автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.02
диссертация на тему: Этнополитические процессы в украинском селе

Полный текст автореферата диссертации по теме "Этнополитические процессы в украинском селе"

о Г Г Л ^1АЦ10НАЛЬНА АКАДыЛя НАУК ¿'КРА1НИ "" 1 неги ТУТ ДКРЖАВИ ( ПРАВА 1и. В.Ы.Корецького

На правах рукопису

В;вчарик '»нхейло Ыиколайович

ЕТНОПСЩТИЧН! ПРОНЕСИ В УКРА1НСЬКОЫУ СЬЛ1

23.00.02: - 11ол1 т.1ЧН1 1нстг.тути 1 процеси

Автореферат

дкеерташ ? на здобуття вченого свупвня доктора по)Ц1!1Чних наук

К;пв - 1994

Ч

Дисертацгею е рукэпис.

Робота виконана у б1д5Ш 1сторико-пол1 т.члоИчиих досхгЛд-*ень держави t права Укра!ни 1ыституту дерьавл I права HAH Укра!-ни tu. В.Ц.Корецького

НеуковиИ консультант - Акадешк УАПН, доктор ф! лософсышх

наук, професор КШРЕНКО Юрхй lBaiioiu

0$1Ц1йи1 опоненти: член-кориспондект ПАН Укра!пи,доктор

юторичних наук ШЕБЧЬНКО 4»дар Павло]

доктор юторичних наук, професор ДЗЮБКО 1лья Семенович

доктор фиософськнх наук,професор МОКЛЯК М::кола Миколайович

Пров1Дна орган1эац1я - 1нститут нацюнальних в1дносин i nofliioflorif HAH Укра1ни

Захист в!дбудвться " 25 " листопада lim р. 0 lü гс на зао1даан1 опец1ал1эовано1 вчено1 ради Д 016.29.02 по захисту диоертадИ! на здобуття вченого ступенл доктора шШтичних наук при iHCMiyii дархави 1 права 1и.В.М.Корецъкого HAH Укра!ни за адресов: 252001, м.Ки1в-1, вул. Трьохсвятительська, 4-.

8 дисвртац1ес иожна ознайомитися у б!бЛ10твц! 1 нети ту ту дархави 1 права tu. В.М.Корецького.

Автореферат роз1сланий "25 » жоыня 199z, р>

Бчонйй секретер- ^ ' .,'

спец1ал!зовако1 вчено! ради / ' - ЗАЙЧУК О.В.

Ьагальна характеристика дисертащ Иного доелiдивния.

Акт.уальнють »еми. Проголошення дараавно! наэалежност! в Ук-païHi 24 сарпня 1У91 року активгзувало процеси нац1 оналыюго В1Д-родяення та державотворання, що зуцовшю осмислення проОлви втно-нацюнвльно! поломки уже в нових ¡сторлчних ресшях. Дана пробле-иа вир|Шувгься в дпсертацН в русл! полполог1Чного досл^жвныя.' UiS тип, щв донедавна вважалося, що нащоналыт проблематика - це Т1лькл прерогатива окреиих наук, зокрама iCTopiI, 41ЛософИ, част-ково- соц! олог! ï, i soEciii Н0ДООЦ1 нювалось значения полиологП. При цьоиу забуъалось, що остання ïicho пов"язана з (ншиш галузяиц науки. Врештою, ненае такого литания в сусляному тати, яке б не ыояна йуло бавпосерздньо або опосаредковано ыднести до питань по-Л1 тичних, розглядаючи сощальн1 реал1! через полполопчну призму.

Головною причиною такого стану полнично! думки е, на наш погляд, тривале панування догматичних уявлань про напотрхбнють сусщльст-вознаьству полхтологП як окр ело! наукою! диоцшшни, про те, що вс!, без винятку, проблема полнично! leopi I иокна уешшно ровв"я-зати в райках иаявнкх eyeniльствознавчих наук. 3 утвардкенням щз! помилково!_тези було поховано надП на розвиток власне полИолоПч-ного ьпвченнн такого складного неоднозначного сусшльного явища.як нац10нальна пол,тика. Автор, пропонованого доел]диення, "порушив" усталану традиции i, через призму пол1тичного тдходу вивчення про-блеми, проанал1зував склада i якоюсь трои суп8рачлив1 етнопол! -IM4HI процеси в Укра!н1 i, зокрама, на сел! - субстанщ! укра1нсь-koï нащ1.

Ваклнзють осмислення дано! проблеми визначаеться И тим, цо укра1нське деряавотворення.рейорми в Унра!ш в1дбуваються за духе складно! сусшльно-полггично!, морально-економ!чно!, психолого-¡деолопчно! ситуацП, коли вое чикше nouiTHi дЛ внутришх i 30bhidjhîx сил, як! будь-якою щною наыагаються зупишти воскрес1Н-ня ii утьердаання Укра!нсько! державя. Очевидно сама тому, попри затишки вйфорП Б1Д проголошення державно! незалеаноси, укра!яство iiu початку 90-х рок!в иродовкувало балэнсувати на мак! нацюнальноТ катастроф;!. Можливо сама тому нац!я надто пов1Льно, за словами U.C. Грушевського' позбавляеться "найтяжчого i найикгдлнв^ого" ярма i "добров1 льно прлПнятого духовного чл «орального закртащвння", зви1ьнения BU духовного холуйства, яке иав"язувалося укра!нцям в!-

ками, высидок чого вбивалася нащональна св1Домхсхь, нищилися мова, культура, звичаГ 1 т.п.*

Незважаючи на те, що шшшн1Й час суххвво в1др1зняехься В1Д минулого, водночас д0сл1днуючи втнопол! хичш процеси, нам не СЛ1Д вишеаовувахися В1Д всього того корисного, що було в далекому 1 близькому минулому, особливо коли йдеться про форми I метода, як! викорисховувалися на сел* у &ормуванн1 нацюнально! св1 доноси.

Охже, весь попередн!й досв!д, а хакож нин1шн1й переломной етап в укра!нськоиу державотворенн! шдтверджують, цо не можна розраховувати на устх розбудови Укра!нсько! держави без виринен-ня нагромадженнх проблем мишацюнальних в!дносин. А сама етнопо-лника вимагае нових тдходт до оргашзацП комплексних хеорехич-них 1 втносод1альних досл^жвнь об"ективних процес1в роз ли тку на-Д1Й 1 нац»онадьних в1дносин в краШ, де проживать представшки доаад 130 ехнос1в, заразой потр1бне виыльнення хеорП 1 практики В1Д догмахиБму 1 схереотишв, використання св!ювого досв1ду вир1-шення нац1 опального пихання, вироблешш науково обгрунтованих рв-коиеьдад!й. Таким чином, угагальнення й осмислення цього досв!ду мае виняткове науково-теорехичне, полничне й практично значения в сучасних умовах. I все це первконуе в необХ1Дност1 створення ет-нош)Д1 ЮЛОГ1ЧНОГО й юторичкого досл1 дкення, в якону б комплексно розглядалися етнопол^ичт процеси в УкраТн! I, в укра!нському се-л1, до якого вокрема привернув свою увагу доел¡дник.

НастШт необХ1Дшсть томи даного досл1джевня диктуеться й тли, що теоретична думка дуже заборгуьала перед 'практикою шиохщч-ного стлкування. Быыле того, надуцан1 теоретичн1 ютини, зокрема "адея прискорбногоглиття нац1й", принесли велику шкоду розвитков! нащонально! пол1тики, шжнацюнальним вгдносинам. На жаль, в 1схо-ричн1й га ыасово-пол1тичн1й литератур!, про етнополиичн1 процеси на сел! нав!ть не згадуввлося, н1 в 70-и , н1 на почагку 90-х рок1в. Вчен; перевакно ор^нтувались на домидкення проблеки в загальному контексп 1нтернац1 опального виховакня трудящих, компле.чений дифе-ронщковашй тдх1д на заведи бравоя до уваги.

Кр1и того, вахлив!сть I актуальшеть теоретичного осмислення нет опаль!1их проблем эуиовлен! й тип, що осташПми роками евхдо-

I Гру1:г,вськ/.Й 11. На пороз! ново! Укра1ни.-К., 1991.-С.10.

Шсть укра!нського народу вавнала досить эначного впливу р18них пол^тичних сил, як1 будь-якою твою прагнуть нав"язати свое одно-б1чнэ бачення перспектив розвитку кра!ни. Тут I вкрай нащонал-редикальн! 1Дв1, I "потркованого" нацюнал18цу, "хибного" ^терна она л 1зму, 1 рос1йсьного шовШзму тощо.

Саие щ та деяк1 1 ни! обставини й зуцовлювали актуельшсть даного дисертац!£ного дослгдження. Увага досл^ника було спряиова-на на укра1нське селянство, на анал1з як позитивного д0св1ду, так i ногативш1Х текдбнтй в етнопол! тичних процесах на свлг, цо 1 ваг значило об"ект наукового визчення проблаии.

Предметом достижения у дисертацП стали етнопол!тичШ процэ-си в укра!нськоиу сел!. Обравки тепою течения селянство УкраГня, д0сл!дкик выходив э того, Чцо, по-перша, на сел! значиою трою зба-Р1гаються традиц.йш риси культури украГнськоГ нацЛ, II звича!, нории П0Е9Д1 нки, обряди, юбто ун1кальниц нац!ональний досв!д,який

нонче потребно вявчати й акзлгзувати. На з!ди1ну В1Д шсьних гате-Л1 в, С1 Л1ськ1 ив иле були тддаи» руйшвним процесаи денацЮнал1эа-щ1. По-друге, украТнськоыу селу певною и1роо також притаианна ба-гатонац10нальн1ст5; - так б!льы1сть етн|чних ианшн, що обрали для свого проживания Украину, компактно, або окрешшно проживають саыа у с1льськ!й шсцевоси. По-трете, не дивлячись на пос^йнв зиеншен- > ня схльського населения, укра1нське селянство продовжуе в1д1грава-ти В1дчутну роль у сошапыю-оганощчноку й полничкоиу китт1 Ук- | ра1нсы;о! дерхави. По-четверте, ваадяз1сть досл^яення етнополиич- I них процесс не сел1 г.сяснюеться й тик, що доиодавна коиандно-ади1-тсграмвна сястека мало придгляла увагя трул.вникам села, внаслх-док чого, соШально-оконошчна й кулыур!Ю-просв1тницька сфери на сел! залишалися поза увагою дерхави, що привело з часом до иасово! депопуляцЛ укра!нського села, а пони I посилення ьпгращйних про-цас1в, чо було розд1нено як нвщональне лихо. I, нарешт!, по-п"ята, внкладет проблема обуковлюють необХ1ДШсть эапровадження нових шДХ0Д1 в до аналхзу етнопол.тпчкпх процес1В в укргЛнськоиу сел1, як! -базуються носаипород на об"ектлвкост1 й глибокоцу ¡сторизт у висвилешП кипя труА1вник1в села.

Хровологшш раыкк доел щ^е пня охоплюють нерЮд 70-х - початок УО-х рок!в, зле в ряд! ьпс№ прац1 ь метою здШснешш пор!в -нялыюго анал1зу й насиНною погребом поглибленого розкриття теше, ;;ьтср сщдоно робпть скскурси в 1цзшИ1 роки.

- б -

Щодо контрасту, обумовленого рамками досапдження, то вони ау-ковлеш тик, то 70-т! роки характеризувалися глибокиии сусп1льно-пол1тичниыи супорбчностяии. 3 одного бону - ГЦсля хрущовсько! "в1д-лиги" була спроба актив!зувати нацюнально-культурне В1др0дження. 8 1нп1ого - це були роки масоьо! полнично! боротьби а гнакомислен-няи, а особливо а шин, що боролися за над!ональне самовизначеиля, прагпули до нацЮнально! справе дли во СТ1. По;Ми, у друг!й пoлoвинi 80-х роклв, з початком, так звано! перебудоьи, сусгпльство нарешт! оголосило ноцадну боротьбу сощальнии негараздаы, але Й перебудова тривала не довго. Благовхст настав теля проголошеннп дер»:авно! не-8алекност1, тобто в серпш 1991 р. Саке ця ПОД1П започаткувала В1Д-Л1К.часу нов1ТШ>о! 1сторП УкрвГнсыт! деркави.

Ст.ущнь науково! розробни проблема св1дчмть, що сфера нацю-нальних в1 дно си н у 70-ц - перы1й половин. 80-х рок!в, арештою, 1 у друг.й половинI 80-х рок!в, коли була зроблена спроба перебуду--вати сусп!льно-пол]тичне киття, була позбавлека критичного анализу д.йсносп. Нац1ональн1 проблеш не Т1льки не розв"язувалися, а пост! йно затушовувалися, як I окреш складносп у м^жнацЮналышх взаеыинах. Нат01асть тиражувалися райдукн« статп , дисертащ I.книги, теоретико-кегодолопчш прац., в яких обгрунтовувалось пусп1ш-ве" вир.шення национального питания. Проблема виховання патр1от1в-1нторнац1онал1ст1в розглядалися в дус1 "остаточно! перемоги ¡нтер-нац1онал!зму".

А пош£ тии, це булл роки, коли в Укра!н1 грубо порушувалися основа принципа наш овально! пол1Тики, ус: проблеми у щй сфер! вважалися загалоц розв"яэаши'1и 1 лише потр1бно весь час посилювати 1нтернац1ональне та.патрютичне виховання мае шляхом навшшно! боротьби г будь-якиш проявами нац.онал! зыу. В республ1ц1 не без до-помоги юд.шнього державного й парт.Иного кергвництва шд ьидише-тю 1нтернац1онального виховання велась боротьба за обмеження вживания укра!нсько! моей, не вивчалася спраьжня ¡стор1я Укра!ни, II культура та ¡н. За таких умов в доел, д-^уваний перюд з"явилось чи-мало праць, як! часто за своею структурою, 1,;еямп I концепщями н1чим, кр!и цифрового матер»алу, не р13нилися. Нагроыадженню об"ек-тивних да.чих про националы» процеси завамала пол1Тико-1 деолопч-на запрогр&мован.сть радянських вчених. Вони були зобов"язащ ос-п.вувати дружбу народ.в, I тии саиии зииоьчувати рсильш проблеми, глиОок! сусшльн! суперочност!.

Нерозв"язащсть проблема досл1 дианнн, II багатоаспектнють, наукова, пол^ична та практична важлив1сть теми зумовили автора досконвло проанал!зувйти широка джерельне коло.

Ввакаемо за дощльне огляд лхтаратури з досл1дкувано! проблэ-иатики розд1Лити, умовно, на дак1лька пер!ОД|В. До парю! груш вIднесоко книги тих авторхв, котрх сприяли нац!ональному в1дроджен-ню укра!нсы:о! нацЛ, але, почерез урядов! заборони, перасл1 дуван-ня, на могли в ту пору побачиги сви. До друго1 групи - Л1тература, що внйила в 70-х - пертй половин1 80-х рок1в, нак1нець - до тре-тьо! - литература друго! половини ЬО-х - початку 90-х рокгз.

Окрасливши, таким чином, коло л1тератури за запропонованою схемою, передули эвернемо увагу на т*ори корифе1в укра1нсько1 на-цюиально-виэвольно! гдои До таких велетшв у/:ра1исвко! на^ональ-но! культури, пол1Тичко1 думки беэпаречно належать Т.Г.Шевченко, 1 .Я.4>ранко, М.С.Грушевський, В.К.Винниченко, и.П.Драгоманов1 та «н.

12о стосуеться л1таратури, цо виходила в 70-т. роки, за данов проблематикою, то вона в павН1й и!рх уже була предметом 1стор1о-гра£1чного анал1зу^, але не иожна обиинути й прац;, як! не ув!йилц до 1стор1ограф1чного огляду3. В ц1лоиу зазначимо, що видан1 пращ в той период за сво1м 1дейно-теоретичннм й науковии р1внем, ступе-ню нобизни, глибин1 ьнал13у були далеко не рхвнозначнх. Справд!, озреш з них м>стили в соб1 постановку актуальных проблем, допома-гали !1ам1гити ор1снтири для подальсо! розробки конкретних питань

1 Винниченко В. В^родження нацП. В 3-х частинах. Репринтно видання 1920 року.-К., 1990; Грушевський U.C. IcTopifl Укра!ни-Pyci. В одинадцяти томах, дванадцяти книгах.-К., 1991; Кого ае.-»люстроваиа i CTOpiя Укра1ни. Репринтне В1ДТВ0рення видання 1913 року.-К., 1992; Кого ае.-На пороз[ hoboI Укра1ни.-К., 1991; його же,-»стор,я У;;га1 нн.-К., 1991; Драгоиенов Ii.П. Вибране.-К., 1991; Костомаров И. Твори в 2-х томах.-К., 1990; Крип"якевич I. lciopifl Ук-Ра1ни.-Льв1в, 1991; Опенко .. Укра!нсыш культура. Репринтне Е1Д-творення видения 191а року.-К., 1991.

2 Основные направления изучения национальных отношений в СССР.-П., 1981.

S Горовський v.H. Еляхом розквиу i зближення.-К., 1974; Михайлов В.А. Воспитание чувства интернационализма.-Львов, 1975; Лихолат A.B., ^ашЮудьласиа B.w. В единой сеыье народов.-И.,1979; Рииаренко U.j. Ми - патЦоти-1нторнащонал1«и.-К., 1978.

нащональних в^дносин. Але на Р1ВН1 узагальнень I ступенню повноти зроблеиих висноыпв не могло не проявится уне в и роки прагнення обмекитися констатацию наших досягнень, об!йти невир1шен1 пробле-ии, 1руднощ1, во наростали.

Незвазкаючи на значку к1льк}сть л1тератури, що вийшла в той час, помилкоео було б вважати, що во! аспокти проблоки в повн1й м1р$ були досл1джен1, бо, зрештою, не все в галуэ! сусп1лышх наук тод1 задов!дьняло практику. Тому 31 вс1ею очевиднастю на порядок денний постало питания подолапня розриву наукових дослужен* В1д практики. Але, на ¡паль, 1 в працях, що з"явилися на початку 80-х рок1В не вдалося уникнути цих недолШв*. Розриа цой спостор^гався в л1тера-ТУР1% то була опубл1кована в кищ! 80-х, на початку 30-х рок»в2. До початку 90-х рот в в Укра1Н1 з"яв1Ш1ся окрон. пращ й тдручни-ки в полиолоп! .

ПодЛ в ряд! рег»ошв у 80-х роках - початку 90-х рошв це раз показали, що неиожлмво обмеж.уватися скороченими, ур13Ешши характеристиками 6ТНОПОЛ1 тич11их процесс, представляй: Тх безпроблешшми. Даформащ I, як! проявилися в ряд1 респубЛ1к колишнього СБОР, те раз продемонструьали, що висв!тления нац1онально1 политики в роетвих тонах, яке практмкувалось на так давно, принесло Т1лыш икоду 1 в

1 Воспитывать патриотов, интернационалистов.-К., 1982; Фун-дюр Д.О. Дружба - наиа щаслива доля.-Уагород, 1983 та jH.

2 Горбач Н.Я. Культура шкнац>опального cm Лкування.-Льв!в, 1990; Гороьський 4*.Я., Лаврова Л.1*1. Культура ui»национального сШл-кування.-К., 1988; Нащональн. в^дносини на Укра1ни-К., 1991; Павловский A.A. Идейно-политическое воспитание крестьянства.-К., 1985; Иатбудьласка Б.4. НацЮнальШ проблема: уроки нинулого i cy4acHioib:-K., 1989; СкуратовскиЙ В.А. Культура межнационального общения.-К., 1991:

3 Дзкбко i.e. Циганков П.А. До питания про предиот пол1толо-гП // Укр..ст.жури., 1991, te 7; Основы политологии /Наука о политике/: Учеб. для вузов // Под редакцией А.Боднара.-К., 1991; Основы политологии: Курс лекции /Руковод. авторского коллектива В.Д. Бабкин/.- К., IS9I; Основы политологии: Курс локщй: /Навч. noctö-ник для вуз!в/ Ы.Сазонов, 0.Авксентьев та ih./; За редак. /^Сазонова. XapKiB, 1993; Полиолопя // .а родак. 0.1 .Сеш<1ва.-Льв1в, 1У93; Потулышцький В.А. Toopifl укра!нсько1 политологи. Курс лек-mli.-K., 1993,

- У -

п.дсумку привело до пад1ння авторитету сустлышх наук, до нерозу-л.ння потреби нащонального виховання, знац«нання позитивного до-cbi ду в розв"язанн1 проблем нащонально! шштики.

В ряд. праць, Цо вийшли в цай пер!Од, практично залишились нэпом!чениыи чииало назр.лих проблей нацюнальних в!дносин, ноьий конкретний иатер.ал вводивоя недостатньо, цо не забеэпечувало не-обх»дно1 Оази для таоретичних узагальнень.

Аналюуюча пращ i3 нащонально! проблематики варю згадати i про еколог.чн! $актори, як1 кають значний вплив на р1вень розвитку I зшст нацЮнально! cs»ocBi?oKoc?i. При чоку цг 4актори, все бхлыпо викристал!зовуються в нацюнальну оболонку, виявляючи нов! гран; uisuam оналыюго i Buyipi нащонального розвитку. Проблема ця знайшла глибоке висв!тлекня у пращ О.Юироненка "Борьба за мир н глобальные проблемы совреиенкосги"*. Другий параграф парного роз-д.лу названо1 монографП так i називаеться "Небазпака порушеши еколог:чно1 piBHOBarn планоти".

Безпосередньо розробкою проблей, пов"язаних з leopien, юто-piejo та сучасним ставом нацюнальних в1Дносин в Укра!н1 займалися й продовзумь займатися науков! сшвроб1Тники нецодавно створеного институту нацюнальних в!дносин l пол.толог:1 HAH Укра!ни.

Вагоиий вклад в украГнську icioplorpa$ln досл^джуваноГ проблематики внесли Ю.М.Алексебв, Ц.О.Багмет, Н.П.Барановська, М.Ю.Брай-чевський, иЫ.Варзар, Ь.Я.Горовський, К.Г.Гуслистий, Я.Р.Дашкевич, 1.С.Дзюбко, В.О.Зашшнський, В.П.бвтух, Я.Д.Асаевич, 1.ПЛванвнко, В.0..гнатов, х.П.Крип"якэвич, *.Ф,Курас, О.В.Картунов, О.Л.Куц, Н.В.Комаронко, В.В.Лизанчук, О.И.Мейборода, Ы.Н.Ыокляк, Л.О.Нагорна, Б.г.Наулко, П.Д.Овчаренно, М.х.Панчук, Л.Н.Польовий, Б.В.Попов, В.Ф.Пашбудьласка, О.Й.Пр1цак, Ю.1 .Рииарошсо, В.Ф.Репринцев, Ф.М. Рудич, В.Т.Скурат.вський, В.А.Смол1Й, Ь.О.Солодько, А.Ф.Санцевич, Вл.Серггйчук, В.М.Ткаченко, В.Ы.Тропщнський, Б.В.Чиркб, Ф.П.Пев-ченко, В.А.Швед, Юл.Наповал, Л.е.Шкляр, М.О.Шульга та 1н.

Ввичайно, до праць названих доел;дшшв, як i до автора дисэр-тащ!, цожуть бути претензЛ цодо зм!сту, висвилення проблем,ало такий то бу'в чье, коли правдиво й чеоно висловитиоь, практично,було кеиокливо. Систеца 1нших думок, крш оф1Щйно1, на визнавала,-

Становицэ змхнилося в 1992-1993 роках, коли св!т побачили уза-

I .Иирононко А.Н. Борьба.за мир и глобальные проблемы современности.-К. , IS65.

4о

гадыиоюч1 пращ, проза проблем етнопол.тичного розвитку укра!нсько-го селянства вони не торкалися1.

Задля обпективност1 iciopiorpa®i4Horo огляду, ми не можемо не сказати про пращ вчених i3 сх1дно! та зах!дноТ Äiacnopn. Щодо К1ль-Kocii праць, то вчен! cxiäho! д.аспори /каеться на уваз! yKpaimtf, Korpi проживаюгь в Pool!/ явно уступають не т.лыш в к1льк1сному ствставленн:, айв тематичному. Адже проблема укра1нсько! юто -pil, 1нших наук, пов"язаних з Укра1кою не досл!джувалися, виняток становили прац!, KOtci стосувалися життя украГнщв в Pocil, БадтП та 1вших краТнах СНД .

1 Укра1на SO-x: шлях до незалежност! /Н.П.Барановсыш, U.M. В.вчарик, О.М.Ьеселова та ih. , в1дп. редактор П.П.Панченко/.-К., 1992; бвтух Б., Молчанов II., Суглоб1Н С. Кондепц1я еткопол;тичних досл.джень в Укра1н1.-К., 1992; Етнонацюнальний розвиток УкраТни. Терм.ни, визначення, персонал!I /Вгдп. редактори Ю.1.Римаренко,

i.Ф.Курас/.-К., 1993; УкраТна XX ст. Проблема нащонального в.д-роджекня /Ьб. статей/.-К., 1993; Етнос i соц.ум /Б.0.1гнатов, В.Г. Ог.рчук, Л.б.Шкляр та ih., eiдп.редактор Б.В.Попов/.-К., 1993; УкраТна незалежна: час випробувань, спод^вань /в1дп. редактор П.П. Панчешю/.-К., 1993; Етнополэтична ситуащя в Укра!н1 /36.статей/ В1дп.редактор юЛ.Риыаренко.-К., 1993.

2 Атлас /Укра!нщ, Схдаа Д1аспора" /авт. Наулко В., Винни-ченко 1., Сосса Р./.-К., 1992; Бабенко В.Я. Украинцы Башкирской ССР: поведение налой этнической группы в полиэтнической среде.-Уфа, 1992; Баркаускас С. В.дродження культури укра!нсько! Д1аспори у Литв1 // Фольклор поза меиаци УкраГни. - К., 1992; Б1лий Д. Ма-лкновий клин.-К.: Укра!на, 1994; Винниченко к Укра1нщ в державах колпшнього СРСР: .сторико-географачний нарис.-Яитомир: Родакщйно-видавниче державно п.дприемство "Льонок", 1992; його же: Кашого цвиу по всьому cbiту /укра!нщ в Pocil, Шзлдов» та Казахстан!/.-К., 1992; його к: Украпщ. в державах Балт.1: стор!нки iciopil та проблеии сьогодення // УкреТнська диаспора.-1992.-fc 2.-С.53-67; 'ЗастЕвний Ф. Украпюька д.аспора - Льв!в: Сви, 1991; його к: СХ1Д-на укра!нсы;а д.аспора.-Льв1в: Св!т, 1992; його ж: УкраТнськ! ei-н.чн. зеил..-Льв,в: Cbis, 1993; Мы' - граждане России /Материалы

л конгросса украинцев в России: 23-24 октября 1993 г., Москва/.-U.: Славянский диалог, 1994 та iH.

В ааххДШй fliacnopi укра!нська iciopia, пол1толопя, 1ниц науки досл!джувалися всесторонньо, починаючи з часу заселения укра1н-цяии 1 нших кра!н св!ту. Ш1 торкнемося в огляд! Цльки тих праць, якi мають Biдносення до досл.джуваноГ проблеии*.

У новому paKypci дозволяв глянути на розвиток етнопол!тично1 думки на Заход! монограф1Я В.А.Потулышцького, в я к! il проанал!зо-вано концепцЛ державноси, авторами яких були предстахшики укра-!нсыго1 1сторико-пол,тично1 дуыки^.

Вагоиий внесок у досл1днення зах.дних науково-теоретичних по-гляд.в на феномен етнопол.тики вше О.М.Ыайборода. У його моногра-ф|1 "Теория зтнополитики в запеднои обществоведении" ® вперие уза-галышно осяовн. концепцх Ï зах]днях етнополхтолопв, з"ясовано 1х наукове i практична значения для розвлтку зичнзняно! теорЛ нащй i щжнацюналыых в1дносин та формування етконац1онально1 полии-ки в Укра1нг.

Разом з тии, як показув аналхз виданих в 70-х - на початку 50-х рок;в книг, брошур, ионографхй, присвячених проблемам шжна-ц.онального сшлкування, строке, рхзноыан.тне коло питань, пов"я-заних з розглядом цих проблем, вииагають свого саиост!йного досл!д-ження. Як i потребують глибокого вивчення й далывого висв:тления причин, прорахунк!в, припущених в зд!йсненн1 нащонально! пол!тики в попередя: роки, зокрема в перход застаю.

Реально життя дало Пркий урок радянськоиу суспхльствоэнавст-ву. В умовах Ц1жнацюнальних негаразд!в в р!зних реПонах колин-нього СРСР виявилося, що в ус!й виданхй Лхтературх на той час иай-же неможляво було в.диукати грунтовних рекомоидац1й-подо розв"я-зання тих чи хшиис проблем, чи принайьЦ знайти глибок/й всеб1чний !х анал4з. Низький рвень стану розробки Teopiî национального пи:-

I Прокоп îi. УкраТна i украТнська пол!тика Носкви.-Мюнхен.-1981; Камхнський А. На nepexiflnouy отат. "Гласн.сть", "перебудо-ва" i "деиокрагизащя" на УкраГш .-Мюмлен.-1990; СубтельниЙ 0. Ук-palua. loTopifl.-K., 1991; Бойко Ю. Вибран{ пращ.- К., 1992; Липа Ю. Призначення Укра1ни.-Льв1в.-19Э2; Добрянський И.Д. Укра!на i Рос1я.-Львхв-Крак1в-Париж.-1993; Гунчак Т. Укра1на: перша половина XX столхття. Цариси поЛ|ТичноТ ,ciopxï.-K., 1993.

■ 2 Лотульницький В.А., Teopifl украГнсько? жш'тологЛ. Курс лекции-К., 1593.-С.б, ■ 12, 94-96, Ю1-Ю8.

3 йай^орода А.Н. Теория этнополитики в западном обществоведении.-К., 1993. J"

тання, виявився танож у В1доу1ноои щлюних концепций з нац1ональ-но! проблематики.

Отке, 1стор!ограф1чний огляд св!дчить про В1дсутн1сть в нау-ков1й лнератур! Д0СЛ1Дквння, яке б з врахуванняи сучасних вимог, В1дпов!дно до потреб суверенно! Укра!ни, критично аналхэували тен-денцх! етнопол!тичних процесгв в украГнському сел! в 70-х - на початку 90-х рок!в. В той же час, прагнваня до над!онально-культур-ного вГдродхення, ¿ниц соц1ально-аконои1чн1 зм!ни, що хоч пов!льно, але в»дбуваються на сел1, посилюють значения I роль формування на-ц!онально! самосв!домоет! трудгвшшв села. Як I те, що нового ос-мислення й глибокого вивчення вимагають там процеси, як поглмблен-ня м!жетн!чних взаемин, посилення !нтеграц!йних начал в адти ук-ра!нського селянства.

Мета та завдання достижения зводяться до того, щоб на основ! науково1 методолог!! I сучасного св!тогляду, комплексного обгрун-туваиня ыетод1В вивчення генезису, си с те мо творенья I функщ онування етношШ тичних процесс в укра!нському сел1, вирокого джерельного кола критично проаналхзувати д!яльн!сть дериавних та громадських структур в справ! роэробки й зд1йснення заход!в, спрямованих на регулввання шжетн!чних стосуш^в та забезпечення розвитку !сную-чих ет^чних структур.

Враховуючи те, що на даному етап! юторпчного розвитку Укра!ш дисертацгйна робота е фактично портов спробою наукового осмислен-ня названо! проблема, го автор, не претендуючи на вичерпн,сть В1Д-пов4дей, абсолютность твердкень, остаточнють висновшв 1 форыулю-вання беззаперечких та завершения рецепт!в, ставить перед собою мету - глибоко 1 всеб1чно проанал1зувати етнопол11ичн1 процеси на сел! у 70-Т1 - початку 90-х рок!в I обгрунтувати В1дшшдн1 реко-мендацП.

Ставлячи таку мету, автор враховував, що сучасний р1вень в!т-чизняких розробок з нацЮнального питания, а також теоретико-мето-долоПчний хнструментар^Й, що використовуються ниш, дають иожли-в.сть говорити лише про пoчaIкoвí тдходи до розв"кзання гострих проблем, цо вини кали у на^оналыий сфери .

11ередус!м, йдеться не сильки про врахування нових реал!Й нашо-го багатонащоналыюго сустльств'а , сшлыш про необх»дщсть ¡н-шого, в!дм!иного В1Д юнуючого нин!, п!дходу до вивчення проблем етнопол!тичшх процошв з тим, щоб зрозум1ТИ !х взаемод^ю, струн-

*УРУ» диалектику юнування та розв"язання суперечномей, що виии-кають в деркав1 .

Досл1дник зробив спробу виявнти основну причину, що породжуо саму м1жнацЮнальну напружанЮть у сустльств!. Таким негативиим чинником, на думку автора, сл1д вважати нащональну пол1тику, ми-нулих рок!в, яка мала псевдо!нтернац!ональний, нац! онально-и!г|л!с-тичний характер. Дефориащя нацЮнально! пол!тики, порушення нор-малышх м^кнацЮнальних выноски I породили подекуди загостроння нацхоналыюго пи тан ня; с тягл джаролои М1Жнац!ональноГ напруженоси.

Виходячи ¡з конкретно! цети, ьизначещ завдакня досл!Дяенип;

- критично проанал!зувати попередн! напрацювання пол!тично1 думки у розробц; проблей, пов"яэаних 13 нацЮнальним життям в Ук-ра!ш, розкрити загальнотёоретичне 1 практична значения такта понять, як "еткопогЦтина11, "отполол!гичн^ проноси", "нац!онал!зм", "нац1онельнв самосв!до»!сть", "наЩональне виховання" та 1н.;

- висв1тити роль державщх ! громадських I творчлх д!яч1в, вчених, поперодни ли в закладенн! основ программ нацЮналыюго в.дродкення Укра!ни й показати значения укра!нсько1 .дейно! спад-еини в докор!нн1й паребудов1 нацЮнально! самосв1доцост1 як с1ль-ських труд1вник!в, так ! вс!х трудявдх УкраГни;

- виьчити 1 проанащзувати динамку етносошальних процесс на сел1 в ход1 економ|чно! 1нтеграц11 I сп!вроб1тництва, значения национального фактору у формувашп пол1гично1 культури труд1вник!в села I йэго роль з духовному в^родженШ сэлянства;

- узагальнити позитивщ та ногативн1 сторони впливу пер^дич-них видань, рад!о, телебачення у висв.тленш етносощалышх проблем укра!нсысого селянства;

- особливу увагу прид1лити анал1зу етнопол1тичних процесс в УкраГнсько! держави перех!дного перюду, зокреыа показати етагш В1др0дження иац!онально-1сторично! саыобутност! украГнського народу, як прояв етн;чного ренесансу в сувбреншй кра1щ;

- виходячи 13 цього 1 на основ1 критичного анал»зу поперед-нього досв!ду, осмислешш наукових публ.кац.й та арх^них джерел, виробиги основну концепщю етнонаЩонально! полники на сучасному етат 1 окреслити шляхи I! реал!зац!1.

I Див.: Рииаренко Ю.1. Етнонац.ональн! процеси в сучес^Й Укра!н!.-К., 1592.-С.159-160.

'г- чу го

Назван; завдання не вичерпують вс!х напряи1в доел»дхувано1 проблематики. Тому в розд1лах дисертащ1 та й у висновках, обуиов-лвються й 1нщ науков1 ор1ентади подалыпого д0сл1дження рхзних аспект!в дано! теми.

Методолог!чну основу дисертацП складавть науков1 принципы, цо базуються на комплексному п1дход1 1 0рган1чн!й едност: загалыю-ф.лософських, эагальнонаукових I слец!альних метод!в доел!дження I спираються на здобуиш в.тчизняно! I заруб4жно! полиолоп!, на обпективН1й .нтерпретащ! сусп!Лько-пол1тичного процесу' в УкраШ, зокрема концепц. I нащонального В1Дродження 4 етшчного ренесансу. Всей!чно внсв11Л8ння П0Д1Й, факт1в, явиц 1 процвс!в ьд1ЙС1шзтьоя на структурно-функцюнальних » системних способах вивчення пробле-ми, етнопол!тичного, соцюполничного аналгзу в проблемно-хроноло-

Г1ЧН0МУ ВИМ1Р1.

Дяерельна та теоретична база досл1дгення. Нерозв"язан1Сть про-блеми досл^кения, И багатоаспектнЮть, наукова, пол1тична та практична ва?лив1сть теми зумовили автора досконально проанал!зу- • вати иироке дадрэльне коло:

1. Передус1М ротельно опрацьовувався доробок кори^в украТн-сько1 1дейШ1 спадщлни, а такоа анал1шцно анал;эувалися науков¿ публ1кацп ююрикхв, ф1Л0С0®1В, пол!толог1вг с0ц10л0г1в, психолога, культурологи та ,нешх досл.дншив Укра!ни I ряду суверенных деркав СНД.

2. Баздиыш джерелом стали оф!щшш-Д1Л0В1 документ, ухвали, постанови Верховно! Ради та уряду Укра!ни, У казн Президента Укра!-ни, материал« ЬИ нюторства в справах нац!ональностей, м!грацП та культ1в, Ы1нхсгврства культура, Нац10нально1 Академ:I наук та 1а-ших Мхнлсторств! вЦомств кра1ни.

3. Дпсертант критично проаналюував значну к1льк!сть раньше опуОлШованих статпстичних даиих, р4зних довхдкових евгдчень, до-кументалышх доказ!в. Автором виявлен! тонденщкш тдходи у ви-св;тленн! факцв, безперервн! и&рносл1в"я, окозамплювання, прикра-иання окремих усг,,х,в I затушовувакня недолШв, ЯК1 б сприяли глибокому п!знанию кркзоьих явищ, причин появи р!зних ка-зус!в ¡мперського, тотал;тарного рояшу.

4. Впходячи з того, цо ця праця е !стсрико-пол!толопчн1Ш доел 1Д'>:а:шпц, то в пращ активно вккористовуються арх.вш докунонти

, матер»али, значну к.лыНсть нких вгшркв введено до паукового обп'у.

5. Важливиы днерелоц для написания дисертацИ стали катер!а-лм преси. Автор опрацював валику шльк!сть газет 1 аурнал1В Укра1-нй, включаючи облает, районн! та багатотиражнг гаэети, а також пзрЮдичШ видання держав колипнього Союзу.

Звичайно, досл!даувчи пресу, автор враховував, що в переваж-Н1Й б1ЛЬшост! вона виражала 1нтереси одн!е! партП, особливо до к!нцм 80-хрок1в, а тому подач! окреиих видань були далек! в!д

Об"вКТЛБНОСТ1.

6. Особливо ц!ннии джералом для обгрунтувоння теоратичних висновшв » практичных рэкоиэвдац1Й виявилися денш дат, як! бут ли отрииаш в результат! проведения сощолог^чних досл!джень. Б1льш чик!поцу окреслешш щло! низки дослхдауваних процесс, сприяли дпскусП I р1Еенпя тждерЕавнах, аагальнореспубл!канських, рег1ональних та вуэ1всышх науково-теоретичних, науково-практичних иетодолопчних I нетодичних конферанц1й та сеи!нар1В, в котрих брав безпосередни участь автор дисертацП.

Таким чиной, вищэназвана двдрелыщ база дисертащ!, на дуику автора, довол1 чисельиа й р1зшшаттна. Критичний аналгэ II й дозволив досл.днику б1льш грунтовнше вникнути в еткополничн! про-цеси в укра!нськоиу сел1, зробити аргунентоваш висновки й, зви -чайно, виробити рекоиендацП щодо дальиого пол»паення нацюнально-го та духовного життя укра1нського селянства - складово! частини укра1нсько1 нащ1 уже в умовах суверенно! держав«.

Наукова новизна досл!дження. На основ1 теоретичного анал13у вперше створена щл.саа сощально-пол.тична кондепц!я бачення су-часного еткопол;тичного процесу в Укра!н1, I в украТнськоыу сел1, зокреца, яка розкривае специфику, иехашзии 1 форци и иетоди вир!-ыення конкротних проблей етнонац^нального життя в Укра1нськ1й держав!.

Еапропонована концепц!я дае цожлив!сть побачити нов! парспак-тиви для поглиблення анализу специфики розвитку й передбачення ет-нопол1тично^о життя в Укра!н1, зокрема в «оделюваши майбутнгх си- ' туац!й, котр1 цожуть виникнути у В1Дносинах щж етшчшши стль-ноогями виаслхдок правого!, сощально-еконоц1чно!, або культур -ницько! пол!тики дериавного кероництьа.

Для розкриття шлях; в 1 застосування дано! концепщ! щодо ана-л!зу сучасного етнопол!тичного становища в Укра1н1 сфорцульован1 й виэначен! сли.уюч! лол таоретичн! резулыати:

1. Б"ясовано, що ветнопол1тичш процеси" - е складовою-части-ною тако! галуз! науки, як "етнопол1Толог1я", кохра ухе в сам1й сво!й назв! синтезуе дгалектичну едщсть двох таких винятково важ-ливих 1 актуальних галузей наук як етнолопя /наука про етноси/ 1 пол! толог! я /наука про полнику/. Крщ цього, послуговуючись рядом власних узагальнвнь I висн0вк1в, автор аргумвнтував пений зв"язок етношШ толоп I з етнограф1ею, етноютор^ю, ехнопсихолопею.ехно-нонфл1к1олог1бю тощо. £а сво!м сощельшш I гумашсхичним змютом херШн "ехнополиолопя" повн^ше себе проявляв саме в теоретичному визначенн!, для практично! частини вдал^сим тарифом залишаехься "етнопол-тика". Свиовий доов!д I власт напрацювання поыукувача дають можлив1сть зробити сл1дуюче визначення змюту поняття "етио-пол1тика": де насамперед д1ялыпсть дерэшви /або II структур/ у сфер! етносощального життя суспиьства, що передбачае розробку й зд1йснання заход.в, спрямованих на регулювання м1жетн£чних стосун-К1 в та забезпечення Функцюнування ¡снуючих ехт'чних структур.

2. Показано, що ехнопол1тичш продеси в укра!нському сеЛ1 органам пов"язан1 31 вс1ма сусШлышми лроцесами, включаючи сощ-ально-сконом1чн1, демограф1чн1, культурно-просв1тницьк!, 1нтегра-цШИ, м;грац1йн» та гн. процеси. 1х актив1зац1я була кеминучою, оск!Льки.на сел1, як 1 в шетах, пануе певна етШчна строкат!сть, Р13ниии залишаються й центри еткопол.тично1 активноси. Так, якщо в зах1дних областях Укра!ни пр1ориетшши в консол!дащ I нацЛ ви-енаеться нащональна 1дея державотворення, вона тут стала змютом 1хнього життя, ю в сх1 дних та твденних областях, национальна кон-сол!дащя В1 дбуваеться нер^нотрно, подекуди й супаречливо. Не-однаков^сть у р1виях розвитку етн1чно1 св1домосп населения р1зних регЮШв Укра1ни зумовлюеться щлим рядом д^акторгв, у тому числ1 -

Юторичниии особлиьостями входження окремих територ1й Укра1нн на ргзних етапах у склад .нших держав /1, В1Дпов1дко, ступеней аси-мияцП укра1нщв з боку тих держав, до яких належали В1ДП0В1ДШ рехчони/, суттю 1 напрямкани м1грацШшх процес1в /ян природних, так 1 штучного характеру/, полиикою правлячих ел1т у нащопальному питашц тощо.

3. Встановлено, що в етнопол!тичнкх процасах нащональна 1дея ильки ЮД1 "запрацюе" на консол!д'ац1ю нацЛ, на укра1нське держа-вотиорошш.коли укра1нство уев.домить.що прлыщт нпщоп&лыюТ 1де! в II етн1ЧКоиу трактуванн! е серйозною перошкодою на шляху форму-

вання hoboI якост1 укра1нсько! нац.! /йдеться про принцип дернав-Hocii, а не етн1чпооп/. Зиявившись у к!нц1 80-х - на початку 90-х рок!в единою життвздатнов 1деею, не ыаочи достойних 1 ДеолоПчних суперншив, нащональна !дея не зиогда стати об"еднавчою 1деею всього укра!нського народу, не ув1йила в сустльну св!дом1сть пе-реважно1 (^льстец людностг Укра1ни, не пос!ла в нгй вгдведвне М1сце. Причина: невизначеШсть само! нац!ональш1 !де1 до сучаснях форм Укра1нського державотворения.

4. Виявлено об"вктиън; причини вагострення шжнащональних В1дн0син у досл1дауваний пор1од. Насаиперед, вони стали результатом серйозних деформаций нац!опально! полиики, а також проблем, цо нагромадилися за довп десятир!ччя ! виступили на поверхню в час так 8ваноГ горбачовсыда! перзбудови. Разом s тим, воно стало наслгдком серйозного шиЧршення економ!чного становища не в колии-ньому СРСР, негатива! настро! цих негаразд1в були спрямован! на сферу М1жнац!ональних ¡пдноснк. Вначш упущения виявшшсь загалом

в державному буд!вництв1 колишньо! супердержави. Загалом щ основн! cynep84Hocii проявлялись на pishhx р!внях uu [нтересами окрешх нащонально-деряавнях утворень I центром в щдому; mix зросгаючи-ш нацюналышми потребами /еконои.чними, сощалышми, культурни-ми, екологхчними/ t цожливостяии 1х задоволення, !наксе кажучи,м!ж интересами, зумовленими зростанням нещоналыю! сз1Д0Ы0ст1 i за-гальними, Kospi вивначали потреби сусШльства в ц!лому.

5. Доказано, цо Hapismiu каменей в етнопол1 тичних процесах в украТнському селг виступала одухотворена нацЮналыш сз!дом1Сть селянства. А сам pier нацЮнально! св!доаосп вгдбувався не сси-х!йно, а п!д вплиьои тих процесс в, що уже переживало сустльство. Тому-то й соц1альн1 проблеми села постШно трансформувалися на нащональну проекщю. А оск!льки на ni опальна св1 дометь в складовоо частинами суешльио! св1домоот1, суттввим компонентом духовного життя нащ!, то вона довгий час була у нас "персоною нон грата". 1, як св^чить дсторичний досв!д, на р1зних його етапах национальна евдомюгь залишалася одтею ia найб^ьи гострих i болючих проблем в комплекс! М1кнацюиальнах в!дносин, в ïiu числ!, включаючи

1 селянство Укра!ни.

6. Простежен. тенденщ! етнодемограф!чного розвитку труд1вни- . KiB села св1дчать, ио динам»ка чисельност! piamix етнос!в та 1х складу за сощалы/о-дбмографхчними ознаками е результатом етн!ч-

Sс

них особливостей природного руху населения та його turpem Т. Щ процеси за 20 рок! в до перепису населения 1989 р. Д1яли таким чином, цо питома вага укра!нц.в скоротилась а 74,9 до 72,7 poci-ян - 8б1лыпилось э 19,4 % до 22,1 piSKO змешилось евре1в,гре-к.в, поляк!в, Н1мц1в. Вменшеаня в!Дносно! чисельноси укра!шйв вибувалося переважно sa рахунок с1Льсысого населения. Той факт, чо а 1991 року депопулящя в Укра!н1 стала загальнодержавним на-ц.онадьшш лихом, св!дчить, що noipiöHa деыографгчна спрямованЮть державно! пол!тики, яка б зупинила це катастроф!чне явите. •

7. Доведено, що незважаючи на скледнощ в соц^ально-еконоихч-ному таи!, oinbCbKi труд!вники заливилися не т.лыщ вхрниыи своему хл1боробському обов"язку сумл1Нио працювати, але Й не цуралися взаемовипдного ствробиництва й ¡нтегращ!. мдеться передусш про нац[0нальний менталгтет i психолог, ю селянина, що е важливиы фактором у трудовгй Д1Яльност! труд1вник1в села, особливо у пй його спрямованост;, котрий детерм1нуе маханем трудово! мотивац!!, ¡ндикативних його функщй, зберененшш генофонду нац.1. 1нтегра-Ц1ЙН1 ав"язки мали м.сце як на p.BHi держава, так i в М1жнародно-му план1, особливо, коли йшлося про ааровичення корисних прогре-сивних (¿.орм у агропромисловгй кооперацП Укра!ни, i cyciflHix держав як 1ш Сход1, так i 8аход1 бвропи.

8. Аргументовано, що обнажения национально! проблематики в дослдауваний napiOÄ переважно 1даолог!чними аспектами на Т1льки звукувало роэгляд национального питания, а й вело, по cyii, до од-ноб!чного його трактування, виключаючи багато стор.н розвитку на-Ц1й i народностей, Ix повсякденного життя i в!дносин шя ними.Роз-рив uir словом i дглом, спотворення ¡сторичного иинулого, лакуван-ня д.üchocti деформували, зн!вач»1ли душг багатьох людей, поселили в них недов.р"я, байдуж1сть, пристосовництво, цин1зы, а дакого й манкуртами зробили в сво1й KpalHi.

9. У концепцП етнополЛичних процасхв в украпюькоыу ceni доведено' особливу роль 3aco6iB ыасово! . ну^ормац! I, яка сприяла nisiiaHHJO свое! правдиво! .стор.!, духовного кор,ння, морально-етичних закон1 в попередтх покоясь, висв^тленшо реального змю-ту етнопол;тичних процэс^в у ВС1Й !х складност! 1 суперечностях.

10. II;дтвард^ено на ochobi нових i^aktib i висновкхв, що про-цес нац.оналыю-кулыурного biдродження, що розпочався в Укра1н1,

поки що не зачепив глибинних, зокрема духовных, Його п»двалин.В»н, як I ранние, визначаеться переважно соц!ально-економ»чними чинни-каии. Тоцу н0обх1дною уиовою нацюнально-культурного В1др0даення й полагав в тому, щоб розвивавчн власну культуру, не цуратись на-лагодження зв"язк1в з нац10нальниии культурами иших народ»в.

II. Доказано, цо гранична пол^тизацтя оусп1льного життп на-гально винагае в ш"я розбудови суверенно! Укра1ни злаиу емощй-. ко! доыШнти при розгляд! й вирштнн! проблей о тнонащ оналыюго життя, зор1внтування вс!х грочадян не на пошук об"ект1В ненавист», винуватщв колишкьо! згубно! под!тики, а на об"еднання вс!х нащй й народностой задля подуку В1рних шлях1В внходу 13 вкрай загостре-но! кризово! ситуащ1, реального досягноння конструктивное!! у вс!х сферах еконошчного," ооц!ально-пол» тичного та духовного хиття.

На.уконо-практична щнн!сть I реал!зац1Я результата д0сл1д-кення. У ход» роал1гац|! дисертац»йно! рреюти у науковий об»г введено значний иасив диерал, иалодослхдяеиих иатер1ал1В 1 факт1В, бхльиють з них використано вперше, а такоас доповнюються й первое-иислюються попередн1 здобутки в ц>й галуз» знань. Висновки й уза-гальноння, зроблен! досл1дкикоц проблема, мають безпосередШй ви-XIд в практику роботи кафедр ¡стор.1, полцологЛ, вони такох мо-жуть знейти впровадяення в науково-ыетодичних пос!бниках з пол!то-логЛ, югорИ УкраТни та 1н.

Науково-иитодичт роаробки 1 практичт рекомендац!I, цо м»с-тяться в дисертац»!, иоаусь стати нетодолоПчними ор1ептираии при виробленн» державно! нацюнально! пол»тики в нових 1сторнч»шх уцо-ьах, в П1ДГОТОВЩ В1ДПОВ1Дних закон»в ! нориативних акт»в, що сто-суеться етнонащоналыюго киття в Укра!ш, прогнозуванш подалызого етнопол!тичного продесу на перех!дному отат до р:*аво творения.

О'сновнг поло.ушши дисартац!!, що мносягься на захист:

Проведений науковий, всесторонньо звааелий к докумен-

тально шдтиирдкений онал13 етнополничних процес!в в УктТн», до--зволяе автору виности но захист результат»! свого доел!днення,тип семии, тдеумоьуючи св»й конкретний особистий вяасок у розробку проблем:!:

По-перше, в робот! критично осмислюеться практично здй'.снен-ня кац1 опально! полIтики, енал1зуються I! дейэриацп в пер»од 70-У0-Х Ьок1Ь-, а такол ног&тнвп» телеки в 1Д1И с<*0Р1 • Показуеть-

ся на конкретних прикладах, що в доел! джуваний перюд у наукових працях абсолютивувалися досягну ii результати у вирниешП на Зонального питания, утверджувалося уявлення про безпроблемн!сть М1жнацю-нальних Biдносин, замовчувалися негативы явища: нац1оналышй его-1зм i sapoayuinicïb, в позитивному план1 звеличувалась форсована хнтернацх'онал^ащя. Намагання прискорити формування радянського народу як едино! стльноси бюрократичними методами, без врахуван-ня нацЮнальних iHiepeciB.

По-друге, в досл!дженнх зроблена спроба показам, що в той перюд поступово зникали специф!чш, властив1 т1лыш одному класу, !нтереси. А нац!ональн! ¡нтереси набагаю сИйкШ, i нацП е круп-ними етносошальними утвореннями, що над^еш специф!чними наш она нальними штересами. Автор вказуе, що ц1 iитереси не манть Hi4oro сшльного з iнииыи догматичними подходами, а виражають саме об"ек-iiiBKi потреби того чи гниого народу в сферах пол пики, економиш, культури, сощального життя, охорони навколишнього середовища х т.д.

По-трете, доведено, що на розвиток с1льського господарства Укра!ни, як й шлих республи, негативно вплинуло те, що десятки централышх мхнютерств i bUomcïb колишнього Союзу PCP зосероди-ли в cboïx руках фактйчну владу на територп Bciel республ1ки, а розвиток самосийноси союзних республгк, розширення !х прав фак-тично зупинилось.

По-четверте, тдкреслюючи принципова значения економ1Чних фактора для формування иацюнально! саыос*1домост1 елгд вид1лити дальше BMpiвнювання р!вшв еконошчного i сощального розвитку окремих perioniB Укра!нсько! держави. Цей фактор îctotho впливае на бтнопол1 тичн! процеси, визначае !х етико-психологхчну спрямованюзь , оск1Льки тдносить значения таких в недалекому кинулому моральних норм, як взаемодопомога, тдтримка i взаемовиручка, що е запору-кою зн1цнання едносп И взаемоповаги в cnoco6i життя труд1вник!в села. В той же час, в робои вказуеться, що ще спостер1гаеться в1дставання окремих натй i нацхоналышх утворень з ряду показни-KiB економ1чного i сусШлыюго розвитку, що св1дчкть про наяв -HicTL залишкових елементхв нащоналыш! несправедливости

По-п"яте, зроблена спроба перебором одностороннх й тдаид, до виъчеиня отнополгтичних процес;в на сел!, розглядати !х, не пов"язуючи хз серйозними проблемами в ссщально-економ1чн!й.сфер1. В робот! показано, що негативно позначаютьел на формуванш нащо-нельно! евгдомоет! с^льськ-чх труд!ышк!в деформацП принцип!s на-

ц1онально1 пол!тики в сфер! мовно! пол!тики, культурного розвитку.

Апробац!я роботи. Дисертащйне дославши е результатом по-над 20-ти Р1ЧНОГО вивчення проблеми. Основн! положения » висновки досл1Дження опубл^ковэнг в трьох монограф1ЯХ, зокрева "Колоситься нива дружби" /1989/, "На принципах дружбой и /1989/,

"Етнопол^тичш процеси в укра1нськоиу селг: 1стор1Я й сучаснють" /Депонована в ДНТБ УкраТни, 1993/, четверта знаходиться у видавниц-тв!. Пошукувач е сШвавтором "Курсу лекц|й з юторП Укра1ни" для бакалавр1в, що вийшов у 1993-1994 рр. Досл!ДЯИком також опубЛ1кован! 4- брошури, майае 80 статей, огляди, реценв!й в колективних эб1рниках I журналах, загальним обсягом блиэько 80 друкованих ар-ЛуШ1В.

•ОсновнI пауков: положения 1 висновки, що винладен! в дисер-гац.йшй робот!, були також апробоваа1 в допов!Дях, як! автор внго-лосив на ряд! конференций, в когрих брав участь: Всесоюзна науко-В1Й конференщ! "¡сгоричн! дол! народ1в СРСР: ¡стор»я 1 сучастсгь" /Талл,н, жовтвнь,'1990 р./; Республгкансысгй науково-практичн!й конференц¡1 "Проблеми М1жнац10нальних в!дносин в засобах ыасово! ¡нформацг!" /КиГв, кв|тень, 1989 р./; Всесоюзна шявуз1вськ1й конференц! I "Формуванпя культури М1жнац10нальнэг0 сШлкування в умовах докорхшшх зи1Н 1дейно-иолхтично1 атиосфери" /Ки1в, квиень,1990р./; М.ашародщй науков1й конференц!I "Матодолопчн! проблеми Юторич-но! наукн" /Шнськ, вересень-жовтень, 1992 р./; Республ1канськ!й науково-практичн1й конференщГ "До ново! Укра1ни - шляхом реформ" /Ки1в, березень, 1992 р./; Республ1канськ1Й науков!й конференцП "УкраГнська державтсть: 1Стор1я т сучасн'ють" /Ки!в, сочень,1998р./; ШжнародШй науков1Й конференвд1 "Гуцулыцина: перспективи II со-ц;ально-еконои1чного I духовного розвитку в незалежнхй Укра!н1п ДБано-Франкгвськ, серпень, 1993 р./; Науково-практичшй конферен-щ1 "Державна ¡деолопя в сучасшй Укра1н!п /Ки!в, трввень, 1994р./; ЬЦжнародному сем1нар1 "Досв!д Укра1ни в галуз1 прав нацЮнальних менпин" /КиIв, червень, 1994 р./.

Положения [ результата наунового дос;пдження допов1 дались автором на зас1даннях Вчено1 ради тституту ЮторП Укра1ни, на в!д-Д1Л1 1ст0рик0-п0Л110Л0г1чш1Х дэсл1джень держави ! права »нституту держави 1 права 1М. В.К.Коренного.

Структура дисертацЛ. Структурна побудова дисертацП внпливае з необх1дност! розкриття основно! мсти I завдань досл!дження. Бона

складаеться в вступу, п"яти розд1Е1В, васновк!в, сени додатк!в, списку вмкористаних дкорел I лГтератури.

Короткий вм1ст дисертац1йно? роботи

У вступ! обгрунтовуеться виб,р теин домпдження, I! актуаль-тсть, хронолог!чн1 рамки, визкачания иоти й аавдання дисертащй-но! робот, II наукова новизна, практична значишсть, сформульова-Н1 основн! положения, котр! подаються до вахисту.

У пориоиу розди! "Укра1нська етношштика: ЮюрЮсофоьк! аспект« та ¡сторЮграф1я проблени, джоральна бава д0сл1джашти роаглянуто юторЮсофськиЙ та ¡стор1ограф!чний анаЛ13 лНератури, структуру джарально! бази дослгджашш. Разом э певну увегу придН1яе автор з"ясуваннй 1 таких ьажлиьих тершШв, що з"явилися в укра1нськ!Й сусп1лыий думщ, нещодавно, як "етнопол!тика",'|ат-нополничт В1 дкосики", "атнопол1 толог1ям, Оогнопол11ичи1 процвси", "етнокац:опальна шштика". Биходячи з того, що для насо! даржави Ц1 поняття в такими, що що на набули широкого вжитку в сусШлыПй практиц;, пошукувач ввижае, цо вони мають право на 1снування,б1ль-ша того, вони базпосередньо в^носяться до проблаии доопдження. Да важливо й тому, що на протя81 багатьох рок1в у кодишньому СРСР були фактично поза законом так! галуз1 науки, як семантика,сем|0-тика, лопчний позициизм та 1нш!, котр! гаймалися глибокии анал1-зом смислу 8нак1в, сл!в /понять/ та 1х конструкщй*. » те, що не-доотшзвалося, що в ыетодолопчноиу арсенал! кожно! гелуз! знань особлива роль наложить понял йно-терм^олопчному апарату, ни починаемо заново ца усвгдомлсватя тглыш тепер. 4(ае рец1» О.М.Найбо-рода^ тдтварджуючи, що неспроможшсть марксизму у поясненн! ц1ло-го ряду явищ в етнонац;ональн1й ¡сторН людства викликала природ-ний потяг укра!нських вчених до св1тово1 науково1 дуыки, до запо-зичення Н передовик досягнень. Проте, 1хня ¡нтагратя у свиове сусшльствознавство супроводжуеться Ц1лим рядом труднощ!В. В першу чергу, даеться взнаки трлвала В1Д1рьан1Сть укра1нсько1 науки В1Д нерадоьо! думки, необ^знанЮть щодо концептуальних засад, понят1й-ного апарату та Iнструментар1Ю, прикнягих у сь1товоиу сусП1ЛЬство-

1 Лив.: В;че, 1993.->;? 5.-С.95.

2 Каиборода О.М. Теория етнопол! тики в зах!дному сусшльст-Еознаьсты': структура г принципа дошПдкення // Аьтороф. моногра-цП на здобуття вченого ступени докт.: ст.наук.-К., 1994.-С.2.

знавств!. Однак, зазначимо, що звернення до етнопол!толог!I у на-п!й даржав1 обумовлгсються не менше намаганняни вписатись нарепт! у св»ювий процас, а й щлим рядоц 1нших суб"ективних фактора. Головними з них е: I/ криза марксистсько-лвН|Нсько! теор1! наш I I нащональних в1дносин; 2/ банкрутство нац.онально! политики КПРС; 3/ етн1чний ронесанс 1 могуттй процес полиизацП етноС]в; 4/ помине наростання сепаратисхських настро1в у деяких районах УкраТни; 5/ необх^н.сть збереження едноси й тершор^льно! щлю-ност» Укра!ни при максимальному врахувашп специф1ки р1зних регЮ-щв; 6/ загосграння дискусхй про шляхи Й иетоди виршення етнопо--Л] тичнях проблем; 7/ пов1Лымй, але прогресуючий лроцос входжешш Укра!ни в св1юва цив1Л130Бане ствтоваристио; 8/ розшироння зв"яз-Кхв з украТнською дхаспорою; ниэька бтнопол!тична культура й пе-ребування значно! частини населения в полон! старого отнопол1 тич-ного мислення ющо*.

Оволод1ння основами атнопол1голой! дасть кожливгсть громадя-нам суьоренио! УкраТни актизШве ть 13 знаниям справи включатся в суспНьно-полничне жиин, зробити б1лыа вагоыий внесок у нащона-льно-дердавне будхвництво демократично! Укра1ни. На в^дШну В1д догматичного мислашш, в раинах якого В1ВСЯ бозпл|Дний I деструк-тивний пошук пр10ритет(в тих чи пших |Нтерес1в /лвдини, наш!, деркави, людства/ та 1х протнсгавлення, лове вчиопат тичне кислен-ня Оазуеться на зовс!и пшоиу постулат!: необХ1Дност! врахування балансу, а в 1деал1 - !х гармощзац11.

В УкраТнг ьперше ¡з пом1Ж щших держав СНД, була зроблена вда-ла спроба В1добразити катагоршлыю-тершнолопчне р13Нобарв"я,цо характеризуе собою сучасний этап етнонащонилышх I микетшчних в!дносин, в такому щирокоплановоиу гиданш, як "Етнонацюнальний розвиток УкраТни. ТерШни визначання, персонал!!". Доречно заува-житн, що в Ц1й син^етичн1Й пращ з!брано понад 500 визначань терШ-нологП теорП етносу, етконащонально! пол!тики та м1зетн!чних В1ДЯ0СИН. Це, г.о сут1, перие б^ып-ионп поте видання словкикового типу, спец»ально нрисвячопэ вшсладу найб.лып вживаних понять I тер-ц|Н(В у ц1й важлив!й сфер! сусшлыюгс розмтку ^ врахування« но-новнх реал»й, гостро! потреби пербосмислення кинулого, прогнозуван-ню перспектив нацЮналыюго рпзьо» Укра!нн.

I Див.-: Етнонац;ональний розвиток УкраТни. Терм.ни, визна-чоння, персонал!I /Ыдп. редактора: .Рниаренко; !.^.Вурас-.-К., 13!».-С. 127-198'

Що стосуеться беапосередньо укро1нсько! етнопол!тики, то.зви-чайно, вона ильки робить перш' кроки, ала й той доробок, який уже е, сэдчить, що пошуки Йдуть у верному напряг.

Биходячи з того, що УкраТна в державою з багатоетн.чшш складом населенна, то в цьому контекст! доц!льно розглядати егнопол!-тику як структурний механизм, що включае в себе политику деркави щодо: и/ украГлсь«о1 втшчиоГ стльноси, яка Формуе основу укра-гнсышго етнопол1 тичного орган!зму /ЕПО/; б/ етн.чних меншн, що в склвдовою украГнського ЕПО, ала в суто етн.чному план! являвть собою окреш структуры елементи;.в/ представник!в укра!нського -етносу, як1 мошкають 8а меками украТнського ЕПО \ не е його скла-довою частиною, ала р!зними шляхами пов"язан1 13 ядром одноименного етносу, що розм1щуеться на тиритор»I Укра!ни. А оск!льки ми В1даначили, що нац1ям /етносу/ характерш динам»чн[сть, себто пев-на рухои1сть, тс, звичайно, !м притемаин1 зм.ни в ход» ¡сторично-го процесу, в сучасну пору вони характеризуются об"еднашии про-цеааыи, що в!д!грають вначну роль в пол.тичному нити кра!ни.0т-ье, на наш погляд, терм>н "етнопол^ичи! процаси" вбирае в себе ьс! аспекти наш опально! политики Укра1нсько! держави, включаючи соц<алыю-екоцом1Чн! й духовш основи нац!оналыюго життя Украина роду I II складово! частини - солянства.

- Подавчи сво! власи! визпачекия окрвмих терииив, автор в той ев час ч!тко висловлюе думку, що вивчати "науковий нац!онал1зм", замють так званого "иаукового коиун13муи, як ца заШщювали на кафедр! политолог!! Ки!вського нац!онального ун!верситету - е не-доречним. 1 автор подине думку тих*, котр» вважають, що вивчати нацюнал1зн як сусп!льно-пол!тичний феномен можливо, еле наука про нацюнал1эм I "науковий нац!онал!зм" - це дащо р1зн! реч». 1 як заувакуе в.БистрицькиЙ, нац1онал13ы в юторично усталвному сён-С1 цього поняття, як воно використовусться класиками укра1нсько1 наш опально! думки, е системою "вольових" правд щодо життя нацЛ. Проте як вол!ння та почуття у реальному життьне можуть заменит розум, так само нащоналюи на спроножний виконувати Функщ1 науко-вого знания, политично! таор! хоча нац!Ональна ¡дея ! нацЮна-

1 Мороз 0."НаукоЕий нац!онал1зи" на державному р1вн1 // В;че, 1994, (а 3.

2 Бистрицький 6. Чому нац!онал1зм не може бути шукою // Иол!тична думка, 1994, Кг £.-С.ЬЬ-Б4.

Л1зи - ца також не тотожн, поняття, але в одному вона зближувться: виступаючи п{д 1хн.ии знаменами, а переел!дуючи зовс^м 1нау мету, !х можна усп.шно скомпроментувати. Саме про це сцдчить досв!д трьох рок.в укра1нського деркавотворення. Нац. оналыт ,дея не стала об"еднуючим фактором в розбудов. Ккра!нсько1 держави на даноку етап!, б.льые того, вгдбулася знев!ра поено! частики сусп!льства в той.курс, якого дотримувалися Президент I його адмПМстращя впродовж 1991-1993 рок^в. Стало вочевидь зрозун!лим, що незалек-1исть - це ке т!льки, атрибутика, це 1 наложний р1веш> життя. Сане соц;ально-економ.чна криза й зумовила лог1ку розвитку укра?!¡сько! .нащонально! IдеI, укра!нсы:ого державотворення.

Отже, проводячи детальний анал1з ¡сторюсофських аспекив проблеми, ми водночас звортаецо увагу на то, що необх!дне{^ бт/леч-ня в сучасних умовах, в час розбудови укра!нсько! держави.

Др.угий розд!л дисертацП називаеться "Iдейно-теоретичн. I по-л!тичН1 засади формування национально! саносв1 домоси селянства, !х дефорыащ! в умовах тоталиарно! систеии".

Проблема, яка досл1дяуеться в даному роздал!,цв донедавна налетала до заборонених тем, тшими словами, була "персоною нон грета". У той же час, як св1дчить ¿сторпчний досв1д, на р^зних його етапах нац!ональна св^докЮгь залииалася одшею з найб;льи гост-рих проблем I болючих питань в комплекс! «¡жнацюналышх в!дносин. У "стал^нськ! часи" про нащональну самосвгдомють взагал! но прий-нято було говорити, це було наст.льни небезпечно, що багатьом ¡з наших сп!ВВ1тчизник1в довелося поплатитисп життяц.

Що стосуеться Укра!ни, то тут було особливо складно досл^жу-вати р13номан!тн! аспекти национально! самосв1домоет!, спроби ц!, як правило, зак1нчувалися у звинувачешп а "ук1)а!нсы:ому буржуазному нац!онал!зи!". Иояливо, саме .з цих м!ркувань в 70-х -первИй половин! 80-х рок^в лЛература про нац.ональну самосв^до-мЮть публ1кувалася в основному в Носкв! та в деяких так званих республ^кансышх лаборатор^х дружби народ, в.

А пом1 ж тим, Щдкрэслюеться в розд1л!, рЮт нацЮнелыт! са-мосв1домоси в законом.рним процесом, що мае давн! ¡сторичт тра-' дицЛ. Сама тому нелокальна самосв!дошеть формувться тд впли-вом як иинулого, так 1 тепер1Е':ього становища уира1нсы'.ого сус-Шльства, воно пост^йно нивиться негромаджвн-лм юторичним досв!-дом, практикою сп.лкування з пшими народами. Обгрунтуваши по-няття "нац.ональна св^ом.сть" 1-"нац. опальна самосв!дом.сть",

автор дотаг.ьно аупинкеться на II проявах серед селянства Унра1ни. 0ск1льки смершистъ ситуацП в'Укра1н! така, що тут рельефно ви-значаються два паралальних процеси, зокрема, становления держав -ноет! I консол1дащя укра1нсько1 нацП, Ц1 процеси рельефно ввд-ляються в с!льськ1й иЮцавост!. Можливо цс й эаконош рно, Со со-ц!альн! пробдош села пос^йно трансформувалися на нацЮнальну проект и.

Правдою залишаеться те, що життя укра!нського селянства впро-довж багатол!тньо1 ЮторП залишалося важким » влиденнии, особливо нелегкий був радянський пор10Д в жити селянства. Незважаючи нате, що салннство споконв!ку було I годувальником свого народу, I хранителем впсоко1 нелокально! самосв! домоем у своему середови-

, воно чи не найбиьие за свою !стор1ю зазнало пересл1 дувань, утиск1В I несправедливостей.

У третьому розд|Л1 "Етносоц!альШ процеси на сал£ у ход! око--ном(чно1 ^теграцП I сМвроб^тництва" зварнено серйоану увагу на той ^акт, що у 1991 роц! в Укра1н1 вперше за повоенн; роки в»дзна-чено прнродне помешшння населения. Зпмження народжуваност1 з од-ночасшш зроотанняи смертносп жителе республии привело до сум-

ЦОРО трупу. ррпопуАйц}? в смьсь^х рМ'омх№ почыщ в 151$

& роу.1 СГЙЛД ЗАРроу)/№п{ №иогр(Хр!чшу п^щЬл^ ЙС-№

Мир^'ни. I. зпушх "втш^ икрами у тол" пращ*, иутщ г^то

■ рОУ^'ТКМ.

С1льська и^сцавЮть ус!х без гинятку областей Укра!ни мала на соб! СЛ1ДИ "м!грац1йно! кризн". Еатримати II згубний вплив -природний прирост населения зыогли лише в заххдних I твданних областях республ1ки, а компонсувати вповн! - ильки в двох рег!о-нах: ресиубл1щ Крим I 8акарпатськ!й области Загелыи ж втрати с!льського населоння сягнули в Укра1н1 за 1979-1988 рр. 2,1 млн. чолов1К, а шгращйний убуток становив 82,2 % втрат1.

В значн1й «¡рщьому сприяла збиткова еконоШка заст!йного I кризового периоду, ор1ентована на екстенсивну економ!ку, породила масов1 в1дцантров1 потоки висококвал!ф1ковано! робочо1 сили з села у М1сю. А злидш й 0'езпраБ"й села лише надали цьому процесов1 додаткового прискорення. Масова багаторхчна'втеча селян до мюта Д1 стала квал1ф!кацЬ.ю юторичного процаеу з городовитик йцошшы "сощал.стично! урбан!зац:I", яка в соб1 В1 дзеркалювала но менш

I ЦДАЕО Укра1ни, ф.1, оп.22, спр.В2, арк.87.

Юторичний процас исоц1ал1 стично! 1ндустр!ал!защ1п. А noMiat тим, в!дт1к населения ia села визначав деформацхю sctx демограф!чних структур i процесгв у с1льсыпй ы!сцевост!. А що село поливали по-реважно молод! й працаздатн! контингенти, то цей процес супроводив-ся /й супроводиться/ зростанням частки ос1б nenci Иного в!ку, зро-станшш смертностх С1ЛЬСы<ого населения, зменпенняи народжуваносп, поненшенняц питомо1 ваги Д1Твй i П1Длик!в.

Украй негативно треба ощшовати euirpauln населения з Укра1-ни. Бона мае етн!чна забарвлення: Гдутв еврв1,н>цц1, греки, Bipue-ни. Е 1980 роц! назавнди залипили Укра!ну 6,8 тис. чолов1К, I98öp.~ 17,7 тис., 1989 р. - 50,0 тис., 1990-го - вне 95,4 тис. чолов^1. Ыояна бути вповнении, що найблиячим часои розшри eMirpau.! роэ-пшряться. Це тривожний сиптои, який показуе не сильки п!дносення нащонально! самосвхдомост! населеняя, яке irirpye а УкраГни, як лог!рвения сощалыю-економ^них й еколопчнлх умов в УнраТш.

31öpaiii дисертантом матер!али свхдчать про те, що за S5 poKiв, як! минули з часу проводення першого тслявоенного перепису,чи-сельн1сть рос! ян в Укра!Iii за рахунок Mirpanil i асим!лящ! зросла на 2220,3 тис. ЧисельШсть укра1нц!в за рахунок того я фактора знеишилась на I 297,8 тис., евре!в - на 202,5 тис., полякхв - на 157 тис., молдаван - на 18,8 тис.^ На сел» сальдо Mirpaui! та аси-ыхляц1f в ycix вид1лених у розрахунках нац!ональностой за роки, цо анзл1зуються, було В1д"8мним три ocTaiiHi uianepenncHi перходи: чероз мхграцхи, асим!лпц!в та адц!н!стративно-територ!альн1 пере-творення чисельн!сть укра1нц!в у схльськхй хьсцевост: змолшилася на 7505 тис., росгян - на 219,5 тис., полякхв - на 138 тис., молдаван - на 89 тис.®

Одцак, попри вех нагаразди в сощально-еконсмхчноцу жити с!льських труд!вник!в, вони зоставалися не Т1льки часними й пра-цьовитими людьнл, ала й прагпули до взаеидого cniBpoö!тництва,до колектив! зму. Ментальн!сть украТнського селянина така, що в!н завжди не Т1льки старався добре обробити свою землю, а й, як це зчаста бувало, дхлився секретами свого вмпхняЛнша р!ч, що статистика доел!дяуваного нами пер!оду, неправдиво воображала еконо-ui4Hi вхдносини та виробничо-гослодарськ! обм1ни м!ж республгка-

1 ЦОАВО УкраЬш, ф.1, оп.22,спр.53арк.79;Дзв!н, 1991.-Ж6.-

С

2 Бгсник Акадеш i нвук ЗГкраТни«

В Там само.

ми в 70-т1 - периай половит 80-х рок1в.

А що стосуеться форм оконом«чних зь"язк1В, то найб1дып пошре-шми серед труд1вник1в седа дисертант виэначав:

- взаемний обмШ матер^альними достатками - результатами Д1-яльност! трудових колективхв колгосп!в 1 радгосп1в в межах Укра1ни;

- обмхн здобутками в галуз1 науково-техн/чного прогресу, пе-реймання досв!ду роботи м.ж колгоспами I радгоспаыи республ1К,роз-гортання трудового суперцицтва, впровадження трудових патрютич -них 1Н1щатив труД1БниК1В села;

- використання в розштку економ1Чних вза5и0зв"язк1в всього -передового 13 »нтаграфйних процесс в агропромлсловому комплекс I 1з nj.bin Сх1 дно! бвропи.

ЧотаомиК розд|Л "Етнопол1ТИЧ1И аспекти духовно-культурного

»

в^дродження с1льсы:их труд.вник.в" присвячуеться розкриттю М1жна-ц!оналышх аспенпв духоьноро В1Дродкення трудгвшшв села.Автор приходить до висноьку, цо. тотал1тарна система не була защкавлана у формувииш национально! самосв!домоем та югоричнс! пам"яп гроиадян, в подояыш национального [Цгшьму,'гармонхйного роз-витку «¡жиацЮналышх в1дносин, у ьихованн1 глнбоко! шбни до ук-раГнсько! мови, культури, зонл1 сво!х предав. У 70-т. та й в по-дальи1 роки национальна лостШю захушовувалось в житт! укра1н -сько1'о народу, все направлялось на виховання "переконаних ¡нтер-нацгоналюпв". Хоча на той час було текож проблемою не Т1льки ос-швування 1нтернацюнал18иу, а й втрати рвальносп, пе1 мет ,де 1 стинний 1нтернацюнал1зи перетворився на гасловий, а цо больше лихо було в юму, цо ц! леспрнмовано знещшовалась увага до нацю-иальнсго. Наьпаки, оф1щйна пропаганда заметь увеги проявляла войовничу гьдступну неповагу до всього нац1онального. Така була политика, коли ноцЮнальне вс!ляко примоншувалось, дискредитува-лось, оголошувалось нацюналютичним. Виросло не одна поколтня укра!нц1В, нк1 не знають 4стор11 свого народу, не знають, якь культура схована в1 д них, яка мова В1ДСюронена на вадв1рки. В роздШ анал13уються також вс1 форма масово-пол!тично! роботи,а такок засоби масово! ¡нформацП в духовно-кулыурноиу збагачекн! С1льсышх труд!вник1 в, окремо ведаться мова про роль культосв!т-н.х аакладгв в щй важливгй справ!.Бокрема, в досл1джешИ наголо-иено, що у 1989 рощ в УкраШ працювало на сеш 21,7 тис. клуб! в*.

I Народно господарство Укра!нсько1 РСР в 1989 роц1.-К., 1990.-С.167.

13 них липа в 5 областях /Волинська, Ёакарг.атськз, 1ьано-Франи!з-ська, Льв1вська, Черн!вецыт/ с!льськ! Будинки иультури; ллуби, б1бл|отеки укомплектован] спец!ал!стами на 75-80 %, a s ряд1 областей цей показник з великою натяжкою ледве досягаз 50 ib клу-6íb bihhüitbkoi, 1итомирсько1, ïapkibcbkoi, Чершпвсько! областей щор!чно йшло майже ст!лыш спец!ал1ст!в, ск!льки туди направляло-ся . Разом 8 тим в роздШ яаголошуеться на тому, що Д]Я так званого залишкового принципу ф!нансувавня кулыурн призвала до на -сл1дк1з, як! негативно позначшшся на ильки на розвитку духовно! сфери села, а й стали непередбачуваною причиною виникнення занад-баних i базперспвктивних с!л, повШй запущеност1 сощально-еконо-м!чного киття с!льських труд!вшшз.

У п"ятому розд1л! "EiHononi тика укра1нсысо! деркави пэрех!д-ного переду" зроблена спроба ощвихи етнопол! тичШ процеси ужа в умовах назалежно! Укра!нсько1 даржави. Розгляд проблеми базуеться на aaaniai двох стрижневих питань, золена - в(Дродаення !сторич-ноГ саиобутност! укра1нського народу у контекст! нацхонально! i да ! дерхавотворення, а також досл!джупться етнопол|тичн! процеси в но-вих ¡сторичних умовах. Що стосуеться само! нацюнально! 1до1, то Н90бх1ДН1Сть П визнавали 1.Франко, Л.Укра!нка, Ы.Драгоманов,У.Гру-шевський, В.Винниченко, П.Бачинський, В.Лшшнський та mai В1Дoui укра1нськ1 Д1ЯЧ1. шша piч, njo р1зний зн'ют еови вкладали в цю 1дею. Так, i.fepaHKÓ з цього приводу писав: "Не магчи в дуих цього национального ¡даалу, найкращ! укра!нсыа сили тонули в общеросПЬ ському Mopi'^.'Ha думку автора, нащональна 1дея виникае тод!,коли иащя, як П суб"ект, у своему духовному i культурному розвитков! досягае piвня самоусв!доылення, самовизначення свое! уникально! окрам! ehoctí серед Шших нащй i народов свлу, духовного самоза-безпечення в умовах р!вн0правн0г0 сп.лкування з ними. Воно визр!-вае в глибинних пластах, народного духу, нацюнально1 культури,формуемся Tsopviстю Н талановитих д*яч1В, отримуе теэрат;;чну й за-

гальнокультурну визначешсть у. працях духовно! ел!ти нац]!, знахо-• i • дить свое практична зплэння через механ1зм ocbi тп та виховання,

1 Архцз ¡iiHiCiepcTBa культур,! Укра!ни, ф.5116, on.19, спр.1333, арк.Пб.

2 Франко ¡.Я. Поза мехами моышвого // 3i6p. TBopiв: У 50 тт.- К.; 1986.-Т.45.-С.285.

- bü -

ьасоби масового .н^ормувания та культури, систему пропаганда i т.п.1 S огляду на сказана дисертант приходить до висновку про те, що'проблема державного будШшцтва i нащонально-кулыурного в!д-роджання ÜKpaiHH вимагають структурного вивчення i глибокого ос-иислення здобутк1в ь1тчизняних мислителгв щодо суп i uuihxib ви-р;шення укра1нсько1 национально! справи. А пощж тип, треба зазна-чити, що початок 90-х рок1ь в ящйсь uipi ыдтворюе початок XX стол|ття, коли Укра!на мала свою нетривкудерьзЗигс»^. Нк i тод!, унра1нстБО сто!ть перед проблемою самовыражения свэго ментал!тепу. Як i тогочасний перюд, за плечима народу - глибока культур-но-юторпчна традищя утьарджання вздалшбства i людинолюбства. Досыд шшулого иераконус, що укра!нцям noTpiöua дерааьа як гарант BHyi'piiiiHboI злагоди i зовн1шньоГ незалежност!, noipiöua 1дай-но-теэретична платформа, 'яка б згуртувала громадин на новлй злет культуротворення i вывернула б biä розбрату й кощронтащI. От-же, за BciMa ознаками роль тако! платформи може виконати нац1ональ-на !дея як ¡дел, що, з одного боку, в^дзеркадюе право наадI на самовизначення свое1 i дзнтичност., право на свою особисисть та назалежне Юнування, а з другого - залишае нацио а рамках вселюд-сько1 cniflbHOCii, прегна до утварджеаня в жиги загальнолюдських щаностай, бореться за соц!альну справедливость, мае споконв^чний потяг до демократичного устрой суспиьства^. . той факт, що нащо-нальна ¡дея лежить в осноы сьмост»йносп та соборносп Укра!нсько1 держави, вона залишаеться руш!йною силою в Jwni укра1нського сус-шльства. Проте, анал!зуючи ситуацио в Укра!н!, мусимо констатува-ти, що величезна маса укра!нського населения над!лена вкрай низь-кою нац!оиалышы ов1дом1Стю, hki в окремих рзгюнах проявляеться no-piзноцу. Така Д1Йсн»сть змужуе дотримуватись едино BipHoro курсу, який полягае в тому, щоб будувати державу не якогось прошарку, periouy, частини населения, а вс!х громадян УкраЬш.

У цях умовах великого значения набувае глибокий i правдивий анал18 реального зм!сту етнополНичних процесгв у вс!й !х.склад-ност; I суперечностях, своечасне розкриття нових проблем, що вини-кають у м.жнацюнальних виносинах. i це при bcim тик, що пережл-

1 Андрущенко В., Иихальченко П., Штика 0. Укра!нство i национальна Iдея державотворчення // В1че: 1992.-te 8.-С.99.

2 Там само.-С.97.

- а! -

ваючи глибоку эконом чну кризу, в Укра1н. на початку 90-х рок!В ситуащя в Ы1янац10нальш1х в1ДНОсииах залишалася в.дносно сийкою. А тому декому проблема етнопол^тичних процесгв моке здатися недо-статньо актуальною.

3 огляду на сказана можна погодитися лише в тоцу випадку.як-що не враховувати св!тов1 тенденцп 1 не дукати про майбутне Ук-ра!ни, бо уявний спок1Й I благополуччя у сфер1 нхжнащональних в 1 д-носин Н|як не означив,що тут немае складностей 1 суперечностей. / б ЧЬОАТ] НОС пертнус п^ещции етдП ухр^НсИт (РрЫЮТво-

в Тонд,ир I З^тгПсИ Ролевним Щ-

НяШксуспЫмо-пм^тога нл прорсутвё "ро I'/'

ъннтешяэ ¡сторицей ¿?еки.&{/рс/рк£щд 0'М1уяо£ сжсв)/р.^ст/ п^екснта /¡рво^гб 7ц*их прервут у в/д-

перагсыгС/.

Значн'д поревантанення на св1Дом]сть людей в|дбуваються в»д бурхливо! /1НОД1 навиь гарячково!/ переощнки рашше пануючоГ марксистсько-лещнсько! тоортI сусшльного розвитку. Ьизнаючи цей процес переощнки об"ективно необх.днии, не ножна не бачити того, цо нерхдко В1Н зд1ьснюеться вульгарно, простою переихною энаК1В "плюс" на "М1нус".

На думку дисертанта таке переосмислення ¿сторх! народу 1 сус-п.льно! теорЛ щкуди, кр1м як у нову безвих.дь 1 до нових М1жна-

щональних з^ткнень 1 конфлшив не веде. Тому необХ1ДИ1 обереж-н.сть, увагэдсть, виважеШсть I здоровий глузд, що оберхгають теоретика 1 практика в!д шарахання з крайност! в крайшсть.

У висновках проведен1 основщ результата дослдаення, вказу-ються напрями подалызо! розробки проблеми етнополничних процос1в, пропонуються деякг практичн! рекоыендащ I щодо дальшого удоскона-лення етнонащ опально! полНики в Укра!ш.

Список публЕкащй по теш дисертац!!

Цонограф!I /!ндив1дуальн1/

1. Колоситься нива-друасс'и.-Ки1г-' Пол!твидав Укра!ни, 1939.-4,6 д.а.

2. На принципах дружбы и взаимопомощи.-Льв/в: Вхш.а скола, 1989.-?,5 д.а.

В. Етнополхтпчн! процесл в укра!нсышку селх: |Стор1Я, сучасн^сть /Двпонована Д1Г1Б Укра1ни/.-Ки!ь,1у93.-10 а.л.

¡¿онографП /колективш/

4.. Созвучно памяти народной /Из опыта использования памятников истории и культуры в патриотическом воспитании трудящихся/.-Ки1ь: Радянсыщ школа, 1988.-5 д.а.

5. Социальное развитие дереани в условиях аграрного производства // Развитие механизации и электрификации сельского хозяйства Украинской ССР.-КиГв: Наукова думка, 1988.-88 д.а.

6. ¡.¡¡кнащоналыи процвел на сел1: пошуки иових п*дход!В // Сучас-нб украГнське село: проолеми, пошуки /1985-1990/.-Ки1в: Редак-Ш ¡'.но-ьндашшчнй В1ддхл ^ституту ¡сторЛ УкраГни, 19У1.-12,5дл

7щ Нащонакыц ыдкосини в Укра!ш: нов» явища . тенденцЛ // Украла 90-х: шлях до назалелност» .-Кигв: Редакщйно-видавничий В1ДД1Л »нституту ютор!I УкраГни, 1992.-8 д.а.

8. Нащоналыи ме ней ни в УкраГнх: погляд на проблему // Сторуки под:тичноГ юторЛ .-КиГв: Бидавнпцтво полпахшчного »нститу-ту, 1992.-5 д.а.

9. Ы^нащональн» В1Дносини: поступ, проблеми // УкраГна кезалеж-на: час(випробувань, спод|вань.-КиГв: Редакщйно-видавничий В1ДД1Л 1нституту ЮторП Укра!ш1, 1993.-11,7 д.а.

10. Етносоцгалышй розвиток УцраГш. ТермИш, ьизначешш, персо-налЛ.-Ки.Гв: Iнститут дериави I права, институт нащоналышх В1ДНОСИН I пол1толог1! ПАН УкраГни.-1993.-55 д.а.

11. 4>ориуваиня нац!онально! пол^ики в умовах розбулови УкраГнсь-коТ держави // СторПши пол!тично! 1 сторЛ .-Ки1в: Бидавничий В1дд1л пол/техн1чного ¡аотитуту , 1998.-8,25 д.а.

12. Пащоналыш в!дродження Укра1ни I проблеяи'нацюнальних мон-еин // Сторпш! полГтично! 1сторЛ.-Ки1в: Бидавничий В1дд1л полхтехШчного Институту.-1993.-7,0 д.а.

13. ¿стор:я УкраГни /Куро лекщй дм тдготовки бакалавров у вищих навчальних закладах/.-Ки1в: ЫиЛстерство освГти УкраГни, 19931994 рр.-ЗО д.а.

Брошури

14. Сила интернационального единения.-КиГв: Знания, 1978.-2 д.а.

15. |нтернац10нальне ьиховання труд1вник!в села.-КаТв: Знания, 1983.-2 д.а.

16. Подвиги батьк1в - крила юних.-КиГв: Знания, 1988.-3 д.а.

17 ПроСлеип ы^нацЛональних В1Диосин на сели-КиТв: Знания,

1990.-1,5 д.а.

- ЬЗ -

Стаи], тези, рецензп

18. Чуня с.м"! едино!.-Льв1в: Знания, 1972.-0,5 д.а.

19. Прилучання до прекрасного // Трибуна лектора, 1977.-К°А.-0,5 д.а.

20. Дружбою поеднан! // Трибуна лектора, 1977.-К: 11.-0,8 д.а.

21. 3 часом звгряемо крок // Трибуна лектора, 1977.-Ш 12.-0,4 д.а.

22. В единой С1м"! народа // Наука 1 сусп!льство, 1978.-№6.-0,3 д.а.

23. На принципах 1нтернацюнал1зму // Трибуна доктора, 1978,-К? 8.-0,3 д.а. ,

24. Об"ект уваги - особис^сть /м1Жнац!ональне-сп!лкування трудящих в багатонацЮнальних колективах/ // Наука ! суспиьство, 1978.-й 8.

25. Цан«£вст правда // Наука 1 сустльстэо, 1978.-» 10.-0.1 д.а.

26. Народн1 ун; ворситом - важлива £орма освии 1 виховання кад-Р1В // Комутст Укра1ни, 1979.-№ 8.-0,6 д.а.

27. Роль зиагання й сщвроб^аищва в эи!цненн1 I нтернащоналышх эв"язк1в труд!вш]к,в схльського господарства // УкраТнськиЙ ¡сторлчний журнал, 1979.-(¡2 12.-0.7 д.а.

28. 1нтарнац10нал1защя сала в умовах сощал.зму // Трибуна лектора, 1981.-Кг 10.-0,6 д.а.

29. однним фронтом // Трибуна лектора, 1981.-й 11.-0,5 д.а.

ЬО. Творч! зв"язки потр1 Он; // Трибуна лектора, 1983.-1е 10.-0,3 д.а.

31. Проса Укра!ни - пропагандист дружби // Укра1нсысий хсторпчний журнал, 1983.-и? 5.-0,3 д.а.

32. Другб1 присвячуеться // Укра!нський 1сторичний журнал, 1984.-1й 2.-0,3 д.а.

£3. Когорта и'умпх // Трибуна лектора, 1985.-й 12.-0,4 д.а.

34. Плтання штарнащ опального виховання на отор!нках "Правди", Тази, КДУ, 1987.-0,3 д.а.

35. 3 П0ЭИЦ1Й розуму I пдноси // КомунЮт Укра!ни, 1989.-К» 12.0,5 д.а.

36 Досв1д п.сляжовтнавих Лхт // Наука I сусщльство, 1989.-12,-* 0,2 д.а.

37 Питания нац1ональш1Х в!дносин в умовах перэбудови // Тази ви-ступу на распубл^канськ^а науково-практичщй конфаренц|!, Кп!в, 1990.-0,2 Д.а.

58. ¡¿1кнац10налвн1 проблем« в ппртНПшх доку.'/антах // Шд прапором леН|Н13му, 1990.-у,; 7.-0,2 д.а.

39^ Навшцо в паи">т народтй // Методична розроока, Ки1в, Знания, 1550.-1 д.а.

40. Плтання наш опально I политики в умоьах становления демократично! УкраТни // Тези виступу на республ.канськ1Й науково-прак-тичшй конферанцЛ "До ново1 Укра!ни - шшхом реформ", Ки!в,

1992.-0,3 д.е. .

41. Кулътурно-осв! '¿не вородження нац.шшлышх меншин // У кн.: "До ново! Украпм - шлихом реформ", 1992.-0,3 д.а.

42. До свого духовного кор!ння // Трибуна, 1992.-ь В.-0,3 д.а.

43. Национальное возрождение Украины к проблемы национальных мень-шлнств // Тези виступу на Ыганароди1 й наукотй копфиренцЛ "^тодоло^чш проблсши .сторлчно! науки" // Шнськ, 1992.0,3 д.а.

44. Ньцм Укра!нл в деркавотворчоцу прсцеа' // Тези выступу на 1шуков)й ктцероицЛ "У;;ра1нсы;н дариавшсть: 1сюр1й » сучас-шсть", Кп1и, 1993.-0,4 д.а.

45. Укра!нська 1дея в контекст! розбудоъи неаалежмо! дердеви // Тези ьнступу на науково-практпчшЙ конферанцЛ "УкраТнв на по-ро31 XXI сторхччя: незалежшсть чи колотя?", Лы.в, 1у93.-0,4 д.а.

46# Гуцули в Ьах»дн1Й Д1аспор1 // Тези виступу на М^.народт й нау-ков1Й конференцЛ "Гуцульщпна: пирспоктлв»-. П сощалыт-еко-ном1чного I духовного розвнтку в незале-:н11', УкрйЬп", 1вано-Фрашпвськ, 1993.-0,5 д.а.

47. Поеднаш долею единою /Пац/ональн/ иошппг.. а умовах роабудоьп незале:*но1 демократично! Укра!ни/ // Ш дрод.хвшш, 19:53.4; I,-0,6 д.а.

48. Даю, щоб ти дав /Укра1нсько-рос1йсыц ъзаеилкп/ // ъ1че,1?9Ь.-!,; 10.-0,5 д.а.

49. Каш овальна ¡дея в роьбудов! незалежио1 держави // Гозбудови держаьи, 1993.-К; 11.-0,6 д.а.

50. Формування пац'онально1 самосв!домости студентов техтчних вуз.в у процес! викладанвя ¡сторЛ Укра!и.; // Тези доиовгд/ на Всеукра!нськ1 Й науково-методичн* й конференци. Одеса,

1993.-0,3 д.а.

51. УкраТнщ у сыт»: сххдна 1 заоидна д»аспора // У};ра!нський дсторичний журнал, 1993.-!,-; 11-12.-0,9 д.а.

2. Нащональна 1дая в контекстI побудови Укра!нсы(о1 держава // Деркавн1сть, 1994.-(е 1-2.-0,5 д.а.

3. М.С.Хрущов I нацюнальне питания в Укрв1н» // Тези виступу на науков|й конференщI, присвячетй ЮО-р.ччю В1Д дня народяан-ня М.СДрущова, Ки1в, 1994.-0,4 в.л.

4. Пробломи формуванця нацюнально1 саиосв! доноси на сучасному етап! // Тези виступу на Всаукра1нськ.й науково-практичн»й конференцП "Державна ¡деолоп'я в сучасш'й Укра1ш", Ки1в, 1994.-0,4 а .л. .

5. Ыюце 1 роль нацюнальних меншпн в розбудов! незалекно! Ук-раГнсько! даржави // Тема допоыд! на Ьижнародтй науково-практичн|й конфаренц.!, орган. зоваН1й Фондом .и. Ф.Еберта, Ки!в, 1994.-0,3 а.л.

6. Етнопол: тичщ аспект украТнського даржавотворення // Розбу-дова держави, 1994.-16 5.-0,9 д.а.

7. Укра1нська нац)ональна ¡дея: рег.ональний аспект проблеми. Тези виступу на м!жнародтй науков!й конференц. I: "РоГ|Оналыт пол!тика Укра1ни: концептуальш засади, (стор/я, перспективн".-Ки1в, 1994.-0,25 а.л.

-8. Нац»ональн1 проблемл в документах пapтiй Укрь!ни. Тези допов1-д» на Бсвукра!нсыпИ науковхк конференц! I.-Одеса, 1994.-0,3 д .а.

>9. Етнонащовальна пол1тика на еташ укра!нського деркавотворэн-ня // Розбудова даркави, 1994.-}?. 10.-0,8 д.е.

Ьивчарик и.Н. Зтнополитические процессы в украинском селе.

Диссертация /рукопись/ на соискание ученой степени доктора юлитических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы, Институт государства и права им. В.М.Корецкого, :«ев, 1994.

Работа посвящена исследованию этнополнтических процессов в гкраинском сала. Избрав предметом своего научного поиска тружени-(ов села, автор руководствовался тем, что именно на селе сохрани-тсь традиционные черты культуры нации, традиции, обряды, нормы юваданпя, ю есть уникальный опыт национально» менталышсти, который может служить примером разрешения этнических проблем на новом этапа развития общества.

- Ь6 -

II.II.Vivcharik. Ethnopolitical processes in the Ukrainian country.

Doctor'« thesis (manuscript). Speciality 23.00.C2 - Political institutes and processes. Institute of Gtate and Law named after V.lI.Koretskiy. Ukrainian national .Academy of Sciences, Kiev, 1S'J4.

The work is devoted to the research oi' thrs ethnopolitical processes .in the Ukrainian country. Having chosen rural population as the subject of hip scientific research the author was ruled by the consideration that it is Just the country that kept traditional features of the national culture, traditions, rites, norms ог' behaviour, that i3 an unique experience of the national luentality which can be an example for resolving ethnic probler.is at the new stage of the society'a development.'

Ключощ слова: ахяополцичш процаси, нац1я, соляьсгво.

Шди. до друку ZO.iO, 04. . Формат 6UXM'/,

Натр друк. -Nз Ь . Cnoci6 друку пфеетнии. Умози. друк. арк. 2.С'"* . Умоон. фарбо-в!дб. с, О . Обл.-вид. арк .'¿.О . Тираж юо ■ Зам. 16 'f- •>'/СО ■

Ффма .111 ПОЛ» 252151, КиТо, вул. Hn.mici.ta, СО.