автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Генезис менталитета личности в национальной культуре

Полный текст автореферата диссертации по теме "Генезис менталитета личности в национальной культуре"

П ! ВДЕННОУКРА Î НВЬКИф р^рЖАвМ ПЕДАГОГ IЧНИЯ У БI ВйРО 'ЛТ FT i м, К Д." УЬ'ЩЩЮГО

На прйв&х uvr-uni-cy

ПО^ЛКЬКА Ш'ЯНА VtiKO/IAïBHA

ГКНГ-ЧС wkbTA.íí [ '!' й.ТУ ОС»'ВИОТООТI WW-neWr1'!* ЯУ.ЯЬТ"И . //

: , О О . С — С С и. ¡ Ci ("i ь н a "il" о с о ~ i Гй tí п о с о Т' i -1 ! С Т С r=' ¡ i

ант о р fi ф р у ?

дио^р^аи!î на ядибуття .вчеко!о студент каалида-га Фиюсс-Фськия наук

О д е с а - 1Q96

Дисертащею е рукопис.

Робота викояана на кафедр! фиософи i сощолоп i Швденноукрахнського державного педагог1чного ушверситету 1м. К. Д. Ушинського.

Науковий кер1вник - доктор фглософських наук, професор КАВАЛЕРОВ Анатол1й 1ванович

0фЩ1Йн1 опоненти

- доктор фиософських наук, професор М1СУНО Аркад1й Ваеильович

- кандидат ф1лософських наук, доцент Зайцев Валери Олександрович

Пров ¿дна установа - 1нститут сощальних наук при Одесь-кому державному ун!верситет1 im. I. I. Мечникова.

Захист в)дбудеться " jMtllit- 1996 р. о "/О" годин! на зас1данн1 спещал!зовано! вчено$ Ради К. 05.08.04 в Iii вденноукра1 нському. педагог i чному ун i верситет i i м. К. Д. Ушинського (Адреса; 270020, Одеса, вуд.Старопортофранк1ВСька, 26, корп. Ф1 з ико - мат емат ичного факультету).

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютец2 Швденно-•'"г'а1нського педагогичного университету im. К Д. Ушинського.

Автореферат роз¿слано

" Н " ■уЩ-CUi?- 1996 р.

Вчений секретар спешгипэоьажм Ради доктор фиоеофських каук, професор

V, С. ^viTt.jeea

ЗЛГЛЛЫ1Д ХАРЖГЕРИСПШ РОЕОТЯ

Актуаяьнють теми дисергацп. Час, в який нам вияало :и та Д1яти, наповкений особливим ютсричккм змютом.

значних сусшльнюс катшшзьив, що й ранше траплялися сторн, нин1 ми е св!дками фундамектальншого 1 назнь !К1сяого лроцесу зм!ни глибинних структур самого мисленяя св 1 тогляду в щлому. Д1йсно, озкраючись назад, на илях, ■йдений людською цившэащею, можна поштити, щэ так! тальк! сходинки долалисй людством лише деюлька раз1В.

СЬОГОДН! ми шдходимо до 30вс1м ковог 4&зи нашого Суття оби всесв1тнього об'еднання людстиа в Д1йсну (не лике мзльно-родову або формально-1сторичну) щл1сн!сть, в авжню живу культурно-юторичну едшсть.

Поглибдення кроскультурних взаемодШ, духовна штег-1я р1зн0ман1тних кульгурних процармв в едину всесв!тню яьноту, взаемовпливи р1зних структур 1 контекст1в СВ1ТО-1ЙНЯТТЯ - ус1 щ процеси особливо загостршть пере^'глюдс?> питания: 'якмми духовними 1 матер 1алыпши кадбаянямк зу-иоегься Д1йсна еднють'людства? Яке сп1вв1дношення тра-.

I

\А 1 новащй, науки та морал1, в1дшнностей та стрйжнево* 1ЬНОСТ1 культур?

В1д в!дпов1дей яа • щ аапитання залежить повнота пров трансляця духовних ц1нностей, э' ясування 5хньо! консти-;о1 рол! у становленш способхв мислення; в становл^нн! альность

Зруйнування повсякденних традитйних сотаяьно-культур-стереотигпв сусшлъного гиття, стриж! ам1ни у довк!лл1, иклпкае "Футурошок", знаходить в!дбиття у масово-лсихо-

*

допчяих процесах.' Проте, надати сил, необхдаих для прс тистояння ним процесам, може лише жива континуальна нацюнально! культури.

Лише прилучення до Ц1е$ живо! континуальнсст!, спад

коемност! духовного розвитку лороджуе разум!ння буття в кс »

жен момент 1вторичного часу як дару, умкальним способе п! дшмае особистють 1 разом з тим вимагае В1д не! в!длов!,п -лих д1янь, в1дпов1дно! шшативи тут ! телер, в дан1й не повтори!Я точщ п присутност1 в культур! та в !ст0р1 людства. У эв'яэку 3 ЦИМ СЬОГОДН1 1СТОТНО зм!НЮСТЬСЯ сирий

няття-культури.

Культура лопередньо завдана кожному 6езв1дноско до йог социального походження як вторично усталений спосю житт, або спос!б буття, я кий породив лодську сшльноту. .Ставлени; до не* постае не як проблема теоретичного визначення, а я зазначення вбереження та укршлення культурних традиций, мо ви 1 евича!в, природно даного та етвореного предметнол св1ту, тобто того, в,о нааиваеться кудьтурним ландшафтом, се-редовишем проживания, та культурним щдгрунтям.

Вектор поя¡бного розумння культури спрямований,. таки> чином, хоча й в юторичну перспективу зберемзния й, иожливо, до В1дродження та розвитку культури, ало, проте, вкаэуе ш культуру як на саму життеву реальнють, як на спос!б лвдськс го буття.

До рубежа третього тисячол^тя, людство мимовол! - такс лопка об'ективного розвитку - повинно шд!йти з новою парадигмою св!т0сприйняття та евгтоставлення, яка дасть зшгу не ляие вижити, але й надасть ноьих эабарвлень творчим можди-восгям лвдини. Тому на раз! чи ненайактуальншою темою ми

вваглеш дослджшм шдоа^альяо* йэнтальиос*!, • глибшш феномена ".тедина", нескшчэннсст! перспектив 1 змютозих по-теншя, закладених у внутрт-пй св1т кояного лядського "Я".

Да ;1Б?рдясв '/ сом час гтисаз, г-р ус! слроби зовшиньо го л 1 знания сану без залурешш у глибииу додини давали лише поверхов! знания речей, бо розгадка сенсу сховала у - саьцй людиш.

Тане Д0СЛ1ДЖння выводить на розумШня сучаслих тенденций розвитку нового планетарного млсленля, ¡до ле/ить в основ 1 м!;жультурного спьисувалля, шгсуб' ектного 1 под!тич~ ного взаемопорозушння.

' Ф!ксуючи стайку надгштовшисть вкутрюього св!ту люди-яи, яка об'еднуе його в соц1альн! груш та юторичш сл!ль-поти, термт "менталиет" слугуе засобом ангина у й пояснения п гуматтарному знант, особливо в Т1й шр1, в як1й його предметов! лрктаыаннип дянашчний юторнчзшй вишр.

Проблема ввзначення тершну "менталитет" эустр!чаеться уже у Р. Емерсола (1056), проте св!й продуктивний ^„богато-плановой розвиток поняття /'мзнташтет" одергало- в робот! Лэв!-Бршя (1922) "П-зрв!сне млслення".

Падал 1 досл1дкэнля поняття "менгсштет" та небачених 5бшр!в, йк! за нин в1дкрива®гься, ми внаходимо у працях 1 Пруста, ЛЛефгвра, М. Блока, £ Севра, Л. Баллона, ЕБлоиделя, [. Иэйерсона, 3. Барбу та плтах французьких вчелих.

Нласичшпш вз!рцям:т розкроття менниитету р13них епох е 1рад! нового покол1ння еколи "Анал!й": Я. Л» Гофора, Р. ),5ан'д->У, а. дюб1 та НГСШХ !СТ0р!1К1В, у тску числ1 1 сторик1 в куль-'УР'.!, пауки, >шстецтва - 1. Хьойэинга, а, -П. Сериала, П. 5ран-састедя,' Е. Панофскъ.

Концепта колзктивно5 ментальное! 1, яка склалася в •;стор1огрзф1: та сощогсторичнхй психологи', мае сво* аналога е гакже конструкщях, як, наприклад, понятая "сощальний характер", еапропоноване Е. Зроммом. Подальшому розвитку та пог-айленкю цжс концепщй 1 досл!джень^сприяз структурал1зм (К. Лев1-Стросс, Ы.£уко та О. Бродель).

Щ Е-;ен], закликаши до всеося&кого синтезу каук про 4ЭДИЙУ в мехах перетворено! юторп, накатались внести сама гя&гитнчку р1зкомая1тн1сгь' 1 дискретность в тотгшзуяш та коктинуал1зуюч1 1сто}>1» концвпти "духу", "иадшдда", "евхдо-

ЫЭСТ1" ТОЕ.О.

Зстор)я з!Тч;:знйно2 знтерлретацп покятуй "ииктал1тет" доскть недовгочасна..' Пальма периосп тут налезть юторику культури, досл1 днику духовного ук!Берсу.му лодок сере дньовшчя - А. Я Гуревячу. . 1сторик мантальностей нама-гаеться за прямиш повIдомленняш текстов бяявити т1 аспект» св ноеярийняття шпх творщв, про ЯК1 -останн! когли лише имозолз "обыовиткся".. За "плаЙЬм висловлення" " ын вукае "план вм1сту". ■ ;

Так працюваля . Я працш нивка сучзсних вчгних-1сторик1в 1 культуролог!в. Серед них: С. С. Аверинцев, М. А. Андреев, Ж11 БзгкШ, М. М. Вахт!}!, ' 1. С. Кои, Е I. Конрад, Д. С. Дихачов, 1йИЛопт, О.Ф.Лосев, ЕЕРев'як 1 на та багато пших.

Багат! традицп в досд1д,тгнн! пройлемя, близько! до ьентааьност! особи, мае кй1всг>ка ф!лосо£ська акола (ЕКопшн, а Шнкарук, Е Еосенко, I. Бичко, Е Табачковський, А. Канарський кий, Е 1ванов та ш.).

Серед-!нших укра!нських ф!лософ1В, що'дослияують р^зн! аспекти проблеыи кентал! тегу, южна вид¿лити роботи про його

ацjональну специй ку (аХрагава, I. Гончарекко, • I Грик::, '«. Москалець, I. Старовойт). про менталпет як содгальне язяха В. Донченко та 1.Бичко), а такоя яро ¿iursiCTir-üü .та культу-олопчн! аспекта понягтя уенталыпеть (A. Sl Hckíisk'.íS та . А. Ясшцька).

При широкому спектр! наукових 1нтерес23 доводиться экстатугати той факт, ср проблема ^дивхдуальког генталь-)ст i усе се залишаеться' каловивчеко», г,о стало тдетгвеэ »глкблекого роггляду феномену мэятзл! тету occSkcxootí.

с5' ектом дакого досл1дхэкня став bm^píehí'í cbít ссо-íotootí я;с багатегранке та багатор1Екеве утЕсреккя.

Предмет досл1даення - кентамтет особ;:етоот1 як еламгкт в:;утрш;ьогэ C3i?y в стаковлеяш та розюткгл

!-'ета i завданкя досл1д:-жння. Мета дкеертац*1 - доел i д;;-процае становления та розв:гг::у изняштегу сссбиетссп s овах ь'ацюналько! культур».

Реал1зац1Я ockobhoí мети досл1д.г.енкя передбачае вкр1сек~ такнх завдань: . - - ■ '

- зд1йснкти -теоретичрий анаиз понять ";.:е.чтал1тет ооо-6;íctco?í", "ментальна св1дсм$сть", "кентальн! струк-» тури", "менталитет наци" i визначити 1хне м!сде та роль у систем! ф!лософських категорий;

- проанал1зувати фактор» становления i розвктку мен-тагитету cco6íictoctí та визначйи мехашзми даного процесу;

- розглянути менталитет особистост! в д1ахронп та синхрон!J.

Теоретична та практична щнн!сть дос-идтення. 3mjст i íobkjí дкеертал! f юкуть бутя Епкористанкии при розробщ

конкретних шхаи1зм1в становления того чи ишого лту менталитету, його структури, евоящи та опосередкованого впли-ву на уем еиди духовно-практично} д!яльност1 сусшльства, у ф1лософських, психолог1чких 1 культурологi «них досд1 дл'йннях з теорн особистост!, а тают з досл1д;г.еннях сучасних тен-денщй розвитку нового типу деления.

Певн* розд!ЛИ дисертацП кокутгь бути використаииыи у ву81вськ0му курс1 СОШйЛЬШ* ф:лософп.

Наукова новизна досл1дг.ення. Дисергац!я е кошлексним, , М1 ждисципл Шарним доеллдаенням .ментатету оеобистосп, як £¡1 лософоького понятая та соц1алького явкка. В робот 1 даеться визначення поняттл "менталитет особкстост1", даний анализ структур!! м-энтешт&ту та п ел$шят1й, вкявленкй змют меи-уаллету 1 фор.\ш його виразу, показан! оскоглп ыентальноуг-воркюч! чйшшки' I }.:ехан1а:,<и. дало виэкачекня понять "сощаль-ний характер" 1 "нац!окальний мекта.гл'тет", нроанал!зевано менталитет особкстост!, як фгномэн культурн, установлен! особлквост! вэаемоди нэнталлету оеобистосп та менталтту культурно-1сторичио1. спохи, В результат 1 на аахист вино-сяться так1 полон? шгя, ер мавть наукову новизну:'

менталитет осооистосх! е елемзнтом п внутршнього св!ту. Функцюняочи як стрижэнь або ядро цього свлу, вП! в!дбивае гл;;5пнний вв'язок ладшш ¡8 сусшльством та культурою, спряиоеуючл дп, . головщ мотив« ' та установки поведига:, як! визначзшь здатшеть осо-бкстосп в0ер1гати самобутиють та В}дн1нн!сть в рюномаштша шшшаих жкттешк ситуашях; анади структури менталитету даг нам змогу розумли його як 0агатор4виеЕ9 та багатогранне утворення. еле-

ментами якого е: "розушння", "!нтулия", "ментальна св1дом1сть" ! "ментальн! структури"; зовншп>ою формою в1дОиття ментал!тегу е стиль т\.тя особистом* як вияз индивидуального в сошально^у. При цьому форма, як спос1б зовнишьо! передач! зм^сту, ф!ксуе В1Дйосно сийку визначенють зв'язку елемент1В з).исту та *хньо! взаемодп 1 являе собою едшсть внутрлзнього ! зовншнього; ана.из ментаитету як сощальиого явида виявив так! конструкт I, як "сощальний характер" \ "яац!ональний >.йнтал!тет" !- сп1вв1дношення М1ж ни).а1; менталитет особистоси утворюеться середовищем, фор-муеться в процес! сп!лкування, творения;, спожлвання та 1нших В11Д1В д!яльност! п!д впливом р!эноман1тних соидальних чшшшв, серед яких паьгл буди вид!лен!: родинний, культурно-юторичний та географ!чний або дандшафпшй 1 за участо психохопчних ггехашзшв, таких, як потреби, ситуацп тиого задоводення_>4'кспо-зицп, цо вшданугаь роль бапансуючих елгг.?-знт!а, а такой па участи шхшившз культури, гр визиачають,

I

зм1ст мэнтал!тету - культурш!х сеис!в та культурмйх очеввдностей;

анал1з топтал нету як'феномена культури дае нам моя-лив!сть рсзушния орган!чпого зз'язку типу !ндив 1 -дуального !йптал1тету з типе« культурп тш ч*л ппжп епохи; . -

ушззереалып категорп культурп в1дСивають визна-чальи 1 категорп явдсыон сз!домоет1, утзоргя'ш свое-РШ'У модель свиу, еСо ггзгггальшеть, ту иэре,т/ коср-

динат, на- шдстав! яка формуеться. св!тсв1дношенна особистость

Теоретична та методолог!чна основа дисертацп. В робот! використовуються основн! методи досд!дження: конкретно-!сто-ричний, системний, - структурно-функцюнальний. Принципове значения мае звернення до базових категорш ф!лософп "окре-ме, одиничне, загальне", "внутрхшне й зовшшне", шр дозволяв податк концептуальне вксв1тлення менталитету особистост! як феномену натонально! культури.

Основными теоретичними джерэл&ми й базою дослл дження ' постадл фдлософськ!, поиходогкчя!, культурологичщ та юто-ричш пращ, присвячек! проблем) буття ладини в культур!, орган!зац!1 внутр!шяього св!ту особиетост!,' в якому живе не-ВИДИМИЙ ЗВ'ЯЗОК ЛЭДКНИ 3 оточуючим П СВ1Т0М. Автор СЛМ-раетьея також на оркпкзльн! роботи зах!дних 1 американських соцюлоп'в та психолог!в со до вивчення р1вн0ман1тних : концепт й менгальностей. ..

Апробатя роботи.. Дксертащя обговорювалась на кафедр! фиюсофН та социологи П!Еденноукра!нського педагогичного ушверситету (м. Одеса), ва як!й вона ! була виконача. Результата досд!дження було висв!тлено в допов!дях на М1»на-. родних науково-теоретичних концеренц!ях: "Культура та етно-етика" (червень 1994 р.), "Ф!лософ!я. Мгнтал1тет. Сев 1 та" (жовтеяь! 1994); "Сучасна криза сусшльства та шлях п подо-лання" (Запоришг, 1995).

Структура роботи. '. Дисерташя складаеться з! вступу, трьох глаз. 1 висновк1в,. перел!ку литератури.

и ОСКОВНШ ЗМ1СГ POEOTU.

У вступ) обугрунтовуеться актуальность теки; дисер-гатйного досл!Дкення, даеться короткий огляд науково! лхте-затури з питань, цр розглядаються, сформульовано кету та го-loBHi завдання досл^дгення, показано наукоцу новизну, теоре-:ичне та практична значения дисертацп.

У першй-главi - 'Чйнталгтет ocoCkctoctí як фитасофоьке гоняття та сощальне явшцэ" - анамзуегься яэняття "ueji-•ал^тет особкстост!", виявляетьея сл^ввддносення його 5 3 :уМ1КШ5МИ п0няттяш: "CBiTO.-ЛЯД" i "внутр1е31й CBÍT ocq-;истост1", розглядаеться структура иэнталхтету та п елеь-э.ч-и, проведен, анализ менталитету oco6:íctoctí як. явивд, ошального, у за'яку з чкм розглянуп таш г-сн.струщи х, як сошальний характер" i "нащонадьниЯ менталитет".

Сучася! дискусн но до тершну "особист ють", йоге micty, пов'язвш з сеидкои змпюю шсця okpej.íoi ладиш в ycniльств!, ai збагаченкяи' а духовного cbíT7, ' по^заЗз:, 23 1дбуваеться ускладнення п сощаяьних фушсцШ. йэяна наука', э вивчае людину, розглядае л лц влэстивкм ílí кутом гору,» зсереджувчи увагу на р!зних аспектах та умэвах 1ндпыдуаль-л Ц1Л1СК0СТ1, автономп й активное! 1.

У кашому вкладку m намагаемаея зразушти природу дюди-1 через анал!3 глибинного р!вня 1ндив1дуально1 св1домоетi. сий е ментальною евдашетв, через аная13 кентальних струк-ф, та sxhíx фунвдй, по анаходятъея на piBHi неевздомого, гатуючи кехан1зш глубинного взаеютв'явку сусшльства та дани, тобто все те, гр входить у поняття "иентал1тет".

6 лисе один спос!б сбгрунтувгтл право ланого поняття ка

юнування - яоказати, до за ним столь реальшсть, яка не охоплюеться 4 не пояснюеться осгаточно з 1нших точок зору. Щодо цього, то нам доломоже зютавлення поняття "менталлет" з пояяттям "свлогляд", досить добре вивченш у влчиэняшй ф!лософськ!й ллератур!.

Якщо поняття "свлогляд" попри все свою- багатопла-новють мае все й визначену когнливку пердаоснову (в!д "примливно-емлиричних" до "фиософсько-теоретичних" ! нау-кових його форм), то тл^сне свловшгошення або, точшше, ментальнють явно бликче до сфери В1дбиття внутр!шнього жит-тя, 1ндив1дуал1зоваиого суб'ективчого Оуття особистость За-гадьн1сть 1деалышх ор!еитир1в, образ1в, нрограм ловед!нки 1 т. !И. , и» фзрмуоться 1 вьтьердкуотъся тут, прямо апелхмоть до конкретно! ;;:;ттево1 практики, яка неминуче виходить за меж! форм и "концептуального роэушшя, аз використовуються в ду~ ховнШ культур!. Вйкористовуючи старе ¿¡лософське рогмелуван ня мояна, мабуть, сказати, цз якгр свлогляд попри все свою ¡дейно-эмютовну наеичекость' е насамперед феноменом "духу", то менталлет у так!й гй м!р1 виступае як явзде та необ-х!днкя спос!б юнування живо*, кровно влито! з предметно-практично» "плоттю" (I,-звичайно, одухотворено») лздсько! "дуй!", У той хе час 1 менталлет 1 свлогляд е елементамл внутрлшього свлу особистост!, способами засвоення не» д1йност1, формами життево! ор1ентаци, .

!нтерсуб'ектний у свокй сут1 св!т менталлету уевиом-люючись 1 рац!онал!зуючись лише виб1рково, " "плямами", зв'язуе високорац!ояал1еован! форми св!домоет! (науку,

ф1Л0С0ф!Ю, П0Л1ТИКУ, !Де0Л0Г1Ю, реЛЛИО ТОЩО) 31 СВ1Т0М несв!домих структур, з неуевгдомленямя культурными кодами,

- 13 -

визначаючи цим образ щдоеного життя лндини.

Природне Я культурне, рацюнальне Я емоц1йне, св1доме й ' несв1доме, !вдив!дуальне й громадськэ вс! щ опозяци - "яе-¡.окрещуються" на р1вн1 >.:ентап1тету, , розчинтачись в його структурах.

Анализ структури ментал!тету дае нам змогу розукити його як багатор1вневе й багатогранне утворення, елементами якого е.; ро'зумпшя, шгуишя, ментальна ев!дом!сть 1 мен-тальн! структури..

Ментальна св!дс>.нсть - це глнбинний р!веиь 1ндив1дуаль-ког св1доюст1, яка виступае уш версальною шдставою засто-сування усякого знания про сз!т в Д1йсност1, .умозою, при як!й ладське знания виявляе' свое слравкне значения для лсття, одеркуе онтолопчш характеристики. '

. Ыенталып структури як елемелт несв1докого гадають го-ловнкй тон св!тов1Дчуття та 'емоцШюго забарзленяя сз!до-мост ь Через св!й 1Нтимю-особистий характер вони впетупаоть : як безпосередня яиттева рэальшеть, ¡сотру »айда не мохтапо визначити та висловити в рацюнальних, остаточних поняттях.

1нту!щя в структур! ментал!тету е моментом зв'язку кесв!домо1 та ментально! св!доиост!, переходу першого в друге. Бона нест!льки надае змсту Т1Й чи зпппй структур!, скишки В!дбирае для наступно! репрезентащ I у свдакост!.

Розум!ння в структур! менталитету е насамлеред онто-лопчним, а не гнос4оло1Ччнкм визначенняк суб'екта. Ро-зутння - це эавжди певне св1?ороэушння, яке утворте >лттево-сенеов! ор!ентири буття та практични Д1

Таким чином, менталитет ссобистост! як еле мент И

е

ВНУТР1ШНЬ0Г0 СВ1ТУ ТОЧШЕЭ як ядро цього СВ1ТУ утворюе

- и -

с-щяшван!.сть:Д1й, основк! мотиви та кастанови поведают, як1 Еизначахдь и (особистост!) здатшсть бути самобутньою й В1ДМ1кною б р^зномангтних • 1 ы1нливих ляттевих ситуащях, тобто утворюють стиль згагтя. дано'й особистост!, тим самим вкзначажчи ментал!тет як явике за характером сво!м сошальне.

Анализ менталитету як социального явища прив!в нас до кес.бх!днсет! розглянути кокструкцп "сошаяьний характер" 1 "нашональнлй менталитет".

»

Лоняттй "сотальний характер" достатньо широко досл!джу-аахося як в заруб 1'жн1й, так ! в В1тчизкян1й гумап!таристиц!. о1'1дко з В. А. Осиловою, основний тип особистост! або соц1аяь-ккй характер в1дбивае "комплекс рис, тилових для б1льшст! 5ндкрлд1В, даного -остального щлого". В^н здатний "найкра-цлм чином Е»1-фаз;кк 1сто?н1- щиноси дано! культури",' оскдль-. ки "найкраще 1нтегруе основн! 1кститу!ги даного сусшльства, 1 в дьому розум;кн1 тотокний нашопальному характеров!". >

Даний погляд вккликае заперечення. * Сощальяий характер - 1стотняй, але не - кайглибшлй компонент особистост!. В! к вссередяуе в соб1 далеко ке' ус! цишост! культури ! слугуе лике' одн!ею з умов Л 1нтеграцп, Ее ризиковашшим е'тверд-жекня про лотожтсть остального характеру г нащональним. Серед представнкк!в будь-яко! наци вшовино до и сошаль ко-культурно! диферекщаци ми зустршемось з безл1ччю со-Шальких факгор!в, , але дивно було б вваяати, що одн1й нацп йрктаканне детдька Яацюнальних характер!в.

В яком7 й сшвв!днопенн! перебу-вае сощальний характер 8 ыектал1тетои сощуху, яаци. • Виходячи а визначення мен-тал!тету наци як гдибикного р!вня колективко! св!домост1, Гвклвчаючи ! ке<шдош,струкрури як. шдстави сощально! та

хндкв i дуально: дкнам!ки, сог^альнкя характер вг.стуаа-s В1д5кт-тям ще! шдстави, умовою або способом ñoro реал!зац!2.

I ягацо ментал1тет особистост! е роз'едкуючш фактором, видбиваючи внутр1Ш!й, самобутньй cbít 1ндиа!дуалькост!, то ментал1тет наци е чияником об'еднуючим, таким, цаг .нои-

ЛИВЮТЬ ОСОбИСТОСТ! BÍДЧУТЛ СВОЮ ПрйЧеТНХСТЬ ДО SXOÍCb

стльност! людей, певно'з нацп.

1 ДРУГхй глав). дпсертащйноз роботи "£актори становления та розвитку менталитету особистост! в национальной культур!" проводиться посл!довний i грунтовкий ачалзз ссщ альнл:с факторов, культурних i психолог i чжга механззшз, ср гздзграигь на думку автора, виргдальну роль у лроцес! становления та розвитку менталитету особистостi. Самовизкзчення особистост! в людському cbíti е д)алекгачш'.м -процесо!л и входкення, вростання в хиттеву реальнзсть i разом з тим персон1ф!кгц!ю^ видскремлення в н!й. Тому влровадкання 1ндив!да в предметне i людське оточення повинно мати за головну мету таку адап-тащю, яка призводпть до- здобуття, а не до втрати "самост!", до становления власного "Я". "Особисте" народиться в прочее! етттеприяття, а ке в!дречення.в1д'"самост!". Зз!дся i caMocBiflo.MiCTb особистост1 повинна черяати св1й а;лет не míos з констатаан ознак власно! в1дшност1 шд усього отсчур-чого, ск!льки з упод1бнення його eoói, з 31дкапеккя до суоз-го й сущим, як соб1 под1бккм, :тобто з родогого, 'сдшосупщого зв'язку. -■■.'■„;.,-•:

В акт! самовизначення> 1ндиз1дуалый дэдо. я'к загадьне .»'■ такз формальна особливють рефлекеп,- цэ породгуе ¡нднгмду-альну caMccBifiOMiOTb. - - •'-.,■"' : ;

Чи стане в доноси ^кдив!дуальна лздським - зхз'

-.4.6 •

конкрегне запйгання, яке вир1шуетьсяч1фст.тип,и]и лиття, котра вияБЛяе перед ус!м сусшльством справжню м!ру людського, що полягае у в чинках та.'д!ях колотого !ндив!да.

Таким чином, "святая святих" 1ндив!да його власне "Я", його шктал!тет, ар здаеться спочатку згустком в!дм1тних вяастивостей, чисто! самобутност! та оригинальност!, в реальному зхитт* шдлягае шдовнячню, отстожненню, як якась вим!рю-

вана величина людського/ Це не насилля над неповторностю осо-

»

бкстост!, а в!дбиття того реального факту, ер вона здатна утверджувати та реал!зовувати свою сачобутшсть лише в наяв-них у сустльств! формах людсько! життед!яльност!.

Тут особист!сть в!дразу ж стае одним з сп!вучасник1в деяко! сл!льнох справи, знатною виконати и б1льш-менш усп1шно, пор!вняно а. !шшии. Тим самим 1 самобутшсть ,осо-бистост! практично утвердкуеться лише як особлива перевага у вир!шенн! загальних лвдських завдань незапежно:в!д того, як усе це уявляеться особистсст! в I! еарбзум1нн!.

Таким чином, загалыга структура ¡киттед!яльност! лвдсько-го сусшльства та людського свиу, заснована на в!дношеши аагального (вагально людського)( особливого (соц!ально-1сто-' ричного) та единичного (1идив1дуального й особистого), зна-ходить своерше В1 дбиття в актах 1 процесах са\ювизначення та самосв!домоет1 особистост!, ъ будуванн! м1Крокосма п духовного св!ту. СБоер!дн!сть ця м!с*иться в тому, шр весь прост!р, який лзготь м!к загальиолюдським ! особистим, !ндив1д проходить на празстиш 1 у власм!й св1домост!, так би ■ швити, ."В1Д себе", як суб'ект, якоцу належать об'ективн1 р!вн1 будуваннй свиу перетворити в р!вн! власно! суб'ектив-ко1 Еизначеност!. 1ндив!д е лвдино» об'екпшю й первюно,

тоото, за походженням, i наделять да роду людей, одиак вш

мае стати людиною також суб'ективно, "для себе", в активних

формах жнттед!яльност! та самоев!домоетi. Нале;япсть !ндив1-

да до роду повинна обернутися суб'ективною налезал етю роду

до i ндив 1 да. 1иакк9 какучн, родовому налетать стати 1ндив1-

дуалыгим адобутком, up ршюзначно суб'ектлвному розвитку

1ндивiда в людину. Останне означав саморозвиток i утворюе

етапи фено1.;енолрГ1чь'ого ряду становления !ндив¡дуэльноi са-

\

|<осв1Доиост1, .if компонент IB та опорних точок. По сут! це творения внутрнунього св1ту ocoChctocti.

Менталитет особистосп як елэмеит и BHyrpiшнього свиу створюеться середовищем, формуеться з проце-ci , сшлкувашш, ТЕорешш та иших. biwib д!Яльност1 п!д впливом р^зномаштних соц!злышх (JaitTopiE, серед яких на.'Ш були видъченк родин-иий,. культурний, юторичиий i географ!чпиЯ або дадде&фгняй, 1 за участи культурник t психолог!чшк лэхашэшв. Серед психолог 1чних механ!зм1в ш еид1лили погреби, ситуацш ¡'хньо-го задоволенкя та диепогицн, як! 'вгосонуоть роль балаясувчих елеь:ент1в. Культурными мехашзмош оакршлешш траднщ йного дос31ду та спадку е культурн! сенс» - та культурн! очевидности

Культурн! сенси е сгрукгурнлмн компонента!.:;! ментально! св!домоет 1 особистост!. Вони такой з1дкркваш> сз!т у план! його розуиюст! та усв1домленсст!, шттехю! эначущост! для перспектив iндивiдуального розвитку людшш. .

■Симеол1чний зм!ст Ь!внтал1тету сеобпстост1 дозволяе !й св!дош ставитись до культурн в ц1лс1г/, до п «гнулого Л су-часного. Символ 1 ка н!би спресовуе хеттево-значущ для ECiei

о

культурно! спиьсност! поди, ¡да шли теце в шнулсиу, зле

- IB -

акт/алый для сучаскосг!, значущ для ycix i кожного.

Очевидности .культури,. во е звичайними умовами життед1ядь нос?! кожного 1ндив1да, характеризуются певною самодашстю, з приводу KKOi у представнимв культури не виникае потреби в рефлекс!I. Вони складаготь базис культурно! д1ялъност1 в самих р!зких формах ! видах: у мов!, б звичаях, ритуалах, в , ощнках, в практиц! сшлкуваяня. Духовно-практичний синтез

очевидкостей гдШснюеться в менталитет! особистост!, тому в -

»

cBoift 0a.s.50CBiдомоетi occ6i:cTicTb у таглй же Mipi ввичайио вюжчаеться в • культурний досв!д, як i. в своему бутт!, точниге, гаталькоярийнйт! умови життедзялыюст! охоллвються в ментальшй св!домост1 особистост! як ус^домлеш та значущ ор!ентирк в CBiTi.

Налемцсть до cBiTy як до загально! спеллдак багатьох ПОКСШНЬ Пр6ДК!В,' ЯК Ц!Л!СНОЙ "ойкуыэнл" актуального буття визначае змдет менталлету особистост1, оск!лькя вавдяки не-розривному вв'язку з! своею EaTbKiBigiHOH, si'своею наглею, ссоб1;ст!сть завжди прилучено до Eciei "ойкумеки" народного гзггтя та и культури, до юторичного шнулого, сучасного та «айбутнього Еатьк!ввдк;1, до гагального сенсу народного жнття та до долей свое! Влчизни.

В трет!й главi - "1!ента;атет в д!ахрсн!1 та синхрон! V - данкй д!ахрон!чний i синхрошчний анал!а менталлету як феномена культури, котрий. дозволив врозунлти оргашчний зв'язок типу ментал!Тету особистост! з типом культури, Tie! ЧИ 1HEOI епохи i В К!НДеВОМУ Л1ДСу).{Ку, з типом сусшль-но-економ_!Чйо! формацп, вр станоЕИТЬ, матер!ально-практичний базис сусшльсгва. ,

Як форыуеться те, що явдяе собов ментатет з Ties чи

SHinoi епохи? Очевидно, для того, арб зрозушти хиття, пд-ведтку, тип мислення та культуру людей мкнулих епох, ва;.см-zo було спробувати виновкти притаманн! in уявденяя. та щнность Треба внябиги "звички св1домостГ' mix . людей, cnoci6 оцьчки.. ними д1йсност1, особливооп Сачекня ними cbitv, тсбто Есе те, ш становить поняття "менталитет".

Для Bi^noBi^t на зазначеш запитання нам погр1бко штп гляхсм4виязлення оснозних ундверсальних категор!й культури, без яких соиа не мозаава й якими вояа пройнята в ycix cbojx тзоршяях. Це одночасно 1 вкзначальн! категори лмдсько! ев! домсси.' вдеться про raKie поняття га'Форш сярийняття д1йскость язе "час", "простер", "амшГ, "причина", "доля", "число", етавлекяя чугтевего до надчуттевого, в!дноиення частил до щлого тс^о. ц1 ушверсальн! поняття в кожпй г.ъ'7.за?п ломя собоо, утворшчи свого роду "модель сэмгу" г-сл ;.:еигг„';г-:;!сть - тг шреау координат, за дояошгоп якок спрпЛг.'гулть д1йск!сть.-1 будують картину свату, иа-явну в 1хшв СВ1ДОШСТ1.- • •

Даяг категори лередукть 1доям 1 сштоглядов!, ЯК1 фор-муклься у СУСПЫЬСГВ! ЧЛ його групп, 1 тому, ЯКИМИ б р13ЛИМЙ не були здеолопя та пэреконання цих 1ндив1д13 та груя, у ослов i ix кожа энайти ун1персальн1 для всього сусгильства обов'язков! поняття та уявлення, без яких е яемоетшвоа лобу-дова «одних ¿лей, теорнч, фяоеофгыазх, естетечних, полнич---них чи ред^гюзних концептй i систем.

При визначенш повед1якя л'ндившз 1 сошальних труп, даш категори е в!д5кття» реального, стаалення людини до cBi'ry. Спевдфи-з розум!ння цього стазлеккя -- парадигма, яка

з

впливае на тип засвоення лодияоп CBi?y та в1дблваеться у

В1ДТЮВ1ДН0МУ ТИП! культури.

В робот! досл!джуються парадигми, -иритаманш двом куль-турним репонам: Заходу та Сходу - парадигма: д!яльн!сть, ■ домзнанта - активн!сть та парадта - недзялыпсть, домзнан-та - споглядання. Щ свзтоглядн! детермшанти вшграють роль ориентирзв, стосуоться свзту, ! в нанрямку яких в!дбу-ваеться творения ментал1тету епохи.

. У висяовках шдбиваються основн! Л1дсумки досл!дження, як; шжуть бути використан! для подальш! розробки проблем, що розглядаються ь дисертацп.-

Основн 1 здез та положения дисертацп вккладено у публ!кад!ях:

1. Духовное возроздение - основа нравственного самосознания личности //Культура и зтно-этика Мгадународ-нал научно-теоретическая конференция: /1-2 июня 1994/ йн-т философии НАН Украины, выпуск 4; !'Этносы и живая мораль обЕрства",1 с. 24-26, Киев. '

2. Исследование менталитета: личность и национальная культура //Философия. Шнталитет. Образование: Ште-риалы международной научно-теоретической колф. /1214 оет. 1994/. - Одесса. - С. 34-36.

3. Ьйнталятет и мировоззрение - формы язкшенкой ориентации личности //Там я». - С. 76-80.

4. Менталитет личности в общественно-историческом процессе //Современная кризис общества и пути его преодоления: &£атериаш международной науч. -теорэтнч. конф. /27-28 апреля 1995/. - Запорожье. - С. 20-22.

ЛПЮТАЦИЯ.

Поплавская Татьяна Николаевна. Генезис менталитета личности в .национальной культуре.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата .философских наук по специальности 09- 00. 03 - социальная философия. Южно-Украинский государственный педагогический университет им. К. д! Ушинского, - Одесса, 1996.

В диссертации раскрывается сущность понятия "менталитет личности", его соотношение со смежными понятиями и место в системе философских знаний.

Анализ данного понятия осуществлен в трех аспектах: как собственно философское понятие, как социальное явление и как феномен национальной культуры. •

,В работе показывается, что становление менталитета личности является предпосылкой развития и становления целостного внутреннего мира сшэй личности, залогом ее жизнеспособности и яиэнедеятельности.

>

АКГОГАТЩ1

Poplavskaya Tatiàna Nikolaevna. Genesis of mentality of a personality within national culture.

Dissertation for application for the scientific degree of the bachelor of the philosofical sciences on speciality 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history. ■ South •Ukrainian pedagogical university. - Odessa, 1906.

Essence of the concept "mentality of a personality", its correlation with ourlapping concepts and its place in philosophical knowledge system-are being revealed within the dissertation.

Analysis of the given concept has been realised in three aspects, аз% philosiphical concept ; itself, as social phenomenon and as phenomenon of national culture.

It is shown in the dissertation that the formation of the personality's mentality is the basis of the formation and development of the.inner life of the personality itself, it is also warranty of the personality's originality and its vital activity and viability, , '

клйчов! слова: ментал1тет особистостl, ментальна cbîдочисть, менталып структур«, менталиет наци.

Шдписано до друку 03.06.1996 ' Формат 60x64/16. Пап1р гааетний, Друк офсетний. 1,28 ум.друк.арк., 1,38 обл.-вид.арк Тираж 100 прим. Заыовлення Vt/JS

Одеський цеожавний пол1техн1чний ун!верситет. 270044, Одеса, пр.Шевченка,!.

(