автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему:
Франко-испанские отношения конца ХV - начала ХVI веков

  • Год: 1995
  • Автор научной работы: Циватый, Вячеслав Григорьевич
  • Ученая cтепень: кандидата исторических наук
  • Место защиты диссертации: Запорожье
  • Код cпециальности ВАК: 07.00.03
Автореферат по истории на тему 'Франко-испанские отношения конца ХV - начала ХVI веков'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Франко-испанские отношения конца ХV - начала ХVI веков"

('I D vt»

Г '!•-.

ЗАПОРГЗЬКИй ДЕРКАВНКй УНИВЕРСИТЕТ

На правах рукспису

ЩВАТИЙ ВЯЧЕСЛАВ ГРИГОРОВИЧ

ОРАгЖО-1СГ1АНСБК1 ВЦ-ЮСКНИ К1НЦЯ ХУ - ПОЧАТКУ ХУ1 СТОШТЯ

07.00.03 - Загальна ¡стор!я

Автореферат дисертацп на ядобуття паукового ступекя кандидата ¡сторичних наук

2алор1гкя-159э

Дисертац!сю е рукопис.

Робота виконана на кафедр! загальноТ !сторП Запо-р!зького держаачого ун1верситету.

Науксвий кер!вник - доктор !сторнчних наук, професор

1вон!н Юр1й Свгенович

Оф!ц!йн! опоненти - доктор 1сторичних наук, професор

Калашников В!ктор Михайлович

- доктор !сторичних наук, професор Керов Всеволод Львович

Пров!,пна орган1зац1я - Харк!вський державний ун!верситет

Ы!н!стерства осв!ти УкраТни

Захист в!дбудеться "£6" 1995 р. о №

годин! на зас!данн! спец!ал!зованоТ вченоТ ради К 068.52.03 по присвоению вченого ступеня кандидата !сторичних наук в Запор!зькому держун!верситет{ (адреса: 330600, ЫСП, к. Запор!жжя, вул. Жуковського, 66, корпус 5, актовий зал).

3 дисертац!ею молена ознайомитися" .в-науков!й б!бл!отец! • держун!верситету (адреса: м. Запор! жж'я, вул .Жуковського, 66).

Автореферат роз!сланий " " /72$Ъ/гиьЯ)_1995 р.

Вчений секретар ьМ^)

спец!ал!зованоТ вченоТ ради /Тимченко С.М.

I. ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦ1ЙН01 ГОБОТИ

Актуальн!сть теми дисертацГГ. Дана тема вперше досл!джу-еться у в!тчизнян!й !стор!ограф!Т. Бона стосуеться складного !сторичного явища-початкового етапу становлекня европейськоТ системи держав на рубеж! середньов!ччя та ранньоТ новоТ !сто-. р1Т, 1 важлива для розум!ння генезису системи ы!жнародних в!дносин початку 1тал!йських воен (1494-1559 рр.).

Наприк!нц! ХУ стол!ття 5вропа вступае в новий пер!од м!жнародних в!дносин. Процес форлування нац!ональн их держав спричинив до життя нов! м!ждержавн! в!дносини, що прийгали на зм{ну феодгльним и!жуеобицям.Почалися в1йни серед ввропейсь-ких держав за гегемон!ю в 5вроп! не лигае на двосторонньоыу, але й на загальноевропейському р!вн!. Посилення сп1льност! !сторичного процгсу в масштабах вс!еТ 5вропи стало необх!д-ниы наслгдком формування кап!тал!стичних в!дносин. Внутренне протир!ччя>"свропейськоТ р!вноваги", нест!йк!еть ТТ рамок та лише окреслен I с ть'-'рис зумовили складне переплет!ння под!й, гостру боротьбу в 6вроп1 наприк1нц! ХУ - початку ХУ1 стол!ття. Боротьба велась впродовж вс!х'европейських географ!чних кордон!в, але особлива увага в дан1й робот! акцентуеться на франко-!спанських в!дносинах наприк!нц! ХУ - початку ХУ1 стол!ття, адже саме в!дносини м!ж Франц!ею та1спан!ею в цей пер!од займають особливе ы!сце в !стор!Т м!жнародних конфл!кт!в,г що в!дбувались в бвроп!.

Багатов!кова 1стор!я зовн!шньопол!тичноТ д!яльност! держав залишила у спадщину диплокатичн! звичаТ та традиц!Т, комплекс метод!в та норм, що мають практичне значения ! до сьогодення. Саме це ! зуыовило науковий !нтерес до вивчен-ня проблем зовн!шньоТ пол!тикй"'Держав, зокре,'/а ! до того

часу, коли т1льки-но зароджувалась сучасна диплоиат!я, тобто на рубеж! двох епох - середаьов!ччя 1 ранньоТ новоТ !стор!Т. Досл!дження к франко-!спанських в!дносин наприк!нц! ХУ - початку ХУ1 стол!ття (в сфер! ы1жнародноТ пол1тики) на сучас-ноиу етап! розвитку !сторично! науки, набувае особливоI актуальном! в зв"язку з незавершен!стю досл!джень про Тх ц!~ л!сну оц!нку 1 найважлив!ших тёореткчних проблем !стор!Т м!ж-народних в!дносин, р!вня взаекозв"язку ! взаемовпливу краш Зах!дноТ бвропи в пер!од генезису та становления европейсь-ко! скстеки держав.

Ця тема е актуальною ще й тому, що франко-!спанськ! в!дносини наприк!нц! ХУ - початку ХУ1 стол!ття - це складо-ва частина едино: систейи м!жнародних в!дноскн. Досл!дження в!дносин м!ж Франц!ею та 1спан!ею мае важливе значения як для розуи!ння основних тенденц!й розвитку и!жнародних в!дно-син на рубеж! середньов!ччя та раннього нового часу, так 1 для вивчення соц!ально-пол!тичних про'цес!в в Зах!дн!й та Центральн!й бвроп! на початков!й стад!! генезису кап!тал!зму.

Ступ!нь досл!дженост! тематики. В радянськ!й 1 в!тчиз-нян!й тератур! дана проблема ще не була объектом спец}аль-них досл!джень.

Загальний огляд !сторичного розвитку середньов!чно1 Франц!!, 1спан!Т, 1тал!Т подано в колективних працях.зокре-ыа в Ш ! 1У томах"Всесв!тньо! !стор!Т"(автораыи розд1л!в е 6.0. Косыинський, С.Д. Сказк!н, О.Й. Неусих!н)*, "1сторН Франц!!" (С.Д. Сказк!н)2 та "¡сторП" 1тал!Т" (розд!л, напи-

1 Всемирная история.-М. ,1957.-Т.З.-Гл.ХП, ХХУП, XI У;

-М.,1958.-Т.4.-Гл.X.

История Франции.-В 3 т.-М.,1972.-Т.1.

о

саний Л.Г.Катушк!ною} . В них звертагться увага на деяк! м!жнародн! аспекти, характерн! риси соц!ально-економ!чного роэвитку цих краТн, проблеми !стор!Т 1тал1йських воен та поход! в французьких корол!в, але все ж таки питания про франко-!спанськ1 протир!ччя не розкриваеться. 3 позиц!й характеристики взаямозв"язк!в культури та н1жнародних в!дноснн у своТй прац! зробив п!дх1д М.О. Гуковський4.

Проблемами м!жкародних в!дноскн 1 дипломат!Т займався к

С.Д. Сказк!н . В його працях суто науковий п!дх!д поедну-еться з яскравим та живиы викладенням конкретного матер!а-

I

лу, але в них, зокрема, про франко-!спанськ! в!дносини ыова не йдеться.З темою нашого досл!дження безпосередньо стику-

С

ються роботи ВЛ. Гончарово! та С.Л. ПлешковоТ .

Радянськими !сторикаш написан! фундаментамьн! досл!д-ження з проблем генезису кап!тал!зму в Зах!дн!й та Центральна Бвроп!, з соц!ально-економ!чно7 !стор!Т, без яких було б неможливо написания даноТ роботи. Це прац! О.М. Чистозвоно-

3 История Италии.-В 3 т.-М.,1970.-Т.1.

4 Гуковский М.А. Итальянские войны и Высокое Возрождение ХУ1 в.(до 1559 г.) //Очерки'истории Италии.-М.,1959.

® Сказкин С.Д. Международные отношения в Европе в конце ХУ и первой половине ХУ1 в. //Сказкин С.Д. Из истории социально-политической и духовной жизни Западной Европы в средние века.-М.,1981.—С.14I—I56. Он же. Итальянские войны //Там же.-С.157-175. ® Гончарова В.И. Имперская политика на I этапе Итальянских войн (1494-1515 гг.) //Проблемы социальной истории и культуры средних веков.-Л.,1986.-0.134-143. Она же. Претензии на папский престол в итальянской политике Максимилиана I //Вестн. Ленингр. ун-та.-1989.-Сер.2.-Вкп.З.-С.85-88; Плешкова С.Л. Французская монархия и церковь (ХУ -середины ХУ1 в.).-М.,1992.

7 8

ва , ВЛ. Рутенбурга .

Принципово важливе значения мають досл!дження та загаль-н! роботи, що безпосередньо ¡¿ають в!дношення до дано! проблематики, а саме: НЛ. БасовськоТ, ОЛ. Вар"яв1, В.М. Калашникова, З.Л. Керова, М.А., Ыолд'авськоТ та !нших^.

Широкий спектр пол!тичного життя бвропи в перех1дний период в!д феодал!эму до кап!тал!зму, виникнення ! розвиток ос-новних вузл!в м!жнародних протир!ч в бвроп! початку нового часу розкриваеться в працях Ю.6. 1вон!на*®. В!н одним з перших показав на широкому вторичному фон! взаемов!дноскни св-ропейських держав наприк!нц! ХУ - початку ХУ1 стол1ття. Але Франко-!спанр^ке суперництво за гегемон!*) в 1тал!'! не е об"сктом безпосереднього досл!дження в його працях.

1стор!я Франц!Т ! 1епан1Т напередодн! ! вподовж всього пер!оду 1тал!йських возн (1494-1559 рр.) була ! залишаеться

п

Чкстозвонов А.Н. Историческое место ХУ1 в. в процессе генезиса капитализма в Езроле//Средние века.-М.,1975.-Вып.38.

гСн же.Генезис .капитализма.Проблемы методологии.-М.,1985.

^Рутенбург В.И. Италия и Европа накануне нового времени.-Л.,1974.

о

Басовская Н.И. Англо-французские противоречия в международных отношениях Западной Европы второй половины ХП- середины ХУ в. Автореф.дис....докт.ист.наук.-М.,1987;Варьяш О.И. Португало-кастильские отношения в ХУ в.//Проблемы испанской истории.-1987.-С.250-260; Керов В.Л. Развитие капита- . мистических отношений и предпосылки колониальной экспансии Франции ХУ1-ХУШ вв.-М.,1987; Калашников В.М. Гугенотская колонизация Флориды (60-е гг. ХУ1 в.) // Французский еже-годник'.-1983.-М» ,1985.-0.227-234; Молдавская М.А. Народные движения во Франции в первой половине ХУ1 в./ Рукопись деп. в ИНИОН АН СССР.-17.12.8418985. Ивэнин Ю.Е. У истоков европейской дипломатии.-Минск,1984. Он же. Становление»европейской системы государств: Англия и Габсбурги на рубеже двух эпох.-Минск,1989.

предметом пильноТ уваги заруб!кних досл!дник!в.

Одним з перших, хто зробив спробу пояснити ochobhî тен-денцГГ м!жнародних в}дносин в Бвроп! епохи 1тал!йських вош був Л. фон Ранке^, який науково обгрунтував кпнцепц!ю "piB-новаги сил". Головним недол!ком даноТ концепцП s та обстави-на, що об"ектом анал!зу стали лише пол!тичн! под{'1 f насл!д-ки. А зв}дси - його концепц!я не розкриЕала yctx фактор!в, що обумовлювали cniвв{дношення сил у Зах!дн!й бвроп!.

В працях !сторик!в ХУШ-Х1Х ст. (С.Дюбо,Г.Флассан,С.Шерь-

12

ер,В.Прескотт,Г.Доме та !нш!) подано характеристику францу-зькоТ та 1спансько1 дипломат!Т, Tï сп!вв!дносин з квропейсь-кими державами, чудовий фактичний матер!ал, характеристика корол!в, але в той же час автори не проникаить в поглибле-ний анал!з ! не подають узагальнюючих висновк!в.

Характерней напрямком французькоТ !стор!ограф!ï к1нця XIX початку XX стол!ття було створення роб!т, тематично прив"язаних до правл!ння конкретного короля, або роб!т-пер-соналПв з особово-позитивною оц!нкою автора (Ф. Делаборд,

Ранке Л. Римские папы, их церковь и государство в ХУ1 и ХУШ столетиях.-СПб..I869.-T.I-2.

12

Dubos С. Histoire de la ligue faite à Cambray. - La Haye, I7IO-I729-- T.1-2; Flassan G. Histoire générale et raisonée de la diplomatie française, ou de la politique de la France, depuis la fondation de la Monarchie, jusqu'à la fin du règne de Louis XVI.- P.,I8II.- T.I; Cherrier C.dé. Histoire de Charles VIII.- P.,1868.- 2 vol; Prescott W.H. History of the reign of Ferdinand and Isabelle.- Phil.,1873-1904.- V.I - 4; Baumet G. Etude sur l'alliance de la France et de la Castil-le au XIV- au FJ- siècles. - P., 1898.

то

А. Ыольд-Лаклавьер, Е. Лав!сс, А. Лемонье) . Ц! прац! вже м! стили в соб! в!рносно систематичне, з! залученням катер!а-л!в джерел, викладення icTopiï 1тал1йських в!йн. Однак ц! !с-тор!ограф!чн! традицП не вичерпали проблемы t не позбавили ïî в!д сумн!вних, а часом I помилкових оц!нок.

B'Mipy розвитку 1сторичноТ дуики зк!нювались i досл1д-ження в icToptï м!жнародних в!дносин, поглиблввалась система доказ!в, поширювалась джерельна база. Так, в заруб1жн1й ' icTcpiorpatjiï 30-60-х pp., зокрема, французьк!й та !тал!й-ськ!й, пом!тна тенденц!я на спрощення концепц!ï р!вноваги сил, на яку спираються в поясненн! осноених тенденц!й ев-■ ропейськоТ пол!тики наприк1нц! ХУ - ХУ1 стол!ть. Такий п!д-х!д не висв!тлював головних фактор1в, що зумовлювали к!-нець-к!нцем сп!вв!дношення сил в Зах!дн!й бвроп! в досл!д-жуваний пер!од. Характерною рисою багатьох роб!т французь-ких автор!в цього пер!оду е переб!лыпення рол1 ыонарх!в в • icropiï та диплоиатП (Ж.-А. Нере)*^. I особливо рельефно

ТЕ

це проступав в прац1 А. Лапейра .

Також з"явився ряд роб!т з !сторН в!йськового кистецт-ва, таекнох дипломат!ï тошр, кк! не вид!лялися особли-

I3Delaborde P.H. L'Expédition de Charles VIII en Italie.- P., 1888; lïaulde-la-Claviére A.de. Histoire de Louis XII.- P., 1893; Lavisse E. Histoire de,France depuis les origines jusqu'à la Révolution.- P., 1903. - T.5.- Pt.I: Les guerres d'Italie: La France sous Charles VIII, Louis XII et François I (1492-1547) ; Lemonnier H. Les guerres d'Italie. La France sous Charles VIII, Louis XII et François I (1492 -; 1547). - P., I9II.

I4Iîéret J.-A. Louis XII. - P., 1948.

15 e %

Lapeyre H. Les monarchies européennes du XVI- siecle. Les

relations internationales. - P., 1967.

тс

вою нов!тн!стю роботи (Ф. Лот, П. Ам!ге) .

Серед !тал!йських праць з дано! проблематики сл!д вид!ли-Т7

ти працю Ф. Ерколе , головний об"ект досл!джування в як!й -в!йськов! кашан!Т 1тал!йськнх воен.

Питания м!жнародних в!дноскн ХУ-ХУ1 стол!ть вивчались

то

1спанськими досл!дниками (Р. Альтам!pa-i-Кревеа, 0. Феррара) .

В1йськова 1 дипломатична д!яльн!сть Ферд!нанда Арагонського

19

розглядаеться в роботах А. Х!менеса та X. В!ценса . Щкава

трактовка !спансько'1 дипломат!ï Ферд1нанда Арагонського та

20

1забелли КастильськоТ в прац! X. Контрераса .

За останн! три десятир!ччя (70-90-т! роки) опубл!ковано, пор!вняно, небагато нових праць. Ц! досл!,шкення значно розши-

рили та поглибили джерельну базу, а так9ж накопичили чима-

i

лий фактичний катер!ал в облает! конкретно"! icTopiï м!жнарод-них в!дносин ! дипломат!ï нового типу. Посилилась увага до окремих проблем, особливо у французьк!й та !тал!йськ!й !сто-р!ограф!Т. Це прац! К. Нордаанна, Ж. Л!ве, П. Лар!велля

^ Lot P. Recherches sur les effectifs des armées française des Guerres d'Italie aux Guerres de Religion 1494-1562. -P., 1962; Amiguet P. L'âge d'or de la diplomatie Machiavel et les venetiens. - P., 1963.

17 Ereoie P. Da Carlo VIII a Carlo V. - Pírense, 1932.

ТО

Альтамира-и-Кревеа P. История Испании.- M.,I95I.- T.I - 2; Ferrara 0. Le XVI siècle vu par les Ambassadeurs vénitien.-P., 1954.

19 /

Jimenez Soler A. Fernando el Catolico. ^.Barcelona, 1941;

Vicens Vives J. Fernando el Católico.- Madrid, 1952.

20 j ~

Contreras J.de. Les orígenes del imperio.; La España de Fernando e Isabel. - líadrid, 1966.

Л. Буржуа, Ж. Лекуента та тнших .

Детал1зовано аналхзуючи обширний фактичний материал, вони не ставлять в цхлому питания про характер франко-1спансь-ких В1Дносин наприкшц1 X/ - початку ХУ1 стол1ття. Нове

св1тло на вгйськову та ципломатичну Д1яльн1сть проливають.

рр

досл1.дження 1.Клула, 1.Лабанд-Мельфер . Але Ц1 автори в основному 1люструють, а не дослхджують франко-1спанськ1 В1ДНО-

сини. Пом1Тна також тенденция до висв1тлення французькими

23

1СТориками icnaHCbKoI проблематики (А. Рюккуа, П.Перес)

24

Робота Л. Суареса - практично одне з останнтх фундаментальна досл1джень в 1спанськ1й 1Сторз:ограф1!Г, в ЯК1Й у повному обсяз1 i найбгльш виразно в1д'ображен1 дипломатичнг ' досягнення 1спанських королгв. Особливу цтгапсть цьому ви- ' данню надае публ1кац1я документального додатку. Певний тнте-

рес для адекватно! 0Ц1Нки под1й К1нця ХУ столгття становить

25

i досл1дження Е. Мартхнеса . .

51 I

¿îordmann С. La montée de la puissance européenne (I492-I66I) -

P., 1974; Livet G. L'équilibre européen de la fin du Vf- à ' '

la fin du XVIII siècle.- P., 1976; Larivaille P. La vie 1

quotidienne en Italie au temps de Machiavel (Florence,

Ноше).- P., 1979; Bourgeois L. Quand la cour de France

vivait à Lyon (I49I-I55I) - P. , 1980; Lecointe J. L'Idéal

et la Différence: La perception de la personnalit littraire

la Renaissance. - Genève, 1993.

22

Cloulas I. Charles VIII et le mirage italien. - P., 1986; Labande-ï'ailfert Y. Charles VIII: Le vouloire et la destinée.-P., 1986.

Pérez P.J. El asalto al poder: Isabel la Católica en el trono de Castilla // Historia 16.- Madrid, 1988.- Año XIII.- E 150.-P.12-28; Rucquoi A. La France dans l'historiographie médiévale castillane // Annales:E.S.С.- P.,1989.- A.44.- M 3.- P.677 -689.

^ Suárez Fernándes L. Política internacional de Isabel la Cató-' lica. Estudio y documentos.- T. 3-4.- Madrid, 1969 - 1971.

tartinez E. Cuadernos de historia moderne: 1492: En torno a los Reyes Católicos. lîumero 13.- 1992.- Madrid, 1992.

Для !тал!йсько! !стор{ографП в щлому властивий багатс-плановий п!дх!д при з"ясуванн! причин 1тал!йських в!йн,тобто поеднання економ!чних, соц!альних, пол!ткчних i в1йськово-

ос

диплокатичних чинник!в .

Таким чином, у в1тчизнян!й та заруб!жн!й !стор!ограф!! увага на франко-!спанських в!дносинах к1нця ХУ- початку ХУ1 стол!ття,!х характер! i значенн! в цей пер!од,не акцентуеться. У так!й постгшовц} в icToptorpa$iТ bíh не розглядаеться, хоча л!тература з окремих аспект!в дано! проблеми достатньо обширна. Вищезазначении ! зуковлювться мета та завдання досл!дження.

Мета досл!дження полягаа в тому, щоб комплексно i багато-планово вивчити пол!тичн! в!дноеини пом!ж Франц!ею та Icna-híbb наприк!нц! ХУ - початку ХУ1 стол!ття у зв"язку з генезисом кап!тал!зму ! соц!альн6-пол!тичним розвитком пров!дних краТн Зах!дно! f Центрально! Бвропи того часу,а також- показа-ти розвиток'фралко-!спанських в!дносин у процес! становления пост!йноТ дипломат!! та европейсько! системи держав на рубе— ж! двох епох - середньов!ччя i раннього нового часу.

Для досягнення поставлено! мети необх!дно вир!шити так! основн! завдання наукового досл!дження:

- виявити системну основу м!жнародного життя рег!ону в епоху,котра досл!джуеться, ! в!дтворити генезис становления системи держав в Зах{дн1й европ!,показати головн! л!н!Т евро-пейсько! пол!тично! jcTopli" наприк!нц! ХУ-початку ХУ1 стол!ття;

- застосувати принципи системного анал!зу 1 визначити роль, ы!сце та характер в!дноскн помiж Франц!ею та 1спан!яю в зврэпейськ!й псШтиц! на рубеж! середньов!ччя i рзкньо! ново! 26

Tenenti A. La formatione del mondo moderno. XIV - "XVII secolo.-Bologna, 1980; Storia'd'.Italia.- Torino, 1994.- Т. 1-2.

1стор!1;

- показати процес зародження дипломат! V раннього нового часу, прослгдкувати основш етапи I головн1 тенденцп роз-витку на прикладг франко-гспанських протиргч наприк1н!ц ХУ-початку ХУ1 столхття в контекст! загальних шжнародних обставкн в Зах1ДН1й 5врош;

- вивчити форми I методи, що використовувалися государями ранньот новоГ 1сторг'1' та европейською дипломатгею напри-К1нц! ХУ -початку ХУ1 столгття (перш за все французькою та хспанською) для найб1льш ефективного й усп!шного виршення

. зовн1шньопол1тичних завдань.

Даними досл!дницькими завданнями зумовлювться I компо-зищйна побудова роботи - пояднання багатофакторностх всього дссл!дження, а саме: сощально-еконощчного, дип- • ло^атичного, вгйськового, династичного I репгггйного аспектов. Яри цьол;у В1 дносини полйж Франц!ею та 1спашею ви-вчавться.у розвитку, визначаються на кожному еташ Тх характерн! риси й особливостг, I найб!лып суттевг питания та голобн1 напрямки.

Хронолог1чн1 паники дослгдження. Кшець ХУ - початок ХУ1 столгття були для ФранцгТ й 1спани пергодом внутргш-ньоТ консолгдацП сил ! значних вгйськових кампанI й в Зах!дн1й бвроп!. Саме головнг етапи в Ух сп!вв!дношеннях в цей пер! од зайняли цёнтральне ¡лсце в шжнародному житт1 цього реНону I визначили тенденц!ю на Тх подальший розви-ток, чим;ч пояснюються вибраш автором хронологгчнг раики анал1тичного огляду пол1тичних под!й у робот! - 14921515 рр.

Сл1д обумовити, що визначен! хронологгчш рамки дисерта-

ц!йного доел!дження безпосередньо стосуються дискус!? в !сто-ричн!й науц! з проблем початку нового часу 1 його пер!одиза-ц!Т в ц!лоыу. Автор дотримуеться точки зору про вид!лення пер!оду ХУ1-ХУШ стол1ть в пер!од "ранньоТ новоТ !стор!Т" 1 ви-ходячи з цих позиц!й досл!джував поставлен! перед собою заедания.

Географ!чно робота обмежена взаемов!дноскнаш Франц!Т й Тепел! Т пом!ж собою та Тх в!дносинами з !ншими дзржазями европейського рег!ону; автор лише частково торкаеться в!дно-син цих держав з Осыанською 1мпер!ею, адже ! вона--безпосе-редньо впливала на франко-!спанське суперництво в 1тал!'1.

Об"ектом досл!,пження даноТ дисертац!'? вибрано-питания !стор!Т, теорП та методолог!Т вквчення м!жнародних ~в!дно-син наприк!нц! ХУ - початку ХУ1 стол!ття на приклад! франко-!спанського суперництва за гегемон!» в 1тал!Т.

В теоретико-ыетодолог!чну основу дисертац!йного .досл!д-жоння покладено принципи науковост!, конкретности !стйни;мо~ ральнкх ц!нностей, що визнаються ус!м людством ! под!ляються преде тавниками р{зних каукових гак!л та напрямкгв, що в!дпов!~ дае плюрал!стичному п!дходу до р!зноман!тних методолог!чних напрямк!в у сучасн!й !стор!ограф!Т.

Робота орган!чно пояднала в соб! проблемно-соц!олог!ч-ний, пор!вняльно-!сторкчний ! конкретно-!сторичний методи анал!зу. В цьому поеднанн! конкретно-1сторичний матер!ал,сис-тематизований з допомогся проблемного анал!зу ! який став к!нцевою умового ! необх!дною основою останнього, в ход{:дос-л!джень в ряд! випадк!в набував самост!йного значения.

Дт.ерельну базу даного дисертап!йного досл!дження складав иироке коло иатер!ал!в, починаючи з вкдань дипломатичних до- .

кумент!в, що вийшли в CBiт у ХУШ стол!тт1, до нов!тн!х зару-

б!жних публ!кац!й з icroptï м!жнародних в!дносин. Серед багато-

числених матер!ал!в, поглиблений анал!з яких зд!йснено в дисер-

тац!г на с.17-21, сл!д вид!лити с!м основних груп джерел.

Перша трупа - дипломатичн! документи: договори, угоди,де-

27

nemi, пов1домлення, зв!ти та 1нш1

Другий тип джерел - законодавч! документи, ордонанси "

28

французькоТ монарх!?, укази !спанських государ!в .

Вг^жливе м!сце для огЦнки франко-!спанських в!дносин 1

для характеристики позиц!й стан!в мае анал!з третього типу.

29

джерел - матер!ал1в станово-представницьких ус_т&нов . -

Четвертий тип джерел - нарративний материал,, Його тради-

ТО

ц1йну частку склали окрем! хрон!ки , що м1стя?ь ц1нн! в!домос-т! про подП пол!тичного життя, кентальн1 установки сусп!льст-ва 1 св}тогляду людей к}нця ХУ - ХУ1 стол!ть.

П"ятий тип джерел вШграв не менш важливу роль, адже . в1н дозволяв ог^янути i в!дчути епоху очима п -судасник1в.Це мемуари й {сторичн! твори сучасник!в под!й, досл!джуваних в дан!й робот! - Н. Мак1авелл1, Ф. Гв!ччард1н}, Ф. де KommIh, Ф. Еекон, Еразм Роттердамський, М. Ыонтень та 1ни{.

« *7

Див. напр.: Corps universelle diplomatique du droit des gens / Par J.Dumont.- Amsterdam,1726.- T.3-4; Relations des Ambassadeurs vénitiens sur les affaires de France au XVlS siècle / Trad. J.Tommaseo.- P., 18381- T.I; etc.

28

Див. напр.: Ordonnances des rois de France de la troisième race. - 22 vol.- P., 1723 - 1849; etc. .

29 , ,

Journal des Etats Généraux de France tenus à Tours en 1484

sous le régne de Charles VIII, rédigé en latin jjar J. "asselin / Publ. par A.Bernier.- P., 1835; etc.

30 Див." напр.: Auton J. de. Chronique de louis XII /Ed. R. de ï'aulde La Clavière.- P.,1889.- T.I; Godefroy Th. Histoire de Charles VIII... - P., 1617; etc. "

Оссбливий 1нтерес виклккае шостий тип джерел, що висв!т-

лкгать зовн!шню пол!тику еврэпейських держав наприк!нц! ХУ-по-

чатку ХУ1 столН'тя.а ca'.îe - лис ту ванн я Карла УШ, Людов!ка ХП,

1забелли КастИльськоУ } Ферд1нанда Арагонського, Максим!л1а-31

на1 .Особливо ц!нне дкерело - неопубл!ковач! листи Ф.де Ком-г.;1ка, що збер}гаються у в!дд!л! рукопис!в ДПБ 1м. M.S. Салтк-кова -Щедр1на (м. Санкт-Петербург).

Сьомий тип дкерел - церковн! документи. Франко-1спансь-к! в!дносини знайшли свое в!дображення в матер!алах Зселенсь-ких собор!в, опубл!кованих на початку XX ст. К. МансЬ.

Таким чином, складн!сть 1 р1знокан1тн1сть постШяених- в робот! проблем викликали залучення досить р!знор!даМх дже-рел. Однак Ух комплексне досл1дкення забезпечуе несбх!дну основу для вир!шення визначених досл!дницьких завдань.-

Наукова новизна дисертацГУ полягае в тому, що в н!й дос-л1джуеться актуальна проблема, яка ще не одержала надежного висв!тлення в !сторичн!й л!тератур1. Автором робиться:-сетрйба провести всеб!чний, багатофакторний , комплексний ачал1з~'зов-н!еньопол!тичноУ та дипломатично! д!яльност! Франц!У й Icna-h!ï наприк!нц! ХУ - початку ХУ1 стол!ть, Ух взаемостосунк!в 1 рол! у вир!шенн! масштабних проблем европейськоУ зовн!шньоУ пол!ткки, що набувае м!ждержавний систекний характер. Шляхом систематизац!У дипломатичних джерел складено перел!к диплока-тичних документ!в з 1492 по 1515 pp.

Особистий внесок дисертанта у розробку досл1джуваноУ

31

Див. напр.: Lettres inédites de Louis XII aux Archives d'Etat de Bologne, présentées par Paola Arabri Berselli'// Revue historique.- 1957.- octobre - décembre.- P.261-279; Correspondance de l'empereur lîaximilien I-ег et de Marguerite d'Autriche, ... de 1507 à 1519 /Publ. Le Geay... -t. i - 2.- p., 1839; etc.

проблеыи полягае у новому п!дход! до анал!зу й оц!нки франко-!спанських в1дносин напркк!нц! ХУ - початку ХУ1 стол!ть,а саке - вид!ленн! Тх в особливий етап {-Лжнародних в!дносин в }стор!Т Зах!дно1 5вропи.

Висновки 1 узагальнення, викладен! в робот!, надають кок-лив!сть визначити ь:!сце 1 значения франко-!спанських в!дно-син на рубеж! двох епох- середньсв1ччя 1 раннього нового часу.

Головн! положения днсертацП, як! виносяться на захист:

1. 1тал!йськ! в1йии почалися в епоху генезису кап!тал!з-му, що головням чиномг ! зумовило основн! риск внутр!шньрТ

та зовн!шньоТ пол!тики держав Зах!дноТ Еврппи, висунув на перший план Франц! ю й 1спан!ю. ^

2. Франко-!спанське суперництво за превалввання в 1та-л!Т стало предтечею формування европейськоТ системи держав 1 своер{дною головною в!ссю,навколо якоТ будували свою зовн{ш-ню пол! тику вс! держави !, в першу чергу, Англ}я. -та 1мпер!я, в сукупност! складаючи ! реально в!дображаючи-рррцес становления европейськоТ с не те:,; и держав. У зв"язку з цим 1тал!Йсь-к! в!йни викликали суттев! зм!ни в св!тов!й- ПОл!тиц!.

3. Пост!йна дипломат!я раннього нового часу народжува-лась в уыовах переходу в!д феодал!зку до кап1тал!зку 1 вир!-шувала вже нов! задач!,як! виникали перед абсолютистськими державами у зв"язку з актив!зац!ею Тх зовн!шньоТ пол!тики.

4. Напрйк1нц1 ХУ - початку ХУ1 стол!ття Карл УШ, Людо-в!к ХП, 1забелла Кастильська, Фердхнанд Драгснський заклали основи практики 1 теор!Т м1ждернавних в!дносин пер! оду ран-ньоТ новоТ 1стор!Т. 1х зовн!п1ньопол1тична спадиуща мая нео-и!ненне значения для становления дипломат!Т нового часу в повному розум}нн! цього слова. •

5. На рубеж! середньов!ччя ! ранньо! ново! !сторП евро-

пейськ! государ! оволод!ли новими формами 1 методами дипломатичных стосунк!в в м!ждержавних в!дносинах.Перша чверть ХУ1 стор!ччя-початок ери пост^йних посольств { постгйноТ дипло-юа'г!Т.

Те.оретичне } практичне значения дисертац!! полягая в тому, що ?1 ыатер!али та висновки можуть бути використан! при ствсренн! теоретико-узагальнюючих праць з !стор!Т Зах!дноТ Бвропи раннього нового часу.з !стор!Т дипломат!Т,!сторП' Франц!т,1спан!Т та 1тал!У, при написанн! рэзд!л!в з !стор!Т м!жнародних в!дносин наприк!нц! ХУ-ХУ1 стол!ть.Результати до-сл!дж.ень можуть бути використан! у вуз!вському навчальному процес!. . -г

Апробаи!я роботи. Основн! положения досл!дження викладе-н! в публ!кац!ях автора ! на наукових конференц!ях в Санкт-Пе-тербурз! (1991,1992 рр.), Запор!жж! (1993,1994,1995 рр.). Ди-сертац!я обговорена на зас!данн! кафедри загальноТ !стор!Т Запор! зького державного ун!верситету.

Структура роботи в!дпов!дае поставлен!й кет! та розв"я-заннго основних завдань досл!дження, обумовлена проблемно-хронолог!чним принципом, який дозволяе повно ! об"ективно розкрити тему даного дисертац!йного досл!дження. Бона склада-яться !з вступу, трьох розд!л!в, висновк!в, прим!ток, списку використаних джерел та л!тератури, додатку.

У вступ! обгрунтовуяться виб!р теми дисертац!Т, розкри-ваеться ТТ актуальн!сть, характеризуемся стан та ступ!нь розробки проблеми,' джерельна база, визначен! мета 1 завдання досл!дження, ТТ наукова новизна ! практичне значения, хронологии! та географ!чн1 рамки досл!дження, позначен! основн! положения, щр виносяться-на захист.

В першому розд!л! - "Соц!ально-пол!тичне життя Зах!дноТ

Европи 1 характер м!жнародних в1лносин передодня 1 першого етапу 1тал!йських в!йн", розглядаються основн! процеси та зк1ни в соц!ально-економ!чному 1 пол!тичноиу розвитку краТн Зах1дноТ бвропи, обуыовлен! генезисом кап!тал!зку, анал!зуять-ся характер м!ждержавних в! дносин 1 вагой!сть дипломат!Т в систем! м!жнародних в!дносин наприк!нц! ХУ - початку ХУ1 сто-Л1ття. Також акцентусться увага на соц!ально-психолог1чн1й характеристиц! ! ментал!тет! ввропейського сусп!льства на рубеж! середньов!ччя ! ранньоТ новоТ !стор!'!.

..,К!нець ХУ - перша половина ХУ1 стол1ття - це час ради-

I ■

кальних переь;1 н в економ!чному розвитку кра'ш Зах!дноУ бвропи, як!.наступили в новий етап розкладу феодальних .в!дносин,ко ли в1дбувавться процес руйнування економ!чноТ ! соц!альноТ структур феодал!зму ! починаеться упов!льненими темпа!.:и, так званий, процес перв!сного нагромадження I генезис кап!тал!зму.

Важливою особлив!стю переходу в!д феодал!зму до кап!та-л!зму в^ХУ1 стол1тт! було посилення сп!льност! !сторичного процесу, яке значною м!рою зумовлювалося причинами формуван-ня ввропейського ! початку становления св!тового ринку.

В к!нц! ХУ - ХУ1 стол!ть в Зах!дн!й Европ! утворювалися абсолюта! монарх!1 ! почали формуватися нов! м!ждержавн! в!д-носкни, в основу яких закладено "державний !нтерес" як голов-ний принцип внутр!шньоТ й зовн!шньоТ пол!тики.

К!нець ХУ стол!ття займае особливе м!сце в !стор!Т м!ж-державних в!дносин в Зах!дн!й бвроп!, так як в!н е т!ею гран-ню, яка-:в!докремлюв старий пер!од феодальних усобиць в!д нового пер! оду в!йн пом!ж остаточно с фор1«; о ванили в друг!й половин! ХУ стол!ття европейськиыи державами. Вони виступають в!дте-пер на арен!_ св1товоТ звропейськоУ !стор!Т в жорсток!й бороть-б! ы!ж собою за гегемон!» на бвропейському континент!.

Особлив!стю даноУ епохи в початковий процес формування систеки ввропейських держав. Пров!дн! позицГУ серед держав За-х!дноУ бвропи займали Франщя та 1спвн!я - дв} держави, як} на початок ХУ1 стол}ття завершили свов територ!альне обеднения. В новий пер! од ы!жнародних взаемин, в який з к!нця ХУ сто-л}ття вступала Европа, франко-!спанськ! в1дносини, зокрема, з}ткнення 1х }нтерес}в в 1тал}Т, займають центральну позиц!ю 1 ставть предтечею европейськоУ системи держав, яка почала зароджугатися.

К!нець ХУ - ХУ1 СТ0Л1ТТЯ - це епоха пост!йноУ дипломат!!, етап ТТ генезису } початку становления.На протяз! всього пе-р!оду 1тал!йських восн (1494-1559 рр.)боротьба велась одно-часно на двох фронтах - в!йськовоку 1 дипломатичному, : ус-п!хи на кожному з них сприяли досягненню обумовленоТ мети. Французьк! ! {спанськ! государ! епохи ранньоТ. новоТ гсторГУ чудово розум!ли значения зовн!шньопол!тичного фактору ! в}ри-ли в кистецтво дипломат!У, чим \ зуиовлюеться Ух велуча по-зиц!я в ц!й сфер!.

К1нець ХУ - початок ХУ1 стол{ть - це пер}од в !стор{Т За-х1дноУ 6вропи,в якоыу внасл!док соц}альних } економ!чних зм1н, пов"язаних з розкладом феодального устрою в Европ} ! виникнен-ням нових,!сторично прогресивиих форм виробництва } сусп!ль-нкх в!дносин, народжуеться новий св!тогляд, головиими рисами якого стають натурализм, !ндив!дуал!зы ! рац}онал!зм.

Процес сп{вв}дношення духовноУ ! св1тськоУ влади дуже три-валий 1 суперечливий.В !стор1У Зах1дноУ бвропи ХУ- середини ХУ1 стол!ття- це час утворення державних церков.3аконом!рн!сть цього процесу була пов"язана з розвитком нац!ональних дертав ! формуванням абсолютизму. В даних умовах франко-!спанськ! в!д-носини набувають постгйно перешнливого характеру,а церковн!

справи стають складовою частиною зовн!шньошштичних взаемин.

Шлях до нового не проходив по прям}й висх!дн!й л!н1У,а навпаки,при збереженн! загальноТ схоластично'! ор!ентац!У, в ньому перепл!талися елементи старого ! новог<? способ!в ыис-лення,стар! 1 нов! .ментальн! установки, траплялися ! коыпро-м!си,але при цьому нове ь;ислення в шагало свого прояву.Пояснения под1й ! факт!в в контекст! св!торозум!ння минулих псн кол!нь в!дкривае нов! шляхи до п!знання сусп!льства епохи ранньоУ новоТ !стор!Т.

3 другого розд!л! - "Ггал!йський пох!д Карла УШ ! заго-стрення франко-!спанського суперництва за превалювання в 1тал!У- (1492-1498 рр.)" розглядаються основн! под!У в дипломатична ! в!йськов!й сферах дГяльност! поы!ж Франц! ею й 1с-цан!ею в боротьб! за гегемошю в 1тал!У, вид!ляються УУ ета-пи, анал!зуеться Ух зы!ст, при цьому головна увага акценту-еться на методах 1 формах дипломатичних м!ждержавних взаемо-в!дносин в епоху раннього нового_часу.

Инець ХУ - початок ХУ1 стол!ття в !стор1У Франц! У зай-няли особливе м!сце завдяки т!й рол!,яку вона в!д!гравала в житт! Зах!дноУ бвропи цього пер!оду.Корол!вська влада у Фран-ц!У являлась виразником нац!ональноУ едност! ! державноУ не-залежност!.

Гнститут пост!йноУ дипломат! У в правл!ння Карла УШ с.а«е лиие зароджувався.Саме з ц!еУ причини йому багато в чому персонально або через свое оточення доводилося займатися вир!-шенням м!ждержавних суперечок 1 конфл!кт!в. Карл УШ вже пер-сон!ф!кував в соб! певний виразний соц!альний тип ыентал!те-ту епохи ранньоУ новоУ !стор!У,тиы самим просунувся далеко вперед в!д реально 1снуючих ще в сусп!льств{,чому саме ! багато в чому не був зрозум!лий I не ц!лком. в!рно оц! нений

його сучасниками,як! вважали Карла УШ замало знаючим монархом.В д!йсност!- Карл УШ (1483-1498рр.)- государ-пол!тик,!сто-р!я якого поставила до керма европейськоТ пол!тики в початко-вий пер1од фор.музання европейськоТ систеки держав на рубеж! середньов!ччя ! раннього нового часу.З нього починаеться в!д-л!к нових под!й ! великих змгн в м!жнародному житт! Зах1дноТ Бвропи наприк!нц! ХУ - початку ХУ1 стол!ття.

Карл УШ, як 1 його головн! супротивники в м!жнародних в!дносинах - 1спанськ} корол! 1забелла Кастильська 1 Ферд!-нанд-Арагонський, були государями-реформаторами за образом мислення I переконаннями.

■:В,своТЙ дипломатичн!й пол!тиц! Карл УШ конкретно визна-чкв свою головну мету - створити захисний ! випереджуючий "потр1йний пр!т" для Франц! Т, а саме з ц!вТ причши почав вести переговори одночасно з трьома державами - Англ!яю, 1спа-н!сю, 1мпер!ею; при цьому 1спан!я була кого головним супро--тивникоы^конкурентом в справах !тал!йських. Французький король на протяз! двох рок!в з 1491 по 1493 рр.вс! свот зусилля присвячуе регулюванню глибоких рэзб!жностей в опозиц!йн!й внутр!шн!й сфер! Франц!Т ! створенню "зовн!1внього захисного блоку" з боку пров!дних пол!тичних сил,в цей пер!од,на м!ж-народн!й арен!. Шдписанням сер!" договор!в (Етапльський -3 листопада 1492 р., Барселонський-19 с!чня 1493 р.,Санл!сь-кий-23 травня 1493р.), Франц!Т вдалося владнати своТ зовн!ш-Н1 ускладнення з Англ!яю,1спан!вю й Ьшер! ею.Даний дипломатична прийом дозволив Карлу УШ виграти потр!бний час,так як для вир!иення внутр!Ен{х проблем !тал!йський пох!д був просто необх!дним.

Автор робит.ь висновок,що !тал1йська експедиц1я Карла УШ готувалась заэ'далег!дь ! достатньо тривалий час,по вс!х на-

прямках-дипломатичному, економ!чному,Iдеолог!чному, в!йськовому.

У франко-!спанських в!дносинах досл!джуваного пер!оду мокливо вид1лити два етапи.

Перкий етап - 1492-1495 рр. - на протяз! всього периоду франко-!спанськ! в!дносини. носили неоднозначний характер,так як займають пров!дне м!сце у ввропейськ!й пол!тиц!.Саме ана-л!з Тх суперництва дозволив нам виявити генезис розмежуван-ня сил на м!жнародн1й арен! в досл!джуваний пер!од 1 просл!д-кувати Тх подальший розвиток. 31 березня-1 кв!тня 1495 р. -

це дата, з якоУ 1спан!ю оф!ц!йно було втягнено до боротьби I

!

вона стала головним суперником Франц!У за гегемон1ю в 1тал!У.

Другий етап - 1496-1498 рр. - фактично в цей пер!од франков спанське суперництво проходило так звану пробу сил одне одного як у в!йськов!й облает!, так ! на дипломатична нив1 • В!дносно характеру франко-1спанських в!дносин, автор вважав ыожливим визначити його як погодницький для двох, ще повних в1йськовоТ сили, суперник!в за гегемон!ю в 1тал!Т, як! ц>е не до кЫця розкрилксь.

Нов! зовн!шньопол!тичн! задач! французькоУ держави, зд!йснення яких випало на долю енерг!йного, практичного Карла УШ, вимагали ! нового р!вня дипломат!Т. Р!зноман!тн! прийоми ! методи французькоУ { !спанськоУ дипломат!У базу-валися на дипломатичному досв!д! минулого, сприяли його подальшому збагаченню у в!дпов!дност! з розвитком пров!дних держав Зах!дно! Европи 1 пошнренням Ух пол1тичних зв"яз-к!в з !ншими краУнами.

3 третьему розд!л! - "Пол!тика Людов!ка ХП в 1тал!У. Характер 1 м!сце франко-!спанських в!дносин в 1498-1515 рр." розглядавться !тал!йська пол!тика Людов!ка ХП, як спадкоеы-ця дипломатично! пол!тики Карла УШ, вид!ляютъся етапи фран-

ко-1спанських в!дносин, анал!зуються основы! под!Т досл!джу-ваного пер!оду.

Людов!к ХП достатньо мудро ! зважено приступив до воло-Д1ння корол!вством. Головн! своТ яусилля вш зосередив на дипломат! Т,як головному засоб! вир!шення конфл!кт!в в епоху ранкьот новоТ !стор!Т. Зовн!шьопол1тична концепция Людов!-ка ХП була т!сно пов"язана з дипломатичним курсом,який проводив його попередник- Карл УШ ! стала законом!рним продов-женням його зусиль по зм!цненню позиц!й Франц! на Апен!нсь-коку . п!востров!.. Люд1ов!к ХП врахував.досв!д перших поход!в попередника ! пров!8(гвипробувальний зондаж з трьома основни-ми ввропейськими краТнэми: 1спан!ею, Англ!вю,1мпер!вю. П!д-сумком було п!дпксання в к!нц1 1498р.ц!лоТ сер!Т договор!в.

У франко-!спанському суперництв! за гегемон!ю в 1тал|Т. час!в Людов!ка ХП автор вважае доц!льним видглення трьох етап1в. .

Перший етап - 149823505 - характер в!дносин м!ж Францию й 1спан!яю коливавться в!д р!зко ворожих до в1дносно ыирних.з р!з"ними в!дт!нкамк I ступеней Тх виразност! .Це роки в!йськового суперництва ! активно"! дипломатично"! д!яль~ ноет! двох держав.

Другий етап - 1505-1511 - кв!тень 1505 р. - це руб!ж 'зк!ни характеру франко-!спанських в!дносин з в!дкрито вира-женого суперництва на в!дносно мирн! (до 4.10.1511 р.). Фер-д!нанд Арагонський намагався в пер!од 1506-15П рр. зберег-ти мир 1з Франц! ею. Франц!я також налагалась шукати точки дотику з !спанською дипломат!ей,доказом чого служить подаль-ший розвиток под{й в 1тэл!Т..Характерною особлив!стю цього етапу в створення м1ждержавяих'-0ойз!в,як наприклад, англо-!спанський, англо-французький^ Бо саме з 1508 р. починавться

кк!сно новий етап !стор!Т 1тал!йських в!йн, який характеризу-еться створенням пол!тичних коал!ц!й ! л:г, найб!льш! зних -Камбрейська (1508 р.) } Священа (1511 р.). Але ц! союзи були нест!йк! ! розпадалися так само евидно, як ! виникали.

Трет!й етап - 1511-1515 рр. - п!сля створення Священен Л!ги (4.10.1511 р.) з антифранцузькою направлен!стю, Франц!я знэву опинклась перед фактом зовн1шньоУ небезпеки,а франко-!спанськ! в!дноскни набули зворотнього руху до попереднього суперництва, хоча 1 не в так!й виразн!й фор«:! з попереы!нною кокб!нац!ею стан}в миру ! в!йськових д!й.

0дн!ею з оссбливостей цього пер!оду було таке явищэ, як трансформашйн!сть виникаючих союз!в. Так, в 1514 р. в!дбу-вазться р!зка зм1на англо-1спанського союзу на англо-фран-цузький з витхкаючши зв!дси ус!ма насл!дками в подальшому розвитков! м!жнаролиих :в1 дноскн.

У вир}шальному в!йськовоьу 1 дипломатичному единоборств! Людов!ка ХП ! ФердЫанда Арагонського остання слово зали-шилося за 1спанеьким королем. Але ш паче, неыожливо говори-ти ! про поразку французького государя. Скорее франко-1 спан-ськ! в!дносини набули характеру паритетност!. Перша половина 1тал!йських в!йн була в ц!локу доброзичлива для Франц!Т. У всякому раз!, потерпаючи !нколи в!йськов! невдач!, ця держава не в!дчувала вир!шальних поразок, в перщу чергу, дякуюючи дипломат!Т. Франц!я ! в подальшому була готова до проведения активноТ зовн!шньоУ пол!тики, до боротьби за превалювання в Эах!дн!й бвроп!.

У висновках м!стяться основн! п!дсуыки дисертац!У.

Франко-!спанськ! протир!ччя наприк!нц! ХУ - початкуХУ1 с.тол!ть зайняли пров!дне,центральне м!сце у м!кнародних в!д-носинах зах1дно5вропейського рег!ону,стали предтечею форму-

вання гвропейськоТ системи держав ! свояр!дною головною в!с-с-ю,навколо якоТ будували свою зобн!шню пол!тику вс! держави 1,в першу чергу,Англ!я ! 1мпер!я,в сукупносп складаючи ! реально в!дображаючи пронес становления явропейськоТ системи держав.

В ц!локу,франко-!сп8нське суперництво за гегемон!» в 1талП",зокрема експедиц!Т Карла Уй, Лэдов'ка ХП, внесли сут-тев! ! яскраво виражен! эм!ни в розвиток ЗахгдноТ Бвропи в галуз! в!йськовоТ техн!ки ! вхйськового мистецтва.в ыетоди проведения в!йн ! орган!зац!ю дипломатичних служб на пост!й-них засадах, в розвиток догов!рних основ сп!в1снування держав, що складають явропейську систему держав.

2. СПИСОК ОПУШКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ .

Основи! положения дисертащТ знайшли свов в!дображення в таких публ!кац1ях автора:

1. Дипломатическая подготовка первого итальянского похода Карла УШ (1494-1498 гг.) //Вопросы французской истории.-Запорожье,1994.-Вып.1.-0,9 д.а.

2. Итальянская политика Людовика ХП в 1498-1505 гг.//Вопросы французской истории.-Запорожье,1995.-Вш.2.-О,8 д.а.

3. Франко-испанское соперничество за гегемонию в Италии и дипломатия Максимилиана I в 1496-1497 гг. //Международные отношения и государственные структуры в Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европе в 1У-ХУШ вв. Материалы научной конференции.-Запорожье,1993.-0,4 д.а.

4. К вопросу о характере франко-испанских отношений при Людовике ХП (1498-1515 гг.) //Тезисы докладов научной конференции преподавателей и студентов университета.-Запорожье, 1992.-0,2 д.а.

SUMMARY

Tsyvaty V.G. The Prance and Spain relations at the end of XVth - beginning of XVIth centuries. (Typescript). Dissertation for the Candidate of Historical Sciences. Speciality 07.00.03. - History, Zaporozhye State University, Zaporozhye, 1995.

■The thesis is dedicated to the first period of the formation of system of European states "from the late Middle Ages up to the Early Modern History. The Prance and Spain rivalry for predominance over Italy is the subject of the'"re-search, because the links between Prance and Spain dominated the history of the international conflicts in.Western Europe during that period. The social, economic and political interconnections appeared as a result of the foundation of absolute monarchy states and of the dawn of capitalism.. The historical picture of the development of Prench-Spanish relationship in the military-and diplomatic fields in the .period 1492 - 1515 has been rebuilt.

'АННОТАЦИЯ

Циватый В.Г. Франко-испанские отношения конца ХУ - начала ХУ1 веков. (Рукопись).

Диссертация на;.соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности: 07.00.03 - всеобщая история, Запорожский госуниверситет, Запорожье,1995.

Диссертация посвящена начальному этапу становления европейской системы государств на рубеже средневековья и раннего нового времени. За основу исследования взято франко-испанское соперничество за преобладание в Италии,ибо отношения между Францией и Испанией в этот период занимают центральное место в истории международных конфликтов, происходивших в Зал едкой Европе. В основе этих взаимоотношений лежат социально-эконо-кические и политические противоречия,возникшие в результате формирования абсолютных монархий и началом капиталистической эры .Воссоздана историческая событийная картина франко-испанских отношений в военной и дипломатической сферах за период с 1492 по 1515 гг.

Ключobi слова:

система европейських держав, дипломат!я, Франц1я,1спан1я,

1тал1йськ1 в{йни.

Шдписано до друку 06.04.95 р. Формат 60x84/16. Пап1р друкарський. Друк плоский. Умовн.друк.вркЛ. .Замовлек-ня £ 296. Тираж 100. Безкоштовно, м.Запор{жжя, ВОПОУС.