автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Функционирование многокомпонентных складных речень в художественном тексте (на материале романа Л.Н. Толстого "Война и мир")

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционирование многокомпонентных складных речень в художественном тексте (на материале романа Л.Н. Толстого "Война и мир")"

РТ6 ОЛ

. 9 ,?м

ДШПРОПЕТРОВСетП ДЕРКАВШІЇ університет

і-і правах рукопису ТОМІЛІН Олександр Михайлович

ФУНКЦІОНУВАННЯ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ У ХУД0ННЮМУ ТЕКСТІ

(НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Л.М.ТОЛСТОГО'"ВІЙНА І МИР-) 10.02.01 - Російська шва

Автореферат длсертаціГ т здобуття наукового ступеня

. кандидата філологічних наук

Дніпропетровськ - 1993

Робота виконана на кафедрі російсько? мови Харківського державного педагогічного Інституїу ім.Г.С.Сковороди

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Г.Ф.Калашникова

ОфіпіЛні опоненти - доктор філологічних наук, професор Столярова Л.П.

- кандидат філологічних наук, доцент Зірка В.В.

Провідна установа - Донецький держаяниЯ університет

Захист відбудеться 199 ^р.

о годині на засіданні спеціалізовано? вчено? рада

Д 053.24.04 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Дніпропетровському державному університеті {адреса: 320625, Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, 72» філологічний факультет к.І, ауд. .

З’ дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського університету..

Автореферат розісланий V/" 199 7 р.

Вчений секретар

спеціалізовано? вчено? ради ,/ Коломієць М.П.

Багатокомпонентні складні речення* (ЕСР) завдшш ?х синтаксичному статусу викликають особливий інтересу лінгвістів, що породило численні досліддення, в яких накопичений багатий мовний матеріал, здіїїспена його систематизація, висунуті і обгрунтовані підходи до БСР як до побудов вищого рангу порівняно з елементарними складними реченнями (див. праці І.А.Василен-ка, Н.С. Ганцовсько?, В.А.Шитова, Г.Ф.Гаврилово?, Г.й.Калашяи-ковоГ та ін.).

Спостереження вчених торкаються не тільки структурно-семантичних характеристик БСР як особливих синтаксичних одиниць,але також ! використання цих конструкцій в різних функціональних стилях. Проблеми функціонування полі предикативних речень, під яким мається на увазі "смислове стилістичне використання синтаксичних одиниць"*, ті сю чи іншою міров порушуються в більшості праць, присвячених статусу БСР в цілому, але досліджень, присвячених виключно функціональному аспекту конструкцій, які розглядаються, значно менше. Це засвідчує недостатню розробленість кола питань, які стосуються фугасці овальних характеристик полі предикативних синтаксичних конструкцій.

-'У сучасній лінгвістиці залишається відкритим питання про взаємодію структурно-семантичних та фуикці он&пьно-стилістичних ознак синтаксичних конструкцій. Крім цього, далеко не повною мірою вивчені проблеми співвідношення і взаємно? обумовленості функціональних характеристик моделей БСР в конкретному художньому тексті, що репрезентує з більиою чи меншою повнотою особливості такого феномену, як "мова художньої літератури" (термін В.Е. Виноградова).

Вирішальним стилетворчш чинником кожного конкретного художнього тексту визнається наявність синтаксичних одиниць. Особливі потеяці? мають поліпредгжатаїші речення завдяки !х можливостям в галузі варіативних змін, позаяк чим складніша мовна одиниця з погляду її структури, тим більш індивідуальним є ї? використання в мовленні і тим більйон мірою Г? мовне функціонування залежить від індивідуальності письменника, його творчо? манери. '

* Солганик Г.Я. Сшітакснческая стилистика (сложное синтаксическое целое). 2-е вид. - М.: Вища шюла, 1931. - 162 с.

(С.7.).

Проблема співвідношення основних структурно-семантичних одиниць, що складають текст, і композиційно-стилістичних характеристик тексту в цілому здається вельми далекою від свого вирішення, незважаючи на визнання провідно? ролі, яку синтаксичні одиниці відіграють у створенні художнього образу.

Мало дослідженим в цьому відношенні є синтаксис роману-епопе?

І.М.Толстого "Війна і мир”.

Однією з найголовніших рис синтаксису Толстого, яка визначає- своєрідність його стилю, характер оповідно? машри, . експре сивно-зображувальних якостей мовлення і, зрештою, специфіку творчого методу писшенника, є часте вживання БСР. Послуговування останніми - яскрава ознака індивідуального стилю вимогливого письменника, який уміє вибирати із скарбниці . загальнонародно? мови засоби, котрі дозволяють створювати вражаючі своєю відчутністю та рельєфністю образи і замальовки. Бувши конструкціями, часто вживаними у текбті роману •"Війна і мир", а також дозволяючи реалізацію багатьох особли- -востей творчого методу Л.М.Толстого, БСР створюють неповторну своєрідність толстовсько? художньої манери. Все це дозволяє розглядати БСР як мовну одиницю, яка є найважливішою з естетичного погляду, тобто як "мовну домінанту" (термін Н.О.Ку-піно?) досліджуваного тексту.

■ Аналіз організуюче? фу як ці? БСР стосовно тексту в цілому, або макротексту, в тільки одним із аспектів вивчення функціонування поліпредикативних синтаксичних конструкцій у художньому тексті. Іншим важливим аспектом дослідження є аналіз текстоутворюючих рис БСР стосовно мікротексту, або одиниці тексту.

Попри.те, що сучасна синтаксична наука визнає, що полі-предвкативні синтаксичні конструкці? володіють посутніми дено-тативними можливостями, які обумовлюють ?хню особливу тексто-утворюючу роль, а структура певного БСР регулюється, окрім синтаксичних, також суперсинтаксичними закономірностями, полі-предикативні речення практично не розглядалися з погляду ?хньоГ участі в організаці? конкретних текстових одиниць, а також функціонування у ?хній структурі текстових категорій.

■ Таким чином, можна стверджувати, що функціонування полі-предикативних речень вивчено далеко не повною мірою. 1

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю вивчення функціонування полі предиката внах речень у конкрет-йому художньому творі - в романі'"Війна і мир1', оскільки саме БСР постають його "мовною домінантою"» - а також недостатньою вивченістю взаємодії структурно-семантичного і функціонально-стилістичного аспектів полі предикативних синтаксичних конструкцій. .

_ Об"єктом дослідження е БСР у тексті рокану "Війна і мир".

Матеріалом дослідження є текст роману,"Війна і мир", і8 якого методом суцільної вибірки вилучено 3890 БСР, тобто практично всі наявні у тексті роману полі предикативні конотрукці

Мета дослідження - дата яюплек'сну структурнр-семантичну і функціонально-стилістичну характеристику БСР, які використані Толстим у тексті роману, дослідити репрезентованість різних моделей у тексті роману, а також визначити специфіку текстового функціонування БСР в залежності від Моделей, за якими.вони . організовані. •

Згідно з цією мето» у. роботі поставлені такі завдання:

1. Визначити частоту і особливості вживання, а також протяжність різних моделей БСР у тексті роману порівняно з загальнолітературною мовою, оскільки вживаність та протяжність БСР є надійними показниками ідіостилю письменника.

2. Виявити взаємозв”язок між структурно-семантичними особливостями кожної моделі БСР і їхніми функціонально-стилістичними характеристиками.

3. Співставити БСР з одиницями тексту, які виділяються в роботах з лінгвістики тексту, а також виявити типи БСР в залежності від їхньої* повиці?.у мікротексті, що дозволить з"ясувати особливості організації одиниць тексту роману.

4. Встановити особливості вияву текстових категорій

у структурі БСР, а також залежність між. моделлю БСР і його функціонально-текстовою характерисі.ікою. .

' Як метод дослідження використовується сукудні сть традиційних ЛІНГВІСТИЧНИХ методів, в Т(ЮМУ ЧИСЛІ метод ОПИСОВИЙ (з його основним прийомом - спостереженням) і статистичний метод, який дає можливість об'єктивного розгляду вживаності тієї чи тієї конструкції. Метод співстаЕлення застосовується для порівняння частотності використання БСР а тексті ромацу і у загальнолітературній мові та різних функціональних сіяла.*. На ос;:яві цього кст.>гу ??кгх крослідковуеться спів-

відношення текстових категорій і видів текстової інформаці? у різних моделях БСР. Пра аналізі функціональних характеристик різних моделей БСР у системі художнього тексту застосовуються також елементи системного аналізу.

Методологічним засновком даного дослідження е положення про воезагалънай взаємозв'язок та обумовленість явищ, взаємозв'язок мови та мислення, філософські категорії сутності та яві.ща, діалектика особливого і загального, змісту та форми.

Полі предикативні речення розглядаються як утворення, подвійні за власно» природою, оскільки вона повного мірою виявляють риси, з одного боку, речення як певної граматично? структури, з іншого боку - мікротексту, який належить до явищ мовлення.

- На захист висуваються такі тези : .

1. БСР, бувши "мовною домінантою" досліджуваного худокнього тексту, одночасно є основою художнього методу Л.М.Толстого, позаяк особливості художнього методу письменника Значною мірою засновуються на тих можливостях, які надаються полі предикативними конструкціями.

2. Полі предикативні структури роману відзначаються надзви-

чайно високою ускладненістю синтаксичних зв"язків, насиченістю засобами авпязку, що є наслідком прагнення автора твору до максимальної експлікації відношень між компонентами поліпреди-катявявх конструкцій. _

3. Використання різких моделей БСР має стилетворчий харак-

тер, оскільки структура і семантика моделей обумовлюють їхню неоднакову участь в організації тих чи тих елементів структури художнього тексту. ,

4. Підхід до художнього тексту як до багаторівнево? складно? системи, що самоорганізується і є"функціовальним відбитком? наслідком функціонування мовно? системи, дозволяє з"ясувати закономірності використання як неконтамінованих, так і контамі-нованих моделей БСР. Останні не лише репрезентують особливий синтаксичний підрівень, але також організують підсистему конкретного художнього тексту. Вказані закономірності виявляються, зокрема, в тому, що БСР, які мають однакові елементи у власній структурі, володіють схожими функціональними характеристиками (частотністю і протяжністю).

5. Особливу роль в організації системи досліджуваного тексту відіграє рекурсія як спосіб організаці? системи в цілому,

спосіб наявності в структурі система повторюваних елементів,

які мають_одкакову_.організацію.-Глибина-і вкгвдепість, тобто ---------------

наявність інтерпозитивних компонентів, полі предикативних конструкцій - елементів система художнього тексту - являють собою різні вади рекуроі?, бувша одночасно іманентними рисами полі-предикативних структур.

6. їекстоутворшча функція БСР при організаці Г одиниць тексту постас вельми своєрідною. Поліпредикативні конструкцій володіють низкою специфічних рис, які з цього погляду вирізняють 7х з-посеред інших синтаксичних одиниць. Одиниці тексту, утворені на грунті БСР, шшдіт-ь осооливою репрезентовані сто текстових категорій порівняно з одиницями тексту, які утворені за допомогою елементарних складних і простих речень.

Наукова новизна дослідження полягає в такому: ■

1) БСР вперше розглядається з функціонального погляду в

системі одного художнього твору, який характеризується композиційною і смисловою завершеністю, ідейною цілісністю та єдністю образів; ' .

2) полі предикативні речення роману досліджуються, як елементи певно? підсистеми, ідо дозволяє прослідкувати наявні внутріш-ньосистемні бв"язки;

3) функціональні характеристики моделе£ БСР розглядаються як ґхні вторинні параметри, обумовлені особливостями Гхньо? структурно-семантично? органі заці ?;

4) з"ясовується функціональна специфіка БСР як компонента тексту;

5) описується специфіка текстоутворювчо? ролі поліпреди-кативних речень;

6} з"ясовуються типи БСР в залежності від ?хньо? ролі в токстоутворенпі, засновано? на особливостях Гхньо? внутрішньо? структури.

Практична цінність роботи полягас в тому, що ?? результати можуть бути використані прн читанні вузівських курсів синтаксису російсько? мови, стилістики, загального мовознавства, лінгвістичного аналізу тексту, при проведенні спецкурсів і спецсешпарів із синтаксису та лінгвістичного ашлізу тексту.

Окріи цього, матеріали роботи моадть використовуватися при проведенні зашіть з росіііоької мови в іншомовній аудиторі?.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях шфедри російської мови і аспірантського • семінару Харківського державного педагогічного інститут? ім.Г.С.Сковородя. За матеріалами дисертації були зроблені доповіді на трьох міжреспубліканських конференціях (ОС Всесоюзних Толстовських читаннях (Тула, 1990), Винокурівських читаннях (Київ, 1991)» міжрегіональній конференції "Предикація у тексті і реченні" (Коломна, 1991) трьох вузівських конференціях. Результати роботи викладені у семи публікаціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох глав, висновків, реєстру'літератури та джерел, а також трьох додатків і має загальний обсяг 215 машинописних сторінок.

Зміст роботи. У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначається його мета і завдання, називаються метода дослідження, відзначається наукова новизна роботи 9 ТІ практична і теоретична значущість. ■

• У главі першій "Функціовальні характеристики і структурно- . семантичні особливості моделей багатокомпонентних складних речень роману * розглянуті функціональні параметри різних моделей БСР у романі та їхня структурво-утворююча роль у системі досліджуваного твору. При цьому текст роману розглядається як складна система, що самооргаїізуеться шляхом послідовного лінеарного розгортання і може аналізуватися з різних точок зору: суто мовних (наприклад, лексичних, фонетико-інтонаційних, синтаксичних та ін.), сюжетних і т.д.

У нашому дослідженні розглядається тільки певна підсистема художнього тексту - підсистема поліцредикативних синтаксичних конструкцій. Цей розглзд засновується на реальних характеристиках моделей БСР, які мають місце у тексті роману-епопеі. Під кількісними характери стиками моделей у даній роботі кається на увазі частотність кожної із виокремлюваних моделей, в той час яв піл якісними характеристиками моделі розуміється протяж- ■ ність КОЖНОЇ 8 них.

У тексті аналізованого твору функціонують усі моделі БСР, які виділяються для 8агальнолітературної мови1. Однак специ-

1 Калашникова Г.Ф. Многокомпонентные сложные предложения в современном русском ягнке^ - Харків: Вища школа, 1979. - 152 с.

фіка ідіостилю Л.М.Толстого, а також жанру роману-епопеГ виявляється у тому, що частотність та протяжність різних моделей БСР роману_ відрі зняються від відповідних даних. загальнолітера--------------------

турноГ мови.

Прагнення Л.М.Толстого виявити і визначити усі смислові зв"язки, які є між компонентами поліпредикативних конструкцій,

"наштовхнути" читача на ці зв"язки, експлікувати їх у тих випадках, ісоли семантичні відношення можуть бути означені не -так чітко, а тому по-різному витлумачені, було причиною високих функціональних характеристик речень, структурна схема яких цілком засновується на підрядних зв"язках.

ІІаПбідьнзю частотністы із кеконхашшшшшх моделей роману володіє модель послідолкоГ підрядності: у толстовському тексті частотність цісї моделі становить 15% порівняно із 12$ у за-гальнолітеїстурніц мові. '

Для речень, побудованих за моделлю' послідовно? підрядноо-ті, визначальним є відношення між ланцюгом послідовно підряд- * них предикативних одиниць (ПО) 1 головною ПО, а такок взасмо-розтьщування цих елементів конструкції. Здатність речень цієї моделі уточнювати ознака "у глибину" , певна "векторність" синтаксичних відношень у цих реченнях дозволяє використовувати їх для оформлення міркувань автора і персонажів роману, тобто для організації мікротекстів із заданою логічною структурою.

Дійсно, для тексту» роману характерна абсолютна (біля 55$) перевага речень з послідовною підрядністю саме у такому контексті, як міркування. Ця властивість БСР з послідовною підрядністю є однією з рис ідіостилю Л.М.Толстого:

■Это есть то основание,‘вследствие которого жизнь и деятельность людей, живших века тому назад, и связанная со мною во времени, те может представлять^ мне стсль свободное,как кизнь современная, последствия которой мне неизвестны".

Структурне розчленування речень з послідовною підрядністю на модус і диктуй дозволяв використовував ці кошя-рукці І для передачі не власної мови, почуттів та пережинань персонажів роману: ' .

• "Он сказал, что войїш наш с .Бонапартом до тех пор будут несчастлив?;, поїш ки будем ::с«ать сок.?ов с немцами :і будем соьиться и сьропоіоиае догя, в которых нас втянул Тнльзитркаіі .мир". '

^Ростов почувствовал, как под влиянием этих дарких лучей любви Наташи,, в первый раз через полтора года, ка душе его и на ладе распускалась та детская и чистая улыбка, которою он. ни разу не улыбайся с, тех пор, как выехал из дома".

Ще більш значущіш є співставлений частотності речень, побудованих за моделлю неоднорідної супідрядності, в тексті роману та загальнолітературній мові. Частотність цих речень у толстовському тексті майже удвічі вида, ніж у загальнолітературній мові (відповідні показники дорівнюють 11,6? і 6,72).

Це дає підстави говорити про схильність Д.М.Толстого до вживання речень такоГ моделі. Висока частотність речень 5 неоднорідною супідрядністю у тексті англізованого твору обумовлена граматичними характеристиками цих БСР, тобто складністю структура головко? ПО, наявні ста кількох підрядних звяязків, котрі ніяк не співвідносяться ш рівні загально? структурно? схеми. -

• Значно більша продуктивність прислівяих підрядних забезпечила значну перевагу у мові БСР з різночлеішою супідрядністю, які вельми частотні у тексті роману. Вони становлять більше половини усіх речень з неоднорідною супідрядністю. В органі заці? таких структур провідну роль відіграють контактні елементи, що є у структурі головно? частини, і відношення, які виникають міг цими контактними елементами, позаяк вони формують увесь структурний контур речень.

Ця особливість семантики 1 структури БСР дано? моделі чітко вияздявться у реченнях, у яках головна ПО иае мінімальне смислове навантаження і які вельми характерні для тексту рсіїану, бувша типово толстовськими конструкціями:

"То, что он встретил ее тогда в таких особенных условиях, и то, что именно га яее одно время его мать указывала ему как на богатую партию, сделали то, что он обратил на нее особенное внимание".

Означеною схильністю ЛоМ.Толстого до послуговування підрядним зв'язком пояснюються низькі фунг.ці ональпі характеристика моделей БСР, які мають сурядний зв"язок у структурі, наприклад, частотність моделей багатокомпонентно? сурядності у романі становить 4,63 порівняно з 6,5,“? у загальнолітературній мові. При з*ясуванкі сёмацтики БСР ціс? моделі як тако? найбільш значущою с належність полі предикативно? конструкці? до авторсько? мовп або до мови персонажів; Саме для автор-

гысо? мови характерні не ускладнені додатковим семантичними відтінками відношення мій сурядно об'єднаними компонентами. _ Такі відношення виникають тоді,-колп~плсьменішїГшє~ва меті подати реальну картяну-ошіс зображуваної дійсності в одному реченні , .

При цьому компоненти або передають часову послідовність відтворюваних подій (І), або просторове розташування елементів дійсності (2).

1. "Музики полоши п взяли его за шгечи и ноги, на он налобно застонал, и «ужаки, пер оглянувшись, опять отпустили его".

2. "Иарулії слниялчсь где-то вдалеке плач а крики, и сквозь ЦЗЯ2 бь-агана виднелся огонь; но в балагане было тихо п темно".

У випадках,, коли речення, побудовані за моделлю багатокомпонентної сурядності, мають додаткові семантичні відношення мій кої.гаог’ептамл, синтаксичнічконструкції використовуються в ’ . переважній більшості лише при стилізації мови персонажів. Для мови персонажів роману вельми характерні конструкції, мік компонентами яких існують з"єднувально-наслідкові (І), з”едну- ' зально-результатні та подібні відношення (2).

X. "Этого мало, л я нм говорю: теперь нушш другое".

S. "Нет., не бал, но вот что мне пришло в голову, и я хотел вам сказать”.

Прагнення автору виявити семантичні відношення мін компонентами конструкций з сурядним зв"язком виявляється в присутності великої кількості особливих конструктивних елементів' (конкре-тлзаторів) у структурі БСР роману» що являє вельми яскраву расу синтаксису сурядних конструкцій Л.М.Толстого.

Однорідна супідрядність,, являючи собою контамінований тип синтаксичного зв"яз7.у, заснований на поєдшнні сурядності і підрядності, володіє складнішою структурою, ніж інші типи підрядного зв"язку. Тим не менше, наявність двох видів синтаксичного зв'язку у структурі речень, які мають однорідцу супідрядність, призводить до особливої упорядкованості цих конструкцій. Блок однорідно супідрядних ПО засвідчує, ио явша, які називаються або описуються даними ПО, монуть перебувати поряд у просторі або часі, бувши логічно однорідними.

У цих випадках блок підрядних, який несе основне смислове навантаження і відіграє головну інформаційну роль у всій структурі речень, може являти собою мікророзповідь або передачу

міркувань та почуттів персонажів: '

"В душе его было убеждение, что все будет хорошо; но что атому верить не вадо, и тем более не надо говорить этого, а надо делать только свое дело".

Особливу роль в організації системи аналізованого художнього тексту відіграють контамі новані БСР. Це відбувається,' передовсім, завдяки їхній внутрішній структурі, яка зовсім не су ока на структуру інших синтаксичних одиниць. Загальна ре-презеїгаованість контамікованих БСР у романі становить 68,8?

І значно випереджає, скажімо, науковий функціональний стиль (за даними Н.С.ГанцовськоГ;.

Така вирока ре презентовані сть контамі нованих синтаксичних конструкцій у толстовському тексті наводить'на думку, що Л.М. Толстой максимально реалізував потенції полі предикативних конструкцій у галузі контамінації, оскільки можливість появи а самі?, синтаксичні і* структурі різних типів підрядного та сурддного зв"язку є однією із найбільи важливих ознак, характерних для полі предикативних речень.

Необхідність широкого використання контамі нованих моделей БСР у тексті роману базується на тому, що & Організації системи досліджуваного художнього твору провідну роль відіграє ре-курсія як спосіб організації системи загалом, а також II окремих елементів. Рекурсія в БСР виявляється в тому, що у внутрішній структурі речення функціонують кілька копій, які мають однакову синтаксичну організацію.

Глибина поліпредикахивких конструкцій, або рівневий поділ БСР, являє собою один із видів рекурсії. Сучасна синтаксична наука визначає рівневий поділ як "розчленованість по вертикалі"* аналізованої синтаксично/ конструкції. У реченні:

"После отъезда государя вз Москви московская жизнь потекла прежним, обычным порядком, а течение атой жизни было так обычно, что трудно было вспомнить о бивших днях патриотического восторга и увлечения, и трудно было верить, что действительно Россия в опасности и что члены Английского кдуба суть с тем я сыны отечества, готовые для него на всякую жертву”,**яке складається

* Альнккова В.Ю. Яолипредикативше сложносочиненные предложения

в современном русском языке. £ис. ... канд. філол.наух. -Харків, 1987, - С.88.

із шести ПО, існує п"ять рівнів членування, ідо може бути передано такою умовною схемою: __ ______________ _________________

________ _____/І/ зК/2/-^/3/ у/ /4/-*/ /5/ и /&////.

У даній схемі цифри позначають відповідні ПО, сурядний зв'язок передається за допомогою сполучника, а підрядний зв"язок позначається стрілкою, дукка пі® цьому позначає меаі блоків та ПО. Наявність рівнів членування є одним із найяскравіших показників рекуроі? стосовно полі предикативних конструкцій.

Аналіз наявних у романі БСР показав, що полі предикативні . структури твору володіють значною глибиною, що перевищує відповідні показника' загальнолітературне! шви. Останнє є наслідком манери ЕЕоила авіыл, яскразоз рлеоа ідіостилю, котрий . характеризується^ перш за все, як стиль визначений,чіткий і однозначний. -

Високий рівень ракурсі ї синтаксичних структур, які в у толст овському тексті, засновується також на наявності вкладе- , ності синтаксичних конструкцій, що функціонують у романі,

При цьому під вюіадеиістю розуміємо наявність інтерпозитивних компонентів у структурі полі предикативних конструкцій. У Ш- ' ступноку. рзченнх вкладені компоненти підкреслені:

”Пьер» на которого смотрели снисходительно, покровитель-. стаєнно, когда он был незаконным сыном, которого ласкали а прославляли, когда он был лучшим яенихом Российской империи, после своей денитьбы, когда невестам и матерям нечего бшго ожидать от него, сильно потерял во мнении общества, тем более что он не умел а не желал заискивать общественного благоволения".

Зміст даного мікротексту, організованого за допомогою БСР, неможливо передати без інформаційно-естетичних втрат у разі використання елементарних складних 1 простих речень. Аналіз БСР з погляду їхньої ролі в організацгГ певного тексту або його частини доводить, що така особливість усіх мікротекстів, організованих за допомогою БСР. ■ '

Л.М.Толстой широко використовує синтаксичні одиниці .з високим рівнем вкладе ності - певним чином організованим засобом подолання одновимірності, лінеарності тексту, - позаяк ці одиниці особливо важливі для одночасної передачі усього описуваного відтинку екстралінгвістичної дійсності. Ці одиниці ідеально пристосовані до дворівневої, ба навіть трирівневої передачі інформації. їхня структура дозволяв "ввібгати" носії Інформації

один в один, що, у свою чергу, дозволяє передавати інформацію на кількох рівнях. При цьому, зважаючи па особливості оперативної памяяті людини, меж на вважати, що інформація передається одночасно. Вочевидь, саме цш пояснюється така схильність І.М.Толстого до використання конструкцій із високою вкладе-ністю, які шйбільт пасували творчій манері пасшенняка і найбільш точно характеризували образне мислення Толстого. Конструкції а високим рівнем вкладеності дозволяють передавати не-розчлвноваиий опис повноти дущевнах порухів одночасно, тобто так, як вони зароджуються-, у формі складного миттєво змінного комплексу почуття - думка - переживання рефлексуючо? особистооті що становить специфіку толстовського художнього стилю.

У главі другій "Функціонально-текстова характеристика багатокомпонентних складних речень у романі" аналізуються наявні -у романі БСР а погляду їхньої участі у текстоутворекні та відношення в одишщяни тексту, що, вважаючи на недостатню вивченість питання, постає досить актуальний.

Роль полі предикативних синтаксичних одиниць в утворенні кожного конкретного тексту досить значна, а тоыу надзвичайно важливо дослідити певна 1і твір 9 погляду текстоутворкючих функцій саме БСР, там паче,що у мовленні БСР, у свою чергу, можуть виступати у ролі иі кроте кету, якай володіє властивостями і категоріями тексту.

- Припускаюча, що БСР у власному мовленнєвому функціонуванні здатні бути мікротекстами, можна висновувати, що БСР і одиниці тексту, які виділяються лінгвістами, можуть розглядатися як ізоморфні, тобто як ОДИНИЦІ, що володіють вазкою спільних рас. Це дозволяє говорити про можливість, дослідження тексто-утворюючих функцій БСР, аналіз яках може більш повно виявити семантику БСР, а також дозволяє ширший погляд на одиниці тексту та особливості їхнього функціонування у црозі Л.М.Толстого.

у з"ясуванкі критеріїв виділення одиниць текстура також виявленої специфіки участі синтаксичних одиниць у текстоутво-ренн! важливо спробувати виявити оооблявості функціонування текстових категорій у полі предикативних складних реченнях. Специфіка ваяву текстових категорій у БСР, передовсім, пов'язана зі складністю їхньої внутрішньої структурної організації, наявністю кільках рівнів членування і багатоиаровості їхньої семантиха, ідо дозволяв говорити про компресію інформації у

мікротексті, організованому за допомогою БСР, тобто про вкляче-яість до мікротексту за рахунок згорнутих пропозицій однієї або кількох додаткових предикативних ліній. • ____

Наш аналізтекстового функціонування моделей БСР доводить, що моделі БСР'мають власні особливості цри функціонуванні у різних видах коятекстно-варіатдлного членування, тобто по-різному використовуються письменником при описі, оповіді і нірку-ванні. Mis моделлю БСР і ііого функціонально-текстовою характеристикою існує певна кореляція. Дана ■ кореляція полягає з тому, що моделі БСР із складносурядною структурною основой використовуються Толстш переважно у таких вадах контекстно-варіативного членування, як опис і оповідь з перевагою змістовно-йвк-' туаліяо? іафарааціГ та категорії континууму,. а також цля передачі міркувань аерссшхів роману, тоді як моделі із складно-, підрядною структурною основою використовуються, як правило, для передачі оповіді, а особлива для авторських.роздумів..' Наприклад, наступне БСР побудованг за шде ллю багатокомпонентної сурядності, у якій переважав категорія континууму: ;

"Далее за черными деревьями была какая-то блестящая росой крыша, правее большое кудрявое дерево с ярко белым стволом в сучьями, и вние его почтя полная луна на светлом, ночтя без- . ЯВЄ8ДН0М весекяен небе”.

Роль категорії континууму тут надзвичайно велика, оскільки даний мікротексг з погляду контекстно-варіативного членування являє собою худогній опис природи. Ексшіідитнямн засобами вираження просторового континууму є такі мовні одиниці: "далее за черными деревьями", "правее", "вшеп, "на небе"до являють собою прислівшши у вищому ступені порівняння і прийменниково-відмінкові форми. Усе- речення є описом однієї картина природа у її статичному стані, тому зовніпшій рух відсутній, каііав немає такоа реалі заторов темпорального континууму; за вяклз-ченнян видо-часовоі форми дієслова "било", яка підкреслює одночасність того, що відбувається. Однак при бідьп уваяпоцу • читанні ножна зауважити,• що у даному відрізку тексту є прихо- . ванай рух - рух погляду .персонажа, який спостерігає пейзаа. Толстой не просто описує його очима персонажа (у даному разі

- князя Андрія), погляд яког.о перебігає з чорних дерев на блискучий дах, звідти на велике кучеряве дерево і здіЕиаєтьса до неба та цісяця. Провідну роль у цьому схованому русі

ІЗ

погляду персонажа відіграє використання вищого ступеня порівняння прислівників, який і в ексвдіцитшш показником ш>ого рух;.

З експериментальної} метою мояна спробувати замінити усі форми вищого ступеня порівняння прислівників простими формами, і тоді описана картина набуває цілком статичного характеру.

Полі предикативні речення із багатокомпонентної) сурядністю часто використовуються Л.М.Толстим саме завдяки цілісності в обрадуваної картини або явища, одночасності її сприйняття. Лейвахі - особлива любов Толстого, який виявляє себе майстром подробиць, але не перевадаажує читача великою кількістю дрібних деталей, а подає іхяірізнооб"єктні характеристики для того, щоб перед читачем відкрилася найбільа повна картина.

. На відміну від неконтамінованих полі предикативних речень, для контамінованих БСР характерна більша репрезентованість текстових категорій. Услід за зростанням складності моделі полі предикативної конструкції відбувається ускладнення вадів і фори членування, тобто БСР з більш складною структуро» володіють більшали текстоутворюючими потенціями. З іншого боку, речення неконтамі ковано і структури значно рідше збігаються у власних межах із одиницями тексту, ніа речення, організовані за контаміновашш моделями. Особливо часто автосемантич-ними, тобто такими, що вбігаються у своїх межах із одиницями тексту, є складні контамінації.. Таким чином, можна висновувати^ що граматична організація моделі є важливим чинником для текстового функціонування БСР, . .. . .

Висновки містять у собі узагальнення стосовно особливостей функціонування багатокомпонентних складних речень у художньому -тексті. Відзначено, що мікротексти , організовані за допомогою ' БСР, несуть додаткову семантику, яку має модель.поліпредика-тивного речення. При цьому за допомогою синтаксичних засобів зв'язку відбувається актуалізація внутріиньотекстових зв"язків, які с найбільш значущими комунікативно.

Деякі текстові категорії виявляються у мікротекстах, організованих за допомогою БСР, більш яскраво, ніж у мікротекстах, організована* за допомогою елементарних складних і простих речень. Поза там, деякі категорії тексту (такі, як інтеграція

і завершеність), бути притаманними тільки макротексту, у структурі шлі предикативних синтаксичних одиниць, які' виступають у ролі мікротексту,- кс виявляються взагалі. .

\

• Роль полі предикативна х синтаксичних одиниць у створенні кожного конкретного тексту досить велика,.відтак надзвичайно важливо дослідити певний твір, саме з'погляду тєкстоутвордачвх функцій синтаксичних одиниць. Специфіка досліджуваного твору полягає саме в тону, що риси, які характерні для тексту в

.__цілому (переплетеність інформаційних та сюжетних ліній, значна

представленість філософських відступів та міркувань, наявність чітко окресленої суб”єктивноі' авторсько? позиції, високий ■ рівень структурованості тексту], 'знаходять власне вираження на рівні мікротексту шляхом використання переважно полі предикативних синтаксичних конструкцій у функції текстових одиниць, оскільки іхня специфіка виявляється в'особливій репрезентова-ності таких категорія тексту, як когезія, членованість? дисконтинуум. змістовно-дідтекстова інформація, модальність.

Дана робота не претендує на відображення всієї повнота проблем, пов'язаних.із вивченням функціонального аспекту полі-предикатизнах конструкцій. Для вичерпного виявлення усіх за-кономірностей.функціонування БСР у тексті необхідне проведення подальЕих досліджень. Однак наявне розуміння особливостей функціонування псліпредшштавних'структур як одиниць, що репре-зентуигь підрівеиь мови, дає шалявість обгрунтувати підхід до полі предикативних складнях речень як до конструкцій, які володіють власними фуккці ошльними закономірностями. Запропонована'методика аналізу функціональних характеристик БСР у художньому тексті мохе бути використана у роботах, які стосуються функціонування синтаксичних одиниць інших підрівнів Сегментарних складних і простих речень) і навіть рівнів. .

Основні тези дисертації викладені у таких публікаціях: .

І. функционирование некоторых текстових категорий в многокомпонентных сложнкх предлояениях Ск постановке проблемы) // Структурно-семантический анализ единиц речи. Деп. в ІКІ0Н АН СРСР й 41993 від. 1.06.90. - Тула, 1990. - С.І-6.

2.0 некоторых текстообразувдих свойствах многокомпонентных сложных предложений // Семантика я структура лингвистических единиц в языке и тексте. Деп. в ІНІОН АН СРСР й 44007 від 25.02.91. - Харків, 1990. - С.83-92

3. функционально-стилевая характеристика многокомпонентных сложных предложении в романе Л.П.-Толстого "Война п мир" •’

// Семантика и прагматика языковых единиц. - Харків, ХДПІ, •

1991. - С.І2І-І23. . ,

4. Многокомпонентные сланные предложения я их участие в

текстообразовании ромаш Л.Н.Толстого "Войш и мир” (анотована доповідь) // Програш регіонально! наукової кон^еренпі і "Изучение творческого наследия проф. Г.О.Винокура". - Київ: ЩП, І99Х. - С .11-12. ..

5. Особливості комунікативної організації багатокомпо-

нентного складного речення та елементів иадфразової єдності (анотована доповідь) // Програш 2-І наукової конференції молодих вчених та викладачів за 1988-1989 рр. - Харків: ЩІІ» 1989. - С.І7. •

6. Текстове функціонування багатокомпонентного складного речення як показник ідіостилю письменника (анотована доповідь) // Програма 3-і наукової конференці І молодих вчених та викладачів ва 1989-1990 рр. - Харків: ХШ» 1991. - С.20.

7. Особливості функціонування контамінованих багатокомпонентних складних речень із складнопідрядною структурною основою в романі Л.Толстого "Війна і мир" (анотована доповідь) // Програма 4-1 наукової конференції молодих вчених та викладачів за І990-І99І рр. - Харків: ХДЩ, 1992. - С.І7.