автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Экспрессивы в аспекте синонимии (структурно-семантический и психолингвистический анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Экспрессивы в аспекте синонимии (структурно-семантический и психолингвистический анализ)"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ 1Я НАУК УКРАПШ 1НСТИТУТ УКРАШСЬКО! МОВИ

РГ8 ОД

1 3 ШОН 1995 На правах рукопиау

ТОДОР Олвна Пригоц1вна

ЕКСПРЕСИВИ В АСПЕКТ I СИНОНМШ /СТРУКТУРНО-СЕШГИЧНИЙ ТА . ПШСШШШС'ШЧНИЙ АНАЛ13/

Сгац1альн1сть 10.02.01 - укра!нська

мова

Авторафвр а т дисергац!? на здойугтя.эчвного ступеня кандидата $1Лйдог1чних наук

ки1в - 1995

Рдбота Биконана в ¡нстатут! украКнсько: мови HAH Украина

Науковий. кер!вник - академ!к В,М.Русан1всышй

0ф1цШн1опоненти: доктор ф1лодоНчних наук професор М.П.Кочврган

• кандидат ф1Лолог1чних наук старший науковий cniBpoöirHJiK Л.О.РоднШа

Пров1дна установа - Китвський педагоПчний ун1вароитет i.M. М.Драгоманова

I .

Ьахист В1д0удвться 28 червня 1995 року о_годин: на

зас1данн1 спец:ал 1зовано'г вчено'1 ради Д.016.28.01 для захисту дисартац!й на здобуття вчвного ступаня доктора фШэлоИчних наук при 1нститут1 мовознавства iM.O.O.IIoTeÖHi HAH Укра'1'ни /252001, KhJb-I, Бул. Грушввського», 4/,

3 дисертац1ею можна ознайоштися в б1бл1отец1 1нституту

мовознавства HAH /крайни

Автореферат роз|сланий "_" _ IS95 р.

Л.Г.Озеров?

Учений секратар спвц1алхзовано'1 ради доктор фшшэПчних наук

Важдивор тендзшпею розвитку сучаоно? л1нгв!сгаки с орннта-Щя на вивчвння мови як д1шшюст1, у зв"язку з природою людина, П внутр!мн1м 1 зовн1шн!ы светом, Антропоцентричцого п1дходу до мовних явищ, за яким мова тракту«ться як Д1яльн1сть, у центр! ува-ги якоУ людина, гМзнання наю св1ту, дотримувалися В. фон Гумбольдт, О.О.ГСотабня, Е.Бенван1ог. У дисартац!йн1й робот! експрасиви роэ-глядаютьоя а погляду псйхол1пгн1стики, прагиал ¡кгв1стикц, атнопои-хол!нгв1стики. Шзнаючи св1Т. ф1ксуючи його в наймануваннях, ви-словлюваннях, людина використовуе на лиша слова-назви, а й слова-оц!нки, слпва-характаристики, як1 збагачують пронес коыунисацН 1 снладають експресивний лаксичний фонд.

Вивчвння мовних явищ з погляду ххн!х варажально-зображальнях можяивостей набувае особливого значения у пар!од розиирення функ-ц1й укра'1нсько'1 мови - набуття нэп статусу державно*, погляблання наукового Пересу до П творчях ыожливостей.

Виб}р теми та об"«кга досл1джання зуыовланий тип, що багато питань те надостатньо висв!тлен1, Зокраыа, на хнвцнтаризований склад анспрасивно-лексичного фонду, не Эавзди поел ровною } пара-конливою с лексикограф1Чна 1нтерпратац!я експрасив!в, у словниках с численн! прогаллни, маловивченими залишаються експрйсиви украТн-сько! мови у когн1тивному пдан1. Коло цих одиниць окреслана нач!т-ко А кодиваетьоя у р!зних доел Зданиях в1д досить обиажаних за об-сягом груп сл!в до майжа усього оловникового с ¡и аду ыови.

Об'Чкт дослщканнд - експрасиви р1зниг тмпв /бсазаолог1чн1 одинйд1 /ФО/, метафорична утворання, анант!осем1чн1 слова, варбо-гди/, тематична ознака яких - '¿х здатн1сть називати якост1 та дН

людиш).

Обраний у дисартаци ономасиолог{чний пУШд в анал131 акс-пресив!в ставить сво'ш завданням пояснитя, як формуються у ыов1

позначання для р ¡зних явищ навколишнього св!ту у ход1 п!янання, а також показам, як1 доя цього використовуютьоя засоби 1 форми.

Отжа, актуальн!сть обрано^тами визначаеться тим, що в И 1й реал1зувться д!яльи1сний л1дх1д до мови, а сама! розглядаотьоя ма-хан!змя олрвйняття експресив!в р!злих тип 1в /фразеодог1чних одиниц: метафор» варбо'1'д1в, анант1осем1чнвх сл1в/.

Мета яосл1лявнвя - виявити функцЬналыю-садантичн! та онтологии! особливост! вкспресив1в в укра!'нськ!й мов! у 1х в!дношен-нях один до одного 1 до власне ном1иативних одиниць у структур! сйяон!м1чних pядfв /СР/ та г1пврсиноиШйакх груп /ГСГЛ

■Для раал!зац!1 мети необххдно було розв"*язатн так! завданнд:

1. Виявити двферашийя! ознаки екопрасив!® як самантичио? катв-гор!*;

2. Розкрити багатокомпонантну природу семантики експресив!в;

3. Розглянути роль внутр:шньо'1 форми /ВФ/ екопраоив!в як конструктивного чиндика 1ерархН макрокомлонзйт1в П' значения;

4. Проанал !зувати особливост! оприйляття значения $0» метафор, верб01'д1в, енант!осем;

5. Обгрунтувати ПроГйостичн1 властивост! БФ експраоив!в;

6. Простажити шляхи 1 способа утворення та сприйняття аксцраси-в1в р!зних тигпв у структурI СР та ГСГ. •.

. Дпсертац1йна доаПдчання здШснона на матвр!ал! лексикограф !ч-них та текст'ових джарал /обсяг виб ¡рки близько 2 тисяч одиниць/! "Словарь украТнськО! мови" /т. 1-4, 1307-1909/ /за рад, Б.Гр1нченкь, "Словник украУнсько1 мови" /т.1-11/. К., Наукова думка, 1971-1980; Деркач д.И. КорЬ'тккЙ словник сииопшЬ укрШнсыю! мови. К.,1960; ФразеолоГ¡ч'ний словник укра1'нсько1 мови. /Кн. 1-2/. К., 19931 Вир-ган I., Пилинська .'.!. Рос!йськ6-укра'1'исышй фразаолог!чний словник/ Прапор, 1958-1971; Батак Н.О. Сразаолохччний словник. К., 1966;

Удовиченко Г.М. Фразеолог 1чний словник украт'нськох мови, /Кн.1-2/. К., 1984; Колсшець М.Г1., Регушавсышй G.C. Словник фразеологхчних синон¡м 1в. К.,1968; Юрчанко O.e., ]вчзико А.О. Словник стШких на-родних шшвнянь. X.,I9S3; Бутанко Н.П» Словник асоц1ативнйх озна-чань Шанник1в в укра'1Ноыий mobi.JI., IS69; матар1аяи лвксично'1 . картотек« Хнституту ыовознавства HAH Укра1ни /украгнська худолшя л ¡таратура XIX-XX от./

Наукова новизна доел ¿д-кання полягае в застосуваши психолшг-вхстичного подходу до зЮтавноУ характеристики nuwxiB 1 cnocoöiB утворання, сприйняття експраснв1в р1зних тип1в, в обгрунтуванн! прогностичних аластивостай ВФ. експресивiB, об"ЕДнаши осташих у rinapcHHOHiMi4Hi групи.

Матоди дослшкення.У poöoTi використано метод прогностичних властивостай ВФ акспрасив^в, метод по^удови СР та ГСГ. Досл^джан-ня структура ГСГ зумсвило рзал1вацШ з {сташого принципу опису матер i&iy, а також прийом ib субституции ого анализу..

СтруктурниЯ опис акспрасивних одиниць мови мае cbo'i надол1ки, оакыьки поза увагои залишаеться експресивний фонд мови, дв взашо-д!ють одночасно системна i нормативна, лексична 1 граматична, формальна i сутн1сне, новостворене i ввдтворювана, моане та ёкстра-лшгв!стичне.

Основна методика досл1дкення - психол ihi'q¡стичыпЧ акопарпмаит, афектишпсть якого иайсплышо uipora вияачяеться в семантичних доел in «алиях лексики та фразаологН. У дося1пхшш1 застосовувалися эксперимента на гдентифгкацно значения 00, енант^сам i вербоКд4в, спрямований асоц!ативний эксперимент, експерименти на виявлення ступаня 1нтенсивн0ст1 характеристик, позначених фразаолоПзмамн, на виявлення аксНолог очного потенциалу поданих стимул ¡в i т. iH.

Експаршенти полагали в письмовому анкатуваниi 1Нфориа1«в в!-

ком в!д 16 до 55 poiciB, для яких укра!нська мова р1дна. В експарн-ментi брачи участь три групп. 1н$оршнт1в:

1. 11жйляр1 II класу середньо'1' школи з укра!нською мовою нанчан-ня /в!к 16-17 poiciB, ocBiTa назак1нчена середня/s

2. Студенти-ф1лологи остшшього курсу пед1нстнтуту /BiK 21-25 рок1в, осв1та Незак1нчена вшца/;

3. Слу;кбовц1 /aiK 20-55 рокiB, осв1та середня, середня спец!аль на /иедична/, вща /медична, тбхШчна, педагог 1чна//.

BiporiflHicTb та над1йн!сть акспвриментальннх данях, отриманих в!д трьох груп 1нсТорыант1в /загальною к1льк!стю 60 чол./ досить висок!, оск!льки обран! нами критерй' выбору виявилися достатн!-ми для побудови молол i реального мовного акту "сереДнього"мовця.

Намннуча частка суб"г,кгивност1 при звертанн! до 1нту1ц11 но-cii'B мови перекряваеться за рахунок вякористання досв!ду певно! к!лькост! 1и$ормант1в. Проведений експеримент дав змогу з1брати чиолйнний матер ¡ал, а та кож спрямувати в!дпов)д1 1нформант1в при варixjBaiiHt завдань-стимул 1в i досл1дити явища мови, як} не знайиш* воображения у текстах { словниках.

Апробап1я роботи. Матер 1али та основа! псшоженнй дисертацП було внкладано у допов!дях на конферанцН молодих вчвНйх у 1ноти-тут! мовознавства HAH Укра'ши /листопад, I99I/; на Республ1кан-ськ.1й науковШ конфвренцп 'Чван Франко i нац! опальна в!дродяэн-пя" /Кривор1вня, варесань, 1991/, на зас!даш! в!дд!лу стшНстики та культури мови 1нстатуту украУнсьго i мови ИАН УкраУни /кв1тень, 1995/ га в шести публ!кац!ях.

Теоретична значения днеертацшного досл!дкення полягае у ви-вчеян! л ¿нгв 1стичних проблем, що стосуються оатолог!чних особли-воствй генезису експресив1в р!зиях TiuiiB /ФО, метафор, енант!осем, вербо'1д1в/, встапоплсння взас.лозаложност! мтж таном выражения i

паном 3MicTy анал1зованих вкспрбсив1в у структур! СР та ГСТ, у но-^uigHHi праг.латпчних проблем вибору та використання ыовяих знак1в процас1 сп1лкування.

Практична значения соботи. Данх ncuxcuiiiirBicTinaoro екслери-знту мокуть бути використая! у лексикограф 1чн1й практиц!, наприк-1д, яри укладанш так зваиих тематичних словников, мата яклх - " значения вхдношань Mia словами nûBHOï семантично!' групп, оомац-ачно'1 м1кросистеми, сино1ш.пчиого раду. При укладанн! перекладних ювник1в тематичного характеру можна моделювати в1дшв|дн! семан-i4Hi парадигми у р¡зних мовах, що дозволило б уточнити сп|вв1дно-шня елеыент1в цих парадигм, як1, як правило, неоднаков! у pi3-IX мовах. Поставлен! завдання експериманту охоплюють вйввння та-iypycy mobhoï особистост i j, зокрема, окреслення ы!сця внутрип-ього лексикону в цьому тезаурус!. При цьому варто зауважити про 1вну недосконад1сть або наповноту характеристик, визначень, oui-ж, отриманих шд чао експершенту. На думку деяких фах îbiUb, вони 1значаються/не на користь coei/ "зайвою чуттевхстю"*/ наобх!дно ¡ажава на конкра тну . ситуац но проведения експеришнту, настр!й ш->рмант!в у цю мить i т. iH./. Результата досл!дяання моадть бути iiiopHcrani у 3icTaBni;i cTiuiicnmi украГнсЬкоУ та pocificbKOï mob. «рама, ца стосуеться проблема синол 1мiï. як центрально'! проблеми ?JUliCTilKH.

Положения, що аиносяться на загнет:

I. Ексгфе сива i сть як се.\:антична ката гор in, яка склада етьс я з ibox субкатегор iH /образность ¿нтенсивностi, оцшки/, що перебу-ють у icpapxi4Hflx в1дношеннях, визначаеться внутршньою формою ; регулятором в за ем од iï yoix компонент iB ïï структури.

Супрун Д.Е., Клименко А.П. Исследование лексика и семантики// Основы теории речевой деятельности. М. »Наука, 1974, С.202.

- о -

2. Внутр1ишя форла ста с фундаментом для формуваиня'значения експра спи ¡в, ни динам Инам компонентом семантики, що сприяе роз-критта зм!сту мовного знака, регламентуе розвиток нових значень у слов!, прогнозуе семантичне наповнення mobhoï единиц! i va г улив д!-апазои можлцвах евмантитих функцШ. ,

3. Снрийняття внутр iniHboï формл досл!дкуваних акспресив!в пов"я-зане як з мовним, так i з соц1ально-прагматичним досв!дом людиии -представника пввного соц1уму. Внутр1шня форма забезпечув едн!сть соц!ального та 1ндив!дуального у функц1онуваннi мовних одиниць.

4. Об"еднан! у синонiM 1чн! ряди та г ШерсинонШчн! групи сино-н!ми-8кспресиви р1зних тип!в виямяють лриродну взаемод!ю предмет-, Н0-лог!чного та вмоцШйо-ексцрвсивного у mobL ,

Структура ! зм!ст роботи. Диоертац!й складаеться з! вступу, трьох роздШв, висновкш, додатк!в ! списку використано? л!тературя.

У flcryiii викладен 1'аргумента длй обгрунтувашя теми, Vi актуальность фориул»еться мета та завдшшя досЛ1джешш, Кого науково-практична uÎHitiCTb та новизна, теоретична концопц!я, покладена в основу дисортацП.

У периода позд!л1 " Експрасиви: особливост! виконуваних функ-uifi i семантики" розкриваютьел диференцШп ознаки о копресии!в як сеглаптичпо! KaTaropiï, ооэбливост! макрокомпошнтно!" структура значения фраэеологi3MÎB, метафор, енант1ос9М, варб01'д1в /див. прац! В.|,!.Тел]я, Н.О.Лук"яново'1, МЛ.Черемис inoï та !н./ В укра'пюькому мовозяавств£ проблема mobhoï ексцраоП була предметом досл !дженш В. Л. Чабане tua, який розглдцав акспресивнх мовно-виражаяьн! засоби в аспект! отил1стики.

Сучасне розум!ння експресивиост! як саман «1чно! категорН по-в"язане з !птерлрвтац1ев ïï у план! взаемодП трьох субкатэгор!й -емоцН'но'! оц1нки, !нтенсивностi, образност!, що'складають разом Чи

^ рганих сполученнях акспресивне значения лекеичнйх одиниць.

Експресив як вербалышй зас!б перодавання емоифй, оцНюд, зтавлень, думок мовц!в належить до енспресивиого фонду мови в Зого протиставленн! до власне нотшативного фонду.

Л1нгв1стична трациц!я не вид!ляе експресиви в окреыий в1д-юсно самостШшй клас або п!дсистему. Вони завжди ровглядалися / межах тих сашх лексико-граматичних категор!й, що й лексичн! 10м!нацН, тому не отримали спец!ального I повного висв!тлення, ф!м окремих роэряд!в /наприклад, !менник!в !в оуф!ксами еуб"ек-гивно! оц!нки, воообраз!в, !мешдак!в сильного роду та !н./.

В.л1.Твя1я, наголошуизчи на акгуальност! досл1дяення проб-1ем експресивност¡, одним-1з зав.дань вважав "визначения ус!х ви-?в!в експресивност1 як вир^-агхення суб"ективних !нтенц!й ыовця, 40 пов"яаан! а ежшйним переживаниям 1 нф.ормаш I про св!т, в эсобливих мовннх засобах, як! перадвють ц! !нтенцН у фор^л екс-тресивного. забарвлення,"*-

Анал!зуючи а?0 як складов! експресивного фонду украшсько! ловя, нэгологауемо, що вони пвредають б!льш складний ! водночас Пльш синкретичний та дииа;<пчний за!ст. Наеамперед ситуативно-метафоричному переосмисленню п1длаються предмети, под!! ) т.¡п., 'ктуальн! в побутк а0£1

залъця-с, пройти^кр^зь сито й^решето, бруднлй, як свиня, працю-зати, як в!л, пв£еливати_ з_ пустдр'д. у поро«но I т.д.

Сучасн! лжгвгсти. обстою.-оть думку про те, що в основ1 фра-)еолог1з?.нв лежать йС01иативН1 трансфери. У процес! мовлення и дбувеетьея передача ¡нформапI5 не лише об"ективного, аде й :уб"ективно-оц1 иного характеру, 40 ад1Яснюетися часто в слово-

Телия В.Н. К'оннотатмнныП оспвкг ееланыки номинативных единиц. ,.!.: Наука, 1983, С.76.

сполученнях-огшсах, уживаних замЮть слова /наприклад, ознаки предмета, вц/тр йшього стану лддиш 1 т.д^г ¿алакий родич -¿отам двоюр!дний сарай,^шдоумкуватий - Н0 Бо] до:ла, капу стянаго-лова. ФО усувають /повн1сти або чаотково/ деф!цит ¿кЗормацП при в!дйбраженн! дШсносгг I !, кр!м того, первдають оц!нну ц!в! !нфорт мац!'/ суб"ектом воображения. Передавання !нформацН ФО зд1йснюють економнями ,"стислши" способами, що виражають у ВФ характера! ри-ся яко?сь ситуацН, закр!шано'г у мовн!Й св!домост1 лвдвня у вигля-д1 певного образу.

Усталёд! комшративн! структура - цв особйивий роэряд образ-нях П9р!внянь. Специфика Их влявляеться у тому, но вони перабува-ють на иа.«1 в!льного образного псгр!даяння 1 фразеолоНчшго сполу-чвння, Пор1вняння супарлативдого типу /^омдкий.^як^мад, глухий, як^пеньок/ блязьк! до тих нов них засаб1в, як! Эвичайю йо-

в"яэують'з поняттям г!пербсши. ■ . "

У структур! компаратив1Б паралельно !сиують вар!антй, як! ре-вл !зусться у пввнлх умовах. Як правило /хоч ! на завзди/, те значения, яке реал¡зусться метафоричною характеристикою, можа прояви-тися 1 у склад! И0Р1ВНЯННЯ, причому з досить широкие колом моду-л!в, як! заввди уточнюять, модиф!кують, обмету ют ь зм!ст образу.

Пор!вняльн! фразами - це перш стад!я, на лоШ формуються ма-тафоричн! фразаолог!зми, що скяадають ядро ачасне фраза ологй'.Якщо спробувати у'худотьому текст! зам!нити коыпаративи 1'хн!ми тлума-Ч8Ш1ЯМИ, то побачшло, 1цо в результат! тако'1 замши текст стае на-виразшш. Як шказали результати експериманту, одним !з завдань якого було дошсати якомога б!льше Пор !внянь на заданий стимул, Функц1я устала них порДвшшь -у. б/дь-якйх уловах !х вживаиш /зокрв-ма, в усиочу чи писомибму мо влвни 1/ Ш обмечустЬся п1дсиленйям озпакн. •Комиаратняа завхда с засобом образного вараавшш 1идяб1-

- ь -

•

дуальноУ ознаки та змоцШш-оцшного ставлашш да предмета дШсности

У специфичному ишроконтакст 1 той оалий прикмвтник /перший компонент компаратива/ мо:*в перетворюватася на власне антонш. Результат даного ексхврнменту серед хнших шють внанИосемхчнх по-рхвняння. Паприклад, у негативней оцхнцх смова осаледаць, яку эа-пропонував ¡нформант як вхдповхдь на стимул с^ункий^як..., вхд-чуваеться 1рон1чний п!дтекст, що виникае вхд несум^сност! позитивно забарвланого паршого компонента компаративу I другого. ЦаЯ ком-пара тив може викаристовуватися у СУ з дом!нантою, антон1мхчнсв слову ^ 0К»ВД* порхвняшя можа вживатися будь-яке слово або словосполучення. Кожна юва.мае слова, що використовуються част1ша, Н1Ж стаючи ■своер1дними компаратавнша вталонамз пввннх явищ, Лод1бно до пор 1внянь, мета$оричп1 утворення ванахшать ¿з по-шуку аналогп у найрхзно.ман-хтндоих проявах жаття. Метафорична характеристика семантики багатша, нхж у компаративна, але в цыоыу коло усталаних порхвнянь /вяа не каяучи про ох'лзхоналын/ значно ширша. Ойобливостх матаЗзори, в яхпй звичайно поеднуеться дек1лыш значень, одночасно пераишодааютв тому, щоб Ух було надто багато. Тому к1льк!сть асоц|ац!Я у сцрямованих аооц1ативних экспериментах В1д 5 до 7-8, тодх як кошгаративхв, з якимн асоцШеться певний стада, завкди буде на багато сИльшв.

Розгляцаючи явишв енантхосвмп, що пов"язана з формуванняы гсротилеаших значень в одному словх, можна зробити висновок, що се-кантичн! компонента, протиотавяюван1 енантюсемхчному слову, вхо-пять у йаго свмантичну структуру як одиницх мовноУ системл незадед-и вхд кон тексту. Вони вшображають лиша мо»1ив1сть палярних дхй 1й ознак. Рвал1зац1я "потрМного" значения вибуваеться у контекст 1.

Наявн1сть протилежяих значень у одзивУ мовноУ одиниц! - сло-за - майжа не привертала увагя дося!дник1в. До сьогодн! залишаеть-

ся багато пнтань як загальнотаорвтичного характеру, так i суто кон-кретних /скак!мо, для yKpaïHciKoï мови зово!м не визначвно корпус лексем, вдатнях до ешнПоовмП, не досить давно описано умови П появл та функЩонування i т. 1н./.

ДослЦникя енант!осемН /1.В.Муромцев, О.М.Соколов, В.М.Прохорова, Г.О.Федоранко/ надають великого значения вмоцШШ забарв-леност! слова, яка легко пере творюеться з позитивно! у негативну i навпакл в уыоаах зм1яи 1ятонац11 1 перенесения слова в 1нший контекст. У таких словах протиставляються не лише лог1чна та емоц!Й-на дом1нантя, а й сам! значения, mi з слнон îm ¡чнвх паретаорю-вться на aHToniM t4Hi. ïx ыожна з!ставлятй як синон!ми й антон!ми, . хоч под Юн i опозкцП в оказ1оннльними, ситуатианими. Цротв вони досить пошире» i в мовленнк ^щгтостати^ - I. Виявляючи валику увА-гу, гостинн}сть, доброзичяив1сть до кого-небудь, частувати Тжею, питвом; 2* перен. розм. Бити, катувати* славити^- I. Зваличуватй, просла&ляти кого-небудь, що-набудь; 2. парен, розм. Пошйрювати на-добру славу про кого-небудь, що-небуды безчеотити, ганьбити,

Розгляцут1 у попередн1х роздШх оц1нкй /позитивна ! негативна/ власти в i ме тафорам-зооксрф i змэм i антропоморф1эмам, не вичерпують Ухнього 3Miory. Самв вши часто в зиШною величиною, оскШки в пав-них моших ситуациях вони здатн! трансформувати .св1й зм!ст. Нащшк-лад, ^орел, jrteB - паредають ¡рон1ю, презирство} zbIji - захошшиня$ в 1дьма - га^уть не лише про страшну, злу, мотиву i под., ала й про красиву, розумиу тЛнку,

Як однз ia складових eltcnpe сивиого фонду розгляяаються д!е-сл iBHO-Biiryков 1 формя вго вербоХдй.

Лошшпня иостШю прагне à<o вигукошст1 та структурно!' комнро-oiï. iîminwi&oBiwi щодо цього - вербоТди, що с або вврбал 1эованими. п i i у ко! i a f • л} ду ич пая.; и /бах, бух, геи/, або варбалыши успениями -'

/вддть, ^зирк, хап/. 1х розмовна природа спричиняе активна проник-нення в мову художньо? л1тератури.' Цьому сприяе тако>к 1х високий вкспрасивний потанц!ал, здатн!сть яскраво передавши раптово-мйт-ТСВУ 1НТ0НСИВД7 д!ю.

3 мотои практично!' парев!рки об!знаност! 1 розуг.шшя 1нфорглан~ тами ворбоШв та звукона'ол 1дувань, виявления 'реальних мсшипостей яходжшшя Чх у ГСГ, був проведений акспаримант, виомовки з якого полягакггь у тому, що, хоч так1 вербоУди утдаран! вш Д1есл1П,' ияр-шочергову роль ? визначенн! 1х семантики в1д!грають звуков! обра-« зи, що лажать в основ! звуконасл !дувань* Тому ф>оршльно дан! вар-бо1'ди характеризуютсяморфолог!чнога мотивован1сти, а реально образ звучания на нейтрал!зусться. В!н виступае основним у визначон-Н1 сешнтикя, тобто семантичца мотивац1я виявляеться нвдостатньоя.

У другому розд!л! "Црогностичн1 властивост! внутр1шьоУ форми експресив!в показано пров!дну роль внутр!шньоУ форми в процес! сприйняття слова нос1ями мови, довядено здатн!сть ВФ виявляти як ооц!альн1, так'! 1ндлв!дуальн! компонента зм!сту мовного знака, виэначано роль Ш як конструктивного чинника у макрокомпогшнти1й . структур1 значения експресив!в р!зних тип!в. Про здатн!сть ВФ спря-мовувати розвиток аначень у слов! писав О.ОЛотебня. Ш думки вча-ного використовуються у досл!джени! прогноотично! функцп ВФ, яка отимуляв у носПв мови пошук значань лекйг-гних та фразеслог!чних

одиниць, виступак регулятором иожливого для експресигНв д!!'П";-Ю1:у оанэчуваиня.'

Уход! янвл!зу експресив!в були проведен! по-пхол 1нгя ¡стичи! експерименти, мета нких - вияэяення особливоотей с'приИняття В1> експресив!в.

Специф!чн!сть Вб експрбсив!в полягае у II спромохкост) н'1ор|-гати овнаки р!вних вид!в мотивованост! - прозоро! та непртноро!.

Запропонован! екслеримвнти кали на мет! якнайповн)ше ров-крити регламентац!йну роль ВФ у процесах сприйняття вкопрйсив1в. Вианачаючи в!дношення ВФ ! вначення внака., О.О.Потебня п!дкрес-лював: "В5 дае направления думки слухача, але вона лише вбуджув цього останнього, дае т|льки спос!б роэвитку у ньому вначань..."^ UoBiji ситуацП /наприклад, "природн!" умови д!алогу чи "штучн!" умови експерлменгу/ передбачають непевн!сть мовного досв!ду суб"екта, внань природно! лог!ки речей, що в!дпов1дае !нформа-ц!йному вапасу нос1я мови, нарешт i, сам факт волод!ння мовою, ананням семантики !1 одиниць.

Эвернення нос!я мови до фонових внань, тобто включения слова до контексту свого попереднього досв!ду, сприяе актуал|8ацЯ ЕБ - апперцептивного обр&ву, який покладено в основу найменування.

Здатн!сть до л1нгвокреативного мислення дае людин! вмогу Ф1ксувати ва допомогою мовних васоб!в асоифативно обран} овнаки предмет!в, явищ д.!йсност!.

На основ! експериментального енал|ву сприйняття вначення експресив1в нос!ями мови доведено, що саме В£ прогновуе семан-тичне: напо внешня лаксеми чи ФО. Вона стае фундаментом для форму-вання лексичного та фравеолог!чного вначень, тим динам!чним компонентом семантики, що сприяе ровкриттю Ьм|сту мовного внака, регламентуе роавиток нових аначень у слов1.

Як показав доел1джуваний матер!ал, вначення експресив!в у оприйнятт! мовця часто м!стить у соб! вначно больше семантичних оанак, н1ж словникове тлумачення, що дае вмогу видияти психоло-г!чно реальна вначення, яке наявне в св!домост! I е планом вм!сту мовного внака.

Т-—--

Потебня A.A. Мысль и язык // Потебня A.A. Остетика и поэтика.

Л.г VJ76, 0.180.

Нояснити так1 ревультати можна лише р18Иоман1тн(стю асоц!-ац!Й, фянтав1пю 1нформэнт1в. ОдНак'к!льк!сть потенцГйних энак!в регламентуеться, прогноаувться ВС, що фактично пов"яэув эм1от I форму експресив!в.

Прагнення 1нформант1в внайти для "незнайомого" експвесива яку-небудь аовн1шнга опору, ввести його в систему сво!х мовних'1 фонових внань мала р!ан! форми. Так, коли !нформантов1 лексема Чи ФО вдавалася неэнайомою, в!н /у тому випадку, якщо не в1п).юв-лявся в!д в!дпов!д1/ шукав вар!анти. Часто-траплягатьоя а!цпов1-д!-деф!н!ц( I, що лише в уаагальненому вигляд! сп!в1з!дносяты:я !а словниковим тлумаченням.

Результати эксперименту показують, .що тлумачення 1ифорш-Нт1п 0б"ективують б!льш широк! й глибок! асоц!ативн! вв"яэки м!ж ре- . ал(ями д!йсност!, н!я це в(дображено у лексикограф)!чних двдрелах: - Jзш^^^^8aJorloo_ь; _Joлoccя_J^a^£oлpDt стало^дкбом -Т£еба_^л™_голову, боволосся брудне; гнути спину -^тзобита оаряд-ку{ ^юлод^ 'пг^лт^ - лцс^но надру^шший Долар.

Результати експеримент!в молуть бути використан! в лексико-граф!чн!Й практиц!. Значения 0Кспресив!в, виявлен! п!д час екс-перимент!в, можливо, а часом пврейдуть 1в роаряду !вдив1дуально-авторських у роэряд узуальних. Тим часом процес "нового прочитаная" фрааеолог1ам1в мбвпями тривае, хоч фравеологи аауважують, що 5агат08начн!сть ФО обмехен!ша порГвняно а лексичнога пол!сем!ею.

Отриман! оясперилштальн! дан! п!дтвердили думку, висловле-1у О.О.Потебнею б1льшэ стор!ччя тому, що "винуватець" пол1семМ Ю - 1хня виутр1шня (|юрма.

ФактиЧниЙ матер!вл, отриманий у ход1 эксперименту, стимулами 1кого були не0ак!нчен! компаратнвя, кр!м уотялоних уэуальних по-■)!внянь, ваф!ксованих словниками, виявив ц!лиД тар окоэ1онплы!их

видоацЫ фрааем, як1 а павши правой можна ккад 1ф1кувати як 1н-див1дуально-автореькI. Бдатн1сть людини до л1нгвокреативного мис-лашш породжуе величеану к!льк(сть пор!внянь: ка, ^ягел, намальований, _20жа, _квРгка, _соние,

иа^дапш, орел, _бо£> ы|ояць,_сок^{л, _п£иш, _голуб,^орел^иаок{зи-лий, ^анйчик_, швень,- л_е_в, пашч, ^к]в цв|т, мрт^ьш. ^екла^, леб Ць, ^атлант, о.^п^^^тарад I, Адам, Ален Делон. ^монотр, чорт,

диябол.

У стН'шост! та оказ1ональност1 аналог^ по;мгав р1зниця «¡к 'ыоаним г мовленневим еталонним фондом. Зрозум$ло, що .ювленнов! потенцп стереотип!в п!драхувати немождиво, бо у людськрму сус-Ыяьств!, а% словами Р.Барта, на г'рунт! первинно! системи пригодно! мови'постШю влникаать системи вторинних

1ндив¡дуальна-автораьк! пор(вняльн! фрааеми мають сильнхищй емопШшй вплив, н!ж комларативи, що тяжпоть до штаадпв; але ста-б(льне фразеолог1чне-словосполучення монол1т'не, його обирае мовець

о

як "специфична.усталене;слово", яке вир(8няеться аавдяки ефекто-вп{знавання.

Метафора "озеиваз" в асоц1ативно-мовн1й пам"ят! людини в пев-

них ситуациях мовно! д(яльност1. В3> метафоричних лексем мае об-

раьний характер I виступае в рол С асоц!ативно-обрааного мотиву,

що викликае у нос¡я мови в1цповЦне конкретно-чуттеве уявлення

про реальний предмет, явище д!йскост/.

..1атер1али, отриман! за доломогою лексикограф! Ш101 та тексто-

ьо'1 виб|рки, 8{ставляються у дисертацШпЯ робот1 з даниыи опи-^

I-;-

Бырт Р. Основы семиологии // Структурализм "ва" и "против"..

.VI.: 1У?5, С.157. -

¡Лунина С.Н. Адъею-тивннв компаративные фразеологические единицы в немецком и украинском яаыках. АКД..К.: 1975, С.6.

- id -

тування 1нформант1в. Це дало змогу виявити прогностичн! власти-вост! Ей експрвсив1в-М0тафор. Як ов(дчить спец!альна л!тература / прац! А.А.Залевсько1, А. П.Климэнко, 0.0.Леонтьева, Ю.В.Любимова та 1н./, психол1нгв!сти част!ше I 8 б!льшим аадоволенням ввертаються до йсоц!ативних эксперимент Iв, н1ж до тлумачення сл!в 1нформантами-нос1ямИ мови. У досл1цженн! ;мовна комглпен'Мя 1нформант1в перев!рялася аа допомогою опрямованих асоц1ативнпх эксперимент ta. Роакриття семантики воо/энтропо-/морф! эы!в чороз асоц1ативн! рядй дозволило класиф!кувати ц! експресиви щодо ( складност! 1х внутр!шньо1 семантично! структури: чим б!льше ря-д!в у цих експресив!в, тим складШша 1х семантична структура.

За частотн!стю дсоц!ативних реакцЦ можна встановити, яка ознака 1дентиф!кованого слова виявлязться найб!льш актуальною. В.А.Маслова стверджуе, що, коли б!льшэ 20% !нформант!в виявляать якусь реакц!ю, то II mima вважати релевантно» для мовно! компе-тенцН даного мовного колективу.*

Обравши м&тодику опрямованого асоц1ативйого експерименту для анал1ву 0кспресив1в-метафор, ми розраховували, що за П до-помогою вможемо виявити справжню психолог1чну реальнЮть спрнй-няття даних екопресив!в укра1нс'ько1 иози 11 конкретмими ноо!ями. Причому робилося припущення, що результата експерименту не обо-в"явково пэвинн!. вб!Гатися а дайими тлумачних словник!в.

Скате 1мо, СУМ даё так! тлумачення до слова ^собака: "2. гнфон., анэвагл., про. влу, ледоброви'шиву лодину; 3. перен.. Той, кто до-сяг догжоналозт! у чому-небудь". .Експеримент еиявиэ, що частота

вибору асац mu,i i "в!рний" пйраважае у ncix трупах 1н:{ормант(в в

t---

Маслова В.А. К построению психолингвистическоП модели коннотп-

ции // "Вопросы языкознания", 1989, М, С. Í12.

с

досить великим в!дривом в!д асоцшцИ "влий" /в1дпов!дно 17:loV, Невелику к!льк1сть /2/ набрала асоц!ац!^" погадай", яка е вт!лен-ням словникового ровуц1ння метафори^собака^як уособлення ало!, жорстоко!,- недоброаичливо! людини. 1нформанти-студенти додали асоц!ацН !'в!ддашй", "ровумний".'

Запропонован! -до даного екоперименту асоц1ац!1 добиралися на основ i текстово! виб(рки. Контекст актуал1вував по?р!бну асо-ц(ац!ю, яка пот!м про.йшла вкспериментальне випробування.

В останн! роки увагу психолог(в, етнограф!в, культуролог!в, соц!олог!в, психо- I соц1ол!нгв!ст1в gce б!льше приверташть до-

сл!дження чинник!в, пов"я8аних а наявн!стю у тезаурус j. кохно!

%

л1нгвокультурно! сп!льноот! тих чи !цших специф!чних реакц!й, понять i tí !н. Л1нгв!ст!в, насамперед, ц1кавлять традиц!йн! об-рази, hopiBHHHHfl, символ!чн! вживания певних денот&т1в, що несуть у соб! нац(онально-культурний компонент. ^

Проведений эксперимент довволив простеяити прояви стерео- • • типного сприйняття образ fв або характеристик людей ва якоюсь . овнакою: jipo причепливу _лвдину - швсьм^смола, кожуха; ^Ц^^^ту^адину -jmmyma, опецьок,_барило,_кевдох, жлукто, бадя, боцня. . .

EKcnpecHBHiCTb лексично! одиниц! реал!вуеться у мовленн!, у конкретних висловлюваннях, черев комун!кативну функцгю мови. Грунтуючись на в!домих положениях про вплив контексту на семантику слова /В.В.Виноградов, Н.й.Амосова, Д.М.Шмельов, О.Ф.Петрищева, В.Г.Кодухов, Г.В. Колшанський та !н./, ми ставили своШ вавцанням розглянути експресиви у висловлюванн i /контекст!/ в

метою виявлення умов, що сприяють вГцносно повнМ реал1аацП се-

1-1-:---

1Шьк1сн! показники подаються. ва середнЫ врифметичним частот-

ност! у трьох трупах ¡нфорышшв.

мантикй ОКСПР8СЯВНОI слово&орми..

Анал1з сприймання 9нант!осем1Чнях сл!в, проведений у акспври-мент!, що май на мзт1 розкрити могклив! значения пода них стимул1в 1 утворити з ними словосполучання чи рачения, був би немо;мнпий без введения даних експресив)в у контекст. Тлумачення деяких-.заданих стимул ¡в, як! знайшли воображения у анкетах 1ифор.'лант1в !.в1доутл1 у слэвнику, заслуговуить на особдиву увагу. Напри мал, ело по ^фясуН-чик^у СУМ! мао тлумачення: "зменш.-пестл. до красунь". 1н$ормантп Запропонували так! тлумачення: I. Кравший,' гарм[и_вдо'^нвий_чо-' дов^к; 2. Негарний, потворний чолод!к; 3. Ччпуру^н, чолов1К э нягп-ТИ1Д^ прива^шоти; 4. ^Той, хто оюю_вроду_використовуе з яколнл метой; 5._Гадненький; 6. Гарний до НУД°ти< Красива, але беэ-^^стом^вдина.

У тмтьому роздхл! "Експресиви у структур ! скнон!м1чних рддЬ та г 1лзрсинон1м!чних груп" розглядавться особливост! вэашои{дло-шень експресив!в р!знйх тип ¡в ! сп!вв1дносних з ниш иомиттишшх одинйць. ' 1

У Дисэртац1йн1й робот! п!д поняттям синон!м!я експряслгил ро-• 5ум!шо поеднашш док1лькох ртзноршшх явлщ, голозншл з яклх с явищй йораюшчення когн илвного зм1сту у план прагматичного значения. 1аке йизначёння синон!ма випливае з розум}ння синои1мП' такими вчанимя, як С.Карцавський» Б.Курилович, на'думку яклх синон!м!я в не лише засобом отворвння словвсних дуйяет!в, а Й завдяки нагговнШ тотожност! значвйь йона виступав засобом протиставлоння сшслових в!дт!нк!в.

Об"еднання еКспрасИв!Б у СР та ГСГ в1дбувэвться на ^руит! на ст!льки поняттево!, ск!льки ознаковоУ в1днвсвност!, причому понпт-тева в!дНесаН 1сть, еднаючи !х, в явдостатньо актуальною, пор)гшлпо з ознаковоет. Ыдношення м!ж синон!мами-експрасивами у матах СТ та

ГСГ можна гаал¡ф1кувати як аквон1М1чн1, rinouiuiHHi або партитива!. Синон!ми, що в вд> !зняються самантично, стил!стично га експресивно, могкуть стосуватися одного предмета, наприкяад: jipojipagbOBHi^jHB^ дину - роботвдй.^оботета,

долоб, jjyggra» jpyjap. вдада^^^тоудогм!?'

jca, ко^а, j^ta, jcii^/ыул.

Загальн! вионовки уточадають BiiciioBKOBi положения до кржного розд¡лу дйсертац!'/. Анализ результатов провадених експерименПв поглиблов творетичн! положения про синон¡ми-експресиви. Структуру-вання семантики експресив!в грунтувтьоя на л !нгвокреатиш!й здат-ност i людського мислвння t визначаеться соц!ально та !ндив!дуально зумовлвною моделлю сприйняття цих мовних одиниць.

У додатки вине сан i пропсшван i !н$оршнтам анкета та заеден г таблиц! э результатами експеримент

3 теми дисертацП опубл^ован! так^ пвад|:

1. Д1алактн1 фразеолог!зми у склад! синонШчного ряду /на мате-р!ал! поатичних tbopib 1вана Франка/ // Тези pвcцyблiкaнcькoí нayкoвoí конферанцГ* "1ван Франко- t нац!ональне в!дродженням,

• 23-24 варесня IS9Ip., Кривор!вня, 0.157-159.

2. Мвтафори-зооморф1зми у склад! синон!м!чного ряду // Зб."Культура слова", 1993, М4, С.68-72,

3. Про дииивно-вигуков! форми в украгнськШ мовх // 36."Культура олова", 1994, М5, С.74-77.

4. Лор !иняльн i фразеш у психол ¡нгв ¿стачному сприйнягт! // "Мо' вознавотво", 1994, JÄ2-3, С.64-69.

5.Творения синонш¡в в!д р!знопоняттевих СЛ1В // Зб."Культура слова", "1995, М6-47 /у друц!/.

6. Психал!нгв!стична доел!дадння нац! оналыю-культурного компонента лексячьих одиниць //Тази I „1 ¡жнародного Симпозиуму "Ли* ■

дииа.-мова, культура, п!энаиня\ 18-21 кв!тня 1995р..Кривий Pir

'/У ДРУЦ1/, /2

Тодор Е.Г. Экспрессии« в аспекте сипснийии /структурно-семан-тичеокий и психолингвистячаский анализ/. Диссертация .па соискания-ученой степени кандидата филологических наук по специальности . 10.02.01. - украинский язык, Инстяту* украинского языка HAH Украина, Клав, 1995. На правах рукописи.

4

В диссертации на основе отрукгурно-оемантлческого и поихолинг-вистячеокого анализа исследуется способность внутренней формы раскрывать содержание языкового знака, регламентировать развитие но-(вых значений в слове, прогнозировать семантическое наполнение экс-прассивов и регулировать диапазон возможных семантических фуйкций, обеспечивать единство социального и индивидуального в функционировании языковых единиц. Объединенные в синонимические ряды и гипчр-оянонвмические группы, олнонимы-экспрвосввн различных типов проявляют естественное взаимодействие предметно-логического и эмоцио-нально-эхспрвсоивного в языке.

Югочов! слова« експресга, сприйняття, йнутр1шня форма, сино-ШмНний ряд, г1персинон1м1чна група.

Todor O.G. Expressives in the Aspect of Synonymy [Structural Semantic and Psycholinguistic Analysis]. Thesis for the degree of philological sciences -the speciality: . 10.02.01 - Ukranian language. Ukranian Language Institute at HAS of Ukraine. Kiev, 1995, submitted as a manuscript.

In the thesis the competitor investigates on . the basis of .structural semantic and psycholinguistic analysis abilities of the inner form to reveal'the content of a Linguistic sign,' to regulate the divelopment of- new meanings in a word, to prognosticate semantic filling of epressives and to regulate the range of possible semantic functions», to ensure thé unity of social anc individual in differentiation of Linguistic units. /Amalgamatec synonymous, lines and hypersynonymous groups, synonyms*-expressives of various typs display, natural interactions of objective logica] and emotional expressive'in the language.