автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Газетная периодика как источник изучения общественных отношений в Украине (вторая половина 50-х - первая половина 60- годов)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Газетная периодика как источник изучения общественных отношений в Украине (вторая половина 50-х - первая половина 60- годов)"

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ІЕЗЧОЖА

На праг.зх тіуконису ГЛНШОВ ЮРІЙ СЕМЕНОВИЧ

ГАЗЕТНА ПЕРІОДИКА ЯК ДЙЕЕТЛ) ВИЗЧтНН »'СПІЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ /друга полонина 550-х - перла половини 60-X pp. /

спеціальність: С7.С0.СІ -Історія громадських рух in і П’-літїтаїгх партій

АВТОРЕФЕРАТ

ц-.іе^ртації m пдпе'уття нчук.озогг' ступня КаКдТл-о?п icTOP’.ÏVHTIX кгіук

15 9 3

Дисертацією с рукопис.

Дисертаційна робота виконана у відділі теорії та історії національних відносин Інституту національних відносин і політології АН України.

Науковий керівник - доктор історичних наук,

професор Варшавчик М.Я.

Офіційні опоненти - доктор історичних наук,

професор ЗомлинсьішП В.О.

кандидат історичних наук, .

доцент Шаповал ¡0.1.

Провідна організація - Інститут історії України

АН України

Захист відбудеться. '¡Ж " р. о /іГ год.

на засіданні спеціалізованої ради Д 058.18.05 в Київському університеті імені Тараса Шевченка /252601^ м.Клїв, вул.Воло-димирська, 60, ауд.349/. З дисертацією можна ознайомитися а науковій бібліотеці Київського університету /вул.Володимнрська.ої

Автореферат розісланий "¿ї" жгЖсгАШ 1993 р.

Вченні! секретар . ■

спеціалізованої ради ,

доктор історичних нлук, 1 _

прс'.{хгсор .- •' , ,л Гортань ІЗ.А.

Актуальність теми. В умовах всебічного зміцнення державності України, формування цивілізованого демократичного суспільства не втрачає актуальності проблема неупередженого вивчення історичного досвіду існування України в складі радянської імперії. Адже де ціла епоха життя народу, яка мала свої періоди, що відрізнялися, зокрема, певними особливостями суспільних відносин, тобто юмітними змінами політичних режимів в рамках єдиної тоталітарної системи. Тому вбачається доцільним зважено без кон'юнктурних, однобічних оцінок вивчення сутності суспільних відносин з Україні, зокрема у другій половині 50-х - першій половині 60-х зр. Саме в цей період було зроблено спроби реформувати знесилена і добу сталінізму суспільство в бік лібералізації політичного іежиму. Це відповідним чином позначилося на змісті суспільних ндносин в Україні. Відомо, що розробка будь-якої історичної іроблеми передбачає не тільки залучення нових джерел Де, влас-іе, екстенсивний шлях розвитку науки/, а й вдосконалення методів Інтенсифікації їх інформативної віддачі. До джерел в цілому доб-іе відомих належить періодична преса, але саме сучасні підходи ю вивчення газетних публікацій відкривають можливості їх ново-’о прочитання і використання. ’

Об"сктом вивчення в дисертації стала періодика України фугої половини 50-х - першої половини 60-х рр. Важливо, що мз-'одика її дослідження, отримані результати відповідають сучас-іим завданням історичної науки в Україні. .

Стан наукопої розробки теми. Літературу, в якій відбилися іенні аспекти проблеми, що досліджується, можна умовно поділити кі" кілька груп. В опрацюванні теми велику допомогу надають ви-і/шня, в яких переормислюсться політична історія України, вно-інтьсн ді~. наукового обігу факти, котрі донедавна замовчувалися

з

радянською історіографією, робляться спроби об'єктивно оцінити Історичний досвід існування України в умовах панування радянської тоталітарної системи. Характерно, що період Хрущовеької "відлиги"

О

дістав у цих працях досить широке висвітлення. Ця тема розкривається не лише в узагальнюючих історичних виданнях^ а й публікаціях з історичної персоналістикиЗэкрему групу досліджень., які слугували розр'обці теми дисертації, становлять праці з питань вивчення й використання масових джерел, передусім газетної періодики. ЦіП проблемі присвячена спеціальна література, в якій преса аналізуються яі; оповідне, масове джерело, висвітлюються її типологічні

■5

особливості; о також видання, що розкривають методику дослідження

^ Субтелышй 0. Україна. Історія. - К.: Либідь, 1991. - 512 с.; Історія України / Л.Г.Мельник, В.Ф.Верстак, ’.і.Ф.Демченко та ін. - К.: Либідь, 1992. - 404 с.; Жуковський А., Субтильний Ü. Нарис історії України. - Львів: Вид-во наук» тов-ва ім.Тараса Шевченка, 1992. - 230 с.; Баран Ь.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953-198) pp. - Львів: ¡il "Свобода",

1992. - 122 с. та ін.

о

Никита Сергеевич Хрущев. Страшній политической биографии. -М.: Политиздат, 1939. - 367 с.; (Іономарев А.Н. И.С.Хрущев:

Путь к лидерству. - 1.1. : Знание, 1990. - 64 с.; Наповал УЛ. Хрущов на Україні. - К.: Знання, 1990. - 48 с. та ін.

О

Борщевский В.Я. Источниковедение истории СССР. - К.: Вища школа, 1983. - Разд.: Периодическая печать. - С. ІбЗ-ІЗо; Источники по истории УСЛ' / В.А.Замллнский /рук.авт.кол. Л.іі.Берснш'Г*'йн, А .В.Долинский и др./. - К.: Зища школа, 1936. -Разд.: Партийная и советская печать. - С.161-170; Джерелознавство історії Української PCP / ВЛ.І.Довгсгсл, М.A.Литвиненко, Р.Д.Лях. - К.: Вища школа, I9Ü6. - Розд. У: Радянська преса. - С. 214-223 та ін.

'азетних матеріалів як на рівні традиційнз-описобих прийомів,

*ак і застосування кількісних методів аналізу публікацій

Цей масив літератури відбива: більш широкий процес розвитку, ющуку нових методів опрацювання масових джерел, до яких з пов-тм правом відносять і газетні матеріали. Поступово фахова історіографія збагатилася працями, в яких доводилася не лихе доцільність, а й необхідність використання кліометричних методів 5 історичних дослідженнях. Особливо помітний внесок у розробку ці зі проблеми зробила наукова школа І.Д.Ковпльченка? Б Україні

' З

іевнои мірою цією проблематикою завчаються Ji.I. Буряк, В.II.Ко-;ур4 які вивчали газетну періодику, сплраочись на сучасну практику опрацювання масових джерел.

^ Дергачева Л.Д. Периодическая печать как массовый источник // Массовые источники по истории советского рабочего класса. -М.: МГУ, 1932. - С..І50-І5І; Бородкин Л.П., Соколов А.К., Историки и изучение социальных процессов: об использовании массовых источников и количественных методов их анализа в новейшей зарубежной историографии // История СССР. - 1983. -№ I. - С. 178-194; Варшавчик 'Л.к. Источниковедение истории КПСС. - М.: Высшая школа, 19ЭЭ. - 224 с. та ін.

' Козальченко И. О моделировании исторических явлений и процессов // Вопросы истории. - 1978. - 8. - С. 72-94; Количест-

венные методы в исторических исследованиях / Под. ред. И.Д.Ко-вальченко. - М.: Высшая школа, 1984. - 384 с.; Славко Т.И. Математико-статистические методы в исторических исследованиях. -М.: Наука, 1981. - 158 с. то ін.

■3 '

Буряк Л.И. Печать как источник изучения патриотического воспитания советских людей в годы ЗеликоП Отечественной войны / методика количественного анализа/ // Научные труды по истории КПСС: Респ. межвед. сб., 1985, вып. 135. - С. 99-106.

^ Коцур В.П. Преса на початку 20-х рр. // Укр. іст. жури. -1990. - № 10. - С. 46-54.

ь

Підвищена увага до кліометричних методів пояснюється тин, що, по-перше, чисто описові прийоми не забезпечують узагальненої характеристики об"сктів, що досліджуються, не дають переконливих даних про закономірності їх функцРонування й розвитку. По-друге, такі прийоми, виявляючи ті чи інші ознаки об'єктів, не розкривають їхню внутрішню функціональну залежність. По-третє, вони не дозволяють визначити питому вагу досліджуваних об'єктів у загальному масиві явищ. Водночас було б помилковим однозначно заперечувати доцільність використання описових методів при аналізі будь-яких матеріалів, зокрема преси, оскільки вони дозволяють отримати деталізовані факти, виявити важливі аспекти явищ суспільного життя, без них в цілому неможливе ідіографічне, івдивідуалізу.чч^ вивчення історичних подій, процесів.

• Поданий у дисертації історіографічний огляд дозволяє зробити висновок, що при наявності досить великої кількості видань, які висвітлюють проблеми прикладного джерелознавства, історіографія це не має праць, в яких аналізується газетна публіцистика як джерело вивчення політичних, соціальних, економічних, духовних відносин, зокрема в Україні у зазначений період.

Мета дисертаційного дослідження полягає в тему, цоб за допомогою сучасних джерелознавчих методів розкрити інформативний потенціал періодичної преси для »икчення змін, які відбулися й суспільних процесах в Україні в зазначенні! період, показати, що саме сучасні методи дозволяють видобути з республіканської пресі при всій її ідеологічнії; анггаованості, значнпГ: обсяг об'єктивної джерельної інформації.

Ця мата дослідження конкретизується в таких завданнях:

- дати узагальнену джерелознавчу характеристику періодично преси України 1956-1964 рр. за їх типологічними ознаками;

- окреслити основні жанрові риси і;^блікацій республіканської періодики;

- застосувати й певною мірою вдосконалити методику використання кількісних методів дослідження, зокрема кореляційного і контент-аналізу, до матеріалів преси;

- показали, як відбилися у тогочасній пресі основні риси суспільних процесів в Україні періоду "відлиги", розкрити їх якісно-кількісні характеристики на рівні газетного джерела;

- на підставі отриманих результатів сформулювати деякі практичні рекомендації щодо поліпшення методики дослідження преси, підвищення її інформативної віддачі як одного із найбільш уживаних масових джерел.

Наукова новизна дисертації полягав у тому, що в ні її вивчається комплекс питань, які у такому проблемному напрямі і хронологічних межах ще не висвітлювалися. Вперше простелено відбиття в газетних публікаціях змісту суспільних відносин в Україні у той час. У роботі широко застосовані кількісні методи вивчення матеріалів газетної періодики, що може стати певним внеском у практику кліомстричних досліджень публіцистичних матеріалів. Отримані в результаті аналітичної і синтетичної критики газетних джерел дані поглиблюють розуміння основних аспектів суспільних відносин в Україні у зазначений період.

практична цінність дисертації полягас в тому, що як методика, так і висновки, зроблені в процесі вивчення матеріалів преси України 1956-1964 рр., можуть бути використані в історичних працях, які висвітлюють історію суспільних відносин в Україні.

Вбачасться доцільним враховувати результати дослідження при

І

розробці спецкурсів для студентів історичних факультетів університетів, педінститутів з методики кількісного аналізу масових джерел, підготовці відповідних навчальних посібників. З огляду на

ьч.т'.лльісіть перекладу російськомовних підручників, навчальних посібник: о, а також підготовки нових видань з питань джерелознавства українською мовою авторські варіанти перекладу можуть бути використані в процесі цієї роботи.

Джерельну базу дослідження складають передусім республіканські центральні, обласні, районні, багатотиражні газети, котрі видавалися в Україні в період, що вивчасться. Також використані матеріали з фондів Центрального державного архіву вищих органів' влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України. Архівні матеріали використовувалися головним чином для характеристики умов, в яких створювалися й функціонували основні /газетні/ джерела.

Апробація роботи. Основні результати дослідження дисертант виклав на наукових конференціях "Шляхи до цивілізованої державності Уїсраїни: політологи розмірковують, дискутують", "Українська державність: історія і сучасність", висвітлив у ряді науковії: публікацій. . '

ТемаО; спосіб її висвітлення, комплекс питань, що розв"яаув; автор у процесі дослідження, визначили структуру дисертації, як складається із вступу, п*'яти розділів, заключения, списку джере та використаної літератури.

У першому розділі "Преса як джерело. Методика дослідження розкриваються основні риск преси як оповідного масового джерела Дано характеристику аналітичних і синтетичних жанрів періодики, оі; різняться не лише певними шикостиіссичними засобами, а й а ;реиажаннйм різних шарів інформації. Вивчення споріднених явна Процесів на різних ріанях публіцистичних жанрів дозволило ти ВічТИ внутрішнії' ЬЗаЄМ05В‘’КЗОК НІЖ ПОрВИїіНОіО Іі оторишюй гнфор-маціею, ідо міститься в д!»еролах. Розв'язання цього завдання за

безпечує порівняльна типовість, однорідність та повторяпаш сть інформації. При застосуванні хлі омегричмих негоді и дос лі ду.ення означення кількісної і/і ри якісних ознак суспільних відносин и Україні у зазначений період зумовило необхідність використання спеціального методу формалізації таких ознак. Цей негод дістав назггу -конгент-аиалі зу, який с особливо ефективним при спрацюванні матеріалів преси. Незважаючи на досить поширено використання контенг-акалі зу, в джерелознавчій практиці ще но сформувалося усталене визначення'цього поняття, цо пало б охоплювати його найсуттєшш риси та функціональні ознаки. Л.Д.Дергачопа, посилаючись на методичні розробки новосибірських фахівцін у галузі соціології, розглядає контекг-пналіз "як метод форм-алі зооан-норо спосгерокення і статистичних процедур прп аналізі і/асошіх сукупностей текстів" Використання кореляційного кігоду дало можлипісп. пияоитп ступінь лінійної залежності мі к авторапі і конрами пезннх публікацій. Результати сгагистнчпої обробки отриманих результатів дозоолили виявити рівень, особливості підбиття республіканською пресою сутності суспільних ВІДНОСИН в Україні у зазначений період у політичній, соціальній, економічні ¡і і духовні ¡і -фор;і;:, цз стал^ продгет л.і лісціального дослідження у наступних р-.зділв.': дисертації.

У пруг-жу раділі "Преса як джерело вивчення політичних ЗГІН ІЗ 3в”я3і\у 3 ВНКрИТГЯК культу особи" робиться висновок, ідо тогочасна українська періодика відбила неоднозначність, а то й суперечливість оцін ж особи та дій Сталіна. Про це свідчать відповідні розрахунки, зроблені при використанні експертних оцінок для визначення елівшдношення і питомої ваги негативних і позитивних

Дергачева Л.Д. Периодическая печать как массовый источник.-

С.Ю9.

суджень про диктатора, які відповідно становлять в середньому на одну публікацію У 1906 р. - 2 і 3, у 1961 p.. - 2 і 0. lia відміну від публікацій антиеталінськ'ого спрямування другої половини 50-х р. матеріали, що з'явилися в українській пресі на початку 60-х p., були більш гострими як за формулюваннями, так і за глибиною тематичних узагальнень. Характерно, що авторами таких цублікацій виступали і> основному науконці / 83$/ на рівні статей /Я2%/. За підрахунками дисертанта, ці дві ознаки: авторський склад /науковці/ і жанр публікації /статті/ мають прямий кореляційний зв"язок. Перша ознака с результативною, друга - факторною перемінною, оскільки офіційна думка знаходила своє коментування переважмо в статтях, а як їх автори залучалися передусім науковці, а не партійні функціонери і навіть публіцисти.

Характерно, що у тогочасній періодиці помітним засобом розвінчання Сталіна стало всіляке піднесення ролі Леніна, аж до обожнювання його постаті, надання їй надлюдських, містичних рис. Особливо багато подібної Інформації припадав на кінець 1909 р. -початок I960 p., коли активізувалася підготовка до відзначення 90-річчя від дня його народження. Під тематичними рубриками уміщувалися різноманітні за жанром матеріали: за фізичним обсягом переважно статті - 745, а за кількістю /частотністю публікацій/ спогади й кореспонденції - 825.

Майже не віябнвея в українській періодиці процес реабілітації жертв сталінського терору. Отримані дисертантом дані, що систематизовані в таблиці "Виаьітлення в республіканській пресі 1955-1954 pp. процесу реабілітації жертв сталінізму", розкривають рівень кількісного представництва публікацій, що в тій чи іш;і;: мірі торкались питань реабілітації як u аналітичних, так і синтетичних канрах української періодики зазначеного періоду. В цілому їхня питома гага з загальному масиві матеріалів була незнач-

ю

- менша 1%, лишь' в І96І-І954 рр. у жанрі "нарис" иона під-»щнласл до 2%. Переважно це були мути ріали про окремих керівним, зокрема ;1. Б. Гамарника, В.Н.Затонського, ¿.І.Квірінга, П.Постишеаа та ін. На думку дисертанта, це и примітним фактом, кільки він відображає прийняту тоді політику и галузі реабілі-.ції: робити це без "зайвої" гласності, тобто дозувати цю глас-сть так, щоб но кидати тінь на всю політичну систему. Водночас пресі не містилося й жодної згадки про те, що жертви сталінських пресій з числа провідник партфункціопорі в самі мали безпосе-днс відношення до злочині и проти власного народу, а їх трагіч-П фінал був запрограмований тіев тоталітарною системою, якій ни служили.

Аналіз газетних матеріалів дозволяв зробити висновок, що эцес реабілітації тісно пов"язаниі! з перебудовою роботи право-зронних органів. Матеріали, котрі відбивають цю роботу, різно-іітні за жанром. исоблиЕиП інтерес щодо насиченості релоаант-) /конкретною/ інформацією становлять публікації, які уміщува-;я а районних і багатотиражних газетах під рубриками "Юридична фінка", "Закон і працл", "Юрист відповідас" тощо. Питома вага >го масиву джерел складає 65$ площі матеріалів з питань перо-іови правоохоронних органів і зміцнення законності. Публікації, відбньають негативне ставлення громадян до порушників законні, в основному представлені малими формами - замітками, лисій інколи - йлотокаьіи і кореспонденціями /Щі/,

Висвітлення газетною періодикою характеру політичних відно-в Україні у зызначениП період у вирішальній мірі залежав позиції тогочасних партіПних структур. Цодо перебудови рои органів самої партії газетні джерела відбивають суперечли-ть і непослідовність цього процесу, спроби на місцях дезаву-і'и незручні дли функціонерів рішений вищих інстанції! 1 не

давити їм широкого розголосу. Це передусім стосується питань обм-лення термінів перебування на керівних посадах в партапараті, відміни ряду привілеїв, зокрема скорочення парку, персональній машин, а також усунення умов для можливих зловживань з боку номеи-клатурних працівників. Викриття культу особи супроводжувалося у тогочасній пресі кампанією по розгортанню критики і самокритики. Проте публікації такого роду мали низький коефіцієнт інформаційної насиченості. Переважна більшість матеріалів критичного спрямування носила характер службової "розносної” критики і мала визначенні'; напрям: згори - донизу. Відповідні розрахунки засвідчують , що в загальному масиві джерел критичного спрямування щодо роботи парторганів зміст "керівної критики" властивий 80$ відповідних публікацій, а коефіцієнт лінійної кореляційної залежності розкриває сталий зв"язок між критичними статтями і авторством партфункціонерів, чий посадовий рівень був вищий тих,'хто^ставав об"єктом критики. . ' ,

Аналіз газетних даерел на предмет наявності в них відповідних лексем дозволяє зробити висновок, що в період "відлиги" славослів"я в культ особи М.С.Хрущова все ж не переросло. Підлабузницькі вирази на адресу партійного\лідера і голови уряді' наприкінці 50-х - на початку 60-х рр. в основному пов"язувалися з черговими кампаніями по реформуванню знесиленого в добу сталінізму суспільства. Кількість таких висловів, взятих дисертантом як еимвояи-інформанти, у публікаціях помітно кливасться: від 1-2 в середньому на один матеріал у 1956-1957- рр. до 4 у 196,11964 рр. Такого роду посилання авторів публікацій на вищий в бюрократичному суспільстві авторитет а"являлися в основному тоді коли потрібна була мотивація власних дій, але така, щоб можна було зняти з себе будь-яку відповідальність за можливі небезпечні наслідки. Та !і взагалі "піднесення авторитету" лідера розгля-

далося як вахп'ве ідеологічне завдання, хоча ні ц лке гюрівняння з безмежним і безсоромним захвалив-,.--ням Сталіна воно по йшло.

У 'третьому розділі " Лібералізація політичних інститутів України у відображенні преси" навесні дані, що дають підставу для висновку: незважаючи на вельми значну умовність загальної гуманізації соціально-політичного життя України в період "відлиги", можна все ж констатувати певну демократизацію роботи місцевих Рад, пожвавлення соціальної активності, що рєалізо-вувалался в різних громадських організаціях. Помітне місце в газетах належить матеріалам, які відбивають спроби підвищити контроль з боку Рад за діяльністю виконкомів, залучення до цієї роботи громадський актив. П*д рубриками "Листи трудящих про демократію", "Трибуна виборців", "Голос депутата" тощо уміщувалися замітки, кореспонденції, статті, б яких порушувалися проблеми наближення діяльності місцевих Рад до нагальних потреб людей.

Матеріали, що пропагували уявні переваги так званої радянської виборчої системи, позбавленої основних ознак демократичності, зокрема виборів на альтернативній основі голів органів місцевого самоврядування, в плані наявності в них релевантної інформації нового не дають. Такої ж оцінки заслуговують і публікації, присвячені діяльності місцевих Рад: в них немає текстологічних ознак, які відбивають конкретний зміст заходів по перебудові роботи місцевих Рад. Проте, як свідчать матеріали, тиск ' на Ради "знизу" зростав. Критичні публікації, що віддзеркалюють з одного боку невдоволення громадян діями органів місцевої влади, а з іншого - їхня неспроможність діяти повноцінно в умовах авторитарного режиму, становлять помітний масив джерел.

За даними, зведеними в таблицю "Рівень критики роботи Рад у публікаціях різних за соціальним складом авторів в українській періодиці ІУ36-1964 рр.", найбільш гострими були матеріали

ІЗ

аналітичного жанрузамітки Д листи, підписані робітниками, селянами, котрі Інформували про поганий стан справ на місцях і

пов"язували це з незадовільною роботою депутатського корпусу. Питома вага критичнії* матеріалів за підписами цісї категорії авторів у загальному масиві джерел зазначеної проблематики становить 35$, службовців - 10%, радянських і партпраціиникі£ -15$, кореспондентів - 25%, без підпису - 15%. Особливий Інтерес становлять матеріали, що готувалися штатними кореспондентами редакцій газет часто спільно з робсількорами. Ці джерела відрізняються високим рівнем інформаційної насиченості.

Однією з форм виявлення громадської активності у зазначений період стали громадські суди, робота яких майже но відбилася на сторінках газет через їх надуманість Й неефективність. Практично в матеріалах української преси не наводилися факти про притягування до товариського суду керівників підприємств, установ, що свідчить про обмеженість впливу таких судів на громадян, диференціацію-їх-роботи за номенклатурной оанакою. Тогочасна періодика містить чимало публікацій й про роботу об'єднань під назвою "добровільних народних дружин". За підрахунками дисертанта, особливо актуальною ця тша була для обласної преси - саме на газети цього рівня припадає понад 50% матеріалів такого змісту із загального тематичного масиву джерел. На початку 60-х рр. ця кампанія почала вщухати. Якщо за 1960 р. одна газета вмістила в середньому 60-70 публікацій відповідного змісту, то вже у 1963 р. їхня кількість зменшилася до 40 матеріалів. Також змінилася й тональність самих публікацій - поступово зникли словосполучення мажорного змісту. Натомість з'явилися матеріали більш зважені. На газетних шпальтах уміщувались статті про гострі проблемид^кшшлцького руху,

котрий був організований у дусі командних директив: поспіхом, без попереднього обговорення І відловідного юридичного опрацювання. Досить повно відобразилис і в пресі такі характерні явища, як організація громадського активу у сфері культури, побуту, масово-фізкультурних заходів. Також відбила місцева преса роботу громадських бібліотек, кімнат дитячого дозвілля, пунктів мсдико-санітарного обслуговування населення І т.п.

Проте найбільш масовими у досліджуваний період залишалися такі громадські організації, як профспілки і комсомол. За підрахунками дисертанта, систематизованими у таблиці "Рівень інформаційної насиченості у матеріалах, підготовлених різними за • соціальним складом авторами з питань діяльності комсомольських організації! у республіканськії! пресі 1956-1964 рр.", публікації на комсомольську тематику не відзначалися високим рівнем реле-вантної інформації на відміну від масиву джерел, що відбивають зміст профспілкової роботи. В узагальненому вигляді тематично представниц ио у висвітленні діяльності профспілок українськои періодико» у досліджуванні! період визначено у формі графіка' "Литома вага тематичних груп матеріалів у загальному масиві даерел з питань роботи профспілкових органів у республіканськії! пресі 1956-1961 рр." У 1956-1958 рр. питома вага публікацій з питань діяльності профспілок у галузі культурно-освітньої роботи, охорони здорои"я становила 50;і, присвячених проблемі спорудження і розподілу житла - 4Со, з проблем управління виробництвом та здійснення контролю за діями адміністрації -Щ?.; у І959-І96І рр. сідпонідно 303; 0ЗО'і; у 1962-196-1 рр. -70,і; ¿5/^ 5 5л •

Пропаганда прав профспілок у розв'язанні виробничих і соціальних проблем трудового колективу відклалася у тогочасні!1, просі у вигляді кореспонденцій і заміток, які складали узагалі, іаичі тематичні добірки "¡Оридична сторінка профактиву", "Наша консультація", "Ьідповідасмо на ваші запитання", що мали на меті роз'яснити читача.'.! функції, основні права профспілкових органів. Проте декларовані права в дійсності не набули належного поширення. У газетних матеріалах досліджуваного періоду маГке не відбилися такі факти, як притягнення до відповідальності керівників, які не виконували зобов'язань за колективною угодою, узгодження з ФЗК питань про' призначення працівників на керівні посади, реалізація ьищестоячими господарськими і радянськими органами критичних зауважень і пропозицій, що надходили з профспілкових організацій, тощо. Актуалізація теїш розвитку раціоналізаторства і винахідництва на сторінках тогочасної прес свідчить про сплеск творчої ініціативи громадян у виробничій сфері. Під рубриками “Виступають майстри високої продуктивності праці", ^'Пропаганді передового досвіду - широку дорогу", 'Трибуна раціоналізатора", ’’Слово передовика" тощо уміщувалися матеріали, що з одного боку відбивають рівень'творчої активності громадян, а з іншого - технічної відсталості багатьох виробництв, що спонукало робітників до пошуку шляхів їх вдосконілен ня. Протиріччя між ініціативою виробничників і усталеною структурою директивної економіки зрештою призвели до згортання цієї кампанії у засобах масової інформації. Нкщо питома вага джерел, які відбивають розвиток громадських засад на виробншр у 1958 р. у загальній площі газет у середньому дорівнювала 15^ то у 1964 р. цей показник зменшився до Ь /і.

У чстиертому РОЗДІЛІ "БІДО І'Ч'Я пресою пошуку ДіЛЯХІи перебудова господарського механізм'./" розкриваються основині! зміст певних зрушень у економічних під; зсинах в Україні у досліджуваний період, як він позначився в періодиці. У газетах помітно нідбилися прагнення до децентралізації управління виробництвом, підвищеная економічної самостійності України, пошук ноиих форм господарювання. Подібні публікації набули поширення на сторінках українських газет після створення економічних районів /раднар-госпіь/ у 1957 р. кіатеріали відповідного змісту в основному вміщувалися під рубриками "Зробити керівництво більш кваліфікованим", "Курс на ефективність виробництва", "Б економічних районах України", "З практики роботи раднаргоспів", "Більше економічної самостійності підприємствам" тощо.

Нозікшшчи на камгіашіїеькиіі підхід до висвітлення ці<;ї теми, українська періодика віддзеркалюй вельми характерні тенденції, пов"язані із процесами децентралізації виробництва. Матеріали преси відбили основний зміст роботи міжгалузевих структур: у публікаціях на виробничу тематику поширюється думка про потребу створення місцевих підприємств по виготовленню різного інструментарію, запчастин для ремонту устаткування, що значною мірою мало■зменшити залежність виробничників від постачальників. Зміни такого роду досить докладно висвітлювалися українською пресою. Б першу чергу таку інформацію містить обласна і районна періодика. В центральних республіканських- газетах уміщувалися в основному оглядові матеріали, котрі мали незначну за обсягом релевантну інформацію та хибували на загально-декларативне висвітлення питань. За підрахунками, систематизованими в таблиці "Висвітлення в пресі 1956-1964 рр.

г?

процесу реорганізації адміністративно- управлінського апарату", на е.сіх рівнях української періодики /від центральних республіканських до багатотиражних газет/ спостерігається переважання аналітичних канріь. Це свідчить, по-перше, про інформаційну активність преси щодо пошуку й висвітлення фактів, по-друге, про яьно домінуючу роль низової преси у аналізі конкретних ситуацій, пов"язаних із упорядкуванням адміністративно-управлінського персоналу і, по-третє, про велику увагу редакцій газет до таких носіїв первинної інформації, як замітки і листи. Опрацовання матеріалів гтреси на предмет наявності в них опосередкованої інформації дозволяє виявити такі характерні для тогочасного економічного киття України риси, як низька платоспроможність сім"ї, незадовільна якість товарів, нестача основних продуктів харчування, а також прагнення громадян до альтернативних адміністративно-командним методів господарювання, що мали грунтуватися на матеріальному заохоченні та особистій

зацікавленості. Разом із тим, аналіз газетних джерел дозволяє о .

виявити великий масив публікацій, котрі відбили спроби інтенсифі кувати виробництво зя допомогою хвацьких закликів і хвальних обіцянок. Велику площу газет займали матеріали, що віддзеркалювали "рекордоманію" виробничників, які брали на себе різного роду змагальні зобов'язання, що уміщувалися під характерними рубриками "Семирічку - за три роки", "По дві норми за аміну" та ін. Опрацювання подібної інформації не може не підвести до висновку, що у таких випадках мали місце чи занижені норми виробітку, що само по собі свідчить про абсурдність відповідного планування, або ж звичайне окозамилювання, яке в зазначений • період набуло поширення й відповідним чином відклалося в місцевій пресі.

ш

Аналіз тематичних масиві а длерзл, які відбивають процеси реорганізації І.ГГС у РГС, укрупнення колгоспів, скорочення присадибних ділянок селян, кампанію по вирощування кукурудзи, хімізації сільського господарства, декларовані намагання наздогнати Ш\ по виробництву молока і и"яса на дусту населення свідчить, що ріиень релевантности висвітлення цих питань, конкретних практичних результатів втідаваних заходів значною мірою залежав від авторства публікацій і *:анру матеріалу. За даними, систематизованими у графіку "Питома вага матеріалів, насичених релевантною інформації:», у масиві дкерел з питань пошуку шляхів перебудови господарського Механізму и українській1 періодиці І956-І9о4 рр.", на перлому етапі періоду /І;Л5-І93о рр./ рівень конкретної інформації у формі аналітичних канріз по-репажаю б матеріалах обласної та районної періодики - відповідно 76% і бо,"- Па другому еіані ,/ІУо9-І9'Л рр./ найбільлз питома вага таких публікацій із зазначеного масиву джерел характерна для центральної республіканської преси, цо поясняються пріоритетом виробничої тематики саме у ці роки, а такол досить сиро ким залучанням до ро-Зоги н засобах и&созої інформації кореспонденті а на громадських засадах, які постачали а осноьному конкретну ііфірмгл;!». лариктср.чоу ду4х свого т>;цу газет іібач'і'ггься з одного боку досить повільна тен;;е;щія (іііі'а:е:;'.ра;;;;оі прк,сп до ва-оьі-глсні'л проблем перебудови господарського механі ему, по стали дочі ну>:ч;іми у загальному к гей а і д---:-рел ча грогіо:.';/ -?ал{ /І9'2-І9е4 рр./ - 75.'.', з ;н.::ого боку значка наповненісгь .•■•аг '.рі аті з 0 o:\rro і;:;: а-::: :о;' л>'р: одикн конкретик::;! ¿акта:,:::, до ::ро досить піеокнн коефіці о:іт :1^ее-

:'ат;гп:о: насиченості.

У п"ятому розділі "Зрушення в духовному житті суспільства у дзеркалі преси" розкриваються особливості духовних відносин в Україні, як вони відклалися у тогочасних газетних публікаціях. За підрахунками, систематизованими у формі циклічних діаграм, масив джерел, які відбивають процес пожвавлення творчого процесу у галузі літератури й мистецтва, тематично змінювався. Найбільш "порсоніфікопаними", тобто такими, котрі аналізували творчий доробок .конкретного митця,були матеріали, надруковані в українській періодиці у 1909-1961 рр. - А0%. .

Висвітлення злободенних і актуальних проблем ото'іуючого гкигтя українськими літераторами спричинило сплеск відповідних публікацій в українських газетах. Авторами літературознавчих статей в основному були фахівці - 75^. Водночас редакції газет уміщували матеріали, створені робітниками, селянами, службовцями, котрі висловлювали свос ставлення до творчого доробку митців. Згідно з даними, представленими у таблиці' "Питома вага площі публікацій аналітичних жанрів у загальному масиві д~ерел з питань, літератури і мистецтва", можна зробити висновок про збільшення представництва в українській періодиці такого я:анру, як лг.ст протягом усього досліджуваного періоді’.

Про помітне гтвавлеїшя українського писшонстпа, популяризацію духовної спадщини українського народу свідчить поява в республіканських газетах досить чисельних публікацій, які можна об'єднати популярною у тоіі час рубрикою "Розмовляємо українською мовою", що мали на меті привернути увагу до української мови, розширити сферу її ужитку. Звертас на себе увагу збільшення ;:ількості матеріалів про твори відомих митців західного світу.

На матеріалах тогочаснії періодики мзтнл прост-г-нти по язу того кола інтелігентів, які діст ші назву "¡иі стдесятнпкі в”. Звичайно, на сторінках радянської преси даремно було б аукати виступів проти існуючої політичної системи і пануочУі ід> 'ологі і , агя найбільш гострі виступи проти .наслід:сі в культу особи, за дсмокрчтичні зрусіония, гумяні заці о суспільного .кит і я в республіці виходили з-під пера саме таких інтелігентів.

Якщо в часи "відлиги" питання розвитку літератури, мис- , тецтва розв'язувалися у відносно сприятливих умовах, коли у порівнянні з періодом сталінсько; диктатури механізм втручан-пя у творчі процеси буч дещо of'M".<emin загальною тсіїдекціса до' гуманізації суспільства, тз у галузі духовного життя залишалися гібоні напрями, на яких владні компартійні структур»! вели горстоку боротьбу. Це стосується, .зокрема, антирелігійної пропаганди. Аналіз дтерел дозло.іяс ¿роолти йксноеок, до матеріали антирелігійного спрямування Оу.гп в принципі подібними не ли::іе за добором факт:;;, а н за системою примітивної аргум>?нтаці і.

У цьому масні-і дтерел переважали ста:ті /'5і,’-/ і кореспонденції /23,?/. За під рахункам»: дисертанта, в основному матеріал;: антирелігійного спрямування умі.^ували обласні газети - в середньому до 40 публікація на рік, республіканські центральні - до 25, а районні і багатотиражні обмежували цо кампанія) 10-12 публікація:.:;! на рік /звичайно, тут ьарто грахувати, цо періодичність CL iariHÍx була в 3 —'і рази М'НіеіО:), іііік респуСлі камських і об.іас — Нііл газет/. •

Сдним із напрямі б аналізу процесі з г.оаьаглонмя духовного ттл в Україні е доелідт.сгеїя кількісних і якісних ознак учас-■ті громадян у рсбогі засобів улеозоі інформації, зокрема в газетах. Ці кар;-.:;*, о дані про надходження листі а до редакцій

газет, що розцінювалося як озн^іш активності громадян. Б архівах зберігаються відомості про цей процес. Дисертант шляхом вибірки використав найбільш типові для різних регіонів ■ відповідні дані і виклав їх у таблиці "Дані про роботу.окремих газет України з листами у 1У6І р.", відповідно до якої в середньому понад 40% листів друкувалися. Заслуговуй на увагу і особлива група /іистів, що була "відправлена на розслідування". Одним з найбільш поширених, проте машли не вивчених видів проси у досліджуваний період були стінні газети. Бони тоді стали своєрідним соціальним яьищем, прискорювачем розвитку ініціативи громадян. У той час ця форма оприлюднення власної думки ще не була формалізована, часто саме стінгазети виступали носіями сміливих виступів. Проте врешті-решт стінна преса втратила свос значення в колективі, стала повністю підпорадкована номенклатурному керівництву. **

У заключенні розкриваються результати дисергаціииого дослідження. Матеріали газет України е цінним джерелом, що містить конкретну інформацію про зміни в суспільних відносинах в Україні у 1956-1964 рр. Розв'язання поставлених завдань за допомогою традиційних і кількісних методів дослідження газетних публікацій довело доцільність їх застосування. Завдяки використанню кореляційного та методу контент-аналізу виявлені якісні ознаки матеріалів преси, що відбивають процеси у політичних, око номічних, соціальних, духовних сферах суспільного життя в Укра-* їні у зазначений період. Коцкротноісторичні результати дослідження дозволяють зробити висновок, що ніякі зміни в політичному режимі не можуть привести до скільки-небудь суттєвих зрушень,

^ якщо суспільна система в цілому не відповідач потребам цивілізованого розвитку і якщо реформи Не зачіпають самих підпалин ці 'ї .‘.істемії .

На підставі зробленого дослідження дисертант і>па*ас за потрібне висловити ряд пропозицій з метою подальшого вдосконалення роботи над матеріалами пре- л, іцо значною мірою збагачують джерельну базу для вивчення порісду "відлиги" в історії України. Вбачається важливим для опрацювання преси як масового оповідного д-терола визначення принципів типологічної класифікації газот за профілем і масштабом видання. Доцільним с створення в Україні колективної праці з проблем комплексного дослідження республіканської преси в джерелознавчому плані. Заслуговус на увагу практика використання кількісних методів опрацювання газетних матеріалів, як і інших масових джерел, що мас бути пог кладена в основу підготовки спецкурсів відповідних історико-філологічннх дисциплін. В зв"язку з цим бажано створити при одному з наукових центрі з групу спеціалістів, котрі маять заіімлтися цією проблематикою. Започаткування спецкурсів, семінарів із сучасних методів дослідження для студентів уніІіорси-т'.тів, педінститутів актуалізує погребу у вивченні основ роботи з комп"ютер’,гчаці і наукового процесу. '

Основні результати дисертаційної роботи розкриті в публікаціях загальним обсягом понад 3 асг.&ик.:

1. Преса України другої по лозини 50-:< - початку ^О-х рр. як

об"с:ст кл:,.'і.-;л",„/лчн.!Х дослі;:леиь в суче,*1:ому д<сгслознаастзі// Укр. ;ег..-:грн. - 19-Л. - ’’ 12. - С.39-43.

їнтент-аналізу в політології //Політика і ~ ~ С ^-г’

о. Г.рсг.і: У у.рл :н‘/. джерело гхвчення греі-'а дсьхої думки //

4. Преса і політичне прогнозування // Журналіст .України. -

1992. - Г 9. - С.І7. .

5. Суспільні пхдтюсинїт е Україні з чдси "еідлнги" у відобра-

женні преси /досвід контент-аналіоу/ /,/ Українська‘держав ність: історія і сучасність: мат-ли респуб . тук. конференції. - К.: Ін-тут системних досліджень (іти.освіти Українії, 1993. - С.574-579. -

6. Республіканська преса 1956-1954 pp. як джерело вивчення політичної спсте:,::! України: методика дослідмення // "Депс нирорпнние научные работы", 1992. - !- 1'ЛЗ ?-У2, от 07.10 92. - С. З-г.'.