957 р. о гало зир1шання проблей додаи рал1з8ц!Г управл!ння 1а'розширення повновокеаь герягорхальких ,оргвн!в.

Вважаючи на в и щов и клада но об"ек1гом досл{дксння дисергакЕ обрвв рафорыування дарнавними органами са гроыадошши орге-н1звц1ями Укрв!ни господарського ыах8н1зиу распублш!, а баз-

посереди!« прэднагои значения - еой досв!д робот, що був накоплений п|д чао зд!йононня ройорми управления прониоловЬ 3£И 1957-1965 рр.

Хронолог!чи! рання доол1дхення - 1957 - 1965 рр. - обу-^вл8к1 кв 21ЛЫШ 5ии, щ.0 ззони сп1впздвю1ь з поргодом, коли 5ароднии господаре ев ом кврували за гвриюр18льним принципом I Укра!на одержала моаляв1огь в значно б1лып1й зпливагк [а розвигок свое! еконоьаки, ало й тип, то в цей чао ыав ы!о-1е ц!лкй ряд подальшях райориувавь господареького механизму »спублпш /раоргап1з8Ц{я сиотеми управл{ння науково-досл^д-1пыи, провктниын га консгрунгорськими оргзн1зац1яии, удоско-'влоння одмШограигано-упрввлИюъкого апаразу, зинякноння ювих фори упрзвлшкя проыисловкыи п1 дприеысманн гсвд/, до-вIд зд!йснвккя яких погрэбув подальшого узагальнения.

Ш рэ вивчаноо?! проблэми. Сл!Д В1ДЗКаЧЙЕИ, ШО 61ЛЫН!02Ь роць, ярисвячоних данШ проблей!, була видана сане в пер!од д1йснвння еконоьнчно! рефорыи - в к1нц! 50-х - пери!Й поло-ин1 60-х рр. Пран! Г.Алокоандранко, ЬН.Ананова, С.ГврЕбар-в, Н.Ф.Колбанкова, Н.Пегрова, В.Ы.Чу1050вв га 1ниих авгор!в ксв^лювели причини, що викликвли Н0обх!да1о2^ рэоргаа!за-1й в оконои1ц! га зд1йонення само! .реформа упрввл!нЕя про-иолов!сгю. Б1льш1огь з даних досл!д2ань зийшли зразу к по ровадани! раформи I глибокого И 8нал!зу дам не ыогли. Про) саред цих праць но ян в вид1лиги ноногреф!» М.Ф.Колбэнкова,* пк!й, кр!и ЗМ0ЛЮВ8ННЯ ново! СИС58МИ управл!ння прошоловиив Цприеисгввыи, значка увага прид!ляея>ся розгляду II д}еао-г 1, 8 гакон в по в I ?лш2ьоя пщания зчео®1 гроыадсьних орган!-щШ в упрввл1нн1 вкробкицтвоы та £ворч!с?ь иас в удосшжа-1ни1 мхн!ки 1 л!дэиезни! продукгшшосг! прац!.

Дооигь валика к1льк!сгь роб!г висв!глав ала пракгачпий юв!д робот рвдиаргооп!в, 1нших орган!в га оргаа1заЦ1Й /в яовному позигивкий/ по кор!внвдзшу прошслов1ог» екоиои!ч-

олбзнков Н.ф. Совершено ев овоние руководогва проггмленпоогыэ ССР. 1956-1960.-Н.,1961.

tfrac prfloHiB.1 Сл1д в iдзначити, ao завчна часгина цих проць

б у л 8 В8ПИ08Н8 ЛЮДЬМИ, IXO беЗПССвре ДНЮ 38ЙЫ8ЛИСЯ ВИр1шеННям

проблем, якi эисв!»люв8лись в Д8н1й flisepasjpi. Tsk, досви aiasbHocii Донецького раднаргоспу ан8л!зув8вся в poCosi го-лови цього раднаргоспу ЬДядика, Лугвнського - його голови

A.КуЗЫШЧВ 20Ш0.

Узагальнюючих првць з двного питания написано i^k i не було. Ооновна ыаса л1терв!ури висв1глшала той чи 1никй кон-кретний капрямок роботи - виршення проблей cneuiafli3auil, кооперувэнвя виробницгаа, пошуки нових форм управляя про-ыисяовиыи niдприеиссвани юшо.

Велика к1лыс!сгь po6ii /Н.Д.Давидово!, О.В.Козлово!,

B.П.Шевчука га 1нтих aBSopiB/ була присвячена аналхзу зусиль дэржаваих opraKiB га гроиадських органхзац^й в розв"яз8на! проблем неуково-техн1чного прогресу, впроведхеаня у вироб-ницето шве! техники га технолоН!, M8XBHi3auií i авгомагиза-Uií виробничих npoueciB, ыодврн1заЦ1! устаткуввння romo.

В роки Д1ЯЛЬН0СГ1 рвДНврГОСШВ особливо широкого роэпо-всюджання набули гроыадськ1 орган1зэц1!, Д1яльн!сгь яких сприяла розв"язаншо проблем виробницгаа, виконанню плааових завдань, впровадкеншо у виробництво ново! tsxhíkh та техно-логП тощо. Це i товаристзо винах!дник1в i рЕ1Пон8Л1загор1В, i науково-18хн!чн1 ювврио ib a, i гроыадоьк! конструкторськ! бюро, бюро 23XHÍ4H0! iu$DpbsauiI, еконошчного анализу ющо. Висвтенню Д1яльнос51 громадських'организаций по розвигку трудово! aKirauocsi роб^ничого класу були присвячзк1 npsui В.8агорульк1Н8, К.Р.Москальця, В.П.Мисниченко, Г.С.Йагевеако,

¡.чупилко 58 1нших assopib.^

%иквк1ьбв А. Совнархозы в действии.-М.,1958; Вхн"ков I., Карпов и. Раднаргоспи Укоацш в боротьб! за эиигэння соб^заогэ-сг! продчкцН.-К.,19бО; Дядык И.И. Год работы по новому.-Донецк, 1958; Из опыта рабогы совнархозов.-!,!. ,1959; Кузькич А. Чотири роки робот раднвргосшв // Економ1кз Радянсько! Ук-Р81ии.-19б1.-й^; Совнархоз и аизнь.-Х8рьков,1959 та 1Н.

^Загорулькии В. Постоянно действующие производственные совещания.-Й. , 1963; Ыоскалець К.Р. Профсшлки УкрзИш в боротьб! за здШсненкя семир1чки.-К. ,1960; Мысиичекко В.П. Творчество ыасо и управление производством.-Харьков,1965; Нехевенко Г.С.

He $ohí вищепэрелгчених ыоногрвфШ se сватай, що була присвячеа! якШсь одкШ зиробнтйй проблацК дащо нид{ляаг&-' ся npsqi Ц.О.Дрог1ч1Шського 58 А.Д.Кочубая, як! хоч 1 на носять узагальнюючого характеру, sa все a EitcBisJiioaib доси*ь

широкий СПвКТр ПИТВНЬ. И.О.ДрОГ!ЧИНСЬКИЫ рОЗГЛЯД8ЮТЬСЯ ПРО-

блеми удосконалення кер^вництва прокисловими п{дприенсшаик иляхоы впрозеджэння програснвних форм орган1зацП зиробницг-ва - створення koü6íH8Tíb i промислових об"еднань. Широко зисв1гллегься досв!д робот спаШал^зовзних ф!рм на Укра!н1. Значив увага прид1ляегься гакоя вконом1чн!й робот! на п1дпри-емогавх гонт. Ыоногрэф1я А.Д.Кочубая приевячвна пиганняы роз-вигку осиовних форм управл!ння. Kpin того, аналгзуються п1д-сумки роботи раднаргосшв Укра!ни за nepiui б pOKis !х ioHy-вання. Сл1д в1дзначити, що надол!ки у робот! раднаргосп£в по-яснюзелись авторои в основному кш, вд на скр!зь було зшеори-сгано переваги, закладен! у нов1й систем! управл1ннп.

В ц!лому а для вс1х праць, що видзвелись в друг!Й половин i 50-х - парш1Й половин i 60-х рр. з проблема psoprcalaauil управл1н!1я промислов1сио, характерною булэ в не ока оценка зд1-Йснюваних реформ, доводилась зиачно б!льиа афакгивн1сгь управ-л1ння проыислов icm через радн aproe пи у пор1внянн1 з управлении через галузов! uiHictopcraa, а не долiки в 1х д!яльноет1 розглпдались пк "окреп!" i тимчаоов!.

Починаючи з друго1 половиди 60-х рр. с тэн справ э вив-чаннпм i bhcbíтлениям у л!sopasypí дано! проблеми кардинально змПшеться. Це пояснюеться мм, що nicnn усуиання в 1964 р. М.С.Хрущева в1д napcíiÍHoro i державного кор1вництва б!льш108ь роорга!пзоц{й, що були эд1Йон0и! за його íhíuíативои, розгля-дались пк прояви оуб"ектшизму га волюнтаризму. Наслгдки реформ« управлИшя проыисловiстю 1957 р. були розц1нен! як saxl, що но о прияли афоктивному розвигку. eKOHOHiKii, а п!д кшаць

Совог новаторов.-Одесса,1961; Чупилко И. Общественные консг-рукторско-технологические бюро.-Одесса,1962 га íh.

*Дрогич«яскиЯ Н.Е. Организация управления прокыиланноегьи и планирование на современном этапе.-11. ,1965; Кочубей Д.Д. Планов они я i господарсыш кор1вництзо на сучасному o?sní.-

- в -

1сн$вання р8Днвргосп1в управл!ння промисдов!стю sa ïe'pHiopi-альнии принципом взагал! ехало цей розвиток гвльыувати. Тому в друг!й половин! 60-х - nepmifl половин! 80-х pp. розробкою ц1в| проблеми ыайжв не зайыалися, л!5ерзтура, спвЦ1ально при-свячана даному питанию, не видаввлеся, а в тих працях,. m вийшли в цей "вр!од з ictopil радянсько! економ!ки* реформ! управления пррыислов!с1ю 1957 р. уваги придиялося мало i в ц!лоыу Бона од!нювалася лише негативно.

Починаючи з друго1 половини 80-х pp. iHsepec до переду, що.досл!дгуеться в дисертац!!, посилюеться. Виходить ряд праць, в яких висв!тлюються проблеми, гак чи !накше пов"яза-Hi s реформами кхнця 50-х - першо! половини 60-х pp.a такса ц!лий ряд статей.^ Для основних з них хврактерним е б1льш д!алектичний п!дх1д до oiUbkh п!дсуык!в реборшг управлЫня промислов!сго 1957 p. sa II ефек1ивнос11. Автори в!дзнач8ють як позисивн!, так ! HsraïitBHi несглдки здёйснених реорган!за-ц1й, ала оцшки загальних разулыа^в екоаомгчних перегаорань !нколи прямо прогилежн!. Все ж б!льш1сгь авторов сходиться в юиу, що реформа 1957 p. cyii процесу фунгаионування народного господаретвз не зы!нила: зьпнизии торыу, вонэ залишала назывною серцевину систеыи управления економ^кою.

^Вопросы исгории народного хозяйства и экономической мысли.-M..I978; IcîopiH народного господарсиз Укра!нсько! ?СР.-Т.3.-Кн.2.-К.,Т987; Экономика Советской Украины. 1945-1975.-K.,I975 sa ш.

2Баран В.К. Украла-шеля Сгал!на. Нарис icsopif. 1953-1985.-Льв1в,1992; Бурлацкий ф. Новое мышление. Диалоги и суядения о технологической революции и нвших реформах.-М.,1989; Валовой Д. Экономика абсурдов и парадоксов.-И.,1991; Историки отвечают на вопросы.-!*., 1988; Лельчук B.C. Научно-техническая революция и промышленное развитие СССР.-М.,1987; На пороге кризиса. Нарастание застойных явлений в партии и обществе. -И.,Т99П; Трудные вопросы истории. Поиски. Размышления. Новый взгляд на события и факты.-Й.,1991 га ih.

^Глотов В. Про деяк! уроки вторичного доев i ду дёяльвост! КПРСу друг!Й половин! 50-х - лероШ половин! 80-х pokiB // .CtopiHKr, icsopiï KIIPC. Факти. Проблеми. Урохи.-К.,1990; Зуб-кова 'Е.Ю. Опыт и уроки незавершенных поворотов 1956 и 196$ годов Ц Вопросы исгории Kncc.-I988.-W4; Кояуквло 1.П. Кон-пврг!я Укра!ни в добу "в!длиги" // Укрзтнський 1сторичниЯ «уркел.-1990.-ЙЦ; Кульчицький C.B. Hobîthh xcropiя Укрв1ни

Сарад праць цього пер!оду в!доутн! робота, як! б анал!-зувели реформу управл!ння промйслов!сво 1957 р. комплексно, досЛ1дкуввли осаовн! напряыки удосконалааня господароького мехвн!зму республ1ки в той пер!од у IX вз8емозвнязку.

1смрики та економ!сти укр8|нсько! д1аопорй тако* не обМшли увагою дан! проблема. Ыожнв назвати прац! АЛуковаь-кого, К.Кононевко, I.Ивйстреако, О.Субтального та !вшах ев-МР1В,1 в яких, поряд з розглядом *ншах проблем, давтьоя га-, кож оц!нка омну розвитку укратнсько! аконом!ка в друг1Й половин! 50-х - перш!й половин: 60-х рок!в, ефактавност! еко-ном!чних раорган!з8ц!й тощо. Оц!нки й тут !нколи значно в1д~ р!зняються. Так, нвприклад, К.Коаоненко вввжае однии з наЙ-б!лып позигивних аспекту реформа 1957 р. те, що раоргаа1з8-ц1я управляя промиолов^стю дала ножлив!сгь {Лоцавим органам шляхоы пи!сництаа", порушуючи вквз^вка центру, набьгато по-крвщиги задоволоння м!сцевих потреб. Б!лбш виважеао до оц!нки цих проблем пхдходить О.Субтальний, який в!даначав, що в 50-11 роки промислов!оть Укра1ни розвивелася досить уоп!вшо, аконо-м!чну реформу 1957 р. розц!нюе хоча як оуперачливу, але одну з н8йр8дикальн!ших орган!зац!йних зм1н у радяноыий аконоы!-ц! починаючи з 20-х рок!в.

Проблемам ефективноот! реформа управл!ння поомаолов!стю 1957 р., рол! даряввних оргвн!в те. громадських орган1з8Ц1Й у вир!шекн! проблем оргек1звЦ11 виробництва.у ней пер!од були токсж приевяча«! дисарт8Ц1Йн! досл!дження Л.Бараговського, е.Долгополова, Г.Карасика, Г.Корв"якова, 1.Корж, С.Меяариць-

// Укра1нський 1сторичний журнал.-1991.-№10; Опенкин Л.А. Были ли повороты в развитии советского обществе в 50-е и в 60-э года Ц Вопросы истории КПСС,-1988.-№8; Савельева В.Л. 50-80-Ti: чао iiouiyKiB I втпачених можливостей // Про минула -

^заради майбутнього.-К.,198$ та !н.

хБ!линоький А. Радянаьке господарське право i napiofl Хрущова // Науков! записки УкрвТнського вШного ун!версигету.-Ч.6.-Мюнхвн,1965; Нуковсышй А..Субтельний 0. Нарис inopiî Укра!-ни.-^\в!в,1991; Коконенко К.С. Укра!на ! Pocia. Сошально-вконо^1чнг пЦстави укроГнськоГ национально! iдвг. I9I7-I960.-аюнхон,19б5; Мойстронко I. 1стор!я Комуи'ютично! партН Ук-ре|ни.-Мюнхен,1979; Субтельний 0. Украпю. Iosopiя.-К., 1Э91 та ta.

когл, В.Чугуенко. Bol вони написан! в 60-xi роки i схрвжда-ю!ь гимн х недол!ками, що Й згвдуван! вища робохи двного переду. Висв11лшевся в основному позихивний доев i д i на його основ! робили висновки про безперечн! первваги сисхеми управ-л!ння промисловles» через рвднвргоспи, в про недол!ки говорилось мало i поб1жно.

0ц1нюючи охуп!нь вивченосх! дано! проблема в ц{лому, сл!Д звзнвчиги, що до середини 80-х рр. воне висв!хлювалась не зввжди об"екхивно, нвголос робився в основному лише на по-зихивних, ебо, нввпвки, негахивних аспектах, а починаючи з друго! половини 80-х рр., хоча iHiepec до цього переду дащо посилився, вийшло лише к1лька схахай, специально присвячених розгляду еконоы1чних реорган^зацШ рубежа 50-60-х рр. Б1ль- . micib праць цього пер!оду даюхь лише загальн! оценки зд^Йсне-ним в eKOHOiiiHi перехвореннны. Таким чином, дана проблематика досл1джена недосхахньо i похрэбуе Д8лыпо! розробки.

Цеха i завдання досл!дження. Акхуальн^схь проблема, 1! наукове i пракхичне значения, BiflcyiHicib po6ir, як'1 б комплексно розглядвли доев i д державних opraHÍB та громадських орган i защй Укратни по рефорыуванню господарського механ1зму республик в 1957-1965 рр. визнзчили кеху досл1детння: крихич-но проанел!зувввши цей Д0С31Д, з"ясувзвши га висв11ливши ос-новнг хонденцП xa xapsKiepHi особлизосх! у д!яльносх1 висе-нвзввних opreiiia xa орган^зацгй, зробихи пракхичн! рекоменда-цН, як i могли б бухи BHKopucxaHi при розв"язэнн! сучасних вконоы1чних проблем.

У BíflnoBiflHoexi до uiet мехи дкеерхзнх квмагався вирши-хи насхупнí ochobhí завдзння:

- узагальнивши доев iд, ио був накопичений державними органами i громадськими орган1зац1яыи УкраТни по квр1вницхву робохою промислових п!дприеысхв респубЛ1ки ха удосконвлегчю opraHi-зацЦ виообницхва в друг!й половин! 50-х - першШ половин! 60-х рр., розкрихи на ц|Й ochobí загальн! риси хв законом!р-Hocxi дано! схорони д1яльносх1 цих оргзн!звц1й;

- вивчихи ефективн!схь форы ! меход!в цього кер^вницхва з хоч-югзору 1х корисноох! для сьогодення;

- досл!дихи д!пльн1схь доржэвних opraHÍB i громадсышх орга-

_ с

гЛзоцШ распубл!кк б г с л;/з: зпроводзеаая у вкробннцЕэо к

во! 50ХН1КИ Т8 ИЭХНОЛОХЧ! , К0ДЭ-рн13ВЦЦ ПРОККОЛОВОГО ГгС 1'. кувенип, розвиксу сиа гоии н а у ков о- та та I о! !цфорибц!1 ь:. у зир{иэнн1 шшго: проблем нэуново-техничного прогреоу; - висв1жли1и ефекгиви!ст& роорган!зац1! оисгами управлиш;; нзуково-досл!дним:{, проэкекиыи 28 к.жструкгорськими оргас!-зац1ямк Укрв!ни.

Иетодолог!чнов оснозоа ;;оол!дязння стали эагзльн! нзуко-II принципа !оторизму та об"екЕгзноои, Автор наногезся :?«;::-лшзльно уникнутк 1даолог1зоввнпх оц!нок, характерных для до-<умзнг!в га л12ерэгури д0сл!дауз8И0Г0 пер1оду, а при анад!з! • гкх чи !нпих конкрвгких проблем, постанов те р1нэнь цензраль-шх республ!каиськкх орган!в з пигань господэроького буд!в-ищтва виходкв з сп^вставдення !х з конкретною практикою ! юоягнуиши результатами.

Джерзльау базу доая!даоияя оклвли норматива» докушай, ш реглаиентукали р1зпоиан1ги1 эопектя яиття оусп!льогва, в ершу чергу - еконоы!чнкЙ. Було зд1Йонеао. джередозневчий аае-[!з док.уиенг!в уряду УкраТни, ЦК КПУ та !ниих кер!аних орго-1в республ!каноького га облаоних р1вней з пигань оконоы!ч-о! реформу 1957 р. та подвлывих рворган1звц{Н гооподароького ехан!зму рэопубя!ки.

Ооновними дкаралаки при няпиевнн! диооргацП о тали арх!в-I н8Т0р1вли, пов"яз8й1 з д!яльн!сти квр1вних дераавиих, гро-адоьких та господареышх орган!в республ!ки по рааЛ13ац11 оо-овних нипрямк!в тогочосно! економхчно! пол!тики. Поряд з по-тоаоваии них орган!я з оконоы!чних пигань, дисертаитом буля икорисгэн! дан! зв!т!в, доводок, лиогуванпя з очалогЬгпшс роблем, що до 01'о лило залучити 1 ввооги до наукового об! г;; злику К1 льк!сзь документ^, пк! тривалкй чес залишалкоь неви-оркотаниуи. Дисертант спирався на докушнти 1 цатер!оли Цоат-ального державного врх!эу вищих оргаи!в влэдл та управляя ¡сранш /фонд Ради Шн!отр!в УРСР, Деряплану реопубл!ки, Укр-вдааргоспу та реопубл!кансько1 роди профсп!лок Укра!ни/, }нгральиох'о дораавного арх1ву гронвдсыгах об"вднань Унрэ!ин £Ю!!Д ЦК КПУ/ та до рта в и их арх!в!в Дншропэ трава ько!, Доноць-)!, Запор!зько!, Одзоько! облаотей, а.Киева, в яких дяооргоя-

- Ю - ;

sou були опрвцьов8н1 Ы81вр!али д!яльаосг! биьшосгГ радяар-госп!в республики, облвсвих пар^йних, профоп1лкових oprani-aauifi 18 Д9ЯКИХ ¡нших державних opreHiB re гроыадсынзх орга-Е1зац1й Укрв1ни.

В дисергацЦ використи явкой ыа1вр!8ли докумендальних sa сгасисеи-них эб1раик1в., авсова пол|5ична Еа еконошчнэ л1-Eepasype, 8 sbkoe пвр1одичнв преса. Hapemii, певний iHiepec виклнквли положения, що MiosflibCH У заруб^жних нвукових видениях, в першу чергу в.працях icsopmciB sa eKOHOMicsiB ук-pejacbKO! д1вспори.

Каткова новизна дисергацШкого досл!дження визначаееься

SHU, ЩО В ньоыу Н8 OCHOBI фЭКГИЧНОГО MBiepiany, НОВИХ ОЦШОК

прак1ики фуншиояування с^спхльозша у 50-60-х pp., зроблена спробв узагвльниги досв1д держввних opraHiB ia громадських об"еднань УкраЩи по рефорыуванню okohomikh республши в цей период. Досл!дження вперше охошьое весь пер!од управяхния прошсловicгю за гериЕор18ЛЬниы принципом - з 195? по 1965 piK, на вхдшну в i д Д0СЛ1Джень icsopHHO'-napiiKHoro характеру, до П0Ч8ЮК процес1в демокрамзац!! в управлшн! skohomiko» пов"язуе1Ься з ршенняыи XX з'Чзду КПРС, а 1965 р. розгляда-елься як перший piK ново! аконом1чно! реформа, хочв раднарго-спи продовжували функщонуваги до кгнця вказаного року. Kpiu гого, на biflmihy В1д попередн1Х досл1дкень, jiki, як правило, були приевячэнi розгляду окреыих проблем экономично! рэформк, i значно р!дше - кульком проблемам,- або к давали лшяе загаль-ai оц!нки здхйснених реорг8н!зэц!й без 1х рагельного аналгзу, в диеергацН робшься спроба узагальниги досв1д основних на-пряик^в д1яльнос5! деркавних i громадських организаций Укра!-ни "по раформувакшз господарського механизму республики в цой пэрЛод - удосконвлення сисюми oppaHi3aui! проыислояого ви-робницшв, розв"язання проблем гехкхчного прогресу у промис-ловоог! рэопубл!ки гв рефорыування безпосередаьо семо! сисге-ыи управлпшя промисловиыи шдприеысгваыи.

Теоретична ia првкгичне знечишегь досл^джоння обуковлю-е$ьоя иш, що сьородн! в республ!«! ще не сгворенв осгамчна концэпц!я рэформування неродного господэрсгва i пошук основ-

- II -

х шлях¡в переведеная економ!ки ^крацш на ринков! рейки ивае. Розв"яааннг цих проблей потребуе ре тельного вивчей«я узагальненкя того дооэ1ду, як позитивного, так ! негатив-го, якай вне накопичоний респ;?бл!ков в недалекому иинулоиу-тор ввакэе, що висунут! в дасартацН головн1 положения тз оновки можуть бути олушниии при розрсбц! певних заход!в по форыуванню укратноько! економ!ки, при вивчанн! !сюр!1 в допоиокуть доел1дникам г иайбугоьому.

Апробация дисертацИ. Основы! полияення та висковки да-ртацЦ обговорюзвлиоя на заеданиях та штодолог!чних се«1-рах кафедри !сторЦ Ки1всвкого пол!техн!чного !натитуту, но спубл|к8нськ1й 0 2удвнтсыс!й науково~метололог!чк!й конферен-? "1етор!п держзвиост! УкраЩи" /Ки!в, 1992 р./, та зкейшли дображення у чотирьох публ!квц!ях.

Структура дисертацЩ Дисертац!я склздаегьоя !з всгупу, тирьох роздШв, висноэк!в та списку викораотано! д1тер8-ри.

- 12 -

, Г010ШШЙ Ш1 CT ДКСЕРТАДП

« ssssnt wiciHTboi внклад актуальное^ та н!ри розробде-носх! хеш дисер£ац1ЙК0! прац1, форыулюютьоя ыехв й завдання досл|дковня, розкривавгься ваукояв новизна i практична значк-uicsb охриканих pasyabxaxlB.

В параоыу розд!л! "Прнчави 1 oySHicxb раоргав^зацхй в проь*ислозост! республ!ки в другой половин! 50-х рокЬ" вв ос-hoei aaaatay ехаву екокон!ки у кратки виов!ел»юеьоя si проблема ! пздэя!ки, со ыали ы!сце в данай период, I як!, назважаю-•чи es хрудовий п!дйом ха внтуз!взы колекхав!в ^ДПрИбМСХВ, ВЧ0КЕХ, подальиай рогваток продуктовних сил, СТ8ЛЕ галыгувв-ХВ рОЗВИХОК ÖKOHOHiffit республики, 8 I8KDS 8Н8Л23у02ЬСЯ OCHOB-Hi непряшси реформа управления проыислов!схэ 195? р. 58 Н вплив на д!яльн1схь распублгкансышх даркавних орган!в 58 гроыадських орг8н!зац!Й.

Anaris конкретного фактичного ыатер!алу дозволив автору д!йти БКСНОЕКу, !Ц0 ВЖ8 Т0Д1 Г8Лу38В8 форма упраВЛ1ННЯ ПрОШС-лов1<35ю не могла забазпачити д!евого i оперативного кер!вниц-тва галузями ха пгдприемствами - вона неухильно зела до послабления зв"язку opraHiB керхвиицгаэ господарстзоы з вироб-ницшок, породкувала багатоступонев1сгь у керхвницм! шдяри-еысхвамк, ко празводило до ухворааня зайвих лрошжних ланок шж uiHicsapcsBauH i шдприемстваш, гальмувала. iaiuiагаву ьнсцових радянсышх, паргхйних та профспхлкових opraHi3auiä, колектив!в промислових п!дприемсхв; Co»3Hi республ!ки i uic-ueBi органа була позбавлан! ыожливосх! самосхШно, на Micai варшувахи багато пихань i були вииушенх обиакузамсь лише carnafliaauie» про непорядки та виасанням прогозирШ у виюв-охояч! органа.

Б розд!л! розкриваеться той негагиений вплив, якиК в!дом-чв форма управляя проыислов!стю справляла на вирхшоння проблем cnauiefli3auil i кооперування виробництва. Як правило, кожно ы!н1охврсхво намвгалось перехворитась у назалежну в го-оподарському в!дновюнн1 opraHi3aitfio, що варобляла все у себе i для себе, незвакаючи на вигреха, недовикорисхання виробна-чих ллощ, Hep8UiOH8flbHi перевезення. Багато п!дприеыств взагз-л! не мала ч!хко визначено! спвц!ал!зац!1 i були заванхзжзн!

- 13 -

зипускоы не влсстнзо! !м продукцП.

При вир!иенн i проблей нооперування п!дпри€мс га м î н i с та р-сзв в!ддавэли перевагу внутр!в!домчиы зв"язкау нав!ть в тому зипадку, коли п1дприенога8 даного шнхстерства знаходились у Е1ддалеких один з1д одного оконои!чних районах. Незадов!ль-ко зкр'шув злись також питания вправздгвиня у виробництва но-soï ïexûixci i технолог!! sa ряд iHmnx проблей,

В розд!л! в!дзначаеться, цо з «этою подолання зазнача-dîî'oeIkîb керхвництзои коз! ни з с з ре дин и 50-х pp. бци взятий курс на децантрзлхзацго в управляй еконошкоя, нэ ргггиракни прав союзних республЬс в господарсысоиу буд!эниц-2BÎ, о SSKO» впсвхтлюються Ti заходи, що були в кит! для реа-Efsestî на прантиц! постзвлених заздаяь.

5 дисзрзацП п!дкреслиеться, чо реформа управления яро-каслсв!сиз 195? p., в результат! яко! в!д галузового принципу управляя я перейшли до територ1ального, а зипсть бхлылост! промислових у!н1стерств були створен! ради народного господар-CE3S 6КОНОМ!ЧНИХ 5 ДШН! С ТраТИВ H ИХ Р8Й0Н1В, стала лог!чним про-довазнням даного курсу, в результат! П зд1Йсне:шя майло зся проиислов!сть рзспублпси була пisnoрядкована Рад! UiHicïpia УРС?. Кр!ы того, у п1дп0рядкувэнп1 УкраПги знаходилось 90$ загального обсягу капитального буд!вництва, повн1стя с^льське, л!созв господарство i торгхвля та майке sei шдприбметва зв"я~ зку. У вгданкя республики була передана такоя б!льа!сть нзу-ково-до^даих i проектно-конструкторських устаноз, ¡до знаходились из î! територЦ.

Раднаргоспи стали основною оргак!з&ц!йнох> формою дараав-iioro управл!ння пробелов i ста. Ïh була нздана широка компетен-щ"я в галуз! планузання, Фхне-гс!в ! кредиту, регулювання nps-ц! i 3apo6itHoi плати, кагочи яку раднаргоспи д!яли як повно-nnaBHi оперзтивн! органи дзргэвного управл!ння на шецях, що шдпорядковув злись виклвчко по вертикал! уряду республхки.

Проведене в розд!л! досл!дженьл дозволило автору зробити висновок, що реформа 195? р. сприялз певн1й упразл!ння проыислов!стя, дальшоку розииронн» прав респушпки i Micue3Hx opraHiB влади, л!кз!даци надьирчо! цен трал!зац!1 в управлхнн!, створила умови для бхлыа широкого залучення

- I* -

трудящих ДО ВИр!шейНЯ економ!чних проблей.

Другий розд!л "Д1яльи1о*ь радн8ргооп1в, ¿'роыэдськосгЗ УкраПш по удосконалеикю оргец!зац!1 виробництвв" присвячеко внелЬэу роботи дериавних sa громЕДРьких орган!в sa оргвк!за-j'iK роспубл!ки у розЕ"язанн1 проблей споц!ал!зацП, концекг-рацП so коопоруявния виробництга, удосконеленнГ сиотемн ма-тор!вльно-техн!чиого посгочання sa уэагвлшшн! того доов!ду, ио був накопичоний ъ республ!ц| при вир!шенн! даних проблей.

Ие оонов! анвл1зу конкретного фактичного uasapleny показано, що подильший розвиток спец!8л!звц!1 п!дприеыогв о таз одним з осиовиих нопрямк!в робоги дэржовних ':в гроыодоышх оргои1в га орт!зец!Й УкраШи по удооконалеиню oppoHiaaui! виробництвв у нрокисловос*! реопубл!ки. Так, рэднвргосааык та Доржпланои Укротни розроолялиоя плени розви5ку опоц!ол!за-ц!1, щс охоплювали сотн! п!дприемств. 8г!дко з ними на ц!лому ряд! п1дпркгаотв було окорочено номенклатуру вироб!в, зб!л&-шоио випуск спец!ол!зовано! продукцИ. Sa чао 1онуввнкя рзд-наргосп!л був органiзеваний ряд нових вузькоспвц!вл!зованах виробпицга, у тому чиол! I вироб!в и!агалузевого заомсу-вання.

Про го у зд|Иоионн1 робот по опоц!ал!звц!! виробцицЕво продовжували 1онувоги !стотн! недол!ки. Вокрвыа, зевдання по розвитку потувдоотай опоц!вя!зовеккх п!дприе1;<ш, ад затвзрд-гуволиоь урядом Укро1ни, а року в р!к но виконуввлиоь. Низfr-кии золииавоя р!вакь розвитку подагально! 1 технолог!чио| опа-ц1ол1зац!!. Иитання опоц1сл!зецП прошзолового виробнац5ва у в1дноо!ш невеликих оконоы1чних районах неятовхувелись ио велик! труднощ! 1, по oytl, не могли бути докор!иао вир !ез-ш;ии, а мокливосг! подолыаого поглаблония внутр!галузэво! опе-ц!ал!з0ц!1 промиолових п!дприемохв обыехувалиоь рамкаци рад-наргоопДв.

В розд!л! доол!джуегься токок робота по рац1онал1зэцП виробничих зв"язк!в, вд зд!Й<швввлаоь Державиным органами рос-публ!ки в той пер! од. Тек, в Дерхлчен! Укрещи був огворэний в!дд!л опец!ал1з8ц11 1 коопаруваная, який, кр1м !ншого, зай-иввея вивчоииям м!жраднаргоопиих та м1жреопубд1каноьких 5Евяс~ к!в, наы!чав, як! э них 1 коли ол!д лПапдуватк, в як!, невпе-

о

- 15 -

ки, 3Miкнига i сгаориги. Раднаргоспи гакоя caui переглядели cboî оконошчн! зв"язкн, з року в р!к пол^пшуючи KoonepoBaai лосгавка, зшншуючи KinbKicsb далеких í зусгр1ч:шх поревезонь. U ц1лому а проведена в юй пер!од робоса по розшренню вироб-ничих зв"язк1з у економ!чних районах, а гакож nia районами i республиками сгворила умови для зиачного скорочоння далеки/, i зус2р{чних пэревезень /наприклад, далыи перевезоння скороги-лись вдв , дала ноалив^егь вгдмовашсь в^д завозу на УкраI-аз з íhhkx респубд!к гих зироб1в í загоговок, шй могли буга 3HFOïOB3eHi аа п1дпрземс£вах рэспубл^и.

Днал1зуючи ai пигання, автор висв^глюе гакох недолги, до нала шеце в poOosí по рацгонал1зацИ виробаичих, зв"язк!з. Нейбьчьэ поглгаим з аах було м1сницгво, яке, крпл ¡ншого, выявлялось у факсах перзвиконання плзну внугр!районних посгзвок при зрюI посгавок ïhx зэ Еироб1в до 1нших економ!чиих район1в. В дисаргадП консхазуеЕЬся, шо намагання вир1шяти sum-ння лише адмШсгрэгивними заходами, як i в бзгагьох пших випадках, оч!кувышх рззульта^в не дало. Kpiu того, (Ильине гь радиарго-cni3 но орган^зували сисгенагачного i д!езого контролю за ходом закоианая mishíb поставок i не пркдгляли ц!й справ i налоа-aoï увагк.

3 розд£Л1 розглядасгься таког Д1яльн£сгь дарнавних орга-п!в роспублпга по конценгрзцП проиислового Еироб;1ицгзэ. Автором робигься вискогок, цо геригор^альаа сисгама управления прэмислсчлсю, лпеагдуваваи з1домч{ бэр"ери, що штучно роз"ед-нуззли mis собою cnopiflfieai шдприбмека, еззорила сприяглив! умови для концвнграцЛ виробницша. В ряд1 випадкхв укрупнения i ensuiзл1зац1я niдприемси дозволили б1льп рзцхонально вике ристав узз а та наява! noiyEHocsi i за рахунок цього збхлышга запуск продукцй на ^снуючкх виробничих площах, знизиги co6i-BapïtciB продукцП i щде!щи!?и продукгизнхегь праци

Рззон з ïkm в роздШ зазначаенься, що об"ед!1эння 1пдпри-емси косило випадковий, несксгзиатичний характер, в рядг ви-падкхв кз враховувзлась оконоыгчна доц1льн1огь з?ако! дхяльно-cEi. В Ц1лому ж asïop доходииь висновку, що ïi заходи, якi здхйенхзв злись дергавниш! органами республпш по об"еднанаи i укрупнению невеликих шдприемсЕВ, мали на weïi головним чи-

- is »

нок с ко рог;; га упрйвл1ноьки& апарсг, в 2шро0вич> о spy к^ с п1дприеуога i opreuiвац!йн! форма управл1ния ко зеч1псяг.,

Kpiu ïoro, у роздШ anaKiayesbon робота по удэсконшкп:-№ сисsoми MBWpíвльно-гохШчиоро посявчонкя в роспубл!ц1, 2 195?-1958 pp. не основ! пос ючвлышнькюс i збуювих ков soc te без, но 1 он увал к рав!шв, було пракигчно cssopeao едж:; olf¡:y пос1зчвлышцько--збугових opratüB. Чеопшу з посгачйЛЕ-нииьких контор sa баз колишн!х MiHÍOTOpOVB /понвд 50/ бугш л1кв1довйно, а чао тину передано радиaproeneu. Плвнування да-4ор1ально-гохн1чного лосхачеккя в реопублЬи було покладэкс на Дор:::плйН УРСР sa п1дНдомч{ Йому укрголоьаосгечзбуи!. S рвдиьргоспох Bi.opmu були об"сднаи1 посьечалшщьк! t aôyïoBi оргони в един у дорояу, цо дозволило знвчно OnpOOIHIlí ospjk-ïypy t ошжшиги вигреги не угримання ц1е| одужби.

А*хором робихься висновок, що в utnoMy, йОзв8йаачк но ycnimiío вир1шоння ц1лого ряду проблем, еконохйчиа реформа 195? р. кардинально opmiiaauii) виробиицгаа удооконвлихн ие зиогло. До пояонвегьоя хим, що ловца деыокрагизац1п упраздняя проиислои ÏG ТО, НОВ t П|ДХ0ДИ В К0р1ВНИЦХВ1 народнии гоопо-дарошом но були п1дкр1ллои1 радиквльними зыШааи в оусгЛяь-oini, акгивними д1ями по ровл1звц11 вироблоно! 0KDHüi¡Í4HD| ПОЛÍтики.

Трон1!?! розд!л "Учаогь даркавккх орган 1в го гронадаыйзс оргвн1зиц1й республики у розв"язанн1 проблем тахи1чного про-гросу В (фОМИСЛОЛОО si Укра!ни" приовячоно ВКСВ1ХЛ0ННЮ досв!-ду poopi'ûii ¡зоцП оисхоми упровл1ния кеуково-доол1дниыи, про-сишии та конехруктороькими oproHiaautjiMH Укра!нк, о хакои шшПэу робохи роопубл!ионоьких оргоШзвцШ по впровадааиии rj яиробницгво ново! мхн1ки то гахнологЦ, мохан1зац11 га езео-иагкзоцП виробиицгво i иодорн1зац11 промиолового уе$агкузсиня.

В розд!л! в1дзначвсгьоя, вд nionn порабудови упровлИшя промиолов Joño 195? р. була рооргон1зована i оиомыв упрввл!н-ни науксво-доолИдними, проокхкиии та конохрукхороыгами орга-н1захЦями, a хаксж проводилаоь подвльшв робохв по удоокоявле^-ню д1яльносг1 наукових ус ханов республПш. Б 1957-1956 pp. б!лш1егь н ву ков о-дос л 1 дяих, л роз к »»их га коио хрукхороькк:-: эр-

гаи1зац!Й, розхешованюс на Укра!н», була передана у в!дання республ!ки, а при Рад1 1Нн!стр!в УРСР був створений Державний науково-техн1чний ко^гет як консулмзтивяий орган. Значно зм£Цнилаоь каукова база республ!ки - гШки за 5 рок!в /19581962/ на Укра!н1 було створено б!лыпе 70 новкх наукових зак-лад!в, а таков значно розширено передан! у в!дання республ!ки орг8н1зацП. В результат! створення майя® у во!х 1исгитутэх в!дд!л!в впровадэдння значно скоротився розрив ы!н наукозий досл!дженняы ! його використанняы у промисловост!.

В роздал! висв!тлвються основн! недол!ки, що заважали ефекишПЙ д!яльност! наукових установ роспубл!ки. Роз"сднзн-ня кер!вництва науково-досл!дни«и, проектними ! конструкторсь-киыи орган1зац!ями по р!знич раднаргоспам, иШстерствам I в!-домстваы утруднювало проведения едино! техн!чно! пол!тики в галузях народного гослодзрсгаа, гадьаувало вп.повадження ново! техн!ки. !сиувала велика к!льк!сть паралольно д!ючих наукових ! проектяих орган!зац!Й, що працювали у вГдрив! одна В1Д одно! на ияоду якост! I вартост! однакових роб]т. Автором робиться висновок, що гаяий стан справ з вауково-дослгдною роботов I прозктно-конотрукторськиии розробкаии склався в зна-чнШ м!р! тоау, що на Укра!н!, по сут!, були В1Дсукп органи, як! б 31дп0в!дэли за тахн^чний лрогрес в р!зних галузях народного господзрства ! направляли ця роботу. !И Дергав и кй наукозо-технхчнкй коштет, н! стаорзний заглсть нього в 1961 р. ДаряазниЯ кои!тэт Ради Ынххсгр!в УРСР по координацП нау-ково-досл1дних роб!г такиии органами не стали.

3 петою подолання зззкачених недол!к!в в к!нц! 1562 - на початку 1963 рр. булз зд1Йснена цэнз:рэл!зац!я управл!ння нау-ково-досл!даои роботою /пров!дн! !нститути шдлорядютувались державнии ком!тегам Ради ■И!н1стр!з СРСР по галузях промисловост!/, ¡до не тальки не покрзщила, э ускладнила справу: при-звела до в1дриву науково-досл!дних I проектко-конструкторсь-ких орген!ззц!й в!д виробнициаа, утруднила зир!швккя юхи!ч-них I зиробничих питань, подов аила строки проектування об"ек-Т1В ! зпровадкення ново! техн!ки тошо. Склалзсь ситуацхя, при ЯК1Й республика, в!дпов!дзкчи за впроваджзкня ново! техники у виробаицтво, мзйко познгстю була позбавлена основко! науко-

- 18 -

во-досл!дно! IB проекгно-конструкторсько! бвзи.

Дастьсн внал!з д!яльноог! доржавних орган!в i громвдсь-ких оргеп1зац1Й УкраЦш в галуз! впровадаення у виробницгво ново! гехн]ки га технологи, иод9рн1зац1! проыислового уствт-кувзння Г8 вир!шеиня !аших проблем техн!чного прогреоу в про-мисловоот! республ!ки.

На основ! анализу конкретного фактичного матер1алу автор робить висновок, що в друг!й половин! 50-х - перт!й половин! СО~х pp. в реопубл!ц! була проведена певна робота по розв"я~ ааккю проблем ишйчного прогросу, Вир!шеняя ряду даних пи-тань спринл i д!яльн!оть по вивченнв ! ронповопджекню передового доов!ду, зночне розширення Ы8реж1 оргвн!в науково-тех-, и1чно! !нфориоиП, повно покращення аконои!чного стимулювання nt/шриоыств ! окромих прац1вник!в, то зайыалиоя ц!еэ работою. Певкий вклад у розв"язвнпя проблем техн!чного прогреоу вно-сився тикож громадаькими орган!э8ц!яии УкраШи. Масовиы в ц! роки отав pyx pouioHiaiaaioplB. Пл!дно д!яли також вауково-техн!чи! товарипгао, великв к!льк!оть первинних орган!зац!й яких прийняла -на оео'е функц!! техн!чних рад зввод!в ! фобрик, конструкторськ! бюро те бюро тохн!чно! !нфорыецЦ на громвд-ських засадах, ради новатор!в, громадоьк! НД1 ! лвборагор!1, ком!«!! опринння юхн!чному прогросу те !нш! громадоьк! оргв-uiaanil.

Типом 3 тим ев тор приходить до висновку, що lototho по-крощит.1 отон справ з впровидханням у виробницгво hoboi тех-н!ки та розв"язвиням !нших проблем TexHi4H0i0 прогрьоу в цой пер!од не вдалооя. Господерський механ!зм в науц! та юхн!ц1 в умовах вдмШотрошто-комондно! систоии не сприйиав нового, гвльмувов тохк!чниИ прогроо, плани з иово! техники з року в р1к не Еиконувались. Нац!лон! в порау чергу на валов! показ-ники, п!дприсмсгаа при впгювидконн! ново! техн!ки ор1ентува-лись головним чином нв т! заходи, що дозволяли одержати позитивная розулывт вже в доному м1опц! або кввртвл!. Недостатки залишввоя р!вонь оконоы!чного отимулюв-ання тощо.

В чагвортому роздШ "Вклад допвдвних орган!Б ! громад-оьких орронJзоц!Й раопубл!ки в удосконаленнн сиатоми управл!н-

- 19 -

н прошсловёстп на УкраЩё" роэкриввсться дёяльнёсть вице-казэвих органёв га органёзацёй по удосконалению систоми ако-эмёчного районування республёки га координацёё зв"язкёв мёж коноыёчниыи районами, дослёдауються подэлызё реоргснёзацЦ системё управления промисловёстю, висвётлюеться робота по досконвлвнню управлёнського апарагу.

На основ! вивчення иатерёалёв, пов"язаних з проблемою коноыёчного раЯонування Украёни, автор приходить до висноВ-у, що при створеян! економ!чних районёв в республёцё не бу-а чётко визначеяё основн! принципа, якими необхёдно було ке-увэтись при здёйсяеннё ц!е! роСоги. Це призвело до того, що эяё !! економ!чних адыёнёстраппших районёв, якё булн ссво-оа! на Украёнё в 195? р., виявились досить далекими в!д нау-ово обгр^нтованих, цо в свои чергу викликзло цёлий ряд роор-анёзацёй в наступи! роки. Це' роорганёзацё! /разукрупнения та крупнення економёчних районёв/ справляли ногзтивний вИлив а роботу лроыислових пёдлриемсга, якё досить часто на про-яз1 короткого промёнку часу передавались з п!длорядкувення дного раднаргоспу у пёдпорядкувзння ёншого.

В дисергацё! зазначаеться, що заместь докорённих пере-ворань еконоыёчнюс вёдносин партёйно керёвництво лостёйно ропонузэло рёзнё варёвнти реоргангзацёё апарвту управления ародним господарством, но не зачёпали оснозних постулатёв дыёнёсгрэтивно-командно! систеый. Бёлыпсть з цих перотво-ень, що буяи здёйсненё в даний парёод, виязились поспешними, а до кёнця вивёреними ё продуманный. Так, не вдзлося покра-,ити коордшацёв дёяльностё раднаргоспёв, а с творения з цёею етоп Укррадяаргоспу липе ускладнило роботу пёдприецств, до-83ии ее одну ланку управления. До негативяих наслёдкёв привела гаког лёкэёдацёя лромкоолерацёг /1960 р./ ё система ёсцаво! промислозостё /1963 р./. В цёлоыу г безсисгзмкё ре-рганёзацё! управдёнських звкладёв /мёнёстерстз, рздяаргоспёв, оздаоення паргёйного апарагу на промисловий ё сёльський то-,о/ лииз дискрздигували саму ёдеп реформ.

Узэгэльаветься досвёд роботи державних органёв республё-и по удосконаленна структура управлёнського апарату. Аналез актичяого мзтерёалу дозволив автору визначити основнё напря-

ики^ по яким зд1Йсиювалось ця робота: концентрац1я пронислово-сП, об"еднанкя однор1дних п!дприсмсгв 1 на ц!й основ! скоро-Ч01ШЯ К|ЛЫС0СГ1 СТруКТурНИХ п!др03д!л1в I ЛПСВ1Д8Ц1я зайвих пврвлолышх ланок в упрввл1нн1; об"сднаннп вбо окороченкя дрЯЗпих цох1» ! л1лшиць, переведения невеликих п1дприеыс2в . не безцехову а тру к туру упрввл!ння; впорядкуввння, центр8л1за-ц!н мцгор1ольно-гохн1ч!1ого посувчоння I збуту; удосконалення структури безносо ре дньо в апораг! рвдн8ргосп1в тощо.

В результат: зд1йснювано1 роботи в1дбулося знйжеиня пи-томо! вьги упрвьлИюького впврвзу в загальнШ чисельност1 ро-б!гиик1в 1 с;у.кбовц1в в про мне лов ост! ресгубл1ки. Що и сгооу-сп.ся роботи по снрощонню структур» эпврату упровл^шя, то тут зрушош. на крощо фоктичио на в1дбулося, особливо у вищ1й I сошднШ линквх упровлПшя.

В роздШ висв!глюегься доов!д рвдноргосп1в роспубл1ки по о творению в промисловосг! виробничих об"еднань /ф1рм/, що доились, по сут!, новой формою упровл!ння лромисловими п!д-ириемстаами. Апорот ф1 рми посднувив в со<Я як фуикцЦ по ка-р|лниц1']1у п1л1фнпмс1чюм, ток 1 фуигаШ по галузевому кер1в-иицгау в ыокох одиог~ обо навН-ь к!лькох економ!чних район1в. Тока форма орпж1зацП иияьилося прогросшшою» 1 в«о не к1-ноць 1965 р. на Укри1н1 у виробнкч! об"едноння I комб1на?и було об"сд!юно блкзько 1030 п!дприсмста. Незввжшзчи нв ца, П10ЛЯ л1шлднц11 поднвргосгйв роботе по с творению ф1рм доль-«юго розвихку но одорквло. Автор вввхчас, що цо подонюеться сл1дуючим. Сто о раин я ф!рм виявилооя ровкц!ею на пог1р!!Юння голузового упривлПшя нромиолои1огю, спробою координувати роботу п1дприсмом голуз!. 3 поворнонипм до голузового прииципу упраил1нни народним гооподпре том ф1рми втротили свое зночеи-ня у голузов{й координацП д1яльносг1 п1днриеысгв, що 1 викли-коло занопад роботи но сгаоронию ииробничих об"еднвнь.

В дисортацЦ л1дкроолюетьоя, що реформа упрввлМшя про-миолов1отю 195? р. но запила су?1 процооу функц1онування народного гооподсрства - эм1ишши форму функц1оиувш1нн, ця рор-гсн1аец1я звлишила нозы1ннс» супйсть одм1н1огрсгивно-комаид-но! сиогоми управл1ння око!юы1кою, о ,.зяк1 сг.роби зоиПиши перовсжно адм1н1стротивн] мотоди упрввлйшя економ1чикш! уоп!-.

ху ив мели.

? висиовках п!дсумовуються асковн! Iдо! дисертацШного

досл!даиння га висуваються окреп! практичн! пропозиц!!, як!,

на дунку вэтора, мояуть бути взят! до уваги при розробц! зэ-

хоД1В по реформування еконоы!кя реопубл!ки:

- у шшпн!й перэх^дний пер!од питвиня поточного регулювання эиробницгаа доц!льно було б перенести з верхи!х поверх£в управляя на нижн! - в!домство, рег!он, п!дприсмство; масшта-би прямого регулювання /иереииення матер!эльних, трудових, фЬансових ресурс¡з/ значно зменшити ! вгдповгдно зб!льаиги обиен непрямого регулювеиня через оплату прэц!, ц'ши, ф!нан-си ! кредит, санкцН I стимули.

- Автор вваяее, то робота I функцН цШстерств могли б бути реорган!зоаан1 таким чином, щоб э органов директивного управления промисловики п!дприенстаами вони стали цен тремя эд!йснення науково-гехн!чно! политики в сво!х галузях.

- При проведенн! спец!ал!зац!1 пхдориеыстз нейб1ЛЬ2у узагу сл!Д було б придгляти тим, продукция яких .'.'029 с татя або вне е конкурентноспромогноя на ездовому ринку.

- Виходячи з великого значения оегхояэльного аспекту задово-лення к!нцзвих потреб населения, думасться, ад продумаю, якв зиробляеться у регион!, сл^д було б в першу чаргу спря-ноз уваги на задоволзння потреб ыгсцезогэ населения, I тальки П1сля цього зона ыоне надходити до м^репональиого об!гу.

- Прискоренна темгпв приввтизвиП, як! в республШ недостэт-н!, монуть сприяти корпорэтизацхя середн!х I великих ¡пддри-еыстз, конкуосний продаж п!дпоиемств-банкрут!в, цо. не гпдля-гзпть сенацП то;цэ.

- В республщ! сл!д було б створити позноц^нну I Д1еву систему охорони !ягелакгуэльно! власцост! /яко! до цього часу немае/, чему с при яла б оргаи!зац!я Ш10зац!й«их цен гр! з ¡нгелохту-ально! злгсносг! на баз1 эзтоматизоввпих банк!в патентно! 1н$ор»ецН, !н2'лх оргзн!заЦ(й;ю-прбвавих форм.

- К сучасних уыозах доц'льною була б поза схема стосуикгв дер-назних оо?ан!2 1 гоомадських орган¡зац!й в прочее! формуван-ня основ ринхозс! сл0Н0М1:-:и Укра!ни. Це молуть бути, иаприк-лад, кругл! столи при президентовI, эконоьичн! I ¡нк! ради

при Ворхоии !Й Рад! Укра!ни та !кшюс кер!вккх органах рзспуб-л!ки, aconiouii, ио вклйчаать преде тавниюв доряавного i приватного сокгор1в еконо«!ки тощо.

ОсновыI полоезийя дисортацП вйсв!тлеи! у таких публ!ка-

u f пх:

1. Ворошилов О.В. 1сторичи! аспект розв"яэання проблем тохн1чного прогресу в проуисловоог» Укра!кн в II половиц! 50-х - I половин! 60-х pp. Ц СюрНши пол^ичнот iosopil»—* W.-КиП»: Ш, 1992.-С. 18-26.

2. Ворошилов О.й. 8 досв!ду роботи по концонтрацН ви~ робництво i вдоскоиолонн» упр£ал1н.н« проыкслэв!сгю в II полонии! 50-х - ) пололин! 60-х pp. на Укре1н! // Csopimut пол i l'ii '¡is о I icioplj Kill, 1995.-С.53-39.

J. Ворошилов О.И. Пол!гика кооперувакня виробництаа в промисловосг! УкриIни и II половин! 50-х - I лолоиин! 60-х pp. И Ст!>р1нки icropil .-)Й.-Ки!в: КШ, 1993.-С.35-42.

4. Ворошилов О.В. 3 iciopil реорган!зоц!5 управления чроиисло1)!стю на рубои! 50-60-х pp. на Укрщн! //. Icropin доркавносг! Украти /Този допов1двй i вис туп !в на Республ. студент, ноук.-ыотод. конф. 15-17 ки!гня 1992 р., и.КиГв/.-Ки!в: КЩ, I992.-C". 124- 126.

(„и '/'.1 шч i*</