автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Градуальные особенности существительных состояния(на материале русского языка)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Градуальные особенности существительных состояния(на материале русского языка)"

РГ 5 ОД .

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

2 2 МАИ ЙЗЬ .

На правах рукопису Федотова Світлана Олександрівна

ГРАДУАЛЬНА ОСОБЛИВОСТІ ІМЕННИКІВ СТАНУ

(на матеріалі російської мови)

Спеціальність: 10.02.01 — російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Харків — 1995

іясертація є рукописом.

.Дисертація виконана в Харківському держанному педагогічному університеті їм. Г.С.Сковороди.

Науковий керівник:

- кандидат філологічних каун,

доцент ГЪлепеРченхо /«смяла Школа! вна

Сфіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор Сукаленко Нонна Іванівна

- кандидат філологічних наук, доцент Виноградова Інна Федорівна

ГЬовідна установа - Донецький державний університет

Захист відбудеться 1995 року о Ґ2,0 О год,

ка засіданні спеціалізованої вчано? ради К 1/53.об. 06 у Харківському деркав ноиу університеті за адресов:

ЗІС077, м. Харків, пл. СЬободв, 4, ауд. Л~£~^

З дисертацією можна аанайокитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського державного університету.

«

Автореферат розіслано ** 1905 роху.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ~£ Шірокорац Є.Х.

з

Реферована дисертація присвячена дослідженню градуальних особливостей слів, які належать до однієї лексико-семантичної групи /ЛСГ/.

Актуальність теми обумовлена, по-пер’ле, широким розповсюдження!.: градації у мові, по-друге, недостатньою вивченістю цього явися, по-третє, необхідністю еивчєння градації для розробки більз загальної проблеми семантики мовних одиниць, для еиявлєння закономірностей градуальності, спільних для есіх мовних одиниць і специфічних для окремих їх типів і груп.

Предмет дослідження реферованої дисертації - градувльні особливості іменників, які належать до ЛСГ стану.

Вибір об’єктом дослідження ЛСГ іменників стану обумовлено такими причинами. По-перше, іменники зі значенням стану вке не раз були об’єктом наукового аналізу, але їх градуадьні особливості се не досліджені. Вченими розглядалися питання класифікації іменників стану, їх системних зв’язків і віднопень, компонентний склад їх значення, інші питання - але не специфіка їх градації. Проте градуальні ознаки є суттєвими в їх значенні, а часто й такими, со визначають специфіку слів як знаків мови. По-друге, дослідження семантики іменників стану у будь-якоцу аспекті не може розглядатися як достатньо повне без з’ясування специфіки їх градації.

Метою реферованої роботи є комплексний аналіз градуальних особливостей іменників стаїф. , .

Для досягнення' зазначеної мети в роботі ставляться і вирішуються такі завдання:

І. Дослідити логічну структуру ЛСГ іменників стану і розглянути градуальну здатність сліб із врахуванням їх місця у логічній структурі.

2. Виявити граду ал ьні ознаки іменників стану і типи градуальних паради™.

3. Встановити типи шкал, які відображають градацій іменників. -

4. Дослідити градуальні особливості іменників стану у дериваційному аспекті. ■ ' ’

5. Розглянути градуальні особливості ікенгЯіків стацу у динаміці: у процесі семантичного розвитку іменників і їх функціонування.

Рішення поставлених завдань базується на динамічно^ підході до аналізу проблем: об’єкт досліджується не тільки у статиці, але і в динаміці, в його мссному і мовленнєвому розвитку. У процесі дослідження використовується метод компонентного аналізу, метод класифікації, описовий і дистрибутивний методи.

НаукоЕа новизна роботи визначається такими результатами:

1. Представлена багаторівнева структура /логічна і семасіологічна/ іменників зі значенням стану.

2. Доведена абсолютна градуальна здатність іменників стану.

3. Виявлені градуальні ознаки іменників стану і показана за-лєеність ознак еід місця іменника у логічній структурі групи.

4. Створена типологія градуальних парадигм, які Еластиві ІСГ іменників стану.

5. Розроблена класифікація градуальних шкал на підставі врахували градуальних ознак і типів парадигм іменників стану.

/ _______________________________________

6. Виявлена роль градуальної семи у формуванні значєннь імен-

ників стану і показана залеяність її статусу у семантиці деривата від типу і особливостей мотивапії. . .

7. Виявлені специфічні типи метонімічною і метафоричного переносів,які властиві тільки ДСГ іменників стану.

а. Показана роль градуальної семи у процесі семантичного развит-

ку іменників стаю/.

9. Виявлені закономірності актуального варіювання градуальних ознак сліз у тексті.

Теоретичне і практичне значення роботи визначається тим, шо е ній на прикладі однієї ЛСГ детально розглядаються градуальні особливості значень слів. Результати дослідження сприяють подальшій розробці теоретичних проблем лексичної семантики.

Практичне застосування матеріалів й положень дисертації досить широке: довідкова і навчальна лексикографія, методика викладання російської МОВИ, ВузІЕСЬКІ курси сучасної російської мови

і загального мовознавства, спецкурси і спепсемінари по вивченню лексичної семантики. Дослідження градуальних особливостей іменників стану у процесі функціонування допоможе глибше вивчити мокли-вості слова, як зображального засобу мови.

Матеріалом для дослідження є дані тлумачних словників російської мови і авторська картотека, яка налічує біля п’яти тисяч прикладів використання досліджуваних іменників у ТЕорах художньої літератури і публіцистики.

Апробація роботи. Сснобні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на секторі мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, на наукових конференціях у Х^ПУ ім. Г.С. Сковороди, Кіровоградському державно^ пе-дагогічноі.у інституті ім. Ь.К.Бинниченка. За темою дисертації є три публікації.

Положення, які виносяться на захист: .

І. Логічна та семасиологічна структури лексико-се-монтичної групи іменників стану, на осноеі яких були виділені граду альні парадигми /91 парадигма/.

б

2. імєнниіш стану володіють абсолютною градуальнсю здатні ста.

3. Градуальнюс; ознаками іменників стану є такі ознака:

І/ параметричні /"вік", "температура"/*

2/ кількісні /"кількість"/; .

З/ якісно-кількісні /"інтенсивність"/;

4/ якісно-оцінні /"оцінка"/;

Б/ якісні /"протилежність", "черговість"/

4. Градуальні ознаки іменників стану відповідають таким типам шкал:

І. Бінарна шкала. •

1.1. Сішетрична відкрита шкала.

1.2. Асиметрична шкала»

1.2.1. Асташтрична закрита шкала.

1.2.2. Асиметрична відкрита шкала.

2. Небінарна шкала.

' 3. Циклічна шкала.

5. Градуальні особливості похідних іменників стану /механізм появлення градуальних сем у структурі значення і їх статус/ обумовлені дериваційними зв’язками і типом мотивації.

• 6. При семантичному розвитку іменників стану грацуальна сема

може зберігатися у похідному значенні без змін, переміщатися на периферію, змінюватися за якісте, втрачатися, розщіплюватися.

7. У процесі функціонування іменників стану відбувається актуальне варіювання градуальних ознак, яке експлікується такими індикаторами: І/ індикаторами ступеня; 2/ індикаторами оцінки;

З/ індикаторами часу.

в. Індикатори ступеня і оцінки можуть бути експресивними і не-ахспресявними, індикатори часу - тільки неекспресивними. Серед

індикаторів ступеня розрізняються істинні та неістинні. Неістин-ні індикатори не експлікують ступінь градуальної ознаки, а використовуються для' його посилення.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох глаз, загальних висновків, списку використаної літератури, списку словників.

У рступі обгрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність

1 новизна, визначаються мета і завдання дослідження, його матеріал, предмет і об’єкт, теоретичне і практичне значення роботи, формулюються основні положення, що виносяться до захисту.

Пертпа глава "Градуальні особливості іменників стану у парадиг— матийі" - присвячена аналізу градуальної здатності іменників стану.

Досліджується логічна і семасислогічна структури ЛСГ іменників стану, на основі яких формуються градуальні парадигмі, визначаються типи градуальних ознак і на підставі врахування типу парадигми і типу градуальної ознаки розробляється типологія градуальних шкал. '

Яви'це лексико-семантичної градації базується на існуванні особливого типу семантичних ознак. Градуальна ознака - це одна із семантичних ознак значення або семантичний конкретизатор ознаки.^

У словниках зафіксовано загальновживане розуміння градації:

” Градация. Последовательность, постепенность в расположении чего-

2

либо, при переходе от одного к другому".

і

Нейгал ЕЛ’. Градация в лексической семантике. - Куйбышев: Изд-во Куйбыгевсксго гос. пед. ин-та, 1990. - 95 с.

2 ^

Ожегов С.II. Словарь русского языка. - Изд. 15-е испр-е. - М.: Рус. яз., 1934. - 797 с.

" Градация. Постепенность; постепенный переход с усилением или ослаблением величины, силы, значения".* . -

У лінгвістині в самому загальному вигляді під градацією розу. . . . 2 ' міється упорядкування у відповідності з деякою шкалою. '

Наведені визначення / словникове і лінгвістичне/ відрізняються.

У реферованій роботі дослідження проблеми ведеться на основі лінгвістичного визначення граданії. Градапія розглядається як можливість до зміни / послідовної, поступової або стрибкоподібної/. Особливості градапії можуть бути відображені на шкалі. Шкала - це певна послідовність числових значень.^

На думку О.й. Еейгал, важливими характеристика™ шкали є її

недискретність /континуальність/ і можливість р;тсу по шкалі у

4

двох напрямах: наростання та спадання.

У роботі доведено, що тип пгаяи належить від характеру градації. Поступовій, послідовній чміні відповідай нєдискретна гкала; при стрибкоподібній зміні стану шкала виявляються дискретною. Такий

І

Словарь современного русского литературного языка. Б 17-ти томах. - М.-Л., I948-1965.

2 іЬ&рСП. &>. іС С2 С./1 dn.ti.c-J

^ссе/’'оее- - /294. - -С*гг£. Ж.-лг 2-.

3 '

Берка К. Измерения. Понятия, теории, проблеми. - «1.: Прогресс,

1987. - 318 с.

4 1 -* П

Шейгал З.И. Градация в лексической семантике. - Куйбышев: Плд-во Куйбыш гос. пед. ин-та, 1990. - 95 с.

підхід дозволяє представити градуальну ознаку, як ознаку, що здатна змінюватися. .

У результаті аналізу 331 семеми іменників стану / дослідження гедгться на рінні ЛСВ / виділено 39 макропарадигм, які склали логічну структуру ЛСГ. Назвемо деякі з них.

, що означають стан людини.

1.1. Іменники, що означають психічний стан.

1.1.1. Іменники, що означають природний психічний стан.

І. І. І. І. Психічний стан, який пов’язаний з проявом емопій.

І. І. І. 2. Психічний стан, який пов’язаний з вольовою діяль-

ністю.

І. І. І. 3. Психічний стан, який пов’язаний з пізнавальною діяльністю. •

Т.І. 2. Іменники, що означають неприродний психічний стан.

І. 2. Іменники, що означають фізичний стан.

І. 3. Іменники, що означають фізіологічний стан.

1. 4. Іменники, що означають соціальний стан.

2. Іменники, що означають стан предмета.

2.1. Технічний стан.

2. 2. Фізичний стан.

3. Іменники, що означають стан непредметної суйстаниії.

3. І. Іменники, що означають стан груп людей.

3. 2. Іменники, що означають стан навколипяього середовища. . '

3. 2. І. Іменники, що означають стан, пов’язаний з розміщенням предметів у навколишньому просторі.

Аналіз виділених парадигм показав абсолютну градуальну здатність іменників стану - усі одиниці вказаної ЛСГ розподілилися за граду,'ільними парадигмами - всього 9і парадигма.

Дослідження дозволило виділити такі типи парадигм іменників .стш:у.

І. Бінарні - небінарні парадигми.

- Бінарні парадигми /всього 25 парадигм/ розпадаються на дві мікроподгрупи за ознакою " протилежність семантичного конкретна ато ра значень слів", наприклад, парадигма "стан, що пов’язаний зі збереженням / незбереженням нерухомого положення" /ПОКОЙ, ДВішЕНИЕ/.

- Небінарні парацигми|б4 парадигми|не рсзпадаютьсн на дві мікропідгрупи за ознакою " протилежність семантичного конкрети-затора значень слів", наприклад, парадигма "емоційний стан з контекстною оцінкою" / УДОВлЬНі'ІЕ, ІиЗУниіЬКІйЕ, Сііі^ХіііііШіЕ/.

У число бінарних угрупувань входять 3 парадигми, які не ускладнені ступінчатою градацією, наприклад, парадигма "стан, який пов'язаний із збереженням / незбереженням тілом нерухомого положення" / ііСКСй, ДШлЕНМй/ і 24 парадигми, які ускладнені ступін-чатою градацією ознаки "стан".

Парадигми із ступі нчатою градацією розділилися на симетричні та асиметричні парадигми.

Симетричні парадигми розпадаються на дві мікропідгрупи, які здатні до подальшої градації стану, наприклад, парадигма " стан, що пов’язаний із впливом громадської думки" / ЛСЛіУ-ііМіиСіЬ, ИЗ-ЕЕСНОСЛЬ, ЗНАШМОСГЬ, иГОСлАКиЕКНОСТЬ, ШХМКРШ, ШІЇЗЇШСІ-НОСІЬ, ИЗВЕСТНОСТЬ/. ■

Асиметричні парадигми /9 парадигм розпадаються на дві мікропідгрупи , з яких тільки одна здатна до подальшої градації ознаки "стан", наприклад, парадигма "стан, що пов’язаний з розміщенням предметів у навколишньому просторі" /ііСРДдОК, ЕЕСиСРРДСЬ.,

ЕЕЗАЛАЕЕРІШіА, КАВАРДАК, ЕРАЛАііі, ХАОС/.

Ьебінарні парадигми /їх налічується 64/ можна розділити на парадигми-сері ї і парадипш-циклн.

Парад'игми-серії включають багатокомпонентні серії /42. парадигми/ та однокомпонентні /20 парадигм/.

Багатокомпонентні серії - це синонімічні ряди, наприклад, "емоційний стан з контекстною оцінкою* / УДИВЛЕНИЕ, ИЗУМЛЕНИЕ, СІІЕлОМЛЕНИЕ/.

Однокомпонентні парадигаи включають до свого складу одне слово, наприклад, парадигма "стан, що пов’язаний з відчуттям холоду, яке супроводжується тремтінням" / ОЗНОБ/.

Гіаредигаи-цикли включають до свого складу лексичні одиниці, які означають стани, які циклічно настають один за одним у строгому порядку, наприклад, парадигма "стан, що пов’язаний з обертанням Землі навколо Сонця" /ЗИМА, БЕСЬА, ./.£10, ОСЕНЬ/. •

Як показало дослідження, у різних парадигмах градуювання здійснюється за різними грацуальними ознаками, а ю за одною.

У семантичній структурі іменників стану виявляється п’ять типів градуальних ознак: І. параметричні /"вік", "температура"/.

2. Кількісні /"кількість"/. 3. Якісно-кількісні /"інтенсивність"/.

4. Якісно-оцінні /"оцінка"/. 5. Якісні /"черговість настання стану", "протилежність якості стану"/.

Градація іменників стану відповідає певним типам шкал, йот градуально! шкали визначається двома факторами:

І/ типом і якісним складом градуальної парадигми;

2/ типом градуальної-ознаки.

І'іж типом парадигми і типом градуальної шкали встановлюється залежність. Ьінарні парадигми відповідають бінарним шкалам;

небінарні парадигми відповідають небінарний шкалам; симетричні парадигми - симетричним шкалам; асиметричні парадигми - асиметричним шкалам, циклічні парадигми - циклічним шкалам, синятком є одна бінарна парадигма "віковий стан людини" / младенчество, детство, отрочество, юность, молодость, зрелость, старость, престарелость/, вона знаходить відображення на небінарні й шкалі, полюси якоТ вербально не виражені.

Градацію іменників стану відображають такі типи шкал:

І. Бінарна симетрична відкрита шкала.

Бінарна шкала — шкала, крайні точки якої співвідносяться з антонімічними поняттями.

йшетрична шкала - пряма лінія, яка розміняється по обидва боки від точки відліку. На шкалі відображається зміна ознаки "стан" за градуальною ознакою у напрямі від точки відліку "о" до полюсів *х", "у" і у зворотньому напрямі від полюсіЕ "х" і "у" до точки відліку. Обидва полюси відкритої шкали "х" і "у" -є безиеннюи, тобто не мають межі на наростання ступеня градуально!' ознаки. Точка відліку, полюс "о", вербально не виражена і являє собою посередню кількісну якість "не х, не у".

Парадигма "стан, що пов’язаний з наявні сто / відсутні сто побічних звуків" /ТИШіА, ЇЙйЬ, СіІЬКОЙСТВИь, ЬЕЗМ^лЗИЬ, іШ'., ЇУ.У

Градуальна ознака "інтенсивність".

лМшення Сімен* Мімшенил СГ^

■ _ "С-- OSHU.Hn

_ -уииіино. п ('ЦП

-е-<-------&------©——------------©-------О-------------^

X* зоїишье нл*,неу ч'7

СЛОІ&йСЇ&ие

зменшення~а$пенлсзтлпеншеннк сїу/г&аовлаєч

2. Бінарне асиметрична закрита шкала.

Асиметрична шкала - це пряма лінія, яка розміщується по

один бік від точки відліку "о". Закрита шкала має два граничні полюси: "о" - точка відліку і "х". ІЬлюс "х" має певне обме-

ження на наростання ступеня градуально! ознаки.

Градуальна парадигма "віковий стан лцдини" / ММДЕНЧЕСТЮ, ’ДІЛСІЮ, ОіРСЧЬСІЮ, іЛіССІЬ, МО^Д^СІЬ, ЗЇЕ^О&Ь, СІАРОСіЬ, ПгЕ-СІАРЕ.іССіЬ/. Градуальна ознака "вік". Зміна стану на градуальній ішкалі названої парадигми здійснюється тільки у напрямку від точки відліку "о" до гргничного полюсу "х". іочка відліку "о" і полос "х" цієї шкали вербально не виражені, тому що у парадипгі відсутні слова, які означають співвідносний віковий стан.

ьспацгсп -^°СП е7а'«Л ЛДта^ЛОСЛ

V . • і_______:____)--------^-------і—--------г-„

Г-ОНССХІ

о х

лсшьшенни стулена. оЗНО-Є-Ц

«

Полюс "х” має межу на зростання ступеня ознаки "вік".

-о. Небінарна шкала - шкала, крайні точки якої співвідносяться з синонімічними поняттями.

Парадигма "стан напливу душевних сил" / УВЛЕЧьНИЕ, УіШСЧЕН-пССТЬ, ЮОдУІІЕй^іЬлЕ, і^ОХЬІВШЗЕ, ЛОДЬьій, ЭКС1АЗ/ Градуальна ознака "інтенсивність".

^ цметче &ДСХНОИЄНЧЄ хн

1-------ф--------<_0------!--------1_©------!_0-----1----^

у&Р&енноеть воодушеаленс/е /по#

о

х

Полюс "о" - вербально не виражений і являє собою абсолютний нуль. Полюс "х" - відкритий полюс» тому що не має межі на зростання ознаки "інтенсивність". На представленій шкалі зміна стану за ознакою "інтенсивність" може іти у двох протилежних напрямах: 0<£—fX.

// Шклічна шкала - коло з виборчою точкою відліку.

Парадигма "стан, що пов’язаний з обертанням Землі навколо Син- • ця" /ЗИМА, ВЕСНА, лЕЮ, СШіЬ/; градуальна ознака "черговість настання стану". г

зима, ■

осень

. лете '

Зміна стану за ознакою "черговість настання стану" здійснюється за годинниковою стрілкою.

У другій главі - "Роль дериваційних зв’язків у формуванні градуальних особливостей іменників стану* з’ясовуються' типи, статус градуальних сем у похідному і непохідному значеннях; досліджуються причини і механізм формування градуальної здатності похідних слів у залежності від дериваційних особливостей мСЬ.

Дослідження дериваційних відношень похідних іменників стану дозволило виявити дериваційну обумовленість- градуальних особливостей слів, що аналізуються. У системі іменників стану відиічвються такі типи мотивації: І/ міжслівна, 2/ внутріелівна,

З/ двоїста мотивація і її різноЕВД - 4/ локалізація двох типів иотиваціт /міжсяівна і внутрісдівна/.

Причини появи грацуальних сен, їх статус у семантиці сліз залежать віл характеру дериваційних процесів, від типу мотивації, від ступеня ідіоматичності гтри міжслівній мотивації, від типу переносу пря внутр» елі вні й мотивації.

• Поява градуально! семи у похідних значеннях іменників стану може бути обумовлена такими факторами: І/ словотворчими фор-.маятагш; 2/ міграцією сем з мотивуючого значення у похідне.

І. ПОРАНОК

НЄПОРЯАО<

/юуисенсі,' стан

2Діуй^Л'

І /1 ЄЦЇНіС&СЇСиїч'' сена. „ сі^іНса.

С 70.НЧ *

2,

уТОМЇН IIс.

/іереутсмі-ениє

С'ТуП ,Нь т

/їй в/ґЛ у/їц,с

Ідтематичність іменників стану обумовлюється градуальною семою.

ОіСіКи’ІЬ пачшгг

одшикік-

/ Сх:’іЧСі_ ,, їСі-іл* К_ Гірі-'иеиеНґі

О.

» І1Ч Ш^гІНОС/^ ЗО.’РРЩнек.НО'ЇІ*'

При внутрі-слівній мотивації формування градуальної семи обумовлено метонімічними переносами двох типів:

І/ "предмет - стан, який обумовлений цим предметом / ХАІІиіЬ -І ЛСВ Вшцееся растение; 2 ЛСВ Состояние опьянения/.

2/ "здатність, можливість - стан, який обумовлений ними /СсО-ЩЦА - І ЛСВ Способность человека действовать в соответствии со своими интересами; 2 ЛСЗ Личная независимость, самостоятельность/.

Формування градуальної семи при внутріелівній мотивації обумовлене також і метафоричними переносами / V типів метафоричних дареное і в /:

І/ перенос за схожі сто відношень / МИР - І ЛСВ Согласие,

отсутствие разногласий, вражды или ссоры; 2 лСЬ Отсутствие войны, вооруженные действий между государствами; согласное сосуществование государств, народов/.

2/ перенос зорового і слухового відчуття на фізичну і пси-

хічну сферу лвдської діяльності / ПОКОЙ - І ЛСЬ Отсутствие движений и шума; 2 ЛСВ Спокойное физическое и душевное состояние/.

3/ перенос зорового відчуття на зорове відчуття іншої яко-

сті / МГЛА - І ЛСВ Мрак, тьма; 2 ЛСВ Непрозрачный воздух, насыщенный водяными парами, туман/ та інші.

При локалізації міжслівної і внутріслівної мотивацій одного ЛСВ у формуванні градуальних особливостей провідна роль належить міжелівній мотивації /ИЗНУРИТЬ - Довести до крайнего утомления, полного истощения сил; ИЗНУРїіііИі, - ІЛСВ Лействие по значению глагола изнурить - изнурять; 2 ЛСВ Состояние крайнего утомления,полного истощения сил/. У наведеному прикладі при внутрі.елівній мотивації спостерігається метонімічний зв’язок: дія - стан, «аіж-елівна мотивація базована на переміщенні градуальної семи "стан"

І зв’язаної з неп семи "ступінь стану" з периферії мотивуючого значення у ядерну частину похідного, у структурі якого сема "стан" набував статусу субстанціональної. Суфіксальна морфема забезпечує появу у семантиці похідного слова родосеми "стан" -Отвлеченное з наче нже/.

У третій главі - "Градуальні особливості іменників стану у динамиці" - досліджуються градуальні особливості іменників стану у процесі семантичного розвитку, виявляються закономірності актуального варіювання градуальних ознак слів у тексті.

Аналіз градуальних особливостей іменників стану у динамічному аспекті показав, що характер міграції градуально! соми залежить від типу переносу найменування при семантичному розвитику, Градуальна сема може зберігатися у похідних значеннях /ЗДи . РОВЬЕ - ІЛСВ Состояние организма, при котором правильно, нормально действуют все его органы; 2 ЛСБ То или иное состояние организма, самочувствие/.

Градуальна сема може зазнавати таких змін:

Г/ переміщуватися у похідному на периферію / СТАРОСТЬ - ІЛСВ Период жизни после зрелости, когда происходит постепенное ослабление деятельности организма; 2 ЛСВ "О старых, пожилых людях"/;

2/ утрачатися / ДОЖДЬ - I ЛСВ Атмосферные осадки в ввде капель воды, выпадающей из туч; 2 ЛСВ Длинные вытянутые нити ка-

кого-либо металла для украшения елки/;

З/ змінюватися за якістю / Ш№ - I ЛСВ Совокупность неясных глухих звуков, сливающихся в однообразное звучание; 2 ЛСВ Крик, ссора, перебранка/;

4/ розціплюватися / УДОВОЛЬСТВИЕ - I ЛСВ Чувство радости, довольства от приятных ощущений, переживаний; 2 ЛСВ То, что вызывает, создает такое чувство/.

Дослідження грацуальних особливостей іменників стану у ди-намицімовленнєвих зв’язків показало, що у тексті здійснюється актуальне варіювання градуальних ознак іменників, яке експлікується за допомогою таких типів індикаторів: І/ індикаторів ступеня; 2/ індикаторів оцінки; 3/ індикаторів часу. Індикатори ступеня та індикатори.оцінки можуть бути експресивними і не-експресивними. У ролі експресивних індикаторів виступає емотивна лексика, а також синтаксичні конструкції. В якості неесспре-сивких індикаторів виступають лексичні і синтаксичні засоби, які не мають експресивної забарвленості. Неекспресивні індикатори ступеня - БОЛШЛ, ІхУЬОКИЙ, ВЕ-'іИКИЙ, КгАЙНИЙ жа інші; експресивні - СТРАШНЫЙ, У&АСНЫЙ, БОЛЕЗНЕННЫЙ та інші.

У *оеферованій роботі експресивність розглядається ях здатність образно і виразно передавати відповідну інформацію.

Індикатори ступеня представлені індикаторами великого ступеня /індикатори БС - СИлНіЬІЙ, КРАЙНИЙ, УігІАСІЬІй/ і індикаторами малого ступеня /індикаторами ЫС - НЕЗНАЧИТЕЛЬНЫЙ, НЕІлУЬО-КЕЙ, СЛАБЫЙ/. . '

Іцдикатори ВС можуть бути експресивними і неекспресивнкми. Індикатори малого ступеня завжди с неекспресивними.

Індикатори ступеня у залежності від функції, яку викону-

ють у тексті, розділився на істинні та неістинні. Істинні індикатори експлікують ступінь такого стану, який коже проязллтнся і сильно, і слабо,

ЧЕРЕЗ НЕСРІ.'ІКи СЕКУНД СН УігЕ ІСБОРИл ТСРСіілИВО И В КРАЙНЕМ РАЗДРАІлЕНКИ. Достоевский. / РАЗДРАЖЕНИЕ коже бути і легким, не-сэ.лтш/.

Нзістинні індикатори еяизешться зі словшги, у значеннях яких виявляється сена "певний ступінь стану” /"великий" або "ма-лпй"/.

Нзістинні індикатори іганна назвтіти індикаторам? посилення ступеня /ПС/ і індикаторами послаблення ступеня /ОС/.

С НА ^ОРЫЕИСЮ ЕСІА.іА ИЗ-ЗА СІО^А И УІЬД К СЕЬЕ, Б СИДНЮ М ПІЕЕЕ, ВСіЮМИНАЯ, КАК ЧАСП.0 С'ІЕЦ ЬЫВАл К НЕЙ ЬУ.С]!РДРК,/.-,.Ы. Чехов.

/ЇІ£Б - це сильне роздратування. Слабого гніву не може бути, прикметник СИЛЬНЫЙ у даннсілу випадку використовується для посилення ступеня стану і р індикатором ПС, а не індикатором ЬС.

Індикатори часу підрозділяються на п’ять типів: І/ індикатори, які характеризують початкову та кінцеву стадії стану /РАННІЙ, ..ОЗДіИЛ/; 2/ індикатори, які характеризують велику або невелику тривалість стану /КОі ІЛКШ, ДОЛ/їй, ВЕЧНЫЙ, НЕДО-иГОВЕЧНЫй/; З/ індикатори, які характеризують велику або невелику швидкість проходження стану /ЕЬіСІР’ЬІЙ, Ы НОтіїНЬМ, мйЦиЕЬЬЫ*^ 4/ індикатора пори року /ЗііМНИЙ, ССЕРПИИ, ЬЬСЕННИИ, .іі/ІНИЙ/; V індикатори часу доби / У'іРЕхіНИЙ, БиЧЕРгііИ, дКьЬНОй, НОЧНОЙ/.

Індикатори оцінки поділяються на індикатори позитивної оцінки /ХОРиіПй, Б.іЕСіЯШІ'ІЙ/ і індикатори негативної оцінки /НЕУДАЧНЫЙ, 1ыСХСй/.

Спостереження за особливостям* варіювання градуальних ознак

іменників стану у тексті переконує, що актуальне варіювання є засобом утворення образності і виразності.

У реЬультаті дослідження градуальної.здатності іменників зі значенням стану підтвердилася основоположна гіпотеза про обумовленість градуальних особливостей парадигматичною приналежністю слів та їх дериваційними зв’язками.

У загальних висновках подані результати проведеного дослідження .

Основні положення дисертації висвітлені у таких публікаціях:

1. Артюх 2.И., Федотова С.А. Особенности парадигматики имен со значением состояния // Вопросы русского языкознания: Межвуз. сб. научн. трудов. - Кировоград: КГПИ, 1993. - С. 57 - 60. Дисертантом розроблена семантична класифікація іменників стану.

2. Федотова С.А. Варьирование градуальных признаков существительных состояния в тексте // Проблемы анализа текста : Сборник научных статей. - Харьков: Харьковский гос. пед. универс/тет, 1954. - С. 74 - 76. -

3. Федотова С.А. 0 типах метафорических переносов в совре-

менном русском языке // Вопросы преподавания русского языка в школе: Сборник статей. - Кировоград: Кировоградский гос. пед. институт, 1995. - С. 77 - 80.' '

?edotova S.A. Gradual peculiarities of the noun? of

(based on the Huppiart language data). The thepip (w>cr pt) іч presented to compete for the degree of the candidate of rbilological Science* (Suppian language '10.02.01); Sharkov Ftate tSiiversity. KJiar4flV, 1995.

' Ap a r<3pult of the research absolute errad-nal aMlitr of the noun* of ptate hap been proved. The analv*ip '•h^-wr that the gradual ability of тіоипр of ptate ip ptipulated Ъу the no'Tr'»1 location in the logical «structure of a lexic^-penantic group (L?G^ of ptate ap well ач by derivative connections of the neani»5g

Федотова C.A. Градуальные особенности существительных состояния /на материале русского языка/. Диссертация /на правах рукопис::/ на соискание ученей степени кандидата филологических наук по специальности ГО.02.01 - русский язык, Харьковский государственны? университет, г. Харьков, IS95 г.

3 результате исследования доказана абсолютная градуальная способность существительных состояния. Анализ показал, что градуальные способности существительных обусловлены местом имени 2 ■ логической структуре ЛСГ состояния и деривационными саяэям-г

з начения.

Н га чо в і слова: гргдуальні особливості, іменники ста ну.

Ключевые слова: градуальные особенности, существительные состояния.