автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Фразеологические единицы в эпистолярных текстах украинских писателай-классиков ХIХ-начала ХХ века.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Фразеологические единицы в эпистолярных текстах украинских писателай-классиков ХIХ-начала ХХ века."

1 b

ДяАпропетрозськкй дстз:каяттй уп±ясрсяФ&9

Па r/рдзая. руяожвсазг ) Сз1тдана Лнатол1Даял

ФРАЗЕОЛОГIЧНI ОДИШЩ1 .

в енхстоляшшх текстах укра1иських

тСЪМЕШШ1аВ-КПаСИК1В XIX- ПОЧАТКУ ж СТ0Л1ТТЯ

10.02. Qj? - yspaïncsaa sosa

Лэторо^орат дисертацИ па адобутгя паукового ступекя кандидата ф1лолог1чти: паук

Xnlaposcepomaui 1099

Дисертйд1еж> с рукопис

Робоса вкконана на кафодрх укра!нсько1 ф1лолог15 ;

Днгпропатровського державного уш-версилету )

Науховий керхвник :

кандвдаг ф1попог1чшсг наук, доцент

СХРИЙ Микола Павлович

0ф1ц1йы1 опоненги:

1-Доктор ф1лологачиих наук, професор У2СЧЕНК0 ВАхтор Дмитрова

2.Кандидат ф1лояог1чних иаук, доцвцт АРШБЖСОВ ' Юр1й Олексаидрошм

Провхдна орган!за«1я

К1ровоградськгсй деркавний педагог1чн1й 1нсхихут

Эахист вадбудвться " 3 " ¿у року о ¿У годиш. на

эас1данн1 слош-ал!эовано! вченоХ ради Д 053.24.04 для злхисху дасертаи1й ка эдобутгя паукового ступеяя доктора ф1полог1чних иаук при Дн1щюш>троасьхому державному университет! /Э20625, м.Ди!пропвтрогськ, ДСП-10,

«го. Гагарина, 12, ф1лояог!чний факультет,

ц

Kopn.lt аудитор!« 804/.

3 дисвраац!сж> ыохна ознайолитися в науков1й 61бл1отвц1 Дн!пропетровського ун1версизеху.

Автореферат розАслаыий Сг г^ыЯ 1995 року.

Вменяй секретер спец1ал1зованоХ вчено! рая

доктор ф!яолог1чюос наук / Колом!ець М-П.

професор

Зшальпа хараетеристкка работа

Вивчення uobvl khctíb укра1нських письменник1в-класик1в < ХХХ-поч.ХХ ст. являе собою Досить значний iHTepec з теоретично! i практично! tovok эору.

Укра1иськ1 письиенники: Т.Ш?этенко, Панас Миршгй, I.Ho-чуй-.Кевицький, М.Крогшвницький, А.Крииський, М.Старицький, Г.Кв^ка-Основ^яненко, I.Карпенко-Карий, Ю.Федькович, М.Ко-дюбинський та íh.- эалишшда надзвичайно ц1нну i самобутню епл-столярну спадщину. -У кра!цих cboíx зразках о она вражае пи-ротою охоплення nonÍTjí4i«ix, художньо-творчих питаиь, глиби-ною психологичного анал1зу pistura суспхльикк nojúü, мовно-л1тературних проблей тощо.

Епхстолярн! матерхали укра!нських письме hhjikíb-к ласга;1в актуальна й сьогодн! псрушеними в них проблемами. 1к резо- • "анс у загальному предесi становления й розвитку укра!нськс1 новно'-лхтературно! норми, погаирення ocbítk б УкраХн! зрозун1-лий широким Еерстпом населения. Цим пояснюеться друкування • еш.столярних ie:<ciÍB визначних ыайстр1в слова XIX- поч.ХХст.. на cTopiHKc.» неповыих видань 1х т в ор i в, naniib на стор1нках журнял1в, газет тело. На ochobí лист1в складаготься радхо- i телекомпозицд!, готуюгься лхтературш. передач!.

3 погляду мови листам ук.раХнських письнешшк1в все ще не придхлено належно! уваги. Ще не досл!джен1, эокреыа', харак-. терн! специф1чн1 особливост! епз.столярних текстхв, якi вияв-ляються, наприклад, у функц!0нуванн1 в них фразеолог1чних одиниць. Адже фразеологхзми у приватному листуваннг головним чином служать для того, щоб задовольнити потреби адресант1в у характористицд. якогось понятт;г, вираженн! ставлення до нього, надаши йому эЛдповхдно! оцХнки, а також викликати oi дпогЦдн! емоцИ у адресат!в. Ця особливасть фразоолог1чних áeoponiB надто важлива для епл.столярних текстов: автор, вживаючи фразеологизмы, наводить адресата не яише на левн! думки, еле й спонукае до в1дпов1дних jsift.

А.ктуадь!йсть тени дисертац1йн01 роботи виэначаеться необ-xiflHÍCTro досл1джоння с0ыантико-огил1стичш1х особливостей фра-эеологичних одиниць у листах укра$иських письмонник'в-клати-kíb. У сучасному мовознайств1 в1дсутн1 монографии! npaui, в яких розглядалксь би. ¡№кеико-фраэеоло1ичн1 особлиност! onic-толярних мат©р!ал1в укра*нських майстрап худо-.нього слова XXX -поч. XX ст. Важливхгть даного дисчртацЫного досл1дж«|Шя ъу-иовлюеться, по-гк'ршо, великим к^льк1сниы складои фраэеологАэ-uíb н «П1Столя( (их токсгах, tipo то члидчить д!Сраний

лог1чний uaTepian, та, no-друге, Ix важливими семантико-сти-л1стичними функц1я1Ш в еш.столярн1й коцунхкацИ.

Материалом диоергацайного досл!даення е приватна листуван-ня украХнських письыенкик1в-класик1в Х1Х-поч.ХХст.: Т.Шевчен-ка, Jleci Укра1нки, I.Франка, П.Грабовського, Г.Кв1ткл-0снов"-янвнка, Панаса Мирного, М.Коцюбинського, 1.Нвчуя-Левицького, 1.Карпеыка-Карого, М.Старицького, М.Кропив ницького, А.Кринсь-кого, Ю.Федьковича, Марка Вовчка.

Об'ектом дослхдження е ф^аэеологхзми, що вилучеки методом суц!льяо1 виб1рки э приаатних листав укра1нських письменни-к!в. У робота аналхзуеться блиэько 800 фразеологачних оди-нидь (трансформованих та без awia у структур! й семантшу.) .

Методолсгччнок» основою досп1дгеыня е дхалактичний метод, який передбачае аналаз ycix явищ, зокрема мовних i мовленне-вих, у 1х динаы!ц!, вз&еыопервходах, взаемоэв'язху, систем!, що в1дпов!дае прг-цесуальним аспектам формування укра!нсысо1 фразвологИ: безперервняй рух моаних одшшць-оэнака життя само! мови. У po6ori застосовано сукупн!сть традиц!йних niHTBi-стичних ыетод!в: описового, э!ставного, хомпл!кативного, !дентиф!кац!1, частково використовуються ¡такой методи ста-хистичних п1драхунх!в та психолхнгвастичного експериненту.

Нвуеова новизна дисертацИ полягае в ' тому, що вперше до-сладауються фразеолог!зми у мов! листав лмсьмеяних!в-класи-к!в, простежуеться процес "текстового" формування фразечло-г!чних одиниць /ФО/ на семантичному р!вн!, тобто з"ясовують-ся BiftuimiocTi Mia ФО традшийншш та конкретною реал!зад!ех> фраэеы у листах авторов; поряд з ним дося!д*уються прийоыи i способи трансформа ui й реал!зованих ФО у листах, виявляяться семангико-стиласричш. особливостi фраэеолог!зм1в у мов! enic-толярних rreKciiB.

Приктичне ан&чеиня роботм визначаеться тим, що II реэуль-гати доловнюшть !нформац!ю про стан i розвиток сучасно! фразе ологл.1, сприяють розбудов! теорИ функционально! стилЛсти-ки. Резульхати досладження меж уть бути використаш. при чи-ганя! курсав "Стил!стика ухраХнсько! мови", "ФразеологЛя ук-ра1нсько1 мови", на спецсем!нарах э дано! проблеми, у практичному osonofliHHi культурою укра!нського ыовлення, а також як материал при укладанн! та перевиданы! фраэеолог!чних словников .

На захает вппосоться так! лоложепилг

1.ДосзАда0ния мови листов укрдЬнських письиенник1в-класи-к1в Х1Х-поч. XX ст. являе собою практичну 1 теоретичну ц!н-

нд.сть, особливо э погляду нови.

2.Зв чяэки ФО э! словами и реченн! визначаються II пара-дигматичшши особлив отстяыи та лексико-граматичними характеристиками, тобто сп11)в1днвсен1стю з частиками ыови. В основ! розподд.лу ФО на лексико-граматичн1 класи, як 1 а лексиц!, покладено ыорфологЧчний принцип, який доповнюеться синтак-сичним 1 лексико-сеыантичнии. ФО не екп1ваявнти1, а* сп!вв1д-носяться з частицами ыови.

3.0дн1ею з особливостой ФО, що функц1оиуоть в еш.столяр-них текстах, е 1х образн1сть, яку лов'язуеыо з трансфориац1-ею вих1диих <Ю, що призводить до вшшкнэння р1эноиана.тних <■ коннотатлшшх з!дт1нк£в або до додаткових чи эовс!м нових' значень фразеолог£зы1в.

4.У листах письменникхв вихористовуються сеыантичн! та структурно-сеыантичн1 тили трансформаций. 1з них найчаст1ша-субституц!я, поширвння компонвнт1в ФО словами в!льного ЕЖИТ-ку та власне семаитична трансформац1я ФО.

А.пробиц1я досл1джекня. Матер1али та реэультати дослл.джвн-11я представлялись иа рег1ональш.й наухов!Й конферанц!! "Культура Придн1провського региону в контекст1 эагапьноукраХнсь-ко! культури" /ДнАпропетровськ: ДДУ, червекь 1991 р./, на об-ласнЛй м1жвуз1вськ1й наукове-методичиз-й конференцИ "Шляхи лосилення еф<эктивност1 практичного курсу укра!нсько! иови та виховання читацько! майсгерносг1" /Одеса, листопад 1992 р./, на Йсеукра1нськ1й науково-практичтй конференцИ, присвячв-нд.й '.5-р1ччю Днхпролетровського державного унХверситоту, "Ук-рахноэнавство 1 гунан1зацхя оевдти" / Днепропетровск«, тра-вечь 1993 р./, иа ц1жвуз1вськ1й науков!й коифвр.нцИ "Про-блеии контрастивно! лз.нгв1сгики". /К1ровоград, травень 1993р./, на ШташроднШ науково-тооретичн1й конференцИ "Функц1о-нальна граматика" /Цонецьк, 1994 р./, на тдсуикових паукових конфорошиях Днхпропотровського державного ун!ворситчту/1991-1?94рр./. Дисортац1я обговорювалась на зас1де, лях хафвдри ук-ра1ксико1 ф1лологХ1.

Пу(ы1в«Ш1. Осиооннй эи^т роботи в 1доОрлжоно в б пуОл1кд-цхях.

Структура днсертаци. Дисертац!я складаеться 1а вступу, п' яти роад1л1в, висновкав, списку скорочених позначань джерел та списку використано! л1тератури, покажчика фразвологаэм1в, у якоыу розмащено ФО в 1х конкретних такетавих раалазац!ях.

ОсаошгаЙ зшет робота

У вступ! обгрунтовуеться виб!р теми, II актуальн1сть, ана-л!зуеться ступ!нь II науково! роэробланост!, виэначаютьел пата та основы! эавдання досл!дження, розкриваються мэтодоло-г1чнх й теоретична основи дисертацд!, характеризуемся II на-укова новизна ! науково-практичне значения.

Перший роздш "Теоротичн1 засади вивчання фразеолог!зы1в в епастолярних материалах*' складаеться ¿з чотирьох параграфов. Для досягнення ранаша вкаэано! мети та. виращення поставлених эавдань у першому роэдхл! дисертацИ виникла потреба роэгля-нути питания про м1сце епасголярного стилю у система функц!о-нальних стил!в литературно! мови, проаналазувати стан доелл.-дження фразаологИ! у сучасноыу мовоэнавствз., торкнутись питания про сп1вв1днесен1сть фразеологазихв з частинаыи мови, эупинитись на фунюионуванна ФО !э эыд.неною структурою 1 семантикою.

У цьому роздал 1 /перший параграф/ розкриваеться сутнасть еп!столярного стилю у моеному узус! та м!сце еп!столярних текст1в у система функц!ональних стшив литературно! мови.

Моаознаваць Д.Х.Баранник зупиняеться на тому, що у писем-ному текст! усне литературно мовлення в!дображаеться в рхзних ; формах. Один !э поширених аипадк!в - це, зокрема, сфера еп1с-• толярно! практики. Таким чином, епастолярний стиль "с свое-р1дною контам1нац1ем усно£. а писеыно! форм мовлення. В!д ус-його мовлення вхн запозичив роэмовну невимушен1сть 1 емоц!й-ну безпосераднасть фраэи, характера! для усного спалкування синтаксичн!, фраэеолог!чн! 1 лексичн! засоОи; писеыне оформления забазпечуе чггкдву логачну 1 граматичну впорядгова-н!сть, посл!довн!ше додержувану нориативн!сть, б!льшу стил!с-тичну задан!сть висловлювань" (Д.Х.Баранник).

Укра1нськ1 егистолярна тексти дос1 лишаються не досл!джа-ниии, хоч е ряд праць, у яких розглядаяться т! чи анои. аспекта еп!столярних' текст!в /С.С.Д1дик, I. I. Ковалик, К.В.Ле-нець, Ж.Т.Ляхова, М.П.С!рий, П.Д.Тимошенко, М.Т.Чеыерисов та 1н./.

Шсля анализу праць, присвячених проблем! досл!да:ення еп^столярних tbkctíb i характеристики 1х значения для мово-знавчо! науки, у дисертац!йн!й робот! визначаються найб!льш характернА», специф!чн1 для ыови .^,'ictíb риси, що виявляються:

- у вживаша npoc®opi4Hol лексики, р1зноман!тних за по-ходжегням д!г-лектизы!в, арха!зм!в;

- у наявност! звертань, як< найчаст!ша виражаються уста-леним словосполученням- або власно» назаою, цо супроводжують-ся прикметниками з суфаксами субчективно! оц!нки;

- у частому вживанн! зайыенникхп перщо! особи однини i, в!дпов!дно, д!есл!в першо! особи однини в ycix часових формах (мова йде в!д адресанта) ;

- у фуикц!онуЕанн! займенник!в друго! особи одш<ни чи ¡¡шожини вв!чливого звертання i, в!дпов!дно, д!есл!в друго! особи однини чи маозсини (зверыеннд до виэначеного- адресата);

- у використанн! специф!чних для eniстолярних текст!в емощйно-експресивних Ковши засоб!в,-

- у вживани! традш-ййних формул-звернень до адресата: р!энонан!тних прив!тань,. поздоровлень, побажань, прощань то-що у початков!й i к!гцев!й частинах листа;

- у вживани! складних i ускладнених синтаксичних конструкций, частинн яких иожуть пов'язуватись одночасно р!зними граыатичними зв'язками.

Особливий стан eniстолярного стилй у систем! диферошЦа-uíi мови XIX ст. визначае iHTepec до його стилетворчих засо-6íb, иайважливгшиыи з яких е, на наш погляд, емоцхйно-екс-npecuBíii мовн! эасоби, 30Kpeivi ФО /другий параграф/. У ди-cepTaHiiujouy досл!дагонн! # наголошуеться на тому, що роботи, присвячен! Фразеолог!! сх!днослов"янських моа, починають з'яилятися о 30-х poKin XX ст. nepiui наукой! rtpayi, в яких досл!джуеться фра-зооло"!чний склад укра!нсько! мови, э'явля-ються в 50-60 роках XX ст. /npani. Д.Х.Баранника, 1.К.В!лод!-да. Л.А.Булаховського, В.С.Ваценка, М.А.Жоьтобриха, Б.О.Ларина, M.II.Ciporo та íh./. Заорноно також увагу на найважли-в!и! досл!джеиня останн!х poKÍB. У робот! п1дкреслюгться, що погляди вчених на фразоолог1ю як об'скт досл!джоння pioni, алв вс! вони зводяться до ыизначення фразеологизму ж akícmo hodoI одиниц!, яка мае сво!, пиша 1й лрите анн! озпаки. У дисортацИ визначоно ивйважллв!ш1 Д>:}?» оиц1йн! ял ас -ниост!

б

фразеолог1зш_в (фразеолог1чн1 значения, граматичн1 катего-р!1, пост!йний, вхдтворювакий за традицхею, склад компонента) , розкриваеться 1х сутна.сть.

У дисергац1йноау досл!джвнн1 за основу взято визначення ФО, запропоноване лексикографами 1нституту ыовоэнавства :ш.0.0.Потебн1 АН Укра1ни - укладачами фразеолорхчного словника укра!нсько! ыови. Отже, п!д фразеолог!зыоы розуи1емо иовну одиницвэ, яка мае специфике фразеолог1чне значения, створюваио эдеб1льшого внасл1док метафоричного псреосмислення в!льного словоспояучашш, граматичн! категорд.! 1 мае постз-й-Ш1Й, вхдтворхшаний за традиц1ею, склад коыпонент1в, як1 втга-тили лексичну самост1ЙРо.сть, а такой е членом речешш.

У дисертац!! показано, що зв'язки 1 вхдношення ФО 13 словами е реченн1 визначаоться II парадигиатичними особливостя-ыи та лекслко-граыатично» характеристикою, тобто спавв1дне-сонЛстю з частиками нови /трет!й параграф/. В основу розло-д1лу ФО на лехсико-грамагишй класи, як 1 в лексидх, покла-

ДОНО ЫОрфОЛОг1ЧН1£Й ПрИНЦИП,. ЯКИЙ ДОПОВНЮ'ЗТЬСЯ СИНТаКСИЧНИМ. 1 лехсико-сэмаытичниы. Вважаеыо, що ФО не еквавалентш., а лише сп1вв1дносяться з частинаьох ыови. У дисерхацИ прид1леыо достатка о уватл розкриттю сутност! лексихо-граыатичних розря-Д1В, Хх структур них иоде л ей. У робот! п1 длягавть анал1зу * пиве ФО, що сл!вв1дноеяться э 1экими повнозначниыи частинаыи моаи: д!есловаш1, 1ые1шиками, прикметниками, прислхвниками.

Оск1льки фразеологазыхв передбачае э "ясувашш в!д-

ьинностей фраземами ®радиц1йниии та 1:; текстовою^реал1зз-ц1стэ, досладкення ФО у листах нов^язуються з вивченням сеыан-тичних та структурно-сеыантичних гграисформац1й /четвертий параграф/ .

Окреио надано уваги кауковиы досл1дженняы трансформаций ФО, як! взге мають свою 1стор1ю. У робот! констатуеться, що не ВС1 ФО однаково п!длягають перетвореннш. У парадигыатиц! фра-зем здагн1сть до -структурного вар1ювання найб1льш при-^аманна-фразоологхчшш едностяы 1 наймешпе- зрощенняы, тоыу що зро-цоння- найменп гнучка частина фразеологИ, яка характеризуй еться в ыовознавств! нерухомхстю окремих комлонент1в 1 в1д-сутнд.стю эв'язк!в з вхльниы. словосполученням. А.I.Федоров стверджуе, що фразеологхчн1 зрощення, "як1 загубили внутр1шню форму у сво!й семантиц1... не п!длягають перетворенню". Але

результат нашого досл1д*ешш показ уют ь, що структура зро-щень, 1х компонентний склад ыожуть бути перетвореи!. Нав!ть фраэеолог!зми з арха!чними компонентами в еп!столярних текстах письмеHHiiKiB пхдлягають с1.руктурн!й трансформацИ. ФО, як! "ыають у своему склад! архаХзым, зазнають досить сильного нормалгзуючого впливу з боку сучасно! мовноХ системи. Хнколи цей тиск позначаеться ласт!льки сильно, що призводить до усунення архаХчних компонентов у структур! фразеолог!зм!в, точнее кажучи, до появи оновлення вар!ант1в тих самих фра-зеолог!зм!в" /Р.М.Попов/.

Анал!зуючи ФО у листуванн! гшсьыошшххв, вид!ляемо два типи трансформаций: семантичний i •структурно-семантичний. До р1эновид1в структурно-сеыантичних трансформащ-й належать:

а) 3aMi.ua компонента ФО словами в!льного вжитку, напр., Леся УкраХнка у лист! до М.КоцюСинського в!д 5 с!чня 1893 року шляхом субститут! KounoneHTiB ФО дат и серцю / ногам, рукам, сльозам/ волю утворюе фра!зему дат и перу npocmip, що надае ФО б!л(»-шох конкретност! у эп ~язку з зображуваною cniyauieo;

б) поишрення фраэеолог!чно1 одиыиц!, напр., Х.Франко в одному з епхстолярних гхвкст!в використовуе трансформований фразеологизм розкусити другий, такий шее нспочатий го fix, в якому збе-реглося значения ФО розкусити г о fix, однак, на в!дм!ну в!д ос-таннього, трансфорцований фразеолог!зм мае эначно поенлену (конкретизовану )семантику;

в) олхпеие ФО. I.Франко шляхом скорочення компонентного складу фразоци розкусити теердий. wjix утворюе субстантивну ФО твердишй го[л.т. У дисертац!! еггверджуеться, що крайня и ежа скорочення ФО - сеыантичце стиснення фразеолог!зму в одне слово. Розкриваегься сутн1сть цього явииа та головна причина олхпсиса. Прикладом е лист М.Коцюбинського до М.Чернишевсько-го, до автор, редукуючи ФО icmu жиацем (кого), за лишае слово-коыпонелт 1сти (кого) : "А тиы часюм автори, що давали Maiopi-ап до нашого альманаху, розуихете! Мять иене";

г) розго11нута метафора, суть яко! полягае у тому, що автор, вжииаючи фразеологии, дал! в контекст! зд!йснюс розгор-тання метафоричного образу, эакладеного у фразой!, компонент» ФО, що повторюються н наступних рядках контексту, набувавть тг кого значения, яко цотивусться сеыантикоа L iiTol ФО, напр,t "Ми вппзомо, як на eyjirtaiti, або, крац«, ыи c.iiii той вулкан, ж^пло

ягамо смпий уряд хоче sacunamu mpiciumu i тим сгитшпи аибух" /М. Коцю-бинський/;

д) фразеолог!чний натяк. I.Нечуй-Левицький у лист! до Б.Гр!нченка в!д 16 листопада 1S05 року використовуе натяк. на ФО дорога вкршпа тернами, внасл!док чого у лист! автора слово-натяк терт набувае фразеолог1чного значения- "труднощд., пе-регакоди", напр.: "Як напечатаете мою "Бабу Палажку" старим лравописоы, то це б уде це один терем на ыоХй CTesyi",-

е) фразеолог1чна контам1нац1я. Суть яко! полягае у тому, що в одному вираsi поеднуються два або дек1лька ФО. У лист!

. Лес! УкраХнки хонтамхнуються фраземи cuSimu гриЗом ! cudimu i ne ршиягшсъ на основ! спхльного компонента cudimu: "А поки що я сиджу грибом i ткуди не рыпаюсь".

У мехах семантичних трансформацз.й розрхзнясно:

а) власие самантичну трансформацию, тобто так! перетворен-ня ФО, як! спричиыюють зм!ну традиц!иного значения, не пору-шуючи сгруктуря фраземи. Наприклад, ФО полъщ тати мае тради-цайке значения- "нвзграбно, .невдало", а с одному !з лист!в Г.Кв!тка~Осиов~янеыко, трансфориуючи семантику ц!е! ФО, надае 1й зовс!ы нового, протилежного значения - "иайкраще": "Коли просите Вас об ciw, то, будьте ласкав!, учеш£ть. наших так, цоб палым. atamu було, щоб «ami »а славу ш.шли; як знаете, «гак з ним ! скомпонуйте...";

б) подвешу ахтуал!зац!ю ФО, суть яко! полягае у тому, що паралелььо слриймаеться семантика фраземи i cniBBijjHOCHoro з ною значения в!яьиого слоаосполучения, напр.: "В!зьме та ijï закрутить чолов!х таку верен!», що т!льки oui еигщящши, як корова на ноев ворота, бо не вп!знае хазяйсько! oceni" /1.Нечуй-Левиць-кий/.

В!дяоа!дно до усталено! в науш точки зору на трансформа-ц!ю ФО. у робот! анал!зуються тили траысформац!й фразеолог!з-м!в та 1х рхзновиди, причини таких перетворень.

Другий розд1л "Вербальн! фразеологхзми у нов! eni стол яр них текстiB* складаеться з.двох параграфе.

Цей роэд!л приевячено анализу вербальних ФО, як! у листах письменник1в представлен! иайб!льшим х!льк!сним складом. Серед д!браних нами ФО вербальних - 32%. Така досить значна калькхсть фразеи поясшэеться тим, що дхеслово- "найскладн!ша i найоб"емн!иа граматична категория, ...найб!льш конструктив-

на в nopiBHHHHi з iниими категор!ями частина ыови" /В.Виноградов/ .

Вербальн! ФО, що £унхц!онують у листах письменникхв под!-ляемо на Taxi фрезеосеиантичн! групи та п!дгрупи:

. 1. Фраэеол<\Р1чн! вислови /перший параграф/, як! характеризуют ь динаы!чн1 ознаки, що стосуються фгзичного стану, особи, ïï fliï^ ! означають:

а) опубл!кувати;

б) Н1чого не робити;

в) лрацювати, ®ахко працювати, вихонувати складну роботу, зэвершувати роботу;

г) пршшнити жити.

2. Фразами, що позыачають психхчний стан людини, II роэу-мову Д1яльн1сть /другий параграф/, позначають :

а) почуття людини, II емоц!йно-пс11х!чний стан;

б) морагтьно-етичн! взаемини людей;

в) розумову д1яльн!сть;

г) досв1д людини.

У процес! анал1зу пстановлюеться, що значна Частина вер-бальнйх ФО походить i3. фольклор них джерел. Серед них досигь вир1эняються фраземи, до складу яких входить компонент- ii-gn-ник серце (серце кроешься, серце тероаю о&пшиегпъся, серце сЬгискаетпъся, (Гетъся серденъко, о'ьлити серЭеиысо, Ыщуе /чуе/ серце, ùdapumu ножем ;>

саше серцс, враашпи• серце, зсесещопи серденько, не в'ялити серденько, та

/

!н.). Маичи певне смислово навантаженля, народно-поетичн! вербалыи. ФО в eniстолярних материалах письиошют in передать i найр!зноман!тн!т! в!дт!нки лочуттав.

Пом!чено також, що найб!льш характерном в eniстолярних текстах явищем е ' вербальш. ФО, • шо стосуються câue письмен-шщько! даяльност! i вжйваються авторами в основной частин! пов!домлення /спробуеати псра-чорнила.взхтисъ га перо, ке озлти пера в руки, ваши перу npocmîp, дати перу тлъгу, еала&типерам, г.асташти перо тощо/.

У цьому роздал! детально а!&л1зуготься aci фразеосемаитич-kî групи та п!дгрупи ФО,з'ясовуютьсд в!дм!нност! м!аг фраэе-мами без 3mîh у структур! й сеыантиц! та 1х реал!зпц!ею с^ листах укра!нських письменник!в-класик!в. У результат! до-сл!дженнЯ встановлено, що автори звертаються найчаст!ше до власне семантичних трансформац!й та до вс!х р!зновид!в струк-

гурно-сеыантичних перетворень. У роботi вказуеться на тили трансфорнащ-й ФО, що переважають у uoei окреьик письменни-к1в. До способ!в церетворень вербальних ФО украХнськх ыайстри слова вдаються, щоб элити в одне nine э контекстом загально-в1доынй вираз; угочнити чи детал!зувати значения Ф0 з конкретною сит/anieO/ но описуегься в лист!; щоб допоиогти адресату глибше зроэуы!ти опмсуване та усв!д:.шити пропоночану автором листа ouiHxy зображуааного факту.

У результат! анал!зу вербальних ФО також виявлсно, що д1есл1вн1 фразеолог1чна звороти найчастхше функц1оную <;ь в сс-bJBHiü частиш. листа, д!есл1вний кошоноат ыае форыу першо! особи одниыи або друго! особи однини чи множини. BepCanbHi ФО у листуванш. письыеншасхв виконують оцХнно-харакгерисгичну, вкспресивно-образну та стидетворчу фунхцИ/

Трегтй роаЫл дисертац!йного дослАджеиня "Субстантивна фразе onori4iii одиниц! у uoBi украХнськоХ еп1столярноХ спадщини" складает'ься з двох параграфов, присвячених аналХэу субстаи-тивних ФО та аиявленно ix сеиантико-стилхстичних особливос-тей у листах автор1в. .

Счред загально! кхлькост! дхбраних чО субстантивних- 26%. Bei субстантивна ФО, що функц1онують в eniстолярних текстах, подхляеыо на двх фразеосеыангичнх групи:

1. Фразеолог1чн! вислови, як! позначлють oci6 (лерший параграф) . У Ц1Й фразеосемантичн1й rpyni досить ииразно вид1-ляються семантичн1 п1дгрупи ФО. Залежно в!д того, чого caue стосуються фраземи в денотативному ряд1, вид^яеыо пхдгрупи, як! позначають:

а) людину взагал!;

б) людство взагал!»

в) oci6, указуючи на Хх соц1альний стан;

г) oci6, указуючи но Хх самвйне положения та родинш- сто-сунки;

д) oci6, указуючи на Ix nciixi4Ki га ф1эичн1 особливост1;'

е) oci6, указуючи на Хх вдачу;

е) oxpeuo bi дляеыо ФО, но наэивають 1ррвальн1 ¿стохи.

2. Фраземи э абстрактною семантикою (другий параграф), у ц1й фразоосемантичн1й rjjyni вид1ляеио пХдгруни субстантивних ФО, як! в .латах поэшчаюъ:

психхчн! та 41зичН1 особливоста очб;

б) житгя 1 Д1яльн1сть осхб;

в) подхх 1 ситуанИ, до е насл!дком лвдсько! дхяльностх;

г) материальна здобутки людсько! дгяльност!,-

д) иеобхадне для прожитку, дснування людей;

е) часов! просторов! координатп людсько! д1яльност1;

е) р1зн1 природа! явииа.

у третьему роздхл! на широкому фактичному матерхал! роз-глядаеться специсНка стилетворчо! е.ктуа.ч1эац11 субстантивних Фразеологизм!в. Результат« дослхдження показали, ш.о нак.5хлыз характершш явиаем в еп!столярних текстах с:

1. Субстаптивн! ФО, п.о виступають у эначенн! звертань-наэв ос!б ! вззгвавэться частое на початку ! п осиовн!й час-тин! листа. Це слопосполучония, як! мають перепаяно ст!йкий характер {голубе сизокршшй, голубе яспий .чае, рибанхко моя, заяуБяо лхоя сизохрилая тощо) .

2. ФО-назви ос!б, до функлДонууть у к!нцеп!й частин! листа п!с-ля прощальних формул, указують на адресанта як щирого верного друга адресата '(т^шу Ваш потар/шй слуга) . ""а« ФО у листах виконують стилетворчу фуккц!и.

Аиал1э фраэем, що сп1евхдиосяться з !ыенш1ками, здЫснга-еться залегаю в1д узуальнсст! чи тралефорнац!! актуального зтету ФО, з визначениям концентраци! ! глибшш 1х" образно-ст!.

У результат! аналхэу оубстантишшх ФО ви..влено, що фразео-лог!зми без суттевих змхн у структур! й сснантлцх фушаиону-ють переважно в ет столяр них текстах П.Грабовського, Х.Франка, А.Кримського. Щоб конкретиэувати значения иО, зблиэити його з контекстом,И.Старицький та М.Коцюбинськкй досить часто лоширюють меж! субстантивних фразоолог!змхв. 3 метою посилен-ня образност! та емощйност! висловлшвань Леся Украхнка у сво!х листах нер!дко використовуе подвалу актуал.' зац1ю субстантивних ФО. Увиразнення ФО М.Старицький досягае шляхом за-м!ни компонентдв ФО словами вхльного вжитку. Ноабияких особ-ливостей набувавоть листи I.НечУя-Левицького завдяки застосу-винню в них натяк!в на традиц!йн! ФО або розгорнутих метафор.

Доелхдження показали, що л еп!столярних текстах досгатн!м для реал!зацЛ семантико-стил!стичного потони!алу фО стае м!кроконтекст, яккй ггередбачае сеыантичну ак*гуал!защ.ю фразем-у контекстах з !ншиыи лексемами в!льного вжитку.

У нов А е т. столярного спхлкування субстантивн1 ФО в икону- . ють переважно о«1киа-харакхеристичну, експресивно-обраэну та стилетворчу фушедхЗ.

Роадш четвертий "Адвербхаяьн! 'фрааеолог1зыи в листах ук-ра1нських письмащшкхв-" складаеться э шести параграфов. Де-тальний ан ФО, то спхввхднослться з присл1вш1каыи, здхй-снюеться на широкому фактичному матер1*?л1.. В1д загалгно! кх.лькост1 фразеолог!змхв, що виявлен! у листувапнх авгорхв, адвербхальних- 30%. 1х лодхляеио на шхсть фразеосемангичних груп:

1. фразвологхчнх вислови, що вказують на якхсть 1 ступень II виявлешш (перший параграф). Так1 ФО автори вживають, щоб окреслтп-и;

а; характер почуття;

О) певне ставлення до адресата;

•в) як!сть фхзичио! дИ.

2. Стхйк! словосполучення, якх в1дображають к1лькхсть (другий параграф). У сеыантиц1 цих ФО е якхсна оцхыка, ос-к!льки' вони характеризуются значною емоц1йш.стю 1 обраэнас-тю. Так! едверб1альнх фраземи у листах письыешшкхв познача-вть:

а) повну вхдеутнхеть;

б) надмхрну кхяькхсть;

в) малу чи недостатшо кз-лькхсть;

г) певне поняття в ус!й його повнотх.

3.Фраземи, що лозначають простер (трот!?» параграф), ста-новлять значну частину укра!нсько1 фразеологИ. Так! ФО ви~ ражають прост1р з рхзноман1тниьи1 додатковими вхдтхнками, що являе собою головний £ритерхй при аидхленш. фразаосем^нтлч-них пхдхруп:

а) ФО, як! характеризуясь лонягтя - далеко;

б) фразеологиэми, що окреслююгь поняття - близько;

а) ФО, якх позначають поняття - скр1зь.

4. Фраэеологхзыи э часовою семантикою (четвертий параграф) вир!зняютьс« високим ступеней кошюташ!. Под1ляемо £х на фраз„осемантичн1 пхдгрупи:

а) ФО, що позначають поняття - иаэабароы;

С) фраземи, ш, . окре листь Дужо короткий промххок часу;

в) фразеологачьа звороти, як! позначають поняття - нхколи або будь-коли;

г) фразеологхчн! единиц!, якх окреслюють поняття- пост1й-

но;

д) фразеолог-Ьчн1 вираэи, якх позначають - протягои довго-го часу.

5. Фразеолог1зми, як! окреслюють особливост! псих!чного стану ос!б (п"ятий параграф) , позначають:

а) незручн!сть;

/

б), знервованхсть;

в) збудженхс~ь;

г) небэзпечн!сть.

6. Ддпербхальнх фраэеслог!зми, що характеритую«оть хнш! обставинн! поняття (шостий параграф), указуоть на:

а) причину вкникнення д!1;

б) умов у ьиникнення да1;

в) спос!б виникнення д!1.

Результати анал!зу ФО показали:

1. В елхстолярних текстах укра!нських гшсьмонликхв-кла-сик!в фушаионутеь адверб!альн! ФО, як! вживаютьсч на початку х в к!нцев1Й частин! листа э д!ословами-супров!дниками. писати, в!тати, бажати, дяхувати, гов,орити {¡ад щирозо серця, вгд уаа душ, яуаею душею, гзпаЗр.дуил тощо) . Вир!зняються серед хнших адверб!альних ФО еиоцхйно-почуттевкм характером ! ви-конують у листах стилегворчу функд!ю.

2. Особливхств адвербхально! фраэемаки в оп1стоиярм!й ко-ыун1кац!1 е фунюй-онування Л в траысформованому виглядх. Ук-ра!нськ! письменники застосовують переважно зласне семантичну трансформацхю адзёрб!альких ФО з ыегою ыадання фразеиам до-даткових сми слов их а стил1стичних в!дтз.ык1в. До таких пере-творень адвербхальних фразеологхзмхв звертаються Т.Шевченко, Г.Кв!тка-Основ'яненко, М.Крого-штадький, Па нас йирний, М.Коцю-бинський. Ел1псис адверб!альних ФО, що. надае висловлен"Ъму ди-нам!зму, стисяостх, а !нод!- евфеыхчност!, досить часто зу-стрхчаеыо у листах X.Франка.

3.. Сеыантичновэ особлив!стю адвербхалыдах фраэеологхчних ■ зворот!в е. 1х образн!сть, яку пов 'язуемо з трансформацхею ви-ххдних ФО, що зумовлюе виникгення'разноманхтних коннотатив-них вхдт!нк:в або додаткових чи эовсхы нових значень; з кон-

текстом, що актуалхзуе фразеолог!чну семантику; з частотшс-td вживаыня адверб1альних ФО в одному листi чи навхть ре-

4BHHÍ.

ГГятий )озд!л . "Дц'ективн! фразеолог!чн! одшшщ. у mobí ук-раХнськохю листувашш" приев ячено детальному анал!зу ад\ск-тнёНоХ фразеихки. & еш.столярних иатер!алах украХнських пись-менны:1ъ-класик!в 'ад^ективн! ФО представлен! найменшим к±ль-kíchhu складом у nopiawumi з 1ишиыи лексико-граыгЛ'ичиими ' розрядами фразем, а саке -12% в1д дхбраних ФО в епхетолярних текстах. Проведений анализ ад'ективних фразеологхчних одиниць дозволяв встаноаиги, що ад^ективн! ФО у листах автор!в най-виразш.ше вступають у семантико-стил1стиян1 зв"язки з хыен-шисами- наэаахш oci6. ФункцАонують переваашо • для експресив-но-емод1йно1 характеристики людей. Фразеолог1зни, що спхвв1д-ыосяться з прикметниками, в eniСтоляр ноиу сп!лкува»ш1 пись-úbhhhkíb викорисговукються з такою метою:

а) щоб модэлвваги псих1чнх властивост! лшдини та ознаки II душевного стану;

б) щоб охарактеризувати ф!зичн1 дан1 ocie,-

в) доб ыоделювати властивостх oci6, ыабут! внасл!док жит-тевого чи трудового доевхду.

У npoyeci дослДдження ад'ективних фразеолог1чних sBopoiiB виявлено tí одиниц!, що"е характерною особлив!стю еп!столяр-1ШХ T6KCTÍB. Так, як стилхсхичний прийоы автог.и використову-ють в еп!столярн1й комун1кацИ фразеыу тсивий i здоровий, що указуе на благополуччя адресанта або когось í3 ctopohhíx 0ci6. Функц1онуе така *Ф0 на початку основно! частини лйста: "Пишу коротко, щоб знали, що я otate -здоров.. . "/М. Коцюбинський/, , иле ыоже використовуватись i в середин! пов1доилення: "...сестра В ила Надежда Василхвна ще жива ¡ ядорова' /Панас Мирний/.

Результати нашого дослхдконня показують, що ад'ективн! ФО в анал1эованих еп1сголярних текстах майже не лхдлягають сгруктурним пере аоренням. У листах частхше мае- ы!сце семан-ти'.на трансформация. Щоб надати фразеиам додиткових смисло-вих i стилхстичних bí^txhxíb, i.Франко, м.Коцюбинський, М.Старидький вккористовуюють аласде соиантичиу трансфорыац1ю ад4сктивних ФО. Подв1йну актуализацию фра-.юолог1чних зворо-*ia эастосовус нчр1дко Леся Укра1нка> А в листах Т.Шчвчонка фунхц1ону*»ть переиажно ад ективнх ФО як хндиихдуальао-автор-

ськх., що не зафаксован! лексихограф1чною практикою, Уса фра-зеолог1чн! одиница, то сш.вв:1дносятьея з прикмехниками, в опЧстолярких текстах укра!нських майстрхв художнього слова виконують уэагальшогочу, додатково-узагалышючу, оцанно-харак-теристичну та стилетворчу фуншШ.

У висиовпах дисертаиайно! роботи узагальнкготься основн1 результата лроведеного ан&лаэу фразеолог1чнИх одишщь, одержан! в1дпов1дно до застосування принцшйв дослл.дження з ура-хуваннлм конкретних лист1в пчсьмениикав - класикхв XIX-поч.XX ст.

Функцд.онування ФО в укра!нських приватних листах эуг/овле-но необххдн!стк> експлхпдюзатл тх моменти д!йсностх та став-лення до них адресанта, якх або на покркваються лексичною"семантикою, або, • якщо 1 покриваються, то надто узагальнено х нейтрально.

Фразёолог!зми, що вживаються в елз-столярних материалах письменникхв, характеризуются такими особливостями: , *

1. Переважна частила ФО пов'язуеться з розмоаною та книжною лексикою.

2. Автори використовуюгь значну частицу фразеолог!чних одинюдь, як1 виконують у листах сгилетпорчу фушиит: .

а)субстантивнх ФО, що е звертаншши-назвами ос1б, вжива-ються переваясно на початку, в основн1й частинх листа; •

б) ФО-назви осхб, яка указукяь на адресанта як доброзичли-вого друга адресата, використовувться в к!ндев1й частит, листа П1слА прогзльних формул;• ,

в)вербальн1 фраземи, що стосуються письменшщько! дхяль-ностх., вэтиваються в оеновнхй частиы. т.иста. Значна кЛльк!сть дхеслхвних фраэем походить з фольклорних джерел.Тгкх вер(3аль-нх ФО функщонують' лереважно у першх.й та другхй особах одни- . ни або у другхй особ! множили в усах часових фермах;

г)адвербхальна ФО, якх виразняються емоцхйно-почуттевим характером, використовуються у вступнай х канцев[й частинах листа;

д) адъективна. - фраэеолог!зми, що • вживаються переважно на початку основно! частини листа, вказують на благополучия адресанта .

3.Особливiстш ФО, що функцхонують в епхстолярноыу сп±пку~ ванн! укра!нських.письмеыник!в-класик!в, .е те, що вони майже sei п!дляга*¥гь трансформац!!, переважно - власне семантичн1й.

Анал1э фактичного матер!алу показав, що майстри укра!н-ського художнього слова з притаманною для кожного з них манерою письы t, з б!льш або ыенш вхдчутним зндив!дуальним стилем по-рхэиом/ ставляться до трансформаций SO. Про р!зноыан!т--н1сть • i еретворень ФО евхдчцг'ь Ix лаяанхеть у bcíx листах ук-palHcbKiix авгорхй, алэ частота вживання фразой найвищд у листах Jleci УкраХнки, Панаса Мирного, М.Старицького, М. ^оопирни-цького, I.Франка. Листи Т.Шэвченка, в nopiBHHHHi з хншими, вид1ляються иш, що автор застосовуе переважно Ъщивхдуальний п!дх1д до традиц1йш1к ФО, пр-своему траисформуе сокантику або утворюе ФО, що но 3a¿>ÍKCOBa¡ii лексикографхчною практикою. Еп!столярн! тексти Лес! Укра1нки вхдзначаються тим, що фразами нер!дко пхдлягають подв1йн1й актуалхзацИ або р!зним структурно-сеыантичним перетворенняы. Натяки на традицхйнх фразаолог1чк1 звороти иайчасгхие фуикц1оиують у листах I.He-' чуя-Левицького, М.Кропивницького. Скорочення компонентного складу ФО притаманне манер! письма I.Франка. Зам1на компонем-tíb фразеолог!зм1в словами вольного вжитку в1дзначас листи М.Старицького. Майже не використовують структурно-семантичних трансформаций ФО П.Грабовський, А.Кримський.

4.0соблив1стю фразеолог!чних одиниць, що функц!онують у листуванн1 письменник1в, е Ix образность, яку пов'яэуеыо:

а) з спегиф!чною референтною вхднеевн^тю i зумовленою циы позитивное спряыованхсто еыотивно! ohíhhoctí фразеологхч-ного узуального вживания;

.6) з трансформацхглэ виххдних ФО, що призводить до киник-нення р1зн0ман1тних кпннотативних в1дтхнк!в, додаткових або эовсхы нов их -хначень ФО;

в* з 4acTOTüicTio вживання ФО в одному листа, чи ыавхть ре-ченнх,-

г) з контекстом, що аКтуал1зуе фраэеологхчну семантику.

5. Перовазаш б!льш!сть i. J в етстолярних текстах укра!нсь-ких лисьменник1в-кл,1сик1в, видьляючи лониттсву реалхзацхю, вихонують оц!ино-характэристичну, експресивно-обраэну, стиле-творчу, pifloe -. уз^.гальнюючу функцх!.

Основний sMicr дисертац!! и1добрач:еко в таких публ!кац1-

ях:

1. Функциональна особлив ост! !ншоиовно! лексики в украЗСн-ських еп!столярних текстах //Семантика ! гракатика у мовлен-Heeiü комунакац!!: 36ipiBiK иаукозих праць. -Дн!пропетрсвсыс: ДДУ, 1991.-С.22-29. , •

2. ФразеолЪг!зыи в еп!столярних текстах'1.Ианжури //Культура Придн!провського perioay в контекст! загалыюукраХ.нсь-ко! культури: Тези допов!дей perionanbuol науково! конферен-«ii.- Дн!лропетровськ,1991.-С.91-93.

3. Вмкористання оп!столяршк текст!в при виаченн! фразео-лорИ yRpalHCLi'.oi лов» на 12еспгц1алыпог факультетах //Шляхи пссилення ефективност! практичного курсу украХнськоХ нови та виховання читацько!. uaitcTopuocri: Maeepiamt обласно! мгтву-з!вськоХ кауково-матодичко! конференц!!. -Одэса, 19Р2 ..-С. 25-2б.

4. Вадображения народно! культури#у фраэеолог!чшсс баглт-ствах украХнських еп!столярних текст!в // УкраХнознавств'о ! гуиан!зац!я осв!ти: Тези допов1дей ЗсеукраХнськоХ науковО-прахтично! ' коиференцхХ, приевячоно! 7 5-pin» Дн!пролвтров-ського державного ун!верситету.- Дн!пропехр.овськ: ДДУ,1993.-С. 67-68.

5. Семантико-стил1стичн! особливост! д!всл!вних ф^азеоло-г!зи!в в еп!столярних текстах //Прсблеии • контрастивно! л!н-гв!стики: Тези ы!жвуз!всько! науково! конференц!!.- Kipoao-град,1993.-С.49-30.

6. Сеиантико-стил!ст1^1н! особливост! ад'ективмих фразео-norisuia в ухра!нських еп!столярних текстах //Функц!ональна граматика: Тези допов!дей М!жнародно1 науково-^оретично! конференц!!. -Донацьк,1994.-С.29-31.

Ganzfaa S.A.

Phraseological' units in ' epistolary texts of Ukrainian classical writers of 19-early 20 centuries. The dessertation for competition of scientific degree of Master of philological sciences on speciality 10.02.02-the Ukrainian language Dnepropetrovsk State University, fliiepropetrovck, 1995

The manuscript of the dessertation is defended which is the first scientific attempt in the investigation of phraseological units and their peculiarities in epistolary ccramu nication of Ukrainian classical vriters of 19-early 20 can-

turies. A nuitiber of problems of functioning of phraseological units ae specific means of formation of epistolary style are considered within•extensive actual material. Such an interaction }f aspects allows to make functional analysis 'of phraseological units deeper and to promotp, the enrichment of the general theory of functional stylistics of literary language.

The materials and data received as a result of„the re*

search may be used in lectures and special courses dedicated to these problems and also in publication of phraseological dictionaries.

Ганка С.А. Фразеологические единицы в эпистолярных текста у. украинских писателей-классиков XIX-начала XX века.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филоло- • гических наук по специальности 10.02.02 - Украинский язык. Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1995. ,

Защищается рукопись, которая является первой научной попыткой исследования фразеологизмов и их особенностей ч эпистолярных текстах украинских писателей-классиков XIX- начала XX века. Рассматривается ряд проблем функционирования фразеологически единиц как специфических средств в эпистолярной стиле на широком фактическом материале. Такое сечение аспектов позволяет углубить возможности функционального анализа Лразэологических единиц и содействует обогащению общой теории функциональной стилистики литературного языка.

Полученные в результате исследования материалы могу^Оыть использованы при чтении спецкурсов, проведет; . спецсеминаров, посвящйны: этим проблемам, а также при издании и переиздании фразеологических словарей.

Ключор1 слова: еп1столярний текст, лексикр-граматичний роэряд фразе'олог1,эм1в, фразеосемантична група, структурно-се-ыантична трансформац1я, ссшантична трансфорыац!я, р!зновиди трансформацх! фразеолог1зы1в. ' ^

r";;-^' cf/f vruuyn гу/ д ■ 2 ¡о О ■

\