автореферат диссертации по культурологии, специальность ВАК РФ 24.00.02
диссертация на тему: Физическое состояние студенческой молодежи Западного региона Украины и его коррекция средствами физического воспитания.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Физическое состояние студенческой молодежи Западного региона Украины и его коррекция средствами физического воспитания."

Волинський державний університет ім. Лесі Українки

РГ6 0«

ДРОЗД Олена Валеріївна

УДК 976-053.7+613.72

ФІЗИЧНИЙ СТАН СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

И4, 00,02*— Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Луцьк—1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка, Міністерство освіти України

Науковий керівник— доктор педагогічні™ наук, професор Шшн Богдян

Михайлович, Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, завідувач кафедри теоретичних основ і методики фізичного вихованні

Людмила Яківна, Український державний університет фізичної культури і спорту, професор кафедри валеології та теорії фізичного виховання доктор педагогічних наук

доктор педагогічних наук, професор Куц Олександр Сергійович, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання

Офіційні опоненти— доктор педагогічних наук, професор Іващенко

Провідна установа — Львівський державний медичний університет

Захист відбудеться "У/" 'ІХ, спеціалізованої вченої ради К. 32/6

ЦЖиДк- 1998 Р- о Ії.

*12. год. на засіданні державного університету

7т .02 Волинського

ім. Л.Українки, (263021, м.Луцьк, вул. Винниченка, 30)

З дисертацією можна ознайомитсь у бібліотеці Волинського державного університету (263021, м.Луцьк, вул. Винниченка, ЗО)

Автореферат розісланий “ _; 1998р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради, кандидат педагогічних наук, доцент

Цьось А.В.

Загальна характеристика роботи Актуальність. Фізична культура є важливим елементом системи освіти і іиховання студентської молоді, формування в неї основ здорового способу лаптя, організації корисного дозвілля та активного відпочинку, розвитку й відновлення фізичних і духовних сил, реабілітації та корекції здоров'я, виховання позитивних моральних й вольових якостей. Отже, цінність фізичної культури для кожної особи лід розглядати в оздоровчому, освітньому, виховному та загальнокультурному іначенгах. В цьому контексті надзвичайної ваги набувають питання удосконалення ¡місту, форм і методів фізичного виховання [Амосов М.М., Бендет Я.А., 1989; Апанасенко Г.Л, 1992; Войїенко В.П. 1991 і ін.].

Аналізуючи існуючу літературу, ми виявили значний інтерес вчених до тевних аспектів означеної нами проблеми. Найбільше досліджень присвячено іивченню фізичного стану студентів, як однієї з умов їх професійної підготовки Готліб В.М., Мокров А.Н., 1991; Зайцев Г.К, 1994]; як запоруки ефективної роботи то оздоровленню та рекреації [Амосов М.М., 1990; Бальсевич В.К,

5апорожанов В.А., 1987]; профілактики негативного впливу екологічних і

жономічних умов на здоров'я та фізичний стан людей [Нікітін Д.П., Новіков Ю.П, 1980; Пірогова О.Я., 1981; Апанасенко Г.Я, Науменко Р.Г., 1988; Мінський І.А., 1987] та формування потреби у студентської молоді до занять фізичними вправами тротягом життя [Бочарова Т.В., 1993; КозловськийІО.Г., 1993 і ін.].

Водночас, незважаючи на такий широкий спектр досліджуваних напрямків даної проблеми, сьогодні немає єдиних поглядів щодо: вибору тестових іипробувань, які о всебічно характеризували фізичний стан організму та методів іого визначення [МадзенМ., 1991; Душанін С.О., 1986; Годік М.А., Бальсевич В.К., ГімошкінВ.Н, 1994]; формування системи нормативів. Одні автори [Іващенко Л.Я., .985; Купер К, 1982] вважають, що нормативи фізичного стану повинні відповідати іого високому рівню для осіб конкретного віку; другі — орієнтують на рівень [»ізичної працездатності, що коливається в межах 2,7 - 3 Вт/кг [Апанасенко Г.Л, .988; Пірогова О.Я., 1980]; треті — пропонують як норматив величини показників 10-25 річних осіб [Дутттэнщ С.О,, 1982 і ін]. Щодо віпначення змісту оздоровчих анять, то на думку Амосова М.М. (1990), Купера К. (1982), в ньому повинні іереважати втрави аеробного характеру, інші вважають доцільним використовувати

і(г\глві тгіГ чвМА&г/ч.яипапА^илгл лпк<плгт»лтттггг ГТпПТТТПТІТ"Л ТТ СГ ЮОО. Х/’жлтгят» О ТТ j Ди uw|/vviiv‘uiwv|;vvi(vi\/ wii^yaiujr litiiiiід ^ivMiifwiuvvr •/ Jnуі. 9 .J X. j

іелоцерковськші З.Б., Гудков LA., 1988].

Разом з тим, не знайшла належного вирішення проблема програмування анять оздоровчої спрямованості, що пояснюється складністю уніфікації і іб'єктивізації тестів дня оцінки фізичного стану; складністю контролю інтенсивності

навантажень; відсутністю простих і об'єктивних методів програмування оздоровчії занять. Викладене обумовлює актуальність наших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційн робота виконана у відповідності із зведеним планом НДР Міністерства України

ігілл іг»п< —. — і о і ло "ґ\£т---.---------

иіі^аиал шипиді і ііа і.? ууі" іу у ^ о а шу 0<ІПЛЛ 1

розробка системи диференційованого програмування фізкультурно-оздоровчи занять" (номер державної реєстрації 910026146).

Гіпотеза. Припускається, що комплексне вивченім фізичного стану студенті дозволить розробити нормативи та шкалу оцінки фізичної підготовленості, систем експрес-оцінки фізичного стану та диференційовані програми його корекції у юнакі віком 17-21 років, що в свого чергу буде сприяти опгамізації процесу фізичног виховання у вищих закладах освіти Західного регіону України

Мета дослідження. Розробити і обгрунтувати систему експрес-оцінк фізичного стану студенгів-юнаків віком 17-21 років Західного регіону України т спосіб його корекції.

Завдання дослідження:

1. Вивчити показники фізичного стану студентів 17-21 років.

2. Визначити фактори, що обумовлюють фізичний стан студентської моло; віком 17-21 років.

3. Розробити нормативи та шкалу оцінки фізичної підготовленості до тренованих юнаків та осіб нетренованих віком 17-21 років.

4. Дати модельні характеристики фізичного стану студентів даної вікове групи з різним його рівнем.

5. Розробиш диференційовані фізкультурно-оздоровчі програми для корекці фізичного стану і експериментально перевірити їх ефективність.

Об'єкт дослідження — методика фізичного виховання студентів вищи закладів освіти Західного регіону України.

Предмет дослідження — фізичний стан студентів-юнаків віком 17-21 рокі та шляхи його удосконалення.

Наукова новизна одержаних даних полягає в обгрунтуванні шпяхії оітгомізації процесу фізичного виховання у вищих закладах освіти Західного регіон; України; в удосконаленні способу корекції фізичного стану студентів, в залежност від його рівня, за допомогою розроблених фізкультурно-оздоровчих програм; оціни ефективності фізкультурно-оздоровчих занять на основі розробленої експрес системи

Практична значущість дисертації полягає у розробці ефективної системі експрес-оцінки фізичного стану студентів віком 17-21 років, яка дозволяє :

з

мінімальною затратою часу оцінити рівень розвитку окремих рухових якостей, морфо-функціональних показників, виявити їх відхилення від належних величин

Визначено оптимальний спосіб корекції фізичного стану в залежності від його рівня та рівня тренованості організму; виявлено провідні фактори, що обумовлюють фізичний стан студентської молоді та побудовано на основі цих показників модельні характеристики у відповідності до рівнів фізичного

Впровадження результатів. Результати дослідження впроваджені у практику фізичного виховання студентів Тернопільського державного педагогічного університету та використовуються у навчальному процесі на факультеті фізичного виховання гри викладанні спецкурсу "Діагностика фізичного стану та використання її результатів при складанні фізкультурно-оздоровчих програм", про що свідчать відповідні акти

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась шляхами виступів на Всеукраїнській практичній конференції: "Освіта в галузі фізичної культури та спорту: стан, проблеми, перспективи" в м.Львові (1996р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції: "Культура та екологія юнацтва” в «.Хмельницькому (1996р.); Всеукраїнській науковій конференції: "Оггтимізація процесу фізичного виховання в системі освіти" в м.Тернополі (1997р.), а також на 5агальнофакультетських та кафедральних науково-методичних конференціях.

Особистий внесок. В процесі виконання дослідження нами було з публіковано десять наукових праць. Серед них одна у співавторстві з аспірантом Згнистим АВ. "До питання визначення силових можливостей людини. В ній иісертаїггці належить частина, що стосується проведення дослідження фізичної підготовленості юнаків, аналіз та опис цих даних.

Струкіура і об'єм дисертації. Дисертація складається з вступу, п'яти зозділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 176 сторінках, містить 57 таблиць і 17 зисунків. У праці використано 276 літературних джерел, з яких 78 іноземних.

Основний зміст роботи

У ССТуНІ сбіруїиОЗусТиСд пТ»іуп_гп,іг.с і«» Д»іссртаЦІННОГО ДССЛ1Д/і\СІПІд} їй« V

кета та завдання; розкривається наукова новизна; практична значущість; вказується та особистий внесок автора та апробацію одержаних результатів.

В першому розділі "Фізичний стан його чинники та залежність від рівня зухової активності" на основі опрацьованої літератури аналізуються такі поняття як фізичне здоров'я і його залежність від рухової активності; фізичний розвиток та фізична підготовленість і фактори, від яких вони залежать; фізичний стан, його іизначення, оцінка ти залежність від якості процесу фізичного виховання у вищих іакладах освіти, формування програм корекції фізичного стану студентської молоді.

В другому розділі представлені загальні відомості про методику організацію дослідження та контингент обстежених. Для вирішення поставленії: завдань використовували системний підхід, що передбачає вивчення взаємозв'язки між показниками морфо-функціогального статусу, фізичної підготовленості ті

ЗДОрСЗ Лі Нм ССІІСЗІ рОЗрсбЛ£ІмСІі СІшТСіиЗ СиСГфСС^СиДииІ фіЗЇГиіОГО СТаІ!у Ті

програми його корекції засобами фізичного виховання.

В дослідженні використовували наступні методи: аналіз та узагальненн науково-методичної і спеціальної літератури; антропометричні та фізіологічн методи; педагогічне тестування; анкетування; педагогічний експеримент т спостереження; методи математичної статистики.

В дослідженні взяло участь всього 504 юнаки. З Тернопільського державногі педагогічного університету — 152 тренованих і 132 нетренованих. У Волинськом; державному університеті було протестов а но 120 студентів факультету фізичногі виховання (треновані) і 100 чоловік з інших факультетів (нетреновані). В і учасників тестування від 17 до 21 року.

Дослідження проводилось в три етапи. На першому етапі вивчався ста) питання, проводився констатуючий експеримент показників фізичного стану. Н другому етапі розроблялись система експрес-оцінки фізичного стану та програмі його корекції. Третій етап був присвячений апробації системи експрес-ощнкі фізичного стану студентів вищих закладів освіти та програм фізкультурно оздоровчих занять.

В третьому розділі "Порівняльна характеристика параметрів фізичного стан студентів, які навчаються та проживають в різних областях України" представлен результати власних досліджень щодо морфологічних показників; функціональнії: параметрів організму; фізичної підготовленості та працездатності.

см

Рис 1. Порівняльний аналіз перценпшьних шкал результату на гнучкість у тренованих студентів ТДПУ та ВДУ

Середньо-статистичні значення названих показників суттєво не відрізнялись в групах студентів різного віку та різних навчальних закладів. Це видно на прикладі результатів тестування гнучкості (рис. 1).

У фізичному вихованні більшість дослідників та практичних працівників користуються системою оцінки фізичної підготовленості розробленої на основі методу сигмальних відхилень. Нами використаний метод перцентилей, який дає можливість оцінити індивідуальні рівні фізичної підготовленості всього масиву обстежених, що полегшує складання фізкультурно-оздоровчих програм.

Кореляційний аналіз результатів педагогічного тестування і показників морфо-функціонального статусу, фізичної працездатності та здоров’я дозволив нам виділиш провідні фактори, що обумовлюють фізичний стан студентів Західного регіону України До них відносяться: МСК, ЧСС в стані спокою, артеріальний тиск, ЖЄЛ, маса та довжина тіла.

З рухових якостей провідне місце належить загальній, швидкісній та швидкісно-силовій витривалості. На цій основі буші визначені найбільш інформативні тести і створена система експрес-оцінки фізичного стану, так як більшість існуючих складні і не придатні для самооцінки.

Нами визначено, що для негренованих студентів характерною є можливість покращення фізичного стану за рахунок як морфо-функціональних показників, так і результатів фізичної підготовленості. В групі тренованих юнаків підвищення рівня фізичного стану забезпечується переважно за рахунок показників швидкісної та швидкісно-силової витривалості.

Зниження показників цих факторів фізичного стану зумовлює збільшення маси тіла, зниження показників функціональних резервів організму, рівня фізичної працездатності та підготовленості. Враховуючи цей факт, фізкультурно-оздоровчі заняття для корекції фізичного стану наші спрямовувались переважно на покращення саме цих параметрів.

В четвертому розділі "Система експрес-оцінки фізичного стану та диференційовані програми оздоровчого спрямування для студентської молоді" розроблені корматизи фізичної підготовленості, система експрес-оцінки фізичного стану та фізкультурно-оздоровчі програми його корекції, ефективність яких була підтверджена в педагогічному експерименті

За допомогою ііерцеш итіьного аналізу результатів рухових тестів розроблена пікала їх оцінки для юнаків віком 17-21 років. Відповідно до рекомендацій Metivierg et all (за Leger L., 1980), до низького рівня результатів виконання того чи іншого тесту відносяться значення, які доступні більше, ніж для 80% обстежених, до рівня нижчого за середній— 60-79%; до середнього — 40-59% юнаків; до рівня вищого за середній — 20-39%; до високою — менше, ніж для 20% студентів. Перценгальна

шкала сформована за десятибальною системою (від 0 до 10). Ця шкала оцінок передбачає, що тести її третього рівня (середнього) здатні виконати 50% студентів при граничних значеннях цієї шкали, що представлена на рис. 2.

перцеигиі

РІВНІ

- Сума бале

Рис. 2. Рангова оцінка виконання рухових тестів

Як видно з рис. 2, до зони низьких результатів віднесені оцінки від 0 до 11 балів, до нижче середніх — 12-27 балів; до середніх — 28-31 бал; до вище середніх — 52-68 та до високих — 69-80 балів.

Для практичного використання системи експрес-оцінки фізичного стану розроблені таблиці розрахунку балів за результатами тестових випробувань (табл. 2).

В систему експрес-оцінки фізичного стану увійшло вісім рухових тестів, які в цілому оцінюють рухові здібності людини та показники морфо-функціонального статусу, а саме: маса тіла, частота серцевих скорочень в стані спокою і артеріальний тиск крові. Нарахування балів за індивідуальними показниками проводиться у відповідності з рекомендаціями Душаніна С.О. (1985), Beuker F. (1976), Beuker F. і Richter H. (1972).

Оцінка фізичної підготовленості при врахуванні морфо-функціональних показників приведеш в таблиці 1.

Таблиця 1

Шкала оцінки рівня фізичного стану за екснрес-сисгемою для юнаків

17-21 років

РФС Сума балів Оцінка

низький 0-8 дуже погано

нижче середнього 9-24 погано

середній 25-48 задовільно

вище середнього 49-65 добре

високий 66-80 відмінно

Розроблена нами шкала оцінок результатів рухових тестів в пракшці фізкультурно-оздоровчої роботи дає можливість: оціниш готовність організму до фізичних навантажень; визначиш ступінь відхилення показників функціональних систем та фізичних якостей людини від належних величин та нормативів; підібрати комплекс засобів оздоровлення; формувати і контролювати ефективність оздоровчих програм, що використовуються.

Таблиця 2

Нарахування балів за результатами виконання тестів

фізичної підготовленості юнаків

Показники Т Бали

її 0 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Біг на 1300 м, ЇВ.ССК. Т >6.33 6.33- 6.55 6.18-6.34 6.10- 6.17 6.00- 6.09 5.53- 5.39 5.40- 5.52 3.31- 5.39 5.14- 5.30 4.48- 5.13 <4.4

11 >8.27 8.1> 8.27 7.58-8.12 7.34- 7.57 7.28- 7.33 7.18- 7.27 7.04- 7.17 6.58- 7.03 6.25- 6.57 6.00- 6.24 <6.0

Киетева апа, кг т <26 26-32 33-38 39-40 41-42 43-45 46-47 48-49 50-52 33-55 >5

н <21 21-29 30-33 34-35 36-38 39-40 41-42 43-44 45-47 48-51 >5

Стрибок удої «сину ІМІСХХІ><М т <180 180-208 209-221 222- 226 227-229 230-233 234- 236 237- 239 240- 244 245- 252 >25

п <174 174-183 189-195 196- 199 200-204 205-208 209- 211 212- 214 215- 223 224- 230 >23

Підйом ніг до куга 90*за20 сек, паї т <11 11-13 14-15 16 17 18-19 20 21 22-23 24-25 >2

п <9 9-11 12 13 14 15 16 17 18 19 >1

ГЕдт*г>ьанні ка перекладині, паз т <3 3-6 7-8 9-10 11-12 13 14 15 16-17 18-20 >2

її <3 3 4 5 6 7 8 9 10 11-12 >1

Човниковий біг 4x9м, сек. т >13.0 11.6- 13.0 11.5-11.1 10.6- 11.0 10.5- 10.7 10.3- 10.4 10.2- 10.3 10.0- 10.1 9.8-9.9 9.6-9.7 <9.

н >13.0 12.5- 13,0 12.3*12.4 12.1- 12.2 11.9- 12.0 11.7- 11.8 11.5- 11.6 11.3- 11.4 11.1- 11.2 10.3- 11.0 <10.

Балансуванні на одній нозі т 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0

н 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0

Нахіпз положення гидячи, см т <10 10-12 13-14 15-16 17-18 19-20 21-22 23 24 25-28 >2

н <7 7-8 9-10 11 12 13-14 15 16-17 18-19 20-22 >2

Примітка:

Т ~ треновані юнаки; Н - нетреновані юнаки.

Показники, одержані за допомогою розробленої експрес-системи фізичного стану, були використані нами при формуванні модельних характеристик рівнів фізичного стану для тренованих і нетренованнх студентів, які представлені в таблиці 3.

Визначені нами модельні характеристики є підставою для розподілу студентів основної медичної групи на відділення для занять фізичними вправами у відповідності з рівнями фізичного стану та в залежності від нього підбирати раціональні параметри фізкультурно-оздоровчих занять.

Таблиця З

Модельні характеристики рівнів фізичного стану студентів-юнаків віком 17-21 років

1 РФС

Показники нижче середнього середній вище середнього високий

ЧСС спок., уд/хв. Т — 74,68+1,3 68,3612,4 62,0212,0

Н 85,9112,0 80,0812,1 74,3511,7 70,0211,9

АТ снег., Т — 120,3111 7 1 1 С <_і_1 О 1 1 —' yj -і- Jl. ,0 1 1 Г\ _1_1 Ґ

мм.рт.ст. Н 127,61+1,7 121,3411,8 114,0712,3 107,14+1,6

AT діасг., мм. рт. Т — 73,6711,4 65,4212,2 56,1712,4

ст н 75,03+1,2 68,911,22 61,8412.8 55,7712,0

ЖЄЛ, л. т — 3,98±0,31 4,8210,2 5,84+0,6

н 2,5910,23 3,2410,42 4,22±0,3 5,03Ю,22

МСК, мл/хв/кг т — 42,9311,6 52,9811,8 58,8510,51

н 30,72±2,1 37,2111,3 43.3611,6 53,0610,34

Індекс Руф’с, т — 10,ЗЮ,24 6,38+0,9 3,38+0,68

ум.од н 13,27+0,32 11,02 ±0,36 7,7410,27 5,0312,26

ІФС за Піроговсяо т — 0,52810,019 0,782Ю,022 0,894+0,049

О.Я., ум.од. н 0,353±0,017 0,42810,016 0,59610,014 0,69910,02

АП за Баєвським т — 2,13+0,1 1,96+0,21 1,6210,29

P.M., ум.од. н 4,0410,15 3,1110,17 2,0810,13 1,8610,11

Фізкультурно-оздоровчі програми розроблялись наші у відповідності з тренованістю організму та рівнем фізичного стану. Це визначало засоби і методи фізичного виховання, характер їх поєднання та послідовність застосування, інтенсивність та об'єм навантажень. Названі параметри спрямовувались на досягнення і збереження належного рівня фізичного стану. При цьому в якості належного приймається його високий рівень.

Оздоровчі заняття проводились в три періоди: підготовчий, основний та підгримуючий

Щодо засобів, то найефективнішими, на думку Амосова М.М. (1990), Купера К. (1982), є циклічні вправи аеробного характеру, що сприяють профілактиці серцево-судинних захворювань. Оптимальний оздоровчий ефект досягається при комплексному використанні вправ як аеробної, так і змішаної аеробно-анаеробної спрямованості [Пірогова О.Я., Іващенко В.Я., Страпко Н.П, 1986]. Встановлено, що у людей з низькими рівнями фізичного стану об'єм вправ аеробної спрямованості повинен складати 60-70% від загального об’єму; із середнім — до 50%; вище середнього та високим РФС — не менше 20-24% (табл. 4).

Таблиця 4

Параметри фізкультурно-оздоровчих занять для підвищепия фізичного етапу юнаків віком 17-21 років

Рівень фізичного К-сть занять в Трива- лість Співвідношення засобів, % до об'єму Інтенсивність навантажень, % від МСК

стану тиждень занять, хв заг. спец. заг. спец.

Низький 3 ЗО 60-75 25-40 40^5 75-80

Нижче середнього 3 ЗО 55-65 35-45 45-55 75-80

Середній 3 зо 50 50 50-60 80-85

Вище середнього 3 зо 30-35 65-70 60-65 80-85

Високий 3 зо 20-25 75-80 65-70 85-100

Отже, нами застосувався комплексній підхід щодо вибору засобів, які стимулюють аеробну і анаеробну продуктивність та підбиралась інтенсивність навантажень, спроможні« викликати оптимальний оздоровчий ефект (табл. 5).

Таблиця 5

Програми фізкультурно-оздоровчих занять для юнаків 17-21 років

Рівень ({»ЗИЧ ного стану Напрямок фізичних вправ

загальний спеціальний

Низький (Н) Тривалість: 18-22 хв. Пульсовий режим: 135-145 уд/хв Біг підтюпцем, ходьба 5-6,5 км/год.; їзда на велосипеді із швидкісно 10-16 км/год.; веслування із швидкістю 65-80 м/хв; лижі 6-6,5 км/год; плавання 15-30м/хв; вправи па велоірєнажсрі 1,1-1,5 Вт/кг. Метод виконання вправ: безперервний У вихідні дні: туризм Тривалість: 8-12 хв. Пульсовий режим: 165-175 уд/хв Настільний теніс, тапці, гімнастичні вправи. Метод виконання вправ: іптервальпий

Нижче СепеЛТПіОГО (Н) низький (Т) Тривалість: 16,5-19,5 хв. Пульсовий режим: 140-150 уд/хв Біг з швидкісно 6-7 км/год,; їзда на велосипеді 16-18 км/год; ходьба на лижах із швидкістю 6,5-7 км/год; веслування 75-85 м/хв; плавання 25-35 м/хв; вправи на велотренажері із ноіужтстю 1,5-1,8Вг/кг. Метод виконання вправ: безперервний У вихідні дні: туризм Тривалість: 10,5-13,5 хв. Пульсовий режим- 165-175 уд/хв Різноманітні спортивні ігри; водний та гірський туризм; танці і гімнастичні вправи у швидкому темні, з обтяженнями; гірськолижний спорт. Метод виконання вправ: інтервальний

Середній (Н) Тривалість: 15 хв. Пульсовий режим: 150-160 уд/хв Тривалість: 15 хв. Пульсовий режим: 170-180 уд/хв

нижче середнього (Т) Біг з швидкісно 7-10 км/год; лижі 7-9 км/год; їзда на велосипеді 1821 км/год; веслування 85-95 м/хв; плавання із швидкісно 35-50 м/хв; вправи на велотренажері з потужністю 1,8-2,3 Вт/кг. Метод виконання вправ: безперервний У вихі дні дні: туризм Різноманітні спортивні ігри (волейбол, баскетбол, ручний м'яч, та ін.); гірський і водний туризм; танці і гімнастичні вправи у швидкому темпі та з обтяженням; гірськолижний спорт. Метод виконання вправ: інтервальний

Вшце середнього (Н) середній (Т) Тривалість: 9-10,5 хв. Пульсовий режим: 155-165 уд/хв Біг з швидкістю 9-11 км/год; їзда па велосипеді 20-21,5 км/год; ходьба па лижах із швидкістю 8,59,5 км/год; веслування 90-105 м/хв; плаваппя із швидкістю 45-51 м/хв; вправи на велотренажері із потужністю 2,1-23 Вт/кг Метод виконання вправ: безперервний У вихідні дні: туризм Тривалість 19,5-21 хв. Пульсовий режим: 170-180 уд/хв Спортивні ігри з елементами змагань; гірський та водний туризм; танці і гімнастичні вправи у швидкому темпі, з обтяженням; гірськолижний спорт. Метод виконання вправ: інтервальний

Високий (Н) вище середнього (Т) Тривалість: 6-7,5 хв. Пульсовий режим: 160-170 уд/хв Біг з швидкістю 11-14 км/год; їзда па велосипеді 21,5-22,5 км/год; ходьба па лижах із швидкістю 9,512,5 км/год; веслування 105-120 м/хв; плавання із швидкістю 51-55 м/хв. Метод виконання вправ: безперервний У вихідні дні: туризм Тривалість: 22,5-24 хв. Пульсовий режим: 175-195 уд/хв Різноманітні спортивні ігри з елементами змагань; гірський та водний туризм; танці і гімнастичні вправи у швидкому темпі та з обтяженням, гірськолижний спорт. Метод виконання вправ: інтервальний

Високий (Т) Тривалість: 6-6,5 хв. Пульсовий режим: 165-175 уд/хв Біг зі швидкістю 13-16 км/год; їзда па велосипеді 22-23 км/год; ходьба на лижах із швидкістю 11,5-13,5 км/год; веслування 115-125 м/хв; плавання із швидкістю 53-57 м/хв. Метод виконання вправ: безперервний У вихідні дні: туризм Тривалість: 23,5-24 хв. Пульсовий режим: 175-195 уд/хв Різноманітні спортивні ігри з елементами змагань (баскетбол, волейбол, гандбол); гірський та водний туризм; танці і гімнастичні вправи у швидкому темпі та з обтяженням, гірськолижний спорт. Метод виконання вправ: інтервальний

Апробація розробленої системи експрес-оцінки показала, що запропонована система дає об'єктивну характеристику фізичного стану. Рівень фізичного стану (РФС) нижче середнього спостерігався у 22% нетренованих студентів 1-3 курсів Тернопільського державного педагогічного університету; середній рівень у 46% тренованих та у 52% — нетренованих; вище середнього РФС — у 34% тренованих юнаків і у 20% — нетренованих; високий рівень зафіксовано у 20% тренованих та у 6% нетренованих студентів.

Апробовані в педагогічному експерименті програші самостійних фізкультурно-оздоровчих занять відрізнялись тим, що на фоні одинакових параметрів тривалості (ЗО хв.) і кратності (3 рази на тиждень) застосовувались різні параметри інтенсивності (% від МСК) та співвідношення засобів фізичного виховання jai ального та спеціального спрямування (% до об'єму) в залежності від рівня фізичного стану обстежених.

Після 8-тижневих самостійних фізкультурно-оздоровчих занять виявлене зростання більшості показників фізичного стану як в 1-ій (треновані, п=50), так і 2-гій (нетреновані п=50) групах студентів. У групі тренованих студентів їх кількість з високим рівнем фізичного стану підвищилась на 24%; з вище середнім РФС — на 16% і складає 50% обстежених; з середнім рівнем фізичного стану кількість осіб становить тільки 6% замість 46% — до експерименту.

В групі нетренованих осіб їх кількість зросла: з високим рівнем фізичного стану— на 16% і складає 22%; з вище середнім РФС — на 36% та становиїь 46% студентів. Зростання кількості студентів з вище середнім та середнім рівнями фізичного стану відбулося за рахунок їх зменшення в групах з середнім — на 26% обстежених та з нижче середнім— на 16% юнаків.

У більшості обстежених нормалізувалась частота серцевих скорочень . Покращились параметри артеріального тиску. Зросла величина життєвої ємності легень, підвищився показник МСК. Покращились результати проби Руф'е, ІФС за Піроговою О.Я., АП за Баєвським P.M. та результати тестів фізичної підготовленості (табл. 6).

Таким чином, при раціональному використанні засобів фізичного виховання та індивідуалізації навантажень у відповідності з рівнем фізичного стану навіть при мінімальних часових параметрах можна досягти помітних позипшних зрушень. Це погоджується з дослідженнями Пірогової О.Я. (1989), Іващенко ЛЯ., Страпко Н.П (1988), які довели, що 8-тижневий термін занять дорослого населення є достатнім для переходу тих, хто займається на більш високий рівень фізичного стану. Очевидно, саме цей час може бути прийнятий за мезоцикл занять оздоровчого спрямування і у юнаків 17-21 років.

Зауважимо, що з запропонованих засобів, представлених в програмах, в залежності від можливостей (кліматичних умов, матеріально-технічної бази), побажань і здібностей, студент вибирають 2-3 види вправ (наприклад: біг, гімнастичні вправи, спортивні ігри), які виконуються безперервним або інгервальним методом. В одному занятті раціонально використовувати на початку вправи швидкісно-силового та силового характеру, а потім на витривалість при збереженні рекомендованих співвідношень. Заняття можуть проводипісь як індивідуальним, так і груповим методом та у зручний для студентів час. Відносна простота техніки

виконання вправ, можливість самостійно контролювати, дозувати і регулювати навантаження не вимагають постійної присутності викладача фізичного виховання.

Таблиця 6

Порівняльна характеристика показників фізичного стану

сіудентів-юнаків

Показники до занять після занять Р

МііЗ*

Маса тіла, кг Т 70,0317,36 68,87±4,72 <0,05

Н 67,7616.34 66.37±4.19

ЧСС спок., уд/хв. т 683512,16 66,19±3,11 <0,05

II 79,91±3,13 75,1812,68

AT сисг., мм.рт.сг. т 112,75±7,10 110,4216,34 <0,05

н 120,42+6,24 115,7917,34

AT діат., мм.рт.сг. т 64,43±6,38 63,2815,21 <0,05

н 67,91 ±3,65 64,3413,47

ЖЕЛ, л. т 5,06+0,54 5,49+0,62 <0,05

н 3,49±039 3,97+0,59

МСК, мл/хв/кг т 5035+3,21 53,8214,20 <0,001

н 38,06+4,22 42,01+3,63

Індекс Руф’є, ум.од. т 6,62±1,79 5,1412,04 <0,05

н 10,1812,03 8,2311,79

ІФС за Шротовою О.Я., т 0,726±0,152 0,78810,147 <0,05

ум.од. н 0,465+0,132 0,49710,120

АП за Баєвсьхим Р.М, т 1,75±0,14 1,69Ю,12 <0,05

ум.од. н 2,97±0Д2 2,5110,14

Біг 1500 м, хв.сек. т 5,4910,21 5,2410,32 <0,05

н 7,19±0,13 6^710,21

Кисгева сшіа, кг т 46,24±3,62 483614,55 <0,05

н 39,97±2,54 43,7213,09

Стрибок у довжину 3 т 235,68±5,03 240,1618,14 <0,05

місця, см н 208,12+3,16 211,2415,34

Підтягування на т 14,02+1,12 15321339 <0,05

псрскладши, разів н 7,39±1,42 8,97±2,57

Підйом прямих ніг до т 1935±1,86 22,0812,45 <0,05

кута 90° за 20 сек., разів н 15,31±1,64 18,1612,59

Човниковий біг 4x9 м, т 10,5010,15 10,210,21 <0,05

сек. н 11,9+0,11 11,6Ю,17

Тест “Фламінго”, разів т 1,16±0,1 1,0210,12 <0,05

н 1 39±0 22 1 26*^ 19

Нахил вперед з т 20,5212,23 23,4212,46 <0,05

положення сидячи, см н 15,0812,46 17,0913,09

Отже, розроблені нами програми фізкультурно-оздоровчих занять дають можливість підвищити мотивацію студентів до занять і є засобом зміцнення здоров'я та профілактики захворювань.

В п'ятому розділі "Аналіз і узагальнення результатів дослідження" підводиться підсумок дисертаційної роботи.

На основі проведених досліджень отримані три групи даних: підтверджуючі (перша група); дані, що доповнюють існуючі розробки (друга груш) та абсолютно нові з даного питання (третя група).

Підтвердженням існуючих положень стали дані щодо залежності рівня фізичних можливостей від фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної і дихальної системи організму [Абрамов М.С., Жуков М.М., 1985; Бондаревський Е.Я., Ханкельдісв Ш.Х., 1984; Євстафьєв Б.В., 1986; Зубова Н.В., 1993; Лапшина Г.Г., 1989]; про взаємозв'язок між рівнем фізичного стану і здоров'ям людини [Душанін С.О. в сггівавт., 1985: Іващенко ЛЯ, 1984 та ін]. До першої групи належать також дані гро погіршення показників фізичного стану грі зниженні аеробних можливостей організму та у зв'язку із збільшенням надлишкової маси тіла [Апанасенко Г.Л, 1992; Пірогова О Я., 1988; DengelD.R., Hagberg J.M., Coon P.J., 1994].

До другої груші одержаних нами даних відносяться результати кореляційного аналізу, які вказують на фактори, що лімітують фізичний стан юнаків 17-21 років Західного регіону України. Ці дані співпадають з відповідними результатами досліджень на інших контингентах обстежених [Вальсевич В.К., ЗапорожановВ.А., 1987; Зайцева В.В., 1991; Іващенко ЛЯ, 1984; Сонькін В.Д з сггівавт., 1993]. Серед цих факторів провідна роль належить як аеробним показникам, оскільки вони позитивно впливають на кардіо-респіраторну систему [Амосов М.М., Вендет Я.А, 1989; Купер К, 1976], так і аеробно-анаеробним можливостям організму для корекції провідних факторів фізичного стану [Пірогова О.Я., Іващенко ЛЯ, Страпко Н.П., 1986 і ін.]. Доповнюючими також с дані гро індивідуальні можливості людей, що належать навіть до однієї і тієї ж вікової групи та статі. Ці дані лягли в основу формування функціональних класів модельних характеристик рівнів фізичного стану та їх оцінки, що раніше було визначено в дослідженнях Кобзева Г.І. (1987), Кудряшова В.Л (1991), Мотилянської P.F.. (1980), Пірогової О.Я, Іващенко ЛЯ. (1980) для осіб старших за віком.

Абсолютно новими є відомості про рівень розвитку окремі« рухових якостей; система експрес-оцілки фізичного стану; диференційовані програми його корекції у студентів-юнаків віком 17-21 років Західного регіону України

Висновки

1. На основі аналізу літератури встановлено, що рухова активність € основним фактором підвищення рівня фізичного стану і адаптації організму до несприятливих умов навколишнього середовища; виявлено взаємозв'язок між рівнем фізичного стану та здоров'ям, шляхи формування у студентської молоді потреби до

занять фізичними вправами протягом всього жгатя; запропоновано багато тестових випробувань, методів, які відрізняються інформативністю та об'єктивністю. Не знайшла належного вирішення проблема програмування занять оздоровчої спрямованості, що пояснюється складністю уніфікації та об'єктивізації тестів оцінки фізичного стану та складністю контролю інтенсивності навантажень.

2. В дослідженні не виявлено суттєвої різниці показників фізичного стану у студенгів віком 17-21 років Тернопільського державного педагогічного університету та Волинського державного університету. Це пояснюється тим, що всі обстежені відносяться до основної медичної трупи, регулярно відвідують заняття, мають приблизно однаковий рівень мотивації щодо них та знаходяться на стадії стабілізації фізичного розвитку.

3. Педагогічні спостереження та аналіз навчальних планів і програм з спортивно-педагогічних дисциплін дають підставу припустити, що виявлені показники фізичного стану студентів пояснюються низкою причин: недостатнім обсягом спортивно-педагогічних дисциплін в навчальних планах факультетів; переважним впливом на координаційну підготовку і недооцінку кондиційної підготовки студентів у навчальному процесі; спрямованістю занять переважно на вирішенім освітніх завдань і недостатньою увагою до проблем оздоровлення; ншькою мотивацією студенгів щодо фізичного самовдосконалення та стану особистого здоров'я.

4. Кореляційний аналіз чинників фізичного стану виявив провідні фактори, що його обумовлюють, а саме: максимальне споживання кисню; частота серцевих скорочень; артеріальний тиск крові; життєва ємність легень; довжина і маса тіла; силова, швидкісно-силова та загальна витривалість.

5. На основі перцентильного аналізу показників фізичного стану нами розроблені нормативи фізичної підготовленості та система експрес-оцінки фізичного стану у відповідності до його рівнів. Вона включає вісім рухових тестів, що в загальному оцінюють рухові можливості людини; а також величини маси тіла, частоти серцевих скорочень і артеріального тиску.

6. Знайдеш висока кореляційна залежність усіх показників фізичної підготовленості від показників морфо-функціонального статусу в групі нетренованих. Отже, для цих студенгів є характерним перенос фізичних якостей, розвиток яких в свою чергу сприяє піпвишенню рівня фізичного стану. Таке явище є характерним для початкових етапів занять руховою діяльністю.

7. Неоднорідність індивідуальних показників контингенту студенгів, які належать до однієї вікової групи викликала необхідність розробити модельні характеристики їх фізичного ста»/ у відповідності до його рівнів. Вони лягли в основу розподілу студенгів основної медичної трупи на відділення для занять

фізичними вправами, формування їх змісту, організації та оцінки фізичних здібностей юнаків.

8. Застосування програм фізкультурно-оздоровчих занять протягом 8-ми тижнів, що враховували рівень фізичного стану та тренованість організму; передбачали їх кратність і трипалі сть; включали ефективні засоби та методи фізичного виховання, що привело до зростання рівня фізичного стану. У групі тренованих, кількість студентів з високім РФС підвищилась на 24%; з вище середнім — на 16%; з середнім РФС знизилась на 40%. У групі неггренованих осіб, їх кількість з високім РФС зросла на 36% за рахунок зниження їх кількості на 26% та з нижче середнім рівнем фізичного стану — на 16% обстежених.

9. Зростання рівня фізичного стану як результат занять оздоровчої спрямованості юнаків з нижче середнім та середнім рівнями досягається за рахунок переважного підвищення функціональних показників організму гри незначних зрушеннях показників фізичної підготовленості. У студентів з високими рівнями фізичного стану зростання відбувається за рахунок покращення всіх його складових.

10. Ефективність системи фізичного виховання студентів потребує удосконалення. Враховуючи наявним фізичний стан студентської молоді, потрібна така організація процесу фізичного виховання, яка б забезпечувала розширення функціональних резервів та зміцнення тих органів і системи організму, які є найвразливішими щодо захворювань. При раціональному використанні засобів фізичної культури та індивідуалізації фізичних навантажень у відповідності з рівнем фізичного стану навіть при мінімальних часових параметрах (8 тижнів) можна досягти помітних позитивних зрушень більшості показників і у більшості осіб.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Дрозд О. В. Система експрес-оцінки фізичного стану студентів різних факультетів.// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія, №2, 1998. — С.79-82.

2. Дрозд О.В. Розробка диференційованих програм корекції фізичного стану юнаків віком 17-21 років, які навчаються і проживають в різних областях Західного регіону України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія, №2,1998 — С.88-91.

3. Дрозд О.В. Фактори, які обумовлюють фізичний стан студентів Західного регіону України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія, №3, 1998. — С.70-73.

4. Дрозд О.В. Характеристика функціональних параметрів основного та спортивного відділень вузів // Молодіжні проблемі в Україні: стан та шляхи вирішення. — Львів, 1997. — С.63-69.

5. Дрозд О.В. Тестування фізичної підготовленості учнівської молоді у вітчизняній методиці та за рубежем // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції "Опгимізація процесу фізичного виховання в системі освіти". — Тернопіль, 1997, —С. 117-120.

6. Дрозд О.В. Фізичний стан студентів факультету фізичного виховання Тернопільського державного педагогічного інституту // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції "Опгимізація процесу фізичного виховання в системі освіти". —Тернопіль, 1997. — С. 176-179.

7. Дрозд О.В. Фізичний стан студентів, як один з критеріїв професійної підготовці вчителя фізичної культури // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Освіта в галузі фізичної культури". — Львів, 1996. —С. 174-150.

8. Дрозд О.В. Підходи до тестування, як основної можливості визначення фізичного здоров'я людини // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Культура і екологія юнацтва". — Хмельницький, 1996. — С.71-74.

9. Дрозд О.В., Огнистий АВ. До питання вшначення силових можливостей людини// Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури і спорту, дітей-швалідів та валеології в навчальних закладах України". — Кіровоград, 1996. — С.46.

10. Дрозд О.В. Способи контролю за фізичним станом студентської молоді // Матеріали Ш-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України". — Кіровоград, 1997. — С. 102.

Дрозд О.В. Фізичний стан студентської молоді Західного регіону України та його корекція засобами фізичного виховання. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.02. — Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. — Волинський державний університет ім. М.Коцюбинського, Луцьк, 1998.

Дисертацію присвячено проблемі фізичного стану студешів-юнаків факультету фізичного виховання та інших факультетів віком 17-21 років Західного регіону' України. В ній розроблено систему експрес-оцінки фізичного стану та програші його корекції у відповідності з визначеними провідними факторами та модельними (функціональними) характеристиками фізичного стану. Висновки підтверджені даними тестових випробувань, анкетування та результатами впровадження в практику фізичного виховання вищих закладів освіт

Ключові слова: фізичний стан, морфо-функціональний статус, фізична працездатність, фізична підготовленість, здоров'я, система експрес-оцінки фізичного стану, контрольні нормативи, модельні характеристики фізичного стану, фізкультурно-оздоровчі заняття.

Дрозд Е.В. Физическое состояние студенческой молодежи Западного региона Украины и его коррекция средствами физического воспитания. — Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту за специальностью 24.00.02. — Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. — Волынский государственный университет им. М.Коцюбинского, Луцк, 1998.

Диссертация посвящена проблемам физического состояния студенгов-юношей факультета физического воспитания и других факультетов возрастом 17-21 год Западного региона Украины. В ней разработано систему зкспресс-сцснкн физического состояния и программы его коррекции в соответствии с ведущими факторами и модельными (функциональными) характеристиками физического состояния. Выводы подтверждены данными тестовых обследований, анкетирования и результатами внедрения в практику физического воспитания высших учебных заведений.

Ключевые слова: физическое состояние, морфо-функциональный статус, физическая работоспособность, физическая подготовленность, здоровье, система экспресс-оценки физического состояния, контрольные нормативы, модельные характеристики физического состояния, физкультурно-оздоровительные занятия.

Drozd О. V. The physical state of the student youth of the West area of Ukraine an its correction by physical education. - Manuscript.

Thesis for seeking of scientific degree of Candidate of Physical Education and Sport Science on speciality 24.00.02.- Physical culture, physical education of different population groups.-The Volynsky State University by Lesya Ukrainka, Lutsk, 1988.

The dissertation is devoted to problem of physical state of boys-students at the age 17-21 years of physical education and other faculties of the West area of Ukraine. The system of express-estimation of physical state and the programs of its correction according to determined leading factors and model characteristics of physical state are worked out in the dissertation. Conclusions are confirmed by data of testing, question naires by their realization in practice of physical education establishments.

Key-words: physical state, morfo-functional status, physical ability, physical fitness, health, the system of express-estimation of physical state, control demands, the model characteristics of physical condition, health-related physical activities.