автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Функционально-семантические особенности ключевых слов художественного текста (на материале романов О.Т. Гончара "Тронка", "Собор", "Твоя заря")

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционально-семантические особенности ключевых слов художественного текста (на материале романов О.Т. Гончара "Тронка", "Собор", "Твоя заря")"

дніпроньтровськип дарлшм університет.

На правах рукопис/

ТИТШШ10 Валентина Миколаївна

ЩГНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧШ ОСОБЛИВОСТІ ІШЮЧОВИХ СЛІВ ХУДОЖНЬОГО 'ШШТУ / НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ О.Т. ГОНЧАРА "ТРОНКА", ’’СОБОР", "ТВОЯ ЗОРЯ"/

Ю. 02. 02 - Українська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Дніпропетровськ -

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української ііови Криворізького державного педагогічного інституту

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор

Дроздовський Володимир Петрович

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор

Калашник Володимир Семенович

- кандидат філологічних наук, доцент Порожнюк Алла Леонтіївна

ІІрогчдна установа - Запорізький державшій університет

Захист відбудеться 'Ь^'1 іУУ-^р.

О /<Г _годині на засіданні спеціалізованої вченої ради .

Д. и53.^4. Ц4 по захисті' дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Дніпропетровському державному університеті / адреса: 320625,Дніпропетровськ, пр.. Гагаріна,72, ;:лологічний факультет к.1,ауд. ______/

’ 3 дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці

Дніпропетровського державного університету.

»

Автореферат розісланий 199^),

Вчений секретар спеціалізованої ради Коломіець М.П.

Реферована дисертація е спробою дослідження структури худоз -НЬОГО тексту ПШГОСОМ ВИЧЛОНуВЯПНЯ і розгляду функцій та сємантиюі ключових сліп / КС / у їх взаємозв'язку і взаємозалежності із системно організованим худолнім цілім. •

Актуальність дослідження. Проблема функціонально-семантичних особливостей КС художнього тексту досі но знайшла належного висвітлення в українській філологічній науці.

Поодинокі публікації, що носять здебільшого фрагментарний характер, торкаються лише окремих, часткових питань. Ширше представлені дослідження таких шарів лексики у складі художнього тексту як неологізми, архаїзми, синоніми, антоніми, антропонімії,- однак їх розгляд найчастіша здійсняється без тісного зв'язку з художньо-образною системою тексту.

Серед учених, що досліджували КС у художньому тексті, слід на -звати Р.О.Будагова, Л.І.Горшкова, В.П.Дроздовського, Л.В.Зубову , 3.6.Зубову, М.Л. Снегірьову, Л.Т.Масенко, В.В.Петровського та ін..

Дослідники зазначають, що КС служать одночасно знаками, які узагальнюють екстралінгвістичні реалії, співвідносними з лексичною системою окремої мови і засобом формування естетичних значень, по-з’язаних із ідейно-худоинін змістом цілого. Тому спроба вивчення організації семантичної структури худокнього тексту і його словес -піх рядів на матеріалі творчості конкретного письменника за умови іктивного використати вичленування і аналізу КС, які володіють особ-іивою семантичного наголошеністю, мав безперечний інтерес, оскільки :аме КС у семантичному полі тексту ({орілують ізотонію і ведуть лейт-ютивні теми. Окрім того КС відіграють суттєву роль у формуванні . діостилго письменника.

Об’єктом дослідження с вивчення лексико-семантичної системи удогшього тексту - "Тронки","Собору” і "Твоєї зорі" О.Т.Гончара.

Предмет дослідження . Роль, значущість своєрідних комплексів лючових слів /"словесних тем"/ "семантичних груп"/ у лексико-семан-

. Тут і далі ключові слова позначаємо через КС.

тичній системі худоз5Ніх текстів Олеся Гончара.

Відбір матеріалу здійснювався з урахуванням того, що І/ в копкому Художньому- тексті існує повним чином організований комплекс "словесних тем"/"семантичних груп"** ; найчастіше ці групи внут -рішньо організовані за принципом асоціативно - семантичного поля ; З/ КС, що функціонують у ножах___________художньої єдності - специфіч-

ний розряд лексики, який володіє рухливою образною семантикою, -бчолшть словесні тени, перебуваючи у складних ієрархічних відно -иеннях.

Дібраний матеріал в основному представлений у таблицях індексів текстової референції*1,, які подано в додатку до дисертаційного досліднення. ■ . ■

Мета дослідження - виявити і розглянути елементи системно' організованих семантичних полів /словесних рядів художнього тексту;

, - виявити роль КС в організації удожньо-образної системи тексту; • .... ' .

' ' - дослідити семантичну структуру КС, еиявити їх взаємозв’язок

та ієрархію в аналізованих художніх текстах;

- простежити еволюцію семантики і функцій окремих Ж, їх ролі у формуванні концептів / чи системи концептів/ конкретного худож -нього цілого.

Методи дослідження. Семантичний і опозиційний аналіз; поєд -нання лінгвістичного опису із літературознавчою інтерпретацією; часткове використання кількісного аналізу. .

Наукова новизна. Теоретичне значення даного дисертаційного дослідження полягає і в об’єкті аналізу - функціонально-семантичні особливості та ієрархія КС у художніх текстах О.Т.Гончара дослі -дяугаться вперше,- і в результатах роботи, які сприятимуть виділенню характерних ознак індивідуального стилю письменника.

Практичне значення дослідження. Матеріали дисертації можуть бути використані у вузах на факультетах філологічного профілю при читанні курсів "Лінгвістичний аналіз тексту", "Історія української літератури", а також під час написання курсових і дипломних робіт

1. Жирнуц<зкий В.М. Задачи поэтики //йирмундский В.М. Теория литература. Поэтика. - Ленинград: Наука, 1974.- С. 15- 55.

2. Термін "індекс текстової референції" взятий з роботи :11.М.Лысу-хин.Членение текста на основе категорий образа времени и прос-транства//Сеыантика слова и смысл текста.-Саранск:Морд.ГУ,1986.

- з -

студентами, присвячених поетиці та стилістиці творів О.Т.Гончара.

На захист виносяться такі положення:

1. КС - головний елемент семантичної структури художнього тек -сту на лексичному рівні.

2. Сукупність семантичних прирощень КС детермінована конкретною

' художньою системою. .

3. У системі КС художнього тексту існують ієрархічні відношення .

4. КС - важливий фактор формування концептів художнього тексту.

5. У художньому тексті КС полісемантичні і поліфункціональні.

Апробація роботи. Окремі фрагменти теми були представлені в повідомленнях і доповідях на міжвузівській конференції в Кіровограді / 1987/, на конференціях в Одесі / 1987, 1988, 1989, 1992 /, Дніпропетровську /1388/, Чернігові /1989/, Кривому Розі /1990-1993/, в лекціях для студентів Одеського державного університету,Одеського державного педагогічного інститут}" і Криворізького державного педагогічного інституту, в семи публікаціях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу , чотирьох глав,.висновку, списку основної використаної літератури, додатка. У додатку вміщено таблиці індексів текстової референції КС за творами О.Т.Гончара "Тронка", "Собор", "Твоя зоря".

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

• У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначається об'єкт, предает і мета дослідження, методи вивчення матеріалу, відзначається новизна, теоретична і практична значущість, вказується на ступінь вивчення досліджуваної теми.

У першій главі - " КС в системі досліджень художнього тексту® говориться про поглиблення уваги мовознавців до проблем художнього тексту, про зростання у зв’язку з цим ролі таких дисциплін як лінгвістика, стилістика та інтерпретація тексту. У дослідженнях художнього твору акценти переносяться на об'єктивно існуючий художній текст, який розглядається, найчастіше, з двох сторін : І/ зі сторони структури; 2/ зі сторони сприйняття. В обох випадках береть -ся до уваги існування в будь-якому художньому тексті глибинної та

поверхневої структури. У формуванні першого і другого рівнів художнього тексту виняткова роль належить НС.

КС розглядаються як складний знак художнього тексту,який функціонує в межах певної художньої цілісності і має три ступені значень : І/ реальне; 2/ концептуальне Естетичне. .

. Дослідження художнього тексту шляхом вичлонування КС мас певну традицію і у зарубіжній,і у вітчизняній літературі.Однак у процесі її аналізу виявлено певні термінологічні суперечності щодо обсягу поняття "ключове слово".У зв"язку з чим виникає потреба відмежувати чи ототожнити КС із іншими/від інших одиниць того ж рівня.У першу чергу це стосуються темагнчнихІИс.'/'ів-^аворитів, опорних слів,слів-леі;тмотивів тощо.

Після огляді’ літератури із вказаних вице, проблем була зроблена спроба узагальнення дн4еренці(іних ознак КС. -

1.КС повинні володіти підвищеною смислово» навантаженістю, реалізуючи в структурі художнього тексту всі три типи значень: буквальне / помітне за мінімальним контекстуальним оточенням -так званий "буденний смисл"/,естетичне та концептуальне,що реалізуються у взаємодії лексичного елемента з різними текстовими сегментами і з усім художнім цілим.

2.КС властива амбівалентність,яка може мати безкінечну кількість ступенів у просторі тексту.

3.КС володіють підвищеною на (Іоні іншої свтосємантичної лексики частотністю.Причому,полісемічний повтор грунтується на несподіваному зіткненні різних значень КС.

4,1з тематичними словами КС перебуї іють у відношеннях перетину. Оточуючи топікові ланцюги тексту,ІСС виконують винятково важливу роль у організації семантичної структури на лексичному рівні

5.Естетичні і концептуальні прирощення смислу.властиві КС, мають локалізацію в меяах одного тексту;якщо вони трапляються в інших текстах того я письменника,то отримують інші смислові прирощення, пов"язані з іншім текстовим ці лич,:і;о, одна і:, не виключає можливості існування ряду значень і функцій певного КС спільних для кількох художніх текстів.За умови подібних; "перетинів" КС різних творів одного автора виникає своєрідний онд одиниць,які формують ідіостиль письмешг.іка.

Б. ІСС у художньому тексті не однорідні.Вот* ут;;"г :тть певну

ієрархів; для її розгляду може бути частково використана класи -фікація, запропонована Р.О.Будаговим і доповнена' В.В.Петровськин.

Вичленування і розподіл КС за певними групами може здій -снюватися лишз у зв’язку з розглядом провідних ідейно-тематичних мотивів твору, основних авторських концепцій. Зв’язок КС з про -відними ідейно-худопніми мотивами твору - двохсторонній.

Початковий ступінь в ієрархії ІСС - одиниці, що мають лока -лізацію в незначному відрізку тексту, а кінцевий - збіг з іменем концепта чи отриманая символічного значення. _

7. Адекватне сприйняття художнього тексту можливе лише з

урахуванням КС, а вичленування останніх ----------- лише за умови

урахування всього художнього і смислового цілого / якщо говорити про усвідомлену операцію вичленування, а не про довільне- сприйняття/.

КС є елементом текстоутворвтачим, текст, у свою чергу, створює у КС додаткові конотації, їх естетичне і концептуальне зна -чення виникає лише в межах конкретного тексту і зберігається в ізольованій позиції лише за умови знання тексту. .

0. КС виступають валливим елементом ритмічної організації художнього твору, причому "збої" текстового ритму висувають те чи інше КС у сильну позицію. Це стосується не лише віршованих жанрів чи специфічної ритмізованої прозі!, але і звичайних про -зових творів.

9. КС у художньому тексті мокуть повторюватися І/ з повкою відповідністю зовнішньої оболонки і смислом тотожним у межах мінімального контексту; 2/ як синонімічна варіація / узуального чи оказіонального типу/; 3/ як синонімічна конструкція описового характеру / парафраз/. Більшості КС властива варіативність зовнішньої оболонки. Для семантичної підтримки КС часто викори -стосуються тематичні слова того ж словотвірного гнізда.

У дисертацій на підставі розглянутих ознак КС с|ормульова-не робоче визначення :

КЛШОВІ СЛОВА - це специфічний розряд високочастотної актуалізованої автосемантичної лексики художнього тексту, що створює його семантичне ядро / на лексичному рівні/ і реалізує в межах конкретного тексту три типи значень : реальне, концептуальне

і естетичне, які виникають під час взаємодії ключових слів з різиорівневим контекстуальним оточенням.

- б -

У другій главі - " КС у формуванні художнього простору романів О.Т.Гончара "Тронка", Собор", "Твоя зоря" - описується специфіка КС, які беруть участь в організації художнього простоРУ. .

У структурі художнього тексту виняткова роль належить саме просторовим відношенням,про що наголошувалося вченими,які так чи інакша аналізували художній текст / М.М.Бахті-н,Ю.М.Лотман, Д.С.Ли-хачов /,разом із тим підкреслювалося,ідо -художній простір тісно пов,,язаниА із концептуальними настановами та ідіостилем конкретного письменника. *

Досліджуючи системно організовану лексику художніх текстів О.Т.Гончара,ми дійшли висновку про важливість КС у формуванні худокнього простору всіх трьох текстів.Здійснений аналіз ще раз підтверджує думку про зв"язок структури художнього простору з ре-аліиаційю концептуальних завдань,поставлених письменником-,-а також про зв"язок просторових уявлень,відображених у художніх текстах, з національним образом світобудови. '

. Просторово-часовий континуум творів О.Т.Гончара деякою мірою ашиїізувався / у роботах Н.І.Еарнадської,М.П.Стрельбицького та інпшх авторів/,однак,більшість досліджень стосувалося художнього часу або хронотопу дороги.У першу чергу маються на увазі праці таких дослідників художніх текстів О.Т.Гончара як В.Беляева,Ю.Ба-раб аша,0.Кух аря-Онишка,В.Лук і на,П.іедоровсько ї.

Типовим для художніх 'текстів О.Т.Гончара,ідо виявлено в результаті копіткого дослідження лексичного рівня трьох різночасових романів письменникам присутність трьох основних компонентів простору,представлених КС СТЕБ, ВОДА, НЕБО,які об"єднують навколо себе залежну лексику за принципом асоціативно-тематичного поля. Взаємозв"язок трьох начал світобудови підкреслюється за рахунок повторюваної взаємономінації,коли один із компонентів простору називається іменем іншого.Наприклад,у тексті "Тройки" небо позначається через КС СТЕП - "величезний зоряний степ"} степ

- через КС ОКЕАН - "сухий океан степів"; океан - через КС . НЕБО -"і під тобою таке ж нзбо і зірки".

Гпність трьох основних начал світобудови художнього простору аналізованих текстів грунтується на загальномовному значенні всіх перерахованих вище КС,які включають у свою семантику спіль-

- 7 -

не значення "простір". .

Із функціями КС на позначення трьох просторових начал тісно зв'язаний розвиток "планетарного звучання" творів О.Т.Гон- • чара, про яке часто говорять дослідники. Вже у першому за часом написання аналізованому романі в новелах "Тронка" як КС локального типу фігурує КС ІІЛаНКТА, Володіючи невисоким індексом текстової референції, ця одиниця акцентується за рахунок розміщення в семантичному гнізді. '

Поруч із просторовою структурою відкритого типу, яку можна умовно назвати простором природи, відповідно до концепту ПРИРОДА, що постійно присутній в усіх аналізованих творах, існує за -крита ворожа просторова система, яку можна умовно назвати простором технократичної цивілізації/ їй відповідає концепт ТЕХНОКРАТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ/ Так чи інакше вся система КС розподілена за трьома основними групами. В основу розподілу покладено характер зв'язку із просторовим середовищем конкретного твору.

КС, що структурують простір певного типу, в усіх випадках виконують у тексті ряд інших пункцій, серед яких центральне місце належить формуванню текстової антонімії всіх рівнів і в пер- . шу чергу антонімії концептів. Ця антонімія послідовно простежується і на типах просторів, представлених у художньому тексті. Наприклад, в антонімічних відношеннях у "Тронці" до групи КС,які формують простір природи / СТЕП, МОРЕ/ОКЕАН,НЕБО/ знаходиться КС ПОЛІГОН, що формує світ, названий нами умовно " технократичною цивілізацією" /концепти МИР—ВІЙНА/• Часто в тексті на місці КС ПОЛІГОН вживаються описові конструкції типу "заборонений світ", "світ безгоміння і смутку" тощо. Антонімія простежується на всіх рівнях залежної лексики. Найцікавішими є випадки контекстуальної' енантіосемії, яка виникає при входженні одного і того ж КС у струв-ктурні системи протилежних типів простору. Прикладом таких КС може бути КУРГАН, КОРАБЕЛЬ, ЛІТАК тощо.

У "Соборі" і "Твоїй зорі" просторова структура дещо змінена. Компоненти світу природи все ті ж - основа їх КС НЕБО, ЗОДА,

СТЕП,- але з’являється нова модель антонімічного простору. Якщо у "Тронці" закритість полігону була викликана зовнішньою забороною, то в останньому тексті - "Твоїй зорі" - ця заборона внутрішня,-пов’язана із перенесенням акцентів із групи концептів ВІЙНА-

- 8 -

МИР на групу ТВОРЕННЯ-РУШЇУВЛІІНЯ, ІІРЕКРАСНК-110ТВ0РКЕ та по -дальи/Ш посиленням концепту лРИРОДЛ-ТШХНОІ{РЛТИЧИА ЦИВІЛІЗАЦІЯ.

Просторові КС, крім того, виконують додаткові функції, наприклад, РОСЛИНА,. МІСЯЦЬ, СОНЦЕ - темпоральні циклічні; функції' асоціативних ланок при переході з одного просторово-часового континууму в інший - КС ЯБЛУКО; КС МАШИНА разом із словами тематичного ряду, які структуругать мікропростір автомобіля /для тексту "Твоєї зорі"/; ряд одиниць - синонімічних варіантів КС РОСЛИНА та КС ПТАХ - стають основою для виникнення своєрідного художнього паралелізму між окремими персоналами та елементами світу природа, КС виконують при цьому додаткові характеризуючі уункції.

модель світу, представлена у "Тронці", "Соборі"та "Твоїй зорі", близька до традиційних уявлень про простір українського на~ раду і, разом з тіш, є відбиттям наукових та побутових уявлень нашого сучасника. "Твоя зоря" в моделюванні простору також продовжує традиції, які домінують у сучасній світовій художній літературі. •

Третя глава- ""КС у формуванні художнього часу " - присвячена аналізу функцій, семантики та організації КС, які входять у систему засобів, що формують.темпоральне поле художніх тек -с-тів О.Т.Гончара.

Ланкою, яка об"єднує простір і час художнього світу, найчастішо виступає хронотоп дороги. У першу чергу це притаманне для останнього за часом написання аналізованого роману письменника.

КС ДОРОГА володіє наСівишм індексом текстової референції серед усіх виділених наші в текстах КС, посилюючись за рахунок підпорядкованих мовних одиниць та їх об’єднань - топікових ланцюгів. Висока частотність у художньому тексті; сильна позиція -входження до заголовка розділу, аживання у складі епіграма,взятого із поеми М.В.Гоголя "мертві душі", що викликає активізацію фонових знань рецепієнта, посилення вертикального контексту за рахунок інших літературно-художніх влюзіП, нов"язаних із поняттям "доля", зв"язок з іншими КС / у першу чергу концептуально -символічного значення, наприклад, із К.С МАД0іі1ІА/,-усе ца сприяє іормуванню специфічної ролі КС ДОРОГА у тексті "Твоєї зорі" яка виходить далеко за межі творення хронотопа.

Серед ряду додаткових прирощень у семантиці КС ДОРОГА /си-

- У - .

( ■

нонімічні варіанти: ТРЛСЛ, ГУДРОНОВЕ ПОЛОТНО, АВТОСТРАДА, ХАЙ -ВЕН, МЕТАЛЕВА. РІКА тощо/ - об'єднуюча артерія технократичної цивілізації, частина простору МЕГАПОЛІСА, яка підтримує його яит -тєдіяльність. Вказане прирощення смислу тісно пов"язане із вза -омодією КС ДОРОГА із підпорядкованим, йому КС ШВИДКІСТЬ. У цій системі значень КС ДОРОГА позначав також "те, що несе смерть і руйнування ", не випадково автором постійно підкреслюється зв'язок КС ДОРОГА з КС СМОГ у кількох епізодах описані аварії на дорозі та їх наслідки.

Роль КС ДОРОГА в "Твоїй зорі" важлива уже тил,що вказана одиниця тексту виступає конструктивним і ритмоутворюючим засобом, який сприяє створенню усіх часо-просторових зрізів художнього тексту. *

Усередині окремих відрізків перервної часової структури "Твоєї зорі" маємо традиційну для творів письменника схему,згідно з якою каркас часової системи складають мовні одиниці,що хоч і вклю чають сєму "час",однак вона не є для них домінуючою /КС ЗОРЯ,СОНЦЕ, МІСЯЦЬ тощо/.Ці. одиниці вказують на рух часу в межах доби /крім того КС МІСЯЦЬ у тексті "Тронки" - на рух часу в межах місячного календаря/.КС РОСЛИНА поруч із тематичними словами та синонімічними варіантами вказує на рух часу в ме.ках весняно-літньо-осін-нього циклу.У наборі значень подібних одиниць сема "час" у ізольованій позиції відсутня взагалі,їх темпоральні функції виникають за рахунок системи художнього цілого.

Проникнення в інші часові відрізки в романі "Твоя зоря" здійснюється завдяки асоціативним зв"язкам,які є закономірними за подібної часової та просторової багатоплановості.Головна роль в асоціативних ланцюгах "Твоєї зорі" належить КС /КС ЯБЛУКО,ПОЛОТНО, І.1А1ШНА - переважно через підпорядковані тематичні слова, КС СНІГ, ДОРОГА тощо/.

В усіх трьох аналізованих художніх текстах письменника поруч із буденним розумінням часу звучить тема вічності,пов"язана в першу чергу із КС С0НЦ2\!ІС'ІІІЬ,ЗОРІ,СТЕН,КУРГАН,СОБОР,МАДОННА тощо. •

• Здійснений аналіз КС,як і утворюють художній час романів .

О.Т.Гончара,виявив тенденцію до ускладнення темпоральної структури, поступового розвитку у КС ЧАС символічного значення.

У четвертій главі - "КО символічного значення" - розгляда -ється формування та розвиток у деяких КС символічного значення.

У розумінні поняття "символ" автор реферованої роботи виходить із положень,висунутих у працях 0.і.Лосева,В.В.Виноградова та інших вчених,які спеціально присвячували свої дослідження проблемам сим-» вола,зокрема і у художньому тексті.

В основу виділення у КС символічного значення покладено два головні критерії: І/ місце у семантичному гнізді; 2/ повторюваність у тексті;причому,індекс текстової референції певного КС може збільшуватися лише до відповідної межі,після якої можлива втрата символічної багатоплановості КС.

КС ТРОНКА у першому із аналізованих художніх текстів володіє відносно невисоким індексом текстової референції,але значно посилює, свої позиції за рахунок підпорядкованих одиннць;його роль у семантичному гнізді пояснюється сильного позицією в тексті;КС ТРОНКА також ормує групу центральних концептів роману і перш за все опозицію концептів ВГЛНА/МЛР. КС ТРОНКА об"єднує групу КС із спіль ним значенням "перетворення засобів убивства у знаряддя мирної праці"/ опозиція ГУІ1НігВАШіЛ/ТВ0РЕННЯ/: КС ТРОНКА - КС СНАРЯД,

КС ЦКБРО - КС ТОРІЩЦА.КС ШіЬДОЗЕР - КС ТАНК,КС КРЕГ.СЇлР - КС КОМ-БАІ1Н тощо.Поруч із іншими (функціями КС ТРОНКА бере участь у формуванні звукового поля природи.

До Ж символічного характеру може бути зарахованим КС КОЛО, хоч вказана одиниця у тексті "Тронка" посідає значно менше місце, ніж КС ТРОНКА.Це не стільки пов"язано із індексом текстової ресерс нції,скільки із локалізацією в менах однієї новели.

• У романі "Собор" символічне значення отримують КС СОБОР,КС ВОГОНЬ, КС БУДІВНИЧІ Ні, КС РЛНАЧ.У "Твоїй зорі" - КС МАДОННА, КС ЗОРЯ,КС ьдаолА.

Аналіз функцій КС символічного значення показав,що всі вони пов"язані з формуванням опозицій центральних концептів художнього тексту,відзначаються рухливою семантикою та специфічним місцем у ієрархії КС.

Висновок містить такі основні положення за досліджуваним ме . теріалом:

КС - явище об"ективне для системи художнього тексту.

В аналізованих творах О.Т.Гончара КС служать не стільки за-

собом розвитку сюжетних ліній, скільки сприяють формуванню основних елементів світобачення автора, серед яких провідна роль залишається за концепцією часу і простору. Причому, коли перша із аналізованих художніх систем у центральну позицію висуває художній простір, то в останній помітно зростає роль часових відношень.

КС об'єднують навколо себе залежні лексичні одиниці, утворюючи топікові ланцюги. •

Часо-просторові відношення романів О.Т.Гончара тісно пов"яза-ні із реалізацією концептів.

До головних концептів письменника, реалізованих у трьох різночасових худоиніх текстах, кожна віднести ДОБРО-ЗЛО, РУЯНУВАННЯ-ТВОРЕНШ, МИР-ВІІІНА, 1ІРИР0ДА-ТЕХИ0КРАТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ. Всі вони, як і відповідні часо-просторові континууми та КС, що форлують Іх, існують у рамках антонімічних відношень, які нерідко переходять у антиномію. . .

Серед типів антонімії, яка реалізується на рівні худоянього цілого, трьох аналізованих романів виділяється лексична/ узуальна чи оказіональна/ антонімія, контекстуальна енантіосемія, антонімія топіків та семантичних полів, антонімія концептів.

Аналіз КС у різночасових художніх текстах О.Т.Гончара дав змогу простежити еволюцію певних КС, зокрема КС ИІСТО-г .МЕГАІІОЛІС, ПЛАНЕТА, ЧАС, МАДОННА, ЗОРЯ. '

До стабільного і-онду КС у художніх текстах письменника належать одиниці, що позначають елементи простору та часу: НС СТШ, . КС ВОДА, КС НЕБО, КС СОНЦЕ, КС МІСЯЦЬ, КС РОСЛИНА тощо. . -

Иіж отриманням КС символічного значення і частотністю його вживання у тексті не існує прямої ^залежності. Для символізації того чи іншого КС важливішим є місце у семантичному гнізді та участь у формуванні концептів художнього тексту.

Більшість проаналізованих КС поліфункціональні та полісемантичні, виняток становлять лише одиниці локального типу, можливість вичленування яких із тексту мінімальна.

Здійснений аналіз функціонування КС у межак конкретної ху -дожньої системи дає підстави вважати, що вказані одиниці належать до числа елементів, які утворюють неповторність авторського стилю О.Т.Гончара, оскільки вони виступають головним засобом формування концептів, що реалізуються на рівні конкретної художньої-

- 12 - ■

системи, знарадцям відтворення уявлень письменника про світобудову та місце в ній людини, ' •

Основні полоаешш дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Лейтмотивы как средство формирования и выралешш идей -

но-художественного содержания произведения / Семантика языка и текста.Вторые Кировоградские семантические чтения: Тезисы межвузовской научной конференции Ш- 30 октября ІЄ87 г., Кировоград , 1987,- С.201. .

2. Ключові слова в образній системі роману О.Т.Гончара "Со -

бор"/ Літературний процес і творча індивідуальність письменника/ на матеріалі творчості О.Т.Гончара/: Тези доповідей обласної конференції, Дніпропетровськ, С. 184-160. .

3. Особенности художественного повествования и.Гончара/ на

материале романов "Тропка" и "Твоя заря" /АЗопросы литературы народов СССР,- Одесса :ВШ,1Ы39.-вып. 15',-С.£4-37. .

4. До питання семантичного поля природи в творах М.М.Коцю -бинськога і О.Т.Гончара /Творча спадщина М..м.Коцюбинського і су -часний літературний процес:Тези доповідей та повідомлень на обласній міжвузівській науково-методичній конференції, присвяченій І20-річчн> від дня народження ;л.М.Коцюбинського 3-6 грудня Шэ9р., Одеса, хі,;да.- С, »1-Ь2.

Ь. іМовностилістичні традиції м,Коцюбинського в творчості 0.Гончара/ на матеріалі ключових слів/ /ибласна науково-методична конференція, присвячена І2о- річчю з дня народноння М.М.Коцю -бинського: Тези доповідей, Чернігів,ЛУБУ.- 0.37 -38.

6. Деякі спільні і відмінні риси художньої оповіді і слово -вживання в творах Т.Шевченка і и.Гончара /Шевченко і загально -лядські ідеали: Тези доповідей та повідомлень на обласній міжвузівській науково-методичній конференції, присвяченій 175- річчю

з дня народження Т.Г.Шевченка 10-12 квітня 1УШ р., идеса,іУ8У.-С. 37 - ЗО. • .

7.Клчмовыо слова в худо:-; о с т в с нно-об раз н о й семантике прозам -ческих производоїшй/ЛІро виховання читачевої майстерності: і.їето-дичні вказівки та рекомендації до курсів української та росій -ської літератур, Одеса, 1989,- С. 36 -43.

В. Орієнтир -співтворчість з автором. /Шляхи посилення чи -тпцької майстерності’.Матеріали обласної міжвузівської конференції, Одеса, 1952.- С.З -4.