автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.06
диссертация на тему: Фонологические закономерности развития лексики тюркских языков.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Фонологические закономерности развития лексики тюркских языков."

КАЗ/іДСШІ ШДШІШШСи .УЛТТЩ І'ШІіЛІ АНАДЕШЫСЦ А. БЛИТУРСиіiUB А'ПІІІДАІ'М ТІЛ. БІЛІМ ШС'ШТУШ

РГб ОД

І Ч/-

Калялаба. кукинда

Берікбай ОЛГШІДІЖУЛІІ

TYf’KI ТІЛДИЧ ЛІиіСИКАСЦ ДЛМУШЩ іЮШОПіШІЩ ЗАіЩШІЩТЛРи

I0.uij.06, Туркі тілдері

Филология гшшмшиц дикторы гилиш дзрелвсін йлу ушін даЯьшдалгаи диссертацияниц

АВТОРЕФЕРАТ

Алиа/ш. 1994

Жумыс эл-$араби атилдагы Цп йпк Момлокогт гк улттык университетІНІЦ і\апк фИЛОЛОГИЯСЫ кш]ядрп,сш‘дл ОШИДОЛДН

Ресми опоиенттер -

SeTRjeni уЙЫМ

фИЛОЛОГИЯ ШЛНШННЦ ДОКТОрЫ

0. Н№<Ш'ДМБШВ

филология ГШН’ИШПІЦ докторы, профессор

0. НЇРШІМЮВ

филологи?! ГНЛЫМЫ1ШЦ доктора

т. тшшюв

АбаГС атындагн Алмати мемлекат-тік униоерситетініц Жчлпы тіл білімі яоііа кайгж тілі тприхи кпфэдраси ' '

_____сагат 1ф

• Диссертация 1994 шли " 13"

'К. Байтурсынов альцщагЫ.'Пл білімі институты.жшшмдагы 10,02.06 TYpuf т fлдер г мамаядыгы бойкнша филология гыл>-мыниц доктора дзреяесін any уиін диссертация коргаПтын Д 53.38,01 мамандандырылгая кецесгіц мажілісіндо корга-лоды /480021, Алматы паласы, K,YPm,iracu келесі, 29/. 1

Автореферат 1994 кылн "/7" таратылди

■ Маышздаядырылгаи кйцєстіц гылыми хатшькы, филологии

гылымыныц докторы

/J

ЗкІ'ТЇ'ЩЩ .ШШ СІ1ІІАТТА1ІАСЦ ' -

.Ана тіліміе /сондаИ-ак букіл туркі тілдері/ кааір емір су-рін турган кялшна килу ушін каншама вамаедн, каншама дауірді басинан откерді. Тарихка болгісіз булицгир козвцде де, тіпті онімій білетім бергі уакиттарда да ол даиуин токтаткан жок. То-ликти, шицпдлди, ж.л'ілді, каЙта калшшюти. АлаЙда ввгеру, же-тілу овдігітлі боли салмаПдп. Ііелгілі бір ({лкторлар, ваццшшк-тар стиліст «ткопдз гана жузііГо асади. Тілдегі алементтердіц, кагогоріоілардиц, кубшіттардиц турлі-турлі даиу жолдарин шву, токскру, гіі.’рттсу, айпагшп к<.*лгнндк, копо «он жацаниц арасинда-ги сабацтчстикти аПциндау тіл 'гарнхинщ улр.сінє тиеді.

Тілдіц заолюцишшк дану жолдари аідиктаднайинша, ониц жуи~ бак сырлари алішінайди, жугїе-цурилиіш да, бай мавмуїш да, сан алуаи алоуми'Г’РІк-когамдик кивмотт де ов дарежесіидз танилиайди. Ас:а мацивди катинас кУрали - тілдіц ушаи-теців тарихин бірден камгу пумкі/і болмйгалдііїсїан, верттвушілер оіш тарау-тарауга бв-лін карастиради. ОсиидаИ тарау-салалардиц бтрі - этимология.

Ол гилим рогіндії собдирдіц, цосшшалардиц т.б. шыгу тегіщ ' туіі торкінін, алгашки магнннсн йен формасин атуди коадейді. Віра к тілдс бір-бірімен катинаспайтин, баЙланиска туспєйтін бел-юок жоц. Оси 'гургыдан квлгецде, совднрдіц,'носимпіалардиц тарихы Д(:ГіМідиів букіл тілдіц тарихы болші шигады. '

Няаіргі тацда туркологкяда /ониц ішін

де їіл тарихинда/ шешупі кут і п турган аса мациади мзселелер ав ’ . ►+

емзс. Тіл бір жуйєлік нурилиинаіі вкінші бір жуййлік куршшмга не овбнпті ауысади? Ол «айта курьшу барисында кандай кубшіиссар ди омірічі акеледі? Тарихи гургидлл Караганда ук,сагу шци нон ун двсу оацнниц /булар гшшші журтшиліеда кецінен белгілі/ катары-на тура адитипи,.'!!* члоул і вацдар ,оар і.Ц? іуан дауцеуштр по се-.

баті жіцткорген? і'ілд*; магынасы бцідМ! ^плг-'иінм'іч, формасы оп-геше, гкрісінше, тулгасьі бірд'їП болгашмян, локсика/шк, грамматикам ьщ магнмазы эр баска алемонттрр жарыеа колдшшляды. Бул айырмаиылыктар кялай пайдя болтал? Дпрбос соя компті соргр’, ко-мекті сев шлаугп, гаюту коснмтага айпгишп котіп жптяда. ОсмлаО-ша бір цальштші екінті калмика кошудїц сыры недо? Тілдік факті-лердіц, пйцьіидапган ппщылкктарднц т.б. ногійіндт кош? .формялар-ды, типтерді бурынгы калпына колтіруге бола ма?

" Осы сиякты толып жаткам сурактарга тиянакты тлуан кайтару арнауяы багытта жушс істеуді талап етсді. Такырыбымыздыц изрулі-гі де осыган бяГУі анкети туындайды. .

Эорттсу обьектісі. Go8 курямындагы тарихи сіюнптикяльїк орге-рістер, байыргы тубірлерДщ Гасырлар бойи овгеру, бір калыптан екінші калыдка кошу эволкщипсы, бір сеебен айтканда, туркі тілде-рі лексикасыныц ішкі даму тцдылыктары диссертоциялык жуМысьшыв-дыц баста обьектісі болды, Бул капак тілі тарихыныц Да актуалды мзселолерініц катарына жатады. _

Зярттеудіи максаты.мен міндеттері. Туркі тглдерініц /ониц ішіндз кавак гілінгц/ тяркхи локсикологиясы кгілегаекта соодік ку-рамымыадьщ гаскрлар бойьша кандаИ жолдармел калаї! дамыганин, налай калыптасканын толын адап беруге тиіс. Оси іске улєс косу уш.ін алдымыога мынядай максаттар койдык: І/ байыргы совдер мен косымшалпрдыц курамындагы зр турлі епгорістордіїі, пуыткулардыц себебін, вавдылыктарын яйцындау аркылы, тілдік элем^нттердщ бір-бірімзн ауыоу мехшшезд'їрін шешу аркылы ожолгі фонемалар мон ыорфемалардн /мумкін болгонынша/ бурынгы калгшна келтіру;

2/ лексикашздиц коне жуйєсі мян жаца шгйесі арасындагы /жавба ескерткіитер маториалдары, тілдік реликтілер т.б. деректер не-гіеіндн/ фонотиколык, грамматикалык, сомантикалык айыритншшк-

тярди аниктау жоно олардиц каП-жапсарии тусіндіріп бару. ■

йрино, бул аса жяунпти арі орындалуи оте кпин иіндст. U14t-н(?п і уакит осндан жувдиген, мнцдягял жшдар бурын -їарихта болтан тглдік дурилыцдардн, оныц элемянтторш адом танимаетай етіп obiіріи, умыттырип жіб^ргон. Cojintt бола турса да, гшшмныц кек-жімгі аса ксц. >)р турлі ддіс, тасілднрді, тіл білімін' теория-лик иуітіс'гіктврін пайдалаимл, бурын жумбак болып келген масела-лордіц кир-снрьін айциндауга болады. .. .

Диссгіртацияньїц пакти міадеттарі шналар:

- Туркологияда уеац уацит бойи дау тудирип келе даткам сайкестіктердіц архетіштерін табу. Атап айтканда, олар-диц бастіїлари: соэ басиндагы Й д» ~ я ї • Д

ч ш ~ с --- в..., са» орт&сц; сав аягиндаги л и, р а жзно П дж д т г— r r-v- ц.— д'а'/ііД^ р сдйнйстікторі; . •

- Дауиссивдардан туратим изйкестіктерді акустикалык-ар'ги-куляцішшк Тйбигаткна, гувілу жолдарина юне соо кураиші-даги орциид нарай топтастиру;

- Протевалык, эпен-геввиши дибистардиц тілдегі орнын айкин»

ДаУ! ' ■

- Тури і т ілдпрЬіде атаы ааманнаи бері оршккад унемдеу ва-цин-негіадау, оішц ар алуан приициптерін ашш керсету.

Осы аацниц тілдік ввгеріетерді тудирудаги ролін байкату;

- Тур к і тілдарі, ес-ю мок багаи ваманда флективтік До парил -. мали/ куршшмда болгаїї. Тіл тарихында тецдвсі жок pqjb ■

атдарган иси кубылиг.ка /даааїс тіліндвгі ішкі флексия кал-диктарим ашу аркшш/ йерттсуиілердіц наварим аудару; .

- їуркі тілдвріидегі сшіг&рмонишіиц варианггар ит парал-лольдпр ііоі'ІвіііДЄ тІліміоде міцінка' даунотылардиц болмн-

гзнші /[дЛ‘иід,пу;

. - Фдектиптік курііяш дзуіршдо арі бучн, дрі фонома, apt со8 р»тпідо кывмет еткен силлабофоиомалардыц осы эаман-гы лшлгаиын табу, олардыц тілдигі керін і стер itt айпікцтап сипаттау; .

- Серде» квменш і совгс, квм«кші попд: її ^члауга, шылаудан косышага айнаиігйн їілДік злементтнрдіц опгсру, .даму, кайта калыптасу мохаііигічцоріїї тусіндіру;

- БаПнргы тгб ірлердіц прасында дыбыстык курамьг овгоря тур-са да, магьжасы сол калнында калган, ипмэсс керісінше, дыбыстык цуракы спкгялгантеп, лексикалык магынасы ояго-piri кеткзн сввдер кевдесед}. Opt дыбыстыд, opi семанти-калык, ері грамматиколык жагьшан двмнгал лексемалар да ав ушнрамайды. Осылардыц тшкі даму оаццылыктарыя, ар алуан ввгеріетврін мтмкіндігі болганынша апыктау;

-Эр турлілингвистикалык тасілдерді, здгегерді, тіл білі-мініц теоришшк жетістіктерін пайдаляма отырып, аса

• єжелгі фонемалардй, морфемаларды буринги калгіада колті-

". ру; . ’ ■ . -

- Тілдіц коне калпы мен жаца цалпы арасыядагы сабактастик-

тардщ, сак килы бвйлашстардиц івдерін. куалай отырып, байырг-и ty6 ірлердіц даму эволюциясын ашу, тілдік факт і-лердт сейлету. .

гыльши жацалыктары. Туркі тілдерін евара бір-бірімсж са-лыстыргпнда- туб ірлердіц, 'крсішяіалардщ дибыстик кураыкида зр алуан айырмашЛыкгар бірден кееге ггссді. Булар туркологидца "дыбыс сейкестіктарі", "дабыс алмаеулары" деп атолады. Дал осындай дыбыс олмасулары - лексикалыц яки грамматикалып, г^н-яалары бхрдэИ, .6Іран оырткы тулгасында опгошолігі бар жарыспа-

ли ал(ги«.ич'Г'ір - шкв-жг-іке тімдорде де угаирайди. Олардиц «ай-«аПсисинііц болса да, айналип келпенда туп торкіиі, негіві бір ектщірі л.ишмга алдекяман белгілі болпн, Ал8((,цд Делгілі бір сзйкест^іїКіі. атап айткднда кандай фонему. архетип болч алады дй-геи с ура к соцгы жуз жші боЯина ай тыс тударин кале жя?кан~ди. Ецбегіміадв оси туйімніц шешуі табылды. Бір гана фонемами архо~ . тип деп тану кей сайк.;стіктер ушііі кате екендігі тужириццалди. Г>}ргнптйр дауиссиа дибистар сайкестіктеріміц арги твгі аффрикат яки дыбис тіркестері екомдігі аішктплдіі. Мисалгг* біедіц жші санну дауірімівден кеп бурілі огив тілдері ушін - тй/£у’ /, дибис тіркестері, кьішіак тілдарі ушін - дж аффрикаты, карлук-уйгир тілд>зрі ушін тй, дй дибис тіркестері жана дя аффрикаты, чуваш, якут, хпцас, алтай тілдері Ушін - тс/ц/, тш/ч/, ч'с'

/ /, д'в'/З / аффрнкаттары, карашай-балкар ТІЛІ ушін - де,

тс/ц/, тш/ч/ афЦірикаттарц, туцгис-ианчжур, башцурт тілдері ушін їЬ ДЬібЬІС тірісес І , МОЦГОЛ ТІЛДсфІ ушін тс/ц/, тш/ч/-, дя. Д8 аф-?>рикаттари архитші ретінда цывызт еткан /т.с.с./. Аталгал ха-лыктар купляй аряласыи жаткандицтан, архетиптер де араласыгг кеткеи. Бірак спламяланган нрхетиптярдіц барлыги ец кане архв-типтщ аясшіпа тогисады. Ол - гипотевалык * т/Ц/ КУрделі аф$ри« каты.. У їііи йол яви, тусрад деп караганниц оаінде *тс/ц/ - шьь гис хунь бутагниа жлтатин туркі ттлдері ушін, *тт/ч/ - батис х:унь бутагыма жататин туркі тілдері ушін ец кене архетип бола алады жакц пакти тілдік фактілер аркили нуатталадц, Осн рвтпен турісі тілдоріндагі барлиц дауыссыв дыбыстар сайкестіктеріні^ архетиптері табилди. І’уркі тілдеріндвгі сзйнестіктер акустика-лик-артикулнциялык табигатина, тувілу жолдарына жане саа кура-мындагы орнына карай твктес сайкестіктор, эр тектек сзйкастік~ тер болыи топтасады. ІДундай оасеифиісопдоя туркологияда біріншт .

дя/<//7

о

!'іт JwanjtHn отнр.

И, h, о/у/ даунссыпдярымнц щютеяа бола Ллятшдмеы дау ту-

дырмайды. Дэл осы дабыстпрдыц сеодіц орта по'вициясында опентепа р^тінде кумсолатындыгы" копо. ескерткіитордон алынган мысаддар ар-кылн айгакталдн. Соцгы екі ({онемалыц /\\ мчи £/ Н'їгірпідо дамьь rail- h 'vj х ‘к к —-г г-., г жэио у \/и$- / п ^

б гчі в сайкестіктері /эр дыбьши жоке-ж^кг1 плганда/ біркатар сой-дердіц курамында epf фонемалык, арі протепа, эн^нгевалык кывмет корсете алады.. Буларды болашак в^рттеушілордіц агштееа рот інде танитындыгына 'да сенімгнів мол. •

Зерттеу нзгикесі мшадай тужырнм■ жасауымывга мумкіндік бврді: ец ежалгі дауысты фонемалар - »а, *jr, *й, дауыссыв-дар - гипотввалык ^т/щ/ курдслі аффрикаты /немосе *’тс/ц/,

* тш/ч/ аффрикаттары/, ^h, , * и. Калган фонемвдардыц

барлыгы - осы архетиптерден бел іній шыгнн, цалыптаскан бір кевдегі аллофондар. -

Унемдеу вацыныц прикциптерг сордік курамдагы ктрделі ee-герістерді уйымдастыра 'алатын басты ковгаушы куш онендігі дэ-лелдбнілді-. Тусіріліп айтылатын дкбыстарды бурынгы налгал (а келтірудгц кейбір Ш-5ПЛ~ТаС!ЛДврІ усыиылды. Тглдїц бгкіл ЖГЙЙ-сin камтитын осы ееидалицты толыц моцгергчн жагдайда кептсген сеедердіц алгашцы формасин табуга болады. Этимологиллык іод'Зг нхстер кеягнде УН ‘?.!доу вацымен санасу - табыска жгтудім копіяі.

Сингармонйшшк вариаиттар мен параллельдерді гуркі тілдсрі, ди&лвктілярі мен госорларм материалдарымон, ,тарихи жааба ескерт-кішгер дврек?ерім<»н салыстыра сорттау ата тілімівдо бягви ваман-да ж.іиішкз дауыстылпр атаульт болмагаяднгьш корсеттт.

Біркатар галшдардыц пікіріно Караганда, туркі тіл;;/?рз ка-яіргі апглхгошятипт і /жгягакяль»/ курылым кэпапіло втіттон бу-

рин шлисиїтітиішлик /-rvf> і ііл ік/ к у рил им дсіу ірін Оасинан еткіа-ген. Казак тіліндегі іикі фл^коияньщ айкин каріністері будал д& горі батил ой аНтуга жетелейді. Туркі тілдері де ундіевропа, ха~ мит-сємит тілдері синкти флективті курьшымды аттап оте алмаган. . Флексия кубшшеи аталган тілдорде єні, уи буїшди камтитиндицтан оси ltijsre до ЙТИ омір СУ р І £1 отир. Ал туркі тілдерінде /тіпті бУ-кіл алтяй тілдерінде/ бір буиііди тубірден арі аспягшідиктан арі карай дамимагал. .

Флективтік цуршіим дзуірілдії арі буин, арі фонема-, арі сев рот інде ниэмот и'ткоіі ейллабофонемалар полисинтати калин курылим доуірінди морфома болілі кялиптасиан. Ецбекте семантикаси, форма-си, грамматикалык «ьівметі евгерілген бірнеше силлабофонема та-бшідьі, олардьщ даму багиттари фактілерге суйєнє отыршшп оніїат-талди. Соним.їн катар бір буынди тубірлардіц /буринги силлабофо-немалардиц/ коскмшага каидай колдарман кай ретта калай айналгани тілдік деректермен далелданілді. Бірісатар форшлар аргументі Толык болган жагдайда бурингн калпша келтірілді.

Полисинтотикалик чурылш дауірі cos басішда, еоа аягішда кос дауиссивдарди тугивса, агглютинатнвті куршшм керісіниій , оларди жойди. Сев соі(ілідоги кос дауиссиадар зливияга ушфаганы-мен, барі бірдей жогалмади. Тубірден косимшага ыгисты. Дауыатн-дан басталатнн барлик журнацтар мен жалгаулар «ос дауыссывдар-дыц еевбімен аадорінін алдынал балгілі бір дауиссивдн жамап алды. Диссертещияда дауыссывдардиц тубірден цосышяага ыгысу маха* нивмде.рі, техникасы тусіндіріледі. t

Ецбектіц теориялык жане практикалик масиви. Туркі тілдері лексикасиныц dan, евгеру яолдарын, даму вавдыльщтарын апип-ай-килдау багытинда галимдардиц элденеае буйны аса кажырлылнкпзн ецбвк ем і. Олардщ гыпыии житістіктарі дийсвртациямывга. тео-

риллы оркву болып кялаид» Ж-ЗИО ..Да1» в у- 1 дамитмлдц. 3<->рТ'ГС!уШХ-лер югырьшал койб!р ес^мдярд} ривадаяьпиюн атяп отом{э: 1’,Айдаров, Ш.Х.Акбаев, С. Аманколоп, К. Ахлноп, Б. йбхлкасымоп,

М, Балаказв, Н. Л. Васкакоп, Л. Н. Бернштам, В. Л. Богородицкий, Э. Болганбаев, Б. Я. Владимиров, Я. 3. Гпджияпа, Ц. К. Дмитриев, Е. С. Егоров, К. Жанпайхсов, К. Жубаноп, д. Жутпсбе-ков, Э.,Ибатов, Е. 3. Цатбекоп, Л. Т. Цайдарол, I. Кецасбяев, Дл. Г. Киекбаеп, Д.Я. Кононов, В. Котвич, А. К. Цур*ййпн9п,

Г. Каляев, Т. Н,ордабаев, С. Б. Молов, А. МпртИ*»'4, И. М. «Ьлял-раиский, К. Ы. Мусаео, Э. Н. Пяддип, У. Нурмагамбутоп, и.Омар-беков, Е. Д. Нолиыонов, Г. И. Рамотедт» М. Ряеянен, Г, Д. Саи-жеев, Ш. Сарыбаеп, 3. В. Счвортян, Б.'А, С<;р<;бр«Ш1иков, Р.Снв-дыкова, Т. ‘Галнпов, Э, Р. Тенишсп, М. Гоняноп, А. Хасеноаа,

X. Ш. Хусаинов, А. Ц. Щярбак, Л. ИсИкоп, Б. й. 10нусяли?п, т.б. • '

Дисоерт&ципда б}р1?.атар кядалыктйрдыц ашылуына баПланмсты бурынгы корытындилар ион 'гуидагдардын, пайымдпулардыц сдэу 1р болеН цайта каралуы му'мк!н. Лт*чи вйтканда, свйкестпп’ярдщ архотигп кем 1идо кацаша тякарас калыитасады,, флексия кубылы--СШ1 а, упзщоу еацшт, силлабрфонеиага,- сина, кыстырма дыбые-тарга байлплисты жща ецбектер тйда болиды. Математикапмк зд!стерге, матетатикалик лагикш'а уремсшс коци бвлшедг, 'Г.с.с, Ецбек практякалшс гкагынан да гикали киетлзт аткара алр.ды. Бол!:,лаг,та ’’Ц&еок ”1лх тарихы" кяшлгянда кеПб!р жет1ст1ктер} лайдаланылуга эбдеи жарайды. Йогары оку орь'ндары филология фд~ куль'ге'Г'Рершгн с'гуд®«т10р1нс дрнаули ку ре ретпедэ сабан; е'пйпу*. ге болады. ■ ,

Зо^ттау 2Д1стеЕ£* О'Ыихндв вбден сыналган гарихи-са-лыстырмалы одтс б1сдхц кушсишога тп конегзн тиг!вдх. Зорт-

тоу объект тс г рзтшде алынган т1лдй< бэлшектер - байыргы ТУбхр-лер мен касимшалар - коме туркх жавба ескер’пиштор!, цавхргх тур|и тидорх, димвш'хлер! мйн говорлари материалдаршен сел-гастырилди.. Оскцш^ нзти>л>сп!де олардыц.фонетикалик, семаитика-льщ, граммятикалцк айирмшиьйицтари ашцталди. Б трак кеие форыа-ларды бурыипд кашшна кйлтгруде тарихи-салистырмали зд|с едэу}р дарменахадхк корсетедг. Л.:кеикалш< магиналардиц бгртшдеп кецею яки тарилу жолдарин аИкиндауда компонент? 1 талдау эдхсхнщ, фо-нетикалик, мор^юлогнялик оломенггирдщ ец ескх типш 18Двст 1р1н табуда математикалик эдхетхц борерх мол, Мысалга компонент?! талдау эдхсх бойинша, белгип (5гр локсеыаищ иагыналык мавмуаы 61риг;(Е1о уеац семаларга бол{медт де, с о л лексемадал пайда бодган екшим бIр тунндм соадщ семаларимен салгастирыладц. Соида ту-бхрдщ даму барисинда кай «еыашд дай сеыани ауистырг&ни белг!~ Л1 болади. Сонимон бхрге салистирилып отирган екх севге ортад жал пи ссмалар оа келбетЬлен айкш кэрпшдь Вул ад1стщ арха-типтерцг табура комоктесе олапдш оо алдина, семалтикалик яаги-наи вариантталган снодврдх топ-гясшруга муикхндЬс бервдь

Цатйматикалшс йд1с-таа1лдйрдщ де лингвистикада цолдануга кг.-лотш ротг«р1 бар. Цыеалга орта ыектеи квлен}ид«И аленеитар тяцдоу т'горнясыи алалык. Бул теория бойинта белгхлг сандар ар-кили белгхсгв сандарды табуга болади. Оси аиалды!{ неИашде болг 1 лI т!лд}к факт!лер аркьши беягхсхв тхлдхк фак-плерлх аник-тау киин емас. .Циссертацишшц ан бойинда икткмалдик теориясына, геоме?.ринлш< тгаареыапарды дэлеядеу пришрш?ерхне, жалпы ал 11.311-да ттенатикалыц логшш-а арка суйед}к.

Талкштнум. 1Саиаи иамлекэгНк униперситетх окытушиларииыц гшшии-мвтодикални коифераицилларннда такырыбыма байланыстн банндамалар жасалди. Филология факультет г кафедрасындаги семи-

няр слбаїїтармида " ІЧ-уолдік уя.р.епунпги”, "Іуркі тілд»ріндчгі дпуиссио днбнетар" ага: гьшнми очоргсгерім тьщдалдм. і'млмми ец~ бвктерде, жштктардл, журналдарда, гавчтторде біриеше макапала-рнм жариялаедьі. "Кдяак тілі лексикасн дамуимьщ отимологияльщ негівдері" атгм .монографилм /1994/ "Санат" бас пасн аркьшьі жа-рьік кврді. • ■ '

Диссертацияяьіц кщьиінмн. Зерттсу кіріспе, торт тарау, к,о-рмтшіда, ддебтттср тівімінен туради. Фонетика грі морфология ’

мзсєлелері каралатшдннтан, диссертация "Cos курамьіндагьі тарихи фонвтикальш; оегерістер", "Байьіргьі тубірлер меи коснмшалардмц да-мун" атаяатш еяг беліиге белііщі. . -

. ДИССЕРЩШЩ НЕГІЗГІ МЗМУНУ

Шумиртьщ Kfpicne белімінде такмриптьіц еарулігі, обьектісі, нерттеудіц мацс&тй меіі міндеттері, гьшьіми жацальїктарьі, теория-лнк явне практикальїк мациви т.б. сев боладн. ВеіНдік ерекшолік-тєрі болганднктан, осіросе оерттеу ддістері єглйй-тягяяйлі баян-даладьГ. ' .

* І-тарау. Даунссиа дабьістар сзйкестігі. Тіліміпде белгілі ' бір сов турліше дьібистала б/?реді. Анайда иундай цолдаммстпн олардкц ішкі семантикасмна ешкандай оогеріс енбейді, одеби тіл-дв де, диалектілерде де тепв-тецдік палаші сактайди, коррелятті тон HYP an, бір-бірімен жарнса омір сурзді. Магинасн бірдей бол~ гаяьіман, дьібисталуннда айнрматшшгьі бар лексемалар чіл білімін-дє фонетакалнк варланттар деа аталадн. Барй.чнттас совдер езара сан аиуан дабьс сойкестіктнрін етзеді. Солардьщ арасинаи зсірв-се сев баснндаги дибне алмасулари ерзіше кзвге ттседх. Мьюальї, здоби тілдегі есвптіи сандн білдїретіи "kys" соєі жергілхкті оейлеу тіл інде - "ддав", "дуо",'"йгв", "кееіне асьш тас орнат-

ша, алтай доуірінде туркі ттлдеріндегі дж ялдымен й-ге айнал-

ган, койін жекелеген туркі тілдоріндз кайтадан дж=ге еагерген

/Абдуллаев, 1967, 194/. Сонда: дж г^> й жане дж ~ й дж ■

схомасы шыгади. Г. И. Раметедтгіц иікірін кейінгі алтаистер мен

1 ' • , туркологтар - Н. Н. Поппе, И. Маркварт, К. Г. Менгес, Г. Дерфер

*

толнк колдады. АляПда Рамстодтті жактаупшлардьщ болжаыышц гьиш-

ми нєгіяді долелдері жок екендігін, жэне оныц туркі тілдері фо-

нетикалык жуйесінін заіщшшктарина сайкес келмейтіндігіи Н. 3.

Гаджиева мен А. М. ІДербак таи басып керсетті.

Сез басындагы й ^ дж ж т ~ д — ч ш с

сайкестігіне ерекше кеціл бэлген галым царашай-балкар тілініц

маманы Ш. X. Акбаев болды. Ол евініц 1963 яылы Черкесск кала-

сында жарык керген "Карашай-балкар тілі, диалектілерініц фонети-

касы" атты ецбегінде осы сайкестіктіц архетипін й фонемасы ,

доп есептейтіндердіц жорамалын бутіндей нєгіесіз деп тауып,

кемшіліктергн гылыми жолмен бултартпай дзлелдеп берді /Акбаев,

1963, 68-94/. Сонымен катар оз тарагтшіан тьщ уйгарым, каца. бол-

жам жасады. Бул оныц аса ыждагатты тарихи-салыстырмалы верттеу-

лерініц нзтижесі ЄДІ. • V

"Тілдер мен диалект ілерде ушырасатын сэв басындагы кавіргі

дауыссывдар, - деп жавады Ш. X. Акбаев, - тарихи тургыдан бір

фокуста - дж 'дыбысы тоцірегіндє тогырланади. 0л-увак уаідат

бойынаэр тілде дамудьгц авіндік жолдарынан ете отырып, тілдер

мен дналектілерде зр турлі сипатта к&лыптаскан, осы Бамангы

барлык сэйкестіктерді берген" /Акбаев, 1963 , 81, 88/. ■■

' ** . "Алайда дж - ец екелгі дыбыс, дыбыстардьщ евгв турлері со-

дан пайда болган деп айтуга болмайды. бйткені туркі тілдері

дауыссыадарыныц курамында улц элеменггер удайы кебвйіп отырган,

ягни, катаїїдар унцданган. Сонау вямяниагы йэа басындагы катац-

дардыц к?>Л'арня цлтчц ч дыбы'.’ыяон толыитнрура болиды, сонда Нап!рг1 в&мангы сев о'асяядпц ы еэйкест Ьст^р, туптеп келгенде осы дыбыстан’шыгады. . .

Няраетырылгая дауыссыядардщ е!( ескгсг ч деп танысак, мынадай скема тгвуге бблады:

* с/с'/

------> П"/Дк-

баев, 1963, 81, 88/.

Ш. X. Лкбаевтыц болжамына карсылык б!лд{рген шк1рлс'рд1 ттркологиялы^ эдебиеттердон кеедест {ро гшмадык.. Сев арасинда ' айтылып кетканЫен, А. М. 1Дорбактиц шна бтр тужи рымы жацаяшл

• < * ^ 8ерттеуш1н}ц пайдасына шешмедт: "Сои басындагы ^ £п-'

V -У . • ’

... сэЙкестхгЬ^ц архетип} катац /кутпт}/ дауыссыв, бэр!нен бурын децгелок фокусты катац болтан деп ойлауга глкен нвг1я бар, зри не, бул жерде аффрикатты да толыгынал шыгарып тастаЯ алмпймыэ'.' /фрбак, ОТ, 1974, М/. ,

■ Сей^п, 111. X. Акбаев Г. И. Рпмстедтг!ц-идяясын тлгер: да-мытты. Аталган сзПкест}кт,щ архетип: дя аффрикаты гана емес, тй/ч/ аффриката болуы да мумк}н оксид}г I жв!пндг: ой айтгы.

■ ■ Ш. X. Акбаев та мэсолен1 сщ шешв алкады. Б}вдщше, сэг> ба-сындагы й ~ дж ж т <~^_Д ^ ч и с о- а... сайкес-Т1г1н1ц квне формасии табуга тырыскаи окышстнлардыц бэргне тэн мотодикалик кемшглхк мынадп деп бглег-пе: олпр. белг^лт бтр фонеманн немесе аффрикатты гана архетип деп таяиды да, калган рефлекстедцз содам орбттуго тырысады. Ал бул елеул}-елеулт ка-тэл1ит0р зпберуге экол:п сокти. Сонымен катар токтес, эр тек-тос сэйкест^кгердхн ажирагылмауы да бутан кор г всер!я тиггвдЬ

Iвдену барысында туркг т1лдерждегч сов басындаги оси б}р жумбац сайкесачктщ 61]) емес, б1рношо аффрикаттан лайда болган-дыгина б{вд 1ц аник ковтьпв кеттЬ Ыииали, ципшак тмдерЬщег! ж дибисшшц дж аффрикаты нчгтвшдо* якут тШнде с диби-сыныц ц/тс/ аффрикаты арцасында, царатай-балкар гШндеН а дибисиниц да аффрикатиниц даму и нзтижесждв /т.с.с,/ калып-'тасканы аян болди. Ал а^фрчкаттарднц басын уйистиратин архетип алтай дау!р5нен елдехайда эр; нететж, ка8!рр{ туцгыс-ианчжур, моцгол, туркх т:лдертнд« калдигы сакталган ервкше курдел} фоне-тикалик кубилне болип ипжты. '

Цавтргч Т1лдерде тс/ц/, 'гш/ч/, да, да, у'с'/с}/, д'в'/р/ аффрикаттары.мен /тй/, <^./дй/ дибыс т1ркестар! сакталып отир. Олардиц курилдаына лит! навар аударсак, олардиц вота доц ежелгч дэу}р,це тглдегг болггл} б{р курдвлг аффрикаттан игыккан-дигин ацгарар ед1к. Дэлелдвп корел1к. .

Академик 1.Кецесбаев: "Каа^рН кавак т!л1ндег1 унс!а Да-тац мен уяц/ фокеыалар ауп-яубшеи косарлашп келед1; арб1р ца тацш'Ц уяц сицари болады: п - б^_ф -_в, т - д, с_- в^_га_-_я!’

/Кецесбаев, Муеабаев, 1962, 263/, - двп жаоады. Бул айтилган •гуяырымныц дффрнкаттарга да цалиаи бар. Сонда тс/ц/ -_дв, тш /ч/ - дж, т'с'/с/ - д' ъ'/р/, ^/тй/ - с// /дй/ жуптарц туа1лед!, Ежелг} дэу1рде турк! тШндэ сев басы цатац дцбыстардаи бастал-ганы гУркологтарга .. .ц:нен пите. Уяц дыбыстар, жумсак айтыла-тын м1ц1шке дауыссывдар кей1Н пайда болран. Денек, тс/ц/, тш/ч/ ец иск! аффрикаттардиц катарина катада. ^/тй/ дыбыс т1ркес1н}и «урамцццагы П дибиси - эпянтева. Бул дибыс т{ркес!н1ц де уа-цит нагинад кенйсл1гг бар. Ори себепт! ол ц, ч аффрикаттары-ниц татарина тура алмайди.

8рб1р ?хлд}к кубылистц синхрон и ялик ка не диахроциядьнс ол-

патгамг.сьі бірдеП болмайды. Мысалга ц аффрикатын ісазіргі тур-гыдан т мен с дыбыстаршыц органиквлы1.; байлалысынан тузілген, ч аффрикатын' т мен ш ,дыбыстарыныц жымдасып кірігуінен ікасал-ган деп тїсінємів. Тартаи тургыдан осылай деуге бола ма?.Сонау бар вы двуірде бір-біргне кірігє салатындай т, с, ш сиякты жа-лац фонеМалардыц болуы мумкін бе? Усак; дегеніміпдіц взі аффрикат дзрежесінде емір сурмегеаіне кім кепілдік береді? "Еягаїгі вамандар тілінде тілдгк элементтер казіргідей саралгиібагаи, -деп жааада белгілі галымдарымыэдыц бірі Т. Кордабаев, - дыбыс-тау, сейлеу диффувдь болган. Кернекті галымдарымыэдыц болжамда-рына Караганда-, дыбыс тілі пайда болуыныц’басгапкы кевецінде кавіргі тусінігіміадай /астын сыегая 6fs - Б.СТ./ жзке дыбыс, сев, сейлем дегендєр болмаган, ягни дыбыс тіл! атаулыньщ кай-кайсысы.да сейлеудін бастапкы диффувдьі /элементтерт бір-бірі-нен жокеленбегеи, белінбегем/ турінен оны жене элементтерге белшектеу, даралау принципі аркнлы дамыган" Дордабаев, 1983, 202/. Есте жои ежелгі дзуірде калац фонемалар кок болгандыктан ц аффрикатын і мен с=нііь ч- аффрикатын т мен ш=ныц косынды-сы деп айта алмайшэ. Оларды толасеыв дамып келе каткая тілдік злементтердіч белгілі бір девецдегі белгілі бір ввеносы гана деп тусінємів. Баска севбен айтканда, аталган•аффрикаттардыц зуелд9М~ац табигаты солай болгалы cescis. . .

Даму логикасы мынаны мегаейді:, тс/ц/, тп/ч/ оффрикаттары кейінгі дауірде т, с, ш сиякты yeas: дыбыстарга болініп жате а. евінеи бурынгы деуірде, соб кок, евінеа курделі аффрикаттщ ку-рамына енген. Одан арі тарюстщ терец койнауыт баргон сайда дкффувды элемёнтке расуга тиіс. Булардіщ овгеру,-кубьиу дина-микасын кааіргі'еаманнан ежелгі дзуірге карай билайша корсету-ге болады: (фонема —-г аффрикат —* курделі аффрикат —+ *.•<

—? диффувди элемент. Негурлим ірі бвлшектіц орташа бэлшеккз, орташа болшектін усак болшекке ауысуы - тілдік даиудац диадек-тикалык вацдшшгы. •

Осы ваццьишкка арка суйєй отырып, тс/ц/, тш/ч/ аффрикатта-рын ежелгі доу.ірдегі бір курделі негівден пайда болган деп байымдаймыв. Сонда курделі аффрикат дегенімів кавіргі тусінігі-' мівдегі єні немосе одан да коп аффрикаттиц бір кевдегі органи-налык куралды косындысы больїп шйгады. . •

тс/ц/, тш/ч/ аффрикаттаршшц есте жон ежелгі дауірде авара кірігіп, курдолі аффрикат курагандыгина мынадай далелдзрі-мів бар. Біріншіден, булардыц курамындагы ■ т дауыссыаы еквуі-не де ортак, екіншіден, афФрикаттардьщ екішпі жапсардары с мен ш тектес. Артикуляциялык-акустикалык жагынан бір-біріне лакын: "с - тілдтц углы астіщги курен тіспен жабыспай, яуысуы-нан жасалатин фрикатив, бір фокусты /децгелек сыватты/ катац фонема; ш - тіл алды тацдайдыц алдынги бвлегіне яуынтауынан ждсалатын спирант, екі фокусты катац фонема" /Аралбаев, 1988, 52, 55/. Шыгу терміні бір болгандыктан, бір-біріне емін-еркін ауысады. Мысалы, шуйінші - суйішзі, нишк - юісик, иаиак -насад, а^шкан - а^ыскан, т.б. щ г-> с сайкестігі туркі тілде-рінде ец жиі кевдесетін сайкестік. Булар аффрикаттардьщ кур*-мында" турып та бір-біріиен алыаса бервді. "цэцэк", "чечек"/ше-шек/ сиякты с э вдер де ц йен ч ауысканда /олардьщ алгашда елементі т екауінв де ортац болгандакіан/ екінші злеиенттврі о

ыен и гана ауысады.

‘ ,

Екі злементініц де твктестігі свбепїі тс/ц/, тш/ч/ афф-'

ч - '

рикаттаршиц бдсын коесак, шнадай формула шыгады: *т/ £ /. Курделі аффрикат деп отыргаиымыа осы. Будая у аффрикатыныц' да, ч аффрикатыкцц да артикуляциялшс-акустикалык касивттері

гг .

югырлалып тфбылук тиіс. Ллойда буп ишотев&гик курделі аффри-каттьщ оаііідік касиєттерін, сапасын адап-алшратып бере алмай-. мыэ. Себебі, екелгі дауірдегі ер дыбыстьщ тсалуындагы, ісолда-нылуындагы карцынин, белсенділігін, айтылу кушін,'алсівдігін, соешшцкылыгын, уніні еуенін, алмктыгын, аЙ1<ындылыгын, иемес-кілігін, куцгірттігін, yh мен салдырдыц ара катысын, тагы осы сиякты ерекшеліктерін білу mymkih емес. Нааіргі тілдерде сац-талган дыбыстарга нарап, оньщ фонётикалык курамын гана багдар-лауга болады.

Сонымен .тс/ц/, тш/ч/, де, дж, т'с’/СІ-/, д'и'/Jb / афф-рикаттары мен tj /тй/, cLj Jj$\f дыбыс т.іркестерініц курамындаги

7 - ец ескі фонема больш табылады, оньщ аллофоидары - т', д, ді Гипотєвалик курделі *т/ | / аффрикатыныц курамындагы б ївге белгісіа, */ ~ / дыбысы уакыт ете келе с яэне ш дыбыстарына сишраган. с*ныц аллофондари - £ь_в', с' ; ш=ныц аллофондары - ж, и'. Ал Й - протееа, эпентева.

. Гипотевалик *т/ - / курделі аффрикаты цандай-кандай даму, жолдарынан отті? Тарихи евгерістерге ушырай келе одан канша аффрикат, «анша дыбыс ербіді? Диссертацияда осы'сурактарга толкц вауап кайтарылда. _

■ К)юк,артып айтканда, осы курделі аффрикат у&кыт ете келе тс /тацбасы - ц/, тш/тацбасы - ч/ вффрикаттарина болінген. Ндтац дыбыстар угеданган дауірде булардан да, да аффрикаттары тага ажырап шнадан. Туркі хальщтараниц бір тайпаларында тс/ц/, да аффрикаттары бівго бзлгісів окстралингвистшсальп;, лингвистика-лык себептердян одан op і жіціпкерген: даца сапали т'с'/арабша тацбасы -Сл /, д'о'/арабша тацбасы - S / еффрикаттары пайда болган. Ец социнда бул аффрикаїтардщ дыбыстык нурамы ыдырагая, калац фо но кал ар емірге келген. Бас наша айтнанда, санатланган

барлык аффрикаттяр екіге жарьиіган да, олардщ бірінші яапсар элемент і жябмсыцкы т жало оный аллофондарц т, д' мулдем тусіріліп айтылган. Соцгы овгерістердщ вві ком дегєнде кейін-г.і 5-6 мыц жылдыц шаыасында болгалга уксайды. Ал кавіргі тур-кі тілдерінде сакталш калган аф$рикаттарды реликт ретінде ка-растируимыэ налет. , '

Мина косте соа басындаги тс/ц/<-^> тш/ч/’^-> тії <-~тЙ <—дв дж~ дй с~т' с'с^ д' а'о-'т с- Де-' с ^ ж г~ х ^

кг— г<^ Г о-1 С 8 г~ т сайкестігініц ежелгі дауірден

хааірге дейінгі букіл даму жолыл керсете алады. %

• тИ —

22/а/-

аь -т ■

К —г/ал тай тілдерінін “ “ диалект ілерінде/

к —-» г/алтай тілдерінін

диалектілеріндз/

-----+ Ь/башкурт, туцгыс-

" “ манч. тілдерінде/

г ц/алтай тілдерінде/

-----с/хакас, якут тіл" перінде/ з/турікмен тілінде/

~» до--------- --------» в/балщурт, татар,

"• карат.-балк.,

, аверб. тілд-де/

-------;--------♦ д'в/башкурт, ТУрік-

мен тілд-де/

-♦ с'/чувап тілінде/

— т1 с/бадщурт, турік-

* тш/ч/-

тй

дв

мен тілд-де/

ДЙ----------♦ й/кене ТУрКІ, 0ГЫ8,

~ карлук-УЙгыр тід-

дврінде/

-■* и/чулым, хакас, са-" ыр ті; * ног.,

- ш уйгыр тілд-де/

-♦ д/каа., ног., кара" Кала., тат.,ошпц., К. татар тілд-д*/

---------► ч/алт., тув., тоф^Г,. 1

хан., чулым, шор, тат.,кырг. тілд-де/ джДырг., к.-балц.,

' ' еаб, диал., тат.

. ' диал./

Мэсалэнщ туркологилда дурью шешілуіне жув жыл бойына які

парсе ксдиргі болип келді. О ниц бірт - когарыда атап еткеніміа-дей, бір гана фонемами архетип деп тану, екіншісі - И, й эпен-тевапарына иэн бермеу. Егер оптай тілдерінде тй, дй дыбыс тір-кестері кавірге дзйін сакталып калмаганда, б і а де эпентеэаларды ацгара алмагон болар едік. Осы кевге дейін архетип саналып кел-ген й бар болганы сына дыбыс екен. її - ете оагермелі дыбыс болгондыцтая, оныц мурагерлері гана. - х,_к, к, г, г кавіргі тілдерде сакталып отыр. Гипотеаалык *ч/ | / курделі аффрикатын есепке алиаганныц есінде туркі тілдерінін пгыгыс хун бутагы уиін

- *тс/ц/, батыс хун бутагы ушін - *тш/ч/ архетип бола алады.

Тарнхка белгісів аса ежелгі дзу ірдеп', одан біршама кейін-гі‘дзуірлердегі архетиптердщ туркі тілдері арасындагы белінісі шшактигаяда шнадай:

* і/ % / ~ алтай семьясына жататын бук іл т ілдердє.

*тс/ц/ - шитые хун бутагына жататын туркі тілдерінде.

Оищ ішінде: •

а/ тс/ц/ - хакас,, якут тілдері.

а/ *тЬ/тк/ - алтай тілдерінін диалектілері,

• /башкурт тілі/. • ’

б/ *т'с'/д'.е'/ - чуваш, /башкурт, тгрікмен/ ------------— ^ тілдері..

в/ -*дв’ - карашай-балкар, /бащурт, татар,

• — авербайжан/ тілдері.

/ти/ч/- - батыс хун бутагына жататын туркі тілдерінде.

Оньщ ішінде: '

- а/ *тй/дй/ - кене туркі, огыв, карлук-уйгыр

■ тілдері. ,

е/ *тш/ч/ - алтай, туса, гофалар, хакас,

"• чульїм, шор, татар, кыргые тіл-

дері /реликт/.

б/ *да - казак, ногай, каракалпак,, /кыргыв/,

— татар, башкурт, кырыы татарлары тілдері.

Бул бвлііііетй Н. А. Еаакаковтиц ішайси^мпа^йлоина сай-кис шглмейтін кейбір туотар баР* ?Рта дауірлерде їУркі халщ-тариниц мидлЙ арАлаоканш есепке алсац, иундай ауьіткулардьщ болуи вацдьі. Ккінші жагииал, галшииц туркі халшстариниц туис-цандигика бяИланисти тогітастирра/і неотесі злі де ж«тіле тусуі тніс. Оми булхашаПгин аац ретінде цабмлдау кавіргі гилим тала-бина сойкес келмейді, '

Бівдеи буршіги верттиушілердіц ішінде Ш. X. Аибаев сзй-кйсїтіктІЦ архвтипін ч деу арцшш ішндівда бір табші жацинда-гші. Алпйда букіл туркі 'ГЇлдйріидвгі сайкестіккв катисти. дн-бистар ч*дон таралди дегені кате вді. Галшниц а4фрикаттар да, же ко фонемалар дл толипшаи й-г'в ауксин кет ті де ген і де шшдицка жаііаспаЯди. - ■■■-

Уацит нагинам алгнида тс ти тії г— тй дй дя Дві-'- т 'а'с^ і д і — с с- а ш ^ ж й о- її х

о- к н (V.- Гг. г в'-— с ■£ 'о- д'—и. сайкесгірініц ар-ги -гектарі вкігв билінаді: тарнхка дейінгі кєкіцдєі’і архатип-

тер ^/атап яіігкалда, гиштввалиц *'г_/ | / курделі аф^рнкати, ода» баліцге» "'їс/ц/, *тш/ч/ а^рикаттарьі, л'тЬ Давіргі Іау-рагерлері - іс, к, р, г/, **гП /цавіргі цурагері - й/ дьібмс тір-кеетері/, тарихи кааевдвгі архети гітар £*~ т'с'/с1і> /, уд'в'/_1> *дй, х'дяу'. іЗуелі цецек /шЙШйК/с-3. чочвн'/шешек/ тур інде гана тілди карінгс тапкал сайкгзстіктвн бгкіл туркі тілдерінде тарифи даму барисшіда їш жуврй тарга жаца сапали сайкестік пайда болган ./Диссертшіиида булардіщ толик іівімі берілді/. Буті,.са-

лиотирран, салгастиргаи аагдаїїда кчв кялгел взрггеушініц пер)

Шітаді, Соііимі;н сов баг.индари Й дж ~ ж г- і г^д і>ч^В

. . “ " - “

г~ о С-- в... сзйкестіі’лііц архетиатері аннкталди деп есвпт^Й1* мів. Таїїиі її дину асоли ашилгандмк'гші, буя «ИДІ пікір *аласо^'*у«

дырмауга тпіс.

Аф^рикаттрдьщ дат сапали фоисК'трга •-'.глаґ’ аЯналгпнип мына схпма корсете алади:

I/ *т/ £ /<Ґ>ТС/^ 2/ lvc "* Th З/

' J ш '^>ти/ч/ ■ ' |тш --У ТІЇ '

тс:' --?• др та ~+ д'к ' Th дЬ тм —» дП

'с 6/

- д

'> -jc

- 4/ /тс -* т'с’Д^ / 5/ _

х {де -•» д' а'/ Jb / 12.

7/ • ' 8/ тй-<* 9/ ДЗ-<:£§ І“/ №

И/ лв<& «'йЧЇ. W »<{ м/{Г;^г

' Соїіда кааіргі туркі гілдоріндегг . т, г', д, д', с, с', з, а', ш, я фонемалары аффрикаттардьщ кураминан болініп шнгып калып-таскан дыбысгар болып шыгада.

Дорьгта келгендс, туркі тглдеріндегі /ониц гагнде казак гг-ліндегі/ текгес /генезисі бір/ саОк^стіктердіц уаын сады мына-лар: т/т'/со д/д'/; с/с'/^ s <-^ ш ж; у г-> у <^_f/u'li'/r<; п го б_со в; h_ro г'- г г; н о-» и с"->м; р <—? л.

Оеылардыц ішінде - t/tVoj д/д//І с/с'/ 0-> 8 r-О Ш «'О к сэйкос-тіктерінщ аргы тегі тс/ц/, тш/ч/, Д8, ДЖ, Т'с'Д-И) /» д'а'

/3 / аффрикаттары болганы/лен, бул аффрикаттардан найда болган евге толып жаткан еойкестіктер бір-бірімен тікелсй ауыса олмай-ды. Олардыц тікелей ауысып турган сиякты кбрінетіні к.аяіргі тургыдан алдаши. Арага мнццаган шлдяр салші, бір бунактая /ввенодан/ бір бунаада: етіп барып ayискан. Мисалга дол осп аф-фрикаттардан пайда болган т_о-> а, т д_г^._с, д

о--» ш т.б. сайк.естіктері тектес /генетиколык/ сайкестіктер емсс. Тілдіц дамуы барнсында аффрикаттардан белінген табигаты эр басда дыбысгар сзйкестігі. Ал тектес сайкестіктер - бір но-

гізден тараган горкіндес дибдотар. Васкаша аЙткамда., белгілі бір тярихи фономаныц - дифіїюренциацияга ушираган аллофондары. Сэз вариалттярыш.’Н бірто-бірте толикканды соаге айналатины сиякты, аллофондяр да бірте-бірте тольпданды фонемага айна-лпдм. Аф^рикаттардыц курамынан орбігендіктнн, біркатар тек-'гг-'с дыбыстпр мен ар т>?ктес дпбьстар тектес сайке.стіктердіц плсинда ісарастьірьиїдьі. ' '

Туркологилда токтос /тэркпщэс/ сайкестіктер мен ар тэк-тес /козд-?йсок/ сзіїї^стіктзр аяыратыла царастырылмады. Муныц озі ірі-ірі мотодикалыН.кателіктер жіберуге акеліп соцты. Мы-сплы, р <>о э, л >-^11 сайкестіктері геневисі бір, теркіндес сайкестінтяр садалды. Осцдан келіп р оо в сайкестік-

терініц даму механиамін айкындауда алтаистер мен тгркологтар кгрдолі' арі аса киын маселеге колщты. Олар ец алдьшен л мпн р=дыц, ш мен з=діц кайсиси хронологиялык жягыння бірінші т^ндігін исшуге тиіс болди. Галимдардиц біркатари бул сзйкео-тіктерді яжелдон-ак жарыспалы деп таныса, біркатарьі чувая, ' моцгол тілдеріндегі л мен р=»ді бурын пайда болган деп есеп-тейді. Керісіншо, туркі тілдеріндегі в мен т»ні ежелгі деп санайтындар да табылды/ Авербайяіан галымы А. 3. Абдуллаевтыц севімен айтсак: " ...по вопросу рг^в в алтаистике существует три точки врения: І/ р/Ув. /Клапрот, Шотт, Авшариц и др./ 2/-р в /Раыстедт, Діштриев, Поппа и др./; 3/ в го р /Богородицкий, Радлов, Гомбоц, Бенцинг, Серебренников и др./ /Абдуллаев, СТ, 1984, №3, 36/. Бул айтылганньщ, эриие, л сайкестігінв до цитысы бар. .

"л мен р»діц иоцгол, ту^ыо-ыанчяур тілдерінде, туркі: тілдерініц ішінде чуваш тілінде есте кок еокі еаманнан /та,-рнхка дайінгі кеавцнвн/ келе шткандыгынолардыц у адат ето

КРЛе Учпгягап ТУрГП Т}л,П/фГНДО В ^ йуЫСМП к«ткоцд{-гЬ) tщv^"к^тj алкало? Г. И. 1’амсгпдт нгттед'здк '

Г, И. Рамс'гедт,г}ц гылыми болжамын туркологтарднц, монго-лис,терд}ц жамо алтаистердЬ* басыи. К0гш{л1гг колдады язне бао.-тылыкда алды. Н. Н. Поппе гана л*ц{ц ек} тгрлг айтылатынын мойындай отыра, л!{ц1икол{г)не гетман келт!ред1, ео тарапын&н ол и1цгике омес, катац спирант болуы ыцтимал ,цеп туспалдайды. И. Н. Полпенни осы болжамкяа, аеын-аулак 9вгер1стер ецНее отырып, Б. А. Серебренников тэ косылады /Серебрянников, СТ, 1971, »1, 16/.

л мен р»д!ц и ыен е»Г0 еягеру Сагытына ув}лд!~кос1лд1 карсы тургал галымдар да балды. Турк! т{лдер1ндег1 ш ыон о моцгол, туцгыс-малчжур, чуваш т!лдор}ндег} л мои р»ден алде-кайда еск! деген жорамалды туцгыш ре* айткан татар галимы В. А, Богородицкий’ед1 /Богородицкий, 1953, 107-109/,

р_г-о в сейкест1г1 Ж0н1ндег1 В. А. Богородицкийд1ц коры-•»ындысии К. Г. Меигео толык колдайды /СИГГЯ,.1984, 280/, Бул яор&малмеи М. РясянешНц п!к1р1 да ундесед! /Рясянан, 1955, 141/. ,

, 1 В. А. Серебренников турк! т1лдер1нде жуан дауыстылардан Кв1Ни шц5ике дауистыларцыц колуI мумк1н емео екенгн ескэрте кел!п, фин голыми Г. Рамстедтт1ц елоул! акау «{бергйн^н аяшп айтады. Кор1с1нше, эв: чуваш ?Ши1ц консонантном! жалпы тур-кьшс в*н.}н р*ге ауысуга мумк!нд!к берот1н1но анык сенэд!.

. Адам мен кануардьщ табигаты <Нр-б1р1нен Кйкшалыкты белок болса, р мен ё“ИЫц табигаты да б1р-б1р1нен сониалыкты бдя'зк. р - т1лд:ц уш тацдайга д!р!лдоп тиюден ласалатын виб-рацияльк ауыв 'Колды сонор фонзма, е - т1л рш астыцги кгрвк т!скй жуь'суынан жасадатын фрикатив, б!р фокусты/дэцгелак сы-

ватты/ уяц фоі'"мп, р . солоры рта, лсмесо а улцн pro оя уакитга пумспа(!ды. Вулордн бір-біpin? ауысада'доп оссптоу тур-кологилдя калнптаскап стерсотиптіц /катып Налгал угымлыц/ эсо-РЬ ’ ‘ ■ ‘ .

Сон,цп. річ)8 саИкостіг} капдяй яолмви тувілгєн? Бугая жяупп бчру, арино, 0!(?.П емвс. тіл інде "дгв", "кто"

/сан, жзнв "судя «ув«" тірквсілдпгі "лпго*>" етістігі/ вариант-тары дго* сзПкйстігЬі курайтшы белгілі. Тгркологкяда му-ньщ гоошімі тпбылгал! дк аффрикятыныц екіге жарылуы 5 жэно я фолемаларын бороді. Ягяи: дж-<^^/даггв го дувдав/.

Yвыи сонар коня тарихта лффрикаттар гяна омес, дибыс тіркеоте-рі де eitin? жарнлуы мтакіи. Домек, pro о сайкестігі деп югр-гонімів рв дибыс' тіркясторінвн паАда болуы збдел ыктимал. •ЛлаНда муны долеядейтіндей пакты аИгац бар ма?

Біпдіц бакнтьмшгга <5ірен—сараи .болса да тілдік факті сав;-тдлнп калыпты. • . ' .

арсвл - "рыжий"; ареал оач/рыяив волосы//ДТС, 55/.

Квле ттркі тілілдчгі "ареал" сойініц каеак тіліндегі угы-®j'~ "кыеыл-еары". "Ареал" - біріккел сэа: арс + ал. "Лексика-даты тнемдчу кубылысы" атты тараушада конв.вамаида с, т ды~ быстарыныц сея басында жиі тгсотінів, "оттщ жалыны" тіргсесі-нем ыкшамдала колій ?г.асалган "ал" формасыкыц "кыэыл" угымын беретівдігін дэлолдеп ббрдік. Сонда кона туркілік "ареал" се-оініц туп нускасн - еарс +_ал мыиадай магнна бероді: "сарс”

- "сары", "ал" - "яыгыл". ОлаЗ болса, рс' дмбыс тіркесі'- та-рихи факт. . ■

"Керсет»" етістігін' ка'оіргі тглдердіц тургысыиан кор І-сет** дэп боледі. "Кар-ді" ттбір, "сет-ті" журнац д-nt сссптой ді. Тарихи тургадан: коре + ет» /<зта ~ журншда аИітгаг» ко-'

мекші етістік- - В. С./. "ііорші" де; керш +' і. Бр факті де, кипо турісілік "КЄВУН=" ДІЇ бір к^здегі коре ТУбІрІНІи "кор=", "каэ" болып екіге жаршіганьш айгактайди. /Орис тіліндогі казаться /кзріну/-еоаімон салыстирициз/. •

. • чер /чуа./ - "колени" /Ахметьянов, 1970, 70/;

■ тіве - "асик жілік пен ортан жіліктіц туйіск&н буїш туси";

■ тірсск - "жан-жануарлардоц артки аягы мон адан алгішщ 6у-' ‘ гіліп жазилуына кажетті сіцір". ‘ • - ;

: Сеиантйкаліщ ааын-аулак овгеиоліктеріно карамастал, оси " уш сеадіц де боретін ногівгі мапшаси - "тгз'?". з соПкос-

тігінй ешкім шак келтіре алмайди. Олай болса: тірсск

, борвая - "охотничья собака с острой длинной мордой и длик-

' "ними тонкими ногами" /Ожегов, 1904, 53/; аудар-

маси - "таци пт" /ОЦС II, 1978,_67/;

-бор - "жумсак ак топырак, эк тастнц бір турі";

боа - "акшыл кылац тус". . ’ .

' | Егер тавыныц тусі негіеїнен бое болатынин оскорскк, орис тіліндегі "борвая” /таеи пт/ сові туркі тілдерінон,ауыскад кірме сев болады. Ал айда сеедіктерден "туркі севг". дёгон бсл-гіні .ушмрата адмадыц. Себобі, эте ертедегі дауірде єну і ьщти-ыал. Кевдойсоїі сайкастік болшй, ашк туркі севі екені альїктал-'саі борв*діц "бор", "бое" туріндє екіге белінгені факті. ,

■ Букіл туркі тілдерінен, оніщ диалектілерінен, ыоцгол, туц~ гыс-ыанчжур тілдерінен кец келзцде івдестірсе осы сиякгн тіл-дік матзриалдардщ б.іршама табылатыны севаів. Пікірімівді дз-лелдеу.ушін авірге жогарыдагы меліметтер де яаткіяікті дєп есептеймів. , • ' . ■ - , г ' ■ ,

■2-тарау, Лекоикйдагы евгеру мехаливидерін айцьндайтын бает ?ы-басти ваццылыцтар. Тіл - унаиі овгеріп, дашп, лютіліп оты-

ртть-ц тарики категории. -Кет1лт-ушталып калнптасу процпсг овд{-Р1№ш дурм :ЙД1,. сыртк,ы факторлариен катар белгШ б 1 р шп еяц-дьиьгктарга бягынздь;. Мундай паццнлыктар 6ук1Л т:лд1К жуййнх камгумсн ка'тар оннц шагын-шагын жгйелсргн де гске цосып отыра-ды. 1шкт даму зшдалыктарыныц лпксикодагы корп!1стер1 - 08 ал-дына бгр шогыр. Солярдыц ец неггэгглергнгц катарына унемцоу . зя!(Ы, синглрмони/шин ааряалтгар, флексия кубылысы яатяды. Иро-тоэг/шк, эшнт'зяалнц дыбыстардыц да .сеа эагертушглгк кабмет! куштг. ' . '

' Токтос, 'эр токтсс сэйкоспитерд! эцгше еткеНде протееа-лщ, эгюнтозалык дыбыстарга соцтЙ ете алмодык. Себеб1,.се6 басылдаги Л .-^о да к >—> т <~о д ^ ч г- в с э... еэ'Й-косттгппц арх^тигн бгр гасыр бойына табылмауыныц басты купия-сы ось! синоЛык, кисткрмолык кызмет аткаргон элсменттерде жат-кал болатын. _

, Ттлдш фактчлорге Караганда, ' й> у /аллофондары п,' б, в/ жэнг? Ь /аллофондары х к, к* г, г/ дыбыстары тарихка белН-С1з ггкелг! дау1рдон бпр! протезалык, эпенгезалык цывмет атца-рып келедь 1Сеагэ-корш1п турга'н сына добыстарды айырудан гб-рх тарихтъщ терпц койнауывда пайда болган протеза, эпентева-ларды айыру элдекайда кинн. Солай бола турса да, цолда бар де-ректер, сына дыбысгардцц фончтикалыК табигатн мынадай ой.айтуга мумк:чд1к берэд:!: турк1 Т1лдяр1 флективтхк курылымнан полисин-тэтик-члык курнлымга ет^р дэухрде у, й, К дыбыстары кыстырмалык, сыналык ккпмэт атцара бастагал. 0йткеН1 дауысты дыбыстарра аяк*-талатын б:р буь'нды тубхрлер кэп дауысты дыбыстан бастолатын б{р буынды туб!рлер тюркос шайтшганда дауыстылар б1ргн-б1р1 ытыс-тнршс уш!н протеса, гэпэитеоа палат болган. Лл флексия дэухрш-де дауысиадарда дауштшардыц ышстнруы вавдилык болатын. Ын- _

салга. бас ур*/бас піп кур^їїаді. тбынди/ шдедіиен кас&лган ей + А +■ ур* /магынаси "силдарь"/ *їіркес± екі совдіц косилдиси болып есетеладі. "сы" тубірі "синь»;" угымил берсв, "ур»" етіс-тігі кимші-прсщестіц жувдгв аскаїшн сипатгайды. Бул кане тір-квс и мац у дауыстьшарьшщ бір-бірілв кадергд жасаыауы Yiiiiii й эпентевасы болуын талап етоді. Тілде сацталып калган кайбір фактілврге Караганда, одепкі кееде у дауцстысиниц ал-динда Й, а дауыстысиныц алдинда h, и дауысшсыниц алдинда у ггротевасц /эпелтаваси/ турган.-Севдердщ, дауыстилардиц ке-бевіне, тары-баска толші жаткал себаптерго баЯланусти бул вац-дылыи; бувилып катке». Дёгеныен нуниц івдері злі де бар.

j С^Йлеуші калан да тілдік аленанттердіц айтуга жаціл бо-луцн, сойлеу органдарыла куш тусірілиеуін кевдейді. Туркі тіл-дерілдегі ундесу вацц --ОСЫНЩ айкин бір мисали. Вул айтилган-ныц Улемдоу вацина да цатыси dap. . '

Лннгвистер XIX гасырда-ад унеццеу вацина навар аудара бастады. Алайда олар муни эр турл і тусініп, зр турді багалади, Бівдіц байкауимиеша,' унемдеу кубшіши тілдіц букід жуйєсін -фонетикацы да, лексиками да,ыорфолопшш да, синтаксисті да камтиди. Алайда бул заедшшк тіл біліиілдв -зр турлі тврмилдар-М9Н а'галиа жур. Ыис.алы, ол фонетикада "аливия", "апокопа", "Гаплология" деп аталса, лексішада - "метонимия", ыорфология-да - "сіцісу", "кіріккел севдер", синтаксиста - "аллппсис", ;

"толыысыв сейлемдер" деп аталади. Тугітеп келгелде, унемдеу процес інде тойда болатші соцгы нэтижа - белгілі бір дыбыотиц, 0уццішц, сеедіц, тіпті сейлеміііц киснаргылии, ьщшацдалин айты-луы, Б і ед і ціле, битирап жургел їнрминдардіц барлигшшц бісин ко-cun, улеццеу ваци дап маган дурне, Муниц аьі бір жагинан унде-су,' уіссату, ваиинон лішпшатіисадик, уНласім чеабади. Р.кіішіі жаги-

нан, оте ыкиам. >

Соадіц тіл тогйесівдсгі ец басты кьшметі - номинативтілік. Сов наддай ясолмен, калай жасалса да куятын арнасы біреу - ол, туптеп келгенде, эаттыц, нарсеніц, логикалнк угьім-тусініктіц,. снн-сапаньїц, куйдіц, кимыл-ковгалыстыц т.б. атауы бола аладн. Осы собепті тілдегі барлык еацдшподар бірі К9П, бір} ая даре-жедо лексикадан да керініс береді. Эливия, апокопа, гаплология /буындардыц тусіп калуы/, метонимия, сіцісу, элипсио кубылнста-рыныц сеадік. дурамнан да табылуы осыныц айгагы.'

Унємдеу - елелгі дзуірден ноле даткая тілдік кубылыс. Ды-быстардай, буындардыц бірте-бірте Тїсуі сесдіц формасыи адам -таныгисьэ дэрежеде еагертіп лііберзді. Туыскан туркі тілдерінде-гі лексикалык айырмашылыктар ец алдымен ыкшамдалу, кыскару процесі натияюсінде пайда болган. Диссертацияда мысалга келтіріл-ген "огуллак" С9ВЇНІЦ "лак" болып тулгалануы, "урагун" севініц "у" турпатын алуы киыннан гйцілгє умтылу вацдылнгыньщ ассрі оте куілті болгандыгын корсетоді. Жискару» ыкшамдалу туркі тіл-дерініц аркайсысындп ар-турлі болгаядыцтан яэнэ муниц вві сан-даган гасырларга соеылгандыкган белгілі бір севдіц сан килы морфологияяьгк-фонетикалык сипаї алып ттрленуі, гсубьиуы тіл та-

• ряхыныц-лгамгсі болып осептеледі. Ндипа езгерістерге ушра'ганы-мвн, щті эгимологиллыц сергтеулер жургівілгенде, ондагдн дериват тубірдщ ол бастегы.формасн бір гана тулга болып шыгады.

Уисмдэу садимся катар тіл дамуынщ эсге де ааіщнльщтари .«ап: ■ дыбыстардьщ евара алмасуы, ауысу.ы, нцпалдасум натйжесін-де бір^бірінз уксауп» катшуухрдщ уяедануц, уявдардыц ^атавда-‘ нуы, яуан дауыстылардыц яіціїпкеруі, жін[ілікелордщ яуандануы, тагнсын тагылар. Осы- сиякты ішкі факторлардмц барлнгы «ииалып сзядіц сырткы тулгасын езгертіп жіберетін кєЬдер д-> болада. Му-

ниц сир'гшда. зкс?ргшшгЕИстикадык факторлар таги бар. Севді бу-рынгы калпына келтіргенде булардыц баршасы толыгынан есепке алшуы'кажет. • ’

Унамдеу вацц тарихи жавба ескерткіштерде де, ^авіргі іур-кі адеби тілдорін,це да, оныц диалектілерінде де рвінщ івін цалдырган. Сол івге тусіп, тубірлердіц, косыиш&лардыц ец алгаш-КЫ кУЙі ндндай болганин болжамдауга болади. Севдерді, цосымша-ларды калпына квлтіру аркылы ата-бабаларымы8дыц-сонау есте жон; еокі ваманда евін поршаган ортаньг калай кабылдаганын, сана-се-s їм і кандай дэрежеде болгандыгын, е'мір-ті.ршілігін, тагьі баска

кадір-касиеттеріи ой елегінен етківе аламьів. Реконструкциялан-

і ■ ■

га^ злеманттердіц тілдіц даму., евгеру, калыптасу гарихын білу-де ;де аткаратын киеметі ушан-теців. Осы сєбапті диссертацияда унемдеу вацина елеулі орин бвлінді. Оныц басты-басты принцип-тері ецбагіцівда басшшьікка алынды. .

Туї^ьіс'-манчжур, моцгол, туркі тілдері /кец келемде алган-да орал-алтай їілдері/, галымдардьщ пікірінше, жалгаыалыликка /агглютинацияга/ кешгіестен бурын полисинтетикалщ немвсз аыорф-тик куйді басынан вткерген. Ата тілдіц калыптаскан курылымы бівга беймалім себвптерден буеылып,.к&йта калыптасканная кейін севдіц магыналыц тутастыгын сактау ушін сингарнонивм вацы емір-га келген. , . . '

' Сингармодавм алтай тілдерініц ішінде туркі тілдерінде таксы сакталган. Сзвдердіц фонвтикальщ, фоноыорфологиялык курьшы-оы эр тілде ар турлі болады. Туркі тілдерініц видвріна гала тан сипат - даунетилардьщ ундесуі. Белгілі фонетист Э. Жуніс-бековтіц аньщтауц байьшта, оингармониам іргелі куршшыдын-типо-логишшч кубшшз ретінде їУркі тілдерінде і’і дыбысгарды бір бу-тін вїіп уйымдастирадц, сойлеу агыниндагы ар совдіц шекарасин

•ишп туряда, сонымен бірге сов жасаушящ кнгмст аткарзды /СИЛ 1991, 60-78/. Сингармонизм цубклысындо. зсіресе дауыстылардьщ орны ерекше. бйткені, ол дауыссывдармен бірігіп буын кураПды, буындардыц жалпы сипатын айкындайды. ,

Тіл білінініц соцгы жетістіктерініц натииесіндє сингармо-низмді напір дауыстшардыц гала ундесуі деп карамайды, се о і;у-рамындагн дауыстылардыц да, дауыссывдардыц да бір фонетикалыц комплексне бірігуі деп ту с інзді. Баскаша айтданда, сингармонизм дегенімів - буын цураыындагы дауысты дан дауыссыз бірдей катыс-ты болатын тембр бірлігі /Молдова, ВЯ, 1966, $2, 61/.

Туркі тілдерінде, оньщ ішінде капак тілініц соодік'цураыын-да осы вацднлыкка багынбайтын, лексикалык магынасы бірдей бола турса да, тгбірлер'і бірде тіл алды, бірде тіл арты, бірде апгкк, бірде кысац дауыстылармен айтылатш соодер дэ бар. Дауыстилар-дкц сингармонисм вацкныц ыцпадынсыв евара аукоуы - бїкіл етркі тілдерін иамтитын тарихи кубылыс. ■ '

Сингармониллыц парианттар мен параллельдер тіл арты иемесе 7}л алды дауыстыларыныц'колданылуына карай I/ яуан айтьшатын соядер, 2/ яіціпке айтьшатын сездер болнп улкєн екі’топка болі-неді. Мысалы, оигл - эио, адам - ажім, і;аудьіра?» - кзудірв», убнр-лы-шубырпы - убірлі-итбірлх, кары •- карі т.б. Сокшен катар оларды атаК) дысац, еріндік, еаул ік дауыстылардьщ элмаоуларына карай да айырып-ожыратуга болады. Мысалы, ашык-кысац: балды^ла*»

- былдырл.оя, дардаП - дырдаИ,-ожар - оиыр т.б.; еріндік-евулік: дурілде=» - дырьцде^; одара!1= ~ одіре!-Ь, булан; - былак, тулкі -іїлкі т.б. ’ . ;

Сиигармониялкк варианттар м@н параллельдердіц туркі тілде-рі тарихн тшін цзиі кьшада: бул кубылыс коне тубірлор мол фон<’-

каларда буршга калпына келтіруде мзтодологиялмк шгннан ас» . ,

ерокше роль аткарады. Муны тіл алды да/ыстылары аркылы аЙтылатын севдер ыен тіл арты дауычтилары аркшш айтилатин со едерд і оеара салыстьрганда ашк байкаймыв. •

'Гарихи жавба ескерткштердегі "коп", "пары", "куйат", "ку-наш" севдері кавіргі кавак тілінда - "кеп", "карі", "кун". Бу-дан ец алдымен багвы ваыанда жуан дауыстылармен айтылган сез-дар каеіргі кевде жіцішке дауыстылармен айтылатыны байкалада, Егер "коп", "кары", "куйаш" свадарін ата туркі тілінен калган калдык деп есептесек, к дауыссывыныц, оцыц уяц варианты г дауыссывыныц кейінірек тарихи даму.эволюциясьшда пайда болга-иын ацгарамыв. Соныыен катар шсалдардагы у V, о е, а а дауыстылар сайкестіктері де кене ваман мен жаца ваман-ныц жемісі. "Нуйаш", "кунэш" севдері орта гасыр ескерткіштерін-де жарысып журсе, "кары", "карі" кааіргі кавак тіліеде жарысып жур.."Цуйаш" савін кавір оныц жіцішке варианты "кун" ьгыстырып шыгарган.- Деыек, жуан вариантты севдер мен жіцішке вариантты севдер біршама уадыт жарысып журеді екэн де, жуан вариантты жіцішке вариант бірте-бірте ырыстырып шыгарады вкен.

£ Тіл' алды- дауыстылары аркылы аЙтылатын севдер мен тіл арты ' і 1 ■ . ■ дауыстылары аркылы аЙтылатын севдерді евара салыстырганда тагы

мынадай корызгынды жасауга болады. Тілдердіц кисапсыв увак уа-■

•,кыт бойы даму и нзтижесінде тіл арты, тіл ортасынан аЙтылатын

дауыстылар да, дауыссывдар да тіл алдына карай ыгыскан. Сев

о . ■ '

жок, бутан табигат жагдайлары, адаи оргацивмініц евгеруі /ала-саруы, кішіреюі т.б,/ эсер еткен. К,иыннан оцайга карай уытылу вацы'да бул ретте бейтарап кала шшайды, .

• Ежелгі туркі дзуірінде кавіргі тілдврде жіцішке аЙтылатын сввдердіц мулде болмагандыгын, олардыц жуан варианты гана код-данылгандыгын бівдіц ваманышвга каліп жаткен тарихи жааба. ес-

кер'ї’кігатор канткысь'з дзд<?лдо!5ді. Мнсалы, "Ларянгы, баршасн, тн-гтс, тугсл" дегон магыка боретін "бері" евві, "лисы жеткен, Kaj тайган ядам" мзніндегі "карі" севі ескерткіштерде бірнцгай "бары", "кары" формасында пайдаланыляды. Сондпй-ац "эс ipg кывыл тез оцар" фразеологизмініц курамында, кездесетін "ете, аса, . тим" угымын беретін "есіре" - "асру", "дамді, нзрлі; тіл v И і-ретін" угымын берєтін "тзтті" - "тат'лы". Ескерткіштерде буларт-дщ да жіцітке варианты жок. '

• Ыждагатты зерттеп, жіті тексергенда туркі тілдерінде /ониц ішіндє казак тіліяде/ жіцішке дауыстьшармен айтылатын барлнк сездерді тугєлгє жуык атам вамангы яуан калшна келтіруге эбден . болады. Вйткені жіцішке естілетін сездердіц кэне луан формалары бір туркі тілінде болмаса, екіншісікен яки диалентілерінен, ту-ракты соз тіркестерінен, вдам єсіидері мэнжэр-су аттарынаи, таріки сскерткіїлтердєн, тары баскалардан табылып жатады. Йіціи-ке парианттыц .жуан варианты кей ротте кевдеспеуі де мумкін.’ іМундай жагдайда яуан вариаїїттьщ архаиомге айналып, букіл туркт тілдерінен пшгып калгаїіьі, немесе одам тяныгь'сыз дарежеде еягє-ріп кетяені болып табылады; Орта туркі дзуірівде - жщішкедау-ыстылар цалыптасцан кезеддє лайда болган яіцішке тубірлердіц жуан варианты табьшуы «умкш ем ас. Саншеи катар m Пес і белек т_ілдерден еніп, эбден сіцісіп кеткеи создер де бар. Жуан вари-антын іздеп латпас ушін оларды да еселке алмай болмайды. Осы-лардьщ Сарін »н иен інде ажыратцанда сингарыониялык .варианттар кен параллольдордіч табпгата толык аньщталпды. " • •

Дорыта колгсвдо, туркі тілдерінде /оищ ішіндо кааак тілінде/ цураішнда яіцітею дауыстылар келетін соядер, болмагак, деп толук сеніммон айта аламыэ. . '

Сингармояияяых яаряанттар мзи лзраялельдердщ тіл таріг.сн

■м

vmin таги С ip t.idiii ішішда: окслгі диуисшшдрдш) :#аца сапали дауыстыларга. налай айшиїгаїшн дал гшиктайди; ирситип дауисгы-ларды тауып алуга комоктесоді. ■ ■

ЗУркі тілдорі тарихка Селгісіа ожилгі доуірді; флексиялик, куршшмди басьшал еткерген. Ыундай куршшмішц басти ерекш.-лігі

- тубірлсрдіц бір гана дауисти м»;л Оір гана дауыссиздал тура-тиидиги. Лиіігиистшсгиіик едебийттсрде мунда!1 морями "силлабо-фонема" доп атшіади. Силлабофонема ата тілдо арі буин, op і сев, арі фонома цизметін аткаргал. Бірломг силлабофонсма оаара омоншлдсс болгаїїдьіцтин, олирдиц курамилдигь: дауисти да, дауис-оив дакитаП тіл індегідей ар гурлі сншіди айтьшгал. Силлабофо-неыа иагцналарыл іикі флексия турлиндірплі. Болгілі бір дауцс-ти дибыстыц дауиссив дибиетыц алдыада яки соцында колу і, тусі-ріліл айтилуц тати баска комбинациялык аагерістері угим, тусі-нікті житківуде шешуші родь 'аркіїргш. Най дьібиска калшаликти . акцент ббрілуі ішкі флексинни ретраи отирган. Кдаіргі тілдерде-гі турлі-турлі екпін - ес?е жок ежелгі дауірдогі акцентология-ішц калдйктары. ЕжедН моке-дара дауыссив дыбистар ваттардиц, нзрселердіц, киыыл-^оагалыстиц, куйдіц, сші-сапа, ка'сиеттердіц атауы б.олган, Ал даудот^ дабьістар ар турлі семантикальїК'евге-рістерді, реці^ерді жатоісгеа. • .

Осы баяндалган epejgnojiіктер ка-віргі тілдерде еге ав, жар-' тымсыв дарежеде реликтДалдик/ per інде сакталгал. Гылши курт-шылыцтыц келешекге ішкі флексияны мойындайтынына саніміміа вор.

Флекоиялыц кевецніц алгашкы дауірінде, колда бар малішзт-терге Караганда, буьнныц цурилыыы бар Долганы ыынадай бодган:

Г, ГС, СГ, Ец курделі силлабофонеиа -'дауысты дибыс + курделі аффрикат /мысали/у +і*т / £ / немасе , *> / £ / + *у/ кооынды-сылан турган, Бул ГСС, ССГ архетипін тувєді.

Фл^ксиялмц курнлш. доуіріиіи'фонемалпри кандаП болган?

І. Дауисти архифонемалар -- va, *у, уи.

II. Даупссыо архн-фонемалар - rfh, *н, *p. Гипотеаалык *т / £ / кгрдолі аффрикаты дауыссыо архифонемялардьщ катарыня космлады. Сонда ялгаспкы дауірдо бар болганы жгаті-ац элемент емір CYpreti. Булардан баска / осывамангы/ фонемалар - аталган архифонемалардыц аллофондары. -

Сандык оогеріс эркашаи да сапалык евгерісті тудырады. Уа-кыт оте келе пса ежелгі алтай халыктарыныц /онщ ішіндв туркі халыцтарыныц/ лексикасн толыгып байыды. Муныц ов! грамматииапыц курылыццы кайта калыпгастыруды талап етті. Флексия дзуірініц орцына полисинтетика дзуірі келді. Бул дзуірдін басты ерегапелі-гі - силлабофонеиа морфема болып турацганады. ^Зартты турде силлабофонеиа формалары уан, ■"'ун, -‘'им, ^на, *ну, ^ни делік. Бул ретте лексикалык магына _н дауыссыпында турады да, дауне-тилар оган амыктауыт,’пыскцтауыш кнвмнтінде эр турл г рецк жа-мяйдм. up рецк, ер косымша ион кейін лексикалык магнна дэреже-сіне жетоді де, -/ан, 'ун, “ш, *на, 'ну, *ни формаларын жакодеке морфомаларга аПналдырады. Лексикалык магыланы бурынгыдпй талгып дауыссыо емес, дауысты мэн дауыссыз ооара жымдаса бір-лесігі йеткізетін боладьі. Мысалы, .iwsipri кездегі от, аг, af; т.б. .силктиД ’ .

Полисинтетнкалшс Нурылнм дегенімір тубір тіл. болгандмк- ' тан, бір етбір морфема мен екінші тубір морфема цабыса .тірке-еєді. Корфзкалнк сипат алган силлабофоиеыаныц еяара тіркесуі эр ттрлі гілдік цубылыстарды тугызады. Коп жагдаЦца екі силла-бофонема бір-бхріне ещісіп кетеді. Муныц опі казір мулдем" лойылып бара тт^ан’ пая социндагы /рт, рс, нт., «с сияцты/ кос дауыссыодардн емірге зкеледі. Соньтмен яатар сіцісуден СГС »>э~

не ГССС /ыысеиш» у+р+тс, у + р + тш/ буындари пайда болады.

Бул теория бойыша, цавіргі туркі.тілдеріндегі кез келгеи СГС -

окі дербес силлабофонеманыц косындысы. Сондыктан олар ке + л,

ке + т,жа+н,жа + к сиякты белшектерго вавды турде белінеді.

Дауыстыга аякталатын жана дауыстыдан басталатын ^мысалы,

* на ман *ан, ’“на мен *ун^ екі силлабофонвманьщ /гасырлар

бойына/ кірігуі екі турлі жолмен отті. Біріншісі логикальщ ек-

пін кай силлабофономага тусуіне карай: *на + *ун .--V *нун;

*на +*^н —* *нан моделіеде калыпгасты. Екіншісі смллабофоне-

маныц екеуіна де логикалык екпін тускен жагдайда эпентовалык

/сина/ дыбыстарды калкт етті. Вйткені екі дауысты тогысьш, бір-

біріне кедергі жасамауи керек болда. Й, у, іі дауыссывдары дал

осы міндетті - сыналык міндетті цавіргі еаманга дейін аткарып

келеді. Бул ретте шартти форма *на + іі + ал, ’•‘на + Ь + ун си-

патында тіркеоеді. К,ай сына.дыбысты пайдалануДь сев курамындагы

дауысты нвкеое дауыссые фонемалар шешедг. Вв ваманымы8дагы тіл. І . дік кубьшыстан мысал: И аса ца^іасиниц атауша и косымшасы жал-

• ' ' • *“ І гануга тура, келгенде у эпентевасын талап еткен. І^ожа Ахмет Иа-

сауи бабамывдыц лакан аты осылайша гайда болган. '

3-тарау. Губірлер мен косымшалар арасындагы сабактаотык.

Тарихтьщ увына бойїшда кейбір тубірлардіц шылауларга, журнактар-

га, жалгауларга айналып «алыптаскандыгы тіл біліміне бурыннан

белгілі. Бул процестіц «андай сипатта «алай атетіндігін «авак

тіліндегі соц лексемасы вдемі бейнелай алада. "Арти, ащры,

аягы" деген магынада "соц" - дёрбес сев /мысалы, социынан ерген

жалгывым; соц болса да, 04 болды; кітаптиц соцы/. "Бір нэрсе-

ден кайін" деген магынада - шылау /баргад соц, айткан соц, бір

кУннен соц/. Аталган тілдік элемент ауивекі сейлеу тіл інде фоне-

тикалык ввгерістерге ушырап, журнак тэргвдес колданылады /барга-

сын, ггйткаоыц, кдргеоін/. Келтірілген ішспл, бір жагынан, соп тубірініц носимиага /сояден тылаугя, шлпудон гяуриакка/ к плаї! ауысатындыгын айкь'н тянытса, екінті яагынан, лексикалик магына-ныц абсгракциялалып, грашатикалык магынага 7ласа алатындагнн ацгартады. Ал айда осылайша мен мундалап туратын, оцай саралау-га тусотін тіл болкюктері ав учырайды. Тубірлердіц мыьщаган гшлдар бойы цосымшаларга айналу процесій алып-айкьшдау арНайы арі шдагатты асрттеуді талап етеді. Плімівде шылау, журнал, жалгау болып кеткен, грамматииаланган канша сев бар? Олардыц еркайсыснныц еагеру, калыптасу яолдары кандай? Бул сурацка то-лык тгауап цайтару ушін лингвистердіц злі до увак уакыт бойына шугылданунна тура келеді. Вів диссертацияда цосымшалардьщ ёц жиі колданвдады дегеидерін гана сурыптап'алып, оларднц даму эволгоциясын пакты фагстілер негіоіндо ашып керсеттік.

«ьі£/яір/. Бул курган каяіргі цавак тілінде дербес севдер-діц курамында кездеседі. Губірден айырып-ажыратуга келмзйді. Мысалы,' дабыр*/дац-дУЧ• у-пу/, топыр/кеп болып шналган топ, ыгы-зшгн халык/, ксжнрДокты'к;, усак-туйек калдык/, тапсьір=/бір істі бірзуге міндеттеу, яуктеу, арту/,_шыжгыр»/майдй кыаган ыдысца салып еріту, кывдыру/, мщгыр»Дер беті кайнсу, кобел, мола», калтяу/, «уаидыр*Дуалышца белеидіру, шаттандыру,- мээ <?ту/ т.б. .

®ыр/»хр/ яурнагы коне туркі тілінде =ур/ яУр/ формами-да /салпына келеді. Ол нец йашурды /ДГС, 247/ /Ол ватты жасырды/. Осы сеШіемдегі йашур* казіргі катак тілінде жасыр*.-СондаЙ-ак кандур* —^ кандмр», Наг дур» —•» ялудар», Патур= —жат- _ КЫ8=, онгудз —■> Унгір, отур* —#■ отыр=, тог,ур= —л тудыр= /Шя-тоз, 1974/ т.б. Будан оріндік у дауыстысыяыц езулік ы дчумственна ауискпшн кереміа. Казак тілінде цурашнда «ир/*ір/ кур~

наї’М <5ар барлик савдер осиндай фонетикалик евгеріско уишрап ба-puti калиптасцан. •

Кавіргі тілдерде 'губір савдердіц кураминда кеодесетім *ир /»ір/ яурнагы - таріші тургццал аса байырги ^ур етістігі. Бул етістіктіц ежалгі дауірде колданилу мумкіндігі ушан-теців болди. Г>ір-біріне уксамайтьш дербес локсикалик магшіалар оси дибистик комплекстіц бойьша жинактялдьі. Ойткені лекеикалык алементтердін тілде аса кутац каваціндо, кавіргі сан салалы етістік тубірлврі-ніц чсок кввіндв осыл&й болуга тиіс-болатин. Аса байырги *ур етіотігініц оси еаианги /арі негівгі, арі кемекші пишет аткара-тын/ етістіктардіц кев келгенініц дерлік орнші басип, ато икем-ді жумсала.алатин кабілеті кеие туркі жавба еекерткіштерінде сак^алып калган. '

Тілдік фактілерре Караганда, Аурш аса ежелгі туркі тілін-де саусакпен санап алугаболатиндай тубір етістіктердіц бірі. болган. Муйьіч кавірге дейін лекеикалык ыагшасыиыц аса кип, тір-касімділік кабілеіініц ерекше оралымди болып келуі оси себептен. Сеедік куранныц бакина, граинатнкалщ курилистиц ка тілу і це бай-ланысты бул тулга уакит ете келе евініц бурынги кыаметхнен ай-рылган, магынасы таршган, ваго совдермвн байланысы да шактел-ген. Тіпті лекснкалик магинаси грамматикалык нагината уласып, Кемекші севге, журнакка айналып кеткен.

Аса ежелгі *ур= етістігініц даму жоли шлтдай болгаи:

■Нрі тубір—* елі тубір; негівгі етістік —* кемекші evictік; кемекші етістік —* тірі яурнаї! —?убірге сіцісіп неткан елі «урнац}. кемекші етістік —ввгелік етіс; кенакші етістік —-з-шак кврсеткіші. ;

»ша/юшв/. Бул тулга тек к<ша есіишвніц «ган/иген/ ауріщчі-пан квйін косылады да, курдел і формант їувєдіі Ц&гьшаси вшьілиа-

ган. Втркчтар туркологтар муны кеноргеи барыс с опт1г т дрп тус г-Ч('д1 /Таджиопа, 19'.’3, 233/. '

Каяац ттлшде »ган тулгалн есшше «та лурнагымон косы-лмп, мо эг }л багкныцкклы сабацтас с о Плен тсайдя. Сойт{п, басыц-цы сыцарда аПтмлгаи ойдыц мепгтл}н бхлдтрод}, окига болмысын уакыт к<зв<?Ц1 жагшаи айкиндап турады /ЦТГ II, 1967 , 207/.

Б{здЬ?пе, *»та/=ча/ шурнагыныц барыс септ}г!не с-шцандай да цатысы иод. ШектеулКлш мэп есхмше яурнагыныц табигатынан нано стктгктсрдЬ} лексикалык магынасынан шнгадн. Ал аша форманты мевгхлдхк мэпд1 бтлд}ред{ де.уацыт шамасын аПкындайды; Осы се-бепт1 цавац т!л1ндег1 /т{пт: кыпшяк тобы тглдпр!ндоГ1/ «ган тул .гаем »с1мшен1ц устпш цосылып, мевггл багнньпщылы сабактао сейлем дасаПтын »ша курнагыи ебден абстракциялангал иаи/гсун/ тулга-сн Д';п туспалдаймня. Мепгтл магыласин беретде осы себептен. Шан тулгаснннц "кун" г/агинасын берет1НДХГ1 дау тудьтрмайды.

. =н/»]/ мои =н. ЦаяхрИ кавак ттлхпдэ тэуелд{к жалгауыныц

III жапчшц яекешс турпиц формасн - «н//«1. Б1рак муныц »сы// *С1 варианты бар.' Дауыссыэга алкталган тубхрге <*ы//*^ тургн-дз; дауысткга алктолган туб}рго ™сл//г>сА турхнде жалганады.

Ка01рг1 турк1 т1лдорхн щ цаП-цайсысында да тэуелдпе жал-гауы УШ1НИ1 жагыныц толык формасы »ьш//=хн, -сын/У=С1Н атау с?пттг1нде чолданылмаЛды. Сондай-ац иоафеттх тхркостердэ де н д';>бн.;ы тгсгргл1п айгилады: г.яысалга атау септ!г1нде "таудыц ба-

сын" деиейд1* "таудац басы" дейдг. Турнх хальщтарыяы^ ата-тегг К'олдырган яапба муралардьщ ец еокхсх - орхон-ешеей ескертк1ш-торхнде шылаулардач» кемзкшх севдердхц алдында келген жагдаЛда тэуелдхк жцлгаудыц ушгнш} жагнньтц толык формасы - гцн//«га, атау сегЫгшде де сацталып налгал. Ммсалдар келтгрейгк.

Тецри йарылкадукьгя учун вэуи кутум бар учун каган олургл

/Гзцірі жармлцагалдыгынан, овімшц бакшим бар болгандыгинан каган болдым/./Айдаров, 1971, Жі/. Осы сойлемдегі "Йирылкаду-КШ учун" шшаули тіркйсі тауелдік жалгаушшц ушінші жагында тур. Себебі, І жак - йарылкаДукым учун, II жак - йарылн;адукыц Y4YH, III жак - йарьшкадукші учун. Цавацшага "жарьшкагандыгы ушін'1 болып аударшшды, Буцац аффикс дурамипдаги «и дыбысн-ныц кейін тусіп калгандыгы ашк байкалып тур.

Анта кісре інісі ечсін тег кьишнмадук ерінч огли кацьш

тег кьишнмадук ерінч /АлаЯда інісі' агаси сияцты, улы акесі

сиякты іс істемаді/; каганьш бирла'Соца йишда суцусдім /Соца

ааеыгында каганыман согистык/ /Айдаров, 1971, 290, 310/. Бул І ‘ . . сейлеидерда де "тег", "бирла" пшлауларыныц арцасында тауелдік

жалгауи ушінші жагиниц толык формасы *ин// = ін/«сін/ сакталган і Тауелдік жалгауи жекешз турініц NIII жагыныц толик формасы - ■ат//*ін, *сьш//«»сін ,бо:лгандыги жанінде тагы бір гщими далел бар; 0л - коне жалгаудьщ тарнхи ескерткіштерде келеидік септіктерде гана емес, граыматикалык септіктерге де жуйєлі тур-де жалгакшт, тутас каЛпында сакталыгг калгандыгы. Ец яси і ушырай--тин "цаган" сееін ескерткіш фактілеріне суйєніп, септ'еп кере-

А. каган + ын учун .

І. каган + ын + ын

Б. каган + ын + ка

ї. каган + ын '

І. каган + ин + та

• Ш. каган +’ ын +• тан

К, каган +’ ын бирла '

Ясніше свпіелу жуйаоіна навар аударсак, ц&віргі оептвлу

куйеоінен овгеше минадай еракшелікїерді байкайшв; І/ атау сегі

тігінде н дыбысы тусіріліп айтылмаПды; 2/ аТау септіпі. та-бнс септігі, комектес септігініц корсетціші бірдпй /ал тіліпде к*>ган + ы, каган + ьі + н, каган + и + мец/; 3/ Ілік септігініц жалгауы тяуолдік жалгауьша уксас - нн /кавак тіл інде - =ныц//*н щ/. Будан арі диссертацияда табыс жвлгаунннЦі тзуелдік жалгауларшінц І, II жацтарн налай пайда болганднгн Дг?Л(?ЛДЙ/ІІЛЄДІ. •

»»у. Бул ?кур1*а1^ кэв келген ЄТІСТІКК2 устеле ОТЬфЫП, Іс-ки мнлдщ, ковгплыстыц, т.б. атауин білдіреді. "К^імьіл есімдзрі" деп аталатим категорняны тудыратын косымшалардьщ «атарыпа жа-тади. • • '

Коне туркі ляяба ескерткіштерінде увюрасатнн »уг//«ук, =іЛ7/=нк коснгашпрына аякталгаи совдердіц іріктеліп альшган піагьін гана тобы тіл тарнхм упій аса мацыоды мынпдаП корытынды-ляр тасауга мумкіндік бероді. . .

. І. Адуг --- вдыг/аю/, балуг балыгДала/, торуг ~ торыг т.б. Бариаптторн сріндік у дауыстисыньщ еоулік ы дауыстысл, па айналуы ерте зяманда басталганин керсетеді. Егер »ыг/У«ык косымпаларыма аяпталган стістікторді °уг// «ук туріндо‘кал пына келтірсек, кателеспеймів. Дазіргі яапак тілінде конверсия колымон .етістіктен сын есімге айналган "сншк", "жаоык", ."то-лык", "тыньщ", "ясатык", "артык" сиякты толнп жат^ан сердорді ^сьь'уг, ^жабуг, -.*толуг., *?тынуг, ^-жатуг, ^пртуг формасында реконструкциялпугя збден болиды. , , .

2, Дазіргі цагак тілі когармдагы кубылысца корісінше, єрін-дік дауыстыны саі'тап кдлса, олор коне тазбяларда еаулікпен ай-тыладн: ел у еліи/влу/, аау г- аяыг/аоу/, т.б. , =*уг// =»ук

яурнагыннц аса экелгг лурпаїс ек-знії! тануда бул да - досымяа аЕ ГОД. '

3. Лгрук ауру, нкы!' агу , булганук г— былгану, койуг Г'-' койуДою/,- Иоруг Г', кору, т.б. пяраллельдер кона туркшк г дыбисшшц унемдеу зациныц икгтлимон тусгп калганин созсла дэлелдеЙдЬ Демек, *=уг//**ук у. ЕНвдщ. замапишэда кимыл ес1Мдоргн жасайтин «у журнаги илдалгч даугрдг: г*уг//=ук фор-ыасинда дэл оси кивметт1 аткарран. Цаз1р барлик етгстхктар *=у журналам кабилдаЦ платины сиякти., «сто жок и-гЛГ: уадитта тур-к1 Т1здер1ндег1 барлик ет1спитер «уг//--ук цосимшасин кабил-дат он. КарапаЙим оси вацдиликти ескермеу этимолориялик В'Зртгеу-лярда улксн нател йстерго уриндиради. .

1 4.' "АлигпДоркак/, "алттил" формалари ::рто дзу!рде ки-

ыш.ес1М1Н жасайтин *уг,//*ук журшктарыниц ует}нь сол *уг//

«-ук формантиниц кайта далганатинин корсетсд!, С!рш*, бул огаш керШс аиес, турур кеыекш! севпю «*ур*диц рет, кайсиси ео!мд!г1не >»си тудгасиныц ек I реп жал глии» турганин оскерсек, алганщи “уг//=ук форыасыныц буринги грамматикалик мэншщ солгиндауы деп гус шу'керек, Осидан келгп, кимил вспоим ко-оимшаси цв-Ята ус те л ген. Орта гасир осквр'ппщтершда мол уширай-тын баргу/бару/, баигу/багу/, йатгу/жату/, кутуягу/кутилу/ /Надкип-, 1979, 115-116/ сиякти асЬшюлер мен кимш всхмдер! бар + уг + уг, бац + уг + уг, йа? + уг + уг, кутул + у г + уг. Чюдел1мен жасалган. “уг//=ук журнагиныц алдиндагы. у дауисти-су вв1иен-кеИ-1н косимша далганганда. тус1п напади /салистщшцма: кор I уг — кор + ген, -кур + уг — чур + гак т.б./- Сев со-цшдэг1! р дауиосивиниц зсаппай дорл !к уусу! "баргуг", "йатруг", "бакгуг", "кунулгуг" форыаларин шгаридагидай калига1 и. шуиацда-ган. Орти гасырдаги Йарг^г Цйп1рги кавак т!лшде - жаргы. Ке-р{схнше, кавтрг! "сУ8Г*1", "белгГ1, "суцрР, "бурги", "шалги" ;р,б. бурш СУ8ГУ, баигу, вуцгу, бургу, шалгу болгандыги дау-

сип. К, о рита колгендо, казик тШндагі кимил <‘е'іміміц формант»

-у «члнстирмалн турдо члгпнда г.ирактоу колданшятен «*гу»дпи емес, от.іоті!п« таппяП устплптін -уг//*’/к тулгасьшпи паґіда болдьі домоішіз. ' " '

5. Вія кплтірген тіяїмдпгі бул + г + ан + уц /бплгалиш/, кар + ар + нг Дар яго/, йуг + р + уг /жугірг іга/, тяц + с + ук /тпцсик/ сввд'зрі «уг/Дук формацгьжнц бірн»шо яурнантаи кой-ін косила алатьтньш коре «тез, кур +• /у/г + ак Дургак/, *зл + /у/г + v/г/ + сип /олгісів, мацгі/, ал *■ /у/г + /у/г + гил До~ рнккнл/ создері коріс інше атол ran форманттан койін бірнпшв ко~ сьімша яалгана платнями бяйкатадн. Ежелгі *>уГ/У=ук коревткіші-ніц оси аса икемді касиоті сан алуан даца форманттар тугьіпу’га себопиі болгян. МьГсалм, "кур" тубіріпе тлганган «уг яурнаги-иьщ соцгьідьібнсм г 93ІПЄН кейінрі дуриакка нгьісші кеткен.

Осм собситі "пар і гак”, "тц + гак", "тол + гак", "тещ + гак", ".кат ( как", "саг і как” т.б. создерінщ кураіашдагп **гак,

«как форміати яасалган. Есімшеиін »гаіі аурнагн мен буйрнк раПднц «тин журмагнна' да. г ооьшайша кгьгсжан. "Дьір + гкш",-"бар + гьип + та”, "муз нар + гим1' сеадерінє напар салсак, г дибисиньц пнш лурнагшт сікісіп кеткенін байкар едік. Корнта аПтнанда, пт'істікко жілганатші *!;^=г=дои басталать'Н барлнд яурнактар Дгалн, =га, *гн, =гнл, «гир, т.б./ оси тааіл бойнн-аа /*;гни ьтнеу тасіліизн/ я-лсалгзн, .

Сош«';;н' ~}’p//~Y’s '«урнагшіьщ тармхи даму барь'еннда екіго .глрь’лгаїї» '.мабір д«у туднрі.'аіідч. . . . •

Бір фоиаюїдад турати» граш&тикаліис кзрееткігатердіц барльї-гнн іуімтип силаттау, арино, бодашактии гсі. АлаИда осн іодоніс-тіц 9ї!І изгіс тілдс! ~ ата гілдс бір фснегпдан туратш грамиатч-кальт? форма бслмагам до ген коритьшдн жхсауга тольпс кїмкіндік

чл

бороді. Пикты фактілор ногтвіндо тоуолдік жилгаушмц /III жи~ Е'иниц/редукцияга уширомаган формаси - *=№ екиндігіно, тау-олд.;улі табис септігініц норсеткіші =н оси * =им=ііьщ о к і ге жарилуинал паПда О'олгандигына гшыми курлік борені в. =у кимідл есімініц толик формнси г *куг// '*“«»ук. . .

4-тарау. Кане тубірлер uqh маца тубірлнрдіц генетикалик ішкі байланистари. 'Тасирлар бойина омір сурін келе жяткал не-гівгі СО0ДІК нордаги совдердіц басим коїшілігініц айрыкша ерек шолігі олардиц каптигел туинди соадердіц уяларин, тобыц жасау-га икеццілігінде" /Лхалов, 1955, 42/. . ■

! Сипаттама тіл білімі тургисынан дэл ссылай екені рас.

Алайда тарихн тіл білімі совдік кордыц будан да болен срекшс даыу жолдаріш біледі. Тубір соадіц налай есіп-ербігеиін айкин-дау. кебінс тубір несслесініц ЛИНГВИСТИКОЛЫЦ галымныц белгілі бір саласиндаги койилисина тікелей байлоньїсти. Цысалга су, бас, оіі« лексемаларин алгаїлци тубір мо, алдо туш іди соадер ме- деп царастыруга боладц. Этимология бул сурак^а пакти жауап кайтара алады. • ' . "

Біедіц бацшаушывша, алгашны тубірлор уш турлі бзгытта дашган. Далірек айтнаада, арі фонетикалык, арі. семантикальщ, арі грашатикалык жагиНан евгерген. Осыныц натижесінде олар-дыц варианттары басца-басца сов синити угшилади. Сиртци тулгасин сактап, іштей ыагшалык евгерістерге ушьіраган тубірлор де кеедаседі. Бул, оіра, кейінгі дауірлердіц жеиісі ^'лса керек. Керісішіе, лексиїсальїіс магынаси сацталып, дибис-тьп;-морфологиялиі{ курьшиші бас наша оц алган савдер де бар. Булардыц «ай-каИоисы да жеке-жаїш тал дангалда е в і н і ц сыр-си-патын щцады. . '

Диссертацилда лєксшсрльк дамуді.щ фонологи/шя; еацдшыктпрн осш.’ріло отнрнлып, бір буиндм ак, ат, ау тубірлорініц, екі-ydi букнДы гглкын, усын, YJIIWJ1, КІШІ, улнс 0ОЄН, глца, Т!1МЫШЛС, . жпрык, жуа, кашыр, доцыо, ао, шеггртке лекспйаларнниц отамоло-гиясы ашылды. Олардыц семянтикольпс орісінє коціл болініп, onro сордормен геннтигсплын байланысн айк.ындалдн. Коне тубірлердіц дамуы натитесіндо паПда болган лица тубірлердіц уксастыктары мен айырмашылнгы вцгімоленді. ■ ■

• Голдау натитеоі мннапы корсеттх: аса байыргы тубірлордіц

эволюциялык дамун не ущ жпцтн /зрі морфологиялык, эр: фонетака-лшс, ер і- семантшсалык/, не екі жацты /фонетакалнц-секантикальпс, фонегикплнк-морфологиплш?', морфологиялык-семантикалык/, не бір жакты /я фонотикалык, я морфологишшк, я семэлтикалык/ болып отырган. Кпм« сэпдор цанша езгеріске туссє де, гяцарган тулга-ларман сабактастьггып уобоген. . . .

. Турісі т ілдерініч -тярихы пындап колга алынганнна небары

бір-ач гасырдыц бедсзлі болды,- Осы уакытщ ішінде /туркологтар-дыц аянбай ецбеї: єтуі іізтикесінде/ бурин-белгісів болып келгеи •галай-талай тілдік кубыльгатардыц сыры ашылды. Дегенмен, этймо-логиялык талдаулар біткон істен бітпегеіі істіц елі де кеп егсен-;іігін мсгоейді. . . ■

йааба иускалардац материалдары, букіл туркі тілдері, диа-пакттячрі мои гояорларн. еяара салыстырилголда сан алуан айыр-:аягу'ыктор да, лйца-катесіа уксастыктар да табьшада.. Олардкц іаоты-бастыларпн бмля!!яи толтасгырып баяндауга боладн: - . ■

I. Тарихи ocKopTKfraTopw гоно казіргт туркі тілдеріне . •яшпаЯ ортії ооодердіц арасшіда лексикалыц магынасы да, ды-» бистащ кураг.и да пгфиу.рД 'j'Tj'cpTGitf!' ушырамагап совдор бар. Ву-лар тгіоіік ?• бір псмес,^ оісі буїчщі Подип яеледі.

Біркаі'&р сеедердіц сцртки фонотикалціі пішіні бірдей болгалишц, ішкі маомуни, мзи-мягипаси евгеріски уошрап кнт-кан. НулдаЙ соадер могьшаларилиц коптірі яки авді-іги, дерокті-лігі, дериксівдігі, конеру сипати т.б. жактаринан ажиратилади.

3. Ыагинасыи сактаи калгалыиен, дибистик курнишіа озгеріс-

тер елген, тіпті адам талыгисив дарежоге жеткен элоыенттер де баршшшк. Осилардиц арасшда бір гала дибиси еегерген жарыслапи севдсір етекеїі. Булардыц барлиги дирлік генетикальц жагинан пбірлес. Т.арихи оскерткіш маториалдприн букіл туркі тілдорі-іен салистирганда бір гана дибыси архаивмге айлалгал коне сов-;ар до кевдеседі. Екі неыасе одал да коп дибыси овгергин сов-дар. де ав емос. Буларга, злбетте, алуал-алуан тіл ваццылыкта-рц эсер еткон... ■

4. Лаксикалык-семал'гикальк, фолетикалыц, граиматикалык жя-

, . ' і- ' ’

гинан тутастай дашган сеадер бір тебе. Булардыц арасы::па туб?-рі елі, косыышасы 'гірі, керісінше, тубірі тірі, косш-швсі/ соедер де бар. КеЙбір тубірлері’е бір тектес журнацтардыц коси-лу-косылмау сипати ар туркі пілінде- ар баска болып келеді. Кур-делі овгеріотергв ушыраган сввдердіц тубірлестігін, жакынднгын ааимологиялык вартіеулардіц негіеінде гала айкьшдауга балади.

б, Тарішл жавба ескерткіштерде цавіргі туркі тілдерініц \ ешкайсисцнда ушыраыайтин ярхаивм се вдер бар. Булардиц магшіаси • • --<■-• ' всі вамалылдагы тарихи сеедіктерде і(вравтілгец, кейбіреуі кол-текст арцылы їУСІніладі. Коне севдардіц біикатари кавіргі тіл_ цердіц бірен-сарац диалелтілерда сактфіип цалгал.

6. їуркі тілдер|і|іі| дрцайсцоыныц овіле гана тан дербес соедер де ушырайды, ЕЗ^р&к булардыц кепшілігі кейінгі дауірлар-де найда болгьн. ■ 1 ■ '

Саиамалапраи уи«ае'?Щ'і'&р ыен еійирмашшіицтарда туркі 'грдв-

£лнтц-і5ій білмсйтіи 6укіл тарихіл жітир. Окмлардщ барлнгыныц чыр-сыры гнліляї тургндан зедоеленіпииПінио, аііа тілімівдіц та-бигаты то лык гусінілмеПді, тілдік олементтерді бурннгы калгана кслтіру іс'і де оз яюмісін бермейді. БІВДІЦ ецбагімівді осы ры мшссятка кету жолммдагн івдоністердіц бірі дсп тгсінген ти.

Дорытынды боліде яерттсудіц иигівгі тгйіндгфі баяндалды.

Диссертлцияныц нсгівгі мапмуны мына томсндогі басылымдар-да камтылды: ' .

1. Кадок тілі ляксикасы дамуыныц.этимологияльщ негіздері.

Алматы, Сапат", 1994, Ібб б. :

2. Ахмод Нугтноки. Акицат сыйы. /Тупнусканъщ фотокешірме-сін, трапскрипцияснн, прояалык аудармасын оаспага дайындаган Б. Сагындшсоп/. Алматы, Кдвак ССР-ініц "і’ильїм" баспасы, 1985. .72 б.

3. Еяолгі дауір здсбиаті. Хрестоматия. Алматы, "Ана тілі"

І991. ГЮ б, .

4. ІС^йбір оскі тїркі ссксрткіштері мєн казіргі кавак ті-

лтндсгі араб-иран злсмснттері жайында //едеби тілініц кпльштасу тарихы м^н даму .толдары". -Алматы, "1ылым" баспасы, 1901. 157-165-6. ‘ . . .

’ 5. XII гасыр пскерткіші - "ііибаттул хакайицтыц" тіл ерек-

леліктирт //"&ск1 туркі тавба-ескєрткіштср туралы верттеулєр"» Алматы, "Гылым" баспасы, І9БЗ. ІІ6-І26-6.

6. Казіргі тілпсгі кейбір грамматикальїк ке не формалар лайьчіда Оірер се з // "Каоіргі казак адсби тілінін грамматика- ' лык, курылымы . Алмати, ДаяМУ баспасы, 1982, 72-70-0.

7. Гарихи яавба ескерткіштерді вярттеудіц кейбір тиімді

. тзсілд"рг жаПннда //"Шыгыс филологиясыныц мзоелелері . іуїзМУ -баспасы, 1985. ЕО-УО-б. ' '.

8. Унсмдеу - тіл'ганпылыгы // "Дапак тілі теориясы мен та-

рухмшц мзселелсрі". К-явМУ баспасы, І9Ш>. 83-87-6. *

9. Алтші Орда ескерткіитерінщ тілі. Оку куралы. Алматы,.

ДазМУ баспасы, ШЗХ, 34 б, , , .

П. '’Аісикзт снПннда" лічтсу ес іздігі пін -колданнлуы // "Да~ яак одоби тілі стилистикосніпщ мосслсл^рі' • Алматы, ЦавИУ баспасы, 1988. 44-49-6. ' ’ .

II. Ксис тур.чі лексигаси мои кадок тілі' лексикасн арасии-дпг-ы сабактастиіс. бндірістс. ?.7 б. . •

ЇІаПдалаїшлган едебисттерді диссертоцияньтц соцьшдагы тілі миси караіі алуыцыйга боладм.

'ВерикбиП СЛШ1іДЦК-УЛ1:

і .

Тома: Фонологические* ваколоморности раввития лексики

тюркских явиков. ,

Исторически обусловленные фонетические И ВМС ПСІІІИ я в состави олова, «вменения первичны* корней в течении веков', ЭВОЛЮЦИЯ их перехода ив одного состояния в другое, внутренние фонологический ваконы раввития лексики тюркских языков - все это является основ ним обьектом поучения данной диссертации.

В явыкв часто встречаются слова, имеющие одинаковое вначо-ние, но а раеличними пауковыми форм&ш и, наоборот, имеющие одну евуковую форму с равличными лексическими й грамматическими вначениями. Как обрааовались такие различия? Самостоятельные слова могут переходить в служебные слова, служебные слова в поело-слоги, шслеслоги в окончания. В чем причины такого функционального перехода ив одного состояния в другое? Можно ли на осноне явиковых фактов, явыковых законов реконструировать старые фориы, тиш в юс первоначальное состояние? На оти и подобные многочисленные вопросы отвечает диссертация.

Звуковые соответствия, состоящие ив согласных классифицированы но своей акустико-артикуляционной природе, способу соединения,, меагу в составе слова. Вопрос о том, как определить архетип для какого-либо определенного внукового соответствия является предметом многочисленных споров вот ужа на протяжении века. Наша работа находит решение этому вопросу. Выясняется, что по.отно-ийнию к некоторым.евуковым соответствиям ошибочно считать одну фонему аркетиЛон.- Становится очевидным, что основой для некого-рых ввуковых соответствий, состоящих ив согласных, является аф- ; фрикат. • - .

... Ташке глубже расскрыт закон речевой аконаши, ивдреило действующий в тюркских языках;, покавалы принципы их действия. Определены место и вначение протетйческих ввуков и апентев.

Обращается внимание на то, что тюркские ивикн » наватият-ные времена имели флективное строение. Наглядно укавиааотся современное состояние силлабофонем, которые в ту апоху испольарва-лись и как овук, и как фонема, и как слово. Со всех сторон рас-скривается поаішиошівь и последовательность между а го прежним и-современным состоянием-

Дціяиягу .

Subject: Phonological objective laws of loxic development, of turJcish languages.

Klatorically. stipulated phonological changes in structure of word, changes of original rootn of words (luring conturies, evolution of thair transition from one state to another, internal phonological laws of lexic development of turkieh languages - that all is principal tank of study in this theals.

' There are the words frequently mat in the language which have

the same meaning but different sound forma and vise versa having

the same sound! form with different lexical and grammatical

meanings. How did such diffarenciea formed ? Independent words may merge into link-words, the link-words into post-oyllables,.

post-syllables into ending. What ia the reason of ouch functional transition from' one state to another. lo it possible on the baain of language facto, language rules to reconstruct previous forms add tyfcen into their original state ? Thesis answers on these and numerous similar questions. . .

• Sound harmonies consist of consonant are classified by their

acouotlc-articulation nature, . junction method, place in word structure. The question how to determine architype for some

certain sound harmony is subject of numerous disputes during this century. Our thesis finds the answer to this question. It Is turned out that in response to some sound harmonies it's wrong to consider one phoneme as architype. It 'becomes evident that affricate із the Ьавіз for some sound harmonies. ■

Also it is more deeply revealfed the rule of speech economy for a long time acting in turkish languages, principles of their operation are demonstrated. Place and significance are determined for prothetic sounds and epenthyse. >

The attention ia dravm to the fact that turkish languages from time immemorial had fleetive structure. ’ ' .

It's clearly indicated the current state of syllabophoneme that in that epoch have bran used as a sound, aa a phoneme and as a word. On- all aides it's revealed the interconnection and eucceoalon between it's previous and present state.