автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Функционально-семантические варианты прилагательных в атрибутивных конструкциях современного русского языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционально-семантические варианты прилагательных в атрибутивных конструкциях современного русского языка"

АнШропетровочкий держании я ун!верситет

РГб од

\ 5 ДЕК 1398 На правах рукопиоу

ЛйП 1ЧЕВА Ояена ЛеонШвна

ФШЦГСНАЛЫО-СЕШШЩ I ВАРйНТИ ириКМЕТНИК 1В В АТРИБУТИШИХ ШСТРУКЦЙХ СУЩСН01 РОС Ш НЕ 01 нош

У

Ю.02.0^ - рос!йська нова

Автореферат диое;лац!У на здобуття наукового ступени кандидата ф!лолог!чних наук

¡'■н1 пропет ро!<оьк 1996

Дисертац1ес е рукопис

Роботу виконано на кацедр! рос!пськох моей Лх!пропетровсько-го державного ун!верситету

Науковий кер!шик :

доктор ф1лопог1чних наук, професор Неншиков I.I.

ОфШяи! опоненти

Пров iдна уотанова

доктор ф1лсдог1чних наук, професор Кудрявцева Л.О. кандидат ф1лсдог1чних наук, доцент Бобиль C.B.

Донецькия державний ун1вер-оитет

Еахист в!дбудеться 49 тру]}4** 1996 року о /У годин 1 на зас1данн! спецхал1зовано* вченоТ ради & oi.oz.1t дш за-хиоту дисертац!й на здобуття наукового ступеня кандидата фх-лсдопчних наук при ДНпропетровському деркавиоцу ун!верситс-т!/320625,и. 2н1пропетровськ,пров.Науковий, 13, ф!лолог1ч-ний факультет, корь I, ауд. 804/.

3 дисертац1ет можна ознайоиитися в науковШ б1йт1отец1 /н}-

пропетровського державного унхрерситету.

Автореферат роз1сланий

Вченип секретар спец}ал!зовано'! вченох ради

1996 року.

ент Пристаrnto Т.".

ЗА ГАЛША УА РА 1С ТЕ £ИС ТИСА РОБОМ .

У дисертацП',що реферуеться,представлена спроба досл!ди-ти значения прикметник1в - чиен!в атрибутивних консгрукц!й в динаы1чному аспект!. Анал1з пробгРеии сеиантичних перетворень ад'ектива передба*ае систеине досл!дження трьох пов'язаних и{к собою аспект!в : парадигиатичного ( вид!лення иокливих комб1нац!й основних сеиантичних параиетр!в ад* ентива - функ-цИ,розряд1в,групи,що об'еднуються поняттяы функц!оналвдо-се-мантичного вар{анту (ФСВ),вид{в ного трансфораацИ за способом та ступеней),генетичного (вивчення способ!в цовноК реал1-зац!Г певних функц!оналшо-секантичних гавдань.що пред'явля-сться прикметников! - иетафори.нетонЫП I т.п.), нораативно-стил!стичного ( визначення впливу стнл!стичноУ належност! атрибутивних конструкц{д на ступ1нь и{нливост! значения ад'ектива,вид}лення тип1в порушення семантики прзкиетник!и -що 1нтерпретувться як причина та насл1док $ункц!онально-се-цантично* рухомост1 ад' ектива).

Основнии напряиком вивчення не стандарты их сеиантич1их явит став другая аспект досл1дженач,стризшевкы поняттяы якого е функц1онал:ьйо-сеиантичний вар!ант прикиетника ( характеристика лексичних значен ь ад'ектива з фуцкцИ ,належност! до певних сеиантичних розряд1в,групи). 5СВ становить найб!льш 1с-тотн! семан-тиад! и а ре не три конкретних гиачвць прикиетника, доэволяе поеднати IX на ц!й подстав! в б!яьш затальн! групи, • тобто внявити новий функц!онально-сеиаатичиий аспект оиотеи-них зв'язк!в значейь. Поияття <ЮВ дозвапяе такоя вта1рдти стугЛнь н!пливост1 знвчень похШих та вторганих ад'ек1ив!в , мя цього необхШо э!ставити ФОВ перядакого та похШого прикиетпик1в. ■

Иатер1алом диоертац!йнох роботи стала лексика, що ф!ксуе високий ступ}нь семангйчно1 новизни та рухомост!,пов'язана з такими аспектами д1яльност! ледини.як економ1ка,псд1тика; культура,техн!ка. До вказаних пласт!в лексики налекать наше-нуваная установ\п1дприемстз,орган1зац!й,газет,жур1ал1в,пол!-тичних парт1й. Актуальн1сть досл!диення цього фактичного ма-тер!влу пов'язана з активними семантичними процесами у сфер! атрибутивно! нои!нац11 .викдиканикиособиивими вимогами нос1*в ши до групи оловоспопучень.що досл!джуються : I) 1нформативн!сть найаенуань.називаючих тир установи, тематику пер!одичного ви-дайня,пол!тичн! переконання чаен!в яко!-небудь партП; 2) при-ваблив1сть,еиоц1йно-образний валив ном!нац!й з иетоБ реклаии; /3) коротк{сть, м!стк!сть назв. Конкретнии даерелоы матер}алу для напого досл!дхення стали телефониий дов!даик и. Дн1про-петровська,еациклопёд{я Носкви,вив!ски установ,каталоги пер1-одачних видань УкраТни та Рос1?,зб{рники ыатер!ал!в " Пал1тич-н! парт« ! орган!зац!1и," Дсл{тична. опозиц1я",рекламн1 об'яви, текоти сучасних наукових,вауково-популярних,пуйп1цистичних та поетичних видань.

Актуалш1сть нашого досл1дження визначаеться рядом факто-р!в_: по-перше,тенденц!ег оучасно! л!нгв!стиви до вивчення цовних явищ в динац1чноцу аспек*1,до розшяду лексичного значения як рухоио! одиниц1,здатно1 трансфорцуватися; по-друге, необх}дн!стс додл1дження ц!лого пласта нових ном{нативних конструкц1й з Перетворено»,' семантикою ад'ектива; по-трете, . недостатньои теоретичное розробкою системного п}дходу до вивчення вказаних явищ.

Основна ц!ль дясертацН - систеиний анал!з семантики прпкметника як- крэтоиекта атрибутивно'! констгукц}1 з метоп лиявлення характеру становления та розвитку лексичного сна-

чення ufe'i частини иови|в процес! комун1кац!?. Зазначена ц{ль знавала cbod реал!заЦ1в;в р{шенн1 настугших конкретних завдзнь: I) вивчити характер утворення нестандартно* семантики ад*ей-тива в атрибутивЖя конструкгШ ; 2) визиачити та описати се-мантичШ параиетри прикметника в и<Лн!й синтага! та фактора, цо зуиовлспть зи{ну. його значения ; 3) виявити структура! тя-' пи фушиПоналшо-сеиантичних вар}ант!в ад'ективз1, а таков спо-соби та ступ!нь 'fx транс^.ориацГг ; Ч) визначити характер вгмиву сткл!стично1 належност! атрибутивних конструкц1я на специф!ку нестандартно? семантики прикметника ; 5) доел!дити тили атрибутивних конструкцхй в аспект} кодировано! лог1чно* нораи ; 6) встановити в!дпов! да!сть характера виникнення значень ад'-ектива структурним типаи 1х функц1онально-оеиантичних вар!ан-т!в та трансфори, ненормативнии типаи прикметника.-

Зазначен1 завдання обуиовгаи застосування в дисертацН таких иетод!в дослЩення : I) пор}вняння та зЮтавпення при ' nepBHHHiii обробц! uaTepiimy - пошуку пар лексичних значень, що пов'язанг в!даосинами пох}дност! ; 2) класиф!кац!я - при певних способах вгаикнення значень,тип{в WB,cnoco6tB £х трансфориац!?, при вид1ленн! ненориатиЕНих ти^в та при оти-л!стичн1й характеристпцг нестандартних лексичних значень npi-киетника ; 3) ¡доделованкя - при omict <SCB ад'ектива ; ста-тистичния - як допои{кния при к1льк1сноыу анал!з! иовних явищ.

Новкии в напНй робот! е проблема,цо вперше порувусгься в доел Чтениях под1бного типу(розробка систегаюго п!дходу до вшзчення нестандартной семантики прикне тайка) ; об'ект вилчзн-■ня(нои1Пативн1 конструкцп з нестандзртннаи значениями ад'ся-тива,що нплемть до с^ери розиовно? та публицистично! iicutna* цШ; результат« доелтдаення { структурно-семанти1л{ i ненор-иптивн! типи приянегшшв в оучаонН рос!йськ1 Я uoat,законе- „

мтрност! утворення 1х функцЮнально-семантичних трансформ).

Теоретичне значения роботи полягае в розройц! методики сеиантнчно! характеристики ад*ектива за допоиогос понять' " функц!онально-семан*ичний вар1антп,"спос!б та ступ!нь трансфориац!? зйачення","ненорцативний тип сеиантики". Зазна-

чева методика допонагае, э одного боку, по-новому усв!доиити

г

системний характер сеиантики як мовного ярусу, с другого бокут розробпяе динам! чний аспект значень прикметник!в,!ншою мобоо, запропонована методика повдиуе с!нхронний та д!ахрон!чний походи до вивчення иоввих яцщ.

■ Првктичним результатом досл!даення моке стати розробка спецкурс!в по сеиантщ1,иорфатог1К,культур! ыовлення,стил!с-тип1,теор!1 ном!нац11. Методика анвл!за значень моке бути вино-> ристана в досл!даенн! атрибутивних конструкц!й р!зних стил!в, цо дае ноалив!сгь з!етавити способи ! ступ!нь сеыантиших пе-регворень в них. Аналог!чн1 методики иокуть <5ути розробяен! í дня !ниих частин нови.

На захист винооятьоя так! положения диоертацИ : I. Генетичв! ттти неотандартних лексичних значень при-кметника становлять способи виявлення певних функц!оналшо-семантичних завгапь.оо виконусться ад'ективоц. До генетичних тип!в налегать вшикнення нових'вШосйих значень прикметни-ка,синтаксична та лексична иетон!м!я,нетафора,вт1®та первин-но^го значения ар'ектива в результат! фразеолог!зац!? слово-спслучення,комб!нац1? тип1в,дискретна,реал!зац1я способа ви-. никнення семантики. Найб!лыз.продуктившш з них у сфер» роэ-мОБНО-пуй!!цистачно* нохИнацИ' в двохр!внева синтаксична ме-тон!и!я з мотигад!йнин ланцюгом " об'ект - д!я - установа".

2. До основних понять системного вивчення нестандартно!' сеиантики прикиегнкка налскать функц!он8ЛЬно-се!.тнтичний ва-

р!ант,що в1добралае раиливШ параиетри значения ад'ектива -функц1с,розряД1,сеыаятичну групу. а такон сп'ос1б тран скорма« П вар{анта,що визначае ступ!нь перетворення значения.

3. Лексичн! значения досл!джених прикиетник!в калевать до 52-х структурних тип!в функцГонально-сеиантячних вар!ант1в* найб!лыз поширений з яких характеризуется вклвченняы об'ект-них неоц!нних значень,викону1эчих функц!с кснстатзц!! .вирахагн чих в1даошення до об' екту Д11.'

1\. Досл!днен1 значения ад'ектива характеризуются 20-иа способами та трьома ступенями сеиантичио* трансфориацН ,серед яких дои1нупчиии е повна 31Ина сеиантичног групи на фоя! то-токност! 1нших ,параыетр1в та середн1й ступ!нь перетворення значения.

5. 1снуе "некорстка" взаенообуиовяенГсть генетичних тип1в та ступен!в сеиантичноТ трансфор:ацН прнкметнак1в. Уфункц!-оналшо-семантичконУ вар!ант! функц!я обуиовлсе роз ряд ад'ектива за значення!1(об»ектний,як1сно-одиор1даий,]градуплк!иЯ), а обидна зазначених параметра фориують генетичний тип сеыактики , ад'ектива.

6. Налекн1сть атрибутивно? ковструкцП до певних функц{-оналшо-стил1стичних р!зновид1в иови обуиовлса неотандартн!оть значець прикиетиик1в,що входять до не? : оловосполучення.як! в}дносяться до сфери розиошо-публ{цистично)! ноа|нац!^, звичай-но характеризуеться семантичаии стяшенняи, асоц1а?ивы!ств,по-едяанняи функц1я,що викпикано вииогвии короткоот! та привайли-вост!. ' '

7. В проце^ реал ыю^ комун|кац!1 з точки" зору порупзння нор.1и,критер1си яко" виступаоть загалшопришят{оть,лог1<я!оть та одаоэначгПсть семантики ай'ектива,вк:икае три ткпи атрибу-тивних конструкт й : 1)окяз1оналы11 ^т},що лклгчзпть ад'сктм-

ви з новими об'ектними значениями^; 2) алог1чн! (т!,що характеризуются розходженням реалшого зи!сту конструкц!? та суки значен* 1* компонент!в}; 3) неодаозначн! (т{,що припускают® цоклив1сть да ференц Шваногр розум!ння,обумовленого чи не обу-мовленого ситуаШев вживання назви).

8. Найб!льш поширении видом неодаозначност} атрибутивной конструкцИ е дня назв устЛов - суперечпива.а для наймену-вань пер1одичних видань та парт!й - несуперечлива подвИь н!сть сеиантики.викликана поеднанням непох!даого в!даосного та синтактикси'метонШчно«) значень прикметника. Основаии способом звМшення в!Д двозначност! атрибутивних конотрукц!й в тих випадках.коли контекст вшивания назви не забезпечуе не-обхШого п! дказу, е використання опиоово! в1да1нково* кон-струюШ.

Основн! висновки та положения були апробован! у виступах на 1Лшародн1й науково-теоретичн!й конференцИ. " ФункЩональ-на граматика" (Донецьк,199*0, на п!доумкових наукових конфе-ренц1ях Дн1 пропетровського уа!вереитету( 1991-1995 рр.) , а та-кож вшиаяен! пубп1каШях.

Лисертад1я склалаеться !з вступу,чотирьох роздШв, двох додатк!в,б!бл!ограф!1 та умовних скорочень - воього 192 с. Обсяг основного досл|дяення - 158 о.

5!ЛСТ ДЮЕРТАЦ II

У вступ! обгрунтовуеться актуалшхеть поставлено! пиково! проблеми, 11 новизна,форцулвються мета 1 зввдання досл!д-кення, положения,як! виносяться из захист, визнгчяеться мов-пий матер!ал.

В перш ому роздШ "ИИЕ'ПЗТгПГС ТА ЛОГО ФУКХЦ КНАЛЬНА СЕ-

ЯАНТШ" висв!тлш)т*>ся теоретичв! аспекти тени : питания про сеиантичн! параметра прикметника, про грвнсфориац!ю його значения,про л!нгв1стичи1 та екстрал1нгв!стичн1 фактори.що tt обуаовлСЕТЬ.

До семантичних параметр!в Тгрикметника належать т{сний смисловий та синтаксичний ав'язок з tueHHvsK0u,3;&THtCTb я!до-бражати ознаки ргзного ступени абстракта ост i ^пор1ввяцте: £§-тровое стекло (конкрП - транспортное происшествие(аботр,) > pyxoutcTb семантики, тобго здатн!сть нерозчленованих значваь (медвежья шкура - "та,що налекить ведоедп'Ч набувати оеин роз-членованоТ,градуально* семантики (медвежья походка - " власти-ва ведаедв.незграбна"),

Проблема pyxouocti ад'ективних эначень яов'яаана в .aJar-в1стичн!Я ti»дицii з двома основними пгдходами до вивчвння са-ыантики лрикиетшшв - статичнми та динам^ями Статичний ntA-х!д мастивий майе вс!и сеиантичнки киасиф1ка1ияы ад'актива, що {снусть в pociKJbKífl те укра1'ноьк!й atHraioTHUi{9uniptfiat та рац!оналш1 прикметники О.И.Шракйа.сдовотворч! ад'еативн! энлчзннд 8,В.Лопат1на, функцп прикметника Н;В. Зцшогидщсл). Динам1чний п{дх»д хароктеризуе точки зору O.U.Вольф ( прагшет-иики.ио прияиаоть участь о/иочаско в денотативна та квал1ф1-катива1й структурах висловдення), 0;А.ЗеиоьноТ та В.В.Лопат1на (ситуатиши значения ад'ектива), О.К.Врамиа (напрямки оемантич-. но! трано^ориац!* прикметника), Ю.Д.Апр«еяна {типы регулярно! багатозначност!,неодаозначн1сть селантики ад»ектива),0,Д# та-Д. 1.Арбатськи$ (сеыантичн! розрядл прикиетаик1в}. Статичная та данац!чний п|дходн до вивчення ад* ектиших эначень, обумов-лен! р!эн1зцеь завинь дослЦиення, не оуперзчать, а дшовнссть одне одне . Тому в нлшЩ робот! ни використовуецо ts¿ei,Ro С$ориупалися з рамках обох п!дход!в.

Еа'вовиы повяттяы у нашЯ1 теоретичн*й концепцП б ФСВ, яяяв в ключа е параметр функц1*,оеыантич8вх роэряд1в,групи. Для 1дентиф1кацИ поняття функцН ни використовуви положения poóir 0.€сперсеаа,0.М.Вольф,Н.В.П1д1огилшо1,доповносчи !х {деео ди-ваи1ки,суи{иення(ЯапрвклаД, функц1я ковстатац!* - квалittKaufijL Ире ноделбдовн! ;4СВ ня опиралиоя ва три типи сеиантичних розря-д!в прикиетника : 1)об'ектн1 / як!сно-однор!дй / градуалый (О.Д. i Д. 1.АрбатськО, 2)нвоц|нн! / оц!нн1, 3)емп{р!ян! / рац1-ояалмt (О.Н.Враин). Сеиавтичв! гряи прикыетник!в видкялись вайя ва oca«si розданного або cyuineaoro використання класиф!-кац!й-як!сних ад'€ктяв!в O.U.Bpauua та словотворчих пох1даих прикиетник!в B.BJIonaitaa.

Функц1онально-семавтичиа транофораац1я ад'ектива обуиовле-ва д!ев ряда соц1ол!нгв1стичних фактор!в. Напри клад, диференц!-* aateo та !нтеграц!ев п!дстил!в р!зних отил!в суча cu oí pocifi-сько! нови,no сприясть виннкненнс вар1авт!в назв (кассы суточной продави билетов(оф!ц.-д1л.) -»суточные кассы (розаовно^ ,а також розповсюджеиняи реклаыи.яка на дал назван коротк!сть,пря-ваблив!оть,доо?упн1сть (наэви видань "Франкова Крявиця",'|3олот! ворота","ЛачяыЯ калейдоскоп","Зеленый календарь").

П1д впливои 1ятеграц1Т сил!в,повирення реклаиаоТ hojií-нацН у иов! все чаот1ле внннкамь атрибутивн! конструкцИ s р!гяяыи нориативно-оеиацтячнвмн в!дхиленняии,до також е предметов вапого десл!дзення t потребуе визначення понять стило t нории. Вякористана вами дефЫц!* стнлв валевять Д.Ыыельову. ЗПдно з кого точкою зору,основою розр!зяення тип!в та стил!в иовиспецкф!чний характер iiobhoí ситуацП,який визначаеться сп1вв1дношенияи tí об'екта.суб'еата I тени. Тйк.науковому стили власт»ва ситуагИя повного в!дсторонення об'екта та суб'ек-

та в!д тени пов!доиле,шя,яка подаеться яге об'ективна.незалеа-на в!д 1ндив!дуалшост! учасник!в сШлкування.

Динамгчиа теор!я норыи.яка належить Л. 1,Сквордову I над-звичайно актуальна тя нашо! роботи.не стала в!дправнов точкою анал!эа атрибутивиих словоспапучень.якоиу потр1бло було б присвятити окреме. доел!даення. Нории в облает! семантики над-то нест1йк!,п1мяивть впливу екстрал!нгв!стичних 4акюр!в ; ту частину нории,яка т!льки реал!зуеть0я, ваако в!др!знити в!д порушень иорци, У зв'язку з ции в наш!й робот! нориатив-ниыи вваааються конструкц!? одиозна'«!,код)ф!киван!,несупереч-лив! з точки зору вгдпов!даост! в план!в розуи!ння та вияв-лення, а ненарттивтши - двозначн!,оказ!оналш!.суперечаив! (алог^чнО. Наириклад, (брро)бухгалтерско й экедертизц,финансовая информация,ботанический сад. ;

Другий розд!л " ДОНАМ ЙА ЛЕХСИчЯОГО ЗНАЧЕНИЯ ПРИМЕТтА В М0В1ШШI" присвячзний опиоу способов виникнення значзнь ад' ектива в атрибутивних конструкгЛях, Генетичя1 тили семантики прикыетника отановлять способи виявлення певних функи!ональ-нально-сеиантичних завдаиь.що адресован! прикаетников!, та характеризуются сукупн!стс трьох ознак: 1)певними екстрал!нгв1-стичними причинами виникнення значень; 2)опорою на р!зн! ие-хан!аии лодського иислення; 3)д!нгв!стичниц способом виявлев-ня семантики. Наприкяад, лексична метон!м!я представляв собоп перенесения семантики за сум!ян1стс в рашах одн!е! лекоеыи, засноваае на переосмнсденн 1 предмету,який передавться в1днио-, ' ним прикметиикои ( зоологический музея - той що мстить в'ооб! експанати тварии.як! в!вчасться зоолопес; перейос ; тгдринн (об'екг)-*-зоаюг!я(суб'ект вивчения).Причинос виникнення да-.ного генетичного типу в семантичне обмеиеиня на утпореыкя ад'ектива в!д !ненника животное. Зказаннй генетичния тип га-

сновано на такому нехан!зм1 лсдського нислення.як усвтдомлення оуи1»ост1 предавав дгйсяост!.

Способи виниквення значень прикметник!в мояуть бути про-стиии,к0мб1н0ваними(01иадамь0я з двох та б{льше способ!в), дяскретнтиКке п1длягевть одцозначн1я 1втерпретац!?)^До про-отнх генетичних тип1в в!ляосяться так! : виникнення нових зна-чень в!даосних прикметняк!в,метафора,синтаксична та дексична иетон!м!я,втрата первинного значения аД'сктива.

Обмекинося описок л!нга!стичноТ природа генетичних тип!в. Виникнення нових значень в!дносного прикиетника - це такие простая тип семантики,яки я хараюгеризуеться появоо нового предметного значения, не пов'язаного з 1снуючими лексичними значениями,в!дсутнього в систем! мови чи в конкретн!я семантики пацвдйп»! ( автомобидюая информация - ита,ио стосусгь-ся автоиобШв").

Синтаксична метон!м!я представляв ообов перенос ознаки з одного предмета на другая за оум!ки!стр(алма8НиЯ Фонд - "у якому збер!гагться алмазн! вироби",перенос "те,но м!ститься в чо-иусь" "тс,до м!стить в соб! дооь^.Еа к1льк!стс елемент!в нотипац!даого ланцсга та *х лорфолог!чаов характеристики) син-тактикоиетон!и!<р! кокструкц!* под!лявться на одно-,двох-, трьох- та чотирьохр!внев!(пор!вняЯмо : химическая чистка - "та,

3

цо зд!йснвсться х!м!чт1И методами",модель "ГЛС"; Дуналская комиссия - "до яко! надходять деряави дуиа{!ськогоЛрег!ону", модель ПГ*С4ЮП, де 1,?,3 - елеиенти мотивап! июго ланцюге, Г,Л,С - л!еоа080,прикмегник,!менник). СинтактикометонМчн! койотрукц!! моьуть вирвяати р!зн! ситуац!* ;д!Т,призначення, ос1шслеиня,Бм!сту. Так,в пер! слояосполучеиь.пов'язаних и!дно-скпаии пох!даоот!'химически:' метод ■*■ хиуическая чистка сено лсП'шу сптуап!п ,".1? з елементрии ■*сг»со 1 <3 д!я уошито У

Найб!лыэ повиреними е конструкц!'! .як1 характеризуйься двох-ptuHeroD синтаксичнов иетонШео з елеиентом ПС(це оптимальна модель для людоького усв!до«лення). Продуктивна ситуац!Яаа модель синтактикометон!м! *иих конструкцЩ - "об'вит д1я «►уота-вога".

¡'етафоричним значенняа ярикметника ми назигаамо таку зы{- ' в у його семантики, при як!й и!я первиннии та вторшнии значениями ад'ехрива 1снують в!даосинн пох|даост1 на основ! охоаост!« В залекност! в!д типу схожост! вих!дноТ та пох!дао! семантики прикметника може Сути вид!лено чотирй видя метафор : 1)тотогяя (поняття.по вирагасться первиннов та вторжшоп огнакаай при- . кметаика.тотонн! ,але позначен! по-р1зному,э протилеквих стор!н, вторинна ознака е визначенняи первинноТ в!дпротяшого ; грая-дднская авиация ("йевоагаа")«~граяданские закоан^прязиачеи! для грета для")); 2)конкретизуп'з (у цьому вкладку аях1дца ознака, цо мае зм!нитися,в ц!лоау збер!гав ?! а сеии.але дога с цв одну,нову,яка коикретизус ix : аенокое счастье("чуттеве.не-прэтгхливе.пире") «» венские болезни ("властна! а{нкаи"$;3)асо-ц!ативна ( в. Дансму випадку перенос осногзао на "далекая" схо-зоот! озная по асоп!ац|У,яну йе завгдя лепсо установити.тоау цо семи первинпого та вторинного значень скор!пе р1зн1,н1я схож! * алмазный серт?<Нкат(ндо забезпечуе ьеликия прябутея, якяй «окна з!ставитп э гарт}стс алказа")«-алиазно9 издздие Сзроблено з алмазу")); Ji)символ!чиа (коля все найетування. нас перенесена символьна значения, истина якоп) «рзнсформув секаитику прикметника: Эрлнкова Кряниця - "яка а!стпть иуд-рЮть писшеннпка, духовна"■«-"yrnopiKa iEaaoa Spanno" ..

Коиб1нац!* генетичних тип!в мохуть бутя одаочасовкмя (один надходзть до другого^та поел!довними.йакИльи. !нтерео-яии е пегяит' вид. Наприклад.назга пер!одячного видання зеле-

- иый календарь виникяа способом п'Яги1)1внев0" синтаксично? ме-roHiHlï прикметника зеленый : 'Чнфорцусчий про вирощуванкя рослин,що асоЩсвгЬся з зеленим копьором'але на зм!ну в!д !и-. ии* синтактикометон1м!чних конструкШй,глумачення utet назви мЮтить в coöt додатковии метон!и1чний зв'язок першого та третьего чпен!в мотивац1йного ланцсга : "предметСросдини)-»-його ознака(зелений кал!р)".

1Идоумки Друттого розд!лу Taxi,то вайб1льш поширеним ге-ветичйиы типом е синтаксична метон1и!я,чо пов'язано з ускаад-иен!стЕ лог!чних побудов,якиии оперусть Hoctï иови в сфер! сучасноУ ноЩнацП установ,пер!одичних видань,парт!й.

В третьему розд!л! "ФУНШЦШАЛИО-СЕШТИЧИ ЕАР1АНТИ ПИПСиЕТаИК1В В АТРИБУТИВНИХ ШСТРЛЦЙХ » розкривапться нри-чинр генезиза семантично* динам!ки ад'ектива.т! фушгцЮналь-но-семантичн! параметра,до викликать описан! генетичн! типи значень.

S .метою системного дсзл|дкення сеиантично! динам ira прикметник!в ми вводимо роняття ФСВ,розробяене сп!лшо а 1.1.{Ивнвиковим. Функ.Лоналшо-сеиантичний вар!ант - це аб-отрактно смислова одиниця.яка мЮтить в codi оукупн!сть лек-оичцих значень ад'ектив^характеризуетьоя сп1льн1ств Фун-кцй.семант'ичних розряд!в,групи; мае як тотожнtй(гля багато-значних сл!в), так t р!зкий план виявлення.

Во! а'д'бктиви мовда под!дити на п'ять функцтовалышх кла0!в,як! ми posMtqyeuo в порядку зиенвення к!лькост! оди-виШчЧо надходять до них -s I) виконують функц!р конота-

tautï - Нкирпичный завод); 2) констатыШ та квал!ф!шШ -Х»11 (праздничное платьеЬ 3) квал.1ф!кацП та впливу - II-III (.алмазный сертификат); ¿ОкоыотатацП та впливу (коралловые Губи)5 5)констатан11(,квал l< iicaufï та впливу (5'ранкова Яриии-

Ж)'

Шо стосуеться семантичних груп,то ад'ективи з предмет-нос сенантикоо описугться у в!дпов1даост! з типологии В.В.Лопат!на (бархатное платье - "в!днотення до матер!алу", Л^); градуальн! значения 1нтерпретусться за О.Юрпммом (хрупкий лед - "емп!р!Пна ознака.яка визначаеться и-'яэовоп напругос", Э Ш 175); прикметники з як!сно-однор!в1ии значениям характеризуются у ц!дпов!дност1 э обоца 1иасиф!кац!ями (масштабная проект - " високип ступ!вь вияву того,до називае пох1даа основа", Л^; "рациональна ознака преиета.який озяа-«ае високий ступ!нь вияву процеса", р И ±11^)•

До сеиантичних розряд!в,як1 позначзгаься оинводоа СР|а, ни вхотооиио : 1)об'ектн! прикнетнтифироэчлеяОЕаде значгн-ня, пчелиный мед - " яки я виробила бдиача"^ 2)як!оно-одао-р{дн1{розоденоваяе 'значения, вечернее платьэ. - "пригаачене

ф

для вечора", га рас, еле тантне",}, Э)як!сно-градуальа!(хоюл-■ннД_тон).' Сеиантичн! розряди ад'ектив!1У,як! позначаятвся символоа СР^^ I також вид!ляються на баз! зсгх тгрикнетшгк!в рос!лзько7 нови,становлять яв! групп сл!в'; оц!нн! та не-' си!иа!(лсгкая. походка,ле!тая ткавь)4Ссмантичн! розряда другого р!вня (СР2) уожуть бути вид!лен! лише на баз! як!сяо-однор!дних та падуальннх при|«етник!в,вони становлять Дв! групп ад'ектив!в : еип!р1я51 та рац!ональни

До одного ОСВ прикметника в!дносяться семени,як! ыавт.ь сп!льн! функц!!.семантичн! групи.розряди. Нзприклад,значения пряп1етник!в з словосподученнях химический словарь,астрономический яестник,финансовая газета,биологическая серия,аа-гаиАская скача мсауть бути п рвя! чел! до одного 5СВ,тсиу по' пиконуоть фунюМ» копствтацИ.гЛстяться в семантичнШ груп! ив!длосення До об'екту д!Т", нал екать до сеиантичних розряд!в$

об* бктн1 ,неоц1нн1.

Стосовно ¡DCB в наш!й робот! поставлено два досл!даицьких завдання : 1^визначення структурах тип!в ФСБ ад* ектив!в в офер! найменувань, 2)виявяення тип!в íx семантичних трансфо]^ мац!й. Для визначення шуканих ФСВ ад'ектива ьалежить охаракте-ризуватй ЛЗ прикметник!в - «иен!в атрибутйвних конструкц!й а точки вору заэначених функШй, семантичних розряд!в, груп.а п&-т!и об'едаати значения в тотожн! ФСБ,як! .характеризуются pls-ниии комб!нац!ями одержан их параметр!в;

Всього вид!лено 52 конкретних типа ®CB,flKt об'еднано в 9 абстрактних тип!в за totokhíctd функцй" та сенантичного разряду CP1(j .Переванае абстрактний тия.ФСВ,який в!дпов!дае мо-дел! " I п i" ..¿"(констатуюч! предыетн! неоц!нн! значения}. В!н и!стить в соб! 19 конкретних ФСВ, сп!льною рисою яких б р!вноэначний ступень íx сеиантично! Слизькост!,в!,И|!ьа оше в!д ода ого на один параметр(семантичну групу/; Дом!нуючиВ п!дтия - це ФСВ.який виража J в!даошення до об'екту д!1 (мо. даль В1 п и.. Jijo") 1 utcTHtb в соб! лексичн! значения, р!зн! за

генетичним типом (поява нобих об'ектних ЛЗ.синт&ксичка та лек. оична метон!м!я : наприкдад.одесские рассказы - "що розпов!-давть про Одесу".фигурные коньки - "призначен!. для ф!хурйого катания», ученое собрание - "до якого входять вчен!"/. ■

Н!ж функц!онально-семантичними параметрами значень та íx генетнчними типами 1снуе певне .сп|вв1даошення,в якому гшовна роль надемть фувкцП та семаитичноиу розряду СР1<5 ; ТЬк, ыетафоричний cnocttí виникненнч значения задивгаьняе найб!л1г и!й *1лькост1 функц!онально-семантичних погрей : 1; г(<1>ушщ!я кснотатацИ.граДуальн! ад'ектизи.), I ко, I-1I ко, I-Til п, l-III ko.I-III г, 1-П-Щ ко; нов! об'ектн! вначення - наименуй к1лькост! потрей^! п) 4 Таким чиной, генетичний тип

значения jto вШошеннс до асв виступае як наол!док,як форма виявлення певних функц!онально-семантичних завдань.адресова-них прикметников!.

3 петою виэначення наШлыв продуктивная явад в сфер! се-

мантичних зрувень ад*ектива ми спробували вим!ряти "об'ективн!

ï

вида э!дношень Mis ФСВ виХ!даого та пох!дного прикнетник!в, виявити р!зний CTyntHb трансфориацК первкнних- значень. Для вир!шення зазваченого завдання використано з!ставяення п'яти параметр!в ФСВ вихшого'та пох!дного ад* ектств!в,а такоя виявлення ïx к!льк1сно1 та hkîchoï в!дм!нност1. При умов! то-тожност! вс!х параметр!в та зм!н! семантично? п{дгрупи !н-декс ступени трансфориац^ значения прир!внветься до 0,25! Повна зм!на одного пар*нетра иарк!руеться единицею^ При сум!-

щенн! двох функц!йабо семантичних груп зм!н! параметр!в при-

é * власнпеться {ндеро 0,5. Трансформация по типу I-?I~ÏI-IIT пе-

редбачае 1ндекс,р!вний 1(0,5+0,5).

В робот! вид!лено 20 функц!оналшо-семантичних трансфера ад'ектива,найб!льш поширенов-з яких е повна эы!на семантичйо* групи на фон! тотожност! !нших параметр!в. Зазначений спос!б зн!ни ФС В реал!зовано в чотирьо^ вар!антах : 1)з виникненням синтаксичног пох!дноЬт!( рыбный-день(1 п н^Л^р^р^«- рыбные блгда (I п н0Лб)); 2) без дтовнень(автомобильная информация^ п автомобильная стона {гавод,транспорт) (Гп н^Лу^одр)); 3) з втратог cuiobotbiihoï' пох!дност!

( академический год ("учбовиП" - I п н^Л.) академическое из-(-;- ji -

?Ьние(1 п 4) з! эы!ною предмета в!дношення за сум!и-

нгстс (ботанический сад (1 п Лт0) ботаническая наука ( I п HfSJl^p)).

Roi способя сегантичнот транспорта ïi ОСЗ-в з?лежност! ;лд !ндекся if гнтенсигност! з!дпол!дагть трьом ступеням се-

иантично1 зи1ни : малоыу^.О;/.!), середаьому(?1;43), великому Досл!даення показало,що великий ступ!нь зустрхчаеть-ся гтрийяизно в чотири рази часттше.н!« мал и й, а середнхя - в .два рази част1ше,н}н великий, 1 в вЮгм - н1к малий.

У четвертому роздШ " СШ ГОТИКА ч/ШП 1СНА.П1Я0-СЕШШ'Ш Ч-НИХ" ТШСйОРИ 1ШКНЕТШКА" розкриваеться-вплив двох фактор!в на семаитичау м!аиив!сть ад'ектива : по-перше,взаеиопроаик-нення сфер людсько* д!ялшост1 1,як нася1док,;пзаецод1я мовних стшпв; по-друге, фунюНонування атрибутивных конструкц!й в процес! реально! комун1кацИ,яке в!добракае тенденц!ю .до по-рушенйг коди${ковано! лог!чно? норыи.

В робот! вид!лено дек1лька пласт!в функц!Ьвалшо в!дзна-чгних словоспшучень.як! ы!стять оенантичн! трансфррми ад* ектива : 1.) конструкц!?, в яких сум!щен! ознаки роэмовного типу та оф!ц!йно-д}лового стилю мови(суточные каосы.английская школа',театральн»:? бизнес,Шалаыовокие чтения); ?)констругаШ, в яких сум!щен! риси. роэмовного та наукового сткл!в(водчья я года, белые стихи, мертвый язык,бронзовый век); 3) конструктив яких в!добраЕеи! риси публицистичного стилю (голубой патруль,хрущевская оттепель,кассовая культура)} Ч) розмовн! коиструкцН (фйгурные коньки,белое вышивание)} 5)конструюШ, властив! худокк!й мов! (сокровенный человек,зеленый шум,имперское яблоко).

Що до нормативно! оц!нки словоспслучень з семантичною ■ тран'оформац1ею прикметника,то вихрдячи 1з розуи!ння норли як однозначних.иесуперечлирих з точки зору в!длов!ддост! план!в розуи!ння та виЯБленця,коди1:1кованих словосполучень.ми вид}-ляемо три типи ненорыативних атрибутивная конструюпй : 1)з

Овав!ональним значениям в!дносного прикметиика (порушено кри-*

тер1в кодиф!кац!?){ 2)з порувенцям вШов! д»ост! знака та

значения (вгда1нено критер!й лог!чноТ несупереччивост!);

3) двозначних (порушено критер1й однозначности. Наприклад, •I) интеллектуальные игры; 2) неточная кухня,заячья, капуста» лингвистическая география, голубые каски ; 3) буддийская школа, (ателье) индивидуалиого пошива.,

Не'одзозначн1 атрибутивн! конструкц!? мояуть бути кесу-перечпивими (як! допускать сум{щення р!знйх лексичних зна-чень) та суперечливими (як! вшисчшть одае з двох иогливих значен ь). Наприклад, два тяумачення слов о спол учения пояар-ная охрана ( I) "призначена для боротьби з пояеяага", 2)ята склада еться з пожаряих") мояуть доповневати одае однв- ке виклифючи. В конструкц!? бухгалтерская экспертиза значения "в1дношення до об'екту/суб'екту Д!*" супе ре чата одне одно-, иу. • ■ »

Причинами неоднозначност! виступасть : 1)подц!йн!сть словотворчох noxtíiiocTi, 2) омонгм¿я пох{дяофкорочено? основы прикметнияа; 3) сум1щешя р!эаих значень ад* актива ;

4) коцб!на'Д1Я причин. Се'ред груп сяовсспаяучеаь э оупгценюш непохгдного í пох*даого значена прикыетника конструяШ роз-под1лявться у в1Дпо151ДЯост1 з'ргзнкви видами вторинних зка-чзнь : синтаксична метонтн!я,метафора .лексична нетЬн!м!я.

Серед досл!даен;:х наШенувань перевазасть конструкц!* з суперечливов неоднозначности ад'еятива.В вазвах установ домК •нуе суперечлива двозначн!сть,в назвах пер!одичних вядзнь та партгп - несуперечлива-. fie поз'язано з тим.що ne.pat назви. ^втаонують фушщ1о !н форматив нос tí i тоау íu властива сеиан-тична точн{сть,друг! напиенупання б1дьш образнГ! допускасть бгльи в!льну сеиантнчну П1терпретад!в.

На Гб1лbpf попирена причина вгашмення неодноэначност! -це су!1{|",сннч рпших сначгнь ад'ектиза,серед яких дом!нуе не-

п0X1 дне в ! дносне та синтактикометон!и!чне.

¡Еал1 дапться рекомендац!? до наШрнування явиц у сфер! розиовно1 та пуйд!цистично1 нои}нац!1.

У висновках' викладавгься узахальненг положения,як! одержано в результат! досупддекня.

Основн! з них так! :

I. Серед вид!лених наци генетичних типгв семантики ад'-ектива.до яких в!дносяться нов! оказ!онални ЛЗ в!дносного прикиетника; одно-,двох-,трьо1-,чотирьохр1внева синтаксична метон!ц!я; конкретизуюча,тотояня,асоц1ативна та символ1чна ыега^бра; лексична не тон !н !я, в \ш яка на переосмисленняц озна-ки чи предмета,який виражено втдносним ад'ективоы; втр&та первинного ЛЗ прикиетника в результат! фрйэеолог!зац!1 слово-ополучення ; одночасова та посл!довна коыб!нац!я генетичних тгоПв ; дискретне вираження способа виникнення семантики, -саиим поширеши о двОхр!внева синтаксична иетон1м1я з иотива-ц!йним .лащтгои "об'ект ц-.д!я установа".

3 иегов виявлення сисгемност! зыачень га вим!ру ' . оемантично? рухоиос» ! в робот! введено поняття фуншионально-оемантичного вар!анту (ФСВ)-г абстракно* 'смислово? одиниЦ1, яка мЮтить сукупн!сть ЛЗ !з оп!льтши функц!ею,сеыангичящ1и разрядами, сенантичнов групоо. Серед 52-х тшпв ФСВ найб1лыа Поииреним с той.цо в1дпов!дае иодел! "I п н0Л1О" (констату-• вч!, преда1етн!,неоц!ни! Л3,як1 виражавть в!дношення до об'ек-

ту д!П. .

, 3. В робот! вид!лено 20 способ1в трансфориац!? <ЮВ- ( ги-, п!в 8и1ни функц!онально-оеиантичаих параметр!в вих!$ного та пох!дного значен^ прикиетника),як! в!дпоп!давть трьом ступеням оемантичного перетнорення. Иапб!лыд поширений спос!б Т£акофорцац}У '1СВ - повна зм!на сеиантичиоТ г^упи на <1он! то-

токност! !нших паранетр!в. Найб!льш великой в група оловоспо"-; ■ лучень з середн!м ступеней сеиантичного перетворення.

4. Генетичн! та функц!онально-сёнантипн! ознаки прякмет-.1ик1в з семантичнт зрушеннам визначзвться налеан!стп кон-зтрукц!й до певних функц!оняльно-стильових мовних р1знови-д!в. В робот! '¿х вид!лсно п'ять: 1) той,що поеднуе ознаки розмовного та оф!ц! пно-д!лового стиао мови ; 2) той.цо сун!-цас риси розмовного та наукового стала 3) той,то в!до<5ра-пае ознаки пуСи!цистичного стило ; 4) розмовний ; 5)худож-н!й.

5. До нестандартних семантичних явищ в.робот! з!днеоева три тя и конструкц1й : 1) оказ!ональн! (ЛЗ прякнетник!в цих

словосполучень не зареестрован! в словнику); 2) алог!чн!(зна-чення ад'ектива е вторинним та м!стить троп) | 3) неоднознач-н! ( допускапть,прдв!йЯ1сть тлуиачення). . _

Найб1лыа поширен! алог!чн! конструкц!Т. Серед неодно-значнях дом!нувть словоспсшучения з супереадивоо подв!йз!ста, а такон з сум!шенням непох{дн9го в!дносного та оштактико^е-тон!н!чного значень.

Основн! псяокен^я дисертац!йного досл!дяення в!д6брааеа! в таких публ!каи!ях автор» :

1. К вопросу о семантической иногозначноотп субстантяа-я. них словосочетаний/ Синтаксис речевых единиц в современном русском языке. Сборник научных трудов. - Днепропетровск, 1991. - С.73-76.

2. О вторичной номинация субстантиЕЗнх словосочзтаиай со смешенной семантикой,^ Згстпяк Днепропетровского университета.Языкознание. Выпуск X. - Днепропетровск, 1993. - ..

С. 60-64.

3. Нарушение сочетаемости компонентов атрибутивных конструкций в поэтическом тексте К.Цветаевой Пройдены анализа текста. Сбохник научных статей. >- Харьков, 1994. - С. 35-36.

4. Окказионалшое использование атрибутивных словосочетания со смешенной семантикой в поэзии М.Цветаевой' Структурные и функциональные параметры речевых единиц русского языка. - Днепропетровск, 1995. - С. 81-88.

Аннотация

Ляпичева Е.Л. Функционалшо-семантические варианты при-лагателшых в атрибутивны* конструкциях современного русского языка. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филояоп)чеоких наук по специальности 10.02.02 - русский язык. Днепропетровский государственный университет. Днепро-петровск,1996* . .

.Защищается диссертационная работа .которая содержит исследование новых нестандартных лексических значений прила-гателыщх - членов атрибутивных конструкций в генетическом, фувкционалмо-семантическом и нормативно- стилистическом аспектах. Генетическими типами исследуемых адьективов является возникновение новых предметных значений,синтаксическая 4 лексическая метонимия, тождественная,ассоциативная,конкретизируемая и символическая метафора, утрата первичного зна-чеявя, одновременное и последовательное комбинирование, дискретный тип. Причиной подвижнооти атрибутивных значения является определенные Функциопвлшо-сеиантические,задания, состоящие из пяти параметров : функция , три семантических

га з ря ла ( ч ре да е тн \е/ка че с тве н н о - о да о ро т ые/ гра дуа л ш не, ou е -ночные/неоценочные, эмпирийные/рациональные_), семантическая группа .объединяемые понятием функционально-семантического •варианта (ФСБ) . На основе различного сочетания данных параметров определено 52 типа ФСВ прилагательного а такяе 20 способов возникновения вторичной функционально-семантической характеристики значений,три степени семантической подвижности. В работе устанавливается взаимодействие понятий "генети1-' ческий тип семантики',' " iGB "," нестандартная семантика адъ-ектива", характеризуется стилистическая природа исследуемых словосочетаний.тияы нормативных нарушений в них. в работе определяется наиболее распространенные из исследуемых языко-' эь>х явлений,вняснягтся причины их распространенности.

1о теме диссертации опуоликовано h работы.

Annotation

LiapJcheva Ye. Functional-semantic variants of adjec-. tives in modern Russian language attributive constructions. Thesis on the candidate of philological sciences on speciality 10.02.02. - Russian language. Dnepropetrovsk State University. Dnepropetrovsk, 1996.

Thesis coniains the investigation of ziew non-standard lexical meanings of the adjectives - the members of the.attributive constructions - in a genetive, functional-semantic -uid atandard-etyliotic aspects. The genetive types of the adjectives are T,he following: the beginning of the new object meanings, syntactic end lexical methonymy, identical, ••niyoci ative, concretizing and 3ymbolic methaphor, the loss "f iaisial moaning, simultaneous and successive combinations,

discrete type. The causes of the attributive meaning flexibility are the definite functional-semantic tasks, consisting of five parametrest function, three semantic categories, a semantic group. These paramétrés are united on the functional-semantic variant notion Ci'SV) . fifty two typer of adjective FSV have been determined on the basis of different combinations of the given paramétrés, as well as twenty methods of creating derivative meanings and three degrees of semantic flexibility. It has been determined interaction of the notions« "genetive type of semantics", "i'SV", "non-atand&rd semantic nature of adjective" in the work. The stylistic nature of the constructions has been characterized, the types of standard changes have been analyzed. In the thesis we have determined the most widespread language phenomena, which have been investigated, and we have found out the reasons for it.

Pour articles have tuen published on the theme of the thesis.

Клочов{ слова : генетичний тип семантики ад'ектива, * функц|онально-семантичний вар1ант прикметника,Функц1онально-семантична трансформа.ненормативний тип семантики.

тт. 1'3ss-/oo.