автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.04
диссертация на тему: Фрески Софийского собора в Киеве (технология, техника, некоторые вопросы стиля, проблема мастеров)
Полный текст автореферата диссертации по теме "Фрески Софийского собора в Киеве (технология, техника, некоторые вопросы стиля, проблема мастеров)"
НАЦЮНАЛЬНА АКАДВДЯ НАУК УКРАГНИ \ 5 ^ ГНСТИТУТ иИСТЕЦТВОЗНАВСЯВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ . по 'ОАЧ та ЕТН0Л0Г11 к<. 1/.Т.РИШМОГО
На правах рукшиоу
КОРЕНЮК Юр{й Олександрович
ФРЕСКИ ООМЙСЬКОГО СОБОРУ В КШВГ /технология,1 техн1ка, деяк! питання отилв',' пробяеиа иайотр!ь/
17.00,04 - обраэогворча иистецтво
Автореферат диоертацИ на здобуття наукового отупеня
кандидата ииотецтвознавотва
Ки!в - 1995
ДЙсертац1ею е руконис. -
Робота виконана на кафедр 1 технми та реставрацп живопису
Укра1нсысо1 АкадемII мистецтва МШстерства культури Укра!ни.
Науковий кер!вник: доктор 1сторичних наук
ЗИСОЦЬКИЙ Серг1й Олександрович.
0ф1цШн1 опокенти: "I. Доктор мистецтвознавства, професор БШЦЬКИЙ Платон Олександрович ;
2. Доктор мистецтвознавства ФОМЕНКО Валентин Миколайович.
Пров 1дна орган 1зад1я: Державний арх 1тектурно-{сторичний эапов иник "Соф1йський музей".
Захист в1д<5удеться " & " К^-^ТЙ1995 р. о_. год. на
зас!данн{ спец1ал1зовано! ради Д 016.36.01 по захисту дисертац1й на здобуття наукового ступеня доктора наук при 1иститут1 мистецтвознавства, фольклористики та етнологП 1и, М.Т.Рильського Нац1онально! Академп наук Укра1ни за ад-рзсою: 252001, Ки!в-1, ЮТ, вул.Грушевоького, 1У поверх.
3 дисертац1ею можна ознайоиитися в б]0л1отец1 ¡нституту. Автореферат роз желаний " С " & 1995 р.
Вчений секретар
спец 1ал 1зовано I вчено! ради
кандидат ф!лолог!чних наук
■7/ <г—&.О..ШИТЕЧКО
" Актуальн1сть теми. Уозапси та фрески СофШоького ообору в Киев1 - видатна пам'ятка монументального миотецтва Укра1ни -Рус!. Сво1ми масштабами та числом зображень, що Д1йшли до нашего часу, цей ансамбль перевершуе <Яльи16ть храмових розпио!в, створених у П1знш1 часи в УкраШ та п 4вн 1чн 1й Руо1, а також Т1, що ввдом1 у'В!зантП та сеорвдньов !чн1й 6вроп1.
Вивчення Софшського собору почалося ше в мину лому стол1т-ть Але на сьогодн1 в «алярському оформленн! його 1итвр'еру всеб1чно доел 1дменими можуть вважатися лише моза!ки /В.М.Лазарев, Г.Н.Логвин/. Детальному вивченню фресок перешкодкував су-ц ¡льний олшний запис, цо покривав 1х п!сля реставрацИ 1848 -1853 рр. Тому д.осл!дники зосередхували увагу головним чином на 1х шонографП та' сюметно-тематичнШ проблематиц2. Шалив 1оть анал1зу стилю соф1йських фресок та особливостей 1ндив 1дуальних манер 1х виконавц1в постала лише к 1яька десятил1ть тому п!сля повного завершения роб!т по розчиотц! запис1в.
Мета та завдання доол1д«еннят Матов роботи е вивчення технологи, технЬси 1 стилю, а такок !нда !дуальних манер фреск!о-т!в, що працювали у СофШському собор!; виявлення 1х зв'язк1в 3 попередньою /Десятинна церква у Киев!/ 1 поол;1дуючою традиц!ею монументального малярства Укра1ни-Рус 1. У в шов !дност 1 з ц!ею метою в робот\ мають бути виршен! наступи! завдання:
- на пгдстав1 анал1зу технологи, технЬси та стилю фресок СофШського собору визначити характеристики, що в сп гльними в робот! вс IX 1х виконав^в, а також особливосг! особистих манер кожного з них;
- визначити коло пам'яток, котр! являвть аналог}! фрескам Соф!йського собору в ц1лому, чи роботам окремих майстр!в;
- визначити в софШських фресках риси, що одержали подаль-ший розвиток у храмовому малярств!.
Методи дослщження - комплексн1 анал!зи технолог!!, техн!ки та стилю. Термш "технолог!я" в данШ робот1 використовувтьоя для позначення сукупност! прийом!в п «готовки та використання матер!ал!в п!дфресково! основи та барвник1в. ТермЫ "технЬса" влсиваеться для позначення сукупност! прийом!в виконання самого розпису: попереднього малюнка, грав'!, розкладанкя локальних ко-льор1в, моделювання деталей. Стил!стичн! характеристики подШ»Т1*-ся на дв I категорН. Одну з них складавть ознаки трактування форми,
- г -
особливост1 яких залежать в!д прийомга моделювання. Друга катего-р1я ознак пов'язана з Ь<онограф!чними зразками, котр1 окрм свое! основно! функц 1! досить часто фпссували I т! детал!, що були нолями стилю /О.Демус. Х.Рухгаль, Е.К1тц1нгер/.
|У(атер1али, на яких побудоване дослциення, одерзшн1 при вив-ченн! розписнв Соф!йського собору в процес1 !х реставрацП у 1978-1990 рр. та'в результат! досл1Джень фраг.лент1В розпшмв, що були виявлен! при розкопках Со^Лйського собору у 1936-1952 рр. Данг по памятникам, що залучаються до пор!вняння з софШськими розписааи, одержан 1 при дослилснн1 археолоНчних матер ¡ал !в, котр1 збер!гавться у НацАнальному «уза! 1стор11 Укра!ни, Черн1-г1вському !сторико-арх!тектурному заповЦинку, Державному Ерм1-тал! в С.-Петербурз 1, Новгородському об'вднаному музе ¡-запов Ы-нику та Шях музеях.
Новизна Д00Л1Д<ення полягае в тому, що воно в першою спро-бою комплексного Д0СЛ1Диення технологи, техн!ки та стилю софШ-ських розпис1в 1 вид1лення манер 1х виконавц!в на матер1ал1 биь-щост! доступних в наш чао для вивчення фрескових зобра,«ень, як1 знаходяться в ус!х частинах собору. Для визначення аналогШ со-ф!йоьким розписам поряд з вивченими тм'ятками залучаоться й т!, що не були об'ектами наукових досл1д*ень, зокрема фрагмент« розлив 1в, виявлених при археолоНчних розкопках поруйнованих храм!в.
А.пообац!я роботи. 0сновн1 пололення дисертацхйно 1 роботи ' були викладен! на конференциях, що проводилися В1ддшм древньо-руоького мистецтва ¡нституту ¡сторН мистецтва АН РосП /.¡осква, 1985 р./, 1нституто^ ф 1лос 11 АН Укра1ни /Луцьк, 1989 р./, Ле-н!нградськии вЦд!лом 1нституту археолог!! АН Рос 11 /Ленинград,
1990 р./ та ХУШ к^народному конгрес! в!зантин!стга /Москва,
1991 р./. Вони такох представлен! в ряд! публ!кац!й, список яких наведено в к!нц! разврату %
Практичне значения роботи. Латер1али дисертацШно! роботи використовувались при розробц! курсу лекц!й по технолог!! та техн 11дI середньов !чного монументального малярства та на практичних занаттях по копшванню фресок, що проводятьоя ка?.эдрою реставра-ц 11 Укра!нсько! акадём11 мистецтва, а також при 'складакн! мето-дичних рекомендац!й по ц1й тем!.'Вони мокуть бути використан! також при створенн! муэвПних експозиц1й, приовячених пам'чткам
середньсшчного монументального шютецтва, а'такой в лзкцИн1Й робот 1.
Структура боботи. Робота складаеться 13 вступу, п'яти глав, . заключения, додатк!в, бхблшграфП та 1люстрац1й.
Вступ. У вступ 1 обгрунтовуетьоя актуальность теш, визнача-вться методика доел 1д«сення.
Глава I. 1стор1я вивчення 1 ресгаврацП СофпЧського собору в Киев!. Сучасний стан його живописного оформления.
1.1. 1стор1я вивчення 4 ресгаврацП. В параграф! подавться сучасн! поглади на арх !тек,:урно-буд1эничу 1стор1ю Софхйоького собору. Розглядавтьоя точки зору досл!дниктв по диокуо!йнШ пройден! двох л}тописних евгдоцтв про дату згенування ообору - 1017 та 1037 рр. Наведен} дан! про етапи реставрацП фресок 1 цоза!к, починаючи а цоменту 1х в!дкриття у 1843 р. { дотепер.
1.2. Сучасний стан живописного оформления. В параграф! виз-начаеться загальний об'зи фрескових зобраасень, що збераглися, та !х оьогодн!ган!й стан/ Розглядаються П1знш1 доповнення до почат-кових розпис1в, що розташован! у головному в1втар1, придШ Антон 1я 1 Феодос 1я та хрещальн!.
Вионовки.
1. Сучасними доел¡Дл£е[1ня:.ш СофЙського ообору доведено, то 301 його частини - п'ятинавове ядро, галзре! та башти будувалися одночасно /Г. Н.Логвин/. 1х розписи виконувалися також одночасно /Г.Н.Логвин, 1.Ф.Тоцьха, Ю.М.Стрзлвнко/.
2. На сьогодн! найбыьш досл!д:*еними у маляреькому офори-ланн! СофШського собору мокугь вважатись моза!ки. Фрески вивча^ лись перевал но лише з сюяетно-1конограф1чного боку.
Глава 2. Технолог{я розгсио!в ОофМоысого собору. -
2.1."Батальна технолог!чна характеристика розпис}в. Соф№-сыи розписи виконан! на вапняному тиньку. Тинькування от!н у во1х чаотинах 1нтер.*ёру велось рег!страми, горизонтальн! сполу-чення и!* якиии в 1дпов !дапть р1вняи настил 1в риштовань, з яких виконувалиоя . розписи храму. Вивчення поверхн! тиньку, на. як}Й виявляються чиоденн I приклади викориотання грав'! початкового цалояка, а також подекуди вдавлен 1 мазки пенэля" ов{дчать про те, що давопио виконувавоя по ов Ьсонанесеному розчину. Разом з тип анал1зи фарбового шару на фрагментах розпис!в, знайдаких
д-^гэ
при розкопках Соф1Йського собору, виявляють в його склад! бмок тваринного походжзння. Таким чином розписи являють собою зм!иа-ну технолог^, у якШ барвники наносились по св кому вапняному тиньку, як у фреыи, але на вШ!ну в!д останньо! вони затирались не на чиот1й вод1, а на розчин! бокового клев, тому термш "фреска" у в!дношенн! до соф^йських розпис!в у дани"! робот! загаваеть-ся умовно я» традиц!йна назва.
В Укра!н! така технолог!я стшного малярства, очевидно, вперие була застосована майстрами '!от грек", що прибули до Киева для оформления Десятинно! церкви /989-996 рр./, а потш, набувши поширзння,'вона використовувалась при виконанн! храмових розпи-о!в на протяз! в.с!е! доби середньов 1ччя.
2.2. Технолрг!я виготовлення тиньку. Тиньк во!х фрагментЬ розпио1в Соф1йського собору двошаровий. Розчин обох.шар!в одна-ковий 1 не виявляе !стотних в!дм!нностей в ходн!й з частин !н-те'еру. В якост! наповнювач1в вапняного в'якучого використову-вались м!неральн! годавл1чн1 домшки: розтерта на порох керамика /цемент 1вка/ та спзчений до склопод1бного стану кремнеземистой матер!ал. /За досл!дленням 1.Ф.Тоцько1 - це шлак, шо утворювався при вар!нн! смальти/. В розчин! такой присутн! солома та зерна злак!в. Останн! св!дчать про те, що у вапно додавався клейовий вдаар зерен. Пор1вняння фрескового тиньку та тиньку иозаЪс Со-ф1йського: собору показуе, но 1х розчини майке не в !др 13 няються. Але цоза!чний тиньк тришаровий, йо е типовою технологичною рисов моза!к.
• . Виготовлення тинькових розчин{в з вапна, у яке додавались •', для тривкост! гщравл1чн! дом!шки на зразок цемент1вки, в дав-
ньою технолоПчною традиц!еп, яка широко використовувалась у Рим! '1 була описана ще Витрув1ем. Насл1дувана в 1зантШськими майстрами ця традиц!я через 1х посерздництво потрапила до Киева, де най-б!льш ранн!м-прикладом Н застбсування е фресковиЙ тиньк Десятинно! церкви, Саме його розчин за сво!м складом становить найб!льш
* близьку аналог!» тиньку фресок СофН'ського собору. У храмових роз-висах друго! половини XI ст. в Киев! та 1нших м!стах ця традиц!я йродовяуе свое 1снування, ала дэпо трансформуеться У пор!внянн! з . вар!антЫ, ,що'засмоовувавоя у Десятинн!Й церкв!; та Coфil^Qькoмy■
' собор!. ; ' -. ,
. Парале'льно з ц!вю традицию виготовлення високояк¡оного
гривкого тиньку з г!дравл1чними наповнючахш ¡снувала } спрошена технолог!я, що застосовувалась в багатьох пам'ятках Втзантií, особливо пров!нц1йиих,"а такоя на заход!, дв у вапняний - розчин практично не додавалось uiяких наповнввач!в, окрí.j соломи /М.Рестль, Д-.У1нф1лд/. Саме такий чисто карбонатнпй тиньк пошири-еться на Pycí у XII ст. Але зустр¿чаеться в íh i ранitae, наприклг1Д, у йшса-Преобра^енському собор: в Чернггов! /п !сля 1036 р./, а такоя на двох л!знпшх доповненнях. у головному в!втар! Со>Мйсько~ го собору в Киев i.
2.3. Бврвкиковий склад фарбового шару. Пал1тра софШських розпио1в складааться голов ним чинон ta натуралъних барвник !в земляного походлення - червоно! та .товто! вохри, коричнево! та jü-лено! землЬ В якос tí ó !лил використовувалось головниы чиной карбон !зоване вапно, зустр!чаються i свинцев! б!лила. Окр iu них Í3 свинцевих фарб використовувався сурик. Голубим барвником була ляпйс-лазур. Чорнов фарбою правив вуглецевий барвник рослиниого походмення. 3 нього у cyuiini s каол!ном виготовлялась cipa фарба ' для попередн1х прокладок п!д ляпис-лазур, що нз наносився безпо-оервдньо по гиньковому шару.
Такий с амий склад барвник íb виявлено на фрагментах роэпиЫв з розкопок Десятинно! церкви. По !ншим пам'яткам, близьким за чаусом Соф!йському ообору.на сьогодн! дащ 'висутнь
Висновки.
1. Зм!таний фресково-клейовий нивопис в типовою малярською технолог!ев при виконани! храмових розпие!в доби середньов1ччя, i розписи Соф]йського собору в Киев! цШом в 1Дповиають ц!й традицП,
2. За технолог!чними ознаками тинькових розчин!в соф1йоьв1 розписи найбиьш близьк! розписам Десятинно! церкви. Оскиьки в пам'ятках, що датуються серединою i другою половиною XI ст.
пом !тн i деяк1 3Míhh в склад! розчин íb у пор^внянн! з софШсыиши, найбиьш в1роНдною датою завершения розпис!в у вс!х частинах 1н-тер'вру Соф!йського собору е перша половина XI ст.
3. lIi3Hrai доповнения в головному в!втар! Соф!йсъкого собору на п1дстав! технолог!чних аналог!й з розписами Спасо-ПреобраАйн-ського собору в 4epniroBi мокуть бути датован! часом бдиаыяш
до виконання останн1х, тобто серзаиною XI от. П!зн!ш! доповненчя в придШ Антон!я i $еодос!я на и ¡встав! технолог !ч«чх
аналог^ з розписаии храму, роэкопаному в садиб! Украшсько! ака-демН миотецтв,-к}нець XI ст., мо^уть бути тако* датован! цим часом.
Тиньковий шар апсиди хрещальн! Соф!йського собору виявляе ознаки, характерн} для XII ст.
Глава 3. Малярська технЬса та особливоот! трактування фор-ми фрзсок Соф{йського собору.
ЭЛ. Т1осл1довн!сть.етап 1в техн!чного виконання фрзсок. Техничке виконання лицевих зобралсень включав три основн! етапи: ви-конання попереднього малюнка; нанесения прокладок локальних ко-льор!в; промальовка по локальнии прокладкам деталей та 1х моде-лювання. Захлючним етапом живописного процесу було пофарбування д}лянок тла по о!рим прокладкам блакитнов ляпю-лазур'ю, виконання на них напис1в, в адбивка стр!чок облямувань коштозицШ та !нших декоративних елемент!в. Така посл!довн1сть виконання в типовою для середньов!чного малярства /Д.У1нф!лд/.
3.2. Виконання попереднього малюнка та грав'1. Найб 1льш по-ширеними фарбами, що використовувались середньов!чними малярами для виконання попереднього малюнка в ст!нних розписах, були чер-вона та жовта вохра /Ю.Н.Ди1тр1ев, В.В.Ф1латов, М.Ростль, Д.У1н-ф1лд/. В соф}йсьхих розписах' первинний малюнок виконаний перевалено чорною фарбою, що не знаходить аналогП в {нчих пам'ятках» Однак 1 в соф!йських розписах зустр!чаеться червоний попередн|й малюнок, але'лишз в поодиноких зобралзннях центрально! нави та прид1лу Петра I Павла.
Деяк1.л!я!1 первинчого малюнка графились гострим предметом з ' метою 1х ф!ксац!1, що в типовия засобом при виконанн! розпис!в йо вологому тиньку. В софШьких розписах у во!х випадках циркулем прографлювалися кола нЫб!в, а малюнок складок одягу грэфив-. ся духе скупо, хоча в приклади ! детального 1х грьфлення.
•. 3.3. Розкладка локальних- кольор{в. На цьому етап1 дзтал! зобрадень забарвлювалис^локальними кольорами, як} правили основою "нанВсеншГн а с тупнй^"^!в.модзлюйчих. тон!в, а" 'тахоЗ'в загальних рисах визначали колористича! коипбэицП. Останн! в п.роцес! подальше! роботи в,окречих випадках корегувалися, тому деяк! з початкових прокладок перефарбовувалися новими кольорами. . Окр!м цього прокладки певних категорий деталей у. соф1йських роз. писах завжди виконувались багатоларовичи, що не в результатом
пошуку погр1бного в!дт{нку, а являв собою особлив теть техн1ки виконаиня. До них в!дносяться прокладки ьобра-«ень лик!в, у яких зустр ¡чавться сам! р!знI за числом шар^в" та забарвленнянвар)ая-" ти. Биьщ оталиц е виконання прокладок ншб!в та позумент 1в на одяз!, як! спершу эафарбовувались ясовтов вохрою, або фарбов ш-ШОГО СВ1ТЛОГО вгдтшку, ПОТШ Тб.УН!ШО£) фарбов типу уубри, ПГСЛй чого розб!лои барвника перыо! прокладки.
3.4. Прийом модэлювання I трактовки форыи -деталей.Най-б1льш простии виконанняи в 1др 1зкяються фонов! елементи, якл лише контурно промальовува-лсь по прокладкам. Зобралення одягу у бтльшост! внпадкгв модвлювалось градацией тону, алз побудо-ва оотанньо! в стзреотипно опрощено». Бона часто окладаеться з трьох тон!в - темноI проыальовки окладок, висвотлення та про-и иного ншпвтону, функцло якого виконують нэзафарбован! д!лян-хи прокладки. Найбиьш складнии у техн!чноиу в!дношенн! виконанняи в 1дзначаються т!лесн! частиии ! особливо лики, В цих зобра"-" женнях переважають вар!анти, розрахован! на. розвинену ов!тло-т!-иьову проробку форми часто а елэшнтаии !люз !он готичного трак-, тування цхлкои у стил! константинопольсько I малярсько Г школи до-' би македонського рэнзсансу. Щоправда, в окреаих зобраленнях ли-кгв спостерггазться актив !зац1я заключного малюнка, яка ов1Д-чить про зародлення нового б!льш граф очного стилю кошппвсько! доби. Однак лише в незначн1й киькост! вар!ант1в, де застосову-еться св 1ТЛ0-1А0ВТ8 пЦгрунття лик^в, об'емна про робка форди зовс1м радукована I заайена абстрагованою граф!чною промальов-ков деталей, що е характерним для пам'яток сх 1дних регюн^в, котр! не зазнали вплив!в неокласично! традицИ столичного мио-тецтва В1занх11.
Вионовки.
1. Продес техн!чного виконання еофп1ських розпис!в ! йога прийони загалом типов! для оерадньов1чного малярства за виклю-ченняи чорного попереднього малюнка та багатошарових прокладок н!иб1в, що не знаходить аналог!й у шших паи'ятках.
2. Застосуваиня вказаних специфичных тех1пчних засоб^в у вс¡х соф1йоьких розписах св гдчнть про те, що вони виконан! од~ н!зс трупов майстр1в.
3. Разом з ти и, "Ц1 майстри не мали однаково I виучки. 1х манери, що виявляються в зобракеннях лик1в'! твеских частин,
3-Г-/ЦГЗ
демонструють велику р1зноман 1тн 1сть.
Глава 4. Особливост! стилю розпио!в Со^НПського собору.
4.1. Система розташування зобра^ень в ансамбл! мозаГк та фресок } 1х масштабн! сп !вв !днояення. В !нтёр'ер! Софйського собору моза!ки та фрески покривають ус! площини склеп ¡нь, стш та стовп!в а* до само! пологи. У в 1заит1йських моза!чних ансамблях XI ст. зобралення розташовувалиоь лише на склеп шнях та в ншах, а вертикальн! площини стш облицьовувалися мармурои. В храмах, розписаних фрескаш, розповсюддзя! ¡м ггацН мармурових облицювань. В соф!йських розписах «ивописн! !м1тацП мармуру та-кох знаходять застосування, але досить обме«сене. Водночас в них дулсе широко застосован! рослинн! орнаменти, як! надаить декоративному оформлению софШського ¿нтер'еру мкцево! самобутност! /В. .(.Лазарев/. Разом з тшл живописному ансамблю в'центральнШ частин! СофЙського собору та його галереях притаманна твктон!ч--на структура /Г.НЛогвин/, то в!др!зняе його В1Д пам'яток про-вЬщШго! традицИ, де розташування зобралень часто зд1йснено за килимовим принципом, як в багатьох кападокШоьких церквах /У.Рестль/.
Р!зномасштабн!сть зобракень догматичного зм1сту, розташо- . ваних в центральному п!дбанному простор! собору, в ¡дбивае принцип ¡ерархизму ! е традиц¡йною. Разом з тим, розм!ри конкретних зображень могли зб1лыиуватнсь, або звдншуватись з метою компен--сацП пзрспективних деформац!й /О.Демус/. Под!бн! компенсац!! досить широко застосовувались, в моза!ках Соф1йського собору, в той час' як в його фресках зон;г виявляються лише в зобракеннях поодиноких постатай, при цьому !х використання не е посл!довним.
В ро'зписах св!тсы<ого змЬту, розтагаованих в байтах собору, !ерарх!чна п ШюрядкованЬть одних сюжет !в !ншим в!дсутня. Вони розташовуються один за одним .у в гдпов щност! з оюлетною канвою /С.О.Висоцький/. На склепЬшях проход!в розташовуються переваж-но декоративн! зобра^зння, що в!вдов1дае в !зант Шськ !й традицИ прик'ращення.свиськйх мтер*ер1в Д.Н. Грабар/.
' 4.2. КомпозицШ! побудови лйцевих зобракень. Найб ¡льш р!зно<<ан!тни.чш вартантами хомпозицШих побудов в !дэнача«ться б 1бл 1йН1, евангельськ! та хитШП сцени /композицП легендарно-историчного канру по терм!нолог!1 Г.К.Вагнера/, що зумовлзно !х зм1стЬм, котрий вимагае зобра:кення конкретного сюжетно-ситу-
ац1йного зв'язку персона*1в. Однак найбыьш типовою ознакою стилю цих компознц Ш в оофийськи! розписах з статика основное б1лъаоо-Т1 персонаж!в та оимзтричн! повтори одноман1тних поз, що створю® вралення !ератизму 1 павною и 1рою суперзчить !х жанров 1й специ-ф!ц!. У в1дпов1дност! э таким стилем знаходиться 1 дуяэ умовне зобра.^ення глиби иного простору, що о б меле не одн!ею площиною позему б!ля шиньо! смуги облям1вки. риси виявляють аналог!I в арха!чному стил! деяких пам'яток ор1ентал!зуючих напрям до !ко~ ноборчицько! доби, а серед сучасних Соф!йському собору аисамбл1В вони найбтш близьк! моза!кам собору Монастиря св. Луки у Фок1~ д! /Греция/, перла половина XI ст. Разом з тим в окрзмих композициях соф1йських розписхв помхтн: вЦхилення в1д загального стилю. Серед них композиц!я "Офхрування Авраама", в котр!й ц!л-ком очевидно виявляються ознаки просторово! побудови, характерно! для елл1н 1отичних пейзажхв, а тако* композиц!я "Сорок мучеников севаст!йських" у хрещальн!, де бачимо не типову для софхйських розпис!в р!зноман!тн!сть складних ракурс !в та експресивних ру-х!в постатей, як! знаходять буквальн! аналог!! в зобракенн! цього сюиату на к!стяних окладнях, що були виконан! в Конотанти-нопол! в X ст. по елл 1н¡стичяиы зразкам /К.Вейцман/.
Серед зобралень символ!чного зм1сту в соф1нських розписах збереглись лише боков! чаотини ктиторського портрета, що за ком-позицШною побудовою нагадують Да кус. Ц!лком Ймовтрно, що в центральна частин! ц!е! кошозиц 1! був рози }щекий Де!сус, як це вваяае С.О.Висоцький.
Побудова св!тських сцен у баштах являв найр!зноман!тн!ш! коыпозиц!йн! ршення: отереотипн! оцени аналог!чн1 тим, що вико-ристовувались у сюжетах рвл1г1йного »м!оту ! численн! вар!-анти, як I зустр1чаються в мшхатюрах та виробах худоашього ме-талу,
4.3. Пропорц!йн! побудови ф!гур та зображення !х деталей.
Пропорцхйна побудова постатей пврсона<1в у оередньов !чно-му миотвцтв! на п!дпорядковуввлась сталям естетичнии канонам,
як в античному, а чутливо реагувала на зм !ни стилю. Водночас вона могла зм!шоватися ! в залецност! в ¡д розм1р!в зобракень. Саме так! вар!ацП спостер¡гаються в соф!йських розписах, до бхльпи фтгури виглядають значно видов.кентми, н Ьч кал!. Од-
нак цз т було неодм !нним правилом. Постат! соф!йсьхих моэа!к
.'
у поргвнянн: з аналог! чними за розм!ром фр 8 сков ими впгллдасть великоголовими I призёмкуватими. У цьому в!дношенн! вони близьк! Фигурам в сучасних Ги мозаТках монастиря св. Луки у Фокид!. В той же час б!льш витончен! по^огат: соф!йських фресок нагадусть иостат! моза!к собору монастиря Дафн! поблизу Аф!н / к!нець XI ст./.
У пропорц!йн!й побудов! лик!в соф!)"юьких розпис!в зустр!ча-ютьоя найр1энонан1тн1ш1 вар!анти, серед яких е гласичн1 ! так!, що виявляють яскравГриси сх!дних типажхв, котр! в XI ст.- набули широкого розповсюдження,
Зображення одягу I атрибут!в показують, що 1х однотипн! летал! виконувалися по однаковии зраэкам у во!х композиц!ях.
ЦЛ. Яображсння деталей тла. Зо.брая!ення фонових елемент!в, деталей арх!тектури та аксесуар!в багатоф!гурних сцен, под!бно зображенням одягу, виявляють стереотипн!сть викона'ння по всьому собору. Це також в!дноситься ! до деталей в сюжетах св!тоького эм!сту, роэтаиованнх у байтах, Дещо б!льш р!знотн!тнши е зображення елемент1В природного пейзажу.
4.5. Синвол!ко-атрибутквн! зображення 1 декоративн! компо-зиц!!. До ош.1Вол!ко-атрис$утивш1Х зображень в!дносяться численн! хошозицП з хрестами. Декоративно оформления найб1 льш пошире-_
* них !х вар!ант!в практично повторю« ту Тонограф!«, .що йде в!д аналогиях зображень у церкв1 Санта Нар!я Паджоре у Рим! /7 ст./ / Д.В.Айналов /.
Серед р!зноиаи!тних декоративних иотив!в, що рясно вкрива-ють от!ни Соф!йсьхого собору,. наЯб!лыл розповсюджен! два роо-линн! орнамента, Один з ких д!отав назву кв!тково-лиотяного, а другий - отр!чколо-роолинного. Перший е дуже поииреним еленентом декоративного оформления в!зант!йських рукопис1В Х-ХН ст.-
• /К.Вейциан/. Другий також часто зустр!частьоя в'рукописах ! во-дночао в!н е одним э головних орнаментальних прнкрао на в!зан-т!йсысих.ви'робах художнього на талу /В.П.Даревич/. Сале в!н па-нув у ооф!йських фрвскових розиксах, У ооф!Пських ноза1ках ц! мотиви також зустр!чаються, але на .з!дн!ну в!д розписхв у них до-5
,ы!нув не стр!чково-рослинний, а кв!тково-лиотяний орнамент.
• Вионовки.
. ■I. Загальна система побудови живописного ансамблю Соф!йоь-шзго собору в Киев! заголом в1дпов!дае в!зант!йоьк!й
традицП, юча у Вгзант!! ! не зустрхчаеться посднання ыоэахк га фреоок у иежах одного ÍHTep'epa.- Специф!чною особлпв!стю соф!йоького ансамблю в також широко використання декоративтгих елвиентгв, зокрема рослинних о|'камент!в.
2, Стерсотипн1оть кошоэицхйних побудов багатоЗйгурншс', сцен та варгантхв зобротення íx деталей си!дчить про те, г;о при виконанн! використовувавоя скрхзь один satíip иалкш;1в~гягглпх>.
3. Бхлыйсть цих взхрцхв- були одтг.овини i з релитам i в иозахках, хоча в окре них деталях itis фресками i мора! кони спо-стер!гаютьоя деяк! в!да!нност!.- • .
Глава 5. "зйстри розниохв Coftiионного собору I орган! за-цЛя fx роботи.
5.1. Манери иайотр1в,- При видхленн! напер конкретних май-стр!в головнид об'сктом розгляду с зобраяення jsikíb. Вопи да-ють найб!лыпе число р!зноман!тних варгант!в виконання, в яхих свовр!дн!сть !ндцв!дуально! роботи виявлявться найвиразн!ше-. Особливий интерес у цьому в1дногаенн1 являв техн!ка иодедювагшя.« В пропорц1йних побудовах' та форм! деталей риск особистих манер •також знаходятъ вняв, ахе оиооередаовано, оск!льки на характер малютка лпкхв могли впливати особлюост! bsíjuíb, що вихорксто-, вувалися при зображетй тих чи пших порсонаж!в, або !х традиц!-пп£ типаж!. Тому, в основу вид!лсння панор покладен! ознаяи тех-н1чного виконання та трактування фории, а характеристики палшка розглягаяться як дополнююч!. На п!дстав1 таких ознак; як кол!р прокладки лика та npuílou його моделювашш вид!ляються чотири ос-hobhí викопазч! тши, Ui чотири основн! тши охоплювть 6!лби!оть зобракень ликхв, ¡цо зберзглися, в Софгйсг.кнх'розписах. При роэгля-д1 BapiaHriB трактування форми та вторгаших ознак» що характеризуют малинок, в ыедах лнконавчих тш!в пид1ляютьоя иансри. 3 тих В1шадках, icojux сукуш{1сть~ ознак, що повториться в пввн!й труп! зобрамэнь, .-дав можл-лвхоть розглядати останню як роботу одного на Астра, вид!ляеться !ндивхдуальна манера. Якцо ж та hh.íh-:, . иа трупа зобрамггь характеризуется очевндними ознаками спЫьно-^ . ©Ti, а.те вяаслхдок погано! ''береженое?! э певп!ст» твердити, що во! вони е- роботов одного викокавця не ыожемо, уковно вид!лявг твоя колективна манера, котра нот належагн к!дько«
f 12 -
майстрам OÄHiei чи близько! внучки.
Лики виконуючого типу I аають прокладку зеленого кольору. .¿оделювання у во ix вар1а'нтгх цього типу ведетьоя складной техно-ков багатошарового нанзсення фарби, що розрахована на розвинене св П'лот 1ньове-трактування форми. В пропорц1йних побудовах ликов виявлязться р1зноиан1тне поеднання класичних та сходних рис. Зу-стр1чаютьоя тако« характерно античн1 типа^о. В межах цього типу, •вил.иено двi 1ндйв«уальи! i-три колективн! манери. Роботи цих KiaiicTpiB розташован! головнии чиной в центральних частинах !н-тер'еру /центральна нава, П1вн1чне рамено трансепту, в1втар при-долу Петра t Павла/. Очевидно,' що це була одна з пров одних груп фреск!стгв_ СофШського собору. ймов1рно, що вона була пов'яэана з константинопольською школов.
Лики виконавчого типу II мавть дооить теми! ховто-коричневi прокладки, моделювання по яким ведаться складншш прийомами, по-д1бшыи до' тих, якгзастосовуються у попередньому тип!. Але об'-еине трактування форма в декких вар!антах цього. типу биьш схе-матичне. В межах виконавчого типу II також вид!ляоться дво !н-дивиуальн! манери i три колективн!. Однак, виходячи з киькос-т! зображень цього типу, иожна припустити, «о виконавц! були чис-леннгаими, Hi* .майстри попереднього типу, i ix склад був'биьш розноманотний. Малинок биьшост! з них в одзначаетьря рисами кла-сично i пропорцойност U хоч зустр !чаються 1 зразки з характерними сх !дними ознаками. Не во.! ui лики однаков! i точки зору майствр-ност! виконання. Очевидно, що чистина виконавц!в, яким належать роботи ц'тго типу, були учнями. Розтаиовуються зобракання типу II1 У р1зних частинах 1нтер'сру, але найб.1льш досконал!, що налегать добре вишколении майстраи, зосереджен! в центральному простор!, зокрема в коипозиц1ях христолог1чного циклу, а також п ¡вденних прид1лах.'
Лики виконавчого типу III не складають численно! групи ! иай;*е Bei погано! збереженост!. Внасл1док цього манери ix окре-них виконавц 1в не ио*суть бути вид!лэн!, тому Boi вони умовно розглядамтьоя як едина колоктивна манера. Поодинок! лики цього ' типу, що знаходиться в задов иьному стан!, модельован! св!тло-т!ньовою TexHiKOü, под1бною до застосованоо в ликах попереднього' типу, в !др (зняпчиоь в !д останн!х лише кольором прокладки та , .чезнвчними деталями. • .....'
- IS -
Лики виконавчого типу 1У мають св1Тло-жовт1 прокладки. I! ие~ жах цього типу вид!леао чотири !ндив!дуальн1 манэри i одна коло-ктивна. Б!лып!оть цих лик!в, на в!дм!ну в!д лик! в попороди!х ти--пхв, характер из у ствоя значно спрощеною проробкою >'ropiH, г икШ св1тлот1нъ застосовугтъся обмежено, або эово!м вхдоутня. Останпе, однак не у bcix випадках пов'язано з браком найстерностх вшсо-навц!в. Деяк! граф!чно трактован! лики в1дзиачаютьоя у цьому типi виразн1отю рио та вишуканим артистизмом малпика, С^род лш-ии тичу 1У перзважасть сх!дн! тиnami, хоча окрегй э них по-клаопчному пропорц!йн!. А.М.Грабар, вивчаючи свого чаоу не записан: зображен-ня у пГвдошШ! зовп!шн!й га.тере!, якг за клаои.«!кац!ею дано!. робо-ти в!дносятьоя до типу 1У, висловив думку, що Ix вмонащ! могли бути вих!дцяни э Солун!, де перехрещувалися оан! ргзнх куль-Typixi впливи i традвдП: класична, осередкои яко! буда констап-тинопольська школа, а також piaHouaiiiTHi cxiдн! теч!!. Зватагсчп на пропорц!йну побудову 'та особливост! малюнка деталей лик! в типу 1У, в яхих поряд з ознаками, котр! св!дчать про зв'язок з oi-piйською школою, зустр!чаються i еллШстичн! риси, пргахущшшя про солунсъкв походження'!*'викона"Рц!в вяглядав цхлком в!рог!д-ним.
Незиачна к!льк1сть .rarciBj що не ув!йшли в чотири основн! тн-пи, уновно розд!леиа на два додатков1 типи - У i 71. В цих типах зустрхча«ться к!лъка майстерних зобраяень, однак öLnutücTb лпк!в, що входять в додатков! тили на шдзначаетьоя гисоким р!внем гино-нання i очевидно належить учням,
5.2. Органхдацхк роботи иайотр!в. Групп (T.pecKicTiB, то П]\-эцкм вала в Соф!йськоцу собор!, мала дооить складну органпоцхя. Рядо-вх наИстри одн!в! техн!чно1 внучки,' манери яхих входять до одного виконавчого типу, чаот!ше всього прэцювали газом, про що св!д-чать компактно розтаиування Гх poöic у ¡.:етах одnicx чи задькох cyniKHiix частин !нтер'вру, особливо це похлтно в.типах I i II. Можливо, май отри цих тип i в мали власн! друяини, що користувалися . в'ыежах оагальпо!'групп гт>реск!ст!в пввххою'автонтгёз», Разом з тим, ц! дружшги но були повн1стю розмекован! t дооить часто ма-йотри р!зно!' внучки сп!впрадивали, !нколи .нав!ть при викогтпп1 opriiel багатоф!гурио! к«:позицп,- Тоя ц!лкои зрозуммо, wo в оа-безпеченн! ,узгодшюст!. Ix сп^ьно! роботи эиачму роль в!д!грп-
ьало едино централ!зоване кергвництво во!ею групою виконавц!в,-¿уикцП такого керхвництва на могли бути обиежен! загальною компоновкою ансамблю: воно пало розподояти роботу ихж рядовши иаистрами, визначати хконограЯлчн! редакцх! сюжетхв та конкретн! в:прц1 для кошознцпших побудов останнхх I виконання IX деталей, в тому числ! 1 другорядних, Поодинок: випадки вхдхилення вхд вотановдених схеи I зразк1в, приклади яких дав композиция "Сорок мучсншив севастгиських" у хрещальнх та деяк1 !ни!,в виключен-шши, котр! лише пгдкреслюють эагальне правило строго! узгоджено-стг роботи усхх викбнавцхв, яка забезпечувалаея !х п!дпорядаован!-сти керхвництву ! дозволяла досягати отилхстично! едноетх на р!внх всього ансамблю.
5.3.' Стиль та манери софпюьких фреок!от!в"! иоза! чиот!в.< [1ор1вняння з гныипи пан'ятками. Як св1дчать дослхдження Ьдавхдуа-лышх. ыанер вш<онавц!в ноза!к Сосрйського собору /В.и.Лазарев, Г.Н.Логаш/ в !х роботах, як ! у фреск!ст!в виявляютьоя риои, при-таманн! ! пров!нц1иному,! столичному' ииотецтву В^антН,- Останн1 цаШльи очевиднх, за загальною думкою досл!дник!в, в робот! иоза-!.чиста, якому належать постатх святител!в на п!вдешшГ стЬц ап-оиди головного в!втаря. У виконаних ним ликах принцип побудови тонко нюаноовано! кольоровдаи в!дт!нкаии ыоделюючо! градац!! зна-» ходить близЕк! паралел! в роботах фреск!ст!в, манери яких в!дно-^ вяться до виконавчого типу I. Разом з тиы при загальному сп!в-; отавленн! моза!к ! фресок перш! виявляють в!днооно б!льшв ознаи, як! вказують на пров!нц!йну школу.' Показовии у цьоиу в!дношепн! в характер пропорц!йно! побудови постатей, що в иозаТках видають-оя призёмкуватими та великоголовими у порГвкяннх з видовкентш ф!-* гураыи фресок. Однак пор!вняння деталей моза! чних та фрескових по^ статей дае п1Дстави думати, що ! и,! тх виконувалися по однако^ вин вэ!рцям. Тому в!рог!дною видаеться думка про те, що кер!вництво ! моза! чи'стами , х фреск!стами зд!йонювали одн! 1 т! ж головн! май-отри, котр1 забезпечували. узгоджен!сть роботи вс!х виконавцхв ! тин самим едину стил!стичну ор!ентац!ю в межах воього оформления собору.«
На початку XX от. Ы.П.Сичов, досл!дкуючи фрагмент лика з розкопок Десятинно! церкви у Киев! /989-996 рр,/ пор!вняв його з розчшценими тсд1 Фресками Соф!йоького ообору I дхйшов впсновку про в!дм!нн!сть !х отил!стнчних рис. Однак зараз, коли вс! розпи- -ои Софхйоького собору роз чищен! В1Д запимв, сехед р!зноман!тних
манер в«конавц1в осташг!х аустргчасться дуже блтъгЛ по 'стилю згаданому фрагменту з Десятшшо! церкви /Г.Н.Логвин/.- Под1бн1 до соф!йських розпис1:в певнишг рисами технгки виконання та стгн .те I лицев! аображення на фрагментах фресок, розкритнх нещодав-но у Спасо-Дреображенському собор! в Чернигов! /н1олп 1036 р./.-У бгльш газнгх кшвськлх храмових розписах, як фра^иенти э роо-копох церкви у саднбг Кшвснсого худоганвого' гнотитуту, фрески Михаил1вського Золотоверхого монастиря /ПСв-ЩЗ рр./та розхтк-си перио! чверт! XII от. у церкв! Спаса на Береотов1, визначао-ться тенденция до спрощення прийоы!в моделювання лик!в у порхв-нянн1 з софхйсъхши, хоча ор!ентац!я на лластлчпу !нтегпгетяц!п форыи збер1гаетьоя. Разом з тим у Клав! !сиувадз: ! та::1 памятки, в як их дошнувало площинно-граф!чне трактування Форыи.■ Прикладом ноле бути розчищений фрагмент фрески у ЫихаМвсьчому собор! Видубицьхого нонастиря /1088 р./.
Виключна фрагментарн!сть збережених матер!алгв монументального малярства ки!всько! школи XI - перио! чверт! XII ст. но дав зиоги внзначити конкретн! сп!вв1дношеняя в н!й р!зпих стилхстич-них напрям!в, однак е П1Дстави думати, що пераважаючзю була ор!-ентац!я на пластнчний стиль елл!нсько! традиц!!, котра культизу-валася у столичному шстецтв1 В!зантН.
Вионовки.
1. На пхдетав! чиола виявлених у вс1х частинах розпис!в Со-фгпського собору манер оглвнтовно виэначаеться к!льк!сть 1х ос-новни.. внконавцгв. 1х було б!ля тридцяти. Окр!м нгх у собор!, безуповно, працгвалн учи! ! пон!чники, особист! ыанери яких не иавть вцразних пщип!дуальних ознак.
2. Серед фресгЛст!в, що працгвали у собор!,, були майстри р!зного походгиення I внучки, оск!льки така численна трупа майс?-> рхт? не могла бути укомплектована вих1дцями з одного культурного центру. Тому в оргаи!зац!1 !х сп!льно! роботи дуга суттзву роль мало в!д!граяати едине централизована .кер!вництво.. Воно обиежу--вало прояв 1ндив1дуальних ыанер рядових виконавц!в вляхом впро- . вадження системи з?з!рц!в, що забезпечувало стил!стичну едн!сть зсього ансамблю.
3. Иортвннння фрескових'та иоэаТчних эобратень, цо прикра- ■"" иагть СО'Мйсъкий собор, виявляе аналог!! ними, котр! найсИльш очевидн! в тих рисах стилю, що не эалеяали в! д 1ндив1дуалу1их -
напер Баконавцгв,' а визначалися сп1льшши для них вз!рцяии.- Це дае ыожлнв!сть вважати, що виконаншш моза!чного I фрескового ансаиблю в Соуайському собор: керувала одна трупа головних ыайс-ТР1В. .
Залиики храиових розписгв Киева, що збереглися в1д XI ст. та першоГ чверт1 XII ст., -у бхльшостгвипадкгв виявляють стш^о-тичну шор1днен!сть з хласично орхентованини цанераии Софхйсько-го собору.
Заключения..
Проведений в дисертац!! анал!з технхки та технологи ви~ конашш, а такок стили фресок 'Софхкського собору в Кизв!, якх розтаиоЕуютьоя у вохх частинах його ¡нтер'еру дозволяв видхлити сукупнхсть характеристик, що в однаковхй и!рх притаианн! робо-таи ус1х горесгЛстхв 1 таких, котр! визначають падилдуальн! ыа-нери конхретних иайстр!в. Поряд з технолог!чниыи особливостяыи тиньково! основи, про як! вже писалооя в науковхй л!тератур!, в роо'оп ■ впорше вюилено к!лька показових рис малярсько! техн1ки, котрх свхдчать про те, що фрески вс!х частин Срфхйського собору виконан1 однхев трупов ыайстр1в. Разом з тиц аналхз прийои!в ио~ делювання лик1в ! вархантхв трактування фории в !х зобракекнях оВ1дчить про приналегай сть !х викокавцхв р1зним школаы вхзант!й-ського иалярства. В робот! вперше визначено характер зразглв, ЯК1ШИ корнстувалися фреоасти ! ыоза! чисти соф!йського собору при виконанн!- лицевих та орнаиентальних зобракень. Сама ц! зра-зки дозволяли найстраы рхзно! внучки ! культурно! ор!ентац1! узгоджен працювати при виконанн! единого"ансаыблв. Стапстич-ний анал!а зразк!в виявляе в них риси; що ов!дчать про !х пров!нц!йне походкення. Однак серед вид!лених ыане£ фреск!ст1в с кхлька таких, що вказурть на зв'язок з конотантинопольською традицхею.
Проведений порхвняль'нин анал!з технолог!!, техн!ки та деяких рио стилв соф!йоьких фресок з б!льш П1зи!ш1 к и! в ськ ими. паи' яткаии ионумзнтального иалярства дозволяе визначити деяк! тенденцИ роз-? витку, в яколу досить ч!тко иростежуеться посилення влливу столичного иистецтва ВхзантН.
СамостШюю цариною оформления храмових 1Нтер'ер!в була де-декорацIя !х орнаменталышын мотивами. Вивчення декоративних еле-шнпв у фресках I цоаа!ках Софп'.ського собору в Киев! показуе.
що б1льшхсть о них знаходить майяе точгп аналог 11 у в!зантп"юы;опу мистецтвх. Однак снеци^кою оформления соахйського хитер'еру с ду-же те багата декорац1Я рослшшими мотивами, яг.а не знаход'.пч, про-тотшав у церквах гИзантН. Бкходячи з материал! в, ягл сбоутлпоя в!д.розии91в Десятинно! церкви, орнапоитадыго роэмп!ття бу.Чо при-таманне I II ^тср'еру. Зыов!рно, ко саме в!н буз гкЦрюм для де-коративних розпнотв в !нтер'вр! Софгйського' собору та лших ки1в-оьких хра!пв.
В додатках 1-3 наведен! данЬао технологи та технпи виконання П1зн!ших фрескових догювнень, що виявлен! у Соф!йськону ообор!.
Доповнення, розтаиован1 у головному в!втар1, очевидно, е нац-стар!шш.ш I моиуть бути датован! часом близькш до виконання оспо-вних сойЫеьких рояписхв. Вопя виявляють багато стпльних^ознак з останнхыи в тех}пц! та стил! виконання, одиак пршщшово в!др1зня-ЮТЬСЯ в!д них ТИПЬКОВИУ роз'чином,
Доповнення, розташване у прщцл! Антонхя та Феодосхя, зберег-лося дуяй погано.' За технолог! чнши ознакахш тяяькозого розна ну во-но можз бути датовано кхлцеы XI - початком XII ст.
Доповнення, розтаио^ан! у хрекклыи собору, ыа»ть тиньк, тох-нолог!чи! особл:л>ост! якого в тшовши для XII ст. Стил!стк'ш? чм.> лог!I зобращениям них доповнень пожна виявити в паи'яттах ,.!\уг'»> половили XII от, у Новгород! та Полоцьку.
Роботи, опубл!кован! авторои по тем! дксертац!йно! роботи.
I. Исследование фрагментов лицевых изобракенийстешшх росписей Десятинной церкви из фондов Исторического музея УССР, и Гоо, архитектург'о-историческо^о'заповедника "Софийский'музей" / Ш УССР. Республиканская библиотека. Информ, центр по проблемам кудьтури и искусства.. Сер.: Музееведение и охрана памятников¿ 1985. - 1С., 1У85, Вш. 2, - 12 с.
•2, Копирование -древнерусской шнумептальиоЯ йизопяси / Ш УССР. Республиканская библиотека, ¡'.нфорн. центр по проблемам вещества и культура. Сер.: »Музееведение и охрана памятников, 1985. -К., Вш. 'и - 13 с;
3. Архивное источгпг.и по истории археологических исследован^ киевского детинца / !!К УССР. Республиканская библиотека. Инссор:^. . .
центр по проблемам культуры и искуоотва. Сер,.* Музееведение и охрана памятников, 1986. - К., 1986. - Вып. I. - 12 с.
4. Технические особенности росписей Софийского собора в Киеве / Щ УССР. Республиканская библиотека. Информ. центр по проблемам искусства,и культуры. Сер;: Музееведение и охрана памятников, 1987, - К., 1987. - Вш,> 8, - 19 0.
5.' -Фрагмента спнного ррзпису Десятинно! церкви у Киев! // ApxeoaoriH. г 1988.- - й 61,. --С.' 57-67 / у ойвавтЬрств1 з Р.В.Фу-риан /.
6. Налов! дош матер!али археолог:чних доол!джень монументаль-них оторуд кн!вського дитинця // Археолог!я. - 1990. - Jä 3. -
С. 76-85. _
7. К вопросу о технологии и технике стенной росписи Софийской го собора в Киеве // Практика реставрации памятников ионуыенталь-^ ной живописи / Ш QGÜP. Научно-методический совет по охране памятников культуры.- - Ы*1991. - С.- 125-148 / у сп!вавторств! э
. Н.В.Первуххноку'. ' ' ' .
8;<. Черты эллинистического стиля в росписях Софийского собора в Киеве // ХУЩ международный конгресс византинистов^ Реэше ссЯ общений.. Ц П..; 1991.' - Ti» - е.. 576-577. '
9«- Стиль га1ндив!дуальн! ианерй виконавцхв фресок Соф!йоько-го ообору в Киев! // Укра!нська культурна спадщина ХУН-- XIX OT.i •/ Тези допов'!дей /. - К.", 1993.'С,- 51 -I 52.<
• 10?. Новые данные о технологии древних росписей Успенского co-i бора Киево-41ечерской Лавры // Вопроеы исследования и реставрации памятников архитектуры.-* - К. , 1998^ з С.< 83-90 / у сп!вавторств! э В. О.Харлэмовиы
' Коренюк Ю.А. Фрески Софийского собора в Киеве / технология, .ташика некоторые вопросы стиля, проблема мастеров /.< Диссертации на соискание учёной степени кандидата искусствоведения по опециадь* , '"ностй 07,- 00«; Оц ¿"изобразительное иокуоствЬ.- Институт искусетво-. . ведения, С'1льклориотюси и этнологии им. И.Т.'Рыльокого HAH Украины,« Киев, 1995.' ,
Основные положения диссертации изложены в деояти научных публика. циях,' Определено^ что штукатурки фрвоок и мозаик Софийского, ообен ра в Киеве представляют-в технологичеокоц отношении наиболее бдиз-f кус аналогию итукатуркам фреоок Деоятинной церкви в Киеве. В киев-
- 19 J
оких памятниках второй половины XI в. эта технологическая традиция
начинает трансформироваться. Исследование техники софийских фресок свидетельствует о том, что во всех частях собора они были выполнены одними и теми же мастерами. Вместе с тем, анализ индиви-* дуальннх манер фрескистов показывает, что их группа состояла из мастеров, принадлежащих различным школам. Выделен^, группа фресок;' которые могли быть исполнены мастерами-мозаичистами, работавшими в Софийском соборе.
Korenyuk Т.A. Frescos of the St.Sophia Cathidral of Kiev /Technology» technique, some problems of style end masters/. Diesis for , candidate degree competition.Speciality - 07.CO.OT- - Fine Arts. Rilsky Institute for Studying Art, Folk-lore end Ethnology. Hatiraal Academy of Sciences of TJiraine. Kiev, 1995-
Ihe main statements of the thesis are set forth in ten sclentiflo publications. It has Ъееп fcwid the nearest analogue between frescoes end mosaic plasters of the St.Sophia Cathedral- of Kiev and those of the Desyatinna hurch /the end of the 10th oentuxy/. Since the second half of the 11th century this teonological tradition of Kiev monuments began transforming. Ihe reeeareЬ of the St.Sopgia'o frescos testifies to the fact that all of then all over the Cathidral were performed by the asae painters, nevertheless the author's analysis of the painters' individual manners shows that scoe of them belonged to different art schools. It was found a number of frescos whielt oould hove been painted by scoe masters who were working at mosaics in St.Scphia Cathedral in Kiev at that time.
Ключов! олова: фреска, ноэа!ка, иоделовання форми, пропорцМ, стиль, манера.